Dabartinės lietuvių literatūrinės kalbos būdvardžių laipsniai ir jų reikšmės

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, IV LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA СТУПЕНІ ПРИКМЕТНИКІВ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ТА ЇХНІ ЗНАЧЕННЯ А. ВАЛЕЦЬКЕНЕ § 1. Окремі предмети можуть мати неоднакову міру ознаки. Відмінності в мірі ознаки порівнюваних предметів виражаються формами ступенів. У сучасній литовській літературній мові можна виокремити два самостійні ступені: вищий і найвищий. Крім них, уживаються так званий підвищений і найвищий ступені. Але вони, як побачимо далі, не утворюють окремих ступенів, а є варіантами вищого й найвищого ступенів із певним відтінком значення. До ступенів не належить неступенева форма прикметника (geras, -a, senas, -a), яка виражає лише саму ознаку предмета, а не її міру щодо ознаки іншого предмета.1 До ступенів не належать також такі форми, якими насправді виражається певна міра ознаки, але вона визначається суб’єктивно, без чіткого порівняння з іншим предметом. У сучасній литовській літературній мові до утворень із суб’єктивним значенням, що не входять до категорії ступеня, належать: прикметники із суфіксом -okas,-a2, префіксами apy-, po- (senókas laikas, apýgilė duobė, pómážis autuvas), що виражають загалом неповну міру ознаки, а також зменшувальні прикметники (mažytis,-ė, jaunūtis,-ė), які зазвичай позначають інтенсивність ознаки. Отже, порівняльний елемент у вираженні міри ознаки вважаємо основною рисою категорії ступеня. § 2. У сучасній литовській літературній мові звичайними є суфіксальні форми ступенів. Вищий ступінь утворюється від неступеневої форми за допомогою суфікса -esnis,-ė, найвищий ступінь — за допомогою суфікса -iausias,-ia3, наприклад: geras,-a, geresnis,-ė, geriausias,-ia; žalias,-ia, žalesnis,-ė, žaliausias,-ia; gražus,-i, gražesnis,-ė, gražiausias,-ia. Форми ступенів утворюються лише від якісних прикметників. Окремі форми вищого й 1 Plg. В. В. Виноградов, Русский язык, 243, Москва—Ленинград, 1947; Современный русский язык, Морфология, под редакцией акад. В. В. Виноградова, 142, Москва, 1952. 2 У латиській мові за допомогою суфікса -okas,-a, відповідного нашому, утворюються форми вищого ступеня із суфіксом -āks,-ā, наприклад: mazāks, -a «менший, -а», lielāks, -a «більший, -а». 3 Dėl šių priesagų kilmės žr. J. Endzelynas, Baltų kalbų garsai ir formos, 137—138, Vilnius, 1957; J. Otrębski, Gramatyka języka litewskiego, 3, 127, Warszawa, 1956. 4. Kalbotyros klausimai, IV 49 Прикметники найвищого ступеня в литовській мові не мають форми звичайного ступеня; відповідний корінь указує іменник, наприклад: vyresnis,-ė, vyriausias, -ia (: vyras), viršesnis,-ė, viršiausias,-ia (: viršus), galiausias,-ia (: galas). Найімовірніше, вони й утворені від згаданих іменників. Коли потрібно підкреслити позначуваний предмет, виокремити його з-поміж інших, у певному контексті, особливо в діалектах, часто вживають виразні форми іменників із суфіксами вищого й найвищого ступенів, наприклад: Його коса була косистішою за всі коси Vkš. Вони мені рідня, рідніших мені й не треба Jnšk. Він був майстерніший за всіх майстрів майстерніший Vkš. Коли вона не працює, то ще й брудніша (неохайніша) Skr. Він великий шахрай: він і за шахрая шахрайніший, і за собаку собачніший Jabl R I 207. Пішов я до лісу лісистішого, зрубав сосну соснястішу (з орації) Jž. Вищий ступінь § 3. Прикметники вищого ступеня в сучасній литовській літературній мові виражають ознаку, якої певний предмет має більше, ніж інший конкретний предмет або, загалом, інші предмети подібного виду; а також ознаку, якої той самий предмет у цей час або за певних обставин має більше, ніж мав раніше чи матиме згодом. Залежно від того, в якому відношенні вказується більша кількість ознаки предмета, можна розрізнити три значення вищого ступеня: об’єктне порівняльне, суб’єктне порівняльне та об’єктне невизначене — елятивне значення4. 1. Об’єктне порівняльне значення § 4. Прикметники вищого ступеня з об’єктним порівняльним значенням показують, що з двох конкретних предметів один має більшу міру позначуваної ознаки. Порівняння ознак двох предметів у сучасній літературній мові найчастіше виражається в реченні з прийменником už та сполучниками kaip, nekaip, negu, nei. Ознаки двох предметів також порівнюються без будь-якого сполучного слова — в окремих реченнях (див. приклади далі). § 5. Порівняння ознак може бути двох типів: підкреслювальне й відносне. а) Підкреслювальне порівняння ознаки предметів. Деякі ознаки властиві, звичні для певних предметів, наприклад, солодкість — меду, білизна — снігу тощо. Тут, порівняно з іншими предметами, вони виражені сильно, значною мірою; їх можна назвати повними ознаками. Порівнюючи два предмети й спираючись на згадану ознаку одного з них, більшу міру ознаки іншого предмета виражають із наголосом, підкресленням. У сучасній літературній мові прикметники вищого ступеня цього типу особливо часто трапляються в поезії, наприклад: 4 Щодо термінів пор. С. Г. Ильенко, О значении простых форм степеней сравнения прилагательных в современном русском литературном языке. — «Ученые записки Ленинградского гос. пед. ин-та им. А. И. Герцена», 130, 60 тт., 1957. 50 Солоденький крихітка спить у шовкових пелюшках і в пухових постелях, біліших за сніг Nėr P I 143. Дуб поволі розсипається, граніт кришиться, — залишається твердіше за камінь слово, давно сказане великим співцем Miež ML 349. — Дивись, синочку, слухай усіх там. Будь меншим навіть за макове зернятко, нікому не впадай в око Balt PV 29. О води струмка! — Сльози сироти рясніші навіть за них Nėr P I 105. Сильніші за вибухи бомб, за гуркіт гармат для землі її і любов, і пісня Miež ML 354. Правда дорожча за золото Grz. Юнаки люблять литовку гарнішу, ніж плетіння з троянд і тюльпанів Mair R I 58. Здається, прудка струнка козуля стрибає кам'янистою стежкою. Та прудкіша за неї дівчина-горянка — летить, мчить гірським вітерцем Miež ML 330. б) Відносне порівняння ознак предметів. Відносним порівнянням визначають співвідношення одного предмета з іншим щодо кількісного вияву певної ознаки без будь-якого наголошення. Порівнюються два абстрактні предмети без визначеної ознаки. Предмет, при порівнянні з яким виявляється більший ступінь ознаки іншого предмета, сам може не мати цієї ознаки, наприклад, стверджуючи: Батько кращий за матір, іноді зовсім не хочемо сказати, що батько добрий. Прикметники вищого ступеня такого типу частіше трапляються в оповіді, розмовній мові, наприклад: Склали скирту соломи, вищу за клуню Kp. Обдуріть тепер дитину!.. У цю добу нікого не знайдеш дурнішого за себе... Žem R I 29. Адже твоє життя краще за життя Ящірки, а ти голий, як пес, через той проклятий сморід! Žem R I 67. Менший за собаку, більший за коня (сідло) Lš. Коров'ячий і свинячий гній липкіший, ніж кінський Vdk. Корита були довші за зріст людини Myk-Put S 150. Мати й обидві Балсвіте скуштували тітчиного пирога та сиру. Який же смачний пиріг! М'який, пухкий, пористий, і як же смачно пахне! Ну, сир як сир — і наш не гірший Myk-Put S 404. Коли порівнюються два однорідні предмети з ознаками протилежного значення, другий предмет може бути пропущений; його можна вивести з контексту, наприклад: Віддай мою палицю, моя краща Upt. Це око нижче, бачить менше Ut. Мабуть, друга половина зими буде суворішою (холоднішою) Gs. Я думав, чого це ти тут усе повзеш, а виявляється, один край сидіння вищий Srv. Слід зазначити, що наголошене й відносне порівняння ознак предметів чітко не розмежовуються. В обох випадках більший ступінь ознаки предмета, виражений вищим ступенем, визначається щодо ознаки іншого предмета. Крім того, притаманні предметові повні ознаки не завжди абсолютно однакові й не всіма можуть сприйматися як такі. Тому трапляються контексти, з яких важко визначити, чи є порівняння ознак двох предметів відносним, чи наголошеним, наприклад: Дурний друг небезпечніший за ворога TŽ V 600. Добра порада дорожча за гроші Krt. Близькість відносного й наголошеного порівняння ознак предметів дає підстави вважати, що одне розвинулося з іншого. Однак тепер уже 51 важко встановити, на якій підставі спочатку почали виражати більший ступінь ознаки і, таким чином, яка була первісна функція вищого ступеня — вказувати на вищий, ніж повний, ступінь ознаки чи лише показувати відмінність у кількості ознаки окремих предметів. У деяких мовах форми вищого ступеня утворюються за допомогою суфікса *-tero-/-toro-, наприклад: гр. ὠμό-τερο-ς від ὠμός «зелений, сирий», санскр. ámā-tara-h від ámāh «також». Цей суфікс спочатку мав значення протиставлення двох понять5. У литовській мові також збереглися окремі слова з первісним (протиставним) значенням цього суфікса, наприклад: pastaras (ir pasteras), ant(a)ras, kat(a)ras. До первісного (протиставного) значення суфіксів вищого ступеня *-tero- / -toro- ближче відносне порівняння. § 6. Відмінність у кількості ознаки двох порівнюваних предметів може бути виражена одиницями міри, які в сучасній литовській літературній мові зазвичай передаються орудним відмінком різниці, наприклад: Він, Антанас, був найстаршим, Якубас на два роки молодший, а наймолодший, Степонас, після смерті двох братів і трьох сестер був більш ніж на двадцять років молодший за Антанаса Myk-Put S 247. Щоб [черевики] були на один розмір менші — було б саме те Ign. У деяких висловах міру відмінності ознаки може виражати знахідний відмінок із прийменником per, наприклад: Син перевершив батька (перевершив зростом): на цілий п’ядь уже вищий Dr. § 7. У певних випадках прикметники вищого ступеня зі значенням об’єкта мають значення найвищого ступеня. Це відбувається тоді, коли один предмет за порівнюваною ознакою протиставляється всім іншим предметам того самого виду, часто з наголосом на тому, що іншого предмета з такою великою кількістю цієї ознаки немає. Зазвичай порівняння ознаки предметів цього виду виражається в реченні сполученнями з прийменниками už, iš і займенниками visas,-a, viskas: už visus, už viską, iš visų, užvis, наприклад: — Тепер я знаю, чому вона така похмура. Адже кохала іншого... Чому ж не запропонувала мені?.. Вона сама, сама винніша... Ні, він винніший... брехав, водив за ніс, а потім радів, що здихався... Він, Пранукас, винніший за всіх... Žem R I 198—199. Він найсміливіший з усіх Gs. Хто з усіх сивіший, хто з усіх гарніший, тому й віддам того коника, щоб їхав полем (д.) Skp. Здоров’я миліше за все Nj.-Хто з [усіх] вас найшвидший? Ėr. А з усіх найкращий росте боровик Baran AŠ 21. По неділях найбільший ярмарок Krtv. Приклади того самого типу, але більш діалектні, вживаються з прийменником per: Gaubys перших за всіх гідніший Plt. — Хто винен, той винен, але там пан над усіх винніший Žem R II 108. У литовській мові заперечні вислови (або питання, що їх замінюють) із прикметниками вищого ступеня, тобто прямі твердження про те, що 5 А. Мейє, Вступ до порівняльного вивчення індоєвропейських мов, 282, Москва—Ленінград, 1938. 52 за кількістю ознаки предмета, більшою, ніж у виділеного, немає, прирівнюється до стверджувальних висловлювань із найвищим ступенем прикметника, наприклад: При важкій роботі кращого за нього не було: чи каміння, чи пні корчувати — без Казіса навіть іти не йшли (Казіс був найкращим) LzP I 221. Хоч ти пройдеш усю землю, та милішої за батьківщину сторони не знайдеш (батьківщина наймиліша) Pln. Життя! Немає нічого сильнішого за нього, — життя ніхто не здолає (життя найсильніше) Miež ML 99. Важко було б знайти людину тихішу за нього: він майже зовсім не говорив Balč AŽ 6. — — Ой, батьку, не обмовляй Казимира! — заступилася мати. — Скажи, чи є в нашому саду хлопець порядніший за нього?.. Žem R I 13. І здавалося мені, що немає більшого щастя, ніж вирости дорослим, дужим парубком Balt PV 171. Багато дівчат понад берегами Дубиси, мов лілеї, білі й високі; лицями всі квітнуть, мов калина; гарніших голосів не почуєш Mair R I 79. У деяких діалектах такі заперечні висловлювання трапляються ще й із прийменником per, наприклад: Для мене немає кращих грибів за боровики Alv. Для мене не було гарніших хусточок за лляні Rdm. Немає працьовитішої й гарнішої за мою дівчину Rod. Де ти знайдеш гнучкішого за нього? Lp.6 Прикметники вищого ступеня вживаються замість найвищого й в інших мовах. Наприклад, форми вищого ступеня в російській мові худший, лучший, низший можуть також виражати ознаку найвищого ступеня, пор.: Мы горды страною лучшей в мире7. 