Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke

RAINER ECKERT Наукові напрями досліджень: балто-славістика, балтистика, славістика, історична морфологія балтійських і слов’янських мов, етимологія, фразеологія балтійських і слов’янських мов, лексикологія, мова балтійського та слов’янського фольклору, історія балтистики і славістики. ДО ФРАЗЕОЛОГІЇ В БІБЛІЇ ЙОГАННА БРЕТКЕ До фразеології Біблії Йонаса Бреткуна АНОТАЦІЯ Повний переклад Біблії литовською мовою, здійснений Йоганном Бретке наприкінці XVI століття, містить велику кількість складних одиниць (ідіом, фразем). Щодо біблійних фразеологізмів важливо розрізняти дві категорії: 1) одиниці, що походять від біблійних ідіом; 2) одиниці, що пов’язані з певними ситуаціями. Гаральд Бургер у своєму посібнику з фразеології описав ефективний метод виявлення ідіоматичних виразів у давніх перекладах. Зокрема, він показав один із типів еквівалентності ідіоматичного вживання: «мова оригіналу: одне слово — мова перекладу: фразема». Так, у перекладі Біблії Лютером одному слову може відповідати прийменникова фраза в перекладі Бретке. Крім того, фразеологізми варіюються й часто трапляються в різних формах. Нарешті, згадано приклади фразеологізмів, що виконують функції речення, як-от вітальні формули. АНОТАЦІЯ Перший повний переклад Біблії литовською мовою, здійснений Йоганном Бретке наприкінці XVI століття, містить багато складних одиниць (ідіом, прислів’їв тощо). Щодо біблійних фразеологічних одиниць важливо розрізняти дві категорії: 1) одиниці, які походять КЛЮЧОВІ СЛОВА: фразеологізм, фразема, фразеологічна текстема, фразеологічний варіант, перекладна калька (калькування), фразеосхеми, figura etymologica, фразеологічні бібліцизми (біблійні фразеологізми). КЛЮЧОВІ СЛОВА: фразеологізм, фразема, фразеологічна текстема, фразеологічний варіант, переклад, фразеологічна схема, figura etymologica, біблійні фразеологізми. Straipsniai / Articles 9 RAINER ECKERT до біблійних ідіом; 2) одиниці, що сягають певних ситуацій. Один із дієвих методів дослідження ідіоматичних виразів у давніх перекладах описав Harald Burger у своєму «Посібнику з фразеології». Серед іншого він указав на такий тип еквівалентності ідіоматичних уживань: «вихідна мова: слово — цільова мова: словосполучення». У перекладі Біблії Luther одному слову може відповідати прийменникове словосполучення в перекладі Bretke. Фразеологічні одиниці часто трапляються в різних варіантах. Нарешті, я навів приклади фразеологічних одиниць, що функціонують як речення, наприклад формули привітання. ВСТУП На обґрунтування теми наведу таке: я роблю спробу викласти міркування про фразеологію в першому повному перекладі Біблії литовською мовою, здійсненому Johann Bretke, оскільки тексти складаються не лише з «вільних речень», а ті — не лише з більшою чи меншою мірою «вільних словосполучень», а й зі специфічних (стереотипних) речень і специфічних словосполучень (сталих, ідіоматичних). Отже, комбінаторика, завдяки якій утворюються речення й тексти, не обмежується поєднанням елементарних (мінімальних) одиниць, а охоплює також цілі блоки (немінімальних) одиниць, які безпосередньо беруть участь у побудові речень і текстів. Це стосується й тексту Біблії. У цьому зв’язку особливий інтерес становить низка самоописів у Біблії. Згадаймо хоча б такі цитовані вислови, як загальновживана мова або прислів’я у Біблії Luther, які Johann Bretke передав як kalbefis (відповідно kalbefys), а також як paſaka і prikalbefys, пор.: (1) Ir anis ieme pinigus, ir dare, kaip buvo pamokiti. Schitai [toios paſpalitwas kalbeſis tarp Sżidu [iſcheio ta paſaka tarp Sżidu] ik ſchei dienai – Vnd ſie namen das geld, vnd theten wie ſie gelert waren. Solchs iſt eine gemeine rede worden bey den Jūden, bis auff den heutig tag – At illi, accepta pecunia, fecerunt, sicut erant docti. Et divulgatum est verbum istud apud Judaeos usque in hodiernum diem (Mt XXVIII 15) або (2) Bila iam io Apaſchtalai, Schitai atwirai kalbi, ir ne kalbi ne wieno prikalbeſio – SPrechen 3u jm ſeine Jünger, Sihe, nu redelſtu frey heraus, vnd jageſt kein Sprichwort – Dicunt diſcipuli eius: “Ecce nunc palam loqueris, et proverbium nullum dicis” (Jn XVI 29). (Тут і далі відповідні цитати з Вульгати наводжу за NVBS). У прикладах (1) і (2) — і, ймовірно, також деінде — безперечно, йдеться про текстові місця з переносним значенням. Прислів’я тут ужито в набагато ширшому значенні — порівняння, притча. Однак певна сталість і семантична специфічність притаманні їм так само, як і одиницям фразеології. 10 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke У багатьох місцях у мові Біблії, виразній і наочній, використовуються образи. Образність, емоційність і експресивність, однак, є питомими царинами фразеології. У післявоєнний період фразеологія сформувалася як самостійна лінгвістична дисципліна, однак результати її досліджень досі недостатньо використовують у мовному аналізі й, наприклад, у лексикографічній практиці. Особливо це стосується давніших текстів. Не випадково після переломних подій 1989/1990 років фразеологічні дослідження знову приділили більше уваги сакральним текстам. Так, 1996 року в польському місті Ополе відбулася перша конференція на тему «Фразеологія і релігія», матеріали якої вийшли друком 1997 року1. Упродовж усього останнього десятиліття з’явилося чимало праць про фразеологію в Біблії, бібліїзми у фразеологічному складі різних мов тощо, хоча слід зазначити, що ця тематика цікавила дослідників і в попередні періоди. Ці праці дедалі виразніше засвідчували, що фразеологія окремих мов значною мірою зазнала впливу Святого Письма; при цьому в розвитку фразеології кожної національної мови відбулося цікаве поєднання міжнародного й національного. Нарешті, після тривалого періоду розроблення синхронічних фразеологічних досліджень їх необхідно доповнити діахронічними (історичними) фразеологічними дослідженнями. У цій галузі вже досягнуто певних результатів: згадаймо хоча б праці Harald Burger з історичної фразеології німецької мови або підготовку історико-етимологічних описів фраземіки окремих слов’янських мов, яку здійснюють Valerij Mokienko та його група (Бирих, Мокиенко, Степанова 1998). Історична фразеологія балтійських мов іще перебуває на початковому етапі розвитку. Я долучився до цього молодого напряму досліджень монографією (Eckert 1991) і низкою статей з історичної фразеології литовської, латиської та давньопрусської мов. У цьому контексті особливе місце посідає дослідження фразеології першого повного перекладу Біблії литовською мовою, виконаного Johann Bretke. Перш ніж безпосередньо перейти до розгляду теми, слід коротко сказати дещо про вживане мною поняття фразеології, докладніше викладене в монографії (Eckert, Günther 1992). Як родове поняття я використовую фразеологізм (−ми) для позначення мовних одиниць, які характеризуються 1 Frazeologia a religia. Problemy frazeologii europejskiej 2, за редакцією Andrzeja M. Lewickiego та Wojciecha Chlebdy. Warszawa: Energeia, 1997. Straipsniai / Articles 11 RAINER ECKERT вирізняються такими ознаками: 1) специфічною семантикою, 2) надслівним характером (тобто формально фразеологізми більші за словоформи) і 3) особливою функцією. Щодо останньої, то вони поділяються на: 1) фразеологізми, еквівалентні члену речення = фраземи та 2) фразеологізми, еквівалентні реченню = фразеотекстеми. Фраземи характеризуються різними ступенями ідіоматичності, тобто їхнє значення не можна (або принаймні не повністю) вивести зі значень їхніх компонентів. Їхнє цілісне значення співіснує з буквальним значенням, причому останнє не реалізується. Визначальною для їхнього вживання є фразеологічна семантика, що виникла внаслідок перенесення значення. Фраземи поєднуються в реченні зі словоформами й виконують функцію членів речення. На цьому ґрунтується їхній поділ на класи фразем (за певною аналогією до частин мови). Фраземи разом зі словоформами та вільними словосполученнями утворюють речення. Фразеотекстеми є завершеними висловлюваннями. Вони можуть поєднуватися з реченнями (у складних реченнях) і разом із реченнями утворюють тексти. До них належать, наприклад, прислів’я (паремії), афоризми, формули привітання тощо. Вони позначають факти й ситуації. Їхня семантика, порівняно із семантикою фразем, двошарова, адже складається з: 1) буквального значення (звідси їхня перекладність іншими мовами) і 2) узагальнювального смислу, який є визначальним для їхнього вживання. Семантика певною мірою закріплює фразеологізми — завдяки цьому вони набувають високого ступеня стабільності. Окремі компоненти можна опускати або замінювати іншими, тобто виникає варіантність фразем і фразеотекстем. Цим вони також істотно відрізняються від вільних словосполучень і «вільних речень». Образність, експресивність, емоційність та інтенсивність відіграють визначну роль у сфері фразеології. Надалі я переважно розглядатиму фраземіку й лише наприкінці дуже стисло зупинюся також на фразеотекстеміці (насамперед на деяких прислів’ях). ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ БІБЛІЇ 1. Загалом слід розрізняти дві категорії біблійних фразеологізмів: 1) фразеологізми, що безпосередньо походять від мовних одиниць у Біблії (Володимир Гак називає їх біблійними фразеологізмами з Zi- 12 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke tatcharakter (Гак 1996: 10)) und 2) Phraseologismen, die keine direkte Quelle in Form einer sprachlichen Einheit aufweisen, sondern eine bestimmte Situation (Begebenheit) aus der Heiligen Schrift widerspiegeln (Nach Gak – situative biblische Phraseologismen). Спочатку наведемо два приклади (фразему й фразеотекстему) першої згаданої категорії: (3) werkļmas ir griežumas dantų – heulen und zeenklappen (Лк XIII 28). Цій фраземі відповідає в сучасній литовській мові dantų griežimas ‘ajmanavimas’ (LKŽ 60), а в сучасній німецькій Heulen und Zähneklappern ‘загальний страх і відчай’ (MDL 212); (4) ką raščiau, tatai raščiau – was ich geschrieben hab, das hab ich geschrieben (Ів XIX 22). Пор. лат. quod scripsi, scripsi. Фразеотекстема має такий смисл: «Що зроблено, те зроблено, і цього вже не можна змінити». Йдеться про афоризм, який, за переказами, походить від вислову Понтія Пілата, коли той відмовився змінити напис, який мали розмістити над головою Христа на хресті. До другої категорії — так званих ситуативних біблійних фразеологізмів — належить, наприклад, такий приклад: (5) сучасна лит. atpirkimo ožys — про людину, на яку звалюють провину інших (LKŽ VIII 1029): нім. Sündenbock: рос. козёл отпущения. Пор. такий уривок із 3 Мойсея XVI 22: (6) Jog schitaipo Awins wifsus ių nuffideghimus ant sawens ing Pufchcze nu neſchtu, ir tepaliekt ghi puſtineie – Das also der Bock alle jre miſſethat auff jm in eine wildnis trage, und laſſe jn in die wuſte. Надалі я не розглядатиму останню згадану категорію фразеологізмів, які лише вторинно утворилися на основі біблійних ситуацій (контекстів) і не пов’язані з мовними одиницями в тексті Біблії. 2. Під час оцінювання біблійних фразеологізмів, що походять від мовних одиниць у тексті Святого Письма, порівняно, скажімо, з дослідженням фразеології сучасних мов постає істотна проблема: ми не володіємо мовною компетенцією щодо попередніх епох і не можемо точно визначити ступінь ідіоматичності певних зворотів. Тому багато що залишається гіпотетичним. Отже, на мою думку, в історичних дослідженнях фразеології слід виходити з дуже широкого розуміння фразеології, що охоплює не лише фраземи й фразеотекстеми, а й передфразеологічні звороти з низьким ступенем ідіоматичності (наприклад, такі, що лише сигналізують про певні ступені інтенсивності) і навіть просто сталі (стабільні, стереотипні) звороти. Straipsniai / Articles 13 R A I N E R E C K E R T У цьому сенсі я хотів би коротко розглянути два типи таких зворотів: a) Такі, в основі яких лежить певна граматична схема (деякі дослідники називають її також фразеосхемою), як-от типові литовські звороти, що складаються з інфінітива II (būdinys) + особової форми дієслова, причому обидві форми мають той самий корінь. За значенням вони виражають підсилення, інтенсифікацію семантики, закладеної в дієслівному корені, і тому їх не слід розглядати лише як суто граматичну категорію. Пор. звороти типу gužė gužės у: (7) iog Strowe (upe) warlemis gu̇žete gu̇žes (krebždes) – що річка кишить жабами (2 Мойс. VIII 3)2; зворот dengte apdenge у: (8) Коли Аарон простягнув свою палицю й руку на Єгипет, і [прийшли] жаби, то єгипетську землю вкрили жаби [вкриту жабами] – І простяг Аарон руку свою на води єгипетські, і вийшли жаби, і покрили єгипетську землю (2 Мойс. VIII 6). b) У біблійному перекладі Брете можна виявити значну кількість зворотів типу figura etymologica. Це ще не сформовані фразеологізми, але в наведеному нижче прикладі, здається, вже наявна певна семантична спеціалізація, яка наближає цю фігуру до фразеологізму; пор.: (9) Bet kaip tą Regeghima regeio, toiaus dumoiom eiti ing Macedonia... – А коли він побачив це видіння, тоді ми відразу задумали вирушити до Македонії... – Ut autem visum vidit, statim quaesivimus proficisci in Macedoniam (Дії XVI 10); (10) Tikejose regėjima regis (Вілентас, Epistolos ir Evangelios 156 – за LKŽ XI 360). Пор. також сучасне нім. Gesichte haben «передбачати майбутнє» (WW 268) і лат. visa videre «бачити віщі сни». 3. Реформація вважала одним зі своїх головних завдань донести Слово Боже до людей, причому мовами, які вони розуміли й якими користувалися. Як відомо, переклад Біблії Мартіном Лютером ранньонововерхньонімецькою мовою мав велике значення для поширення протестантського вчення в Північній, Східній і Південно-Східній Європі та для започаткованого цим першого перекладу Святого Письма різними мовами цього регіону. У цьому контексті слід розглядати виникнення давньої балтійської писемності у XVI столітті… 2 Siehe Rainer Eckert (1987: 20), wo zu der Wendung aus der Bibelübersetzung des Bretke noch. lit. krebždėte krebžda – von einem Gewimmel von Wildenten (LKŽ VI 487) und russ. kimša kišit – von einem großen Gewimmel, gestellt wird. 14 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X I V – L X V Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke …класифікувати і, зрештою, також видатний подвиг Йоганна Бретке — перший переклад усієї Біблії балтійською мовою, а саме литовською, в останній третині XVI століття. За основу йому слугував насамперед переклад Лютера, проте частини він перекладав також із латини. Досліджуючи фразеологізми в такому тексті, слід зважати на низку особливостей: а) Насамперед, звісно, характерним є особливо тісний зв’язок із джерелами. Священного тексту потрібно суворо дотримуватися, і вільності не допускаються беззастережно. Водночас переклад має бути доступним і зрозумілим слухачеві та читачеві. У цій напруженій взаємодії виникають особливі проблеми, коли у перекладі потрібно передавати фраземи вихідної мови (тобто безпосереднього джерела) цільовою мовою. Сучасна лит. фразема (sàvo) krỹžių nešti ‘дуже бідувати’ (FŽ 353) уже має попередника і варіант у Біблії Бретке, які тісно наслідують відповідне місце в Лютера: (11) ir jei kas ne neſchaie krížaus sawa ir eit paskui manes: ne gal buti mana Apaſchtalas – Vnd wer nicht ſein Creutz tregt, vnd mir nachfolget, der kan nicht mein Jĕnger ſein – Et, qui non baiulat crucem suam et venit post me, non potest esse meus discipulus (Лк XIV 27); (12) Kurſai mane nor ſekti, te uſsigina pats sawe ir teim Krížu ant sawes – Хто хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест на себе і йде за мною (Мк VIII 34). Пор. нім. нести свій хрест; узяти свій хрест на себе ‘терпляче зносити свої страждання’ (MDI 271); цей вислів також уже існував у латинській мові, хоча, безперечно, у тих випадках, де йдеться про те, що Ісус несе свій хрест, маємо ще допразеологічне словосполучення. У низці інших випадків наявні переклади дієслівних фразем, що близько наслідують джерело, наприклад bùrną laikýti ‘мовчати’, досл. ‘тримати рот’ і láužti širdį ‘(майже) вбити когось горем’, досл. ‘розбити серце’: (13) Бо ось бідному пригнобленому надія, що його злочестивість триматиме рот закритим – Vnd ift des Armen hoffnung, das die bosheit wird iren mund müſſen zuhalten – et erit egeno spes, iniquitas autem contrabet os suum (Йов V 16); (14) Що ви робите, плачучи й розбиваючи моє серце? – Що ви робите, плачучи та розбиваючи мені серце? – Тоді Павло відповів: «Що ви робите, плачучи й завдаючи болю моєму серцю?» (Дії XXI 13). Фразема bùrną laikýti не є характерною для литовської літературної мови; згідно з даними FŽ 114, вона трапляється в західних і північно-західних говірках, а також у Крістійонасі Донелайтісі, Філіпі Ругісі, Йоганнесі Бродовському Straipsniai / Articles 15 R A I N E R E C K E R T і Ієва Сімонітіте. До речі, у біблії Квандта тут трапляється дуже подібний вислів (sawo burną užlaikyti), який також, імовірно, виник під німецьким впливом, пор.: (14a) Ir yra warg=dieno nuflitikkėjimas, kad piktenybe turrės sawo burna užlaikyti. Що стосується фраземи láužti širdį, то в пізніших джерелах мені не вдалося її виявити. У Словнику Литовської академії (LKŽ XIV 884) зафіксовано лише фраземи з дієсловами з префіксами та іншими значеннями, тому я припускаю, що в обох випадках Брете наводить відповідники до нім. den Mund halten («мовчати») та das Herz brechen («розбивати серце»), які тісно наслідують лютерівський взірець. Латинський оригінал із дієсловом affligere — «кидати із силою; розбивати; валити на землю, ранити; пригнічувати дух; обтяжувати серце» — помітно відрізняється формально. У біблії Квандта маємо вислів типу «обтяжувати серце», пор.: (14b) Bet Powil’s atfake: ką dárote jūs, werkdami, ir mano Birdį funkindami? Зазвичай Брете досить добре розуміє фраземи в лютерівському оригіналі й відповідно правильно їх відтворює, хоча нерідко й близько наслідуючи Лютера. Далі наведу один із небагатьох невдалих випадків перекладу: (15) Anis wiſzą ſawa Nora iſchpilde ant manes – Вони вилили на мене iren mut mit einander an mir geküelet – Aperuerunt super me ora sua (Йов XVI 10). Не випадково Йонас Пальоніс виправив у своєму коментарі досить незрозумілий переклад цієї предикативної фраземи у Брете, наведений у B RR 14, а саме: (16) Jie visą savo apmaudą išgiežė ant manęs, пор. лит. apmaudą giežti ant ko, kam «злитися; зганяти на комусь свою злість». Сучасний нім. sein Mütchen an j-m kühlen означає «зганяти на комусь свій запал (поганий настрій, злість)». У Лютера трапляється ще недимінутивне Mut, але він уже вживає також mütlein, пор. LSR III 664 (докладніше див.: Eckert 2004). б) Слід зважати на те, що вислів у джерелі, тобто в Лютера, відрізняється від сучасної німецької мови, і відповідно слід оцінювати перекладний відповідник у Брете. У цьому плані повчальними є такі приклади: (17) ...wadinamas Hiobas, tas buwa praſtas ir geras [teiſus] Diewobians ir pikta wengis – Йов на ім’я, він був простим і праведним, богобоязливим і віддалявся від зла –...nomine Job, et erat vir ille simplex et rectus ac timens Deum et recedens a malo (Йов I 1); (18) Er ne dabóieisi mana Tarno Hiobo? Neſa nera iem ligaus Sžemeie, praſtas ir geras /teiſus/, Diewo bijans ir pikta wengis – Хіба ти не звернув уваги на мого слугу Йова? Адже немає на землі йому рівного, простого й праведного, богобоязливого та такого, що уникає зла – Hastu nicht acht gehabt auff meinen knecht Hiob? Denn es 16 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke немає йому рівного в краї, простий і праведний. Богобоязливий... – Numquid considerasti servum meum Iob, quod non sit ei similis in terra, homo simplex et rectus ac timens Deum et recedens a malo (Йов I 8). Римована формула, або формула-пара schlecht und recht, відома вже в середньоверхньонімецькій мові; Лютер уживає її у своєму перекладі Біблії кілька разів — окрім наведених вище місць, ще у 2 Сам XV 3 та Псалмі XXV 21. Щодо останнього місця див.: (18a) Pratibe ir teifibe [це] береже мене, бо я на Тебе чекаю – Schlecht und recht охороняли мене, бо я на Тебе покладаю надію (TE 84–85)3. Die frühneuhochdeutsche Wendung schlecht und recht hatte die Bedeutung ‘einfach (=schlicht) und richtig’, vgl. LSR III 853. Erst nach Luther veränderte sich die Bedeutung immer mehr zum Negativen, vgl. heutiges schlecht und recht ‘mit Mühe, in unvollkommener Weise’; mehr schlecht als recht ‘so gut es möglich ist, aber unvollkommen’ (MDI 415). Bretke überträgt schlecht (=schlicht) überzeugend mit Hilfe des wohl aus dem Slawischen entlehnten prastas, das auch die Bedeutung ‘einfach’ (neben dem schon mehr negativen ‘arm, gering’) haben konnte, vgl. Skardžius (1931: 176). Für die zweite Komponente der Paarform setzt er geras bzw. teisus, das u. a. auch die Bedeutung ‘redlich, rechtschaffen’ hat. In der Quandt-Bibel steht für diese Zwillingsform in beiden Textstellen wiernas ir teisus, wobei wiernas wiederum ein Slawismus ist, der die Bedeutung ‘treu, gläubig, redlich’ hatte, vgl. Skardžius (1931: 236). c) Тісний зв’язок перекладача з оригіналом зрештою порушує питання запозичення, а у випадку фразеології — передусім калькування, тобто перекладного запозичення, яке, однак, часто нелегко визначити. Можливо, можна припустити, що в наведених вище випадках, як-от burną laikyti, širdį laužti, а також у низці інших прикладів маємо справу з такими кальками. Однозначно можна визначити часткові, або гібридні, перекладні запозичення, які характеризуються тим, що один компонент безпосередньо перенесено (запозичено) з мови-джерела, тоді як інший компонент (або інші компоненти) перекладено, пор.: (19) PONas ufžu ius Baiu mufch [воюватиме] – ГОСПОДЬ битиметься за вас... – Dominus pugnabit pro vobis (2 Мойсея XIV 14). Для streiten Bretke вживає baju mušti, що сягає східнослов’янського *bojb biti «вести бій». Литовське mušti є перекладом східнослов’янського biti, тоді як bojb (польськ. boj, білорус., рос. boj) було безпосередньо запозичено до литовської як bajus, bojus «суперечка, битва», причому, судячи з даних 3Ця праця стала доступною мені лише незадовго до завершення цієї статті. Straipsniai / Articles 17 RAINER ECKERT у Fraenkel (LEW I 30) у Bretkun та в Kniga Nobaznistes. У мові литовського фольклору, до речі, поширена фігура етимологічна mūši mūšti «вести бій, воювати», пор.: (20) Я був на великій війні, там великий бій били, там огорожу з мечів звели (із збірки народних пісень Л. Рези, за LKŽ VIII 454–455). Також східнослов’янське *biti bojb становить фігуру етимологічну, безперечно дуже давню з огляду на чергування голосних у корені. Вона засвідчена такими прикладами, у яких уже помітне певне семантичне зміщення, пор.: (21) давньобілоруське боем бул ‘пробився бійкою, побиттям’ (GSBM 120; приклад походить із XV століття); (22) рос. діал. Чему ж меня отец-мать не учила – До кровавого боя не била «Чому ж мене батько-мати не вчили — до кривавого бою не били» (околиця Смоленська — за SRNG 66). Передача baju muš ti словом kariauti «вести війну» вказує на первісне значення вислову. Skardžius (1931: 37) виводить давньолитовське bajus, bojus з білоруського boj або польського boj. На мою думку, передусім джерелом могла бути східнослов’янська мова. Цікаво, що в цьому місці в Біблії Квандта також стоїть karauti (відповідно до ранньонововерхньонімецького оригіналу streiten та Вульгати pugnare): (22a) Господь воюватиме за вас... d) Не можна виключати, що в низці випадків Bretke пропонує для окремих словоформ у тексті Лютера описові відповідники, які є словосполученнями. Важко визначити, чи вони усталені або навіть дещо ідіоматичні. Пор. нім. frönen – лит. dirbti per baudžiavą: (23) Ідіть же працюйте на панщині (виправлено з baudžiwą) – Тож ідіть тепер і працюйте (2 Мойсея V 18); нім. pfeifen – лит. giedojome wamzdeis: (24) Ми співали вам під сопілки (wam/ḑziu), а ви не танцювали – Ми вам грали на сопілках, а ви не танцювали – Cantavimus vobis tibiis, et non saltastis (Лк VII 32). ДО ВИЯВЛЕННЯ ФРАЗЕМ У БІБЛІЙНОМУ ТЕКСТІ БРЕТКЕ 1. Гаральд Бургер докладно досліджував ідентифікацію фразем у давніших німецьких текстах (Burger und andere 1982: 346–382) і зокрема розглядав ознаки, які можна виявити в перекладних текстах і які походять- 18 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke лять (op. cit.: 356–360). Із його типології відповідників я хотів би розглянути лише один тип, численні приклади якого знайшов у зібраному мною матеріалі. Йдеться про тип «мова оригіналу: одне слово — цільова мова: словосполучення», для якого, однак, необхідні додаткові критерії ймовірного фразеологічного характеру словосполучення в цільовій мові. У перекладі Біблії Бретке можна виявити значну кількість прикладів, які утворюють дві підгрупи: a) У вихідній мові (тексті Лютера) є прийменник ранньонововерхньонімецької мови fur «перед», якому у цільовій мові — давньолитовській — відповідає зворот po akim (дослівно: «перед очима»), що сполучається з назвами осіб, установ, народів тощо, які стоять у родовому відмінку однини або множини, пор.: (25) ...idant mano Wardą neſchotu po akim Pagonų ir karalių, ir po akim waikų Iſrael – щоб він ніс моє ім’я fur перед поганами, і fur перед царями, і fur перед синами Ізраїля — ut portet nomen meum coram gentibus et regibus et filiis Israel (Дії IX 15); (26) Po akim Karaliaus ne tieſa dariti (...) ira ne apikanta. Nefa per teiſibe Sołtas ira pałtiprinamas – (1546) Fur den Königen чинити неправду — гидота. Бо справедливістю зміцнюється престол — Abominantur reges agere impie, quoniam iustitia firmatur solium (Пр. Сол. XVI 12). У цьому прикладі слід припустити, що Бретке користувався виданням Біблії 1546 року, а не виданням 1522 року, адже там читаємо: Es iſt der könige grewel wo ſie gottlos handeln. Denn durch gerechtickeyt wird der thron gefertiget. Латинський текст-основа також не дає підстав для вживання po akim; підставою є лише переклад Лютера 1546 року. b) У багатьох прикладах прийменник ранньонововерхньонімецької мови fur «перед» уживається у сполученні із займенниками, і відповідно — давньолитовський зворот po akim: (27) Ir kada iſchwilawo (iſhwiſdawo) io ne cʒistos Dwaſias, parpuldawo po io akim, ſchauke, ir biloio. Tu eſi Diewo Sunus – І коли нечисті духи бачили його, падали fur перед ним, кричали й говорили: «Ти — Син Божий!» — Et spiritus immundi, cum illum videbant, procidebant ei et clamabant dicentes: „Tu es Filius Dei!“ (Мк III 11); І тут саме переклад Лютера є підставою для вживання po akim. (28) Jei paſſėdes walgiſi ſu Ponu, tad dabokes. Kas po tawa akim ira – Коли сядеш їсти з володарем, то зважай, кого fur маєш перед собою — Quando sederis, ut comedas cum principe, diligenter attende, quae apposita sunt ante faciem tuam (Пр. Сол. XXIII 1). Тут я також припускаю, що Бретке, найімовірніше, користувався виданням Лютера 1546 року (щойно процитованим), хоча у виданні 1522 року теж є fur: So mercke drauff was fur dyr ſtehet. Однак у латинському тексті-основі тут стоїть виразніше ante faciem «перед обличчям». Straipsniai / Articles 19 R A I N E R E C K E R T c) У деяких випадках Bretke відтворює наявне у Luther bey dir mit po tawa akim: (29) Kas po tawa akim ko ƒtow? – Хто вважається bey dir чимось? – Quid ad te? (Hiob XXXV 3); (30) Neƒa ir tarnƒibes po tawa akim ne tamƒibes ira. Ir naktiſ ƒzib kaip diena, tarnƒibe ira kaip ƒchwieƒibe – Бо й темрява не є темрявою bey dir, і ніч сяє, як день, темрява — мов світло, — etiam tenebrae non obscurabuntur a te (Ps 139 12). d) У низці випадків po akim ira відтворює наявність, існування чогось: (31) ...neƒa Piuwe po akim ira – бо жнива настали – quoniam adest messis (Mk IV 29); (32) Schi tai, hadina po akim ira, kaip Sunus ƒzmog aus ingi rankas Griefchnuj tur buti iſchdu- tas – Ось година, коли Син Людський буде виданий у руки грішників, – ecce appropinquauit hora (Mt XXVI 45). У виданні 1522 року текст дещо відрізняється: ƒihe, die ƒtund iſt er bey komen (d.h. ist herbeigekommen) подібно до латинського оригіналу (наблизитися, підійти). Водночас слід зазначити, що в кількох поодиноких випадках Bretke перекладає словосполучення von ihren Augen як pa akim iu, а vor mein Angesicht як mano akim, тобто цілком дослівно: (33) Girpelnei ne iſſilaika po tawa akim – Нечестивці не встоять перед очима твоїми – neque permanebunt iniusti ante oculos tuos (Ps 5 6); (34) Eƒch Wieƒchpati wiƒsada tureiau po mano akim – (1546) Я завжди мав Господа перед обличчям своїм (Apg II 25). У виданні Luther 1522 року тут: Ich hab den herren allȝeyt furgeſeſt fur meyn gesicht (Apg II 25). Не вдалося остаточно з’ясувати, чи вже за часів Bretke спостерігалася варіантність po akim // po akiu. У своїй монографії Jolanta Gelumbeckaitė (2002: 167–168) дотримується думки, що pa akiu у наступному прикладі було виправлено на pa akim: (35) ...nuleida pa akiu (виправлено на: pa akim) Jesaus – посеред них для Ісуса – summiserunt... ante Iesum (Lk V 19). На підставі наявних у моєму розпорядженні даних я не зміг визначити, чи так само це було в наведених нижче прикладах: (36) ... ir nuwede ghi po akiu (po akim) Rodos –...і привели його перед раду – et adduxerunt in concilium (Apg VI 12); (37) Ir atwadina anus po ƒawo akiu (po sawo akim) – і поставили їх перед собою (Apg IV 7). Нарешті, відбувається чергування конструкцій į akis // po akim «назустріч»: 20 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X I V – L X V Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke (38)...ir kaip ne mȧgzas furtmas prieſch mus buwo (po akim, į akis) wissa nussitikȩghima sziwato pametem – (1546) und nicht ein klein Vngewitter vns wider war, war alle hoffnung vnſers lebens dahin – et tempestate non exiqua imminente (Apg XXVII 20). До речі, це місце у виданні Лютера 1522 року має формулювання, відмінне від щойно наведеного: vnd nit eyn kleyne vnftumickeyt vns auff dem hals lage, war alle hoffnung vnſers lebens dahyn. Так само Вульгата має тут інше формулювання. Слід наголосити, що po akim // į akis з огляду на його значення слід розглядати як окремий від фразеологізму po akim ‘перед’. Варто зазначити, що типологічно зв’язки між ранньонововерхньонімецьким fur ‘перед’ і давньолитовським po akim можна зіставити з етимологіями лат. coram та грец. ἐν-ώπιον; пор. лат. coram — прийменник ‘перед очима; у присутності; перед’, що походить від co(m) ‘з’ + ōram, від ōs, ōris ‘рот, обличчя, отвір’4, а грец. ἐν-ώπιον — прийменник зі значеннями 1. ‘проти (напроти)’, 2. ‘перед’, 3. ‘стосовно’, 4. ‘у присутності’ — пов’язаний зі свого боку з грец. ὤψ, ἡ, Pl τα ὦπα ‘погляд; вигляд; мн. ‘очі, обличчя’; пор. гомерівське εἰς ὦπα ἰδέασθαι ‘дивитися в обличчя; зазирати в очі’. Детальніше див. Eckert (2004: 51–62). 2. Важливим критерієм для виявлення фраземи, на мою думку, є знаходження варіантів фраземи (у біблійному тексті Брете, в інших пам’ятках давньолитовської мови, а також у мові джерела). Вільні словосполучення не мають варіантів. Далі наведу лише кілька прикладів із численних випадків, пор.: a) Іменникова фразема в Лютера heulen und zeenklappen5, сучасна форма якої — Heulen und Zähneklappern ‘загальний страх і відчай’ (MID 212), у Брете представлена такими варіантними зворотами: (39)...werkſmas ir grieſzumas dantų – Da wird ſein heulen vnd zeenklappen – Ibi erit fletus et stridor dentium (Лк XIII 28): kaukim as ir dantu drebeghimas (у Галла: kaukim as ir dan-tu klabeghimas) (Мт XIII 42). Б. Вілентас має verksmas ir griežimas dantų (за LKŽ XVIII 760), тоді як у сучасній литовській мові засвідчено вже скорочений варіант dantų griežimas (FŽ 129). b) Дієслівну фразему griežti dantis ant ko або griežti dantimis ant ko, дослівно ‘скреготіти зубами (зубами) на когось’, із фразеологічним значенням ‘злитися на когось’, засвідчує таке місце: 4 Siehe Alois Walde (1910: 191). Für den wertvollen Hinweis auf latein. cōram und griech. ἐν-ώπιον in der Diskussion zu meinem Vortrag bin ich Frau Prof. Dr. Jolanta Gelumbeckaitė (Frankfurt) sehr dankbar. 5 Keith Spalding (HDGFU III 1319) наводить у Ганса Закса такий варіант: heulen, grießgramen und zeenklappern. Straipsniai / Articles 21 RAINER ECKERT (40) Kaip tai girdeio, eio iemus per schirdi, ir griežę dantis (dantimis) ant jo – (1546) DA fie solchs hōreten, Giengs jnen durchs hertz, vnd bißen die zeene zufammen vber jn – Audien-tes autem haec, dissecabantur cordibus suis et stridebant dentibus in eum (Дії VII 54). Видання 1522 року має дещо відмінний варіант: Da fie solchs horeten, zůschneyds yhn yhr hertz, vnd kyrreten mit zeenen vbir yhn. Давньолитовське griesze dantis, очевидно, має морфологічний варіант griesze dantimis. Новий академічний словник литовської фразеології (FŽ 131–132) наводить цілу низку варіантів цієї фраземи: danįti giẽžti, danįti griežti, dančių griežti, dantis griežti und dantimis griežti — усі зі значенням ‘злитися; гніватися’. А. Куршат (LDW I 646) фіксує ще й варіант sàvo iltį grięžti ant ko (дослівно ‘скреготіти своїм оком на когось’) ‘злитися на когось’. c) У Брете відповідниками нім. zu Herzen nehmen: deti širdina, а також deti širdiesp(i): (41) Bei dek schirdina mana pamokſła – Vnd nim zu herczen meine Lere – Inclina aurem tuam et audi verba sapientium, appone autem cor ad doctrinam meam (Притч. Сол. XXII 17); (42) ...ir giwenafis tai deſt schirdielpi – vnd der Lebendige nimpts zu hertzen (Екл. VII 3). d) Прислівникова фразема iš visos sylos у Брете трапляється також у варіанті iš visų sylų, пор.: (43) Milek Wieſchpati Diewa tawa iſch wiſsas schirdes tawa, ir iſch wiſsas duſchas tawa, ir iſch wiſsa filas (isch wissu silu) tawa – Du solt Gott deinen HERRN lieben, von gantzem hertzen, von gantzer ſeele, von allen krefften... (Лк X, 27). У примітках до видання тексту Нового Завіту (Range Ed 488) звертають увагу на явище сандгі у wissa silas (< visos sylos), а також на звороти у текстах-джерелах: Лютер — von allen krefften, Вульгата — et ex omnibus viribus tuis. 3. Підказкою для виявлення фраземи є закріплення образу та звороту, що цей образ відтворює, у певній культурі й мові, завдяки чому такий зворот чітко відмежовується від подібних, але окремих зворотів в інших мовах і культурах. Особливо це стосується фразем, що набувають певного символічного характеру. Пор., наприклад, старозавітне «молоко й мед», представлене висловом «земля, де течуть молоко й мед» = ‘земля достатку, надміру, добробуту й виняткових можливостей; земля обітована’, пор.: (44) ...ir idant ios iſchweſcziau iſch ſchos Szemes, ing gera ir platų Szemę, ing Szemę, pluſtanczę Pienu ir Medumi –...und fie ausfure aus dieſem Lande, in ein gut vnd weit Land, In ein land, darinnen milch vnd honig fleuſſt... – et educam de terra illa in terram bonam et spatiosam, in terram quae fluit lacte et melle (Вихід III 8). 22 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke (45) ...До землі, де течуть молоко й мед... – У землю, де тече молоко й мед, – ad terram fluentem lacte et melle (2 Mose III 17)6. Поряд із варіантами pienas ir medus відповідно pienas ir midus трапляється також medus ir sviestas «молоко й масло», яке вже в цій формі наявне у джерелі — в Лютера та у Вульгаті: (46) Він не побачить річок і потоків, що течуть медом та маслом – Не побачить він струмків олії, потоків меду та масла (Йов XX 17). Парна формула «мед і молоко» трапляється також у Пісні над піснями Соломона, після порівняння, що містить назву медового стільника: (47) Твої уста, моя наречена, — наче стільник, що сочиться медом; мед і молоко під твоїм язиком... – Твої губи, моя наречена, як медовий стільник, що стікає медом; мед і молоко під твоїм язиком – Favus distillans labia tua, sponsa; mel et lac sub lingua tua (Пісн. Сол. IV 11). В іншому місці Пісні над піснями Соломона, імовірно, ще вжито у допразеологічному значенні «медовий стільник», «мед», «вино» та «молоко»; тут же маємо вихідну ситуацію для варіанта «молоко й вино», пор.: (48) Я їв свій стільник із медом, я пив своє вино з молоком – Я з’їв свій стільник разом із медом, я випив своє вино разом із молоком – comedi favum cum melle, bibi vinum cum lacte meo (Пісн. Сол. V 1) Keith Spalding (HDGFU V 1692) vermerkt, dass auch „Milch“ und „Wein“ in Juxtaposition vorkommen und zwar ebenfalls in der Bibel, vgl.: (49) ...гори рясно сочитимуть молодим вином, а пагорби потечуть молоком – stillabunt montes mustum, et colles fluent lacte (Йоіл IV 18). Він наводить також вислови «молоко» і «солодка їжа» або «молоко й вино» з творів доби бароко, наприклад: (50) уста мене напоїли молоком і солодкою їжею’; (51) до обіцяної землі, де безупинно течуть молоко й вино. У Біблії Кванда в наведених вище місцях засвідчено ті самі вислови, а саме pienas bey meddus відповідно meddus ir swi estas, пор.: (51a) ...і вивести вас із тієї землі до доброї та просторої землі, до землі, де тече молоко й мед (2 Mose III 8); 6 Тут Бре́тке замість звичного давньолитовського medus «мед» уживає дещо відмінне midus «медовуха, медовий стільник», що дуже добре відповідає семантиці та становить певний перехід до варіантів із «вином». Френкель припускає запозичення midus з германських мов (LEW 446–447). Straipsniai / Articles 23 R A I N E R E C K E R T (51b) aβ jus iβwellu...i žėme...kur pien’s bey meddus ʃklyfta (2 Mose III 17); (51c) Jis ne mattys ʃtrowės, ney páuppes, meddumi ir ʃwieftu tékanʒes (Hiob XX 17); Kazys Grigas behandelt in seiner Monographie Литовские пословицы (1987: 77–95) das litauische Sprichwort Kur mūšų nēra, veršiai midų geria (wörtlich: ‘Wo wir nicht sind, trinken die Kälber Honigtrank’; Sinn: ‘Wo wir nicht sind, ist es sehr gut’) und seine vielzähligen Varianten. Dabei streift er die biblischen Wendungen des Typs „Milch und Honig“ und verbindet das lit. Sprichwort Kur mūšų nēra, ten ir upės pienu plaukia damit. Er unterstreicht allerdings, dass letzteres ironisch gebraucht wird, was auf die biblischen Wendungen keineswegs zutrifft, allerdings ist der Einfluss der biblischen Wendung augenscheinlich. Von besonderem Interesse jedoch ist, dass Grigas unter Verweis auf meinen ersten Aufsatz zur historischen Phraseologie des Baltischen und Slawischen (siehe Eckert 1968: 79–81) für diese Sprachen eine alte Wendung „Honig & Bier trinken“ voraussetzt, der gegenüber das oben erwähnte litauische Sprichwort spezieller und jünger ist. Nach meiner Meinung existiert neben der biblischen (alttestamentlichen und möglicherweise mit der hebräischen Folkloretradition in Zusammenhang stehenden) Wendung „Milch und Honig“ bzw. „Honig und Wein“ eine davon völlig separat zu betrachtende Wendung „Honig & Bier“ (ostbalt. medus & alus; ursl. medъ & olъ) im Baltischen und Slawischen, die auf die Verknüpfung (und Opposition) der Bezeichnungen für das alte berauschende Süßgetränk und Bittergetränk zurückgehen. Es liegen hier von ihrem Inhalt gesehen ziemlich ähnliche Wendungen vor, die jedoch ganz verschiedenen Traditionen und damit zusammenhängenden Kulturen entspringen. 4. Для виявлення фразем корисно мати кілька свідчень з однієї мовної пам’ятки або кілька свідчень із різних мовних пам’яток тієї самої епохи. Прикладом цього є усталене порівняння (або компаративна фразема) «A білий, як сніг»: (52) Ir io Weidas buwa kaip Sӡiebai, ir io Rubas baltas kaip Sniegas – Vnd ſeine geſtalt war wie der bliʒ, vnd ſein Kleid weis als der ſchnee – Erat autem aspectus eius sicut fulgur, et veſtimentum eius candidum sicut nix (Mt XXVIII 3). З «Постилі» Брете 1599 року (II 399), за Клементиною Восиліте (LKPŽ 250), відоме таке свідчення (у написанні, уже приведеному до сучасної норми): (53) Ir rūbas jo baltas kaip sniegai. У біблійному перекладі Самуеля Богуслава Хилінського це саме місце звучить так: (54) Rūbai jo balti kaipo sniegas (За LKŽ XIII 250 також у написанні, приведеному до сучасної норми). 24 A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a L X I V – L X V Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke ДЕЯКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ДВІ ФОРМУЛИ ПРИВІТАННЯ У цьому останньому розділі я хочу зробити кілька коротких зауваг щодо фразеотекстеміки, а саме щодо однієї важливої її сфери — паремій, або прислів’їв. 1. Спершу зупинимося на німецькому прислів’ї Wer andern eine Grube gräbt, fällt selbst hinein, джерелом якого, за «Словником прислів’їв» Горста й Аннеліз Беєр (1987: 232), є «Приповісті Соломона». Там сказано: (55) Kafasis dübe, ipuls. Ir kas raicӡoji (?) [замість викресленого ritta] akmeni, ant to puls (ateis) – Wer eine Gruben macht, der wird drein fallen, Vnd wer einen stein waltzet, auff den wird er komen – Qui fodit foveam, incidet in eam; et, qui volvit lapidem, revertetur ad eum (Прип Сол XXVI 27) і (56) O kaſanſis dübe, pats ipuls. Ir ardanti tworą, kirmis (ſzaltis, ingels) įkas – Але хто викопає яму, той сам у неї впаде, а хто проламає огорожу, того вкусить змія (Проп X 8). Обидва наведені місця містять іще по одному синонімічному прислів’ю. Значення прислів’я-образу, яке нас цікавить, імовірно, можна передати так: «Лиха зазнає той, хто хотів би заподіяти його іншому». Між фразеотекстемами та фраземами існує зв’язок, який полягає передусім у тому, що чимало фразем складаються з частин (сегментів) фразеотекстем, тобто одним зі шляхів утворення фразем є відокремлення частин фразеотекстем. Порівняймо: (57) Jus uſӡpūlat Sȳrata, ir kaſat Artimoiui iuſu Dūbe – (1545) Ir fallēt uber einen armen Waisen, vnd grabt ewrn Nehesten gruben – Super pupillum irruitis et subvertere nitimini amicum vestrum (Йов VI 27). Імовірно, і тут Bretke спирається на видання Luther 1545 року, адже видання 1524 року містить дещо інше формулювання: yhr fallet uber eynen armen wayſen, vnd rottet ewern nehſten aus. 2. Прислів’я також часто мають варіанти, порівняймо: (58) Ne wienas bernas ne gal dwiem ponam ſluſziti – Жоден слуга не може служити двом панам – Nemo servus potest duobus dominis servire (Лк XVI 13) і (59) Newienas negal dwiem Ponam ſluſziti – Ніхто не може служити двом панам (Мт VI 24). Щойно наведене прислів’я вже набуло ширшого узагальнення через усунення слова bernas. 3. Хоча наведені нижче приклади подекуди істотно відрізняються один від одного, їх, імовірно, слід розглядати як варіанти однієї фразеотекстеми (тут — прислів’я): Straipsniai / Articles 25 RAINER ECKERT (60) Bet Jefus biloio jemus. Nera Prarakas be czel̄ties, tiktai Tiewifchkioia ir namie prieg ſawuiu – А Ісус промовив до них: Пророк ніде не має меншої шани, як тільки на батьківщині своїй і вдома серед своїх – Et dicebat eis Iesus: “Non est propheta sine honore nisi in patria sua et in cognatione sua et in domo sua” (Mk VI 4). (61) Пророк ніде не має меншої шани, ніж на своїй батьківщині й у своєму домі – (1546) Пророк ніде не має меншої шани, ніж у своїй батьківщині та у своєму домі (Mt XIII 57). Також тут видання Лютера 1522 року відрізняється: Пророк ніде не має меншої шани, ніж удома й серед своїх. (62) Жоден пророк (пророк) не прийнятий у своїй батьківщині – Жоден пророк не є бажаним у своїй батьківщині (Lk IV 24). (63) Бо сам Ісус засвідчив, що пророк у своїй батьківщині не має шани – Бо сам Ісус свідчив, що пророк удома нічого не значить (Jh IV 44). Само собою зрозуміло, що в перекладі Біблії Бретке трапляється набагато більше прислів’їв, і тут можна було розглянути лише деякі з них як приклади. Загалом можна констатувати, що прислів’євий запас сучасних європейських мов значною мірою сформувався під впливом паремій, які вже трапляються в Біблії. Для повноти викладу наприкінці наведу ще два фразеотексти з апелятивною функцією (тут: формули привітання): (64) Giwenk ſu Diewu [weikas]! – Прощавай! (Apg XXIII 30). Тут необхідно залучити ширший контекст: ідеться про лист, який воєначальник написав Клавдію Лісію; його процитовано в цьому, 23-му розділі, а наприкінці стоїть згадана формула привітання. Альтернативне додане привітання (Swei-kas!) не залишає сумнівів у тому, що Giwenk su Diewu! (буквально: «Живи з Богом!») є формулою привітання. Скорочена форма цієї формули привітання трапляється в такому прикладі: (65) Su Diewu (!) – Прощавайте! –...утримуватися від ідоложертовного, і крові, і задушеного, і розпусти; якщо ви будете цього стерегтися, то вчините добре. Valete (Apg XV 29). Розширений контекст наводжу за виданням Лютера 1546 року: Щоб ви стримувалися від ідоложертвенного, і від крові, і від задушеного, і від розпусти; якщо ви цього будете стерегтися, то вчините добре. Прощавайте. Звичайно, можна навести й інші приклади цього типу фразеотекстем. З викладеного випливає, що в повному перекладі Біблії Йоганна Бретке старолитовською мовою знайшли відображення все багатство й велике розмаїття фразеологічних одиниць, що містяться у Святому Письмі. Це стосується різних категорій фразеологічних 26 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke … фразеологічних одиниць, починаючи від мінімальних фразем типу давньоліт. po akim, через різні класи фразем (як-от субстантивні, дієслівні, предикативні, адвербіальні фраземи тощо) аж до особливих типів, таких як парні формули, сталі порівняння, фразеосхеми, figurae etymologicae і, зрештою, різні типи фразеотекстем (прислів’я, формули привітання). Значну частину дослідження займає розгляд відтворення ідіоматичних зворотів, ужитих у М. Лютера, та їх передачі Бретке, які, за кількома нечисленними винятками, можна вважати вдалими. Докладно розглянуто проблему калькування. Особливу увагу приділено проблемам фразеологічних варіантів і різним ступеням ідіоматичності аналізованих зворотів. Деякі з названих проблем (як-от співвідношення ранньонововерхньонімецького fur ‘перед’ і давньоліт. po akim, а також відповідники ранньонововерхньонімецького seinen Mut / Mütelein / an j-m (ab)kühlen у Біблії Бретке, в інших пам’ятках давньолитовської мови та в сучасній литовській мові) я докладніше дослідив і описав у своїй статті Phrase and Idiom in Bretke’s Old Lithuanian Bible. Підсумовуючи, хочу зазначити лише одне: ідеальним випадком було б створення стислого монографічного опису кожної окремої фраземи та фразеотекстеми з Біблії з урахуванням мови-джерела (Біблії Лютера, а також її першоджерел латинською, грецькою та єврейською мовами) і мови-цілі (давньолитовської мови останньої третини XVI століття). Це стало б у всіх відношеннях задовільною основою для діахронічного дослідження литовської фразеології. ЛІТЕРАТУРА Beyer Horst, Beyer Annelies 1987: Sprichwörterlexikon. Leipzig: Bibliographisches Institut. Burger Harald, Buhofer Annelies, Sialm Ambros 1982: Handbuch der Phraseologie. Berlin, New York: de Gruyter. Eckert Rainer 1968: Minimale Textfragmente im Slawischen und ihre Entsprechungen im Baltischen. – Baltistica 4(1), 79–81. Eckert Rainer 1987: Martin Luther und das frühe baltische Schrifttum. – Polata knigopisnaja sī (Priloženije Early protestantism in Eastern Europe, ed. by Veronica du Feu) 16, 6–25. Eckert Rainer 1991: Studien zur historischen Phraseologie der slawischen Sprachen (unter Berücksichtigung des Baltischen) (Slawistische Beiträge 281). München: Verlag Otto Sagner. Straipsniai / Articles 27 RAINER ECKERT Eckert Rainer 2004: Phrase and Idiom in Bretke’s Old Lithuanian Bible. – Studies in Baltic and Indo-European Linguistics. In honor of William R. Schmalstieg, ed. by Philip Baldi, Pietro U. Dini. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 51–62. Eckert Rainer, Günther Kurt 1992: Die Phraseologie der russischen Sprache. Leipzig–Berlin–München–Wien–Zürich–New York: Langenscheidt Verlag Enzyklopädie. Frazeologia a religia (Problemy frazeologii europejskiej 2), pod red. Andrzeja M. Lewickiego i Wojciecha Chlebdy. Warszawa: Energeia, 1997. FŽ – Frazeologijos žodynas, red. Jonas Paulauskas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2001. Gelumbeckaite Jolanta 2002: Linksnių ir prielinksnių konstrukcijų sintaksė Jono Bretkūno Biblijos Evangelijoje pagal Luką (Opera linguistica Lithuanica 1). Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Grigas Kazys 1987: Литовские пословицы. Вильнюс: Vaga. GSBM – Гістарычны слоўнік беларускай мовы, рэд. А. И. Жураўскі, вып. 2, Мінск: Навука і тэхніка, 1983. HDGFU – Spalding Keith. An Historical Dictionary of German Figurative Usage 3, 5. Oxford: Blackwell, 1974, 1991. LDW I–IV – Kurchat Alexander. Litauisch-deutsches Wörterbuch 1–4. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1968–1973. LEW I–II – Fraenkel Ernst. Litauisches etymologisches Wörterbuch 1–2. Heidelberg: Vandenhoeck & Ruprecht, 1962–1965. LKFŽ – Paulauskas Jonas. Lietuvių kalbos frazeologijos žodynas. Kaunas: Šviesa, 1977. LKPŽ – Vosylytė Klementina. Lietuvių kalbos palyginimų žodynas. Vilnius: Mokslas, 1985. LKŽ – Словник литовської мови 1–2, Vilnius: Mintis, 1968–1969; 3–6, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1956–1962; 7–9, Vilnius: Mintis, 1966–1973; 10–15, Vilnius: Mokslas, 1976–1991; 16–17, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1995–1996; 18–20, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1997–2002. LSR I–IV – Röhrich Lutz. Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten 1–4. Freiburg–Basel–Wien: Herder Verlag, 1973. MDI – Wolf Friedrich. Moderne deutsche Idiomatik. München: Max Hueber Verlag, 1976. NVBS – Nova vulgata Bibliorum sacrorum editio. Romae: Libreria Editrice Vaticana, 1979. 28 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV Zur Phraseologie in der Bibel des Johann Bretke Skardžius Pranas 1931: Die slavischen Lehnwörter im Altlitauischen. – Tauta ir žodis 7, 3–249. SRNG – Словарь русских народных говоров, за ред. Ф. П. Филина, вип. 3. Ленінград: Наука, 1968. TE – Критичне видання перекладу Псалтиря литовською мовою, здійсненого Йоганнесом Бретке, пастором у Лабіау та Кенігсберзі в Пруссії, за рукописом 1580 року й переробленою версією цього Псалтиря, підготовленою Йоганнесом Резою, пастором у Кенігсберзі в Пруссії, за друкованим виданням 1625 року, разом із перекладом Псалтиря німецькою мовою Мартіна Лютера за виданням 1545 року; за участю Фрідемана Клуге, зі вступом і під редакцією Фрідріха Шольца, Biblia Slavica, за редакцією Ганса Роте та Фрідріха Шольца, за участю Крістіана Ганніка й Людгера Удольфа, серія VI: Supplementum: Biblia Lithuanica, ряд 2: томи видань, том 6, Падерборн, Мюнхен, Відень, Цюрих: Фердинанд Шьонінг, 2002. Walde Alois 1910: Lateinisches etymologisches Wörterbuch, 2. Auflage. Heidelberg: Carl Winter Verlag. WW – Слова та вислови. Словник німецького слововжитку, за редакцією Ерхарда Агріколи за участю Герберта Ґернера та Рут Кюфнер. Лейпциг: Бібліографічний інститут, 1975. Бирих Александр, Мокиенко Валерий, Степанова Людмила 1998: Словарь русской фразеологии. Историко-этимологический справочник. Под ред. В. М. Мокиенко, Санкт-Петербург: Фолио-Пресс. Гак Владимир 1996: Специфика библейских фразеологизмов в русском языке. – Frazeologia a religia. Tezy referatów międzynarodowego sympozjum naukowego. Opole, 4–6 września 1996 r., 10. ДЖЕРЕЛА I. Для свого дослідження зі Старого Завіту я використав лише окремі частини, а саме ті, що ввійшли до видання Й. Пальоніса та Й. Жукаускайте Jonas Bretkunas. Rinktiniai raštai (скорочено: B, RR), Вільнюс, 1983: 33–312. Було враховано також коментар до нього (с. 332–359). II. Новий Завіт у перекладі Біблії Бретке я зміг опрацювати за ще не опублікованим томом видання 7 (скорочено: Range Ed). Користуючись нагодою, хочу щиро подякувати проф. д-ру Йохену Д. Ранге за люб’язність, із якою він на певний час надав мені цей том. Йдеться про видання: Navias Testamentas Ing Lietuwischka Lieszuwi perraschitas per Jana Bretkuna Labguwos plebona 1580. Das Neue Testament in die litauische Sprache übersetzt von Johann Bretke, Pastor zu Labiau 1580. Видання рукопису, т. 7 і 8, Straipsniai / Articles 29 RAINER ECKERT Labiau i. Pr. 1580. Bd. 7: Evangelien und Apostelgeschichte. Bearbeitet von Jochen D. Range. Ferdinand Schöningh Paderborn–München–Wien–Zürich sowie um das Beiheft zu Bd. 7: Anmerkungen und Erläuterungen (S. 520–544) bearbeitet von Jochen D. Range. III. За лютерівський текст-основу я використав таку працю: Твори доктора Мартіна Лютера. Критичне повне зібрання. Німецька Біблія 1522–1546. Т. 1 — Веймар, 1906; т. 2 — Веймар, 1909; т. 6 — Веймар, 1929; т. 8 — Веймар, 1954; т. 10, перша половина — Веймар, 1956; т. 10, друга половина — Веймар, 1957; т. 11, друга половина — Веймар, 1960. IV. Біблію Квандта цитую за виданням: Біблія, тобто все Святе Письмо Старого й Нового Завіту, Каролавчюс, 1736. [Примітка автора: Ця стаття є доповіддю, яку я виголосив 27.09.2002 на міжнародній конференції «400 років литовській Біблії: філологічні й теологічні аспекти дослідження Бретке». Згадану конференцію провів проф. д-р Йохен Д. Ранге з 26 до 29 вересня 2002 року в Університеті Ернста Моріца Арндта в Грайфсвальді. Оскільки до теперішнього часу (08.04.2011) матеріали цієї конференції не опубліковано, я вважаю за потрібне таким чином оприлюднити свою працю. – R. E.]. Про фразеологію Біблії Йонаса Бреткуна РЕЗЮМЕ Мета статті — розглянути фразеологізми перекладу Біблії Йонаса Бреткуна. У цьому перекладі багато комплексних елементів, ідіом і фразем. У статті розрізняються дві категорії: елементи, що ґрунтуються на біблійних ідіомах, та елементи, що спираються на певні ситуації. У статті наведено багато прикладів, які показують, що прийменникова конструкція в перекладі Бреткуна може відповідати одному слову в Біблії Лютера. Із матеріалу, наведеного у статті, видно, як варіюються фразеологізми та як вони виражаються. У статті також згадуються фразеологізми, що виконують функцію речення як формули привітання, наприклад: у Біблії Лютера написано: Gehab dich wol!: давньолит. Giwenk su Dievu! (будь здоровий): лат.: Valete! (Дії XV 29). Важливо було б підготувати короткий опис вираження кожної біблійної фраземи обома мовами — як вихідною, так і мовою перекладу, — розглянувши варіанти та їхні специфічні семантичні особливості. Надійшла 8 квітня 2011 р. RAINER ECKERT Murtzner Ring 16, D-12681 Berlin, Deutschland [email protected] 30 Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV