Lietuvių literatūrinės kalbos sudurtiniai daiktavardžiai su pirmaisiais tarptautiniais dėmenimis

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXVII (1988) LIETUVIŲ KALBA IR BILINGVIZMAS VIDA SIMONAIT YTĖ-RUDAITIENĖ СКЛАДНІ ІМЕННИКИ ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ З ПЕРШИМИ МІЖНАРОДНИМИ КОМПОНЕНТАМИ У радянські роки у словотворенні литовської мови відбулися зміни, однак ці зміни не руйнують усталених норм литовської літературної мови, а лише розширюють можливості словотворення. Найчастіше це пов’язано з активізацією певних способів і типів словотворення, зумовленою багатьма внутрішніми (лінгвістичними) та соціальними (екстралінгвістичними) чинниками. Серед екстралінгвістичних чинників насамперед слід назвати зміни у складі користувачів литовської літературної мови, зокрема збільшення кількості людей, які нею послуговуються. Адже, за словами Л. Щерби (1957, с. 126), «літературна мова сама створює менше, ніж бере того, що створює життя, а мовне життя вирує й кипить найбільше в мові окремих груп людей». Тому в кожній національній мові, що є результатом багатовікового розвитку, відображаються спосіб життя, культура та психічні риси народу, який її створив. Отже, багатства лексики й граматичної будови розвинених мов є відображенням багатовікового історичного досвіду народу (носіїв мови), результатом тривалого пізнання предметів і явищ навколишнього світу, їхніх характерних ознак і властивостей та закономірних взаємин між ними (Конанев, Михневич, 1984, с. 163). Нині словотворення в литовській літературній мові є особливо продуктивним із литовськими афіксами та компонентами слів іншомовного походження. Багато афіксів і різних компонентів слів запозичують зі слів іншомовного походження. Цьому процесові зазвичай сприяє також міжнародна термінологія. Адже термінологія часто є посередником, через який до всіх стилів литовської літературної мови потрапляють нові міжнародні слова, а з них запозичуються різні словотвірні компоненти й афікси. Нині особливо часто поєднують частини міжнародних і литовських слів. Найбільше утворюють іменників. Цьому сприяють і соціальні причини. Щодня зростає виробництво, виникає потреба в нових виробничих засобах: на заводах потрібні набагато продуктивніші верстати, машини, інші механізми та виробниче обладнання, у полях — сільськогосподарські машини, у лабораторіях — багато нового обладнання. З’являються нові спеціальності, нові галузі науки й техніки, для яких потрібні й нові назви. А функцію нових назв найчастіше виконують іменники, чимало з яких є складними. Словотворення складних іменників — один із найпродуктивніших способів творення іменників у сучасній литовській літературній мові. Тому вивчення словотворення складних іменників «важливе й для мовної практики: виявлення характерних типів складних іменників, законів і тенденцій їхнього творення водночас може показати, як слід утворювати (або оцінювати вже створені) новотвори» (Urbutis, 1961, p. 66). 180 Нині більшає складних утворень, перший компонент яких має іншомовне походження. Стверджують, що запозичення лексичних одиниць чи інших елементів, які збагачують мови, є найхарактернішою ознакою розвитку й взаємодії мов народів СРСР у сучасну епоху (Дешериев, Протченко, 1968, с. 202). Як зазначає дослідниця латиської мови В. Скуїня (1979, с. 57–58), «коли запозичують міжнародні слова з тими самими префіксальними й суфіксальними елементами, ці афікси активізуються в мові й з часом набувають функцій самостійних словотвірних формантів». У словотворенні литовських слів, як і слів інших мов, особливо термінів, часто використовують міжнародні компоненти. Дуже часто трапляються препозиційні компоненти міжнародних термінів. Багато хто вважає їх компонентами складних слів, а іноді — префіксоїдами (Gaivenis, 1973, p. 26). У певних випадках важко провести межу між новими префіксальними словами та складними словами. Досі немає чітких критеріїв, за якими можна було б визначити, коли морфему на початку слова можна вважати префіксом, а коли — частиною складного слова. У литовській літературній мові радянських років досить широко поширюються складні слова (особливо іменники) з такими першими міжнародними компонентами, як aero-, agro-, astro-, auto-, avia-, bio-, elektro-, foto-, hidro-, kosmo-, makro-, mikro-, moto-, radio-, servo-, stereo-, tele-, termo-, turbo-, velo-, vibro-, video-. Деякі з них використовують у словотворенні складних слів уже досить давно. Наприклад, aero-, auto-, hidro-, radio-. Інші почали виконувати аналогічну функцію зовсім недавно. Наприклад, із першим міжнародним компонентом kosmo- у сучасній литовській літературній мові знаходимо не лише слова kosmodromas (пор. рос. космодром), kosmonautas (пор. рос. космонавт), а й kosmochemija (пор. рос. космохимия), kosmosportas (пор. рос. космоспорт), kosmotelefonas (пор. рос. космотелефон), kosmotelevizija (пор. рос. космотелевидение) та ін. Причини, що зумовили поширення складних іменників із міжнародними компонентами в литовській літературній мові радянських років, слід шукати в розвитку суспільства досліджуваного періоду. Нові часи й конкретні суспільні умови визначають появу слів і способи їх творення. Нові слова засвідчують безпосередній зв’язок мови із суспільним життям і основні шляхи збагачення лексики: це запозичення слів з інших мов, утворення нових слів із внутрішніх ресурсів мови, їх творення з морфем класичних мов, зміна значень слів тощо. Соціальні (екстралінгвістичні) та внутрішні (лінгвістичні) чинники зростання кількості складних іменників із зазначеними міжнародними компонентами тісно пов’язані між собою. Серед соціальних чинників — насамперед розвиток науки й техніки та особливе значення тих наукових галузей, до яких належать терміни з названими компонентами. Як уже зазначалося, суспільне життя, прискорений розвиток науки й техніки, винайдення нових потужних механізмів і засобів виробництва зумовили потребу в найменуваннях нових наукових, технічних і суспільних понять, а також у словах із міжнародними компонентами. Адже «мова — найточніший барометр суспільного життя кожного людського колективу, що стрімко реагує на нові зміни й коливання суспільної структури» (Мако́вский, 1980, с. 3). Великий вплив на зростання кількості складних іменників із першими міжнародними компонентами справила інтернаціоналізація всіх сфер життя. Оскільки багато цінностей, створених різними народами, мають міжнародний характер, зростання матеріальної культури та інтелектуального рівня суспільства спонукає 181 інтернаціоналізацію словникового складу мови. Звісно, у цей період основною проблемою стає інтернаціоналізація термінології. Але слід мати на увазі, що паралельно можуть існувати термін рідної мови й міжнародний термін, наприклад: akmenligė – litiazė, bandymas – eksperimentas тощо. Вони можуть бути синонімами або мати стилістичні відмінності. Паралельне вживання термінів рідної та чужої мови характерне як для литовської мови (Klimavičius, 1975, p. 91–123), так і для інших мов, наприклад естонської (Saari, 1980, Nr. 11, lk. 654–666, Nr. 12, lk. 737–742; 1981, Nr. 4, lk. 201–210; Nr. 5, lk. 282–288; Caapu, 1981, c. 216; Куль, 1984, c. 123–137), латиської (Скуиня, 1984, c. 14–26) тощо. Іноді міжнародні слова, що закріпилися в мові, витісняють новостворені литовські відповідники. Наприклад: psichologija – sielotyra, dialektologija – tarmėtyra тощо. Ці міжнародні слова усталилися в литовській літературній мові, і немає потреби їх замінювати. Отже, не потрібно створювати литовські відповідники до міжнародних слів, якщо останні вже усталилися (Gaivenis, 1981, p. 6). Також не слід уживати міжнародні слова замість наявних литовських. Наприклад, немає потреби замінювати усталений литовський термін upėtyra міжнародним терміном potamologija. Разом із синонімічним уживанням міжнародних і литовських слів постає також проблема використання грецьких і латинських морфем у словотворі. Наприклад, у сучасній литовській літературній мові поширюються гібриди, утворені додаванням литовського компонента до міжнародного або навпаки. Такі гібриди вживаються як синоніми до суто міжнародних іменників, наприклад: teatotryra ir teatrologija, patentotyrininkas ir patentologas, teatrot y rininkas ir teatrologas тощо. Однак, якщо можливо, слід уникати змішування компонентів (Gaivenis, 1981, p. 6) і краще вживати: teatrologija, patentologas, teatrologas. З піднесенням культури, освіти й освіченості інтернаціоналізми зі сфер науки й техніки проникають у літературну мову: «вони є загальновизнаними природними формами лексико-семантичного вираження найважливіших понять сучасної культури» (Аку-ленко, 1972, c. 198). Для міжнародного наукового спілкування та співпраці особливо зростає потреба в міжнародних термінах. У цьому контексті актуальним є також творення нових термінів із морфем, запозичених із давньогрецької та латинської мов. Ці морфеми використовуються в багатьох мовах (зокрема в найважливіших мовах світу — російській, англійській, німецькій, французькій) під час творення термінів і набувають статусу елементів міжнародних термінів. Ці термінологічні елементи, або компоненти, зручні тим, що значення відповідних груп таких компонентів зрозуміле науковцям певних спеціальностей. Тому значення термінів, утворених із цими компонентами однією мовою, буде зрозумілим фахівцям тієї самої галузі, які розмовляють багатьма іншими мовами. Нині наукова інтернаціональна термінологія масово починає використовуватися в різних стилях літературної мови. Спеціальні слова, пов’язані з тією чи іншою професією, широко проникають не лише в науковий, а й у побутовий стиль, оскільки в наш час межі між вузькоспеціальною термінологією та побутовими поняттями дедалі більше стираються. Ми «є свідками того, як терміни тієї чи іншої галузі науки проникають у газети, суспільно-політичні журнали, художню літературу, радіо- й телепередачі» (Соколова, 1971, c. 50). Розширення суспільних функцій літературної мови та зростання освіченості її користувачів у роки радянського ладу прискорюють поширення термінів у різні сфери й стилі литовської літературної мови. Збільшення перекладів зарубіжної наукової та художньої літератури заохочує 182 використовувати також міжнародні компоненти у словотворі сучасної литовської літературної мови. На активізацію міжнародних компонентів у словотворі литовської мови впливали також інтенсивні мовні контакти. Вплив контактних мов має велике значення для розвитку національної мови в кожний період її існування. Під впливом контактних мов активізуються й певні словотвірні моделі — малопродуктивні та непродуктивні; крім того, за зразком моделей, поширених в інших мовах, утворюються нові словотвірні моделі. Це умовно можна назвати запозиченням словотвірних моделей (Скуиня, 1984, с. 20). Активність малопродуктивних і непродуктивних словотвірних моделей, без сумніву, збагачує мову й найчастіше ґрунтується на ресурсах словотвору, що існують уже давно (або були запозичені раніше й закріпилися в мові). Особливо великий вплив на литовську літературну мову має російська мова. У російській мові, як мові міжнародного спілкування, нові поняття й нові терміни зазвичай усталюються раніше, ніж в інших мовах. Російська мова, яка за своєю граматичною будовою досить близька до литовської, активізує деякі способи й типи словотвору литовської мови. Зразком словотвору можуть бути як похідні, так і складні слова. Наприклад, російські похідні із суфіксами -ость, -ство — бесконфликтность, вредительство, несудимость, новаторство, сезонность, ударничество тощо активізували творення литовських похідних із суфіксом -umas, наприклад: patikimumas, tarybiškumas, vartotojiškumas тощо. У радянські роки з’явилося багато нових вантажних автомобілів, яким потрібні й нові назви. Це спеціальні вантажні автомобілі з кузовами, обладнаними відповідним устаткуванням. Їх найчастіше називають складними іменниками з другим компонентом -vežis: kupevežis, pienovežis, vandenevežis тощо. На поширення цих іменників великий вплив мала російська мова, багата на складні іменники з другим компонентом -воз: бензовоз, воздушновоз, зерновоз, конновоз, лесовоз тощо. Російська мова, багата на міжнародні слова, є найважливішим передавачем до литовської мови лексичних одиниць і морфем іншомовного походження. У російській мові багато складних слів із першими міжнародними компонентами: аэрокзал, автодорога, фотомодель, микростанция. Нині й у литовській мові чимало таких утворень, наприклад: aeroryšys, autorogės, aviabūrys, biodujos, fotomedžiaga, mikrosiūlas. Звісно, багато таких утворень слід вважати словотвірними кальками. Можна стверджувати, що до литовської мови разом із лексичними одиницями російської та інших мов прийшов і тип словотвору слів із міжнародними компонентами. Російська мова впливає на словотвір литовської мови й опосередковано. Наприклад, у литовській мові немає відповідників російським префіксам лже- і сверх-, тому, перекладаючи литовською такі російські похідні, як лженаука, лжепредводитель, лжечувеный, сверхжидкость, сверхзвезд, сверхпроводимость, сверхбюрократичный, сверхэмоциональный, ми зазвичай використовуємо міжнародні префікси pseudo- і super-: pseudomokslas, pseudoteisingumas, pseudomokslinis, superskystis, superžvaigždė, superlaidumas, supergreitas, superemocionalus. Багато складних слів литовської літературної мови, особливо з міжнародними компонентами, мають російські відповідники. Але лише деякі слова ми можемо вважати 183 морфемними кальками з російської мови. Однак у багатьох випадках між способами й типами словотворення в російській та литовській мовах є відмінності, зумовлені закономірностями творення складних слів в обох мовах. Наприклад, російські слова атомоход, электроход, звездолет тощо утворені від іменника та дієслова, тоді як литовські відповідники atomlaivis, elektrolaivis, žvaigždėlaivis — від двох іменників. Або ж російські складні слова групповедение, космоведение, металловедение, театроведение утворені від двох іменників, а їхні литовські відповідники gruntotyra, kosmotyra, metalotyra, teatrotyra — від іменника та дієслова. Також згадані нами російські складні іменники з другим компонентом -воз зазвичай мають сполучний голосний -о- або іноді -ё-, тоді як аналогічні литовські складні іменники з другим компонентом -vežis вживаються як зі сполучним голосним, так і без нього: kupetovežis T 1975 179 і kupetvežis ŽUTŽ 107, miltovežis T 1984 285 і miltvežis T 1970 20, pienovežis T 1970 228 і pienvežis DLKŽ₁ 560. Норма вживання цих складних іменників ще не усталилася. Складні іменники зі сполучними голосними частіше трапляються в давніх писемних пам’ятках і деяких діалектах, наприклад у Східній Литві. З огляду на принцип мовної економії та словотворчі тенденції литовської літературної мови ці утворення доцільніше вживати без сполучних голосних (пор. Klimavičius, 1974, p. 28). Це свідчить про те, що словотворення в кожній мові є самостійним і підпорядковується всім внутрішнім закономірностям цієї мови. Серед внутрішніх, або лінгвістичних, причин, що визначають активність творення складних слів із міжнародними компонентами, передусім слід згадати, що ті самі міжнародні компоненти часто сполучаються і з іменниками, і з прикметниками. Цьому словотворенню, очевидно, сприяють і внутрішні потреби самої мови (особливо термінології), тобто необхідність називати складені поняття. У цьому разі великого значення набуває і згаданий нами принцип мовної економії: довгі словосполучення незручні, тому утворюються різні складні слова. Але визначальним є не лише принцип мовної економії. Як зазначала S. Vasilevskaja (1962, p. 40), складне слово є вищим ступенем абстракції порівняно зі словосполученням. Складні слова потрібні не тільки для задоволення потреби в нових словах, а й тому, що дуже часто одним словом доводиться виражати дві ідеї. Особливо зручні однослівні терміни. За словами St. Keinys (1983, p. 71), словоскладання зручне для термінологів ще й тим, що дає змогу утворювати порівняно короткі видові назви, які допомагають уникнути нагромадження означень, наприклад: гроші — atostogpinigi EŽ, butpinigi EŽ, TŽ, dienpinigiai EŽ, TŽ. Активізувати творення складних слів можуть також інші мови, адже цей спосіб словотворення властивий не лише литовській мові. У литовській літературній мові радянського періоду поширені складні іменники з першими міжнародними компонентами можуть мати як міжнародне, так і литовське слово в ролі другого компонента. Досить часто трапляються складні іменники цього словотвірного типу, у яких міжнародні слова, що виступають другими компонентами, самостійно не вживаються: aerobika VN 1984 191 «синтез гімнастики й танцю», aerobusas T 1978 41, autostopas LM 1970 11, autostrada LKŽ I 318, elektrobusas T 1975 47, elektromobilis 184 MT 1975 4 50, hidronautas T 1976 21, kosmodromas T 1978 241, kosmonautika T 1978 11, kosmovizija SatK 9; makrostatika FTŽ 422; motobolas T 1976 118; radiovizorius MG 1976 4 42; velomobilis T 1983 120, velomobilistas, -ė T 1983 120, videoteka T 1984 98. Ці слова запозичені з інших мов. Литовське закінчення додається до них за тими самими закономірностями, що й до нескладних іменників іншомовного походження. Розпізнати в згаданих іменниках складні слова допомагає те, що такий перший компонент часто додається також до іншомовних за походженням, зазвичай міжнародних слів, які самостійно вживаються та відмінюються в литовській мові, наприклад: autoremon­tas T 1976 117, autoturizmas T 1978 41, autokosmetika T 1975 6; elektroakustika FTŽ 145; hidroagregatas T 1975 13; kosmospidometras ŽemPP 4; makrofizika FTŽ 422; motokrosas T 1982 44; radioastronomas, -ė MG 1975 5 15; teleekranas MG 1975 1 51; termoelektronas FTŽ 870, velokartingas T 1984 75; videobiblioteka MG 1985 3 40, videomagnetofonas T 1984 98, videoprograma T 1984 98. Утворення цього типу здебільшого є запозиченнями. Їхнє закінчення таке саме, як у їхніх других компонентів, коли ті є самостійними словами. Звичайно, не завжди можна сказати, чи складне слово з першим міжнародним компонентом потрапило до нашої мови безпосередньо з інших мов, чи його утворили ми самі. Якщо маємо відповідне слово без першого міжнародного компонента, можна припустити, що литовська мова могла