Apie sudurtines pradėtines veiksmažodžių formas

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, IV LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA ПРО СКЛАДЕНІ ПОЧАТКОВІ ФОРМИ ДІЄСЛІВ N. ŠLIŽIENĖ У литовській мові складені початкові форми дієслова утворюються зі змінюваних за особами форм допоміжного дієслова būti та активного дієприкметника теперішнього часу повнозначного дієслова з часткою be-, наприклад: buvau beeinąs, būsiu beeinąs, būčiau beeinąs, būk beeinęs1. Значення складених початкових форм неоднорідне. Термін «початкові форми» вказує на те, що вони мають позначати початок дії, однак це значення мають лише початкові форми минулого одноразового часу. Вони означають минулу дію, яка, щойно розпочавшись, була перервана іншою дією чи явищем, наприклад: «Коли пан улітку й пішоходам не дозволяє перейти через своє поле…» — buvo beužmetęs Смалінис уже був замахнувся на Подуйонюса, але Гедрайтіс знову штовхнув його в бік, і той, не закінчивши речення, замовк Vien V 217. Знайшли лавку, і Моніка вже buvo beišdedanti яйця, коли підійшов поліцейський і чемно сказав, що тут не дозволяється перекушувати Cv VIII 71. Мартінас buvo beištiesęs їй руку, але, побачивши виставлений один палець, ніби не помітивши Гайдєне, пішов далі Simon VK II 279. Окрім значення початку дії, початкові форми минулого одноразового часу іноді виражають відносну тривалість минулої дії. Ця тривалість стає зрозумілою тоді, коли з контексту видно, що дія, виражена початковими формами, тривала довше за іншу одночасну дію, явище чи момент, хоча її об’єктивна тривалість могла бути зовсім невеликою. Наприклад: Сам пан Тадас Кирла з дітьми вже buvo užstalėje besėdįs сидів за столом. Сестра Кирли Марцеле наливала чай у склянки, стоячи біля стіни коло другого столика, на якому парувала куховарка Pt I 197. Уже давно buvo būnęs священником, коли отримав парафію Šts. Перша думка, що спала йому на думку, — якнайшвидше сховати коней. Брати Жіго вже buvo bekinką коней із ще не розвантаженого воза Vencl III 231. Значення відносної тривалості мають і інші початкові форми. Наприклад: Матисі, я būsiu уже bemiegąs, коли ти прийдеш вкладати мене Jb I 318. Я пошкодував у душі, що я не святий Юрій, būčiau bekremtąs сир із краю Žem II 240. Коли прийдемо вас кликати, būkit jau bedirbą вже за роботою, тоді й кликати не доведеться Jb I 314. 1 Дієприкметники теперішнього часу пасивного стану з допоміжним дієсловом būti не утворюють складених початкових форм. 67 Однак форми майбутнього починального часу найчастіше виражають передбачувану, гадану дію в майбутньому. Напр.: Почне морозити — буде й мороз із ночі. У Камині докторському хтось стогне. «Засвіти-но ліхтар, бо ось-ось усередину впаде», — думають собі діти LzP I 367. Завтра буде belvjanti, тоді й випереш Žem I 184. Звичайними формами ми сказали б: Завтра, дивись, дощитиме, тоді й випереш тощо. Хоча значення початку дії мають лише форми минулого одноразового часу, за традицією починальними називають усі складені форми з дієприкметником активного стану теперішнього часу, що має частку be-. Першим ці форми починальними назвав К. Яунюс, запровадивши до граматики литовської мови парадигму минулого одноразового починального часу, названого часом спроби або починання (imperfectum de conatu)2. Цю традицію продовжено в граматиці Я. Яблонскіса 1901 року, де, крім парадигми, наведено й опис значення: «минулий час спроби (t. praeteritum de conatu) означає таку минулу дію, яка не відбулася, а лише мала відбутися, коли настала інша дія»3. У граматиці 1919 року Я. Яблонскіс уже уклав цілісну систему, названу складеними починальними часами4. Відтоді її подають у всіх граматиках литовської мови. Я. Яблонскіс розширив поняття терміна «починальні часи», включивши до системи форми однакової будови, але різного значення, і назвавши їх «часами початої, усталеної дії»5. У граматиці 1922 року, розглядаючи окремі починальні часи, значення початку