Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė

DALIA KISELIŪNAITĖ Інститут литовської мови Напрями наукових досліджень: порівняльне балтійське мовознавство, геолінгвістика, етнолінгвістика. Картка Ніди № 30084 в архіві атласу німецької мови Марбурзького університету імені Філіппа: аналіз мови Мовний аналіз анкети Ніди № 30084 в архіві Лінгвістичного атласу Німеччини при Філіппському університеті в Марбурзі АНОТАЦІЯ У статті аналізується одна з небагатьох письмових пам’яток зникаючої куршської мови — так звана картка Венкера № 30084, яку було включено до картотеки «Атласу німецької мови» (Deutscher Sprachatlas або DSA), започаткованого Георгом Венкером. Сам рукопис цієї картки, обставини його створення та правописну систему авторка вже представила у статті, опублікованій спільно з Крістіане Шиллер. Єдину картку куршської мови в картотеці уклав учитель із Ніди Отто Польманс, спираючись на відомості місцевого інформанта — рибалки Мікела Плейкіса. У цій статті мову рукопису проаналізовано на різних рівнях (правописному, фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному). Основну увагу приділено автентичності мови — тому, як записаний текст відображає реальний стан куршської мови того часу та які факти слід оцінювати як недоліки методу документування (перекладу). Виявлені мовні особливості порівнюються з матеріалами дослідження Адалберта Беззенбергера, опублікованого кількома роками пізніше, а також із матеріалами дослідження Юраса Плакіса, опублікованого іншими дослідниками через пів століття. Нині в Німеччині реалізується проєкт оцифрування DSA (DiWA), тому можна припустити, що докладний лінгвістичний аналіз кожної картки буде корисним і для цього завдання. КЛЮЧОВІ СЛОВА: Георг Венкер, «Атлас німецької мови», документування мови, зникаюча мова, куршська мова, взаємодія мов, лінгвістичний аналіз тексту. 76 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pylpo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė А Н О Т А Ц І Я У статті аналізується одна з небагатьох письмових пам’яток зникаючої куршської мови — картка № 30084 з Ніди/Нідена, яка разом з іншими аналогічними матеріалами з німецьких регіонів XIX століття була включена до картотеки Німецького мовного атласу (Deutsche Sprachatlas, або DSA), започаткованого Георгом Венкером. Рукопис цієї картки, обставини її створення та систему правопису авторка й співавторка Крістіане Шиллер уже представили у статті, опублікованій 2015 року. Єдину картку куршської мови в проєкті Венкера заповнив ніденський учитель Отто Польман. Вона ґрунтувалася на відомостях, наданих місцевим рибалкою Мікелем Пелейкісом. У статті аналізується мова цього рукопису на різних рівнях (правописному, фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному). Авторка зосереджується на автентичності мови — на тому, наскільки письмовий текст відображає реальний стан куршської мови того часу, і які особливості слід вважати слабкими місцями методу документування (перекладу). Виявлені мовні особливості порівнюються з дослідженням Беззенбергера, опублікованим кількома роками пізніше, та іншим дослідженням Плакіса, опублікованим п’ятдесят років потому. У Німеччині нещодавно було реалізовано проєкт оцифрування DSA (DiWA), тож вважається, що всебічний лінгвістичний аналіз кожної картки також буде корисним. КЛЮЧОВІ СЛОВА: Георг Венкер, німецький мовний атлас, мовне документування, зникаюча мова, куршська мова, мовна взаємодія, лінгвістичний аналіз тексту. ВСТУП Письмові пам’ятки куршської мови1 не дуже давні. Фіксації окремих лексем пов’язані з іменами Матаса Преторіюса та Пола Руїгіса (докладніше див. Schiller, Kiseliūnaitė 2015: 444). За наявними відомостями, першою опублікованою пам’яткою куршської мови вважається невеликий словничок в атласі мов Петера Симона Палласа Linguarum totus orbis vocabularia comparativa (Pallas 1786: 89), який розглядали Віктор Дідеріх (Diederichs 1883: 44–46), Дайна Земзаре (Zemzare 1961: 164–174), Ванда Казакене (Казакене 2013) та Аріна Іваніцая (Иваникая 2017). В останній статті опубліковано найдавнішу відому письмову пам’ятку куршської мови — реєстр рукописного словника згаданого П. С. Палласа, датований приблизно 1773 роком. Кілька слів куршської мови увійшли до так званого словника Ріхтера (Schiller 2014). 1 У цій статті дотримуємося погляду, що до куршської мови жителів Куршської коси доречно застосовувати термін «мова» у соціолінгвістичному значенні; однак у тих випадках, коли її особливості порівнюються із загальнолатиською мовою або її діалектами, на підставі генеалогічного підходу вживається термін куршський діалект. Straipsniai / Articles 77 DALIA KISELIŪNAITĖ Джерелом, що розглядається в цій статті, є так звана картка Венкера — рукописна картка № 30084 з архіву «Німецького мовного атласу» Георга Венкера (Sprachatlas des Deutschen Reiches)2, датована 1879 роком, тобто на кілька років раніше за дослідження Альберта Беззенбергера (Bezzenberger 1888). В останньому, крім окремих прикладів, що ілюструють опис особливостей куршської мови, наведено також кілька зв’язних текстів, які згодом Юріс Плакіс опублікував у правописі загальнолатиської мови у своєму дослідженні Kursenieku valoda (Pl). Факсиміле тексту ніденської картки Венкера, обставини її створення та особливості правопису разом із транскрипцією авторка представила разом із Крістіане Шиллер у статті (Schiller, Kiseliūnaitė 2015), однак там саму мову майже не аналізували. Тут подано аналіз найважливіших особливостей куршської мови, відображених у ніденській картці картотеки атласу Венкера. Мета — визначити як давні мовні особливості, принесені з Курляндії, так і ті, що сформувалися в подальшому розвитку куршської мови, виявити ознаки й тенденції мовної взаємодії, а також виокремити риси, властиві лише цьому джерелу, які не обов’язково стосуються всіх мовців. У додатку подано нумеровані речення — транскрипцію рукопису; у другому рядку — ту саму транскрипцію куршською мовою, нормалізованою латиською графікою3; у третьому рядку — дослівний переклад латиською мовою4, а в примітках — відредагований текст загальнолатиською мовою; у четвертому рядку — транскрипцію німецького речення, поданого для перекладу. Аналіз мови джерела поділено за мовними рівнями; застосовано методи текстологічного та порівняльного аналізу. На картці Венкера № 30084 рукою ніденського вчителя Отто Польмана5 записано переклади так званих «40 речень Венкера» куршською мовою з використанням німецької та литовської графіки. На звороті другого аркуша заповнено анкетні дані; у першому рядку, у відповіді на запитання «Geschah die Uebersetzung durch Schüler oder durch den Lehrer?», частину рядка «durch Schüler» закреслено від руки, а далі дописано: «mit Hilfe eines Eingeborenen (Mikel Pelēkis)» (над літерою e є знак, схожий на гравіс, який, імовірно, позначає наголос). Хто такий Мікелс Пеле̄кіс і як він допоміг учителеві, тепер важко сказати. Закреслений рядок свідчить, що всупереч рекомендаціям Венкера, найімовірніше, це був не 2 Plačiau apie lietuvišką šios kartotekos medžiagą žr. Fleischer, Sommer 2012. 3 Цю транскрипцію підготувала авторка, дотримуючись правил реконструкції співвідношення правопису й фонетики, але не виправляючи мову тексту; за потреби (у сумнівних випадках фонетичної реалізації) у дужках наведено можливі варіанти, а в примітках — коментарі. 4 Авторка вдячна колезі, докторці Лієне Маркус-Нарвілі, за допомогу в редагуванні латиської частини транскрипції. 5 Отто Польман, родом із повіту Прусська Ілава, працював у школі Ніди з 1878 до 1883 року (Chronik 2013: 75, 137). 78 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė … навчався. У генеалогічній базі даних6 кілька осіб зафіксовано як Michel Peleis, які в період заповнення анкети жили в Ніді або мали там дітей, однак найімовірніше, що вчитель скористався допомогою М. Пелейкіса, який здавав йому житло7. Мова творів, записаних у перекладі речень Венкора, відображає мовні особливості того часу. Нідську мову творів слід вважати геолектом куршських латиських говірок — з огляду на фонетичні, морфологічні та значною мірою лексичні особливості, — що сформувався на косі до XVII ст.8, однак слід наголосити, що це не продовження якогось одного латиського діалекту, а результат взаємодії різних діалектів під значним впливом литовської та німецької мов. ОРФОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ У реченнях нідської анкети використовуються німецькі літери9, за допомогою яких автор намагається відобразити особливості балтійської фонетики, однак послідовно зробити це не вдається. Вокалізм. Короткість голосного часто передається подвоєнням приголосних: e, a + dd (is ledus «у лід, кригу», prada snkti «починає сніжити», pradim «тайга»10), i + tt (kritīs «той, що впав»), a + nn (par mani «для мене»), i + bb (gribb 3 особа однини теперішнього часу «хоче»), a + mm (namms «будинки»), u + rr (eβ turu dikti saukti «я маю міцно… 6 http://www.online-ofb.de/namelist.php?nachname=PELEIS&ofb=memeland&modus=lang=de. 7 Прізвище Pelekis дуже поширене на Куршській косі, однак генеалогічні портали не вказують місця народження чи поховання всіх людей; шукати можливих інформантів варто лише серед тих, хто жив у Ніді на той час, хоча вони могли походити й з іншого місця. Важко сказати, що вчитель мав на увазі, пишучи «місцевий». У хроніці школи в Ніді серед членів церковної ради Ніди за 1887 р. згадується Michel Peleis із Прейли (Chronik 2012: 142). Однак найімовірніше, що вчитель скористався близьким знайомством із М. Пелеїсом, який із 1878 р. здавав йому кімнату у своєму будинку (там само, 137). Імовірно, той самий Michel Peleikis як орендодавець приміщення для школи згадується в історичних джерелах і пізніше (там само, 149). 8 Хоча є дані, що перші переселенці з Куршської коси прибули вже у XV ст., в історичних джерелах за перше століття ще не зафіксовано їхніх особових імен, і важко сказати, чи саме ці поселенці заклали основу мови, що згодом сформувалася й утвердилася. Найбільша хвиля міграції досягла Куршської коси у XVI ст. і особливо посилилася з XVII ст. (докладніше див. Elertas 2014). 9 Вплив литовської орфографії можна вбачати в непослідовному позначенні м’якості приголосних літерою i; літерою ž послідовно позначається звук ž, який не має відповідника в німецькій мові; трапляються ā та ū з діакритичними знаками, але, схоже, лише в слові bedšan «мавпа» (нім. Affe) діакритичний знак можна впевнено вважати позначенням довготи. 10 Щодо значення див. «Лексичні особливості». Straipsniai / Articles 79 DALIA KISELIŪNAITĖ «кликати» тощо. Іноді таке позначення короткості голосного свідчить про закономірні фонетичні особливості діалекту, зокрема короткість голосних у префіксах дієслів gaidėti (лат. літ. gaidīt «чекати»), daretė (лат. літ. darīt «робити»), nedarės (лат. літ. nedarīs «не зробить») або специфіку словотворчих префіксів, наприклад: ar abelenis «з яблуками», awenu (род. мн. дем. від діал. ave, лат. літ. aita «вівця»). Pasaiko і непозначеної довготи (точніше — короткості): radusci (лат. літ. radusi «знайшовши»), або записаних двома способами: es neparmanu jummies «я вас не розумію», але wintsch numis11 neparmane «він нас не розуміє». Є й сумнівні випадки: наприклад, двічі записане tadus, taddi (tadus nieks «такі дурниці»; mūbu kalni nau taddi diži «наші гори не такі великі»), пор. лат. літ. tāds «такий». Довготу голосного ī у слові wiers = vīrs «чоловік» позначено певним чином через ie, але лише один раз; в інших місцях написання ī варіюється: czijsi = čsti «чисто», ziti = dzīti «захищати, гнати». Довгота інших наголошених голосних відображається рідко. udnigi = ūdnā «води», jubu = jūsū «ваш», buri = būri «були, господарі», kajas = kājas «ноги»; діакритичний знак ужито один раз у bedschan = bēdzane «мавпа» (пор. bedzāne «біс» (Plāķis 1927: 50) і bēdzāns чол. р. (Pietsch 1991: 36)), а також знахідний відмінок однини būdel-ki12 «пляшку». Як і слід було очікувати, у цьому документі не відображено ненаголошені довгі голосні латиської мови, оскільки в мові творів вони зазвичай скорочуються до коротких, у певних випадках — до напівдовгих, а рідше зберігаються довгими, наприклад, у коренях із префіксами iega «йшов», у закінченнях місцевого відмінка (mežā «у лісі»), у прислівниках, що походять від місцевого відмінка (pakalā «позаду»), у формах займенників деяких відмінків (tā «та»). Наголошений дифтонг ie найчастіше записується як iā: iābrits = iebrītis «той, хто впав», так само позначаються наголошені ē та ę: ēd = ēd «їсть», valgo, biāz = sēž «сидить», miās iām = mēs iesam «ми йдемо», але трапляється й інший запис: pi tas sewos = pie tās sievas «до тієї жінки / у тієї жінки». Pasaiko навіть в одному реченні трапляються два варіанти запису в тій самій позиції: kur tu ietī wa meb ar tevi ēbam? (kur tu iej, va mes ar tevi iesam? «куди ти йдеш, чи ми підемо з тобою?»). Про можливу монофтонгізацію ненаголошеного ie див. розділ «Фонетичні особливості діалекту». Дифтонг uo в наголошеній позиції частіше позначається як oa: doadao = duodau, лат. літ. dodā «думай», koaki = kuoki, лат. літ. koki «дерева», gowes знах. мн. guoves, лат. літ. govis «корови», soasis koasch (zuoses kuož, лат. літ. zosis kož «гуси кусають»), іноді uo: uoglis, лат. літ. ogles «вугілля» або o: kiozi = kuoci «штовхаєш». 11 Коректорська помилка, має бути munis. 12 Судячи з написання, найімовірніше, саме так у рукописі позначено ū. 80 Acta Linguistica Lithuanica LXXVIII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pylpo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė Консонантизм. Щілинні та африкати: латвійське c найчастіше записується як tʒ (wetzaich = vecais, лат. літ. vecais ‘старий’), трапляється ts (līts = lec ‘летить’) і один раз dz (dzīma = ciema ‘подвір’я’); dz частіше записується як ds (idser i = iz-deri ‘посіяти’, pabādis = pazadis ‘укравши’, kādads = kā daudz ‘скільки’), але ziti = dziti ‘гнати, поганяти’; z – s (ar sirgu = zirgu ‘з конем’), š – sch (sadegschi = sadeguši ‘згорілі’), але трапляється й інакше, наприклад: wirchus = veršus (лат. літ. vērsus), č – cz (czijsti = cīsti, лат. літ. tīri ‘чисто’), ž – ž литовської писемності (bjāž = sēž 3 pres. ‘сидить’, laužī = laužī, лат. літ. lauzīs ‘люди’), але є також sch (koasch = kuož ‘кусає’). Літерою β позначається s: isch krābnis (= із krānes, лат. літ. krāni ‘у піч, у печі’), βaubas lapas (= сухий лист ‘сухе листя’), es eβu (= esu, лат. літ. esmu, ‘я є’), однак непослідовно – пор. is gaisa (= iz gaisa, лат. літ. gaisā ‘у повітрі’) і gaβas (gais, лат. літ. gais ir laiks ‘погода’). Так само іноді позначається й z: pabādis (pazadis ‘укравши’), uβ¹⁵ to lauk (uz tuo lauk ‘на те поле’), але це рідкісні випадки. Історичні сполучення приголосних із j: сполучення *nj відображається радше як ng: is ta undi = iz tā ūnda ‘у воду’, winga = vina ‘у’; інші латвійські м’які приголосні записуються, як у сучасній литовській мові, позначаючи м’якість літерою i: nedęlo = nedu (Plāks 1927: 69), лат. літ. nedēļu ‘тижнів’, plauti = plauti, лат. літ. pļaut ‘косити’, gallu = gaļu ‘м’ясо’, kiucchis = ķaušis, лат. літ. ola, ‘яйце’, kiozi = kūci, лат. koci, groz ‘кошик’. У слові wurschzu (= род. мн. vuršķu, наз. vuršķis ‘коробка’) у кінці кореня, імовірно, вимовляється латвійське k, яке на слух нагадує c. У випадках палаталізованого l < ļ немає цілковитої послідовності: наприклад, tiā lauzi = tie laužī ‘ті люди’; в іншому реченні є три позиції, у яких очікується палаталізоване ļ, але саме у слові ļauzi м’якість не позначена: Es eβu ar tes ļauzis tiā pakalla par plaβam ib gradu i žjāβ. ‘Я з тими людьми там (?) позаду через луки в жито в’їхав’. Палаталізація приголосних є одним із найцікавіших питань розвитку куршської говірки; докладніше про це див. розділ «Фонетичні особливості говірки». Приголосний j зазвичай записується як j (jau, kajas = kājas ‘ноги’), однак між голосними трапляється також g: satsegu = saciju, лат. літ. saciju ‘кажу’, pagings = pakajings ‘спокійний, чемний’, mazis = mācijs, лат. літ. mācījis ‘навчив’. Випадки асиміляції найчастіше записуються фонетично: snikłi = снігти, aukti = рости, laps = labs, jodsch = juo dž тощо. Але трапляються й випадки морфологічного написання, наприклад, tads = tāds ‘такий’, а також помилки: pudneni = ден. putneni (лат. літ. putni ‘птахи’). 13 Див. «Лексичні особливості». 14 Цей випадок може відображати фонетичну особливість; пор. fiedat ‘співає’, firdi 2 pres. ‘чує’ (Bezenberger 1888: 37). 15 Імовірно, це слід вважати фонетичним позначенням, див. далі. Straipsniai / Articles 81 DALIA KISELIŪNAITĖ Проклітики іноді записуються разом: ista = is tā (лат. iz tā), kaduds = kā daudz ‘скільки (багато)’, nußirds = nu(o) sirds, лат. літ. no sirds ‘від серця’, jodsch = juo dižs, лат. літ. lielāks ‘більший’. ФОНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ У мовній картці куршськомовного Нідського пункту атласу Венкера, заповненій німецькими літерами, не пристосованими до балтійських мов, бачимо спроби вчителя-іноземця відобразити звуковий склад почутого тексту, що дає змогу розпізнати деякі (але далеко не всі) тогочасні особливості куршської мови. Частина з них успадкована від куршських діалектів, проте тут знаходимо елементи різних говірок, тому назва розділу умовна й застосовна до куршської мови як геолекту латиської мови. Редукція закінчень. Сучасній куршській мові властива далеко просунута редукція закінчень. Однак матеріал цього джерела свідчить, що в другій половині XIX ст. більшість закінчень ще розрізнялися порівняно добре, хоча довгі, ймовірно, скоротилися вже давно. У багатьох випадках написання закінчень іще дає змогу розрізняти відмінкові форми: Хто мене кошик має чи можу вкрасти? = хто має мій кошик чи можу вкрасти?, лат. букв. хто має (і) мені кошик (з м’ясом) чи можу вкрасти?; «хто вкрав мій кошик із м’ясом, тобто хто […] украв»; wing16 вона ті сукні для своєї матері готова шити = вона ті сукні для своєї матері готова шити, лат. букв. вона ті сукні для своєї матері готова шити (вона вже шиє) «вона ті сукні шиє для своєї матері (готові)»; з тим вареним = ложкою (з тим вареним ложкою), лат. з тією варильною ложкою «з варильною ложкою» тощо. Різне написання того самого закінчення свідчить, що через редукцію голосні не завжди чітко розрізняються: знах. одн. mane kozi (= mana koči), пор. лат. літ. manu grozu; знах. tewe / tewi (= tevi), дієприкм. мин. акт. наз. мн. ebam pawargusch (= pavarguši) / (і) sadagusch, клич. одн. be(ž)dzān (be(ž)dzāne) / mišaisch waikili (= mielai vaikeli). Однак таких випадків порівняно мало. Варіанти написання закінчень, що трапляються, пов’язані й з іншими фонетичними змінами (розширенням голосних), а іноді є граматичними помилками: kad tu wing but pasnis (= kad tu winu būt(u) paznis) «якби ти його впізнав / упізнала». Редукцію закінчень у куршській мові помітив і А. Беззенбергер, який стверджує, що замість ненаголошених a та u чув редуковане e, проте перед ним приголосні не палаталізуються: galdē «стола», mane meit (mana meita) тощо (Bezzenberger 1888: 24–25). Про скорочувані закінчення говорить і Я. Плакіс. 16 Закінчення, імовірно, є помилкою. 82 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pylpo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė (Plāks 1927: 17). У куршській мові кінцеве голосне a не випадає, якщо внаслідок цього утворюються збіги приголосних s+s, z+s, sn+s тощо. У картці таким прикладом є gaibas, лат. літ. gaiss «повітря», пор. svēss, лат. літ. svess «чужий», tiesnas, лат. літ. taisns «прямий» та ін. (Plāks 1927: 83, 86). Письмові куршські тексти другої половини XX ст. свідчать, що редукція кінцевих голосних дуже виразна й спричиняє нівеляцію відмінкових форм: Kad tie zvejes par labes savumes jua duag āspelni, tap piges cēpe [...] (Pietsch 1983: 116 (= kad tie zveji par labis savumis juo daug āspelņa, tapa pīragi cēpi), лат. kad tie zveji par labiem savumiem (lomi) vairāk nopelna, tika pīragi cepi «коли ті рибалки за добрий улов багато заробляли, пеклися пироги». Докладніше про нівеляцію закінчень і руйнування системи відмінювання в куршській мові XX ст. див. Ivanauskas, Kisiliūnaitė 2015. Скорочення ненаголошених голосних. Скорочення ненаголошених голосних у некінцевих формах відзначали всі дослідники куршської мови (Plāks 1927: 17; Bezenberger 1888: 24–26), однак у картці Венкера цю особливість ілюструють лише випадки, відображені на письмі, тобто подвоєнням приголосних. Особливо виразно скорочуються голосні суфіксів дієслів: darete (= dareti, лат. літ. darīt «робити»), gaideti (= gaideti / gaidīt лат. літ. gaidīt «чекати»). Розширення голосних. У куршській мові короткі голосні i та u в ненаголошеній позиції розширюються, однак у картці це відображено непослідовно: darete (= daryti, лат. літ. darīt «робити»), wīno (= vienu «один»), nedares (= nedaris, лат. літ. nedarīs «не робитиме»), priekš schiescho niedelo niers (= priekš šešu nedēļu nirš, лат. літ. pirms sešām nedēļām miris «померлий шість тижнів тому», āmeguš (= iemiguši «заснулі»), ei und stawe (= ej un stāvi «іди й стій»), pulātis¹⁷ (= palicis «той, хто залишився»; wiņa [...] pasi (= viņi pasi), jumies = jumes < jumis «ви», але snkti «снігти», eβ turu dikti saukti (= es turu dikti saukti, лат. літ. man ir dikti jāsauc) «я маю голосно кликати» тощо. В інших письмових куршських джерелах ця особливість (якщо не враховувати закінчень, у яких редукцію закінчення може позначати літера e) проявляється лише в окремих випадках, наприклад у формах частки si / se та в суфіксі дієслова -inat (лат. літ. -ināt): ziema saserinkas (= ziemā sasirinas, лат. літ. ziemā salasījās «узимку збиралися»); iemācēne (= iemācī-nati, лат. літ. iemācīt «навчити») (Pietsch 1983: 82). Варто зазначити, що досі дослідники куршської мови, за винятком Christliebe El Moghabel (Moghabel 1993: 66, 68), приділяли цій особливості мало уваги й не виокремлювали її для спеціального аналізу¹⁸. Звуження голосних. Ще одну виразну особливість помітили майже всі: вузький голосний e в ненаголошеній позиції, особливо після сонорних, зближується з i (Bezenberger 1888: 33, 17 Посилання наведено в додатку. 18 У праці Я. Плакіса перехід суфіксів -īt і -ināt у -ēt і -enāt згадується в розділі граматики (Plāks 1927: 33). Straipsniai / Articles 83 DALIA KISELIŪNAITĖ 34; Plāķis 1927: 16; Endzelīns 1931: 574). У картці Венкера такі випадки нерідко записуються літерою i: ak. sg. uglis = uogles, iš krãnis = iš krãnes, la. b. k. krãsni, ta ugnī (= tā ugne); можливо, через цю властивість закінчення *-el(ia)s / -ele перейшло в -ils: mergìls, vaikìls, stiklìs, пор. також sīgīles < нім. Ziegel, mentìlis < нім. Mantel (Bezenberger 1888: 33–34). Дифтонгізація. У куршській говірці вона нерегулярна й під впливом литовських говірок частіше трапляється у спільних словах: vielu, la. b. k. vēlu ‘пізно’; viel ‘знову’ та ін. (Plāķis 1927: 16). У картці Венкера така особливість засвідчена лише у слові tie, la. te ‘там’ (Plāķis, там само), однак wel = vēl ‘знову’. Рефлекси дифтонгів. Монофтонгізація. Знайдено лише кілька випадків із ненаголошеним ie, записаним як i (schadin = šuodin ‘сьогодні’, ti < tie ‘там’) та e (ar tes laũzis = ar ties laužis, пор. la. b. k. ar tiem laudim, де займенник tie має інструментальну форму ties (Plāķis 1927: 27), див. «Морфологічні особливості»). Однак цього недостатньо, щоб визначити, чи була така монофтонгізація регулярною. У пізніше задокументованій говірці монофтонгізація ненаголошеного ie трапляється досить часто (Mogharbel 1993: 8519). Як і в інших латиських говірках, закономірно монофтонгізуються проклітичні прийменники: nubīdis = nu sirds, la. b. k. no sirds ‘із серця’. Ще один помітний у говірці випадок монофтонгізації — зближення ei з його вузькою вимовою 20, яку нині іноді передають литовською літерою ė: grēt < greit < швидко, mēte < meita ‘дівчина’, vēds < veids ‘обличчя’, rēz < reiz ‘раз’ тощо (Pietsch 1991: 126, 142, 261; Mogharbel 1991: 72), однак у картці Венкера цієї особливості не спостерігаємо: grait ‘швидко’. Характерне для говірок Курземе сполучення uv наявне у слові dui (la. b. k. divi) ‘два’, але таких показових слів, як ‘риби’ та ‘дно’, у цьому джерелі немає, пор.: zuve (la. b. k. zivs ‘риба’), dubens (la. b. k. dibens ‘дно’), suvens (la. b. k. sivēns ‘порося’) (Plāķis 1927: 16; Ābele 1927: 119). Палаталізація приголосних. Дослідники куршської мови наголошують, що палаталізація приголосного l нерегулярна: у словах laužī, pak ju часто вимовлявся також непалаталізований l (Bezenberger 1888: 38; Plāķis 1927: 17), тож помічена нами «послідовність написання» ar tes laužis у картці Венкера, імовірно, не є помилкою. Таке спостерігав Endzelīns у міжвоєнний період (Endzelīns 1931: 574), а авторка, дослідивши сучасне мовлення інформантів, може підтвердити, що на пізньому етапі мови опозиція l і l у всіх позиціях нейтралізується на користь альвеолярного (імовірно, під впливом німецької мови); на слух розрізнити палаталізацію в таких випадках, як valoda, lēt та laužī, важко. Матеріал картки Венкера дає змогу помітити, що в XIX ст. палаталізація приголосного l перед історичним i все ж таки 19 Пов’язувати прийменник pi < pie із закономірною монофтонгізацією не варто, оскільки ця форма вживається в багатьох латиських говірках, де регулярної монофтонгізації немає (Endzelīns 1951: 679). 20 Ši ypatybė būdinga Ventspilio apylinkių tarmėms (Šmite 1928: 116). 84 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė була особливою, попри намагання її позначати. Однак деякі записи викликають різні питання, наприклад, чи означає у словосполученні able koki ‘Apfelbaum’ палаталізований l, чи це кінцевий компонент із редукованою артикуляцією, який, імовірно, втрачає свою функцію через злиття двох слів в одне за німецькою словотвірною моделлю. Однак, простеживши розвиток l і сполучення l від перших письмових джерел до наших днів, можна припустити прогресивну нейтралізацію цих фонем під впливом німецької мови21. Nors J. Plakis rašo tik apie veiksmažodžių kamiengalį (Plākis 1927: 32), tačiau ir vardžodžiai, kurių kamienas baigiasi istoriniais bi, pi, rods, jau XIX a. nebuvo jų išsaugoję – kortelėje tai liudija žepu = ziepu, la. b. k. ziepu ‘muilo’. Варто зауважити й іншу особливість: у картках Венкера j як позначка м’якості траплялася й в інших позиціях (priækš [...] schiešo niedelo mieres (prieš [...] šešu nedėlu miris); jumies = jumes < jumis ‘ви’, tos kiauschis ‘яйця’). Це написання може свідчити про пом’якшення приголосних також перед голосними переднього ряду, тобто відбувається «литовська» палаталізація. Це явище, імовірно, також прогресувало залежно від контакту мовця з литовською мовою (особливо якщо матері були литовками). Вплив палаталізованих приголосних j та історичного j на подальший вокалізм: голосні a та o наприкінці слова після j, l, n у картці записуються як e, іноді навіть як i. Імовірно, це відображає вимову: ista auksta udina (iz tā aukstā ūdena), лат. iz tā auksta ūdena / tajā aukstā ūdenī ‘у ту холодну воду’, darė = darja, la. b. k. darja ‘робила’, bij = bija ‘була’, pargjem = pargjam, la. b. k. pargjam ‘ми перейшли’, пор. лит. жем. turje (мав), peile (ножа). Закінчення означених форм nom. sg. регулярно має вигляд -aiš: mielaisch = mielais, la. b. k. mīlais ‘милий’, brunaisch = brūnais, la. b. k. brūnais ‘коричневий’, tas labaisch wetwaisch wers = tas labais, vecais vīrs, la. b. k. tas labais, vecais vīrs ‘той хороший старий чоловік’. Цю особливість говірка зберегла до наших днів; Я. Плакіс пов’язує її з впливом j на наступний склад (vējš, zvejš); у куршській мові вона виявляється також у відповідностях закінчень -āj > -aiš, -ēj > -īš (plavš ‘плавець’ тощо) (Plākis 1927: 17). Вставлення голосних. У нідській говірці голосні вставляються в позиціях TR і SR перед кінцем слова з нульовим голосним, однак якщо наступний склад містить голосний, вставлення не відбувається (nom. tīkls ‘мережа’, але gen. tīkla) (докладніше див. Kiseliūnaitė 2005). У картці Венкера ця особливість засвідчена у слові agirs = agrs, його āgrirs (= juo agri, la. b. k. agrāk ‘раніше’). Інший спосіб вставлення голосних — анаптикса (вставлення голосних після дифтонгів) — явище, яке докладно описує А. Безенбергер 21 Про те, що палаталізація приголосного l відрізняється залежно від віку інформантів, пише Ch. El Mogharbel (1993: 32). 22 Діакритичний знак над a, імовірно, є помилкою. Straipsniai / Articles 85 DALIA KISELIŪNAITĖ (Bezenberger 188: 28–29), засвідчено у слові pi smertšes = pi smerčes23 < лит. слов. smerties / smerčio «смерті». Про зникнення анаптикси через пів століття згадує]. Plakis (Plāķis 1927: 15, 23). Випадіння приголосних. Приголосні v, n після дифтонгів випадають. Ця особливість регулярно виявляється в куршській мові; вона характерна майже для всього середнього діалекту латиської мови, однак у тексті, що аналізується, трапився лише один приклад mels (лат. літ. melns) «чорний»; пор. в інших джерелах: vēls, лат. літ. velns «диявол» (Pietsch 1991: 291), cilēks, лат. літ. cilvēks «людина», ciris, лат. літ. cirvis «сокира», gala, лат. літ. galva «голова», tēs, лат. літ. tēvs «батько» тощо (Bezenberger 1888: 39; Plāķis 1927: 17). МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Речення, наведені у картці Wenker, не є бездоганними з погляду граматики, проте в них відображено деякі особливості морфології куршської мови, описані в інших дослідженнях. Іменні частини мови. Збереглися давні форми чоловічого роду о-основ у орудному відмінку множини: o-основи: ar sarkanis abolenis, лат. літ. ar sarkaniem āboliem «з червоними яблуками», ar tes (= ties) laužis, лат. літ. ar tiem ļaudīm «з тими людьми». Такі форми регулярно вживалися й у XX ст. (Plāķis 1927: 21–23; Mohrbel 1993: 127), однак у сучасних діалектах південно-західної Курземе їх частіше замінюють формами літературної мови (Ozola 2007: 383). Kuršininkų kalboje i kamieno daiktavardžiai perėję į ē kamieną. Kortelėje randame tokių pavyzdžių: isch krabnis = iš krānes, la. b. k. gen. krāsns ‘krosnies’; ta ugni = tā ugne, la. b. k. tā uguns ‘ta ugnis’; bi bales = be sāles, la. b. k. bez sāls ‘be druskos’; nufridis = nu(o) sirdes, la. b. k. no sirds ‘iš širdies’; tur [...] dewines govas = tur devinas guves, la. b. k. ac. pl. devinas guovis ‘turi devynias karves’. Kai kuriais atvejais iš šios taisyklės tai nustatyti sunku, nes nekirčiuoti e ir i dažnai painiojami (tas piktas soais = tās piktas zuos, la. b. k. tās piktas zos ‘tos piktos žąsys’), tačiau pakanka įrodymų kituose to meto šaltiniuose, plg. ause, aze, awe, smilte, suwe ir kt. (Bezenberger 1888: 65). У значенні локатива (інесива та ілатива, пор. лат. літ. mežā dzīvot і mežā braukt) вживаються прийменникові конструкції з is / iš + род. в.: is gais (лат. літ. gais) «у повітрі», is ledus (лат. літ. ledū «у лід, у кригу»), iβ graudu (лат. літ. graudos «сироватка» «у сироватку»), isch krānis (лат. літ. krāsnī «у піч»), i mušu dārž buduati (лат. літ. mūsu dārzā būvet «будувати в нашому саду») тощо. Локатив уживається 23 smērīs, -ča (Plāķis 1927: 81). 86 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė рідше: значення інесива має gulėjo […] jau gulta (лат. літ. gulēja gultā «лежав у ліжку»), у прислівникових формах: apakša (лат. літ. apakšā «внизу»). Про конкуренцію локатива та прийменникових конструкцій див. також Bezenberger 1888: 48–49. У XX ст. зі зростанням впливу німецької мови аналітичні форми поширилися ще більше. Вживаються аналітичні форми ступенів порівняння прикметників із juo: tu turi […] judis but (= juo džis, лат. літ. lielaks «більший»), mužu kalni […] daug jo didži (лат. літ. lielāki «більші»). Так само утворюється прислівник вищого ступеня: tu wari jo āgri pis maju īt, лат. літ. tu vari agrāk mājās iet «ти можеш раніше піти додому». Такі форми ступенів порівняння фіксуються також у діалектах Курземе (Ozola 2007: 387). Форма найвищого ступеня трапилася лише в конструкції з іменником, що виконує функцію прислівника: Tu ebi schadin wibu daugumu mazis = tu esi šuden visu daugumu mažis, лат. літ. tu esi šoden visvairāk mažies «сьогодні ти найбільше навчився». Числівник du має дві форми числа: grib du (знах. в.) pius jaunus namus […] budavai, пор. лат. літ. grib divas skaitas mājas būvēt, «хоче збудувати два гарні будинки», проте іменники з ним уживаються у формі множини²⁴. Трапилася контамінаційна форма числівника «чотири»: род. в. tschēturi (= čet(u)ru, Plāķis 1927: 29 nom. četri, лат. četri, пор. лит. keturi); запис редукованого закінчення може відображати м’який r, який A. Bezenberger іще чув (Bezenberger 1888: 38; Plāķis 1927: 17). У куршській мові форми числівників від 12 до 19 запозичено з литовської; у картці є один приклад: dewika «дванадцять», див. «Лексичні особливості». Tarmė būdingos įvardžių linksnių formos: ac. ir dat. pl. munis, jumis (Plāķis 1927: 26) kortelėje liudijamos pavyzdžiais: nepamanu jumis (la. b. k. ak. jūs) ‘nesuprantu jus (jūs)’, wintsch numis (= mumis) nepamane ‘jis mus (mūsų) nesupranta’, ųmumis gaideti (uz mumis gaiditi), la. b. k. mūs gaidīt ‘mus (mūsų) laukti’, kurias J. Plāķis laiko perimtas iš vakarų žemaičių (Plāķis 1927: 26)²⁵. Tačiau kortelėje yra formų, nesutampančių su J. Plāķio nurodytomis: instr. ar jums (plg. instr. jumis Plāķis 1927: 26), suns tewi nieka nedares (tev – Plāķis 1927: 26), la. b. k. suns te nekā nedarīs. Kitos vienaskaitos formos yra tokios kaip la. b. k.: kasch tewi (la. b. k. kož tevi) ‘kanda tave’, ar tewi (la. b. k. ar tevi) ‘su tavimi’, par mani (la. b. k. par mani) ‘dėl manęs, man’. Присвійні займенники вживаються у незмінюваній формі: Mana mīlalis waiki; us manna galdu; sati twa mājai. Такі форми фіксуються також у південно-західних 24 J. Plāķis nurodo ac. dui sievu, bet nekmentuoja (Plāķis 1927: 29). Tokią daiktavardžių dviskaitos formą galėtų atsirasti dėl kaimynų lietuvių tarmių įtakos, tačiau iki šiol daugiau pavyzdžių neteko užfiksuoti. 25 J. Endzelīns зазначає, що форми jumis, mumis у Курземе вживалися у значенні давального відмінка (Endzelīns 1951: 514). Straipsniai / Articles 87 DALIA KISELIŪNAITĖ Kuržemėje, kalbininkai linkę laikyti jas lietuvių kalbos įtaka (Ozola 2007: 387). Pasitaikė, kad dėl vokiečio originalo įtakos savybiniai įvardžiai mano, tavo vartojami vietoje savybinio savo: saki tawa maβai (la. b. k. saki sawai maša ‘sakyk savo seseriai’), tačiau ne visada: par sawa mati ‘savo motinai’, wing gribejə sawo mait (= meitai) satse (= saci), la. b. k. viņa gribējə savai meitai sacīt ‘ji norėjo savo dukteriai sakyti’. Įvardis viņš, viņa vartojamas ir asmenims, ir neasmenims reikšti: Tas sniegs[...], wintsch satrips (la. b. k. tas sniegs[...] tas iskusis) ‘tas sniegas [...] jis ištirpęs’. Дієслова. Структура. Форма інфінітива у картці Венкера варіює: -ti // -t (snikt ‘сніжити’, saswiri ‘зваритися, тобто закипіти’, satse = saci, la. б. к. sācīt ‘казати’, darete = dareti, la. б. к. darīt ‘робити’, але stawed = stāvet, la. б. к. stāvēt ‘стояти’, iat = iet ‘іти’; варіювання трапляється навіть у тому самому реченні: isderi, tu turi [...] aukti ir jodisch but = izderi, augti, būt ‘випити, рости, бути’ тощо; подібно до цього suti = šūti ‘шити’ і pataisit = pataisit ‘виправити, зробити’ та ін. Варіантні форми вживаються й донині. Я. Плакіс усюди відновлює форму з -ti (Plāķis 1927: 37), а форми з -i К. Е. Могерл вважає рідко вживаним факультативним варіантом (Mogherl 1993: 159). У групі атематичних дієслів ieti ‘іти’ має континуовану форму 2-ї особи однини теперішнього часу: kur tu iētti, пор. iēti greta ēji (Plāķis 1927:31); вона могла походити й із лівських діалектів Курземе, а її закріпленню могло сприяти литовське західножмудське впливання (див. також Kiseliūnaitė 1998: 130). Архаїчне значення зберігає також форма 1-ї особи множини теперішнього часу pagajem = pāgājam ‘повернулися’, пор. лат. літ. atnācām. Структура теперішнього часу й імператива однини безсуфіксних дієслів здебільшого не відрізняється від латиської літературної мови або діалектів Курземе: id = ed ‘їсть’, liats = liec ‘клади’, lāts = lec ‘летить, літає’, koasch = kuož ‘кусає’, eβi = esi ‘єси’. Проте є й структури, що відрізняються: virti має форму теперішнього часу з основою на -a: ar to werda-mo = leppili = ar tuo verdamo lepil, лат. літ. ar vāramo kari ‘з вареною ложкою’; таку саму форму зафіксували А. Беззенбергер і Я. Плакіс (Bezzenberger 188: 83; Plāķis 1927: 32), і вона вживається донині. Невідомо, чи під впливом німецького тексту в реченні 11 форму теперішнього часу siš²⁶ вжито у значенні майбутнього часу (пор. лат. літ. sītu ‘битиму, колотиму’), але це може бути й форма майбутнього часу, у якій після t не вставляється голосний, як у латиській мові (sišu), а кінець кореня зливається із суфіксом, як у литовській мові²⁷: Es scha tewe tuiu ar to werdamo = leppili (= es sišu tevi tuju ar tuo verdamo-lepili), пор. нім. ich schlage Dich gleich mit dem Kochlöffel. Те, що перекладач міг і не копіювати німецьку граматику, засвідчує речення 39: нім. Hund thut Dir nichts перекладено майбутнім часом 26 Šis veiksmažodis turi ia kamieno præs. formą, žr. Kiseliūnaitė 1998: 133. 27 Ch. El Mogherl tokias formas laikė reta išimtimi (Mogherl 1993: 174), tačiau autorės pastebėjimu, dabartinių kuršininkų kalboje jos nėra retenybė. 88 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė у формі sns tevi nieka nedres (tevi nieka nedaris, лат. літ. tev neka nedaris) ‘собака тобі нічого не зробить’. У куршсько-латиській мові, як і в частині латиських діалектів, уживалися форми минулого часу з основою на ē28 (докладніше див. Kiseliūnaitė 1998: 136–138). Однак, імовірно, ще до переселення на Куршську косу їх перехід до основи на ā вже активно відбувався, оскільки про сліди давньої структури свідчать лише слабка палаталізація й спорадично вживані форми 3-ї особи. У картці Венкера її можна гіпотетично вбачати у свідченні nazi = nāce, лат. літ. nāca ‘прийшов’. Усі голосні в префіксах дієслів короткі, а префікси -eti < -ēt і -iti < -īt не чергуються, проте це здебільшого відбувається у формах минулого часу (saci-ju, turiju, gribju, net runaju // runju – Plāķis 1927: 34). У реченнях Венкера форм минулого часу з префіксами небагато. Варіантне написання sacit (лат. літ. sacīt) ‘казати’ свідчить, що початок цього явища може бути фонетичним (перехід у передній ряд): es wingu satse un wingu satse, wing gribēja savo maita satseta = es ūnu (ūnai) sacēju un(d) ūna sacēja, ūna gribēja savo maita (meitai) sacīt (лат. літ. es ūnai saciju un ūna sacīja, (ka) ūna gribēja savai meitai sacīt ‘я їй сказав, і вона сказала, (що) хотіла сказати своїй доньці’; але pažakes pažazija = pasakas pasacija, лат. літ. pasakas pasacīja ‘казав казки’; mazigis = māci(j)e(s), лат. літ. mācī-jes ‘навчився’ wintsch darie = viņš darīja, лат. літ. viņš darīja ‘він робив’; gribēja = gribēja, лат. літ. gribēja ‘хотів’. Оскільки у формах 2-ї особи множини дієслів i-основи (turet, лат. літ. turēt) може відбиватися або поширення i, або слабка палаталізація, у прикладах картки, можливо, можна розпізнати рефлекси закінчень з i або -ia: newaret, turret < *varīt / varīt, *turit / turīt пор. лат. літ. nevarat, turat. Оскільки в діалектах Курземе сліди i-основи збереглися до XX ст. (Endzelīns 1951: 790–800), імовірно, її рефлекси могли бути й у куршсько-латиській мові, хоча через контакти із західножмудським діалектом, особливо у вживанні спільно успадкованих слів, вони швидко зникали. У картці Венкера зафіксовано форму майбутнього часу 1-ї особи множини на -am: ėbam (iesam, лат. літ. iesim) ‘підемо’; такі форми регулярно вживаються й у сучасній мові, хоча Я. Плакіс стверджує, що чув також форми з -i- (Plāķis 1927: 34). Префіксальні дієслова мають зворотну частку після префікса; іноді вживаються дві частки (Plāķis 1927: 36). Форма зворотної частки після префікса в куршсько-латиській мові варіює — частіше вживається sa, дещо рідше si. У картці Венкера зафіксовано такі зворотні форми: sasviti = sasvirti / sasvirti, лат. літ. uzvārīties ‘закипіти’, parsķerjes = parskrējis, лат. літ. par daudz skrejis ‘занадто багато бігав’, mazigis29 = mācij(e)s, лат. літ. mācījies ‘навчився’. 28 Daugiau apie ē kamieno pėdsakus Kuržemėje žr. Ābele 1928: 136; Ozola 2007: 389. 29 Ця форма дієприкметника не зовсім зрозуміла; за значенням вона мала б бути зворотною. Straipsniai / Articles 89 DALIA KISELIŪNAITĖ Formų daryba. Kadangi kūrinių tarmeje nebuvo vartojamos dėtyvo formos (Endzelīns 1931: 574; Bezenberger 1888: 88), jo funkciją atlieka analitinės formos su veiksmažodžiu turēt ‘turėti, reikėti’: turr tas dānas par sava mati šuti = tur tās dānas par sava mati šūti, la. b. k. (viņai ir apgērbs savai mātei jāšuj ‘ji turi tuos drabužius savo motinai siūti’; tu turri dar bischki aukti = tu turi dar biški augti, la. b. k. tev vēl biški (drusku) jāaug ‘tu turi dar truputį (pa)augti’. Kitų analitinių formų (su vaizdeli = la. b. k. vajadzēt ar lietuvišku reikia, pavyzdžiui, reik zvejoti30) Wenkėrio kortelėje nepasteikė. Formos su tureti paplitusios ir Šventosios latvių kalboje, fiksuojamos ir vakarų Kuršėje bei ten sukūtoje XVII a. raštijoje (Ozola 2009). Tačiau veiksmažodis turet vartosena tuo neapsiriboja – kaip pagalbinis veiksmažodis jis tarnauja sudėtinėms formoms sudaryti, kurios dažniausiai nukopijuojamos iš originalo vokiečių sakinio (žr. toliau). Į. Plāks наводить багато прикладів, які свідчать, що носії мови вживають форми умовного способу «по-литовськи», тобто з чергуванням: es būčiau, tu būtum тощо (Plāks 1927: 34). Знайдена в картці форма 2 cond. sg. цього не підтверджує: Kad tu winga but pasinis, buti zitadi nazis und but stawis ar winga labi. У праці А. Безенберґера того самого періоду зазначено, що тоді литовські та латиські форми умовного способу конкурували (Bezenberger 1888: 96, 97), отже, роль литовської мови у формуванні закінчень умовного способу посилювалася. Хоча в мові куршів уживалися різні нескладені форми дієслів, у тексті Венкера майже всі дієприкметники вжито у складених формах, зазвичай копіюючи конструкцію німецького речення31: ir ar zirgu is ledus ākritis ir sta aukta undi kritis = ir ar zirgu is ledus iekritis ir (un) is tā aukta und(a) kritis, la. b. k. ir ar zirgu ledū iekritis (ielūzis) un (aukstajā ūdenī) (ie)kritis ‘впав із конем у лід і впав у ту холодну воду’. Подібно: ir [...] mēres, ir [...] sadaguschi, ebu [...] parsiskrejs, ebu [...] bijis, ebi [...] magis, turr [...] pabads, ir [...] pulūzis ale sho it ir wintsch satris, neturat raduschi, turr [...] adaduschu, ebu [...] ijājis. Дієслово turet виконує роль зв’язки у складених відповідних формах; такі форми очікувані під впливом німецької мови (Wer hat mir meinen Korb mit Fleisch gestohlen? kas turr mane kozi ar gallu pabads? = kas tur mana koci ar gaļu pazadis?, pl. ‘хто має мій кошик із м’ясом украдений, тобто хто вкрав мій кошик із м’ясом’); подібно habt ihr [...] gefunden: wa jus neturat [...] raduschi = neturat [...] radūši? ‘чи ви не маєте [...] знайденим, тобто не знайшли’). У цій ситуації в сучасній латиській мові також уживаються складені 30 Див. Plāks 1927: 35. 31 Детальніше див. «Синтаксичні особливості». 90 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė форми, однак із допоміжним būt. Якою мірою тут наявний вплив німецької мови і наскільки він давній — це вже інше питання. Здається, небагато випадків, у яких дієприкметник ужито в складеній формі відповідно до балтійської мовної традиції, тобто коли зберігається кореляція часів або модальності допоміжного й основного дієслова: but pasinis = būtų pazinis ‘був би впізнав’, butu drėchali pastelajusch = butu drėli pastelajuši ‘найняли б клєю’, ėjam pawargusch = esam pavarguši ‘ми втомилися’, bija [...] įmegusch = bija [...] įmegúši ‘заснули’. Знайдено єдину дієприкметникову форму, що виконує функцію означення, — prt. praes. act. instr. sg. ar werdamo lepli ‘(зі) столовою ложкою’. Prieveiksmiai. Dalis prieveiksmių pavarti įprastai: apkarti (Plāks 1927: 47 apkārt) ‘aplink’, bischi = biški, la. tarm. biški, biškin ‘truputį’, zitai = citādi ‘kitaip’, labi ‘gerai’, wacker ‘vakar’, scho rit = šuorit, la. b. k. šorīt ‘šįryt’ ir kt. Зафіксовано діалектні лексеми та їхні форми, характерні для Курземе: ne mag = nemag, la. b. k. nemaz ‘немаз’, nu ‘ще’³², gana ‘досить’, dikti ‘сильно’, < vo. dicht, la. b. k. loti, stipri, aukstum = augšum, la. b. k. augšā ‘високо’ (ME I 218). Kortelėje galima rasti prieveiksmių („įpėnėjus veidojums“ – Plāks 1927: 38), kuriuos kuršininkai sudarė savitai: šāmi = žemu ‘žemai’ (žr. „Leksikos ypatybės“). Prieveiksmio daug / dauz formos kortelės sakiniuose įvairuoja (EH I 310): pardau ‘per daug’, wißu daudum ‘daugiausiai’, bet kadudus = kā daud ‘kiek’ (žr. „Leksikos ypatybės“). Kuršininkų kalboje prieveiksmio daug laipsnių formose nėra latviams įprastos leksemos vairāk, visvairāk, čia, kaip ir būdvardžiuose, vartojamos analitinės formos su juo ir visu. J. Plāks laiko latviška ir prieveiksmio formą ciec ‘kiek’ (Plāks 1927: 38; ME I 392 tik iš raštų). Є запозичені з литовської прислівники та їхні конструкції (див. «Лексичні особливості»). Один раз трапився германізм fasti, який слід вважати випадковим, оскільки не знайдено відповідника словосполученню fest am schlafen ‘міцно, глибоко спати’, хоча в куршській мові слово ciets зі словом miegs вживається й досі. Prielinksnių vartojena tik iš dalies sutampa su dabartine latvių kalba ar tradicine vartosena tarmėse: ar sigu = ar zigžu ‘su arkliu’; bi bales = be sāles, la. b. k. bez sāls ‘be druskos’; pi tas sewas = pi tās sievas, la. b. k. pie tās sievas ‘pas (tą) moterį’; pi smerrishes = pi smēr(e)s, la. b. k. līdz nāvei ‘iki mirties, mirtinai’; ar tewi (= ar tevi) ‘su tavim’, par [...] mati = par māti, la. b. k. māte ‘motina’; par mani, la. b. k. man ‘man’ ir kt. Ryškiausias pastebimas skirtumas – jau minėtas prielinksnio is / iš (la. tarm. iz) vartojimas išeivio funkcija: is musu darza = is mūsu dārza ir pan. Tai gali būti kontaminuota forma: plg. la. tarm. iekš krāns = krāsnī ir la. iz (su gen. ME I 712), galima ir lietuvių iš 32 Betones nu ‘jetzt’ – ME II 752, 753. Straipsniai / Articles 91 DALIA KISELIŪNAITĖ вплив. Є й інші відмінності: латв. aiz «за» у куршській мові монофтонгізується зі скороченим a < āz (as nama = az nama, лат. літ. aiz nama)33; прийменник už з acc. виконує функцію інесива (і [...] uβ to lauku, лат. літ. uz tā lauka, lauka. пж. «на полі», тобто «у полі»; us to muren, лат. літ. uz tā mūra «на стінці, кам’яному паркані»; us mana galdu, лат. літ. uz mana galda «на моєму столі»); прийменник pic < pēc, найімовірніше під впливом німецької мови, вживається для позначення напрямку руху (pis maju iät = pic māju iet, лат. літ. mājas iet) (Endzelīns 1951: 677). На відміну від сучасної латиської мови, прийменники вживаються з різними відмінками множини: pis maju = pic māju (gen. pl.), лат. літ. mājas поряд із acc. sg. uz māju; priekš schiešo niedelio miēres = priekš šešu nedēļu miris (gen. pl.), pi mušu (= pi mūsu, лат. літ. pie mums, uz mums (acc. pl.) (докладніше Plaķis 1927: 40; Ivanickaja, Kiseliūnaitė 2015: 217). Єдиний випадок, коли прийменник множини вжито з інструменталем (у сучасній мові — в однині з акузативом), — gar ausim (нім. acc. um die Ohren)34. ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Більшість слів у тексті відомі в латиській літературній мові або діалектах. Окремо варто відзначити кілька цікавіших прикладів лексики, характерної для курземських діалектів: архаїчні форми слів, власне діалектизми та семантичні діалектизми, германізми, характерні для західнолатиських діалектів. Це лексеми, уживані або зафіксовані в цих діалектах: maģģ (= maģ), лат. літ. maz «мало» (ME I 548); par diždžu = par dižu, лат. літ. par lielu «надто великий», бо dižs = juo dižs, лат. літ. lielāks «більший» (ME I 475)35; dikti, лат. літ. ļoti, stipri, skaļi «дуже, сильно, голосно» (ME I 466); drānas = drānas, лат. літ. drēbes «одяг» (ME I 494 drāna = drēbes bibl. u. in Kurl. «одяг»); kiozi = ķuoči, nom. kuocis із нім. діал. kō(t)z «кошик» (ME II 393; пор. лит. жмуд. kiočis «кошик, кошик»); uz murens = mūrens / mūrēnes «на паркані» (muris, murieneks – Plaķis 1927: 68) < нім. діал. mur. Із похідних із димінутивними суфіксами у картці зафіксовано: el > il (vaikeli, «дитинко», stukila «шматочка»), які вживаються в димінутивному значенні без зневажливого відтінку, як і властиво курземським діалектам (Markus-Narvila 2011: 98); хоча наведені приклади є литуанізмами, у куршській мові також чимало питомих утворень із суфіксом el > il (pušilis «хлопчик», laivis «кораблик», ruokile 33 Prėdelis āz- ir prielinksnis az (Plaķis 1927: 39, ME I 233). 34 gar ausim duot «einen um die Ohren kran» (ME I 601). 35 У куршській мові Куршської коси слово lies невідоме, лексема dižs, -a походить із Курземе (Ābele 1928: 142). 92 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė «рученька» тощо – Plāķis 1927: 14). Інший улюблений куршами димінутивний суфікс — en, який, на відміну від латиської літературної мови, має короткий голосний (Plāķis 1927: 19): ar abelenis = ar ābuolenis «з яблуками»; avenu = āvenu «ягнят, баранчиків» (від діал. ave, лат. літ. aita «вівця»), pūdeni = pūteni «пташенята»; uz murens = mūrena / mūrenes «на парканчику». Характерна схильність куршів уживати в утворенні абстрактних іменників (зі значеннями стану, результату тощо, похідних від ознаки) суфікс -ums: slapumu = slāpumu, лат. літ. slāpes «спрага», пор. situms, лат. літ. sitiens «удар»; nuronajums, лат. літ. noruna «домовленість» (Plāķis 1927: 19, 69) тощо. Здається, ці форми слова слугували для утворення найвищого ступеня прислівника daug: wibu daugumu «найбільше». Також варто звернути увагу на вже згадану своєрідну систему прислівників, яка частково подібна до курземських діалектів: aukschum = augšum, лат. літ. augša «високо» (Paula 1926: 56); sām = zemī, лат. літ. apakša «низько, внизу» (пор. virsuoji у Paula, там само поряд із apakša= apakā «так само»). Інші дослідники вже зауважували, що курші в значенні «дуже» вживають різні лексеми: dikti, tā, tā daug, par daug і невідоме латиське loti (Plāķis 1927: 38); у картці німецькому sehr «дуже» відповідають pardaug = par daug, tadi dzi = tādi dzi. Німецький прислівник to(d)t «смертельно» тут перекладено прийменниковою конструкцією pi smerithes = pi smerā, пор. лат. літ. līdz nāvei. Семантичні ознаки свідчать, що значення деяких слів мало диференційовані, однак у цьому випадку це не обов’язково особливість самої мови, а радше вибір перекладача: наприклад, нім. erzählen «розповідати» у сучасній куршській мові передається як rākot (лат. літ. stāstīt), а в картці — pasacia = pasacia (лат. літ. pasacīa); також не цілком зрозуміло, чи слово pasakas (нім. Geschichte) ужите стилістично нейтрально, чи автор хотів надати йому зневажливого відтінку «неправдивої, вигаданої розповіді». Хоча курші мають слово tupeti «сидіти навпочіпки» (Plāķis 1927: 86), імовірно, під впливом німецького оригіналу тут про птахів сказано bīāz = sēž «сидить». Водночас існують і безсумнівні семантичні відмінності, характерні для куршської мови, які фіксуються в різних джерелах і донині, наприклад: iāijβ = iējis «gefahren» «заїхав» (jāti лат. braukt, «їхати» – Plāķis 1927: 60), namme = namus, лат. літ. māja «будинок»³⁶. У лексиці речень картки помітний значний вплив литовської мови, особливо сусідніх діалектів. Запозичуються як литовські лексеми, так і лексеми, що прийшли з інших мов через литовську; вони по-різному фонетично й морфологічно адаптуються: graiti = greiti < лит. greitai, лат. літ. ātri 36 У куршській мові слово māja в однині найчастіше вживається у формі локатива mā(jā) зі значенням «удома, додому» або в множині mājās «удома». У значенні «будинок, хата, садиба» вживається nams. Straipsniai / Articles 93 DALIA KISELIŪNAITĖ kiauschis = kaŭšus < лит. kiaũšis, лат. літ. b. k. ola waikili = vaikilis < лит. vaikẽlis, лат. літ. b. k. bērniņš prada = prada, інф. pradēt < лит. pradėti, лат. літ. sākt wis pradim < лит. там. pradēm «постійно», лат. літ. vienmēr dewika < лит. dỹlika, лат. літ. dipadsmit miels < mīlas (Plākis 1927: 68 – mīls), la. b. k. mīļš schischi = šīš(i) < лит. там. šīš ‘тут’, лат. літ. te, še tujau < жмуд. tujau «зараз», лат. літ. tūlīt dar < лит. dar, лат. літ. vēl arb < lie. arb (Plākis 1927: 41 –va), la. b. k. vai. Слово pradēt «починати» в куршській мові пристосувалося до змішаного типу особових форм: pradēt, prada, pradija (Kiseliūnaitė 1998: 128). Деякі лексичні особливості, що виглядають «литовськими», інші дослідники могли — і не завжди обґрунтовано — зарахувати до запозичень; наприклад, lāts = lec «літає, пурхає», лат. літ. lido уживалося в куршській говірці (ME II 458). Слова, які традиційно відносять до литуанізмів, можуть бути куронізмами; наприклад, puik ‘чудові, гарні’, поширене в литовському жемайтському ареалі, відоме також у курземських говірках (ME 3: 403). Славізми потрапили до куршської мови здебільшого через литовську розмовну й релігійну мову. Старих слів, принесених ще з Курземе (baznīca, cil(v)ēks тощо), є лише кілька; до них на картці Венкера слід віднести domajo = duomoju, лат. літ. domāt «думати». Більше трапляється славізмів, що виникли через литовську мову⁷: pakajings = pakajings < hib. pakajęs «спокійний», лат. літ. mierīgs; cizti = čišti < лит. сл. čystai, лат. літ. tīri «чисто»; smerits = smerd / smetes < лит. сл. smėris, лат. літ. navė «смерть»; būdeli = būdeli (būdelė «пляшка» Plākis 1927: 51) < лит. сл. butėka «пляшка»; budavati = budavati < лит. сл. budavōti «будувати», лат. літ. celt, būvēt; bedschan = bezdāne < лит. bezdžionė / beždžionė < білор. абязьяна, лат. літ. pērtiķis. Через литовські говірки, ймовірно, прийшли також деякі германізми: stukla (= stukėla, пор. зах. жем. stukės «шматочок» < нім. діал. stuk; bū ‘був’, селяни < нім. діал. buhr; slekti, пор. лит. там. šlėtas < нім. schlecht, лат. літ. slikts «поганий» (Plākis 1927: 81); wurschu (= vuršku, наз. відм. vuršis) < лит. там. vuršis / vurštas < нім. Wurst, пор. лат. літ. desa «ковбаса»; pastelajusch = pastelajuši < лит. там. steliuoti «кликати», нім. stellen; або bērschtu «щіткою» (bērštas лат. birste, щітка для волосся — Plākis 1927: 50) < лит. там. bērštas < нім. Bürste «щітка, гребінець». Цікаве слово в знахідному відмінку однини drāschali = *drēš(i)s < нім. Drescher «молотар», не зафіксоване в куршських словниках; нім. dreschen перекладається як kulte «молотити» (Pietsch 1991: 88). Куршська лексика, пов’язана із сільським господарством, більше впливала на литовську, ніж на німецьку мову, і 37 Plačiau žr. Hinze 1993. 94 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė важко сказати, чи слово *drēlis узагалі було відоме творцям. Не вдалося виявити його й у джерелах прусськолитовської мови, однак фонетично воно виглядає як германізм, адаптований у литовській мові, пор. skrybėlė < vo. term. skriver тощо. Є й інші нюанси слововживання, які спонукають замислитися про взаємодію литовської та куршської мов: слово vel = vēl у реченнях картки вживається не в латиському значенні «ще», а як литовське vėl «знову»; lauku < жм. lauku, пор. лат. діал. laukā, āra «надворі, назовні» (lauku І. Плакіс відносив до особливих куршських похідних (Plāks 1927: 38), проте йому могло бути невідоме жмудське слово); satirpis38, лат. діал. izkusis «розплавлений»; scha = šā, нім. sonst, пор. лит. сполучник šiaip «інакше, а то, по-іншому»; можливо, впливом литовської мови є також уживання сполучника ir поряд із un(d) (bi šales ir bi piparu = be šales ir be piparu «без солі й без перцю»), хоча в латиських говорах він також засвідчений (ME I 708). Лексики, безпосередньо запозиченої з німецької мови, у цьому тексті порівняно небагато: und < нім. und «і», ganz < нім. ganz «значно, зовсім», fasti < нім. fest «міцний, твердий», в інших куршських джерелах уживається лат. ciets, -a > присл. cieti; lepile «ложка» походить від нім. Löffel, пор. лат. діал. karote «ложка»; brunaisch = brunāiš «коричневий», останнє слово могло бути принесене ще з Курляндії (ME I 341). Можливо, до них слід зарахувати й koki «пироги», пор. лат. діал. koka < нім. діал. koke (ME II, 342). Говорячи про вживання лексики, слід зважати на те, що ці тексти є перекладом, отже, не варто приписувати всі «дивності» слововживання тогочасній куршській спільноті. Очевидно, що перекладач часто дотримувався не лише німецької структури речення, а й буквального лексичного відповідника, не завжди добираючи автентичний семантичний еквівалент. Так у тексті з’явилися семантичні кальки як у вільних сполуках, так і у фразеології. Особливо впадає в око нетипове вживання займенників tas, ta та iens, -a: wienō bisch = vienu biški «ein Bischen»; wintsch id os kaucsis = vińš ēd tuos kaušus, пор. er ißt die Eier; tas kajas man padau tap = tās kajas man padau sap, пор. die Füße thun mir sehr weh; ta uni bi par karta, tīe koki ir [...] sadaguchi = ta une bi(ja) par karta, tie kuoki ir [...] sadeguši, пор. das Feuer war zu stark / heiß, die Kuchen sind [...] gebrannt; Mušu kalni nau taddi dzi tie jušu daug jo dzi = mušu kalni nav tādi dziži, tie jušu daug jo dziži, пор. Unsere Berge sind nicht sehr hoch, die euren sind viel höher тощо. Деякі німецькі словосполучення перекладаються дослівно: rein machen: czisti pataisit = čisti pataisit «почистити»; fertig nähen: gatwas schuti = gatavas šūti «пошити»; recht von ihnen: labi no viņa = labi nuo viņu «вони добре вчинили». Так само перекладаються й усталені німецькі вирази: wiewel: kadaus = kā daudze «скільки», haben Durst (див. далі). 38 tirpt «розтікатися, танути» з літератури (ME 4: 197), див. також Endzelīns 1931: 575. Straipsniai / Articles 95 DALIA KISELIŪNAITĖ Значення слів не завжди враховуються уважно. Наприклад, нім. durch’s Eis gebrochen перекладається як iš ledus įkritęs = iš ledus įkritis «той, хто провалився в лід, під лід, провалився», хоча в мові куршів уживається слово įlūžti «провалитися під лід». Трапляються й випадки нерозуміння перекладу. Наприклад, нім. durchgelaufen (про ноги), очевидно, не було зрозуміле перекладачеві («стерти, пошкодити під час ходьби»), і його перекладено як parsikreis = parsikreisis, унаслідок чого спотворився весь зміст речення. Подібно, у реченні Es hört gleich auf zu schneien перекладачеві завадив зрозуміти зміст вираз es hört [...] auf «перестане, закінчиться, припиниться (снігопад)», і його перекладено протилежним чином: wel jau prada snikti = vėl jau pradeda snigti «знову вже починає сніжити». Цікавою є особливість уживання дієслова turėti. У куршській мові воно зазвичай уживається так само, як литовське turėti, нім. haben. Таке значення збереглося й у західних латиських говорах (Ozola 2007: 396–398). Схоже, що в куршській мові важко знайти відповідник німецькому дієслову (ihr) dürft (nicht) (пор. лат. діал. (ne)drīkstat), німецьке dürfen перекладається як varet «могти» (Pietsch 1991), а в цьому тексті — як (ne)turėti «(не)мати». Крім того, дієслово turėti вживається там, де граматично в латиській мові використовується дебітив, тобто відповідає німецьким модальним дієсловам müssen, sollen (див. «Морфологічні особливості»); воно також передає мету: kad tas piens greit sasvirit tur = kad tas piens greit sas(i)virti tur «щоб (те) молоко швидше закипіло». Дієслово turėti вжито також для опису стану: turam slapumu = turam slapumu (досл. «маємо спрагу»); хоча Я. Плакіс фіксує дієслово slāpt (Plāks 1927: 81), сучасне покоління куршів частіше вживає саме аналітичну конструкцію, тоді як slāpt «хотіти пити» трапляється в ситуаціях, коли йдеться про риб: «риби slāpt». Окрім усіх цих випадків, дієслово turėti виконує функцію зв’язки у складених перфектних формах, які слід вважати кальками з німецької мови (див. «Морфологічні особливості»). Деякі німецькі слова, вжиті в переносному значенні, перекладаються дослівно (наприклад: Das war recht von ihnen), однак трапляються й випадки, коли перекладач природно передає значення: Augenblickchen: biški «недовго, трохи, мить». Іноді не зовсім зрозуміло, чи збіги з німецькими конструкціями є особливістю мовлення цього перекладача, усієї куршської спільноти, чи наслідком впливу німецької мови на латиську. Наприклад, фразеологічне вживання слова stāvet у значенні «ладнати, уживатися» (es thate besser um ihn stehen: but staw ejs ar wing labi = būtu stāvejs ar viņa (viņu) labi): пор. нім. stehen mit [...] «ладнати, уживатися» та ar vieniem raden saietes, ar citiem – stāv naidā (EH II 574). Іноді, схоже, навіть надмірно старалися, адже німецький оригінал «не вимагає» слова stāvet (sei so gut): staw tads laps = stāi (esi) tāds labs «будь таким добрим». Вплив німецької мови на фразеологію також неоднозначний. У прикладі ihr dürft nicht solche Kindereien treiben!: jus ne turret tads niakus ziti = jūs neturēt tādus niekus dzīt «не верзти дурниць, не говорити нісенітниць» уживання слова dzīt близьке до латиської фразеології, 96 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė пор. лат. б. м. jokus džit «жартувати», однак перекладач німецького Kinderen не передав його дослівно, а знайшов відповідник niekus. СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Синтаксичні особливості тексту картки важко оцінити не лише тому, що синтаксис куршів мало досліджений, а й тому, що короткі речення джерела перекладалися з німецької мови, і далеко не кожен носій мови здатний або розуміє, як передати думку чужою мовою власними, звичними синтаксичними засобами. Для перекладів було використано інформацію лише одного інформанта, тому не кожне незвичне синтаксичне явище, наявне тут, слід вважати автентичною мовною особливістю всієї спільноти. З іншого боку, у другій половині XIX ст. по всій Німеччині перейшли на викладання німецькою мовою; куршів навчали за німецькими підручниками та іншими книжками, тож імовірно, що деякі синтаксичні особливості німецької мови вже тоді проникли й до їхнього розмовного мовлення. Не вдаючись до можливих оцінок чи детального дослідження, тут буде відзначено кілька виразніших синтаксичних особливостей цього тексту. Побудова речення. Багато перекладених речень за своєю конструкцією мало відрізняються від німецького оригіналу, тобто дотримано німецького порядку слів як у простому, так і в складному реченні. Найбільше впадає в око правило німецького розташування присудка, очевидне вже після прочитання кількох речень, але особливо помітне там, де воно порушує природний логічний порядок рідної мови: Was sitzen da für Vögelchen oben auf dem Mäuerchen? kas biž ti par pudeni aukšum us to murens = Kas sėž tie par puteni aukšum uz to (tā?) muren(e)s?, пор. лат. б. м. kas par putnieni sėž tur augšā uz mūriša?, лит. kas par paukšteliai tupį ten aukštai ant mūrelio? У цьому випадку kas par putneni є неподільним підметом, який у перекладі відокремлений від присудка й обставини. У простих реченнях зі складеними формами зв’язка та іменна частина присудка «клас» розташовані за правилами німецької мови39: 15. eßi pagangs biž = esi pakaģis biž (так само 5, 28, 32, 33, 40); навіть у тих випадках, коли німецьку складену форму перекладено простим реченням, присудок усе одно залишається в кінці речення: Wem hat er die neue Geschichte erzählt? Kam wints tas jaunas paßas paßiga?; лат. Kam viņš tās jaunas pasakas (pa)sacija? У складнопідрядних реченнях присудок майже в усіх випадках залишається в кінці підрядного речення (3, 9, 16, 17). У таких реченнях бракує також і 39 Тут і далі наведено номери речень; за ними можна знайти приклади біля. Straipsniai / Articles 97 DALIA KISELIŪNAITĖ те, що підрядне речення приєднується без сполучника: [...] sag Deiner Schwester, sie solle [...] nähən: [...] saki tava māsai, vingai tur [...] schuti = saki tava māsai, vīnai (vīna) tur [...] šūti; ich glaube, ich habe sie durchgelaufen: es domajo es eβu par daug parsikrējis = es domāju, esu par daug parsikrējis. Сурядні та змішаного типу складні речення також дослівно відтворюють порядок слів німецького речення (4, 6, 14, 20, 31). Зафіксовано й випадки вставлення сполучників: 20. [...] sie haben es aber selbst getan: winga ale pachi darė = vīna (vīni) ale paši darja. Про те, що в багатьох випадках порядок слів у реченні неприродний, свідчить і переклад речень сучасною латиською мовою (див. додаток, переклад Liene Markus-Narvila), де порядок слів часто інший. Німецькі прийменникові конструкції також вплинули на сполучення слів у перекладених реченнях. Такий вплив можна вбачати в тих випадках, коли відповідники прийменникових конструкцій у балтійських мовах, особливо в латиській, інші: gar aūbim = la. b. k. pa ausīm, für mich: par mani = par mani, la. tam, priekš manis; la. b. k. man; für eure Mutter: par sava māti = par sava māti, la. b. k. savai mātei; уже згадане вживання прийменника pic: pis maju = pic māju (la. b. k. mājās). Ще однією складністю для перекладача були заперечення, які в німецькій мові виражаються частками nicht і kein, тоді як у балтійських мовах вони обов’язково виражаються префіксом дієслова. У картці з трьох випадків два перекладено за власними правилами, а в одному реченні дієслівного префікса заперечення бракує: habt ihr kein Stückchen [...]: wa jus neturat neviena stukla = va jus neturat neviena stukla; Hund thut Dir nichts: uns tevi nieka nedarēs = uns tevi nieka nedaris; але: Ich will es auch nicht mehr wieder thun!: Es gribu ne mag to darte = Es (ne)gribu ne māg to darit. Можна констатувати, що німецький синтаксис значною мірою скував природну для балтійських мов тему речення, а речення, перекладене у вільнішому порядку слів, із власними граматичними відповідниками, у картці лише одне: 12. Wo gehst Du hin? Sollen wir mit Dir gehn? Kur tu īeti wa meβ ar tewi eβam? = Kur tu ieti, va mes ar tevi iesam? (не дотримано німецького порядку присудка). 29. Unsere Berge sind nicht sehr hoch, die euren sind viel höher: Muβu kalni nau tadi diži tā jūbu daug jo diži = Mūsu kalni nav tādi diži, tie jūsu daug jo diži (не повторюється зв’язка присудка). 30. [...] wieviel Brod wollt ihr haben?: kadus maizes jus gribat = kā daudze maizes jūs gribat? (слово haben не перекладається). 7. ohne Salz und Pfeffer: bi šales ir bi piparu = be sales ir be piparu (прийменник повторюється). Природніші переклади знаходимо в тих випадках, коли граматичне вираження в німецькій і балтійських мовах цілком різниться: 18. Hättest Du ihn gekannt!: Kad tu viņa but pazinis = kad tu viņa (viņu) būtu pazinis. Подібно «виходять зі становища», коли німецьке безособове речення замінюють особовим: 22. Man muß laut schrein: eβ 98 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marbgo Pylpo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė turru dikti saukti = es turu dikti saukti. Здається, перекладач «спростив» і всю конструкцію legen geblieben у реченні: 25. Der Schnee ist [...] bei uns liegen geblieben = Tas sniegs ir [...] pi mūsų pultais = Tas sniegs ir [...] pi mūsu palicis. Не зовсім зрозуміло, чому в реченні 38 один з однорідних присудків замінено обставиною мети: sind [...] draufen auf dem Felde und mähen / haue: Tā laui ir šcodanin wibu lauku už to lauku plauti = Tie laži ir šodien visi lauku uz to lauku plauti. Отже, синтаксис, мабуть, є тим мовним рівнем куршської мови тексту, який найбільше постраждав від обраного методу, проте лише докладніший аналіз мови інших джерел, а особливо аудіозаписів, міг би дати відповідь на питання, наскільки повсякденна мова куршів насправді зазнала впливу двомовності. ВИСНОВКИ Картка № 30084 атласу Wenker є цінним письмовим документом куршської мови. Завдяки їй куршська мова потрапила до великого європейського лінгвістичного проєкту. У картці мову задокументовано за можливості належно, творчо пристосувавши німецькі й литовські літери до безписемної мови. Виклавши принципи орфографії та здійснивши лінгвістичний аналіз тексту, можна констатувати, що картку Ніди укладено ретельно, а її лінгвістична інформація в багатьох випадках відображає автентичну мову свого часу. Порівняння з дослідженнями куршської мови, виконаними професійними лінгвістами (A. Bezzenbergerio та J. Plakio), показало, що в другій половині XIX ст. куршська мова з погляду латиської діалектології ще була систематизованим конгломератом, який свідчив про витоки неоднорідних говірок. У картці відображено також взаємодію мов на Куршській косі. У фонетиці помітні давні особливості курляндських говірок, а в морфології — результати взаємодії із сусідніми литовськими говірками (фонетичні зміни в певних формах), проте вплив німецької мови порівняно незначний (наприклад, ще помітні латиські відмінності в палаталізації кінцевого l, не відбувся процес редукції закінчень). У морфології наявна також архаїчна спадщина курляндських говірок (порівняно чіткі парадигми відмінювання, збережені давні форми відмінків іменників і ступенів прикметників, ще не закріплені форми умовного способу, засвідчена форма дієслова минулого часу ē-основи, прийменники вживаються з різними відмінками множини); водночас помітний вплив литовської мови (закінчення займенників, вживання дієслова tureti + інфінітив тощо) і початок впливу німецької мови, що виявляється у вживанні прийменникових сполук і складених дієслівних форм. Однак не в усіх випадках вплив німецької мови можна вважати особливістю говірки — наприклад, здається, вживання займенників tas, ta або дієслова tureti у складених формах слід вважати недоліком перекладу. Straipsniai / Articles 99 DALIA KISELIŪNAITĖ У лексиці поряд із давніми курляндськими словами та словотвірними моделями констатовано виразний вплив литовської мови, особливо сусідньої жмудської говірки, з якої курші запозичили не лише слова литовського, а й німецького та слов’янського походження; деякі спільні балтійські слова почали вживатися в литовських значеннях. Безпосередній вплив німецької мови на лексику не в усіх випадках можна вважати автентичною рисою куршської мови, оскільки пізніші джерела не підтверджують деяких слів або їхніх значень. Імовірно, частина лексичних і семантичних германізмів у цьому тексті виникла внаслідок дослівного перекладу. Деякі зв’язки з німецькими відповідниками нелегко інтерпретувати, оскільки подібні явища трапляються і в латиській мові. Особливо це стосується синтаксису. Більшість перекладених речень дослівно відтворює конструкцію речень німецького оригіналу, яка часто є чужою для балтійських мов, а подекуди робить речення важким для розуміння. Проте є й винятки: трапляються звичні, природні синтаксичні відповідники, думку висловлено вільніше. Через обраний метод опитування (переклад) саме вплив німецької мови на куршську мову в цьому джерелі слід оцінювати обережно, оскільки за використання цього методу дослівне наслідування оригіналу майже неминуче. LITERATŪRA Ābele Anna 1927: Rucavas izloksne. – Filologu biedrības raksti 7, 112–128. Ābele Anna 1928: Rucavas izloksne. – Filologu biedrības raksti 8, 135–144. Bezenberger Adalbert 188: Über die Sprache der preußischen Letten. Göttingen: Vandenhoeck und Ruprecht. Chronik 2013: Chronik der Schule zu Nidden, sud. Gitanas Nausėda, Vilija Gerulaitienė. Vilnius: Petro ofsetas. Diederichs Victor 1883: Die kurische Nerung und die Kuren in Preußen. – Ma-gazin hrs. von der Lettisch-Literarischen Gesellschaft. 17. Bandes 1. Stück. Mitau, 1–97. Endzelīns Jānis, Hauzenberga-Šturma Edīte. Papildinājumi un labojumi K. Mühlenbacha latviešu valodas vārdnīcai 1–2. Prieiga internetu: www.tezaurs.lv/mev. Elertas Dainius 2014: XVI a. visuomenės siluetas šiaurinėje Kuršių nerijos dalyje. – Res humanitariae 15, 17–67. Endzelīns Jānis 1931 (1979): Par kurseniekiem un viņu valodu. – Darbu izlase 3(1). Rīga: Zinātne, 571–578. Endzelīns Jānis 1951: Latviešu valodas gramatika. Rīga: Latvijas valsts izdevniecība. 100 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė Fleischer Jürg, Sommer Florian 2012: Litauische Materialien im Archiv Forschungszentrum Deutscher Sprachatlas Marburg. – Archivum Lithuanicum 14, 417–436. Hinke Friedhelm 1993: Die slawischen lexikalischen Elemente im Nahrungskurischen Wortschatz, die das Alltagsleben der Nahrungskuren bezeichnen. Versuch einer Systematisierung – Contributions to Baltic linguistics. Linguistic and Oriental studies from Poznań, hr. von Michal Hasiuk. Monograph supplement series. 2. Poznań: UAM, 43–52. Ivančaja Arina 2017: XVII a. kuršininkų kalbos žodžių rankraštinis registras. – Res humanitariae 21, 12–42. Ivančaja Arina, Kiseliūnaitė Dalia 2015: Kuršių nerijos kuršininkų tarmės nykimo požymiai: daiktavardžių linksniavimo pokyčiai rašytiniuose paminkluose. – Baltiska, tautinė, regioninė savimonė baltų literatūrose ir kultūrose. Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas. 207–227. Kiseliūnaitė Dalia 2005: Balsų įterpimas Vakarų Lietuvos lietuvių ir latvių (kuršininkų) tarmėse. – Baltai ir jų giminaičiai. Tiltai, priedas: Mokslo darbai 26, 139–144. Kiseliūnaitė Dalia 1998: Kai kurie kuršininkų tarmės veiksmažodžių bruožai nuo A. Bezzenbergerio iki šių dienų. – Baltistica 5, priedas, 127–140. LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas 1–20, 1941–2002, elektroninis variantas (antras elektroninis leidimas), red. kolegija: Gertūda Naktinienė (vyr. redaktorė), Jonas Paulauskas, Rūtė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2013. Markus-Narvila Line 2011: Rucavas izloksnes vārdnīca: leksikografiska un leksikais aspekts. Promocijas darbs. Liepāja: Liepājas universitāte. ME I–IV – Mühlenbachs Kārlis. Latviešu valodas vārdnīca 1–4, rediģējis, papildinājis, turpinājis Jānis Endzelīns. Rīga, 1923–1932. Elektronisks variants. Prieiga internetu: www.tezurs.lv/mev. Mogharbel El Christlie 1993: Nahrungskurisch. Dokumentation einer moribunden Sprache. Frankfurt am Main: Wissenschaftliche Buchhandlung Theo Hector GmbH&Co. Ozola Ieva 2007: Gramatisās īpatnības un to pārmaiņas rucavnieku valodā. – Rucavā, tur Pauropē... Etnogrāfija, folklora, valoda. Liepāja: LiePA, 379–400. Ozola Ieva 2009: Vajadzības modalitāte Lieksūzemē: par kādu reti dzirdamu konstrukciju. – Vārds un tā pētīšanas aspekti 13(1). Liepāja: LiePA, 292–297. Straipsniai / Articles 101 DALIA KISELIŪNAITĖ Pallas Peter Simon 1786: Linguarum totius orbis vocabularia comparativa. Pars Prior. Petropoli, Typis Iohannis Caroli Schoor, MDCCLXXVI. Paula Lizete 1926: Īvandes izloksne. – Filologu biedrības raksti 6, 48–63. Pietsch Richard 1983: Fischerleben auf der Kurischen Nehrung. Berlin: Camen. Pietsch Richard 1991: Deutsch-kurisches Wörterbuch. – Schriftenreihe Nordost-Archiv 33. Lüneburg: Nordostdeutsches Kulturwerk. Plāķis Juris 1927: Kursenieku valoda. Latvijas Universitātes raksti 16. Rīgā: Valstspapīru spiestuvē. Schiller Christiane 2014: Kuronismen im Halleschen sog. Richter-Wörterbuch. – Res Humanariae 15, 105–114. Schiller Christiane, Kiselinaitė Dalia 2015: Ein kuronisch-kurischer Text im Forschungszentrum Deutscher Sprachatlas in Marburg. Das Blatt Niden 3008. – Archiv Lithuanicum 17, 443–466. Šmite Tekla 1928: Sarkanmūžas pagasta izloksne. – Filologu biedrības raksti 8, 108–134. Zemzare Daina 1961: Latviešu vārdnīcas (līdz 1900. gadam). Rīga: Latvijas PSR Zinātņu Akadēmijas izdevniecība. Казанкене Банда 2013: Материалы балтийских языков в словаре Петра Симона Паласа. – Материалы семнадцати чтений памяти И. М. Тронского «Индоевропейское языкознание и классическая филология – XVII». СПб: Наука. 102 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 3008 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė PRIEDAS DSA KORTELĖS NR. 30084 TRANSKRIPCIJA 1 PUSĖ1 1. Siāma lȧts βaũβas lapas is gaisa apkarti. Ziemā lec sausas lapas is gaisa apkārti. Ziemā lec (ido) sausas lapas gaisa apkārt.2 1. Im Winter fliegen die trocknen Blätter durch die Luft herum. 2. Wel jau prada snkti, tad bus3 gaibas vel laps. Vēl jau prad4 snigti, tad būs gaisas vel labs. Atkal sāk snigt, tad būs laiks atkal labs. 2. Es hört gleich auf zu schneien, dann wird das Wetter wieder besser. 3. Līts Uoglis is krãnis, kad tas piens grāti sawirti tur. Liec ogles iš krānes, kad tas piens greti sas(i)virti tur. Liec ogles ikš krāns, kad tas piens āri vārītos.5 3. Thu Kohlen in den Ofen, daß die Milch bald an zu kochen fängt. 4. Tas labaiš wetaiš wiem ir ar sirgu is ledus ākritis ir ista auksta udin-gi krittis. Tas labāš vecāš vīrs ir ar zīgu is ledus iekritis ir is tā auksta udēna kritis. Tas labāš vecāš vīrs ir ar zīgu ikš ledus (ledū) iekritis (ielūzis) un ikš tā auksta udēna (aukstaja udeni) (ie)kritis. 4. Der gute alte Mann ist mit dem Pferde durch’s Eis gebrochen und in das kalte Wasser gefallen. 5. Wintsch ir präksch schetturri arba schiescho niedelio mières. Viņš ir priekš četru arba (va) šešu nedēļu miris. 1 Antrosios pusės, užpildytos vokiškai, perrašė žr. Schiller, Kiseliūnaitė 2015. 2 Ziemā gaisa īdo sausas lapas. 3 3 a. galūne ū yra klaida. 4 Vertimo klaida, turi būti ‘liaus, baigs’. 5 Liec ogles krāsni, lai piens ātrāk sāktu vārīties. Straipsniai / Articles 103 DALIA KISELIŪNAITĖ Viņš ir piekš (pirms) četrām vai sešām nedēļām miris.6 5. Er ist vor vier oder sechs Wochen gestorben. 6. Tā ugni bi par karta, tē koki ir apakša gauz meli sageuši. Tā ugne bi(a) par karta, tē kuoki ir apā ganč meli sageuši. Tā uguns bija par karta, tie pragi ir apakš gan (loči) meli (melni) sageuši.7 6. Das Feuer war zu stark/heiß, die Kuchen sind ja unten ganz schwarz gebrannt. 7. Wintsch iäd tos kiauschis wis pradim bi ßales ir bi piparu. Vinš ēd tos kaušus vis pradem be sāles ir be piparu. Vinš ēd tos kaušus (olas) vienmēr bez sāls un bez pipariem. 7. Er ißt die Eier immer ohne Salz und Pfeffer. 8. Tas kàjas man pardaug ßap, es domajo es eßu par daug parsikreijis. Tàs kàjas man par daug sāp, es domàju, es esu par daug parsikreijis. Tàs kàjas man par daug (daudz) sāp, es domàju, es esu (esmu) par daug (daudz) skrēis. 8. Die Füße thun mir sehr weh, ich glaube, ich habe sie durchgelaufen. 9. Es eßu pi tas sevos bijis und es wingu sacegu und winga sacega, winga gribeja savo mait satseta8. Es esu pi tas sievas bijis und es viņu9 saciju und viņa sacija, viņa gribeja sa-vo meita(i) saci. Es esu (esmu) pie tās sievas (sievietes) bijis un es viņu (viņai) (to) saciju un viņa sacija, (ka) viņa gribēja sava meitai sacīt. 9. Ich bin bei der Frau gewesen und habe es ihr gesagt, und sie sagte, sie wollte es auch ihrer Tochter sagen. 10. Es gribu ne mag to darte. Es gribu ne māg to date. Es (ne)gribu mag (nemaz) to darīt. 6 Viņš ir miris pirms četrām vai sešām nedēļām. 7 Uguns bija par karstu, pīrāgi apakšā ir sadeguši pavisam melni. 8 Dēļ -ti redukcijas gali būt ne visai tiksliai atstatytas balsis. 9 Klaida, greičiausiai dėl redukcijos neteisingai užrašyta dat. galūnė, turi būti viņai. 104 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė 10. Ich will es auch nicht mehr wieder10 tun! 11. Es sicha tewe tuja ar to wedamo = leppili gar ausim, tu beschān11. Es sīšu tevi tuja ar tuo wedamu lepili gar ausim (-im?), tu bedzān. Es sīšu tevi tult ar to vāram karoti gar ausim, tu pertiķi12. 11. Ich schlage Dich gleich mit dem Kochlöffel um die Ohren, Du Affe! 12. Kur tu iēti wa meß ar tewi eßam? Kur tu ieti, va mes ar tevi iesam? Kur tu ej, vai mēs ar tevi iesam (iesim)? 12. Wo gehst Du hin? Sollen wir mit Dir gehn? 13. Nu ir slekti laiki. Nu ir slekti laiki. Nu ir slekti laiki. 13. Es sind schlechte Zeiten. 14. Mana mālaisch vaikili, pald13 schischi sēmui staved14, tas piktas soasis koasch tewi pi smerishes15. Mana mielā16 vaikili, paliec šīi zemū stāvet, tas piktas zuosis (-es?) kuōz tevi pi smer(i)ča. Mans mīlais bērniņ, paliec te apakšā stāvet, tās piktas zosīs kož tevi līdz nāvei.17 14. Mein liebes Kind, bleib hier unten stehn, die bösen Gänse beißen Dich todt (dt. zu Tode). 15. Tu ebi schoadin wibu daugummu mazis und ebi pakagins bijs, tu wari jo āgni18 pis maju iāt kad tā ziti. 10 Kursinakai vok. k. nicht mehr wieder su veiksmāždžiu paprastai atliepia morfologine forma nibi- < lie. nebe-: es nibėriau ‘aš nebenoriu’, plg. la. b. k. vairs nebrū. 11 Rankraštyje matyti ā (su diakritiku). 12 Es sīšu tevi ar pavāņu pa ausīm, tu pertiķi! 13 Greičiausiai klaida, turėtų būti c. 14 Klaida, inf. turi būti t. 15 Subraukta, atstatyta s pagal sistemą pi su gen. 16 Plg. mīļš, -a (Plāķis 1927: 68). 17 Mans mīlais bērniņ, paliec te apakšā stāvet, tās niknās zosis nokos tevi līdz nāvei. 18 ā greičiausiai klaida vietoje a. Straipsniai / Articles 105 DALIA KISELIŪNAITĖ Tu esi šiōdien visų daugumų māčijis und esi pakajīgs bijis, tu vari jo ag(i)ri pic māju iet ka(d) tie citi. Tu esi šiōdien visvairāk māčijis un esi pieklājīgs (miēgs) bijis, tu vari jo agr(i) (agrāk) mājas iet (ne)kā tie citi.19 15. Du hat heute am meisten gelernt und bist arg gewesen, Du darßt früher nach Hause gehn als die Andern. 16. Tu dar ne ēbi par didžu gana wiāno būdelki20 winā izdēti, tu turi dar biški augti ir jo dižs būt. Tu dar nesī par didžu gana vienu būdelki vnā izdēti, tu turi dar biški augti ir jo dižs būt. Tu vēl neesi gana dižs (iels) (vienu) pudeli vīna izdzert, tev vēl bišķi (mazliet) jāaug un lielākam jākļūst21. 16. Du bist noch nicht groß genug, um eine Flasche Wein auszutrinken, Du mußt erst noch ein End/etwas wachsen und größer werden. 17. Ei und stāve tās labs und saki tava māsa, viņai tur tās dranas par sawa mati gatavas šuti und ar Bāršču czijti pataisit. Ej und stāvi (esi) tās labs und saki tava māsai, viņai22 tur tās drānas par sava mati gatavas šūti und ar bērtu čišti pataisit. Ej un stāvi (esi) tās labs un saki tava (tavai) māsai, viņai tās drānas priekš savas mātes ir gatavas jāuzšuj un ar birsti jāiztīra.23 17. Geh, sei so gut und sag Deiner Schwester, sie sollte die Kleider für eure Mutter fertig nähen und mit der Bürste rein machen. 18. Kad tu vīna būtu pazinis, būtu citādi nācis un būtu stāvējis ar viņa labā24. Kad tu viņa (viņu) būt(u) pazinis, būt(u) citādi nācis und būt(u) stāvējis ar viņa (viņu) labā. Kad tu viņu būtu pazinis, būtu citādi iznācis un būtu stāvējis ar viņu labā.25 19 Tu esi šiōdien visvairāk māčijis un esi bijis pieklājīgs (miēgs), tu vari iet mājās agrāk nekā citi. 20 ū su diakritiku yra užrašytojo klaida, nes po to einanti germanų dd turi reikšti trumpą balsį. 21 Tu vēl neesi gana liels, (lai) vienu pudeli vīna izdzertu, tev vēl mazliet jāpieaug. 22 Dat. forma čā neregulāri: jeigu reikamybė reiškiama su turėt, vartojamas nom. formos. 23 Ej un esi tik labs, un saki savai māsai, ka viņai ir apģērbs savai mātei jāuzšuj un jāiztīra. 24 Rankraštyje raidė a išbraukta. 25 Ja tu viņu būtu pazinis, būtu citādāk bijis, (tu) būtu labi ar viņu satics. 106 Acta Linguistica Lithuanica LXXVII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė 18. Hättest Du ihn gekannt! dann wäre es anders gekommen, und es täte besser um ihn stehen. 19. Kas tur mane kozi ar galiu pab̃dis? Kas tur maną kuoci ar galų padzis? Kas ir manų koci (grou) ar galų padzis?26 19. Wer hat mir meinen Korb mit Fleisch gestohlen? 20. Winsch darė tą jaunas pabkes pabziga27 kad wingi butu drėschali pas-tellajusch, winga ale paschi darie. Viñs darija tą, kad viñ butu drėeli pastelauši, viñ ale paši darija. Viñs darija tą, ka viñ butu kūleju pastelejuši (pasūtijuši), bet viñ (to) paši darija. 20 Er hat so, als hätten sie ihn zum Dreschen bestellt; sie haben es aber selbst gethan. 21. Kam winsch tas jaunas pabkes pabziga. Kam viñs tas jaunas pasakas pascija? Kam viñs tās jaunas pasakas pascija (stāstija)?28 21 Wem hat er die neue Geschichte erzählt? 22. Eβ turu dikti sakti cha winsch numis29 nepamane. Es turu dikti sakti, šā viñs mumis nepamane. Es turu (man ir) dikti (skali) saukt, citādi viñs mumis (mūs) nesaprot.30 22 Man muß laut schreien, sonst versteht er uns nicht. 23. Męβ ębam pa wargusch und turam sląpum. Mes esam pavarguši(i) un turam sląpum. Mēs esam pavārguši un turam (mums ir) slāpes31. 23. Wir sind müde und haben Durst. 26 Kurš ir man gals grozu nozadzis? 27 Rankraštyje išbraukta; matyt, per klaidą buvo įrašytas fragmentas iš kito sakinio, žr. toliau. 28 Kuram viñs tās jaunās pasakas stāstīja? 29 Klaida, turi būti mumis (Plaķis 1927: 26). 30 Man ir ļoti skali jāsauc, citādi viņš mūs nesaprot. 31 Mēs esam pavārguši un izslāpuši. Straipsniai / Articles 107 DALIA KISELIŪNAITĖ 24. Kad mäß wacker wacker pargajem, ta gullejo ta zitti jau gultā und bija fasti iāmegusch. Kad mēs vakar vakar(ā?) pārgājam, ta guleja tie (?) citi jau gultā und bija fasti (cieti) iemiguš(i). Kad mēs vakar vakarā pārgājām, tad tie citi jau gulēja gultā un bija cieti iemiguši.32 24 Als wir gestern Abend zurück kamen, da lagen die Andern schon zu Bett und waren fest am schlafen. 25. Tas sniäks ir scho nakti pi muḷbu pulātzis33 ale scho rit ir wintsch satirpis. Tas sniegs ir šo nakti pi mūsu palicis, ale šopit ir viņš satirpis. Tas sniegs ir šo nakti pie mūsu (pie mums) palicis, bet šorīt viņš ir satirpis (izkusis).34 25. Der Schnee ist diese Nacht bei uns liegen geblieben, aber heute Morgen ist er geschmolzen. 26. As muḷbu namma stav trīs puiki ābole koaki ar sarkanis abolennis. Az mūsu nama stāv trīs puiki ābol(1?)a (-u?) kuoki ar sarkanis ābuolenis. A(i)z mūsu nama stāv trīs puiki (skaisti) ābolu koki ar sarkanis ābolēnis (ar sarkaniem āboliem).35 26. Hinter unserm Hause stehen drei schöne Apfelbäumchen mit rothen Aepfelchen. 27. Wa jus newaret wieno bischki uʃmumīs gaidetti tad mēs iäbam ar jums. Vai jūs nevarat (nevarētu?) vienu biški uz mums gaideti, tad mēs iesam ar jums. Vai jūs nevarat (nevarētu?) bišķi uz mums (mūs) (pa)gaidīt, tad mēs iesim ar jums. 27. Könnt ihr nicht noch ein Augenblickchen auf uns warten, dann gehn wir mit euch. 28. Ius ne turret taddus36 niäkus ziti. 32 Kad mēs vakar vakarā pārnācām, tad tie citi jau bija gultā un bija cieti iemiguši. 33 Priēsdēlejie greičiausiai korektūros klaida. 34 Sniegs ir šonakt pie mums saglabājies, bet no rīta tas ir nokusis. 35 Aiz mūsu nama stāv trīs skaistas ābeles ar sarkaniem ābolīšiem. 36 Mažai tikėtina, kad tads būtų su trumpuoju, tačiau du kartus parašyta geminata dd (žr. Nr. 29), leidžia spėti, kad gali būti ir ne klaida. 108 Acta Linguistica Lithuanica LXXVIII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė Jūs neturat tādus niekus dzī̄t. Jūs nedrīkstat tādus niekus dzīt. 28. Ihr dürft nicht solche Kindereien treiben! 29. Mußu kalni nau tādi diži tiā juḅu daug jo diži. Mūsu kalni nav tādi diži, tie jūsu daug juo diži. Mūsu kalni nav tādi lieli, tie jūsu (ir) daudz lielāki. 29. Unsere Berge sind nicht sehr hoch, die euren sind viel höher. 30. Ziäk schwarru wurschu ir kadauds maīes jus gribat. Ciek svaru (švaru?) wuršku ir kā daudź maizes jūs gribat? Cik svaru desas un cik (daudz) maizes jūs gribat? 30. Wieviel Pfund Wurst und wieviel Brod wollt ihr haben? 31. Es neparmanu jummies jus turrat wienu bischki dikti satziti. Es neparmanu jumis, jūs turat (vienu) bišķi dikti saciti. Es jumis nesaprotu, jums bišķi (mazliet) diktak (skaļak) jāsaka.37 31. Ich verstehe euch nicht, ihr müßt ein bißchen lauter sprechen. 32. Wa jus neturrat newiena stukkila baltu Žȩpu par manni us manna galdu raduschi. Va jūs neturat (neesat) neviena stukiļa baltu ziepu par mani uz mana galdu (galda?) raduši? Vai jūs neturat (neesat) nevienu gabaliņu baltu ziepju priekš manis uz mana galda atraduši?38 32. Habt ihr kein Stückchen weiße Seife für mich auf meinem Tische gefunden? 33. Winga bralis gribb dui puikus jaunus namm us is muḅu darźa39 būdawati. Viņa brālis grib dui puikus jaunus namus is mūsu darza būdavati. Viņa brālis grib dui (divus) puikus (skaistus) jaunus namus mūsu dārzā būvēt. 33. Sein Bruder will sich zwei schöne neue Häuser in eurem Garten bauen. 34. Tas warts nazi wingam nußirdis. Tas vards nāce viņam nu(o) sirdes. 37 Es jūs nesaprotu, jums jārunā mazliet skaļāk. 38 Vai jūs neesat nevienu baltu ziepju gabaliņu uz mana galda man atraduši? 39 Tikriausiai ž yra rašybos klaida, nes latvišką darzs kuršininkai vartoja iki šių dienų. Straipsniai / Articles 109 DALIA KISELIŪNAITĖ Tas vārds nāca viņam no sirds. 34. Das Wort kam ihm von Herzen! 35. Tas biji labi no winga. Tas bija labi nuo viņu40. Tas bija labi no viņiem41. 35. Das war recht von ihnen! 36. Kas Bǟž ti par pudnenni aukschum us to murenns. Kas sēž tie par putneni aukšum uz tuo muren(e)s42? Kas sēž tur par putniniem aukšum (aukšā) uz mūr(en)a?43 36. Was sitzen da für Vögelchen oben auf dem Mäuerchen? 37. Tā būri tur piätzus wirzchus und dewinges goawes und dewìlika awennu priäksh ta dziāma advādušchu tos wingi gribbeja parduati. Tie būri tur piecus vēršus und deviņas goves und dvìlika avenu priekš ta ciema atwedušu44, tuos viņi gribēja parduoti. Tie zemnieki ir piecus vēršus un deviņas goves (govis) un divpadsmit aitiņas priekš tā ciema atveduši, tos viņi gribēja pārdot.45 37. Die Bauern hatten fünf Ochsen und neun Kühe und zwölf Schäfchen vor das Dorf gebracht, die wollten sie verkaufen. 38. Tā ļauži ir schoadinni wißu46 lauku uß to lauku pliauti. Tie ļauži (ļauži) ir šodien visi lauku uz to lauku plauti. Tie ļauži (ļaudis) ir šodien visi ārā uz lauka pļaut47. 38. Die Leute sind heute alle draußen auf dem Felde und mähen/hauen. 39. Ei nu tas brūnaisch suns tewi niēka nedarres. Ej nu, tas brūnais suns tevi nieka nedaris. 40 Vokiškas sakinys rodo daugiskaitą. 41 No viņu puses tas bija labi / taisnīgi (darīts). 42 Su –en– nuo muris (Plāķis 1927: 68), la. b. k. mūris, tačiau neaiškus vedinio linksniavimo tipas. 43 Kas par putniņiem sēž tur augšā uz mūriša? 44 Greičiausiai klaida, turėtų būti atveduši. 45 Zemnieki atveda pie ciema piecus vēršus un deviņas govis, un divpadsmit aitiņas, tos viņi gribēja pārdot. 46 Galbūt klaida: turėtų būti visi (lauži). 47 Tie ļaudis ir šodien visi ārā uz lauka pļaut. 110 Acta Linguistica Lithuanica LXXVIII Nidos kortelė Nr. 30084 Marburgo Pilypo universiteto vokiečių kalbos atlaso archyve: kalbos analizė Ej nu, tas brūnais suns tev nekā nedarīs. 39. Geh nur, der braune Hund thut Dir nichts. 40. Es eßu ar tes ļaužis tiä pakaļļa par pliawam iß graudu iäjajiß. Es esu ar ties ļaužis (laužis) tie pakaļā par pļavam(s) is graudu iejājis. Es esmu ar ties ļaužis (tiem ļaudīm) tur pakaļā par pļavām graudos iejājis (iebraucis?).48 40. Ich bin mit den Leuten da hinten über die Wiese ins Korn gefahren. 48 Es esmu ar tiem ļaudīm pāri pļavām graudu laukā iebraucis. Language Analysis of Nida Questionnaire № 30084 in the Archive of the Linguistic Atlas of Germany at the Phillips University, Marburg S U M M A R Y The article presents a written source of the Kursenieku language - Card No. 30084 (Nida/Nidden) from Deutscher Sprachatlas (DSA) launched by Georg Wenker. The linguistic analysis led to the following conclusions: The Nida card is carefully written, and its linguistic information in many cases reflects the authenticity of the language. The comparison with the research by professional linguists (Bezzenberger and Plakis) showed that in the nineteenth century the Kursenieku language was still a systematic geolect derived from a heterogeneous dialectal basis. The card also reflects the interaction of languages in the Curonian Spit. Phonetic features reflect the dialects of Courland and the results of interaction with the neighbouring Lithuanian dialects in terms of phonomorphology and a relatively insignificant influence of the German language. Morphology also contains archaic features of the dialects of Courland (the manifested declension paradigms, the old flections of nouns and the grades of adjectives, the preserved Straipsniai / Articles 111 DALIA KISELIŪNAITĖ preterit forms of verbs, prepositions with plural forms). At the same time, the influence of the Lithuanian language (pronoun flections, verb tureti + inf., etc.) and the beginning of the influence of the German language, which manifests itself in the use of prepositions and compound verb forms, is observed. However, the effect of the German language cannot always be regarded as a dialect feature – for example, the often-repetitive use of tas, or the verb tureti in compound verb forms looks more like a fault of translation. In the lexis there is a strong Lithuanian influence, especially from the neighbouring Samogitian dialects, next to the lexis inherited from Courland. The Kursenieki also adopted German and Slavic lexemes from Western Lithuanian dialects, and some common Baltic words absorbed the Lithuanian meaning. The direct influence of the German language on lexis is not always considered to be an authentic feature of the Kursenieku language, since some words or their meanings are not confirmed by later sources; a part of lexical and semantic Germanisms in the text arose due to literal translation. Some similarities with German language equivalents are not easy to interpret, because analogical features can be found in Latvian. This makes the determination of the time of their occurrence in the Curonian Spit difficult. This is most applicable to syntax. Most of the translated sentences literally repeat the construction of the German original sentence, which is often not typical of the Baltic languages and sometimes makes the sentence hard to understand. However, there are exceptions – some natural, creative syntactic equivalents are found. Due to the chosen method of language documentation (translation), the effect of German on the Kursenieku language in the 19th century should be carefully considered in this source, because the use of this method makes the literal transfer of the original almost inevitable. Įteikta 2018 m. birželio 8 d. DALIA KISELIŪNAITĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected] 112 Acta Linguistica Lithuanica LXXVIII