Baltic Loanwords in Saami

LUCIE HOFÍRKOVÁ Університет Масарика, Брно Галузі досліджень: фенно-угрознавство, зокрема фінська, естонська та саамська мови. VÁCLAV BLAŽEK Університет Масарика, Брно Галузі досліджень: індоєвропеїстика, зокрема слов’янські, балтійські, кельтські, анатолійські, тохарські, індоіранські мови; фенно-угрознавство; афразійські мови; етимологія; генетична класифікація; математичні моделі в історичній лінгвістиці. БАЛТІЙСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В СААМСЬКІЙ МОВІ Балтійські запозичення в саамській мові АНОТАЦІЯ Мета цього дослідження — підсумувати й інтерпретувати лексеми балтійського походження в саамській мові в контексті фінно-саамських і фінно-волзьких відносин. Ми дійшли висновку, що приблизно 20% лексичних паралелей між балтійськими та саамськими мовами серед близько 40 балто-фінно-саамських зіставлень не мають відповідників у балто-фінській мові. Це означає, що предки балтів і саамів, імовірно, безпосередньо контактували. У цьому дослідженні ми оцінюємо роль слів балтійського походження в саамській лексиці в ширшій фінно-саамській і фінно-волзькій перспективі. Основними джерелами для нас стали праці фінських авторів, зокрема Aikio (2006, 2009), Häkkinen (2010), Kallio (2009), Koivulehto (2006), Sammallahti (1998, 1999), але ми також урахували раніші дослідження Thomsen (1890), Itkonen (1961) і Korhonen (1981). За Mikko Korhonen (1981), перші контакти між предками саамів і фінських народів почалися тоді, коли фінно-саамські мови вже чітко відокремилися від фінно-волзьких і водночас лише починали розпадатися на балто-фінські та саамські мови. Отже, між балто-фінськими й саамськими мовами була лише незначна діалектна відмінність. Vilhelm Thomsen (1890) датував ці контакти значно пізнішим часом, оскільки вважав, що вони почалися лише на зламі нашої ери або незадовго до нього. Erkki Itkonen (1961) назвав найпізнішим можливим періодом КЛЮЧОВІ СЛОВА: контакт, запозичене слово, запозичення, сусідство, вплив. Straipsniai / Articles 51 LUCIE HOFÍRKOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK 500 рік до н. е. Радше він схилявся до думки, що контакти з носіями балтійських мов почалися значно раніше. За Korhonen, археологи схиляються до думки, що прибуття балтів у район Балтійського моря збігається з появою в цій місцевості культури шнурової кераміки наприкінці третього тисячоліття до н. е. Однак ця дата не узгоджується з наведеним вище твердженням, що перші контакти з балтами почалися після відокремлення пра-фінно-волзької мови (XIX–XVIII століття до н. е.) (Blažek 2010; див. Додаток). За Korhonen, із цією гіпотезою можна погодитися, якщо взяти до уваги кілька чинників, що певною мірою впливають на датування. Один із них — час, що минув від прибуття балтів у район Балтійського моря до початку запозичень. Безперечно, минув певний час, перш ніж два народи, дуже різні в культурному й мовному плані, почали впливати один на одного. За Korhonen, перші балтійські запозичення проникали у фінно-волзькі мови в період 1800–1500 років до н. е. (Korhonen 1981: 32–34). Однак немає потреби припускати, що на час контактів фінно-волзький мовний континуум уже розпався. Vanagas (1980: 119) визначив верхні межі балтійської гідронімічної області так: на півночі — північний кордон Латвії, міста Псков, Торопець, Зубцов і Калінін; на сході — міста Москва, Калуга, Орел і Курськ; на півдні — річки Сейм, Прип’ять і Західний Буг; на заході — річка Вісла. Отже, балти безпосередньо сусідили з предками мордви й марійців на північному сході, і запозичення могли відбуватися пізніше, після розпаду фінно-волзької спільності, незалежно від балто-фінно-саамських контактів. Це також підтверджує класифікаційна схема 2 (див. Додаток), що відображає ближчу спорідненість марійської мови з пермськими мовами, ніж із мордовською. Отже, наявність балтійських запозичень у марійській мові можна пояснити запозиченнями, що не залежали від генетичної спорідненості, а були зумовлені територіальними зв’язками (п’ять із шести балтійських запозичень, розглянутих у мордовській мові, трапляються також у марійській). ПРАБАЛТІЙСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ 1. SaaN biebmat «годувати» < PS *pēm̆mō (YSS: 936) < FS *pāmmi < PB *penima- (Sammallahti 1998: 127; 231; Aikio 2006: 40). Корінь *pen- трапляється в Lith. pēnas «їжа», penjti «годувати, відгодовувати»; похідне з -m- засвідчене у pēnimas «відгодований», pēnimis «відгодівельник, відгодована свиня» (LEW 569; Smoczyński 2007: 449–50). 