дії він слушно відніс лише до минулого одноразового починального часу6. Таким чином, терміном «починальні часи» стали називати форми, що позначають не тільки початок дії, а й тривалу дію, на противагу терміну «перфективні часи», яким називають форми, що означають виконану, завершену дію. Система починальних часів і способів не така повна, якою її подав Я. Яблонскіс. Форми давноминулого частотного часу й бажального способу, здається, у мові не вживаються. Форм бажального способу не наводив і Я. Яблонскіс, а наведені ним приклади давноминулого частотного часу повторюються в усіх пізніших граматиках литовської мови. Досі не вдалося знайти цих форм ані в розмовному мовленні, ані в писемній мові. Майже не вживаються й форми наказового способу. Найбільш поширені форми минулого одноразового починального часу; крім того, варто зазначити, що їх уживають і жемайти, і аукштайти, тоді як форми майбутнього часу й умовного способу, хоч і прижилися в літературній мові, мало вживаються та властиві майже виключно представникам жемайтського діалекту. Ось чому саме форми минулого одноразового починального часу першими потрапили до граматики. 2 Див. K. Явнисъ, Грамматика литовскаго языка, литовский оригиналъ, 201, Петроградъ, 1908—1916. 3 Див. J. Jablonskis, Rinktiniai raštai, 1, 103. Vilnius, 1957. 4 Див. P. Kriaušaitis і Rygiškių Jonas, Lietuvių kalbos gramatika,131, Vilnius, 1919. 5 Див. там само, 131. 6 Див. J. Jablonskis, Rinktiniai raštai, 1, 426. 68 Система давноминулих часів не має й теперішнього часу. На його місце Й. Яблонскіс увів активний дієприкметник теперішнього часу з часткою be-, який ніколи не вживається з формами теперішнього часу допоміжного дієслова būti і який сам Й. Яблонскіс, як і К. Яунюс, раніше тлумачив інакше. К. Яунюс вважав цей дієприкметник дієприкметниковим присудком, уживаним для вираження непрямої мови, наприклад: sūnus beskaitąs, tėvas berašąs, dukte besiuvanti (vidi filium legere, patrem scribere, filiam suere)7. Такої думки дотримувався і Й. Яблонскіс у граматиці 1901 р. та синтаксисі 1911 р.8 У «Синтаксисі» він писав: «Дієприкметниковою мовою ми часто користуємося також для несподіваних, іноді ніби із запізненням зроблених спостережень, повідомлень про пережите та інших зауваг. Напр.: 1. Чуєш (Саулюте) — хтось у двері beklabenąs Ps. 2. Дивлюся — хлопчик босий bestovis, чогось belaukiąs Als. 3. Через три дні батьки дивляться — ціла зграя вужів bešliaužiąs у їхнє подвір’я Ps.» тощо.9 Й. Яблонскіс слушно зауважив, що в таких випадках активний дієприкметник теперішнього часу з часткою be- характерний для жмудського діалекту. Східні аукштайти тут полюбляють уживати безособові речення з пасивним дієприкметником середнього роду теперішнього часу, за допомогою якого людина «ніби хоче повідомити, що звістка, яку вона зараз нам передає, є для неї самої лише дрібницею, поміченою нею самою щойно чи кимось іншим і повідомленою їй»10. Жмудський вислів «Kyburienės žinomas liežuvis, bet ir Rimšienė dantinga beesanti» (Žem) місцями підходить і аукштайтам, але вони можуть висловити це й так: «Kyburienės žinomas liežuvis, bet ir Rimšienės dantingos besama11. Це явище Й. Яблонскіс охарактеризував як одну з багатьох своєрідностей нашої «оповідної мови». Лише в граматиці 1919 р., очевидно, прагнучи укласти повну систему давноминулих форм, Й. Яблонскіс назвав активний дієприкметник теперішнього часу з часткою be- складеним теперішнім часом, зазначивши, що його завжди вживають без допоміжного дієслова. Відтоді в усіх граматиках литовської мови подавали парадигми давномину́лого теперішнього часу, іноді навіть із допоміжним дієсловом būti12. Оскільки дієприкметник із часткою be- ніколи не вживається з формами теперішнього часу допоміжного дієслова būti, немає підстав вважати, що ці форми тут пропущено. Це підтверджують і згадані відповідні форми пасивних дієприкметників середнього роду східних аукштайтських говірок: вони також ніколи не вживаються з формами теперішнього часу допоміжного дієслова й слугують певним засобом дієприкметникового вираження непрямої мови13. 