Daiktavardinės „kaip“ konstrukcijos kaip analitinis predikatyvų žymėjimo rodiklis

Acta Linguistica Lithuanica LVI (2007), 73 – 101 Іменникові як-конструкції як аналітичний показник маркування предикативів* Loreta Vaičiulytė-Semėnienė Інститут литовської мови У цій статті, спираючись на типологічні дані та граматичні ієрархії, розглянуто субстантивні kaip-словосполучення в литовській мові. Порівняльні конструкції та прикладкові конструкції на рівні іменникової групи не розглядаються; увагу зосереджено на kaip-словосполученнях, що функціонують як присудки на рівні речення й виражають або первинну, або вторинну предикацію, тобто як предикати зі зв’язкою та вторинні предикати, що мають статус модифікаторів. Досліджувані тут kaip-словосполучення кодують комплементативні, депіктивні та обставинні вторинні предикати, а також адвербіали. Стверджується, що поряд із типовими випадками (комплементативних, депіктивних та обставинних) вторинних предикатів і адвербіалів існують також перехідні випадки. Що внутрішньою щодо головного предиката є вторинна предикація, то більшою є тенденція виражати її безприйменниковим відмінком, хоча можливе чергування безприйменникового відмінка й аналітичного маркування — як у вигляді морфосинтаксичної варіативності, так і з чітким протиставленням значень. * Стаття є результатом стажування 2007 року в Німеччині (Ольденбург, Університет Карла фон Оссієцького). Авторка щиро дякує керівникові стажування, проф. габілітованому докторові Герду Хентшелю, за всебічну допомогу та поради. Також дякую німецьким фондам, які фінансували стажування: Alexander von Humboldt-Stiftung і Gemeinnützige Hertie-Stiftung. За критичні зауваги й думки, що спонукали переосмислити й інакше інтерпретувати деякі попередні рішення щодо статті, щиро дякую шановному рецензентові. Ті зауваги рецензента дискусійного характеру, які не знайшли в цій статті того чи іншого теоретичного розв’язання, авторка залишає на майбутнє, щоб (ще раз) докладніше їх розглянути. 73 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMENIENĖ 1. ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ 1.0. У дослідженнях литовської граматики конструкції з kaip1 розглядаються у зв’язку з (первинними та вторинними) предикативами іменника (у цьому випадку — іменниковими предикативами)2 й обставинами або під час вивчення вираження прикладки. У першому випадку конструкції з kaip аналізуються — грубо кажучи — на рівні речення, у другому — на рівні іменникової групи. Попри те, що конструкції з kaip так чи інакше згадуються у ґрунтовніших працях із граматики (наприклад, в академічній Граматиці литовської мови 1976 року, у Граматиці сучасної литовської мови 2006 року, у праці Балкявічюса Синтаксис сучасної литовської мови 1963 року, у праці Лабутіса Синтаксис литовської мови 1998 року) і розглядаються в окремому дослідженні (наприклад, Žukauskaitė 1961), читання цих праць та одночасне вивчення матеріалу Текстового корпусу сучасної литовської мови3 Університету Вітовта Великого в Каунасі (далі — KT) породжують певні думки, які й викладаються в цій статті. 1.1. Не претендуючи на вичерпний огляд літератури, насамперед, імовірно, варто згадати дослідження Жукаускайте, написане 1961 року, про вживання конструкцій із kaip. Не деталізуючи всього сказаного про вживання kaip у складному та простому реченні, тут, окрім узагальнювального твердження авторки дослідження (Žukauskaitė 1961: 277), що конструкції з kaip можуть виступати в реченні присудком, означенням (найчастіше прикладкою), обставинами причини й способу, варто навести ще кілька її думок: (i) Синтаксичне відношення конструкцій із kaip залежить від їхнього місця в реченні. 1 Тут не розглядається питання про граматичний статус kaip в аналізованих конструкціях. Водночас слід зазначити, що в ґрунтовніших працях із граматики литовської мови kaip вважається сполучним (Ulvydas, ред., 1976: 556; Ambrazas, ред., 2006: 492) або пояснювальним (Labutis 1998: 329) словом, сполучником (Balkevičius 1963: 123, 182; Žukauskaitė 1961; Ulvydas, ред., 1976: 653 і далі), часткою (Balkevičius 1963: 217; Labutis 1998: 307) або — з певною нерішучістю — прийменником (Holvoet, Tamulionienė 2005: 135 і далі). 2 Terminas predikatyvas vartojamas, remiantis Holvoetu, Tamulioniene (2005): predikatyvas – tai predikatiškai vartojamas, sintaksiškai nuo veiksmažodžio priklausomas vardažodis; vardažodžio sintaksinė priklausomybė gali būti reiškiama dviem būdais: modifikavimu arba valdymu. Plačiau apie sintaksinių – modifikavimo ir valdymo – ryšių sampratą, kuria remiamasi straipsnyje, žr.: Holvoet, Judžentis (2003: 11–35; 2005: 11–38). Ten pat plg., kaip tradiciškai suprantami sintaksinių ryšių tipai. 3 Доступ онлайн за адресою: http://donelaitis.vdu.lt. 74 Daiktavardinės kaip konstrukcijos мовленнєвому оточенні: «стоячи поруч з іменником, порівняльна конструкція ближча до означення або прикладки4; при дієсловах чи інших частинах мови, хоч і узгоджених з означуваним словом, відношення порівняльних конструкцій5 розуміється як причинне (виділено Л. В.-С.) відношення» (Žukauskaitė 1961: 251 і далі; дещо інакше щодо обставин способу дії: пор. там само: 253, 2576).7 Пор.: (1) Ми, ЯК ВИПРАВНИКИ і ПАНИ, вами поставлені, надумали вас повчати й по-батьківськи наставляти. (Цит. за Žukauskaitė 1961: 270.) (2) Аґуте принесла Арвідасу вмитися, подала білий рушник і, ЯК ГОСТЯ, посадила за стіл.8 (Цит. за Žukauskaitė 1961: 269.) 4 Pvz., Balkevičius (1963: 175; plg. Labutis 1998: 328tt; Ambrazas, red., 2006: 556t) priedelį apibrėžia kaip pažyminį, kuris parodo, kas yra jo pažymimasis daiktas arba reiškinys. Tuo priedėlis ir skiriasi nuo visų kitų pažyminių, kurie, kaip žinoma, aiškina pažymimąjį žodį, atsakydami į klausimus koks, kuris, kelintas, kieno, kiek... Tuo tarpu, anot Sirtauto (1981: 67), „priedėlis turi dvigubą gramatinį ryšį: susijęs su veiksniu ir jį apibūdina, determinuoja (be to, su juo suderintas), susijęs ir su tariniu“ (išskirta L. V.-S.) 5 Слід звернути увагу на термін Žukauskaitė порівняльна конструкція, який уживається також щодо випадків, коли предмети між собою не порівнюються. 6 Pavyzdžiui, Žukauskaitė (1961: 252tt) aptardama kaip konstrukcijas, sakinyje einančias būdo aplinkybe (t. y. susijusias su tariniu), teigia, kad tokio tipo sakinyje, kaip (i) Skrynias kaip nulietas mažiau pardavinėjo (t. p.: 256), konstrukcija su kaip eina pažyminiu, o kitame puslapyje teikiamame pavyzdyje Petronelė, kaip matušės nuplakta, pasikūkčiodama verkė (t. p.: 257) greta derinamą įtakojančio daiktavardžio vartojama išskirtinė (') kaip konstrukcija autorės interpretuojama kaip būdo aplinkybė (plg. Petronelė pasikūkčiodama verkė, nes buvo matušės nuplakta; dar plg. toliau). Kita vertus, tuoj po pastarojo sakinio teikiamame Mirgėjo, kaip aukso deimantais apibertas, snieguotas žemės paviršius konstrukcija su kaip suprantama kaip pažyminys. 7 Наприклад, у німецькій мові за позицією конструкцій із як у реченні предикативи зі значенням часу відрізняються від предикативів причини й умови, пор.: Als Sekretärin des Rektors kannte unsere Nachbarin alle Dekane persönlich / Unsere Nachbarin als Sekretärin des Rektors kannte alle Dekane persönlich. На відміну, наприклад, від причинних конструкцій із як, які можуть стояти як у препозиції до узгоджуваного компонента, так і в постпозиції, конструкції зі значенням часу з як зазвичай стоять лише на початку речення (докладніше див. Anders, Hentschel 2006: 234). 8 Якщо керуватися запропонованим Žukauskaitė критерієм місця в реченні, конструкцію з як, ужиту в цьому реченні, слід розуміти як обставину причини, 75 LORETA VAičULYTĖ-SEMENIENĖ (3) Дочку невістки Вероне, як бабусю, підвезли додому... (Цит. за Žukauskaitė 1961: 251.) (4) Їм, як родичам, треба було б повідомити про смерть Повіла... (Цит. за Žukauskaitė 1961: 251.) (5) Він і запитати не наважився, як гість... (Цит. за Žukauskaitė 1961: 251.) (6) Усі шануватимуть мене, як дідуся. (Цит. за Žukauskaitė 1961: 251.) (7) Тому Блюсюс завжди ходив, наче чужий. (Цит. за Žukauskaitė 1961: 256.) (8) Настурції палали, мов полум’я. (Цит. за Žukauskaitė 1961: 252.) (ii) Прикладки з як, часто вже й не виражаючи жодного порівняння, характеризують предмет чи особу в якомусь відношенні або виокремлюють якусь їхню ознаку (пор. Žukauskaitė 1961: 269). (iii) Окрім типових прикладок і причинових прикладок (Žukauskaitė 1961: 270) (останні характеризують предмет чи особу головного речення і водночас тісно синтаксично пов’язані з присудком, обґрунтовують зміст речення, напр.: Як героя тебе вони зрозуміють і в гімнах свободи згадають), або обставин причини, визнаються проміжні (або перехідні) конструкції з як (пор. Žukauskaitė 1961: 269). (iv) «Загалом прикладки, пов’язані також із присудком, без сполучника як не вживаються» (Žukauskaitė 1961: 271)⁹, напр.: (9) Як відповідь раптом з’явився один червоний прапор.... (Цит. за Žukauskaitė 1961: 271.) (10) Але що я зараз, виходячи, як заставу, міг би взяти із собою... (Цитується за Žukauskaitė 1961: 271.) (11) Під час хвороби, як турботлива, добра працівниця, вона впорядкувала поховальне вбрання tačiau, kaip teigia pati autorė (Žukauskaitė 1961: 267), „šią konstrukciją, tik priežastiškai susietą su tariniu, reikia laikyti priedėliu“ (išskirta L. V.