2. Порівняльне значення суб’єкта § 8. Прикметники вищого ступеня з порівняльним значенням суб’єкта показують, що певний предмет в один час або за одних обставин має більше певної ознаки, ніж в інший час або за інших обставин. Оскільки, описуючи кількість ознаки, порівнюють не ознаки двох окремих предметів, а ознаки одного й того самого предмета в різних випадках, це значення вищого ступеня й називають порівняльним значенням суб’єкта. § 9. Прикметниками вищого ступеня зі значенням суб’єкта рідко описують більшу кількість ознаки предмета за допомогою підкресленого порівняння, тобто спираючись на повну ознаку, виражену непорівняльною формою прикметника. Повнота ознаки в цьому разі виводиться з контексту. Наприклад: Полювання влаштовували, щоб син повчився, помандрував лісами, але під час полювання Ільгіс сам-один їздив верхи по околицях, не беручи до рук ні меча, ні лука, не натягуючи тятиву стріл, і повертався похмурішим, ніж виїжджав з дому Krėv DSP 139. Не один хрестоносець, який 6 Із конструкцій цього типу розвинулися й такі висловлювання: Немає м’яса кращого за свинину (кращого за свинину) Jabl R I 658. Немає їжі кращої за свіжу картоплю з маслом. Ds. Немає дерева кращого за дуб (міцнішого, гарнішого) Er. 7 Те, що найвищий ступінь пов’язаний із вищим і, можливо, навіть розвинувся з нього, засвідчує також творення цих форм у деяких мовах. Наприклад, давній індоєвропейський суфікс найвищого ступеня *-isto- — це суфікс вищого ступеня *-ies- / -ios-, розширений лише новим формантом; пор. гр. ἡδίων < * ἡδ-ιων ‘солодший’, ἡδίστο-ς ‘найсолодший’. У латиській мові нові форми ступенів, але найвищий ступінь також утворюється від вищого за допомогою підсилювальної частки vis- займенникового походження, наприклад: labāks ‘кращий’, vislabākais ‘найкращий’. 53 зліший, ніж сам про себе думає, поклав там свою голову Krėv DŠP 23. Частіше таке порівняння властивості предмета трапляється лише з підсилювальною часткою dar, наприклад: Білу вовну перуть, щоб вона була ще білішою Tvr. Як говориш — розумний, а як мовчиш — ще розумніший Ėr. Коли я сіяла, була весела, коли полола — ще веселіша StnD 14. Машина гуркотіла ще шаленішим ревом Balt PV 128. Обдувана вітром, біла червона, про яку люди говорять, ще червоніша JD 234. Без підсилювального слова прикметники вищого ступеня зі значенням суб’єкта в литовській літературній мові значно частіше й ширше вказують на більшу міру ознаки через відносне порівняння. Моменти порівняння властивості предмета можна виражати різними способами. Дуже часто вони передаються обставинами часу та підрядними реченнями часу, наприклад: Учора коні були ситіші: паслися в кущах Trgn. Ті, хто його знав, казали, що молодим він був веселішим Krėv DŠP 110. Одужав і він після хвороби — одразу став рум’янішим, гарнішим Ėr. Важчий віз проти гори Rz. Як вип’є, одразу повніший, як поїсть, одразу швидший мій буланий конику (п.) Šynč. Порівнювані моменти міри ознаки також нерідко виявляються з речень, що виражають, крім часових, ще й умовні відношення. Міра ознаки позначеного предмета після виконання або — якщо буде виконана — певної умови стане більшою, наприклад: Насип у луг попелу — буде м’якше Lš. Відламай (відтисни) трохи нижче — булочка буде гарніша Vlk. Відрубай кінець жердини — буде коротша DgĮ. Прикметники вищого ступеня зі значенням суб’єкта майже не вживаються з порівняльними словами, хоча загалом такі вислови можливі, пор.: Сьогодні дорога гірша, ніж учора Skp. Таке життя здавалося Морті звичним і зрозумілим, набагато цікавішим за ті місяці, коли чоловік цілі дні й ночі проводив на озері, а вона, видивляючись, чекала на появу човнів на вигині озера біля лісу Vencl R III 207. § 10. Значення суб’єкта й об’єкта у прикметників вищого ступеня тісно пов’язані між собою. Відмінність між ними лише в тому, що в одному випадку більша міра ознаки предмета визначається протиставленням його ознаки іншому предметові (значення об’єкта), а в іншому — протиставленням його ознаки іншому стану того самого предмета (значення суб’єкта). Трапляються перехідні випадки, пор. речення: Зацукрований мед смачніший Užp. Тут можна розуміти, що порівнюються два різні сорти меду, а можна також думати, що порівнюється той самий предмет у різних обставинах. 3. Непорівняльний ступінь — елятивне значення § 11. Прикметниками вищого ступеня з цим значенням позначається більша міра ознаки предмета порівняно з предметами того виду, якими вони зазвичай бувають. Оскільки другий об’єкт або момент порівняння — не окресле- 54 ний, то не може бути й визначеного порівняння предметів. Таким чином, прикметники вищого ступеня з цим значенням значною мірою втрачають рису, властиву категорії основного ступеня, — порівняльний елемент предметів. Тому їхнє значення ми називаємо елятивним. § 12. Прикметники вищого ступеня з елятивним значенням можуть мати невизначену видільну функцію, наприклад: Пильніший спостерігач помітив би в зовнішності Степона певні лакейські риси Myk-Put S 106. І довго ввечері вона мріяла й думала про хлопця, про його тяжку долю. Глибоко відчувала його злиденне становище... А [...] пополудні, не кажучи батькові, нишком послала йому і смачнішої їжі, і солодшого питва зі скрині свого батька... Krėv DŠP 54. Ми повинні вчитися з кращих, а не з гірших прикладів Leninas R XIII 398. Вента почала розливатися, і вода вже затопила всі низинніші місця Vks. Коли хочуть підкреслити виділюваний предмет, вказати на нього як на відомий, до такого прикметника вищого ступеня часто додають ще займенникове закінчення або взагалі замінюють його непорівняльною займенниковою формою. Таке підкреслення