scieee AI-readable full text Open interactive document viewer

Instrumento raiška dabartinėje lietuvių kalboje

Elena Valiulytė

Full text

LIETUVIŲ LEKSIKOS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOS LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIX (1991) ЕЛЕНА ВАЛІУЛІТЄ ВИРАЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТА В СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ 0.1. Інструмент — це роль, яку виконує один з учасників ситуації, описаної дієслівним реченням (відповідно, дієсловом)1. Інструмент як одиниця семантичної структури речення (дієслова) перебуває на тому самому рівні, що й агенс, пацієнс тощо (Sližienė, 1986, 51—54). З іншого боку, речення поділяється на більші семантичні одиниці за моделлю суб’єкт—об’єкт—адвербіальний член (щодо визначення цих понять див. Ambrazas, 1986, 24). Важливо, що між одиницями цих рівнів семантичного аналізу є певна відповідність (наприклад, суб’єкт охоплює агенса, пацієнса, перципієнта, бенефіціанта). Це питання переконливо проаналізував V. Ambrazas і вказав, коли доцільніше оперувати поняттями одного рівня, а коли — іншого (Ambrazas, 1982; 1986, 23 tt.). 0.2. Інструмент входить до обсягу поняття об’єкта (поряд із пацієнсом, результатом, бенефіціантом, контентивом)2. Отже, інструмент і об’єкт є одиницями різних семантичних рівнів. Термін «інструмент» уживається також у працях із традиційної лінгвістики для опису значень відмінків і прийменників — зокрема орудного відмінка та прийменника su. 0.3. З погляду референції інструмент — це предмет, за допомогою якого діяч виконує активну дію, спрямовану на інший предмет (пише листа олівцем), на себе самого (умивається водою) або дію без спрямування (похитує головою). 0.4. Основним засобом вираження інструмента є орудний відмінок — самостійно або з прийменником su. Орудний відмінок інструмента докладно описано в окремій праці (Rasimavičius, 1963, 239 tt.). Орудний відмінок розглядається на рівні словосполучень. Обговорюється лексико-семантичний склад словосполучень: дієслова характеризуються за їхньою перехідністю/неперехідністю, а іменники — за належністю до певних семантичних класів (виділяються іменники зі значенням конкретного предмета, іменники, що позначають частину тіла або орган діяча, іменники, що позначають засоби пересування). З урахуванням конкретніших значень дієслова й іменника інструментальний орудний відмінок поділяється на такі семантичні групи: 1) орудний інструмента (коле дрова сокирою), 2) орудний матеріалу (посипає піском 1 За теорією валентності одиниці семантичної структури дієслова називають по-різному — семантичними ролями, семантичними функціями, глибинними (семантичними) відмінками, актантами (Sližienė, 1986, 44 tt.). 2 Kai kurie tyrinėtojai instrumentą siūlo išskirti iš objekto (plg. Drukteinis, 1982, 17). 148 підлогу); 3) орудний засобу (їде потягом). Крім того, в орудному інструмента виділяють ще два підтипи: а) орудний справжнього інструмента (коле дрова сокирою) і б) інструмента-об’єкта (похитує головою, брязкає горщиками). Останній орудний слід вважати окремою семантичною одиницею. Орудний справжнього інструмента ближчий до орудного матеріалу (а не до інструмента-об’єкта), пор.: 1) батько рубає дрова сокирою, сестра поливає квіти водою і 2) дід похитує головою, господиня брязкає горщиками. У першому випадку (1) відображено тричленну ситуацію, де інструмент є посередником між агенсом (виконавцем дії) і пацієнсом (предметом, на який спрямована дія), а в другому (2) — двочленну, де один член є агенсом, а другий, виражений орудним відмінком, відповідає предмету, на який спрямована дія (пор. Slizienė, 1986, 59). Про це свідчить можливість замінити такий орудний (з деякими дієсловами) знахідним відмінком, наприклад: похитує головою/голову, знизує плечима/плечі, брязкає горщиками/горщики, дзвенить ключами/ключі (докладніше про це див. Valiulytė, 1987, 31–41; Rasimavičius, 1963, 247–248). Зіставлювані словосполучення відрізняються певними відтінками: знахідний відмінок сильніше підкреслює предмет, на який спрямована дія, ніж орудний, оскільки перший відмінок (знахідний) є комунікативно «вагомішим»: він посідає друге місце (після називного) в синтаксичній ієрархії форм. Інший лексичний склад і семантичну структуру мають словосполучення з так званим орудним засобу. Вони утворюються дієсловами руху та іменниками, що позначають засіб пересування (а) або тяглових тварин (б), наприклад: учитель відплив кораблем (а), сусід приїхав