Mokslo ir technikos revoliucija ir lietuvių terminologijos raida

MOKSLO KALBOS KULTŪROS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOSLIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIV(1985) СТАСІС КЕЙНІС РЕВОЛЮЦІЯ НАУКИ Й ТЕХНІКИ ТА РОЗВИТОК ЛИТОВСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Сучасна науково-технічна революція поставила перед мовознавством великі завдання, адже мова, за словами І. Белодеда, — це своєрідний барометр сучасного розвитку суспільства: усі здобутки суспільного розвитку, науково-технічного прогресу динамічно й різнобічно відображаються в найрозвиненіших мовах світу1. Необхідно ґрунтовно розв’язувати й досліджувати як загальні питання мовної політики, функціонування та планування мов, так і питання внутрішнього розвитку окремих мовних форм і рівнів, а також їхньої взаємодії з позамовними чинниками. Обмежувати взаємини науково-технічної революції з мовою та мовознавством лише питаннями мови науки або, як часто кажуть, спеціальних сфер уживання мови й термінології — це, безперечно, надто вузьке розуміння цього багатогранного явища світового масштабу. Питання мови науки й термінології є складовою частиною дослідження мови в сучасних умовах, що безпосередньо випливає з функцій і ролі мови в житті суспільства. Функціонування мов світу далеко не однакове. Із нині існуючих 2500—3000 мов літературними є лише приблизно кожна десята, а решта взагалі не мають писемної форми. Зрештою, і ті приблизно триста літературних мов сучасного світу дуже різняться своїми функціями, розвиненістю та поширенням. Поряд із так званими світовими мовами, які найширше використовуються у міждержавних відносинах, на міжнародних заходах та для інших потреб спілкування і якими публікується найбільше сучасної літератури з науки, техніки, культури, політики та інших галузей, існують і такі літературні мови, функції яких дуже обмежені навіть у житті окремих народів чи народностей, що ними послуговуються. Наприклад, носії деяких нерозвинених літературних мов не можуть здобути рідною мовою не лише вищу, а й середню, а в окремих випадках навіть початкову освіту. Це свідчить про те, що не можна ставити перед усіма мовами однакові завдання щодо подальшого розвитку самих мов та їхніх функцій. Для розвинених літературних мов постають одні завдання, для тих, що ще формуються й розвиваються швидше чи повільніше, — інші. Литовська мова — порівняно розвинена літературна мова. Вона використовується в усіх сферах життя литовського народу, має досить давню традицію та літературу і- 1 Белодед І. К. Мова і суспільний прогрес.— У кн.: Науково-технічна революція і функціонування мов світу. М., 1977, с. 5. 179 туру та достатньо засобів, щоб і надалі плідно обслуговувати всі сфери державного й суспільного життя, виробництва і творчості, науки, техніки, освіти та інші галузі. Литовською мовою можна висловити по суті всі питання сучасного й минулого життя, а також, звичайно, науки й техніки. Давно минули часи, коли деякі вчені-іноземці мало не співали литовській мові похоронних пісень або шовіністично стверджували, що вона не придатна для художньої, наукової та іншої творчості, властивої культурним народам. Завдяки зусиллям багатьох поколінь литовську мову вдосконалено, і нині вона й далі плідно розвивається. Розвиненість мови та її можливості й уміння окремих її користувачів, ясна річ, — не одне й те саме. Мовні недбальці, мабуть, були в усі часи й у всіх народів. Трапляються вони й тепер. Погано лише, що такі невігласи іноді починають прикривати власну безграмотність, перекладаючи провину на саму мову, ніби й мова може дати лише стільки, скільки спроможні вони самі2. Літературні мови створюються й удосконалюються свідомими зусиллями їхніх носіїв. У цьому процесі значна роль належить найвидатнішим просвітникам різних галузей, чиї праці нерідко стають не лише новим словом у певній сфері (науки, мистецтва, політики тощо), а й взірцем мови. У царині теоретичного й практичного плекання мови від самого виникнення сучасних літературних мов вагомо працюють мовознавці. Біля колиски сучасної литовської літературної мови стояв Ю. Яблонскіс — класик унормування цієї мови, який зростав разом із нею. Постійний нагляд мовознавців супроводжував і подальші етапи розвитку литовської літературної мови; дбайливими впорядниками мови є й сучасні мовознавці. Активне, свідоме впорядкування мови, засноване на ґрунтовних теоретичних дослідженнях, особливо актуальне в умовах сучасної науково-технічної революції, коли надзвичайно розширилися зв’язки між народами й мовами. Вкрай важливим стало також завдання поліпшення викладання мов (ясна річ, і рідної), щоб кожен член суспільства досконало володів мовою, маючи на увазі не лише правильність мовлення, а й його стилістичну диференціацію та можливості. 1. Питання розвитку литовської термінології За умов науково-технічної революції одним із найважливіших завдань мовознавців і фахівців різних інших галузей науки, техніки та виробництва є подальше вдосконалення так званої мови науки та якнайкраще її засвоєння. Те саме стосується науково-технічної термінології, яка становить ядро вираження спеціальних понять. У наш час, коли наука стала продуктивною силою, мовні потреби суспільства може задовольнити лише високий рівень термінологічної культури й культури мови загалом. Тому посилена увага як мовознавців, так і фахівців інших галузей до терміноло- 2 У гостро написаній статті «Чи чисто в домі мови?» доц. К. Зуперка висміяв, див. «Raudonoji vėliava» (газета м. Шяуляя), 1983, 10 червня. 180 гії та питанням культури мови є цілком закономірною, вона відповідає духові часу й вимогам. Ця увага сприяє вдосконаленню термінологічної роботи, спонукає вести її швидше, планомірніше й раціональніше, спираючись на ґрунтовні теоретичні дослідження та враховуючи потреби й перспективи розвитку науки, народного господарства і соціалістичної культури в республіці та країні. Для сучасної термінологічної роботи необхідно використати весь найкращий досвід попередніх поколінь — свій і інших народів, адже сама термінологія своїм корінням пов’язана з науковим і загалом культурним досвідом минулих століть. Від середини XVI століття починається зафіксоване в письмових джерелах творення й розвиток литовської термінології. Давній період литовської писемності залишив виразні сліди в розвитку литовської мови, зокрема у формуванні термінології, і разом із народною мовою заклав основу та міцне підґрунтя для швидкого формування сучасної литовської літературної мови наприкінці XIX — на початку XX ст., плідного творення й упорядкування сучасної литовської термінології науки, техніки та інших галузей. Цього вимагало й цьому сприяло значне розширення суспільних функцій литовської мови в економічному, політичному та культурному житті народу. У всіх цих сферах помітний слід залишила велика кількість видатних учених, митців, працівників вищої освіти й освіти загалом, а також просвітників інших галузей. Для творення й розвитку литовської термінології в той час особливо багато зробили мовознавці Й. Яблонскіс (1860—1930), К. Буга (1879—1924), математики й педагоги П. Машіотас (1863—1940), М. Шикшнис (1874—1970), З. Жямайтіс (1884—1969), лісівник П. Матуліоніс (1860—1932), біологи Й. Елісонас (1889—1946), Т. Іванаускас (1882—1971), П. Шивіцкіс (1882—1968), Л. Вайльоніс (1886—1939), хіміки Ф. Буткявічюс (1887—1934), А. Пуренас (1881—1962), хімік і фізик В. Чепінскіс (1871—1940), медики П. Авіжоніс (1875—1939), К. Грибаускас (1886—1953), В. Лашас (1892—1966), П. Мажиліс (1885—1966), інженери П. Янкаускас (1860—1941), П. Йоделе (1871—1955), В. Мошинскіс (1876—1955), К. Васіляускас (1879—1957), П. Вілейшіс (1851—1926), літератор М. Густайтіс (1870—1927), мистецтвознавець П. Галауне (нар. 1890), музиканти Т. Бразис (1870—1930), Й. Науяліс (1869—1934), М. Петраускас (1873—1937), С. Шімкус (1887—1943), громадський діяч Й. Шлюпас (1861—1944), філософ С. Шалкаускіс (1886—1941), педагог А. Вірелюнас (1887—1925) та багато інших. Плідно працювали над створенням литовської марксистсько-ленінської термінології видатні діячі й засновники Комуністичної партії Литви В. Міцкявічюс-Капсукас (1880—1935), З. Алекса-Ангарєтіс (1882—1940) та ін. Отже, до 1940 року вже було створено литовську термінологію багатьох галузей. Крім того, цю термінологію закріпили в науковій, технічній, педагогічній і науково-популярній літературі, а також у практиці роботи вищих, спеціальних і загальноосвітніх середніх навчальних закладів. Від самого відновлення радянської влади в Литві функціонування литовської мови в галузях науки, техніки, виробництва й освіти, а також у державному, 181 культурному та суспільному житті республіки вимагало подальшого розширення робіт із нормування, вдосконалення й упорядкування литовської термінології. Виникла потреба доповнити термінологію різних галузей з огляду на нові умови суспільного життя. Індустріалізація республіки, колективізація сільського господарства, культурна революція та пов’язаний із ними швидкий розвиток науково-дослідної роботи в Академії наук республіки, створеній у перші роки радянської влади, в інших наукових установах і закладах вищої освіти, прискорена підготовка кваліфікованих кадрів висунули завдання подальшого розвитку й удосконалення термінології багатьох галузей. У перші десятиліття радянської влади суспільно-політична термінологія та термінологія державного життя зазнали якісного оновлення й утвердилися в загальному вжитку; масово видавалися литовські книжки з науки, техніки, політики та інших галузей, оригінальні й перекладні підручники для вищих, спеціальних середніх, професійних і загальноосвітніх навчальних закладів, а також чимало науково-популярних видань. Усе це помітно просунуло вперед розвиток та впорядкування литовської термінології, стало поштовхом до ширшої підготовки нормативних термінологічних словників. Термінологічну роботу швидко просувають спільні зусилля старшого покоління та науковців, які сформувалися за радянської влади. Ця робота спиралася раніше й спирається нині на прогресивні традиції творення та впорядкування литовської термінології, на багатий і цінний досвід, накопичений попередніми поколіннями працівників литовської науки, техніки, мистецтва та інших галузей. У теорії та практиці термінологічної роботи широко використовують також величезний досвід російської науково-технічної термінології. Тут можна додати, що більшість найвидатніших литовських учених і діячів культури кінця XIX — початку XX ст. закінчили російські заклади вищої освіти, а деякі до Великої Жовтневої соціалістичної революції та в перші роки після неї працювали в цих закладах як педагоги й науковці. Це, безперечно, зумовило значний вплив російської термінології на литовську термінологію, що творилася в той час. Водночас значний вплив мала термінологія німецької, англійської, частково французької та польської мов, а, очевидно, значно менший — термінологія інших мов і принципи її творення та впорядкування. Отже, можна сказати, що в перші десятиліття XX ст. сформувалася національна термінологічна школа, яка спиралася і на основи творення та унормування самої литовської літературної мови, і на досвід литовської та інших мов у галузі термінології. Тривала діяльність не одного покоління працівників литовської науки, техніки, виробництва, мистецтва та інших галузей, наступність термінологічної роботи й праці в цій сфері дали чудові й зрілі плоди. Нині литовська термінологія багатьох галузей не лише створена, а й достатньо впорядкована та унормована. Це, звісно, аж ніяк не означає, що термінологічну роботу завершено. Її загалом неможливо завершити ніколи, адже розвиток суспільства, поступ науки й техніки, розквіт культури вимагають постійно розвивати й удосконалювати, доповнювати та переглядати вживану термінологію. Тому доречно говорити лише про певні етапи термінологічної роботи 182 завершення або відхід від неї, її узгодження та пристосування до стану науки, техніки, виробництва й інших галузей відповідного часу, а також до потреб суспільства. Термінологія завжди має відповідати вимогам часу, адже лише за цієї умови вона може безперешкодно й плідно служити поступу в усіх сферах суспільного життя. Для впорядкування термінології науки, техніки та інших галузей, упровадження нормативних термінів у вжиток велике значення мають видані литовською мовою праці, збірники статей, підручники, різноманітна довідкова література, спеціальні періодичні видання. Під час підготовки таких видань до друку виконується велика робота з поповнення, узгодження та загального впорядкування термінології; нерідко вживані й новопропоновані терміни обговорюються колективно. Фундаментальні праці литовської науки «Lietuvos TSR flora» (V., 1959–1980, 6 t.), «Lietuvos TSR fizinė geografija» (V., 1958–1965, 2 t.), «Lietuvos TSR istorija» (1957–1975, 4 t.), «Lietuvių kalbos gramatika» (V., 1965–1975, 3 t.), «Lietuvių literatūros istorija» (V., 1957–1969, 4 t., 5 kn.) та багато інших є водночас і найвагомішими здобутками литовської термінології, найочевиднішим свідченням її розвиненості. Плідну роботу з упорядкування литовської суспільно-політичної та наукової марксистсько-ленінської термінології веде Інститут історії партії при ЦК КП Литви. Значну роботу з упорядкування термінології різних галузей виконують багато інститутів республіканської Академії наук, інших наукових установ і вищих навчальних закладів. Позитивної оцінки заслуговує термінологічна діяльність республіканських видавництв. Однак упорядкування термінології, особливо її нормування, у багатьох наукових установах і вищих навчальних закладах мало б бути і продуктивнішим, і оперативнішим. У багатьох місцях до