самостійно утворити складне слово з цим компонентом. Наприклад, від міжнародного слова kompresorius і першого міжнародного компонента auto- легко утворити складний іменник autokompresorius. В останні десятиліття в багатьох мовах, зокрема й у литовській, починає утверджуватися та поширюватися така тенденція словотворення: несамостійна латинська або грецька коренева морфема поєднується як перша частина слова з основою рідної мови: aeroryšys T 1976 187, aerostotis KS 106; agromiškas T 1979 298, agrotiltas MNV 15 11; autokelias T 1984 91, autorogės LRKŽ 100; aviabūr ys KV 1979 20, aviataisyklės MieŽIB 399; biodujos MG 1984 4 37, biokuras ŽUTŽ 18; fotomedžiaga T 1984 143, fotoskyrius LM 1978 43; hidrolektyvas T 1979 81, hidros tatyba T 1976 119; makrodalelė FTŽ 174, makrobušena FTŽ 174; mikrosiūlas MG 1983 4 13, mikrosiūstuvas T 1983 151; motodaugia­kovė T 1979 232, motovežimėlis T 1975 111; servodaugintuvas STTŽ 264, servovaldymas STTŽ 264; stereolaida MG 1975 6 58, stereostiprintuvas TM 1984 9 16; telepalydovas MNV 6 18, telev aldymas T 1985 14; termojungiklis MNV 2 4, termomatavimas MG 1975 5 17; turbogrąžtas T 1975 158, turbosiurblys KS 102; vibropurkštuvas T 1984 222, vibrovariklis T 1984 114; videoįrašas T 1983 233, videojuosta T 1984 100. Раніше такі гібриди засуджували, вважаючи їх неправильно утвореними, а тепер у багатьох випадках вони вже стають звичними. У працях про гібриди литовської літературної мови радянського періоду суфікси іншомовного походження вживаються порівняно рідко. Нечасто трапляються похідні, утворені від литовського слова за допомогою міжнародного суфікса, наприклад: dviratizmas T 1983 120, mieščionizmas T 1982 10. Ці похідні не є закономірними, мають радше оказіональний характер, не надто подобаються мовцям і не схвалюються мовознавцями (докладніше про це див. Keinys, 1979, p. 17–18). 185 Дещо ширше в литовській літературній мові вживаються слова dujofikacija DLKŽ₁ 133, dujofikatorius T 1974 265. Однак, за словами С. Кейніса (1984, p. 96), зазвичай це кальки, що становлять виняток у словотворі сучасної литовської літературної мови. Очевидно, за зразком інших мов іноді утворюють слова від власних іменників, особливо від прізвищ: čiurlioniana LM 1975 4, donelaitiana VN 1977 40, karteriana LukKR 32, leniniana T 1977 252, rainiana TLR I 503, robinzoniada MG 1976 9 46. У цьому відношенні популярний також суфікс -izmas. Широко поширилося слово leninizmas LKŽ VII 340. Але із цим суфіксом від власних іменників утворюють і чимало інших слів: donkichotizmas LM 1978 14, maoizmas T 1977 301, veismanizmas DLKŽ₁ 924. Згадані нами похідні з міжнародними суфіксами трапляються рідко. Також поширюються складні іменники з першим міжнародним компонентом aero- (< гр. aēr «повітря»). Складними іменниками, у яких перший компонент aero- указує на зв’язок із повітрям, газами, авіацією, часто називають нові галузі та сфери науки, що виникають, наприклад, aerofizika MiežA 105. Цими складними іменниками називають також різноманітне обладнання, прилади та літальні апарати. Другий компонент розглянутих складних іменників може бути як міжнародним (a), так і литовським (b) самостійно вживаним іменником: a) aerofiltras MG 1976 4 26, aerokompresorius MG 1976 4 26, aerokranas T 1975 5, aerolaineris MiežAB 195, aerotankas MG 1976 4 26; b) aerolai(v)ymas T 1976 225, aerostotis KS 106, aerouostas T 1983 24. Другий компонент міжнародного слова може не вживатися самостійно, наприклад, aerobusas T 1978 41. Складними іменниками з першим міжнародним компонентом aero- можна називати різні поняття: a) aerogrupė T 1982 22; b) aeromuotrauka DLKŽ 5, aeroryšys T 1976 187, aerovaizdas LRKŽ 23. Другий компонент також може не вживатися самостійно, наприклад, aerobika VN 1984 101. Побільшало й складних іменників із першим міжнародним компонентом agro- (< гр. agros «поле, ґрунт»). Складними іменниками, у яких перший компонент agro- указує на зв’язок із оброблюваною землею, землеробством, агрономією, часто називають нові галузі науки, що виникають, науковців і фахівців. Другий компонент цих іменників зазвичай є міжнародним словом, що вживається самостійно: agrobiologija TŽŽ 23, agrometeorologija TŽŽ 23, agrobiologas, -ė T 1978 23, agrometeorologas, -ė MNV 13. Складні іменники з першим компонентом agro- можуть називати різні поняття. Другий компонент може бути як міжнародним (a), так і литовським (b) самостійно вживаним іменником: a) agrochemikalas T 1976 219, agromelioracija MTŽ 11, agrotermofikacija MNV 15; b) agromiškas T 1979 298, agropramonė T 1975 172, agrotiltas MNV 15 11. В останні десятиліття в литовській літературній мові більшає складних іменників із першим міжнародним компонентом astro- (< гр. astron «зірка»). 186 Другий компонент цих іменників зазвичай також є самостійно вживаним словом іншомовного походження. Складними іменниками з першим іншомовним компонентом astro-, що вказує на зв’язок із космічними тілами або космічним простором, часто називають нові галузі науки, учених і фахівців цих галузей: astrobiologija T 1979 272, astrobotanika BTŽ 42, astronavigacija KK 34, astrobiologas, -ė T 1979 272, astrobotanikas, -ė T 1976 24, astrogeografas, -ė LeontŽKP 72. Ними називають і різноманітні пристрої та прилади: astrolaboratorija T 1980 237, astroorientatorius MG 1981 6 14, astrotechnika MG 1981 6 14. Особливо поширені складні іменники з першим іншомовним компонентом auto- (< гр. autos «сам»). Другий компонент цих складних іменників зазвичай є самостійно вживаним іншомовним (а) або литовським (б) іменником. Складними іменниками з першим компонентом auto-, що означає, що предмет рухається самостійно, діє автоматично, часто називають різноманітні пристрої, машини й прилади: а) autocisterna K 1975 7 62, autogigantas T 1975 205, autofurgonas T 1974 286, autokoduotuvas STŽ 375, autokompresorius T 1974 257, autokranas T 1978 78, autopilotas (elektroninis) T 1977 301, autoplatforma Sluck UMN 14, autorefrizeratorius T 1983 234, autoskreperis T 1985 21, autovagonas KKult 2 50; б) autoimtuvas VN 1978 119, autokeltuvas DKKŽ 64, autokotelis LKŽ I 517, autokrautuvas T 1976 307, autokraukilis LKŽ I 518, autorogės LRKŽ 100, autosargas K 1980 4 34, autosvarstyklės T 1976 214, autosunkvežimis LRKŽ 100, autotrakinys T 1985 125, autotraukinukas T 1978 183, autovilkiakas T 1975 224, autožadintuvas T 1975 56. Другий компонент може бути й іншомовним, наприклад, autostopas LM 1970 11. Складні іменники з першим іншомовним компонентом auto-, який означає «автомобілів», «автомобільний», часто є назвами різноманітних обладнань, виробничих підрозділів, підприємств, установ тощо: а) autobiblioteka T 1977 274, autocentras MT 1975 4 46, autoklubas MG 1975 10 60, autokolona VN 1974 265, autokombinatas T 1976 145, autolaboratorija T 1974 275, autoparkas LM 1976 36, autopaviljonas T 1978 104, autoservisas VM 1974 285, autotrasą KrasUOŠ 22; б) autoaikštelė T 1985 112, autodirbtuvė LR 104, autogamykla T 1976 26, autojmonė T 1977 163, autokelias T 1980 91, automokykla T 1976 42, automiestelis T 1985 112, autoparduotuvė KKult 25 26, autoplovykla T 1984 80, autoprie kaba KKult 26 20, autoūkis T 1984 120, autovilks tinė T 1976 195, autovirtinė LRKŽ 100. Другий компонент цих складних іменників може не вживатися окремо, наприклад, autostrada LKŽ I 518. Складними іменниками з першим іншомовним компонентом auto- зазначеного значення називають також різноманітні хімічні препарати: а) autobenzinas T 1974 257, autokosmetika T 1977 149; б) autodegalai T 1983 33. Ними називають також різні види спорту та спортсменів: а) autoestafetė T 1975 43, autoralis T 1984 124, autoturizmas T 1978 41, autorali-ninkas, -ė T 1975 41, autoturistas, -ė T 1975 4; б) autolenktynės TM 1984 5 16, autožygis T 1975 104, autolenktynininkas, -ė T 1975 180. 