Lietuvių kalbos veiksmažodžių morfeminė struktūra

ERIKA RIMKUTĖ Університет Вітовта Великого Напрями наукових досліджень: корпусна та комп’ютерна лінгвістика, автоматичний морфологічний аналіз і синтез, морфологічна багатозначність та її обмеження. ASTA KAZLAUSKIENĖ Університет Вітовта Великого Напрями наукових досліджень: експериментальна фонетика, синхронна акцентологія, діалектологія, прикладна лінгвістика. GAILIUS RAŠKINIS Університет Вітовта Великого Напрями наукових досліджень: методи розпізнавання, розпізнавання музичних і мовленнєвих сигналів, комп’ютерна та корпусна лінгвістика. МОРФЕМНА СТРУКТУРА ДІЄСЛІВ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ1 Морфемна структура дієслів литовської мови АНОТАЦІЯ Кількісне дослідження морфемної структури слів литовської мови не проводилося. Мета цього дослідження — визначити й описати моделі морфемної структури дієслів литовської мови та закономірності їх реалізації. У статті проаналізовано майже 93 тис. дієслів. Досліджуваний матеріал становлять різноманітні фрагменти текстів, зібраних у Текстовому корпусі сучасної литовської мови. Тексти морфологічно анотовані, а морфеми позначені. Дієслова поділено на 116 моделей морфемної структури, продуктивність яких дуже різниться: дієслова найпродуктивнішої моделі (корінь + закінчення) становлять п’яту частину всіх досліджених прикладів, а цілих 26 моделей мають по одному або два приклади. Дієслова можуть складатися від однієї до дев’яти морфем. Для литовської мови найхарактернішими (89%) є дієслова з 2–4 морфемами. 1 Дослідження профінансувала Рада з науки Литви (номер договору MIP-06/2010). КЛЮЧОВІ СЛОВА: дієслово, корінь, префікс, суфікс, закінчення, приголосний, голосний. КЛЮЧОВІ СЛОВА: дієслово, корінь, префікс, суфікс, флексія, приголосний, голосний. Straipsniai / Articles 87 ERIKA RIMKUTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ, GAILIUS RAŠKINIS Хоча встановлено багато структурних моделей, однак чверть із них (26 моделей) охоплює аж 95 відсотків усіх проаналізованих дієслів. Найхарактернішими моделями є: (префікс) + корінь + закінчення (33 відсотки), (префікс) + корінь + словозмінний суфікс + закінчення (15 відсотків), (префікс) + корінь + словозмінний суфікс (11 відсотків). У литовській мові найчастіше вживаються безсуфіксні дієслівні форми — без префікса або з ним, — що мають один або два словозмінні афікси. У дослідженому матеріалі третина дієслів (33 відсотки) є простими, близько 28 відсотків мають один або два префікси, близько 15 відсотків — словотвірний суфікс, 12 відсотків — префікси й словотвірний суфікс, близько 6 відсотків мають префікс і є зворотними. Дієслова з іншими комбінаціями словотвірних морфем становлять лише один відсоток. Помічено, що дієслова з більш ніж двома словотвірними афіксами нехарактерні для литовської мови. Хоча різноманітність комбінацій морфемної структури дієслів литовської мови велика, ядро слововживання становлять дієслова 10–15 моделей (близько 75–85 відсотків). АНОТАЦІЯ Метою цього дослідження було визначити й описати морфемну структуру литовських дієслів із кількісного погляду. Кількісна аналіз морфемної структури литовських дієслів у попередніх дослідженнях не розглядалася. Матеріал дослідження охоплював усі вживання дієслів (майже 93 тисячі) зі спеціально відібраної підмножини корпусу литовської мови. Усі дієслова цього набору даних морфологічно анотовано, тобто визначено морфеми й позначено їхні межі. Дієслова згруповано у 116 категорій відповідно до їхньої морфемної структури. Було встановлено, що дієслова складаються від однієї до дев’яти морфем. Однак більшість дієслів (89 відсотків) складалася від двох до чотирьох морфем. ВСТУП Морфемну структуру слів литовської мови розглядали Моніка Куосєне в книжці Morfeminė analizė (1986) і Стасіс Кейнис у книжці Bendrinės lietuvių kalbos morfemika (2009). Однак у цих працях немає кількісного аналізу морфемної структури слів литовської мови. У граматиках і підручниках зазвичай наводять лише загальні твердження про морфеми литовської мови. У цьому дослідженні використано багатий матеріал сучасної литовської мови, тож очікується, що воно виявить важливі закономірності морфемного складу литовських дієслів. Структуру коренів дієслів, наведених у словнику, докладно описано (Kruopienė: 2000; 2001; 2002; 2005). Багато аспектів морфонологічної будови дієслівного кореня надзвичайно докладно висвітлено в монографії Аудроне Каукіене Lietuvių kalbos veiksmažodžio istorija (1994–2002). Про фон тактичну структуру кореня іменника загальнолітовської мови також писала Віда Зіта Каросіене (2004). Морфонологічним чергуванням у коренях і на межі морфем присвячено кілька праць Гражини Акелайтене: книжку Morfonologinės balsių kaitos žodžių daryboje (1996), статті 88 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Lietuvių kalbos veiksmažodžių morfeminė struktūra «Чергування голосних кореня: моделі морфем і структурні типи кореня» (2001), «Чергування голосних кореня у похідних іменниках із приголосними суфіксами» (2008). Не вдалося знайти ґрунтовних праць про морфемну структуру слів структурно близької латиської мови. У знайдених працях (Ugis Sarkans «Morphemic and Morphological Analysis of the Latvian Language» (1996), Kristine Levāne, Andrejs Spektors «Morphemic Analysis and Morphological Tagging of Latvian Corpus» (2000), Pēteris Paikens «Lexicon-Based Morphological Analysis of Latvian Language» (2007)) морфемну структуру кількісно не описано; у них розглянуто, як інформацію про морфемну структуру слів латиської мови можна впровадити в морфологічний анотатор. Функція визначення морфемного складу слова важлива ще й тим, що допомагає розпізнавати нові слова сучасної латиської мови. Levāne ir Spektors straipsnyje (2000) pateikta labai apibendrinta latvių kalbos žodžių morfeminė struktūra: vienašaknių žodžių *priešdėlis + šaknis + *priesaga + (galūnė); sudurtinių žodžių *priešdėlis + šaknis + *priesaga + (galūnė) + (priešdelis) + šaknis + *priesaga + (galūnė)2. У згаданій статті описано експериментальну систему морфемного поділу, розроблену для латиської мови3. Щоправда, морфеми докладніше не описано. Ця система також морфологічно аналізує слова латиської мови й може синтезувати інші словозмінні форми заданого слова. Автори статті не знайшли ґрунтовної інформації про морфемну структуру російської мови в кількісному аспекті, тому наведену нижче інформацію слід оцінювати досить обережно4. У російській мові найчастіше трапляються словоформи, що складаються з двох-чотирьох морфем. Можливі такі моделі: R: иоссе, около, вдруг; xR: ни-где, от-ныне; Rx: хорош-о, вод-а; xRx: по-утр-у, при-город-ы; xRxx: в-пят-ер-ом, за-город-н-ый; Rxxx: тк-ач-их-а, труд-и-ть-ся; Rxxxx: рыб-ач-и-вши-ый; xxRxxx: пере-во-оруж-и-вши-ый; xxxRxxx: по-на-вы-пис-ыва-л-и; xxxRxxxx: по-на-вы-дёрг-ива-л-о-с5. 2 Зірочка означає, що афікс може бути відсутній або афіксів може бути кілька; афікси в дужках необов’язкові. 3 Її можна знайти: http://eksperimenti.ailab.lv/morfo/. 4 Інформація з інтернет-сайту http://www.langust.ru/rus_gram/rus_gr03.shtml. 5 R позначає корінь, x — будь-який афікс. Straipsniai / Articles 89 ERIKA RIMKUTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ, GAILIUS RAŠKINIS Стверджується, що можливі навіть утворення з 11 морфем, наприклад, ны́л-е-влаг-о-не-про-ныц-а-ем-ость (RxRxxxRxxxx). У статтях Anatoliy A. Polikarpov «Menzerath’s Law for Morphemic Structures of Words: A Hypothesis for the Evolutionary Mechanism of its Arising and its Testing» (2000a) і «Chronological Morphemic and Word-Formational Dictionary of Russian: Some System Regularities for Morphemic Structures and Units» (2000b), спираючись на хронологічний словник морфем і словотворчих формантів російської мови6, складений із понад 180 000 слів, аналізується та застосовується закон Менцерата7. У статтях описано кілька тенденцій: новіші слова утворюються за допомогою новіших морфем; що старші слова, то довші їхні морфеми; середня довжина морфеми обернено пропорційна відстані від кореня до морфеми (наприклад, що далі від кореня розташований суфікс, то коротший цей суфікс); що довші морфеми, то менше їх у слові; що більше морфем у слові, то вони коротші. Ці закономірності встановлено на основі даних російської мови. Можна припустити, що подібні тенденції мали б виявитися і в литовській мові, але це вже було б предметом іншого дослідження. МАТЕРІАЛ ДОСЛІДЖЕННЯ Матеріал дослідження становлять різні уривки з Корпусу текстів сучасної литовської мови (http://tekstynas.vdu.lt) зібраних видань наукового стилю, публіцистичних текстів, романів литовських авторів, адміністративних документів (наказів, постанов, протоколів, статутів). Для дослідження також використано Базу записів усного мовлення (http://donelaitis.vdu.lt/garsynas/) фрагменти. Матеріал дослідження охоплює близько 430 тис. слів (майже 80 тис. різних форм). Тексти морфологічно анотовано, помилки морфологічного анотатора виправлено вручну, визначено значення багатозначних слів, вилучено морфологічні сполуки8. Оскільки в роботі аналізуються дані вживання (а не словникові дані), використовується термін частотність, а не продуктивність. Під час визначення меж морфем дотримувалися теоретичних принципів, дуже влучно сформульованих Вінцасом Урбутісом (2009: 165–166). Слова поділено на таку кількість морфем (найменших 6 У статтях наведено таку назву: Chronological Morphemic and Word-Formational Dictionary of Russian Language. 7 Закон Менцерата стверджує, що чим довша одиниця, тим коротші її частини. Англійською цей закон сформульовано так: „the longer some “construct” (the whole) the shorter should be its “components” (parts)“ (Polikarpov 2000a; 2000b). 8 Морфологічні сполуки — це переважно утворення з кількох незмінюваних слів, які мають спільне значення й виконують ту саму синтаксичну функцію, наприклад: be abejo, iš tikrųjų, bet kur. 90 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Lietuvių kalbos veiksmažodžių morfeminė struktūra значущих частин слова), наскільки їх можна встановити з погляду сучасної мови9. Виділену частину слова вважали морфемою: а) якщо обидві (або всі) частини слова (передбачувані морфеми) повторюються в інших словах (наприклад: будиноч-ок – будинок, будинковий і столик, дитятко); б) у тих випадках, коли в інших словах повторюється лише одна з частин слова — корінь або афікс (наприклад: дилет-ант – дебютант, практикант). Найскладніше було здійснювати морфемний аналіз у випадках контракції, елімінації та дегемінації, наприклад: neš- + -siu (пор. neša) = nešiu; lūž- + -sta (пор. lūžo) = lūžta; irz- + -sta (пор. irzo) = irzta, ne- + -esu = nesu. Такий злитий звук належить до обох морфем. Для морфемного аналізу це не має істотного значення, якщо морфема містить іще звуки. Однак у випадках, коли морфема складається лише з цього єдиного звука і він зливається, морфема фактично зникає. Тому було обрано таке умовне позначення: nešiu (структура RF10), lūžta, irzta (RSF), nesu (PRF). Такий вибір, можливо, дискусійний, однак таких випадків небагато (близько 2%), і загальні закономірності морфемної структури можна встановити. Надалі планується докладніше розглянути ці випадки (у досліджуваному матеріалі їх позначено спеціальним символом). Варіантами суфіксів вважалися довші дієслівні суфікси, наприклад: варіанти -ėti: -alėti, -elėti, -dėti, -lėti, -nėti, -sėti, -vėti; варіанти -oti: -ioti, -čioti, -l(i)oti, -n(i)oti, -snoti, -šnoti, -al(i)oti, -ailioti, -elioti, -sčioti, -šlioti, -en(i)oti, -aroti, -uoti тощо. Priebalsiai j, n, v kai kurių mokslininkų (Keinys 2009: 25) vadinami morfemų plėstukais, nes jie įterpiami tarp dviejų balsių naikinant hiatą, pvz.: jo-ti, joj-a, joj-o; au-ti, aun-a, av-ė, kliū-ti, kliūv-a, kliuv-a. Dabartinės lietuvių kalbos gramatikoje (1996: 327) jie vadinami intarpais. Rengiant medžiagą tyrimui šie elementai pažymėti, bet apibendrintuose struktūriniuose modeliuose neatsispindi. Juos (kaip ir įvairius morfemų sandūros garsų pakitimus) ketinama ateityje nagrinėti išsamiau. У словах keturiasdešimt, trisdešimt, kasdien, kelintąkart, kąsyk, šiandien, visuomet тощо виділені частини з діахронічного погляду є закінченнями. Оскільки тепер вони виконують функцію сполучного звука, у цьому дослідженні їх позначено як сполучні звуки. Об’єкт дослідження — морфемний аналіз слів, тому tebe-, nebe- вважалися двома префіксами. Займенникові закінчення синхронно не поділяються (Keinys 2009: 55–56). Дієслівні суфікси в цій праці поділяються на словотвірні та формотворчі. З погляду морфемного аналізу це не має значення. Однак без такого поділу неможливо було б визначити, скільки є первинних дієслів, а скільки — похідних. 9 Проте слід визнати, що під час морфемного аналізу слів не завжди легко провести межу між синхронією та діахронією. Тому траплялися слова, морфемну структуру яких обговорювали дуже довго (наприклад: viešpatauti, dievagotis). 10 Використані символи пояснено наприкінці цього розділу. Straipsniai / Articles 91 ERIKA RIMKUTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ, GAILIUS RAŠKINIS У статті морфеми позначаються такими символами: R – корінь, P – префікс, F – закінчення, d – зворотна частка, c – сполучні звуки, Sd – словотвірний суфікс, Sk – словозмінний суфікс, k – контракція, що позначає злиті морфеми, одна з яких зникла (наприклад, форми майбутнього часу або наказового способу nešiu, auk). Такі випадки наведено лише в першій таблиці. ОСНОВНІ МОДЕЛІ МОРФЕМНОЇ СТРУКТУРИ ДІЄСЛІВ У досліджуваному матеріалі вжито майже 93 тис. (92 468) дієслів (з них 29 878 різних). Різноманітність їхньої морфемної структури надзвичайно велика: аж 116 структурних моделей. Щоправда, частотність уживання моделей дуже різниться (від 1 до 18 377 дієслів). Дієслова можуть складатися від однієї (наприклад, у спонтанному мовленні reik) до дев’яти (наприклад, neįsipareigokite) морфем. Однак одно-морфемні дієслова та дієслова, що складаються з більш ніж п’яти морфем, трапляються рідко. Отже, ядро вживання (аж 89 відсотків) становлять дієслова з 2–4 морфемами. Само собою зрозуміло, що чим менше морфем, тим менше різноманіття їхніх комбінацій. Найбільше (аж 69, близько 40 відсотків усіх моделей) структурних моделей у групі з 5–6 морфем (див. рис. 1). РИС. 1. Різноманіття структурних моделей і кількість морфем 92 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Lietuvių kalbos veiksmažodžių morfeminė struktūra Одноморфемних дієслів дуже мало. Одне таке дієслово, виявлене в досліджуваному матеріалі, належить до спонтанного мовлення: reik. До цієї групи належали б також форми третьої особи майбутнього часу та другої особи наказового способу: grįš, leis, bėk, dink. Однак, як уже зазначалося, щодо їхньої морфемної структури можна дискутувати, оскільки тут зливаються останній приголосний кореня та суфікс наказового способу або майбутнього часу. Двоморфемні становлять аж чверть (близько 25 відсотків) усіх дієслів досліджуваного матеріалу. Різноманіття моделей двоморфемних дієслів не може бути великим (див. табл. 1). Це дієслова, що мають корінь і закінчення (RF, особові форми та дієприкметники, наприклад: buvo, gali, buvęs, esąs11), корінь і словозмінний суфікс (RSₖ, особові форми, інфінітив, напівдієприкметник, наприклад: bus, eik, būti, dirbti, esant, siekiant), а також поодинокі дієслова, що мають лише префікс і корінь (PR, ужите тільки в спонтанному мовленні nereik). Триморфемні дієслова (їх трохи більше третини, близько 37 відсотків) можуть складатися з різних комбінацій кореня, словотвірного або словозмінного суфікса, закінчення та зворотного