Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse

LINA RUTKIENĖ Інститут литовської мови Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0000-0001-6661-3115 Напрям наукових досліджень: термінологія. DOI: doi.org/10.35321/all91-11 КОНТЕКСТУАЛЬНА СУБСТАНТИВАЦІЯ НА ВЕБСАЙТАХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ Контекстуальна субстантивація на вебсайтах закладів вищої освіти та професійної освіти АНОТАЦІЯ У статті на матеріалі, зібраному з вебсайтів 25 литовських освітніх закладів — закладів вищої освіти (університетів, коледжів) і професійних училищ, — розглядаються питання контекстуальної субстантивації. Після обговорення особливостей інших частин мови, уживаних у функції іменника, здійснюється огляд загальних тенденцій контекстуальної субстантивації у вибраних джерелах і аналізуються зібрані приклади. Визначаються тематичні групи слів і словосполучень, які на вебсайтах виконують функцію іменника, та розглядається їхнє вираження. Оскільки на переглянутих вебсайтах у функції іменника вживаються лише прикметники й дієприкметники, у статті контекстуальна субстантивація досліджується тільки на матеріалі цих частин мови та форми дієслова. Наприкінці статті розглядаються причини контекстуальної субстантивації на вебсайтах закладів вищої та професійної освіти. КЛЮЧОВІ СЛОВА: прикметник, іменник, уживання у функції іменника, еліпсис, мовна економія, контекстуальна субстантивація, словосполучення. 264 Acta Linguistica Lithuanica XCI Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse АНОТАЦІЯ У статті розглядаються питання контекстної субстантивації на основі емпіричного матеріалу, зібраного з вебсайтів 25 литовських освітніх установ — закладів вищої освіти (університетів, коледжів) і професійних училищ. Після обговорення понять контекстної субстантивації та слів, ужитих у субстантивній позиції, розглянуто загальні тенденції контекстної субстантивації у вибраних джерелах і проаналізовано зібрані приклади. Визначено тематичні групи слів, ужитих у субстантивній позиції, та обговорено їхнє вираження. Оскільки на проаналізованих вебсайтах субстантивуються лише прикметники та дієприкметники, у статті контекстну субстантивацію розглянуто виключно на матеріалі цієї частини мови та форми дієслова. Наприкінці статті обговорюються причини контекстної субстантивації на досліджених вебсайтах. КЛЮЧОВІ СЛОВА: прикметник, іменник, уживання в субстантивній позиції, еліпсис, мовна економія, контекстна субстантивація, сполучення слів. ВСТУПНІ ЗАУВАГИ Субстантивація, або оіменниковлення1, — двоїсте явище: вона може бути пов’язана зі словотвором — коли субстантивоване слово утворюється за словотвірними типами із застосуванням морфологічних або морфонологічних операцій; також це може бути поступовий, тривалий процес — коли спочатку існує атрибутивне словосполучення, яке з певних причин змінюється, зокрема змінюється значення несубстантивного слова (атрибута), і зрештою відбувається повне оіменниковлення слова, що визначає іменник. Стефан Гьофлер перший випадок називає прямою субстантивацією, а другий — субстантивацією внаслідок еліпсису (Höfler 2020: 181–186). Одна з проблем дослідження субстантивації пов’язана з діахронним підходом до цього явища: часто субстантивацію розглядають саме як діахронний процес, бачать лише завершення субстантивації, і в словниках її фіксують, подаючи оіменниковлене слово як іменник. Наприклад, такі слова, як kuli amoji, mie­gamasis, у словниках зафіксовані як іменники, тобто ми бачимо завершення субстантивації. Отже, процес субстантивації не завжди є очевидним; нерідко неможливо сказати, чи оіменниковлене слово виникло внаслідок поступового процесу, що відбувався, чи було утворене за аналогією з відповідними прикладами. 1 У працях литовських мовознавців уживаються як термін «субстантивація», так і термін «оіменниковлення». У цій статті обрано термін «субстантивація», проте під час висвітлення позицій окремих авторів уживається також термін «оіменниковлення», щоб зберегти коректність дослівного цитування та перефразування. Крім того, термін «оіменниковлення» необхідний для розмови про процесуальність досліджуваного явища. Straipsniai / Articles 265 LINA RUTKIENĖ У цьому дослідженні зроблено спробу поглянути на субстантивацію в синхронному аспекті: поставлено за мету дослідити випадки вживання, щоб оцінити процес субстантивації, який відбувається нині. Для досягнення цієї мети спочатку розглянуто теорію, пов’язану з досліджуваною темою, — детальніше проаналізовано контекстну субстантивацію як один із різновидів субстантивації. Щоб оцінити загальні тенденції контекстної субстантивації у вибраних джерелах, визначено тематичні групи слів інших частин мови, ужитих субстантивно, та проаналізовано їхнє вираження. Одним із завдань також є обговорення причин контекстної субстантивації. Пропуск іменника, субстантивне вживання слів інших частин мови особливо помітні в інтернеті — і не лише на форумах чи в інших сферах уживання розмовної мови, а й на вебсайтах державних установ, у засобах масової інформації, рекламі (наприклад, «Пожежа в багатоквартирному будинку», «Де Нових?», див. також рис. 1). Отже, популярні вебсайти установ, публіцистичні портали — сприятливе середовище для дослідження. Ви серйозно? Ми дослідили дезінформацію про олімпійські: будьте уважні! РИС. 1. Приклади субстантивного вживання прикметників (олімпійські, вища) (delfi.lt, 2024–08–16; kurstoti.lt, 2024–06–05) Як джерело емпіричного матеріалу для цієї статті обрано вебсайти литовських освітніх установ — закладів вищої освіти (університетів, коледжів²) і професійних училищ. Вони є актуальними й відвідуваними, оскільки це важливий засіб інформування про початок професійного шляху, що об’єднує учнів, їхніх батьків і педагогів. На цих вебсайтах іще використовується багато тексту, від них ми очікуємо відповідального ² Заклади вищої освіти бувають двох типів: університети та коледжі. «Коледж — це заклад вищої освіти, у якому переважає неуніверситетське навчання, розвиваються прикладні наукові дослідження та (або) прикладна наукова діяльність чи професійне мистецтво. У назві коледжу не можуть міститися слова „університет“ і „академія“ (Lietuvos Respublikos aukštojo mokslo įstatymas 2020).» 266 Acta Linguistica Lithuanica XCI Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse підготовленого змісту, правильної мови. Мова розглянутих вебсайтів вирізняється сильною орієнтацією на адресата — молоду людину, яка має різноманітні потреби, задовольнити які прагне школа. Дослідження проведено у лютому—травні 2024 року. Оскільки інформація змінюється, нині дані можуть бути іншими. Загалом переглянуто 25 вебсайтів закладів вищої освіти та професійного навчання. Добираючи вебсайти для дослідження, прагнули, щоб заклади вищої та професійної освіти були різного профілю й із різних регіонів Lietuvos. Основний застосований у статті метод — аналітично-описовий. За допомогою цього методу систематизуються й аналізуються зібрані емпіричні дані, узагальнюються результати. Цим методом, проаналізувавши конкретніші випадки вживання слів у функції іменників, намагаються показати загальну картину контекстної субстантивації на вебсайтах закладів вищої та професійної освіти. Аналітично-описовий метод поєднано з морфологічним аналізом. Категоріальні значення частин мови та їхніх форм важливі для встановлення конкретних лексичних значень, щоб здійснити розподіл слів, ужитих у функції іменників, на тематичні групи. 1. КОНТЕКСТНА СУБСТАНТИВАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ РІЗНОВИДІВ СУБСТАНТИВАЦІЇ Субстантивація, один із типів транспозиції, — це перетворення слів інших частин мови на іменники. Це давнє семантичне й граматичне явище, що змінюється, одна з форм мовного синкретизму. У литовській мові, за словами Kazimieras Gaivenis і Stasys Keinys, субстантивація особливо властива прикметникам та числівникам, а також дієприкметникам (Gaivenis, Keinys 1990: 41). Зв’язки результату субстантивації3 — субстантивованого слова — із згаданим синкретизмом розглядала чеська мовознавиця Gabriela Lenartová (2017). Термін синкретизм, перейшовши з філософії