Leksiniai slavizmai lietuviškame „Margarita theologica“ vertime

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXIII (1995) GRAMATIKA IR LEKSIKOLOGIJA GUIDO MICHELINI ЛЕКСИЧНІ СЛАВІЗМИ В ЛИТОВСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ «MARGARITA THEOLOGICA» У литовському перекладі латинського трактату «Margarita theologica», надрукованому в Кенігсберзі 1600 року, нерідко трапляються лексичні запозичення зі слов’янських мов або їхні литовські похідні, іноді подані з іншим — найчастіше неслов’янського походження — синонімічним словом як відповідником тієї самої латинської лексеми.1 Славізми в цьому перекладі «Margarita theolgica» (особливо їхні литовські похідні) досі мало досліджені — можливо, частково тому, що в Литві, згідно з «офіційною» думкою, цей переклад вважали невдалою працею2; у цьому можна переконатися, погортавши великий «Словник литовської мови» (т. I–XIV), де багато з цих слів подано без цитування перекладу «Margarita theologica». Цей факт спонукав підготувати статтю, у якій особливо прагнули розглянути безсумнівні лексичні славізми, відмежувавшись від власних назв, менш важливих з погляду мовної системи. Їх буде згруповано за коренями й поділено на первинні та вторинні одиниці (стосовно литовської мови); у тих випадках, коли в тексті трапляються лише вторинні одиниці, первинні наводитимуться з позначкою ne M.T. Кожен лексичний славізм у «Margarita theologica» подається разом із відповідниками в латинському оригіналі; у тих поодиноких випадках, коли ці відповідники узгоджено з частиною мови славізму, додається стрілка →. Якщо слово в литовському перекладі «Margarita theologica» вживається багато разів або якщо воно вживається в сучасній літературній мові, перелік місць його вживання буде неповним. Щодо етимології таких славізмів загалом дотримуватимемося праці П. Скаржюса «Die slavischen Lehnwörter im Altlitauischen» («Tauta ir žodis», 7, К., 1931), від якої мало відрізняються «Litauisches etymologisches Wörterbuch» Е. Френкеля (Гайдельберг, 1962–1965) та великий «Словник литовської мови». Тепер розглянемо окремі слова. abrozdas «imago» (212b); від польського obraz або білоруського obraza. adalniai (або atdalniai?) «distincte» (56b); від польського oddzielnie або білоруського otdelno. 1 Plg. G. Michelini. Le traduzioni dal latino di un volume lituano del 1600. Studio sulla lingua della Margarita theologica. Potenza, 1991, p. 30–31. 2 Plg. J. Lebedys. Senoji lietuvių literatūra, V., 1977, p. 109 (”Vertimas labai prastas, ne iš tolo neprilygsta kitiems tų laikų vertimams”); Z. Zinkevičius. Lietuvių kalbos istorija, V., 1988, t. III; p. 78 (”Leidinio vertimas apskritai gana prastas, nė iš tolo neprilygsta ankstesnių autorių vertimams”). 201 AFIERA~AFIERAVOTI афіера ”sacrificium, hostia, oblatio” (32a, 36a, 47b, 87a, 90b, 114b тощо); з польськ. ofjera або білорус. ofjara. афіеравоті”offerre, immolare, sacrificium offerre” (49a, 119a, 119b, 197b); з польськ. ofjerowac або білорус. ofjarovatb. алба”aut” (20a, 21b, 25b, 27a, 63a тощо); з польськ. albo. апашталас”apostolus” (1b, 3a, 4a, 5a, 29a тощо); з польськ. * aposztol. апекунас”tutor” (226a); з польськ. opiekun або білорус. opekunb. апкарунавоті”coronare” (27a, 92b); карунавоті — з польськ. korunować або білорус. korunovatb. апрач”extra” (223b); з польськ. oprocz або білорус. opročš. атботі”audire, curare” (44a, 144a, 177a); з польськ. dbać. Похідне: атбойімас”respectus” (177b, 233b). баготас”dives” (16a, 82a, 167b, 226b); з польськ. bogaty або білорус. bogatb. баярас”nobilis” (226b); зі староруськ. або білорус. bojart. балвонас”idolum” (94b); з білорус. bolvana. Похідні: балвонішкас”idolatricus” (4b, 11a, 211a), балвоністе”idololatria, idolomania, idolum” (205b, 208b, 211b, 212b, 237b). Складні слова: балвондаіле”faciens idolum” (59b), балвомельдіс”idololatra” (62b, 198a), балвонмельдішкас”idololatricus” (198b), балвонмельдімас”cultus idolorum” (100a), балвонмельдісте”idololatria” (104a). бажничя”ecclesia,templum” (1a, 1b, 3b, 5b, 6b, 9b тощо); з польськ. božnica або білорус. božnica. Похідне: бажничішкас”ecclesiasticus” (204b). бєднас”miser,miserabilis” (132b, 140a, 143b, 166a, 177a); з польськ. biedny або білорус. biedeni. бискупас”episcopus,pontifex” (110b, 11a, 189b, 205b, 238b); з польськ. biskup. BLŪDAS~BLŪDYTI blūdas «помилка» (11a, 103b); з білорус. bludb. Пор. також pablūdas «фанатик» (31a). blūdyti «марити, блукати» (14a, 55a, 222b, 229a, 231a, 233b); з білорус. bluditb. BLUŽNAS~BLUŽNYTI bliužnas «богохульний» (4b); з пол. bluzny або білорус. bliužny? Литовська переробка із суфіксом -iška-: bliužniškas «образливий» (234b). bliužnyti «бути блюзнірським, бути образливим, ображати» (11b, 42b, 88b, 177b, 192b); з пол. bluźnić або білорус. bliužnit. Похідні: bliužnytojas «богохульник» (60a, 215b), bliužnijimas «богохульство, образа» (31b, 42b, 48a, 60a, 60b, 136a). budavoti «будувати» (257a); з пол. budować. ceremonija «церемонія, обряд» (46b, 47b, 48b, 49a, 54a, 88a тощо); з пол. ceremonja. Похідне ceremoniškas «церемоніальний» (95b). cielas «цілий, увесь» (4b, 8a, 14b, 26a, 43b, 49b, 68b, 77a, 100a тощо); з білорус. cielb. Похідне: cielystė «цілісність» (221a). česas «час, вік, день, мить, століття, стан» (13a, 14a, 21b, 26a, 27b, 28a, 31a, 35b, 39b, 45a тощо); з білорус. časa. Похідне: česiškas «теперішній, часовий» (144b, 146b, 148b, 157a). ЧЕСТІС~ЧЕСНІНГАС~ЧЕСЛІВАС честіс ”honos, reverentia” (84a, 144a, 218b); з білор. čestb. 