афікса. Триморфемних моделей дев’ять: PRF (особові форми та дієприкметники, наприклад: nėra, atrodo, susijęs); RSₖF (форми із закінченнями, наприклад: būtų, būdavo, galima, žinoma, būdamas, būdami); PRSₖ (форми без закінчень, наприклад: nebus, ateis, atlikti, padėti, išskyrus, sudarant); RSₖF (особові форми та дієприкметники, наприклад: turėjo, gyvena, galėjęs, turėjęs); RS_dSₖ (більшість таких дієслів становлять інфінітиви, наприклад: daryti, kalbėti, але є також напівдієприкметники та особові форми, наприклад: žinok, reikės, naudojant, vykdant); RFd (особові форми та кілька дієприкметників, наприклад: skiriasi, laikosi, mušėsi, lankėsi); RSₖd (таку структуру мають інфінітиви, деякі особові форми дієслів і напівдієприкметник, наприклад: elgtis, kreiptis, baigsis, ruoš kis, remiantis, laikantis). До триморфемних належать також рідковживані дієслова koneveikti (RRSₖ), būsiant (RSₖSₖ). Дієслова всіх інших моделей досить частотні. 1 ТАБЛИЦЯ. Моделі морфемної структури дієслів12 Кількість морфем Модель Інфінітив Дієприкметник Напівдієприкметник Півдієприкметник Особові форми Відсотки 2 RF 19,874 RSₖ (RSₖk) 5,459 PR 0,003 11 У всіх випадках наводитимуться найчастотніші приклади з цього дослідження. 12 Через великий обсяг у таблиці наведено не всі моделі, а лише характерніші. Тут немає моделей довших за шість морфем і поодиноких коротших моделей. Найсвітлішим кольором позначено форми, вжиті від 1 до 100 разів, темнішим — від 101 до 500, найтемнішим — 501 раз і більше. Straipsniai / Articles 93 ERIKA RIMKŪTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ, GAILIUS RAŠKINIS Кількість морфем Модель Інфінітив Дієприкметник Напівдієприкметник Дієприслівник Особові форми Відсотки 3 PRF 13,040 RSkF (RSkkF) 7,825 PRSk (PRSkk) 5,261 RSdF 4,607 RSdSk 4,497 RFd 1,423 RSkd (RSkkd) 0,550 Інші 0,003 4 PRSkF (PRSkkF) 7,232 RSdSkF 4,716 PRSdSk 3,791 PdRF 3,207 PRSdF 2,614 PdRSk (PdRSkk) 1,182 PPRF 1,134 RSdSdF 0,545 RSdFd 0,530 RSdSkd 0,481 RSdSdSk 0,320 RSkFd (RSkkFd) 0,287 PPRSk (PPRSkk) 0,258 Інші 0,077 5 PRSdSkF 4,382 PdRSkF (PdRSkkF) 0,954 PdRSdSk 0,795 PPRSkF (PPRSkkF) 0,734 PdRSdF 0,626 RSdSdSkF 0,505 Інші 1,509 6 PdRSdSkF 0,488 PPRSdSkF 0,335 PRSdSdSkF 0,235 Інші 0,391 94 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Lietuvių kalbos veiksmažodžių morfeminė struktūra Чотириморфемні дієслова (їх близько 26%) представлені 16 структурними моделями. З них лише три моделі трапляються рідко. Це двокореневі дієслова, наприклад: pusryčiavo (RRSdF), senberniauti (RRSdSk), а також кілька десятків дієприкметників активного стану моделі RSkSkF, наприклад: trūktelėjęs, pyktelėjęs. Найчастотніші чотириморфемні моделі: PRSkF, RSdSkF (найбільше дієприкметників, наприклад: negalima, įmanoma, naudojami, naudojamos), PRSdSk (особливо багато інфінітивів, наприклад: nustatyti, pasakyti, padaryti), PdRF (наприклад: atsirado, pasitaiko, pasirodė), PRSdF (наприклад: negalėjo, pasakojo, neturėjo). Інші моделі трапляються рідше, але вони аж ніяк не є периферією мови, про що свідчать приклади: PdRSd (наприклад: pasirinkti, įsigyti, atsižvelgiant), PPRF (наприклад: nebėra, nepavyko, nesupratau), RSdSdF (наприклад: tvirtina, reikalauja, dalyvauja), RSdFd (наприклад: vadinasi, rūpinasi, formuojasi), RSdSkd (наприклад: naudotis, mokytis, laikytis), RSdSdSk (наприклад: organizuoti, reikalauti, tvirtinti), RSkFd (наприклад: kreip REPLACE ERIKA RIMKUTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ, GAILIUS RAŠKINIS ЧАСТОТНІСТЬ СТРУКТУРНИХ МОДЕЛЕЙ Морфемна структура дієслів має багато моделей. За частотністю вживання їх можна поділити на три групи: а) тринадцять найчастотніших моделей, представники яких траплялися понад дві тисячі разів кожна (вони становлять майже 85% дієслів); б) ще тринадцять моделей середньої частотності, кожну з яких ужито понад 400 разів (вони становлять майже 10% дієслів); в) усі інші моделі рідкісні (дієслова решти 90 моделей становлять лише 5%). Узагальнено можна стверджувати, що для литовської мови характерні трохи менше ніж тридцять моделей морфемної структури дієслова; усі інші моделі є поодинокими, периферійними. Уважніший розгляд найпродуктивніших моделей, наведених у таблиці 2, показує, що перші шість моделей утворюють пари, у яких перша не має префікса, а друга має: найчастотніші моделі RF і PRF, удвічі рідші RSkF і PRSkF, ще рідші RSk і PRSk. Ще три пари розташовані в подібному порядку (перша без префікса, друга з префіксом, але вже не поспіль): RSdSkF і PRSdSkF, RSdF і PRSdF, RSdSk і PRSdSk. Далі вже з’являються моделі зворотних дієслів, і виразніші закономірності розподілу помітити важче. ТАБЛИЦЯ 2. Найпродуктивніші моделі дієслів Модель | Кількість дієслів | Відсотки | Найхарактерніші приклади RF | 18377 | 19,87 | yra, buvo, gali PRF | 12058 | 13,04 | nėra, atrodo, nežinau RSdF | 7236 | 7,83 | turėjo, gyvena, galėjo PRSkF | 6687 | 7,23 | nebūtų, aptarsime, padėtų RSk | 5039 | 5,45 | būti, dirbti, gauti PRSk | 4865 | 5,26 | atlikti, padėti, pasiekti RSdSkF | 4361 | 4,72 | turėtų, galėtų, reikėtų RSkF | 4260 | 4,61 | būtų, būdavo, tarkim RSdSk | 4158 | 4,50 | daryti, kalbėti, matyti PRSdSkF | 4052 | 4,38 | pamatysi, pasakysiu, neturėtų PRSdSk | 3505 | 3,79 | nustatyti, padaryti, pasakyti PdRF | 2965 | 3,21 | atsirado, pasitaiko, pasirodė PRSdF | 2417 | 2,61 | negalėjo, pasakojo, neturėjo RFd | 1316 | 1,42 | skiriasi, laikosi, stengiasi PdRSk | 1093 | 1,18 | pasirinkti, įsigyti, atsirasti PPRF | 1049 | 1,13 | nebėra, nepavyko, nesupratau 96 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Lietuvių kalbos veiksmažodžių morfeminė struktūra Модель Кількість дієслів Відсотки Найхарактерніші приклади PdRSkF 882 0,95 atsimindavo, atsirasdavo, prisimindavo PdRSdSk 735 0,79 atsisakyti, išsiaiškinti, įsivaizduoti PPRSkF 679 0,73 neįstengtu, nepamirškite, nepatektų PdRSdF 579 0,63 įsivaizduoji, įsigalioja, susiklostė RSkd 509 0,55 elgtis, kreiptis, imtis RSdSdF 504 0,55 tvirtina, reikalauja, vadovauja RSdFd 490 0,53 vadinasi, rūpinasi, naudojasi RSdSdSkF 467 0,51 tinginiausi, talkininkaudavo, reikalautų PdRSdSkF 451 0,49 pasirodydavo, įsivaizduokite, pasitaikydavo RSdSkd 445 0,48 naudotis, mokytis, laikytis Наприкінці списку всіх 116 моделей (через великий обсяг його тут не наведено) опинилися двокореневі дієслова: аж дванадцять дієслів різної структури, ужитих один або два рази, — дванадцять рідковживаних моделей. Тут є також дієслова, утворені від іншомовних слів (наприклад: komplikuosis, užsifiksuodavo, susimontavo, išprovokuos), виокремлення суфіксів у яких також є дискусійним. Це лише свідчить про те, що ці моделі є периферійними. ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ МОРФЕМНОЇ СТРУКТУРИ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ Дослідження дає змогу визначити, які структурні моделі характерні для окремих форм дієслова13. З іншого боку, під час аналізу морфемної структури дієслівних форм не може бути великих несподіванок, оскільки вона частково зумовлена самим творенням форм: інфінітив і дієприслівник на -ши мають словозмінний суфікс, дієприкметники та дієприслівники на -учи — словозмінний суфікс і закінчення. Наприкінці як одних, так і інших ще може стояти зворотна частка. Більша різноманітність можлива лише у формах, що відмінюються за особами. Зрозуміло, що в зв’язному тексті найбільше (56 відсотків) особових форм, і різноманітність їхніх моделей найбільша (85 моделей). Особові форми дієслова зазвичай закінчуються на закінчення, словозмінний суфікс і закінчення, а деякі — лише 13 На початку дослідження такої мети не ставили, тому дані класифікували за п’ятьма групами: особові форми, інфінітив, дієприкметник, дієприслівник на -ant/-us, дієприслівник на -damas. Straipsniai / Articles 97 ERIKA RIMKUTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ, GAILIUS RAŠKINIS словозмінний суфікс (третя особа майбутнього часу, друга особа однини наказового способу), рідше — зворотна частка. Десять найхарактерніших моделей14: RF (19 відсотків), напр.: yra, buvo, gali; PRF (12 відсотків), напр.: nėra, atrodo, nežinau; RSdF (4 відсотки), напр.: turėjo, gyvena, galėjo; PdRF (3 відсотки), напр.: atsirado, pasitaiko, pasirodė; PRSdF (2 відсотки), напр.: negalėjo, pasakojo, neturėjo; RSkF (2 відсотки), напр.: būtų, būdavo, tarkim; RSdSkF (2 відсотки), напр.: turėtų, galėtų, reikėtų; RFd (1 відсоток), напр.: skiriasi, laikosi, stengiasi; PRSkF (1 відсоток), напр.: nebūtų, aptarsime, padėtų; RSd (1 відсоток), напр.: bus, eik, teks; PPRF (1 відсоток), напр.: nepavyko, nesupratau, pripažino; PdRSdF (1 відсоток), напр.: įsivaizduoji, įsivaizduoju, įsigalioja. Дієприкметників удвічі менше (близько 24 відсотків усіх дієслів), ніж особових форм, проте за кількістю моделей морфемної структури вони майже не поступаються особовим формам (74 моделі). Дієприкметники закінчуються на закінчення або словотвірний суфікс і закінчення: PRSkF (6 відсотків), напр.: negalima, įmanoma, nurodoma; RSkF (6 відсотків), напр.: galima, žinoma, būtina; PRSdSkF (3 відсотки), напр.: nustatyta, atstovaujantis, parašyta; RSdSkF (3 відсотки), напр.: naudojami, naudojamos, vadinama; PRF (1 відсоток), напр.: susiję, susijęs, pamatęs; PdRSkF (0,6 відсотка), напр.: atsiradusi, atsiradusios; RF (0,6 відсотка), напр.: buvęs, esąs, buvęs; PPRSkF (0,5 відсотка), напр.: neįmanoma, neįmanomas, neišvengiamas; PdRF (0,5 відсотка), напр.: atsiradę, apsirengę, išsižiojęs. Інфінітив (загалом 15 відсотків, 33 моделі) завжди закінчується на словозмінний суфікс. Найхарактерніші моделі: PRSk (3 відсотки), напр.: atlikti, padėti, pasiekti; RSk (3 відсотки), напр.: būti, dirbti, gauti; RSdSk (3 відсотки), напр.: daryti, kalbėti, matyti; PRSdSk (3 відсотки), напр.: nustatyti, pasakyti, padaryti; PdRSk (1 відсоток), напр.: pasirinkti, įsigyti, atsirasti; PdRSdSk (1 відсоток), напр.: atsisakyti, išsiaiškinti, įsivaizduoti; RSdSkd (0,4 відсотка), напр.: naudotis, mokytis, laikytis; RSkd (0,4 відсотка), напр.: elgtis, kreiptis, imtis. У дослідженому матеріалі було небагато дієприслівників та дієприслівників на -damas. Частота вживання цих форм і різноманітність структурних моделей дуже подібні. Дієприслівники на -ant/-us (загалом 3 відсотки, 24 моделі) завжди закінчуються на словозмінний суфікс: PRSk (1 відсоток), напр.: išskyrus, sudarant, nepaisant; RSk (0,8 відсотка), напр.: esant, siekiant, norint; RSdSk (0,4 відсотка), напр.: naudojant, vykdant, projektuojant; PdRSk (0,3 відсотка), напр.: atsižvelgiant, susidūrus, pasibaigus; PRSdSk (0,3 відсотка), напр.: įvertinant, įvertinus, palyginus. 14 Тут і далі в цьому розділі жирним шрифтом виділено словозмінні морфеми конкретних дієслівних форм. 98 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Lietuvių kalbos veiksmažodžių morfeminė struktūra Дієприслівники (загалом їх 2 відсотки, 20 моделей) завжди закінчуються словозмінним суфіксом і закінченням: RSdSkF (0,5%), наприклад: norėdamas, norėdami, ieškodamas; RSkF (0,3%), наприклад: būdamas, būdami, eidamas; PRSkF (0,2%), наприклад: nedelsdamas, nedelsdami, atlikdami; PRSdSkF (0,2%), наприклад: neskubėdamas, nustatydamas, sudarydami; PdRSkF (0,1%), наприклад: atsižvelgdamas, atsižvelgdama, pasikeisdami. Якщо вилучити словозмінні афікси, п’ять найхарактерніших моделей для всіх форм однакові, відрізняється лише їхній порядок за частотою вживання: а) особових форм: R; PR; RSd; PdR; PRSd; б) дієприкметників: PR; R; PRSd; RSd; PdR; в) інфінітивів і дієприслівників: PR; R; RSd; PRSd; PdR; г) напівдієприкметників: RSd; R; PR; PRSd; PdR. Як бачимо, першими трьома моделями майже для всіх форм є: R; PR; RSd. На ці п’ять моделей припадає аж 86% випадків уживання: R — 33%, PR — 25%, RSd — 14%, PRSd — 11%, PdR — 3%. СПІВВІДНОШЕННЯ ПРОСТИХ ДІЄСЛІВ І ПОХІДНИХ Хоча словотвір не є предметом цього дослідження, зібраний матеріал усе ж дає змогу зробити кілька зауважень і з цього погляду. Щоправда, тут не вживаються звичні словотвірні терміни (суфіксальне, префіксальне похідне), оскільки дієслова не аналізуються з погляду словотвору. Як уже зазначалося, було проаналізовано майже 93 тис. дієслів. Прості дієслова становлять третину (33 відсотки) всіх ужитих дієслів. Це дієслова, що мають корінь і закінчення або (і) формотворчий суфікс: R (уже згадане з розмовного мовлення reik), RF (близько 20 відсотків усіх ужитих дієслів, наприклад: yra, buvo, gali, turi, žinai, reikia, sako), RSk (близько 6 відсотків, наприклад: bus, eik, te ks, duok, taps, gaus), RSkF (близько 8 відсотків, наприклад: būtų, būdavo, tarsi, tarkim, būčiau, būsi, reiktų), RSkSk (būsiant), RSkSkF (дуже рідкісні, наприклад: būsimos, būsimų). Дві третини дієслів у досліджуваному матеріалі мають словотвірні афікси (хоча після словотвірного аналізу деякі з них можуть виявитися непохідними). Як видно з таблиці 3, дієслів, що мають усі чотири дериваційні морфеми¹⁵, не траплялося; рідко вживаються і дієслова з трьома різними типами словотвірних морфем (близько 2 відсотків усіх дієслів; зазвичай це: префікс, суфікс 15 Тут не враховується кількість словотвірних афіксів, а лише їхній тип: префікс, суфікс, зворотний афікс. Straipsniai / Articles 99 ERIKA RIMKUTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ, GAILIUS RAŠKINIS і зворотний афікс, наприклад, įsivaizduoji, įsigalioja, apsigyveno, susirūpino; префікс, суфікс і два корені, наприклад, nufotografuoti, nepiktnaudžiaujant). Дієслова з двома різними типами словотвірних афіксів досить поширені (близько 20 відсотків); найтиповіші сполучення: префікс і суфікс, наприклад, negalėjo, neturėjo, pastebėjo, sumažėja, nežinojo; префікс і зворотний афікс, наприклад, atsirado, pasitaiko, pasirodė, pasidaro, prasidėjo; суфікс і зворотний афікс, наприклад, laikykis, saugokis. Найбільшу групу становлять дієслова з префіксами (близько 28 відсотків) і суфіксами (15 відсотків). Отже, з цього погляду дієслова реального вжитку можна розташувати в такому порядку спадання: з префіксом (близько 28 відсотків), із суфіксом (близько 15 відсотків), із префіксом і суфіксом (12 відсотків), із префіксом і зворотним афіксом (близько 6 відсотків), зі зворотним афіксом (близько 2 відсотків), із префіксом, суфіксом і зворотним афіксом (близько 2 відсотків), із суфіксом і зворотним афіксом (близько 1 відсотка). Дієслова з іншими комбінаціями словотвірних морфем становлять лише один відсоток. 3 ТАБЛИЦЯ. Розподіл дієслів із різними типами дериваційних морфем і двокореневих дієслів Префіксальне Суфіксальне Зворотне Двокореневе Усього (відсоток усіх дієслів) 27,74 12,18 5,77 0 2,16 0,02 0 0 15,21 1,35 0,07 0,00116 2,26 0,00117 0,00118 16 Лише fotografuojamasi. 17 Лише dievagojosi. 18 Лише koneveikti і в досліджених текстах траплялося visaregintis. 100 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Lietuvių kalbos veiksmažodžių morfeminė struktūra Майже половина дієслів, ужитих у досліджуваному матеріалі, має один (48%), два (лише 3%), рідко три (усього 0,1%) префікси, наприклад: atrodo, nežinau, nebuvo, priklauso, sudaro; nesupratau, pripažino, neišėjo, nepritaria; nebesulaukė, nepripažino. Найчастіше вони мають також інші словотвірні морфеми. Тому різноманітність морфемної структури цих дієслів велика — аж 77 моделей. Однак 42% дієслів становлять лише десять моделей, отже, решта 67 моделей представлені досить нечисленно. Найхарактерніші моделі такі: PRF (13%, напр.: priklauso, sudaro, negali), PRSₖF (7%, напр.: nebūtų, aptarsime, padėtų), PRSₖ (5%, напр.: nebus, ateis, padės), PRS_dSₖF (4%, напр.: pamatysi, pasakysiu, neturėtų), PRS_dSₖ (4%, напр.: pažiūrėk, pasakys, padarys), PdRF (3%, напр.: atsirado, pasitaiko, pasirodė), PRS_dF (3%, напр.: negalėjo, pasakojo, neturėjo), PdRSₖ (1%, напр.: pasidės, pasiimk, prisimink), PPRF (1%, напр.: nebėra, nepavyko, nesupratau), PdRSₖF (1%, напр.: pasimindavo, atsirasdavo, prisiminkime). Трохи менше третини (31%) ужитих дієслів мають словотвірні суфікси. Дієслова з двома словотвірними суфіксами трапляються нечасто (лише 2% усіх дієслів), а три суфікси — уже велика рідкість, наприклад: turėjo, gyvena, galėjo, galvojo, kalbėjo, norėjau; tvirtina, vadovauja, abejoja, tikrina, žingsniavo; mokytojau, girtuokliauja. Структурна різноманітність дієслів зі словотвірними суфіксами також надзвичайно велика (79 моделей), але й тут десять найпродуктивніших моделей становлять аж близько 30%. Це: RS_dSₖF (5%, напр.: turėtų, galėtų, reikėtų), RS_dF (5%, напр.: turėjo, gyvena, galėjo), RS_dSₖ (5%, напр.: daryti, kalbėti, matyti), PRS_dSₖF (4%, напр.: pamatysi, pasakysiu, neturėtų), PRS_dSₖ (4%, напр.: nustatyti, pasakyti, padaryti), PRS_dF (3%, напр.: negalėjo, pasakojo, neturėjo), PdRS_dSₖ (1%, напр.: atsisakyti, išsiaiškinti, įsivaizduoti), PdRS_dF (1%, напр.: įsivaizduoji, įsigalioja, susiklostė), RS_dS_dF (1%, напр.: tvirtina, reikalauja, vadovauja), RS_dFd (1%, напр.: vadinasi, rūpinasi, formuojasi). Трохи більше десятої частини (12%) дієслів є зворотними. Їх можна згрупувати за 47 моделями морфемної структури, але десять моделей становлять майже десять відсотків: PdRF (3%, напр.: atsirado, pasitaiko, pasirodė), RFd (1%, напр.: skiriasi, laikosi, stengiasi), PdRSₖ (1%, напр.: pasirinkti, atsirasti, atsižvelgti), PdRSₖF (1%, напр.: atsimindavo, atsirasdavo, pasimsiu), PdRS_dSₖ (1%, напр.: atsisakyti, išsiaiškinti, pasižiūrėti), PdRS_dF (1%, напр.: susiklostė, apsigyveno, susirūpino), RSₖd (0,5%, напр.: elgtis, kreiptis, imtis), RS_dFd (0,5%, напр.: vadinasi, rūpinasi, naudojasi), PdRS_dSₖF (0,5%, pasidarydavo, įsivaizduokite, pasitaikydavo), RS_dSₖd (0,5%, напр.: naudotis, mokytis, laikytis). У литовській мові небагато двокореневих дієслів (лише 89 із майже 93 тисяч, вони становлять менше половини відсотка). Найчастіше ці дієслова мають також словотвірний Straipsniai / Articles 101 ERIKA RIMKUTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ, GAILIUS RAŠKINIS суфікс, деякі мають ще й префікс або є зворотними. Структурна різноманітність цих дієслів чимала (24 моделі), але моделі непродуктивні, наприклад: bendradarbiauti (RcRSdSk), senberniauti (RRSdSk), nufotografuoti, nepiktnaudžiaujant, padvigubėjus (PRRSdSk), pusryčiavo, badmiriauja, viešpatavo (RRSdF), nufotografavo (PRRSdF), bendradarbiaudamas, duofikuojama, keliaklupščiaujančių (RcRSdSkF), bendradarbiaujant (RcRSdSk), netušči[a]žodžiaudamas (PRcRSdSkF), sudaiktavardėję (PRcRSdF). ВИСНОВКИ 93 тисячі розглянутих дієслів розподілено за 116 моделями морфемної структури, продуктивність яких дуже різниться: дієслова найпродуктивнішої моделі (RF) становлять п’яту частину всіх досліджених прикладів, а аж 26 моделей мають по одному або два приклади. Дієслова можуть складатися від однієї до дев’яти морфем. Одноморфемні дієслова, а також дієслова, довші за п’ять морфем, трапляються рідко. Отже, для литовської мови найхарактерніші (аж 89%) дієслова з 2–4 морфемами. На морфемну структуру дієслівних форм впливає словотвір самих форм: інфінітив і дієприслівник можуть закінчуватися лише на словозмінне закінчення? Хоча встановлено багато структурних моделей, чверть із них (26 моделей) охоплюють аж 95% усіх аналізованих дієслів. Найхарактерніші моделі такі: (P)RF — близько 33%, (P)RSkF — близько 15%, (P)RSk — близько 11%. Отже, у литовській мові найчастіше вживаються дієслівні форми без словотвірного суфікса, з префіксом або без нього, що мають один або два словозмінні афікси. У дослідженому матеріалі третина (33%) дієслів — прості, з одним або двома (значно рідше) префіксами — близько 28%, зі словотвірним суфіксом — близько 15%, із префіксом і словотвірним суфіксом — 12%, із префіксом і зворотним формантом — близько 6%. Дієслова з іншими комбінаціями словотвірних морфем становлять лише один відсоток. Помічено, що для литовської мови нехарактерні дієслова, які мають понад два словотвірні афікси. Підсумовуючи, можна сказати, що різноманітність комбінацій морфемної будови дієслів литовської мови велика, але ядро їхнього вживання становлять дієслова з 2–4 морфемами, що належать до 10–15 моделей (відповідно близько 75% і 85%). 102 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Lietuvių kalbos veiksmažodžių morfeminė struktūra ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА A k e l a i t i e n ė G r a ž i n a 1996: Morfonologinės balsių kaitos žodžių daryboje. Vilnius: Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla. A k e l a i t i e n ė G r a ž i n a 2001: Šaknies balsių kaita: morfemų modeliai ir struktūriniai šaknies tipai. – Žmogus ir žodis. Didaktinė lingvistika 1(3), 3–9. Prieiga internete: http://www.biblioteka.vpu.lt/zmogusirzodis/PDF/didaktinelingvistika/2001/akel3-9.pdf. A k e l a i t i e n ė G r a ž i n a 2008: Priebalsines priesagas turinčių išvestinių vardažodžių šaknies balsių kaita. – Žmogus ir žodis. Didaktinė lingvistika 10(1), 5–9. Prieiga internete: http://www.minfolit.lt/arch/14001/14402.pdf. A m b r a z a s V y t a u t a s, red., 1996: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Корпус текстів сучасної литовської мови. Доступ в інтернеті: http://tekstynas.vdu.lt. K a r o s i e n ė V i d a Z i t a 2004: Bendrinės lietuvių kalbos vardažodžio šaknies struktūra. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. К а у к і е н е А у д р о н е 1994–2002: Історія дієслова литовської мови 1–2. Клайпеда: Клайпедський університет. K e i n y s S t a s y s 2009: Bendrinės lietuvių kalbos morfemika. Vilnius: Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla. K r u o p i e n ė I r e n a 2000: Bendrinės lietuvių kalbos veiksmažodžio šaknies struktūra. Dak-taro disertacija. Vilnius: Vilniaus universitetas. К р у о п і е н е І р е н а 2000: Структура кореня дієслів зі стабільним центром. – Kalbotyra 48(1), 71–82. К р у о п і е н е І р е н а 2001: Сполучуваність початкових і кінцевих приголосних у коренях дієслів. – Kalbotyra 50(1), 67–82. К р у о п і е н е І р е н а 2002: Структура коренів дієслова зі змінним центром. – Kalbotyra 51(1), 89–97. К р у о п і е н е І р е н а 2005: Особливості трифонемного ініціального комплексу кореня дієслова. – Kalbotyra 54(1), 73–82. K u o s i e n ė M o n i k a 1986: Morfeminė analizė. Šiauliai: Šiaulių Kazio Preikšo pedagoginis institutas. Л е в а н е К р і с т і н е, С п е к т о р с А н д р е й с 2000: Морфемний аналіз і морфологічне тегування корпусу латиської мови. – LREC2000 Proceedings, 1095–1098. Доступ в інтернеті: http://gandalf.aksis.uib.no/non/lrec2000/pdf/107.pdf. Straipsniai / Articles 103 ERIKA RIMKUTĖ, ASTA KAZLAUSKIENĖ, GAILIUS RAŠKINIS Paikens Pēteris 2007: Lexicon-Based Morphological Analysis of Latvian Language. – Proceedings of the 3rd Baltic Conference on Human Language Technologies, 235–240. Polikarpov Anatoliy A. 2000a: Menzerath’s Law for Morphemic Structures of Words: A Hypothesis for the Evolutionary Mechanism of its Arising and its Testing. – An abstract of a paper for presenting at Qualico’2000 – Quantitative Linguistics Conference. Prieiga internete: http://www.philol.msu.ru/~humlang/articles/menz_law.htm. Polikarpov Anatoliy A. 2000b: Chronological Morphemic and Word-Formational Dictionary of Russian: Some System Regularities for Morphemic Structures and Units. – Linguistische Arbeits Berichte 5. Leipzig, 201–212. База записів усного мовлення. Доступ в інтернеті: http://donelaitis.vdu.lt/garsynas/. Sarkans Ugis 1996: Morphemic and Morphological Analysis of the Latvian Language. – Proceedings of the Forth conference on Computational Lexicography and Text Research, 219–225. Prieiga internete: http://www.ailab.lv/users/usarkans/complex.html. Urbutis Vincas 2009: Žodžių darybos teorija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Морфемна структура литовських дієслів АНОТАЦІЯ Метою цього дослідження було визначити й описати кількісний аспект морфемної структури литовських дієслів. Попередні дослідження не розглядали кількісного аналізу морфемної структури литовських дієслів. Матеріалом дослідження стали всі слововживання дієслів (майже 93 тисячі) зі спеціально відібраної підмножини корпусу литовської мови. Усі дієслова в цьому наборі даних були морфологічно анотовані, тобто морфеми було визначено, а їхні межі позначено. Дієслова було згруповано у 116 категорій відповідно до їхньої морфемної структури. Частоти цих категорій виявилися дуже різними. Найчастотнішою була модель корінь-суфікс, на яку припадала п’ята частина всіх уживань дієслів, тоді як кожна з 26 найменш частотних моделей охоплювала лише одне або два дієслова. Було виявлено, що дієслова складаються від однієї до дев’яти морфем. Проте більшість дієслів (89 відсотків) складалася з двох-чотирьох морфем. Попри більшу кількість моделей морфемної структури, чверті з них (26 моделей) було достатньо, щоб охопити 95 відсотків усіх проаналізованих дієслів. Найтиповішими були моделі: (префікс)-корінь-флексія (33 відсотки), (префікс)-корінь-суфікс-флексія (15 відсотків), (префікс)-корінь-суфікс (11 відсотків). Отже, безсуфіксні дієслівні форми з префіксом і без нього, що складалися 104 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Lietuvių kalbos veiksmažodžių morfeminė struktūra з одного-двох словозмінних афіксів, були найпоширенішими моделями морфемної структури литовських дієслів. Дослідження показали, що первинні дієслова становлять третину всіх дієслів, дієслова з одним або двома префіксами — 28 відсотків, дієслова із суфіксом — 15 відсотків, а дієслова з префіксами й суфіксом — 12 відсотків усіх дієслів. Загалом дієслова мають не більше двох словотвірних афіксів. Хоча морфемні структури литовського дієслова дуже різноманітні, основну частину вживань охоплюють 10–15 моделей (відповідно 75 і 85 відсотків). Надійшла 20 квітня 2011 р. ERIKA RIMKUTĖ Університет Вітовта Великого вул. К. Донелайтіса, 58, LT-44248 Каунас, Литва [email protected] ASTA KAZLAUSKIENĖ Університет Вітовта Великого вул. К. Донелайтіса, 58, LT-44248 Каунас, Литва [email protected] GAILIUS RAŠKINIS Університет Вітовта Великого вул. К. Донелайтіса, 58, LT-44248 Каунас, Литва [email protected] Straipsniai / Articles 105