Lietuvių kalbos instituto kronika. 1995

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXVI (1996) LIETUVIŲ KALBA: TYRĖJAI IR TYRIMAI ХРОНІКА ІНСТИТУТУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ. 1995 Структура Діяли 6 відділів: словників (керівник — доц. д-р В. Віткаускас), ономастики (керівниця — габіліт. д-р В. Мацієяускене), граматики (керівник — габіліт. д-р В. Амбразас), культури мови (керівник — д-р П. Кнюкшта), термінології (керівник — д-р К. Гайвеніс), історії мови та діалектології (керівник — д-р К. Мяркунас). Працювала видавнича група (керівниця — А. Станісловайтене). Наприкінці 1995 р. працювали 128 співробітників, з них 33 науковці (проф. габіліт. д-р — 1, габіліт. д-р — 7, доц. д-р — 4, д-р — 21). До докторантури з гуманітарних наук (мовознавства) Інституту литовської мови та ВДУ вступили І. Андрюкайтене, А. Ауксорюте, М. Лучинскене, Г. Каваляунайте, Й. Пайєдієне, Е. Трумпа, Н. Вайшніте, А. Завадскайте. Основні напрями наукових досліджень Уряд Литовської Республіки, керуючись статтями 15, 16 і 17 Закону Литовської Республіки про науку та навчання і зважаючи на висновки першого етапу оцінювання діяльності державних наукових інститутів, постановив продовжити Інституту литовської мови статус державного наукового інституту до 31 грудня 1997 р.; затвердив основні напрями діяльності Інституту литовської мови: дослідження лексикології та лексикографії литовської мови, граматичної структури, діалектів, ономастики, створення термінології, дослідження історії литовської мови та мовних зв’язків і нормалізація (постанова Уряду від 21.03.1995 № 399 «Про статус державних наукових інститутів»). Видавнича діяльність Видано 19 видань (244,2 обліково-видавничого аркуша, 15250 прим.): Ambrazas S. Розвиток творення іменників. Віддієслівні утворення в литовській мові: резюме габілітаційної праці на здобуття ступеня габілітованого доктора гуманітарних наук (філологічний напрям). — В., 1995. — 16 с. — 100 прим. Čepienė N. Германізми литовської мови та їхня фонетична адаптація: автореферат докторської дисертації з мовознавчого напряму гуманітарних наук. — V., 1995. — 12 p. — 100 egz. Daukantas S. Великий польсько-литовський словник. Т. 2: n-p / Упорядкував G. Subačius. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla. — 1995. — 439 p. — 1500 egz. Конференція імені Йонаса Яблонскіса: Практика та методика впровадження культури мови: (Тези доповідей. Вільнюс, 9 листопада 1995 р.) / Ред. P. Kniūkšta; 235 Друк підготувала D. Vinauskienė. — V.: Vilniaus universiteto l-kla. — 1995. — 29 p. — 200 egz. Judžentis A. Порівняльні конструкції в давній литовській мові: (Докторська дисертація). — V., 1995. — 14 p. — 50 egz. Культура мови. Редакційна колегія: V. Ambrazas, K. Gaivenis, P. Kniūkšta (відп. ред.), V. Maciejauskienė, R. Miliūnaitė, G. Naktinienė, A. Pupkis, K. Ulvydas; Упорядкувала R. Miliūnaitė; Друк підготувала A. Bataitytė. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla. — 1995. — Вип. 67. — 117(3) p. — 1500 egz. Казис Улвідас. Бібліографія / Упорядкувала I. Andriukaitienė; Ред. K. Morkūnas. — V.: Lietuvių k. inst. — 1995. — 38 p. — 200 egz. Проблеми лексикографії: семантика, етимологія, подання термінологічних фактів, принципи укладання словників: до 115-річчя від дня народження K. Būga та 110-річчя від дня народження J. Balčikonis: (Тези доповідей конференції. 16–17 березня 1995 р.). — V.: Lietuvių k. inst. — 1995. — 40 p. — 200 egz. Литовська мова: дослідники та дослідження: до 400-річчя першої литовської книги — Катехізису Mikalojaus Daukšos — у Великій Литві (Вільнюс, 1595): (Тези доповідей конференції. 