2. SaaN buorgg’s «заборонений, недозволений» < PS *puorgē < PreS *pō/arkos < PB *bārgas (пор. Latv. bārgs «суворий, недобрий, немилосердний») (Sammallahti 1999: 77). 52 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Baltic Loanwords in Saami Однак це зіставлення семантично неоднозначне; слово також може бути скандинавського походження, пор. швед. діал. bark «недобрий, упертий чоловік», barkun «грубий, різкий» (Pokorny 1959: 163). 3. SaaN čiehkat «ховати» (~ фін. säetä те саме) < PS *čēķe (YSS 146) < FS *śāke- < PB *seg(i)e/a- (пор. латв. segt «покривати; вмикати, підтикати») (Sammallahti 1998: 127; 234). Однак, за Fraenkel (LEW II 770), первісне значення латв. segt було таким самим, як у лит. sègti «кріпити, прикріплювати», а значення «ховати» дієслово набуває завдяки префіксації: apsegt = лит. apsègti «кріпити». Ймовірне споріднене давньопрусське seggīt «робити, виготовляти» семантично віддаленіше. Отже, зіставлення загалом непевне. 4. SaaS daktere «дочка» (~ фін. tytär те саме) < PS *teḱtēr (YSS 1211) < FS *tüh-tär < PB *duḱtē: род. в. *dukteres (пор. лит. duktė, давньопрус. dukti те саме (LEW I 110)) (Sammallahti 1998: 121; Korhonen 1981: 30; Thomsen 1890: 167). 5. SaaN duovli «трут» (~ фін. taula те саме) < PS *tōvlē (YSS 1311) < PreS *tak-la < PB *dagla- (пор. латв. dagla «те саме, трут із березової кори»; лит. dãglas, dėglas «чорні плями» (LEW I 86)) (Aikio 2006: 31; Korhonen 1981: 30; Sammallahti 1998: 127; Thomsen 1890: 165). 6. SaaN gahpir «шапка» (~ фін. kypärä «шапка; шолом») < PS *kepērē (YSS 317) < FS *küpärä < PB *kepurijā (пор. лит. kepùrė «шапка, чепець», латв. cepure те саме (LEW I 241)) (Sammallahti 1998: 127; Aikio 2009: 250; Thomsen 1890: 185). 7. SaaN geardi «рази» (~ фін. kerta те саме) < PS *kērtē (YSS 391) < FS *kerta < PB *kerdā (пор. давньопрус. kērdan «час» (LEW I 242; Toporov III 315–23), тоді як лит. kartas «рази» (LEW I 224))1 стоїть осторонь (Sammallahti 1998: 243; Korhonen 1981: 30; Thomsen 1890: 185–86). Пор. мокшан. морд. kyrda, ерзян. kirda «рази» (Thomsen 1890: 186); марійськ. KB kerðə у вислові püli-yerðə «дуже давно» (UEW 659). 8. SaaN giehpa «сажа» < PS *kēpw (YSS 425) < PB (пор. латв. kuêpi «сажа, дим, пара», kuvêpêt «диміти», лит. kvepēti «пахнути» (LEW I 325)) (Sammallahti 1998: 127; Aikio 2006: 40). 9. SaaN giekka «зозуля» (~ фін. käki) < PS *kēke (YSS 418) < FS *käke < PB *gegiä (пор. лит. gėgė те саме, яке пояснюють як регресивне скорочення довшої форми gegužė, латв. džeǧuze, давньопрус. geguse (LEW 142–43)) (?Korhonen 1981: 88; Thomsen 1890: 172). 10. SaaN guksi «черпак» (> фін. kuksa «невелика дерев’яна миска, дерев’яний черпак», поруч із первісним продовженням kauha «черпак» – див. SKES 172) < PS *kukśē < FS *kav-ša < PB *kauša (пор. латв. kaûss «велика посудина, посудина для пиття; череп; лушпиння», лит. 1 Семантично віддаленішим є германське *xerdō «стадо» < прагерманське *kerdʰā. Straipsniai / Articles 53 LUCIE HOFÍRKOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK káu̯sas «черпак; череп; мушля; мушля равлика» (LEW I 231–232)) (Sammallahti 1998: 123; Thomsen 1890: 184). 11. SaaN guoibmi «супутник» (~ фін. kaima «тезко») < PS *kōjmē (YSS 504) < FS *kajma < PB *kajmā (пор. лит. kaimýnas «сусід», káima(s) «село (землеробів)», kiēmas «садиба»; латв. ciems «село», kaimiņš «односелець (мешканець того самого села), сусід»; давньопрус. caymis «село» (LEW I 251–52)) (Sammallahti 1998: 127; Korhonen 1981: 30; Thomsen 1890: 177). 