конем (б). Між цими словосполученнями є смислова відмінність. Орудний відмінок у перших (а) має значення інструмента з відтінком місця. Це видно з трансформацій таких словосполучень, пор.: Учитель відплив кораблем ← Учитель був на кораблі. Корабель відплив або: Учитель відплив, перебуваючи на кораблі. Отже, у глибинній структурі словосполучень з орудним відмінком, яка безпосередньо відповідає описуваній реальній ситуації, наявне також відношення місця між референтами, лише формально воно не виражене. Тому ту саму реальну ситуацію іноді можна описати й за допомогою словоформ зі значенням місця, наприклад: У чиєму возі їдеш, того пісню й плачучи співаєш (про місцевий відмінок у значенні інструмента див. 5.). У словосполученнях із дієсловами руху та іменником в орудному відмінку, що позначає тяглову тварину, реальна ситуація описується редуковано, із пропуском одного її референта — засобу пересування, наприклад: Сусід (а) приїхав конем (б). З досвіду знаємо, що реальна ситуація, пов’язана з цим реченням, є тричленною: її референти — людина (а), тварина (б), засіб пересування (в). Два референти цієї ситуації (б і в) можуть виконувати роль інструмента, проте зовні тією самою морфологічною формою — орудним відмінком — зазвичай репрезентується один із них, наприклад: Сусід приїхав конем/саньми. Одночасна наявність двох форм орудного відмінка з тим самим значенням не є типовою, хоча й можлива, пор.: Сусід приїхав конем саньми. Однак синтаксичні зв’язки цих орудних форм із дієсловом неоднакові. Орудний відмінок іменника, що позначає засіб пересування (сани), тісніше пов’язаний із дієсловом, тоді як орудний іменника, що позначає тварину (коня), пов’язаний слабше, — це редуковане речення. У цьому можна переконатися з трансформації згаданого словосполучення, пор. Сусід приїхав конем саньми ← Сусід приїхав конем, запряженим у ці сани. 149 0.5. Як уже зазначалося, основним засобом вираження інструмента в литовській літературній мові є орудний відмінок (без прийменника). Крім того, як цей варіант уживається й конструкція прийменника su з орудним відмінком, наприклад: Товстою палицею дитину не вб’єш. SLT 239. Шила голкою. JablRR I 664. Пішов [Йонеліс] близько до пісків зі своєю бороною. ŠRagSD 44. Спіймають тебе рибалки шовковою сіткою. JV 27. Однак є конструкції, які не можна замінити одним лише орудним відмінком, наприклад: прогнав собаку з палицею, читаю в окулярах, ходить на милицях та ін. Конструкція з прийменником su у значенні інструмента широко поширена в діалектах. Як показують матеріали Атласу литовської мови, ця конструкція переважає в ареалі північної та західної Литви (а на території східної та південної Литви, особливо на її окраїнах, характерніший орудний відмінок), наприклад: У давнину городище Шимоняй було насипане шапками. Ps (LKŽ XIV 14). Пішов далі від дядька до лісу, зняв кожух і бив по ньому палицею. Pšl. Жорна крутять млиновим каменем. Mšk (LKŽ XIV 14). Дай тому змієві дрючком по загривку! Mžk. Пливи човном до Тільзита. Rsn (LKŽ XIV 14). Загорнися в біле полотно. Pln (LKŽ XIV 14). Не притуляйся до колеса — забруднишся дьогтем. Skr (LKŽ XIV 14). Садіть картоплю кіньми. Rm (LKŽ, I 306). Він приїде з четвіркою коней. Lkš. Переправився через річку на човні. Šlu. На велосипеді я дістануся швидше, ніж кіньми. Brt. У писемній мові конструкція з прийменником su уживається рідше, ніж орудний відмінок. 0.6. Під час аналізу валентності дієслів з’ясувалося, що референти, які виконують функцію інструмента, можуть позначатися й іншими засобами вираження, зазвичай прийменниковими конструкціями (Sližienė, 1986, 54), наприклад: просіює зерно через сито, стріляє з гармат, обдирає руки об аґрус, їде верхи на коні, їде в кареті. Ці конструкції відрізняються від орудного відмінка конкретнішими значеннями, що відображають і спосіб використання інструмента, і його функціонування. Важливо зазначити, що деякі з цих конструкцій можна замінити орудним відмінком — типовим засобом вираження інструмента. Це підтверджується також тим, що вони мають однакове значення. Мета цієї статті — описати нетипові засоби вираження інструмента й указати на їхнє співвідношення з орудним відмінком. 1. Конструкції з прийменниками per та/або pro зі знахідним відмінком 1.1.0. Є дієслова, які для позначення інструмента вимагають конструкцій із прийменниками per та/або pro зі знахідним відмінком, наприклад: просіює борошно через сито, процідив молоко через друшляк, відтиснув терту картоплю через марлю, розчісує льон щіткою з жорсткою щетиною, п’є напій через соломинку, дивиться на зорі через телескоп. З іншого боку, згадані прийменникові конструкції мають дуже обмежений лексичний склад. 