7 Див. К. Яунюс, зазначена праця, 19. 8 Див. Й. Яблонскіс, «Вибрані твори», 1, 169, 465, 466, 527, 528. 9 Див. там само, 527, 528. 10 Див. там само, 465. 11 Див. там само, 466 (пор. 528). 12 Див. J. Otrębski, Gramatyka języka litewskiego, 3, 278, Warszawa, 1956; J. Žiugžda, Lietuvių kalbos gramatika, 1, 186, Kaunas, 1960 (допоміжне дієслово подано в дужках). 13 У граматиках 1919 і 1922 рр. Й. Яблонскіс також уже вважає ці форми складеними. 69 Зі складеними початковими формами дієприкметник теперішнього часу активного стану, що має частку be-14, пов’язує значення відносної тривалості дії: дія триває довго щодо іншої одночасної дії чи моменту. Дієприкметником теперішнього часу з часткою be- увиразнюється відносна тривалість такої дії чи явища, яке раптово стає видимим, чутним, відомим або в інший спосіб з’ясовується та викликає подив чи інші емоції. Мовець висловлює думки, ніби навіяні йому якимись сторонніми обставинами. Для вираження зазначених тут експресивних відтінків цим дієприкметником називають конкретні або узагальнені теперішні дії чи явища. Напр.: «Міцний кулак beturinti, візьмеш за чоловіка вдівця» Škn. «О! ті страховиська bepūriją оселедця...» Žem II 401. «Смачний пиріг, кумо, bemokanti пекти...» Žem II 448. «Ага! То Барбе і нареченого beturinti» Simon VK II 173. «Ох, подивіться, і ви вже besuprantąs литовською...» Simon VK II 67. «Я думав, що ти вже спиш, а ти про Ільже begalvojąs» Simon VK II 213. Одному борг віддаєш, а інший уже beprašąs Vvr. Щойно вечір тепліший, дивись, уже й хрущі belakstančios Slnt. Іноді він не встає або хворіє, а вона відразу й besiunčianti дівчину запропонувати поїсти Žem I 345. Як же ти без кінця пильнуєш тих гусей! Мама сама як belekianti, так belekianti дивитися на гусей... Žem II 459. У контексті минулого часу дієприкметником теперішнього часу з часткою be- називають конкретні або узагальнені минулі дії чи явища. У цьому разі його вживають значно частіше, ніж у першому. Напр.: Я почув лише «гілгжт, гілгжт» — крутиться прядка [коліщатко], глянув — уже besnaudžianti Užv. А я гадав, що то ще садова зозуля, а то beesanti моя юна дівчина JD 1173. Озирнувся до чоловіка, а той і справді besnaudžias! Žem I 73. Віліус знову сердито обернувся й уже хотів щось відрізати, але за його спиною bestovįs Трумпйоніс Simon VK II 307. Я ще й почати як слід не встиг, як берегом уже beateinąs, з рушником на плечі, розчісуючи волосся, молодий син Зуйки, офіцер Cv III 116. Ми позаповнювали всі кутки, а тут, коли над ранок розвиднілося, тільки матуся — раз! — beįeinanti з вузликом, несучи гарячі відра LzP I 370. Поки я пошив для того «ангулінія» [того, хто не дає спокою], то мало не втратив терпіння — як beateinąs, так і beateinąs Brs. Рожикє була веселого норову: бувало, тільки надвечір, дивись, уже й besišukinėja у «ресторані» LzP I 405. Отак той чоловік Цінокас, коли причепився до мене, — з ранку до вечора як beateinąs, так і beateinąs просити Žem II 108. Лише в дуже рідкісних випадках дієприкметник теперішнього часу з часткою be- означає дію без жодних експресивних відтінків. Напр.: І розвиднілося на світанку, зійшло сонце, а тепер матуся, а тепер біленьку комору beilsinti JD 1502. Розпитували матусю: «А де донечка?» — 14 Тут мається на увазі лише той випадок уживання цього дієприкметника, коли приєднана до нього частка be- надає значення тривалості дії. 70 «У затишку сидячи, рукавички в’яжучи» JD 1530. Удень дощить, уночі сніжить, на краю поля дівчина мене чекає Grk. Уже понад сорок років, милий хлопче, як я тут з чужих кутків пил витираю, а папір у книжках цифрами чужих статків помічаю LzP II 60. Там косять луки,— вівці пасуться. Сивий батько біля воріт стоїть Nėr. Poez 456. У всіх випадках активний дієприкметник теперішнього часу з часткою be- вживається лише без форм допоміжного