12. SaaN guovllas «бирка на собачому нашийнику» (~ фін. kaula «шия») < PS *kōvles < FS *kakla < PB *kaklas і *kaklā (пор. лит. kāklas «шия», латв. kakls те саме (LEW I 205)) (Sammallahti 1998: 127; 1999: 83). 13. SaaN já vri «озеро» (~ фін. järvi те саме) < PS *jāvrē (YSS 258) < FS *jāvrā < PB *jaurjā- (пор. лит. jáura «болото», jūra «море», латв. jūra, jūra, давньопрус. jūrin те саме (LEW I 198)) (Sammallahti 1998: 249; Aikio 2009: 246). Пор. ерзян. erźe, мокшан. (j)äR’k’ä та марійськ. KB jär, U B jer «озеро» (UEW 633). 14. SaaN leaibi «вільха» (~ фін. leppä те саме) < PS *leajpē < FS *lejpā < PB *leipā (пор. лит. liepa, -ė, liepas «липа», латв. liepa, -e, lieps, давньопрус. lipe те саме (LEW I 366)) (Sammallahti 1998: 127; Aikio 2006: 40). Пор. ерзян. łepe, мокшан. łepä «вільха» (UEW 689). 15. SaaN loapmi «отвір» (~ фін. loma те саме) < PS *lāmē (YSS 609) < PB *lōmā (пор. лит. lomà «отвір, западина», латв. lāma «низьке місце на полі чи лузі» < *lāmā, поруч із латв. luôms «дірка в огорожі» < *lōma- (LEW I 385; Smoczyński 2007: 344–45)) (Sammallahti 1998: 127). Пор. мокшан. luṷ у сполученні käd-luṷ «простір між двома пальцями»; марійськ. KB lo у сполученні parnálo «простір між пальцями» (UEW 692). 16. SaaN luossa «лосось» (~ фін. lohi те саме) < PS *lōsę (YSS 627) < FS *loše < PB *laššia- (пор. лит. lašìša, lãšis, латв. lasis те саме, давньопрус. lalasso, тобто *lasaso (LEW I 341)) (Sammallahti 1998: 127; Korhonen 1981: 30; Thomsen 1890: 194). 17. SaaN luovdi «дерев'яна посудина» (~ фін. lauta «дошка») < PS *lōvtē (YSS 634) < FS *lavta < PB *plautā (пор. лит. plãutas «дошка, покладена в парній; бортова дошка в човні», латв. plauts «полиця» < *plautas (LEW I 608)) (Sammallahti 1998: 127). Порівняння ізоглос FS із самодійським матеріалом (UEW 239) менш переконливе. 18. SaaN luovvi «споруда для зберігання припасів» (~ фін. lava «підставка, стовп; лава в сауні; дерев'яне обшивання топки») < PS *lōvē (YSS 632) < FS *lava < PB *lāvā (пор. лит. lóva «ліжко», латв. lāva «лава для потовиділення» (LEW I 387)) (Sammallahti 1998: 127; Aikio 2009: 262). 19. SaaI lyepi «лопаткова кістка» (~ фін. lapa те саме) < PS *lōpē (YSS 625) < FS *lapa < PB *lapā (пор. лит. lāpas «лист, аркуш», латв. lapa те саме, lāpa «подушечка» (LEW I 339–40)) 54 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Baltic Loanwords in Saami (Sammallahti 1998: 127). Інші паралелі з мансійської, самодійських мов і юкагирської мови (UEW 236) ставлять під сумнів балтійське походження саамського та фінського слова «лопаткова кістка», а також семантичну відмінність між FS і B. 20. SaaL niehpē «племінник або племінниця чоловіка» (~ фін. діал. nepaa, архаїч. nepas «дитина двоюрідного брата чи сестри») < PS *n̮epē < FS *nepa- < PB *nepo(ts), знах. *nepatin (пор. лит. nepuotis «онук, племінник» < *nepōt̄ia- (LEW I 494; Smoczyński 2007: 420)) (SKES 373; Sammallahti 1998: 127; 1999: 84). 21. SaaN ráigi «дірка» (~ фін. reikä те саме значення) < PS *rājkē (YSS: 1019) < FS *rVjkA < PB *raikā (пор. лит. ri̇ėkti «різати», riekē «скибка хліба», латв. riekt «різати», rika «скибка хліба», rāika «стежка, борозна» (LEW II 729; Smoczyński 2007: 514–15)) (Sammallahti 1998: 127). 22. SaaN ruoida «нога (тварини)» (~ фін. reisi «стегно») < PS *rōjte «стегно» (YSS 1063) < FS *rajte < PB *rėiti̇i̇a (пор. лит. riėtas «стегно», курш. діал. латв. riėta «нога» < *rėit-a-/ -ā- (LEW II 731)) (Sammallahti 1998: 127; Korhonen 1981: 133; Thomsen 1890: 212). Прабалтійсько-фенно-саамську форму *rėiti̇i̇a підтверджує лит. parieti «нижня частина промежини» (Smoczyński 2007: 516). 23. SaaS saertie «серце (як їжа)» < PS *sārde (Sammallahti 1999: 82) (*sārtē (YSS 1112)) < PB *śird- (пор. лит. širdis «серце»; латв. siṙds; давньопрус. seyr те саме значення, а також східнолит. šerdis, латв. seṙde «кістковий мозок, серцевина» (LEW II 986–987)) (Sammallahti 1998: 127; Aikio 2006: 40). 24. SaaN sápmi «саам» (~ фін. Häme «історична область у південно-центральній Фінляндії») < PS *sāmē (YSS 1106) < FS *šämä «? земля, край» < PB *žemē (пор. лит. žemė, південнодіал. žămė, латв. zeme; давньопрус. semmē, same «земля, край» (LEW II 1299)) (?Sammallahti 1998: 127, 262; Korhonen 1981: 130). 25. SaaN sarvva «лось» (~ фін. hirvi те саме значення) < PS *s̨erve (YSS: 1091) < FS *sirve < PB *śir̨ua- (пор. давньопрус. sirwis «сарна», лит. šir̃vis «білий кінь; заєць»: širvas «сірий, сіруватий» (LEW II 989)) (Sammallahti 1998: 127; Korhonen 1981: 30, 130; Aikio 2009: 276; Thomsen 1890: 225). 26. SaaN sarvvis «північний олень-самець» (~ фін. hirvas те саме значення) < FS *širvas < PB *śir̨uas – етимологічно те саме, що й sarvva (Sammallahti 1998: 127; Korhonen 1981: 30, 130; Aikio 2009: 276). 27. SaaN searvi «товариство» (~ фін. seura те саме значення) < PS *sēprē- (YSS 1127) < FS *sepra < Balt. *sebra- (пор. лит. sibras «друг, родич», латв. sēbrs, sebris «сусід, товариш» (LEW II 768)) (Sammallahti 1998: 127, 262; Thomsen 1890: 215). 28. SaaS sesnie «вичинена шкіра північного оленя» (~ фін. hihna «ремінь») < PS *sęs̨nē < FS *šišna < Balt. *šikšn̄a- (пор. лит. šikšnà «м’яко вичинена шкіра», латв. siksna «ремінь» (LEW II 981)) (Korhonen 1981: 30; Aikio 2009: 150–151). Пор. ерзян. (k)šna, мокшан. šna «ремінь»; марійське U B šüštö те саме значення (UEW 786). Straipsniai / Articles 55 LUCIE HOFÍRKOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK 29. SaaN siepmɑn «насіння» (~ Finn. siemen) < PS *sēmeṇ < FS *sēmen < PB *sēmən (пор. Lith. sėmenys, Old Pruss. semen «насіння» (LEW II 774)) (Sammallahti 1999: 85; Thomsen 1890: 216). 30. SaaN suoidni «трава, сіно» (~ Finn. heinä) < PS *sojne (YSS: 1171) < FS *šajna < PB *šeina- (пор. Lith. šiẽnas, Latv. siens «сіно» (LEW II 980)) (Sammallahti 1998: 124, 127; Korhonen 1981: 30; Thomsen 1890: 223). 31. SaaN suoldni «роса» (~ Finn. halla «іній на ґрунті (вночі)» < PS *sōlnē (YSS 1176) < FS *šalna < PB *šalnā (пор. Lith. šalnà «паморозь, легкий іній», Latv. salna «іній на ґрунті (вночі)» (LEW II 960)) (Sammallahti 1998: 124, 127; Korhonen 1981: 30). 32. SaaN suolu «острів» (~ Finn. salo «пустка, глухий ліс») < PS *sōlāj (YSS 1177) < FS *saloj < PB *salā (пор. Lith. salà, Latv. sala «острів» (LEW II 758)) (Sammallahti 1998: 124, 127; Korhonen 1981: 30; Saarikivi 2004: 204; Thomsen 1890: 214). 33. SaaN vietka «тесло» < PS *vētkę (YSS: 1415) < PB *uedegā (пор. Lith. vedegà «різновид тесла», східнодіал. vėdegà, Latv. vędga «лом; долото», Old Pruss. wedigo «тесло» (LEW II 1211)) (Aikio 2006: 40; 2009: 288). Endzelina пов’язує прабалтійську реконструкцію *uōdegā з етимоном «хвіст»: Lith. uodegà (див. LEW 1164). Зв’язок значень «хвіст» і «сокира» сумнівний. 34. SaaN vuoras «старий (про людей)» < PS *vōres (YSS 1458) < PB. *ūāras (пор. Lith. vōras, Old Pruss. urs «старий» (LEW II 1274; Smoczyński 2007: 767)) (Sammallahti 1998: 127; Aikio 2006: 40). 35. SaaU vyöy’jee «клин» (~ Finn. vaaja те саме) < PS *vōvjē (YSS: 1477) < FS *vakja < PB *uagia- (пор. Lith. vágis, Latv. vadzis «те саме» (LEW II 1179)) (Korhonen 1981: 30–31). СУПЕРЕЧНОСТІ 36. SaaN ga’lłe «скільки» < PS *kellē < FS *küłłä < PBS?*kʷel- (пор. Lith. kelì «скільки, кілька», kelìntas «котрий за порядком, якийсь, деякі» (LEW I 236)). Однак запозичення могло відбуватися й у протилежному напрямку; пор. Finn. kyllä «так»; kylläinen «ситий»; kyllin «достатньо» (Sammallahti 1998: 242). 37. SaaN galmmas «холодний» (~ Finn. kylmä те саме) < PS *kelme- < PFP *külmä (UEW 663) < PBS *gʷel(u)mā- (пор. Lith. gelumà, gelmuõ «сильний мороз» (LEW I 145: gélti «колоти»)) (Sammallahti 1998: 127, 242). Пор. Mordva Erzja keľme, Mokša keľmä «холод; мороз»; Mari KB kalma «замерзлий» (UEW 663: *külmä). Якщо фінно-волзька ізоглоса має балтійське походження, голосний ü у першому складі можна пояснити 56 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Baltic Loanwords in Saami шляхом компенсаторної лабіалізації, спричиненої усуненням голосного -u- у передбачуваному балтійському джерелі. 