187 Складними іменниками з auto- позначають професії, спеціальності, заняття: а) autoelektrikas, -ė T 1976 115, autogreiderininkas, -ė T 1975 44, autoinspektorius, -ė RimMN 335, automechanikas, -ė T 1975 38, autoperatorius, -ė LR 66, autotransportininkas, -ė T 1983 191; б) autodarbininkas, -ė K 1978 4 74, autokeliautojas, -a T 1979 134, autokelininkas, -ė T 1975 112, automegėjas, -a T 1979 267, autošaltkalvis, -ė VN 1977 193. Крім того, іменники з першим іншомовним компонентом auto- можуть мати й багато інших значень: а) autoavarija T 1975 178, autore모ntas K 1975 7 39, autosezonas T 1978 105, autotrauma T 1975 148; б) autoįvykis T 1984 4 119, automokymasis STTŽ 259, autopervežimas T 1977 266, autosvyravimai KKult 15 20, autovirpesys STTŽ 7. Деякі з цих складних іменників можуть бути оказіоналізмами: а) autochuliganas, -ė T 1977 159, autosnобas, -ė T 1978 105, autosnobizmas T 1978 105; б) autoauka T 1977 215, autogražinys T 1978 105, autoklajoklis, -ė T 1983 109, automelагis, -ė Š 1978 17 19. Такі складні іменники трапляються і в дуже художньому мовленні; поряд із першим іншомовним компонентом auto- вони містять також литовський префікс. Для литовської літературної мови вони не рекомендовані, і в багатьох випадках їх слід уживати без литовського префікса: auto(iš)py lėjas T 1976 64, auto(pa)krautuvas T 1974 260, auto(pa)krovėjas T 1975 175. Литовський префікс у цих термінах виправданий лише тоді, коли без нього вони мають інше значення. Іменники зазначеної словотвірної моделі із суфіксами -ėjas, -a та -tojas, -a, що вживаються як назви знарядь, не рекомендовані для литовської мови, оскільки ці суфікси зазвичай використовують для творення назв діячів (докладніше про це див. Keinys, 1973, p. 15–16). Складними іменниками з першим іншомовним компонентом avia- (< лат. avis «птах») позначають зв’язок із авіацією; ними часто називають різноманітні механізми, машини, пристрої та прилади. Другий компонент цих складних іменників може бути самостійно вживаним іншомовним (а) або литовським (б) іменником: а) aviabomba MG 1975 1 62, avialaineris T 1983 236, aviamodelis N 1976 10 38, aviatechnika T 1976 189, aviatransportas VN 1975 170; б) aviasvarstyklės Miež IB 399. Цими складними іменниками позначають також осіб, які працюють за новими професіями та спеціальностями: а) aviadispėčeris, -ė KT 1985 22, aviakonstruktorius, -ė SluckNA 102, aviam mechanikas, -ė T 1978 117, aviatechnikas, -ė T 1985 13; б) aviaugniagesys, -ė T 1985 227. Складні іменники з avia- також позначають види спорту та спортсменів. Другий компонент цих складних дієслів зазвичай є іншомовним: aviamodelizmas T 1978 68, aviamodelininkas, -ė T 1977 178. Ці іменники можуть мати й інші значення: а) aviabilietas T 1976 225, aviagrupė T 1975 13, avialinija T 1975 134, aviareisas T 1984 11, aviaturizmas T 1974 254; б) aviabūrys KV 1979 20, aviaparama T 1985 160, aviapervežimas T 1978 26, aviarūšys PR 250, aviataisyklės MiežIB 399. 188 Поширюється багато нових складних іменників із першим міжнародним компонентом bio- (< гр. bios «життя, життєдіяльність»). Складними іменниками, перший компонент яких bio- означає «пов’язаний із життям, із життєвими процесами», часто називають різні галузі науки, учених і фахівців. Другий компонент цих складних слів часто є міжнародним словом, що вживається самостійно: bioakustika MG 1984 8 7, bioelektronika STTŽ 17, bioenergetika T 1985 85, biogeocenologija T 1974 28, biokibernetika MG 1978 6 10, bioklimatologija T 1984 11, biomatematika STTŽ 17, biomedicina MG 1982 1 36, biometeorologija TM 1980 1 5, biotechnologija MG 1984 6 6, bioenergetikas, -ė T 1976 200, biomatematikas, -ė MG 1980 3 40, biomedikas, -ė Š 1975 15 15. Другий компонент може й не вживатися самостійно: bიონika TŽŽ 109. Складні іменники із зазначеним значенням першого міжнародного компонента bio- можуть бути назвами різних понять: а) biocenozė GŽ 38, biociklas T 1985 9, biocikliškumas T 1985 9, biochemizmas K 1985 2 77, bioevoliucija SA 12 26, bioimpulsas MNV 71 4, bioritmas MG 1984 8 14, biosintezė MG 3 43, biosistema STTŽ 17, biosocialumas SA 1974 12 27, biostatistika STTŽ 17; б) biosrovė MNV 2 11. Складними іменниками, у яких перший міжнародний компонент bio- за значенням відповідає словам «біологічний», «біології», називають різні пристрої, прилади й препарати: а) biofabrikas T 1975 65, biofiltras MG 1985 4 26, biokompiuteris VN 1985 231, biopolimeras VN 1984 273, bioprotezas VN 1985 20, biosistema VN 1985 231, biostimuliatorius VN 1984 216, biotechnika ŽŪTŽ 18, biotransportas T 1984 211; б) bioapšildymas ŽŪTŽ 18, biodujos MG 1984 7 37, biojaudiklis ŽemPP 98, bioketitiklis VN 1985 231, biokuras ŽŪTŽ 18, biomedižiaga MiežA 147, biopalydovas T 1985 160. Другий компонент може бути й міжнародним елементом, що не вживається самостійно, наприклад biomepas VN 1984 273. Складні іменники з першим міжнародним компонентом bio- зазвичай є різними термінами, найчастіше біологічними. Чимало складних іменників утворюється і з першим міжнародним компонентом foto- (< гр. phōs (phōtos) «світло»). Другий компонент цих іменників може бути міжнародним (а) або литовським (б) іменником, що вживається самостійно. Багато з них, у яких перший компонент foto- означає «той, що виник або діє під впливом світла, світлових променів», називають різні механізми, засоби, інструменти, пристрої та їхні частини: а) fotokamera T 1984 97, fotorelė STTŽ 358, fotosistema T 1976 226, fototelegrafas T 1974 272, fototransistorius FTŽ 90; б) fotodaugintuvas MNV 60 16, fotodidintuvas FTŽ 87, fotoimtvas FTŽ 88, fotoįrenginys T 1976 226, fotoįtaisas T 1976 224, fotojuosta T 1978 28, fotojuostelė T 1976 70, fotokeitiklis FTŽ 88, fotokrepšys T 1978 57, fotolakštas T 1984 185, fotomedžiaga T 1984 143, fotonešiklis VN 1985 231, fotoplokštelė MLTE III 14, fotoprietaisas STTŽ 358, fotoreikmenys VN 1975 170, fotoskaitiklis STTŽ 359, fotošautuvas SluckUMN 19, fotovarža MNV 39 17. Складні іменники із зазначеним значенням першого міжнародного компонента foto- часто називають різні явища й процеси: а) fotoaktyvizacija FTŽ 86, fotoimpulsas STTŽ 358, fotoinformacija T 1978 10, fotoinjekcija TŽŽ 88, fotojonizacija FTŽ 89, fotoreakcija FTŽ 90, fotosignalas FTŽ 90, fototelegrama MNV 19 20; б) фото- 189 atsakas FTŽ 87, fotoblyk­snis FTŽ 87, fotoėsdinimas STTŽ 359, fotogavinimas FTŽ 88, fotoįrašas STTŽ 358, fotoįtampa STTŽ 358, fotoįvedimas MTŽ 358, fotojautrumas MLTE III 409, fotolaidumas FTŽ 88, fotorinkimas T 1976 80, fotosenėjimas FTŽ 90, fotospausdinimas STTŽ 358, fotožadinimas FTŽ 90. Іменниками з першим міжнародним компонентом foto-, що вказує на зв’язок із фотографією, називають різні культурні й мистецькі установи та їхні відділи: а) fotobiblioteka MG 1985 3 40, fotoklubas T 1975 60, fotomuziejus N 1976 10 40, fotosalonas T 1976 81; б) fotoskyrius LM 1978 43, fototarnyba T 1976 2 19. Ці складні іменники позначають також осіб нових професій і спеціальностей: а) fotokorespondentas, -ė T 1974 300, fotožurnalistas, -ė JG 1974 10 18; б) fotomėgėjas, -a T 1974 300, fotomeistras, -ė P 1984 3 185, fotomenininkas, -ė P 1984 3 185, fotometraštininkas, -ė T 1975 37. Більшість складних іменників, у яких перший компонент foto- за значенням відповідає словам «фотографічний», «фотографії», є назвами культурних творів, заходів та інших явищ культурного життя: а) fotoalbumas K 1976 6 51, fotodokumentas T 1975 37, fotoekspozicija T 1977 271, fotofilmas MNV 6 13, fotofi­nišas VN 1975 157, fotoiliustracija T 1976 105, fotokadras MT 1975 4 37, fotokompozicija T 1976 81, fotokonkursas T 1976 105, fotokronika T 1974 269, fotometafora MiežAB 113, fotomontažas Š 1976 8 17, fotoplakatas T 1976 197, fotoplanas MG 1975 4 35, fotoportretas T 1876 103, fotoreportažas LRKŽ 172, fotoromanas LM 1975 28, fotostendas T 1977 226, fotovinjetė T 1976 213; б) fotoamatas T 1975 10, fotoapybraiža K 1976 6 51, fotodarb as LM 1976 6, fotoknyga VN 1985 145, fotokūrinys T 1976 191, fotomenas LM 1976 6, fotoparoda P 1984 3 187, fotopasakojimas JG 1975 6 36, fotopiešinys T 1979 112. Більшість складних іменників, які ми розглядаємо, є різними термінами, але утворюється чимало й оказіоналізмів: fotoakis BulAI 88, fotogražuolis Sluck-UMN 166, fotokalbinimas T 1985 50, fotolobynas LM 1974 48, fotomedžioklė T 1979 39, fotopaskata K 1976 5 52, fotošypsena LM 1976 14. Постійно з’являються нові складні іменники з першим міжнародним компонентом hidro- (< гр. hydōr «вода»), який указує на зв’язок із водою, воднем. Другий компонент цих складних іменників часто є міжнародним (а) або литовським (б) іменником, що вживається самостійно. Іменниками цього способу творення називають нові галузі науки й техніки та вчених і фахівців у цих галузях: а) hidroakustika FTŽ 106, hidroenergetika MG 1984 4 8, hidrofizika FTŽ 106, hidromechanizacija MNV 24 7, hidrometalurgija MNV 24 7, hidroenergetikas, -ė VN 1975 12, hidrofizikas, -ė T 1974 20, hidrometalurgas, -ė MNV 24 7; б) hidrostatytojas, -a KKult 4 50. Другий компонент складних іменників із зазначеними значеннями може також не вживатися окремо: hidronautas, -ė T 1976 21. Іменники, які ми розглядаємо, позначають різні пристрої, механізми, машини, інструменти, прилади й хімічні препарати: а) hidroagregatas T 1975 13, hidroautomatas TŽŽ 308, hidroelevatorius TŽŽ 308, hidrogeneratorius FTŽ 106, hidrokremas TM 1975 1 14, hidrokostiumas MNV 109 14, hidromašina MG 1984 4 8, hidroseparatorius TŽŽ 310, hidrostangas T 1976 224, hidrotraktorius MNV 190 15 6, гідротурбіна FTŽ 107; б) гідрокоробка VN 1984 283, гідравлічний домкрат K 1979 11 44, гідролітак T 1979 81, гідробудівля T 1975 172, гідронасос MNV 15 7, гідростанція MTŽ 70, гідродвигун MNV 15 5. Складні іменники з першим міжнародним компонентом гідро- можуть бути назвами різних предметів, явищ, понять: а) гідроакумулювання MG 1984 4 8, гідроенергія DLKŽ₁ 196; б) гідродресирування MATŽ 25, гідробудівництво T 1976 119. У радянський період у литовській літературній мові побільшало також складних іменників із першим міжнародним компонентом макро- (< гр. makros «великий, довгий»). Цими складними іменниками, другий компонент яких зазвичай є міжнародним іменником, що вживається самостійно, називають галузі науки: макроакустика FTŽ 174, макрофізика FTŽ 174. Багато складних іменників із компонентом макро-, що вказує на великий розмір, масивність, зв’язок із тілами великих розмірів і великими величинами, є термінами біології, фізики, обчислювальної техніки, сільського господарства, астрономії тощо. Другий компонент цих іменників зазвичай є або міжнародним (а), або литовським (б) словом, що вживається самостійно: а) макроелемент FTŽ 174, макромолекула FTŽ 175, макроорганізм MTŽ 268, макропроцес MLFP 125, макропрограмування STTŽ 121, макрорельєф TŽŽ 473, макросистема T 1979 117, макросклерити MTŽ 268, макроспора MTŽ 268, макроспорангій TŽŽ 473; б) макроядро ŽOTŽ 132, макробіосфера FTŽ 174, макромова STTŽ 121. Іноді складні слова з першим міжнародним компонентом макро- термінологізуються і навіть стають оказіоналізмами: макросередовище VN 1973 20, макробачення T 1979 112, макронерівність VN 1970 11, макроаптечка T 1976 306. У періодичній пресі трапляється чимало таких утворень, але вони не рекомендовані до вживання. Складних іменників із першим міжнародним компонентом мікро- (< гр. mikros «малий») з’являється ще більше, ніж розглянутих нами складних іменників із міжнародним компонентом макро-. Ці складні іменники можна вважати своєрідними антонімами. Складними іменниками з першим міжнародним компонентом мікро- називають нові галузі науки, науковців і фахівців, що з’являються. Другим компонентом складних іменників із цим значенням зазвичай є міжнародний іменник, що вживається самостійно: мікрохірургія MG 1984 4 14, мікроелектроніка Š 1983 5 12, мікросоціологія FŽ 288, мікрохірург, -иня T 1985 114, мікросоціолог, -иня T 1984 2. Складні іменники, у яких перший компонент мікро- означає «дуже малий, дрібний», а другий є самостійним іменником — міжнародним (а) або литовським (б), — часто позначають різноманітні пристрої, механізми, машини, інструменти, прилади й препарати: а) мікроавтобус T 1978 104, мікродеталь STTŽ 139, мікроелектрод MNV 14 17, мікрокапсула MG 1975 10 58, мікрокомп’ютер MG 1985 4 5, мікроконденсатор MNV 13 16, мікромашина MLTE III 242, мікропроцесор MG 1981 8 7, мікроробот T 1985 36, мікротелефон KKult 13 70, мікротелевізор VN 1985 145, мікротермістор MNV 16 10; б) мікровимикач STTŽ 139, мікропіпетка MNV 14 17, мікропластинка MNV 13 16, мікропередавач T 1983 151, мікроваги FTŽ 189, мікродвигун VN 1975 170. 191 Багато складних іменників із зазначеним значенням мікро- належать до термінології фізики, математики, хімії, біології, астрономії, філософії, сільського господарства та інших галузей: а) мікроелемент MNV 13 16, мікроеволюція ŽK 154, мікрофлора ŽUTŽ 139, мікроіндуктивність MNV 13 16, мікрокомпонент STTŽ 139, мікрометеорит T 1977 226: б) мікрохвиля MNV 20 11, мікрочастинка MLFP 54, мікрочастинка TFIA 696, мікросвіт MNV 65, мікроволоконце FTŽ 188, мікропричинність FTŽ 188, мікронитка MG 1983 4 13, мікросліди ŽUTŽ 139, мікрословник STTŽ 139. З’являються й такі складні іменники, у яких перший міжнародний компонент мікро- означає «пов’язаний із дослідженням або вимірюванням дуже малих предметів чи величин»: мікропрограмування STTŽ 139, мікросхема STTŽ 139. Складні іменники, у яких мікро- означає зменшення в мільйон разів, є назвами одиниць вимірювання: а) мікромодуль MNV 13 6, мікросекунда STTŽ 130, мікровольт TŽŽ 500; б) мікрокількість MLTE III 776, мікрочас LM 1975 40. Тепер ми вже починаємо звикати й до таких складних іменників із першим міжнародним елементом мікро-, який досі не вживався в цих значеннях: а) мікробс? У процесі детермінологізації компонент складних слів мікро- набув значення «малий, дрібний, незначний». У мові писемності радянських років, особливо в періодичній пресі, а часто й у розмовному мовленні, трапляється багато таких слів, як: а) мікроаварія VN 1979 3, мікрохуліганство BulSG 116, мікротравма T 1975 195; б) мікровідблиск T 1979 4, мікрогніт KKult 25 26, мікропомилка T 1975 2, мікрообмеження LM 1975 40, мікропіднесення LM 1976 30, мікрослід ST 1983 3 63, мікрофашизм MiežA 498. Таке вживання цих слів є невиправданим з погляду розвитку литовської літературної мови (пор. Gaivenis, 1973, p. 26—27). Іноді макро- і мікро- виходять за межі словотвірних формантів і вживаються як самостійні слова: Коли створювалися неевклідові простори, неевклідові геометрії, жодному з їхніх авторів і на думку не спадало, що на них спиратиметься теорія відносності Ейнштейна, яка описує закони мікро- і макросвіту MG 1979 11 2. Побільшало й складних іменників із першим міжнародним компонентом мото- (< лат. motor «той, що приводить у рух»). Другий компонент цих складних іменників часто є самостійним іменником — міжнародним (а) або литовським (б). Іменниками такого типу словотворення, де перша частина мото- означає «моторний, моторизований, пов’язаний із мотоциклом», називають різні механізми, машини, інструменти й засоби: а) мотоблок VN 1984 10 «двоколісний трактор потужністю п’ять кінських сил», мотобол T 1984 92, мотовагон TŽŽ 58; б) мотовізок T 1975 111. Цими складними іменниками часто називають види спорту, спортсменів, а також спортивне обладнання та інвентар: а) мотокрос T 1982 44, мотоспорт Š 1975 14, мотоакробат, -ка ŠI 1978 9 4, мотокросник, -ниця T 1985 18, мототраса T 1978 192 96; б) motodaug(i)akovė T 1979 232, motolenktynininkas, -ė LR 50, motošaulys, -ė T 1976 111, motodviratis T 1975 152, motosklandytuvas T 1985 152, motoskraidyklė VN 1985 193, motošalmas T 1975 91. Другі міжнародні компоненти складних іменників із цим значенням бувають і такими, що самостійно не вживаються: motobolas T 1978 96, motobolininkas, -ė 1976 145. Збільшується кількість і складних іменників із першим міжнародним компонентом servo- (< англ. serve «обслуговувати»), хоча в «Сучасному словнику литовської мови» (1972) їх не знаходимо. Другий компонент цих іменників може бути самостійно вживаним міжнародним (а) або литовським (б) іменником. Складними іменниками, у яких перший компонент означає автоматичне регулювання або полегшення ручного керування, часто називають різноманітні механізми, інструменти, пристрої: а) servokompensatorius TŽŽ 687, servomechanizmas STTŽ 264, servomotoras STTŽ 264, servoregistratorius STTŽ 264; б) servodaugintuvas STTŽ 264, servopavara STTŽ 264, servostiprintuvas STTŽ 264, servovariklis STTŽ 264. Складні іменники з компонентом servo- можуть означати й абстрактні поняття: а) servokompensacija MG 1982 2 10, servoreguliavimas STTŽ 264, servosistema STTŽ 264; б) servovaldymas STTŽ 264. Складними іменниками з першим міжнародним компонентом stereo- (< гр. stereos «просторовий, твердий») часто називають нещодавно створені пристрої, апарати, їхні частини. Другим компонентом цих складних іменників найчастіше буває самостійно вживаний міжнародний (а) або литовський (б) іменник: а) stereokamera FTŽ 323, stereokomparatorius FTŽ 323, stereomikroskopas FTŽ 324, stereoprojektorius TŽŽ 717, stereotelevizija MG 1975 6 58; б) stereogarsakalbis N 1981 5 23, stereop lokštelė FTŽ 324, stereostiprintuvas TM 1984 9 16. Другий міжнародний компонент може не вживатися самостійно, наприклад stereoskopas FTŽ 324. Складні іменники з першим міжнародним компонентом можуть мати різні значення: а) stereobazė MG 1986 4 5, stereoefektas TŽŽ 717, stereofilmas TŽŽ 717, stereofotografija FTŽ 323; б) stereolaida MG 1975 6 58, stereonuotrauka FTŽ 324, stereovaizdas MG 1975 6 58. За порівняно короткий час після того, як телебачення увійшло в життя людей, з’явилося багато нових слів із першим міжнародним компонентом tele- (< гр. tēle «далеко, на відстані»). Міжнародний елемент tele- особливо широко поширився приблизно в шістдесяті роки. Кількість похідних із цим міжнародним компонентом щодня зростає в газетах і журналах. Другим компонентом цих складних слів може бути міжнародний (а) або литовський (б) іменник. Складні іменники, переважно терміни, з першим міжнародним компонентом можна поділити на групи. Насамперед це похідні, у яких компонент tele- означає «діючий на певній відстані або здійснюваний, виконуваний здалеку». Похідними з таким лексичним значенням називають різноманітні механізми, машини, установки, прилади: а) teleantena RimMN 201, teleaparatūra T 1978 3, teleautomatika STTŽ 312, telecentras MNV 64, teleekranas MG 1975 1 51, telekamera MG 1984 8 37, telekanalas T 1985 80, telerentgenas MG 1978 6 20, teleteksas MG 1986 4 13. 