25–26 жовтня 1995 р.). — V.: Lietuvių k. inst. — 1995. — 36 p. — 200 egz. Програма дослідження литовських говірок та їхньої взаємодії. Лексика / Упорядкував A. Vidugiris; Відп. ред. K. Morkūnas. — V.: Lietuvių k. inst. — 1995. — 46 p. — 300 egz. Програма дослідження литовських говірок та їхньої взаємодії. Морфологія / Упорядкували: D. Mikulėnienė, K. Morkūnas. — V.: Lietuvių k. inst. — 1995. — 42 p. — 300 egz. Словник литовської мови. Т. 16: Tema-tulė / Редакційна колегія: J. Paulauskas, K. Ulvydas (головний редактор), V. Vitkauskas, K. Vosyltytė. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla. — 1995. — 1086(1) p. — 5000 egz. Питання литовського мовознавства. Т. 33: Граматика та лексикологія / Редакційна колегія: V. Ambrazas (відп. ред.), A. Valeckienė, E. Valiulytė. — V.: Lietuvių k. inst. — 1995. — 237 p. — 700 egz. Питання литовського мовознавства. Т. 35: Дослідження литовської лексикології / Том упорядкували I. Ernanytė, G. Naktinienė, J. Paulauskas, V. Vitkauskas; Редакційна колегія: V. Ambrazas (заст. відповідального редактора), V. Maciejauskienė, D. Mikulėnienė, K. Morkūnas (відповідальний редактор), G. Naktinienė, B. Stundžia, Z. Zinkevičius. — В.: Інститут литовської мови. — 1995. — 237 с. — 700 прим. Sedekerskytė R., Ubeikaitė A. Lietuvių kalbotyra. 1973–1976. Literatūros rodyklė / Red. kolegija: L. Kanopkienė (ats. red.), J. Marcinkevičius (pirm.), K. Morkūnas, A. Sabaliauskas. — V.: Lietuvos MA b-ka: Lietuvių k. inst. — 1995. — 392 p. — 800 egz. Slizienė N. Словник сполучуваності дієслів литовської мови. Т. 1: A-M / Відп. ред. V. Ambrazas. — В.: Видавництво науки й енциклопедій. — 1994. — 444 с. — 1000 прим. — [Видання, датоване 1994 р., вийшло у 1995 р.]. Термінологія / Редакційна колегія: A. Buračas, K. Gaivenis (відповідальний редактор), A. Kaulakienė, J. Klimavičius (заст. відповідального редактора), A. Smilgevičius; Упорядкував і відредагував більшість текстів St. Keinys; До друку підготувала A. Noreikaitė. — В.: Інститут литовської мови. — 1995. — Кн. 2. — 118 с. — 700 прим. Valiulytė E. Ми по-різному вказуємо місце: місцевий відмінок та його синоніми / Відп. ред. V. Ambrazas. — В.: Видавництво науки й енциклопедій. — 1995. — 140 с. — 1500 прим. 236 Vytautas Vitkauskas. Бібліографія / Упорядкували A. Juodeikienė, A. Kaluimienė; Редакційна колегія: I. Erm anytė, A. Kalunienė, G. Naktinienė, J. Paulauskas (голова). — В.: Інститут литовської мови. — 1995. — 67 с. — 200 прим. Співробітники інституту є авторами або упорядниками й інших видань: Barauskaitė J., Čepaitienė G., Mikulėnienė D., Pabrėža J., Petkevičienė R. Литовська мова. [Ч.] 1. Лексикологія, фонетика, акцентологія, діалектологія, правопис (Підручник). — В.: Видавництво науки й енциклопедій. — 1995. — 336 с. — (D. Mikulėnienė — авторка розділу «Акцентологія», с. 161—220). Daukantas S. Жемайтська історія / Підготувала B. Vanagienė. — В.: Підготовка: Інститут литовської мови, Інститут литовської літератури та фольклору. Видало ТОВ «Vaga». — 1995. — [I]. — 664 с. — [II]. — 462 с. Paulauskas J. Sisteminis lietuvių kalbos frazeologijos žodynas. — K.: Šviesa. — 1995. — 415 p. Vitkauskas V. Довідник з наголошування в литовській мові. — В.: Видавництво науки й енциклопедій. — 1995. — 103 с. Zinkevičius Z. Історія литовської мови. Покажчики та бібліографія. — В.: Видавництво науки й енциклопедій. — 1995. — 374 с. Участь у пресі Опубліковано 81 наукову статтю (13 — у закордонних виданнях) і 138 науково-популярних статей. Наукові експедиції Відділ історії мови та діалектології організував 2 експедиції: 1) 7—13 липня в околицях Віштітіса (учасники: L. Grumadienė (керівниця), L. Mačianskaitė, D. Mikulėnienė, K. Morkūnas, R. Petkevičius, V. Pranskūnaitė, E. Trumpa, N. Vaišnytė, A. Vidugiris, A. Zavadzkaitė). 