„Prussica“ und „Lithuanica“ in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz

MARIE-LUISE HECKMANN Потсдамський університет, Історичний інститут Напрями досліджень: історія папства, клімату та інтелектуальна історія, кодикологія, дипломатика, історичні допоміжні дисципліни. DOI: https://doi.org/10.35321/all81-02 PRUSSICA І LITHUANICA У БЕРЛІНСЬКІЙ ДЕРЖАВНІЙ БІБЛІОТЕЦІ — ПРУССЬКА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Пруссіка й Літуаніка у Берлінській державній бібліотеці — прусська культурна спадщина Анотація Стаття «Lithuanica і Prussica у Берлінській державній бібліотеці — Прусська культурна спадщина» складається з короткого вступу про обставини збереження та деякі дослідницькі аспекти, а також стислих описів майже тридцяти рукописів німецькою, латинською, прусською або литовською мовами, які переважно в XIX столітті потрапили до Королівської Прусської бібліотеки в Берліні. КЛЮЧОВІ СЛОВА: Borussica, Lituanica і Prussica; Берлінська державна бібліотека — Прусська культурна спадщина; мовні пам’ятки; Ягеллонська бібліотека в Кракові; християнізація Балтії; прусські земельні та міські хроніки; Реформація; «Малий катехізис» Мартіна Лютера Kleiner Katechismus та переклади; вайделотки; прусський литовець; Мала та Велика Литва; романтизм і мовознавство. АНОТАЦІЯ Стаття «Lithuanica і Prussica, що зберігаються в Берлінській державній бібліотеці Прусської культурної спадщини» складається з короткого вступу про обставини збереження та деякі аспекти дослідження, а також стислих описів майже тридцяти німецьких, латинських, прусських або 22 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica та Lituanica у Державній бібліотеці Берліна — Прусська культурна спадщина Литовські рукописи, які переважно протягом XIX століття були передані до Королівської Прусської бібліотеки в Берліні. КЛЮЧОВІ СЛОВА: Borussica, Lituanica та Prussica; Державна бібліотека Берліна — Прусська культурна спадщина; пам’ятки мови; Ягеллонська бібліотека, Краків; християнізація Балтійського регіону; хроніки території та міста Пруссії; Реформація; «Малий катехізис» Мартіна Лютера та його переклади; вайделотка; прусські литовці; Мала і Велика Литва; романістика та мовознавство. Prussica та Lituanica зазвичай надходили до Державної бібліотеки Берліна — Прусська культурна спадщина (SBB PK) або однієї з її попередніх установ унаслідок продажу, дарування, пожертвування чи успадкування. Нижче стисло представлено добірку рукописів, написаних литовською мовою або присвячених Литві. Також згадано Prussica, що розповідають, зокрема, про судовів та інші невеликі прусські племена, якщо вони водночас пов’язані з Литвою або є справжніми «мовними пам’ятками». Грасільда Блажене ґрунтовно досліджувала прусську мову та її ідіоми. Тому цю статтю присвячено їй.¹ Повноти не прагнемо, оскільки це вийшло б за межі статті. Однак є й інші причини обмежитися добіркою. Так, згідно з водяними знаками, деякі рукописи XVIII століття написано на литовському папері, але це ще не дає змоги однозначно встановити їхнє походження.² Не розглядаються також рукописи, які вже пройшли ґрунтовнішу каталогізацію і тому доступні дослідникам. Наприклад, депозит Вільгельма Гайгалата (1870–1945), який працював професором євангельської теології в Каунаському університеті, 1997 року повернули до Вільнюса (Vilnius). Його описали ще у 1980-х роках XX століття, тож лише невелика кількість питань потребує фізичного огляду цих документів.³ Однак облік ускладнює та обставина, що значна частина слов’янських рукописів Державної бібліотеки Берліна — Прусська культурна спадщина, серед них ¹Напр., Blažienė 2000; 2001; 2005. ²Напр., Ms. boruss. fol. 263: водяний знак: Богородиця в сяйві, || 60 мм, висота: 125 мм, ширина: 60 мм, тип Laucevičius 1967, № 2463); Ms. boruss. fol. 1253 та Ms. germ. qu. 2347: водяний знак: Богородиця з Немовлям, нижче: S MARIA, контрмарка: Z VKAV / ML, тип Laucevičius, Popierius Lietuvoje XV–XVIIIa. Atlasas, № 2462/2465. ³ Range 1980. Weitere Lituanica könnten sich im Nachlass von Eduard Hermann (1863–1950) befinden. Straipsniai / Articles 23 MARIE-LUISE HECKMANN також такі, що стосуються Литви або походять із неї, унаслідок Другої світової війни було перевезено до Ягеллонської бібліотеки в Кракові (Kraków). Надалі їх враховано лише тоді, коли наявні відповідні пошукові засоби або цифрові копії. Інші одиниці зберігаються — як уже зазначалося — серед так званих Borussica, тобто рукописів, що стосуються місцевостей або регіонів усієї Прусської держави чи походять із них, але не включені до великих серій Державної бібліотеки. Здебільшого це службові книги, історіографічні праці або «носії традиції», об’єднані за походженням. Матеріали, пов’язані з Литвою, нині переважно входять до фонду Borussica через історичне сусідство Великого князівства Литовського із землями Ордену та герцогством Пруссія (від 1525 року). Що можна дізнатися з рукописів, які зберігаються в Берліні, про давню Пруссію та Литву? По-перше, існує низка рукописів, що розповідають про балтійські малі племена на північний схід від Вісли та на південний захід від Мемеля.⁴ Зовнішня і внутрішня християнізація цих народів стала визначальним чинником формування цієї писемної традиції. Тож не дивно, що майже безперервно вписували пруссів у своє бачення минулого не лише домініканський проповідник Симон Ґрунау (бл. 1470–1530/1537), якого в XIX столітті зневажливо називали «ченцем-брехуном»,⁵ а й прусська крайова та міська хронікографія, що розвивалася від XVI століття.⁶ У ретроспективному погляді на язичницьке минуле кілька балтійських божеств навіть перетворилися, так би мовити, на «прародичів-засновників» прусського герцогства.⁷ Якщо розглянути балтійську «мовну родину», то вона (поряд зі слов’янськими, германськими та романськими мовними групами) стала предметом уваги саме тоді, коли з Реформацією народна мова перетворилася на головний засіб проповіді та проголошення віри. Наприклад, Kleine Catechismus Мартіна Лютера невдовзі після першої публікації 1529 року з’явився також мовами сусідніх країн: спочатку польською, прусською, литовською та данською, поряд із ними хорватською, згодом французькою та італійською, а нарешті, наприкінці XVII століття, ще чеською та сорбською.⁸ ⁴ Mss. boruss. fol. 68 und 303. ⁵ Ms. boruss. fol. 264 (Nachtrag). Vgl. Zonenberg 2007; Miltakis 2015. Zu den Handschriften der Chronik Simon Grunaus Zonenberg 2020. ⁶ Ms. boruss. fol. 245, 592 u.a. Vgl. Mentzel-Reuters 2001 (2). ⁷ Ms. boruss. fol. 474. ⁸ Латинська: VD 16 / VD 17: 39/9 (1529–1685); Нижньонімецька: VD 16: 26 (1529–1599); Польська: L 5341, L 5343; 12:740759Z (1533, 1562, 1615, Königsberg); Німецька / прусська: L 5200, L 5202 24 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz Серед берлінських Borussica довго залишалася поза увагою і, відповідно, недоступною для дослідників копія мовознавця Йоганна Северина Фатера (1771–1826) із доповненнями галльського балтиста Фабера до першого прусського видання Enchiridion Мартіна Лютера.⁹ Мовна якість перекладу Абеля Вілла, пастора в Побетені (1540–1575), залишалася предметом суперечок серед лінгвістів навіть на початку XX століття.¹⁰ Переклад було створено за наказом герцога Альбрехта Прусського (1525–1567). Він постав близько 1545 року, невдовзі після принесення в жертву чорного цапа під час Вершницької війни; ця жертва відбулася 1520 року в Побетені за згодою великого магістра Альбрехта (1511–1525), щоб відвернути ворожі кораблі з Данцига. Однак невдовзі після Реформації настрої щодо майже не християнізованих прусів змінилися, і самландський єпископ Георг фон Поленц (1519–1550) засудив язичницького «вайделотта» Валентина Соппліта (Суппліта) та 23 його прихильників до тривалої публічної покути, а через рік знову допустив їх до причастя. В основі поняття «вайделотт» лежить реконструйоване прусське дієслово waidilis. За свідченням дослідників, воно охоплює широкий спектр значень — від бачити і знати до чаклувати.¹² З огляду на це лінгвістичне й історичне опрацювання першого прусського катехізису видається вельми бажаним,¹³ тим паче що балтикою вже послуговуються не лише переклади Біблії та Псалтиря, виконані Йоганнесом Бретке (1536–1602), пастором у Лабіау й Кенігсберзі, а й другий переклад Enchiridions, створений близько 1575 року Бартоломеєм Віллентом (1525–1587)¹⁴ (1545, 1561: Кенігсберг); Литовська Mažvydas 1547, 1:719679M (1547; 1612, обидва: Кенігсберг); Німецька / латинська: VD 16 / VD 17: 3 / 5 (1554–1669); Німецька / хорватська: B 7650 (1561); Німецька / польська: L 5344, L 5345 (1574, 1588); Данська: L 5255, ZV 24213, L 5256 (1587, 1594, 1596); Французька 75:650634U, 23:292716Q, 23:664372K (1605, 1637, 1667); Грецька / латинська / німецька: L 5191 (1565); Німецька / латинська / єврейська: 23:286143T (1602); Німецька / латинська / грецька / єврейська: 7 (1605–1660); Німецька / латинська / французька / грецька: 32:645194Z (1609); Латинська / грецька: 384:717945U (1614); Німецька / латинська / французька / італійська: 39:146155Z (1615); Грецька: 23:685649V = 75:656151H (1618); Німецька / латинська / грецька: 1:040122D (1630); Чеська: 32:682640P (1685); Лужицька: 547:653025A (1693). ⁹ Ms. boruss. fol. 462. ¹⁰ Hermann 1915. ¹¹ David 1812: 117–126. Vgl. Wijaczka 2014: 78. Die bei David beschriebenen Bußund Gegenrituale verdienten eine weitergehende religionswissenschaftliche Aufarbeitung. ¹² Brauer 2011, 268 f. ¹³ Ms. boruss. fol. 251 und 592. ¹⁴ Bechtel 1882. Vgl. Pakerys 2015; Aleknavičienė 2017. Straipsniai / Articles 25 MARIE-LUISE HECKMANN уже увійшли до балтистики. 15 «Прусський литовець», що містить цінні свідчення про культуру та спосіб життя так званих малолитовців, нині також доступний у критичному виданні. 16 «Фрагменти джерельної традиції» про Велике князівство Литовське у Державній бібліотеці Берліна виникли між XVI та XX століттями. Литву згадують переважно у зв’язку з договорами, наданням привілеїв або адміністративними питаннями. Часом її можна знайти й у описах зібрань станів, списках гостей литовського двору, рахунках, документах на земельні ділянки, подорожніх нотатках або історичних трактатах, як-от Historia Poloniae et Magni Ducatus Lithuaniae. Cum annexis Provinciis ab harum origine єзуїтського патера Томаса Шпота. Для лінгвіста особливо примітними є пошуки походження литовської мови доби романтизму, тим паче що це добре узгоджується з новішими дослідженнями литовських мовних знань Якоба Ґрімма (1785–1863). 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 Bretke 1991 (1); Bretke 1991 (2); Bretke (2017). Див. Kluge / Scholz 2002; Eglė 2007; Gelumbec-kaitė 2017; Range 2017; Thies 2017. Про перші книги прусською та литовською мовами: Lukšaitė 2017, 229–240. а також http://www.hab.de/ausstellungen/postille/einleitung.htm (переглянуто 6.11.2019). Gerulaitienė 2011. Інші литуаніки зберігаються в Російській національній бібліотеці в Петербурзі; див. Bleski-na 2011; Logutova 2015. Ms. boruss. fol. 265; Ms. boruss. oct. 20; Ms. germ. fol. 857; Mss. slav. fol. 1–2, 4, 7. Ms. gall. fol. 196. Ms. slav. fol. 12 та 15. Ms. slav. fol. 3. Ms. slav. fol. 47. Ms. germ. fol. 1493. Ms. lat. qu. 828. Ms. germ. qu. 1045. Vgl. Kraut 2017. Kirchenslavischen Drucken aus Polen, die Übersetzungsund Vermittlungsbedarf sowie konfessionelle Konflikte des 17. Jahrhunderts anzeigen, ist ein längerfristiges Digitalisierungsvorhaben an der SBB PK gewidmet. Vgl. Neumann 2016 sowie „Digitalisierte Sammlungen“ der SBB PK. 26 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz Короткі описи 1) Ms. boruss. fol. 68: Петро з Дусбурга: Хроніка Пруссії. Короткий виклад воєн із прусами за 14 років (лат.), III + 140 арк., Пруссія?, XVI ст. Обріз із червоними крапками. Папір, 28,5 x 20,5, філіграні: на передньому форзаці, арк. 274, 276 — ваза з двома ручками, трьома квітами та монограмою MB, арк. 264, 270 — глечик із ручкою, ніжкою та короною зверху (Briquet 12632?). Пагінація на лицьових сторінках, арк. 16, 17, 36 — залишки давньої фоліації, 31–37 рядків, скоропис, три почерки (арк. 1r–96r; 96v–97v, 105v–107v; 97v–98v, 100r–105r, 107v–132v), маргіналії, наприкінці закреслення, на арк. 1–191 заголовки й ініціали червоним, подекуди червоні підкреслення. Попереднє володіння: на корінці рукописний заголовок Chronica Prussiae; на передньому форзаці давній шифр N. 55 (подібно в Ms. boruss. fol. 72); на передній кришці золоте овальне екслібрисне тиснення у формі герба з написом Daniel Casimirus Krusius Theol. et I.U.D. Custos Vratisla[viensis], герб: розділений на чотири частини двома вертикальними й однією горизонтальною лінією, у 1-й і 3-й частинах по дві шестикутні зірки, у 2-й — шестикутна зірка, над нею лев, що підіймається вгору, зображений догори ногами, з непокритою головою, у лапах три лілії; на передньому форзаці (ректо) запис про володіння Danielis Casimiri Krusii CW. Арк. 1r–96v: Петро з Дусбурга. Хроніка Пруссії. Незавершена. Починається: Honorabili viro et in Christo devoto fratri Wernero de Orsele magistro hospitalis sancte Marie domus Theutonicorum Ierosolimitani frater Petrus de Dusburgk... Обривається на словах: ordinavit ergo, quod David Castelhuus suus de Gartha cum valido exercitu intravit terram Masoviae XI Kal., арк. 1r–3r — пролог, арк. 3v–4r — De modo agendi libri huius. Prefatio ad institutionem ordinis domus Theutonicae, арк. 4r–96r — Incipit prima pars libri de origine ordines domus theuton[icorum]..., арк. 96v–133r — Короткий виклад воєн із прусами за 14 років. Починається: Anno domini 1444 die sancte Dorothee virginis. Nobilo et ministro Prussie... Закінчується:... per gratiam dei res habeant clara documenta. Finis, арк. 103rv — німецька вставка. Починається: Der gemeyne eyd laud alzo. Alle sachen wir daz geschen sint mit unserem eldesten... Закінчується:... zu halden ein eides stat das (muß) goth so helffe etc., арк. 149r–150r, 132v–140v — чисті. Lit.: Toeppen 1853, 17 f.; SRP 1: 3–219, hier 14 f.; Kletke 1858: 79; Peter von Dusburg 1984, 19 f.; Mentzel-Reuters 2001 (1); Heckmann 2004: 1–18; Piotr z Dusburga 2007: XLV; Smith 2017: 151–154. Vgl. Ms. boruss. fol. 245; PStA Danzig: 300, R/Li, q. 1; 492/971; UB Toruń: Rps 26/III (Altsignatur mf. 782); PStA Toruń: Kat. II, XIII, 1; ÖNB Wien: Cod. Vind. 9093. 2) Ms. boruss. fol. 303: Микола з Єрошина: Прусська римована хроніка, 252 арк., Німеччина, XVII ст. Straipsniai / Articles 27 MARIE-LUISE HECKMANN Бібліотечна оправа. Папір (різних сортів), 28 x 22. Давня пагінація 1–491, арк. 272 пропущено, 2 колонки, стовпці приблизно 23 x 9, зазвичай 30 рядків, скоропис, кілька почерків, на полях позначено посилання на аркуші джерела, заголовки підкреслено червоним, від арк. 58 — друкованим шрифтом, початок вірша від арк. 55 написано більшими літерами, місцями підкреслено червоним. Попереднє володіння: запис на передньому форзаці про те, що рукопис прибув до Берліна з Кенігсберга, та два бібліографічні посилання (Lilienthal або Hanow). Döhn 6, арк. 86. Літ.: Förster 1820, 16 f.; Toeppen 1853: 15–17; Kletke 1858: 80; SRP 1868, 299 f. (= Ms. fol. 1547?); Johansson 1964: 22–35; SRP 1968: 36–43. Пор. UB Heidelberg: Cod. Pal. germ. 367 (джерело). Іл. 1 Stenzel Bornbach: Cronica des Preußenlands, Bd. 1, арк. 9r 28 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz 3) Ms. boruss. fol. 245: Stenzel Bornbach: Cronica des Preußenlands, Bd. 1: Від початків до 1290 року (містить Пс.-Варцмана: Хроніку землі Прутенія) Список князів, 166 арк., Німеччина, XVI ст. Автограф. Папір, 30 x 21. Втрата аркушів між арк. 50 і 60, поля обрізані під час оправлення (часткова втрата тексту); зошити по 8 подвійних аркушів, філігрань із головою бика (подібна до Piccard, т. V, № 212 і 214), давня пагінація 2–20, давня фоліація на звороті 21–164, стовпці зазвичай 26 x 17, канцелярський почерк і скоропис, на арк. 30r, 33rv, 35r, 54r — герби великих магістрів Тевтонського ордену, кольори позначено; арк. 94v, 114r, 139r, 152v — контури гербів, незаповнені; арк. 9r — перовий малюнок: герб із трьома головами, увінчаний шоломом і дубом, ліворуч постать Відовіта, праворуч — Брутено; арк. 2r–18v порожні, на зовнішньому краї наклеєно готичні великі літери A–Z, літера Z здебільшого знищена під час обрізання книжкового блока. Арк. 166v містить список князів Литви, Жемайтії та Мазурії, з якими пруси й Тевтонський орден воювали. Kletke 1858: 112–115; Döhn 6, Bl. 159–161. Lit.: Heckmann 2020. Vgl. Mss. boruss. qu. 175, 252 f., 255–258, 261, 591 und 629 (Ps.-Wartzmann) sowie PStA Danzig: 300/R LI 70; BPAW Danzig: Ms. 1282. 4) Ms. boruss. fol. 251: Андреас Гукевіц: Прусська хроніка (до 1527 року), II + 393 арк., Данциг, XVI ст. Папір, 30 x 20. Філіграні: глечик із ручкою, ніжкою та чотирипелюстковою квіткою зверху (подібна до Briquet 12573), квініони з сигнатурами зошитів на останній сторінці кожного зошита, давня фоліація 1–393, стовпці приблизно 25 x 15, сторінки розліновані олівцем, скоропис, канцелярський почерк (титульний аркуш, заголовки). Провенієнція: на арк. 1v монограма GR, на арк. IIr вказівка на замовника Johann Kopfen. Арк. Ir — девіз. Navita dementis, de tauris narrat arator. / Vulnerat miles, enumerat pastor oves, арк. Iv порожній, арк. IIr — передмова, арк. IIv порожній, 1r–393r — текст, арк. 1r–4v — історія королів Єрусалима, арк. 5r–12r — заснування Тевтонського ордену, арк. 12v порожній, арк. 13r–341v — історія великих магістрів і Прусської землі (до 1525 року). Кожен новий великий магістр починається на лицьовій сторінці, тому кілька аркушів порожні; арк. 342r–373v — Реформація та соціальні заворушення в Данцигу й околицях (1522–1527), арк. 371v–381v — вставка. Франконська війна (1520/1521), арк. 382r–393r — Вірування невірних судовів у козла, разом з іншими обрядами, які вони зазвичай виконують, арк. 393v порожній. Straipsniai / Articles 29 MARIE-LUISE HECKMANN Kletke 1858: 91–93; Döhn 6, арк. 70 і наст. Літ.: Förster 1820: 15 і наст. Щодо судовців Sū див. Ms. boruss. fol. 592. 5) Ms. boruss. fol. 265: Міська книга Данцига, 60 + 1 арк., Данциг, XV ст. (1386, 1414–1455). Сіра картонна палітурка, корінець: титульна етикетка (важко читається), червоно-золота етикетка із сигнатурою (чинна сигнатура), 30 x 22,5. Папір, 29,5 x 22. Кілька арк. відреставровано, вкладний арк. вклеєно перед арк. 3, перед арк. 6 і 33 вирізано по одному арк.; (VI–1)25 + (IV–1)32 + XIV60, ВЗ: ǁǁǁ 64 мм, висота 56 мм, ширина 26 мм, вежа із зубцями та одним вікном (Piccard 100743), передній і задній форзаци: ВЗ: напис, часто 32–33 рядки, готичний курсив, кілька рук, лат., середньоверхньонім., середньонижньонім., арк. 16v риба з трьома плавцями, арк. 22v і 51v нотарські руки. Попереднє володіння: арк. 2r і 59r червоні штампи Королівської бібліотеки, арк. 2r чинна сигнатура. Чотири зошити: I: арк. 1r–12v розпорядок ради та інші справи ради; II: арк. 13r–38v листування з торговими партнерами й можновладцями; III: арк. 39r–46v грамоти й листи правителя краю; IV. арк. 47r–60v рада, міський володар і ратуша. Містить арк. 30v–31v лист великого князя Болеслава Свидригайла Литовського до римського короля Фрідріха (III). В ім’я Святої Трійці. Амінь … [Кершемен, 1431 VI 19]. Опис за Döhn, Gesamtbestand, під сигнатурою. Літ.: Tandecki 1990; Eibl 2004: 57 і наст., № 15; Grulkowski 2015: 469–472 (в обох випадках без цього рукопису). Пор. Ms. boruss. fol. 72. 6) Ms. boruss. fol. 272: Numophylacium Hornianum Polono-Prussicum J. H. Liedert: Польський і литовський монетний кабінет J. H. Liedert: Польський і литовський монетний кабінет, 51 арк., Пруссія?, XVIII ст. Картонна палітурка, 34 x 22. Папір, 33 x 21,5. Кілька водяних знаків, Мадонна в німбі з променями (подібна до Suprașlius, 1778, за № 2365 у Lietuvoje XV–XVII, E. Laucevičius); нерегулярні зошити, пагінація, по 2 дзеркальні арк. спереду й ззаду, близько 40 рядків, курент, одна рука, німецькою. Арк. 3r примітка. З колекції рукописів Фрід. Карл. Ґоттл. де Дуйсбурга. Арк. 4r–5r Перелік прусських і польських монет, що були в обігу до часу хрестоносців і після нього, арк. 5v–8v монети, карбовані за часів хрестоносців, арк. 9r–10r давні королівські монети Владислава Ягайла та ін., арк. 10v–11v богемські гроші, які ще були в обігу в Польщі за часів хрестоносців, арк. 12rv різні гроші, шилінги, пфеніги. 2 гроші сл. [тобто] Дрейцелер, польські, арк. 13r торунські монети, арк. 13v 30 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz Ельбінзькі монети, арк. 14r–15v данцизькі монети, арк. 16r продовження торунських монет. Див. арк. 19, арк. 16v чистий, арк. 17r–19r продовження польських монет, арк. 19v польський талер?, арк. 20r–21r продовження польської РП [Res Publica / Rzeszpospolita?], арк. 21v–22r золоті монети, арк. 22r–24r польські золоті монети, арк. 24v–31r польські срібні медалі, арк. 31v чистий. Арк. 32r–36r Перелік прусських, тобто бранденбурзьких, монет, а також талерів, тобто медалей, арк. 36v чистий, арк. 37r–43v прусські бранденбурзькі медалі з олова, арк. 44r–49v J.H. Liedert. Польський і литовський монетний кабінет, арк. 45v, 50r–51v чисті. Опис Сари Кнотге (Потсдамський університет). Літ.: Gartmann 1901; Sajauskas / Kaubrys 1993, 2006. Іл. 2 Johann Seoverin Vater: Enchiridion. Der kleine Catechismus Doctor Martin Luthers, Teutsch und Prußisch, арк. 26v–27r (список, ліворуч німецькою, праворуч прусською) Straipsniai / Articles 31 MARIE-LUISE HECKMANN 7) Ms. boruss. fol. 462: Йоганн Северін Фатер: Enchiridion. Малий катехізис доктора Мартіна Лютера, німецькою та прусською мовами. Надруковано в Кенігсберзі, Пруссія, Йоганном Даубманном. M.D.LXI (копія) Фабер: звірення копії з друкованим примірником, 64 арк., Галле, близько 1821 року. Рис. 3. Дерево правителів суверенного герцогства Пруссія, 1693–1694 (фрагмент) Коричнева строката картонна палітурка, на корінці зелена етикетка з написом Ms. Boruss. fol. 462. Preussischer Catechismus. Копія друкованого примірника v. 32 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz 1561. Нижче — червона етикетка з чинним шифром, 30 x 20. Папір, BR 32,5 x 19,5. Два зошити: I: арк. 1r–62v, пагінація аркушів із декоративною рамкою, чорнилом, кількість рядків змінюється, курент, одна рука, рекламантні слова. II: арк. 63r–64v, більший формат: 36,5 x 22, складено, текст на обох боках. Інша рука. Попереднє володіння: арк. 1r примітка S. Josef Sauer in Vater’s Die Sprache der alten Preußen. Braunschweig 1821. Передмова, с. X. XI, арк. 62r примітка пана доктора Фатера з Галле. Отже, це не оригінал, який …–1… і я міг би замінити відбитком оригіналу; арк. 2v штамп Королівської бібліотеки (латинська кругова легенда). Арк. 1r — див. вище, арк. 2r — заголовок, арк. 2v — чистий, арк. 3r–61r — копія, арк. 63r–64v — відмінності копії від оригіналу: Enchiridion 1561. Літ.: Vater 1821: X–XI. 8) Ms. boruss. fol. 474: Самуель фон С.: Дерево правителів суверенного герцогства Пруссія, 1693–1694, сувій, натягнутий на полотно, у папці. Сучасна коричнева дерев’яна палітурка, 49,5 x 35. Пергамент, наклеєний на полотно, під час реставрації переплетено з правого боку, 67,5 x 48. Латинський курсив, одна рука (Samuel de Su … 1694), перовий рисунок: деревоподібна схема, розфарбована зеленим, червоним і жовтим. Заголовок: Дерево правителів суверенного герцогства Пруссія та його давніх і нинішніх служителів. Схема показує герцогство Пруссія від його витоків у Франконії (дім Ансбах, Гогенцоллерни), Стародавньої Пруссії (Вайдеутус, 373 р. н. е., до Крюве Крювайтен, через 583 роки) та Святої землі (Тевтонський орден) аж до останнього урядовця: ім’я правителя, який перебував при владі у 1693/1694 роках, Фрідріх Вільгельм I, курфюрст Бранденбурзький (1688–1713), герцог (1688–1701), а згодом король Пруссії (1701–1713), однак стерто. Натомість зазначено його зведену сестру Луїзу Доротею (1680–1705), матір Софію Шарлотту Ганноверську (1668–1705) та старшого брата Фрідріха Августа (1685–1686), якого позначено померлим. Отже, стирання було здійснено між 1701 роком (коронацією Фрідріха Вільгельма I на короля) та 1705 роком (смертю зведеної сестри й матері). Ймовірно, приводом для створення дерева правителів стало майбутнє (само)коронування Фрідріха Вільгельма I на короля Пруссії. Іншим можливим тлом створення був мотив дерева, що трапляється в тогочасних похоронних проповідях. Пор. VD 17: 1:0334477F; 29:725438C. VD18: 90537262. 9) Ms. boruss. fol. 592: Йоганнес Фрайберг: Прусська хроніка (уривок 1190–1440). Документальні акти та історичні оповіді, Кульмська грамота, 139 арк., Німеччина, XVI ст. Straipsniai / Articles 33 MARIE-LUISE HECKMANN Помилка зшивання наприкінці; папір у форматі 2°, бініони, 3 водяні знаки (не в Briquet), 31 × 22, розмір письмового поля близько 26 × 17, стара пагінація рукою писаря, 28 і більше рядків, курент (список великих магістрів, XVIII ст.), канцелярський почерк (текст і заголовки). Писар Йоганнес Фрайберг. Попередній власник: Ганс Мюльфельт із Кенігсберга? (обидві відомості не можна прочитати за зовнішніми ознаками); [acc. ms. 158] (1830: Vend. Halling. Studioso in mense Februario). Арк. 1v — допис. Список великих магістрів до Альбрехта як докладний покажчик змісту; арк. 1r–99r — Пс.-Варт(ц)манн (1190–1525), арк. 99rv — мандат єпископа Йоганна Поліандера з Ермеланда (щодо лютеранської релігії, 1540), арк. 100r–124r — інші мандати, 124r–126v — Artickell uff die Stette, gemachtt vom Orden (1529), арк. 126v–131v — Von den Sudawytternn und ihren Gebräuchen, арк. 131v–132v — перелік земельних магістрів у Пруссії, 132v–139v — Кульмське право. Старий Кульм і привілей на міське самоврядування (текст обривається). Опис за Döhm 7, арк. 59–61. Літ.: Kletke 1858, 125 і далі; Toeppen 1868, 249 (без цього рукопису). Пор. Mss. boruss. fol. 176, арк. 242r–329v і fol. 629, арк. 22r–144v, а також StdtB Königsberg, S 24 fol., арк. 319r–327r; про судовів — Ms. boruss. fol. 251. Див. також Rappolt 1738; M iletius 1742: 701/707–721; Poliander 1808; SRP 1968: 331–335, № 10. Пор. Ms. boruss. fol. 629. 10) Ms. boruss. fol. 1157: Сільський статут для доменних управлінь у східнопрусському та литовському камерному департаменті, 16 арк., Берлін, XIX ст. Lit.: Flade 2014. Іл. 4 Теодор Лепнер: Прусський литовець, арк. 1v–2r 34 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz 11) Ms. boruss. oct. 5: Теодор Лепнер: Прусський литовець, X + 202 арк., Пруссія, кінець XVII ст. Із книжковою оздобою (кольоровий рисунок). Палітурка Королівської бібліотеки. Папір, 16,5 × 10, курент, канцелярський почерк («неоготичний курсив»), 13–14 рядків. Попереднє володіння: згідно з Ms. Cat. A, придбано до 1818 року. Опис за Döhm 13: арк. 6–8. Друк: Lepner 1744. Видання: Gerulaitienė 2011. Див. також SRP 6: 50–60 (Der Litauer von Schondoch). 12) Ms. boruss. oct. 20: Відомості про управління й міста Королівства Пруссія · Загальні відомості про королівські пруссько-литовські управління · Відомості про міста литовського департаменту Пруссії, 104 арк. (+ 1 додатковий аркуш), б. м., б. р. [1807–1813/1815, оскільки названо департамент, із герцогства Варшавського]. Картонна палітурка, чорна мармурована. Угорі на корінці стара етикетка Відомості про управління в Пруссії, унизу — етикетка з шифром Королівської бібліотеки. На арк. 11 — червоний штемпель Королівської бібліотеки (латинський напис по колу), чинний шифр. 17 × 10,5; зошити: 8 IV64 + (IV−1)72 + III78 + IV102 + (III−3)105; тринадцять зшитків із мінливим форматом аркуша: вісім разів 17 × 10 (1 арк.), 17 × 8 (6 арк.), 17 × 10, далі 17 × 10 (2 арк.), 17 × 8 (5 арк.), двічі 17 × 10 (1 арк.), 17 × 8 (4 арк.), один раз 17 × 10 (1 арк.), 17 × 8 (5 арк.), один раз 17 × 10 (1 арк.), 17 × 8 (4 арк.), один раз 17 × 10 (1 арк.), 17 × 8 (2 арк.), 17 × 10 (3 арк.); кількість колонок і рядків змінюється. Статистичні дані, згруповані за назвами управлінь (1-ша колонка, заповнена завжди; арк. 1–77: 57 ненумерованих назв місцевостей, арк. 78–99: 49 нумерованих назв місцевостей Waldau...–... Riesenburg, арк. 100–103: 10 нумерованих назв місцевостей Altkoff Insterburg...–... Rush); інші колонки, наприклад, містять дані про кількість населення або кількість наявних садів (інші колонки часто порожні). Пор. Ms. boruss. fol. 1110. 13) Ms. gall. fol. 196: Журнал Генерального сейму станів Королівства Польщі та Великого князівства Литовського: 3 жовтня – 14 листопада 1746, 88 арк., Варшава, 1746. Автограф. Мармурована картонна палітурка (Королівської бібліотеки, XVIII ст.), 34,7 × 20; напис на корінці: Journal de la Diete des Etats [...] [P]ologn[e] 1746, бібліотечні позначки VD, німецькою мовою. Папір, 34,7 × 19,6. Кілька арк. Straipsniai / Articles 35 MARIE-LUISE HECKMANN втрачено (втрата тексту), папір крихкий; розлініювання аркушів, 30–50 рядків, три руки, перша рука з німецьким β. Провенанс: арк. 1r acc. [ms.] 10, 940, арк. 88v запис про придбання. Придбано в антиквара T.O. Weigel, Leipzig; червоні штампи Королівської бібліотеки Берліна (латинське написання). Арк. 1r–88v Journal de la Diete Generale des Etats du Royaume de Pologne et du Grand Duché de Lithuanie, commencée à Varsovie le 3 d’octobre l’an 1746. Lundi le 3 d’octobre 1746. 1 Session. Починається L’ouverture de la Diete Generale des Etats de Pologne et de Lithuanie se fit aujourd’hui selon les formalités usitées … Опис здійснено за http://info.filg.uj.edu.pl/fibula/sites/default/files/pdfs/Gall-Fol-196.pdf (ознайомлення 24.10.2019). 14) Ms. germ. fol. 857: До історії герцогства Пруссія (містить Псевдо-Вартцман: Хроніка землі Прутенія), I + 437 + I арк., Кульм, XVII ст. Автограф. Сіра картонна палітурка, 30 x 18,5; угорі на корінці друкована титульна наклейка, внизу червона наклейка із сигнатурою та золотим тисненням (чинна сигнатура). Папір, SR 21–22 x 14–15; арк. 4r–13v неправильно розташовані під час оправлення в Королівській бібліотеці; 16–21 рядок, скоропис, курсив (арк. 305rv, 321r–322v), одна рука (крім арк. 419v), кустоди, червоні маргіналії, на арк. 1r запис писаря. Sum Georgij Lobuuaseri Schneebergensis. Попереднє володіння: на арк. 1r запис власника. Ex Bibliotheca Hempclij … Anno 1668; інша рука. …origissimam Theodori Mitzeln abg. Dato Friol. Lauhen et 31 … 1759; access. 9438 (тобто 11 жовтня 1867 року продаж асесором Brakenhausen за 6 талерів Королівській бібліотеці), сигнатура Королівської бібліотеки, на арк. 1r, 437v червоні штампи Королівської бібліотеки (латинське написання). Арк. 1r титул, арк. 1v чистий, арк. 2rv реєстр 16 зошитів, арк. 3rv чистий, арк. 4r–13v алфавітний реєстр Кульмського права, арк. 14r–15v чисті, I: арк. 16r–26r хартії міст Кульм і Торн (1251), арк. 26v чистий, II: арк. 27r–32v Кульмська хартія (витяг), арк. 33r–36v чисті, III: арк. 37r–207v п’ять книг Кульмського права (Старий Кульм), арк. 208r–210r Магдебурзьке право (витяг про спадкове право). Пояснення Магдебурзького права щодо одного пункту … Арк. 210v чистий, IV: арк. 211r–222v Вічний договір між Польщею і Пруссією (Краків, 1525 IV 8), Арк. 223r Згода й консенсус посланців Ордену, а також земель і міст щодо цього попереднього вічного миру … знайти на арк. 103 (Краків, 1525 IV 9), арк. 223v чистий, V: арк. 224r–233r Вічний договір між Литвою і Пруссією. Після того як правлячий гофмейстер [великий магістр] і наш … Арк. 233v чистий, VI: арк. 234r–276r герцог 36 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz Альбрехт Прусський. Заповіт. Заповіт князівської милості в Пруссії (1567 II 17), складений на ландтазі в Гайлігенбайлі року 1568, 14 червня, відкритий і переданий шановному станові землі..., арк. 276v–277v чисті, VII: арк. 278r–281r герцог Альбрехт Прусський. Привілей. Розпорядження маркграфа Альбрехта щодо землі й міста — забезпечувати кожному його права та свободи (Краків, 1525 IV 11), арк. 281v–282v чисті, VIII: арк. 283r–300r Магдебурзьке право щодо обох дітей (Кенігсберг, 1540 X 31), арк. 300v чистий, IX: арк. 301r Перелік замків і міст у Пруссії, X: арк. 301v назви сортів пива в Пруссії (1443), XI: арк. 303r Якою могутньою була Орденська держава в землі Пруссії, арк. 303v Населення землі. 18368 сіл у краї..., арк. 304rv чисті, XII: арк. 305r–311v Рецес трьох міст Кенігсберга... знайти на арк. 48 (1566 X 25), XIII: арк. 312r–319v Маттіас Ройтель. Сповідання (1575), арк. 320rv чисті, XIV, арк. 321r–322v латинською. Король Сигізмунд II Август Польський. Привілей герцогу Альбрехту Фрідріху Прусському (Люблін, 1569 VII 19), арк. 323rv чисті, XV: арк. 324r–419r Псевдо-Вартцман. Хроніка землі Прутенія. Витяг з деяких історичних відомостей із хроніки Тевтонського ордену в Пруссії. Року Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа 1190 було засновано велике місто Аркур... (1190–1525), арк. 417r–419r епілог (до 1466, 1511, 1517–1546), арк. 419v інша рука (частково стерта). Витяг з деяких історичних відомостей із хроніки про правління в Пруссії після скасування Тевтонського ордену, XVI: арк. 420r–437v Самоврядування трьох міст Кенігсберга (1394). Опис за (Anne-Beate Riecke) http://www.manuscripta-mediaevalia.de/dokumente/html/obj31250807,T (ознайомлення 24/10/2019, власний автопсійний огляд 04/11/2019). Пор. http://www.handschriftencensus.de/werke/962 (без цього рукопису). Літ.: Perlbach 1878: 101–110; Toep­pen 1878: 41 f., № 66; Walther 1928; Dolezel / Dolezel 1971: 12–30, № 1, 33–35, № 3, 57 f., № 10 (?), 81 f., № 16; Kisch 1978: 110–157; Bues / Kąkolewski 1999: 169–205; Ebel 1999; Mentzel-Reuters 2001 (2); Heckmann 2015. 15) Ms. germ. fol. 1493: Cosmus von Simmer: Старий і Новий світ, Історія, т. 14, 493 арк., 1620, доповнення до 1632 року. Із жартівливим віршем Jodocus Hond (1563–1612). Містить арк. 5398–5836 Європа, частина IX,2: Польща, Литва, Росія, Валахія, Молдавія. Erwähnung bei Becker 1986: 43. Straipsniai / Articles 37 MARIE-LUISE HECKMANN 16) Ms. germ. qu. 1045: Ксавер Богуш: Про походження литовського народу та його мови, 73 арк., XIX ст. (1827). Vorbesitz: Aus dem Nachlass des Geographen Carl Ritter (1759–1859). In einer öffentlichen Sitzung der Königlichen Warschauer Gelehrten Gesellschaft vorgelesen am 12. Dezember 1806. Übersetzt von Hrn. von Zalesky 1827 [eher Wacław Michał Zaleski (1799–1849) als Józef Bohlan Zaleski (1802–1886)]. Degering 1926: 174; http://kalliope.staatsbibliothek-berlin.de/de/ead?id=DE-611-BF-26361 (Einsichtnahme 3. November 2019). 17) Ms. lat. qu. 828: Томас Шпот SJ: Historia Poloniae et Magni Ducatus Lithuaniae. Cum annexis Provinciis ab harum origine usque ad obitum Ioannis III. Regis Poloniae (до 1696), II + 286 арк., Рим, початок XVIII ст. Червона шкіра на дереві, 25 x 17,5. Папір, SR 20 x 12,5. 31 рядок, латинський курсив (каліграфічний почерк), рекламант. Попереднє володіння: арк. 1r — шифр Королівської бібліотеки, acc. ms. 1920, 3 (продаж Фрідріхом фон Шванггоффом, Helgoländer Ufer 1, за 160 марок), арк. 1r, 2r, 286v — червоні штампи Королівської бібліотеки (латинська кругова легенда). Арк. 1r — заголовок. Historia Poloniae et Magni Ducatus Lithuaniae. Cum annexis Provinciis ab harum origine usque ad obitum Ioannis III. Regis Poloniae. Authore R.P. Szpot Societatis Iesu Theologo Pontificio, a Confessionibus in Urbe. Opus multa arcana continens, collecta ex variis Manuscriptis, Relationibus, ab Authore dum adhuc in Patria degeret, арк. 2r порожній, арк. 2r–270r Origo Nominis Poloniæ. Compendium variarum ex Historicis Polonis collectum, Bl. 2r–3v Origo Nominis. Nomen hov Polonia et distinctivum gentis Pagino non est antiquum..., арк. 3v–4v Origo Regni Poloniæ. Omnes fere historici nostri referunt..., арк. 4v–5r Stemmatis regni Poloniæ, quæ est Aquila alba, extensis ad volandum pennis in campo purpureo. Origo. Coronatus originem ejus deducit a Lecho..., арк. 5rv Limites Regni Poloniæ. Quantos Sarmatia Europea limites habuerit..., арк. 5v–240v Successio Principum & Regum Poloniæ. Primus Princeps et Rex Poloniæ Lechus I. Non est dubium Sarmatas ante Lechum suas Principes et Duces habuisse..., арк. 240v–267r Secundus Princeps (atque) Rex Poloniæ Ioannes. III. Filius Jacobi Sobieski Castellani Cracouiensis Principis Senatus sæcularis. De hoc Principe traditur cum natus esset..., арк. 267r–270r Russia. Russia, qua etiam Raqdania dicitur, alia est septentrionalis, qua alba dicitur, alia autrakis, qua etiam Russia partim rubra, partim nigra nominatur..., арк. 270r–273v Prussia. Prusiam olim gentes incoluerant non ab similes ritibus moribus et linguâ, imò Lituanis ut nonnulli Historici Stella et Dlugos attingunt ejusdem ferè originis, Prussia seu Borussia ac Lituania fuere..., арк. 273v–275v Masouia. Masouia est ea Prouincia et 38 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz Частина Польщі, що з одного боку межує з герцогською Пруссією, з другого — з королівською Пруссією, з третього — з Поділлям, а з четвертого — з Великою та Малою Польщею..., арк. 275v–276r Самогітія. Провінція Самогітія, або Самогетське герцогство, а також, як вважає Ваповський, осідок массагетів, відокремлена від Литви..., арк. 276rv Підляшшя. Підляшшя, або Субсглуанія, — це область і провінція Польського королівства між Пруссією, Мазовією, Литвою та Малою Польщею, у давнину населена язиґами, або ятвягами..., арк. 276v–277r Лівонія. Невідомо (!), звідки ця провінція отримала свою назву..., арк. 277v–278r Провінційні воєводства. Воєводства називають за воєводами; воєводи ж називаються так від палацу, бо є радниками королів..., арк. 278rv Великої Польщі. Перше воєводство — Познанське, його герб — білий орел..., арк. 278v–279r Малої Польщі. Перше воєводство — Краківське, його герб — білий орел із розпростертими для польоту крилами..., арк. 279rv Литовського герцогства. У цій провінції є дві примітні речі: по-перше, спільним гербом її воєводств є озброєний вершник у русі з оголеним мечем..., арк. 279v Русі. Перше воєводство — власне Руське воєводство. Його зовнішній герб — коронований лев у полі..., арк. 279v–280r Пруссії. Перше воєводство — Хелмно, його зовнішній герб — білий орел із розпростертими крилами, на небі золота корона праворуч від крила..., арк. 280r Мазовії. Перше воєводство — власне Мазовецьке воєводство, його герб — білий орел із розпростертими крилами на червоному полі, увінчаний герцогською мітрою, має кастелян..., арк. 280r Самогітського герцогства. Воно зберігає свою назву й не має воєводи, а лише старосту чи управителя..., арк. 280r Підляшшя. Має лише одне воєводство, у якому є одна земля — Більська — і три повіти..., арк. 280rv Лівонія. Є лише одне воєводство й один каштелян; герб воєводства — білий грифон..., арк. 280v–284r Волощина. Князь-воєвода цієї провінції має такий титул за подобою до польських воєвод..., арк. 284v–285r Порядок сенаторів Польського королівства. Гнезненський архієпископ має найвищу гідність у Польщі..., арк. 285r–186v Світські сенатори. Посідають після єпископа друге місце за королем. Краківський каштелян... Згадка в Ms. Cat. A 557/16. 18) Cod. Simul. 298: Фотомеханічна копія: Альдона Густас: Олені, мої брати, додаток німецькою мовою до її ж: Briedžiai mano broliai. Вірші, Вільнюс 1983. 100 сторінок машинопису. Незброшуровані. Загальний шифр: 524810. 19) Ms. slav. fol. 1: Кшиштоф Зигмунт Пац: Королівські укази [Krzysztof Zygmunt Pac: Xiegi dekretalowe roku 1650 za dicrty wielmoznego iego mosci Pana Straipsniai / Articles 39 MARIE-LUISE HECKMANN Christopha Paca Chorazego WXI, starosty Wilkowskiego], т. 1, 725 арк., Вільно, 1650, січень–вересень. Автограф. Червоно-коричнева шкіра на дерев’яній основі, із золотою гравіровкою, угорі на корінці — титульна наклейка. Папір. ВЗ: коло, у ньому хрест із трьома перекладинами, що закінчуються лапками, по боках — дві шестикутні зірки; курсив, одна рука. Провенанс: на арк. 4r — сигнатура Королівської бібліотеки, на арк. 707v — червоний штамп Королівської бібліотеки в Берліні (латинська кругова легенда). Арк. 1r–3v чисті, арк. 4r–5r — реєстр, арк. 5r–719v — декреталії, упорядковані хронологічно, арк. 5r–15v, 45v, 79v, 96v, 127rv, 149v, 192rv, 277rv, 299v, 305v–306v, 446v, 586v, 708r–710v, 720r–725v чисті. Опис складено за https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/291844/edition/279209/content (ознайомлення 27.10.2019). Про Кшиштофа Зигмунта Паца (1621–1684) див. Wolff 1885: 150–171, тут 152 f. (без цієї рукописної пам’ятки). 20) Ms. slav. fol. 2: Кшиштоф Зигмунт Пац: Королівські декрети [Krzysztof Zygmunt Pac: Zięgi dekretalowe roku 1650 za dicrty wielmoznego jego mosci Pana Christopha Paca Chorazego WXI, starosty wilkowskiego], т. 2, 352 арк., Вільно, 1650, жовтень–грудень. Автограф. Чорна картонна оправа (XVII ст.?), угорі на корінці — титульна наклейка. Папір. Курсив, одна рука. Попереднє володіння: на арк. 4r — сигнатура Королівської бібліотеки, на арк. 4v, 351v — червоні штампи Королівської бібліотеки в Берліні (латинська кругова легенда). Арк. 1r–3v чисті, арк. 4r–351v — декрети, упорядковані хронологічно, арк. 352rv чисті. Опис складено за https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/292270/edition/279604/content? (ознайомлення 27.10.2019). Про Кшиштофа Зигмунта Паца (1621–1684) див. Wolff 1885: 150–171, тут 152 f. (без цієї рукописної пам’ятки). 21) Ms. slav. fol. 3: Книга квитанцій скарбника й придворного скарбника Литви Стефана Паца [Kopiariusz kancelarii podskarbiego litewskiego Stefana Paca], 306 арк., Литва (Вільно?), 1631–1634. Автограф. Оправа: пергамент на дерев’яній основі: з антифонарія, квадратна невма над чотирма лініями, XIV ст., VD CAO 6789, HD CAO 4747. Папір, ВЗ: 40 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz Риба в колі, двоконтурна (арк. 305), розлінування сторінок, пагінація писарем, 35 рядків, канцелярський почерк, одна рука, часто реклама́нти, польська мова. Походження: внутрішній бік передньої обкладинки — запис про власність? Maryn Kuspi, арк. 2r — сигнатура Королівської бібліотеки в Берліні, арк. 2v, 302v — червоні штампи Королівської бібліотеки в Берліні (латинська транскрипція). Жанр і призначення службової книги видно із заголовка на арк. 180r (див. нижче). Арк. 1r–10v — алфавітний покажчик, арк. 1v–4v, 5v, 7rv, 8v–9v, 10v–11v — чисті, арк. 12r–14v — 6 документів (без дат), арк. 15r–35v — 49 документів (1631), арк. 25r — чистий, арк. 36r–40v — 14 документів (1631 і 1631/1632), арк. 41rv — чистий, арк. 42r–97v — 61 документ (1631), арк. 98rv — чистий, арк. 99r–118r — 16 документів (1631), арк. 118v–120v — чисті, арк. 121r–130v — 7 документів (1623, 1627, 1627, без дати), арк. 131r–134v — чисті, арк. 135r–145v — 8 документів (1631), арк. 146r–148v — чисті, арк. 149r–150r — 5 документів (1632), арк. 150r–157v — 42 документи (1632), арк. 158rv — чистий, арк. 159r — заголовок. Rok Panski 1633, арк. 159v — чистий, арк. 160r–173r — 12 документів, арк. 173v — чистий, арк. 174r–179v — 6 документів, арк. 180r–213v — Kwity odszczenia Trybunału Skarbowego, Panom Poborcom dane na Cztery Pobory oboey Raty na Seymise. Trzyniedzielnym w Roku 1632 Vchwalone. 28 документів, арк. 214r–215r — один документ (1634), арк. 216v–216v — чистий, арк. 217r–302v — Rok Panski 1634. 62 документи, арк. 303r–305v — чисті, арк. 306rv, внутрішній бік задньої обкладинки — зміна руки? Нотатки та обчислення. Опис виконано за https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/292279/edition/279610/content (ознайомлення 25.10.2019). Про Стефана Паца (1587–1640), приватного секретаря польського короля Сигізмунда III Вази (від 1611 року), придворного скарбника Литви та скарбника Литви (обидві посади — від 1630 року), див. Wolff 1885: 80–88, тут 82–84 (без цієї рукописної пам’ятки). 22) Ms. slav. fol. 4: Привілеї польських королів місту Вільнюсу [Sumariusz liberatij od świątobliwej pamięci krolow... jako ij teraz krolatemu szczęśliweman [i.d. szczęśliwym] pamięćego Pana Kaszi (miri Miłosciwego) miastu Wilenskie-mu nadanych ktore pres Mikołaja z Ciechanowca Kiszka wojewodę Mscisławskiego zrewidowane ij De Verbo ad Verbum wpisanę są. Działo sie w Wilnie dnia 22 miesiąca septembra Anno 1633], 48 арк., Вільнюс, 22 вересня 1633 року. Коричнева картонна оправа, титульна етикетка у верхній частині корінця (стерта), кути обтягнуті шкірою, передня обкладинка з назвою, написаною чорнилом (майже стерта), наклеєна сигнатурна етикетка Королівської бібліотеки (пошкоджена). Папір, нижні кути відірвані. Стара пагінація та стара нумерація привілеїв, Straipsniai / Articles 41 MARIE-LUISE HECKMANN Курсив, кілька рук. Походження: внутрішній бік передньої обкладинки — цифра 28; арк. 1r — сигнатура Королівської бібліотеки в Берліні, арк. 23v — червоний штамп Королівської бібліотеки в Берліні (латинська транскрипція). Арк. 1r — заголовок, арк. 1v — чистий, арк. 21r–23r — 32 привілеї, арк. 23v–48v — чисті. Див. https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/292432/edition/279735/content (ознайомлення 31.10.2019). Про Миколая Кішку (близько 1588–1644), воєводу в Дерпті (1617–1626) і Мстиславі (1626–1636), каштеляна Тракая (1636–1640), великого скарбника Литви (1640–1644), старосту у Вовковиську (1637) та Могильові (1644), див. PSB 1966: 513. 23) Ms. slav. fol. 7: Статути Великого князівства Литовського, 1595. Також окремі молитви й пісні [Statut Wielkiego Księstwa Litewskiego z roku 1595. Przy tym okolicznościowe modlitwy i pieśni]. 224 арк., Річ Посполита, кінець XVI ст. Червоно-коричнева шкіряна оправа, рамка на передній обкладинці прикрашена рослинними штампами; у внутрішньому полі — рослинні візерунки в кутах, посередині вгорі та внизу — по одній розкритій квітці, ліворуч і праворуч — по три розкриті квітки одна під одною; у центральному медальйоні — профіль чоловіка в капелюсі, угорі напис STATVT (KWL); на задній обкладинці подвійна рамка зліва і справа, багатошарова внизу: плетений орнамент, рослинні штампи (XVII ст.). Арк. 1 розірваний (із втратою аркуша й тексту); розлінування сторінок червоним чорнилом, курсив, одна рука, реклама́нти, заголовки й нумерація розділів, великі літери на початку розділів червоні, польська мова. Походження: арк. 1r — червоний штамп Королівської бібліотеки в Берліні (латинська транскрипція), штамп Schutzstaffel (у вінку одне під одним два залізні хрести, відокремлені стрічкою; праворуч і ліворуч від верхнього хреста з розширеними кінцями — ініціали SS). Арк. 1r–6v — нотатки (лист?), арк. 7r–9v — чисті, арк. 10r — заголовок, арк. 10v — чистий, арк. 11rv — привілей Сигізмунда III, короля Речі Посполитої (Краків, 1588), арк. 12r–29v — покажчик (до 14 книг), арк. 30rv — чисті, арк. 31r–47r — книга 1, 35 розділів, арк. 47v–54r — книга 2, 27 розділів, арк. 54r–73v — книга 3, 51 розділ, арк. 74r–125v — книга 4, 105 розділів, арк. 126r–133v — книга 5, 22 розділи, арк. 133v–139r — книга 6, 15 розділів, арк. 139r–148r — книга 7, 31 розділ, арк. 148v–150v — книга 8, 9 розділів, арк. 151r–162v — книга 9, 32 розділи, арк. 163r–166v — книга 10, 18 розділів, арк. 167r–190r — книга 11, 68 розділів, арк. 190v–198r — книга 12, 24 розділи, арк. 198v–201v — книга 13, 14 розділів, арк. 202r–213r — книга 14, 37 розділів, арк. 231v–217v — чисті, арк. 218r — Trybunał Obiwatelem Wielikoho Kniaztwa Litowskoho na Soyme Warszawkomdani (1591?), арк. 218v — чистий, арк. 219r–228r — Sposob Praw Tribunal­skich. Починається словами Stephan ZBozci miłości..., арк. 228v–229v — Priwiley preiozenia 42 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz (1595), арк. 230r–252v порожні, арк. 253r–267r Pieśń nadolna. Починається словами Brań mię mą Panie..., арк. 257v–259 (= HD) нотатки, частково біблійні вірші. Опис за https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/292131/edition/279449/ content (ознайомлення 24.10.2019). 24) Ms. slav. fol. 12: Реєстр гостей при королівському дворі Владислава IV у Вільні [Revisia gospod dworoviego krolev­skiei m[o]l­sci w miescie Wilnie pod bytnosc krola iegomosc­i [Władysława IV.] w roku 1636], 101 арк., Вільно, 1636. Коричнева шкіра на дерев’яній основі (XVII ст.); верхня кришка: потрійне обрамлення з подвійних ліній, проведених штемпелем, середнє обрамлення оздоблене хрестоцвітами (чотирилисниками), у центральному полі медальйон, зовні вінок і квіти, угорі корона з лілій із дугами, внутрішнє поле поділене навпіл і розсічене, у кожному полі по квітці, усе оздоблено серцеподібним полем (усе стерте). Походження: арк. 1r запис власника (16 січня 1691, Stanislaw...), шифр Королівської бібліотеки (ms. slav. Fol. 12), арк. 97v червона печатка Королівської бібліотеки в Берліні (латинська легенда). Арк. 1r титул, арк. 1v порожній, арк. 2r–97r імена, упорядковані й пронумеровані за датою та сторінкою [на аудієнції?], арк. 97v–101v порожні. Опис за https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/292770/edition/280061/ content (ознайомлення 24.10.2019). 25) Ms. slav. fol. 15: Реєстр гостей при королівському дворі у Вільні [Rewizja gospód dla dworu królewskiego w Wilnie], I + 57 арк., Вільно, XVII ст. Біла шкіра на дерев’яній основі (XVII ст.); верхня та нижня кришки: подвійне обрамлення з подвійної лінії, проведеної штемпелем, або перлового бордюру, у центральному полі ваза, дві ручки, букет із трьох квіткових кілець (усередині 16 бутонів, навколо них 12 бутонів, зовні квіти у трьох напрямках: вертикально, по діагоналі вгору ліворуч або праворуч, горизонтально); скоропис, одна рука (письмо сильно стерте). Походження: арк. 2r шифр Королівської бібліотеки (ms. Slav. Fol. 15), арк. 2r, 54r червоні печатки Королівської бібліотеки (латинська легенда). Арк. 1rv порожні, арк. 2r–54r імена, упорядковані й пронумеровані за датою та сторінкою [на аудієнції?], арк. 54v–57v порожні. Straipsniai / Articles 43 MARIE-LUISE HECKMANN Опис за https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/294124/edition/281294/content (ознайомлення 24.10.2019). 26) Ms. slav. fol. 47: Документи щодо земельних і майнових справ шляхетських родин у Тракайському воєводстві [Zbiór osiemnastu oryginalnych dokumentów z terenu Wielkiego Księstwa Litewskiego dotyczących głównie spraw majątkowych pochodzących], 41 арк., Литва, 1568–1777. Картки з картону, окремі або подвійні аркуші, різних форматів, вкладені в картонну обкладинку. Скоропис, польська та білоруська мови. Походження: кожен аркуш має червону печатку та інвентарний номер Королівської бібліотеки в Берліні (acc. ms. [4 травня] 1917, 32: з маєтку Акрамовський біля Террі, продано оберлейтенантом Ервіном Масманном, Берлін-Вільмерсдорф, Вагхойзенерштрасе 19i). 18 документів. Опис за https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/294389/edition/281787/content (ознайомлення 31.10.2019) і Ms. Cat. A 557/16. 27) Ms. slav. fol. 49: Литовські пісні [Lietū́viškos dainos], 6 арк., б. м., XIX ст. Папір. Попереднє місце зберігання: Королівська домашня бібліотека, Берлін: B8327 або B8927 (acc. ms. [18 лютого] 1962, 28). Тексти двомовні, за винятком першого вірша — литовського перекладу Heil dir im Siegerkranz; на арк. 4r — ноти. Згадується в Ms. Cat. A 557/16. ЛІТЕРАТУРА Aleknavičienė Ona 2011: Pirmasis Baltramiejaus Vilento Enchiridiono leidimas: terminus ad quem – 1572-ieji. – Archiwum Lithuanicum 11. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. 44 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz Bechtel Fritz 1882: Bartholomäus Willent’s litauische Uebersetzung des Luther’schen Enchiridions und der Episteln und Evangelien, nebst den Varianten der von Lazarus Sengstock besorgten Ausgabe dieser Schriften. Mit einer Einleitung hrsg. von Fritz Bechtel. Göttingen: R. Peppmüller. Becker Peter Jörg 1986: Kurzes Verzeichnis der von Hermann Degering nicht mehr erfaßten Handschriften in Folio. Ms. germ. fol. 1384–Ms. germ. fol. 1500. Berlin: Typoscript (auch als Digitalisat der SBB PK). Blažienė Grasil­da 2000: Die baltischen Ortsnamen im Samland. Stuttgart: Franz Steiner Verlag. Blažienė Grasil­da 2001: Stand und Aufgaben der altpreußischen Onomastik. – Namenkundliche Beiträge Wolfgang P. Schmid zum 70. Geburtstag. Hrsg. von Friedhelm Debus. Akademie der Wissenschaften und der Literatur, Mainz. Stuttgart: Franz Steiner Verlag, 47–60. Blažienė Grasil­da 2005: Baltische Ortsnamen in Ostpreußen. Stuttgart: Franz Steiner Verlag. Bleskina Ol’ga N. 2011: Katalog sobranija latinskich rukopisej: pravo, filosofija, nauka, literatura i iskusstvo / Catalogus codicum manuscriptorum latinorum, qui in Bibliotheca Publica Petropolitana asservantur. Sankt-Petersburg: Izdat. Brauer Michael 2011: Die Entdeckung des ‚Heidentums‘ in Preußen. Berlin: Akademie-Verlag. Bretke Johann 1991 (1): Navias testamentas ing lietuwischką lieszuwi perraschitas. Новий Завіт, перекладений литовською мовою. За ред. Jochen Dieter Range і Friedrich Scholz. Paderborn: Ferdinand Schöningh. Bretke Johann 1991 (2): Psalteras ing lietuwischką lieszuwi pergulditas. Псалтир, перекладений литовською мовою. За ред. Jochen Dieter Range і Friedrich Scholz. Paderborn: Ferdinand Schöningh. Bretke Johann 2017: Biblia. Tatai esti Wissas Schwentas Raschtas. Lietuwischkai pergulditas. Die Bibel. Das ist die ganze Heilige Schrift, litauisch übersetzt. Hrsg. von Jochen Dieter Range. Paderborn: Ferdinand Schöningh. Bues / Kąkol­ewski 1999: Die Testamente Herzog Albrechts von Preußen aus den sechziger Jahren des 16. Jahrhunderts. Hrsg. von Almut Bues und Igor Kąkol­ewski. Wiesbaden: Harrassowitz. Bukan­tytė Eglė 2007: Martino Lutherio Naujojo Testamento (1522–1546) įtaka Jono Bretkūno Naujojo Testamento vertimui (1579–1580) sintaksės aspektu. Klaipėdos univ. leidykla. Straipsniai / Articles 45 MARIE-LUISE HECKMANN Daugirdas Kęstutis 2007: Andreas Volanus und die Reformation im Großfürstentum Litauen. Mainz am Rhein: Von Zabern. David Lucas 1812: Preussische Chronik, nach der Handschrift des Verfassers mit Beifügung historischer und etymologischer Anmerkungen. Hrsg. von Ernst Henning. Bd. 1. Königsberg: Haberland. Degering Hermann 1926: Kurzes Verzeichnis der germanischen Handschriften der Preußischen Staatsbibliothek 2. Leipzig (auch als Digitalisat der SBB PK). Döhn Helga Gesamtbestand: Manuscripta borussica (Mss. Boruss.). Каталог наявного повного зібрання. Berlin: Ms. Cat. A 557/3, 1–4, не опубліковано. Döhn Helga 6 [третя чверть XX ст.]: Ms. boruss. fol. 200–423 (описи вибраних рукописів). Berlin: Ms. Cat. A 557/3, 6 (також у вигляді цифрової копії SBB PK). Döhn Helga 7 [третя чверть XX ст.]: Ms. boruss. fol. 442–692 (описи вибраних рукописів). Berlin: Ms. Cat. A 557/3, 7 (також у вигляді цифрової копії SBB PK). Döhn Helga 13 [третя чверть XX ст.]: Ms. boruss. oct. 1–233 (описи вибраних рукописів). Berlin: Ms. Cat. A 557/3, 13 (також у вигляді цифрової копії SBB PK). Dolezel / Dolezel 1971: Die Staatsverträge des Herzogtums Preußen 1. Hrsg. von Stephan Dolezel und Heidrun Dolezel. Köln, Berlin: Grote. Ebel Friedrich 1999: Magdeburger Recht. – Lexikon des Mittelalters 6. Stuttgart, Weimar: Metzler, 77–79. Eibl Elfie-Marita 2004: Die Urkunden und Briefe aus den Archiven und Bibliotheken der Bundesländer Berlin, Brandenburg und Mecklenburg-Vorpommern sowie dem Archivum Pānstwowe w Szczecinie / Staatsarchiv Stettin für die historische Provinz Pommern. Wien, Köln, Weimar: Böhlau. Enchiridion 1561: Der Kleine Catechismus Doctor Martin Luther. Teutsch und Preussisch, übersetzt von Abel Will, Pfarrer zu Bobeten. Königsberg: Johann Daubmann. VD16 L 5202 (auch als Digitalisat der SBB PK). Flade Dietrich 2014: Verwaltungsmaßnahmen und deren Auswirkungen im 18. Jahrhundert auf das Leben der „Unterthanen in Preußisch Litthauen“. – Annaberger Annalen 22, 153–206. Förster Friedrich Christoph 1820: Ausführliches Handbuch der Geschichte, Geographie und Statistik des Preußischen Reichs 1. Berlin: Christiani. 46 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz Gartman V. G. 1901: Polʹskija i litovskija starinnyja Monety 1056 [recte 1506]–1795. Syzrań: Sinjavskij. Gelumbeckaite Jolanta 2017: Reformation und Entstehung der baltischen Schriftsprachen. – Reformation und Freiheit. Luther und die Folgen für Preußen und Brandenburg. Hrsg. von Ruth Szlanka. Petersberg: Michael Imhof Verlag, 240–243. Gerulaitienė Vilija 2011: Teodoras Lepneris / Teodor Lepner, Prūsu lietuvis / Der Preusche Littau. Hrsg., eingeleitet und übersetzt von Vilija Gerulaitienie. Vilnius. Grulkowski Marcin 2015: Najstarsze księgi miejskie Głównego Miasta Gdańska z XIV i początku XV wieku. Studium kodykologiczne. Warszawa: Polskie Towarzystwo Historyczne. Heckmann Dieter 2015: Burgen und Schlösser Preußens. Eine Landesaufnahme von 1594–1596. – Piśmienność pragmatyczna. Edytorstwo źródeł historycznych-archiwistka. Studia ofiarowane Profesorowi Januszowi Tandeckiemu w sześćdziesiątą piątą rocznicę urodzin. Hrsg. von Roman Czaja, Krzysztof Kopiński. Toruń: Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 585–608. Heckmann Marie-Luise 2004: Krieg und historische Erinnerung im landesherrlichen und im städtischen Milieu des Hanseraums. – Das Bild und die Wahrnehmung der Stadt und der städtischen Gesellschaft im Hanseraum im Mittelalter und in der frühen Neuzeit. Hrsg. von Roman Czaja. Toruń: Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 115–162. Heckmann Marie-Luise 2020: Dossier, Relation oder Chronik? Die „Historia vom Aufruhr zu Danzig und seiner Beruhigung durch den König von Polen“ des Mühlschreibers Stenzel Bornbach. – Schriftlichkeit im Preußenland. Hrsg. von Marie-Luise Heckmann und Jürgen Sarnowsky. Osnabrück: fibre (im Druck). Hermann Eduard 1915: Wills Kenntnis des Preußischen. – Zeitschrift für vergleichende Sprachforschung auf dem Gebiete der Indogermanischen Sprachen 47(1–2), 147–158. Johansson Evald 1964: Die Deutschordenschronik des Nicolaus von Jeroschin. Eine sprachliche Untersuchung mit komparativer Analyse der Wortbildung. Ein Beitrag zur Erforschung der Ordenssprache und ihrer Rolle in der Entwicklung der nhd. Sprache. Lund: Glerup. Keßler Stephan / Schiller Christiane 2006: Navicula litterarum Balticarum. Philologische Baltikum-Studien für Jochen D. Range zum 65. Geburtstag. Hrsg. von Stephan Kessler und Christiane Schiller. Wiesbaden: Harrassowitz. Kisch Guido 1978: Die Kulmer Handfeste. Text, rechtshistorische und textkritische Untersuchungen nebst Studien zur Kulmer Handfeste, dem Elbinger Privilegium von 1246 und einem Beitrag zur Geschichte des Begriffes „ius teutonicum“, „Deutsches Recht“ im Deutschordensgebiet. 2. Auflage. Sigmaringen: Thorbecke. Straipsniai / Articles 47 MARIE-LUISE HECKMANN Kletke Karl 1858: Die Quellenschriftsteller zur Geschichte des Preußischen Staates 1. Berlin: Schroeder (auch als Digitalisat der BSB). Kluge Friedemann / Scholz Friedrich 2002: Textkritische Edition der Übersetzung des Psalters in die litauische Sprache von Johannes Bretke, Pastor zu Labiau und Königsberg i.Pr., nach der Handschrift aus dem Jahre 1580 und der überarbeiteten Fassung dieses Psalters von Johannes Rehsa, Pastor zu Königsberg i. Pr., nach dem Druck aus dem Jahre 1625 nebst der Übersetzung des Psalters in die deutsche Sprache von Martin Luther nach der Ausgabe aus dem Jahre 1545. Paderborn, München [u.a.]: Schöningh. Kraut Philip 2017: Jacob Grimm und die litauische Sprache. I. Studien und Korrespondenzen. – Archivum Lithuanicum 17. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Laucevičius Edmundas 1967: Poperius Lietuvoje XV–XVIII a: Atlasas. Vilnius: Mintis. Lepner Theodor 1744: Der Preusche Littauer, oder Vorstellung der Nahmens-Herleitung, Kind-Tauffen, Hochzeit. Danzig: Rüdiger. Logutova Margarita 2015: Katalog sobranija latinskich rukopisej: teologija. Rossijskaja nacionalnaja biblioteka / Catalogus codicum manuscriptorum latinorum, qui in Bibliotheca Publica Petropolitana asservantur: theologia. Sankt-Peterburg: Rossijskaja nacional’naja biblioteka. Lukšaitė Ingė 2017: Die Reformation im Großfürstentum Litauen und in Preußisch-Litauen (1520er Jahre bis zum Beginn des 17. Jahrhunderts). Übersetzt von Lilija Künstling und Gottfried Schneider. Leipzig: Leipziger Universitätsverlag. Mažvydas Martynas 1547: Katechismusa prasty žadei, makslas skaitima rašta yr giesmes del krikščianistes beidelbernelju iaunu nauiey suguldytas. Königsberg: Hans Weinreich, Januar 8. Meletius Hieronymus 1742: Wahrhaftige Beschreibung der Sudawen auf Samland, sammt ihrem Bockheiligen in Ceremonien. – Erläutertes Preußen. Königsberg, 701/707–721 (auch als Digitalisat der SUB Göttingen). Mentzel-Reuters Arno 2001 (1): Фрагмент хроніки Петра з Дусбурга у витягах Штенцеля Борнбаха. – Preußenland 9, 1–18. Mentzel-Reuters Arno 2001 (2): Від хроніки Ордену до історії краю. Формування давньопрусської історіографії краю у XVI столітті. – Kulturgeschichte Ostpreußens in der Frühen Neuzeit. За ред. Klaus Garber, Manfred Komorowski. Tübingen: Niemeyer, 581–637. Miltakis Egidijus 2015: Simono Grunau kronikos įtaka XVI–XVIII a. Prūsijos istoriografijai. – Krikščionių visuomenės raidos atodangos LDK vakarinėje dalyje ir Prūsijoje. 48 Acta Linguistica Lithuanica LXXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz Присвячується професорові Стівену К. Роуеллу з нагоди його 50-річчя. За ред. Марюса Шчавінскаса. Клайпеда, с. 95–121. Ms. Cat. A 557/16: Старий каталог Королівської бібліотеки в Берліні 16. Берлін: не друковано. Neumann Vladimir 2016: Polnische Kirchenlieder in Moskau am Ende des 17. Jahrhunderts. Kommentierte Textedition der Liederhandschrift Pogodin Nr. 1974 aus der Russischen Nationalbibliothek. Köln, Weimar, Wien: Böhlau Verlag. Pakerys Jurgis 2015: Vilento Lk 2,47, homografinė skirtis ar spaudos riktas? – Archivum Lithuanicum 15. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Perlbach 1878: Quellenbeiträge zur Geschichte der Stadt Königsberg im Mittelalter. Hrsg. von Max Perlbach. Göttingen: Verlag von Robert Peppmüller. Peter von Dusburg 1984: Chronik des Preußenlands. Hrsg. von Klaus Scholz, Dieter Wojtecki. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft. Piotr z Dusburga 2007: Kronika ziemi Pruskiej. Edita Jarosława Wenta. Kraków: Nakład Polskiej Akademii Umiejętności. Poliander [Graumann Johann] 1808: Descriptio Sudinorum Glessum captantium. Leipzig: Klaubarth. PSB 1966: Polski Słownik Biograficzny. Teil 12. Kraków: Polska Akademia Umiejętności. Range Jochen Dieter 1980: Baltica. Depositum Vilius Gaigalaitis aus der Bibliothek Eduard Hermann, Staatsbibliothek Preußischer Kulturbesitz, Osteuropa-Abt. Bearbeitet von Jochen Dieter Range unter Mitwirkung von Maria Hoffmann und Nicole Sujeta. Berlin: Staatsbibliothek Preußischer Kulturbesitz, Osteuropa-Abteilung. Rappolt Carolus Henricus 1738: De Origine Succini In Littore Sambiensi, Meditatio Epistolaris: Quam excipit Johannis Poliandri, Celeberrimi Viri, Descriptio Sudinorum Glessum Captantium. Nunc primum in lucem prolata Ex Autographo (1737). Königsberg: Reusner (auch als Digitalisat der SBB PK). Sajauskas Stasys / Kaubrys Domininkas 1993, 2006: Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės numizmatika. 2 vnt. Kaunas: Zaltvyskle ir Naujasis lankas. Smith Thomas William 2017: An unknown Fragment of Peter von Dusburg’s Chronicon terrae Prussiae in Dublin, Trinity College Library MS 516. – W służbie zabytków. Ed. Janusz Hochleitner, Karol Polejowski. Malbork: Museum Zamkowe, 151–154. SRP 1868: Scriptores rerum Prussicarum 1. Hrsg. von Theodor Hirsch, Max Toeppen und Ernst Strehlke. Leipzig: Hirzel. Straipsniai / Articles 49 MARIE-LUISE HECKMANN SRP 1968: Scriptores rerum Prussicarum 6. Hrsg. von Walter Hubatsch und Udo Arnold. Leipzig, Frankfurt am Main: Minerva. Tandecki Janusz 1990: Średniowieczne księgi wielkich miast pruskich jako źródła historyczne i zabytki kultury mieszczáńskiej (organizacja władz, zachowane archiwalia, działalność kancelarii). Warszawa, Toruń: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk. Thies Felix 2017: Edition und Kommentar des Buchs Ruth aus der Bibelübersetzung des Johannes Bretke (1589). – Archivum Lithuanicum 17. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Toepen Max 1853: Geschichte der preußischen Historiographie von P. von Dusburg bis auf K. Schütz, oder Nachweisung und Kritik der gedruckten und ungedruckten Chroniken zur Geschichte Preußens unter der Herrschaft des deutschen Ordens. Berlin: Hertz. Toepen Max 1868: Zur Geschichte der historischen Literatur Preußens im sechzehnten Jahrhundert. – Altpreußische Monatsschrift N.F. 5, 243–264. Toepen Max 1878: Acten der Ständetage Preußens unter der Herrschaft des deutschen Ordens. Bd. 1. Hrsg. von Max Toeppen. Leipzig: Duncker & Humblot. Vater Johann Severin 1821: Die Sprache der alten Preußen. Einleitung, Uebersete, Sprachlehre, Wörterbuch. Erlangen: Hard Fischer Verlag (auch als Digitalisat der DNB). Walter Franz 1928: Königsberger Willküren. Königsberg: Gräfe & Unzer. Wijaczka Jacek 2014: Herzog Albrecht und die Hexen. Hexenprozesse im Herzogtum Preußen im Reformationszeitalter. – Preußen und Livland im Zeichen der Reformation. Hrsg. von Arno Mentzel-Reuters und Klaus Neitmann. Osnabrück: fibre, 77–92. Wolff Józef 1885: Pacowie. Materyały historyczno-genealogiczne. Petersburg: w drukarni F. Suszczyńskiego. Zonenberg Sławomir 2009: Kronika Szymona Grunaua. Bydgoszcz: Wydawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego. Zonenberg Sławomir 2020: Die handschriftlichen Grundlagen der „Preußischen Chronik“ von Simon Grunau. Zur Frage der Neuedition der Chronik. – Schriftlichkeit im Preußenland. Hrsg. von Marie-Luise Heckmann und Jürgen Sarnowsky. Osnabrück: fibre (im Druck). 50 Acta Linguistica Lithuanica LXXI Prussica und Lithuanica in der Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz СКОРОЧЕННЯ ТА УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ BPAW – Бібліотека Польської академії наук; SB – Баварська державна бібліотека; HD – задня кришка; ÖNB – Австрійська національна бібліотека; PStA – Польський державний архів; SBB PK – Берлінська державна бібліотека – Фонд прусської культурної спадщини; UB – університетська бібліотека; VD – передня кришка; VD 16 – покажчик друків XVI століття, виданих у німецькомовному просторі; VD 17 – покажчик друків XVII століття, виданих у німецькомовному просторі. Prussica і Lithuanica у Берлінській державній бібліотеці – Фонд прусської культурної спадщини АНОТАЦІЯ У статті «Prussica і Lithuania у Берлінській державній бібліотеці – Фонд прусської культурної спадщини» коротко розглянуто обставини надходження до Королівської прусської бібліотеки в Берліні понад тридцяти рукописів німецькою, латинською, прусською або литовською мовами, що потрапили туди в XIX столітті, деякі аспекти їхнього дослідження та наведено короткі описи. Prussica ir Lithuanica рукописи потрапляли до Берлінської державної бібліотеки різними шляхами: їх продавали, дарували, успадковували або передавали інші бібліотеки. Lithuanica — це переважно рукописи, написані литовською мовою або пов’язані з Литвою, тоді як Prussica — це «мовні пам’ятки», пов’язані із Судовією та іншими прусськими племенами і їхніми землями, сусідніми з Литвою. У статті не розглянуто рукописи, уже внесені до каталогів і легкодоступні дослідникам. Чого можна очікувати від рукописів, про які йдеться? Вони містять відомості про балтські племена на північний схід від Вісли та на південний захід від Німану; про хрещення цього регіону; дають змогу ретроспективно повернутися до язичницького минулого й знову познайомитися з балтськими божествами; балтські мови стають мовами проповідей і молитов реформованої церкви, ними перекладають Kleine Catechismus Мартіна Лютера, і в них приховано ще багато цікавого. Цю статтю присвячено Грасільді Блажене, невтомній дослідниці прусської мови та всього, що з нею пов’язане. Надійшла 7 листопада 2019 р. MARIE-LUISE HECKMANN Потсдамський університет, Історичний інститут Am Neuen Palais 10, D-14469 Потсдам [email protected] Straipsniai / Articles 51