1.1.1. Дієслова sijoti, siausti (а також їхні префіксальні похідні) утворюють сполуки з прийменником per та іменниками rėtis, sietas, sytelis, kretilas. Через сито я просіяв борошно. Btrm. Хто хоче їсти добрий хліб, має просіяти борошно через решето. Kv (LKŽ XI 492). Через решето просіє попіл, складе одяг у [піч] і варитиме пару годин. Lk (LKŽ XI 492). Попіл просіяли через сито. Mrc (LKŽ XII 150 540). Спочатку просівають кретилу через решето, щоб відсіяти великі частинки, потім віють зерно. Пор. (LKŽ XII 539). Борошно просіяла крізь густе сито, тож хліб вийшов, як пиріг. Krp (LKŽ XI 491). Крізь ситечко просіяла борошно, щоб не було остюків. Šmk (LKŽ XII 488). Коли повезуть до млина, жінки просіють крізь решето. Gd (LKŽ XII 487). 1.1.2. У писемній мові з дієсловом sijoti знаходимо також прийменник pro, наприклад: Пил дрібний, мов дощ, просіяний крізь решето (trš). Не так уже й сильно, але цілий день просіює крізь сито (rš). Наявні в нашому розпорядженні діалектні факти не підтверджують такого вживання. 1.1.3. З дієсловами sijoti, siausti вживається — лише значно рідше — також орудний відмінок (із прийменником su), наприклад: Густим [ситом] я просіяв борошно, а решетом — крупу. Ign (LKŽ XI 492). Овес просіюєш густим ситом, а тоді очищаєш у віялці. Vdš (LKŽ XII 531). Кількома ситами просіяв — звідки ж узявся той жучок? Mžš (LKŽ XII 531). Ситом просіємо зерно. Rod (LKŽ XII 540). Раніше все зерно просівали кретилами. Švnč. Борошно просіюй ситом, а зерно — решетом. J. Є піску, просій зерно решетом. J. Пор. також: Дощ сіє, наче решетом. Pn (LKŽ XII 539). Орудний відмінок у наведених реченнях є синонімічним конструкціям із прийменником per. Це також свідчить, що вони мають значення інструмента. Однак семантично вони дещо відрізняються від орудного відмінка. Орудний відмінок узагальнено позначає інструмент, тоді як конструкції з прийменником per передають також спосіб його використання, дії: указують на проходження пацієнса крізь знаряддя. Це зумовлено семантичним зв’язком цих конструкцій із конкретним просторовим значенням прийменника, пор.: Через решето просіюються і добрі зерна. Ktk. Через сито бризне на тих каченят — замерзнуть. Jrb (LKŽ XI 531). 1.2.1. Дієслово košti (а також його префіксальні похідні) утворює сполучення з прийменником per та іменниками koštuvas/koštuvis, taip pat sietelis, sietas, audeklas тощо. Проціди молоко крізь цідилок. J. Я воду проціджу крізь цідилок: вода з нашої криниці засмічена. Sdk (LKŽ VI 382). Треба процідити овес крізь сито. Pb (LKŽ XII 531). Проціди молоко крізь ганчірочку. Krsn (LKŽ VI 381). Процідила молоко крізь полотняну хусточку. Ktk. 1.2.2. У писемній мові в такій позиції знаходимо вжиту також конструкцію з прийменником pro, наприклад: Потім клейстер проціджують крізь сито або марлю й охолоджують. NŪE 12. Суміш проціджують крізь сито. NŪE 26. Хоча формулювання словникової дефініції дієслова košti — «очищати рідину крізь матеріал або ситечко від непотрібних домішок» (DŽ₁ 329) — орієнтує на прийменник pro, наявні в нашому розпорядженні діалектні факти свідчать про вживання в цій позиції прийменника per. На нього вказує і співвідносний із ним префікс per-, наприклад: Відстояну рідину проціджують крізь фільтрувальний папір (trš). 1.3. Дієслово sunkti (а також його префіксальні похідні), як і košti, уживається з конструкцією з прийменником per, утвореною іменниками marlė, drobė тощо, а також sietelis, sytelis (пор. 1.2.), напр.: 151 Відтиснув (терту) картоплю через полотняну серветку. Ktk. Розтовк ягоди дном чашки, потім відтисни через ситечко. Vb (LKŽ XII 582). Вийнятий мед відціджував через сиромішок. VdS (LKŽ XIV 163). Аналогічно вживається й дієслово pertrinti у значенні «розтерти й відтиснути», напр.: Протерти цибулю через ситечко. DŽ₁ 556. Помідори протерти через друшляк у соус (trš). 1.4. Дієслово šukuoti (про льон) та його префіксальні похідні вживаються з конструкцією з прийменником per, іменником у якій є šepetys, напр.: Під час прочісування льону через рідкі щітки отримують клоччя. Krkn (LKŽ IX 211). Я вичесав льон через щетинну щітку — блищить, наче шовк. Ktk. У такій позиції вживається також орудний відмінок згаданого іменника, напр.: Льон чешуть дерев’яними й залізними щітками. DŽ₁ 808. Це зумовлено синтаксичною сполучуваністю основної лексеми (значення) цього дієслова, пор.: Волосся чешуть гребінцем, щіткою. 1.5. При дієсловах gerti, siurbti конструкція з прийменником pro має значення інструмента; вона утворюється з іменником, що називає порожнистий предмет — šiaudelį, напр.: Вона (Марта) сьорбала напій через тоненьку соломинку. VencIGD 146. Паралельно вживається й конструкція з прийменником per, напр.: У склянки кладуть лід, наливають пунш і п’ють через соломинку. ŠPG 166. П’ють через соломинку з високих бокалів. ŠPG 169. Усі коктейлі — солодкі чи міцні — п’ють із високих бокалів через соломинку. ŠPG 170. З погляду норми співвідношення конструкцій pro šiaudelį і per šiaudelį таке саме, як у конструкцій зі значенням простору eiti pro duris і eiti per duris (остання є варіантом першої) (див. 1.6.1.). 1.6. Конструкції з прийменником pro, у яких іменники akiniai, žiūronas, mikroskopas, teleskopas поєднуються з дієсловами зорового сприйняття žiūrėti, žvelgti, matyti, stebėti, atrodyti «бути видимим», також мають значення інструмента, напр.: Капітан корабля дивився у бінокль. DŽ₁ 968. У бінокль чи телескоп можна побачити у сотні й тисячі разів більше зірок. LA 137. Не минуло й місяця, як у новий телескоп уже можна було поглянути на зорі. LA 113. Один старий мав такий бінокль, у який бачив, чи має оглядувана річ щастя, чи ні. MPs IV 5. Дружина розбила й усі закопчені уламки, крізь які покійний спостерігав за сонцем. VienIMA 189. У невеликий телескоп вони виглядають як круглі бліді цятки. LA 204. 1.6.1. У діалектах, а іноді й у письмовому мовленні, з тими самими дієсловами вживається також конструкція з прийменником per, напр.: Таку здохлу муху я спіймав, а в бінокль вона така велика, строката, дзьоб довгий. Jrb. У бінокль дуже далеко видно. Alv. В окулярах я це чітко бачу. Mšk. Лігши за кущем, я добре бачив у свій бінокль увесь ворожий флот. Balč. З погляду норми ці конструкції слід оцінювати так само, як аналогічні конструкції зі значенням простору, пор.: žiūri per langą, išėjo per duris. Слід сказати, 152 що щодо прийнятності/неприйнятності таких конструкцій у літературній мові досі немає твердої та одностайної думки. Як відомо, Й. Яблонскіс схвалював такі конструкції з pro з акузативом (Jablonskis, 1957, 670–672). Однак у писемній мові конструкції з per і надалі вживаються поряд із конструкціями з прийменником pro, наприклад: повернув через ворота CvR I 90, (вітер) рвався крізь щілини ŽemR III 415, вибіг через двері KrėvRg 33, дивився у вікно VaižgRR I 413, сопів через ніздрі VienR V 114. Таке вживання прийменника per підтримується діалектами. Тому в «Граматиці литовської мови» (1971, 630) було запропоновано вважати нормативними ці конструкції з прийменником per³. Однак дехто сумнівається щодо цієї рекомендації (Pupkis, 1980, 153). У найновішій праці, присвяченій мовним нормам (Paulauskienė, Tarvydaitė, 1986, 108–109), такі конструкції рекомендовано для літературної мови як синоніми конструкцій із прийменником pro. 1.6.2. Іменник akiniai при дієслові matyti вживається також із прийменником su, наприклад: Su akiniais gerai matau. Ktk (але самостійний інструментальний відмінок не вживається, пор. *Akiniais gerai matau). З дієсловом ширшого значення stebėti вживається інструментальний відмінок зазначених іменників, який є синонімом конструкції з прийменником pro, пор.: Вони вже почали спостерігати за зорями за допомогою невеликих власних телескопів. LA 109 — Їх важко, а часом і зовсім неможливо спостерігати навіть крізь найбільші телескопи, розташовані на поверхні Землі. LA 205. 2. Конструкція прийменника iš із родовим відмінком 2.1. Конструкція з прийменником iš виражає інструмент, якого вимагають дієслова стрільби. З іншого боку, конструкції з прийменником iš зі значенням інструмента мають дуже обмежений лексичний склад: вони утворюються з іменниками, що позначають засоби стрільби — зброю, наприклад: гвинтівка, автомат, пістолет, кулемет, гармата, артилерійська установка, а також лук. Стріляють із гармат. DŽ₁ 532. Розповідали, як, закусивши в Ярмали, з’ївши двох телят, стріляли з браунінгів у курку. CvR V 125. Та й застрелив нашого братика першою кулькою, з різнокольорових рушничок. JD 1119. Спробував і, випасаючи худобу, стріляти з лука. MašAMB 63. Вони (птахи) з презирством дивилися на тих двоногих створінь, хоча ті іноді пострілювали в них із рушниць. Balt. Ці конструкції семантично пов’язані з конструкціями просторового значення. Вони передбачають референт, що рухається зсередини знаряддя (його перебування всередині