202 чеснінгас ”honorabilis, reverens, reverendus, venerandus” (3b, 143b, 218b, 221a, 231b); від білор. česnyj з литовським суфіксом -inga-, а не похідне від слова česnis. чеслівас ”honestus” (88a); від білор. * čeestlivyj. чєпас (не M.T); з пол. szczep. Зменшувальне: чєпеліс ”surculus” (149a, 158b). ЧИСТАС~ЧИСТАТА~ЧИСТИТИ~(С)ЧИЩЮС чистас ”castus, mundus, purus, sincerus, incorruptus” (6a, 43b, 56b, 96b, 97b, 102b, 144b, 149b, 160a тощо); з пол. czysty або білор. čystyj. Похідне: чистубє ”castitas” (42a, 176a, 220b, 232a, 233b). чистата ”castitas” (222a); з пол. czystota. апчистити ”emundare, mundare, purificare” (24a, 97a, 125b, 129b), ішчєгистити ”expurgare” (128a, 131a), нучистити ”abluere, emundare” (121a, 122b); чистити з пол. czyścić або білор. čistitь. (с)чишюс ”purgatorium” (146b, 148b, 257a); з пол. czyścieć. чіжє, лише у словосполученні доніс чіжєс ”tributum” (218a); з пол. czyża. даботіс ”considerare, intueri, respicere, videre” (12b, 18b, 32a, 51b, 75a, 98a, 114b, 117a, 138a, 143b, 173a тощо), ап(сі)даботі ”praevidere” (44b); даботі з пол. dbać. Похідні: дабоїмас(іс) ”conspectus, respectus” (12a, 12b, 27b, 203a), нудабоїмас ”providentia” (44b, 46a). дахадас ”stipendium” (218a); з пол. dochód або білор. dochodb. давад(е)нас ”probabilis, gravissimus” (224a, 228a, 241b); з пол. dowodny. дєя ”factum” (211a); з пол. dzieje. Можливе складне слово герадєя (не M.T.), від якого похідні герадєйста(/є) ”beneficium, benevolentia” (196a,232b) і герадєйінгас ”beneficus” (6a, 191a). ДЯКУЮ~ДЯКУВАТИ дяка «вдячність» (196); з білоруської djaka. Похідне слово: дякливий «вдячний» (253a). дякувати «дякувати» (149b, 158a, 187b, 197a, 219a); з білоруської djakovatb. Похідне слово: дякування «подяка» (119b, 143a, 151b, 159b тощо). диябалас «диявол» (180b); з латинської djabet. ДИВИТИСЯ~ДИВИНАС дивитис (не в M.T.); з білоруської divit sja. Похідне слово: дивойимас «подив» (252b). динас, лише у словосполученні вести динас «дивувати» (195a), инди винас «чудний, дивовижний» (3a, 145b), не инди винас «без примх» (232b); динас з білоруської dynuj. доніс «данина» (218a, 219b); з білоруської danb. дробас «почет» (212a) — дробай «почет» (238b, 257a); з латинської drab або білоруської drabь. ДУМА~ДУМАТИ дума «cogitatio, mens, propositum, sensus» (3a, 3b, 43b, 46a, 49b, 50b, 59a, 63a, 65a, 79a, 135b тощо); з пол. duma або білор. duma. думати «cogitare, sentire, propositum habere» (38a, 142a, 156a, 177a, 191b, 194b, 216a), обдумати «cogitare, considerare, sentire» (22b, 189a, 215a), задумати «imaginare» (161b, 187a), вигадати «excogitare» (89a, 95a, 146b, 205b), обміркувати «deliberare» (124a), вигадати «commentiri, fingere» (10b, 145b, 188a); думати — з пол. dumać або білор. dumatъ. Похідні: думання «cogitatio» (57a, 188a), обдумування, лише у сполученні без обдумування «temere» (109b), вигадка «commentum» (146b). 203 дурень «fatuus» (254b); з пол. duren або білор. durenb. ДУША~ДУХОВНИЙ душа «spiritus» (14b, 15a, 19b, 28b, 43a, 49b, 63a, 67b тощо); з пол. dusza. духовний «spiritualis» (154b, 157a, 157b, 159a); з пол. duchovny або білор. duchovnyj, з литовським суфіксом -iška-. Євангеліє «Evangelium» (2a, 2b, 4b, 5a, 8b, 12b тощо); з пол. Evangelija або білор. Evangelja. Похідне: євангельський «evangelicus» (74a, 185b). фальшивий «falsus» (10a, 75b, 79a, 79b, 104a, 109b, 111b, 112b тощо); з пол. falszivy. ФАРИЗЕУШАС~ФАРИЗЕЙШКАС farizeušas «phariseus» (53b, 88a, 95a, 212a); з пол. faryzeusz. farizeiškas «pharisaicus» (211a); перероблено з пол. faryzejski. gadnas «гідний, придатний» (107b, 111b, 155b, 156a, 156b, 157a, 161a, 226a), negadnas «нечестивий» (218a) — nehadnas «нечестивий, непридатний» (147b, 226a); gadnas з пол. godny або білор. godnyj. Похідне: gadnystė «достатність» (66a). ГОТАВАС~ГОТАВИТИ gatavas «готовий» (239a); з пол. gotow. pagatavytį «приготувати» (174a, 186a), prigatavayti «приготувати» (174a, 186a, 245a, 247a, 251a), sugatavyti «приготувати» (254a); gatavyti з пол. gotowić або білор. gotovith. ГРІЄКАС~ГРІЄШИТИ~ГРІЄШНАС~ГРІЄШНИКАС griekas «гріх, провина, злочин, вада, непослух» (2a, 2b, 4b, 6a, 9b, 15a, 15b, 16a, 18a, 24a, 29b, 32a тощо); з пол. grzech або білор. griech. griešyti «грішити» (166b, 209b, 211b, 217b), su(si)griešyti «згрішити, помилитися» (16a, 132b, 141a, 143b); griešyti з білор. griešit. Похідні: griešėjimas «грішіння» (54b), susigriešėjimas «провина, проступок» (2a, 55a, 55b, 56b, 94b). griešnas «грішник» (36b, 61a, 66b, 78a, 134a); з білор. griešnyj. griešnykas «грішник» (108a, 137b, 143b, 247a); з білор. griešnika. gromata «лист, послання» (54a, 119b, 247a); з білор. gramota. gruntas «діаметр» (5a); з пол. grunt. GVOLTAS~GVOLTAVOTI~GVOLTAUNYKAS gvoltas «violentia, vis» (208b, 212b, 225a); від польськ. gwalt. Похідні: gvoltiškas «violentus» (5b), gvoltingas «violentus» (69b). gvoltavoti «violare» (53b, 209b, 212a), išgvoltavoti «violare» (64b, 228a); gooltavoti від польськ. gwattować. Похідні: gvoltavojimas «violatio» (191a), išgvoltavojimas «violatio» (191a), gvoltaunykas «violans» (213b) — gvolt­auny-kai «violatio» (213b); від польськ. gwaltownik. hadyna «hora» (45b, 236a, 239a, 241a); від білоруськ. godina. IŠKADA~IŠKADYTI~IŠKADNYKAS iškada (не в M.T.); від польськ. szkoda. Похідне: iškadingas «exitialis, pernitius, vitiosus» (58a, 96a, 132b, 164a, 177a, 233a). iškadyti «nocere, cladem afferre» (210b, 238a); від польськ. szkodzić. iškadnykas, без латинського відповідника, оскільки трапляється в одному реченні (33b), доданому Vaišnoras; від польськ. szkodnik. iškala «schola, scholium(?)» (32b, 67b); від польськ. szkola. 204 jednoti (не M.T.), perjednoti «reconciliare» (141a), sujednoti «coniungere, reconciliare» (17a, 35b, 81b, 90b, 137b, 191b); jednoti від польського jednać. Похідні: jednojimas «reconciliatio» (141a), sujednojimas «(re)conciliatio, propitiatio» (4b, 33b, 34a, 35, 46b, 71b, 73a, 74a тощо). kačeig/kačeigel «etsi, etsiamsi, licet, quamquam» (42a, 170b, 203a тощо); перероблено з польського chociej або білоруського chočej. karalius «rex» (24b, 34b, 35b, 217a); з білоруського korolь. Похідні: karalysta(/ė) «regnum» (15b, 18a, 25a, 25b, 30a, 33a тощо), karališkas «regius» (104b), karaliauti «regnare» (30b), від якого karaliavimas «regnum» (37b). kardas «gladius» (247a); з білоруського kord. kylikas «poculum» (130b, 151b, 153a, 157a); з польського kielich. kytrauti «contaminari sophistica» (144a); за польським chytrować або білоруським *chitrowatь? knyga «liber» (47b, 166a); з білоруського kniga. kocierius «hereticus» (234); з польського kacerz. KOROTI~KORONĖ koroti «affligere, castigare, punire, arguere, corripere, iudicare, taxare» (16a, 44b, 52a, 54b, 75a, 103b, 105b, 135a, 143a, 179b, 213b) + «afficere» (245a, 246b); з польс. karać або білорус. karatь. Похідне: korojimas «castigatio, poena» (16a, 33a, 174b). koronė «poena» (3b, 47a, 64b, 77a, 78b, 82b, 91b, 147a тощо); з польс. karanie. koznyti «corripere» (91b); з польс. kaźnić або білорус. kazniti. kozonis «concio» (74a); з польс. kazanie. kožnas «omnis» (199b, 230a, 256a); з білорус. kažnyj. kresas «meta» (44b); з польс. kres. krikščionis «cristianus» (49a, 240b); зі старорус. krьstьjan. Похідне: krikščioniškas «cristianus» (1a, 2a, 3b, 4b, 5a, 5b тощо) + «catholicus» (97b). ХРЕЩЕННЯ~ХРЕСТИТИ krikštas ”baptismum” (57a, 57b, 120b тощо); зі староруської krьstь. krikštyti ”baptizare” (58a, 105b, 120b тощо), apkrikštyti ”baptizare” (133b), atkrikštyti ”rebaptizare” (131a, 131b, 132a, 132b); krikštyti зі староруської krьstiti. Похідне слово: krikštyjimas ”baptismum” (62b). КРИВДА~КРИВДИТИ krivda ”iniuria” (215a, 228a); з польської krzywda або білоруської krivda. nukrivudyti ”depravare” (227a), pakrivudyti ”iniuria afficere” (146a); krivdyti з польської krzywdzić. ХРЕСТ~РОЗПИНАТИ kryžius ”crux” (32a, 171b); з польської krzyż або білоруської kryžь. nukryžiavoti ”crucifigere” (5a, 22a, 23a, 189a, 248a); kryžiavoti з польської krzyżować або білоруської kryževati. kupčius ”negotians” (93a); з польської kupiec або білоруської kupecь. Похідне слово: kupčysta ”mercatus, negotium” (93a, 229a). kvalčiuavoti ”corrumpere” (101a, 111b), iškvalčiuavoti ”corrumpere” (99b); kvalčiuavoti з білоруської chvalьčovati. latras (не M.T.); з польської łotr або білоруської lotra. Похідне слово: latriškas ”sceleratus” (69b). 205 liekarstva «remedium» (185a, 231a); від польськ. liekarstwo або біл. liekarstwo. ЛІНІЯ~ЛІНІОЛАС linija «linea» (222b, 223a); від польськ. linja. liniolas «норма» (4a, 5a, 52b, 53a, 72a, 213b, 250b, 251a, 255b); від польськ. linial. ЛЮБАС~ЛЮБИТИ~САЛЮБАС~SĄ(/U)ЛЮБИТИ liūbam būti «libere» (199a, 218a); liūbas від польськ. luby або біл. liubyj. liūbyti «amare» (226a); від польськ. lubić або біл. liubitb. są(/u)liūbas (venčiavones arba venčiavonysties) «coniugium» (115a, 215b, 220b тощо); від польськ. ślub. sąliūbyti «coniungere→» (227a); від польськ. ślubić. Похідне: są(/u)šliūbėjimas «coniugium» (107b, 228a). liudyti «(at)testari, fateri» (9a, 15b, 17b, 24a, 26a, 27a, 30a, 40a тощо), apliudyti «testari» (122a), atliudyti «perhibere» (138b); liudyti від польськ. ludzić або біл. *liudit. Похідні: liudijimas «testificatio, testimonium» (3a, 6a, 6b, 7a, 10a, 10b, 13b, 21b тощо), liudininkas «testis» (102b). MACIS~MACNUS macis ”virtus, autoritas, potentis, efficacia, effectus,ius” (3a, 6a, 7a, 16b, 18a, 18b, 20a, 20b, 25b, 26a, 27a, 28b, 29b, 30a тощо); від польс. moc або білор. mocb. macnus ”efficax” (112b, 113b, 117b, 123b, 124a, 124b, 202a); від польс. mocny. Mesijošius ”Messia” (47b, 49a); від польс. Mesjasz. MIERA~MIERNAS miera ”поміркований” (83a, 185a); від білор. miera. Похідне: neišmieruotas ”безмежний” (14a, 72b, 163a). Складне слово: lyg mieris ”рівнозначний” (86a). miernas (не в M.T.); від польс. mierny або білор. mierny. Похідне: miernumas ”поміркованість” (256a). МІСТО~МІЩАНИН miestas ”місто” (216b); від білор. miesto. Похідне: miestiškas ”міський” (92b, 198b, 199a, 204a, 214a, 219b); у miestiškas, найімовірніше, слід виправити на miestkas ”міський” (63b, 64a). miesčionis ”міщанин” (100b); від польс. mieszczan або білор. mieščan. Похідне: miesčioniškas ”міщанський” (4b). ЧЕНЕЦЬ~ЧЕРНИЦЯ minykas «чернець» (88a, 95b, 146b, 147b, 204a, 234a); від польського mnich. minyška «черниця» (234a); від польського mniszka. mislis «відчуття» (50b); від білоруського mysl. mistras «магістр» (182a); від польського mistrz. Mišia «меса» (160a); від польського msza. močeka «мачуха» (223a, 224a); від білоруського maćecha. moliavonė «малювання» (212b); від польського malowanie. muitas «мито» (218a, 219b); від білоруського myto. МУКА~МУЧЕЛЬНИКА мука ”poena, supplicium, cruciatus, passio” (23b, 34b, 35a, 37a, 37b, 42b, 52a, 54b, 59a, 83a тощо); з білоруської muka. мучельника ”martyr” (3b); перероблено з білоруського mučenik. мужик, лише в словосполученні мужиків ”rusticanus” (220a); з білоруського mužka. 206 НОБОЖНИЙ—ПАБОЖНИЙ нобожний ”pius, religiosus” (3a, 3b, 42a, 100b, 103b, 106b, 110b, 118b тощо); з польського nabožny. Переробка з литовським суфіксом -iška-: ненобожницький ”blasphemus” (198b). Похідне: нобожність ”pietas, reverentia, cultus” (92b, 104a, 116b, 125b, 140b, 176b тощо). пабожний (не M.T.), непабожний ”impius” (10a, 97a, 159b, 160a, 187a, 216a, 220a, 234b, 247a); пабожний з польського pobožny. Похідне: пабожність(/є) ”pietas” (93a, 251b, 256a). нодієя ”spes” (159a, 177a, 185a); з польського nadzieja або білоруського nadieja. ноглас ”repens, subitus” (238a, 243a, 256a); з польського nagy. нопросний ”inanis, otiosus” (65a, 95a, 113b, 131b, 146b, 188a, 198a, 202b, 205a тощо); з білоруського naprasnyj. Переробка з литовським суфіксом -inga-: нопроснинґас ”inanis” (120a). нукрошити ”tingere” (122b); крошити з польського krasić або білоруського krasitь. падельняй ”subjective” (26a); з польського podzielnie. падивити (не M.T.); з польського podziwić або білоруського podivitь. Похідне: падивлення ”impatientia” (229a). падонас ”subditus” (217b, 218a, 218b); з польського poddany або білоруського podanyj. поганин ”ethnicus”, (множина) ”gentes” (4b, 5b, 10a, 11a, 32a, 47b, 48b, 71a тощо); з польського pogan або білоруського pogan, що походять від латинського pāgānus. Похідне: поганинський ”ethnicus” (38a, 188a, 189a, 203a). пакаюс ”pax, tranquillitas” (34a, 74b, 78a, 100a, 112b, 147a, 186b, 206a тощо), непакаюс ”stimulus” (174b); з польського pokoj або білоруського pokoj. Похідні: пакаюґас ”placidus, tranquillus” (195a, 195b, 232a); пакаяуті (не M.T.) — від якого похідне пакая́вімас ”tranquillitas” (206b), — непакаяуті ”oppugnare” (191b). пакарнас ”reverens” (144b) — трапляється також у словосполученнях покірність пакарних ”studium humilitatis” (42a) і пакарно піддається ”supplex” (233a); з польського pokorny. paklapa ”suspic io” (232b) — трапляється також у словосполученні be pakalpos ”irreprehensibilis” (163b); з білоруської poklepa. palieciavoti ”commendare” (129a); з польської *polecować. Див. також užlieciavoti ”commendare” (105a); з польської *zalecować з литовським префіксом už- замість польського za- paslas ”legatus” (229a); з польської poseł або білоруської posoł. pasnykas ”ieiunium” (207a); з білоруської posnikъ. ПАСПАЛІТАС~ПАСПАЛІТВАС paspalitas ”communis, publicus” (77b, 91b) — трапляється також у словосполученні paspalitai ”in genere” (85b); з польської pospolity. paspalიტvas ”publicus” (64b); з польської *pospolityv. pastatis ”substantia” (8a, 12a, 13a, 42a, 42b, 43a, 56a, 56b тощо); з польської postać або білоруської postatъ. Похідне: pastatiškas ”substantialis” (8a, 8b, 61b, 149a, 151b, 154a, 154b). pastupyti ”cedere, concedere” (209a, 224a); з білоруської postupitь. patapas ”diluvium” (19a,236a); з польської potop. patieša ”gratia” (208b); з білоруської potiecha, перероблене за аналогією до patiešyti (з білоруської potiešiti). 207 PATROTA~PATROTYTI patrota «iactura» (212b); від польськ. potrata або білорус. potrata. patrotyti «amittere» (16b); від польськ. potracić або білорус. potratiti. Похідне: patrotijimas «privatio» (55b). pavietrė «pestis» (237a); від польськ. pouietrze або білорус. povietrė. pečetis «sigillum» (83b, 115a, 118a, 129b, 142b, 158b, 171a); від білорус. pečatb. pekla «infernus, inferi, gehenna, abyssus» (32b, 163b, 172a, 176b, 241b, 245a, 254b, 257a); від польськ. pieklo. Похідне: pekliškas «inferus» (27b, 74a, 136b, 137a, 190b). peržegnoti «benedicere» (151b, 155a); від польськ. przeżegnać. Похідне: peržegnojimas «benedictio» (32a, 121a, 151b, 159b). PILNAS~PILNASTIS~PILNAVOTI pilnas «diligens, plenus» (4a, 85a); від польськ. pilny. Похідне: pilnybė «plenitas» (26a, 27a, 36a). pilnastis «diligentia, plenitas, studium» (17b, 89b, 250a, 255b); від польськ. pilność. pilnavoti (не в M.T.); від