XVIII a. pabaigos pravardinės kilmės pavardžių daryba

LIETUVIŲ KALBOS SANDAROS TYRINĖJIMAI LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXVI (1987) МЕЙЛУТЕ РАМОНЕНЕ ТВОРЕННЯ ПРІЗВИЩ ПРОЗИВКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ НАПРИКІНЦІ XVIII СТ. Структурно-словотвірним аспектом прізвищ почали цікавитися лише зовсім недавно. Досі найбільшу увагу приділяли семантиці литовських особових імен та їхній етимології. Прізвища — лексично замкнена обмежена система мовних знаків1. Завдання вивчення їхнього творення — встановити структурні типи прізвищ, найважливіші структурні ознаки, зв’язок з іншими шарами ономастикону та загальними словами, класифікувати прізвища на основі структурно-граматичних критеріїв. Творення литовських прізвищ уже досліджували. Особові імена литовців XVII ст. (невідомо, скільки з них уже стали прізвищами), оглядаючи також їхнє творення, розглянув З. Зінкявічюс2; творення особових імен різних періодів вивчала В. Мацейяускене3. Важливо дослідити литовські прізвища різних періодів з погляду словотвору, оскільки за тривалий час формування вони дуже змінилися, зазнали впливу чужих мов. Остаточним періодом формування й утвердження литовських прізвищ вважають XVIII століття4. Який вигляд мали литовські прізвища того часу? Уявлення про них можна скласти за понад 48 тисячами особових імен, записаних у метричній книзі хрещень Жмудської єпископії за 1795 рік5, що зберігається в Центральному державному історичному архіві Литовської РСР. Майже 24 тисячі з них — чоловічі прізвища, значну частину яких утворено від апелятивів (назв свійських і диких тварин, рослин, різноманітних предметів і явищ, слів з абстрактним значенням) за допомогою різних словотвірних формантів або без них, чи складено з двох слів. Це прізвища прозивкового походження, які здебільшого виникали не безпосередньо від загальних слів, а від прізвиськ, яких литовці здавна мали багато, найрізноманітніших6, і які й тепер часто вигадують7. Інші народи також мають чимало прізвищ такого походження, 1 Gala S. O metodzie analizy słowotwórczej antroponimów. — Rozprawy komisji języko-vej, 1977, t. 23, p. 63—77; Сталтмане В. Э. Латышская антропонимия. Фамилии. — М., 1981, с. 31—33. 2 Zinkevičius Z. Lietuvių antroponimika. — V., 1977, p. 227—242. 3 Maciejauskienė V. Нові литовські прізвища двоосновної структури з антропонімним компонентом. — Праці Академії наук Литовської РСР. Серія A, 1973, т. 1(42), с. 177—181; також її. Поширення суфіксів литовських особових імен у XVII ст. — У кн.: Питання литовської ареальної лінгвістики (Питання литовського мовознавства). В., 1977, т. 18, с. 159—168. 4 Мацеяускене В. В. Формирование литовских фамилий. Канд. дис. [машинопись]. — В., 1981; Vanagas A. Mūsų vardai ir pavardės. — V., 1982, p. 56—61. 5 F 669, ap. 1, b. 9. 6 Zinkevičius Z. Lietuvių antroponimika. — V., 1977, p. 230—235. 7 Butkus A. Pravardės ir jų kilmė. — Mūsų kalba, 1982, Nr. 3, p. 25—28. 135 наприклад, поляки, росіяни, українці, білоруси. У латвійській антропонімії апелятивні прізвища також становлять значну частину, однак через своєрідну історію виникнення латвійських прізвищ лише небагато з них можна вважати такими, що походять від прізвиськ8. Прізвища інших народів прізвиськового походження мають різний характер: наприклад, поляки й росіяни здебільшого вживають їхні суфіксальні форми, а білоруси й українці мають багато непохідних форм. Усі прізвища прізвиськового походження насамперед можна поділити на первинні та вторинні. Первинні — це апелятиви, що перетворилися на прізвища й під час антропонімізації не набули жодних формальних словотвірних ознак. До первинних належать не лише прізвища, що збігаються з простими (первинними) словами, а й ті, що збігаються з похідними словами, розширеними словотвірними формантами, які належать до словотворення цих слів, а не до деривації прізвищ, наприклад: Bitinas, Girininkas, Rekasius (: rėkašius «плакса»). У багатьох випадках такі прізвища проблематичні, і важко визначити, чи є вони первинними, чи самі прізвища утворено за моделлю творення апелятивів. Найбільше серед первинних прізвищ іменникових. Їх можна поділити на кілька великих семантичних груп; наприклад, прізвища: 1) утворені від назв тварин (збережено написання оригіналу): Asylas, Awel, Balandis, Bite, Briedis, Gaidis, Gaygatas, Garnis, Giarwe, Gienis, Karpis, Karwel, Kiauwna, Kiela, Kiskis, Meleta, Meszka, Prusokas, Stumbras, Szapalas, Wabatas, Wanagas, Wiezys, Wilkas, Ziogas, Zyle, Zwirblis; 2) від назв рослин: Alksnis, Apinis, Dagis, Dobilas, Kalendra, Kandnė, Kwietis, Liepa, Lubin, Miezis, Pupa, Ruta, Szaławija, Zylwitis; 3) від слів, що позначають ремесло, заняття, суспільне становище: Dragunas, Girininkas, Galwonas (: galvōnas «старший, начальник»), Melniks, Muylinik, Murnikas, Seniunas, Szaulis, Waywada; 4) від етнонімів: Gudas, Koraim, Latvís, Lenkas, Rusas, Turkas, Žemaytis; 5) від слів, що характеризують зовнішність, поведінку, риси характеру та мовлення людей: Buksa (: buksà «людина без пальців»), Docius (: dõčius «дуже щедра людина»), Gawien (: gavėnas «чорна, неохайна людина»), Gikar (: gỹkaras «худорлява, висока людина»), Kleywa (: klėiva «той, у кого ноги криві, клишоногий, незграбний»), Klumbis (: klumbis «кульгавий»), Kudzma (: kudžmà «недоросток»), Lemezis (: lėmežis «неспритна, квола людина, тюхтій»), Lepkis (: lėpkis «роззява, телепень»), Mykis (: mikis «заїка») Pluszkis; 6) від різних інших іменників із конкретним та абстрактним значенням: Auszra, Boksz tas, Burna, Dawatka, Duda, Giedra, Gierbybe, Gincezas, Gira, Grdmas, Kablis, Kakta, Kamina s, Kaulas, Kipszas, Kurpalis, Ładas, Łaszas, Molis, Piktis, Plunksna, Ragayszis, Rojus, Skiedra, Sweykata, Szaltis, Szylkas, Tuzynas, Wiesulas, Žiedas, Žiup šnis. Первинні прикметникові прізвища — це субстантивовані прикметники. Їх зовсім небагато: Girtas, Kitras, Piktasis. Вторинні прізвища — це різноманітні похідні утворення (деривати й композити). Значну частину прізвищ прізвиськового походження становлять деривати, утворені від різних частин мови. 8 Сталтмане В. Е. Латиська антропонімія. Прізвища, с. 106—107. 136 Багато прізвищ, утворених від імені батька, мають суфікси -aitis, -onis, -ūnas, наприклад, із -aitis: Bitinaitis, Gudadytis, Kalnaitis, Katwaytis, Katynaitis, Kazokaitis, Krauleydytis, Kreywaytis, Pisoraytis, Piworaytis, Preykszaytis, Purwaytis, Ragayszaytis, Uzkuraytis, Wanagaytis, Žemdaytytis; із -onis: Daylidonis, Kaukonis, Žydonis, Žwalonis; із -ūnas: Kaylunas, Kaktunas, Krauciunas, Meylunas, Meszkunas, Strelcziunas, Tylunas. У документах XVIII ст. прізвища записано в дуже полонізованій формі. Основний спосіб полонізації — додавання польських суфіксів до литовських прізвищ або заміна литовських суфіксів польськими. Чимало прізвищ прізвиськового походження також мають слов’янські суфікси. Найбільше таких прізвищ утворено за допомогою вже популярних і в попередні століття суфіксів слов’янського походження -ovič і -evič, наприклад: Auksutowicz, Barzdowicz, Dobilowicz, Drasutowicz, Gielzynowicz, Kaktowicz, Kubitowicz, Melnikowicz, Raudonowicz, Stumbrowicz, S zu dowicz, Tilwikowicz, Wowerowicz, Žemdaytowicz, Žydowicz, Žuwelowicz; Ausewicz, Baublewicz, Burnewicz, Dyglewicz, Dundulewicz, Kubilewicz, Kuysewicz, Lalewicz, Meylewicz, Szawklewicz, Szerkszniewicz, Oszkiewicz, Pluszkiewicz, Wilkiewicz. Найпопулярніші наприкінці XVIII ст. суфікси польського походження з -ski (-owski, -ewski, -duski, -inski, -ecki, -icki, -ucki). Здавна в Польщі особові імена з -ski утворювалися від топонімів, але згодом цей суфікс став дуже модним, і в Литві його почали замінювати патронімічними суфіксами — -ovič, -evič. Є також прізвища з коренем-прізвиськом із -ski, наприклад: Bakanowski, Bumblowski, Burnecki, Ezerowski, Gabalewski, Grazbarzdowski, Gribowski, Gudowski, Yawłowski, Jowarowski, Kisielewski, Kupetowski, Meszkowski, Ragowski, Szerniewski, Wanagowski, Wilkowski. Досить поширені наприкінці XVIII ст. прізвища прізвиськового походження із суфіксами -elis, -ėlis (через недосконале правописання їх неможливо розрізнити), наприклад: Auxelis, Dwarelis, Gienelis, Kunelis, Medelis, Nyksztel, Ozelis, Penelis, Ponialis, Pukielis, Szawk sztelis, Tewe lis, Uselis, Wanagielis, Warnelis, Žydelis. Ті самі суфікси вживаються також для утворення демінутивно-пестливих апелятивів, тому майже неможливо встановити, які прізвища з цими суфіксами є непохідними й походять від демінутивних апелятивів, а які утворено за допомогою цих суфіксів від непохідних особових імен. Литовці дуже люблять і широко вживають зменшені форми імен. Матеріали «Атласу литовської мови» показують, що в наших говорах прізвища дітей (хлопчиків, підлітків, юнаків) часто утворюються від прізвища батька за допомогою суфіксів -elis, -ėlis. У документах XVII ст. трапляються приклади, коли ту саму особу записано по-різному: в одному місці — особовим іменем із демінутивним суфіксом, а в іншому — уже з патронімічним⁹. Можливо, і серед згаданих прізвищ кінця XVIII ст. у деяких випадках суфікси -elis, -ėlis могли бути патронімічними. У згаданому джерелі трапляються також прізвища з іншими демінутивними суфіксами, наприклад, із -(i)uk as: Sprindžiukas, Pakalniukas, Piecziukas; -utis: Ahutis, Kalnutis, Kraujutis, Lėkutis, Laywutis, Starkutis. Деякі прізвища — похідні від іменників — мають суфікси, що вживаються для найменування осіб за походженням і належністю, наприклад, -inis: Galinis, Griki- 9 Zinkevičius Z. Lietuvių антропонимика, с. 238. 137 nis, Gubinis, Liepinis, Meszkinis, Pilwinis, Pupinis, Raginis, Ruginis, Szilinis; -iškis: Dwaryszkis, Galiszkis, Pakalniszkis. Уживаються також суфікси для утворення назв носіїв ознаки, вираженої іменною частиною мови. Серед зібраних нами прізвищ до таких належать іменникові прізвища із суфіксами -eika, -eikis, наприклад: Burnevkis, Kiawlevkis, Kuneyko, Kuszleyko, Medeykis, Sauleyko, Sodeyko, Szyleyko, Szudeykis. Із цими суфіксами утворено похідні також від прикметників, наприклад: Godeykis, Jodeykis, Mažeyko, Rudeyko, Žaleykis. Суфікс -enis подібного значення також утворює кілька похідних від прикметників, наприклад: Szaltenis, Szymenis. Трапляються прізвища від прикметників і з іншими суфіксами, наприклад, -okas: Baltoks, Jodokas, Szlapokas; -ulis: Didžiulis, Dorulis, Gierulis, Mažiulis, Rupulis, Senulis, Siurmulis; -utis: Baltutys, Mazutis, Drąsutis; -užis: Piktužis, Raybužis. Суфікси зі значенням діяча та носія дієслівної ознаки характерні для прізвищ, утворених від дієслів, наприклад, -eika, -eikis: Bijeyko, Brazdeyko, Mileyko (: mylėti або milenti «кохатися, залицятися»), Strypeyko (: stripinėti), Wedeykis; -lys: Bumblis, Bublys, Burblys, Kaulklis, Kwiklys (деякі з них можуть бути й первинними); -ulis: Bumbulis, Puciulis (: pūcyti «чистити, шкребти» або «жадібно їсти, жерти»), Skarul is (: skārti «рвати, рватися, розтріпуватися»), Srebulis. До суфіксальних похідних відносимо такі похідні прізвища, у яких дериваційною ознакою є закінчення. У цих випадках досить важко, а іноді й неможливо встановити, які прізвища є похідними за допомогою закінчення, а які — первинними, утвореними від похідних апелятивів. Суфіксальними похідними від іменників вважатимемо такі прізвища із -is або -ys (через недосконале правописання та полонізацію їх важко розрізнити): Dobilis, Gabalis, Karklis, Krutinis, Kuodis, Łaywis, Morkis, Nagis, Nugaris, Rakis, Rutys, Szalnis, Szarkis, Warsz kis, Woweris, Žiemis; -ius: Barzdzius, Blazdzius, Bruknius, Kulnius, Linius, Kalnius, Kaulus, Kašzius, Rublius, Szernius, Warnius; від прикметників; наприклад: Lauka, Rayma (: raimas, -a «строкатий»); -is або -ys: Bayksztis, Klubis (: klūbas «кривий, кульгавий»), Plok sztis, Puykis, Raudonis, Si duris, Smaylis, Smulkis, Szwelnis; -ius: Baykszczius, Balczius, Budrius, Greicius, Jawnius, Płonius; від дієслів, наприклад, -a: Auga, Bimba, Dunda, Kiurna (: kiurnėti «бурчати»); -as: Augas, Krypas, Skubas, R aukas, Roczds (: rōčyti «ласкаво дозволяти, зволити»); -is або -ys: Dziaw gis, Gaylis, Girgzdis, Kław sis, Kiezyys (: keizotis «брикатися, скакати»), Rayzgis, Sprog is, Szaukis; -ius: Bildzius, Ciaduszkus, Gignius (: gigny ti «важко щось робити, тягнути, нести»), Skirius (: skirti), Linkius, Ludzius, (: lūdz yti «просити»). Префіксальне словотворення не є характерним способом утворення литовських прізвищ. У нашому джерелі зафіксовано лише такі префіксальні похідні: pa-: Pabarzdis, Papiewis, Padaubis; už-: Uzbalis, Uzpurwis, Uzwitkis, Užgalis, Užm izskis, Užpalis. Прізвища з префіксом be- Bedarbis, Berankis найімовірніше, є первинними. Литовці мають чимало складених особових імен. Давні двоосновні особові імена добре досліджено. Складені прізвища прізвиськового походження виникли дещо пізніше. Їхніми компонентами є: а) іменник + іменник, напр.: Gudgalis, Gudlenkis, Gumbakis, Jawtakis, Kaulakis, Kiaulakis, Laukzemys, Łaumakis, Miltakis, Ozakis, Udrakis, Warnakis, 138 Szylbioris. Іноді один або навіть обидва компоненти є хрестильними іменами, напр.: Gudionis, Gudžiurgis, Jaspelkis, Jurionas, Wayciurgis; б) прикметник + іменник, напр.: Aukšztkalnis, Baltmyszkis, Baltaragis, Didzpet(r)is, Jodakis, Jodpalis, Lignugaris, Platakis, Rudasparnis; в) числівник + іменник, напр.: Dewendonis, Kiaturakis, Trijonis, Szeszplaukis; г) іменник + дієслово, напр.: Gudsziepis, Žemgulis, Žemrieta. Складних прізвищ найбільше зафіксовано в Жемайтії, у Аукштайтії їх було зовсім мало. Тут було розглянуто лише популярніші словотвірні типи, частотніші похідні зі словотвірними афіксами; залишилося не згадати чимало суфіксів, з якими зафіксовано лише одне чи два прізвища. Огляд словотвору прізвищ прізвиськового походження свідчить, що наприкінці XVIII ст. литовці мали багато апелятивних прізвищ різноманітної структури. Найбільше було первинних іменникових прізвищ, суфіксальних і флексійних похідних, складних прізвищ; небагато прізвищ із префіксами, а найменше — первинних прикметникових прізвищ. СЛОВОТВІР ПРІЗВИЩ ПРІЗВИСЬКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ КІНЦЯ XVIII СТОЛІТТЯ Резюме У цій статті з погляду словотвору розглядаються литовські прізвища прізвиськового походження кінця XVIII ст. Джерелом досліджуваного матеріалу є зведена реєстраційна книга хрещень 1795 р. Жемайтійського єпископату. На основі структурно-словотвірного аналізу антропонімів, що містяться в цій книзі, виокремлено певні словотвірні групи, які кількісно розподіляються так: первинні десубстантивні прізвища, суфіксальні та флексійні похідні, складні прізвища, префіксальні похідні й первинні деад’єктивні прізвища.