Mūšõs upyno tarmių leksika

LEKSIKOS TYRINĖJIMAI LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA ЛЕКСИКА ГОВОРІВ БАСЕЙНУ МУШОС E. GRINAVECKIENĖ У мовленні жителів кожного куточка нашої республіки приховано безліч ширше не оприлюднених живих повсякденних висловів, рідкісніших слів, сталих словосполучень. Більшість із них разом із реаліями, які вони позначають, поступово забуваються, зникають. Тому важливо якомога ретельніше записувати, публікувати й досліджувати ці лексичні факти, адже слово — це добрий відбиток життя людей усього краю чи окремих його місцевостей, свідок цього життя, що вказує на його зв’язки з минулим і сучасністю. Наведену тут лексику говірок басейну Мушос авторка записала в 1960—1965 рр. у чотирикутнику між Пашвітінісом, Жеймялісом, Вашками й Лінкувою. Співвідношення відібраних слів із літературною мовою — відмінне, тобто тут подано діалектизми — лексичні, словотвірні, акцентуаційні або семантичні, а деякі з них і синтаксичні. Наведено також слова, переносне значення яких має вузький діалектний характер, або які, на думку авторки, самі чи окремі їхні словотвірні елементи пов’язані з цими говірками чи більшими одиницями цих говірок, а також ближчі до них і характерніші для них. Співвідношення наведених слів із лексикою інших литовських говірок тут не розглядається, тобто окремі слова в поданій формі чи значенні можуть уживатися й на ширшій території литовських говірок. Найбільшу частину наведених тут слів становить, мабуть, найактивніший і найвиразніший елемент діалектної лексики — образні дієслова. Значна частина оприлюднюваної лексики збереглася лише в оповідях і спогадах представників старшого покоління та позначає реалії, які нині здебільшого вже відійшли з життя або зникають і пов’язані зі звичаями, традиціями давнини тощо. Певна частина слів має лексичні, семантичні чи словотвірні спільні риси з латиською мовою (la.). Деякі слова є запозиченими. Це переважно славізми (sl.) або германізми. Спільна з іншими мовами чи запозичена лексика може в тому чи іншому аспекті допомогти висвітлити співвідношення говірок басейну Мушос або литовської мови загалом та її говірок з іншими мовами. Чимало наведених слів і їхніх форм можуть допомогти висвітлити й пояснити багато питань литовської лексики, граматики, наголошування, походження не однієї форми та зміни семантики слів. Слова говірок басейну Мушос, як і лексика всіх інших литовських говірок, здавна збирають і накопичують у картотеці «Словника литовської мови», а останніми роками — також «Атласу литовської мови», і публікують (разом з усіма литовськими словами) у великому «Словнику литовської мови»¹. Однак праць, у яких публікувалася б або розглядалася лише лексика цих говірок, досі, можна сказати, немає. Відомий литовський мовознавець К. Яунюс, щоправда, опублікував «Лексичні особливості паневежиської говірки 1 Див. Словник литовської мови, I–VIII. 43 ², однак порівняно нечисленні слова паневежиської говірки, які він описує, зібрані переважно в інших місцевостях (Пашваляй, Пампенай, Крінчінас, Йонішкяліс, Вабалнінкас, Лінкува), ніж та, з якої походить лексика, наведена тут. Крім того, там їх відібрано й подано з іншого погляду: без ілюстративного матеріалу, їх порівнюють між собою та шукають відповідники в інших литовських говірках і мовах. Через відмінність мети сама лексика, виділена К. Яунюсом, також відрізняється від наведеної тут. * * * Кожне наведене тут діалектне слово ілюструється одним або кількома реченнями — живими висловами народного розмовного мовлення, записаними з уст людей, які добре володіють говіркою. Таким чином наведено чимало образних висловів, фразеологізмів, зразків усної народної творчості малих жанрів. Усі слова та речення, що їх ілюструють, передано літературною мовою. Порядок подання слів — алфавітний. Наголоси поставлено в заголовних словах і в усіх словах ілюстративних речень. Для заголовних іменних слів указано також тип наголошення. Пояснення значень слів, граматичні та інші позначки й скорочення загалом уживаються так, як у «Словнику сучасної литовської мови»³; лише гібридні утворення мають у дужках позначку hibr., а після іншомовного слова в дужках указано, якщо це можливо, з якої мови або через яку мову воно потрапило до говірки. В окремих випадках останнє зіставляється з відповідними лексичними відповідниками інших мов, проте загалом охопити всі питання походження наведених тут діалектних слів не ставиться за мету. А адвика̃тас (із лат.) (2) адвокат: Ти говориш зовсім як адвокат. айчварас (3ᵃ) летючий змій: Летить айчварас: ні голови, ні хвоста, тільки таке вогненце, мов кочерга. Айчварас із однієї клуні набирає зерна, до іншої сипле, і та стає багатою. То той айчварас, що літає вогнем по небу. Та дитина — виродок айчвараса — дуже жвава. а́кікплєша b (1) нахаба: Не хочу з ним розмовляти: такий він нахаба. а́кіс (4) 1. △ вкласти очі навчити: Усіх їх вивчили, очі вклали: усе бачать, усе розуміють. відвернути очі не дивитися: Такий він гарний, що очей не відвести: жовтий чуб (волосся), а сам кучерявий. очима з'їсти «з'їсти» очима: М'ясо очима «з'їдаємо», а не їмо його зовсім. 2. отвір у жорнах: Насипав повне вічко зерна й уже не можу молоти. а́малас (3ᵇ) △ насилати амалу уразити посіви іржею блискавкою без грому: Коли блискає, але не гримить, давні люди кажуть: амалу насилає, погода зіпсує овес. амжина́тілсі 1. покійник: Покійна моя матуся померла. 2. кінець, скінчено: Їй скоро вже кінець. Цим хатам уже кінець. анта́лека (1) (пор. польське анта́лек) барильце для пива: Пусберні (наймити) купують анта́лек пива й п'ють у лісі на Зелені свята. В анта́лек входить тридцять літрів пива. анча́кі|ỹs (3ᵃ) брова: Як там твої анча́кі — чорні чи підведені (пофарбовані)? -ель (2): Та маленька була з білими анча́кельцями й білим волоссям. 2 V. Drotvinas ir V. Grinaveckis, Kalbininkas Kazimieras Jaunius, Vilnius, 1970, p. 154–161. 3 Žr. Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius, 1954, p. V–XVI. 44 apirėdai мн. ім. гібр. (зі слов.) (1) одяг, вбрання: Я показав усе своє вбрання. apýrupiai грубувато, доволі крупно: Коли свиням мелють, то так грубувато, такими крупинками. apjó|ti, -ja, -jo пригнічувати: Він — повільніша людина, вона його пригнічує. apjuo|k|ti, -ja, apjuokė висміяти: Усі його висміють, якщо далі так питиме. Без хустки не йди — усі висміють. ap|kamšýti, -kamšo, -kamšė 1. обдарувати: Кому я сьогодні тебе обдарую? 2. обсадити, обсадити квітами: Приносять багато гарних вінків (квітів) і обсаджують ними всю могилу матінки. apol|býti, -ija, -ijo присоромити, зневажити: Я її присоромлю: обзиваю коровою, свинею. apsi|glaudýti, -glaúdo, -glaũdė приголубити: Повернешся додому — може, старий (чоловік) трохи й приголубить. apsi|kelti, apsikelia, -kėlė вибрати собі: Я вибрав собі ношу. apsi|manyti, -māno, -mānė відчути, переконатися: Дядько відчуває, що вже може йти, і обіцяє піти. apsimynėlėlis, -ė (1) той, хто брудний: Вона була дуже брудна: можна було б собаку витерти об її фартух. apskrie|ti, -ja, -jo окреслити, обвести: Коли росте кісточка біля нігтя, треба обвести її кісткою покійника — і більше не ростиме. apsmaug|ti, -ia, -ė здолати, перемогти: Старший здолає меншого. apsūkėlis (2) округла, зовсім невелика ділянка: Скільки тут тих маленьких луговин: лише невеличкий кружечок. apstremėk|l|inti, -ina, -ino (пор. traminti ‘заспокоювати’) вилаяти: Вона її сварила: ти така, ти така. aptūtalo|ti, -ja, -jo тепло закутати, одягнути: Закутують, мов стару людину, і везуть до міста. ap|ūti, apūja, -ūjo взути: Почав її взувати, взувати, і вона такою нетямущою й залишилася. apvartó|ti, -ja, -jo видати заміж: Jau apvartójau abuodų vaikų, galiu mirti. apžir|ti, apžyra, -o почати мерехтіти: Dabà negaliù teip išsiuvinėti: apžyra tuoj akys, bėga ašaros, ir tadà jau nieko nėra. ārdskelė (1) жердина в клуні, на яку кладуть снопи під час молотьби: Tõs ārdskelės yra dvėjos: vienos aukščiau, kitos žemiau. Ant ārdskelių uždėti ãrdai. atādrekis (1) відлига: Kad atādrekis, važiuoja kiškių šaudyti. Nebešąla oras, jau atādrekis. atlapiùs, -i (4) довірливий: Aš labai atlapi: viską palieku valio (відкритим, незамкненим). atsidvėsti, atsidvesia, atsidvėsė вивітритися, втратити міцність: Alùs neskanùs – atsidvėsęs. Pripylė tokiõ atsidvėsusio alaus. atsitriš|yti, -ija, -ijo набриднути, остогиднути: Atsitrišėjo mán tie pijókai, nebekenčiú aš jų. atsivērsti, atsivērčia, atsivērtė закипіти: Nueinù pas kárvę, sugrįžau ir atsivėrčiau ant lóvos. atsižiūrė|ti, atsižiūria, -jo 1. зважати, брати до уваги: Jis neatsižiūria ing kitą žmogų: dirba, kaip jam reikia. 2. обертатися, озиратися: Eik ir neatsižiūrėk! atstó|ti, -ja, -jo △ nuo próto atstojęs недоумкуватий: Visi žmonės kaip žmonės, o jis – lygiai nuo próto atstojęs. 45 atvėžti, atvėža, atvėžė △ atvėžti привезти угощения к празднику атла́йдус: Він із вечора привіз атлайдус (на атлайдус — пива), і вже не треба було навіть до міста їхати. atžėlà (3ᵇ) пагін: Хміль уже з осені відрощує пагони. atžindas ч. (3ᵇ) той, кого після перерви знову починають годувати грудьми: Дитина, яку знову почали годувати грудьми, непридатна: вона може стати чаклуном. augtinė ім. (2) місце, де виріс: Тут моя батьківщина, місце, де я виріс, — я тут усе знаю. avikirp|lis, -ė прикм. (1) призначений для стриження овець: Принеси мені ножиці для стриження овець. avižis (2) жук-ковалик: Назбирай жуків-коваликів і насип тим дітлахам у ліжко. У жуків-коваликів ноги шорсткі. Б báldalas (3ᵃ) закритий: Коли дід сіє гній, менше потрібно закритого. balė (4) калюжа, болото: Там за тим лісом кілька боліт. Цього року те болото повне, як око, — то від дощів. bal|ėsas (з польської) (2) вузька дощечка для огорожі: Огорожа з вузьких дощечок дуже гарно обгороджує грядки.-есиукас (2): Хатинка обшита зеленими вузенькими дощечками. balseminka гібр. (з лат.) (1) дрібноквіткова садова квітка (Impatiens balsamina): Бальзамінки цвітуть на клумбі. bandà (4) плата наймитові земельною ділянкою, на якій можна посіяти пуру (48 кг) ячменю, пуру вівса та сієкель льону: Бачиш, які в нього добрі наділи: такий добрий ячмінь — видно, має щастя. △ ходити наймитувати за плату наділами: Він ходив наймитувати на наділи, був дуже багатий. bandinỹkas (2) наймит, який отримував плату наділом: Не хотів іти наймитом за наділ, а до господаря не пристосувався. bàstellėti, -elia, -ėjo легенько штовхнути: Той лікар лише здалеку легенько торкнувся мене — і досить. bėgis, -ė (2) німий: Німий не може говорити: показує жестами, коли хоче. begėlis (2): Прийшов жебрак, треба щось дати. ber̃gždin|lis, -ė (1) бездітний: Бездітним у старості погано. біткоре̃|ліс, -ė прикм. (2) який зовнішнім виглядом схожий на бджолині стільники: Жоржини стільникові й красу мають. У стільникових жоржин виростають менші голівки. бірбине̇ (2) △ бути як бірбине̇ бути худим: Ця дівчина — наче бірбине̇: ні живота в неї, ні нічого. блункт звуконаслідування падіння: Мене так тягне ноги: блу́нкт у ліжко — якщо сядеш, уже не встанеш. дорого із цікавістю, оцінюючи: Він так уважно дивиться на те шиття, так хоче навчитися. бразде̇|ти, бразда, -jo цокати: Маленький, а годинник у вас добре цокає. бру́кшне̇ліс (2) гуртик, хмаринка: Хмариться й хмариться, може, набіжить якась смужка дощу. bruzdukėlėlis (2) крутити жорна, піднімати або опускати: Бруздуке̇ліс обірвався — більше не можна підняти жорна, потрібна нова мотузка. бу́лбе̇ (1) картоплина: Цього року картопля дуже добра. бу-буле̇ліс (2) товстунчик: Такий гарний: круглий, як картоплина, — мов бульбашка. 46 Ч чируліу́ти, -ює, чируліа́во щебетати: Жайворонок чирулює: злітає, махаючи крильцями, і знову опускається. спритни́й, -а (4) моторний: Спритні пальчики — блоху зловиш. чюпре (з діал.) (2) волосся на голові: Такий гарний чоловік: чюпре жовте. Зав’яжи хустинку: у чюпре наб’ється сіно. Розсердився чоловік і висмикнув чюпре: «О, ти ще побачиш!» чюре́ти, чюре́, -ло цвірінькати, цвірінькати: Кулики цвірінькають, кажуть — уже треба сіяти жито. чюрнеліс (2) початковий ряд петель у рукавичці або шкарпетці: Спробуй зв’язати той чюрнеліс довшим, тепер він такий коротенький. чю́жати, чю́жа, -ло скрипіти: Картопляний крохмаль скрипить. Д доглядач, -ка гібр. (з діал.) (1) наглядач: Відпустиш стареньку до тих будинків, а ти будеш її доглядачкою. дагілеліс (2) снігур: Снігурі з’являються взимку, невеличкі такі, гарні, чорні, тільки горлечко червоне. да́йгас (3) пагін, дитина, перен.: Один пагін виріс — незабаром буде й інший. Така молода жінка, а вже вагітна, і досить. данесті, данеса, данесе почути: Вуха мають усе чути. данті́ніс ім. (2) △ пускати зубець від зубчастого кілка, тримаючи його в зубах, щоб він устромився в землю (така гра пастухів): Пастух, затиснувши зубчастий кілок зубами за кінчик, пускає його, щоб він устромився в землю. дантіс (4) зуби: Зубці крила, за які чіпляється нитка, зламалися. У нього зуби покришилися. Зубам корисні яблука. робочий день (1) відпрацьований день: Додали п’ять робочих днів за прополювання цукрових буряків. несучка (1) та, що несе яйця: Якщо курка не несеться, заріж її. вели|кий, -а (1) 1. чималий: Ці діти ще були невеликі, коли померла моя мати. 2. відомий: Возив лікарів багато, та все одно помер. великі|ший, -а (2) великі муровані (печерні) ластівки. дієдас (зі слов.) (2) старий: Чотирьом дідам бороди назад (у загадці про кінську ногу). день керівника (4) △ день начальника — день, коли пастух пас за наймита з того двору: У день начальника пастух стоїть удома — начальник того дня пасе замість нього. Пастух радіє: у день начальника для мене П’ятидесятниця. конюшина одн. (1) конюшина: Наша конюшина була залишена за дорогою на насіння. Машина косила конюшину. Складають конюшину в копиці. розбишака ім. (1) той, хто не буває спокійним: той хлопчина такий розбишака, що ті дівчата не можуть від нього захиститися. дружба (2) дружба: Я не хотіла, але заради дружби випила пива. наважу|ватися, -ується, -увався наважитися: Я була дівчиною, і жоден чоловік не наважувався так до мене заговорити: я, якщо ти так зробиш, повернуся до нього спиною. лляний ім. (2) лляна тканина: Крізь лляну тканину гадюка не вкусить. кір мн. кір: Та дитина хвора на кір: уся вкрилася червоними висипами, навіть очі — усі діти перехворіють на цю хворобу. січкар (1) той, хто бив різками: Клали людей на солому, і січкарі шмагали їх різками. Січкарі також були з таких самих і казали: ми шмагатимемо, а ви кричіть. 47 духала (1) ковальські міхи: У кузні духал уже немає, вогонь іде від електрики. дихати, -ає, дихав важко дихати: Той старенький уже зовсім роззявив рота й важко дихає. близню́ковий, -а імен. (2) близнюк: Одразу в них народилися близнюки. Е постава (1) хода: Гарну поставу має: руками в боки помахує, гарно йде. черга (4) черга: Смерть черги не знає. Ф флокс (1) (з лат.) флокс, зіновать: Флокси цвітуть великими китицями, дуже гарно: і серединки строкаті, і червоні, і білі. G галов’я (1) кінець голови: Відсунь те узголів’я в цей бік. Поклади гроші між ліжками, в узголів’я. ганграйт приблизно, майже: Голова пугача майже як у кота; іноді нагадує голуба; ноги в нього зарослі, дзьобик загнутий. гарадас (із польської) (3b) загорожа, загін: Свиня вирвалася із загону, треба піти полагодити. гаргалє (2) перен. радіо: Увімкни те радіо: нічого доброго немає, тільки булькотить. гарствичос (1) гірчиця: Дрібнесенький, як зернятко гірчиці. Гірчиця дуже пекуча: аж у горлі пече. геіда́у|ти, -я, геіда́во бажати: Усі бажають, щоб перенесли автобусну зупинку. гегутіутіс (1) пташеня зозулі: Плиска вивела пташеня зозулі. геінис (4) 1. нитки, зняті з основи: Встав у геініс прутики (скалки), щоб протягнути крізь них нитки, а тоді протягни їх у бердо. 2. зігнута палиця з довгим держаком, якою під час гри б’ють по м’ячу-рипці: Як ударив геінісом, то та рипка як полетіла! 3. певна гра із зігнутою палицею: Геініс вигнали з вулиці. △ бити геініс грати в певну гру з геінісом: Ходили й хлопці-підлітки грати в той геініс. гелуоне (2) фурункул із жовтим стрижнем: На пальці утворилося два фурункули. гене́т|ас, -а (1) строкатий, коноплястий, у цяточку: Снігур строкатий, тільки горлечко в нього червоне. Яйця жайворонка строкаті, гарні такі. Зозуля строката, у цяточку, у неї такі рожеві пір’їнки; вона вся темна й строката. гарай багато: Ми вже давно хотіли купити землю. ге́pėj|ас, -а (1) той, хто п’є: Пиво є, а тих, хто питиме, немає: доведеться наймати питущих. ге́ринг|ас, -а (3) здатний пити: Вона дуже мало здатна пити. ге́с|ити, -ить, -ив ганяти, проганяти: Вона дуже ганяла каченят і забила ногу. ґілтине (1) смерть: Моїх друзів уже багато немає, а мене смерть забула. сосновий ліс (4) хвойний ліс: У лісі найбільше росте сосен і ялин. пияцтво (1) пияцтво: Через пияцтво став божевільним. настоянка на зміях (2) настоянка змій на горілці: Корисно випити настоянки на зміях. шмаркля (2) шмаркля: Вийнявши хустку, витер шмарклі. Краще одружитися з бородою старого, ніж із молодою шмарклею (краще стерпіти старого). ущипнути, -ає, -ав прихопити, ущипнути: Проходячи повз, ущипнув дівчину за бік. 48 розворот (4) розвертання: Ви вже їдете не туди, вам уже треба буде розвернутися. красуня ж. (1) та, що гарна: Наша корова — красуня. крутиголовка (1) такий лісовий птах із коричневим, білим і сірим пір’ям (lynx torquilla): У крутиголовки довга шия, і вона крутить головою. Крутиголовки бояться мурах, бо ті нападають на їхніх пташенят. Крутиголовка більша за шпака, така довгастенька. Крутиголовка виводить пташенят у дуплі (у дуплі) △ Як крутиголовка: з довгою шиєю. згрібки мн. (2) згрібки: Треба звезти згрібки. гриб (2) гриб: Лисички тільки розмокають, а вони — добрі гриби. брати, бере, брав брати, хапати: На чому він підхопить, на тому й поїде: чи то на машині, чи на комбайні. ланка (4) металеве кільце, крізь яке просилюють ланцюг: Пес відчепився від тієї ланки й кинувся бігти. ребро (1) ребро: Він потрапив під машину й поламав ребра. І тому дружки нареченої теж ребро поламали. хижа́к, -чка (1): Сови — хижачки: вилупивши пташенят, з’їдають власних дітей. клубок (1) грудка, недбало скручений згорток: Не гарно згорнула й не склала — скрутила такий клубок і кинула. клубочок (2) Згорнула такий клубочок кишок. гума (2) гума: Гума, розпиляна навскіс. гумов|ий, -а (2) гумовий: Цим гумовим шлангом треба спустити те цідило. гвоздик (2) гвоздика: Цілий квітник гвоздик; як гарно цвітуть: червоно, строкато, рожево. І увій|ти, входить, -ив увійти, почати: Я вже вступив у вісімдесят перший рік. пічна закладка (3) кількість дров, що вміщується в печі: Ось та закладка дров уже догоріла, підкинь ще одну. Може, і піч винна: три закладки дров спалив, а хліб залишився сирим; заклади ще одну закладку дров, може, зерно ще не висохло (в яровій). уважно з увагою: Пані слухаєш уважно кожне слово. напірник (3ᵃ) напірник: Купив нові напірники й набив подушку. увій|ти, входить, -ив увійти, почати: Я вступив у вісімдесят років. посі|яти, -є, -яв посіяти, вкинути: Жито посіяли у вологий ґрунт, і нічого не зійшло. рідкісн|ий, -а (4) рідкісний, цікавий: Заспівай, пані, якусь цікавішу пісню. у Іди надвір! день у день щодня: Як вона працює: день у день. потрап|ити, потрапляє, потрапив опинитися: Тепер хто першим потрапить (у порожні господарства), той і житиме: адже немає порядку. спромог|тися, спромагається, -ігся бути спроможним купити: Коли вже спромагалася купити спідницю, то було гарно. обзав|естися, -одиться, -івся придбати, завести собі: Невже він уже стількома бджолами обзавівся? упертися, упирається, уперся всадитися: Мені сьогодні колючий біль уперся. впит|ися, -ається, впився всмоктатися: Кліщ впився в руку. втрути|тися, -ається, -ився увійти, оселитися: Valug (per) mótinos jinai įsiterpė ing tuos namus. вкри|тися огірками, -ється, -лося покритися листям (про огірки): Листячко огірків дуже розрослося, а тепер пропало після нічного морозу. 4. Leksikos tyrinėjimai 49 роз|кидати, -кидає, -кидав 1. рознести, розкидати: Що тільки було, усе розкидав, коли вона померла. 2. обірвати, обскубати: Усю брусницю зелену обірвав. вивести, прокласти, прорізати простягнути, провести: Прокладали нову дорогу, і лікоть до ліктя — не могли провести її прямо. збу|тися, -вається, -лося здійснитися: З часом збувається: люди передбачають. перетвори|тися на півників, -юється, -илося стати півниками (про курчат): Усі курочки стали півниками: добре — буде що різати. викрут (1) обставина: Розкажемо йому всю ту обставину, а він каже: добре, я допоможу. викла|сти, -дає, -дав вимостити: Низ печі вимощено такими плитками, щоб не проросло. пережо|вувати, -ює, -ував розжувати: Нехай корова відпочине, нехай пережує те, а потім подаси їй сіна. красномовність (1) красномовство: Вона вправна в красномовстві, у всяких балачках. вимок|нути, -не, -нув вимочити: Дощ за день вимочував того пастушка, — увечері повертається мокрий. розпу|ститися, -скається, -стився 1. стати розпусним: І він був розпустився: ходив до бабів. 2. розійтися: Хата завалилася, а вони всі розійшлися по повітрю. 3. піти, податися в дорогу: Через цю колотнечу подався у світ і не знаю, чи він живий, чи мертвий. піти, податися, -де, -в піти, податися в дорогу: Він подався у світ. вимани|ти, -ить, -ив виманити; Добре, що ми її виманили піти, а сам він не пішов би. збожево|літи, збожеволіє, -ів збожеволіти: Чи то перед смертю, що так чисто збожеволів? Він зовсім збожеволів і годі: нічого не бачить. вилама|ти, -ає, -ав вибити: Не закорковуйте це вино надто міцно: виб’є корок, треба, щоб воно подихало. išleink|ti, -ia, išlenkė бути кращим за когось: Це ти його перевершив: у нього дівчинка, а в тебе — син. išlie|ti, -ja, -jo △ išliėti nūgarą відшмагати, побити: Ті діти виросли, відшмагали його та прогнали. išling|uōti, -uoja, -āvo проспівати: Жайворонок гарно виспівує свою пісню. išmėt|yti, -o, -ė розкопати, зробити: Узимку стежки розчищені, гарно. Узимку стежками вони самі прокладають шлях. Великі стежки проклали. išmušinė|ti, -ja, -jo вибити: Сіно було вибите зі скошених валків. išpūsti, išpučia išpūtė △ käili išpūsti відшмагати, відлупцювати: Добре, що брата не було: його добряче відлупцювали б. išputė|ti, -ja, -jo (пор. латис. putēt) 1. втратити, розгубити, змарнувати (через безгосподарність): Таку добру роботу змарнував. Він занедбав те господарство, не зумів господарювати. Повернувся додому, щоб занапастити господарство. 2. зникнути: Раніше дикі корівки в лісі мукали, а тепер зникли, їх уже нема. iš|rašyti, -rašo, -rašė прикрасити візерунками, розписати: Подай мені ті (ті) розписані рукавички. išrūš|ti, išrūšta, -o (із польськ.) вигнати, випровадити: Низ печі розвалився. išsiblūvė|ti, -ja -jo протверезіти, відійти від похмілля: Учора він був п’яний, а сьогодні протверезів. išsidūmė|ti, -ja, -jo прокоптитися: Коли ковбаси прокоптяться, їж їх сирими. išsikliūkin|ti, -a, -o розхитатися: Підпори поклали, щоб борони не розхитувалися й не сходили з країв. 50 вилупи́тися, -иться, -ився вилупитися, прийти до тями: Da (ще) вилупився він із тієї хвороби, а я вже думав, що помре. звиватися, -ається, -ався 1. звиватися: Дорога звивається навскіс через ліс. 2. бути співаною з переливами: Та пісня переливається всілякими нотами. відрізнятися, відрізняється, відрізнялося вирізнятися: Не батькова це дитина: відрізняється від родини. відспа́тися, відсипається, -ався вилікуватися сном: Моя хвороба сном не виліковується. вибити з голови △ вибити з голови забути: У мене та назва вилетіла з голови. ослабнути, слабне, -ло втратити силу, ослабнути: Моє здоров’я вже слабшає. Пиво швидко видихається. розкриватися, -ається, -алося лопнути, відкритися: Від дощу жимолость швидко розкривається. здаватися, здається, -ло виглядати: Мені здається, що вона була не лікаркою, а фельдшеркою. Мені здається, що я не полюблю ту корову на полі. шкварки мн. (1) шкварки без сала: Домочадцям (наймитам) давали шкварок. розтопити, -ить, -ив розчинитися: Боюся, що дощ розчинить цукор. ослабнути, ослабне, ослабло ослабнути: Тепер уже ослабло моє здоров’я: як заговорять про те, що хтось сказав, у мене й сльози. перебути, перебуває, перебув обійтися: На великий піст треба півбочки оселедців, щоб прогодувати сім’ю. висипати, -ає, -ало △ висипати прищами вкритися прищами, пухирями: Кропива жалка: миттю висипає прищами, і дуже свербить. розтягнути, розтягне, розтягнув розірвати, вирвати: Коли впав, йому ті м’язи розірвало на литці. розпуста (2) пустощі: У пастухів розпусти — хоч греблю гати. зненацька раптово: Зненацька як сказав, то відразу руки почали тремтіти. видати заміж|, -дає, -дав видати заміж, одружити: Jau móčia dukterį išvartójo. Jau abiòdu vaikai támstos išvartóti. Paskutinį vaiką išvartójau. виплак|ати, -ує, виплакав провести зі сльозами: Ми його виплакали до війська. витяг|ати, витягає, -в виводити тужливим співом, витягати: Ластівки всякими нотами виводять ту пісню. особливо надзвичайно, дуже: Я нагрію воду дуже гарячою. Ж нуд|ити, -ить, -ив нудити: Доведеться блювати, не зможу стриматися: так нудить у грудях, зле. наймолодш|ий, -а (2) наймолодший: Я вже сама наймолодша, а мені вже п’ятдесят років. молодш|ий, -а прикм. (2) наймолодший: Та вже сама наймолодша заміж вийшла за доньку. молоденьк|ий, -а прикм. (2) дитинча: Упіймали молоденьку куницю. якщо якщо: Якщо старий небіжчик пов’яже чорну хустку. Якщо ляжеш, уже не встанеш. коханець (3ᵇ) коханець: Геть звідси того коханця. Прилипає до дівчат такий коханець: ні одружується, ні нічого. K кабальделе в. (2) поламана річ, та, що зламалася: Старий велосипед уже зовсім розвалився. кабал|ю́oti, -ю́oja, -я́vo висіти: Щоб він повісився, то й висить собі, навіть близько не підходь. ка́барас (3ᵇ) той, хто повільно ходить, має некрасиву ходу: Ото кабараси ті чоловіки, кульгаючи йдуть через подвір’я. 4* 51 кабаво́|ти, -я, -о гібр. перевіряти, розпитувати: Якщо когось на дорозі зупинять і розпитають, покажіть папери. Вона перевіряла документи. качу́кас (2) кошеня: Кошеня дрімає під ткацьким верстатом. каге́|ти, ка́га, -о кудкудакати: Курка йде, кудахчучи: знесла яйце, напилася води. Ну, знову одна кудахче. ка́ліакра́штіс (1) обрізок шкіри, край шкури: З обрізків шкури пошили взуття з овчини. ка́клас (4) 1. △ хвороба горла, дифтерія: Хвороби горла швидко душать дитину. 2. кермо, перен. Чоловік — голова, жінка — шия: куди шия поверне, туди й голова дивиться. канапе́|ас, -а (1) веснянкуватий: Йдуть троє веснянкуватих чоловіків. ка́нас (пор. лат. kañņa) (4) велика металева посудина: Ту корову доїти було б не так важко, та ці бідони підіймати. кантата́|ас, -а (зі слов.) (1) задоволений: Корові дай чистої води, вона тоді не буде незадоволена. Чоловіки незадоволені — випивки немає. ка́пінни́кас (1) доглядач кладовища: Мама дала п’ять рублів доглядачеві кладовища (капіннику), і ті могили впорядкували. капл|ю́oti, -ю́oja, -я́vo сапати: Він допоміг сапати грядки. Від ранку жінки сапають цукровий буряк. ка́пшена (щодо суфікса пор. лат. krišana) (1) конання, кінець, завершення: Тому котові вже близько кінець, раз він так піниться й кричить. каркли́с (4) хропіння: Що це за хропіння таке! — дивлюся: він сидить на дошці ткацького верстата й дуже хропе. чеса|ти, -є, -ало обробляти: Льон виривають, везуть додому й на току чешуть: ті голівки осипаються. Чесалки прибиті до стіни, і чешуть льон. гарячки мн. (1) черевний тиф: Не ходи його провідати, щоб не заразитися гарячкою, адже гарячка заразна. гірчинка (2) терпкість: Ті яблука ще з гірчинкою, ще не достигли. голубеня (1) маленький голуб: Голубенята бігають у коморі по балці. Голубенята глиняні, гарні. стрічечка (2) стрічка: Вона купила широку-широку стрічечку. Треба стрічечкою підперезатися. коханка гібр. (1) недобропорядна жінка, дівчина: Вона вже така коханка: усе намагається спокусити чужого чоловіка. чисти|ти, -ить, -ив (зі сл.) чистити: Привозить помічників допомагати чистити поля. якийсь, -а (1) чудовий, дуже добрий: Адже смак вівса якийсь не дуже. кетяг (2) гроно: Квіти цвітуть гарними китицями. Калина росте з великими гронами — осінь буде дощова. гасильна вила (2) (пор. лат. keksis) вила з довгою ручкою та загнутими зубцями для гасіння пожежі: Гасильна вила поставлена біля клуні. У нашому дворі були драбини, а у вас — гасильна вила. Коли загоряється хата, троє чоловіків, зчепившись гасильною вилою, розбирають стіни, гасять ту пожежу. часовий проміжок (1) проміжок часу від пробудження до сніданку або від сніданку до обіду, від обіду до вечері: Як упорався, можеш сидіти цілий проміжок. За два проміжки я прополола цукровий буряк. місце для розвороту (1) необроблена галявинка біля клуні, місце для розвороту: Тут є і місце для розвороту (розвернутися). купчаст|ий, -а (1) з купчастими хмарами, клубкуватий: Небо купчасте: будуть більші купини в картоплі. 52 піднімати, піднімає, піднімав копати, перевертати: Якщо кроти копають городи, треба взяти гілочку крушини, встромити її в ту нору лівою рукою й не озиратися. печений, -а (2) виготовлений із печеного солоду: Пиво можна й пекти: солод мелють, кладуть у піч, заливають окропом і настоюють — печене пиво. Печене пиво червонувате й має свій особливий смак. керяужеліс чол. р. (2) той, хто непоказний і низького зросту, не виростає: Ось такий керяужеліс: невисокий, лисий — який із нього чоловік. Це жінка — керяужеліс. кєсаї мн. (2) пожитки, речі: Забери свої пожитки й іди, а ми з дітьми житимемо, бо ти все біжиш і біжиш туди. наскрізь 1. суцільно, повністю, чисто: Дятел увесь строкатий. 2. добре, чітко: Мої очі ще добрі: коли хтось іде лісом, я його чітко бачу. 3. так довго: Собака гавкає безперестанку, поки я йду. 4. марно: як сієш на молодий місяць, горох марно цвіте. квапитися, -иться, -ився залицятися, чіплятися: Вони тут залицяються в тій кімнаті, а мені треба пройти повз. крихітка (2) дрібочка, крихта: Він і крихти свого тягаря не підніме. лісоруб (2) рубач: Гуляю садом біля тієї берізки, дивлюся — під’їжджають троє лісорубів мн. дрова, нарубані сокирою мн. (1) дрова, заготовлені без пилки: Я купив дров, нарубаних сокирою. Дрова, нарубані сокирою, складені. кльоцки (зі слов.) мн. (2) молочний суп із грудочками борошняного тіста: Зварила — ой лишенько — вийшли надто густі кльоцки! сидіти купками: Усі сидять купками, посідали й сидять. голосно кричати, -ить, -ав кричати, галасувати: Чого ти тут кричиш: тебе ніхто не боїться! заблукати, -ає, -ав не знати, загубити: Я заблукав і довго йшов пішки. klūga (пор. латв. klūga) (1) мотузка з деревної кори: Kliūgos скручені, і паркан зроблений. клюркт-кукт: Навесні ропухи починають кувати: клюркт-кікт, клюркт-кукт. настил (2) підлога, низ, земля, на яку стелять: Сіно, що лежить на настилі, ще трохи вологе. kneřk|ti, -ia, -ė крикати, каркати, стогнати: Сови кричать і сміються. knerp|lyš, -ė ім. (4) буркотун: Такий буркотун той старий, усе невдоволений. kneřp|ti, -ia, -ė бурчати, дорікати: Чого бурчиш, коли кніва́рпас (кініва́рпа), скажи, що не сподобалося. knieža (пор. kniežti) чол. (1) той, хто незадоволений, постійно бурчить, дорікає, скиглить: Такий буркотун, нікому не потрібний: усе бурчить і бурчить, ходячи слідом. kniež|ti, -ia, -ė (пор. лат. kniežēt «свербіти, поколювати») постійно бурчати, дорікати, бути незадоволеним: Мені гидко, коли бабуся цілий день сидить і без упину бурчить на тебе: то це не так, то те не так. Вона повертається, їсть і знову йде, а вдома дід увесь день бурчить на тебе. knýnas (зі слов.) (2) кмин: Кмину нарвали й повну діжку наставили. knit|ėntis, -ėnasi, -ėnosi кишіти, лоскотати: Ноги жуків-копачів шорсткі: вони дуже лоскочуть, коли кудись заповзають. knitė|ti, kničia, -jo поколювати, німіти: Коли довго пишу, у мене весь час поколює в пальцях: треба дати руці відпочити. knūn|ti, -a, -o лоскотати, щекотати: І лоскоче, і лоскоче мене тут за шиєю: мабуть, заповзла якась мурашка. knūkt разом: Усе одним духом узяв і випив. 53 жук-точильник (1) кініварпа: Стіни повні жуків-точильників: жуки-точильники пустять вас по світу з торбою. спіткнутися, спотикається, -вся спіткнутися: Той кінь дуже швидко біг, спіткнувся й зламав ногу. ножний кінець (1) кінець ніг: Ножний кінець тієї домовини (труни) поставимо до стіни. який, -а (4) який: Я пройшов зовсім недалеко, було лише якихось п’ять жіночок. доки поки: Одну покохав — то кохай, доки очі не заплющиш, а тепер — міняє та й міняє, наче циган коней. цідити, -ить, -ив проціджувати: Як нирки обтяжені алкоголем, вони вже не проціджують. кощовий кухлик (2) товстостінна глиняна чашка: Давно були такі кухлики з вушком, глиняні, перетягнуті посередині: посередині товстіші, донизу й угору — вужчі, — називали їх кощовими кухликами. Зачерпни води кощовим кухликом. старий, немічний (1) дід, зістарілий: Такий старий, я вже такої людини не поважаю. Від такого старого діда чи багато дітей буде — йому інші допомагають. старенький (2): Такий зовсім старенький цей кіт став — нічого з нього вже не буде. крамар, крамарка (1) торговець: В одному кінці живе крамарка. ластів’ятко (1) ластів’ячок: Уже ластів’ята сідають на дроти, уже осінь. крембліс (2) шматок берези чи іншої твердої деревини у формі піраміди, який під час гри треба було збити ріпкою: Кинь ту ріпку, щоб вона вдарилася об той крембліс і повалила його. Ставили чотири крембліси й намагалися перекинути їх ріпкою. △ бити крембліс грати в певну гру: Ходімо пограти в крембліс. кренікіс (2) (пор. лат. krankšķēt) тривога, турбота: Від такої великої тривоги випив склянку пива, хоча ніколи не пив. черешня (2) черешня: Мені більше подобалися ваші черешні, ніж вишні: черешні червоні, швидко дуже достигають. черешенька (2): У садку була одна черешенька: дуже багато було щеплено одна на одну (щороку). чесний, -а (4) (пор. лат. krietns, krietns) порядний, сумлінний: Батько був нечесний: бився. Він чесний: ані іскринки не заподіє. Та нечесна дівчина: з чоловіками водиться. кригуляс (1) викривлення, вигин: Коли вишиваєш, треба стежити, щоб не було одне тут, друге там, щоб не було таких кригулясів. скалка (2) скалка: В чужому оці й скалку помічає. скалочка (2): Треба добре промити масло, щоб не залишилося жодної скалочки. скалчинка (1): Скалчинка потрапила в око й дряпає. kri|sti, kriinta, -to падати: Ті горобці падають, наче навіжені, їсти вишні. Коли ті жінки впали на того старосту! kriūtīnė (2) груди: У мене заклало груди. krýžmais лежачи ниць, витягнувши руки в боки: У давнину дуже карали дівчат із дітьми: наказували лежати ниць. kruopė|tas, -a (1) складений із дрібних частинок, наче з крупи: Мед аж який гарний, аж жовтий, аж крупчастий! kūirin|tis, -asi, -osi чухатися, тертися об щось: Чого ти так чисто чухаєшся: наче тебе воші напали? kuksė|ti, kūksia, -jo гикати: Забагато наївся, почав гикати. kuk|ūoti, -ūoja, -āvo квакати (про жаб): Колись жаби квакали на болоті. kūlėjas (1) молотарка: Трактор тягне молотарку. Молотарку відтягнуто додому. kūlynas (1) кущі, молодий ліс: У лісі ростуть вільхові та вербові зарості. Не йди в ті зарості: там повно кропиви. Жінки знайшли в заростях малину, 54 одразу викреслив, і не лишилося. кулинка (2) кущики, гайок: Лисички серед маленьких кулиночок. кулинка (2) язичок трубочки з кори вільхи: Висвердли дудку крізь кулинку в ріжок. куляк (зі слов.) (2) кулак: Я вчуся, вчуся, а нічого не знаю; кажуть, треба кулаком у голову вдарити, тоді все знатимеш; я, навчаючись, бив кулаком по лобі, щоб усе запам’ятати. кумельспеніс (1) такий білий їстівний гриб, веселка (?): Кумельспені — білі гриби, схожі на пальці, їстівні. Навесні люди збирають кумельспені. У кумельспенів загострені шапинки, товстіші ніжки. кумієтіс (зі слов.) (2) наймит: Капсукас підбурив наймитів у нашому краю. куплі̀ прикм. (4) вагітна: Мартеле вже вагітна. куркліс (2) бурий коник: Куркліс — той, що курчить серед лук. Куркліс схожий на козлика (коника), тільки рудий. курклі мн. (2) пуголовки: Із жаб’ячої ікри з’являються пуголовки. Пуголовкам потрібна тепла вода. куше|ті, куша, -в рухатися, працювати: Чи ще рухається ваш татусь? куштє|ті, кушта, -в іти: Може, ще підеш на роботу? кутеліте (1) хлівчик: Загоняй гусенят у хлівчик. квартугас (зі слов.) (2) фартух: Ти підперезалася не надто чистим фартухом. L товстий кінець (1) тонкий кінець: Товстий кінець віршіо просунутий у петлю, а тонкий кінець зав’язаний на розвилці. дуже 1. дуже: Ти дістав дуже сердиту людину. Зозуля дуже строкато забарвлена. Хто має голову, тому дуже добре вчитися. 2. зовсім: Ви зовсім не хотіли пива, були зовсім непитущою, а тепер п’єте. щастя (1) щастя: Він має щастя. щаслив|ий, -а (3): Щаслива та жінка, яка не п’є пива. листонош|а, -а (2) листоноша: Листоноша приносить листа й пенсію. ламання (1) ламання: Ще поки виріжуть, скільки буде ламання язика. зігнутий, -а (1) з дугами: Ти п’яниця, ти зігнута, нам уже пивця не даєш. гілка з листям (2) гілка дерева (найчастіше вільхи) з листям: Відламай гілку з листям і зніми з коня ґедзів. гнізда мн. (2) скриня для кладки й висиджування гусей: Дівчина лежала на гніздах. Гуси йдуть нестися й висиджувати в ті гнізда. сільськ|ий, -а ім. (2) селянин, мешканець села, хутора: Коли садиби розселилися, з’явилося багато хуторян. бути тільн|ою, -а, -а △ бути очікуваною бути вагітною, при надії: Як та корова могла отелитися, якщо вона не була тільною? стебло (4) бадилля: Стебла картоплі вже висохли, вже треба копати. Картопля гарно відцвіла — стебла жовті. чи (пор. латв. lei) чи: Чи тварина вкусить, чи розсердиться! смина|ти, -є, -в мліти, млосніти: Ми сіли, а вона зовсім мліє, нудиться: так підводиться і знову. пускати кров|, -ить, -ив △ кривавим викликати пронос: Вона вже мала кривавий пронос, а я вилікував. 55 лєкас (2) гладіолус (Gladiolus communis): Молода нарвала таких гарних лєкас: білих, великих. ленке̇ (2) полоз саней: Дві ленке̇ вирізані з дерева; на ленке̇ — чотири спиці. len|ūs, -i (4) повільний: Такий повільний чоловік одружився з такою запальною дружиною. Та корова повільніша, а до тієї не підступишся. lėpnai легковажно: Тепер діти ростуть безтурботно: вони не знають нужди. liáu|ti, -na, liōvė дозволити (пор. лат. ļaut ‘erlauben’): Вона покинула залицятися й вийшла заміж. Мати дозволяє йому їхати, а він сам не їде. lieting|as, -a (1) дощовий: Цієї осені дощова погода. liežiūviai мн. (2) плітки: Вона з пліткарками ходить і теревенить. lig 1. прийм. до (з род.): До світанку дня треба змолоти трохи зерна; (з орудн.) Куди ви підете, ляжете на світанку, поспимо до дня. Коли п’яний, пий і хочеш, пий і хочеш, поки не доведеться впасти на землю. 