польськ. pilnować. Похідне: pilnavojimas «studium» (197a, 256a). plemė «stirps» (49a); від білорус. plemja. ПАН(~ПАНІ~ДІВА)~ПАНУВАТИ~ПАНСТВО пан ”dominus” (20b, 61a, 218a); з пол. pan або білор. panb. Похідне слово: ponysta ”dominatio, imperium, regio” (4a, 27a, 32b, 48a, 202a, 215a, 215b, 216a). пані ”domina” (107b); з пол. pani або білор. pani/panja. діва ”virgo” (12a, 13a, 21a); з пол. panna або білор. pana. панувати ”dominare, regnare” (30b, 58b, 59a, 107a); з пол. panować або білор. panovat. Похідне слово: ponavojimas ”dominium” (18a, 30a, 37b). панство ”imperium” (100b); з пол. państwo або білор. panstwo. папа ”pontifex” (37b, 212a, 234a, 238b, 257a); з пол. papież. Похідні слова: папський ”pontificius” (53b, 62a, 75a), папіст ”papista” (11a, 31b, 37b, 113a, 152b). пророк ”propheta” (1b, 3a, 4a, 5a, 5b, 63a тощо); з пол. prorok або білор. prorokъ. Похідне слово: пророцтво ”vaticinium” (3a). прикмета ”casus” (129a, 132a, 209b); з пол. przytczą. ПРІЄ(/І)ГАДА~ПРІЄСІГАДИТИ prie(/i)gada «нещастя, біда, скрута, небезпека, страждання» (45b, 129a, 185b, 187a, 187b, 190b, 200b, 201b, 202a, 233a); від польс. przygoda або білор. prigoda. priesigadyti (не в M.T.); від білор. prigoditsja. Похідне: priesigadijimas «випадок» (207a). prie(/i)siega/priesyga «присяга» (48a, 61a, 66b, 84a, 135b, 174a, 184a, 192b); від білор. prijaga або prisiega. ПРІЄТЕЛЮС~ПРІЄТЕЛКА prietelius «друг» (253a), neprietelius «ворог» (3b, 33a, 64a, 103b, 192b, 199b, 208b тощо); prietelius — від білор. prijatelb. Похідні: prieteliškas «дружній» (253a), neprietelystė(/a) «ворожнеча» (50b, 65b, 180a). neprietelka «ворогиня» (50b, 180a); prietelka — від білор. prijatelka. privilėja «привілей» (201a); від польс. przywileja. 208 ПРОВА(/~ПРИПРОВА/)~ПРОВИТИ prova «lex, ordinatio, ius, iudicium, forum» (46b, 48a, 48b, 54a, 78b, 129b, 150b, 177a, 199a, 202a, 213a, 213b, 214a тощо) — prava «lex» (199a); від польського prawo або білоруського pravo. Похідне: proviškas «forensis, legum» (78b, 203a). priprova «organum» (113b, 117b); від польського przyprawa або білоруського priprava. išprovýti «efficere, exere, operari» (20b, 66b, 67a, 77a, 161a), priprovýti «administrare, apparare, instruere, colere, comparare» (107b, 110a, 216b, 245a, 255a); provyti — від польського prawić або білоруського pravítb. Похідні: išprovýjimas «effectus, executio, restitutio» (2b, 25a, 131a), priprovýjimas «administratio, administrandum» (25a, 25b). pulkas «coetus, exercitus» (39a, 96b, 156a, 170b); від польського pułk? РАЗБАЙУС~РАЗБАЙНИКАС razbajus (не в M.T.); від білоруського rozboj. Похідне: razbajysta(/ė) «caedes, homicidium» (42b, 48a). razbainykas «homicida» (55a, 94b, 215b, 216a); від польського rozbojnik або білоруського rozbojnikъ. РЕДАС(~РЕДАВОТИ)~РЕДИТИ~(ПА)РЕДНІНГАС rėdas «series, ordo, ordinatio, ritus» (16a, 21b, 38b, 39b, 40a, 45a, 45b, 46a, 55a, 67a, 75a, 91a тощо); від білоруського rjadъ. Похідні: rėdiškas «legitimus» (109b), rėdingas «ordinarius» (104b) — також rėdingai «ordine» (206a). Складні слова з похідними: saurediškas «contumax, petulans» (108a, 132b, 168b) — nesaurediškas «sine fastidio» (232b) —, sauredystė «temeritas» (224b). rėdavoti (не в M.T.); від білоруського rjadovati. Похідне: redavojimas «gubernatio» (219). rėduti «administrare, gubernare, regere, dirigere, iudicare» (32b, 35b, 36b, 48a, 63b, 64a, 77a, 95a, 97a, 102a, 112b, 145b, 162b тощо) + «agitare» (229a); від білоруського rjaditъ. Похідне: rėdijimas «gubernatio, iurisdictio» (33a, 64a, 112a, 171b) + «gerens» (217a). parėdingas «ordinarius» (100b); від російського (?) porjadnyj із литовським суфіксом -inga. remeslas «artificium» (215b); від білоруського remeslo. ricierius (не в M.T.); від польського rycerz. Похідне: ricierustė «militia» (129a). rymionis «romanus» (159b, 234a, 257a); від польського rzymian(in). Похідне: rymio-niškas «romanus» (104b, 220a). (PA)RODA~RODŽIAI (pa)roda «concilium, consilium» (5a, 15b, 36a, 45a, 74a, 101b, 124a, 165a тощо); від польського rada або білоруського rada. rodžiai «voluntarie» (91a) — rodžiaus «alacrius» (16b); від польського radzi або білоруського radi з литовськими закінченнями -ai/-iaus. Пор. також rodingas «spontaneus» (93a), перероблене за допомогою литовського суфікса -inga-. rojus «paradisus» (106a, 221a, 229b); від польського raj або білоруського raj. ROKUNDA~ROKUOTI rokunda «ratio» (244a, 247b, 248b); перероблене з польського rachunek? rokuoti «numerare» (235a); перероблене з польського rachować. rona «vulnus» (185a); від польського rana або білоруського rana. 209 rūbas «одяг, убрання» (136a, 205b, 235b, 239b) — rūbai «одяг» (145b); із білоруськ. rubb. rubėžius «плащ» (44b, 162b, 217a, 217b); із білоруськ. rubež. rūgoti «ревіти» (143b); із білоруськ. rugatb. sabata «субота» (253a); із польськ. sobota. sieras «сірка» (238b, 254b, 255a); із білоруськ. siera. SYLA~SYLYTI syla «чеснота, дієвість, сила, талант» (15a, 16b, 19b, 20b, 25b, 29b, 30a, 37b, 38b, 43b, 48a тощо); із польськ. sila або білоруськ. sila. Похідні: sylingas «дієвий, могутній» (30b, 35b, 59b, 60b, 64a, 96b, 111a, 126b, 193a, 215b), syluoti «бути дієвим» (1b, 2b, 12b, 32a, 92a, 96b, 170a), від якого утворено похідне sylavimas «дієвість, дія» (28b, 32a, 36b, 125b, 127b, 134b, 195b, 201b). sylyti «примушувати силою, підштовхувати» (54b, 226b); із польськ. silić або білоруськ. silitb. Похідне: sylijimas «насильство» (226b). skarbas «скарб» (107b, 182a, 252b); із польськ. skarb. СЛУЖИТИ~СЛУЖБА~СЛУЖАУНІКАС~СЛУГАВОТИ slūžyti «servire» (42a, 199b, 220b), nuslūžyti «(com)mereri» (54b, 82b, 144b); slūžyti від польськ. stuzic або білорус. slūžitb. Похідні: nuslūžijimas «meritum» (32a, 32b, 33a, 34b, 37a, 77a, 81a, 86b тощо), užslūžijimas «meritum» (25a). slūžba «cultus (Dei), officium» (1b, 4b, 89b, 101b, 102b, 112b, 196a, 197a, 202b, 204a тощо) + «debitum» (91a); від польськ. stužba або білорус. slūžba. Сюди належить і slūžma «cultus (Dei)» (47b) — литуанізована форма слова slūžba. slūžaūnykas «satelles» (5b); від білорус. *slūžownik. slūgavoti (не в M.T.); від польськ. slugować або білорус. slugovats. Похідне: atslūgavo-jimas «officium» (196a). СМЕРТІС~СМЕРТЕЛНАС smertis «mors» (9b, 15b, 16a, 25a, 31b, 32b, 33b, 35a, 35b, 37b тощо); від білорус. smertb. Похідне: smertiškas «mortalis» (58b, 59a). smertelnas «exitialis, mortalis, mortalitatis» (14b, 61b, 108b, 233a, 234a, 242a, 249a), nesmertelnas «immortalis» (14a, 200b); smertelnas від польськ. śmiertelny. Похідні: smertelny ste «mortalitas» (244b), nesmertelny ste «immortalitas» (32b, 244a). SMŪTYTI(S)~SMŪTNAS smūtytis «tristem esse» (195a), užsmūtyti «contristare, turbare» (59b, 96a, 98b, 136a, 210b, 233a); smūtyti від польськ. smucić або білор. smutitb. Форма uſchmutintumbime «turbemus» (77b) могла виникнути або через друкарську помилку, або внаслідок переробки слов’янського суфікса -i- на -in-. Похідне: užsi smūtyjimas «tristitia» (135a). smūtnas «tristis» (72a, 78a, 135a, 185a, 211b, 227a, 234b, 253b, 254a); від польськ. smutny або білор. smutnyj. SPAVIEDNIS~SPAVIEDOTIS spaviednis «confessio, enumeratio» (142a, 143a, 143b, 148a); від польськ. spowiedź (+ формант n за аналогією з spowiednykas). spaviedotis «confiteri→» (143a); від польськ. spowiadać (się). sprovavoti «agere» (25a); від польськ. sprawować. 210 stonas «conditio, status» (26a, 27b, 29a, 29b, 37b, 221a, 232a, 243a) — stanas «conditio» (249a); від польськ. stan або білор. stana. strajus «pompa» (248b, 249a); від польськ. strój. stulpas «statua» (68a); від давньоруськ. stolp. СУД~СУДИТИ~СУДИТИ~СУДНИЙ sūdas ”iudicium” (33a, 46b, 48a, 49a, 77b, 86a, 157b, 180b, 213b, 236a тощо); з біл. sudą. Похідне слово: sūdiškas ”iudicialis” (249b). sūdžia ”iudex” (6b, 79a, 102b, 164a, 215a, 217a, 228a, 244a, 248a, 248b); з біл. sudja. sūdyti ”iudicare, instituere” (60b, 101b, 135a, 165a, 179a, 247a, 249b), apsūdyti ”iudicare” (174a, 250b), pasūdyti ”iudicare” (181b); sūdyti походить з біл. suditь. Похідні: sūdijimas ”iudicium, iudicandum” (219b, 220a, 226a, 249a), nusūdijimas ”iudicium, condemnatio” (63b, 78a). sūdnas ”novus/novissimus (dies)” (33a, 159a, 165a, 242b); з біл. sudnyj. svietas ”mundus, orbis terrarum, saeculum, vita” (15b, 27a, 35b, 39b, 42b, 45b, 46a, 52a тощо). + + ”homo” (239a), ”cursus naturae” (235b); з біл. svieta. Похідне слово: svietiškas ”mundanus, civilis, forensis, politicus” (38a, 63a, 63b, 64a, 107a, 145b, 146a, 150b, 164a, 199b, 202a тощо). tykoti ”insidiari” (180b); споріднене з біл. коренем tichij. Похідне слово: tykojimas ”insidia” (219a). toblyčia ”tabula” (177a, 197b, 213a); з польськ. tablica. Traicė ”Trinitas” (17b, 30b, 39a); з польськ. trojca. tropnas ”gravis(simus)” (97b, 102a); з польськ. trafny або біл. trapnyj. trotinti ”saevitiam exercere” (42a); тут trotinti, найімовірніше, слід виправити на trovinti, утворене від польськ. trawić. ТРУБА~ТРУБИТИ труба ”tuba” (53a, 243b, 249a); з біл. truba. трубити ”sonare” (243b); з біл. trubit. труднас (не M.T.); з польськ. trudny або біл. trudnyj. Похідне: trūdny ste ”difficultas” (110b). убагас ”pauper” (100b, 111b, 159b); з польськ. ubog або біл. ubogъ. Похідне: убагисте ”paupertas” (233a). умас ”mens, ratio” (58a, 58b, 63a, 188b); з польськ. um або біл. umъ. Похідне: беуміс ”expers rationis, profanus” (31b, 249a). уредас ”administratio, magistratus, ministerium, munus, officium, ordo, politia” (2a, 2b, 11a, 12b, 18a, 22a, 24b, 25b, 32a, 34b, 36b, 37b, 48a, 52a тощо); з біл. urjadъ. Похідне: уредуоти (не M.T.), від якого похідне уредавімас ”functiones” (220a). усвича ”urceolus” (89a); з біл.* ustvицja? уждоткас ”pignus, arrhabo” (114a, 128a, 129b, 148, 151a, 171a, 171b); з польськ. zadatek з литовським префіксом už- замість польського za-. уживоти ”frui, usurpare” (29b, 85b, 154b, 155b, 157b, 159b, 160a, 203b); з польськ. używać. Похідне: уживоїмас ”usus, participatio” (153a, 154a, 155a, 157a). ужводити ”impedire” (45b, 64a, 207b); з польськ. zawadzać з литовським префіксом už- замість польського za-. ВАЛЬНИЙ~(ВИ)ВАЛЬНИТИ~ВАЛЬНИК 211 valnas ”liber, spontaneus” (6a, 11a, 28b, 38b, 40a, 41b, 43a, 49a, 54b, 55a тощо); з пол. wolny або білор. volnyj. Похідні: valnysta(/ė) ”immunitas, libertas, licentia” (42a, 43a, 63b, 198b тощо), valnumas ”licentia” (204a). Складне слово: valndarbis ”agens liberrimum” (45b). išvalnyti ”liberare” (49b, 108a); з пол. zwolnić з литовським префіксом iš- замість пол. z-. Див. також išvalninoti (не в M.T.), від якого утворене похідне išvalninOjimas ”absolutio” (108a). valninykas ”liber” (65a); перероблено з пол. wolnik або білор. volbnikó за зразком valnas. večerija(/ė) ”coena” (115a, 115b, 116a, 116b, 149b тощо); з пол. wieczerza або білор. вечеря. VELYTI—PAVELYTI velyti ”cupere, malere” (181b, 187a); з білор. velitb. pavelyti ”concedere, potestatem facere” (107b, 108a, 223a, 227b, 229a); з білор. povelitb. Похідне: pavelyjimas ”dispensatio” (224a). VENČIAVONĖ~(SU)VENČIAVOTI венчявоне̇ — у словосполученні sąliubas venčiavonės «coniugium» (222a, 222b, 226b); від польськ. * wieńczowanie. Похідне з литовським суфіксом -ystė-: venčiaoonystė «coniugium» (62b, 94b), частіше у словосполученні sąliubas venčiavonystės «coniugium» (115a, 220b тощо). suvenčiavoti «coniungere in matrimonium→» (232b); venčiavoti від польськ. * wieńczować. VIERA~VIERYTI~VIERNAS viera «fides, fiducia» (2b, 4b, 31b, 34a, 36a, 39a, 48b, 64b, 65a тощо); від польськ. wiara або білор. вера. vieryti «credere» (71a); від польськ. wierzyć або білор. верить. viernas «fidelis, pius, dignus» (11b, 62b, 79a, 81b, 88b, 103b, 117b, 133a тощо); від польськ. wierny або білор. верный. Похідні: viernesyta «fidelitas» (232b), nevernyta «perfidia» (237b). viežlybas «honestus» (48a, 52b, 53b, 54a, 64a, 64b, 89b, 199a, 211a тощо); від білор. вежливый, з адаптацією елемента суфікса v до b. Похідне: viežlybumas «virtus, candor, castificatio» (8b, 43a, 92b, 95a, 197a, 219a). vynyčia «vinea» (218a); від польськ. winnica або білор. винница. virsas (або viršas?) «versus» (227b); від білор. вирш. VLOSNAS~VLOSNAS TIS vlosnas «законний, власний, природний» (5b, 15a, 20a, 20b, 21a, 22a, 25a, 25b, 61b тощо) — (присл.) «за власним розсудом» (199a); від пол. własny. Похідне: vlosnybė «власність» (30b). vlosnastis «ідіома, власність» (9a, 9b, 15a, 17b, 18a, 19b, 21a, 21b, 22a тощо); від пол. własność. vobytí «запрошувати» (210b); від пол. wabić або білор. вабить. А форма atvobintuvibime «запросімо» (92b) могла виникнути або через помилку друку, або внаслідок перероблення слов’янського суфікса -i- на -in-. ZDRODA~ZDRODLYVAS~ZDRONDYKAS zdroda «обман, шахрайство» (16b, 208b); від пол. zdrada. zdrodlyvai «шляхом обману» (218a); zdrodlyvas від пол. zdradliwy. zdrodnykas «зрадник» (156b); від пол. zdradnik. 212 žokanas «lex, decalogus» (2a, 2b, 4b, 10a, 12b, 15b, 16b, 32a, 32b тощо); від польського žakon або білоруського zakonų. Похідне: žokaniškas «legalis, forensis» (72b, 172b, 185b, 204a). žalnierius «miles» (217a); від польського żołnierz. Похідне: žalnierystė «militia» (219b, 220a). žemčiūga «margarita» (1a); від білоруського žemčug. žydas «ebraeus» (4b, 11b, 23a, 48b, 212a); від польського żyd або білоруського žid. Похідне: žydiškas «ebraeus, iudaicus» (78b, 188a). žyvatas(/a?) «uterus, vita» (28b, 37a, 133a, 167b); від польського żywot або білоруського žiivota. Щодо лексем, які не є безсумнівними славізмами, насамперед слід звернути увагу на слова, утворені з латинського кореня та суфікса слов’янського походження -avo- /від польського -owa- або білоруського -ova- (див. Michelini, цит. праця, с. 166—167): їх можна було б виводити від польських дієслів подібної структури; ось перелік цих слів: absolvavoti «absolvere» (108a); пор. польське absolwować. Похідне: absolvavojimas «absolutio» (108a, 145a). administravoti «administrare» (100a, 105a, 107b, 111b, 112a, 113a, 113b, 116a, 116b тощо); пор. польське administrować. Похідне: administravojimas «administratio» (30b, 105b, 113b, 219a). apeliavoti (не в M.T.); пор. польське apelować. Похідне: apeliavojimas «appellatio» (252a). disputavoti «disputare» (61b, 214a, 246a); пор. польське disputować. ekskomunikavoti/iškomunikavoti «excommunicare» (103b, 207a); пор. польське eksko-munikować. filosofavoti «philosophari» (62a); пор. польське filozofać. fundavoti «fundare» (163b, 176a, 235b); пор. польське fundować. imaginavoti «imaginare» (69b, 88b, 104b); пор. польське imaginować. judikavoti «iudicare» (160b, 172a); пор. польське judikować. meditavoti (не в M.T.); пор. польське medytować. Похідне: meditavojimas «meditatio» (3b). ordinavoti (не M.T.); пор. пол. ordinować. Похідне: ordinavojimas «ordinatio» (111a, 111b, 112b). probavoti «probare» (7a, 65a, 151a); пор. пол. probować. retorikavoti «rhetoricari» (11b); пор. пол. retorykować. tiranizavoti «tyrannidem exercere» (113b); пор. пол. tyranizować. triumfavoti «triumphare» (241b); пор. пол. tryumfować. Зважаючи на те, що в перекладі «Margarita theologica» трапляється дієслово definavoti «definire» (71b) — яке не можна виводити з пол. definiować — а також такі дієслова з балтійським коренем і суфіксом -avo-, як pildavoti (51a), puikavoti (95b), — які можна вважати утвореннями литовської мови, — є підстави вважати, що деякі з перелічених вище дієслів могли безпосередньо ввійти до литовської лексики з латини шляхом додавання суфікса -avo-. Тому думка Скарджюса, що всі такі дієслова (за винятком tiranizavoti, якого Скарджюс не згадує) слід вважати запозиченнями з польської мови або похідними від них, є надто «радикальною». 213 Те саме можна сказати й про інші слова з латинським коренем, які не мають характерних для слов’янських мов ознак, але які Скарджюс усе ж вважає запозиченнями з польської мови або похідними від них. Ось список кількох одиниць, розглянутих Скарджюсом: dekretas «decretum» (88b); пор. пол. dekret. forma «forma, formula, qualitas» (2a, 8a, 29a, 106b, 115a, 117a, 118a тощо); пор. пол. forma. Похідні: formališkas «formalis» (26a), formuoti «formare» (88b). fortūna «fortuna» (226b, 232b); пор. пол. fortuna. fundamentas «fundamentum» (59a, 77b, 94b, 99b, 101a, 101b тощо); пор. пол. fundament. kondicija «conditio» (73a, 73b); пор. пол. kondycija. lekcija «lectio» (202b, 205b); пор. пол. lekcija. persona «persona» (6a, 7a, 7b, 8b, 9a, 10a, 11a, 12a, 12b тощо); пор. пол. persona. Похідні: personiškas «personalis, hypostaticus» (17a, 17b, 24a), personystė «personalitas» (20a). regula «regula, norma» (4a, 27b, 38b, 48b, 53a, 61a, 72a, 117a, 126a тощо); пор. пол. regula. sekta «secta» (4b, 159b, 237a); пор. пол. sekta. sentencija «sententia» (23b, 39b, 54b, 84a, 86b, 108b, 116b, 121a тощо); пор. лит. sentencija. suma «summa» (4a, 47a, 121a, 146b, 213b, 250b); пор. лит. suma. testamentas «testamentum» (70a, 257b); пор. лит. testament. Незрозуміло, чому в монографії Скарджюса фігурують саме ці, а не інші слова латинського кореня, що мають подібний польський відповідник, як-от: argumentas «argumentum» (241b); пор. лит. argument. astronomas «astronomus» (40b); пор. лит. astronom. definicija «definitio» (54a, 96b); пор. лит. definicija. elementas «elementum» (45a, 113b, 115b, 117a, 122a тощо); пор. лит. element. figūra «figura» (151b); пор. лит. figura. instrumentas «instrumentum» (3b, 73b, 80a, 118a); пор. лит. instrument. katekizmas «catechesis» (4a); пор. лит. katekizm. kreatūra «creatura» (1b, 6a, 9b, 18b, 29b, 46b, 47a тощо); пор. лит. kreatura. materija «materia» (39b, 40b, 46b, 239b); пор. лит. materia. Безперечно, ґрунтовно обговорити походження слів латинського кореня можна було б лише після серйозних досліджень давньої литовської писемності та аналізу тексту оригіналу — коли йдеться про переклади, що становлять більшу частину давніх литовських писемних пам’яток. А це буде справою майбутнього. Окремо хочеться згадати кілька слів латинського кореня, у яких латинській фонемі ā відповідає литовська o: altorius «ara» (232a); пор. лит. ottarz. губернаторас ”проконсул” (214b); пор. лит. gubernator. кардинолас ”кардинал” (238b); пор. лит. kardynal. маєстотас ”маєстат” (7a, 17a, 20a, 20b, 25b, 26a, 28b тощо); пор. лит. majestat. плебонас ”пастор” (205b, 224b); пор. лит. pleban. трибунолас ”трибунал” (249a); пор. лит. tribunat. 214 Наявність фонеми o дає підстави вважати, що ці запозичення можуть належати до давнішого шару литовської лексики — коли *ā ще не перетворилося на o. Однак це не свідчить про те, що вони мали потрапити до литовської лексики через польську мову, а не безпосередньо. Як бачимо, у литовському тексті «Margarita theologica» численних славізмів, тоді як германізмів — лише кілька: ištukiavimas ”ланієна” (161b), похідне від išstuki(u)oti (не в M.T.), утвореного від stukas(/is) + дериваційний суфікс -(i)uo- ercikis ”дукс, принцепс” (216b, 217a, 218a, 220a) та похідне ercikystė ”принципат” (176a); kunigas ”сакердос” (24b) та похідні kunigystė ”сакердотіум” (18a), kunigavimas ”сакердотіум” (25a); penigai ”пекунія” (219b); ruimiškas ”локаліс” (152b, 160a), похідне від ruimas (не в M.T.); sturmas ”темпестас” (237b, 249a); якщо припустити, що в цьому випадку написання s у Вайшнора відповідає фонемі š, слово (šturmas) слід виводити з 1. szturm; šlimas ”лімус” (43a); сюди можна було б віднести й grodas ”градус” (201a, 201b, 202a, 214a). У цьому відношенні переклад «Margarita theologica» близький до «Постили» Бреткуна3 та інших литовських текстів того періоду, виданих у Кенігсберзі. ЛЕКСИЧНІ СЛАВІЗМИ В ЛИТОВСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ «MARGARITA THEOLOGICA» Резюме Слова слов’янського походження та їхні похідні в литовському перекладі латинського трактату «Margarita Theologica» (Кенігсберг, 1600) наведено разом із відповідниками в латинському оригіналі; додано також етимологічні примітки щодо слов’янських лексем. Похідні згруповано за базовими морфемами; якщо текст містить лише похідні, відсутні вихідні форми наведено й позначено ne M.T.. Для слів, ужитих у тексті кілька разів або належних до сучасної литовської загальновживаної мови, повний покажчик місць уживання відсутній. 3 Пор. B. Žindžiūtė-Michelini. Die Lehnwörter in der ”Postille” des Jonas Bretkūnas aus dem Jahre 1591. — Zeitschrift für Slavistik, Bd. 35 (1990), S.235—237. 215