38. SaaN luokta «затока» (~ фін. lahti те саме) < PS *lōḱte (YSS 619) < FS *lakte < балт. (пор. лит. lañkstas «вигин», lañktis «ручка», латв. jūras līcis «морська затока» (LEW 356–57)) (Sammallahti 1998: 127; SSA II 36). Однак фінно-саамську ізоглосу порівнюють із паралелями того самого значення в обсько-угорських мовах у UEW 234. 39. SaaN muohta «сніг» < PS *mōttē «сніжити» (YSS 696) (~ ест. matma «ховати») < FS *matta- < PBS *mat- (Sammallahti 1998: 255; Koivulehto 2006: 185). Очікуване балтійське джерело мало б бути похідним від дієслова, засвідченого в лит. mès-ti «кидати»: āt-mata «відходи», iš-mata, -mota «мотлох; відходи», pā-matas «основа», prie-mota «штукатурка»; латв. mest «кидати», at-mats «опора», pa-mats, -mata «основа»; давньопрус. pomests «підлеглий, підвладний», metis «кидати» (LEW 442–43); однак із прикладів зрозуміло, що значення «сніг» у балтійських мовах не трапляється. Ближчими є слов’янські слова, як-от рос. metel’ «снігова буря», пол. zamieć «замет» < давньослов. *metati. Рум. omát, omete «сніг» також має слов’янське походження (пор. діал. рос. omét «грудка»). Однак найближчу паралель знаходимо в осет. ірон. mīt, дигор. met «сніг» (Abaev II 124). Відповідність ірон. ī: дигор. e відображає дифтонг *ai, який може бути первісним (mīzyn: mezun «текти» ~ авест. maēz- < іран. *maiz-) або вторинним (ірон. mid-: дигор. med- «всередині» ~ авест. maidiia- «середина» < іран. *maḍia-). Якщо дифтонг вторинний, осет. ірон. mīt, дигор. met «сніг» можна вивести з праформи *maṭia-, яка узгоджується з PS *mōttē. 40. SaaN šearrat «прояснюватися» < PS *šeàreḍē < *sērā- < PBS *źer- (пор. лит. žėrėti «сяяти, палати» (LEW II 1301)) (Sammallahti 1999: 79). Однак саамське слово з š- може бути відносно пізнім, як і SaaN šūvon «добре навчений собака». 41. SaaN šūon «добре навчений собака» < PS *šúouŋje < FS *śōoŋji ~ *śáoŋji < PBS śūōn(i)- (пор. лит. šuõ «собака», род. відм. šuñs, давньоліт. род. відм. šunès, а особливо діал. лит. (Шяуляй, Гродно) наз. відм. šovà, (Жемайтія) šovà; далі латв. suns, род. відм. suņa, давньолатв. род. відм. suns; давньопрус. sunis те саме (LEW II 1033)). Sammallahti (1999: 79) зазначає, що саамське š- є рефлексом іншого походження, ніж адаптація балтійського *š-, яке переходить у Saa s- та фін. h- (SaaN sarvvis «самець північного оленя» ~ фін. hirvas те саме < FS *širvas). Sammallahti припускає, що причина полягає в давнішому хронологічному шарі запозичення. Однак Jaakko Häkkinen (Häkkinen 2010) і Petri Kallio (Kallio 2009: 35) схиляються до думки, що два згадані вище слова (SaaN šearrat і SaaN šūvon) є пізнішими запозиченнями з такої балтійської мо- Straipsniai / Articles 57 LUCIE HOFÍRKOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK мова, у якій чергування фонеми має вигляд š- (наприклад, литовська). Своє твердження вони обґрунтовують як низьким поширенням слів (у SaaN шераррат трапляється лише в луле-саамській, північносаамській та інарі-саамській мовах; у SaaN шуувон — у південносаамській, уме-саамській, луле-саамській та північносаамській мовах), так і фонологічною структурою слів. На їхню думку, ці слова були запозичені до саамської після того, як у прасаамській з’явилося вторинне *š. Це вторинне *š збереглося в сучасній саамській мові, тоді як первісне *š (яке трапляється в найпізніших балтійських запозиченнях) у прасаамській змінилося на *s (як і в сучасних саамських мовах). Це пояснення видається простішим, а отже, і ймовірнішим за гіпотезу Sammallahti. З іншого боку, Kallio помиляється, якщо маніпулює проєкцією лит. шуо < балт. *шо̄(n). Якщо взяти до уваги подібні називні форми, як-от вед. śvā́, śúvā́ і гр. χύων, литовська форма також є продовженням індоєвропейського *ḱu̯uō(n) > балт. *śu̯ō. Литовське діал. šòva ‘собака’ також могло виникнути внаслідок внутрішнього розвитку цієї праформи. Häkkinen додає, що PS *śuovunje було запозичене в саамську мову до вокальної ротації, тоді як PS *śeareḍē (у Häkkinen: *śeareṯē) могло бути запозичене й пізніше. На його думку, це підтверджує неетимологічне сполучення голосних *ea-e (регулярно: раннє PS *e-a > пізнє PS *ea-ē і раннє PS *e-i > пізнє PS *ie-e, але ніколи *ea-e) (Häkkinen 2010; Kallio 2009). 