та мистецтва до мовознавства шляхом транстермінологізації, почав уживатися Lui Jelmslevo і в мовознавстві розуміється як нейтралізація опозицій, злиття функцій і значень. Отже, за G. Lenartová, ознаки синкретизму такі: 1. Субстантивоване слово втрачає атрибутивну функцію і починає означати предмет із певною ознакою — один 3 У мовознавчих працях результат субстантивації називають по-різному. У зарубіжній літературі можна виявити термін substantyvuoto (такий однослівний термін є точним і зручним для вживання). У статтях литовських авторів, крім найчастіше вживаного словосполучення sudaiktavardėjęs žodis (або із зазначенням конкретної частини мови), трапляється також словосполучення substantyvuotas žodis (būdvardis, dalyvis) (див. Malakauskas 1987, а також Palionis 1961). Straipsniai / Articles 267 LINA RUTKIENĖ слово охоплює значення двох частин мови; 2. Набуває морфологічних ознак іменника; деякі субстантивовані слова пов’язані лише з одним родом, однак деякі зберігають ті самі родові характеристики, що й прикметники або дієприкметники (Lenartová 2017). У литовському мовознавстві субстантивацію розглядають як у контексті словотвору, так і в контексті морфології. Aldona Paulauskienė вважає субстантивацію (мовознавиця вживає термін daiktavardėjimo) явищем функціонального словотвору (Paulauskienė 1994: 43–46). Аналізуючи субстантивацію як морфологічне явище, розрізняють певні ступені субстантивації; щоправда, цю підтему зазвичай розглядають під час дослідження субстантивації конкретних частин мови, а не субстантивації загалом. У «Lietuvių kalbos gramatikoje» (LKG 1965) розрізняють два основні ступені субстантивації прикметників: самостійні субстантивовані прикметники (уживані як самостійні іменники) та несамостійні субстантивовані прикметники («залежно від контексту можуть мати функцію й значення іменника та виступати означеннями, як прикметники» (LKG 1965: 532). Також згадуються звичайні прикметники, які в контексті можуть виконувати функцію іменника, але субстантивованими не вважаються. «У контексті дуже бракує означуваного слова, його мають на увазі, пор. Laisvę pasiekia tik stiprūs [люди]» (LKG 1965: 532). Однак Pranas Skardžius навіть прикметники, ужиті в контексті у функції іменників і такі, що виконують «обов’язки іменників», називає субстантивованими (Skardžius 1996 [1943]: 558). Pranas Kniūkšta у монографії Priesagos –inis būdvardžiai розрізняє чотири ступені субстантивації прикметників (Kniūkšta 1976). Stasys Keinys уживає не термін «ступінь субстантивації», а термін «етап субстантивації» і виокремлює два етапи субстантивації: apdaiktavardėti означає мати властивості іменника, але ще не перетворитися на іменник, а sudaiktavardėti означає остаточно перейти до класу іменників. Субстантивація — це вже завершений процес. Крім того, St. Keinys додає, що литовські терміни зручніші за міжнародні, оскільки можуть виражати різні етапи того самого процесу (Keinys 2005 [1973]: 380). Однак для розгляду контекстної субстантивації, на думку автора, зручнішим є термін широкого значення substantyvizacijos, оскільки литовський термін daiktavardėjimo більше пов’язаний із процесуальністю, тривалістю в часовому відношенні. Говорячи про контекстну субстантивацію — під час синхронного дослідження — серед слів литовського походження, на думку автора, доцільніше було б обрати слово daiktavardiškumas, а не daiktavardėjimas, оскільки в більшості випадків слова, що перебувають у контексті на позиції іменника, не субстантивуються, а лише вживаються у функції іменника. Загалом пропуск іменника в контексті може викликати сумнів у тому, чи можна це явище взагалі віднести до субстантивації. Ramunė Vaskelaitė, яка досліджувала оцінювання займенникових дієприкметників із залежними словами в текстах нормативного характеру та норми 268 Acta Linguistica Lithuanica XCI Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse у працях із поширення, доходить висновку, що «співвідношення субстантивного вживання та субстантивації» не є чітким (Vaskelaitė 2019: 25). Однак, спираючись на теорію ступенів субстантивації P. Kniūkšta та інші наведені далі міркування, у цій статті все ж таки вживання слів інших частин мови у субстантивній функції вважатиметься одним із різновидів субстантивації. P. Kniūkšta «[с]убстантивно вживані такі похідні з суфіксом –inis, які зазвичай уживаються як прикметники», називає оказіонально субстантивованими прикметниками й зараховує до групи прикметників із суфіксом –inis, що субстантивуються, третього ступеня45. P. Skardžius наголошує, що «функція та значення окремого слова дуже залежать від контекстуального оточення, від цілісності самого речення» (Skardžius 1996 [1943]: 559). На те, що слова інших частин мови, вжиті в позиції іменника, можна вважати випадками контекстуальної субстантивації, указує те, що вони, як і постійно субстантивовані слова, у реченні набувають значення іменника й виконують синтаксичні функції іменника. Однак категорійні ознаки іменника вони зберігають лише в цьому контексті. Слова інших частин мови вживаються субстантивно в певному контексті через еліпсис, тобто пропуск іменника, і їхнє іменникове значення зрозуміле з контексту. Для контекстуальної субстантивації особливо важливим є синтаксис — у цьому випадку синтаксис створює умови для морфологічного процесу. Поняття еліпсису загалом пов’язане із синтаксисом. У разі пропуску іменника залежний компонент атрибутивного словосполучення перебирає на себе функції головного компонента, вираженого іменником. На думку згаданої G. Lenartova, пропуск іменника може застосовуватися тоді, коли позначуваний іменником предмет добре відомий. «Про іменник думають, але його не вимовляють» (Lenartova 2017). 4 Номер ступеня зазначено відповідно до послідовності, поданої P. Kniūkšta. 5 A. Paulauskienė розглядає такі випадки, говорячи про субстантивне вживання прикметника (Paulauskienė 1994: 39). Straipsniai / Articles 269 LINA RUTKIENĖ 2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМПІРИЧНОЇ КОНТЕКСТУАЛЬНОЇ СУБСТАНТИВАЦІЇ В ІНТЕРНЕТ-САЙТАХ ЛИТОВСЬКИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ 2.1. Загальна інформація про дослідження На відвіданих у лютому–травні 2024 року інтернет-сайтах литовських вищих навчальних закладів і закладів професійної освіти загалом було виявлено 149 випадків контекстуальної субстантивації, з них — 76 неповторюваних слів інших частин мови, ужитих субстантивно. Найменше контекстуальна субстантивація поширена в мовленні інтернет-сайтів вищих навчальних закладів, а найширше — в мовленні інтернет-сайтів професійних училищ. У литовській мові субстантивації схильні різні частини мови. Як пише A. Paulauskienė, на іменники можуть перетворюватися «означені форми прикметників і дієприкметників, похідні із суфіксами -inis, -ė (malkinė), -ienė (bulvienė), -ėtis (varškėtis), складні та префіксальні слова (juodadarbis, beprotis, begalvis), оскільки значення та граматична структура всіх їх придатні для виконання функцій іменника» (Paulauskienė 1983: 43). Дослідження показало, що на інтернет-сайтах вищих навчальних закладів і професійних училищ субстантивно вживаються лише прикметники та дієприкметники, тому далі в статті контекстуальна субстантивація розглядається на їхній основі. Слід звернути увагу, що не завжди можна відрізнити, чи є субстантивація контекстуальною. Наприклад, nepilnametis може бути як прикметником, так і іменником, отже, за збігу форми не цілком зрозуміло, чи, наприклад, у такому реченні «Неповнолітні (до 16 років) заяву на вступ до 9 класу подають разом із батьком / матір’ю або опікуном» слово nepilnametis можна вважати вжитим субстантивно. Неоднозначність посилюється й тим, що для творення складних прикметників та іменників часто застосовуються однакові словотвірні типи. З огляду на загальну тенденцію пропускати на інтернет-сайтах відповідних установ іменник asmuo, можна було б говорити і про контекстуальну субстантивацію. Однак такі неоднозначні випадки все ж було відхилено. Розпочинаючи дослідження, очікували, що найбільше випадків контекстуальної субстантивації буде в текстах статей, однак дослідження показало, що ці випадки переважають у заголовках і підзаголовках інтернет-сайтів. Слід зазначити, що на інтернет-сайтах спостерігається не лише контекстуальна субстантивація — уживаються також уже повністю субстантивовані означені прикметники та дієприкметники, наприклад, aklasis, neįgalusis, suaugusysis; у цьому випадку субстантивація вже відбулася, це терміни, 270 Acta Linguistica Lithuanica XCI Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse зафіксовані в термінографічних ресурсах (наприклад, Банку термінів Литовської Республіки). Інакше кажучи, це сталі субстантивовані слова. Деякі з них входять також до назв установ, наприклад: Центр освіти глухих і слабочуючих Литви, Центр освіти сліпих і слабозорих Литви, Департамент у справах людей з інвалідністю. Варто звернути увагу, що у виданому 2007 року Енциклопедичному словнику педагогіки (Jovaiša 2007) виявлено одне субстантивоване слово (дієприкметник), що функціонує як термін педагогіки, — досліджуваний. У цьому словнику, хоча й подано терміни, пов’язані зі станом здоров’я осіб, наприклад, глухонімота, назви осіб за станом здоров’я як терміни не подаються. Слід зазначити, що сталі субстантивовані слова можуть зазнавати контекстуальної десубстантивації: наприклад, на вебсайті Вільнюського коледжу дизайну (VDK), натиснувши заголовок Для людей з інвалідністю, знаходимо підзаголовок Підтримка студентів з інвалідністю. Загалом контекстуальна субстантивація є характерною рисою мови вебсайтів більшості досліджених навчальних закладів і відповідає загальній тенденції мови — тобто тому, що в неспеціальній мові до категорії іменника найчастіше переходять слова, які позначають осіб та інші живі істоти. Крім того, як зазначено в Граматиці сучасної литовської мови під час розгляду займенникових прикметників, у субстантивованому вживанні особливо «схильні вживатися форми чоловічого роду множини, що позначають визначену групу людей» (DLKG 2005: 176). Як показує емпіричний матеріал, це твердження стосується не лише зібраних на вебсайтах субстантивовано вживаних займенникових, а й звичайних прикметників і дієприкметників. Субстантивовані слова цієї тематичної групи зазвичай зберігають форми обох родів — чоловічого та жіночого, однак усі зібрані для цього дослідження субстантивовано вживані на вебсайтах слова мають лише чоловічий рід6. Варто звернути увагу, що різні форми того самого слова позначають цілком різні поняття: випускні (← випускні іспити) — випускники (← особи, які закінчують навчання), вступні (← вступні іспити) — вступники (← особи, які вступають). Деякі субстантивовано вживані слова стали мовними шаблонами на вебсайтах досліджених навчальних закладів. Наприклад, давальний відмінок дієприкметника вступникам (-им), що займає позицію іменника, трапляється майже на всіх вебсайтах. Лише в деяких університетах, очевидно, з бажання уникнути певних причин цей шаблон замінюється іншим формулюванням: наприклад, прийом. Безперечно, кількісний критерій спонукає порушити питання, чи можна цей приклад віднести до контекстуальної субстантивації. Відповідно до тенденцій уживання можна говорити про вузький контекст — тобто вебсайт однієї установи, — і широкий контекст — тобто більшість ⁶ Для точності слід сказати, що під час підготовки статті до публікації було перевірено деякі дані. Виявилося, що на вебсайті Вільнюського університету нині [переглянуто 2024-10-05] поряд із формами чоловічого роду подаються також форми жіночого роду, наприклад, stojantie-siems (-čiosioms). Straipsniai / Articles 271 LINA RUTKIENĖ вебсайтів цієї сфери. Отже, такі субстантивовано вживані слова, що повторюються на вебсайтах кількох навчальних закладів, є прикладами контекстуальної субстантивації згаданого широкого контексту. Значення субстантивовано вживаного прикметника й дієприкметника змінюється у двох напрямах: з одного боку, воно стає вужчим, конкретнішим, ніж значення звичайного прикметника й дієприкметника. Наприклад, згаданий дієприкметник той, хто навчається позначає не ознаку, властиву багатьом живим об’єктам (немовля, яке вчиться