дієслова теперішнього часу. З формами теперішнього часу допоміжного дієслова вживається активний дієприкметник теперішнього часу без частки be-, однак він не утворює складених дієслівних форм. Цей дієприкметник означає властиву предмету або особі дію чи стан як її ознаку і майже прирівнюється до прикметника, що виступає іменною частиною присудка. Напр.: Я можу вигнати чорта з маєтку Šts. Він багато наговорив різного, та все неправду Šts. Це озеро витекло (з нього витікає річка) Brs. Та курка несеться — це несучка Prk. Жвава дитина, тільки отямившись, уже Pl. Дівчина чи якийсь підліток — промоклий, увесь одяг стікає згори — по коліна брьохаючи багнюкою поруч із возом, від нетерпіння раз у раз б’є втомлених кобил Žem II 159. Погляд Ґрети такий благальний, такий сповнений смутку, такий покірний Simon VK II 123. З усього сказаного видно, що: 1) терміном «складені починальні форми» називають форми, які позначають не лише початок дії, а й її тривалість; 2) складені починальні форми не утворюють повної системи часів і способів: немає форм теперішнього й давноминулого багаторазового часу та бажального способу, форми наказового способу майже не вживаються; 3) активний дієприкметник теперішнього часу з часткою be-, який від граматики J. Jablonskis 1919 року вважали теперішнім починальним часом, ніколи не вживається з формами теперішнього часу допоміжного дієслова і є не складеною починальною формою, а певним засобом дієприкметникового вираження непрямої мови. Скорочення Brs — Барстичяй, Седоський район. Cv — P. Cvirka, Raštai, III, VIII, Vilnius, 1949. Dr — Дарбенай, Кретингський район. Grk — Гіркальніс, Расейняйський район. Jb — J. Jablonskis, Rinktiniai raštai, I, Vilnius, 1957. JD — «Литовські пісні, записані Антанасом Юшкевичюсом». 3 томи. Казань, 1880, 1881, 1882. (Цифри біля скорочення вказують номери пісень). LzP — Lazdynų Pelėda, Твори, I, II, Vilnius, 1954. Nėr. Poez — Salomėja Nėris, Poezija, Vilnius, 1954. Pl — Палевене, Купішкіський район. Prk — Прекуле. 71 Pt — G. Petkevičaitė-Bitė, Raštai, I, Kaunas, 1947. Simon VK — I. Simonaitytė, Vilius Karalius, II, Vilnius, 1956. Slnt — Салантай. Skn — Шакіна, р-н Жагаре. Šts — Шатес, р-н Скуодаса. Užv — Ужвентіс. Vencl — A. Venclova, Raštai, III, Vilnius, 1955. Vien — A. Vienuolis, Raštai, V, Vilnius, 1954. Vvr — Вейвирженаї, р-н Прекуле. Žem — Жемайте, Твори, I, II, Вільнюс, 1956. ПРО СКЛАДНІ ПОЧАТКОВІ ЧАСОВІ ФОРМИ Н. К. СЛИЖЕНЕ Резюме Складні починальні часові форми литовської мови утворюються зі змінюваних форм допоміжного дієслова būti «бути» та дієприкметника теперішнього часу активного стану, що має самостійне лексичне значення, з часткою be-, наприклад: buvau bedirbąs, būsiu bedirbąs, būčiau bedirbąs, būk bedirbąs. В українській мові відповідних дієслівних форм немає. Значення дії, що починається, мають лише форми минулого одноразового часу. Вони позначають таку минулу дію, яка, щойно почавшись, була перервана іншою дією або явищем. Саме від цього значення походить назва всіх починальних форм, хоча форми майбутнього часу, умовного й наказового способів, а іноді й форми минулого одноразового часу виражають відносну тривалість дії порівняно з меншою тривалістю іншої одночасної дії, явища чи моменту, а форми майбутнього часу позначають також передбачувану майбутню дію. Складні починальні форми не утворюють повної системи часів і способів. У мові немає форм теперішнього й минулого багатократного часу та форм бажального способу. Форми наказового способу майже не вживаються. Складною починальною формою теперішнього часу, починаючи з граматики І. Яблонскіса, виданої 1919 року, вважався лише дієприкметник теперішнього часу активного стану з часткою be-. Однак цей дієприкметник ніколи не вживається з формами теперішнього часу допоміжного дієслова būti, і тому немає підстав вважати його складною формою. Це лише один із випадків дієприкметникового вираження непрямої мови в литовській мові. 72