предмета, виділеного вищим ступенем, і взагалі заміна форми вищого ступеня займенниковою формою можлива в літературній мові тоді, коли виділювана ознака має антонімічне значення, тобто коли предмет із цією ознакою можна протиставити іншому предметові з протилежною ознакою. Напр., прикметники з третього й четвертого речень легко замінити займенниковими формами, а саме: Ми повинні вчитися з найкращих, а не з найгірших прикладів. Вода вже затопила всі низинніші місця. Займенникова форма вищого ступеня цього різновиду можлива в такому реченні, наприклад: До старого Даубара зверталися за всілякими порадами не лише ближчі сусіди, а й із сусідніх сіл Myk-Put S 207. Ще виразніше видільне елятивне значення мають прикметники вищого ступеня із займенниковою часткою kur, наприклад: Залиш-но трохи довшої соломи, щоб плести корзину Alv. Йонас орав ниви, вибираючи дещо сухіші підвищення поля Balt PV 56. § 13. Прикметники вищого ступеня з еліативним значенням можуть також, без будь-якого виділення порівняно з іншими предметами чи іншими станами того самого предмета, указувати на більшу кількість ознаки. У таких випадках фактично йдеться загалом про не цілком повну кількість ознаки, наприклад: Піднявши нитки, навмисно залишають їх, щоб візерунок на тканині виявився виразнішим Sts. Хоч і старший за віком, здоровий чоловік має гарний вигляд Gs. Коли клун просторий, то краще, є більше місця для зберігання Nmn. Під час заготівлі сіна вода часто тихо струменить травами, а якщо раптом пройде рясніший дощ, тоді Вента швидко підіймається Žem R I 91. Повстання може перемогти лише селянин. [...] А шляхта не тільки не досягне жодної політичної мети, а й буде настільки знищена, що навряд чи зможе відігравати важливішу роль у політичному житті Литви Myk-Put S 486. Жни жито нижче, щоб стерня була нижчою Prng. 55 Формально прикметники вищого ступеня з еліативним значенням у цьому випадку наближаються до функції прикметників типу gerókas, -a, apygeris, -ė, які також позначають загалом не цілком повну кількість ознаки. У деяких контекстах значення цих форм збігаються, пор.: А Стакліс почав навідуватися до Морти щоразу, коли на млині був вільніший Vencl R III 212. Тепер уже трохи пізня пора, жену обручі Skp. У цих реченнях прикметники вищого ступеня та прикметники з префіксом apy- можна взаємозамінювати без істотної різниці у значенні. Однак кількість ознаки, виражена прикметниками з префіксом apy- або суфіксом -okas, -a, є більш відстороненою; коли прикметниками вищого ступеня з еліативним значенням передається невизначена, не цілком повна кількість ознаки, відчувається тісніший зв’язок з іншими предметами чи іншими станами того самого предмета. § 14. Як показують приклади, еліативне значення розвинулося зі значень вищого ступеня порівняння. Більше маємо випадків із порівняльним значенням об’єкта. Усі приклади прикметників вищого ступеня з еліативним значенням у § 12 указують на безпосередній зв’язок із порівняльним значенням об’єкта: невизначена більша кількість ознаки предмета визначається щодо інших предметів того самого типу, якими вони зазвичай бувають. У прикладах § 13 можна побачити зв’язок як із порівняльним значенням суб’єкта, так і з порівняльним значенням об’єкта, тобто прикметники вищого ступеня з еліативним значенням у цьому випадку позначають загалом не цілком повну кількість ознаки щодо інших невизначених предметів того самого типу та інших невизначених станів того самого предмета. Перехідні випадки можна знайти між еліативним і обома порівняльними значеннями, наприклад: Вгодований кінь міцніший для роботи (порівняно з невгодованим конем чи взагалі?) Svn. Хто мав садибу з одного боку вулиці, то, певна річ, ширшу (порівняно з іншими садибами того села чи взагалі?), той будував хату й клуні по обидва боки подвір’я Vaižg DD 36. Закопай різнину, Петрику, — сказав [Горис], — будеш міцнішим (ніж тепер чи взагалі?) Žem R I 185. Прикметники вищого ступеня з еліативним значенням відрізняються від прикметників із порівняльним значенням своїми синтаксичними функціями. Для прикметників вищого ступеня зі значенням об’єкта й суб’єкта характерна функція іменної частини присудка. Прикметники вищого ступеня з еліативним (непорівняльним) значенням зазвичай виступають означеннями. Зміна синтаксичної функції, можливо, і зумовила послаблення порівняльного компонента прикметників вищого ступеня, а разом із тим — розвиток еліативного значення зі значень вищого ступеня порівняння. § 15. Слід сказати, що прикметник вищого ступеня з еліативним значенням у поєднанні з непорівняльною формою того самого прикметника набуває значення, близького до найвищого ступеня, і вказує на дуже велику кількість невизначеної ознаки. Такі конструкції характерні для жемайтського діалекту; особливо широко їх уживали в жемайтських писемних пам’ятках XIX ст., наприклад: Потім ті, що залишилися на тій горі чи викопали глибоку, ще глибшу, чотирикутну яму, поклали туди зруб — то з дерев, то з каміння Dauk B 195. Тут вона відчинила свої скрині, скриньки, наповнені пирогами різними-прерізними й смачними-пресмачними, печінкою чи печенками, що пахли 56 ароматних, [...] старого пива, старішого, міцного, міцнішого Dauk B 54. Густу, густішу зарість виварює, а сім’я не їсть Šts. Порівняння двох ознак, виражених прикметниками вищого ступеня § 16. Прикметники вищого ступеня також уживаються для порівняння двох ознак того самого предмета або предметів, близьких у певному відношенні. Обидві ознаки виражаються формами вищого ступеня й залежать одна від одної. Зазвичай ці прикметники вищого ступеня вживаються з парними сполучниками або підсилювальними частками, наприклад: Що більше розвиваються великі фабрики й заводи, то частішими, сильнішими й наполегливішими стають робітничі страйки; отже, що більшим є гніт капіталізму, то значнішою є спільна відсіч робітників Leninas R II 87. Що дрібніше насіння, то краще сходить Ds. Що ненажерливіша худоба, то жирніша PnmP. Що важча робота, то солодший сон Jrb. Чим густіше дерево, тим краще воно для будівництва, бо такі сосни завжди без сучків Pd. Наша дитина що більша, то дурніша Jrb. Таке вживання прикметників вищого ступеня є поєднанням двох порівнянь із прикметниками вищого ступеня елятивного значення. Наприклад, у реченні: Що важча робота, то солодший сон насправді тяжкість роботи порівнюється не із солодким сном, а з іншими роботами, якими вони є загалом. Прикметники вищого ступеня, поширені певними словами § 17. Прикметники вищого ступеня вживаються з прислівниками, займенниками, прислівниковими та займенниковими частками. Деякі займенники, прислівникові й займенникові підсилювальні частки, що вживаються з прикметниками вищого ступеня, властиві лише певним значенням ступеня й допомагають їх розрізняти та встановлювати. Як уже зазначалося раніше, частка dar допомагає встановити значення суб’єкта підсилювального характеру. Ця частка також підсилює і тим самим виявляє значення об’єкта підсилювального характеру, наприклад: Хоробрим був Шарунас, але Швєдріс ще хоробріший; гострим був меч Шаруноса, але меч Швєдріса ще гостріший; швидким був кінь Шаруноса, але кінь Швєдріса ще швидший Krėv DŠP 51. Таким чином частка dar є показником порівняння предметів підсилювального характеру. Прикметник вищого ступеня з підсилювальними частками, що зменшують кількісну міру ознаки предмета, зазвичай має порівняльне значення об’єкта відносного характеру, наприклад: Він не набагато старший за мене Jrb. У жінок одяг був лише трохи різноманітніший Dauk B 39. Займенниками, що не визначають указаний предмет і ознаку, прикметники вищого ступеня мають елятивне значення, наприклад: 57 У такі дні очікування весняного тепла селяни з Багинів, змучені турботами, почали навідуватися одні до одних і в інших селах, особливо коли до їхніх осель доходила якась незвичайніша звістка з віддалених місць Myk-Put S 159—160. Того вечора розмова йшла важко, жодної цікавішої теми не торкнулися Myk-Put S 323. Йому абияк не подаси, усе потрібне щось чистіше (сметана, масло) Sml. Показниками значення суб’єкта у вищому ступені є прислівникове сполучення щоразу, прислівникова підсилювальна частка усе, наприклад: Здавалося, хмар не було ані сліду, а дощ ні звідки ні звідки, спочатку дрібний, помалу, щоразу густіший, почав по-справжньому лити Žem R I 202. Тим часом погода поліпшувалася. Хмари сунули на північ із дедалі більшими просвітами Myk-Put S 212. Прикметники вищого ступеня, що не мають значення ступеня § 18. Деякі прикметники вищого ступеня в сучасній літературній мові мають віддалене значення — уже не вказують на більшу міру ознаки, наприклад: наступний,-а «той, що йде слідом», пізніший «той, що йде пізніше». Цей прикметник не має форми позитивного ступеня, тому йому було важче зберегти значення ступеня. У літературній мові вже не має значення ступеня й прикметник вищого ступеня дальший, -а «той, що йде далі». Сили радянського народу спрямовані на подальше підвищення добробуту трудящих tsp. Нове віддалене значення без відтінку ступеня мають також слова, ужиті в переносному значенні, наприклад: поступливіший, -а «лагідний». — Ну, там не можна. Досить натерпілася й хотіла Кафре бути поступливішою Žem R I 83. Таких прикметників вищого ступеня, що втратили значення ступеня, у сучасній літературній мові небагато. § 19. Описові (аналітичні) форми вищого ступеня, утворені від позитивної форми за допомогою прислівників вищого ступеня, загалом у сучасній литовській літературній мові вживаються рідко. Частіше трапляються такі форми прикметників, які не схильні до ступенювання. Ці форми вживаються також у висловах із запереченням ne, наприклад: Бруднішим уже не міг прийти [дитина] Skp. Прудкий мій чорнобровий, та не менш прудке й дівоче оченя Šint. Найвищий ступінь § 20. Найвищий ступінь прикметників утворюється за допомогою складного суфікса -ėlesnis,-ė. Формант -ėl- є суфіксом прикметників зі зменшувальним значенням, а -esn- — суфіксом вищого ступеня. Отже, за способом творення форми найвищого ступеня є прикметниками вищого ступеня зі зменшувальним значенням. За значенням найвищий ступінь також не є принципово новим ступенем. Він указує на трохи, дещо більшу міру ознаки предмета порівняно з іншим порівнюваним предметом, іншими предметами, якими вони зазвичай бувають, а також з іншим станом того самого предмета. Отже, найвищий ступінь відрізняється від вищого лише меншою мірою позначеної ознаки; в іншому він не відрізняється 58 … способами визначення властивостей предметів, тому його можна вважати першою, нижчою сходинкою вищого ступеня. Як прикметники вищого, так і найвищого ступеня мають три основні значення: порівняльне значення об’єкта, порівняльне значення суб’єкта та елятивне значення. Прикметники найвищого ступеня зі значенням об’єкта зазвичай виражають більшу ознаку предмета через відносне порівняння, наприклад: Геніуліс зростом був нижченький за директора Dov DĮN 165. Йонас був старшенький за мене Jabl R I 207. Сама нічого й нижченька [за чоловіка], так що чоловікові це було б не до лиця Ds. Приклади порівняльного значення суб’єкта: Якби його й били, й товкли, то він був би принаймні хитрішенький Jabl R I 319. Коли випила ліки, відразу стала здоровшенька Rgv. Приклади елятивного значення: Візьми десь тоншеньких дров, швидше розгориться Ds. Значення прикметників найвищого ступеня, поширених словом «трохи», не змінюється, пор.: Його дружина трохи нижченька за нього Ds. Сьогодні мій хворий уже трохи кращенький Ob. Прикметники найвищого ступеня дуже поширені в говірках східних аукштайтів. Саме з цих говірок вони, очевидно, й увійшли до літературної мови. Найвищий ступінь § 21. Прикметники найвищого ступеня показують, що позначувані ними предмети мають найбільшу міру ознаки порівняно з усіма іншими предметами. У сучасній литовській літературній мові можна виокремити два значення найвищого ступеня: об’єктне порівняльне й непорівняльне — елативне значення. 1. Об’єктне порівняльне значення § 22. Прикметники найвищого ступеня з об’єктним порівняльним значенням указують, що серед предметів певної групи один предмет має найбільшу міру ознаки. Вказуючи на найбільшу міру ознаки предмета, найвищий ступінь цього значення висуває позначуваний предмет на перше місце, тим самим вирізняючи його серед усіх порівнюваних або лише уявлюваних предметів. Прикметники найвищого ступеня з об’єктним порівняльним значенням уживаються зі сполуками прийменників за, з, між та займенника весь, у родовому відмінку зі значенням виключення, із займенниками котрий, який і займенниковим прислівником де, а також можуть уживатися без будь-яких слів, що вказують на виокремлення, наприклад: Сташис, який був найпідозрілішим із них, відчув загрозу в словах Дімшеле Myk-Put S 72. Егле найщасливіша з усіх невісток, вона не ллє гірких сліз рясно Ner P I 269. Курочка найяйценосніша за всіх Gs. Але серед усіх уславлених чоловіків того роду, серед усіх, хто сидів у високому Меркінському замку, найславнішим був старий шляхтич Микіс Krėv DŠP 24. Там, де швидкоплинний Меркіс, протікаючи через зелені луки, через вільшняки й зарослі чагарником схили, несе свої чисті води- 59 ченьки до широкого Немунеліса, там є висока й крута гора, найвища з усіх гір, а на тій горі — замок, славетна Меркіне, найміцніша з усіх фортець Krėv DŠP 22. — Гаразд, я подарую йому помсту, — відповів Сауліс, — але його люди вбили чоловіка, який був мені найближчим Krėv DŠP 125. Де найгірша робота, якої ніхто не хоче робити, кожен штовхає туди того малого підпаска Žem R II 374. Хто наймолодший, той усім найзручніший, то це мій парубок (діал.) Jrb. Адже добрий був сусід Даубарас. У всьому селі найпрацьовитіший і наймудріший Myk-Put S 406. Господар витяг із повітки найкращий свій візок — на залізних осях, із ресорною лавою Balt PV 72. Ось вона, моя земле! Вона для мене найпрекрасніша. Вона мене виростила, втішала мене Miež ML 10. Старша весело танцює на хвилях, танцює й друга, квапливо збирається. Лише Егле наймолодша ще й досі у воді: біле личко вмиває, хлюпається, мов риба Nėr P I 256. 2. Непорівняльне — елативне значення § 23. Прикметники найвищого ступеня з елативним значенням виражають посилену, дуже велику, невизначену міру ознаки предмета. Порівняльний момент у цьому випадку, можна сказати, цілком зникає; так само це значення не має елемента виокремлення. Таким чином, прикметники найвищого ступеня цього різновиду частково також виходять за межі категорії ступеня. За своєю функцією вони наближаються до форм суб’єктивної оцінки зі значенням зменшеності, звісно, лише не мають пестливого відтінку, наприклад: А всякі потвори, наче пекельні духи, літали довкола в подобі найстрашніших чудовиськ, лякали з усіх боків, вили вовками, пищали зміями, гавкали собаками Bil R 108. Зятю, бачу, ти виявився найкращою людиною: любитимеш дружину й не штовхатимеш мене в старості, і ми тебе теж любитимемо... безмежно Žem R I 126. Було невимовно гарно. На небі ані найменшої білої хмаринки Bil R 69. — А як лупцювали, ой, як лупцювали! — продовжував дід, згадавши минуле й похитуючи своєю сивою головою. — За найменшу дрібницю кров лилася рікою Bil R 72. Приїжджай завтра близько до півнів, підготую цілий віз найкращого, висушеного, як ріг, матеріалу Žem R I 173. І найлютіша зима боїться весни Rk. Коли прикметники найвищого ступеня з елативним значенням позначають характерну ознаку предмета, їх легко замінити відповідними означеними формами, наприклад: Як вихори завили, як буря загуркотіла, як три громи вдарили — над найвищими горами (=високими), над найтемнішими пущами (=темними), над рівними полями, над широкими луками, мов вихор, летів і плив голос: — Через тринадцять років усе нагадаю! Krėv DŠP 72. Татку мій найдорожчий (=дорогий), чим я так завинив перед тобою, що ти вкинув мене в таке пекло?! Žem R I 88. У ці найпрекрасніші (=прекрасні) літні дні всі пташки виводять пташенят BM 431. Біжіть, біжіть, наші річки, до найглибших (=глибоких) морів! І дзвенить, нехай, наші пісні по найширших (=широких) краях! Mair R 60 I 124. — Моя найдорожча сестричко (= люба), чи варила ти сьогодні щось? Страшенно хочу їсти LzP I 97. § 24. У сучасній літературній мові прикметники найвищого ступеня зі значенням суб’єкта вживаються рідко. Лише у виняткових випадках можемо сказати: Сьогодні він найкращий. Прикметники найвищого ступеня, поширені іншими словами § 25. Прикметники найвищого ступеня часто поширюються означальними займенниками та застиглими відмінковими формами цих займенників, що перетворилися на підсилювальні частки, а також родовим відмінком множини незіставної форми того самого прикметника. З прикметниками найвищого ступеня зі значенням порівняння об’єкта в сучасній літературній мові частіше вживаються займенники та їхні відмінкові форми: усіх8, сам, наскільки. Рідше трапляється родовий відмінок множини незіставної форми або частка над усе. Згадані займенники та їхні відмінкові форми підсилюють найвищий ступінь прикметників, тому він із зазначеними словами називається найвищим ступенем із підсиленням «усіх», наприклад: Він найкращий з усіх учень Jabl R I 206. А їхні пісеньки, мов жайворонкові, — найдзвінкіші з усіх Krev LD 165. Я пробираюся стернею якнайобережніше, наче гусак поміж камінням, ступаю на п’яту, ставлю ногу боком, міцно стиснувши пальці, і щоразу ставлю її так, щоб найгостріша стернинка вп’ялася в поранене міжпальцеве місце Balt PV 113. Найкращий з усіх, найгарніший з усіх — це твій коник JV 198. А ця третя, наймолодша з молодих, відчинила ворота й провела BsO 211. Найдорожчий над усе час — навесні Ds. У діалектах прикметники найвищого ступеня поширюються ще часткою pervis, а також уживаються з підсилювальною часткою per, наприклад: Найбільший ледар із усіх — хлопець із Прамене Kiš. Розумним братам дав найкращих коней, а дурному — найгіршого з найгірших (ps.) Prng. Прикметники найвищого ступеня з елятивним значенням не можуть поширюватися словами сам, усіх, над усе, pervis, оскільки вони є показниками елемента порівняння. Прикметники цього типу можуть уживатися з підсилювальною часткою наскільки та родовим відмінком множини незіставної форми того самого прикметника, наприклад: Бажаю тобі якнайкращої долі Up. Ростіть, льони, якнайбільші, складайте квіти якнайгарніші NS 45. У Казимира є всілякі книжечки, у них — пісеньки, гарні-прегарні Žem R I 31. § 26. Описові (аналітичні) форми найвищого ступеня, утворені від займенника pats,-i та займенника visas,-a у родовому відмінку множини visų і займенникового прикметника в сучасній литовській літе- 8 У жемайтському діалекті замість visų вживається форма однини орудного відмінка visu: Згодом вівці були для них найкориснішими з усіх тваринами, які давали їм не лише одяг, а й їжу Dauk B 31. 61 …літературній мові не набули значного поширення. Щодо значення вони близькі до сполук прикметників найвищого ступеня з тими самими займенниками9, пор.: O найкращі й найдовші колоди продають їм за великі гроші для будівництва кораблів Balč HP 203—204. Ось наші всі поганенькі житечка Jabl R I 213. У литовській мові є також сполуки з повторених відмінкових форм невищого ступеня, з форм невищого ступеня та з пестливих і прислівникових форм. Вони означають відсторонено дуже великий ступінь ознаки предмета без жодного порівняння з іншими предметами, наприклад: O адже настане день, коли гармати вже не стрілятимуть. І ганьби кривавої для світу буде досить. Я бачу майбутнє з немовлям на руках, зі світлими-світлими очима й усмішкою радості Ner P I 113—114. Ягідки зелененькі-зелені Er. Та підошви добрі-добрі Pc. Корж був зелений-зелений Grž. Подібні за характером конструкції через своє непорівняльне значення вже не належать до категорії ступеня. § 27. У сучасній литовській літературній мові категорія ступеня ще досить сильна. Характерно, що наші суфіксальні форми ступенів — як вищого, так і найвищого — не схильні замінювати описовими (аналітичними) порівняльними формами. У литовській мові деформація категорії ступеня відбувається зсередини — через послаблення порівняльного елемента самих форм ступеня, через наближення непорівняльних (еліятивних) значень до значень інших форм і конструкцій. § 28. Не всі прикметники утворюють ступені. Як зазначалося на початку, різнитися за певними ступенями ознаки можуть лише якісні прикметники. Прикметники з відносним значенням не утворюють ступенів; наприклад, у литовській літературній мові ступенів не мають похідні ia-основні утворення: дерев'яний, -а, торішній, -я, білокорий, -а тощо. Виняток становлять утворення зі складним суфіксом -utinis,-ė; для них уживається найвищий ступінь, наприклад: Буржуазія вдається до крайніх заходів, прагнучи зупинити невблаганний перебіг історії, віддалити свою неминучу загибель tsp. Не всі якісні прикметники також мають ступені. Це залежить від значення прикметника й контексту. Наприклад, не можуть утворювати ступенів деякі прикметники, що виражають положення або стан: лежачий обличчям донизу, -а, прямий, -а, лежачий (про дерево), трухлявий (про солому), живий, -а 'непомерлий', навиворітний, -а, босий, -а, заболочений, -а, одягнений у хутро, -а, піший, -а, безрогий, -а, яловий, -а, тільна, вагітна, двійневий, -а тощо. Не можуть мати ступенів прикметники в переносному значенні, що позначають стан предмета, наприклад: чорний, -а у значенні 'незасіяний': Чорний пар Skp; чорний, -а у значенні 'не заправлений сметаною, не закритий': Чорні гриби (без сметани) їв Šts; круглий, -а у значенні 'цілий, увесь': Звари цілих ріп (не нарізаних) Klp. Також не утворюють ступенів прикметники в переносному значенні, близькому до значень деяких займенників, наприклад: круглий, -а у значенні 'весь, цілий': Я зносив хутряний одяг 9 Докладніше див.: A. Valeckienė, Dabartinės lietuvių kalbos įvardžiuotinių būdvardžių vartojimas. — „Literatūra ir kalba“, 2, 228—229, Vilnius, 1957. 62 āpvalius metus Krkl. Не піддаються ступенюванню деякі прикметники на позначення кольору, що зазвичай указують на масть тварин, наприклад: laukas, širmas (кінь), šėmas, žālas (бик), а також drýžas (тканина), хоча в піснях трапляються форми ступенів цих прикметників. Не завжди ступенюються якісні прикметники, утворені від іменників. Наприклад, неможливо утворити ступені прикметників із суфіксом -iškas, -a, які, подібно до прикметників на -inis, -ė, позначають різновид предмета: mėsiškas (споживання м’яса), pieniška (суп), vyriški (сорочки), miliškas (ткацтво) тощо. Не дуже доречно ступенювати й такі відсубстантивні прикметники, що позначають наявність чогось на всій поверхні предмета, наприклад: miltuotas, -a, pūvinas, -a. Скорочення Alv — Алове, Дауґайський р-н Balč AŽ — Ж. Верн, Навколо світу за 80 днів, переклад Й. Бальчиконіса, Каунас, 1947. (Цифри вказують сторінки). Balč HP — V. Haufas, Pasakos, vertė J. Balčikonis, Vilnius, 1956. (Skaitmens rodo puslapius). Balt PV — J. Baltušis, Parduotos vasaros, Vilnius, 1958. (Skaitmens rodo puslapius). Baran AŠ — A. Baranauskas, Anykščių šilelis, Vilnius, 1949. (Skaitmens rodo puslapius). Bil R — J. Biliūnas, Raštai, Kaunas, 1947. (Skaitmens rodo puslapius). BM — Литовські діалекти, зібрані А. Барановським, том I: Тексти зі спадщини Вебера, видані Ф. Шпехтом, Лейпциг, 1920. (Цифри вказують сторінки). BsO — Ožkabal(ių) dainos, Surinko J. Basanavičius, Shenandoah, Pa. 1902. Du tomai. (Skaitmens rodo dainos numerį). d. — пісня Dauk B — «Звичаї давніх литовських горян і жемайтів», записані за давніми письменами Йокубасом Лаукюсом, Петрополіс, 1845. (Цифри вказують сторінки). Dglš — Даугелішкіс, Ігналінський р-н Dov DIN — J. Dovydaitis, Dideli įvykiai Naujamiestyje, Vilnius, 1953. (Skaitmens rodo puslapius). Dr — Дарбенай, Кретингський р-н Ds — Дусетос Ėr — Еришкіай, Рамігальський р-н gr. — давньогрецька мова Grz — Ґрузджяй, Шяуляйський р-н Grž — Ґружяй, Йонішкельський р-н Gs — Ґейстарай (Дідвіжяй), Вілкавішський р-н ide. — індоєвропейські мови Ign — Ігналіна Jabl R I — J. Jablonskis, Rinktiniai raštai, I, Vilnius, 1957. (Skaitmens rodo puslapius). JD — «Литовські пісні», записані Антанасом Юшкевичем, 3 томи, Казань, 1880, 1881, 1882. (Цифри вказують на номер