Dėl kai kurių Lietuvos miestų vardų etimologijų

можна лише після глибшого й усебічного дослідження балтійських мов, аналізу відмінностей між балтійськими та слов’янськими мовами й постійного врахування балтійсько-германських паралелей. Статті А. Врачуна, безперечно, сприяють розв’язанню цих важливих проблем. Vilnius S. Karaliūnas ДО ЕТИМОЛОГІЙ ДЕЯКИХ НАЗВ ЛИТОВСЬКИХ МІСТ Raymond Schmittlein, Quatre toponymes germaniques en Lituanie, „Revue International d’Onomastique”, Paris, 1949, с. 15—20. Ця стаття — одна з багатьох праць R. Schmittlein про литовські топоніми. За своїм методом, тенденціями дослідження та характером лінгвістичного аналізу вона загалом типова для більшості досліджень литовської топоніміки й патроніміки, проведених R. Schmittlein. У статті R. Schmittlein без ґрунтовніших доказів і пояснень стверджує, що чотири назви населених пунктів Литви — Alsėdžiai, Kėdainiai, Raseiniai ir Šiauliai — нібито мають германське походження. 1. Miestelio vardą Alsėdžiai R. Šmitleinas sieja su germanišku avd.1 Elisaidis. Ši paralelė iš pirmo žvilgsnio atrodo lyg ir galima, nes miestelio vardas Alsėdžiai, kurio tarminė lytis yra alsėdė, istoriniuose dokumentuose rašomas Aliseiden, Alizeyde, Alizeide2 1253 m. Tačiau šis išorinis panašumas dar nieko nesako apie Alsėdžių kilmę. Visų pirma, senųjų dokumentų dvibalsis ei po s(z), rodosi, yra ne gyvosios kalbos faktas, o raštų padaras, galėjęs, be kita ko, atsirasti ir liaudies etimologijos keliu pagal R. Šmitleino minimą asmenvardį Elisaidis. Antra, kad čia nėra buvę ei, rodo to paties amžiaus sulenkintas šio vardo variantas Olsiady3, plg. 1421 m. lotyniško teksto Olsedy4 ež., XVI a. rusiško teksto Ольсягы5. Trečia, tą patį rodo ir šių dienų tarminė forma alsėdė: žemaičių (dounininkų) ie, atitinkantis literatūrinės kalbos ė, tegali būti kilęs iš baltiškojo ē (Alsėdžiai, tarm. alsėdė < *alsēdjai). Vadinasi, Alsėdžių kildinimas iš Elisaidis dėl -sed-, -said- jau yra abejotinas. Те, що назва містечка насправді не має нічого спільного з германським особовим ім’ям Elisaidis, засвідчує вся структура литовських назв населених пунктів, їхня струк- 1 Скорочення вживаються такі самі, як і в топонімічних статтях, надрукованих в інших томах «Питань литовського мовознавства». 2 Межі латиського племені та латиської мови в сучасності й у XIII столітті... Dr. A. Bielenstein. St. Petersburg, 1892, с. 241. 3 Там само. 4 Codex diplomaticus ecclesiae cathedralis necnon dioeceseos Vilnensis, Krakow, 1948, p. 741. 5 И. Я. Спрогис, Географический словарь древней жомойтской земли XVI столетия, Вильна, 1888, с. 212. 330 типу, подібного до назви місцевості Alsėdžiai. Наводимо інші назви населених пунктів подібної будови: Medsėdžiai, село в околиці Ežaičiai Клайпедського району; Genčių Medsėdžiai, село в околиці Vaineikiai Клайпедського району; Barzdižių Medsėdžiai, село в околиці Kalnalis Салантського району; Jakštaičių Medsėdžiai, село в околиці Jakštaičiai Салантського району; Daukšių Medsėdžiai, село в околиці Tumplaukė Скуодського району; Nausėdžiai, село в околиці Meilūnai Біржайського району; Nausėdžiai, село в околиці Pelutava Аріогальського району; Naujasėdžiai, село в околиці Meilūnai Укмергського району; Traksėdžiai, село в околиці Traksėdžiai Шилутського району; Varsėdžiai, містечко в околиці Vytogala Шилальського району; Mosedis, містечко Скуодського району; Traksėdis, село в околиці Drobukščiai Шилальського району; Traksėdis, село в околиці Bartasiškė Шилальського району; Trimėsėdis, село в околиці Mitkaičiai Тельшяйського району. Пор. назви населених пунктів з іншим основним компонентом: Medsėdai, село в околиці Gergždeliai Куршенайського району; Nausėdai, село: 1. в околиці й районі Pagėgiai; 2. в околиці Darbėnai Кретингського району; 3. в околиці Gardamas Шилутського району. Пор. також особові імена Nausėdas, Nausėdą. Структурна подібність наведених тут назв населених пунктів із -sėd- до назви містечка Alsėdžiai очевидна. Отже, щоб сказати щось певне про назву місцевості Alsėdžiai, треба розглядати її не окремо, вирваною з усієї системи литовських назв, а як частину цієї системи. А система насамперед показує, що всі згадані вище назви поселень із -sėd- є двоосновними: (Med-sėdžiai, Nau-sėdžiai, Nau-j-ā-sėdžiai, Trak-sėdžiai, Vār-sėdžiai, Al-sėdžiai). Другий компонент -sėd- < *-sēd- пов’язаний із широко відомим балтам, слов’янам, германцям та іншим індоєвропейським мовним сім’ям коренем -sēd-, від якого походить литовське дієслово sėdėti «сидіти», яке, крім прямого конкретного значення, у литовській мові може також означати «перебувати в якомусь місці, жити»⁶; пор. литовське vien-sėdis «хутір», vien-sėdis «той, хто живе на хуторі». Пор. також давньоскандинавське sitja «сидіти, жити»⁷. У деяких назвах місцевостей із другим компонентом -sėd- перший компонент також зрозумілий: Med-sėdžiai: корінь med- пов’язаний із литовським medis, що в жемайтській мові означає «ліс»; Trak-sėdžiai: trak- походить від литовського trākas «чагарники, вирубка, підвищене місце в лісі»; Nau-sėdžiai, Nau-j-ā-sėdžiai: nau(ja)- походить від прикметника naujas «новий». Отже, Med-sėdžiai може означати «ті, що перебувають у лісі, ті, що живуть у лісі». Trak-sėdžiai — «ті, що живуть у чагарниках або на вирубці». Nau(ja)sėdžiai — «ті, що оселилися десь недавно» або подібне. Перший компонент назви місцевості Alsėdžiai al-, здається, можна зіставити з литовськими назвами місцевостей Alỹs || озеро Alionių, оз. Ширвінтського району, Aliai болото Швенчьонського району, Alėja річка Купішкського району; пор. литовське alėti «бігти, текти, капати», латиське aluots, avuots «джерело»⁸. Отже, значення назви місцевості Al-sėdžiai можна так пояснити: 6 Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius, 1954. 7 Russisches etymologisches Wörterbuch von Max Vasmer, II, 1955, p. 622. 8 Dėl šaknies al- dar žr. K. Būga, Lietuvių kalbos žodynas, Kaunas, 1924, p. 53; H. Krahe, Fluss- (und Orts-) Namen auf -mana/-mina, „Beiträge zur Namenforschung“, Heidelberg, 1957, Heft 1; H. Krahe, Der Flußname Salantas, ten pat, 1960, Heft 3, p. 259—262; H. Krahe, Der Flußname Ausa und sein Zubehör, ten pat, 1961, Heft, 2, p. 154; B. Savukynas, Ežerų vardai, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. 3, Vilnius, 1960, p. 293. Be kita ko, ir pats R. Smitleinas kiek anksčiau, daug teisingiau (žr. R. Schmittlein, La toponymie lituanienne, Bade, 1948, p. 149). 331 мантику можна було б пояснити так: «ті, що живуть біля води, у вологому місці». Назву містечка Alsėdžiai К. Буга вважає куршською9. 2. Назву міста Kėdainiai Р. Шмителейн виводить від германських особових імен Hathu, Hedan. Проводячи цю паралель, Шмителейн не зважає на одну з найчисленніших груп литовських особових імен із kėd-, ked-: Kėdãinis, Kėdą, Kėdas, Kėdỹs, Kėdžius, Kėdaitis, Kėdikis, Kėdãinis, Kėdas, Kedỹs, Kėdis, Kedžius, Kėdaitis, Kedėnis, Kederỹs, Kėdikas, Kedūtis. Нам здається, що назва місцевості Kėdainiai, давнішою формою якої є Kėdainys10, походить від литовського особового імені Kėdainis (пор. особове ім’я Kėdãinis). Твердження, що особові імена Kėdainis, Kėdainis і всі інші згадані особові імена з kėd-, ked- могли бути запозичені з германських мов, є принциповою методологічною помилкою, яка, зокрема, привела Р. Шмителейна до явно хибних висновків11. Р. Шмителейн ігнорує аксіоматичну істину: спільність основ слів, а особливо найдавніших назв місцевостей та особових імен, у різних індоєвропейських мовах далеко не завжди означає запозичення, а часто лише свідчить, що мови або групи мов є нащадками однієї сім’ї. Подібність деяких давніх германських і балтійських особових імен ще потребує подальших досліджень, але, хоч би як далеко просунулася наука про антропоніміку, навряд чи колись буде зроблено висновок, що причиною цієї подібності є запозичення. З цієї причини наразі немає жодних підстав вважати численну групу литовських особових імен із kėd-, ked- запозиченою з германських мов. Крім того, корінь kėd-, ked- в особових іменах можна пояснити й на матеріалі литовської мови; пор. kėd-a-roti «безладно розгалужуватися», ked-énti «скуйовджувати, розпушувати, роздирати» тощо, kėd-oti «розкидати, ворушити» тощо, kėd-ulti «розчісувати, скуйовджувати», kėd-uoti «перемішувати, скуйовджувати»12. Пор. також назви місцевостей із цим коренем: литовське Kėd-ilės село Скуодського району, Kėd-iškė село Шилутського району, Kėd-žiakalnis пагорб Капсукаського району, Ked-ónys село Єзненського району, Kėdž-balė13 болото, Cedusai < *Ked-asai, латвійське Cede струмок, Cedes14 село. 3. Назву міста Raseiniai Р. Шмителейн пов’язує з німецькими особовими іменами, що містять Ras-, наприклад: Raspert, Rasmar, Rasimund, Resino. Нині місцеві жителі вимовляють назву міста Raseiniai як Resėiniai || Resėinys. Res- тут, можливо, є діалектною формою, оскільки в говірках жителів Расейняя приголосний r нерідко пом’якшується й в інших випадках, наприклад: riáugėti ~ ráugėti, išibróvė ~ išibróvė, sriaunùs ~ sraunùs, sriové ~ srovė, sriáu- 9 K. Būga, Rinktiniai raštai, III, Vilnius, 1961, p. 418. 10 K. Būga, Rinktiniai raštai, I, Vilnius, 1958, p. 427; III, p. 148. 11 Наприклад, у статті «Voies et impasses de la toponymie lituanienne», «Revue International d’Onomastique», Париж, 1958, № 2, с. 107—138. Р. Шмителейн вважає литовські особові імена Daugailis, Buvydas, Daujotas та ін. германськими. 12 Lietuvių kalbos žodynas, I, Vilnius, 1959, p. 480 ir kt. Dėl kėd-, kėd- žr. Litauisches etymologisches Wörterbuch von Prof. Dr. Ernst Fraenkel, Heidelberg-Göttingen, 3, p. 233. 13 K. Būga, Rinktiniai raštai, III, p. 275. 14 J. Endzelīns, Latvijas PSR vietvārdi, I daļa, 1. sējums, Rīga, 1956, p. 156. Dėl Kėdainiai dar žr. K. Būga, Rinktiniai raštai, I, p. 427; III, p. 148. 332 цей ~ потік, пор. лат. strauls, текуча річка ~ течія. В історичних документах трапляються такі форми: у латиномовному тексті 1253 р. Rassevene15, у німецькомовному тексті 1385 р. Rossyeyn16, у латиномовному тексті 1421 р. Rosseyni17, у російськомовному тексті XVI ст. Посейны18, також свідчать, що після I має бути a. Топонім Raséiniai не є єдиним у литовському ономастиконі. Корінь ras- мають також такі топоніми: Rãsupis || Raséika — річка в районі Расейняй, притока Рейзгупіса; Ras-a-kilas — пагорб у селі Петрикішкяй району Каварска; Ras-a-kilýnė — луг у селі Рагува району Укмерге; Ras-a-krytynė — струмок у селі Парішкяй району Панделіс (пор. rasakilė «луговий бур’ян із родини розових»); Ras-ių daubà — яр у містечку Бартнінкай району Вілкавішкіс; Ras-ón-pjaunis — луг у селі Пришмантай району Аріогала; Ras-ýtė — містечко в Калінінградській області. Корінь ras- досить поширений і в литовських особових іменах, наприклад: Ras-ỹs, Ras-iūnas, Ras-eliūnas, Ras-iūkas, Ras-iūlis. Корінь топонімів ras- уже зіставляли з литовським апелятивом rasą19, пор. лат. rasa, рос. роса, авестійську назву річки Ranha20. 4. Р. Шмітляйн вважає, що назва міста Šiauliai походить від германських особових імен із sav-: Savaricus, Savalo, Savilis, Saul. Як і в трьох згаданих вище випадках, Р. Шмітляйн замовчує численний балтійський матеріал із цим коренем. Щоправда, зі вступу до його книжки «Toponymie lituanienne»21 і особливо з його ономастичних статей видно, що автор має замало балтійського матеріалу. Однак у цьому випадку Р. Шмітляйн чинить цілком неправильно. Топонім Šiauliai кілька разів переконливо пояснював К. Буга22, але Р. Шмітляйн нічого не згадує про етимологію Буги. Можна лише наголосити, що топонім Šiauliai є антропонімічним, походить від литовського особового імені Šiaulys. Прізвище Šiaulys нині мають у Литві близько 150 родин. A. Vanagas Вільнюс 15 A. Salys, Die žemaitischen Mundarten, Kaunas, 1930, p. 231. 16 Scriptores rerum Prussicarum, II, Leipzig, 1863, p. 677. 17 Codex diplomaticus..., с. 74. 18 Н. Я. Спорис, зазначена праця. 19 G. Gerullis, Die altpreussischen Ortsnamen, Berlin und Leipzig, 1922, p. 144. 20 Докладніше див. M. Vasmer, зазначена праця, с. 537. Щодо суфікса -ein- див. K. Būga, Rinktiniai raštai, I, с. 427. 21 Див. Raymond Schmittlein, Etudes sur la nationalité des Aestii, т. 1, Toponymie lituanienne, Bade, 1948, с. 15. 22 K. Būga, Rinktiniai raštai, II, с. 98, 349, 588.