Lietuvos instituto kronika. 1990

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXX (1993) PERIFERINĖS LIETUVIŲ KALBOS TARMĖS Хроніка Інституту литовської мови 1990 16 квітня відновлено Інститут литовської мови (постанова Президії Литовської академії наук від 09.04.1990 № 115). Директором обрано доктора філологічних наук Александра Ванагаса. Структура. 4 відділи: словників (керівник — кандидат філологічних наук В. Віткявічюс), граматики (керівник — доктор філологічних наук В. Амбразас), культури мови й термінології (керівник — кандидат філологічних наук С. Кейніс), історії мови й діалектології (керівник — кандидат філологічних наук К. Моркунас), 4 групи: топоніміки, мовних контактів, соціолінгвістики, Комісії литовської мови. Наприкінці 1990 року в Інституті працювало 95 осіб, з них 63 наукові співробітники (5 докторів філологічних наук і 24 кандидати філологічних наук). В аспірантурі Інституту було 9 аспірантів (у 1990 році прийнято 2 — Е. Пранцкунене та Д. Мурмулайтите), у докторантурі — 1 докторант (кандидат філологічних наук К. Гаршва). Основні напрями наукових досліджень: граматична структура литовської мови, лексикологія та лексикографія, діалекти, історія мови, ономастика, функціонування й нормалізація сучасної литовської мови, культура мови, соціолінгвістика. Видавнича діяльність: видано 10 видань (84, 43 друк. арк., 74552 прим.): Державна мова і нормалізація мови: тези доповідей VII Прибалтійського теоретичного й методичного семінару (симпозіуму) з термінології та культури мови (29–30 травня 1990 р.) / Відп. ред. С. Кейніс. — В., 1990. — 21 с. — 250 прим. Культура мови / Відп. ред. К. Улвідас. — В.: Мокслас, 1990, зош. 58. — 87 с. — 4000 прим. Культура мови / Відп. ред. К. Улвідас. — В.: Мокслас, 1990, зош. 59. — 88 с. — 4000 прим. Амбразас В. Сравнительный синтаксис причастий балтийских языков. — В.: Мокслас, 1990. — 292 с. — 800 экз. 221 Gaivenis K., Keinys S. Kalbotyros terminų žodynas. — K.: Šviesa, 1990. — 278 p. — 10000 egz. Garšva K. Pietryčių Lietuvos autonomijos klausimai. — V., 1990. — 38 p. — 3000 egz. Kniūkšta P. Vilniaus kraštas ir lietuvių kalba. — V.: Mokslas, 1990. — 80 p. — 10500 egz. (lietuvių, rusų, lenkų k.). Паліоніс Й., Сабаляускас А. Мовознавці східнослов’янських мов на ниві литуаністики. — В.: Mokslas, 1990. — 104 с. — 2000 прим. Sabaliauskas A. Lietuvių kalbos leksika. — V.: Mokslas, 1990. — 335 p. — 2000 egz. Vitkauskas V. Kad mūsų žodis neverktų. — K.: Šviesa, 1990. — 80 p., — 40000 egz. Публікації у пресі. Опубліковано 84 наукові статті (76 у республіканській та 8 у закордонній пресі), а також 114 науково-популярних статей. Популяризація науки. З різних питань мови прочитано 49 лекцій, взято участь у 19 телевізійних і 8 радіопередачах. Наукові експедиції. Для збирання діалектного, словникового та соціолінгвістичного матеріалу організовано 3 експедиції (в околицях Моседіса, Дівенішкес і Купішкіса), якими керували Л. Грумадене, Б. Ванагене, А. Відужиріс, К. Восилюте. Конференції та міжнародні наукові зв’язки. У лютому–березні В. Амбразас брав участь у конференції Міланського лінгвістичного товариства та сесії Інституту мовознавства університету Мессіни (Італія), читав лекції в університетах Флоренції, Парми, Потенци й Мілана. 23–26 квітня на міжнародній науковій конференції «Закономірності розвитку мов», що відбулася в Латвійському університеті, С. Каралюнас виголосив доповідь «Архаїзми лексики балтійських мов і діалектів». 21–31 травня Н. Чепене брала участь у Берліні в конференції балтистів, виголосила доповідь «Германізми в литовській мові та їхнє дослідження», працювала в бібліотеках. 29–30 травня В Інституті відбувся VII методичний семінар (симпозіум) країн Балтії з термінології та культури мови «Державна мова і нормалізація мови». Його організував відділ культури мови та термінології. Доповіді виголосили К. Гайвеніс («Застосування міжнародних принципів термінології до литовської термінології»), С. Каралюнас («Етнічна функція мови»), А. Каулякене («Оцінювання синонімії в науковій і технічній термінології»), С. Кейніс («Суспільне становище литовської мови в радянські часи»), П. Кнюкшта («Литовська мова у Вільнюському краї»), а також мовознавці з Естонії та Латвії. 222 12 червня на з’їзді Литовської католицької академії наук, у секції литовської мови В. Віткаускас виголосив доповідь «Великий академічний „Словник литовської мови“ та принципи його укладання». 16–17 червня на конференції «Порівняльне мовознавство та літературознавство російської, польської й білоруської мов», що відбулася у Вітебську, Л. Грумадене виголосила доповідь «Методологічні зауваги щодо дослідження балто-слов’янського пограниччя». 11–21 серпня А. Ванагас брав участь у XVII Міжнародному конгресі з ономастики в Гельсінкі та виголосив доповідь «Розвиток семантики литовських гідронімів». 28 вересня на науковій конференції, присвяченій 105-річчю від дня народження Й. Балчиконіса, доповіді виголосили Л. Грумадене («Мова міст і мовні норми») та Д. Мікуленене («Тенденції наголошування іменників у розмовній литовській мові»). 15–18 жовтня Л. Грумадене брала участь у конференції «Відродження мов», що відбулася в Єрусалимі (Ізраїль), і виголосила доповідь «Явища занепаду та відродження литовської мови». В Інституті перебували й працювали науковці з Польщі (І. Алекса (те), М. Кондратюк, Р. Рожко), Італії (П. У. Діні), Німеччини (Р. Еккерт). Виконувалися угоди про наукове співробітництво з Інститутом славістики Польської академії наук (Варшава) та Центральним інститутом мовознавства Німецької академії наук (Берлін). Дати й люди. 1 січня виповнилося 60 років провідному науковому співробітникові відділу словників, кандидатові філологічних наук Казісу Пакалці. 25 березня виповнилося 60 років докторові філологічних наук Вітаутасу Амбразу. 14 серпня виповнилося 80 років членові-кореспондентові Литовської академії наук, кандидатові філологічних наук Казісу Улвідасу. 1 грудня виповнилося 40 років відтоді, як в Інституті працює лексикограф, кандидат філологічних наук Йонас Паулаускас. 29 грудня доктора філологічних наук Александраса Ванагаса обрано членом-кореспондентом Литовської академії наук. *** 3 листопада працівники Інституту взяли участь у вшануванні видатних литовських філологів Антанаса та Йонаса Юшкасів, останки яких перевезли з Казані до Литви й урочисто поховали на подвір’ї церкви у Велюоні. 18 грудня у Вільнюсі, біля будинку на вул. Кястучіо, 27, відкрили меморіальну дошку багаторічному працівникові Інституту, видатному мовознавцеві Йонасу Круопасу. Його пам’ять вшанували колишні колеги, друзі та знайомі; на урочистостях виступили А. Ванагас, А. Сабаляускас, В. Дротвінас, А. Бірмантене. 223 1991 Литовському інституту мови надано статус державної наукової установи (постанова Уряду Литовської Республіки від 21 червня 1991 р. № 245). Збори науковців. Відбулося три збори, на яких: 30 квітня — прийнято статут Литовського інституту мови — основний документ, що регламентує діяльність Інституту (проєкт підготували V.Ambrazas, I.Andriukaitienė, S.Keinys, P.Kniūkšta, K.Morkūnas, N.Sližienė); обрано Раду — найвищий орган, що ухвалює рішення в Інституті: V.Ambrazas, V.Drotvinas, S.Karaliūnas, P.Kniūkšta, K.Morkūnas, A.Rosinas, A.Sabaliauskas, L.Sauka, K.Ulvydas, A.Valeckienė, A.Vanagas, V.Vitkauskas, Z.Zinkevičius; 8 жовтня — V.Ambrazas висунутий кандидатом до Ради з питань науки Литви; 12 грудня — внесено деякі поправки до статуту Інституту; змінено склад Ради Інституту: S.Karaliūnas звільнений зі складу Ради (за власним проханням), обрано нових членів Ради — V.Mac iejauskienė та K.Gaivenis. Структура. 27 вересня Відділ культури мови та термінології реорганізовано у два окремі підрозділи: Відділ культури мови та Відділ термінології. 29 жовтня створено два сектори Відділу словників (керівниками призначено кандидатів філологічних наук K.Vosyl y tė та J.Paulauskas). 28 листопада замість групи топоніміки створено Відділ ономастики (виконання обов’язків керівника доручено кандидату філологічних наук V.Mac iejauskienė). Наприкінці 1991 р. в Інституті працювала 101 особа, з них 68 наукових працівників (5 докторів філологічних наук і 23 кандидати наук). В аспірантурі було 6 аспірантів, 5 із них підготувалися продовжити навчання в докторантурі LKI та VDU. Видавнича діяльність. Інститут та його працівники видали 5 видань (52, 15 друк. арк., 42700 прим.): Культура мови / Відп. ред. K.Ulvydas. — V.: Mokslas, 1991, вип. 60. — 70 с. — 4000 прим. Культура мови / Відп. ред. K. Ulvydas. — V.: Mokslas, 1991, вип. 61. — 80 с. — 4000 прим. Литовської лексики та термінології (Питання литовського мовознавства, т. 29) / Редколегія: Z.Babickienė, K.Gaivenis (відп. ред.), A.Kaulakienė, St.Keinys. — V.: Mokslas, 1991. — 230 с. — 700 прим. Mac iejauskienė V. Lietuvių pavardžių susidarymas. XIII-XVIII a. — V.: Mokslas, 1991. — 320 p. — 4000 egz. Mikulėnienė D. (упоряд.). Як не слід говорити: Словничок помилок / Литовське товариство мови. — V.: Mokslas, 1991. — 110 с. — 30000 прим. 224 Участь у пресі. Опубліковано 55 наукових статей (9 — у закордонній науковій пресі) і 119 науково-популярних статей. Популяризація науки. З питань культури мови, литовської мови, дослідження діалектів тощо прочитано понад 30 лекцій, взято участь у 42 передачах TVR. Наукові експедиції. Для збирання діалектологічного, лексичного та соціолінгвістичного матеріалу організовано 8 експедицій (в околицях Купішкіса, Пакруоїса, Дівенішкеса, Жасляя, Ігналіни, Інтурке, Пелеси, Александріє та ін.). З ініціативи відділу історії мови та діалектології обрано Республіканську комісію діалектологів: J.Bukantis (Клайпеда), A.Butkus (Каунас), G.Kačiūskienė (Шяуляй), Ž.Markevičienė (VPI), K.Morkūnas (LKI, голова), B.Stundžia (VU). Найважливіші рішення Ради Інституту. 8 травня — головою Ради обрано V.Ambrazas, заступником голови — A.Sაბaliauskas, секретарем — A.Valексienė; затверджено: програму наукових досліджень LKI на 1991 рік; угоду про співпрацю LKI та гуманітарного факультету VDU. 25 червня — керівником відділу культури мови обрано кандидата філологічних наук P.Kniūkšta. 27 вересня — керівником відділу термінології обрано кандидата філологічних наук K.Gaivenis; затверджено «Положення про преміювання працівників Інституту литовської мови» (проєкт підготували I.Andriukaitienė, P.Kniūkšta, K.Morkūnas, K.Vosyl yte). 28 листопада — затверджено план роботи LKI на 1992 рік; схвалено підписання угод про співпрацю з кафедрою литовського мовознавства VPI та Комісією наук і літератури в Майнці. Конференції та міжнародні наукові зв’язки. 25–27 травня E. Grinaveckienė та A. Romančiuk взяли участь у конгресі Міжнародної асоціації білорусів, що відбувся в Мінську. 25–30 травня На VII Всесвітньому симпозіумі литовської науки і творчості, що відбувся у Вільнюсі, доповіді виголосили K. Morkūnas («Литовська діалектологія у 1945–1990 роках») і V. Vitkauskas («Литовська лексикографія у 1945–1990 роках»). 19–24 серпня L. Grumadienė взяла участь у XII Міжнародному конгресі фонетичних наук (Екс-ан-Прованс, Франція) і виголосила доповідь «Дефонологізація інтонаційних наголосів у міських соціолектах». 225 30 вересня — 1 жовтня S. Karaliūnas взяв участь у міжнародній конференції «Colloquium Prutenicum», що відбулася у Варшаві, і виголосив доповідь «Нове в етимології прусської мови». 2–4 жовтня У VI Міжнародному конгресі балтистів, що відбувся у Вільнюському університеті, активну участь взяли мовознавці Інституту. Доповіді виголосили: S. Ambrazas («Кілька спільних рис словотвору балтійських і слов’янських мов»), E. Grinaveckienė («Найвиразніші фонетичні й акцентуаційні особливості юравської литовської говірки»), L. Grumadienė («Фонологічний розвиток кількісних характеристик голосних у міських соціолектах»), S. Karaliūnas («Ести та їхня назва»), D. Mikulėnienė («Особливий випадок закону Соссюра й Фортунатова?»), A. Vanagas («Назви річок Неріс і Вілія»). Під час конгресу A. Vanagas був обраний головою Міжнародного комітету балтистів. 16 листопада K. Eigminas виголосив доповідь «Про граматику Кріступаса Сапунаса» на конференції «Т. Лепнер і Мала Литва», що відбулася в Клайпедському університеті й була присвячена 300-й річниці смерті Т. Лепнера. 25 листопада У Вільнюському університеті з нагоди 125-ї річниці від дня народження видатного французького індоєвропеїста, засновника соціолінгвістики Антуана Мейє (Meillet), A. Sabaliauskas виголосив доповідь «А. Мейє — людина і мовознавець». 28–29 листопада На конференції «Зв’язки між мовознавчими та літературознавчими дисциплінами», що відбулася в Шяуляї, P. Kniūkšta виголосив доповідь «Єдність поезії та синтаксису (у поезії Юст. Марцінкявічюса)». 10–11 грудня На науково-практичній конференції «Діалектологія білоруської мови та культура мовлення», що відбулася в Мінську, доповіді виголосили L. Grumadienė («Мікротопоніми литовсько-білоруського прикордоння»), D. Mikulėnienė («Вплив білоруської мови на фонологічну систему литовських говірок прикордоння»), A. Vidugiris («Взаємодія лексичної семантики на литовсько-білоруському прикордонні»), E. Grinaveckienė («Назви взуття в білоруських говорах»; співавторки доповіді — білоруські мовознавиці). У 1991 р. Інститут відвідали P. U. Dini (Італія), M. Kondratiuk (Польща), D. Bonstra (Нідерланди). Надалі виконувалася угода про наукове співробітництво з Інститутом славістики Польської академії наук. Було налагоджено зв’язки з Асоціацією сприяння балтійським студіям (AABS) і фондом IREX щодо участі Інституту в спільних програмах із балтійських студій. Дати й люди. 1 березня виповнилося 60 років працівниці відділу словників Елені Ажусєнєне. 1 квітня виповнилося 50 років науковій співробітниці Марите Размукайте. 1 вересня виповнилося 40 років відтоді, як в Інституті працює доктор філологічних наук Аделе Валецкене. 9 листопада доктора філологічних наук Вітаутаса Амбразаса обрано до Ради науки Литви. 226 *** 30 жовтня працівники Інституту вшанували пам’ять колишніх колег Й. Круопаса, Д. Лукшиса, Й. Сенкуса, Б. Восиліте, запалили свічки на їхніх могилах і поклали квіти. Інформацію підготувала Irena Andriukaitienė