ходити, цуценя, яке вчиться служити тощо), а називає один конкретний об’єкт — особу, яка навчається. Однак по суті лексичне значення не змінюється. З іншого боку, значення утворює не лише наявне значення прикметника або дієприкметника, а й контекст, до якого вони залучені, — відбувається розширення значення. На додаток до словникового значення мовна одиниця набуває нових ознак. Значення субстантивовано вживаного прикметника й дієприкметника охоплює також значення іменника — поєднуються предмет (особа тощо) та його дія, ознака, стан або становище. Отже, таке субстантивовано вживане слово, позначаючи і реалію, і властиву їй розрізнювальну ознаку, набуває великого семантичного навантаження. Таким чином, субстантивація водночас є і семантичною конденсацією. Ця семантична конденсація особливо актуальна для заголовків і підзаголовків (детальніше див. підрозділ 2.3). 2.2. Тематичні групи та вираження субстантивовано вживаних слів Як зазначалося, у мові вебсайтів вищих і професійних навчальних закладів контекстуальна субстантивація найбільше пов’язана з назвами осіб. Це зрозуміло, оскільки особа є головним суб’єктом і об’єктом освітньої сфери. Водночас це і головне поняття, спираючись на яке створюється детальніша картина світу цієї сфери, здійснюється подальша диференціація та номінація понять. Отже, можна припустити, що на вебсайтах вищих навчальних закладів і закладів професійної освіти більшість слів інших частин мови, що перебувають у позиції іменника, з’являються без уживання іменника особа (див. рис. 2). Цей іменник є одним із ключових слів переглянутих вебсайтів. Крім того, приклади показують, що в усіх випадках субстантивовано вживаються дієприкметники й прикметники чоловічого роду, і це може бути формальною ознакою того, що вони включають компонент особа. Отже, основна тематична група виявлених субстантивовано вжитих слів — назви осіб (вона охоплює 91 відсоток усіх слів або словосполучень, уживаних у позиції іменника). Можна виокремити чотири підгрупи цієї тематичної групи — вони залежать не лише від лексичного значення, а й від особливостей частини мови та форми. Розподіл кількісних даних подано на рисунку 3. 272 Acta Linguistica Lithuanica XCI Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse РИС. 2. Приклад контекстної субстантивації (BTMC, 2024-05-06) РИС. 3. Розподіл кількісних даних підгруп тематичної групи назв осіб (AP – назви осіб) (дані за лютий–травень 2024 р.) 1. Назви осіб за виконуваною (рідше — невиконуваною) дією. Ця дія позначається активними дієприкметниками теперішнього та минулого одноразового часу, утвореними від дієслів зі значенням активної дії (що залежить від свідомих зусиль діяча)7. Це найчисленніша підгрупа: atvykusysis KFG, VDK, besimokantis LSMU («Moduliai besimokantiems bendrojo ugdymo įstaigose I–II gimnazijų (9–10 kl.) klasėse» AP RC), besimokantysis VTVP, dalyvaujantysis 7 Докладніше про класифікаційні значення дієслів див. LKG 1971; Servaitė 1984. Straipsniai / Articles 273 LINA RUTKIENĖ PMC, dirbantis VSRC, ieškantis [pašaukimo] ŠĮKS («Ieškantiems pašaukimo bei stojantiems»), kuriantis VTVP, mokantis [visų kainų] MRU, nestudijuojantis LSMU, nesiekiantis [įgyti] VAVM («Profesinio mokymo programa nesiekiantiems įgyti vidurinio išsilavinimo» VAVM), perstojantis VSRC, siekiantis ISM, APRC («Siekiantiems profesinių aukštumų» ISM), stojantis VVK, KK, LMTA, LJŽKA, VDA, VU, VKPM («Aktuali informacija stojantiems» KK), stojantysis KTMC, VKK, VTVP («2024 m. birželio 3 d. – rugpjūčio 5 d. vyks stojančiųjų registracija» KMPMC); baigęs LSMU («Baigusiems 8 klasės»), baigiusysis VU («Baigiusieji šias studijas įgyja gydytojo ar odontologo specialisto profesinę kvalifikaciją» LSMU), įgijęs [išsilavinimą] LMTA («Programos įgijusiems vidurinį išsilavinimą» VAVM), įstojusysis VK⁸, neįgijęs [išsilavinimo] APRC, studijavęs VKK («Informacija studijuojantiems» VKK). Як зазначалося, дієприкметник stojantis, а також його означена форма stojantysis, вирізняється з-поміж усіх інших частотою вживання — його зафіксовано на всіх вебсайтах. Кількісний