цієї надзвичайно важливої роботи й досі беруться вряди-годи, надто покладаючись на окремих ентузіастів, які самотужки, зрозуміло, часто не спроможні належно розв’язати всі термінологічні труднощі, що виникають. Через це надмірний тягар лягає на видавництва, які також далеко не завжди мають достатньо сил і часу, щоб розв’язувати такі питання. Певні термінологічні проблеми виникають і з перекладними виданнями. У розвитку литовської термінології цього століття значну роль відігравали й відіграють енциклопедичні видання. Енциклопедії, узагальнюючи й підсумовуючи здобутки суспільного життя, науки, техніки та культури певного часу, допомагають фіксувати нормативну термінологію і водночас активно сприяють її поповненню та подальшому розвитку. Нещодавно минуло 50 років від початку видання першої універсальної «Lietuviškoji enciklopedija» (у 1933–1941 рр. у Kaune вийшло 10 томів, що охоплювали літери A—J). З огляду на брак спеціальних словників у довоєнній Lietuvoje ця енциклопедія мала особливе значення і для розвитку литовської термінології. Видана за радянських часів тритомна «Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija» (V., 1966–1971) і дванадцятитомна «Lietuviškoji tarybinė enciklopedija» (V., 1976–1984) є дуже важливими чинниками нормування, стабілізації та розвитку литовської термінології. Заплановані нові енциклопедії та енциклопедичні словники, безперечно, сприятимуть подальшому вдосконаленню термінології різних галузей 183 литовської термінології, а також самої термінологічної роботи. Отже, тепер саме час ширше узагальнити подання й нормування термінів у литовських енциклопедіях, щоб їхня роль і надалі зростала, а випадкові неточності й термінологічні помилки можна було виправити. Трапляються випадки, коли укладачі енциклопедій безпідставно змінюють усталені терміни, запроваджують нові їхні варіанти або навіть змінюють типи творення термінів 3. Жодне окреме видавництво, редакція чи інша установа не повинні змінювати усталені терміни без схвалення відповідної термінологічної комісії та мовознавців-термінологів. Найважливіші термінологічні питання слід подавати на затвердження Термінологічній раді при Президії Академії наук Литовської РСР. Якщо цього не зроблено, пропозиції окремих установ чи видань не мають нормативної сили. Термінологічне свавілля лише вводить в оману фахівців і суспільство. 2. Термінологічні словники Важливим чинником упорядкування термінології та впровадження нормативних термінів є добре укладені термінологічні словники. Водночас вони є очевидним показником плідної термінологічної роботи. За радянських часів, точніше після Другої світової війни, оскільки протягом неповних перших років радянської влади в республіці не було укладено жодного термінологічного словника, у Lietuvoje видано понад 70 термінологічних словників і словничків різного обсягу, призначення та характеру, присвячених різним галузям. Близько половини від цієї кількості становлять порівняно невеликі перекладні двомовні навчальні словнички для студентів різних спеціальностей, укладені викладачами вищих навчальних закладів і надруковані ротапринтом. Більшість цих словничків має невелике значення для розвитку й упорядкування литовської термінології. Однак як навчальні посібники вони, безперечно, дуже потрібні 4. Найбільше навчальних термінологічних словників і словничків уклали й видали викладачі Kauno medicinos instituto, Vilniaus inžinerinio statybos instituto, дещо менше — Lietuvos žemės ūkio akademijos, Vilniaus valstybinio V. Kapsuko universiteto, LTSR valstybinio kūno kultūros instituto; по одному-два видали також викладачі кафедр іноземних мов і деяких спеціальних кафедр інших вищих навчальних закладів. Кілька термінологічних словничків для школярів видало видавництво «Šviesa». Усебічно підтримуючи й заохочуючи розвиток литовської навчальної термінографії, слід посилити нормувальну роль навчальних термінологічних словників і словничків, більше укладати й видавати таких словників для учнів середніх шкіл. Кафедри спеціальних дисциплін мали б активніше укладати навчальні термінологічні словники; поки що майже зовсім не виявляють активності в цій галузі кафедри російської мови 3 На цю останню обставину звернув мою увагу кандидат філологічних наук K. Gaivenis, висловивши невдоволення з цього приводу. 4 Докладніше про такі термінологічні словники й словнички див.: Gaivenis K., Keinys S. Lietuviškų mokomųjų terminų žodynų apžvalga, trūkumai, tobulinimo rekomendacijos.— Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai. A serija, 1981, t. 2(75), p. 127—137. 184 викладачі. Треба домогтися, щоб словники та словнички такого типу, які видаються, переглядали відповідні галузеві термінологічні комісії та мовознавці, а затверджували — загальні комісії вищих навчальних закладів або республіканські термінологічні комісії цієї галузі. Перед виданням їх треба узгодити також із Радою з термінології при Президії АН Литовської РСР. Більшість видавництв і частина окремих інших установ видали непогано підготовлені термінологічні словники, переглянуті Комісією з термінології Інституту литовської мови та літератури Академії наук республіки, а згодом, після її ліквідації, Групою термінології того самого інституту. Вони дуже допомогли стабілізувати, унормувати й загалом упорядкувати литовську термінологію відповідних галузей. Більша частина цих словників — вагомі праці з литовської термінографії, значна підтримка як фахівцям, так і працівникам видавництв і періодичної преси, а також молоді, що навчається. Насамперед слід згадати тлумачні термінологічні словники, адже їхнє нормувальне значення є найбільшим. Найважливішими тлумачними термінологічними словниками вважаються такі: „Ботанічний термінологічний словник“ (уклад. Комісія ботанічного словника, гол. ред. J. Dagys.— V., 1965.— 664 p.), J. Ceičio „Словник термінів меліорації“ (V., 1960.— 284 p.), K. Daukšo „Хімічний словник“ (V., 1960.— 452 p.), A. Jurevičiaus ir A. Čižo „Тлумачний словник текстильних термінів“ (V., 1962, d. 1.— 100 p.), A. Krutulio „Словник музичних термінів“ (2-asis papild. leid.— V., 1975.— 260 p.), „Словник термінів науково-технічної інформації“ (уклад. A. Trečiokaitė.— V., 1983.— 228 p.) та ін. Із навчальних термінологічних словників у цьому сенсі важливі „Тлумачення зоологічних термінів“ S. Gecevičiūtės (V., 1974.— 180 p.). Нарешті, не можна не згадати й перекладений із російської мови „Словник філософії“ (ред. лит. вид. R. Plečkaitis.— V., 1975.— 488 p.). Більшість цих словників не є суто тлумачними. Наприклад, у ботанічному термінологічному словнику наведено відповідні латинські й російські терміни, у хімічному, меліоративному та текстильному словниках — російські терміни, а у словнику термінів науково-технічної інформації — терміни російською й англійською мовами. Російські та німецькі відповідники наведено у „Тлумачному словнику термінів деревообробки“ (уклад. A. Barkauskas, S. Jonaitis, M. Kairys та ін.