1880 193 32 «телевізійна інформаційна система», releterometras FTŽ 349, televideofonas (пор. televidefonas) KKult 13 70; b) telepalydovas MNV 6 18, telestotis T 1980 174. Цими утвореннями також називають різні процеси, що здійснюються на відстані: a) teleinformacija T 1977 199, telekontaktavimas IKŠD 101, telekontrolė STTŽ 312, telesignalizavimas MNV 6 7; b) teleapskaita T 1977 278, telematavimas SA 1975 5 19, teleryšiai MG 1984 7, 9, telestebėjimas T 1983 66, televaldymas T 1985 14. Дедалі частіше з’являються такі утворення, у яких компонент tele- має лексичне значення слів «телебачення», «телевізійний»: a) teleauditorija LukKR 205, telefilmas BulSG 64, telekinas T 1975 48, teleprograma trš., telereportažas VN 1985 118, telereporteris T 1983 109; b) teleapybraiža KKult 25 26, telegamykla VN 1974 22, telelaida T 1983 42, telemokykla VN 1975 32, telepasakojimas LM 1976 12, teležaidimas T 1985 142, teležiūronas MNV 6 5. Ці слова не є термінами, це радше потенційні утворення. Немає потреби замінювати усталені двослівні назви (телевізійна програма, телевізійна фабрика, телевізійна передача, телевізійна школа тощо) однослівними утвореннями з компонентом tele-. Деякі з них, наприклад: teleapybraiža, telereporteris, teležiūronas (пор. Kalbos praktikos patarimai, 1985, p. 312) тощо, є штучними й цілком непотрібними. Компонент tele- у багатьох випадках конкретизує, термінологізує лексичне значення цілого слова. Але деякі вживані нами слова не є ні термінами, ні просто потрібними словами. Зазвичай вони виникають у певному контексті як оказіоналізми. K. Gaivenis (1974, p. 12) радить, що «не слід зловживати специфікою термінів і додавати часточку tele- до звичайних слів там, де вона не потрібна». Інакше ми надаємо мові фамільярності, а іноді навіть ускладнюємо сприйняття думки. Досить часто з’являються й нові складні іменники з першим міжнародним компонентом termo- (< гр. thermos «теплий, гарячий»). У новому «Словнику інтернаціональних слів» (1985) зазначено, що termo- — перша частина складних слів, яка вказує на їхній зв’язок із теплом, високою температурою. Другим компонентом цих складних слів може бути міжнародний (a) або литовський (b) іменник. Складними іменниками з першим компонентом termo- часто називають різні пристрої, машини, інструменти, прилади, пов’язані з теплом і температурою: a) termoampermetras FTŽ 356, termoanemometras FTŽ 754, termobaterija FTŽ 356, termogeneratorius FTŽ 357, termokamera TŽŽ 755, termokompresorius FTŽ 357, termorelė STTŽ 315, termovoltmetras FTŽ 359; b) termojungiklis MNV 2 4, termokeitiklis STTŽ 315, termokryžius FTŽ 357, termostulpas FTŽ 359, termovarža STTŽ 315. Другий компонент складних іменників із цим значенням зазвичай не вживаємо окремо, наприклад, termovizorius MG 1985 5 40. Іменники з компонентом termo- позначають галузі науки, пов’язані з дослідженням тепла: termoakustika FTŽ 356, termofizika FTŽ 357. Є чимало складних іменників, у яких termo- означає обробку чогось теплом, високою температурою: termoefektas FTŽ 357, termoelektronas FTŽ 357, termokarštas MG 1975 6 11, termomagnetizmas FTŽ 359, termorezonansas FTŽ 359. 194 Складними іменниками з першим міжнародним компонентом термо- називають також різні явища й методи, засновані на використанні тепла, теплової енергії: a) termodifuzija FTŽ 357, termoinercija FTŽ 357, termoizoliacija FTŽ 357, termojonizacija FTŽ 357, termostimuliacija FTŽ 359; b) termomatavimas MG 1975, 5 17. В останні десятиліття побільшало складних іменників із першим міжнародним компонентом turbo- (< лат. turbo «вихор»). Ними називають різні пристрої, механізми, машини та апарати, що приводяться в рух турбіною. Другий компонент цих складних іменників часто є литовським словом: turbogrežtas T 1975 158, turboorapūtė DLKŽ₁ 868, turbosiurblys KS 102. Складними іменниками з першим компонентом turbo- називають також представників нових професій і спеціальностей: turboremontininkas, -ė T 1978 232. Тепер іноді трапляється, що до цього міжнародного елемента додається дієслівний компонент, наприклад, turbovežis VN 1976 12. Це також назви різних машин і пристроїв, що приводяться в рух турбіною. С. Кяйнис (1979, с. 24) зазначив, що «слова цього типу виникли також не без впливу відповідних російських термінів». Цей словотвірний тип поки що лише зароджується. У литовській літературній мові останніх десятиліть трапляється також той чи інший ненормативний, позбавлений практичного значення дериват розглядуваного нами типу: turbodujavėžys KKult 26 23, turboelektrovežis KKult 26 24, turbogarvežys KKult 26 23 (докладніше про це див. Klimavičius, 1974, с. 23—24). Складні іменники з першим міжнародним компонентом velo- (< лат. velox «швидкий, квапливий») переважно є назвами нових видів спорту, спортсменів, спортивного обладнання та інвентарю, що вказують на зв’язок із велосипедом. Другий компонент цих складних іменників найчастіше є самостійно вживаним іменником — міжнародним (a) або литовським (b): a) velokartas T 1983 120, velokartingas T 1984 75, velotrekas T 1984 8; b) velotreniruoklis T 1985 233. Другий компонент складних слів із зазначеним значенням може не вживатися самостійно: velomobilis T 1983 120, velomobilistas, -ė T 1983 120. У сучасній литовській літературній мові з’являються також складні іменники з першим міжнародним компонентом vibro- (< лат. vibrare «тремтіти, вібрувати»). У «Словнику сучасної литовської мови» (1972) не зафіксовано жодного такого іменника. Другим компонентом іменників цього словотвірного типу може бути як міжнародний (a), так і самостійно вживаний литовський іменник (b). Складними іменниками з першим міжнародним компонентом vibro- часто називають нові механізми, машини, інструменти й пристрої для спостереження та дослідження механічних коливань або такі, що в інший спосіб пов’язані з коливаннями, вібраціями: a) vibroaparatas T 1975 170, vibrometras FTŽ 388, vibrotechnika T 1977 282; b) vibrokeitiklis FTŽ 388, vibroįranga T 1977 282, vibropurkštuvas T 1984 222, vibrovariklis T 1984 114. Складними іменниками із зазначеним першим міжнародним елементом називають також нові методи лікування із застосуванням коливань, вібрації. Другий компонент цих іменників також найчастіше є словом іншомовного походження: vibromasažas T 1975 150, vibroterapija T 1975 180. Розглядувані нами складні іменники можуть називати різні явища, пов’язані з коливаннями, вібраціями. Їхнім другим компонентом може бути також литовський іменник, наприклад, vibrosmūgis MK 1976 28. 13* 195 Нові складні іменники з першим міжнародним компонентом video- (< лат. video «бачу») свідчать про зв’язок із передаванням і записуванням зображення. Другим компонентом цих складних іменників зазвичай буває міжнародний (a) або литовський (b) самостійно вживаний іменник. Іменниками цієї словотвірної моделі часто називають нові пристрої, прилади, апарати та їхні частини, наприклад: a) videokasetė T 1984 98, videomagnetofonas T 1984 98, videotelefonas (див. Kniūkšta, 1967, p. 68–70) LM 1974 46, videoteksas MG 1986 4 32 «діалогова телевізійна інформаційна система», videoterminalas MG 1986 4 32; b) videogalvutė STTŽ 26, videojuosta T 1984 100, videoprietaisas KKult 15 17. Складні іменники з першим міжнародним елементом video- можуть мати різні значення: a) videobiblioteka MG 1985 3 40, videopulsas FTŽ 388, videoinformacija MG 1986 4 32, videokontrolė MG 1986 4 32, videoprograma T 1984 98, videosignalas STTŽ 26, videosistema STTŽ 26; b) videorašas T 1983 233, videovaizdas STTŽ 77. Найвиразніше нові тенденції розвитку мови виявляються у сферах нової лексики. Це видно й на прикладі космічної лексики, поширенню якої сприяли досягнення Радянського Союзу в цій галузі науки й практики. У радянські роки поряд із частотними складними словами, що вже стають звичними, з невживаними окремо першими міжнародними компонентами aero-, agro-, astro-, auto-, avia-, bio- тощо, чимало слів, пов’язаних із космосом, мають новий компонент міжнародного походження kosmo- (< гр. kosmos «всесвіт»). Не завжди можна сказати, чи слова з міжнародним компонентом kosmo- увійшли до нашої мови безпосередньо з інших мов, чи їх утворено в литовській мові за наявними словотвірними моделями. Утім, більшість із них могла потрапити до литовської мови через російську, наприклад kosmobiologija (пор. рос. космобиология), kosmospidometras (пор. рос. космоспидометр) тощо. Нині в нашій мові поширюються утворення kosmo- + іменник. Цей іменник найчастіше буває міжнародним. Ці складні іменники часто є назвами нових наукових і технічних галузей, що досліджують космос: kosmobiologija T 1975 23, kosmogeologija MG 1986 4 7, kosmomedicina VN 1976 12, kosmotechnika MarcDD 36, kosmovizija ŠatK 9 (пор. televizija, Intervizija, Eurovizija). Назви наукових і технічних галузей, що досліджують космос, від відповідних звичних назв наук відрізняються саме доданим компонентом kosmo-. Складними іменниками з kosmo- часто позначають людей певної професії чи спеціальності: kosmobiologas, -ė ŽemPP 9, kosmobotanikas, -ė ŽemPP 7, kosmoinžinierius, -ė T 1978 24, kosmomedikas, -ė T 1978 22. Словами тієї самої словотвірної моделі називають також пристрої, прилади й літальні апарати для дослідження космосу: kosmoaparatas VN 1979 26, kosmolaboratorija T 1976 32, kosmoraketa T 1976 42, kosmospidometras ŽemPP 4. Деякі слова цього типу є оказіоналізмами: kosmoprometėjas, -a MiežA 226, kosmorevizorius, -ė BulAĮ 90. Трапляються й такі оказіоналізми, у яких до першого міжнародного компонента kosmo- додається литовський іменник, наприклад kosmodažas MiežA 225. 196 Міжнародний компонент kosmo- поєднується також із компонентами, які самостійно в литовській мові не вживаються, так званими «афіксоїдами», що часто також мають міжнародне походження. У литовській літературній мові вже звичним і дуже популярним стало слово kosmonautas, -ė. Слово kosmonautas, як стверджують дослідники (Брагина, 1973, с. 10), утворилося в російській мові, а звідти потрапило й до литовської. В англійській мові для називання американських космонавтів було утворено слово astronautas (Брагина, 1973, с. 10), відоме й литовцям (Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, 1972, p. 43). У пресі слово astronautas часто вживається на позначення членів екіпажів американських космічних кораблів, а kosmonautais називають членів екіпажів радянських космічних кораблів. Часте вживання та популярність слів astronautas, kosmonautas, що з'явилися в шостому десятилітті нашого століття, сприяли появі багатьох іменників цього словотвірного типу. Адже на словотворення впливають і конкретні лексичні зразки. Отже, лексика, що постійно й часто вживається, може слугувати зразком для утворення новотворів. Завдяки особливому соціальному значенню, новизні й оригінальності космічна лексика є джерелом актуальних засобів вираження. Тож за аналогією до згаданих нами слів з'являються нові слова: akvanautas, -ė, hidronautas, -ė, okeanautas, -ė та ін. Уже утворено й слово alkonautas, -ė LM 1985 28, що має таке саме значення, як слово alkoholikas, -ė. Це специфічний вплив лексики на словотворення. Виникла й нова галузь науки — kosmonautika (plg. astronautika), що досліджує польоти в космічний простір. Міжнародний компонент kosmo- поєднується також з іншими самостійно не вживаними компонентами міжнародних слів, наприклад, kosmodromas T 1978 10 — споруда для зльоту й посадки космічних кораблів. До цього словотвірного типу належать такі слова: aerodromas [DLKŽ₁ 5, autodromas T 1976 146, hipodromas DautPV 51, kartodromas T 1979 150, motodromas TŽŽ 519, tankodromas TŽŽ 745, velodromas DLKŽ₁ 926. У наведених тут іменників формується словотвірне значення: місце, пристосоване для керування різними машинами й апаратами — зокрема для водіння, запуску, випробування, змагань тощо. Ці утворення можуть називати машину чи апарат або характеризувати місце, середовище. Одним із перших новотворів згаданого словотвірного типу, як стверджують дослідники російської мови (Русский язык и советское общество, 1968, с. 223), імовірно, було raketodromas. Вважають, що з російської мови це слово потрапило й до литовської. Іменниками цього словотвірного типу литовська мова поповнилася особливо активно в шостому десятилітті нашого століття, коли виникла потреба в новотворах і відчувався вплив космічної лексики. Міжнародний компонент kosm(o)- вживається також із другим, литовським компонентом, часто дієслівного походження: kosmeivystė MNV 26 20, kosmeivis MNV 26 25, kosmotyra KT 1985 190. Згаданий компонент може поєднуватися й із литовським іменником, наприклад, kosmoskrydis MiežLIB 379. Космічна лексика ще нечисленна: вона лише починає формуватися. Тенденції появи й словотворення слів цієї галузі ще не окреслилися. Слова іншомовного походження іноді вживаються двояко: як самостійні слова й як компоненти слів, наприклад: elektra ir elektro-, kinas ir kino-, radijas ir radio-, vakumas ir vakuum-. Отже, у мові вони існують і як міжнародні компоненти слів, і як самостійні терміни. 197 У словах і як самостійні терміни. Нині поширюються складні слова із згаданими міжнародними компонентами. Чимало складних іменників мають перший міжнародний компонент elektro- (< гр. elektron ‘бурштин’). Другий компонент також часто є міжнародним. Зазвичай ці складні іменники вживаються для позначення наукових понять. Ними називають нові галузі науки: elektroakustika FTŽ 70, elektromechanika FTŽ 71, elektrooptika FTŽ 73. Багато цих складних іменників є науковими термінами: elektrodifuzija FTŽ 71, elektrofiltras T 1975 52, elektrofotografija FTŽ 71, elektrokapiliarumas FTŽ 71, elektrokristalizacija FTŽ 71. Складними іменниками з першим міжнародним компонентом elektro- називають також різні установки, механізми, прилади, інструменти й засоби, що мають зв'язок з електрикою. Другий компонент цих складних слів може бути як міжнародним (а), так і литовським (б) самостійно вживаним іменником: а) elektrovagonas JG 1975 11 21; б) elektroįrenginiai скороч., elektrokaras T 1976 115, elektrokrautuvas MLTE III 606, elektronusodinimas MLTE III 324, elektoryšiai T 1974 270, elektrovariklis T 1974 300, elektrovežimėlis T 1979 77, elektrožirklės MNV 17 5, elektrožvalgyba MLTE III 891. Ці складні іменники слід замінювати словосполученнями: електричний вагон, електричне обладнання, електрична війна, електричний навантажувач, електроосадження, електрозв'язок, електродвигун, електричний візок (можливе elektro- возище), електричні ножиці, електрична розвідка. І новіший термін elektrotraukinys слід замінити на електричний поїзд. У сучасній мові з першим міжнародним компонентом elektro- є також складні іменники зі згаданим значенням, другі компоненти яких є міжнародними словами, що самостійно не вживаються: elektrobusas T 1975 45, elektromobilis MT 1975 4 50, elektropedas Š 1985 7 31. У цьому разі замінювати їх словосполученнями не можна. Складними іменниками із зазначеним першим міжнародним компонентом називають також людей цих професій і спеціальностей: а) elektromonteris, -ė T 1975 73; б) elektrokniedytojas, -a ČesKST 52, elektrosaltkavis, -ė KrivNŽ 8. Але й у цьому разі замість згаданих складних іменників слід уживати словосполучення: електромонтер (пор. радіомонтер), клепальник-електрик, слюсар-електрик. Отже, слід дотримуватися загального правила: вживати словосполучення, якщо їхні компоненти є несамостійними словами, а компоненти, що самостійно не вживаються, приєднувати до самостійних слів (пор. Valeckienė, 1968, p. 22–25). Тому багато раніше перелічених іменників слід вважати неправильними, оскільки вони не відповідають вимогам до творення складних слів (пор. Keinys, 1979, p. 23). Отже, як одне слово слід уживати elektroforezė скороч., elektrolitas скороч. Натомість замість складних іменників elektromasažas TM 1976 6 6, elektroprekės VN 1974 20, elektrosmūgis скороч., які й досі трапляються в писемному мовленні, слід уживати словосполучення: електричний масаж, електротовари, удар струмом. Законам словотворення складних слів литовської мови відповідають такі утворення, як elektrolaivis T 1983 245, elektrovežis DLKŽ₁ 148 (але не elektrovežys) (Kalbos praktikos patarimai, 1985, p. 72). 198 Трапляється й кілька складних іменників, у яких до міжнародного компонента kino- додається самостійно вживане, зазвичай міжнародне слово: kinodokumentalistas, -ė LM 1974 48, kinokamera MiėŽAB 218, kinoprodukcija T 1975 134. Tokių darinių buvo pateikta ir „Rusų—lietuvių kalbų polittechniniame žodyne“ (1959): kinofilmas, kinoteatras ir kt. Šio tipo darinių vartojimas nepateisinamas. Visų šių minėtų sudurtinių žodžių vietoje vartotini žodžių junginiai kino dokumentalistas, -ė, kino filmas, kino kamera, kino produkcija, kino teatras. Зовсім інший випадок, коли до міжнародного компонента kino- додаються самостійно не вживані компоненти міжнародних слів, наприклад, kinorama T 1977 271. Спостерігаються й такі утворення, у яких до міжнародного компонента kino- приєднується литовський компонент, наприклад, kinotyra LM 1976 8. Від цього слова утворено kinotyrininkas, -ė, характерне для сучасної писемної та розмовної мови. У литовській літературній мові поширюються утворення такого типу: patentotyra trš., patentotyrininkas, -ė trš. З’являються й складні іменники з першим міжнародним компонентом radio- (< лат. radiare «випромінювати, випускати промені»; radius «промінь»). Другий компонент цих складних іменників часто є самостійно вживаним міжнародним словом. Більшість складних іменників із зазначеним першим міжнародним компонентом — це назви наукових понять, наукові терміни. Ними часто позначають нові галузі науки й техніки та науковців і фахівців цих галузей: radioastronomija MG 1975 5 13, radiobiologija FTŽ 240, radiochemija T 1975 27, radioelektronika MG 1984 6 7, radiofizika MG 1981 8 36, radiomechanika trš., radiometeorologija FTŽ 240; radioastronomas, -ė MG 1975 5 15, radiobiologas, -ė MG 1980 2 13, radiomechanikas, -ė T 1985 228. Поширюються й складні іменники зазначеного значення, які не є науковими термінами: radioreguliuotojas, -a VN 1984 110, radioreporteris, -ė trš. Замість цих складних іменників слід уживати словосполучення: radijo reguliuotojas, radijo reporteris. Складними іменниками з першим міжнародним компонентом radio- називають також різні установки, машини, прилади, значення яких пов’язане з радіо: radiokanalas MG 1986 4 14, radiolokatorius DLKŽ₁ 646, radiometras MG 1986 4 14, radiotelevizija MNV 26 32. З’являються й такі складні іменники цього значення, у яких до міжнародного компонента radio- додається самостійно вживане литовське слово: radioimt(u)vas trš., radiostotis trš. Замість цих іменників слід уживати словосполучення: radijo imtuvas, radijo stotis. Також словосполученнями слід замінювати складні іменники, які ще трапляються в писемній мові: radiopriemonė T 1983 219 (= radijo priemonė), radiosignalas MNV 2 13 (= radijo signalas). Не слід замінювати словосполученнями складні іменники з першим міжнародним компонентом radio-, якщо другий компонент не вживається в литовській мові як окреме слово, наприклад, radiolokacija FTŽ 240. У нашій мові з’являються й складні іменники з першим міжнародним компонентом vakuum- (< лат. vacuum «порожнеча»). Ними часто називають різні установки- 199 ні, пристрої. Другий компонент цих складних іменників буває також самостійно