2) 14—21 липня в околицях Ілаків (учасники: V. Pranskūnaitė (керівниця), E. Lipartė, R. Petkevičius, E. Trumpa, B. Vanagienė. За програмами Європейського атласу мов, дослідження литовських діалектів та їхньої взаємодії, збирання мовних фактів записано близько 8000 одиниць діалектних даних, на магнітофонні касети записано близько 80 годин діалектних текстів. Загалом у 1995 р. мовні фонди поповнено: словниковий — на 40,5 тис. од., діалектний — на 12 тис. од. Конференції та міжнародні наукові зв’язки 10 січня на семінарі «Мовознавство і комп’ютери» було представлено деякі новіші комп’ютерні програми для дослідження мови, відбулася дискусія з їхніми авторами. Виступили д-р Л. Грумадене, д-р Б. Стунджа та ін. 20 лютого — 20 травня Н. Вайшните викладала литовську мову в Інституті східнослов’янських мов Варшавського університету в Білостоку. 14 березня — 1 лютого 1996 р. Я. Гелумбеке̨йте стажувалася в Університеті Осло. 237 16–17 березня На міжнародній конференції «Проблеми лексикографії: семантика, етимологія, подання діалектних фактів, принципи укладання словників», організованій відділом словників і присвяченій 115-й річниці від дня народження К. Буги та 110-й річниці від дня народження Й. Балчиконіса, доповіді виголосили: А. Сабаляускас («Казімерас Буга і литовська лексикографія»), В. Віткявічюс («Основні принципи «Словника литовської мови», встановлені Й. Балчиконісом»), С. Каралюнас («Походження назви Литви та давня соціальна організація балтів»), Е. Грінавецькене («Менш відомі білорусизми литовських говірок»), В. Лазаускайте («До історії та значення нового наголошення деяких слів»), Й. Клімавічюс («Що таке лексика літературної мови»), Й. Забараускайте («Словник літературної мови — реальність чи фантазія?»), М. Дашкус («Доповнення та виправлення до «Словника литовської мови»), К. Моркунас («Нормативний словник і лінгвістична географія»), Л. Грумадене («Діалектизми «Словника сучасної литовської мови» (1993 р.)»), І. Ерманіте («Явище енантіосемії в литовській мові»), З. Шименайте («Семантика іменника širdis»), Г. Нактинене («Каузативні дієслова південноаукштайтських і східноаукштайтських вільнюських говірок»), А. Відугіріс («Порівняння лексики говірок Лазунай і Зієтела»), Е. Якуліс («Наголошення дієслів змішаного типу на -a з суфіксом -ėti (varvėti, varva, varvėjo)»), Д. Мікуленене («Системні варіанти наголошення з погляду морфології»), Й. Карацеюс («Про історичні та етимологічні словники литовської мови»), В. Купрявічюс («Щодо рукописного словника східних говірок (Rtž)»), М. Норкайтене («Кілька зауваг щодо походження прізвища Ulyydas»), Д. Сабаляускайте («Назви спідниці в литовській мові»). У конференції взяли участь мовознавці з Латвії (Е. Кагайне, І. Янсоне, А. Тімашка) та України (А. Непокупний). 20 березня — 15 червня габілітований д-р В. Амбразас стажувався у Стокгольмському університеті. 26 квітня Відділ культури мови організував семінар «Соціолінгвістика очима литовських мовознавців». Доповіді виголосили: Л. Лаужікайте («Соціолінгвістика: виникнення, розвиток і перспективи»), Л. Грумадене («Литовські терміни соціолінгвістики»), В. Лабутіс («Про видання «Соціолінгвістика і культура мови»). У дискусії П. Кнюкшта та А. Пупкіс обговорили взаємини соціолінгвістики й культури мови, перспективи соціолінгвістичних досліджень. Учасникам семінару роздали підготовлений А. Купчинскайте та Л. Лаужікайте список практичних мовних посібників, рекомендованих широкому загалу. 22 травня — 15 червня габілітований д-р С. Каралюнас стажувався в Лондонському університеті. 13–15 червня На VII Міжнародному конгресі балтистів, що відбувся в Юрмалі, доповіді виголосили: С. Амбразас («Риси розвитку словотвірної системи іменників балтійських мов»), Н. Чепене («Фонетичні варіанти германізмів у литовській мові»), К. Гаршва («Зв’язки між литовськими та латвійськими говорами»), Л. Грумадене («Відображення діалектних інтонацій у мовленні містян»), В. Купрявічюс («До лексикографічного методу литовсько-польського словника (RtŽ)»), Д. Мікуленене («Щодо метатонії в іменниках типу varna: varnas»), К. Моркунас («Щодо координації деяких праць литовських і латвійських діалектологів»), А. Сабаляускас («Порівняльно-історичне мовознавство та литовське національне відродження»), А. Відугіріс («Деякі явища західнобалтійських мов у південних литовських говорах»), З. Зінкявічюс («Зауваги про зникнення двоїни 238 у балтійських мовах”). 27—29 червня на науковій конференції Світової спільноти литовців «Литовське суспільство в роки залежності (1940—1990): опір і/або пристосування» Л. Грумадене виголосила доповідь «Занепад литовської мови». 25—26 серпня на конференції «Векшняйський край і професори Біржишки» доповіді виголосили Ст. Кейнис («Як рокавуос веікснеске пріш шімта мету») і В. Віткаускас («Біржишки — люди руху Відродження»). 25—26 жовтня на конференції «Литовська мова: дослідження та дослідники», організованій відділом історії мови та діалектології з нагоди 400-річчя першої литовської книжки — Катехізису Мікалоюса Даукші — у Великій Литві (у Вільнюсі 1595 року), доповіді виголосили: З. Зінкявічюс («Про витоки мови писемних праць Мікалоюса Даукші»), Й. Пайєдієне («Інтелектуальна ситуація в Литві в другій половині XVI ст. та її відображення в мові перекладів М. Даукші»), Н. Чепене («Германізми у писемних працях М. Даукші»), М. Лючинскене («Деякі морфологічні відмінності між текстами Й. Якнавічюса (1647 р.) і «Ewangelie polskie y litewskie» 1705 р.»), К. Ейгмінас («Позначення незмінюваних форм дієслова в граматиках К. Сапуно—Т. Шульца та Д. Кляйна»), Л. Грумадене («Частотний словник сучасної литовської мови (1995 р.): структура й перебіг роботи»), В. Амбразас («Називний відмінок додатка у східнобалтійських мовах: проблема походження»), С. Амбразас («Ще раз про походження суфікса -mininkas»), Д. Мікуленене («Про розвиток наголошування префіксів дієслів і віддієслівних іменників»), В. Лазаускайте («Наголошування іменників із суфіксами -inė, -inis»), А. Завадскайте («Про подання іспанізмів і португалізмів у словниках іншомовних слів»), К. Гаршва («Розрізнення, позначення та інтерпретація інтонацій»), Е. Ґрінявецкене («Залишки займенникових форм у валкінінкському говорі»), А. Лескаускайте («Про змішування приголосних t’, d’ і k’, g’ у друскінінкайському діалекті»), Е. Трумпа («Про співвідношення твердих приголосних і голосних типу z у говорі Пелеси»), Н. Вайсніте («Деякі випадки невідповідності граматичного роду іменників у говорі Рамашконяй граматичному роду іменників у стандартній литовській мові»), А. Відугиріс («Про вираження повторюваної дії в південно-східних діалектах литовської мови»). У конференції взяли участь гості з Латвії (Е. Мілчонока, А. Озоліна, А. Стафецка) та України (А. Непокупнас). 26—27 жовтня у першій нараді Балтійського відділення Організації Об’єднаних Націй з географічних назв, що відбулася в Таллінні, взяли участь В. Гарляускас, М. Размукайте. 9 листопада на конференції Йонаса Яблонскіса «Практика і методика впровадження культури мови», організованій відділом культури мови та кафедрою литовської мови ВУ, доповіді виголосили: П. Кнюкшта («Цілі та стратегія мовного впорядкування»), Д. Мікуленене («Про відбір потрібних запозичень»), А. Купчинскайте («Мовні консультації та комп’ютеризація їхніх даних»), Д. Вайнаускене («Комп’ютеризація даних канцелярської мови»), Л. Грумадене («Код мови, якого бракує»), Р. Мілюнайте («Суспільство про мову та мовознавців»), Л. Вайцявічкене («Як створюється образ мовознавця зі списом. Про мову статей із мовної практики»). Конференцію присвячено 85-річчю мовознавця Казиса Улвідаса. 10—11 листопада на конференції «Балтістика: завдання та методи», організованій Католицьким університетом Айхштетта, доповіді виголосили: С. Амб- 239 разас (”Кілька проблем балтійського діахронічного словотвору”), Z. Zinkevičius (”Проблема литовських рукописних текстів до Mažvydas”), S. Karaliūnas (”Етимологія назви Семба і проблема етнічної ідентичності айстів”). 1—15 грудня габілітований доктор S. Karaliūnas працював в Інституті славістики Польської академії наук у Варшаві. 14 грудня на науковій конференції, присвяченій Йонасу Яблонскісу, у Шяуляйському педагогічному університеті доктор St. Keinys виголосив доповідь ”Питання словотвору в граматиці Ригішкю Йонаса”. 21 грудня на семінарі ”Мовознавство і комп’ютери”, що відбувся в Інституті математики та інформатики (організаторка — доктор L. Grumadienė), мовознавців на практиці ознайомили з комп’ютерними версіями ”Словника сучасної литовської мови”, ”Частотного словника литовської мови сучасного писемного мовлення” та створенням Банку термінів. Виступили L. Grumadienė, D. Tekorienė, B. Stundžia, V. Žilinskienė, V. Černiauskas та інші. Зібрання науковців Відбулося два зібрання, на яких: 9 травня — членом Ради обрано габілітовану докторку N. Sl iżienė; розглянуто кандидатури на посаду директора Литовського інституту мови; 20 червня — обрано нову Раду Інституту з 14 членів: габілітований доктор V. Ambrazas, професор доктор V. Drotvinas, доктор K. Gaivenis, доктор J. Klimavičius, доктор P. Kniūkšta, професор габілітований доктор V. Kubilius, габілітована докторка V. Maciejauskienė, доцентка докторка D. Mikulėnienė, доктор K. Morkūnas, докторка G. Naktinienė, габілітована докторка N. Sl iżienė, професор габілітований доктор A. Rosinas, габілітований доктор A. Sabaliauskas, професор габілітований доктор Z. Zinkevičius. Найважливіші рішення Ради Інституту 31 січня — обговорено результати й перспективи наукової роботи за 1994 р.; подано інформацію про бюджет Інституту на 1995 р.; затверджено до друку 67-й випуск «Культури мови»; створено комітет з атестації на ступінь габілітованого доктора для д-ра С. Амбразаса. 15 березня — розглянуто програму створення Банку термінів; затверджено до друку 35-й том «Питань литовського мовознавства». 5 травня — затверджено до друку «Термінологію» (№ 2); скориговано комітети докторантських студій Н. Чепене та Д. Сабаляускайте; розглянуто питання про вибори директора Литовського інституту мови. 22 червня — головою Ради Інституту обрано габілітованого д-ра В. Амбразаса, заступником — габілітованого д-ра А. Сабаляускаса, секретарем — д-ра Г. Нактинене. Директором Інституту затверджено проф. габілітованого д-ра А. Росінаса. 5 липня — затверджено комісію Литовського інституту мови та ВДУ з докторантури й габілітації в галузі гуманітарних наук (мовознавства) (голова — габілітована д-р В. Мацеяускене). 26 вересня — задоволено прохання проф. габілітованого д-ра А. Росінаса звільнити його з посади директора Інституту; новим директором Інституту обрано проф. габілітованого д-ра З. Зінкявічюса; затверджено та скориговано комітети навчання докторантів Литовського інституту мови. 240 29 жовтня – вирішено висунути кандидатуру д-ра А. Юдженчіса на державну стипендію. 5 грудня – розглянуто нові тарифи на збирання даних литовської мови та переклади; затверджено: положення Литовського інституту мови про присудження наукових ступенів; рекомендацію Сенату ВДУ щодо присвоєння педагогічного звання професора габілітованому д-ру В. Амбразасу; атестаційну комісію на 1996 р. (габілітований д-р С. Амбразас, д-р А. Каулякене, д-р П. Кнюкшта, габілітована д-р В. Мацеяускене, габілітований д-р А. Сабаляускас, габілітована д-р Н. Сліжене, наук. співроб. З. Шіме̇найте).. Гості Інституту 26 квітня будівництво Інституту литовської мови з книгосховищем литуаністичних фондів оглянув радник Президента Литовської Республіки Арвідас Матульоніс. 4 травня у відділі історії мови та діалектології гостював польський мовознавець Лешек Беднарчук. Професор вшанував свого друга А. Ванагаса, відвідавши місце його вічного спочинку на Антакальніському кладовищі. 15 травня науковою діяльністю Інституту цікавився проф. Деніс Говард Грін з Кембриджського університету. 17 травня організована Товариством литовської мови Радвілішкського району група з 12 учителів ознайомилася з роботою відділів словників, ономастики, історії мови та діалектології, а також інших підрозділів Інституту, зі збиранням і зберіганням даних живої мови та діалектів. 19 червня експерти Норвезької наукової ради проф. Джон Оле Аскедал, проф. Йостейн Бйортнес (голова), асистентка Інгунн Люнд, проф. Ян Петер Лохер (Швейцарія) уточнювали інформацію про наукову діяльність Інституту. 14 серпня у відділі словників побувала д-р Зофія Саваневська-Мохова з Бидгощського педагогічного інституту. 18 жовтня у відділі історії мови та діалектології побував російський мовознавець Георгій Клімов. 10 листопада у відділі словників побувала данська перекладачка, дослідниця літературних і балто-скандинавських зв’язків д-р Метте Дальсгор з Копенгагенського університету. Гостю супроводжував директор Балто-Скандинавського інституту д-р Сільвестрас Гайжюнас. 20 листопада з роботою лексикографів Інституту та картотекою академічного словника литовської мови ознайомилися студенти III курсу Бидгощського педагогічного інституту. Дати й люди 4 січня академіку Зігмасу Зінкявічюсу виповнилося 70 років. У Національній бібліотеці Литви імені Мартінаса Мажвідаса відкрилася виставка наукових праць ювіляра. На відкритті виступив габілітований доктор В. Амбразас. 10 січня у Малій залі Литовської академії наук проф. Зігмас Зінкявічюс прочитав лекцію «Найважливіші проблеми історії литовської мови». На ювілейному заході виступив габілітований доктор А. Сабаляускас. 11 січня сенат Вільнюського педагогічного університету присвоїв звання професора габілітованому доктору Александрасу Ванагасу. 241 19 січня на розширеному засіданні відділу історії мови та діалектології вшанували шведського мовознавця Річарда Екблома (1874 10 30 – 1959 04 07). Праці вченого з балтистики та литуаністики докладно оглянув К. Моркунас. А. Сабаляускас, Д. Гаргасайте, Н. Чепене, Д. Мікуленене навели цікаві факти й дані про Р. Екблома як людину і вченого. Й. Карацейюс і Д. Гаргасайте поділилися враженнями від наукового відрядження до Уппсальського університету. 7 лютого Прем’єр-міністр Литовської Республіки А. Шлежявічюс за поданням Ради науки Литви призначив державну стипендію найвищого рівня д-ру Казісу Моркунасу. 14 лютого у конференц-залі Литовської академії наук Прем’єр-міністр Литовської Республіки А. Шлежявічюс вручив державні наукові премії Литовської Республіки за 1994 рік і дипломи лауреатів Елені Грінавецкене, Алдоні Йонайтіте, Йоніні Ліпскене, Казісу Моркунасу, Біруте Ванагене, Алойзасу Відуґірісу за працю «Атлас литовської мови» (Т. 1 – Лексика, Т. 2 – Фонетика, Т. 3 – Морфологія. – В., 1977–1991.). 15 лютого Президент Литовської Республіки А. Бразаускас вручив заслуженим мовознавцям Александрасу Ванагасу і Зігмасу Зінкявічюсу ордени Великого князя Литовського Гедиміна III ступеня. 15 лютого молоді співробітники відділу культури мови організували зустріч із членом-кореспондентом Литовської академії наук, д-ром Казісом Улвідасом. 17 лютого відділ історії мови та діалектології вшанував своїх колег — лауреатів національної наукової премії 1994 року: Елену Грінавецкене, Алдону Йонайтіте, Йоніну Ліпскене, Казіса Моркунаса, Біруте Ванагене, Алойзаса Відуґіріса. 24 лютого асистент відділу граматики Артурас Юджентіс захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора гуманітарних наук (мовознавство) «Порівняльні конструкції у старій литовській мові». Комітет докторантури: габілітований доктор В. Амбразас (голова), доц. габілітований доктор В. Лабутіс, габілітований доктор А. Сабаляускас, габілітований доктор Н. Слежене, проф. габілітований доктор З. Зінкявічюс. Офіційні опоненти: проф. габілітований доктор Й. Пальоніс, д-р А. Руже. 7 березня завідувачка відділу ономастики д-р Віталія Мацеяускене захистила габілітаційну працю з гуманітарних наук (мовознавство) «Литовські прізвища: розвиток і походження». Комітет з габілітації: проф. габілітований доктор А. Ванагас (голова), габілітований доктор В. Амбразас, проф. габілітований доктор В. Мажюліс, проф. габілітований доктор А. Росінас, габілітований доктор А. Сабаляускас, габілітований доктор Н. Слежене, проф. габілітований доктор З. Зінкявічюс. 15 березня на звітній сесії Загальних зборів Литовської академії наук вручено нагороди: премію Казимира Буґи — акад. Зігмасу Зінкявічюсу за значні дослідження спадщини видатного мовознавця К. Буґи; диплом лауреата конкурсу молодих учених і премію — д-ру Артурасу Юджентчу за працю «Порядок компонентів порівняльних конструкцій у старій литовській мові». Раду Інституту висунула праці вчених на здобуття цих почесних нагород. 25 березня завідувачу відділу граматики, габілітованому д-ру Вітаутасу Амбразасу виповнилося 65 років. 6 квітня від імені мовознавців д-р К. Моркунас привітав Інститут 242 друга, Надзвичайного і Повноважного Посла Латвійської Республіки в Литві Й. Е. п. Albertą Šarkanį з нагоди дня народження. 18 квітня старший науковий співробітник відділу історії мови та діалектології, д-р Saulius Ambrazas захистив габілітаційну працю з гуманітарних наук (мовознавства) «Розвиток творення назв народів. Дієслівні похідні литовської мови»3. Габілітаційний комітет: проф. габіліт. д-р Z. Zinkevičius (голова), проф. габіліт. д-р E. Jakaitienė, габіліт. д-р S. Karaliūnas, проф. габіліт. д-р V. Mažiulis, проф. габіліт. д-р A. Rosinas, габіліт. д-р A. Sabaliauskas, проф. габіліт. д-р V. Urbutis. 22 квітня габіліт. д-р A. Sabaliauskas від імені Інституту привітав колегу, д-ра Antanę Kučinskaitę з нагоди її 80-річчя. 26 квітня у бібліотеці Литовської академії наук презентували нове видання (Литовське мовознавство, 1973—1976; Бібліографічний покажчик / Упорядкували R. Sedekerskytė, A. Ubeikaitė. — V.: бібліотека Литовської академії наук: Інститут литовської мови, 1994. — 392 с.). У заході взяли участь і виступили упорядниці видання, члени редакційної колегії K. Morkūnas та A. Sabaliauskas, які допомогли відібрати й систематизувати матеріал. 3 червня у Велюоні на урочистому вшануванні братів Jono ir Antano Juškų був присутній габіліт. д-р A. Sabaliauskas. 14 червня керівниці відділу ономастики, габіліт. д-ру Vitalijai Maciejauskienei виповнилося 50 років. 21 червня сенат Вільнюського педагогічного університету присвоїв д-ру Laimai Grumadienei педагогічне вчене звання доцента. 1 серпня керівникові відділу словників, доц. д-ру Vytautui Vitkauskui виповнилося 60 років. 27 серпня членові-кореспонденту Литовської академії наук д-ру Kazui Ulvydui виповнилося 85 років. 10 жовтня проф. Zigmas Zinkevičius обраний іноземним членом Латвійської академії наук. 17 жовтня колеги та друзі в Інституті привітали мовознавця Kazį Ulvydą з поважним ювілеєм. 17—18 листопада у Кедайнях відзначили ювілеї Катехізису Миколая Даукші (400 років) і мовознавця Kazio Ulvydo. Д-р P. Kniūkšta виголосив доповідь про наукову діяльність K. Ulvydas. Видатного мовознавця обрали почесним громадянином міста Кедайняй. 27 листопада Литовський союз художників і Товариство історії та традицій литовського театру організували зустріч із мовознавцем і театрознавцем, доц. д-ром Vytautu Vitkausku. У ювілейному вечорі взяли участь театрознавці, актори, мовознавці. Виступали й читали вірші не лише студенти факультету театру та кіно Академії музики, а й сам ювіляр. Діяла виставка фотографій і наукових праць. 30 листопада працівники відділу словників привітали з ювілеєм свого керівника Vytautą Vitkauską, презентувавши підготовлену та видану бібліографію його праць. 10 грудня головній науковій співробітниці відділу граматики, габіліт. д-ру A dele? * * * 243 Втрати 5 березня помер академік Академії наук Литви, габілітований доктор Йонас Ланкутис (нар. 08.02.1925). Й. Ланкутис — видатний дослідник і критик литовської літератури — у 1984—1990 рр. був директором Інституту литовської мови та літератури. 13 квітня помер член-кореспондент Академії наук Литви, іноземний член Академії наук Латвії, професор, габілітований доктор Александрас Ванагас (нар. 12.08.1934). А. Ванагас — видатний дослідник литовської ономастики — зробив значний внесок у відновлення Інституту литовської мови і від початку самостійної діяльності цього інституту (16.04.1990) був його директором. 19 серпня помер професор Вільнюського педагогічного університету, габілітований доктор Владас Грінавецкіс (нар. 15.08.1925). В. Грінавецкіс був одним із найвидатніших литовських діалектологів; особливо багато досліджував жмудські говірки та передав до фондів даних Інституту литовської мови значний обсяг цінного мовного матеріалу. 15 жовтня померла видатна латвійська мовознавиця, дослідниця балтійської ономастики, багаторічна співробітниця Інституту мови та літератури Академії наук Латвії, почесна докторка Академії наук Латвії Валія Дамбе (нар. 26.05.1912). В. Дамбе підтримувала тісні зв’язки з мовознавцями Інституту литовської мови. Irena Andriukaitienė 244