-S.) (dar plg. toliau). ⁹ Залишається незрозумілим, як Žukauskaitė розуміє прикладку. Якщо припустити, що Žukauskaitė розуміла прикладку традиційно, тобто як іменне узгоджене означення, виділюване на рівні словосполучення, сумнів викликає думка авторки, ніби вона може бути пов’язана також із присудком. Див. також примітку 4. 76 Daiktavardines kaip konstrukcijos drabužius ir pasiruošė tolimon kelionėn. (Cituojama pagal Žukauskaitė 1961: 271.) (12) ЯК кожна ЖІНКА, вона дуже боялася наших мишей. (Цитується за Žukauskaitė 1961: 271.) Із того, що реферативно сказано, важливо те, що Žukauskaitė ще не розрізняє предикативного означення, яке позначається конструкціями з як10 у традиційному розумінні: конструкція інтерпретується нею або як обставина, або як прикладка, тобто її виділяють як на рівні іменного словосполучення, так і на рівні речення (пор., наприклад, речення (2), (5), (7)–(12)). 1.2. У праці «Синтаксис сучасної литовської мови» (1963), що вийшла через два роки, Йонас Балкевичюс згадує конструкції з як як один зі способів вираження (i) складеного (тобто зв’язкового) і (ii) складного присудка — іменної частини (іменного предикатива, або, інакше кажучи, традиційно, предикативного означення), наприклад: (i) Непомітно Петрас і сам хоче бути ЯК той давній ЛИТОВЕЦЬ; (ii) Адже я незабаром уперше в житті переступлю шкільний поріг ЯК ПЕДАГОГ), обставин (способу дії) (наприклад, ЯК ЗЛОДІЙ, Кедуліс прокрався до своєї хати), означень (прикладок) (наприклад, Адже я, ЯК СИРОТА, росла в похмурому притулку) (Balkevičius 1963: 110, 123, 165, 182t, 218t). Розглядаючи обставини способу дії, виражені конструкціями з як, Балкевичюс (1963: 219) стверджує: «Є порівняння, які, позначаючи обставину способу дії при присудку, водночас указують і на властивість підмета. Напр. [...] Позаду нас, ЯК якась СТІНА, гуде темний ліс. [...] Такі порівняння, якщо за значенням вони тісніше пов’язані з підметом, ніж із присудком, можна вважати означеннями підмета, а якщо їх із підметом пов’язують не атрибутивні, а предикативні відношення — іменними частинами складених присудків». 11 Крім того, Балкевичюс (1963: 124) звертає увагу ще на кілька моментів: (i) Іменний предикатив складного присудка, виражений конструкцією з як, «іноді позначає такий стан підмета, який водночас є і тим присудковим 10 Plg. Ambrazas, red., (2006: 490): „tarininis pažyminys yra sakinio dalis, toje pačioje sakinio sklaidos pakopoje turinti dvilypius prijungiamuosius ryšius: su tariniu ir su veiksniu ar papildiniu“. 11 Пор. «Коли опорним словом [тобто словом, до якого безпосередньо приєднується порівняльний зворот, або, інакше кажучи, конструкція з як] є особова форма дієслова, порівняльний зворот приєднується до неї або разом із нею утворює іменну частину присудка» (Ulvy das, ред., 1976: 657). 77 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMENIENĖ причинапричина або мета дії чи стану, виражених сполучником (виділено L. V.-S.)» (Balkevičius 1963: 124), наприклад: (13) Він відомий усьому колективу фабрики ЯК ПЕРЕДОВИК праці. (Цит. за Balkevičius 1963: 124.) (14) Таким чином, поїздку до Вільнюса було обрано ЯК найкращий ЗАСІБ припинити це небезпечне знайомство. (Цит. за Balkevičius 1963: 124.) (15) Ця маніфестація відбулася ЯК ВИЯВ протесту проти закриття «Товариства землеробства». (Цит. за Balkevičius 1963: 124.) (ii) Прикладка з як, на відміну від прикладки без нього, «не лише показує, що є означуваним предметом, але водночас указує, що цей стан означуваного предмета є також певною обставиною, найчастіше вказуючи на причину або відношення (виділено L. V.-S.)» (Balkevičius 1963: 182). (iii) Замість орудного відмінка стану, яким виражається непостійний стан предмета, що триває певний час, іноді вживається конструкція як (Balkevičius 1963: 109т, 123). Отже, на думку Balkevičiusa, маркування конструкцією як пов’язане з розрізненнями значення (постійний vs. тимчасовий стан) або граматичних функцій (атрибутив vs. предикатив vs. обставина). З іншого боку, знову визнається, що функціональні відмінності, наприклад між означеннями (атрибутивами), обставинами та іменними предикативами, вираженими конструкціями як, не розмежовуються чітко, тобто існують перехідні випадки (пор. Balkevičius 1963: 123т, 219). 1.3. У сучасній граматиці литовської мови, крім кількох констатувальних тверджень про те, що конструкціями як може виражатися прикладка (Ambrazas, ред., 2006: 492)12 або що вони можуть замінювати валентний актант дієслова (тобто актант, якого вимагає дієслово) (за Ambrazas, ред., 2006: 603, предикативне означення), про це докладніше йдеться в розділі про поширене речення, а конкретніше — під час розгляду предикативного означення (Ambrazas, ред., 2006: 627) і порівняльних зворотів (якості) (Ambrazas, ред., 2006: 634т). Зазначається, що конструкцією як, яка не виражає порівняння, може бути виражене предикативне означення, яке «лише позначає стан суб’єкта або об’єкта стосовно дії» (Ambrazas, ред., 2006: 627), наприклад: 12 Taip pat ir Lietuvių kalbos sintaksėje (Labutis 1998: 329t) apsiribojama konstatavimu, kad priedėlis su pažymimuoju žodžiu gali būti jungiamas ir su kaip. 78 Daiktavardinės kaip konstrukcijos (16) Він прибув до столиці ЯК ПОСЛАНЕЦЬ. (пор.... посланцем.) (Цитується за: Ambrazas, ред., 2006: 627.) (17) Уся околиця поважала Матіяса ЯК талановитого МАЙСТРА. (Цитується за: Ambrazas, ред., 2006: 627.) Водночас порівняльна конструкція kaip у реченні може виступати обставиною (способу дії)13 (пор. речення (8)), іменною частиною іменного присудка (наприклад, Соджюс був ЯК одна РОДИНА), предикативним означенням (пор. речення (7)) (пор. Ulvydas, ред., 1976: 659) або атрибутом будь-якого члена речення (наприклад, Її супроводжували супутники — троє братів ЯК ДУБИ та їхні друзі. Окремо розглядається тип порівняльних конструкцій із kaip, у яких порівнювані предмети вказують на їхню тотожність у певному відношенні, наприклад: (18) Стара Пікчюрнєне славилася в усій околиці ЯК добра БАБУСЯ. (Цитується за: Ambrazas, ред., 2006: 634.)14 Як бачимо, у Граматиці конструкції з kaip — грубо кажучи — розглядаються залежно від того, чи виражають вони порівняння, чи ні (пор. випадок предикативного означення). 1.4. Подібно до того, як у Граматиці сучасної литовської мови, конструкції з kaip розглянуто й в академічній Граматиці литовської мови (Ulvydas, ред., 1976: 659 і далі). Не повторюючи сказаного, тут хотілося б звернути увагу ще на кілька тверджень, наведених у цій граматиці: (i) Багато порівняльних зворотів, що вказують на тотожність, водночас виражають і причину дії (стану), наприклад: Ауксе ж її остерігалася ЯК гордовитої ПАНІ; пор. речення (18) (Ulvydas, ред., 1976: 661 і далі). (ii) Порівняльні звороти, безпосередньо пов’язані з іменниками, щоб показати, що вони не залежать від дієслова, часто на письмі відокремлюються розділовими знаками й зазвичай стоять відразу після опорного слова (Ulvydas, ред., 1976: 673). 13 Akademinėje Lietuvių kalbos gramatikoje (Ulvydas, red., 1976: 521tt), be būdo ir kt. aplinkybių, atskirai aptariamos ir lyginamosios aplinkybės, kuriomis eina lyginamieji posakiai. Labutis (1998: 307) taip pat skiria kokybės (būdo) aplinkybių specifinę atmainą – lyginamąsias aplinkybes. 14 Lietuvių kalbos gramatikoje (Ulvydas, red., 1976: 661) aptariant tokio tipo sakinius teigiama, kad kaip konstrukcija „nusako lyginamų daiktų tapatumą ir rodo veiksmo atžvilgį (išskirta L. V.-S.)“. 79 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMENIENĖ (iii) «Конструкції з kaip, пов’язані з іменниками [...], можуть також виражати тотожність обговорюваних понять у певному відношенні, наприклад: Verutė, KAIP prašmatnesnė KAMB arinė, buvo pristatyta svečiams patarnauti. Такі конструкції вважаються прикладками» (Ul vydas, red., 1976: 673). «Вживаючись зі сполучним словом kaip, відокремлені прикладки не лише характеризують предмет або особу, позначені означуваним словом, а й водночас указують, з якої причини (виділено L. V.-S.) (наприклад, Vilius, KAIP karo DIDVYRIS, tuojau gavo statybinės medžiagos), або в якому відношенні (наприклад, O Karalienės tokios keistos mintys, kurios rasi visai nepridera jai, KAIP MOTINAI) його характеризують» (Ul vydas, red., 1976: 556; пор. (i)). 1.5. Підсумовуючи, можна побачити, що у згаданих працях з литовського мовознавства вживання конструкцій kaip пов’язується з розмежуванням граматичних функцій (означення vs. предикативне означення vs. обставина) та передаваних ними значень причини, мети й відношення. 2. ІМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ З KAIP З ПОГЛЯДУ СИНТАКСИСУ 2.1. Іменникові конструкції з kaip можуть виражати граматичні функції як на рівні речення, так і на рівні іменникової групи. Відповідно до рівнів предикації, в іменниковій групі, тобто у випадку означення (прикладки) з kaip, предикація виражається на нижчому рівні речення (англ. downgraded predication), або, інакше кажучи, такі конструкції з kaip не утворюють основної предикації речення. На рівні речення конструкції з kaip можуть виражати основну (первинну) і вторинну (додаткову) предикацію; відповідно вживаються первинні та вторинні іменникові предикативи з kaip (англ. secondary predicate, нім. sekundäre Prädikate). Основну предикацію речення виражають обов’язкові предикативи-зв’язки, позначувані іменниковими конструкціями з kaip, тобто в таких реченнях зв’язка, що виступає присудком, керує актантом (вимагає його), позначеним конструкцією з kaip. Вторинна — додаткова — предикація речення може виражатися вторинними обов’язковими й вільними15 іменниковими предикативами з kaip16 та конструкціями з kaip конст- 15 Apie laisvųjų vs. būtinųjų predikatyvų apibrėžtį plačiau žr. Holvoet (2003); Holvoet, Tamulionienė (2005). 16 Пор. поняття предикативного означення у Граматиці сучасної литовської мови (Ambrazas, red., 2006: 603т, 627), де не розрізняють вторинні обов’язкові й вільні предикативи. 80 Daiktavardines kaip konstrukcijos струкціями, що в реченні виступають обставинами.17 Одна з основних відмінностей між вторинними (обов’язковими та вільними) предикативами й обставинами полягає в тому, що перші можуть бути семантично пов’язані з одним з аргументів основного предиката, або, інакше кажучи, концептуально співвіднесені з референтом: вторинні предикативи перебувають у копулятивному (лат. copula) відношенні з одним з аргументів основного предиката (нім. Partizipantenbezug, Referentenorientierung; англ. participant-oriented), а обставини — лише з самим предикатом (нім. Ereignisbezug, Vorgangsorientierung; англ. event-oriented) (докладніше про це див. Schultze-Berndt, Himmelmann 2004; Himmelmann, Schultze-Berndt 2005; Hentschel 2005). На рівні речення вторинні — обов’язкові й вільні — предикативи подібні до обов’язкових предикативів (зв’язки), що виражають основну предикацію: як згадувалося, вони пов’язані копулятивним відношенням з одним з аргументів основного предиката, який з морфосинтаксичного погляду є контролером узгодження18. Однак латентне копулятивне відношення, характерне для обов’язкових і вільних вторинних предикативів, різниться щодо основного предиката.19 Із одним з аргументів основного предиката «справжнім» копулятивним відношенням пов’язані вільні іменникові предикативи, якими виражається вторинна предикація, що є факультативною (необов’язковою) (пор. нижче речення (22) Jis į Paryžių grįžo KAIP DIDVYRIS ≈ Jis grįžo į Paryžių. Ir tuo pačiu jis buvo didvyris (/didvyriu)). Натомість вторинні обов’язкові предикативи виражають обов’язкову предикацію; конкретніше, вторинні обов’язкові предикативи більшою чи меншою мірою 17 Про те, що вторинними предикативами слід вважати не лише вільні модифікатори (англ. adjuncte), пов’язані з предикатом відношенням модифікації, а й додатки (англ. complementative), керовані предикатом, тобто необхідні для нього, див., наприклад, Nichols (1978); Aarts (1995); Holvoet, Tamulionienė (2005). Протилежні погляди див. Fehrmann (1994: 91–93). 18 Про узгодження та терміни контролер узгодження (англ. agreement controller, agreement trigger), ціль узгодження (англ. agreement target), їх визначення докладніше див. Corbett (1998: 1; 1999: 103; 2001: 2). Тут узгодження розуміється широко, тобто не як копіювання форми контролера узгодження, а як вибір форми цілі узгодження з огляду на контролер узгодження. 19 І на рівні іменникової групи між означенням (предикативом) та означуваним ним словом існує копулятивне відношення, наприклад: Jonas, (kaip) rūpestingas sūnus, visada padeda tėvams; plg. Jonas visada padeda tėvams. Jis yra rūpestingas sūnus. Незважаючи на це, як уже зазначалося, атрибутивні відношення розрізняються на нижчому рівні синтаксичного розбору речення; вони не пов’язані зі значеннями часу та модальності, що виражаються основною предикацією речення. 81 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMENIENĖ визначаються значенням основного предиката; виражений ними латентний предикатив зв’язки разом з основним предикатом утворює складну предикацію (пор. Schroeder 2003: 29 і далі; Hentschel 2006: 147; Holvoet, Tamulionienė 2005: 130) (пор. далі речення (21) У справі мене визнано ЯК ПОТЕРПІЛОГО ≈ *У справі мене визнано. І водночас я є потерпілим (/потерпілим)). Синтаксично вторинні обов’язкові предикативи також відрізняються від вільних: перші, подібно до предикативів зв’язки, є аргументами, керованими основним предикатом (зв’язкою або дієсловом із самостійним значенням), — комплементи (англ. complement; нім. Komplemente) (пор. речення (19)–(21)), тоді як другі є модифікаторами основного предиката — суплементи (нім. Supplemente) (пор. речення (22), (23)).20 (19) Проф. A. Minkevicius постійно працював ЯК ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР серії біологічних наук (C) видання «Праці Академії наук Литви» (пор.... редактором).21 KT. (20) Цей злочин вдалося розкрити за кілька днів, бо схибила людина, яку грабіжники обрали ЯК ПОСЕРЕДНИКА (пор.... посередником22) під час продажу викраденого вантажу. Ця людина запропонувала купити його тій самій компанії, якій і належав викрадений вантаж. KT. (21) Хоча у справі мене визнано ЯК ПОТЕРПІЛОГО (пор.... потерпілим23), я зовсім не можу звинувачувати А. Сташайтіса. KT. (22) [Він] отримав звання старшого офіцера. У 1796 році він уже командував французькою армією в Італії. Там він здобув багато важливих перемог і повернувся до Парижа ЯК ГЕРОЙ (пор.... герой,... героєм). У 1798 році він очолив похід до Єгипту, але той виявився досить невдалим. KT. 20 Пор. примітку 2. Також щодо термінів керівне слово, залежні слова, модифіковане слово, модифікатор докладніше див. Holvoet, Judžentis (2003: 14). 21 Sližienė (1994: 183) valentingumo požiūriu, be subjekto vardininko, skiria įnagininku reiškiamą sintaksinį aktantą. Skirtingos nuomonės žr. Holvoet, Tamulionienė (2005: 135). 22 Valentingumo požiūriu Sližienė (1998: 303) rinkti „balsuojant paskirtį“, be subjekto vardininko ir tiesioginio objekto galininko, skiria įnagininku ir / arba prielinksnine konstrukcija su į reiškiamą sintaksinį aktantą. 23 Sližienė (1998: 249) valentingumo požiūriu, be subjekto vardininko ir tiesioginio objekto galininko, skiria galininku ir / arba įnagininku reiškiamą sintaksinį aktantą. 82 Daiktavardinės kaip konstrukcijos (23) Для завідувача кафедри охорони навколишнього середовища Пранаса Балтрена цьогорічний вересень особливий. Новий навчальний рік професор уперше зустрічає як КАВАЛЕР ордена Великого князя Литовського Гедиміна, KT. Статус модифікаторів у реченні мають і обставини, тобто вони зазвичай (але не завжди, пор. Сьогодні Пранукас почувається чудово (пор. як труп)) не є аргументами предиката.24 Однак, як зазначалося, обставини, на відміну від вільних предикативів, пов’язані з предикатом речення, тобто конкретизують дію, виражену предикатом. Для розрізнення обставин і вільних предикативів в англійських граматиках широко застосовують так званий тест do so («робити»), номіналізацію тощо, наприклад: Йонас швидко прочитав книжку; пор.: Йонас прочитав книжку і зробив це швидко; швидке прочитання книжки (докладніше пор. Hentschel 2006). 2.2. Сказане реферативно можна узагальнити так, як показано на схемі 1. Схема 1.Огляд конструкцій із «kaip» 24 Докладніше про розрізнення суплементів у типологічному аспекті див., наприклад, Schultze-Berndt, Himmelmann (2004); Himmelmann, Schultze-Berndt (2005), Schroeder (2003). 83 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ Найімовірніше, варто відразу зазначити, що, попри бінарний поділ, між усіма виокремленими членами немає чітких меж ані з синтаксичного, ані з функційного погляду; інакше кажучи, поряд із типовими представниками кожної виокремленої групи трапляються перехідні, неоднозначні (нім. ambig) або неясні (нім. vage) випадки (пор., наприклад, Geuder 2002; Hentschel 2006; Renz 2006; Holvoet 2006). Далі йтиметься переважно про конструкції іменника з kaip, які виокремлюються на рівні речення. 3. КОНСТРУКЦІЇ ІМЕННИКА З KAIP З ФУНКЦІЙНОГО ПОГЛЯДУ 3.1. Розглядаючи конструкції з kaip з функційного погляду, насамперед хотілося б якомога чіткіше відмежувати їх від типових конструкцій зі значенням порівняння, здатних виконувати різні граматичні функції, як-от: Село було як одна сім’я ≠ село було однією сім’єю; Він поводиться як дитина ≠ він є дитиною; Корови повернулися, наче плити ≠ корови були плитами тощо. Інакше кажучи, далі не йдеться про конструкції з kaip, які описують подібність дій, предметів або властивостей до інших предметів чи властивостей. З іншого боку, у граматиках (Ambrazas, ред., 2006: 634; Ulvydas, ред., 1976: 661 і далі) до конструкцій порівняльної тотожності зараховують такі приклади, як (18), які тут, традиційно кажучи, трактуються як предикативні означення, або, інакше, — як вторинні предикативи, що в принципі не виражають порівняння і водночас пов’язані не лише з присудком речення, а й з одним із його аргументів, пор.: (= 18) Стара Пікчюрмієне в усій околиці славилася ЯК добра БАБУСЯ25 ≈ Стара Пікчюрмієне славилася в усій околиці [тим, що вона була доброю бабусею (пор. речення (16)–(17); див. також далі). Зі сказаного раніше випливає, що, спираючись на згадані вище праці з литовського мовознавства (пор. 1.1.–1.3.), конструкціями з kaip можуть позначатися: (i) У разі означення (прикладки) — значення причини та відношення.26 25 Šlįžienė (1994: 197) kaip konstrukciją laiko garsėti „kuo pasižymėti; būti, darytis garsiam tam tikroje aplinkoje, sferoje“ vienu iš valentinių (fakultatyviųjų) palydovų, kuris pagrečiui gali būti vartojamas su įnagininku, plg., Šalis garsėjo puošniu baroko STILIUMI; Kai kurie kompozitoriai garsėjo ir KAIP SMUIKININKAI. 26 Pagal Flaate (1999: 10), funkciniu požiūriu kaip konstrukcijos, einančios greta savo derinimo daviklio ir kartu su juo užimančios vieną predikato argumento poziciją, 84 Daiktavardinės kaip konstrukcijos (ii) У разі вторинного (вільного) предикатива — значення причини, мети або відношення. Відклавши убік предикативи з kaip зі значенням порівняння, слід констатувати, що про конструкції з kaip як обов’язкові предикативи в принципі нічого не сказано. У згаданих працях з граматики литовської мови конструкції з kaip без порівняльного значення по суті не розглядаються і в контексті обставин. З огляду на це постає кілька запитань: (i) Чи позначаються конструкціями з kaip без порівняльного значення обов’язкові предикативи? (ii) Чи властиві вільному предикативу іменника з kaip лише значення причини (подібно до прикладки) та мети? Якщо ні — які ще значення? Чи властиві іменниковим конструкціям з kaip, що виконують функцію вільного предикатива, лише обставинні значення? (iii) Якщо вільному предикативу іменника з kaip властиві обставинні значення, чи не вживаються розглядувані конструкції як обставини (пор. 1.1. (iii))? 3.2. Обов’язкові конструкції іменника з kaip 3.2.1. Найімовірніше, найменше сумнівів викликає статус конструкцій із kaip як вторинних обов’язкових предикативів при таких дієсловах сприйняття чи усвідомлення, як-от: розуміти, усвідомлювати, інтерпретувати, постулювати, характеризувати тощо, наприклад: (24) Первісна людина розуміла смерть ЯК ВІДДІЛЕННЯ душі, тобто видихуваного повітря, від тіла. (Цит. за Sližienė 2004: 198.) (25) Ця людина через убогість суто особистого мислення й муки спасіння сприймає філософування ЯК РИЗИК, коли людський дух покликаний до екзистенційного самовизначення. KT. Дещо більше неясностей виникає щодо інтерпретації конструкцій із kaip у такому або, користуючись термінологією Flaate, ад’юнктні (іменникові) предикативи з kaip (нім. adjazente (substantivische) als-Prädikative) є рестриктивними. Інакше кажучи, на рівні іменникової групи предикативи з kaip є рестриктивними, або, традиційно кажучи, їм властиве значення відношення. Рестриктивні предикативи обмежують (звужують) предикацію, виражену реченням, і нерідко, попри статус модифікатора, не можуть бути опущені в реченні. 85 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ типу, як (19)–(21). Нійоле Сліжене (1994: 183; 2004: 298) з погляду валентності виділяє для дієслів такого типу, як працювати, служити тощо, крім називного відмінка, валентний актант, тобто обов’язковий для предиката, виражений орудним відмінком. Натомість Axel Holvoet і Aurelija Tamulionienė (2005: 135т; пор. Flaate 2007: 80; Hentschel 2006: 147т) вважають ужитий у реченні (19) орудний відмінок (а отже, і конструкцію з kaip) вторинним вільним предикативом і зіставляють його з такими конструкціями, як у (16).27 Авторка статті (пор. також Vaičiulytė-Semėnienė, у друці, a) схильна вважати, що дієслова, які позначають виконання певної функції (нім. Funktionsverben) (працювати, служити, фігурувати28 тощо) вимагають валентного актанта, вираженого іменником, який позначає соціальне становище, заняття, трудову діяльність предмета (особи), певну функцію, яку предмет (особа) виконує або яка йому (особі) призначається чи приписується, тощо. Відповідно до погляду, що обов’язкові предикативи є залежними компонентами предиката (тобто вони вимагаються предикатом і не можуть бути опущені, оскільки речення стає неграматичним або змінюється значення предиката) (пор. Holvoet, Judžentis 2003; 2005; Flaate 2007: 81; 88), усе ж слід визнати, що між реченням (= 19) Prof. A. Minkevicius nuolat dirbo kaip [...] redaktorius (/ redaktoriumi) і Prof. A. Minkevicius nuolat dirbo існує досить очевидна різниця у значенні.29 Цей валентний актант, який часто позначається орудним відмінком, іноді, здається, може без значної різниці у значенні вживатися паралельно і з конструкцією з kaip (пор. речення (26)) або — в іншому значенні — позначатися лише конструкцією з kaip (пор. речення 27 Teigiama (Holvoet, Tamulionienė 2005: 135), kad „nepaisant leksinių ribojimų nematyti pagrindo, dėl ko tokius įnagininkus turėtume pripažinti veiksmažodžių valdomais būtinaisiais predikatyvais: nors su kai kuriais veiksmažodžiais šis įnagininkas yra reguliariai vartojamas, jis nėra jų reikalaujamas“. Plg. Balkevičius (1998: 81): „Vardininkas su jungtuku kaip gali atstoti predikatinį įnagininką, kai šis žymi veiksmo metu trunkantį būvį arba kaip ankstesnio virsmo rezultatą, pvz., Vaškelis ir Jakaitis [...] dirbo kaip laisvai samdomi darbininkai; [...] būdvardis [žodžių junginyje] funkcionuoja kaip pažyminys“. 28 Пор. figūruoti «бути, брати участь де-небудь; бути предметом уваги, обговорення», наприклад, figūruoti teisme liudininku (Keinys, red., 2000: 156). 29 Plg. Sližienės (1994: 182) skiriamą atskirą dirbti reikšmę „ką nors daryti, veikti“, pvz., Jis dieną naktį dirba. Dar plg. Kaip vyriausiasis Lietuvos mokslų akademijos darbų biologijos mokslų serijos (C) redaktorius prof. A. Minkevicius dirbo nuolat, kur konstrukcija su kaip gali būti suprantama kaip aplinkybinis (priežasties) predikatyvas. 86 Daiktavardines kaip konstrukcijos (27)–(28). З іншого боку, слід визнати, що конструкцій із іменником із як можуть уникати через їхню неоднозначність (див. також далі). (26) Наука — це ніби індустрія, у якій фахівці кожного виду працюють ЯК ПОСТАЧАЛЬНИКИ спеціалізованого виробництва (пор. … постачальниками спеціалізованого виробництва). KT. (27) Там не було навіть каналізації, тому довідичани щоранку виливали перед дверима вміст бочки, яка всім правила ЗА ТУАЛЕТ (*туалетом, але: за туалет). KT. (28) Свобода спрямована на цінності, які, аж ніяк не будучи винятково витвором людини, служать їй ЯК НАСТАВНИЦЯ, НОРМА і САНКЦІЯ. KT. 3.2.2. Якщо відмежуватися від типових конструкцій зі значенням порівняння з як, що виступають предикативами при зв’язці (пор. речення (29)), можна стверджувати, що решті таких конструкцій не властиво виражати основну предикацію (пор. речення (30)) (дещо інакше Vaičiulytė-Semėnienė, у друці, a). Інакше кажучи, конструкціям із як властиво виражати вторинні предикативи. (29) Йому кажуть: «Приведи себе нарешті до ладу, схаменися, будь ЯК ЛЮДИНА!» KT. (30) Кажеш, якщо [ти] не будеш ЛЮДИНОЮ (пор. … людина), то ЧЕРВ’ЯКОМ (пор. … черв’як) бути не хочеш. Дуже гарно, але ким, на твою думку, є людина, якщо Ти нею не є? Щоб бути ЛЮДИНОЮ (пор. … людина), невже обов’язково треба мати приліплений до чола знак, тобто бути ШЕВЦЕМ, ІНЖЕНЕРОМ, СВЯЩЕННИКОМ чи МУЗИКАНТОМ (*швець, інженер, священник, музикант)? KT. Але тоді може постати питання, як слід інтерпретувати конструкції з як у реченнях такого типу, як (31)–(34). (31) Ми запровадили ще одну установу і щодо цієї установи, звісно, тут проголосували поспіхом. Я думаю, що ця установа могла б бути ЯК ПІДРОЗДІЛ міністерства. Ну, скажімо, підвищена до рівня департаменту, але тепер уже нехай. Усе ж ми робимо одну помилку. KT. (32) Тут [у Новому Завіті] він [Христос] є ЯК ЗДІЙСНЕННЯ всього того, що одкровення Старого Завіту впродовж тисячолітнього розгортання започаткувало, підготувало й пообіцяло. KT. (33) А. БАСКАС. Від імені фракції соціал-демократів виступаю проти порядку надзвичайної терміновості. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваш комітет може бути ЯК додатковий КОМІТЕТ. Два комітети — Бюджетного 87 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMENIENĖ і комітет фінансів та економіки. Сейм, мабуть, не заперечує проти того, щоб було два комітети. KT. (34) Мабуть, комітет закордонних справ? (Голоси в залі) Не комітет закордонних справ, а комітет держави і права — ЯК ДОДАТКОВИЙ. Добре. Дякую. Домовилися. KT. Якщо, скажімо, у реченнях (31)–(32) конструкцію kaip можна було б інтерпретувати і як порівняльну, то в реченнях (33)–(34) це навряд чи можливо. Схоже, що конструкції з kaip, ужиті в реченнях розглядуваного типу, можна вважати вторинними предикативами. У такому разі, звичайно, дієслово būti слід розуміти не як зв’язку, а як повнозначне дієслово, а kaip інтерпретувати як частку зі значенням «лише, тільки» або «ще й, до того ж». 3.3. Факультативні (необов’язкові) конструкції іменника з kaip 3.3.1. Вільні предикативи з kaip Останнім часом у типологічній літературі модифікатори, пов’язані з одним з аргументів основного предиката, — вторинні вільні предикативи (традиційні предикативні означення) — поділяють на результативи vs. нерезультативи (або депіктиви у широкому розумінні) або на депіктиви (у вузькому розумінні), циркумстанціали (англ. cirkumstantial) (далі — обставинні предикативи) та результативи (докладніше про це див. Hentschel 2005, 2006; Holvoet, у друці; Irimia 2005: 23т; Schultze-Berndt, Himmelmann 2004: 3; Himmelmann, Schultze-Berndt 2005: 4, Hinterhölz 2001: 100; Nichols 1981). Тут дотримуємося вузького розуміння депіктивів, тобто протиставляємо депіктиви обставинним предикативам і результативам. Не вдаючись до надмірної деталізації, зазначимо кілька основних відмінностей між вільними предикативами. 3.3.1.1. Типові вільні предикативи — депіктиви — предикують подію (стан суб’єкта чи об’єкта), час якої в принципі збігається з часом дії, вираженої основним предикатом (англ. temporal overlap, вок. zeitliche Überlappung / Koextension). Наприклад, у реченні (= 23) Державні наукові роки, що починаються, професор уперше зустрічає ЯК КАВАЛЕР ОРДЕНА ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ЛИТОВСЬКОГО ГЕДИМІНА депіктивом виражено стан предмета (особи) (професор є кавалером ордена Великого князя Литовського 88 Daiktavardinės kaip konstrukcijos ордену Гедиміна) обмежений часовим інтервалом основного предиката (чинний протягом нього) (професор зустрічає навчальний рік, що починається), пор. Коли професор зустрічає навчальний рік, що починається, він водночас є кавалером ордена Великого князя Литовського Гедиміна; у реченні нічого не сказано про те, чи є професор кавалером ордена Великого князя Литовського Гедиміна до і/або після зустрічі навчального року, що починається. Депіктив уточнює (конкретизує) інформацію про один з аргументів (референтів) основного предиката під час дії, вираженої останнім (професор не просто зустрічає навчальний рік, що починається, а, зустрічаючи його, він водночас уперше є і кавалером ордена Великого князя Литовського Гедиміна). Депіктив входить до сфери дії модальності та заперечення (англ. scope of negation), виражених основним предикатом, напр., Професор зустрічає навчальний рік, що починається, уперше не як ректор (тобто професор, який уперше зустрічає навчальний рік, що починається, вже зустрічає його не як ректор) (див. також речення (9), (22)–(23)). За часовими, модальними характеристиками та запереченням депіктиви належать до основного предиката, вони є частиною дієслівної фрази (вок. VP-interne). 3.3.1.2. Результативи також є частиною дієслівної фрази, однак, на відміну від депіктивів, вони предикують подію (стан), що є наслідком (або результатом) дії, вираженої основним предикатом. Інакше кажучи, у часовому плані стан предмета, позначений результативами, не збігається з інтервалом дії, вираженої основним предикатом; стан, виражений результативом, властивий предметові після завершення дії, позначеної основним предикатом, напр., Подвір’я, до якого під’їхали, повне возів (цитується за Valeckienė 1967: 105) (докладніше див. Himmelmann, Schultze-Berndt 2005 та цитовану там літературу; див. також Hentschel 2005; Holvoet, у друці). З огляду на те, що результативи зазвичай не позначаються іменниковими конструкціями з kaip, далі про них не йтиметься. 3.3.1.3. Спираючись на розрізнення циркумстанціалів, запропоноване Johanna Nichols (1981: 18т) (а також в працях інших авторів)30, Gerd Hentschel (2006) розробив і уточнив типи обставинних предикативів (циркумстанціалів), критерії їх розрізнення 30 Johanna Nichols (1981: 18t), aptardama rusų kalbos laisvuosius antrinius predikatyvus (angl. free predicate nominals), juos skiria – grubiai tariant – į aplinkybinius ir neaplinkybinius (angl. circumstantial vs. non-circumstantial), kurių pirmieji apibrėžiami kaip „an actant not governed by the verb. Also adverbial, in relational grammar oblique or non-term“ (Nichols 1981: 367) ir semantiškai toliau skirstomi į laiko, nuolaidos ir sąlygos; tuo tarpu antrieji (Nichols 1981: 19) – artimai susiję su būdo aplinkybėmis – žymi kiekį, kokybę, formą ir pan. 89 Loreta Vaičiulytė-Semėnienė критерій і взаємозв’язки. Обставинні предикативи, подібно до депіктивів, не є результативами, але, на відміну від депіктивів, не входять до сфери дії заперечення дії, вираженої основним предикатом (тобто заперечується основний предикат, але не сам предикатив) (пор. Nichols 1981: 42); вони є частиною речення, а не дієслівної фрази (нім. VP-externe). 31 Крім часової одночасності з основним предикатом (пор. 3.3.1.1.), обставинні предикативи додатково виражають, за Nichols (1981: 11, 18, 349), (i) час, (ii) допустовість, (iii) умову або (iv) причину (пор.: (i) рос. Rebionkom on žyl v Moskve; On provorovalsja kak kladovščik; (ii) рос. On i spjaščij ne mog zabyt’ ob ėtom; (iii) рос. Sladkij ėtot čaj vkusnyj; (iv) Kak predstavitel’ svoej sredy on pilal ljubov’ k francuzskoj kul’ture) (також пор. Flaate 2007: 90; Hentschel 2006; Renz 2006: 46 і далі).32 3.3.1.4. Як уже зазначалося, у литовському мовознавстві заведено говорити про вільні предикативи причини (пор. речення (2), (5), (13)–(14)). Вони часто трапляються і в Каунаському корпусі текстів. Однак про інші обставинні предикативи в литовському мовознавстві сказано небагато. Щоправда, згадане Балкявічюсом значення мети, імовірно, пов’язане з реченнями такого типу, як (15) або (35). Про значення причини й мети можна було б говорити й у реченні (36): Крім того, що Ружеле є другом Ільдефонсо, його позичили також тому, що він був науковим консультантом і / або...його позичили для наукових консультацій. (35) Буоже потрібен неповнолітній як дешева робоча сила. (Цитовано за Balkevičius 1963: 124.) (36) А оскільки професор Ружеле — давній науковий 31 Plg. Holvoet, Pajediene (2005: 97tt, 115), kur predikato ir sakinio aplinkybės (modifikatoriai) tarpusavyje skiriamos pagal tai, ar jos (ne)gali modifikuoti kalbos vienetus, neturinčius savarankiško sakinio požymių. Predikato aplinkybės „gali modifikuoti kalbos vienetus, kurie neturi savarankiško sakinio požymių (pvz., predikato aplinkybę meniškai gali modifikuoti laiko ir nuosakos požymių neturinčią struktūrą deklamuoti Maironio eilėraščius), o sakinio aplinkybės gali modifikuoti tik tokius kalbos vienetus, kurie turi savarankiško sakinio požymius (pvz., galbūt gali modifikuoti deklamavo Maironio eilėraščius, bet ne deklamuoti Maironio eilėraščius“ (Holvoet, Pajėdiene 2005: 115). 32 Plg. aplinkybinių predikatyvų raišką vokiečių ir lenkų kalboje in: Hentschel (2006). Pvz.: (i) Als Kind trug Peter eine Brille; (ii) Sogar als Ärztin konnte Magda nicht helfen; (iii) Als Aperitif verdirbt mir Magenbitter den Appetit; (iv) Als Schwerverletzter liegt Paul auf der Intensivstation. Apie tokio tipo konstrukcijų kaip priedėlių (vok. Apposition) sampratą plg. Schroeder (2003); Beckmann (1997: 164tt); Lawrens (1993). 90 Daiktavardinės kaip konstrukcijos друг Ільдефонсо, його негайно позичили з «Швидкої» ЯК наукового КОНСУЛЬТАНТА (тимчасово створивши для цього таку посаду). КТ. Постає питання, чи позначаються у литовській мові вільними предикативами з kaip також інші обставинні значення, розглянуті в типологічній літературі. Щодо допустових обставинних предикативів особливих сумнівів немає: при запереченні стверджувального речення з вільним предикативом причини або мети його зазвичай інтерпретують як допустовий, пор. речення (14) Таким чином, поїздку до Вільнюса НЕ було обрано ЯК найкращий ЗАСІБ (≈ хоча це й був найкращий засіб) покласти край тому небезпечному знайомству. Тим часом заперечне речення (36): Хоча професор Ружеле є давнім науковим другом Ільдефонсо, його все ж не позичили зі «Швидкої» ЯК наукового КОНСУЛЬТАНТА засвідчує виразніше цільове тлумачення предикатива з kaip (на відміну від речення (35)). У Каунаському корпусі текстів трапляється також ще один-два вторинні предикативи з kaip, які можна було б інтерпретувати і як умовні, пор.: (37) Ромуальдас Озолас, Союз Центру: «Інвестиції до Литви мають надходити ЯК до пристойної КРАЇНИ». КТ. (37a) Якби Литва була (є) пристойною країною, то й інвестиції мали б сюди надходити. (37b) Оскільки Литва є пристойною країною, то інвестиції мали б сюди надходити. Однак умовний предикатив легко уявити в такому реченні: Добре бути не обмеженим жодними законами про військову службу. ЯК ВІЙСЬКОВИЙ я не міг би ні страйкувати, ні публічно висловлюватися. На те, що конструкції з kaip можуть виражати часовий предикатив, указує фразеологізований вислів kaip gyvas, пор. речення (38). Однак слід визнати, що в литовській мові іменникові предикативи з kaip зі значенням часу трапляються рідко, пор. речення (39)–(40). Для вираження часу зазвичай обирають напівдієприкметникову конструкцію būti або підрядне речення (пор. būdamas vaikas / kai buvau vaikas, daug sportavau), рідше — часовий предикатив, виражений узгоджуваним відмінком іменника (пор. Vaiko tu manęs nepažinojai). (38) Повне воскресіння Анупра з мертвих увінчало весілля Юліте. Таких урочистостей іще не бачила ЖИВА публіка села Шілу — від сопливих малюків до зарослих мохом дідів. КТ. (39) Так диктує життя. Але я не хотів би бути людиною, яка 91 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ прийшов судити інших. Ми працюватимемо разом і подивимося, хто на що здатен. – Ви пам’ятаєте ЙОГО ЯК КЕРІВНИКА Департаменту приватизації. Нині відбувається другий етап приватизації. Як, на Вашу думку, він має розвиватися і чим завершитися? KT.33 (40) Поляк не видав його і пішов далі з солдатами перевіряти інші вагони. Рафа щасливо дістався Берліна, приєднався до американських військ, а згодом ЯК найманий СОЛДАТ керував боротьбою з комунізмом в Африці, присвятивши значну частину життя помсті за окупацію Польщі. KT. 3.3.1.5. Отже, з наведеного вище видно, що конструкції іменника з як можуть позначати депіктиви й обставинні предикативи (часу, поступки, умови, мети, причини). 3.3.2. Як-конструкції як обставини Саймон Дік у своїй Функціональній граматиці (1989; 1997) розрізняє чотири рівні модифікаторів (або, за термінологією Діка, сателітів (англ. satellites)), пов’язаних із предикатом (тобто обставин). Ці модифікатори, які не входять до ядерної (англ. nuclear) предикації речення, утворюють оболонкову (англ. core) або розширену (англ. extended) предикацію (тобто не належать до предиката та його аргументів). Тут розгляд обмежено модифікаторами першого й другого рівнів, які виділяє Дік.34 Модифікатори першого рівня є прототиповими 33 Schultze-Berndt, Himmelmann (2004: 42) tokio tipo pavyzdžius, kaip On pomnit menja gusarom, interpretuoja kaip depiktyvus. Autoriai (2004: 22) skiria 6 depiktyvų skyrimo kriterijus, kurių pirmasis apibrėžiamas taip: „it [the clause – L. V.-S.] contains two separate predicative elements, the main predicate and the depictive, where the event expressed by the depictive holds within the time frame of the event expressed by the main predicate (išskirta L. V.-S.)“ arba „depictives express a state that holds during the reference time of the event encoded by the main predicate“ (2005: 4, dar t. p.: 18). „In the case of circumstantials, other semantic links are evoked in addition to the basic pure temporal overlap. Following Nichols, these „other semantic links“ could be classified as condition, concession and temporal“ (Himmelmann, Schultze-Berndt 2005: 17). 34 Trečiojo lygmens modifikatoriai yra propoziciniai arba, pagal Diką (1989: 252t; 1997: 297t) attitudinal satellites, kuriais reiškiamas kalbėtojo dalykų padėties vertinimas. Kitaip sakant, tai yra modalinės sakinio aplinkybės (plg. Hentschel 2005), pvz., LAIMEI, aš tave sutikau. Ketvirtojo lygmens modifikatoriai yra ilokuciniai (angl. 92 Daiktavardinės kaip konstrukcijos — це модифікатори (способу, засобу, якості тощо), пов’язані безпосередньо з предикатом (нім. VP-interne Adjunkte), які модифікують або конкретизують подію, виражену основним предикатом, або, за термінологією Діка (1989: 192т; 1997: 225т), положення справ (англ. nuclear predication) ядерної предикації (англ. states of affairs (SoA), наприклад: Онуте танцює ЯК ПІР’ЇНКА. Такі модифікатори входять до сфери дії заперечення предиката (пор. 3.3.1.1.). Модифікатори другого рівня виділяються на рівні речення (нім. VP-externe Adjunkte); ними виражаються положення справ щодо місця, часу, результату, мети, причини тощо (Dik 1989: 206тт; 1997: 243т), наприклад: Йонас УЧОРА ВВЕЧЕРІ зустрівся з Онуте НА СОБОРНІЙ ПЛОЩІ.35 Такі обставини на рівні речення, подібно до обставинних предикативів (пор. 3.3.1.3.), перебувають поза сферою дії заперечення предиката. Хоча в статті залишено поза увагою порівняльні конструкції з як, усе ж доводиться констатувати, що між обставинами способу дії, які зазвичай позначаються в реченні такими конструкціями, тобто модифікаторами предиката першого рівня, і вільними предикативами немає чіткої межі; пор. речення (41)–(46). Скажімо, якщо в реченнях (41)–(42) конструкцію з як можна перефразувати так: нас зустріли так, як зустрічають поважних гостей, або листа берегли так, як берегли б найдорожчий подарунок, то, здається, принаймні в реченні (42) її можна інтерпретувати і як предикатив причини: лист берегли, бо це був найдорожчий подарунок. Неоднозначним є й речення (43): конструкцію іменника з як можна розуміти як порівняльну обставину (способу дії) зі значенням «чудово», пор. пам’ятаємо так, як пам’ятали б хороший урок, або вона може illocutionary satellites) (Dik 1989: 258t; 1997: 304tt) arba šnekos akto (plg. Hentschel 2006; Holvoet, Pajėdienė 2005: 95); jais modifikuojama ar specifikuojama šnekos akto ilokucinė vertė, t. y. reiškiamas kalbėtojo komentaras šnekos akto atžvilgiu, pvz., ATVIRAI KALBANT, Jis yra nemandagus. Щодо запропонованого поділу обставин (модифікаторів) у литовській мові пор. Holvoet, Pajėdienė (2005); там само див. огляд поглядів, представлений також в інших працях з литовської граматики. Див. також примітку 32. 35 Literatūroje (plg. Zifonun etc. 1997: 1122tt; Renz 2006: 11t) siūloma testų atskirų lygmenų modifikatoriams skirti. Pvz., pirmo ir antro lygmens modifikatoriams tarpusavyje skirti naudojamasi taip vadinamu vok. Es ist der Fall, daß…, angl. It is the case that…, lenk. To było… testu. Pvz., vok. Sie legten sich früh schlafen; plg. Es war früh der Fall, daß sie sich schlafen legten; lenk. Wcześnie położyli się spać; plg. Położyli się spać. To było wcześniej. Bet: Twarz powoli nabierała barwy stroju; plg. *To było powoli, że twarz nabierała barwy stroju. 93 Loreta Vaičiulytė-Semenienė пов’язуватися з цим (тобто з отриманням «березової каші») як пропозицією, а саме коментарем до події; пор. це — отримання «березової каші», або побиття, — був добрий урок. Інакше кажучи, в останньому випадку конструкція як узгоджується з пропозиційним це, а функційно є вільним (причиновим) предикативом. Натомість, попри узгодження з показником узгодження, конструкція іменника як є обставиною в реченнях (44)–(45), де йдеться про спосіб уживання рослин. Заслуговує на увагу речення (46), у якому, з огляду на пунктуацію, конструкцію як на перший погляд можна було б інтерпретувати як обставину способу дії з цільовим значенням:...ви щиро (ЯК щиро?), ЯК НАУКОВЕЦЬ, керований (тобто ведений — L. V.-S.) цікавістю експериментатора, зробиш мене своїм медіумом. Стверджуючи це, водночас можна було б імплікувати думку, що щиро (а з ним і конструкція з як) пов’язане з предикатом, тобто є обставиною способу дії. На це вказує й типове для обставин морфологічне вираження — позначення прислівником. Однак функційно щиро радше пов’язане із суб’єктом (пор. ви щирий), ніж із предикатом (пор.?щире перетворення; але: він нервово гриз нігті, пор. нервове гризіння нігтів). Інакше кажучи, у розглядуваному випадку йдеться про стан особи під час дії, а не про спосіб її виконання. Це підтверджує і конструкція з як36, узгоджувана із суб’єктом ви. Коротко кажучи, у розглядуваному випадку конструкція як радше є вільним предикативом. Речення такого типу дають змогу говорити про перехідні випадки не лише між вільними предикативами й обставинами, а й про можливий зв’язок прислівників як із предикатом, так і з одним із його аргументів (за Geuder 2002, орієнтований прислівник37, або в цьому конкретному випадку прозорі (психологічні) прислівники; пор. Renz 2006). (41) Останнє підприємство, яке ми відвідали, — «Kėdainių grūdai». Тут нас зустріли ЯК поважних ГОСТЕЙ — з оркестром і піснями. KT. 36 Пор. те саме речення з іншою пунктуацією: Тоді я повірив, що ваша турбота про мою пристрасть не буде риторичною, що ви щиро ЯК НАУКОВЕЦЬ, керований цікавістю експериментатора, перетворите мене на свій медіум, де конструкцію як можна було б розуміти і як причиновий предикатив. 37 Plg. Geuder (2002: 10t; dar plg. t. p.: 209): „In view of the fact that the relation between e- and x-predicates is so systematic, it is conceivable that certain adverbs might share individual-related meaning components of their x-predicating cognates – maybe because they are derived from them. It is adverbs with this property that I call oriented adverbs. This is to say, this particular notion of „orientation“ is always understood as orientation to an individual“. 94 Daiktavardines kaip konstrukcijos (42) Вітас показував той коротенький лист на кілька речень і казав, що зберігав його ЯК найдорожчий ПОДАРУНОК. І приятель має рацію. Я отримав незліченну кількість подібних подарунків. KT. (43) Пошукаймо тих, хто отримував «березову кашу». Чи дуже ви сердитеся на батьків, коли отримуєте від них «березову кашу»? — Поки зад гарячий. Пізніше згадуємо ЯК добрий УРОК. KT. (44) Промиті кореневища дзвоників (150 г) зварити в підсоленій воді, нарізати шматочками завдовжки 2–3 см, підсмажити на жирі й подати ЯК ГАРНІР до смаженого або вареного м’яса. KT. (45) Корені лопуха можна їсти сирими ЯК САЛАТ (мало відрізняються від коренів цикорію). Молоде листя також уживають ЯК ОВОЧ. Із нього можна приготувати салати, додавати його до супів. Для приготування салату листя лопуха потрібно потримати 1–2 хв у гарячій воді, дати стекти... KT. (46) Тоді я повірив, що ваша турбота про мою пристрасть не буде риторичною, що ви щиро, ЯК НАУКОВЕЦЬ, керований цікавістю експериментатора, перетворите мене, як обіцяли, на свій медіум заради мого добра й допоможете вибратися з невідання. KT. До модифікаторів предиката другого рівня — обставин — частково можна було б зарахувати конструкції як такого типу, як у реченнях (47)–(48), де одним зі значень було б значення мети: мета використання чи вирощування.38 Окрім значення мети, у реченні (48) конструкцію як, імовірно, можна розуміти й як причиновий предикатив, пор. Любисток у Литві вирощують через те, що це пряна рослина (пор. речення (42)). Такі випадки, як (48), функційно залишаються неясними. Слід визнати, що обставини, виражені конструкціями як, трапляються рідко: у багатьох випадках через узгодження конструкції як можна інтерпретувати і як пов’язані з одним з аргументів предиката. (47) Пишучи про германців, він каже, що «вони руками збирають мул, тобто торф, сушать його, використовуючи більше вітрів, ніж 38 Пор. випадки, коли конструкція як уживається як валентний актант предиката зі значенням мети, тобто обов’язковий предикатив, наприклад: Підходить для профілактичних трав’яних чаїв, ЯК ПРЯНОЩІ, для імітації ароматів трав у приміщеннях, ароматизації повітря, трав’яних подушечок, у лазні, сауні, ароматичних ванн, озеленення (KT). Sližienė (2004: 328) у реченнях такого типу з tikt «бути добрим, корисним для певної справи» виокремлює актант, виражений давальним відмінком мети та/або інфінітивом. 95 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ сонце, а висушену використовують ЯК ЯКУ для приготування їжі та для зігрівання тіла, обвітреного північним вітром». KT. (48) Плоди плоскі, жовтувато-коричневі. Уся рослина має сильний аромат, декоративна. Любисток походить з Азії. У Литві широко вирощується ЯК пряна РОСЛИНА. Сировина — листя, кореневища та корені. У всіх частинах рослини містяться ефірна олія, дубильні речовини, органічні кислоти. KT. 4. ЗАКЛЮЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ Підсумовуючи сказане, стає зрозуміло, що непорівняльними іменниковими конструкціями kaip можуть виражатися вторинні — обов’язкові й вільні депіктиви та обставинні — предикативи й обставини. Конструкціям із kaip більш властиво аналітично маркувати вторинні предикативи. Стверджуючи це, ми, здається, тим самим маємо на увазі, що одне й те саме морфосинтаксичне маркування властиве для вираження різних граматичних функцій та/або значень. З одного боку, так; з іншого боку, з морфосинтаксичного погляду можна говорити про більш або менш типове (властиве) для окремих вторинних предикативів і обставин вираження, яке водночас відрізняється між ними. Зважаючи на виокремлені Гентшелем дві ієрархії предикативів: ПЕРВИННИЙ (тобто зв’язковий) ІМЕННИКОВИЙ ПРЕДИКАТИВ < ВТОРИННИЙ ПРЕДИКАТИВ (< ДЕПІКТИВ < КОМПЛЕМЕНТ) (Hentschel 2005) (згідно з якою, що правіше в ієрархії розташовано предикатив, то частіше вживається іменник в орудному відмінку) та попередню ієрархію синтаксичного й семантичного включення вторинних предикативів (нім. syntakto-semantische Einbindung) до основної предикації (Hentschel 2006: 172): КОМПЛЕМЕНТ < ДЕПІКТИВ < ОБСТАВИННИЙ ПРЕДИКАТИВ ЧАСУ < ОБСТАВИННИЙ ПРЕДИКАТИВ УМОВИ < ОБСТАВИННИЙ ПРЕДИКАТИВ ПРИЧИНИ (згідно з якою, що правіше в ієрархії розташовано предикатив, то меншою мірою він включений до основної предикації), — ієрархії та спираючись на дані й аналіз литовської мови (див. також Vaičiulytė-Semėnienė, у друці, a, b; Holvoet, у друці), можна було б стверджувати: що меншою мірою вторинний предикатив включений до основної предикації, то властивіше аналітичне маркування — у розглядуваному випадку конструкція іменника kaip. Конкретніше, щодо ієрархії КОМПЛЕМЕНТ < ДЕПІКТИВ < ОБСТАВИННИЙ ПРЕДИКАТИВ часові предикативи займають проміжне місце між типовими предикативами дієслівної фрази (VP-interne) і речення (VP-externe): за своїм морфосинтаксичним маркуванням (окремим узгоджуваним відмінком або конструкцією kaip, пор. речення (38) – 96 Daiktavardines kaip konstrukcijos (40)) вони пов’язані як із депіктивами, так і з іншими обставинними (умови, причини тощо) предикативами, що маркуються лише конструкціями kaip. З іншого боку, депіктиви, виокремлені всередині ієрархії, можуть маркуватися подібно і до комплементів, і до тих самих обставинних (часових) предикативів або обставин. У цьому твердженні насамперед мається на увазі маркування орудним відмінком. Якщо орудний відмінок властивий для вираження іменникових комплементів, то у випадку депіктивів він тим властивіший, чим менш типовим за значенням є депіктив (докладніше про це див. Vaičiulytė-Semėnienė, у друці, b та цитовану там літературу). З іншого боку, іменникові депіктиви, марковані орудним відмінком (особливо менш типові, наприклад, кількості, способу тощо), через спільність значень із обставинами (кількості, способу тощо) перетинаються з обставинами, що зазвичай маркуються орудним відмінком. Те саме стосується й можливого накладання депіктивів та обставин, виражених конструкціями kaip. Отже, дотримуючись думки, що між вторинними предикативами й обставинами немає чітких меж ані з функційного, ані з морфосинтаксичного погляду, можна було б стверджувати: що більшою мірою вторинний предикатив включений до основної предикації, то властивіше йому маркування окремим «чистим» відмінком, не виключаючи окремого відмінка (узгоджуваного та/або орудного) і/або аналітичного маркування як морфосинтаксичних варіантів39 чи випадків опозитивного вживання. ŠALTINIAI KT = Kauno Vytauto Didžiojo universiteto kompiuterinės lingvistikos centro dabartinės lietuvių kalbos tekstynas: http://donelaitis.vdu.lt. LITERATŪRA Aarts, B. 1995: Secondary predicates in English. In: Aarts & Meyer, eds., 1995, 75–101. 39 Morfosintaksiniai variantai suprantami, pagal Hentschel (1992; 2001): morfosintaksiniai variantai – tai vienoje fiksuotoje struktūrinėje pozicijoje, kuri susijusi su ta pačia situacijos perspektyva, vartojamos dvi (mažiausiai) to paties semantinio argumento skirtingos morfosintaksinės formos, galinčios viena kitą pakeisti be reikšmės skirtumų. Tada vieno iš linksnių pasirinkimas priklauso nuo stilistinių, pragmatinių ir pan. niuansų. 97 Loreta Vaičiulytė-Semėnienė Aarts, B. & Ch. F. Meyer, eds., 1995: The Verb in Contemporary English. Theory and description, Cambridge: Cambridge University Press. Ambrazas, V., red., 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Anders, S. & G. Hentschel 2006: Zur Syntax und Semantik polnischer Phrasen mit jako und substantivischer Ergänzung im Vergleich zu deutschen als. In: I. Bobrowski & K. Kowalik, red., Od fonemu do tekstu. Prace dedykowane Profesorowi Romanowi Laskowskiemu. Kraków: Lexis, 223–228. Balkevičius, J. 1963: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksė. Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. Balkevičius, J. 1998: Lietuvių kalbos predikatinių konstrukcijų sintaksė. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Beckmann, F. 1997: Untersuchungen zur Grammatik der Adjunkte. Berlin etc.: Walter de Gruyter. (Studia Linguistica Germanica, 44.) Boeder, W. & G. Hentschel, Hrsg., 2001: Variierende Markierung von Nominalgruppen in Sprachen unterschiedlichen Typs. Oldenburg: IBIS. (Studia Slavica Oldenburgensia, 4.) Corbett, G. G. 1998: Agreement in Slavic. www.indiana.edu/~slavconf/linguistics/~corb.pdf Corbett, G. G. 1999: Introduction. In: Agreement [Special issue of] Folia Linguistica 33 (2), 103–107. Corbett, G. G. 2001: Agreement: terms and boundaries. www.surrey.ac.uk/LIS/ SMG/-projects/agreement/Papers/texas.pdf Dik, S. 1989: The Theory of Functional Grammar 1, Berlin etc.: Mouton de Gruyter. Dik, S. 1997: The Theory of Functional Grammar 2, Berlin etc.: Mouton de Gruyter. Fehrmann, D. 1994: Sekundärprädikativische Strukturen im Polnischen. Wiener Slawistischer Almanach 33, 83–117. Flaate, I. 1999: PRO-blematische als-Prädikative im Deutschen. In: Nordlyd: Tromsø University working papers on language and linguistics 27, 1–23. 98 Daiktavardinės kaip konstrukcijos FLAATE, I. 2007: Die „als“-Prädikative im Deutschen. Eine syntaktisch-semantische analyse. Tübingen: Stauffenburg Verlag. (Studien zur deutschen Grammatik, 71.) GEUDER, W. 2002: Oriented Adverbs. Issues in the Lexical Semantics of Event Adverbs. http://deposit.ddb.de/cgi-bin/dokserv?idn=964908301 http://w210.ub.uni.tuebingen.de./dbt/volltexte/2002/546/index.html http://w210.ub.uni.tuebingen.de./dbt/volltexte/2002/546/pdf/geuder-oriadverbs.pdf HENTSCHEL, G. 1992: Konstanten der Kasusvariation. Zum Wechsel zwischen Nominativ und Instrumental sowie zwischen Akkusativ und Genitiv im Russischen. Göttingen. (Habilitacinio darbo rankraštis.) HENTSCHEL, G. 2001: On defining „variable marking“ or „marking variation with nominal groups“. In: Boeder & Hentschel, Hrsg., 2001, 15–28. HENTSCHEL, G. 2005: Morphosyntaktische Markierung sekundärer Prädikate. (Rankraštis.) HENTSCHEL, G. 2006: Zur Klassifikation sekundärer Prädikate am Beispiel von als-Phrasen des Deutschen und jako-Phrasen des Polnischen. In: Slavistische Linguistik, 2005, München (spaudoje). HIMMELMANN, N. P. & E. SCHULTZE-BERNDT 2005: Issues in the syntax and semantics of participant-oriented adjuncts: An introduction. In: HIMMELMANN & SCHULTZE-BERNDT, eds., 2005, 1–67. HIMMELMANN, N. P. & E. SCHULTZE-BERNDT, eds., 2005: Secondary predication: The typology of depictives. Oxford: Oxford University Press. HINTERHÖLZ, R. 2001: Semantic contraints on case assignment in secondary adjectival predicates in Russian. In: G. JAGER, A. STRIGIN, CHR. WILDER & N. NING ZHANG, eds., Papers on predicative contructions. ZAS Papers in Linguistics 22 (5), 99–112. HOLVOET, A. 2003: Laisvieji predikatyvai ir jų sintaksiniai ryšiai. In: HOLVOET & JUDŽENTIS, red., 2003, 67–78. HOLVOET, A. spaudoje: Secondary predicates in Baltic. In: W. BOEDER, G. HENTSCHEL & CH. SCHRÖDER, eds., Aspects of Secondary Predication (spaudoje). 99 LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ HOLVOET, A. & A. TAMULIONIENĖ 2005: Antriniai predikatyvai. In: HOLVOET & MIKULSKAS, red., 2005, 117–172. HOLVOET, A. & J. PAJĖDIENĖ 2005: Aplinkybės ir jų tipai. In: HOLVOET & MIKULSKAS, red., 2005, 93–116. HOLVOET, A. & A. JUDŽENTIS 2003: Sintaksinių ryšių tipai. In: HOLVOET & JUDŽENTIS, red., 2003, 11–35. HOLVOET, A., & A. JUDŽENTIS 2005: Sintaksinės priklausomybės tipai: papildymai ir patikslinimai. In HOLVOET & MIKULSKAS, red., 2005, 11–35. HOLVOET, A. & A. JUDŽENTIS, red., 2003: Sintaksinių ryšių tyrimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. (Lietuvių kalbos gramatikos darbai, 1.) HOLVOET, A. & R. MIKULSKAS, red., 2005: Gramatinių funkcijų tyrimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. (Lietuvių kalbos gramatikos darbai, 3.) IRIMIA, M.-A. 2005: Types of secondary predication. Toronto Working Papers in Linguistics 25, 20–29. KAZLAUSKAS, J., LAIGONAITĖ, A., URBUTIS, V., red., 1961: Dabartinė lietuvių kalba. Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. KEINYS, S., red., 2000: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. LABUTIS, V. 1998: Lietuvių kalbos sintaksė. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. LAWRENS, B. 1993: Apposition. Begriffsbestimmung und syntaktischer Status. Tübingen: Gunter Narr Verlag. (Studien zur deutschen Grammatik, 44.) NICHOLS, J. 1978: Secondary predicates. In: Berkeley Linguistic Society 4, 114–127. NICHOLS, J. 1981: Predicate nominals. A partial surface grammar of Russian. Berkeley etc.: University of California Press. (University of California Publications – Linguistics, 97.) RENZ, M. 2006: Partizipantbezogene Adverbien im Polnischen. Oldenburg, Magisterarbeit. 100 Daiktavardinės kaip konstrukcijos Schroeder, Chr. 2003: Depiktive im Sprachvergleich Deutsch-Türkisch. Eine kontrastivtypologische Analyse. Wiesbaden [spaudoje; pasirodys Turcologica serijoje] Schultze-Berndt, E., N. P. Himmelmann 2004: Depictive secondary predicates in cross-linguistic perspective. In: Linguistic Typology 8, 59–131. Sirtautas, V. 1981: Sakinio dalys. Kaunas: Šviesa. Sl žienė, N. 1994: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas I, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Sl žienė, N. 1998: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas II (1), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Sl žienė, N. 2004: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas II (2), Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Ul vydas, K., red., 1976: Lietuvių kalbos gramatika 3. Vilnius: Mokslas. Vaičiulytė-Semenienė, L. spaudoje, a: Die morphosyntaktische Markierung substantivischer sekundärer Prädikative im Litauischen. In: W. Boeder, G. Hentschel & Ch. Schroder, eds., Aspects of Secondary Predication. Vaičiulytė-Semenienė, L. spaudoje, b: Depiktyvų semantiniai tipai ir jų morfosintaksinis žymėjimas. Baltų Filologija. Valeckienė, A. 1967: Predikatyvinis pažyminys kaip atskira sakinio dalis. Lietuvių kalbotyros klausimai 9, 97–116. Zifonun, G. et al. 1997: Grammatik der deutschen Sprache, Berlin etc.: Walter de Gruyter. Žukauskaitė, J. 1961: Kaip vartojimas jungiamuoju žodžiu ir jungtuku. In: J. Kazlauskas, A. Laigonaitė, V. Urbutis, red., Dabartinė lietuvių kalba, 961, 217–278. Loreta Vaičiulytė-Semenienė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva 101