42. SaaN vuos’si «ручка» (~ фін. ansa «сильце») < PS *vōssē (YSS: 1470) < FS *ansa < PB *ansā, однак засвідчена лише одна форма *anšas (пор. лит. vą̃šas «ручка», жемайт. ą̃šas те саме (LEW II 1207)) (Sammallahti 1998: 127). Як альтернатива, фін. ansa «сильце» (> SaaN hansā- «дошка») було утворене від балтійського джерела, представленого лит. ąsà «ручка, держак, вушко», латв. ùosa, ùoss те саме, давньопрус. ansis «гачок для казана» (LEW I 18); див. Thomsen 1890: 159; SKES 19. У SSA I 77 і SaaN vuos’si «ручка», і фін. ansa «сильце» виводяться з лит. ąsà тощо. ВИСНОВОК Слова балтійського походження можна знайти в усіх фіно-волзьких мовах: близько семи в марійській (п’ять у нашому мінікорпусі) та тринадцять у мордовських мовах (шість у нашому мінікорпусі); три з них не мають відповідників у балто-фінських мовах (Sammallahti 1984: 140). Деякі слова дуже важко розрізнити: чи потрапили вони безпосередньо до саамської, чи через балто-фінські мови, адже можна очікувати лише незначних відмінностей між прабалто-фінською та прасаамською мовами 58 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Baltic Loanwords in Saami на час, коли почалися запозичення. Отже, значних звукових змін іще не відбулося. Деякі з наведених балтійських запозичень (вісім із сорока, якщо не враховувати ##39, 40, можливо, 19) не мають відповідників у балто-фінських мовах. Хоча це лише 20%, можна зробити висновок, що балти жили в безпосередньому контакті не лише з балто-фінськими народами, а й із предками саамів, які певний (але недовгий) час мали бути їхніми сусідами. Можна припустити, що на час контактів із балтами предки саамів жили поблизу Фінської затоки та річки Неви. Це також узгоджується з описом феннів у Тацита2, який, імовірніше, можна застосувати до саамів, ніж до предків фінських народів. Із нечисленних географічних відомостей можна дізнатися, що в I столітті н. е. фенни Тацита жили десь у східній Прибалтиці, на північ від естіїв, яких вважають народом балтійського походження. Слова, що мають відповідники в балто-фінських мовах, імовірно, були запозичені до саамської в прабалто-фінський період або навіть раніше, у фіно-саамський період. Таких слів учетверо більше, ніж саамсько-балтійських паралелей, тож можна обґрунтовано припустити, що балтійські народи мали тісніші й триваліші стосунки зі своїми північними сусідами, ніж із предками саамів, у прабалто-фінський або фіно-саамський період. Кілька десятків слів балтійського походження відомі лише в північних балто-фінських мовах (фінській, карельській, інгерманландській і вепській) та саамській; з іншого боку, близько десяти балтійських запозичень трапляються лише в південних балто-фінських мовах (естонській, водській і лівській). Імовірно, що на час контактів із балтами предки балто-фінських народів жили по обидва боки Фінської затоки, а слова балтійського походження запозичувалися незалежно (Sammallahti 1984: 140). 2 Фенни — дивовижно дикі й жалюгідно бідні: ні зброї, ні коней, ні домашнього вогнища; їжею їм слугує трава, одягом — шкури, постеллю — земля; єдина їхня надія — на стріли, вістря яких через брак заліза вони загострюють кістками. Полювання однаково годує і чоловіків, і жінок, адже жінки всюди супроводжують чоловіків і вимагають свою частку здобичі. Малим дітям немає іншого прихистку від звірів і негоди, крім того, щоб сховатися під сплетінням гілок: сюди повертаються юнаки, тут знаходять притулок старі. Та вони вважають це щасливішою долею, ніж стогнати над польовою працею, гарувати над будівництвом і наражати на небезпеку власне й чуже добро, живучи надією та страхом: не боячись людей і богів, вони досягли найважчого — їм навіть бажань не потрібно. «Фенни дивовижно дикі й брудно бідні; не мають ані зброї, ані житла; їжею їм слугують трави, одягом — шкури, а постеллю — земля. Вони цілковито покладаються на свої стріли, які через брак заліза оснащують кістяними вістрями. Чоловіків і жінок однаково годує полювання, адже жінки завжди присутні й вимагають частку здобичі. Малих дітей від диких звірів і буревіїв захищає лише покривало зі сплетених гілок. Такі оселі молодих, таке пристановище старих. Та все ж вони вважають це більшим щастям, ніж стогнати над польовою працею, гарувати над будівництвом і балансувати між надією та страхом, дбаючи про власне й чуже майно. Не зважаючи ні на людей, ні на богів, вони досягли найважчого — не потребують навіть бажань». (Germania §46; переклад A.J. Church et alii). Straipsniai / Articles 59 LUCIE HOFÍRKOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK ДОДАТОК (1) Модель розходження балто-слов’янських мов, заснована на «перекаліброваній» глотохронології (див. Novotná & Blažek 2007): Примітка: *Включно з «діалектом Нарви». (2) Традиційна модель розходження уральських мов, у якій мордовські та марійська мови представлені як представники волзької гілки (пор. Collinder 1960, 11; Hajdú 1985, 173; див. також OFUJ 1974, 39): 60 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Baltic Loanwords in Saami (3) Результат глотохронологічного тесту, застосованого до фіно-угорських мов із використанням «перекаліброваної» глотохронології (див. Blažek 2010) REFERENCES Abaev II – Абаев Василий И. Историко-этимологический словарь русского языка 2. Ленинград: Наука, 1973. Aikio Ante 2006: On Germanic-Saami contacts and Saami prehistory. – Journal de la Société Finno-Ougrienne 91, 9–55. Aikio Ante 2009: The Saami loanwords in Finnish and Karelian: Academic dissertation. Available: http://cc.oulu.fi/~anaikio/slw.pdf. Álgu – Saamelaiskielten etymologinen tietokanta. Available: http://kaino.kotus.fi/algu/ Straipsniai / Articles 61 LUCIE HOFÍRKOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK Blažek Václav 2010: Was there a Volgaic unity within Fenno-Ugric? (Contribution presented at the Conference of Finno-Ugric Studies Association of Canada, Montreal, May 2010). Collinder Björn 1960: Comparative Grammar of the Uralic Languages. Stockholm: Almqvist & Wiksell. Hajdú Peter 1962: Finnugor népek és nyelvek. Budapest: Gondolat – quoted after the Russian translation of E. Xelimskij: Xajdu, Peter. 1985. Uralskie jazyki i narody. Moskva: Progress. Häkkinen Jaakko 2010: Jatkuvuusperustelut ja saamelaisen kielen leviämien (osa 2). Helsingin yliopisto. Available: http://www.mv.helsinki.fi/home/jphakkin/Jatkuvuus2.pdf. Itkonen Erkki 1961: Suomalais-ugrilaisen kielen- ja historiantutkimuksen alalta. Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura. Kallio Petri 2009: Stratigraphy of Indo-European loanwords in Saami. – Máttut – máddagat: The Roots of Saami Ethnicities, Societies and Spaces/Places, ed. by Tiina Äikäs. Oulu: Giellagas-instituutti, 30–45. Available: http://www.mv.helsinki.fi/home/petkalli/mattut.pdf. Koivulehto Jorma 2006: Wie alt sind die Kontakte zwischen Finnisch-Ugrisch und Balto-Slavisch? – The Slavization of the Russian North: Mechanisms and Chronology (Slavica Helsingiensia 27), ed. by Juhani Nuorluoto, 179–196. Korhonen Mikko 1981: Johdatus lapin kielen historiaan. Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura. LEW – Fraenkel Ernst 1962–1965: Litauisches Etymologisches Wörterbuch 1–2. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. Novotná Petra, Blažek Václav 2007: Glottochronology and its application to the Balto-Slavic languages. – I. Baltistica 42(2), 185–210; II. Baltistica 42(3), 323–346. OFUJ – Василий И. Лыткин, Клара Е. Майнтинская, Кароли Ре́дей 1974: Основы финно-угорского языкознания 1. Москва: Наука. Pokorny Julius 1959: Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. Bern-München: Francke. Saarikivi Janne 2004: Über die samischen Substratennamen in Finnland und Russland. – Finnisch-Ugrische Forschungen 58, 162–234. Sammallahti Pekka 1984: Saamelaisten esihistoriallinen tausta kielitieteen valossa. – Suomen väestön esihistorialliset juuret. Tvärminnen symposiumi 17.–19.1. 1980. Helsinki 62 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Baltic Loanwords in Saami (Bidrag till Kännedom av Finlands Natur och Folk 131), ed. by J. Gallén. Helsinki: Societas Scientiarum Fennica, 137–156. Sammallahti Pekka 1998: The Saami Languages. An Introduction. Kárášjohka: Davvi Girji. Sammallahti Pekka 1999: Saamen kielen ja saamelaisten alkuperästä. – Pohjan poluilla. Suomalaisten juuret nykytutkimuksen mukaan. Finska Vetenskaps-Societeten, 70–90. SKES – Suomen kielen etymologinen sanakirja 1–7, ed. by Y.H. Toivonen et al. (Lexica Societatis Fenno-Ugricae 12), Helsinki: Suomalais-Ugrilainen Seura, 1955–1981. Smoczyński Wojciech 2007: Słownik etymologiczny języka litewskiego. Wilno: Uniwersytet Wileński. SSA I–III – Suomen sanojen alkuperä. Etymologinen sanakirja 1–3, ed. by Erkki Itkonen, Ulla-Maija Kulonen. Helsinki: Kotimaisten kielten tutkimuskeskus ja Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, 1992–1995. Tacitus Cornelius Publius 1942: Complete Works of Tacitus, ed. by Alfred J. Church, William J. Brodribb, Lisa Cerrato. New York: Random House. Available: http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.02.0083. Thomsen Vilhelm 1890: Beröringer mellem de finske og de baltiske (litauisk-lettiske) Sprog. En sproghistorisk Undersøgelse. Kobenhavn: Lunos. Toporov III – Топоров Владимир Н. Прусский язык 3. Москва: Наука, 1980. UEW – Uralisches etymologisches Wörterbuch, ed. by Károly Rédei. Budapest: Kiadó, 1986–88. Vanagas 1980: Александрас Ванагас. Максимальный ареал балтской гидронимии и проблема происхождения балтов. – Этнографические и лингвистические аспекты этнической истории балтских народов. Рига: Зинатне, 119–123. YSS – Lehtiranta Juhani. Yhteissaamelainen sanasto. Helsinki: Suomalais-Ugrilainen Seura, 2001. ABBREVIATIONS Avest. Avestan; Balt. Baltic; Digor. Digorian; Est. Estonian; Finn. Finnish; FS Fenno-Saamic; Gmc. Germanic; Gr. Greek; IE Indo-European; Iran. Iranian; Iron. Ironian; KB Kos-modemjansk (hill) dialect of Mari; Lith. Lithuanian; Latv. Latvian; Oset. Ossetian; PB Proto-Baltic; PBS Proto-Balto-Slavic; PFP Proto-Fenno-Permic; Pol. Polish; Pruss. Prussian; PreS Pre-Saami; PS Proto-Saami; PSl. Proto-Slavic; Russ. Russian; Saa Saami: I Inari, N North, S South, U Ume; Sw. Swedish; U B Uržum-Birsk dialect of Mari; Ved Vedic. Straipsniai / Articles 63 LUCIE HOFÍRKOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK Baltų skoliniai samių kalboje SANTRAUKA Šiame straipsnyje pateikiamos kelios identifikuotos ir menamos samių baltiškos kilmės leksemos, siekiant nustatyti platesnius samių ir Volgos upės baseino finų interferencinius ryšius. Reziumuojant daroma išvada, kad 8 lyginami samių ir baltų žodžiai iš tirtų 40 baltų, samių ir Volgos upės baseino finų leksinių atitikmenų nesuponuoja baltų ir finų izoleksų. Vadinasi, galima iškelti hipotezę, kad baltų ir samių protėviai, bent jau trumpą laiką, tiesiogiai kontaktavo. Interferencinė teritorija gali būti apibrėžta Nevos upės baseinu. ACKNOWLEDGEMENT The present study was prepared in cooperation with the Centre for Interdisciplinary Research of Ancient Languages and Older Stages of Modern Languages (MSM 0021622435) and thanks to the grant GAAV, Nr. IAA901640805. Įteikta 2011 m. kovo 14 d. LUCIE HOFÍRKOVÁ Masaryk University, Brno A. Nováka 1, 60200 Brno, Czech Republic [email protected] VÁCLAV BLAŽEK Masaryk University, Brno A. Nováka 1, 60200 Brno, Czech Republic [email protected] 64 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV