Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects of Lithuanian: Correlations between telic and activity verbs

Acta Linguistica Lithuanica LVII (2007), 45 – 97 Формування часткової аспектуальної системи у східноаукштайтських вільнюських говірках литовської мови: кореляції між телічними дієсловами та дієсловами діяльності* Jurgis Pakerys Vilniaus universitetas Björn Wiemer Johannes-Gutenberg-Universität Mainz Ця стаття є пілотним дослідженням, заснованим на записаних на магнітофон і транскрибованих текстах литовських говірок (із північної частини групи східноаукштайтських вільнюських говірок), метою якого є дослідити кореляцію між телічними дієсловами та дієсловами діяльності. Ми проаналізували морфологічно співвідносні дієслівні основи (з префіксами та без них), які потенційно можуть входити до «градуально-термінативних» (GTER) дієслівних пар. Ми дійшли висновку, що члени пар із префіксами є «доконаними» в тому сенсі, що вони обмежені позначенням подій, тоді як прості дієслова функціонально значно менш обмежені (а отже, аспектуально розмиті). Проте ця аспектуальна спеціалізація префіксальних похідних не призвела до комплементарного розподілу функцій, як того вимагалося б, якби ці продуктивні процеси морфологічного парування утворювали справжні аспектуальні пари. 0. ВСТУП Морфологічна структура литовських дієслів дуже подібна до структури слов’янських дієслів, оскільки ґрунтується на творенні похідних від основ (див. рисунок 1). Оскільки безпосередніми слов’янськими контактними мовами литовської є східнослов’янські (білоруська, російська) та західнослов’янські (польська в її місцевих різновидах, об’єднаних назвою «polszczyzna kresowa»), яким усім властива повністю де- * Дослідження виконано в межах проєкту LITTERA: Lithuanian national identity in the context of cultural dialogue in 16th-20th century, що фінансується Литовським державним фондом науки та навчання. Ми хотіли б подякувати д-ру Вітаутасу Карделісу та Дайві Карделітє-Гринявіченє за тексти говірок і численні коментарі до матеріалу. 45 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer …винесена опозиція доконаного й недоконаного виду (док.: недок.) дає підстави природно припустити, що литовська мова також виробила таку опозицію. Безперечно, слід визнати, що місцеві слов’янські різновиди — зокрема щойно згадана «polszczyzna kresowa» та білоруські діалекти, які межують із литовськомовною територією або навіть заходять на неї, — зазнали зворотного впливу з боку литовської мови, на субстраті якої вони, найімовірніше, розвинулися. Однак, наскільки можна судити на підставі як літератури з цієї теми, так і проведених нами польових досліджень, ці слов’янські різновиди не виявляють істотних відмінностей у своїх видових системах (незалежно від того, чи «вимірювати» їх за функціональними опозиціями, чи за способом утворення видових пар) порівняно з польськими або білоруськими різновидами поза цією контактною зоною. Звичайно, це складне й досі занедбане питання потребує систематичного дослідження на основі надійних даних. Оскільки це не може бути завданням цієї статті, наразі доводиться залишити відкритим питання взаємного впливу в царині дієслівної морфології та граматичної опозиції між литовськими й слов’янськими різновидами, що контактують між собою. На перший погляд, сформульоване вище припущення підтверджується спостереженням, що деривація основ у литовській мові, схоже, навіть продуктивніша, ніж у навколишніх слов’янських мовах. Справді, було чимало спроб довести, що литовська, як і останні, має граматичний вид, часто просто проєктуючи на литовську функціональні принципи російської видової системи. Однак вираження релевантних для виду опозицій у литовській мові значно менш граматикалізоване, ніж у її найближчих слов’янських сусідів, навіть якщо припустити, що видові опозиції принаймні частково можуть ґрунтуватися на функціональних розрізненнях, відмінних від російських чи польських (пор. Wiemer 2002: ch. 4.1). Щоб це показати, недостатньо розглядати лише морфологію; основотворча природа слов’янського виду не належить до канонічних прикладів граматикалізації, які передусім охоплюють процеси морфологізації. І слов’янський вид, і «проміжна» граматикалізована видова деривація литовської мови можуть бути належно описані лише за умови, що їх розуміти як процес закріплення темпоральних (та інших) функцій, якому відповідає подальший перерозподіл морфологічно споріднених і лексично тотожних основ, співвіднесених із протилежними функціональними значеннями (пор. Wiemer 2002: 4.1.2; 2003: 41-45; 2006; 2008). З цього погляду, ступінь граматикалізації слід… 46 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects …оцінювати, з’ясовуючи, наскільки морфологічні операції відповідають таким критеріям, що походять від Lehmann (1999: 208): (a) Щодо лексичних основ певного синтаксичного класу (іменник, дієслово тощо), розподіл граматичних маркерів (тут: дериваційних афіксів) досяг свого максимуму. (b) Обов’язковими є як формальні розрізнення (тут: дериваційні моделі), так і функції. (c) Формальні розрізнення становлять регулярні опозиції. (d) Функції є максимально абстрактними (тобто в нашому випадку вони охоплюють не лише власне видові опозиції, а й модальні, іллокутивні та текстові). Застосування цього критерію до розвитку видової системи буде докладніше обговорено в 1.1. Твердження, що в литовській мові основотворчий вид не граматикалізувався до ступеня, порівнянного з її найближчими слов’янськими сусідами, справедливе для будь-якого різновиду литовської, навіть для тих діалектів, які безпосередньо контактували зі слов’янськими, зазвичай білоруськими, різновидами (або навіть були ними оточені), як-от зниклий діалект Дзятлава (лит. Zietela) або занепадаючі діалекти Пеляси (лит. Pelesa) і Гарвяти (лит. Gervėčiai). Усі ці різновиди не відповідають принаймні деяким суворішим критеріям; насамперед їм бракує комплементарного функціонального розподілу між морфологічно спорідненими основами з тотожним лексичним значенням (= критерій (b) вище); також ці основи не схильні до функціональної нейтралізації в чітко визначених контекстах (щодо стандартної мови пор. Wiemer 2001: 39–45; 2002: 4.1.2.8; Kardelis & Wiemer 2002: 63–65, 78). Ці критерії не виконуються, наприклад, у діалекті Дзятлава, наскільки можна виснувати з даних словників (пор. Kardelis & Wiemer 2003: 59–64), а також зі спеціалізованих докладних описів (пор. Vidugiris 1961; 1998), у яких, однак, відсутня теорія виду та його взаємодії з лексичними одиницями (основами). Щоб краще зрозуміти, що насправді відбувалося в різних різновидах литовської мови, необхідно звернутися до аналізу текстів, тобто до зв’язного мовлення, записаного на магнітофон за якомога спонтанніших обставин. Лише багатший контекст, який забезпечує зв’язний дискурс, дає достатню гарантію надійної «перевірки» темпоральних та інших властивостей різних дієслівних форм, важливих для кваліфікованого судження 47 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer про ступінь граматикалізації аспектуальних розрізнень у конкретному різновиді. Оскільки раніше такої праці на литовському матеріалі не проводили, а надійне судження щодо функціональних опозицій, які розрізняються морфологічно спорідненими основами, потребувало б ґрунтовного дослідження великої кількості дієслів, що належать до різних аспектуально чутливих класів (див. 1.2), ми вирішили розпочати таку роботу, обмежившись, по-перше, одним аспектуальним класом, а саме телічними дієсловами, співвіднесеними з дієсловами діяльності (див. 1.3, розділ 3), і, по-друге, однією чітко окресленою діалектною територією (див. розділ 1). У цьому сенсі ця стаття є пілотним дослідженням. Подібне дослідження, але з ширшою діалектною базою та зосереджене на інших аспектуальних класах, було опубліковане як Kardelis & Wiemer (2002). Це дослідження і теперішня праця мають спільні теоретичні засади й переслідують ті самі дослідницькі цілі. Стаття побудована так. Спочатку ми розглянемо питання, як можуть виникати аспектуальні опозиції, позначені деривацією основ. У зв’язку з цим обговоримо словотвірні моделі та функції, які має виявляти повноцінна аспектуальна опозиція (див. 1.1). Далі ми подамо загальне уявлення про теорію ILA (‘Interaktion von Lexik und Aspekt’), розроблену Walter Breu у кількох публікаціях від кінця 1980-х років (1.2) і застосовану нами до литовських діалектних даних. У 1.3 ми зосередимося на співвідношенні телічних дієслів із дієсловами, що позначають діяльність. Це співвідношення має особливе значення для дериваційної системи аспекту, оскільки основи телічних дієслів і співвіднесених із ними дієслів діяльності можуть легко утворювати «градуально-термінативні» (GTER) дієслівні пари, що дають відправну точку для виникнення такої аспектуальної системи. Цей тип «парування» морфологічно співвіднесених основ стане безпосереднім предметом основної частини, а саме аналізу потенційних пар GTER у матеріалі (розділ 3). Перед цим розділом із даними ми наведемо загальні відомості про досліджувані діалекти, тип використаних даних, а також спосіб їх збирання й підготовки до лінгвістичного аналізу (розділ 2). У розділі 4 подано деякі висновки. 48 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects 1. ПОБУДОВА СИСТЕМИ АСПЕКТУ ЗА ДОПОМОГОЮ ДЕРИВАЦІЇ ОСНОВ 1.1. Загальний огляд: морфологічні моделі й аспектуальні класи Загалом про граматичний аспект говорять у всіх випадках, коли існує стійке співвідношення між опозиціями дієслівних форм та їхніми функціями щодо внутрішньої часової структури ситуацій. Слід зауважити, що така опозиція може охоплювати не лише дієслівні форми, організовані в парадигму у звичному розумінні, тобто як набір флективних форм, що утворюються від тієї самої основи (простої чи афіксальної)1, а й полягати в регулярному зв’язку між двома основами, одна з яких утворена від іншої (див. рис. 1 нижче). У будь-якому разі граматичний аспект має виявлятися в морфології. Тому так звану «аспектуальну композицію», яку часто описують у формальній семантиці, не слід вважати реалізацією граматичного аспекту. Йдеться лише про аспектуальну інтерпретацію на рівні клаузи. Відповідно, позначення «доконаний»: «недоконаний» (дієслова, аспект) уживатимуться винятково як вказівки на граматичний статус дієслів (дієслівних форм), а не в суто семантичному сенсі. Якщо це прийняти, аспектуальні маркери слід розглядати як оператори над лексичним змістом дієслівних основ, які, своєю чергою, слід вважати операндами. Таке відношення оператор—операнд існує незалежно від морфологічної форми, якою виражено аспектуальні опозиції, тобто незалежно від того, чи мають ці форми флективний статус і чи виражені вони зв’язаними або вільними морфемами (пор. також Breu 2007: 138–141). Отже, нам потрібна теорія граматичного аспекту, яка враховує взаємодію між засобами морфологічного маркування та лексичним значенням дієслів і дає змогу групувати сукупність лексичних дієслівних основ (як операндів) з огляду на «результат», отриманий унаслідок застосування аспектуальних маркерів (як операторів). Нині існує кілька таких теорій, і майже всі вони ґрунтуються на понятті меж ситуацій (подій або станів) та можливості зосередити на них увагу або відвернути її (див. огляд у Sasse 2002, особливо с. 222–225). Теорія ILA, розроблена Breu, належить до таких теорій. 1 Це стосується аналітичних форм, як-от англійської прогресивної форми або аналітичного майбутнього часу у східно- та західнослов’янських мовах (для дієслів недоконаного виду). 49 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer Рис. 1: Виникнення моделей аспектуальної деривації I. продуктивна афіксація Ia. російська мова (i) проста основа ⇒ префіксальна основа: pisat’ ⇒ na-pisat’ ‘писати’ (⇒ † napis-yva-t’ ‘те саме’) (ii) основа ⇒ суфіксація за допомогою {nu}: dostigat’ ⇒ dostig-nu-t’ ‘досягти’ (iii) префіксальна основа ⇒ (вторинно) суфіксальна основа: (pisat’ ⇒) s-pisat’ ⇒ spis-yva-t’ ‘переписувати’ Ib. Литовська (i) проста основа ⇒ основа з префіксом: rašyti ⇒ pa-rašyti «писати» (ii) основа ⇒ суфіксація за допомогою {tėlė / terė}: šokti «стрибати» ⇒ šok-telė-ti «стрибнути (один раз)» (iii) основа з префіксом ⇒ (вторинно) основа із суфіксом: (rodyti ⇒) į-rodyti «довести» ⇒ įrod-inė-ti «(спробувати) довести» II. функціональне переосмислення (a) недоконане дієслово ⇒ доконане дієслово (пара) (b) доконане дієслово ⇒ недоконане дієслово (пара) Перш ніж продовжити пояснення теорії ILA (див. 1.2–1.3), прокоментуймо мовні форми, що виражають видові розрізнення. Як можна побудувати видове протиставлення на чомусь іншому, ніж словозміна (як-от, наприклад, минулі часи романських мов) або аналітичні форми (як-от англійський прогресив), а саме на словотворі? Щоб це зрозуміти, погляньмо на рисунок 1, який показує, як у слов’янських мовах утворюються так звані видові пари. У верхній частині (I.) узагальнено основні моделі афіксації, продуктивні у слов’янській дієслівній морфології (Ia); їм відповідають литовські моделі (Ib). З погляду морфотактики ці моделі не залежать від словозмінних розрізнень, а отже, застосовуються також до неозначених (безчасових) форм. Вони утворюють похідні основи, лексичне значення яких або тотожне значенню твірних основ, або певною мірою змінене та/або набуває іншого аспектуального (фазового тощо) характеру. Однак необхідною умовою утворення видової пари є тотожність лексичного значення твірної та похідної основ; у частині Ia рисунка 1 наведено такі випадки. Тут важливо зауважити, що префіксація не обов’язково змінює лексичну тотожність; 50 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects пор. пари рос. pisat’ ⇒ na-pisat’ «писати» (телічне), stroit’ ⇒ po-stroit’ «побудувати», на відміну, наприклад, від pisat’ «писати» ⇒ za-pisat’ «занотувати», stroit’ «будувати» ⇒ pere-stroit’ «перебудувати». У частині II бачимо основні моделі видових пар у слов’янських мовах2. Це переосмислення тих дериваційно пов’язаних основ із частини I, які мають (або за певних обставин можуть мати) однакове лексичне значення (пор. Kardelis & Wiemer 2002: 53f.). Крім того, важливо розуміти, що такі парні дієслова (основи) не є звичайними синонімами, оскільки вони не можуть замінювати одне одного ad libitum. Навпаки, їх уживання обмежене граматичним контекстом (наприклад, у сфері дії дієслів, що позначають фази, як-от «починати, продовжувати, закінчувати», можна вживати інфінітиви лише тих дієслів, які кваліфікуються як недоконані), і вони виявляють більш чи менш чіткі дистрибутивні уподобання щодо функцій, які охоплюють не лише видові розрізнення, а й функції у сферах темпоральної локалізації, темпоральної визначеності (епізодичності), модальності, іллокуції та пресупозиції3. Відповідні дієслова, що утворюють пару, мають майже взаємодоповнювальний розподіл за цими функціями, утворюючи спільну парадигму (пор. Wiemer 2001: 37–39). Якщо граматикалізація просувається далі, виникають умови, за яких дієслова з однієї пари мають замінювати одне одного. Найвідоміший приклад такої умови — наративний теперішній час, у якому у східнослов’янських мовах і польській можна вживати лише недоконані дієслова, що стають, так би мовити, лексичними замінниками відповідних доконаних дієслів (пор. Zaliznjak & Šmelev 2000: 44, 47–49)4. Цей процес, що змінює граматику, не перетворюючи деривацію на флексію, можна назвати «функціональним розширенням взаємодоповнювальних обмежень». Він полягає у дедалі більш взаємодоповнювальному 2 Суплетивні пари тут залишено поза розглядом (наприклад, klast’ IPF / položit’ PF «покласти», brat’ IPF / vzjat’ PF «взяти»). Оскільки суплетивність за визначенням розуміють як різновид винятку з правила (тут — дериваційної моделі), існування таких пар лише підтверджує чинність правила. 3 Це розширення функцій за межі темпоральності, схоже, особливо виразне у східнослов’янських мовах (передусім у стандартній російській) і польській (пор. Wiemer 2008). 4 У російській аспектологічній літературі таке заміщення зазвичай називають «нейтралізацією виду» (‘vidovaja nejtralizacija’). Насправді його слід розглядати лише як крайній випадок так званої «видової конкуренції» (‘vidovaja konkurencija’), за якої можуть уживатися дієслова обох видів, але з дещо відмінними смисловими відтінками (залежно від семантичного або прагматичного контексту). 51 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer перерозподілі дериваційно пов’язаних дієслівних основ для дедалі ширшого кола семантичних і прагматичних розрізнень. Що більше дієслів (із різних класів, чутливих до виду) залучається до цього процесу, то більше творення основ стає питанням граматики або, точніше, граматичних обмежень як наслідку функціонального перерозподілу. Цей процес можна назвати «лексичним розширенням шляхом перерозподілу» (докладніше про це див. Lehmann 1999: 203–205, 207–229; 2004). І функціональне розширення взаємодоповнювальних обмежень, і лексичне розширення є необхідними складниками поступового процесу граматикалізації. Отже, переосмислення дериваційних моделей (див. II на рис. 1) є наслідком поступового посилення взаємодоповнювальних функціональних обмежень на продуктивне афіксальне творення. Одночасно це передбачає збільшення кількості пар дієслів зі спільним лексичним значенням. Ці критерії стосуються насамперед так званої вторинної суфіксації (див. приклад у Ia. (iii) на рис. 1), оскільки префіксація в більшості випадків змінює лексичне значення простої основи. Однак вище ми зазначали, що префіксація простої основи без лексичної зміни можлива. У розділі 3 нас цікавитимуть саме такі випадки. Усі згадані типи афіксації є продуктивними також у стандартній литовській мові; імовірно, вони навіть продуктивніші, ніж у (стандартній) російській чи польській. Однак, очевидно, немає контекстуальних обмежень на вживання будь-якого з дієслів такої пари, не кажучи вже про правила нейтралізації (обов’язкового заміщення). Взаємодоповнювальний розподіл дериваційно пов’язаних основ, схоже, існує лише щодо власне видових значень, тобто функцій, пов’язаних із внутрішнім темпоральним контуром ситуації, і лише з певними телічними дієсловами (пор. Wiemer 2001: 41f.). Це можна вважати центральною функцією видових опозицій (див. класичне визначення виду в Comrie 1976: 3), і цілком обґрунтовано можна розглядати як діахронічну вихідну точку виникнення граматичного виду в мовній системі; темпоральна локалізація та інші сфери набувають маркованості лише пізніше (як показано для російської в Bermel 1997; див. також аргументацію у Wiemer 2003: 41–46). У литовській мові, однак, усі ці сфери здебільшого залишаються нерелевантними для деривації дієслівних основ, оскільки досі не виявлено чітких функціональних обмежень такого типу (пор. Wiemer 2002: 4.1). 52 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects 1.2. Теорія ILA, аспектуальні класи та лексикон Теорія ILA Бреу має на меті класифікувати й пояснити взаємодію між дієслівними лексемами5 та аспектуальними маркерами; перші розглядаються як операнди, а другі — як оператори6. Як ми вже бачили, слов’янська опозиція док.: недок. ґрунтується на дериваційному відношенні між основами. Бреу виходить із припущення, що дієслова (як і інші лексичні одиниці, здатні функціонувати як предикати) за своєю природою чутливі до аспектуальних розрізнень. Ця чутливість слугує підґрунтям для їхньої внутрішньолексиконної класифікації та, в принципі, властива всім мовам, незалежно від того, чи мають вони аспектуальну систему. Класифікація ILA поділяє дієслова на групи залежно від того, чи мають вони внутрішньо властиві межі (початок або кінець), чи ні. Якщо в мові є аспектуальні маркери, то вони або фокусуються на лексично властивій межі (док. аспект), або знімають із неї фокус (недок. аспект). Цей центральний поділ на аспектуальні функції відображено в понятті «фокус аспекту». Нижче ми зосередимося на цьому питанні, хоча теорія також передбачає поведінку у випадках відсутності часової локалізованості (ітерації тощо). Усі зауваження та приклади в решті цього розділу стосуються літературної мови (лит. «bendrinė kalba») і мають попередній характер (пор. Wiemer 2002: 4.1). Вони слугують відправною точкою для опису діалектних даних. Дієслівні лексеми можна поділити на чотири прості класи ILA, три з яких можуть додатково поєднуватися, утворюючи три складні класи. Чотири прості класи такі: (i) «цілком статичні» (TSTA): вони зазвичай позначають невідчужувані властивості, напр., sverti «важити», prilygti «бути еквівалентним» (напр., Viljamas Frajus padarė išvadą, jog, nusijuokus 100 kartų, tai prilygsta 10 minučių bėgimo ristele «Вільям Фрай дійшов висновку, що сміх 100 разів на день еквівалентний 10 хвилинам бігу підтюпцем»). (ii) «відносно статичні» (RSTA): такі лексеми позначають тимчасові стани, що передбачають початкову точку, на якій акцентується увага, якщо існує док. аспект. Порівн., напр., girdėti «чути», mylėti «любити». 5 Під «лексемою» ми розуміємо дієслово в одному лексичному значенні. Крім того, ми просто говоритимемо про «дієслова», якщо немає ризику непорозуміння. 6 For the latest explication of the theory cf. Breu (2005: 46–56; 2007: 144–155). 53 JURGIS PAKERYS, BJÖRN WIEMER (iii) «діяльності» (ACTI): цей тип можна ототожнити з ателічною тривалістю, тобто з діяльностями, які не мають внутрішньо властивих меж і складаються з однорідних підінтервалів. Порівн., напр., juoktis «сміятися», bėgioti «бігати», rūkyti «палити». Однак суто часові межі (початок і кінець) можуть задаватися обмежувачами, наприклад префіксами (див. нижче). Ці три класи є ателічними й можуть слугувати лексичною мотивацією для дієслів недок. виду. Окрім них, існує четвертий простий клас: (iv) «цілком термінативні» (TTER): до них належать дієслова, що позначають миттєві події, тобто події без часової протяжності; напр., suklupti «спіткнутися», pažadėti «пообіцяти», apsirikti «помилитися». Такі дієслова можуть мотивувати док. аспект. Дієслова TTER іноді утворюють пари — або за моделлю проста форма — префіксована форма (зазвичай із дієсловами мовленнєвої дії, напр., žadėti ⇒ pa-žadėti «пообіцяти», sakyti ⇒ pa-sakyti «сказати»), або шляхом вторинної суфіксації (напр., susitikti «зустрітися» ⇒ susitik-inė-ti «зустрічатися часто, регулярно»). Однак в останньому випадку суфікс нерідко додає компонент ітеративного (звичного) значення. Суфіксація трапляється рідше. Через миттєвий характер подій, позначуваних дієсловами TTER, їхні парні форми не розрізняють різних компонентів ситуації; тому фокус аспекту тут виконує порожнє застосування. Якщо у дієслів TTER можна виявити якісь функціональні відмінності, то вони стосуються або кратності подій (ітерації), або певних прагматичних особливостей (які ще належить ретельно дослідити). Тепер перейдемо до трьох складних класів7. Вони стосуються ситуацій, що складаються з події та або стану, який настає після неї, або телічної діяльності, що передує їй. Отже, складні класи утворені простими класами; компонент TTER бере участь у кожному випадку, оскільки акцентує межу — початок, кінець або обидва. Якщо він поєднується з наступним станом (лексемою RSTA), отримуємо «інцептивно-стативні» (ISTA) дієслова (або дієслівні пари). У литовській мові небагато пар основ, що представляють цей тип ILA; див. 7 For a detailed account on Russian data cf. Breu (1998a). 54 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects однак, наприклад, galvoti «думати» ⇒ pa-galvoti «думати», jausti ⇒ pa-jausti «відчувати», draugauti «дружити» ⇒ susi-draugauti «потоваришувати», sirgti «хворіти» ⇒ su-sirgti «захворіти» і, можливо, також matyti «бачити» ⇒ pa-matyti «побачити» (інцептивне значення), girdėti «чути» ⇒ iš-girsti «почути» (інцептивне значення). Якщо компонент TTER застосовується до попередньої діяльності (лексеми ACTI), результатом є дієслово (або пара дієслів) «поступово-термінативного» типу (GTER), за умови що діяльність є телічною, тобто передбачає поступове наближення до кінцевого результату. Пар, що відповідають цій умові, видається більше, ніж пар ISTA. Деякі з них наведено тут: (1) Пари дієслів GTER → фокус на події → фокус на телічному процесі (1a) įtikinti «переконати» ⇒ įtik-inė-ti8 «(спробувати) переконати, умовити» (1b) įrodyti «довести» ⇒ įrod-inė-ti «(спробувати) довести» (1c) pa-rašyti «написати (листа)» ⇐ rašyti (laišką) «писати (листа)» (1d) pa-statyti «збудувати» ⇐ statyti «будувати» (1e) pa-taisyti «полагодити» ⇐ taisyti «лагодити» Як бачимо, відбуваються як префіксація, так і суфіксація. Нарешті, якщо компонент TTER поєднується то з наступним станом, то із завершенням телічної діяльності, результатом є «інхоативні» дієслова (INCO). Як приклади можна навести пари siekti ⇒ pa-siekti «досягти» та slėptis ⇒ pa-sislepti «сховатися»: (2a) Він завжди прагнув досконалості. → ACTI «Він завжди прагнув досконалості». (2b) Група туристів досягла вершини гори. → TTER «Група туристів досягла вершини гори». (2c) Вода досягала шиї. → RSTA «Вода була по шию». (3a) Mergaitė slėpėsi už krūmo. → неоднозначно: RSTA або ACTI «Дівчина ховалася за кущем». 8 Тут ми припускаємо, що дериваційний суфікс {inė} у дієсловах на кшталт įtik-inė-ti (⇐ į-tik-in-ti «переконувати») виник унаслідок злиття {in} + {e}, які згодом було ототожнено з узагальненим суфіксом {inė}. 55 JURGIS PAKERYS, BJÖRN WIEMER (3b) Mergaitė pasislėpė už krūmo. → TTER «Дівчина сховалася за кущем». (3c) Miškuose slepiasi senas dvaras. → RSTA «У лісі прихований старий маєток». Ще одним вдалим прикладом було б supti ⇒ ap-supti «оточувати». Три складні ILA-класи можна узагальнити так: ISTA = TTER («ліва» межа) + RSTA (подальший стан) GTER = ACTI (телічний, інкрементальний процес) + TTER («права» межа, мета цього процесу) INCO = ACTI (телічний) + TTER + RSTA. Тепер залишаються ателічні активності. Їх можна обмежити, але накладені на них межі суто часові, що надає загального значення «протягом певного часу». Оператор, який фокусує увагу на початку, кінці або обох межах, дає результат, що помітно відрізняється від GTER- або INCO-лексем. Зауважмо, що делімітативи, утворені від ателічних ACTI-лексем, залишаються ACTI. Ателічні ACTI-дієслова литовської мови продуктивно утворюють основи з префіксом {pa}, який обмежує в часі необмежену активність (без внутрішньо притаманної мети), наприклад pa-sijuokti «сміятися (деякий час)», pa-bėgioti «бігати (деякий час)», pa-rūkyti «палити (деякий час)». У розділі 3 лексеми, що належать до цієї групи, буде спеціально позначено, оскільки часто важко визначити, чи ACTI-лексема + префікс передає просте делімітативне (ателічне) значення, чи утворює GTER-лексему (телічну). Ми ще раз хочемо наголосити, що під час деривації основ ідеться про дієслівні пари, але про видову пару можна говорити лише тоді, коли дві основи розподіляють між собою видові функції: відповідно фокусування на події та фокусування на пов’язаному з нею стані або активності9. У литовських дієслів дуже часто спостерігається видова дифузність. Візьмімо, наприклад, дієслова стану. Таке дієслово може позначати стан або, не зазнаючи жодної зміни основи, називати подію, що започатковує цей стан. Наприклад, patikti «подобатися» можна вжити і інцептивно — для позначення початку стану, і просто для позначення подальшого стану. Наведене нижче речення є в цьому сенсі неоднозначним: 9 Те саме стосувалося б і флексійних показників виду, наприклад у випадку минулих часів романських мов (пор. Breu 1996; 1998b; 2007: 139f. для порівняння зі слов’янськими мовами). 56 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects (4) Мілда подобалася Еґідію. «Еґідію подобалася Мілда». (початкова подія чи подальший стан, чи і те, й інше?) Іншими прикладами є, наприклад, suprasti «розуміти», sutikti «погоджуватися» (мовленнєвий акт і ментальний стан), apnikti «напасти, охопити» (наприклад, Mane apninka abejonės «Мене охоплюють сумніви»). Тепер коротко розгляньмо це питання стосовно потенційних GTER-пар. 1.3. Потенційні дієслівні пари GTER Дієслова, що позначають ситуацію з внутрішньо властивою кінцевою точкою, є телічними; наприклад, atidaryti (duris) «відчинити (двері)», grįžti (namo) «повернутися (додому)». Подія, що позначає цю ціль, часто передбачає телічний процес, тобто процес, який розгортається в напрямку цієї цілі. У литовській мові багато телічних дієслів можуть позначати такий процес без зміни основи, як, наприклад, ateiti «приходити»: (5) Подивися, він саме приходить. «Дивись, він саме приходить.» У багатьох випадках таку аспектуальну дифузність потрібно усувати за допомогою граматичної форми або виводити з ширшого контексту. Так, часто зазначалося, що телічні дієслова на кшталт atidaryti «відчинити» або ateiti «прийти» «поводяться як дієслова доконаного виду» (тобто фокусуються на події), якщо вжиті в минулому часі, але «як дієслова недоконаного виду» (тобто з фокусом на телічному процесі), якщо вжиті в теперішньому часі. Розгляньмо поведінку grįžti «повертатися». Форми минулого часу, як правило, позначають подію (6a), тоді як форма напівдієприкметника (лит. «pusdalyvis») може тлумачитися неоднозначно — як процес або як подія (6b): (6a) Тієї ночі міністр нарешті трохи поступився й прийняв мою пропозицію, що на майдан можна пропускати по кілька людей до тих, хто голодував. Я повернувся до заступника міністра, розповів йому про це, він ще перевірив, чи я не брешу, а тоді пропустив десяток людей, хоча пройшло більше. (V. Landsbergis, Lūžis, p. 117) «(...) Я повернувся до заступника міністра й розповів йому про це (...)» 57 Jurgis Pakerys, Bjorn Wiemer (6b) (...) ji šitaip galvojo, grįždama atgal į savo kambarėlį, nusivilko paltą tamsoj, nes jo langai taip pat buvo tamsūs, ir tuojau atsigulė kaip vakar (...). (R. Granauskas, Raudoni miškai, p. 24) ‘(...) she was thinking thus on the way (returning) back to her room (...).’ Аспектуальна інтерпретація grįžti залежить від відмінкової форми або розширення основи номінального похідного слова (дієприкметника). Примітно, що grįžti має відповідник із префіксом — su-grįžti, який лексично не відрізняється від симплекса. Однак це похідне слово може фокусуватися лише на телічній події; порівняймо: (7) А тепер ми все-таки знову мали Алею Свободи, шлях свободи. Він був старий і вибоїстий, а згодом зажадав не лише праці й сліз, а й крові. Однак sugrįžo шлях свободи, яким ми знову почали йти. (V. Landsbergis, Lūžis, p. 167) ‘(...) Але шлях свободи повернувся, і ми знову почали ступати ним.’ Не менш інтригує й те, що grįžti може також утворюватися за допомогою суфікса (⇒ grįž-inė-ti). Це похідне слово так само лексично не відрізняється від симплекса, але вживається в розмовній литовській мові, коли мовець хоче сфокусуватися на телічному процесі; порівняймо: (8) Коли ми поверталися додому, ми потрапили в аварію. ‘Дорогою додому ми потрапили в аварію.’ Отже, похідні sugrįžti і grįžinėti «спеціалізуються» на взаємодоповнювальних компонентах телічного процесу та телічної події, тоді як похідний симплекс grįžti у принципі може вживатися з обома цілями. Останні приклади типові принаймні для ситуації в стандартній мові (приклад (8) не вважається цілком прийнятним відповідно до норм стандартної литовської мови). Що стосується діалектів, широке розширення лексичних основ суфіксом {inė} (з варіантами) зафіксовано в деяких литовських острівних діалектах у Білорусі (див. Вступ; також Vidugiris 1961; 1998). Але ці діалекти здебільшого розташовані (або були розташовані) на південь від литовсько-білоруського кордону. Діалекти, які ми розглядаємо, розташовані значно північніше й поширені в межах 58 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects литовської «метрополії». На цій території розширення основи за допомогою {inę} практично не трапляється (V. Kardelis, особисте повідомлення). З цієї причини ми хочемо зосередитися на іншому морфологічному типі потенційних GTER-пар, а саме на типі (9) проста основа X ⇒ префікс-X. Це відповідає словотвірній моделі (1c–e) вище. З цією моделлю пов’язана інша проблема, яку нам потрібно врахувати під час аналізу даних. Дієслова-симплекси, що потенційно є членами (і словотвірними основами) GTER-пар, часто чергуються між телічними й ателічними прочитаннями. І це явище ми можемо розглядати як «аспектуальну дифузність»: телічні й ателічні прочитання можна розуміти як варіанти, які не обов’язково взаємно виключають одне одного. Це означає, що граматичний або дискурсивний контекст може розрізнити ці варіанти, але не зобов’язаний цього робити10. 2. ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО ДАНИХ І ДІАЛЕКТНОЇ ТЕРИТОРІЇ Ми обрали для аналізу мовлення, записане на магнітофон, з групи східноаукштайтських вільнюських (rytų aukštaičiai vilniškiai) діалектів, яка межує на сході з Білоруссю; окремі анклави цієї діалектної групи заходять на територію Білорусі11. Деякі носії діалекту володіють польською (місцевою) або російською мовою (Kardelis et al. 2006: 41–42). Тож не дивно, що в цих діалектах повсюдно трапляються помітні впливи слов’янських мов. Наші дані походять із трьох парафій, розташованих у північній частині діалектної території: Відішкес, Даугялішкіс і Палуше (більше текстів опубліковано в Kardelis et al. 2006: 48–205). Ми зібрали безпрефіксні та префіксальні форми дієслів із двох текстів — із Відішкес (далі Vid, приблизно 17 000 знаків) і Даугялішкіса (далі Dglš; приблизно 38 000 знаків). Ці дієслова були морфологічно співвіднесені: одне було простим коренем, а інше (або інші) — префіксальним похідним; семантично вони були ймовірними членами градуально-термінативних аспектуальних пар (див. розділ 3). 10 У формальнішому семантичному описі цей факт можна пояснити включною диз’юнкцією («a ∨ b»), тобто: «обрати “a” або “b”, або обидва». Однак у цій статті ми не розглядатимемо це питання. 11 Основні лінгвістичні особливості діалекту та вибрану бібліографію можна знайти у Bacevičiūtė et al. (2004: 100–110) і Kardelis et al. (2006). 59 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer Оскільки це було пілотне дослідження і ми прагнули отримати всебічний огляд коренів, які нас цікавлять, та типів їх уживання в текстах, ми вирішили аналізувати такі корені, обираючи їх випадковим чином і беручи приклади з кожної третьої сторінки транскриптів (Vid, Dglš). У результаті було відібрано 107 коренів (типів), які можна було кваліфікувати як окремі лексеми, із 211 уживаннями (слововживаннями) для Vid, а для Dglš — 208 коренів (типів) із 416 слововживаннями. Додатково ми використали тексти з Палуше (далі Plš; приблизно 96 000 знаків), щоб знайти кореляти-члени GTER-пар, яких не вдалося виявити у Vid і Dglš. Коли в текстах не вдавалося знайти корелят, ми зверталися до носіїв діалекту, щоб з’ясувати, чи вживається таке дієслово в їхньому діалекті. Ми також працювали з цими інформантами, перевіряючи лексичне значення потенційних членів GTER-пар. Остаточний перелік матеріалу містить 67 GTER-пар (див. таблицю 1 наприкінці статті). 3. АНАЛІЗ ДАНИХ Ми поділили потенційні GTER-пари на такі чотири семантичні групи: 1) дієслова з безпосередньо зазнаваними впливу або створюваними об’єктами (наприклад, закрити, запрягти, розбудити; ткати, пекти), 2) дієслова руху та переміщення (наприклад, йти, їхати верхи; правити кіньми, привезти), 3) неперехідні дієслова, що позначають зміну стану (наприклад, висихати, жовтіти, розвиднятися), 4) дієслова, що позначають соціальну та/або розумову діяльність чи події (торгуватися, навчати, організовувати, розповідати історію). Зазвичай дуже важко, а часто й неможливо, встановити набір аспектуальних функцій окремих дієслів (лексем, коренів) на підставі дуже обмеженої кількості даних. Хоча тут ми досліджуємо дані текстів, частота слововживань деяких конкретних функцій може бути високою, тоді як інші трапляються рідко, тож у відносно невеликому корпусі вони, найімовірніше, будуть відсутні. Отже, досліджені тут дані, найімовірніше, дають лише фрагментарне уявлення про розподіл функцій. Однак, оскільки ми обирали дієслівні корені з рівновіддалених сторінок, тобто за допомогою «механічного» способу, не керуючись семантичними міркуваннями a priori, це може 60 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnus dialects можна принаймні стверджувати, що вибірка репрезентативно відображає вживання (значення) цих дієслівних основ у природних діалектних текстах. У квадратних дужках ми подамо дієслівні основи (інфінітивні форми), яких не виявлено в текстах, але існування яких підтвердили інформанти. Форми, засвідчені в текстах, упорядковано за граматичними критеріями (часами та неособовими формами), а потім — за їхніми функціями, наскільки їх можна визначити з достатньою надійністю. Якщо це неможливо, ми зазначимо це й наведемо відповідні приклади. Відсутність прикладів граматичних форм або функцій просто означає, що в наших даних їх не засвідчено. У цьому сенсі ми пропонуємо тут упорядковану добірку репрезентативних діалектних даних для лексикографічних та аспектологічних цілей. Висновки буде наведено в заключному розділі. 3.1. Дієслова з безпосередньо зачепленими / створеними об’єктами 3.1.1. [arpūti12]: iš-arpūti «віювати» Теперішній час, узуальне значення: (10) tį maši̇.na.s bú·daua. šiti̇em isiku̇. It gru. dá.m arkli̇.nie.s bu̇.úą. gi maši̇.na.s paskui̇ gi árpas ti̇ tɔ·kis išarpuji (Vid). «Раніше були молотарки з кінним приводом, а була ще та віялка — нею ти відвіюєш (зерно).» Інформанти також підтверджують існування pa-arpūti, яке, однак, означає лише темпоральне обмеження дії, позначеної симплексом («віювати зерно якийсь час»). 3.1.2. austi: iš-austi «ткати» Просте дієслово: теперішній час, звична дія: (11) iñ̄.vere į kiek ní·ču. / į dvīliku ní·ču. / į aštuonî·lika ní·ču. skai·tą.s / į keturō·m / į dvīem ní·tum và // jaū / jaū.ti. / i---/ in̄ve·rta tąį ti jaū drā·bi. á.uze (Vid). «Вони набирають певну кількість ниток — дванадцять або вісімнадцять, або набирають чотири чи дві нитки й ткуть лляне полотно». 12У LKŽe наведено лише arpavoti з тим самим значенням. 61 JURGIS PAKERYS, BJÖRN WIEMER Префіксальна основа: дієприкметник минулого часу пасивного стану, середнього роду (звична дія): (12) dą.bú.dauą. / šį.tas kėlnieni.s sá.ka. / tai ké.lne.m jau va vī.ram apacõ.n tai // dá.kap navatnãi bú.dauą. aglú.ti và išá.usta (VID). «Колись була ця тканина для чоловічої спідньої білизни [...] і (цю тканину) ткали з візерунком ялинки». Інформанти підтверджують існування суто делімітативного pa-austi. 3.1.3. [autis]: ap-si-auti «взутися» Дієприкметник минулого часу, активний стан, називний відмінок однини чоловічого роду: (13) dievų.lâu / tąs kadulīnais ấpšievi.s klam klam klam šitâis kelẽis jáu, sė.ka jáu / in tūr.gu. (DGLŠ). «Боже мій, той чоловік у дерев’яних черевиках [...] іде за (тим злодієм) на ринок». Хоча симплекс autis не засвідчений у наших текстах, він уживається в діалекті. Його основне значення — телічне. Зверніть увагу, що autis також може співвідноситися з відповідним префіксальним дієсловом протилежного значення: nusiauti «роззутися». Це дієслово так само не засвідчене в наших текстах, але, за свідченнями інформантів, існує. Отже, Autis є випадком енантіосемії й в обох значеннях утворює пару GTER із відповідним префіксальним похідним. 3.1.4. braukti: iš-braukti «терти льон, м’ятина» Симплекс і префіксальний похідний: теперішній час, звичайна дія: (14) nù.tai / tadù l.šmina / tadù juõs.ti. tã.kù / brãũ.ktuve.s medī.nies padarīta skaĩ.ta. išbrãũ.ke // brãu.--- / brãũ.ke // tai i--- / l.šmùša (VID). «А потім вони ламають (льон), а потім користуються дерев’яними м’ялками, виминають його, мнуть його і б’ють». Лише симплекс: інфінітив і минулий звичний час: (15) linũz gi mī.ndaua.m tãlkà.z / bú.ù. / talkɔ:sù mī.ndava.m / tai tadù gi jáũ kap l.šmini / tai brãũ.kt / mèz gi vadī.ndavà.m brãũ.kt 62 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnus dialects raĩ.gdava. / [...] brūũ.gdava.m / šukúgdava.m (Plš). «Ми ламали льон, працювали разом, а коли льон розіб’єш, його треба терти, ми казали: „терти“, […] і ми терли, а потім чесали (льон)». Також у цьому випадку простий дієслівний корінь braukti слід вважати телічним у будь-якому типі вживання. Хоча тут маємо вдалий приклад пари GTER, залишається незрозумілим, чи функції її членів розподілені комплементарно. 3.1.5. «daryti: až-daryti «зачиняти, замикати» Простий дієслівний корінь: теперішній час, наратив, прогресивне значення: (16) ɛ. m̃a.na. tievaĩ sanĩ / rá.uda // atajáũ/ rá.uda / in pė.čãu---// čė tik brɔ---/ šú.nu. pakavá.ja./ čė mañ. [...] jáũ dá.ra. kalėĩ.man (DGLŠ). «А мої батьки були старі, вони плачуть, я прийшов туди, вони плачуть біля печі, вони тільки-но поквапили сина, а тепер вони (поліція) збираються замкнути мене у в’язниці». Цей одиничний приклад daryti можна також тлумачити у більш специфічному конативному значенні («вони намагаються посадити мене до в’язниці»). Префіксальне похідне: дієприкметник минулого часу пасивного стану, називний відмінок, множина, жіночий рід: (17) á.šei prabundù / má.na. [...] avė.lu. nierà / avė.la.s jáũ ižbė:gi mána. // [...] nuveinù pìršk̃ĩ i sakau / má.ma / má.na. avė.lu nierà / až bijáu ai.t / jėška.t // nu su má.mù mės i ai.nam abì // nu ataĩ-nam.gi mú.su. aždarĩtɔ.s avė.les (Plš). «А я прокидаюся, а моїх овець немає, мої вівці вже втекли, […] я заходжу до хати й кажу: „Мамо, моїх овець немає, боюся йти шукати їх“. І ми з мамою йдемо разом, а тоді приходимо, і (бачимо, що) наші вівці замкнені (усередині)». 63 JURGIS PAKERYS, BJÖRN WIEMER 3.1.6. ²daryti: pa-daryti «робити, виробляти» Симплекс: минулий звичний час: (18) sanāu̯ bū.ų̯ą. kã.lvei / kã.ldava. / á.r̥klus kã.usti.dava. / i(r).r̥atūs da-rí.dava. (Plš). «Раніше були ковалі, вони займалися ковальством, підковували коней і виготовляли колеса». Префіксальний похідний дієслівний утвір: теперішній час, дієприкметник минулого часу пасивного стану, середній рід; обидві форми мають звичне значення: (19) tai bū.dau̯a. padá.ra. padarí:ta tə:kis va šakalīs í.lgas medī.ni.s žu-va.só:nai.gi jáų bū.ų̯ą. medī.nei (Vid). «І бувало, що вони робили, це було зроблено; та довга тріска, (певні знаряддя) були дерев’яними». В обох значеннях (1. «замикати», 2. «виробляти») симплекс daryti слід тлумачити як телічний. Отже, в обох випадках він входить до пари GTER, однак і тут розподіл нечіткий. Порівняйте це з darytis: pasidaryti «виникати» (зміна стану, група 3) та з daryti: padaryti «організовувати, упорядковувати» (соціальна / розумова діяльність, група 4). 3.1.7. [džioventi]: iš-džioventi «сушити (висушити)» (перехідне дієслово) Теперішній час, звична дія: (20) i̯š.va ši.te sustá.ta. tù.gibūdau̯a. sá.ka. in.pã.lu. // va kap.vanã.ties / sustá.ta. sustá.ta. įpaku.rẽ.na ižže.vẽ.na (Vid). «Там вони клали його (льон) на лави (у парильні) (...), нагрівали приміщення й висушували його». Існує також похідне pa-džioventi зі значенням «трохи підсушити (не повністю)». Отже, просте дієслово džioventi13 утворює дві різні пари телічних основ: одну з абсолютною межею (džioventi: iš-džioventi) і одну з відносною межею (džioventi: pa-džioventi). 13 Для простого дієслова пор. приклад із DglŠ у LKŽe: Šieną [praes. 3] džiovėnam DglŠ. Пор. також džiūti: išdžiūti (спонтанна зміна стану) у групі 3. 64 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects 3.1.8. [galabyti]: nu-galabyti «вбивати» Минулий час: (21) da.į nemažai ti jų. bū.ų. a. paskuįgi va. kietęs jau jųs [žydus] nugalub.bija. (ViD). «Їх було чимало (тобто євреїв), а потім німці повбивали їх». Просте дієслово galabyti не засвідчене інформантами. 3.1.9. ginti: raz-ginti «розділяти, відганяти» Цей випадок проблематичний, оскільки інформанти не підтверджують ginti у телічному значенні «розділяти», і це значення також не зафіксоване в LKŽe. Можливо, це зворотне словотворення на основі razginti (ginti). Простий дієслівний корінь: минулий час, прогресив; похідне з префіксом: інфінітив. Обидва корені засвідчені в тому самому контексті, який наводимо тут повністю. (22) kaį susi.ja.me. bá.ba.(s) su vėlneį.s/ níekap razgį.nt nemuł.žna // dabar dievaz dabó.damas iż dungū. s tū và tvarkǒ.s nier // švin.tu. * jü.r-gi. / lip įn á.rkle. i. jǒ.k sutá.iki.k / kat nešpeštu. nesmuštu. // tas atjájia į dá. [...] jǒ.gi šl.tas gį.nklas saní.bá.s šo.čku ți.kǫ.kù vadí.ndavà. [...] // dabar taz.gí.ne. gí.ne/ tá.ike. tá.ike./ kuř.tū vé.liu. su bá.bu su-tá.iki.si (DGLŠ). «Коли (старі) жінки почали битися з чортами, їх ніяк не вдавалося розділити; Бог, дивлячись із небес, бачить, що там немає ладу, і каже святому Юрію: сідай на коня, їдь і помири їх, щоб вони не билися. Він прибув туди зі своїм мечем (...). І він намагався розділити їх, намагався їх помирити (без успіху). Як можна помирити (стару) жінку з чортом!» Оскільки статус ginti проблематичний, razginti цілком можна вважати дієсловом TTER. Інакше ginti і razginti становлять ідеальну пару GTER. Ginti у цьому контексті також можна тлумачити як конативне («намагався розділити»). 65 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer 3.1.10. karti: pa-karti «вішати, підвішувати» І прості дієслова, і похідні з префіксами засвідчені в інфінітиві; просте дієслово також засвідчене в теперішньому часі в узуальному контексті (з конативною функцією): (23) aštāĩ.gi dabar̃gi jāu išẽl.na prasmã.ne. svã.tūs kã.rt/ kat á.ni.s me-lūnja / kat á.nos ti turĩ.ngaz bū.ța. / ti. ti šulnej vĩna. / ti / ti.j / ti sãdai bū.ța. / ti kaip atvaže.va. nieka. ne.ra // tai išẽl.na jāu tadi svã.tas paká.rt/ kat neteisĩ.ngaz bū.ța. (Dglš). «І ось чому вони запровадили звичай вішати свах14: бо вони брешуть, бо та (конкретна) сваха збрехала, що наречений багатий, що там є колодязі з вином і сади, а коли вони приїхали (до нього), там нічого не було. Отже, виходить, сваху треба повісити, бо вона не сказала правди». 3.1.11. [¹kavoti]: pa-kavoti «ховати»15 Цей випадок також є проблематичним, оскільки симплекс kavoti зазвичай уживається у функції RSTA (наприклад, Kur anas kavoja žirkles? «Де він ховає (сховав) ножиці?»). Інформанти підтверджують, що kavoti також може мати значення телічного процесу, пор.: Kavok greičiau peilį! («Сховай ніж зараз!»), Žiūrėk, ką jis ten kavoja? («Дивись, що він там намагається сховати?»). Префіксальний дериват: минулий час: (24) atã.ja. á.nãs iš_pirtẽs jāu pasprãu.si.s šl.ta(s) šuvėjas/ e., á.nas pakavõj-ži.rklas (Dglš). «І той кравець повернувся з лазні після купання, а він (учень кравця) сховав ножиці». 3.1.12. kelti: pa-kelti «будити» (перехідне) Симплекс: звичний минулий час; префіксальний дериват: теперішній час, звичний: 14 Дієслово позначає практику образного повішення сватів за їхню брехню. 15 Це омонім до ²kavoti «ховати в землю» (див. групу 4). Kavoti «ховати» — запозичення з польського chować «ховати» або білоруського хаваць (те саме значення) (Kardelis 2003: 180). 66 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects (25) unkšti pá.kele // ñaũ.gi miega.si kai i.rà dá.rbà. // ké.ldava. / neda-bá.dava. ka(t) tú.jaina.s má.žas // kàt và jaũ. pa.-augũ.kas (VID). «(І він) будить мене рано, як можна спати, коли є робота. Раніше вони будили (людей) рано, хай то були діти чи підлітки». Складно уявити симплекс kelti як ателічний, тому цю пару слід кваліфікувати як GTER. Однак сумнівно, чи може kelti позначати телічний ПРОЦЕС, тож цю пару радше слід вважати такою, що належить до TTER (і симплекс, і префіксальний дериват позначають ту саму телічну подію). 3.1.13. kepti: iš-kepti «пекти» Симплекс: теперішній час, звичне значення: (26) isivé.řdi tai raugiene.z bú.daya. pridd.ra. // dúonu. gi namié / namié kepi (VID). «Зазвичай готували страву з житнього борошна, а хліб зазвичай пекли удома». Префіксальний дериват: інфінітив; минулий час, звичне значення: (27) tai bú.dava. katarã.s mó.terus labaĩ mŏ.ka dúona.s iškė.pt// tõ.kè gardi dúona žinai/ kvė.pja/ įn klė.va. lá.pu./ abà įn á.lieru. iškė.bdava. // [...] ále jaũ labaĩ raĩke šeiminĩ.ke.s gerà.s/ kat dúonu. geraĩ iškėpt// nelabaĩ kas ma.ké.dava. d--- / dúona.s iškė.pt (DGLŠ). «Були такі жінки, які вміли так добре пекти хліб; хліб був такий смачний і гарно пахнув, його зазвичай пекли на кленовому листі або листі лепехи. Але потрібна добра господиня, щоб спекти добрий хліб; мало хто вмів пекти (добрий) хліб». За наявності конкретно-референтної іменникової групи-додатка симплекс kepti слід вважати телічним. Існує ще один дериват, pa-kepti; він має лише делімітативну функцію, і його слід класифікувати як ателічний. 67 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer 3.1.14. [kinkyti]: pa-kinkyti ‘to harness’ Теперішній час, узуальна функція: (28) ti maşī.na.s bū:dava. šiṭiem isikú.lt gru.dá.m arkļi.nies bū.ļa. gi maşī-na.s paskuį gi ār.pas ti tə-kis isi--- / išarpuji bet / ne viši jūs turė:da-vå. // arklėž.gi bū:dauå. pakiń.kå. į.sū.ka // ir į.iši.kuli.gi ná.udu. (Vid). ‘There used to be horse powered threshing machines, and there was that winnower, you winnow out (grain using it), but not everyone had them, they used to harness the horses, they drive (the machine) and you thresh out the grain for yourself.’ Kinkyti від початку є телічним. За словами інформантів, kinkyti також може співвідноситися з префіксальним похідним зі зворотним значенням, а саме iškinkyti «розпрягати». Kinkyti є, отже, ще одним прикладом енантіосемічного дієслова (пор. з autis). 3.1.15. молотити: [iš-kulti] / nu-kulti ‘молотити’ Просте дієслово: минулий звичний час; теперішній час у звичній функції: (29) į tadù [rugius] mašinù kú.ldava. nå.kti, paši kele nuɔ.ðvie vå.landu. / á.rkļus paskųjkie. privuɔ.dan / tai dabar jau kàp kú.le? kambá.ind.m? (Plš). ‘And then they usually threshed (the rye) using a (threshing) machine (late) at night. They get up at 2 a.m., harness the horses (and thresh the rye). And how do they thresh now? Using the combine harvesters?’ Префіксальне похідне: теперішній час, узуальна функція: (30) nu tai šituås sá:menis vadī.nas tai / šituås / và / ta.kå:s padarī.ta medi.-nies kú.ltuve.s į nu.kuli šituås / jau jū.gi dėrlu. kap sá.ka. (Vid). ‘And you thresh out these flax-seeds using a certain wooden bat.’ Kulti є ателичним (див. прикл. 29). Iškulti засвідчено лише інформантами. Рефлексивно-бенефактивне išsikulti «молотити для себе» засвідчене в текстах у теперішньому часі з узуальним значенням: 68 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects (31) arklẽ.ž.gi bū.dau̯ā. paki̯.kā. į.sū.ka // ir̃ į isi.kuli gi ná.udu. (Vid). «Вони запрягали коней, їдуть (на машині), а ти вимолочуєш зерно для себе.» Різниця між префіксами iš- та nu- неясна; інформанти характеризують перший як уживаніший. 3.1.16. kūrenti: iš-kūrenti «опалювати (піч)» І просте дієслово, і похідне з префіксом: наративний теперішній час: (32) tadù jāu̯ mɔːmà pé.ču. ku.rā.na / nu pé.ču. ku.rā.na jāu̯/ dúona jāu̯ pasi̯kele anà sulik.šitu̯ jāu̯ bačkeli̯ jāu̯ pí.lnu/ tadù jāu̯ išku.-rā.na. mɔːmà/ tĩtũ.ri jāu̯ tā.kõ:san/ in.pá.gale. pušies jāu̯ šluóti vadi.-nas/ puš.nie. ká.imi saní.bā.s/ tadù šl.tu. puš.ni. jāu̯/ mɔːmà išlúoja gražẽi vī.su. péču (Plš). «І тоді (моя) мама опалює піч (для випікання хліба), опалює піч, тісто для хліба (= хлібне тісто) піднімається до країв цієї діжі, тоді мама опалює піч (до потрібної температури), а потім добре вичищає піч сосновою мітлою.» У цьому прикладі прогресивна функція kūrenti, здається, протиставляється функції iškūrenti, що позначає завершення процесу опалювання, тобто подію. Це ілюструє ідеальний випадок парування GTER. 3.1.17. kurti: ažù-kurti «розпалити вогонь» І просте дієслово, і похідне з префіксом засвідчені лише в наративному теперішньому часі: (33) tadù kurì pé.ču. / ažù.kuri į ce.padarì.ta tɔ.kõː medi.nie.s / kai̯ lāpetàva li.žie. vadi.nas // nu tai tadù šl.tu. bā.kanu. tai̯ / kai̯ /pá.dedi gi į̃ šitāːs li.žie.s [...] (Vid) «Тоді ти розпалюєш (починаєш) піч. Після того як ти її розпалив, тоді є така собі дерев’яна лопата, вона називається пекарською лопатою, і тоді кладеш хлібину на цю лопату». До цього прикладу (і пари kurti: ažùkurti) стосується те саме зауваження, що й до попереднього. 69 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer 3.1.18. [mažinti]: su-mažinti «зменшувати (перех.)» Теперішній час: (34) ti.ná.i ti.ná.i jāǔ.pali.cini.ku. sumā.žina. *ceikinuōs (Plš). «Там, у Цейкінай, вони зменшили кількість поліцейських». Mažinti у текстах не засвідчене, але пор. LKŽe з іншого діалекту: Mato tie vilkai, kad juos per daug mažina (šaudo) (J. Basanavičius, Lietuviškos pasakos įvairios, IV 284). Інформанти характеризують його як рідковживане, але пор. також антикаузатив [mažintis]: susimažinti у групі 3 нижче. 3.1.19. melžti: pa-melžti «доїти» Симплекс: дієприкметник минулого часу пасивного стану, знахідний відмінок, множина, жіночий рід: (35) pažūrù / pū.sa.i dvīlikā.s naktiēs // a.diev / aš.ká.fve.z da.ú.n.lauki. / i.né.melšta.s (DglŠ). «І розумію, що вже пів на дванадцяту ночі. Боже мій, а мої корови надворі й не видоєні!» Префіксальний дериват: минулий час: (36) tai tadū.tu kǝla ká.rves aci.vežāu namǝ. / kǝla pá.melžāu (DglŠ). «І тоді знадобився певний час, щоб привести корів додому й видоїти (їх).» Оскільки симплекс засвідчений лише цим одним прикладом із дієприкметником минулого часу, ми не наважуємося стверджувати, чи може він позначати телічний процес. Однак, за словами інформантів, він у будь-якому разі телічний. 3.1.20. minti: iš-minti «ламати (льон)» У наративному теперішньому часі вживаються і простий дієслівний корінь, і префіксальний похідний дієслово: (37) ižže.vé.na tedù mt.na // tā.ki mintuvai padaríta [...] nù tai / tadù i.šmina / tadù jušs.ti. tā.kù / brāu.kuve.s medi.nies padaríta skāi.ta. ižbrāu.ke // brāu.--- / brāu.ke // tai i--- / i.šmuša (VID). «І тоді вони сушать (льон) і ламають його за допомогою льоном’ялок [...] А потім вони виламують його, а потім користуються дерев’яними терницями, вичісують його, тереблять і б’ють». 70 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects Простий дієслівний корінь міг уживатися як ателичне дієслово (пор. braukti: iš-braukti). 3.1.21. [mūryti]: [iš-mūryti] «будувати з цегли» Засвідчене в текстах дієслово має зворотно-бенефактивне значення: iš-si-mūryti «будувати (з цегли) для себе», але трапляється лише як дієприкметник praet. pass. neutr.: (38) ją. bū. uą. (namai) mū-rinei isimūri.ta / pli.tā.m raudā.na.m (DGLŠ). «Його (будинок) був збудований із червоної цегли». Інформанти діалекту підтверджують уживання простого дієслова mūryti та його похідного pa-mūryti, але лише в ателичному значенні (наприклад, Prastas meistras: pamūrijo, pamūrijo ir vėl sėdi «Він поганий майстер: трохи поклав цегли і знову сидить (не працює)»). 3.1.22. plauti: [iš-plauti] «витирати (підлогу), прати (одяг)» Теперішній час оповіді (плюс звичне значення, виражене формою būdavo): (39) nu tai / jau grīndis plā.umu/ bū.daua. [...] // e. kni-gà į šitš./ tai ne-numanāu kap aciverčū į paskaitāū (DGLŠ). «А я раніше витирала підлогу [...] І просто не помічаю, як розгортаю цю книжку й трохи читаю». Симплексне дієслово plauti важко уявити як ателичне. Išplauti не засвідчене в текстах, але його існування підтверджують інформанти. Однак нам трапилося рефлексивно-бенефактивне iš-si-plauti «прати для себе»: (40) e. kat nuvejai kuokīne.n (su perkelio suknele) tai vē: isiplē:vei isiprā.-sujēi į vē: nedėle.s lā.uki (PlŠ). «А якщо йдеш на вечірку (у перкалевій сукні), то знову переш її, прасуєш і чекаєш на (наступну) неділю». 3.1.23. [ruošti]: pa-ruošti «готувати» Лише інфінітив: (41) sanā.ve.(s) stalai nē.dinkta / tai kąt išē.na stā.las padinkįt į / i pa- 71 JURGIS PAKERYŠ, BJÖRN WIEMER rūšt jãu piršļi·ba.m // nū. tadū klāja // nu. jãu tadū klāja / i rā.iške jãu/ jãu mergà.gi tō: ruššes (DGLŠ). «Раніше столи не накривали полотнами, а якщо стіл треба накрити й підготувати до сватання, то його накривають, і це означає, що дівчина готується (до сватання)». Рефлексивно-бенефактивне дієслово засвідчене як пара: ruošti-s / pa-si-ruošti «готуватися (підготувати себе)»; симплекс у теперішньому часі (42), префіксальний дериват у формі дієприкметника минулого часу активного стану, називного відмінка чоловічого роду однини (43): (42) tãị kàt išėi.na stã.las padįnkt į. / i parūšt jãu piršļi·ba.m // nū. tadū klāja // nu. jãu tadū klāja / i rā.ške jãu/ jãu mergà.gi tō: ruššes (DGLŠ). «А якщо стіл треба накрити й підготувати до сватання, то його накривають, і це означає, що дівчина готується (до сватання)». (43) į ta.kū. da. bū.uã. svã.tu./ kurīs pasrūši.(s) svã.tu būt/ toį nèt apgã.udava. té.vus (DGLŠ) «Були свати, які (завжди) були готові сватати (проводити сватання), і вони обманювали, брехали батькам». 3.1.24. rišti: pri-rišti «прив’язувати» Симплекс: наративний теперішній час: (44) bã.bå.s rļ.ša da. ká.rves pievã.i (DGLŠ). «(Старі) жінки прив’язують корів (на випас) на лузі». Префіксальний дериват: дієприкметник минулого часу пасивного стану, середній рід: (45) má.na. bū.ųa. kã.rve.s pri.rišta ce.va až kiluβ.metra. (DGLŠ). «А мої корови були прив’язані (на випас) за кілометр звідси». Рефлексивно-бенефактивне rištis також засвідчене, але воно співвідноситься з at-si-rišti «розв’язувати, відв’язувати (для себе)». Префіксальне дієслово (pri-si-rišti) не засвідчене в нашому корпусі, але підтверджене інформантами: 72 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects (46) tai̯ á.nas pilnai sakis/ kàt á.nas tá.u suma.kė. / į peṙ ji̇ knigė.le. ì / į á.nas árkli. ri.šas (DGLŠ). «І він сперечатиметься, що вже повністю заплатив тобі, і що в нього є документи на коня, а він відв’язує коня». 3.1.25. seti: pa-seti «сіяти» У інфінітиві траплялися як простий дієслівний корінь, так і префіксальний дериват; простий дієслівний корінь траплявся також у теперішньому часі (у наративі): (47) (anas) tik paklá.use kas kur pasé·t kas kur kap tai̯ á.nas jáu̯ pasà.ka. kur sé·t/ á.nas į sé·je (PLŠ). «І він лише запитує, де сіяти що (зерно) і коли йому кажуть, де сіяти, він сіє.» Два випадки вживання простого дієслівного кореня seti мають різні аспектуальні значення; лише другий випадок можна кваліфікувати як прогресивний. Це вказує на те, що пара seti: paseti є вдалим прикладом пари GTER. 3.1.26. [sodinti: pa-sodinti «помістити, посадити (до в’язниці)» Дієприкметник минулого часу активного стану, називний відмінок, чоловічий рід, однина: (48) vàt / á.naz žinai̯ ku./ á.naz bú·t mùs/ mãn. pasà.dì.ni.s (DGLŠ). «І ти знаєш, він міг би посадити нас, мене до в’язниці». Вживання простого дієслова sodinti у цьому конкретному значенні підтверджується інформантами, але вважається рідкісним. Приклади з LKŽe фіксують це дієслово в теперішньому часі, вжите для позначення звичних актів ув’язнення, наприклад: Kap kuris pavogė ką ar ažumušė, turmon sodina (Šalčininkai) «Якщо хтось щось украв або когось убив, то його/її саджають до в’язниці». Оскільки в цьому значенні просте дієслово не позначає телічного процесу, а передає ту саму подію, що й його дериват (pasodinti), цю пару радше слід характеризувати як TTER. Sodinti, однак, може позначати телічний процес, якщо вживається в конкретнішому значенні «садити рослини» (наприклад, sodinti mišką: pasodinti mišką); тоді пара належить до класу GTER. 73 JURGIS PAKERYS, BJORN WIEMER 3.1.27. statyti: pa-statytì «будувати, зводити» Симплекс: минулий час, інфінітив; префіксальний похідний дієслово: минулий час, дієприкметник минулого часу пасивного стану, середнього роду: (49) e. trĩ.ždẽšimpunktais mẽtais ji. stá.tie. // [...] į.pastá.tie vą čė krĩ-žu. // [...] tai čė jau tadù šl.tas krĩžus nupù.ųa. / [...] jau dabar nãri į vẽ. statīt (DGLŠ). «Вони звели його (хрест) у 1935 році, [...] і вони звели його тут. А потім цей хрест згнив і впав, а тепер вони хочуть звести його знову». Чітких прикладів уживання симплекса у прогресивній функції немає. 3.1.28. šukuoti: iš-šukuoti «чесати, тріпати (льон)» І симплекс, і префіксальний похідний дієслово: наративний теперішній час (у звичному контексті): (50) paskuĩ šepečẽi padarita triz bū.ųa. // vẽnas medĩ.neis tã.kẽl.z duntĩm. nemã.žas vą šl.te vã // tai juos tadù. šukuoja (VID). «А потім було три щітки; одна була досить велика й мала дерев’яні зубці, і тоді ними чесали льон (за допомогою цих щіток)» (51) tai bū.daua. mã.n atã.nes--- / atã.nesã pã.kulã.s // tã. jau šukuoja / linùs l.šmina (VID). «А потім бувало так, що (вони) приносили клоччя (а після цього отримуєш клоччя), його розбивають і чешуть льон (до потрібного ступеня)». Симплекс може вживатися в ателічному значенні, як, наприклад, у (50). 3.1.29. [tapyti]: nu-tapyti «обманювати, спричиняти комусь нещасливе життя» Минулий час, дейктичне вживання часу: (52) tai d.nas ne vienu. mergõ.ti. nutã.pija. // šl.ta.ku madù (DGL). «І він (сват) обманув таким чином не одну дівчину». 74 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects Це дієслово буквально означає «тонути»16. Метафоричне значення, що випливає з контексту, здається доволі незвичним. Інформанти не мають досвіду вживання цього дієслова та його (ймовірного) простого відповідника, тому неможливо зробити однозначний висновок щодо їхніх аспектуальних функцій. 3.1.30. tvarkyti: su-tvarkyti «упорядковувати, доглядати, ремонтувати» Просте дієслово: інфінітив (53); префіксальний похідний дієприкметник минулого часу пасивного стану середнього роду (54): (53) jau va dabar ši.tas va ná.mas [...] vą.prałi.ja.gi [...] nù.toi.gi raĩke tvarkí.c.gi (Plš). «А тепер той будинок [...] пропускає дощову воду [...] і його треба відремонтувати» (54) niekur nelį.gdavå, niekos nešená.uta visur. sutvarkí.ta / visakàs nūimta / vį.saz der.lus (Vīd). «І не було місця, де б не було скошено сіна; всюди все було впорядковано, увесь урожай був зібраний». Просте дієслово від початку є телічним. Однак інформанти сприймають ap-tvarkyti як похідне з делімітаційним значенням («дещо впорядкувати»). 3.1.31. ūgenti: užūgenti «вирощувати дітей» Просте дієслово: минулий і теперішній час; префіксальне похідне: минулий час: (55) į aš jau sunk ei vaikus u.genåū. / e. jau má.na. vaikai kitėp vaikus jau u.gė.na.// jau daug lingvåū u.gė.na.// [...] aš va ušū.genåū. så.va. sū.nu. ši.tu. *gėdru. bla.gåį/ bla.gåį vatš.uka.į (Dglš). ‘And for me, it was hard (time) to bring up kids, and my children already bring up their kids differently, they bring them up easier. And I brought up my son, Giedrius, only having that really bad (quilted) jacket for him.’ Не схоже, що просте дієслово могло б уживатися в ателічному значенні. Отже, ці два дієслова можна класифікувати як GTER-пару. 16 Як таке, воно, очевидно, є запозиченням із російського (у)монит або польського (u)topić «утопити». 75 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer 3.1.32. valyti: iš-valyti «чистити (вичистити)» Просте дієслово: минулий час, узуальне вживання: (56) mes šį.ta. dí.rba.m bú.dauja. [...] aš.á.fklus valau/ ká.rves valau/ šeřu/ ma.n.patij.ka ši.tas dá.rbas (Plš). «Раніше бувало так, що ми працюємо [...] Я чистила коней, чистила корів, годувала їх; мені подобається ця робота.» Префіксальне похідне: дієприкметник минулого часу пасивного стану, родовий відмінок однини жіночого роду: (57) ažmã·ki [...] kíekei trīs taý.ké.tūrus ti pu·dūs / ar šešūs pudūs ti kã / a(r) rūgū. / a(r) kviečū. va // e.,geráž.gi naudãs jáū išvalí·ta.s (Vīd). «І тоді платиш [...] три або чотири, або шість пудів жита чи пшениці — доброго зерна, вже очищеного.» Просте дієслово valyti може позначати ателічні процеси, а також існує похідне pa-valyti, що означає, що чищення досягло певного ступеня, але ще не сягнуло своєї абсолютної кінцевої точки (пор., наприклад, із pa-džioventi, pa-kepti вище). 3.2. Дієслова руху Дієслова руху, виявлені в наших даних, можна поділити на дві групи: 1. самостійне переміщення (йти, їхати тощо) і 2. каузативний рух (нести, везти). Спільною ознакою всіх дієслів руху є їхня дейктична спрямованість, виражена префіксами. У більшості випадків уживаються at(a)- і nu- зі відповідними значеннями руху до дейктичного центру або від нього; пор. at(a)-eiti ‘приходити (сюди)’: nu-eiti ‘йти, діставатися (туди)’. Для всіх простих дієслів цієї групи характерна дифузність щодо цієї дейктичної орієнтації. З цієї причини вони неодноразово трапляються з різними префіксальними похідними. Проблеми, які це спричиняє, коротко розглянемо нижче. 3.2.1. Дієслова самостійного переміщення 3.2.1.1. eiti ‘йти’: at(a)-eiti ‘приходити’ Хоча з лексикологічного погляду можна дискутувати, чи представляє ця 76 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects пара одну лексему17, очевидно, що від ateiti не утворюється жодного подальшого похідного (як-от, наприклад, atei-dinė-ti у деяких інших діалектах). З цієї причини ми вирішили включити його до нашого списку. Просте дієслово: теперішній час (прогресив); префіксальне похідне: наказовий спосіб, минулий час (наратив): (58) paskãm.binau vá.ndai/ sakaũ *vá.nda tų kat̨ nerasivĩl.kus sakaũ atȧ.j […] sá.ka. gerãi ainũ/ taį atȧ.ja. (PLŠ). «Я зателефонувала Ванді й кажу: „Якщо ти ще не в ліжку, будь ласка, прийди (і допоможи мені)“ […] (вона каже:) „Гаразд, я йду“. І вона прийшла.» У будь-якому разі просте дієслово eiti може позначати процес, тож разом зі своїм похідним утворює пару GTER. 3.2.1.2. [eiti] «йти»: į-eiti «увійти» Наративний теперішній час: (59) dabȧr iné.ja. muziká.ntas vidũn / e. vé.lnes lí.ka. až dũ.ru. (DGLŠ). «Тепер музикант увійшов, а чорт залишився надворі». Цей випадок є дискусійним, оскільки в текстах немає чіткого прикладу вживання неприставкового eiti у значенні «заходити в якесь замкнене приміщення». Інформанти підтверджують приклади з наказовим способом, як-от eik vidun! «заходь усередину!», але в цьому випадку напрямок руху виражений закам’янілою ілативною формою іменника vidus «усередину». 3.2.1.3. eiti «йти»: nu-eiti «йти, діставатися кудись (пішки)» Тут застосовні ті самі зауваження, що й щодо eiti / ateiti (див. вище). Непохідне дієслово: наказовий спосіб; похідне з префіксом: минулий час (наратив): (60) a.na(s) sá.ka. ai̇.nam *vi̇žiusan// jȧu netã.li *vi̇.žei // nuvé.ja.// dabȧr isir̨u̇.j.k in vi̇.sa. tũr.gaus á.rkli. (DGLŠ). «Він каже: “Ходімо до Віджяїв, звідси вже недалеко”. Вони 17 Насамперед щодо eiti незрозуміло, чи його дейктична орієнтація радше означає «сюди» чи «туди» і чи, відповідно, його можна вважати енантіосемічним (див. нижче кореляцію з nu-eiti). 77 Jurgis Pakerys, Bjorn Wiemer пішов туди (і каже:) «А тепер вибирай на базарі будь-якого коня, який тобі до вподоби». Як і eiti: ataeiti, eiti у цьому значенні також може позначати телічний процес. 3.2.1.4. joti «їхати верхи»: at-joti «приїхати верхи» Простий дієслівний корінь: наказовий спосіб; похідне з префіксом: минулий час (наратив): (61) dabar̃ diẽvaz dabō-damas iš_duŋgaũ.s tù và tvarkō:s nier // švìn.-tu. *jū.rgi. / līp in_á.rkle. i. jō.k sutá.iki.k / kat_nešpeštū: nesmuštū. // tas_atjāja (Dglš). «А тепер Бог, спостерігаючи за тим, що відбувається, з небес (бачить), що немає ладу, (каже) святому Юрієві: сідай на коня, їдь і примири їх, щоб вони не билися. І він приїхав туди». Тут доречні ті самі зауваження, що й щодо eiti: ataeiti та eiti: nueiti. 3.2.1.5. lipti «лізти, залазити»: už-lipti «видертися, залізти» Простий дієслівний корінь: наказовий спосіб (62); похідне з префіксом: минулий час (63): (62) vé.ìne(s) sá.ka. lí.p i(n) nù.garà.s/ aš tàũ pé.rnešu (Dglš). «А тепер чорт каже: “Залазь мені на спину, я перенесу тебе через (рів)”». (63) nù.i ú.šìipe. in pé.čàus i rá.da. (Dglš). «А тепер вони залізли на піч і знайшли (там нашого зайця)». Просте дієслово lipti може вживатися для позначення телічного процесу. 3.2.1.6. [važiuoti] «їхати за кермом»: at-važioti «приїхати, доїхати сюди» (тобто в напрямку дейктичного центру) Ми не знайшли жодного прикладу, у якому simplex važiuoti уживалося б як синонім до atvažiuoti. Приклад останнього (у минулому часі) наведено в (65), де воно вживається як антонім до nuvažiuoti. 3.2.1.7. važiuoti «дістатися кудись, їхати за кермом»: nu-va žiuoti «дістатися, доїхати туди» (тобто віддаляючись від дейктичного центру) 78 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects Simplex: теперішній час (прогресивне та звичне значення) (64); префіксальні похідні: теперішній час, наратив (65): (64) kąp važiúji in vi.nč̌āus/ tadù / dúoda pl.nigus (Dglš). «Коли їдеш на весільну церемонію, тоді тобі дають гроші» (65) tąi atvažė. vā. / arklìːz gražùs/ linēkąi // nū tąi gi / jāu nuvažùoja gi *daugielì.škin (Dglš) «І він приїхав у кареті з гарним конем, а тепер вони їдуть до Даугелішкіса». 3.2.2. Дієслова каузативного руху 3.2.2.1. [nešti] «нести»: at(a)-nešti «принести (сюди)» Наказовий спосіб, минулий час: (66) āi.k in dɔ.ktāru. / atneš paži.mė.jimu. ka(t) tu nešč̌e [...] // nuvejau/ atá.nešau (Dglš) «„Іди до лікаря й принеси довідку (на підтвердження того), що ти вагітна“. [...] І я пішла (до лікаря) й принесла (довідку)». Знову ж таки, ми не зустрічали прикладів із простим дієсловом, які б явно засвідчували його синонімічність із похідним atnešti, що прямо вказує на напрямок руху до дейктичного центру. Однак інформанти вважають прийнятними такі приклади, як Žiūrėk, ką anas ten mums neša? «Подивися, що він там нам несе?». 3.2.2.2. nešti «нести» nu-nešti «віднести (туди)» Просте дієслово: теперішній час (наративний, узуальний) (67); дієслово з префіксом: минулий час (68): (67) pavā.sari. / labai uŋkšči / rá.da.m zūīku.ku. maži.ti. // aċ.nešiem namō [...] nė.šam i dɔ.bilu.ti i avižu. pribrāu.ki. (Plš). «Ранньою весною ми знайшли зайченя й принесли його додому [...] (тепер) ми приносимо конюшину й овес (щоб його годувати)». 79 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer (68) (бували вовки, і мама весь час боялася, казала:) вовк, мабуть, забере мою дитину. Дякувати Богові, ні (Plš). «(Колись водилися вовки, і моя мама боялася та казала:) “Вовк, мабуть, забрав мою дитину”. Дякувати Богові, цього не сталося». 3.2.2.3. varyti: nu-varyti «гнати (тварину) кудись» (геть від дейктичного центру) Простий дієслівний корінь: інфінітив, минулий час; теперішній час; префіксальний похідний дієслівний корінь: минулий час: (69) вийшли, просили коней [...]/ гнати вже нам // тоді я ще була дитиною [...]// мій батько відвіз того коня // усі, все село гнали коней. (DglŠ). «І нам довелося гнати (віддати) коня (для армії). А мій батько, я ще була дитиною, мій батько відвіз того коня (туди), всі з нашого села гнали коней (туди)». 3.2.2.4. vežti: at-vežti «везти, привезти, доставити сюди» (тобто в напрямку дейктичного центру) Простий дієслівний корінь: теперішній час (із запереченням, звична дія); префіксальний похідний дієслівний корінь: майбутній час: (70) тоді спитає / тобі привезе додому [...] але, але, але ж тобі не везе добрих [дров], тобі привезе якийсь шматок гнилої деревини. (DglŠ). «Якщо заплатиш, то він доставить тобі (дрова) додому. [...] Але добрих (дров) він не привозить, він привезе тобі якийсь шматок гнилої деревини». 3.2.2.5. vežti: nu-vežti «везти (когось, щось) туди» (тобто геть від дейктичного центру) І простий дієслівний корінь, і префіксальний похідний: минулий час: (71) mùs į pačùž gi kàp sílpni bù.va.m / manì gi i bró.li. / taĩ ǐr.gi ná.kti. vė.žie / *ceikiñússan va [...] in kù.nigu (Plš). 80 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects «Коли ми — я та мій брат — були слабкими (новонародженими), нас теж повезли до Цейкіная, до священника (охрестити)» (72) mès kǫṗ èjã.m (namo) i mù(s) stã.cei iñ šitũ pɔ.ļi.ciṅku. [...] (sulai-kè) i nù. vežie. mùs paļ.cijǫn (DgLŠ). «Коли ми поверталися додому, на нашому шляху були поліцейські [...] вони (заарештували нас) і відвезли нас до поліцейського відділку». 3.2.3. Неперехідні дієслова зміни стану 3.2.3.1. aušti: [iš-aušti] «світаніти» Теперішній час у розповіді: (73) bù.ʋa. šǫ:kei / ti netà:li [...]. nù i nuvejãu // atajãu jáu gi zã.ra dienà ãušta (Vīd). «Тут неподалік були танці (вечірка). Я туди пішов, повернувся, а день уже світає». Просте дієслово aušti тут позначає телічний процес. Префіксального похідного дієслова, що позначало б відповідну телічну подію, знайти не вдалося, але інформанти підтвердили його існування. 3.2.3.2. daryti-s: pa-si-daryti «виникати» Симплекс: інфінітив (74); префіксальний дериват: теперішній час, звичний спосіб дії (75): (74) kɑ(p) pradé.jãu / šviesà darí.tes/ jãu ļī(k) ká.rve.s śniegī gi sliedē.lei (pradėjo matytis) (DgLŠ). «Коли почало виникати денне світло (коли почало розвиднюватися), уже можна було побачити слід корови на снігу». (75) tai tadù stó-ja. dù žmǫ:ni.s // tai šitũ. žmã.nũ. tadù vaikái. / vaikái. rasipí.la. / vat pazdá.ra. šē.ma.s (DgLŠ). «Тоді двоє людей почали жити разом, тоді в них народилося багато дітей, а потім виникають (нові) родини (дітей)». У (74) darytis перебуває у сфері дії фазового дієслова pradėti «починати» й позначає процес. Оскільки воно позначає зміну стану, його значення є телічним. У (75) дериват pasidaryti явно орієнтований на телічну подію. 81 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer 3.2.3.3. džiūti: iš-džiūti «сохнути (висихати)» (неперех.) Симплекс: минулий час; префіксальний дериват: теперішній час (наративний, звичний): (76) rã.ke sakít (tokį užkalbėjimą) ẽja. * jėzus jis keliù / susitì.ka. trīs rɔžės / vienà žū.vv. / antrà vī.ta. / uɔ tračė visaĩ prani̇ka. (Plš). «Потрібно сказати (таке замовляння): “Ісус ішов дорогою, і зустрів три троянди: одна всихала, друга в’янула, а третя зовсім зникла”». (77) pí.rma juós nurd.umi // tadù va sustataĩ / va ši.te va ši.ta.keĩs ku.lū. kai(s) sustataĩ sustataĩ jāū ižžū.sta / taĩ tedù / sú.vežą.gi jāū ti klu-nūsan (Vīd). «Спочатку ви вириваєте льон із корінням, потім складаєте його в невеликі пучки, і тоді він висихає, а потім його відвозять до клуні». Порівняйте з відповідною каузативною парою džioventi: išdžioventi (група 1). 3.2.3.4. [gelsti]: iš-gelsti «жовтіти» Дієприкметник минулого часу, активний, називний відмінок, множина, чоловічий рід: (78) vá.ikščė.dava. die.vū.li višī ižgel.ti./ utielū. apstò.ti (Vīd). «Боже мій, вони ходили всі жовтуваті, і в них були воші». За словами наших інформантів, gelsti можна вживати лише в телічному значенні, на відміну від geltonuoti. 3.2.3.5. [geltonuoti]: su-geltonuoti «жовтіти» Дієприкметник минулого часу, активний, називний відмінок, однина, чоловічий рід: (79) į.pervá.sar ká.rves adgā.na. vaĩ.kas ši.ta(s) sugeltš.na.vi.s (Vīd). «І той хлопчина, весь жовтуватий (від важкої праці), пасе корів усе літо». За словами інформантів, geltonuoti може мати стативне значення «бути жовтим, мати жовтий вигляд» або прогресивно-телічне значення «жовтіти». 82 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects 3.2.3.6. [gisti]: aż-gisti «гаснути (про вогонь)» Дієприкметник минулого часу дійсного стану, середній рід: (80) paškáũ ãi.na ãi.na ta.lãu / rañ.da trẽ.cu. kã.tilu. // jáũ.ti ku.rí.nta i. ažgĩ.si. (DGLŠ). «І тоді він іде далі й знаходить третій казан, а вогонь під ним уже згас». Gisti підтверджується інформантами й засвідчене в LKŽe в населених пунктах поблизу Vidiškės, Daugėliškis і Palūšė (хоча інфінітив, згідно з LKŽe, у Dūkštas, Linkmenys, Rimšė має форму gýsti). 3.2.3.7. [mažinti-s]: su-si-mažinti «зменшуватися (про кількість, чисельність)» (неперех.) Минулий час: (81) paskui gi jau / jáu cè kai kã.rai šitìe pradždéja. visi / taĩ,tedu tiẽ gi i cigõ:nai susmã.žinã. (VID) «І тоді, коли почалися ці війни, чисельність ромів зменшилася.» Mažintis не засвідчене в текстах; однак пор. LKŽe, де це дієслово має телічне значення: Kap vištos tūpia (perĩ), tai kiaušiniai mažìnas, tuoj visai nebus (Leipalingis). Інформанти характеризують його як рідковживане; пор. [mažinti]: sumažinti (перех.) (див. першу групу вище). 3.2.3.8. [nykti]: iš-/pra-nykti «зникати, щезати» Минулий час (з будь-яким із префіксів): (82) (kai) ã.ni.z.gi (vagys) jáu uščuvã:/ kat ã.nas vẽ.jas// taĩ kã.rvi. inpušė.bl. prí.rišė./ pã.ti.s išnĩ.kã. (DGLŠ) «(Коли) вони (злодії) збагнули, що він за ними йде, вони прив’язали корову до сосни й зникли (втекли)». (83) raĩ.ke sakìt (tokį užkalbėjimą) ẽ.ja. * jėzus jus keliu / susiti.ka. tris rɔžės / vienã žũ.vv. / antrã vĩ.ta. / u tračė visai pranĩ.ka. (PLŠ). «Треба сказати (таке замовляння): “Ісус ішов своєю дорогою, 83 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer і зустрів три троянди: одна всихала, друга в’янула, а третя зникла зовсім”. Nykti «зникати, меншати» не трапляється в текстах, але його існування підтверджують інформанти. Різниця між išnykti та pranykti неясна через брак прикладів. 3.2.3.9. prausti-s: pa-si-prausti «митися» Проста форма: минулий час (84); префіксальний похідний дієприкметник минулого часу активного стану, називний відмінок однини чоловічого роду (85): (84) taī vé.lnēs [...] ųu.pē.li. pū.si. vā.landa.s prāūse.s mir.ka. undeni. (DGlŠ). «І диявол мився догори у потоці пів години й мочився у воді» (85) atá.ja. á.naõs iš.pirtės jāū pasprāū.si.s šī.ta(s) šuvėj.as (DGlŠ). «Він, той кравець, вийшов із парильні, помившись дочиста.» 3.2.3.10. [tais(yti-s]: pa-si-tais(yti «одужувати, одужати» Теперішній час (узуальний): (86) taī jɔ. bã·bɔ kap apsar·ga/ [...] taī kàp jāū vištienā.s me.šā.s pavā·lgā./ tadū / pastāi.sā. (DGlŠ). «Коли його дружина хворіє, [...] і коли вона вже дістає куряче м’ясо поїсти, то одужує.» Просту форму taisytis підтверджують інформанти. 3.2.3.11. temti (timti): su-temti (su-timti) «темніти» Симплекс: теперішній час розповіді (87); префіксальний дериват: минулий час (88): (87) kai ganāū (tada) aṣ sā.va. gi·vūlus/ tai (matau, kad) dabar gi jāū tī.msta (PlŠ). ‘I was pasturing my cattle (back then), and (I see that) it is getting dark already’. 84 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects (88) atvažā: *ká.lvesalin //ti pa. *ignalinu [...] ká.imas// bé.ŋ grā.ǰa. grāǰa.ti jāu kū./ kie(g) grā.ǰa./ ku. dá.re.// tadū jāu. skaī.tai / i sutīma. (DGLŠ). «Вони прибули до Калвесаліса, села неподалік від Ігналіни, і заграли музику, а тоді стемніло.» Симплекс не може вживатися щодо стану («бути темним»). Отже, він поводиться як gelsti, але не як geltonuoti (див. вище). 3.2.4. Соціальна / ментальна діяльність Дієслова цього підрозділу позначають ментальні та соціальні події. Перевірити, чи можуть симплексні дієслова цієї підгрупи позначати процеси, що тривають, було майже неможливо, хоча цілком правдоподібно припустити, що принаймні деякі з них можуть (наприклад, 1derintis «пристосовуватися», mokytis «вчитися», taikyti «примиряти»). 3.2.4.1. 3daryti: pa-daryti «організовувати, влаштовувати (вечірку), готувати» Простий дієслівний корінь: минулий час (89), наративний минулий час (звична дія) (90); похідне з префіксом: звичний минулий час (91): (89) mez dabar dá.re.m vesé.lu.// ketureždėšimdeviñtai.s mé.tais (DGLŠ). «Ми влаштовували весільну вечірку в 1949 році». (90) į dá.re.m špektaklius// *žemā.ities rašt.tj.s išm.davau knī.gu.// jō:s ti aprašīta tə-ki idā.mus [...] (PLŠ). «А ми ставили вистави, бувало, брали якусь книжку Жемайте; у неї є добрі оповідання». (91) nù e. až pa--- / pá.skaitas būdava. padarī.davau/ tai ape. švīn.tu. *kazi.mieru. papá.saka.davau (PLŠ). «А я зазвичай готував і читав лекції, розповідав їм історії про святого Казимира». 3.2.4.2. derėti-s: su-derėti «торгуватися, домовитися про ціну» Простий дієслівний корінь: теперішній час розповіді (звична дія) (92); префіксальний похідний дієслівний корінь: теперішній час (звична дія) (93): 85 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer (92) zajiedli bū.ūd. vírai // jāu bró/ į tiek dé.raž.gi/ į kap dé.ras/ į kiek kas dúot/ į kap dúot (DglŠ). «Чоловіки були вправними (у торгуванні). Ой, як же багато вони торгуються — скільки, як і що треба дати». (93) im.dava. tarná.ut [...] // nu tai / tai kiek sú.dera gi kiek pũ.du./ ti tiek į ma.kiédava. (Vid). «Вони наймали [...], а платили стільки пудів (зерна), скільки домовлялися (про що домовилися)». 3.2.4.3. [¹derinti-s]: da-si-derinti «пристосуватися до когось, зблизитися з кимось» Теперішній час (звична дія): (94) tai ă.nas nevā.gdavā. ū.baga. // išēina kur vargūolā./ ale [vā.gdavā.] kur įn.pā.nu. dazdé.rina (DglŠ). «Він не обкрадав бідняка, але обкрадав, коли міг зблизитися з якимось багатієм». Derintis і derinti підтверджені інформантами говірки. Пор. також у LKŽe значення «намагатися пристосуватися до когось»: Marti kiek galėdama prie visų derinasi (Невістка намагається пристосуватися до всіх, наскільки може (Geistarai)). Див. також derinti(s): paderinti нижче. 3.2.4.4. [²derinti(-s)]: pa-derinti «спіймати, вибрати слушний момент» Дієприкметник минулого часу активного стану, називний відмінок однини чоловічого роду: (95) tai šl.tas [...] ti kadù padé.rini.s muž.mentu./ inlin.dā. / palū.ve.n (DglŠ). «І він [...] одного разу зловив слушний момент і заліз під ліжко». Derinti(s) у текстах не трапляється, і в LKŽe також не наведено належного значення18. Derintis і derinti підтверджуються інформантами діалекту; пор. ¹derinti: dasiderinti. 18 Пор. LKŽe, де derinti зафіксовано зі значенням, близьким до ketinti «мати намір, збиратися»: Šitą vištą dėrinam pjaut («Ми збираємося зарізати цю курку») (Dusetos). Один приклад походить із Daugelīškis: Dievas dėrina sušaldyt visus («Бог збирається заморозити всіх»). 86 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects 3.2.4.5. [2kavoti]: pa-kavoti «ховати» Минулий час: (96) į vaikų(s) sapti̇˙nus turá.u [...] / e. kė.turùs pakavó.u (DGlŠ). «У мене було семеро дітей [...] і чотирьох із них я поховала». Інформанти підтверджують просте дієслово kavoti, пор.: Šiandien kavoja Juozapą («Сьогодні відбуваються похорони Юозапаса»). 3.2.4.6. laikyti: at-/iš-laikyti (меса) «служити месу» І простий дієслівний корінь, і похідне з префіксом (at-laikyti): теперішній час у розповіді (узуальне значення). Простий дієслівний корінь також уживається в минулому звичному часі (97). Похідне з префіксом {iš}: інфінітив (98), з префіксом {at}: теперішній час (у розповіді): (97) lęj.kiškai pá.maldas và laiki˙dava.// dešimti˙ và.lundu. [...] (PLŠ). «О десятій ранку вони звичайно служили месу польською мовою». (98) tai vàt / bù.ųà. vagis // tai.ą.nas mã.kieja. / į.mišęs išlaikìt // [...] tai.ą.nas [...] priši.meta kat ą.nas kú.nigas/ [...] nù i mi.šu. atlaï-ka./ ну тоді він дізнався, де гроші / (і краде) (DGlŠ). «Був злодій, який умів служити месу. Він [...] удає із себе священника [...] він служить месу, а потім з'ясовує, де гроші (і краде їх)». Ми не змогли встановити жодної помітної різниці між atlaikyti та išlaikyti; обидва дієслова засвідчені в одному й тому самому уривку тексту. 3.2.4.7. mokyti: iš-mokyti «навчати» Простий дієслівний корінь: минулий звичний час (99); префіксальне похідне: майбутній, минулий час (100): (99) par mùz bū.ųà. ká.jimi vienà mɔ.terá.le./ tai.ana mus mɔ˙ki.davɔ. skaitìt maldá.kni.gie (PLŠ). «У нашому селі була жінка, яка зазвичай навчала нас читати молитовник». 87 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer (100) meš ńó·ri eš tāū išmó·ki.su vα i. nuɔ kìrme.lē:s kalbē:t i. / i.nuɔ ákú. vα // taĩ išmó·kie anà mani (Plš). «Якщо хочеш, я навчу тебе замовляння проти глистів або (лихого) ока, а вона навчила мене». Порівняйте з mokytis: išsimokyti безпосередньо нижче. 3.2.4.8. mokyti-s: iš-si-mokyti «вчитися» Простий дієслівний корінь: інфінітив (101); префіксальне похідне: минулий час (102): (101) dá.rba. má.n né.raikie. jéška.t/ aš dá.rbu. namie turé.jau// galé.u su, ta.tukù.gi ká.lt galé.u// mó·ki.tis ká.lt (Plš). «Мені не треба було шукати роботу, вдома було багато справ, я міг займатися ковальством із батьком, (я міг) навчитися ковальству». (102) padabó·davau padabó·davau i / dā.bì.ški. parš·di.dava. / krì.kštama.-me. nù.i. isimó·kâu (austi ir verpti) (Plš). «Я дивилася (як інші жінки прядуть і тчуть), а моя хрещена трохи мені показувала, і (так) я навчилася (ткати й прясти)». 3.2.4.9. pasakoti: pa-pasakoti «розповідати історію» Просте дієслово: минулий звичний час (103); префіксальний дериват: майбутній час (104): (103) cè.pavardie bū.ùa. pirmā ne. *kù.jiškie / ale *kù.nigiškie / a.hā. / *kù.-nigiškie// ale kai cè bū.ùa. má.na. tievai / taĩ má.n tievai pạ.saka. dava. (DGLš). «Раніше це село називалося не Kūjiškė, а Kunigiškė, але (так було раніше), коли тут жили мої батьки, і вони розповідали мені історію (про те, чому змінилася назва)». (104) na. kù. aš jú.m papó·saka.su sanó·ve.i // jāu ka(s) sanó·ve.i bū.-ùā. / daugāũ nebegrì·š (DGLš). «Що я розповім вам (про минуле?), те, що було в минулому, вже більше не повернеться». 88 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects 3.2.4.10. [rinkti-s]: iš-si-rinkti «вибирати» Наказовий спосіб, минулий час: (105) dabaṙ isirūṅ.k in v̇i.sa. tuṙ.gaus á.rkli // kurès tá.u patiks [...] // bá.ba isirūj.ka. / ažma.kė ážu.ši.tu. á.rkli. (DGLŠ). «(І він каже:) “Тепер вибери будь-якого коня на ярмарку, якого забажаєш”. І (стара) жінка вибрала одного, і він заплатив за нього». Інформанти підтверджують, що також уживається просте дієслово rinktis. 3.2.4.11. skaityti: pra-skaityti «прочитати (до кінця)» Простий дієслівний корінь: минула звична дія (106); префіксальне похідне: минулий час (107): (106) tėvas labai skaitīdava. knī.gu. dauk (Plš). «Мій батько читав дуже багато книжок» (107) tik á. timinti. turė.davau/ jau.ku. praskaicāũ kas ceká.va to. nežmiršu (DGLŠ). «У мене була добра пам’ять, і того, що я прочитав до кінця і що вважав цікавим, я не забуду». 3.2.4.12. taikyti: su-taikyti «примирити» Простий дієслівний корінь: минулий час; префіксальне похідне: майбутній час: (108) dabaṙ taz.ġne. ġne/ tá.ike. tá.ike. / kuṙ tū vé.linu. su bá.bu sutá.i-ki.si (DGLŠ). «І він намагався їх розлучити, намагався примирити їх. Як можна примирити (стару) жінку з дияволом!» Тут редуплікація підсилює прогресивну (можливо, навіть конативну) функцію простого дієслівного кореня. 3.2.4.13. tikrinti: pa-tikrinti «перевіряти, засвідчувати» Простий дієслівний корінь: наративний теперішній час (109); похідне з префіксом: інфінітив (110): (109) išė.na ti. krina / ar tū miegi // kap arklì:s tuūpsi/ tái / tái ar tū mie-gi (DGLŠ). 89 JURGIS PAKERYS, BJORN WIEMER «І виходить, що він перевіряє, чи ти спиш, тупаючи, наче кінь» (110) dabár atá.ja. rú.su. laikáũs pé.kla.n raví.zija kap i vĩ.sadu patì.krint / ka(p).pé.kla.i kà:kè tvarkà (DGLŠ). «За російських (радянських) часів інспекційна комісія прийшла до пекла, щоб перевірити порядок». 4. ВИСНОВКИ У цій статті ми прагнули сформувати репрезентативну вибірку пар дієслів, які морфологічно співвідносяться як простий дієслівний корінь і похідне з префіксом. Оскільки в цих випадках префіксація не спричиняє зміни лексичного значення, такі пари можна вважати добрими кандидатами на пари градуально-термінативного аспекту. Ми побачили, що їхня кваліфікація як пар GTER вирішально залежить від того, чи здатен простий дієслівний корінь позначати телічний процес. Дуже часто нам не вдавалося знайти відповідні приклади, а відповіді інформантів також не завжди давали задовільні результати. Ще серйозніша проблема виникає, коли ми запитуємо, чи розподіляються два морфологічно співвідносні корені комплементарно між часовими (та іншими) функціями. Виявити такої тенденції не вдалося, однак обмежений обсяг наших даних не дає підстав для далекосяжніших припущень у цьому питанні. Однак можемо стверджувати таке. Корені з префіксом часто вживаються для позначення звичних подій як у контексті форм минулого часу, так і теперішнього часу (іноді додатково маркованих формою минулого звичного būdavo «зазвичай бувало/відбувалося»); пор. приклади 10, 14, 19, 25, 28, 30, 31, 51, 75, 77, 86, 93, 94, 98. Хоча прості корені також трапляються в цій функції, їхні похідні з префіксом, схоже, вживаються в теперішньому часі лише для позначення повторюваних (зокрема звичних) подій; у цих випадках процеси (або стани) виключені. Подібне спостереження вже зробили Kardelis/Wiemer (2002: 63f.) на матеріалі ширшої території східнолитовських діалектів щодо дієслів, які позначають мовленнєві акти й різні способи говоріння. Ці дієслова переважно належали до інших класів ILA, ніж GTER. У сукупності ці спостереження схиляють нас до припущення, що якщо префіксація простих коренів утворює розширені корені з тотожним лексичним 90 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects значеннях префіксований член пари є «перфективним» у тому сенсі, що він обмежений подіями, тоді як прості дієслова функційно значно менш обмежені (а отже, аспектуально дифузні). Проте, наскільки ми можемо судити, ця аспектуальна спеціалізація префіксованих похідних не призвела до комплементарного розподілу функцій, як того вимагалося б, якби ці продуктивні процеси морфологічного утворення пар створювали справжні аспектуальні пари. Окрім цього, з проаналізованого текстового матеріалу можна зробити такі висновки: 1) Багато простих основ можна префіксувати за допомогою {pa}. У текстах їх здебільшого не засвідчено, але їх називали інформанти у відповідь на запитання. Ці похідні частіше за все позначають лише часову обмеженість ателичних процесів (названих простими основами), напр. pa-arpūti «віяти зерно (деякий час)». Винятки становлять sodinti ⇒ pa-sodinti у значенні «садити» та kelti ⇒ pa-kelti «будити, піднімати». Однак, оскільки для останнього дієслова прогресивна функція простого дієслова видається сумнівною, пару kelti—pakelti радше слід вважати такою, що належить до класу TTER (тобто обидва члени пари позначають ту саму подію). 2) У зв’язку з цим можна спостерігати, що прості основи часто є дифузними (недовизначеними) щодо телічності. Їхня телічна чи ателічна інтерпретація корелює з відмінностями у префіксації: {pa}, як правило, утворює ателічні похідні, а інші префікси, напр. {iš}, — телічні. Пор. зауваження, зокрема, щодо austi «ткати», džioventi «сушити» (перех.), kepti «пекти», valyti «чистити (вичищати)». 3) На відміну від попередньої групи, кілька простих основ за своєю природою є телічними, тож префіксація не додає цієї ознаки до основи. Відповідні пари основ є ідеальними прикладами пар GTER. Див., наприклад, braukti «терти льон, витирати», 1daryti «замикати, зачиняти», 2daryti «виробляти», ruoštis «готуватися», ūgenti «виховувати дітей», gelsti «жовтіти», temti «темніти». 4) Деякі дієслова з цієї останньої групи виявляють енантіосемію, яку можна розрізнити за допомогою різних префіксів. До них належать autis «взуватися/роззуватися», kinkyti «запрягати/відпрягати (коня)», можливо, також rišti(s) «прив’язувати/відв’язувати». 91 Jurgis Pakerys, Bjorn Wiemer Таблиця 1. 1. Дієслова з безпосередньо змінюваними / створюваними об’єктами 1. [arpūti]: iš-arpūti «віяти (вимахувати)» 2. austi: iš-austi «ткати» 3. [auts]: ap-sı-auti «взуватися» 4. braukti: iš-brauktı̄ «терти льон (витерти), м’яти» 5. ¹daryti: āž-daryti «закривати, замикати» 6. ²daryti: pa-daryti «робити, виробляти» 7. [džioventi]: iš-džioventi «сушити (висушити)» (перехідне) 8. [galabyti]. nu-galabyti «вбивати» 9. ginti: raz-ginti «розділяти, відганяти» 10. karti: pa-karti «вішати, нанизувати» 11. [¹kavoti]: pa-kavoti «ховати» 12. kelti: pa-kelti «будити» (перехідне) 13. kepti: iš-kepti «пекти» 14. [kinkyti]: pa-kinkyti «запрягати» 15. kulti: [iš-kulti] / nu-kulti «молотити» 16. kūrenti: iš-kūrenti «топити (піч)» 17. kurti: āžu-kurti «розпалювати вогонь» 18[mažinti]: su-mažinti «зменшувати (перех.)» 19. melžti: pa-melžti «доїти» 20. minti: iš-minti «м’яти (льон)» 21. [mūryti]: [iš-mūryti] «будувати з цегли» 22. plauti: [iš-plauti] «витирати (підлогу), прати (одяг)» 23. [ruošti]: pa-ruošti «готувати» 24. rišti: pri-rišti «прив’язувати» 25. seti: pa-seti «сіяти» 26. [sodinti]: pa-sodinti «розміщувати, класти (до в’язниці)» 27. statyti: pa-statyti «будувати, споруджувати» 28. šukuoti: iš-šukuoti «чесати льон» 29. [tapyti]: nu-tapyti «обманювати, спричиняти комусь нещасливе життя» 30. tvarkyti: su-tvarkyti «упорядковувати, доглядати, ремонтувати» 31. ūgenti: už-ūgenti «виростити дітей» 32. valyti: iš-valyti «чистити» 92 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects Продовження таблиці 1 2. Дієслова руху 1. Дієслова самостійного руху 1. eiti «йти»: ata-eiti «приходити» 2. [eiti] «йти»: į-eiti «заходити» 3. eiti «йти»: nu-eiti «йти, дістатися кудись (пішки)» 4. joti «їхати верхи»: at-joti «приїхати верхи» 5. lipti «лізти, залазити»: už-lipti «видиратися нагору, залазити» 6. [važiuoti] «їхати»: at-važi(u)oti «приїхати, доїхати сюди» (тобто в напрямку дейктичного центру) 7. važiuoti «дістатися кудись, їхати»: nu-važi(u)oti «приїхати, доїхати туди» (тобто в напрямку від дейктичного центру) 2. Дієслова каузативного руху 1. [nešti] «нести»: at(a)-nešti «принести (сюди)» 2. nešti «нести» nu-nešti «віднести (туди)» 3. varyti: nu-varyti «відганяти (тварину) кудись» (від дейктичного центру) 4. vežti: at-vežti «везти, привезти, доставити сюди» (тобто в напрямку дейктичного центру) 5. vežti: nu-vežti «відвезти (когось, щось) туди» (тобто від дейктичного центру) 3. Неперехідні дієслова зміни стану 1. aušti: [iš-aušti] «світанути» 2. daryti-s: pa-si-daryti «виникнути» 3. džiūti: iš-džiūti «висохнути» (неперех.) 4. [gelsti]: iš-gelsti «пожовтіти» 5. [geltonuoti]: su-geltonuoti «пожовтіти» 6. [gisti]: až-gisti «згаснути (про вогонь)» 7. [mažinti-s]: su-si-mažinti «зменшитися (про кількість, обсяг)» (неперех.) 8. [nykti], iš-/pra-nykti «зникнути, щезнути» 9. prausti-s: pa-si-prausti «вмитися» 10. [taisyti-s]: pa-si-taisyti «поліпшитися, одужати (після хвороби)» 11. temti (tumti): su-temti (su-timti) «темніти» 4. Соціальна / ментальна діяльність 1. derėti-s: su-derėti «домовлятися, укласти угоду» 2. ³daryti: pa-daryti «організовувати, влаштовувати (вечірку), готувати» 3. [’derinti-s]: da-si-derinti «пристосуватися до когось, увійти з кимось у близький контакт» 93 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer Продовження таблиці 1 4. [2derinti(-s)]: pa-derinti «влучити, вибрати слушний момент» 5. [2kavoti]: pa-kavoti «ховати» 6. laikyti: at-/iš-laikyti (mišias) «служити месу» 7. mokyti: iš-mokyti «навчати» 8. mokyti-s: iš-si-mokyti «вчитися» 9. pasakoti: pa-pasakoti «розповідати історію» 10. [rinkti-s]: iš-si-rinkti «вибирати» 11. skaityti: pra-skaityti «прочитати» 12. taikyti: su-taikyti «примирити» 13. tikrinti: pa-tikrinti «перевіряти, засвідчувати» СКОРОЧЕННЯ ТА СИМВОЛИ Dglš Даугелішкіс LKŽe Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas, redaktorių kolegija: G. Naktinienė (vyr. redaktorė), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, http://www.lkz.lt Plš Палуше Vid Відішкес ⇒ ⇐ напрям морфологічної операції (деривації основи) intrans. неперехідна основа trans. перехідна основа pf., ipf. доконаний, недоконаний (вид, основа — щодо слов’янських мов) КЛАСИ ILA 1) прості класи: ACTI «діяльність» RSTA «відносно статичний» TSTA «повністю статичний» TTER «повністю термінативний» 2) складні класи: 94 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects GTER «поступово термінативний» ISTA «інцептивно-статичний» INCO «інхоативний» REFERENCES Bacevičiūtė, R., Ivanauskiene, A., Leskauskaite, A., Trumpa, E. 2004: Lietuvių kalbos tarmių chrestomatija. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Bermel, N. 1997: Context and the Lexicon in the Development of Russian Aspect. Berkeley–Los Angeles–London: University of California Press. Breu, W. 1996: Komponentenmodell der Interaktion von Lexik und Aspekt. In: W. Girke, ed., Slavistische Linguistik 1995. München: Sagner, 37–74. Breu, W. 1998a: Komplexe aktionale Verbklassen, insbesondere Inchoativa. In: T. Berger & J. Raecke, eds., Slavistische Linguistik 1997. München: Sagner, 55–80. Breu, W. 1998b: Sopostavlenie slavjanskogo glagol’nogo vida i vida romanskogo tipa (aorist: imperfekt: perfekt) na osnove vzaimodejstvija s leksikoj. In: M. Ju. Čertkova, ed., Tipologija vida (problemy, poiski, rešenija). Moskva: Škola «Jazyki russkoj kul’tury», 88–99. Breu, W. 2005: Verbalaspekt und Sprachkontakt. Ein Vergleich der Systeme zweier slavischer Minderheitensprachen (SWR/MSL). In: S. Kempgen, ed., Slavistische Linguistik 2003. München: Sagner, 37–95. Breu, W. 2007: Der Verbalaspekt im Spannungsfeld zwischen Grammatik und Lexikon. Sprachwissenschaft 32–2, 123–166. Comrie, B. 1976: Aspect. Cambridge etc.: Cambridge University Press. Kardelis, V., Wiemer, B. 2002: Ausbildung von Aspektpaarigkeit in litauischen Grenz- und Inseldialekten (am Beispiel von Sprechverben). Linguistica Baltica 10, 51–80. Kardelis, V., Wiemer, B. 2003: Kritische Bemerkungen zur Praxis der Erstellung litauischer Wörterbücher, insbesondere von Mundarten – am Beispiel des slavischen Lehnguts und des ‘veikslas’. In: N. Ostrowski & O. Vaičiulytė-Romančuk, 95 Jurgis Pakerys, Björn Wiemer eds., Prace batystyczne. Język, literatura, kultura. Warszawa: Wydział Polonistyki UW, 45–72. Kardelis, V. 2003: Rytų aukštaičių šnektų slavizmų fonologijos bruožai. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Kardelis, V., Kardelytė-Grinevičienė, D., Navickaitė, A., Strungytė, I. 2006: Šiaurės rytų aukštaičiai vilniškiai. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Lehmann, V. 1999: Sprachliche Entwicklung als Expansion und Reduktion. In: T. Anstatt, ed., Entwicklungen in slavischen Sprachen. München: Sagner, 169–254. Lehmann, V. 2004: Grammaticalization via extending derivation. In: W. Bisang, N. P. Himmelmann & B. Wiemer, eds., What makes Grammaticalization? A Look from its Fringes and its Components. Berlin–New York: Mouton de Gruyter, 169–186. Sasse, H.-J. 2002: Recent activity in the theory of aspect: Accomplishments, achievements, or just non-progressive state? Linguistic Typology 6–2, 199–271. Vidugiris, A. 1961: Veiksmažodžiai su priesagomis -inėti ir -dinėti Zietelos tarmėje. Lietuvos TSR MA darbai, Serija A, 2 (11), 219–231. Vidugiris, A. 1998: Dėl daugkartinio veiksmo raiškos pietrytinėse lietuvių kalbos tarmėse. Lietuvių kalbotyros klausimai 39, 183–191. Wiemer, B. 2001: Aspektual’nye paradigmy i leksičeskoe značenie russkix i litovskix glagolov (Opyt sopostavlenija s točki zrenija leksikalizacii i grammatikalizacii). Voprosy jazykoznanija 2001–2, 26–58. Wiemer, B. 2002: Grammatikalisierungstheorie, Derivation und Konstruktionen: am Beispiel des klassifizierenden Aspekts, des Passivs und des Subjektimpersonals im slavisch-baltischen Areal. Unpublished MS of postdoctoral thesis, Konstanz. Wiemer, B. 2003: Objektive Wiederholungsstaten, verworrene Funktionsbelegungen und entartete Inferenzen in der Synchronie als Folge der Diachronie. In: T. Anstatt & B. Hansen, eds.: Entwicklungen in slavischen Sprachen 2 (Für Volkmar Lehmann zum 60. Geburtstag von seinen Schülerinnen und Schülern). München: Sagner, 35–62. 96 Building a partial aspect system in East Aukštaitian Vilnius dialects Wiemer, B. 2006: O razgraničenii grammatičeskix i leksičeskix protivopostavlenij v glagol’nom slovoobrazovanii, ili: čemu mogut naučit’sja aspektologi na primere sja-glagolov? In: V. Lehmann, ed., Glagol’nyj vid i leksikografija (= Semantika i struktura slavjanskogo vida IV). München: Sagner, 97–123. Wiemer, B. 2008: Zur innerslavischen Variation der Aspektwahl und der Gewichtung ihrer Faktoren. In: K. Gutschmidt, U. Jekutsch, S. Kempgen & L. Udolph, eds., Deutsche Beiträge zum 14. Internationalen Sl slavistenkongreß, Ochrid 2008. München: Sagner. Zaliznjak, Anna A., Šmelev, A. D. 2000: Vvedenie v russkuju aspektologiju. Moskva: Jazyki russkoj kul’tury. Jurgis Pakerys Vilniaus universitetas, Baltistikos katedra Universiteto g. 5, LT-01513 Vilnius Björn Wiemer Johannes-Gutenberg-Universität Mainz, Institut für Slavistik, Jakob-Welder-Weg 18 D-55099 Mainz, Germany 97