вживаним литовським словом: vakuumdžiovykla trš., vakuumsiurblys trš. Ці іменники ненормативні, не відповідають тенденціям словотворення складних слів, і замість них слід уживати словосполучення: vakuuminė džiovykla, vakuuminis siurblys. Складні іменники з першим міжнародним компонентом vakuum- виправдані тоді, коли вони є термінами й зазвичай другий компонент також є міжнародним: vakuummetras FTŽ 376. З усіх прикладів, наведених у цій статті, можна зробити такий висновок: elektro-, kino-, radio-, і рідше vakuum- вживаються як перші компоненти складних слів, якщо все складне слово позначає наукове поняття, функціонує як науковий термін, а другий компонент складного слова не вживається як окреме слово. Elektra, kinas, radijas, vakuumas не виконують функцій перших компонентів складних слів, якщо другі компоненти є литовськими або міжнародними й не позначають окремих наукових понять (пор. Kalbos praktikos patarimai, 1985, p. 284–285). В. СИМОНАЙТИТЕ-РУДАЙТЕНЕ СКЛАДНІ ІМЕННИКИ З ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМИ ПРЕПОЗИТИВНИМИ КОМПОНЕНТАМИ В ЛИТОВСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ Резюме У сучасній литовській літературній мові найпродуктивнішими є власне литовські афікси та словотворчі основи. Кількість словотворчих засобів постійно зростає завдяки міжнародним словам і запозиченню афіксів та словотворчих основ з інших мов. Популярність цих джерел словотворчих засобів залежить від потреби у словотворчих елементах, зазвичай зумовленої інтенсивністю суспільного життя та пізнавальною діяльністю суспільства. На основі аналізу мови наукової, публіцистичної та художньої літератури радянського періоду встановлено, що в сучасній литовській літературній мові активізувалося творення складних іменників із препозитивним міжнародним компонентом. Особливо інтенсивно поширюються складні іменники, що містять такі препозитивні міжнародні компоненти: aero- ‘аеро-’, agro- ‘агро-’, astro- ‘астро-’, auto- ‘авто-’, avio- ‘авіо-’, bio- ‘біо-’, foto- ‘фото-’, hidro- ‘гідро-’, kosmo- ‘космо-’, makro- ‘макро-’, mikro- ‘мікро-’, moto- ‘мото-’, servo- ‘серво-’, stereo- ‘стерео-’, tele- ‘теле-’, termo- ‘термо-’, turbo- ‘турбо-’, velo- ‘вело-’, vibro- ‘вібро-’, video- ‘відео-’ та ін. Ці афікси, які спочатку широко вживалися лише в термінотворенні, згодом почали використовуватися також у творенні загальновживаної лексики. Соціальні (екстралінгвістичні) та внутрішні (лінгвістичні) чинники, що спричиняють активізацію складних іменників із зазначеними міжнародними афіксами в сучасній литовській літературній мові, тісно взаємопов’язані. Найважливішим соціальним чинником є прогрес науки й техніки. На досліджувані явища також сильно впливають інтернаціоналізація всіх сфер суспільного життя, міжнародна наукова й культурна співпраця, інтенсивні міжнародні контакти. Внутрішні (лінгвістичні) чинники також впливають на процеси творення складних іменників із згаданими міжнародними афіксами, оскільки цей тип словотворення стимулюється потребами самої мови (особливо термінології), тобто необхідністю називати складні поняття. Іноді буває важко встановити, 200 чи прийшли складні іменники з інтернаціональними афіксами до литовської мови з інших мов, чи були утворені в самій литовській мові. Деякі з згаданих нами препозитивних інтернаціональних компонентів уживаються у словотворенні складних слів уже досить давно. Інші з них набули аналогічної словотвірної функції зовсім недавно. На активізацію цього словотвірного афікса вплинули процеси формування космічної лексики, спричинені досягненнями Радянського Союзу в освоєнні космосу та широким суспільним інтересом до космонавтики. V. SIMONAGYTĖ-RUDAGIENĖ СКЛАДНІ ІМЕННИКИ З ПРЕПОЗИТИВНИМИ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМИ КОМПОНЕНТАМИ В ЛИТОВСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ Анотація Новий спосіб суспільного життя та зміни в ньому за роки радянської влади впливають як на словниковий склад мови, так і на її словотвір. Деякі засоби й типи словотворення стають непродуктивними, оскільки слова на позначення давніших понять уже не так часто вживаються. За сприятливих умов внутрішні процеси розвитку мови, які досі не виявлялися, стають очевидними. Спираючись на аналіз наукової та публіцистичної літератури й художніх творів того періоду, автор доходить висновку, що в сучасній литовській літературній мові активізувалося словотворення складних слів, особливо іменників, першою частиною яких є інтернаціональний компонент. Особливо численними є складні іменники з такими інтернаціональними препозитивними компонентами: aero-, agro-, astro-, avia-, bio-, foto-, hidro-, kosmo-, makro-, mikro-, moto-, servo-, stereo-, tele-, termo-, turbo-, velo-, vibro-, video- тощо. Ці компоненти беруть участь не лише в утворенні термінів, а й у творенні складних іменників литовської літературної мови. У статті розглянуто суспільні (екстралінгвальні) та внутрішні (лінгвальні) чинники, що сприяли творенню складних іменників із зазначеними вище компонентами в литовській літературній мові радянського періоду. Велику увагу приділено суспільним чинникам, головним з яких є зміна структури носіїв литовської літературної мови, особливо збільшення кількості людей, які нею користуються. Інтенсивні контакти та співпраця народів Радянського Союзу вплинули не лише на економіку Литви, машинобудування, науковий прогрес і культуру, а й на литовську літературну мову. Тісні контакти між російською та литовською мовами спричинили появу багатьох слів, запозичених через російську мову. На аналізоване складнословотворення також вплинули інші мови, передусім російська. Складні іменники, досліджені у статті, оцінюються з погляду літературної норми: LITERATŪRA Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 2 leid., papild. / Lietuvos TSR MA Lietuvių kalbos ir literatūros institutas; Ats. red. J. Kruopas. V., 1972. Gaivenis K. Terminijos ugdymo vingiai // Kalbos kultūra. 1973. Sąs. 25. P. 19–27. Gaivenis K. Margi naujadarai su tele- // Kalba Vilnius. 1974. Nr. 12. P. 13. Gaivenis K. Mokslo šakų pavadinimai // Mokslas ir gyvenimas. 1981. Nr. 3. P. 6. Kalbos praktikos patarimai / Lietuvos TSR paminklų apsaugos ir kraštotyros draugija. Respublikinė kalbos komisija; Sudarė A. Pupkis. Vilnius, 1985. Keinys S. Terminų darybos taisyklingumas // Kalbos kultūra. 1973. Sąs. 25. P. 14–19. Keinys S. Tarptautiniai elementai lietuvių terminologijoje // Kalbos kultūra. 1979. Sąs. 37. P. 14–26. 201 Keinys S. Lietuviškų sudurtinių terminų daryba // Lietuvių kalbotyros klausimai: Lietuvių kalbos specialioji leksika. V., 1983. T. 22. P. 70–123. Klimavičius J. Nuo garvežio ir sunkvežimio iki elektrovežio ir pienvežio // Kalbos kultūra, 1974. Sąs. 26. P. 16–30. Klimavičius J. Tarptautinių ir lietuviškųjų terminų sinonimija terminologijoje // Lietuvių kalbotyros klausimai: Lietuvių terminologija. V., 1975. T. 16. P. 91–123. Knūkšta P. Videfonas // Kalbos kultūra. 1967. Sąs. 13. P. 68–70. Saari H. Omasõna ja võõrsõna paarid eesti oskussõnavaras. Keel ja Kirjandus. 1980. Nr. 11. Lk. 654–666; Nr. 12. Lk. 737–742; 1981. Nr. 4. Lk. 201–210; Nr. 5. Lk. 282–288. Skujinia V. Tarptautinių elementų vartojimas latvių terminijoje // Kalbos kultūra. 1979. Sąs. 37. P. 57–63. Urbutis V. Žodžių darybos teorija. V., 1978. Urbutis V. Dabartinės lietuvių kalbos sudurtinių daiktavardžių daryba // Dabartinė lietuvių kalba. V., 1961. P. 65–121. Valeckienė A. Kitų kalbų kilmės sudurtiniai žodžiai // Kalbos kultūra. 1968. Sąs. 15. P. 16–26. Апу Ленко В. В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. Харьков, 1972. Брагина А. А. Неологизмы в русском языке: Пособие для студентов и учителей. М., 1973. Василевская Е. А. Сложение в русском языке. М., 1962. Дешериев Ю. Д., Протченко И. Ф. Развитие языков народов СССР в советскую эпоху. М., 1968. Кейнис С. Гибридизация своезычных и интернациональных лексем и морфем литовской терминологии // Контакты русского языка с языками народов Прибалтики. Рига, 1984. С. 89–101. Копан П. И., Михневич А. Е. К характеристике билингвизма как взаимодействия внешней и внутренней формы языков // Контакты русского языка с языками народов Прибалтики. Рига, 1984. С. 157–163. Кулль Р. Развитие эстонской терминолексики на фоне индоевропейских языков // Контакты русского языка с языками народов Прибалтики. Рига, 1984. С. 123–137. Макovsky М. М. Системность и асистемность в языке. М., 1980. Русский язык и советское общество. Словообразование современного русского литературного языка / Под ред. М. В. Панова. М., 1968. Саарн Х. Анализ принципов эстонской терминологии: Автореф. дис. … канд. филол. наук. Тарту, 1981. Скуиня В. П. Роль языковых контактов в развитии латышского литературного языка и научной терминологии // Контакты русского языка с языками народов Прибалтики. Рига, 1984. С. 14–26. Соколова А. Н. Изменения территориального диалекта под влиянием социальных факторов // Очерки по социолингвистике. Шадринск, 1971. Щерба Л. В. Избранные работы по русскому языку / АН СССР, Отд-ние лит-ры и яз.; Предисл., подбор текстов, примеч. и ред. М. И. Матусевич. М., 1957.