пісні). Jnšk — Йонішкеліс Jrb — Юрбаркас 63 JV — «Литовські весільні пісні», записані Антанасом Юшкевичем і видані Йонасом Юшкевичем, Петропіль, 1883. (Цифри вказують на номер пісні). Jž — Южінтай, Дусетський район Klp — Клайпеда Kp — Купішкіс Krėv DSP — V. Krėvė, Dainavos šalies senų žmonių padavimai, Vilnius, 1957. (Skaitmens rodo puslapius). Krėv LD — V. Krėvė-Mickevičius, Dainavos krašto liaudies dainos, Kaunas, 1924. (Skaitmens rodo puslapius). Krkl — Каркленай, Варняйський район Krš — Куршенай Krt — Картена, Кретингський район Krtv — Куртувенай, Шяуляйський район Ленін R — Володимир Ілліч Ленін (1870—1924), переклади його творів. (Цифри вказують на томи та сторінки видання 1950—1955 рр.). Lp — Лейпалінгіс, Вейсеяйський район Lš — Лішкіава, Вейсеяйський район LzP I — Lazdynų Pelėda, Raštai, I, Vilnius, 1954. (Skaitmens rodo puslapius). Mair R I — Maironis, Rinktiniai raštai, I, Vilnius, 1956. (Skaitmens rodo puslapius). Miež ML — E. Mieželaitis, Mano lakštingala, Vilnius, 1956. (Skaitmens rodo puslapius). Myk-Put S — V. Mykolaitis-Putinas, Sukilėliai, Vilnius, 1957. (Skaitmens rodo puslapius). Nėr P I — Саломея Неріс, «Поезія», I, за редакцією А. Венцлови, вступ і пояснення, Каунас, 1946. (Цифри вказують на сторінки). Nj — Науяместіс, Паневежиський р-н Nmn — Немюнайтіс, Алітуський р-н NS — Литовські пісні та співи північно-східної Литви, зібрані А. Р. Ніємі та А. Сабаляускасом, Annales Akademiae scientiarum Fennicae, Ser. B. Tom VI (1911). (Skaitmens указує номер пісні). Ob — Обеляй Pc — Поцюняйляй, Шедувський р-н Pd — Падубисіс, Кельмеський р-н Pln — Плунге Plt — Плателяй, Салантайський р-н PnmP — Панемунис, Пандельський р-н Prng — Парінгіс, Ігналінський р-н ps. — казка Rdm — Рудаміна, Лаздіяйський р-н Rgv — Рагува, Трошкунайський р-н Rk — Рокишкіс Rod — Родунє, БРСР, Гродненська область Rz — Розалімас, Пакруойський р-н Skp — Скапішкіс, Паневезький р-н Skr — Скішнемуне̇, Юрбаркський р-н skr. — санскрит Slnt — Салантай Sml — Смилгяй, Шедувський р-н Srv — Сурвілішкіс, Дотнувський р-н StnD — «Пісні жемайтські, зібрані й видані Симоном Станевичем, викладачем літератури та красних мистецтв, у Вільнюсі, у друкарні Б. Неймана, 1829 року. (Цифра вказує номер пісні).» Svm — Сувайнішкіс, Паневезький р-н Šts — Шатес, Скуодаський р-н Švnč — Швенчоніс і Швенчонеляй 64 Trgn — Таурегнай, Утенський район. tsp. — радянська преса Tvl — Тверечюс, Ігналінський район. TŽ — «Tauta ir Žodis». Видання факультету гуманітарних наук, кн. I—VII, Каунас, 1923—1931. (Цифри позначають книги й сторінки). Up — Упина, Скаудвільський район. Upt — Упите, Паневежиський район. Ut — Утена Užp — Ужпаляй, Дусетський район. Vaižg DD — Vaižgantas, Dėdės ir dėdienės, Kaunas, 1945. (Skaitmens rodo puslapius). Vdk — Відукле, Расейняйський район. Vencl R III — A. Venclova, Raštai, III, Vilnius, 1955. (Skaitmens rodo puslapius). Vkš — Векшняй, Акменський район. Vlk — Валкінінкай, Ейшишський район. Žem R — Жемайте, твори, шість томів, Вільнюс, 1956—1957. (Цифри позначають томи й сторінки). СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ ТА ЇХНІ ЗНАЧЕННЯ А. А. ВАЛЯЦКЕНЕ Р е з ю м е У сучасній литовській літературній мові можна виокремити два самостійні ступені порівняння: вищий і найвищий. Обидва ступені порівняння є синтетичними формами, утвореними за допомогою спеціальних суфіксів. Аналітичні форми ступенів порівняння в сучасній литовській літературній мові трапляються порівняно рідко. Між значеннями вищого й найвищого ступенів немає чітких меж: у певних випадках вищий ступінь може набувати значення найвищого ступеня. Значення вищого ступеня виявляється: 1) під час зіставлення одного предмета з іншим або з іншими, що мають подібні якості; 2) під час порівняння того самого предмета за різних обставин; 3) без певного порівняння (еллятивне значення). Порівняння конкретних речей або того самого предмета за різних обставин має подвійний характер: у формі вищого ступеня прикметник може називати ознаку більшою мірою, ніж це властиво повноті цієї ознаки (підкреслювальне порівняння), а також може показувати лише різницю в кількості ознаки у двох абстрактних предметів або того самого предмета за різних обставин (відносне порівняння). Прикметник у формі найвищого ступеня може виражати як найвищий ступінь якості порівняно з іншими предметами цього 5. Kalbotyros klausimai, IV 65 роду, так і безвідносно високий ступінь якості. Найвищий ступінь у сучасній литовській літературній мові рідко позначає найвищий ступінь якості при порівнянні того самого предмета за різних обставин. Безвідносні, тобто елятивні, значення як вищого, так і найвищого ступеня розвинулися зі значень, що мають відносний характер. Вони вже частково виходять за межі категорії ступенів порівняння й семантично зближуються з формами суб’єктивної оцінки, іноді навіть із займенниковими формами прикметників. Однак елятивні значення не можуть замінити зазначені вище форми й не охоплюють їх повністю; збігаються лише деякі випадки їх уживання. Відносні значення форм ступенів порівняння відрізняються від елятивних значень синтаксичними функціями: для перших характернішою є функція іменної частини присудка, тоді як елятивні значення найчастіше виражають означення. З огляду на значення ступенів порівняння основною рисою категорії ступенів порівняння вважаємо зіставний або відносний елемент у вираженні ступеня якості. Вищий ступінь прикметника вживається в реченнях із прийменником už та сполучниками kaip, nekaip, negu, nei. Найвищий ступінь якості виражається за допомогою сполучень прийменників iš, už, tarp і займенника visas, -ą, а також за допомогою родового відмінка без прийменника, займенників kuris, -i, katras, -a та прислівника kur. Елятивні значення вищого й найвищого ступенів не мають у реченні жодних показників порівняння. У сучасній литовській літературній мові відносні прикметники не утворюють ступенів порівняння; також не мають форм ступенів порівняння деякі якісні прикметники, зокрема переносні значення окремих прикметників.