першого). Це відображено й у семантичній структурі дієслова šauti, пор. його визначення: «випустити кулю з вогнепальної зброї» (DŽ, 807). З іншого боку, два референти ситуації дійсності, описуваної дієсловами šauti, šaudyti, можуть сприйматися як інструмент і обидва виражатися зовні 3 Слід сказати, що тут маються на увазі конструкції, утворені з іменниками, що позначають порожнисті або складені предмети (паркан, ґрати, сітка). У граматиці їх наведено разом із конструкціями, у яких іменник позначає суцільний предмет, наприклад: Прострілив крізь три стіни. Rs. На це звернув увагу Й. Кілюс (Kilius, 1973, 27–30). Щодо нормативності цих конструкцій сумнівів не виникає. Однак бувають випадки, коли замість прийменника per уживається також прийменник pro, наприклад: Його широкі плечі підводяться, крізь піджак випинаються гострі лопатки. BubnDŽ 52. 153 різними формами слів, напр.: Мисливець стріляв із рушниці дробом. Тут маємо розщеплене вираження — складний інструмент: конструкція з прийменником iš має значення знаряддя, а орудний відмінок — матеріалу, пор. 0.4. 2). Однак і знаряддя може виражатися орудним відмінком (із прийменником su), який є синонімічним конструкції з прийменником iš, напр.: Їх обстрілювали кулеметами, закидали гранатами (tsp). Стріляє з рушниці. Перен. 2.2. Конструкції з прийменником iš зазначеного лексичного складу вживаються також зі словосполученнями зі значенням стрільби відкрити, розпочати вогонь, напр.: Уночі відкрили вогонь із браунінга ans. Dr (LKŽ VII 282). Відкрили вогонь з артилерії. 2.3. Іменник svaid yklė «пристрій для метання каміння», його синоніми laid yklė (laidynė), mėtyklė, svilksnė (svilksna) вживаються з прийменником iš і дієсловами метання (mėtyti/mesti, svaidyti/sviesti, laidyti/paleisti), напр.: Діти кидають каміння зі пращі. Mšk (LKŽ XIV 256). Один, худіший, кинув йому камінь із пращі. LKŽ VII 16. З пращі далеко закидають. DŽ₁ 397. Цього року кинув камінь із пращі. Stan. З тими самими дієсловами вживається і конструкція iš rankos «з руки», напр.: Я з руки кидаю далі, ніж Йонас із пращі. Із пращі я кину вдвічі далі, ніж з руки. Jz (LKŽ VII 16). On (LKŽ XIV 256). 2.4. До конструкцій із прийменником iš, що мають значення інструмента, можна віднести й конструкції з іменниками на позначення посуду, поєднані з дієсловом gerti «пити» (пор. 1.5.), напр.: П’є з глечиків. Dauk (LKŽ IV 156). Випив лимонаду з пляшки. Ці конструкції позначають предмет, за допомогою якого виконується дія. Однак конструкції, утворені з іменниками зі значенням місця й ужиті з тим самим дієсловом gerti, мають суто просторове значення, напр.: Два голуби пили, голуб’ята пили з найглибшого озерця. LB 26. 2.5. У діалектах, особливо жмудських, є й конструкції з прийменником iš, що мають значення інструмента й відрізняються лексичним складом, напр.: Козаки били батогами. Grd. Пустуватимеш — дістанеш палицею. Trš. Дай свині жердиною — і заженеш її в хлів. Ty (LKŽ IV 158). Як вдарю ножем, то знатимеш! Krp (LKŽ IV 158). Молодий старому б’є по п’ятах косою (коли косять сіно). Vg (LKŽ IV 158). Пастухи (нацькувавши) вітають людину камінням. Lk (LKŽ IV 158). Уміє вирубати сокирою (зробити за допомогою сокири). Kp (LKŽ IV 158). Бий з руки, тоді й увійде (бий сильно: самого падіння молота недостатньо). Kp (LKŽ IV 158). (Більше прикладів див. DūnŽ 108.) Як бачимо, ці конструкції вживаються для опису ситуацій удару (або подібних до нього). 3. Конструкція прийменника į із знахідним відмінком 3.1. Конструкція прийменника į у сполуках із певними дієсловами також може мати значення інструмента (пор. Slizienė, 1986, 54, 83). Це підтверджує можливість замінити її типовим засобом вираження інструмента — орудним відмінком, наприклад: Старенька витерла руки об фартух/фартухом; учень витер черевики об траву/травою; 154 Дитина поранила палець об скло/склом. Між зіставлюваними сполуками є семантична відмінність, що відображає дещо різні відношення між референтами в реальній ситуації. У конструкції з прийменником į позначається предмет, положення якого не змінюється під час дії, тоді як орудний відмінок указує на предмет, яким вільно маніпулюють (пор. рос. Апресян, 1974, 140). Це виразніше видно з парафраз цих сполук, пор. 1) витерла руки об фартух ← висушила руки, водячи ними об фартух і 2) витерла руки фартухом ← висушила руки, узявши в них фартух. Отже, конструкція прийменника į та орудний відмінок указують на інструмент, який використовують по-різному. У сполуках з орудним відмінком акцентується спрямованість інструмента на пацієнта (витирає руки фартухом: фартух → руки), а в сполуках із конструкцією прийменника į — навпаки, спрямованість пацієнта на інструмент (витирає руки об фартух: руки → фартух). В останньому випадку виражається начебто зворотний вплив між референтами: пацієнт (руки) впливає на інструмент (фартух) і водночас сам зазнає впливу (руки труть об фартух, тому вони висихають; пор. визначення дієслова витирати: «усувати вологу тертям, сушити»). 