— V., 1971.— 120 p.). Такий змішаний (тлумачно-перекладний) тип термінологічних словників слід вважати найперспективнішим і найкориснішим. До речі, саме тлумачно-перекладний тип термінологічних словників фахівці Сектору термінології та культури мови Інституту мови й літератури АН Естонської РСР визнали найдоцільнішим, зважаючи на можливості невеликої республіки щодо підготовки й видання таких словників, а також на важливу роль словників в упорядкуванні, унормуванні та впровадженні у вжиток правильних термінів5. Крім того, такі словники, доповнені покажчиками термінів іншими мовами, надають користувачеві найбільше необхідної інформації, потрібної як фахівцям, так і працівникам видавництв і преси, перекладачам, студентам та 5 Отс Х. Про розвиток типів естонських термінологічних словників.— У кн.: Роль теорії у практиці розвитку термінології та впорядкування літературних мов. Таллінн, 1982, с. 112—113. 185 іншим людям, яким доводиться мати справу з відповідними термінами. Це, звичайно, не означає, що слід зовсім відмовитися від перекладних словників, тим паче що підготувати добрий тлумачно-перекладний словник потребує значно більше і часу, і зусиль. Більшість литовських нормативних термінологічних словників, виданих досі, є перекладними. Це переважно двомовні словники російсько-литовської або литовсько-російської мов, наприклад, „Словник термінів геології та фізичної географії“ V. Gudelio (V., 1956.— 220 p.), „Словник літературних термінів“ (уклад. J. Petronis, V. Vanagas, A. Zalatorius.— V., 1962.— 80 p.), „Російсько-литовський словник метеорологічних термінів“ M. Mikalajūno (V., 1975.— 220 p.), „Російсько-литовський словник економічних термінів“ (відп. ред. K. Meškauskas.— V., 1966.— 292 p.), „Російсько-литовський політехнічний словник“ (голова редкол. A. Novodvorskis.— V., 1959.— 520 p.), „Російсько-литовський словник термінів сільського господарства“ V. Anskaičio ir M. Kilo (V., 1971.— 368 p.), „Словник спортивних термінів“ (відп. уклад. V. Steponaitis.— V., 1959.— 340 p.), „Словник юридичних термінів“ (уклад. A. Žiurlys.— V., 1954.— 240 p.), нещодавно виданий навчальний „Російсько-литовський словник термінів механізації сільського господарства“ (уклад. V. Gerulaitis, S. Lukėnas.— V., 1983.— 160 p.) та ін. Крім того, видано кілька ґрунтовніших англійсько-литовських термінологічних словників, наприклад, „Англійсько-литовський словник економічних термінів“ A. Buračo (V., 1980.— 489 p.), „Англійсько-литовський політехнічний словник“ A. Novodvorskio (V., 1958.— 172 p.) і навчальний „Англійсько-литовський словник термінів сільського господарства“ (відп. ред. R. Kelbauskienė.— V., 1977.— 168 p.). Окрему групу перекладних словників становлять багатомовні словники. У них, крім литовських термінів, наведено відповідники двома чи більше іншими мовами; такими, наприклад, є „Російсько-литовсько-англійський словник термінів обчислювальної техніки“ V. Kairio, A. Kaminsko, Z. Kudirkos та ін. (V., 1971.— 600 p.), латинсько-литовсько-російський „Словник медичних термінів“ V. Astrausko, S. Biziulevičiaus, S. Pavilonio та ін. (V., 1980.— 996 p.), литовсько-російсько-англійсько-німецький „Словник термінів фізики“ (уклад. Комісія термінів фізики, ред. P. Brazdžiūnas.— V., 1979.— 680 p.). До цих ґрунтовних праць із литовської перекладної термінографії можна зарахувати й навчальний „Короткий фармацевтичний поліглотний словник“ J. Vosyliaus, меншого обсягу, виданий Каунаським медичним інститутом (K., 1970.— 350 p.), у якому наведено терміни латинською, литовською, англійською, німецькою, французькою та російською мовами. Перекладні термінологічні словники, які видають видавництва, зазвичай мають додані покажчики термінів другої та наступних мов. Це, безперечно, підвищує інформативність словників, оскільки такий двомовний словник фактично замінює два словники (наприклад, російсько-литовський словник із покажчиком литовських термінів можна використовувати і як литовсько-російський словник), а багатомовний — навіть кілька термінологічних словників. Завдяки цьому заощаджується чимало 186 паперу й робочого часу укладачів, видавництв та друкарень. Це дуже важливо, адже потреба республіки в термінологічних словниках дуже зросла, а їх укладання й видання значно відстають від цих потреб. Високо оцінюючи видання термінологічних словників, здійснене й здійснюване в Литві за радянських часів, адже це справді великий крок уперед у литовській термінографії, не можна не бачити й певних прогалин у цій роботі. Насамперед досі не видано, а подекуди навіть не укладають термінологічних словників для деяких важливих галузей науки й народного господарства (наприклад, лісівництва, будівництва, ветеринарії, суспільних наук тощо); особливо незадовільний стан укладання термінологічних словників для найважливіших галузей промисловості республіки. Виробничі об’єднання, заводи та інші організації республіки мали б більше дбати про впорядкування термінології у своїх галузях. Крім того, наклади більшості словників давно розпродані, а той чи той термінологічний словник, виданий 20—30 років тому, уже застарів6, тож його слід доповнити й оновити. Частину термінологічних словників у видавництвах дуже повільно редагують і готують до друку; вони роками лежать невиданими. Така доля спіткала видані останніми роками словники медичної термінології та термінології механізації сільського господарства; те саме можна сказати й про недавно виданий політехнічний словник. Мало укладають і видають тлумачних термінологічних словників. Такої думки дотримується й старша наукова співробітниця Інституту мовознавства АН СРСР В. Михальченко, додаючи, що перекладні словники були необхідні на першому етапі термінологічної роботи (інвентаризація термінів), а нині слід переходити до нового етапу цієї роботи — укладання систем термінів з урахуванням специфіки розвитку окремих галузей науки й техніки7. Так само сформулював це завдання литовської термінології й покійний учений секретар Комітету науково-технічної термінології АН СРСР А. Рильський на початку 1981 р. на союзному семінарі, що відбувся в Москві й був присвячений питанням термінологічної роботи в академіях наук союзних республік8. Нарешті, певні прогалини має лексикографічне опрацювання деяких термінологічних словників (насамперед навчальних, надрукованих ротапринтом); у багатьох словниках литовські терміни не позначено наголосами. Питанням литовської термінографії багато уваги приділяє Рада з термінології при Президії АН Литовської РСР. На її засіданнях докладно розглянуто питання навчальних термінологічних словників (20 грудня 1978 р.), підготовки й видання литовських термінологічних словників у видавництвах (у грудні 1979 р. 6 Про це писали ще кілька десятиліть тому (див.: Г а й в я н и с К., К л и м а в и ч ю с П. Некоторые вопросы терминологической работы в Литовской ССР.— Научно-техническая терминология, 1973, № 2, с. 20). 7 М и х а л ь ч е н к о В. Ю. Тенденции развития научно-технической терминологии в балтийских языках.— В кн.: Научно-техническая революция и функционирование языков мира. М., 1977, с. 146. 8 Р ы л ь с к и й А. Г. Краткий обзор состояния и задач, решаемых терминологическими органами союзных республик.— В кн.: Проблемы разработки и упорядочения терминологии в Академиях наук союзных республик. М., 1983, с. 168. 187 13 грудня)9, а також обговорено перспективний план видання термінологічних словників на 1981—1990 рр. (27 листопада 1980 р.). Найважливіші термінологічні словники, що готуються до видання, розглядають і схвалюють; їх переглядає група термінології Інституту литовської мови та літератури. 3. Організаційна термінологічна робота Для організації та координації термінологічної роботи в республіці 1945 р. при Президії АН Литовської РСР було створено Комісію з термінології, яку 1951 р. перевели до Інституту литовської мови (від 1952 р., після об’єднання інститутів, вона називалася Комісією з термінології Інституту литовської мови та літератури АН Литовської РСР). Ця комісія виконала значну роботу, спонукаючи фахівців різних галузей приділяти більше уваги впорядкуванню литовської термінології та переглядаючи з мовного погляду термінологічні словники, що видавалися. Її представники активно брали участь у численних засіданнях термінологічних комісій різних галузей. У роки діяльності комісії було закладено підвалини подальшого успішного впорядкування литовської термінології, усталилися форми й методика цієї роботи, що збереглися й надалі розвивалися. Комісією вміло й плідно багато років керував доцент, кандидат філологічних наук Й. Круопас (1908—1975), а після заснування Ради з термінології при Президії АН Литовської РСР він став заступником голови Ради. У повоєнні роки Й. Круопас був найвизначнішим організатором упорядкування литовської термінології та найавторитетнішим фахівцем у цій галузі. Він активно долучився до підготовки кількох десятків важливих термінологічних словників, ретельно опрацьовував, залучаючи фахівців різних галузей, питання подання термінів у «Словнику сучасної литовської мови» та академічному «Словнику литовської мови», публікував статті з термінології в наукових і періодичних виданнях10. У різний час плідно працювали в термінологічній комісії інституту мовознавці В. Бартусевичюс, Н. Грігас (1896—1972), кандидат філологічних наук А. Кучінскайте, кандидат філологічних наук В. Лабутіс, кандидат філологічних наук К. Гайвеніс та інші. Особливо віддався цій діяльності К. Гайвеніс, який за майже три десятиліття проклав широкий шлях у термінології. У міру розширення термінологічної роботи в республіці комісія, що складалася лише з мовознавців і діяла на громадських засадах, уже не могла охопити 9 Рішення Ради з термінології з цих питань опубліковано, див.: Про литовські навчальні термінологічні словники.— Kalbos kultūra, 1979, вип. 37, с. 4—5; Про підготовку й видання литовських термінологічних словників.— Mūsų kalba, 1980, № 3, с. 26—28. 10 Про термінологічну діяльність Ю. Крупаса див.: Drotvinas V., Lyberis A., Pikčilingis J., Ulvydas K. Žymaus lietuvių kalbininko netekus.— Kalbos kultūra, 1976, sąs. 30, p. 4; Gaivenis K., Lyberis A., Ulvydas K. J. Kruopas— žymus gimtosios kalbos tyrinėtojas.— Kalbos kultūra, 1978, sąs. 34, p. 82—83; Гайванис К. И. Крупонас как терминолог и нормализатор литовского языка— Научно-техническая революция и проблемы культуры языка науки и терминологии: тез. докл. и сообщ. регионального теорет.-метод. семинара (симпоз.) 31 мая—1 июня 1983 г.— Вильнюс, 1983, с. 30—31. 188 усіх завдань, пов’язаних з організацією та координацією впорядкування литовської термінології, що постійно виникають. Тому з ініціативи Комісії з термінології було проведено підготовчу роботу з організаційної перебудови цієї діяльності. Відповідно до постанови Ради Міністрів республіки, ухваленої наприкінці 1971 р., при Президії Академії наук Литовської РСР було створено Раду з термінології, а в червні 1972 р. Президія Академії наук затвердила положення про цю раду. Основні завдання Ради з термінології сформульовано так: a) координувати й організовувати роботу з литовської термінології, яку виконують у різних наукових і навчальних закладах, видавництвах, на заводах тощо; b) схвалювати підготовлені термінологічні словники (бюлетені); c) рекомендувати для мовної практики окремі терміни науки й техніки. Виконуючи свою роботу, Рада з термінології може створювати термінологічні секції, комісії та підкомісії з окремих галузей, рекомендувати науково-дослідним, навчальним та іншим установам і організаціям передбачати у своїх робочих планах теми з термінології, а видавництвам — включати до видавничих планів термінологічні праці (словники, збірники статей тощо), схвалені Радою. Крім того, Рада з термінології має збирати інформацію про термінологічну роботу, що ведеться в республіці, про словники термінів, бюлетені тощо, які готуються або плануються до підготовки; вона може розглядати їх на своїх засіданнях, схвалювати й рекомендувати для практичного використання. За потреби Рада проводить наради, конференції та семінари з різних питань термінології, а також бере участь у подібних заходах інших установ як у республіці, так і за її межами. Рада з термінології діє на громадських засадах; її місце перебування — Інститут литовської мови та літератури Академії наук. У виконанні завдань Ради допомагає створена приблизно тоді ж Термінологічна група цього інституту, основні функції якої сформульовано так: вести документацію діяльності Ради з термінології та поточні справи; стежити за термінологічними роботами, що виконуються в республіці, й інформувати про них Раду з термінології; підтримувати зв’язки із секціями та термінологічними комісіями, колективами, які працюють над термінологією, і авторами термінологічних словників та надавати їм мовні консультації; готувати проєкти методичних та інших інструкцій з термінологічної роботи; розглядати актуальні питання термінології та готувати до друку збірники термінологічних статей й інших матеріалів; переглядати й рецензувати з мовного погляду термінологічні словники (бюлетені, списки). До складу Ради з термінології входять 23 видатні фахівці з різних галузей науки й техніки, серед них академіки Академії наук республіки P. Brazdžiūnas, J. Gaudrimas, J. Kubilius, P. Slavėnas, члени-кореспонденти Академії J. Bulavas (право), J. Dagys, V. Gudelis, J. Macevičius, R. Šarmaitis і P. Vasinauskas. Від часу заснування Ради її головою є академік, професор, доктор філологічних наук V. Mažiulis. 189 У своїй діяльності Рада з термінології спирається на галузеві термінологічні комісії, яких нині в республіці понад двадцять. Більш ніж половина діючих термінологічних комісій є республіканськими, решту створено для внутрішніх потреб окремих установ. Деякими галузевими республіканськими термінологічними комісіями керують члени Ради з термінології. Наприклад, академік P. Brazdžiūnas є головою Комісії з фізичної термінології, академік J. Kubilius очолює Комісію з математичної термінології, член-кореспондент Академії наук Литовської РСР J. Dagys — Комісію ботанічного словника, член-кореспондент Академії наук Литовської РСР P. Vasinauskas — Комісію з агрономічної термінології тощо. Спираючись на багаторічну плідну роботу й досвід деяких термінологічних комісій, Рада з термінології прагне до того, щоб комісії з термінології основних галузей науки й техніки були республіканськими, тобто щоб у них об’єднали найвидатніших фахівців республіки незалежно від місця їхньої роботи. Це допомагає компетентно розв’язувати всі питання термінології, що виникають, належно узгоджувати вживані та нововпроваджувані або уточнювані терміни й уникати розбіжностей у термінах, які іноді трапляються в окремих установах. Галузева термінологічна комісія — найважливіша ланка практичної термінологічної роботи. Вона має збирати всю інформацію, пов’язану з термінологією своєї галузі, укладати картотеку термінів, розглядати й запроваджувати у вжиток нормативні, системно впорядковані терміни, прагнути, щоб термінологія галузі відповідала тогочасному рівню світової науки й техніки та потребам республіки в науці, виробництві, освіті й популяризації науки. Результати своєї роботи галузеві термінологічні комісії мали б оприлюднювати у формі термінологічних словників, бюлетенів і списків, які спочатку можуть подаватися як проєкти та пропозиції для обговорення, а після обговорення затверджуватися й подаватися на схвалення Раді з термінології при Президії Академії наук Литовської РСР. Деякі галузеві термінологічні комісії, що діють у республіці, накопичили значний досвід термінологічної роботи й виконали величезну роботу із систематизації, унормування та впорядкування термінів своєї галузі. Наприклад, згадана Комісія ботанічного словника, якою багато років плідно керує професор, доктор біологічних наук J. Dagys, успішно працює вже шосте десятиліття. За багато років укладено велику картотеку ботанічних термінів і назв рослин. У ній зібрано терміни й назви цієї галузі як із найрізноманітніших літературних джерел (друкованих і рукописних наукових книг, статей минулого й сучасності тощо), так і з живої народної мови. Завдяки зусиллям комісії, якою тоді керував L. Vailionis, було укладено й 1938 р. видано в Kaune ґрунтовний «Литовський ботанічний словник» (частина 1 — 600+40 с., ред. J. Dagys). Це була найбільша й одна з найзріліших праць литовської термінографії, надрукованих у Lietuvoje до 1940 р. У головній частині словника першим подано латинську наукову систематичну назву рослини з поясненням її значення або походження, далі — родину, до якої належить ця рослина, наукову литовську назву рослини, її сино- 190 назви, відповідники німецькою, російською, польською та латиською мовами, а також стислий опис місць зростання, поширення, застосування тощо. Після цього для зручності додано покажчик назв рослин литовсько-латинськими мовами. Крім того, до словника увійшли номенклатура фармакогнозії, відредагована К. Грибаускасом (латинсько-литовською та литовсько-латинською мовами), таблиця системи наведених рослин і словничок прикметників, що вживаються в латинсько-литовських назвах видів. Видання цього словника стало значним кроком уперед у розвитку литовської термінології та термінографії. У другій частині словника передбачалося подати впорядковані терміни цитології, анатомії, морфології та фізіології рослин. Це завдання виконала Комісія ботанічного словника, підготувавши тлумачний «Словник ботанічних термінів», виданий уже за радянських часів (V., 1965). Комісія підготувала новий, доповнений і перероблений словник систематики рослин, який неодмінно потрібно видати 11. Систематична діяльність комісії була активною і водночас створила умови для ґрунтовнішого дослідження розвитку ботанічної науки та термінології цієї галузі в Литві. Отже, цілеспрямована й сумлінна діяльність Комісії ботанічного словника протягом багатьох десятиліть залишає справді помітний слід в історії литовської науки. Вже три десятиліття дуже цілеспрямовано й успішно працює Комісія з фізичної термінології, очолювана академіком Литовської академії наук, професором П. Бразджюнасом. У 1958 р. було видано невеликий перекладний «Словник фізичних термінів» литовсько-російськими мовами, підготовлений цією комісією на основі картотеки термінів, укладання якої розпочалося ще до війни на кафедрі фізики Литовського університету і яку в радянські роки поповнювали у Вільнюському університеті. У 1971 і 1973 рр. у двох книгах опублікували проєкт великого чотиримовного перекладного словника фізичних термінів; після докладного й ретельного обговорення на засіданнях комісії видавництво «Моксло» видало його 1979 р. У цьому словнику подано майже 20 тисяч фізичних термінів литовською, російською, англійською та німецькою мовами. Крім того, комісія підготувала «Словник термінів лазерної фізики», переглянутий 1981 р. Групою термінології Інституту литовської мови та літератури й затверджений наприкінці того ж року Радою з термінології при Президії Академії наук Литовської РСР, а також розпочала підготовчу роботу над енциклопедичним словником фізики 12. Плідно й організовано працюють також комісії із зоології, математики, агрономії та деяких інших галузей. Шкода, що припинилася діяльність Комісії з термінології Інституту фізико-технічних проблем енергетики Академії наук, яка від кінця 1960-х років упродовж багатьох років працювала дуже продуктивно (у 1960—1969 рр. ця комісія видала 29 зошитів термінів із різних технічних галузей загальним обсягом понад 350 сторінок) і якою вміло керував кандидат технічних наук Й. Стасюлевічюс (1923—1973). 11 Докладніше про діяльність Комісії ботанічного словника див.: Dagys J. Kaip buvo rengiami lietuviški botanikos terminų žodynai.— Kn.: Lietuvių terminologija (Lietuvių kalbotyros klausimai). V., 1975, t. 16, p. 244—248. 12 Докладніше про впорядкування литовської фізичної термінології див.: Brazdžiūnas P. Fizikos lietuviškosios terminijos kūrimas.— Kalbos kultūra, 1983, sąs. 44, p. 4—8. 191 Успіх роботи згаданих комісій із ботаніки, фізики та інших галузей термінології зумовлений тим, що до їхнього складу входять і активно працюють провідні фахівці відповідних галузей як науково-дослідних установ, так і вищих навчальних закладів; очолюють їх найавторитетніші й діяльні науковці; вони постійно мають перед собою конкретні цілі й завдання, які виконують планомірно та систематично, і постійно співпрацюють із мовознавцями-термінологами. Багаторічний досвід упорядкування литовської термінології показує, що саме ці чинники є найважливішою запорукою успішної роботи комісій. Особливо слід відзначити турботу провідних науковців республіки про термінологію своїх галузей і загалом про питання рідної мови. Цю давню й прекрасну традицію литовської науки та термінології продовжують професори П. Бразджюнас, А. Бурачас, Й. Дагіс, К. Дау́кшас, А. Гучас, В. Гуделіс, Й. Кубілюс, Й. Мацявічюс (КПІ), С. Павілоніс, П. Славенас, Р. Шармайтіс, П. Васінаускас, Й. Відмантас, А. Віткус та чимало інших. Цю традицію необхідно всіляко підтримувати й зберігати. Важливо, щоб комісії з термінології постійно мали певні завдання: виконавши їх, рухалися далі й бралися за нові, складніші роботи. Лише така впорядкована й безперервна термінологічна робота може гарантувати, що термінологія відповідних галузей ітиме в ногу з поступом науки й техніки та сама сприятиме цьому поступові. Найреальнішою і, за організованої роботи, здійсненною працею комісій з термінології є унормування й систематизація термінів своєї галузі та загалом їх упорядкування на основі картотек, укладання термінологічних словників, оприлюднення їхніх проєктів чи бюлетенів. Певний етап роботи завершується укладанням словника термінів, призначеного для унормування, або збірника рекомендованих термінів. Така робота допомагає не лише унормувати й систематизувати терміни окремої галузі, а й узгодити їх із термінами суміжних та інших пов’язаних галузей. Крім того, одночасно відбувається узгодження національної термінології з відповідною термінологією інших мов. Таке узгодження має велике значення для успіху наукової роботи, виробництва та іншої діяльності. Актуальним завданням литовської термінології будь-якої галузі є досягнення її семантичної відповідності термінології відповідної галузі російської мови. Це важливо як для кращої підготовки фахівців, так і для наукової та виробничої діяльності в багатонаціональній державі. Як уже зазначалося, литовські терміни багатьох галузей створювали й упорядковували за зразком російської термінології ще на початку цього століття. А за умов радянського життя литовська й російська термінології контактують, можна сказати, постійно. Тому значного розриву між термінологіями цих двох мов і немає. Узгодження термінології здійснюється також з іншими мовами, передусім із тими, якими публікують найбільше найновішої наукової та технічної інформації; наприклад, уже певний час у багатьох галузях такою мовою є англійська. Слід зважати й на інші мови. Крім того, ті галузі науки, що мають міжнародну латинську термінологію та номенклатуру, зрозуміло, насамперед мають орієнтуватися саме на них. 192 Головне завдання практичної роботи з литовської термінології — прискорити впорядкування, нормалізацію та поповнення термінів, надалі поліпшувати їхню відповідність термінам відповідних міжнародних, російської та інших мов, підвищувати загальну культуру самої термінології та цієї роботи. Активнішого розв’язання досі потребує стандартизація литовської термінології в багатьох галузях. Як підготовка республіканських термінологічних стандартів, так і впорядкування та затвердження литовських відповідників загальносоюзних державних термінологічних стандартів поки що залишаються дуже актуальними, але мало просунутими роботами. 4. Теоретична й методична робота з термінології Удосконаленню литовської термінології та поліпшенню її впорядкування сприяють теоретичні й прикладні дослідження в цій галузі, що проводяться в республіці, а також методична робота. Найбільше в цій сфері зробили наукові співробітники Інституту литовської мови та літератури Академії наук, а окремі питання литовської термінології досліджували також мовознавці Вільнюського університету. Основний напрям теоретичних досліджень литовської термінології — лінгвістичний. У цьому аспекті розглянуто формування й розвиток литовської термінології, структуру, словотворення та семантику термінів, вплив мовних контактів на литовську термінологію та інші питання. Захищено чотири дисертації на здобуття ступеня кандидата філологічних наук, у яких досліджено історію термінології литовського мовознавства (A. Balašaitis, 1961 m.), словотворення литовських однослівних термінів (S. Keinys, 1968 m.), складені терміни сучасної литовської мови (K. Gaivenis, 1969 m.) і кальки в литовській технічній термінології (A. Kaulakienė, 1983 m.). За останнє десятиліття вийшли два томи наукових праць Інституту литовської мови та літератури «Lietuvių kalbotyros klausimai», присвячені дослідженню термінології, — «Lietuvių terminologija» (V., 1975) і «Lietuvių kalbos specialioji leksika» (V., 1983). Крім того, частину видання «Socialinės lingvistikos problemos» (V., 1979) присвячено цим питанням. Актуальні питання теорії та практики литовської термінології розглядають також у статтях термінологів, опублікованих у серії A «Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai». Тут розглянуто загальні принципи створення й нормування литовської термінології 13, оглянуто литовські навчальні термінологічні словники та подано пропозиції щодо їх удосконалення 14, опубліковано кілька статей про литовські перекладні технічні терміни 15 тощо. 13 Gaivenis K. Bendrieji lietuvių terminijos kūrimo ir norminimo principai.— Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai. A serija, 1979, t. 3(68), p. 77—85. 14 Gaivenis K., Keinys S. Min. veik. 15 Kaulakienė A. Складні кальки в литовській політехнічній термінології.— Праці Академії наук Литовської РСР. Серія A, 1981, т. 1(74), с. 73—82; також її. Семантичні кальки в литовській політехнічній термінології.— Там само, 1981, т. 4(77), с. 99—107; також її. Фразеологічні та складені кальки в литовській технічній термінології.— Там само, 1983, т. 4(85), с. 91—100. 13 Užsak. Nr. 1007 193 Питанням термінології, особливо практичним, багато місця відведено у виданні Інституту литовської мови та літератури «Kalbos kultūra». Три випуски цього видання підготувала термінологічна група інституту. Ці випуски присвячені лише питанням термінології 16. Чимало матеріалів, корисних для мовної практики, як із термінології, так і насамперед із питань культури мови різних спеціальних галузей, опубліковано в «Lietuvių kalbos sekcijos sąsiuviniai» 17 та в періодичному виданні «Mūsų kalba», яке від 1971 року його замінило. Досить багато статей і коротких статей, у яких розглядаються окремі терміни та питання культури мови в науці, техніці, торгівлі й інших галузях, опубліковано також в інших наукових виданнях, у газетах і журналах, що виходять у республіці. Ці питання порушуються в радіо- й телевізійних передачах. Щоправда, про термінологічні питання не завжди пишуть і говорять достатньо компетентно; трапляються необґрунтовані й невдалі виправлення та пропозиції. Іноді деякі мовознавці й фахівці інших галузей виправляють окремі терміни, ізолюючи їх від усталених системних зв’язків термінів певних галузей, не зважаючи на традиції литовської термінології та вимоги до термінів і нехтуючи звичним порядком пропонування, заміни й апробації термінів. У багатьох випадках такі виправлення можна вважати лише пропозиціями, а не остаточними рекомендаціями, які слід негайно запроваджувати у вжиток. Такі пропозиції можуть бути корисними для термінології хіба тим, що привертають увагу термінологів і термінологічних комісій до питань, які потребують розгляду, а можливо, й упорядкування. Для успішної термінологічної роботи дуже важлива термінологічна й лінгвістична освіта фахівців різних галузей. Для цього слід підготувати популярні видання з термінології та культури мови, а також різноманітні методичні посібники з термінологічної роботи. Дещо зроблено й у цій сфері. Інститут литовської мови та літератури видав ротапринтним способом стислу «Інструкцію зі створення картотеки термінологічних словників», підготовлену термінологічною групою (V., 1972.—14 p.). За кілька років подібну інструкцію також ротапринтним способом видав Литовський науково-дослідний геологічний інститут 18. Литовською мовою видано методичний посібник «Как работать над терминологией» (М.: Наука, 1968.—76 с.), підготовлений Комітетом наукової та технічної термінології Академії наук СРСР19, а видавництво «Mokslas» у серії «Kalba ir žmonės» видало популярний виклад основ литовської термінології 20. Однак зроблене поки що можна вважати лише початком термінологічної освіти фахівців і громадськості загалом. У майбутньому необхідно прискорити як дослідження литовської термінології, так і підготовку методичних і популярних посібників для фахівців-нефілологів, які займаються термінологічною роботою. Треба й надалі досліджувати теоретичні ли- 16 Kalbos kultūra, 1973, sąs. 27.—100 p.; 1979, sąs. 35.—88 p.; 1983, sąs. 44.—88 p. 17 Lietuvių kalbos sekcijos sąsiuviniai, 1968—1970, sąs. 1—22. 18 Geologijos terminų kortelių užpildymo instrukcija.—V., 1975.—28 p. 19 Terminologinis darbas (Pagalbinė priemonė pagal D. Lotės ir TSRS MA Mokslinės-techninės terminologijos komiteto darbus / Vertė A. Kaulakienė).—V., 1973.—70 p. 20 Keinys S. Terminologijos abėcėlė.—V., 1980.—116 p. 194 основи литовської термінології, історію формування й розвитку термінології різних галузей, її сучасний стан і тенденції розвитку, ґрунтовно висвітлити зв’язки минулого й сучасного литовської термінології з термінологією інших мов. Слід розвивати зіставні дослідження термінології відповідних галузей литовської та інших мов. За сучасних умов науково-технічної революції та значного поширення спілкування між фахівцями різних народів актуальним є ґрунтовніше синхронне зіставне дослідження литовської та російської термінології. Це мало б сприяти подальшому вдосконаленню литовської термінології та полегшити засвоєння термінів обох мов. Нині дослідження такого типу вже проводяться в Інституті литовської мови та літератури й у деяких вищих навчальних закладах. На ширші й ґрунтовні дослідження також чекає мова литовської науки та інших спеціальних галузей, у яких уживаються терміни. Щоправда, ці питання узагальнено висвітлюються в підручниках зі стилістики, а з окремих питань опубліковано чимало статей і коротких дописів. Однак останні найчастіше присвячені виправленню окремих мовних помилок та мовним рецензіям на різні книжки й брошури. Настав час узятися й за узагальнювальні дослідження мови науки. Для практики термінологічної роботи, серед іншого, важливо дослідити питання литовської передачі так званих міжнародних термінів, тенденції їх адаптації до литовської мови. Хоч ці питання мають досить давню традицію і майже усталилися, варіанти литуанізації все ще трапляються, а під час адаптації нових запозичених термінів іноді виникають певні неясності. Було б корисно підготувати рекомендації або навіть інструкцію щодо литуанізації таких термінів. Людям, які займаються термінологічною роботою, вкрай потрібні методичні посібники з упорядкування термінів і підготовки термінологічних словників. Цьому мало б посприяти й узагальнення термінологічної роботи, виконаної в республіці, та діяльності найкращих термінологічних комісій. Методичні посібники, підготовлені на основі досвіду впорядкування литовської термінології та термінологічної роботи в інших радянських республіках і зарубіжних країнах, стали б великою підтримкою численним ентузіастам термінологічної роботи, більшість із яких не має потрібної для цієї справи філологічної та лексикографічної підготовки. Тут наведено лише деякі актуальні питання литовської термінології. Їх дослідження та підготовка відповідних практичних рекомендацій мали б допомогти ще успішніше впорядковувати литовську термінологію. Це дуже важливо, зважаючи на те, що термінологія перебуває на передньому краї сучасного розвитку мови. Адже майже все нове, що з’являється в лексиці літературної мови, словотворі, а частково й на інших мовних рівнях, найчастіше пов’язане з термінологією та її вживанням у різних функціональних різновидах мови. Стрімкий розвиток науки й техніки та зростання загальної культури радянських людей вимагають подальшого вдосконалення й розширення термінологічної роботи, прискорення впорядкування термінів. 195 НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ І РОЗВИТОК ЛИТОВСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Резюме У статті подано огляд розвитку литовської термінології, підготовки й видання термінологічних словників, висвітлено організаційну та методичну роботу, а також теоретичні й прикладні дослідження з литовської термінології за радянської влади та в умовах сучасної науково-технічної революції. У першому розділі стисло оглянуто становлення сучасної литовської термінології та її розвиток; констатовано, що на сьогодні литовська термінологія багатьох галузей не лише створена, а й певною мірою впорядкована. При цьому наголошено на великому значенні виданих наукових праць, енциклопедій і підручників для вищих, середніх спеціальних, професійних та інших навчальних закладів. У другому розділі подано огляд стану литовської термінографії, виокремлено типи виданих і підготовлюваних термінологічних словників (тлумачні, тлумачно-перекладні, перекладні тощо). Третій розділ присвячено питанням організації термінологічної роботи в Радянській Литві. Основну увагу приділено роботі Термінологічної ради при Президії АН ЛитРСР, заснованої 1971 р., та діяльності галузевих термінологічних комісій. У четвертому розділі подано стислий огляд стану теоретичних досліджень і підготовки методичних посібників з термінологічної роботи. У кожному розділі, крім висвітлення стану відповідного питання, виявлено певні недоліки й окреслено найближчі завдання з удосконалення термінологічної роботи в республіці.