2. спол. якщо: Якби тільки вона вдарила, я б не мовчав. lig šitolei аж сюди: Сорочки були вишиті аж сюди. lȳgiai як, ніби: Ви говорите, пане, ніби маленький. Говориш ніби з кашлем. Від того, що гризу те яблуко, у мене крізь зуби проходить ніби біль. lȳgin|ti, -a, -o дорікати в подружній зраді з кимось іншим: Почалася бійка — стали дорікати: ти йому за пана, ти їй за кавалера. linaraūtis (2) пора виривання льону: Дівчата йдуть з поля на виривання льону й співають. lingėlė (2) колиска, гойдалка: З вершечка гойдалку змайструю, на тій гойдалці дівчину гойдатиму. liniēn|is, -ė (2) лляний: Лляні полотна цього року дуже погані. lišti, leĩda, liĩdo вдягатися: Каблучка насилу налазить на палець. △ lišti į úodegą підлещуватися: Вона тягне мішки, а він лежить; бачиш, які чоловіки: спершу ліз у хвіст, а потім уже нічого не хоче. liumpsē|ti, liùmpsia, -jo рухатися, гойдатися: Ми гойдалися, а той міст хитався. liūotega (пор. лат. luōtaga) (1) батіг, палиця: Той чоловік узяв батіг і йде ближче. Я тобі дам тим батогом, ти побачиш! liùrlin|ti, -a, -o робити так, щоб грало, крутити: Видно, що йому все ніяк не легшає: те радіо й досі (також) не liùrlina. lóva (1) могила: Їх обох поховали в одній могилі. Я пішов на цвинтар підправити могилу дідуся. lūskanos (із латв.) мн. (1) луска: Тверду луску окуня не зішкребти — дуже важко. lūžnis одн. (2) (пор. латв. lūznis) мотлох, непотрібні речі: Скільки тут усього того мотлоху на тій полиці: я розсердився і викинув. М maigýtis, maĩgosi, maĩgėsi крутитися, тертися, тиснутися: Собака крутилася-крутилася з тим ланцюгом і розірвала ту мотузку. māktiŋ|gas, -a (1) (пор. латв. maktīgs) міцний, гарної зовнішності: Була міцна дівчина, та потім через ті іспити зовсім виснажилася. Молодший був гарний, міцний чоловік. Померла Бернатавичене, міцна жінка. mantà (4) рухоме майно: П’ять возів були з майном. Вози навантажені майном. Їхнього майна було страх як багато. mās ми: Ми через війну були вигнані з дому. 56 маши́на (1) машина: На тому повороті машина перекинулася. здаватися, здається, здавалося виглядати: Мені здавалося, що він повернувся додому п’яний, а дивлюся — ні. купатися, купається, купався купатися: Увесь змерзлий — рідко купається. У глибоких місцях ми купалися. брудний, -а (3ᵇ) брудний, замулений: Брудні діти, тільки очі блищать. малю́к, -ка прикм. (2) 1. маленький: Того маленького курчати спіймав тхір. 2. наймолодший: Їхня наймолодша здібна до навчання — самі п’ятірки. крихітка, -и малесенький: Зозуля — завбільшки з теля, уже не крихітка. -юсінький, -юсінька (1) крихітний: Наші кусаються — борони Боже: така крихітна, а як укусить, то хоч плач. малюк (1) маленька дитина: Малюкам ті гойдалки були до вподоби. дерев’яний кілок (1) палиця, жердина: Я вже втомився бити всі дерев’яні кілки. мисливець (2) мисливець: Мої брати були великими мисливцями. подобатися, -ається, -алося подобатися: Борщі — кому як до вподоби: комусь кисліші, комусь солодші. -ся: Дуже не подобається, коли мухи починають сідати на стіл. кнур (1) кнур △ шукати кнурів бігати: Як свиня голосно рохкає й лізе на стіни — шукає кнурів. синюватий, -а (4) синюватий: Є верби синюватого кольору. миршавий, -а (2) хто має жалюгідний вигляд: Приїхав якийсь миршавий. мантала (3ᵇ) каша з житнього борошна: Зварила манталу для гірчаку. Ту манталу змішують із гірчаком, дають підкиснути, і виходить дуже смачна страва. дівчина (2) дівчинка, дочка: Цій дівчині залишили господарство. дівчисько (2) гібр. дочка: У них народилася дівчинка. mešà (4) △ жива ковадла: На залізній тарілці — жива ковадла (підкована кінська підкова). meškõtis (2) дерев’яний кухоль: Відріж сиру дерев’яним кухлем. mẽšlavežtis (1) гноєвоз: Від гноєвоза вона хворіє. mėt|yti, -o, -ė 1. робити, копати: Узимку треба розчищати стежки. Навіщо розчищаєте стежки, хто прийде? 2. дорікати: Вона почала мені дорікати: я тобі те дала, я тобі те. mẽzgas (4) вузол: Зав’яже вузлів, і та рука перестає боліти. mik|lėnti, -ėna, -ėno крутитися, залицятися: Коли крутишся навколо того, то й залицяєшся. Чи підеш за нього? min|ti, -a, -ýnė бігти, поспішати: Бідній людині ніколи не буває відпочинку: біжить і біжить. miškas (4) листяний ліс: У лісі ростуть черемхи, верби, крушини, берези, осики, дуби, липи. mitrėnga (із рос.) (1) гармидер, галас: Що це за гармидер: вікна вибиті, двері навстіж (відчинені). mója (1) мама, мати: Іди до своєї мами, чого тут стоїш! Вона вже мама: має дитину. mojėlė (2) бабуся: Бабуся порається по хаті, доглядає дітей. mojýtė (1) матуся: Та твоя матуся сердита: тільки кричить та кричить. Тепер я скажу твоїй матусі. moksó|ti, mókso, -jo витріщатися: Мовчи, витріщайся — і станеш волом. mólmyn|is, -ė прикм. (1) брудний, постійно замурзаний: Вона така замурзана: розпатлана, вся в багнюці; ще ж зовсім молоденька, а вже така занедбана. molúot|as, -a (1) глиняного кольору: Глинясті корівки — набирають такого забарвлення: і білого, і сірого, і рудого. 57 móterė (1) жінка: Та жінка все мусить тягнути. Їй ніколи бути здоровою: раз завагітній (зачала), раз припини годувати груддю, раз народжуй — і знову, і знову. mūkenos мн. (1) розпороті, дуже зношені речі: Чоботи такі зношені, але їх не викидають. mūrin|is, -ė (2) печерний: Печерна ластівка під мостом: вона обліпила те гніздо, залишає лише такий маленький отвір, щоб вилізти пташеняті. murmul|iuoti, -iuoja, -iavo сильно текти, струменіти: З рота в нього струменить кров. mūš|ti, -a, -ė пускати: Бачиш, як ті помідори пускають пагони. △ mūšti rēkežį грати в особливу гру, де намагаються збити дві палички, покладені на вільхову триногу й названі «жабкою»: Ходімо грати в «рекежіо»! Хлопці-підпаски грали в ту гру «рекежіс». А пастухи ходили грати в «рекежіс», коли корови вкладалися відпочивати опівдні на лузі. Коли збивали «жабку» з «рекежіса», бігли її знову встановити. N nabašnikas (зі слов.) (1) покійник: Покійника не маємо, то самі ляжемо в труну; nabašnikėlis (2) (зазвичай про дітей): Ось мій покійничок іще на ліжку. nãgos (4) △ загнути нігті померти: За рік-другий і ми загнемо нігті. namėlė 1. удома: Я ще була вдома. Ми сиділи вдома, до школи не ходили. 2. додому: Ідіть додому, пане! namólė додому: Кароліс Пожела лише раз приїжджав додому. nastārnas (2) айстра: Айстри цвітуть дуже гарно: і червоним, і жовтуватим, і білим — усяких кольорів. Айстри починають цвісти рано, бо добре ростуть. naujikas (2) пухлина, новоутворення: Почала рости така пухлина. Вирізали ту пухлину, і людина живе. naujikaulis (1) пухлинна кістка: Від пухлинної кістки захворів на рак і помер. nė △ nė šiaip toli анітрохи не схожий: Той вітчим тій дитині — анітрохи не рідня. nedėgulis (1) жарина: Яскравий, червоний, як жарина. nedidū|tis, -ė (2) невеликий: Ще й пагінці невеличкі. Березове листя невеличке. nedūo|ti, -da, nėdavė △ nedūoti nė ant angliės не підпускати ані близько: За кого думаєш заміж іти, не підпускай його й близько: він матиме довіру. nervō|ti, -ja, -jo (пор. латис. nervuot) висміювати, осуджувати: Jauni nervoja tikėjimą. Ji visi nervoja, kad girtuoklis. nesismagė|ti, nesismagia, -jo ставати ніяково: Teip nesismagia mán tamsta. netoli присл. майже, як, подібно: Kitų vardai netoli šuniės (nežmoniški). suniāuks|ėti, -ia, -ėjo скиглити: Kātinas suniāuksėjo ir užlėkė ant aukšto. nikte|ėti, -ia, -ėjo трохи вколоти, кольнути: Mán koja nik telėjo. niur|gti, - zgia, -zgė невиразно говорити: Jis niužgia ir niužgia: suprasti negali, ką kalba. niurk|yti, -o, -ė жувати: Mán vieną šil telė dańčio paliko: niurkkyk niurkkyk tą valgį. nósė (1) ніс: Tāmstos nósė gangreit (beveik) kaip vānago. notà (2) наспів, мелодія △ prišekti nòtą триматися заданої ноти: Mās tūriame prišekti nòtą. užturėti nòtą зберігати правильну мелодію: Kai dainūoji, reikia užturėti nòtą. užžiūrėti nòtą тримати голос на потрібній висоті: Kur neprātė dainūoti, neužžiūria 58 ноти. фальшивити не потрапляти в тон під час співу: Jau vėl ta notà išklìso, vėl reikės burnojè su liežuviu ją suràsti. ну|фарбувати, -бує, -бував фарбувати: А чи твоє волосся пофарбоване, що таке жовте? ну|майнути, -ає, -ав піти, полетіти (про п’яного): Може, напідпитку подався до міста? спина (1) △ спина коси бік коси, протилежний лезу, обух: Спинка коси товстіша, а лезо — тонше. змарні|ти, -є, -ів схуднути, змарніти на обличчі: Тільки подивися, яка змарніла, — чи в тебе глисти? загордо|ходити, -ить, -ив задравши носа піти, піти (з непотрібною пихою): Вона пихато пішла до тих кущів. лягти, лягає, ліг лягти, подрімати: Треба йти після обіду прилягти, поки та хата провітриться. ну|поїхати, -їде, -їхав від’їхати: Від’їдь далі — дуже важко порозумітися. прогни|ти, -є, -ив продірявитися звідусіль: Від воза в нього ніс прогнив. І ніс прогниває, і зуби — нічого не допомагає. помаленьку підій|ти, -де, -шов поволі підійти: Дівчина поволі підійшла до вулика й почала ворушити тих (тих) бджіл. збожево|літи, -іє, -ів збожеволіти: Від страху й безсоння людина вранці наче збожеволіла: голова болить, паморочиться. постарі|ти, -є, -ів постаріти, зноситися: Старий, геть постарів, нічого з нього не буде, ні за що. Чоловіки, які дуже пудряться з дівчатами, швидко старіють. здо́х|нути, -не, -нув здохнути: Одне порося раптом здохло. потихеньку діста|тися, -ється, -ався поволі дістатися: Поки вони потихеньку дісталися, уже й пізно стало. до|глядати, доглядає, доглядав доглядати до старості: За ту землю вона взялася доглядати до старості. зсува|ти, -є, -в стягнути, спустити: Спускав штани й ішов голяка. △ звалитися з ніг умертвити, убити: Я того старого швидко з ніг звалю. скинути, скидає, скинув △ відмахнутися рукою: Якщо йому щось не подобається, він відмахується рукою і йде геть. плести, -е, -ло плести: Плели такі сіточки, щоб ловити зайців. розуміння (1) кмітливість: Щоб спекти хліб, треба мати розуміння, як замісити тісто, як його вимісити. Він уже не мав тямки — такий п’яний був. пологим струменем плавно: Струмок тече плавно. змалювати, -ює, -ювало намалювати, зобразити: Моя рука змальована, того не дам. ви|в’язати, -в’яже, -в’язав вив’язати візерунком: Умію гарно вив’язати рукавицю двома нитками. прорідити, -ить, -ило прорідити, розрідити: Ті буряки, які я спершу прорідив, уже наполовину нічого. летіти кружляючи, -ить, -ило відлетіти, ширяючи колами: Був полудень, і я бачив — чорт (літаючий змій) кружляв над верхівками дерев. посидіти, посидить, -в посидіти: Тільки посидь у хаті годинку-другу — зараз уже в голові проясниться. Складе руки, посидить-посидить і знову їсть. з|бити, -биває, -бив зноситися, занедбати себе: Її мати заморилася за своє життя, і вона така. забруднитися, -ниться, -нило забруднитися: Ой, я забруднив ноги в хліві! ви|кривлятися, -ляється, -лявся корчитися: Наче кіт, кривився-кривився. 59 nusiskan|áuti, -áuja, -ávo зробитися належного, бажаного ступеня доброти, теплоти: Наскани собі ту воду, щоб не обпекти спину! Насканив води — мені краще прохолодніша. nusišmaĩž|yti, -ja, -jo забруднитися, вимазатися: Приходить увесь вимазаний тією глиною, його й помити не встигають. nusi|švaityti, -švaito, -švaitė розлетітися: Прокинувся — і сон як рукою зняло. nusitarti, nusitaria, nusitarė сподіватися, припускати: Ми сподівалися, що він привезе нам цукерок. nusitrĩš|yti, -ija, -ijo (пор. також trišėti «тремтіти», лат. trišēt) жахнутися, здригнутися: Я дуже жахаюся, коли чоловік б’є дружину. nuskaũdin|ti, -a, -o кривдити: Коли ту бабу (дружину) скривдить, вона прибігає до мене. nusklaũb|ti, -ia, nùskliaubė загалом зрізати, обрізати: Кінці піджака зрізати рівно — так само, як в адвоката. nusmáug|ti, -ia, -ė задушити: Трьох моїх діток задушили хвороби горла (дифтерія). nusmìlk|ti, -sta, -o закоптитися: Дуже вже закопчений кут печі. nusodin|ti, -a, -o усіяти, всіяти: Яка краса тієї дитини: сонце на чолі, місяць на потилиці, уся всіяна зірками. nuspirti, nùspiria, nuspýrė △ perkūnijai nuspirti убити ударом блискавки (пор. лат. pērkuonam nùospērt): Її чоловіка вбила блискавка. nu|stirti, -stỹrsta, -stỹro бути злиплим від бруду: Бідолаха — наче з глини вилізла: уся забруднена, зовсім зневажена. nustumti, nùstumia, nustùmė зсунути: Дуже тепло, я зсунула хустку з голови. nušliauk|ti, -ja, nušliaukė змести згори: Мітлою гарно змети ті зерна, щоб не залишилося соломинок. nu|taisyti, -taiso, -taisė забруднити: Такий новий одяг — і так швидко забрудниш. Де ти так забруднила ту хустку? Уже так забруднена та хустинка — і людині показати соромно. nuvárdin|ti, -a, -o замовити, вилікувати замовлянням: Ідуть до чаклунів замовляти рожу. О повітря (3) поле: На відкритому повітрі сіно може довго стояти. коник (2) 1. коник-стрибун: Коники стрибають по луках. 2. бекас: Бекаси, як коза, блеють навесні біля боліт. П підліток, -тка прикм. (1) підліток: У них померла донька-підліток. вдача (2) 1. характер, вдача: Такий у людини запальний характер. Усі вони такого запального характеру. 2. зовнішність: Він худорлявої статури. Вона кремезної статури. зачатки (2) зачаток: Коли у курчат прорізуються зачатки пір’я, їх не можна й спіймати. Коли у гусенят прорізуються зачатки пір’я, їм дуже боляче: болять ті зачатки, тому не треба їх чіпати. пір’ячко (2): У курчат уже росте пір’ячко, скоро вони будуть оперені. оброслий зачатками пір’я (1) той, що має зачатки пір’я: Такі кури всі обросли зачатками пір’я — адже вони перелиняли. навіс (1) прибудова під дахом (найчастіше біля сараю): Під той навіс ставлять вози, заносять сани, складають дрова. небосхил3b) небосхил: Такий довгий вогник летить небосхилом — це болід. 60 padegės|is, -ė ім. (2) палій: Скільки таких паліїв приходить. padūlin|ti, -a, -o обкурити димом, задимити: Коли трохи задимиш, бджоли не так кусаються. pagà біля, вздовж: Жаби стрибають біля калюж, біля кущів. pagalam (пор. латис. pagalam) △ būti pagalam бути в’ялим: Кіт уже, мабуть, зовсім ослаб — його вже кілька днів не видно. paginės мн. (1) дрібне борошно, що осіло біля самого жорнового каменя: Я зварю тобі смачненьких галушок із самого дрібного борошна, що осіло біля жорен. д. pagirti, pagiria, pagyrė хвалити: Цю людину всі хвалили: звичайний, непоганий працівник. pagriūti, -grūva, -grūvo 1. прилягти ненадовго: Ідіть приляжте, пані: ви втомилися, поки писали. 2. померти: Царство йому небесне: Рудіс помер. pagurklės мн. (1) воло: У півня воло червоне, а все тіло світле. У деркача воло біле. pailsis (1) відпочинок: Не до відпочинку, коли ростиш дітей. paist|yti, -o, -ė розповідати, пояснювати, базікати: Треба вмитися, поки я тут базікаю. paišinybė (1) бруд, нечистота: А бруд на тих руках — ну й дружина бригадира! pãkalis (пор. латис. pakaļš) (1) зад: У неї був такий товстий зад, та й загалом була повненька, але знову поправиться, відпочине — і все буде добре. pakly|sti, -sta, -do відтанути: Чи відтануло: дощ іде, а сонечко світить. pakógo|ti, -ja, -jo ледве животіти, ледве триматися на світі: Він ще трохи протягне, може, ще не помре, але довго йому вже не жити. Ще той кабан не здохне, ще трохи протягне. pakrósnės мн. (1) попіл із вуглинами з пічки лазні: Колись, коли були лазні, той попіл із вуглинами висипали на рути — рути ставали зеленими, аж темними. pakuišlė (2) багнисте, заросле кущами місце: Цей струмок бере початок у таких заростях. Тут такі багнисті, зарослі місця. pakūlynis (1) чагарник: Я обійшов усі pakūlynus і не знайшов ягід, лише один кущик ягідника. пакум|пас, -а (4) трохи зігнутий, зігнувшись: Його ніс був зігнутий — некрасивий чоловік. Дерево зігнулося — має хворобу раку. пакумпно̃с|іс, -ė (2) той, хто має кирпатий ніс: Пакумпно̃сис був таким його батьком. Такого кирпатого носа йому дісталося. пакура одн. (3ᵇ) паливо: Іде до лісу принести палива. паміркалаш одн. (3ᵇ) △ святий паміркалаш свячена вода в посудині: Ідеш до церкви до тієї свяченої води. пале̇|іс(ти), -džia, -dė: 1. підсмажити збите, випустити (про яйце): Я випустила три яйця на масло й пригостила. 2. віддати, випустити: Вишні віддають увесь колір у ту рідину. paleistūvas (2) пустун: Та вже завжди пустуни ті діти. паленьгвыте̇ поволі: Треба їсти поволі, поспішати нездорово. Так він довго жує: поволі, поволі. пале̇піс (1) горище: Добре набийте горища, щоб більше зерна вмістилося. Я набив одне горище. паме̇сти, паме̇та, паме̇те̇ підкласти непомітно, таємно (про яйце): Зозуля й не висиджує своїх дітей: підкидає біля дороги. пасі(м)ілж|ті, пасіме̇лжа, -о подоїтися: Поки я повернувся — корів уже подоїли. 61 paneig|ti, -ia, pāneigė принизити, зневажити: Перед весіллям він так високо стрибав, так мене зневажив. paniur|gzti, -zgia, paniurzgė тихенько наспівувати: Іншого разу, пригадую, і наспівую собі якусь пісню. panerg|lenti, -ėna, -ėno поклювати: Я лише поклював і не їв такої страви з цибулею. panėšti, panėša, panėšė витримати, знести: Він холод переносить краще, ніж спеку. papiāu|ti, -na, papiāvė пригнітити, придавити: Вона — жінка, пригнічена нуждою. pāpykis (1) злість: На корову находить така злість, що вона навіть мене буцає: зовсім не можу з нею впоратися — кидається навперейми. par прийм. (пор. лат. par) 1. через: Кіт біжить через подвір’я. 2. про: Почали говорити про цукерки, де спатимеш. 3. присл. як: Більше не набирається як шість-сім літрів чорниць. parblizg|ėti, parblizga, -jo приїхати, блищачи: Приїжджає, приїжджає блискучий мій кінь — двоколісний. pargalvinis ім. (2) така пастуша гра, коли ніж кидають із зубів через голову, щоб він устромився в землю △ pargalvinį leisti грати в «переголовок»: Якось я грав у «переголовок», і ніж встромився мені в потилицю: кров тече, я злякався. paryd|yti, -o, -ė нагодувати: Треба нагодувати дитину. Давно вже дітей шпака нагодували. par|kratyti, -krato, -kratė добре обмацати: Хвороба нас добряче струснула: з восьми залишилися лише двоє. paršvei|sti, -čia, -tė перекинути: Горщик перекинули через дах у кропиву. partyv|is, -ė ім. (2) прихильник партії: Він у нас такий партієць, дуже порядна людина. paržodis (1) приказка: Це вже така приказка нашого краю. partik|ti, partinka, -o процвітати: Живе в достатку, усе має, не знає, чого хоче. pa|sakyti, -sāko, -sākė △ pasakyti kaip aguonos grūdą усе розповісти, викласти в подробицях: Запитай у неї — вона розповість усе до найменшої дрібниці. несподівано трапитися, трапляється, трапилося несподівано опинитися на шляху, трапитися: Вона домовилася дати дві тисячі, а той трапився — дає дві з половиною. поси|зувати, лиже, -лизав скуштувати, забруднити покладену собі на тарілку їжу: Поїв трохи, не доїв, облизався і залишив. pasinard|in|ti, -a, -o įklimpti: Traktorius giliai pasinardines; prieš tą prieškalnę ką jis beužlips. pasipūmpin|ti, -a, -o pasipumpuoti: Pasipūmpink pats vandenio, ar nemoki. випадково трапитися, трапляється, трапилося трапитися: У неї є ті кавалери: який трапиться, такий і добрий. paskaṃbin|ti, -a, -o pabarškinti, tikrinti sveikatą barškinimu: Nūvelka tą mano brolį, paskambina širdį. пом|ерти, помирає, - померти (про худобу): Помер старий, а старенька йде до могили. після потім: До них то хліба принесуть, то ще чогось накидають, а потім п’ють. підв’язувати під підборіддям, -ує, -ував застібати під шиєю: Корові підборіддя припни, щоб не сповзло з голови. шалений безлад (2) △ час шаленого безладу безлад: Ні корови не годовані, ні свині не нагодовані — що це за час такого безладу! 62 paštir|as, -à (3ᵇ) круто зварений: Крутозвареного яйця не їсть — його завжди треба підсмажити на маслі. pastūrlakos мн. (1) погане зерно, відсівки: Куди далі подінеться те погане зерно, другосортне зерно. Погане зерно — свиням, для худоби. pašarnykas (1) годувальник: Він був у нас годувальником. pašoninis ім. (2) матрац: Застеляє простирадло й лягає на один матрац. pašpóg|ti, -sta, -o ослабнути, схуднути: Тепер мені здається, що він такий схудлий після тієї хвороби. pašvytur|iuoti, -iuoja, -iavo посвітити, освітити (переважно автомобільними фарами): Він посвітив-посвітив фарами, розвернувся й поїхав. pa|taisýti, -táiso, -táisé зарізати, приготувати їжу: Тепер теличку зарізати в таку спеку — то хто її з’їсть? patró|kšti, -kšta, -ško дуже захотіти пити: Він дуже хотів пити, тому багато пив. paveizdė|ti, pãveizda, -jo глянути, подивитися: Сова часом позирає своїми очима. pavilgas одн. (1) підлива, соус: Уся підлива до картоплі — та каша з гречки. pečlind|à (3ᵇ) пічна ластівка, мала жовта пташка, гніздиться біля вільшняків; зі моху влаштовує собі гніздо з дахом: Зяблики-пташки танцюють із пічними ластівками, зайці — з лисицями, вовки — з ведмедями дит. -ùitis (1) пташеня пічної ластівки: Знайшли пташенят пічної ластівки — таке малесеньке, як кінчик пальця. pekšdėnė (2) заслінка печі: Наша заслінка печі зовсім згоріла, вже стара стала. Заслінкою накривають піч, коли хліб спечеться. △ Звучить, як «pekšdėnė». pėlūs мн. (4) полова: Полова з льону — свиням на корм. Така гарна лляна полова: свині їдять її дуже добре — ще й насіння залишилося. pėmpė (1) чоловічий статевий орган: Такий великий хлопець, а показує пісю. Пісюн того хлопчика видно. pėmpiūtis (1) пташеня чайки: Пастушки ловили пташенят чайки: помилуються й відпустять. Поки тримає пташеня в руках, чайка літає над головою й кричить. pérniai торік: Торік і староста всю зиму хворів. △ Кажуть, священник торік їздив, а цьогоріч сліди добре видно (поле вкрите борознами). pešiõ|ti, -ja, -jo скубти: З чотирнадцяти років пішла наймичкою: свиней годувати, піч розпалювати, пір’я скубти. псувати, -ує, -увало псувати: Не псуй серцю здоров’я тими ліками. пастух (3ᵃ) пастух: Пастухам доводилося багато лазити. Коли стемніє, ти ще зовсім юний пастушок. Пастухи восени завжди бігали мокрі, тримаючи свиней за хвости. пастушинство одн. (2) пастухування △ від пастушкування змалку: Від пастушкування вона хворіє. пастушина (2) дурість, витівки пастухів: Він назбирав усяких пастуших витівок. луго́вина (1) лужок: Зорали всі лужки, ніде й корову пасти. Орали, розворотили тими боронами й не змогли засіяти, і тепер стоїть така собі луго́вина. -окшень (2): Лужків тепер залишилося: навесні було мокро, не могли зорати. гірк|ий, -а (4) 1. міцний, гіркий: Гірчиця страшенно гірка — лизніть. Чи ті гіркі перці вам у тарілку впали? 2. що жалить: Кропива дуже пекуча, до малини не підступитися. шибайголова (пор. лат. pilot „неспокійно плакати“) (2) бешкетник: Він великий шибайголова: вибив вікно. 63 бешкетництво (пор. шибайголова) одн. (2) бешкетування: Він увесь у бешкетах: узяв і розбив тарілку. повня одн. (1) повня: Коли сієш горох, у молодик не сіють, а як випаде на повню — кажуть, молодий горох цвістиме наскрізь. гроші (3ᵇ) гроші: Здоров’я за гроші не купиш. покупн|ий, -а прикм. (2) те, що не домашнього виробництва: Ми самі багато пряли, хто ж тоді носив покупне! передок мн. (1) передок воза: Зламалися передки воза. гуді|ти, -ить, -ло дзижчати, гудіти: Радіо гуде, більше не можу слухати, вимкни його. сват|ати, -ає, -ав сватати, сватати: Почали мені сватати дівчину з парафії Пакруоїс. сватання (2) сватання: Батьки все зі сватаннями. Сватання — це мій кінь: заробляє на хліб. плоск|ий, -а (пор. лат. plakans „плоский, плаский“) (3ᵇ) плоский: Карасі плоскі, а щуки — гарні, товсті, не пласкі. plaukúot|as, -a (1) △ plaukúota pabieda кінь і віз: Приїхав на plaukúota pabieda. pleikà (2) гумова наша мухобійка на дерев’яній ручці: мух б’ють pleikà. plepė|ti, plėpa, -jo булькотіти, сильно кипіти (про густу страву): Каша́ булькотить, кипить, аж кірка утворюється. plėrpaičia ж. (1) та, що гучним сміхом сповіщає про свою присутність, несерйозна людина: Такі plėrpaičios, бачиш, ходять, чоловіків шукають. plėš|ti, -ia, -ė рвати, дерти: Ну й льон вона рве — завзята рвачка. Горіхи рве разом із листям. plikakàkl|is, -ė прикм. (2) без оперення, порода з голою шиєю: Колись були голошийні кури: уся шия гола, тільки той волик оброслий. pliupšė|ti, pliùpsia, -jo △ pliupšėti dykojė vietojė неправдиво, безпідставно обмовляти: Я присоромлю тих бабів, які починають пліткувати без підстав. Чи добре безпідставно пліткувати — дивіться, як ви самі чините! pló|ti, -ja, -jo бити, шмагати, давати: Я вже бачу: про мене тільки й товчуть, товчуть, — зараз і мені в лоба вліплять. plūk|ti, -ia, -ė бити, терти: Тепер льон тіпають машинами. pluš|tis, -iasi, -ėsi важко працювати: А вона ще порається, жіночка, працює аж упріла. po (з ing.): Після тієї війни землю ділили. Я вже після молитов (помолився). pódinai (1) мн. (пор. лат. pāde ‘хрещений батько, хрещена мати’, pādēns ‘хрещений син’) хрещені батьки, кум і кума: Ось його pódinai. Підвезли подарунки pódinam. pómpis (2) насос, помпа: Піди до pómpis і накачай води. pópieriai мн. (1) документи: Переглянув усі документи й відпустив. prádantė (1) природний проміжок між зубами: Мені подобається та людина, у якої великий проміжок між передніми зубами, зуби рідкі. pradėniu через день: Якщо продавати молоко через день, то це забирає половину робочого дня. прогрім|ти, -є, -ло пропасти, зникнути, загинути: У карти граючи, ми дуже прогоріли. відмовка (2) перешкода, вигадана причина: Вони зібралися йти до нашої криниці пити: у чоловіків завжди відмовка — чи не застане їх хтось за питтям, чи не покличе їх, чи не дістанеться їм пива. 64 пра̄мане̄ (1) прізвисько: Тепер уже не назвеш його прізвиськом, не згадаєш — скаже: хіба не знаєш прізвища? розчисти|ти, -ить, -ив відкопати, очистити: Уранці встав господар і розчистив стежки. просох|нути, -не, -ло підсохнути: Ті полотнища, мабуть, ще просохнуть до вечора. облаштува|тися, облаштовується, -вся △ облаштувати життя влаштуватися, почати жити: За два роки ви могли б облаштувати життя. провини|тися, -ився (1) злочинець: Його батько був злочинцем. обжити|ся, облаштовується, облаштувався почати жити: Молодою вийшла заміж, чоловік був добрий, швидко ми облаштувалися. △ Народитися в козі, закінчити в козі. помили|тися, -иться, -ився (пор. латис. mūldēt, mūldināt) помилитися, неправильно порахувати: Мені здавалося, що була середа, а може, я помилилася. Не треба помилятися, треба добре дивитися. розколо|тися, розколюється, розколовся пробити наскрізь: Іде та падає, іде та падає: боюся, щоб не розколола голову. про|пити, -пиває, -пив змарнувати життя, занапастити: І пропив він те місце. про|пити, -пиває, -пив пропити, прогуляти: З дівчатами пропив своє місце, і його виставили на торги. розпуститися, -ається, -ився розбещуватися: Ну, вже зовсім розпустився староста: бачиш, скільки молока розлив. Вони обоє дуже розпущені: і один такий, і другий такий. розганяти, -яє, -яв розвіювати, розганяти: Вітер, мабуть, трохи розжене ті хмари. розплющи|ти, -ить, -ив відкрити очі: Очима вже не дивиться: трохи розплющить і знову заплющить. при|глушити, -ить, -ив притишити: Приглуши ту музику! приді|ти, додає, -в зачиняти (у загадці): △ Коли зачиняє — менше, коли відчиняє — більше (зачиняти й відчиняти віконниці). priekšis (пор. латис. priekšā) (1) передня частина: Тут нічого не буде: можна розпізнати спереду, а не лише ззаду. priekšutin|is, -ė (пор. priekšis) (2) передній: У мене випав один передній зуб. priekšakta (1) частина печі перед чолом: Передня частина печі дуже розвалилася. prietvara (1) затримка сечі, така хвороба: Батько помер від затримки сечі: не міг помочитися. prigiedō|ti, prigieda, -jo влаштувати, забезпечити: Він забезпечив їй дитину. prigimti, prigimsta, prigimė народитися: У них народилася донечка. prigimt|is, -ies (1) народження: Не дай боже такої долі — він ні в чому не винен. prikýšlė (2) причина, справа: У нього безліч причин: доки повернеться через село, вже й вечір настане, — тут слова, там слова. Була в нього добра причина піти. prilik|ti, prilieka, -o 1. залишитися (у великій кількості): Що залишилося від картоплі, те й подіти нікуди. 2. зробити: Дитина не вміє орати й наробила багато збитків. priliṅk|ti, -sta, -o прихилитися, відчувати симпатію: Ще не було цієї (радянської) влади, а Кароліс Позела вже був прихильний до вас. primezgýtuvė (1) матеріал, до якого прикріплюють початок і кінець ниток для ткання: На праймезгитуве прив’язують основу, коли починають ткати й коли закінчують. Праймезгитуве — з клоччя. pri|ramtyti, -ramto, -ramtė наїстися: Гусенята наїлися аж по самі шийки. pri|rasti, -randa, -rado знайти, відшукати: Я все порубав, а ви ще знайдете, що рубати. prisidirb|ti, -a, -o добре попрацювати: Я добре попрацював: возив сіно в копиці. 5. Leksikos tyrinėjimai 65 чіплятися, -ється, -вся одягтися, придбати: Нової сукні годі придбати: грошей немає, тож купує стару. присикант|итися, -иться, -ився гібр. (зі слов.) зблизитися, підлабузнитися: Він хотів присикантитися до неї. присикренке|тися, -ється, -ився (пор. кренкис) турбуватися: Скільки я через тебе натурбувався, такий ти неспокійний. прирозплоди|тися, -иться, -ився наплодитися: Ті горобці наплодили повно пташенят. при|проситися, -проситься, -просився припасти до душі, здобути прихильність: Лише господиня вміє припроситися до корови, а чужому вона не дасться. присвої|тися, -юся, -ївся зробитися своїм: Присвоївся такий родич і залишився жити в них. присприяти|ти, -я, -в допомогти: І ми йому допомагаємо, коли треба чимось присприяти. пригодо́вуватися, приго́довується, приго́дувався (пор. годувати) △ приго́довую ву́лики заповнити повними щільники: Вулики добряче нагодовані, більше вже нічого не вдасться вкласти. побити, -є, -ив відлупцювати: Чекай, поки прийде і добре відлупцює. Бережіться, щоб вас не побили! пучка (2) (зі слов.) тупий кінець яйця: Тупий кінець яйця жайворонка і чибіса дуже вже конопляного кольору. пундуле (пор. латв. puncis ‘різновид глиняної посудини’, ест. punts ‘товстогубий’) (2) глиняний горщик, обплетений берестою: Пундуле посередині широке, а горлечко вузьке. Пундуле зроблене з глини й обплетене берестою. Повне пундуле набили пір’ям. Пундуле ставили під жорна. пунтаголов (1) бичок-підкамінник: Пунтаголови плавають під водою: голови в них товсті, а хвости не такі тонкі. пӯодас (1) △ пӯодас побожниць велика богомолка: Моя мама — побожницький пӯодас. пӯодкеле (1) ганчірка, якою виймають горщик з печі, брудна хустка: Схопивши таку ганчірку, ти й досі тут нею витираєшся. пӯравіте (1) наділ землі, який засівають центнером насіння, щоб пастух або наймит засіяв його, заст. На половині пӯравіте теж багато льону посієш. Наймитові відводять пӯравіте. На одну десятину — чотири пӯравіте. пӯрентися, пӯреняси, пӯреноси рухатися, тремтіти: Тремтить там папір, і горобці не йдуть до вишень. △ пӯрентися поміж пісками купатися в піску: Перед дощем кури завзято купаються в піску. purpsē|ti, pūrpsia, -jo тріщати, скрипіти: У мене між руками тріщить, дуже болить. pūrti pūrti: Та гілочка геть спухла: їм жарти, а мені тоді тих бджіл кусати. pūšbackis чол., (1) невелика бочка: Привіз оселедців у невеличкій бочці; як пахне, як хочеться! pusbernēkas (2) підліток-наймит, 14—17 років, заст.: Найняли того підлітка-наймита возити молоко. pusiáuryčiai мн. (1) їжа перед сніданком: Господиня вже їла передсніданкову їжу, тож тепер не хоче так скоро. Раніше на полуденок перед сніданком давали скибку хліба, і як же смачно було. pūsgegutuītis (1) підліток-зозуленя: Уже хвіст довгий, уже він виглядає на дах — ну, вже такий підліток-зозуленя був. pūsrakis (1) половина часу від закладання яєць у квочку до вилуплення: Яйцям уже половина строку висиджування, піду подивлюся, чи їх накрили. 66 pūsras (1) деревна трухлявина: У дуплі дідова трухлявина: вона тільки тліє, дим іде. Трухлявина з вербового пня. Стукни по трухлявині — і розсиплеться. pūšti, pūčia, pūtė блювати: Я не можу їхати: зараз знудить, і годі, — тягне й тягне. △ pūsti sāvo dūdą робити по-своєму, як самому до вподоби: Коли прийшла невістка, кожен дме у свою дуду. putō|ti, -ja, -jo танути, пінитися: Сніг уже тане, на болотах піниться. На воді з’являються бульбашки — сніг піниться. putrà (2) △ už vėrą, ne už putrą за ідеї, а не за матеріальну зацікавленість: За віру, а не за матеріальну вигоду: один за одного заступається. R рога (4) ручка: Цим велосипедом уже не можна відкрутити роги. круглий хліб (2) кругла хлібина: Бачиш, пане, як розплющився круглий хлібець із рагаїшіо: піч не пропекла. Піч добре пропекла — ой, який гарний круглий хлібець. збори (1) (порівн.? латв. ruoga «пора тічки») свято, зібрання: Мій дядько поїхав на великі збори: на зібрання депутатів. рука (2) удар рукою: Рука чоловіка залишає слід від чоловіка: болючіше — не треба битися. з’являтися виникати: У світі живих істот усе з’являється з того самого кореня. Усяка техніка виникає в природі. в’язати візерунки вив’язувати візерунки, в’язати узорами: Вона гарно візерунки на рукавицях вив’язує: от, треба було б їй дати зв’язати! червоник (2) мухомор червоний: Червоник росте прямо біля дороги, дуже гарний: ніжка біла, а голівка червона. закваска (3ᵃ) заквашена житнім борошном рідина, заст. Закваску їли з хлібом. Закваски були смачні, густі, але не надто, щоб аж щелепи зводило: така, що можна пити. Закваску заквашували: навіть товкачем товкли — така смачна була. деревій (1) деревій: Випила деревію — і прочистило кишківник. Листя деревію дрібне, цвіте білим. шипшина (2) (з польської) шипшина: Ну, шипшина гарна: дуже пахне, цвіте червоним. Ягоди шипшини корисні для зубів. На шипшину нападають черв’ячки. Гарні то гарні ті шипшини, але з колючками (шипами). рідко (порівн. латв. rētumiem) час від часу: У мене весь одяг домашній і домашній, тільки час від часу вдягаю покупний. годувати відгодовувати, годувати: Ми посідали разом і дивимося, як курчата годують зозуленя. Бо ті батьки годували тих (цих) черв’ячків і годували тих дітей. ремізки (1) планка ткацького верстата для розподілу ниток на зіви: Ремізки утримують ті зіви. Ремізки дуже потрібні для ткання. Вклади ремізки в бердо, а тоді заправляй у гребінку! переходити, переходить, перейшли △ переходити з класу в клас перейти до вищого класу: Щороку переходить із класу в клас. шмат тканини (3ᵇ) скат: Коли я ткала, принесла п’ять сувоїв тканини по десять стін. робла відплата: Роблу повернувся до оселі: чотирьох. pōd|yti, -o, -ē освітлювати: Роса вирощує дрібні листочки, сонечко показує яскраві квіточки діал. rugiena (1) стерня: Улітку так довго жали — такі довгі стернища. 5* 67 rūgštinė ім. (1) діжечка для заквашування бурякового квасу: Моя діжечка вже висохла, нічого не залишилося. rumbúot|as, -a (1) нерівний, ребристий: Гриб знизу ребристий, ruošinė|tis, -jasi, -josi годуватися, готуватися, збиратися спати: Я піду готуватися — вже вечір. ruoš|tą (4) приготування, вечірні домашні справи: Приїхали, коли пора було братися до приготувань. Та що там гаяти час, роботи тут небагато, тих приготувань теж: корову подоїти — та й годі. -ėlė (2): Піду подивлюся на вечірні приготування. rūpl|is (2) такий різновид берези: Береза rūplis дуже міцна. Деревину rūplio не розколеш: дуже тверда. Берези rūpliai частіше ростуть у долинах, а на пагорбах — білі. Листя берези rūplio невеличке. Коли побачиш березу зі звисаючими гілками, то знай: це rūplis. S цукерка (2) цукерка: Усі цукерки виманили зі сватів. салотіс (2) салат: Салат уже зійшов, а огірки ще бояться вилазити із землі. сумелас одн. (1) помел: Чоловіки мололи помел. За день змололи помел. Чоловіки до обідньої перерви змелювали один мішок помелу. самата (1) тришкіряний ремінь для стягування кінської упряжі: Я відшмагаю тебе ременем, тільки ти ще підганяй мене. Підпругу стягують ременем. Діти вже не можуть скласти ремінь. Ремінь стягує кінську упряж. самбаріс (1) частування пастухів і підлітків-пастушків на Зелені свята, застар. На Зелені свята пастухи гойдають самбарі, їдять і п’ють; добре тоді пастухам. Пастухи домовилися влаштувати самбарі. Господиня готує самбарі для пастухів (пастуха), і, здається, мені хочеться піти до них. На Зелені свята підлітки-пастушки п’ють самбарі, купивши в господаря маленьку бочку пива. Самбарі п’ють у лісі, напувають пастуха, щоб той не гнав худобу пастися лісом. сапнис (пор. 1а. сапніс) (4) мрія, марна думка: Вона сповнена мрій: їй до вподоби всілякі підлітки-пастушки. сонце (1) △ бути сонцю на межі час, коли тінь людини збігається з лінією межі. Якщо та межа проходить зі сходу на захід, це буває вранці близько 8-ї години й увечері близько 6-ї (з протилежних боків); якщо вона проходить з півдня на північ, це буває вдень о 12-й годині: Сонце вже на межі, уже гнатимемо свиней додому; чоловіки, працюймо! сух|ий, -а (4) △ залишитися сухими бути без молока, без закритого: Тих грошей замало, і ми, ті діти, залишилися без нічого. сєбрас (із сл.) (2) член поганої компанії: Сєбраси чинять хуліганство: зібралися й б’ються. садиба (1) садиба: Дуже гарна була його садиба. дерен (2): Деренів товстих немає. Дерен кинути у воду — потоне. Дерен дуже твердий, із нього роблять кужелі. спідниця (із сл.) (2) спідниця: Таких довгих спідниць не носили: ноги було видно. старий (про чоловіка): Чи старому не соромно, що їдеш на ціле літо? селеліо|ти, -є, -ив гнати, виганяти: Ми виганяємо його із села. бабуся (2) бабуся: Вона ще була міцною бабусею. молодик одн. (1) остання чверть місяця: Свиню краще різати на молодику: м’ясо краще зберігається, не псується. 68 сере́нтис (із польської) (2) гвоздика: Пелюстки квітів сере́нтиса гладенькі, наче оксамит. Серентиси цвітуть жовтим, не дуже гарно. сяу́|сті, -ча, -те бодати, вдаряти: Ще іноді підеш піднімати корову (підводити), то вона рогами бодається. ділянка землі (1) відміряна хлопцеві або наймитові земля за рік роботи (приблизно 20 арів), щоб засіяти на сійку зерна, заст.: На ділянку відводили двадцять арів. Наймит добре обробляє ділянку, і гарний льон виростає. Засіяв ділянку ячменем. нитка для прядіння (1) пряжа: Коли мама вчила мене прясти, то казала: дивись, добре пряди. Коли прядеш — це нитка для прядіння, а коли спрядаєш, виходить нитка. сила (із польської) (4) сила: △ Старий дідусь згорблений на горбі, а силою багатий: що й сто коней не потягнуть, то він на горб заносить (мураха). оселедець (1) оселедець, маленький оселедець: Треба було принести, там такі маленькі оселедці. сирота гібр. (із польської) (1) сирота: Добра мати: про сиріт дбала. п'явка (1) п'явка: П'явка стоїть у воді, присмоктується до ноги. Я боюся п'явок, коли йду купатися (купатися). Спіймав п'явку. решето (із польської) (2) решето завбільшки зі стіл для просіювання зерна, підвішуване на мотузках, заст.: Те решето підвішують на мотузках, просіюють зерно. Треба просіяти крізь решето, а тоді віють. сваритися, посваритися, посварений △ бути зі сварливим характером бути вередливим: Він дуже сварливий: розсердився й ліг без вечері. біль (1) біль: Болі ходять по животу. зарізаний (2) той, кого зарізали, закривавлений: Привіз його додому, наче якогось зарізаного. клин (1) відрізаний широкий трикутний шматок хлібної паляниці з верхньою та нижньою скоринкою: Відріж тій дитині клин хліба, дай уже не такий маленький. поперечина воза (1) частина воза, у яку забивають жердини: Поперечина зламалася, треба зробити нову, не можна їхати. У поперечині просвердлено отвір. Задня поперечина. перехресна огорожа (1) огорожа, у якої планки прибиті навхрест: Перехресна огорожа в полі, де курчат загородили; вона така, з перехрещених деревин. боржниця (2) боржник: Вона отримала від одного боржника: триста мала в руках. скудно 1. сумно: На серці скудно, що вшановують такого старого. 2. мало: У тебе мало грошей. потайко (2) мовчун: Він був такий потайко, нічого не розповідав. крутитися, вертітися, викручуватися метушитися, крутитися: Діти крутилися-крутилися біля вікон, а до хати не заходили. нічниця (2) кошмар: Нічниця мене мучила на її весіллі. поріг (2) поріг: Дитина підійшла до порога й плаче. △ Не сідай на поріг — собаки кусатимуть. поріжок (2): Вона виповзла в сіни через поріжок. полоз (2) леміш, частина плуга, що ковзає борозною: Полоз зламався, уже не можу орати, треба віднести до кузні полагодити. загострений кінець (1) гострий кінець: Тримай гострий кінець догори — носили такий грей із яйцями. Якщо пробив гострий кінець, розбий інший. левжандель (2) гібр. (із слов.) левжандель: Левжандель роззявляється, коли його зачепиш. Левжанделі довго цвітуть, аж до осені: ті верхівки засихають, а квіти знову випускають знизу. потяг одн. (1) бажання, потяг: Такий проклятий потяг до того пива: п’є, аж поки очі заплющить (поки засне). ножові ігри мн. (2) така гра з ножем, заст.: △ Підемо грати в ножові ігри. Малими пастухами ми ходили грати в ножові ігри: ніж відгинають і двома пальцями кидають так, щоб він устромився в землю. 69 сме́рчіум (із слов.) смертельно: Упав із воза й розбився на смерть. содинеліс гібр. (із слов.) (2) посудинка: Вимий ту посудинку, в яку насипати ягоди. спайгліс (2) колючка, шпичка: Шипшина дуже колюча: колеться, ой колеться. Кропива з колючками: такі крихітні, але впинаються. Аґрус із колючками, не підійти — руки подряпає. спайглюот|ас, -а (1) колючий: Будяк дуже колючий: не можна взяти в руки. спа́рд|итис, -осі, -єсі гуркотіти (про грім): Ось грім гуркоче — розпалиш вогонь, хочеш, щоб хата загорілася! спек|а́ути, -а́уя, -а́во ворожити, вгадувати: Ми почали вгадувати за прізвищами, кого відпускають додому. спіатувос (1) харкотиння: На підлозі повно харкотиння. Яке гидке харкотиння — аж нудить. У харкотинні з’явилася кров. спіндуоліс (2) промінь: Сонячні промені утворюють райдужну смугу. спра́гше (пор.? латис. spradzene ’один із видів суниці’) (2) полуниця: Спра́гше ростуть великі. Спра́гше варили на зиму. Мені дуже подобається варення зі спра́гше. вирішувати, вирішує, вирішив обмірковувати, обговорювати: Вирішімо, чи добре буде розмічена та тканина. Вирішімо, як ткати ту тканину: у вісім ниток чи ні. спрогтине одн. (2) останній, виснажений: Ну, вже зовсім виснажений той кінь: ходить на самій здобі. спро́клена ж. (1) про того, хто схуд, виснажився, засох: Ка́ц ка́ц ка́ц — бач, як ту спро́клену кличуть. спог|у́оти, -у́оя, -а́во підійматися бульбашками: Вода починає пузиритися, ось-ось закипить. спу́р|іс, -е прикм. (2) який обліплений пухом, пухнастий: Пухнасті гусячі пера звисають. Пухнасті настарни (айстри). Жоржини пухнасті. стабуле (3b) маточина: У Йони ввечері горіла маточина. Запалюють маточину, коли сидять довкола й співають. стачяй прямо, наче, як: Приносить просто кінське м’ясо. stainia (діал.) (4) стайня для коней: △ Чотири жеребці стоять у стайні, а п’ятий бігає навколо стайні (загадка). stàkt: Стань на копицю сіна й підстрели зайця. stankėlis (2) (пор. латис. stankis ‘дерев’яна посудина’) дерев’яна бочка з рівними боками: У stankėlis зливають проціджене молоко. У давнину закваску тримали в stankėlis. starkūitis (пор. латис. stārka, starkis, starkis) лелеченя: О, вже чималі лелеченята, вже голівки з гнізда повисували! stiebūn|is, -ė (2) △ стебловий салат — такий різновид салату: Стебловий салат швидко стає гірким, а качанний довше лишається м’яким, молодим і не гірким. strèkis (пор., можливо, латис. strākis) (1) бічна скирта: Великі скирти складені, багато зернових. Залазь на скирту й топчи. Снопів не складають у бічну скирту, чекають до кінця сезону: мовляв, щоб щури не поїли. su (із родовим відмінком) Треба зрівнятися з тобою. su|arkýti, -árko, -árkė зіпсувати: І так зіпсула життя тій дівчині, а сама скручена, як смерть. sudirb|ti, -a, -o зорати, обробити: Він обробив усі городи. su|draskýti, -drásko, -dráske з’їсти: Господиня біля печі з’їдає якийсь млинець. sugub|úoti, -úoja, -ávo складати в копиці, у стіжки: Жито складають у копиці. Перед дощем устигли скласти сіно в копиці; тепер, коли дощить, він нічого не боїться. sukirmýdin|ti, -a, -o зогнити: Ну, цього року ці дощі вже все згноять. 70 sukir|myti, -ija, -ijo sudūlėti, supūti: Sako, kad šilkas ilgai neskirmija. Sumėšk ing kertė ir sukirmys visos žolės. скрут|ити, -ить, скрутив зробити, змайструвати: Повертається з роботи, а ще знову хоче щось змайструвати. постарі|ти, -є, -ло (пор. постаріти) зістаритися: Вже зовсім нічого не чує: постарів, уже не ходить і ще такий немічний. зібган|яти, -яє, -яло (пор. збіганка) зібгати: Тут негарно зшито: зібгала — як же так! зля|гтися, зля́гається, -ло полягати: Вони полягали в одне ліжко. суну|ти, -е, -ув пхати: Він суне йому кулак під ніс. △ буря суне насувається буря: Така буря суне, дахи зриває. замаз|ати, -ує, -ав заліпити, заклеїти: Треба замазати піч: унизу дуже розсипалася. Я замазував піч, щоб не було дірочок, щоб не виходив вогонь. відповідно до віку за: За моїм віком ти ще донька, така підлітка. укорот|ити, -ить, -ив зв'язати, вкоротити: Якщо батіг був задовгий, вона його вкорочувала. тямущ|ий, -а (1) кмітливий, спритний: Він такий, ніби й не дуже тямущий: тиняється світом, та й годі. сік (2) сік: З тієї малини буде трохи густуватий сік. Випий соку — буде міцніше. гойдалка (1) гойдалка: Гойдалки були підвішені біля хліва. упійм|ати, -ає, -ав спіймати: Кури подряпані, болючі й не даються спіймати. поверну|тися, -еться, повернувся обернутися, повернутися: Приїхав, кинув мішки, повернувся — і його вже не стало. Він повернувся й поїхав. згорб|итися, -иться, -ився стиснутися: І так забився: руки так згорбив, що до рота нічого піднести не міг. засмут|итися, -иться, -ився (пор. сум) занепокоїтися: Чого ти такий засмучений, чи діти захворіли? susikvipin|ти, -а, -о надушитися: Мене обійме, скаже: бабуся надушилася, напарфумувалася. susiliežiu|uoti, -uoja, -avo обмовляти одне одного: Посварилися, обмовляють одне одного — і вже не друзі. susilk|iuoti, -iuoja, -iavo забруднити жиром оселедця: Дивлюся, чи не забрудню я вам склянку оселедцевим жиром. susimėsti, susimeta, susimetė потоваришувати, жити разом: Ми не зійшлися, не кохалися. susisūkti, susisuka, susisukė зморщитися, скривитися: Щоки зморщилися: нічого не лишилося від того чортяки. susil|taisyti, -taiso, -taisė розчесатися: Що це за пиха в тебе: так зачесалася і ходиш, задерши носа. susivėrkti, -ia, susiverkę заплакати: Вона заплакала й вибігла. sušerti, sušeria, sušėrė (пор. šerti) скласти купою: Льон мокрий склади між жердинами — зіпріє. sušliauk|ti, -ia, sušliaukė змести, зсунути докупи: Змітає соломинки в куток і годує коней. su|šnekti, -šnėnka, -šneko коротко поговорити: Він поговорив із заступником. sušpōg|ti, -sta, -o схуднути, осунутися: Чого ти так осунувся, чи не хворий? 71 sutrāt|yti, -ija, -ijo розтрощити, зруйнувати: Нова хата була збудована — усе розтрощив. sutrāk|ti, -ia, -ė випити: Ми ту горілочку швидко випили. sutvėrimas (2) зовнішність, статура: На вигляд людина була б гарна, але так — непутяща. s(u)varvė|ti, suvarva, -jo △ kąd tu suvarvėtum щоб ти провалився: Щоб ти провалився, — скільки збитків ти мені завдав! sužaginiuōt|as, -a (1) складений у копиці: Конюшина складена в копиці, стоїть складена поміж копами. svaigulỹs (3b) алкоголь: Що тут поробиш — потрібен алкоголь. Через той алкоголь нічого не робиться: і бідні, і пани — усі п’ють. той, що пролітає повз, -а (3b) той, хто лише пролітає повз (про птахів): Журавлі пролетіли повз: вони прилітають і відлітають. svietas (sl.) (1) люди: От уже тепер який світ став ледачий, який лінивий! sviltas одн. (2) чад: Чим це тут мені смердить горілим? Š шакалу̃с (3b) △ без ліхтаря без запаленої скіпки — скільки завгодно, багато: Без ліхтаря можуть з’явитися такі, що не покажуть худоби. šakumėlė (2) роздвоєна паличка: Коли косять жито, її прив’язують до коси й до держална коси. Šakumėlė — роздвоєне деревце. шалу̃ поряд △ покласти поряд не сварити: Чи кажи просто, чи поклади поряд — це одне й те саме. šalýmais поряд: Він покладений у крамниці поряд. Стоїть поряд. šaliumà (3b) тепло, жар, пара: Тепер уже сама спека. Через таку спеку важко доїти: дуже нападають ґедзі, не можна відбитися. Коли спеки мало, доливають більше води (коли в лазні не жарко, ллють воду на каміння). šarkakojis (2) висока ромашка на стеблі, що цвіте на клумбах білим, червоним: Шаркакоджі цвітуть, як ромашка, листя — як у моркви. Шаркакоджі виростають великими. šarmūkšnis (2) горобина: Горобина вижене чорта з дому. šeimininkystė (2) ведення господарства: Коли я одружився, до ведення господарства не долучався. šėlmenis (1) шелом: Просунули наскрізь — аж до шолома. Наш шелом скуйовджений. šėrė|jas, -a (пор. 1a. šērėjs) (1) той, хто розкладає збіжжя чи льон у клуні на жердинах, щоб сушити, заст.: Вона була сушильницею: не кожен умів сушити в клуні. šērti, šēria, šērė △ сушити збіжжя в клуні (пор. 1a. šērt riju) розкладати збіжжя чи льон на жердинах для сушіння, заст.: Чоловіки сушать збіжжя в клуні. Треба йти сушити збіжжя в клуні. šiaudeliūkas (2) соломинка: Бере соломинку в дзьоб, а потім облизує ту землю й ліпить її на гніздо. šiaudgalis (1) солом’яний хвостик: Двір завалений солом’яними хвостиками. šiemēt цього року: Дощі ллють без упину: ну, цього року з зерновими буде погано. šiep|tis, -iasi, -ėsi розпускатися: Ось-ось зацвіте, уже розпускається. šýkštas, -à (4) витривалий, загартований: Дуже витривалий: він не хворів, йому ніщо не шкодить. шил|тість ж. р. (1) тепло, теплота: Жахлива теплота: ні їсти не хочеться, ні нічого. Жахлива теплота спати. 72 шильонас (з латв.) (2) жартівник, брехун: Ти тільки послухай тих шильонів: він тобі щось намалює, а ти повіриш. шімтин|іс, -е прикм. (2) сотий: Уже тепер на сотий рік вступив. шіт|ас, -а (4) цей: Цього кота миші виженуть із дому: такий ледар. шіурпос мн. (1) мурашки: Мурашки йдуть по всьому тілу від тих гірких ягід, що ти вчора їв. шлепу шлепу шлеп шлеп: Повз мене шльоп-шльоп у чоботях — адже дуже мокро було. шо́нініс (2) △ пускати боком грати в певну гру з ножем, коли ніж кидають через бік, щоб він встромився в землю: Пускати боком нескладно. Пускати боком через ліву руку важче, одразу, може, й не влучиш: можеш влучити кожного третього разу, коли кидаєш. шпуліа (пор. латв. spuole, spūole) (1) шпуля: Шпуля, на яку намотують нитку. Нитку намотуй на шпулю. штабінас (пор. латв. stabans) (1) нікчемна, байдужа до інших людина: Така гарна дівчина була, і такого штабіна прихисти, щоб він тебе так забруднив! Штабіни ці чоловіки: лежать розвалившись, а ти сама працюй. шульніс (2) колодязь: У колодязь не плюй, бо після смерті доведеться випити весь колодязь. шу́тас (2) △ дати шюто добряче вичитати, сваритися: Чоловік добре дає їй прочухана за ті калв’єри. шванк|ус, -і (4) швидкий: Швидкий літак: скільки кілометрів долає за годину. Дуже швидкий вітер — далеко долітає (добігає). Заєць дуже швидкий: собака не наздожене — швидко мчить. Шванкяй швидко, стрімко: Шванкяй, не пускай коня. швап|лу̃с, -е (4) шепелявий: Він був таким шваплисом: не міг добре зрозуміти, що говорить. шува̀, шуні̀ес (4) △ собака: проколоти собаку бути дуже міцним від бруду: Вона така брудна: може проколоти собаку своїм під’юбником. T ця́тка (4) крапка: Генис увесь у таких ця́тках. Обличчя дівчат було всіяне коричневими ця́тками. ця́точка (2): Яйця жайворонка сині з ця́точками, пташеня дуже вже конопате. талька (4) гості, помічники на частуванні: Невелика талька в Петра була: пива дуже багато залишилося. тальківник (2) помічник на громадській роботі: Ось такі помічники: тільки палиці зрубали, а картоплю залишили. темніший, -а (4) темніший: Подай мені темнішу з юшок. танка (1) танк: П’ять танків було розбито. Один танк іще не розбився. З танка викинули мертву людину. ніби мовби, наче: До суми ніби ще трохи додали, і вона зібралася. між між: Між вирубкою (на вирубці) найбільше росте суниць (пор. латис. starp priedites, starp eglites). глушець (1) глушець: Глушець у лісах булькав. батьківщина (2) рідний край, місце народження: Наша батьківщина була неподалік. татусь (пор. латис. tēviņš) (1) татусь: Татусь віддасть мені велосипед. Татусів велосипед дуже хороший. скільки △ дуже багато дуже багато: У такого господаря злості хоч відбавляй. Дитина має забагато пустощів. прямота (2) △ навпростець прямо, навпростець: Ідеш навпростець — заходиш у той ліс. 73 трісь слизько: Від того ножа — трісь назад: поки донесеш до рота, ніж уже облизаний, і все. трісь: Старший брат — трісь — усівся у віз. крихк|ий, -а (4) крихкий: Ялина дуже крихка, швидко розсипається. балакл|ивий, -а (4) багато говорить: Вона сама така балакуча. Ви дуже балакучі — так гарно мені слухати. буйн|ий, -а (4) пишний: У нашому городі пишна картопля. тяг|ти, -не, -нув △ як з ока випав дуже схожий: Той хлопець був як з ока випав — дуже схожий на батька. розчав|ити, -ить, -ив розчавити, зробити «трісь»: Треба було розчавити того жука, наступивши ногою. трі-трі: Староста (чередник) затрубить у сурму «трі-трі» — і вставай. сурма (заст.) (2) труба: Пастухи затрублять у сурму й женуть увечері худобу додому. △ друга сурма заст. другий сигнал чередника, щоб зібрати череду: Друга сурма старости виганяє худобу з хліва на вулицю. Перша сурма заст. перший ранковий звук рогу чередника: Після першої сурми старости пастухам теж треба вставати. мин|ати, минає, -ло не минати: Як швидко минає та краса: ось бачиш — уже старість. м'як|ий, -а (4) м'який: М'яку річ ще з'їси, а хліб, який зачерствів, уже не можу. повн|ий, -а (4) чистий, важливий, повний: Якби та дівчинка була повненька, дебела, а тепер — змарніла, така худа. тітка (2) тітка: Чого ви, тітонько, не піднімаєте ніг, коли йдете — все тільки човгаєте та човгаєте. клац цвак: Учора ввечері мене цвакнуло в руку: так ущипнув той півень. трим|атися, -ається, -ався △ не знаходить собі місця не всидить, не стоїть на місці: Він не знаходить собі місця: усе бігає по танцях. плескати|ся, плескає, -в булькати: Тут такий гравійник, а болото плескає — то дощ цього року. tvorinėlė прикм. (2) огороджена тином: Може, польова комірчина, і та сама огороджена тином. U лас|ий, -а (4) ненажерливий: Мед дуже ласий. пихатість (сл.) гордість, амбіція: Сам пішки йде, а гордого везе на возі. хвіст (3ª) △ дістати в хвіст бути побитим: Його добре відлупцював її чоловік. надавати по хвосту відшмагати, відлупцювати: Вона повалила його на землю й кілька разів шмагнула ременем по хвосту. струмочок (1) маленький струмок: Невеличкий струмочок, але вода все біжить. підпіччя (1) вогнище: Змітають попіл у підпіччя. Підпіччя повне попелу. перетравлювати, перетравлює, перетравив приймати, перетравлювати: Мені масло не йде: недобре, недобре почуваєшся цілий день. чіплятися, -яється, -вся гібр. упадати, залицятися (про дівчат): Він упадає за жінками, чіпляється до них, але одружуватися не шукає. закуток (пор. užkambaris «вогнище» — Шедува, kambarỹs «темний кінець хати для зберігання продуктів», kamburỹs «закуток», ùžkaboris «закуток») (1) закуток: Поклади ту скриньку в той закуток. 74 підняти, піднімає, підняв △ піднімати розмови обговорювати, пліткувати: Як ходиш із дівчиною, то й бери її за дружину, а як ні, то потім люди піднімуть про це розмови. розпухнути й почервоніти почервоніти: Як ноги розпухли й почервоніли, то лежи на кінці ліжка, поклавши ноги догори. підпекти, підпікає, підпік підпекти для гостей: Я спекла хліб — ви вже не гості. розростатися, розростається, розрісся розростатися, виростати: Дуже гарно, коли ці вінки розростаються. загнутий, -а (4) загнутий, нахилений: Кінці тих вил дуже загнуті: ними можна скидати гній із воза. залетіти, залітає, залетів сісти зверху, примоститися: Кури злетіли на ворота й кудкудачуть — буде дощ. стельові жердини мн. (2) поперечини під стелею клуні: Повісив мішок на жердини. Жердини простяглися через усю клуню. На жердини кладуть граблі, ручки граблів. залишитися, залишається, залишився зберегтися: Що світ пережив і що ще переживе, аби тільки вцілів! виносити, -ить, -ив народити поза шлюбом: Раз ти його виносила й народила, то ти його й виховуй! занести, заносить, заніс замести снігом: Автобуси не їздять: дороги замело. при|чепитися, -іпиться, -іпився причепитися: Напала на шию хвороба (дифтерія): за три тижні задушила чотирьох. набрякнути, -ає, -ло опухнути, розпухнути: І очі в мене набрякають, і на грудях дуже тяжко, коли бджола вкусить. на|казати, -аже, -ав наказати: Наказали нам іти збирати каміння. закисати, закисає, закиснуло починатися: Уже починає киснути та рідина. за|йти, -де, -шов зайти: Ще свиней не нагодовано, а сонце вже зайшло. напасти, -ає, -ав напасти: Їх уже двічі грабували й забирали гроші. Ті жінки заступилися за бригадира й просять. за|тучити, -ить, затучило пригріти: Затучило сонце, і знову ось-ось піде дощ — позатоплює жито. зауго́дина (1) смуга ріллі, кут поля, луг: Не вміє орати той парубок і залишає такі заугодини. Наробив безліч тих заугодин. за́тінок (1) затишок, захист від вітру: Ходімо в затінок, де вітер не задуває! Який добрий затінок: тепло, і не мерзнемо. загін (1) ділянка поля, обгороджена жердинами, куди заганяють худобу: Коли пастухи повертаються додому на обід, худобу заганяють у той загін, корови лягають. додаткова гілка (1) третя гілка мотузки: На дві гілки мотузки наклади ще додаткову гілку — буде дуже міцно. На віжки теж додавали додаткову гілку. V жук (2) (пор. латис. vabuolis) жук: Бачиш, якого жука ти спіймав: один тягне до себе, інший — до себе. крадіжка (2) крадіжка: Крадіжка сама розкривається. жартівник (2) жартівник: Приходили вночі парубки — жартівники-дияволи грати в рипку. хлоп|ець (2) 1. парубок: Хлопці побилися. 2. наймит, заст.: Двоє хлопців були найняті. -еня (2) син, хлопчик: Син тієї господині відганяє мого коня в стодолу. 75 vaikėšnykė (1) жінка, яка зваблює чоловіків: Вона така спокусниця, дуже любить чоловіків. vainikas (2) квітка: Піду в сад нарвати квітів. Жоржини — гарні квіти. Сорочка, вишита квітами. Викорчу квітку. Квіти рясно цвітуть. váľio △ palikti váľio (пор. лат. ielikt vaļā) відчинити, залишити відчиненим: У світлиці душно: лягають спати в кімнаті, а двері й вікна хати залишають навстіж. vaľko|tis, -jasi, -josi ходити, тинятися, блукати: Тиняйся собі лісом, а там — нічого немає. vántlapis (1) лист березового віника: Яйця робили (фарбували) листям березового віника: світло-жовті — гарний колір виходив. varlėlė (2) дві триногі палиці, які намагаються збити під час певної гри: Коли збивають «жабку», біжать поставити її знову й знову б’ють. varniūtis (1) вороненя: Ворона вже вивела з гнізда вороненят. važ|iuoti, -iuoja, -iavo навчитися їздити, могти, уміти їхати: Ще тільки розвиднювалося, а я вже їхав на велосипеді (до ранку навчився їздити). vedžio|ti, -ja, -jo народжувати, ростити: Зуби стали міцнішими, коли я почав водити дитину. velniūkas (2) нечистий (в інших місцях — лаума): Чорт коня б’є, а кінь не витримує. verdenėlė (2) джерельце: Джерельце не замерзає навіть узимку: вода постійно піднімається вгору. verpėtas (2) вир: У глибині (на глибині) крутиться вир: можна там утонути. vėrti, vėria, vėrė △ vėrti akim дивитися проникливо, звабливо: Вона так і впивається поглядом — і годі. vientul|is, -ė (1) (пор. лат. vientulis) жирний, однорідний: Лящ — найкраща риба: гарний, товстий, жирний, не плаский. Мав порося жирне. vienūj|is, -ė (2) △ vienas vienūjis зовсім сам: Ти живеш зовсім сам. vikas (2) вика: Вику зелену скосили. Дали корові віки. vyk|ti, -sta, -o щастити: Цього року в мене огірки не вдаються. Недобрі очі побачать — худоба невдала. virbė (пор. virbas) (2) сільський збір людей для обговорення спільних справ, п... 76 vog|onė (2) (зі сл.) дерев’яна посудина з кришкою, у яку пастухи клали їжу, щоб узяти в поле, заст.: Моя мати клала сметану в ту посудину. Коли я бігав, виганяючи худобу, масло збивалося в тій посудині. -onėlė гібр. (2): Пастухові господиня поклала повну посудинку їжі. voverėlė (2) лисичка: Лисички жовті, гарні. Ж žabangos мн. (1) тенета, пастки: Зроблю для нас пастки: як побіжить, то й попадеться. žabelė (2) розвилка: Собаки — усі розвилки й деревця в ряд. žaburėlis (2) гілочка: Принеси дрібних гілочок, швидко розпалимо вогонь. žaibas (3) блискавка: Усі блискавки зійшлися в той стовп. žaislas (4) гра, гратися △ ходити žaislų у гості: Стільки років я вже не ходив у гості й нічого не знаю. žaizdrė (2) велика іскра: Іскри летять від заліза. žālbaravykis (1) білий гриб, що росте в сосновому лісі: Низ жовчного гриба синій, шапка велика, роздута. žerp|ėlti, -jasi, -josi згасати: Коли вуглини тліють, каміння сильно нагрівається, стає червоним. žiaunėlė (2) тріщина, розколина: Хлібні буханці, бачиш, як порозтріскувалися — самі розколини. žibė|ti, žiba, -jo світити: Вранці лише почало світати, і мухи накинулися. žiebsė|ti, žiebsia, -jo миготіти: Заплющ очі, чи блищатимуть очі, коли блискавки метають. жиежелка гібр. (1) іскра: Коли летять іскри, що сиплються з того заліза! жіномс звісно: Коли вже розмокло, звісно, не можна орати. зіопсе|ти, зіо̄пся, -яв роззявляти рота: Чого так часто позіхаєш, наче чогось нажерся? Позіхав-позіхав та й здох. жиргутіс (2) вільхова шишка: Найгірша біда настала за тієї пори: збирали з вільхи шишки й клали в хліб. жю дивись: Дивись, як тут гарно виправлено! Дивись, як мені смакує пиво з яйцями та сметаною! жиркуйтис (1) щуреня: З борошна випало шестеро щуренят. жмогеліс (2) чоловік, сам: Піду до могили чоловіка. жмонелите (1) жіночка: Іде така собі жіночка, маленька бабуся подвір’ям. жнайб|ити, -ає, -ла 1. щипати. Тісто скручуємо й щипаємо завтовшки з палець. 2. колоти, пронизувати: Мене в бік коле. жо̄діс △ не за словом не влучити словом: Він такий запальний; коли йому не влучити словом — ой: вогонь та вода. жувельникас (1) торговець рибою, заст.: У місті я служив у торговця рибою. жвайгжде (2) зірка: Вечірня зірка вже зійшла. Зірок не видно — така темрява! жвенгалас (3ᵇ) той, хто ірже: △ Іржун заіржав на високій горі, залізна голова, конопляний хвіст (дзвін у загадці). жвирбл|уйтис (1) горобчик: Ловити горобців — усе робота пастуха. З очеретинок ми плели пастку, ловили горобців. Горобці летять у ту пастку й б’ються крильцями. -еліс (2) обертання ланки ланцюга, щоб він не перекручувався: Ланцюг розірвався біля горобчика. Горобчик витягнувся, і ланцюг перекрутився. 77 ЛЕКСИКА ГОВІРОК ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ БАСЕЙНУ РІЧКИ МУША Э. Й. ГРИНАВЯЦКЕНЕ Резюме У статті наведену лексику записано у 1960—1965 рр. зі слів людей, які проживають у Пакруойському районі (на території чотирикутника між населеними пунктами Пашвітініс—Жяймяліс—Вашкай—Лінкува). Тут, наскільки можливо, наведено лише ті діалектні слова, які або зовсім відсутні в літературній мові, або відрізняються від її норми формою, словотвором, акцентуацією, семантикою, переносним значенням і синтаксисом. Сюди включено також слова, які, на думку автора, своїм уживанням пов’язані з територією досліджуваних говірок або з територією більших діалектних одиниць, до складу яких ці говірки входять. Основну частину наведеної лексики становлять слова, які є найактивнішим елементом розмовної лексики, — це експресивні дієслова, що виражають дію та характеризують її. Тут також розкривається архаїчна лексика досліджуваних говірок, яка позначає реалії та предмети, пов’язані зі старовинним способом життя населення, його звичаями, норовами, світоглядом, і збереглася в мовленні (або навіть лише у спогадах) людей старшого покоління. Для певної частини наведеного матеріалу характерна лексико-семантична та словотвірна спільність із спорідненою латиською мовою, а особливо — із сусідніми її говірками. Ця частина лексики досліджуваних говірок становить великий інтерес в ареальному плані, оскільки в ній відображено мовні та культурні зв’язки цих місцевостей із найближчими сусідами. У лексиці говірок басейну річки Муша трапляються також деякі слов’янські та германські запозичення, отримані, зокрема, і через латиську мову. Лексика цих говірок досі, можна сказати, майже не досліджувалася, але окремі її матеріали накопичувалися й накопичуються в картотеках академічного словника литовської мови та атласу литовської мови і певною мірою відображені у виданих восьми томах «Словника литовської мови» та в хрестоматії «Говірки литовської мови». Діалектні слова наведено в алфавітному порядку та проілюстровано одним або кількома реченнями.