3.2. Конструкцій із прийменником į, які не можна замінити орудним відмінком, більше, наприклад: Вдарився головою об одвірок Ktk. Я забруднив рукавом стіну — її щойно пофарбували. Ktk. Я розбив ліхтар об тверду скелю. Myk-Put. Вилетів комарик з дубочка, розбив голівку об гілочку дубочка. Krč (LKŽ VIII 472). Об терни подряпав руки. J. Відбив косу об камінь. Ktk. Як бачимо, іменники в наведених конструкціях із прийменником į зазвичай позначають нерухомі предмети (одвірок, стіна, скеля, схил), якими не можна маніпулювати. Дієслова позначають результативні дії. Ці дії зазвичай є результатом інших дій, пор. вимазався, торкнувшись стіни, розбив, ударивши об скелю, розбив голівку, падаючи з дуба. 3.3. Значення інструмента має вважатися також у конструкції з прийменником į у реченні: На узліссі дув у ріг і звуками вимагав опустити мости. VienR IV 163. 4. Конструкція прийменника ant із родовим відмінком 4.1.0. Значення інструмента мають два типи конструкцій із прийменником ant, пор.: їде верхи на коні, пливе на трісці, приніс на спині та сперся на лікті, став на коліна. Одні з них позначають засіб пересування, переміщення у просторі, інші — засіб (або спосіб) зміни положення (пози) суб’єкта. Ці конструкції (тобто зі значенням інструмента) семантично пов’язані з основним просторовим значенням конструкцій із прийменником ant — «бути над чимось, торкатися поверхні чогось», пор.: їде верхи на коні та сидить на коні (значення останньої сполуки включене в значення першої; з іншого боку, першу можна вважати редукованою). 4.1.1. Конструкції з прийменником ant, що позначають засіб пересування, неоднорідні. Виразне значення інструмента мають конструкції з прийменником ant, уживані з дієсловом їхати верхи (а також його контекстуальними синонімами), іменник у яких позначає тварину (зазвичай коня), наприклад: 155 Можна їхати верхи на цьому коні — він уже об’їжджений. Ig (LKŽ IV 351). І приїхав юнак на вороному конику. KlvD 24. Проскакав вершник на коні, і коса дзвінко брязнула в сутінках. Myk-PutR X 213. Прилетів на сивому, як свідар. Ktk. Ця конструкція замінюється орудним відмінком, наприклад: На коні (конем Pnd) їздив, коня шукав. Rs. Не на своєму конику ти до мене приїхав. JV 10. Однак неживий предмет, що слугує засобом пересування верхи, виражається лише конструкцією з прийменником ant, і замінити її орудним відмінком не можна. П’яний і на палиці проїдеться верхи. Mlt (LKŽ IV 360). Бачимо — відьма летить на мітлі. SNėrR I 210. На гілці верхи виїхав. Šim (LKŽ IV 359). На мітлі, бачила, приїхав. Kv. Існують фразеологізовані сполуки дієслова joti, а також jodyti, jodinėti із конструкцією з прийменником ant (а також з орудним відмінком), наприклад: їздити, об’їжджати, об’їжджати верхи на шиї (шиєю) «визискувати, кривдити, мучити» (LKŽ IV 348, 350, 359), їздити, об’їжджати, об’їжджати верхи на шиї «те саме». 4.1.2. Синкретичне значення місця — інструмента мають конструкції з прийменником ant певного лексичного складу у сполуках із дієсловами переміщення, наприклад: літає на чарівному килимі, перевозить машини на платформах, пливе на дошці. Ці сполуки утворено шляхом синтаксичної редукції, із пропуском дієслова буття, пор.: літає на килимі ← літає, перебуваючи на килимі. Конструкція з прийменником ant зберігає своє значення місця (перебування предмета на поверхні), а дієслово переміщення надає їй іншої — інструментальної — функції. Утворення таких сполук більшою мірою обмежує лексичне значення іменника, наприклад: Інші, втративши коней, рушили вниз за течією на зроблених плотах. VienR IV 192. Він плив на трісці. KatMAR 332. Хто б тут користався на кризі перечікував! Vilkš (LKŽ X 103). Після війни люди їздили в вагонах. Ktk. Телевізори перевозили на дахах автомобілів, на візках, санчатах і навіть на плечах. KT 1989 Nr. 30. Для цих сполук в окремих випадках синонімічним може бути орудний відмінок, наприклад: Одного разу веселі брати попливли до коханої на плотах. CvR₁ I 44. Описуючи ситуацію переправи (через річку, озеро тощо), іменники keltas, plaustas також уживаються в орудному відмінку (з прийменником su), наприклад: Раніше ми переправлялися через Няріс біля Жирмунай поромом (lk). У села Ланкупяй немає переправи, тож вони переправляються через річку на плоті. Rg. 4.1.3. Подібне значення мають конструкції з прийменником ant у сполуках із дієсловами, що виражають зміну місця предмета, де іменник позначає частини тіла, наприклад: Якщо завтра-післязавтра почнеться відлига, розмокнуть дороги, то, може, тягнутиму хмиз на спині? BaltPV I 44. Чоловік ніс на плечах підстрелену сарну. VienR IV 92. Бурштинчик несу тобі на долоні. SNėr. [Пташки] на крилах приносять звідти різне насіння квітів. KrėvAP 52. Таурас опустив голову й кинувся, бажаючи підняти її разом із конем на роги. VienR IV 61. Мати взяла немовля на руки (lk). Ці конструкції також мають відтінок значення місця — вказують на контакт пацієнса з інструментом, пор. тягне хмиз на спині ← тягне хмиз, поклавши його собі на спину. 156 4.2. Від просторового значення більш віддалені конструкції з прийменником ant, у яких іменник позначає частини тіла, у сполученнях із дієсловами, що означають зміну суб’єктом положення або місця. Такі конструкції також слід вважати такими, що мають значення інструмента. Деякі з них можна замінити орудним відмінком, наприклад: Дівчина сперлася на лікоть (/ліктем) і почала розглядати обличчя Віктора. RimkKK 62. Було темно, але він послизнувся, сперся на руку (/рукою). BsP IV 33. Маю ноги, але ходжу на голові (/головою). Ms 12. Дівчина підстрибувала на кінчиках пальців. RimkKK 63. Руками вперлася в боки й повернулася на п’яті. VencIGD 21. Кінь упав на коліна... KrėvP 58. Пан упав навколішки перед пастушком і просить, щоб той його не шматував. ŠŽ 241. Здавалося, що корова спокійно стає навколішки, щоб лягти на передні ноги. RinkKK 133. Пор.: Виповзають люди навшпиньках (/на кінчиках пальців). SNėrR I 203. Однак до значення інструмента не зараховують аналогічні конструкції з дієсловами стану, наприклад: спирається на руки, стоїть на одній нозі, стоїть навколішки, лежить на боці. Це контентивне значення. 5. Місцевий відмінок 5.1. Іменники, що позначають засоби пересування, у сполученнях із дієсловами руху, крім звичайного орудного відмінка, іноді вживаються також у місцевому відмінку4, який у цьому разі має синкретичне просторово-інструментальне значення, наприклад: В автобусі/автобусом їхало кілька студентів. У літаку/літаком летіло близько ста пасажирів. Усі їдемо в тому самому возі (усі перебуваємо в однаковому положенні). Trgn. Дорогою їде пан у великій кареті, запряженій шістьма кіньми. BsP II 205. Привезли ялинки у вантажівці. У сполученнях із місцевим відмінком сильніше наголошується місце перебування суб’єкта (або об’єкта) під час руху, а з орудним відмінком — сам рух. 5.2. Таке саме значення має й місцевий відмінок іменників, що позначають посудини, у сполученнях із дієсловами переміщення у просторі (зазвичай везти, нести), наприклад: Привезли піску в ящику. В експедиції воду перевозять у бочках. Іде поволі, ніби решетом несе воду. KrėvP (Skdt). Приніс ягід у кошику. І в цьому разі місцевий відмінок ужито в нетиповому оточенні, тому він набуває додаткового значення — інструментального поряд із просторовим. Аналогічні ситуації дійсності описуються також за допомогою конструкції з прийменником su, наприклад: Решетом води не принесеш. PPr 232. Ушетком носили коровам пити. Ktk. Приносить у горщику крупу теплою. Б. Господиня несла борошно з комори в кориті. SV 14. Привіз води в бочці. Заключні зауваги 1. Типовим засобом вираження інструментального значення є орудний відмінок (із прийменником su – рідше). 4Типовим контекстом уживання місцевого відмінка є дієслова без переміщення — стану, конкретної дії тощо (див. ГЛЯ 463). 157 2. Однак залежно від лексичного значення окремих дієслів і характеру референта, що виконує функцію інструмента, для тієї самої мети вживаються й інші словоформи. 3. Інструментальне значення з певними дієсловами мають: a) конструкції з прийменниками per і/або pro (просіює крізь сито, процідив крізь друшляк, відтиснув крізь марлю, прочісує льон рідкими щітками, п’є воду через|крізь соломинку, дивиться через|крізь телескоп); b) конструкція з прийменником iš (вистрілив із рушниці, пустив стрілу з лука, стріляє з кулеметів); c) конструкція з прийменником į (витер взуття об траву, забруднив рукав об стіну, подряпав руки об аґрус); d) конструкції з прийменником ant (їде верхи на коні, пливе на дошці, приніс на спині, сперся на лікті, став на коліна); e) місцевий відмінок (їде в кареті, привіз у вантажівці, приніс ягоди в кошику). 4. Деякі з названих конструкцій чи форм можна замінити орудним відмінком, пор.: просіює крізь сито|ситом, прочісує льон щітками|щітками, спостерігає за небом через телескопи|телескопами, стріляє з кулеметів|кулеметами, витирає руки об рушник|рушником, їде верхи на коні|конем, підняв їжака на вилах|вилами, їде у возі|возом. Можливість замінити зазначені конструкції типовою формою вираження інструментального значення свідчить і про те, що вони мають інструментальне значення. 5. Нетипові форми вираження інструментального значення відрізняються від орудного відмінка конкретнішим значенням — це зумовлено їхнім семантичним зв’язком із просторовим значенням. ДОДАТКОВІ СКОРОЧЕННЯ BubnŽDŽ – Bubnys V. Alkana žemė. Po vasaros dangum. Nėsėtų rugių žydėjimas. V., 1977. LA – Lietuvos astronomija / Sudarytoja Z. Sviderskienė. V., 1984. DūnŽ – V. Vitkauskas. Šiaurės rytų dzūnininkų šnektų žodynas. V., 1976. KT – «Комсомольська правда» (газета). NŪE – Namų ūkio enciklopedija. V., 1987. SV – «Поранений вітер: Литовські народні міфологічні оповіді» / Упорядкував N. Vėlius. В., 1987. ŠŽ – Stebuklingas žodis: Lietuvių liaudies pasakos. K., 1985. ŠPG – B. Purvinienė. Šalti patiekalai ir gėrimai. V., 1966. Інші скорочення — як в академічній «Граматиці литовської мови». LITERATŪRA Ambrazas V. Dėl sintaksinių ir semantinių terminų santykio // Sintaksės ir semantikos klausimai. Šiauliai, 1982. P. 6–7. Ambrazas V. Lietuvių kalbos sakinio sintaksinės ir semantinės struktūros vienetai // Lietuvių kalbos sintaksės tyrinėjimai. V., 1986. P. 4–44. Drukteinis A. Objekto sąvoka ir kai kurie požymiai // Kalbotyra. 1982. T. 33(1). P. 15–20. Jablonskis J. Rinktiniai raštai / Redagavo J. Palionis. V., 1957. T. 1. Kilius J. Dėl prielinksnių pro ir per // Mūsų kalba. 1973. Nr. 4. P. 27–31. Kilius J. Dėl vietos reikšmių sistemingumo // Mūsų kalba. 1973. Nr. 5. P. 35–40. Lietuvių kalbos gramatika. V., 1971. T. 2. Paulauskienė A., Tarvydaitė D. Gramatikos normos ir dabartinė vartosena. K., 1986. Pupkis A. Kalbos kultūros pagrindai. V., 1980. 158 Rasimavičius A. Dėl instrumentinio įnagininko vartojimo // Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai. A serija. 1963. T. 1(14). P. 239–256. Sližienė N. Lietuvių kalbos veiksmažodžių valentingumas ir sintaksinė klasifikacija // Lietuvių kalbos sintaksės tyrinėjimai. V., 1986. P. 45–96. Valiulytė E. Iš galininko ir įnagininko sinonimikos (linguoti galvą / galva) // Kalbos kultūra. 1987. Sąs. 52. P. 31–41. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. М., 1974. ГЛЯ – Грамматика литовского языка. Вильнюс, 1985. Э. ВАЛЮЛИТЕ СПОСОБЫ ВЫРАЖЕНИЯ ИНСТРУМЕНТА В СОВРЕМЕННОМ ЛИТОВСКОМ ЯЗЫКЕ Резюме В литовском языке для выражения инструмента действия, кроме обычной формы — творительного падежа (с предлогом su „с“ — реже), употребляются и иные словоформы. В зависимости от лексической семантики определенных глаголов инструментальное значение имеют некоторые предложные конструкции, а именно: 1) per „через“ + вин. п.: gerti skystį pro|per šiaudelį „пить жидкость через соломку“, košti pieną per koštuvą „цедить молоко через цедилку“; pro|per „сквозь“ + вин. п. sjoti grūdus per sietą „просеивать зерно сквозь сито“, žiūrėti pro|per žiūronus „смотреть в (букв. сквозь) бинокль“; 2) iš „из“ + род. п.: šaudyti iš šautuvo „стрелять из ружья“, gerti iš butelio „пить из бутылки“; 3) į „в“ + вин. п. šluostyti rankas į prijuostę „вытирать руки о передник“, susiseisti pirštą į stiklą „поранить палец о стекло“, išbalinti rankovę į sieną „выпачкать рукав о белую стену“; 4) ant „на“ + род. п.: joti ant arklio „ехать верхом на коне“, plaukti ant lentos „плыть на доске“, nešti ant nugaros „нести на спине“, atsiremti ant rankų „облокотиться на руки“; 5) местный п.: važiuoti traukiniu „ехать в поезде“, atnešti pintinėje uogų „принести в корзинке ягод“. Некоторые из упомянутых конструкций чередуются с творительным падежом, напр.: sjoti grūdus per sietą | sietu, stebėti žvaigždes pro teleskopą | teleskopu, šaudyti iš šautuvo | šautuvu, nusišluostyti rankas į prijuostę | prijuoste, joti ant arklio | arkliu, atsiremti ant rankų | rankomis, važiuoti traukiniu | traukiniu (чаще). Нетипичные формы выражения инструмента отличаются от творительного падежа большей конкретностью своего значения, что обусловлено семантической их связью с конкретным — пространственным значением.