критерій, можливо, давав би підстави говорити про перехід цього слова, уживаного субстантивно, до групи слів із вищим ступенем субстантивації, тобто про тенденцію до його опредметнення. З іншого боку, таке часте вживання свідчить і про те, що термінології освітньої сфери бракує позначення поняття, пов’язаного зі вступом особи до закладу вищої освіти, а дієприкметник в означеній формі stojantysis міг би стати кодифікованим терміном освітньої сфери. Розглянуті дієприкметники, уживані субстантивно, як зазначалося, виникли з означень атрибутивних словосполучень. Зазвичай стверджують, що атрибутивні дієприкметники «позначають властивості предметів. У цій позиції особливо виразно виявляються іменникові риси дієприкметників» (Ambrazas 1979: 29). Коли атрибутивний дієприкметник переймає значення та функції іменника, значення властивості атрибута стає менш актуальним — активні дієприкметники, уживані субстантивно й утворені від дієслів зі значенням дії, стають ближчими до іменників, утворених від дієслів, пор.: ieškantis, ieškantysis – ieškotojas. 2. Друга тематична підгрупа — назви осіб за оцінюваною ознакою. Ці слова, уживані субстантивно, вказують, що особи вирізняються з-поміж інших певними властивостями, компетентностями. Члени цієї підгрупи характеризуються різноманітністю вираження. У контексті активний дієприкметник теперішнього часу, утворений від дієслова стану, turintis завжди має так званий обов’язковий супровідник (термін Sližienė, докладніше див. Sližienė 1980) — без цього супровідника дієприкметник не утворює семантичної одиниці: turintis kvalifikaciją DTVM, turintis piešimo / tapybos / kompozicijos pagrindus VDK, turintys individualių poreikių PMC, neturintis galimybės pateikti prašymą VKPM. У цьому випадку контекстуального субстантивного значення набуває все об’єктне словосполучення, а не лише один дієприкметник. Інші одиниці цієї підгрупи: ⁸ Вільнюський коледж, див. https://www.viko.lt. 274 Acta Linguistica Lithuanica XCI Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse просунутий VDK («Шиття та конструювання для просунутих» VDK), початківець VDK («Курси шиття та конструювання для початківців» VDK), виражені дієприкметниками, утвореними від дієслів активної дії, а найкращий VSRC («Вшанували найкращих» VSRC), виражений якісним прикметником. Третя — нечисленна — підгрупа охоплює назви осіб за певною потребою, позначені вжитими субстантивовано активними дієприкметниками теперішнього часу, утвореними від дієслів ментального стану. У позиції іменника вони вживаються не самі — семантичну єдність вони утворюють із необхідним супроводжувачем (керованим словом — іменником або інфінітивом): бажаючий гуртожитку / зареєструватися VK, MRU, бажаючий навчатися / здобути / змінити / удосконалити та ін. KEG, VSRC, VVK, KSU («Ті, хто бажає вступити на навчальні програми Вільнюського бізнес-коледжу, що реалізуються на старшому курсі, повинні подати необхідні документи»⁹ VVK). Можна виокремити ще одну підгрупу — назви осіб за дією, виконаною над ними іншими. Цю підгрупу становлять субстантивовано вживані пасивні дієприкметники (рідше — дієприкметники із залежними словами). На кількох вебсайтах, наприклад ISM, VTVP, субстантивовано вживається запрошений («Електронні договори укладаються із запрошеними» ISM) або словосполучення запрошений навчатися KTMC, VTVP. Найбільше назв осіб за дією, виконаною над ними іншими, виражених субстантивовано вживаними пасивними дієприкметниками, знайдено на вебсайті Вільнюської духовної семінарії св. Йосипа, наприклад: одягнені ŠJKS («усі клерики, які проживали в ній [семінарії], стали одягненими в сутану» ŠJKS), освячені ŠJKS, посвячені ŠJKS. Говорячи про субстантивовано вживані дієприкметники, невипадково зазначено класифікаційні значення дієслів, від яких вони утворені. Із розглянутих прикладів можна вивести таку закономірність: коли субстантивовано вжитий дієприкметник утворений від дієслова зі значенням стану, як зазначалося, значення іменника в контексті він зазвичай набуває не сам, а разом зі своїм так званим необхідним супроводжувачем (керованим словом). Для субстантивовано вживаних прикметників і дієприкметників, утворених від дієслів активної дії, необхідний супроводжувач зазвичай не потрібен. Як видно з прикладів, переважають неозначені дієприкметники. Означені форми, більш схильні до субстантивації, порівняно рідкісні. За твердженням Adelė Valeckienė, яка досліджувала субстантивацію означених прикметників, субстантивація означених і неозначених форм неоднакова: щодо простих прикметників сильніше відчувається відсутність іменника. «Отже, означені прикметники, позначаючи визначені предмети й маючи змогу їх виокремлювати, швидше субстантивуються і мають вищий ступінь субстантивації, ніж прості прикметники» ⁹ Мову прикладів не виправлено. Straipsniai / Articles 275 LINA RUTKIENĖ (Valeckienė 1957: 243). Означені прикметники «разом з ознакою повідомляють і про носія ознаки, означуване слово при субстантивованих означених прикметниках зовсім не потрібне» (LKG 1965: 532). Наведені спостереження в цьому випадку застосовні й до дієприкметників. Розглянуті слова, що позначають назви осіб і вживаються в позиції іменника, утворилися зі словосполучень неспеціальної мови — не складених термінів. Зрозуміло, що на вебсайтах закладів освіти функціонує також багато термінів освітньої сфери. Однак під час збирання матеріалу знайдено небагато прикладів (9%), які свідчили б про тенденцію до субстантивованого вживання залежних компонентів складених термінів. Говорячи про субстантивоване вживання залежних компонентів термінів, можна було б виокремити тематичну групу назв форм набуття й перевірки знань — курсів та іспитів. Цю групу становили б такі члени: випускні VDK, підготовчі VDK, вступні VTDK («Вступні іспити за напрямом медіамистецтва (прикладна фотографія) проводяться» VTDK)¹⁰; проміжні PMC, державні VU. Остання тематична група має лише двох членів — назви типів шкіл: вища VK, професійна VSRC («Для тих, хто хоче навчатися у своїй гімназії та професійній школі одночасно VSRC»). Результати дослідження показують, що на вебсайтах закладів освіти найбільше схильні займати позицію іменника дієприкметники — як самі, так і із залежним словом (див. рис. 4). Додамо, що, за даними дослідження, на відміну від усталених субстантивованих слів, слова, вжиті субстантивовано лише в певному контексті, майже ніколи самі не мають атрибутивного компонента. ¹⁰ Перехід дієприкметників у категорію іншої частини мови — тема, що потребує окремого дослідження. Хоча останнім часом їй приділяється більше уваги (див. Markevičius 2012; Kudirka 2021), усе ж невизначеностей чимало. Наприклад, чи можемо ми в таких термінах, як випускні іспити, вступні іспити, вбачати здійснену ад’єктивацію, чи все-таки можемо говорити лише про прикметниковість дієприкметника. Kazimieras Gaivenis розглядає терміни такого типу як утворені з пасивного дієприкметника та іменника (Gaivenis 2014 [1968]). Назва хвороби смоктальна, за твердженням термінолога, є субстантивованим дієприкметником (Gaivenis 2014 [1966]); про ад’єктивацію науковець не говорить. А St. Keinys вважає прикметником залежний компонент терміна з’єднувальні матеріали — з’єднувальні («Крім того, термін з’єднувальні матеріали у литовській термінології живопису має традицію вживання. Його (лише з простим, неозначеним прикметником) у своєму «Підручнику техніки живопису» вживав видатний литовський художник P. Kalpokas» (Keinys 2005 [1972]: 387)). 276 Acta Linguistica Lithuanica XCI Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse Рис. 4. Розподіл засобів вираження одиниць, уживаних субстантивовано, у відсотках (дані за лютий–травень 2024 р.) 2.3. Причини контекстуальної субстантивації Мабуть, беззаперечною причиною контекстуальної субстантивації слід вважати принцип мовної економії. У найновіших мовознавчих дослідженнях цьому принципу приділяють чимало уваги (напр., Vincentini 2003; Bedričhová 2006; Mingyou 2017 та ін.). Варто зазначити, що подібні випадки контекстуальної субстантивації, виявлені на вебсайтах, згадують і зарубіжні мовознавці. Наприклад, Rishatas Zhurkenovichius Saurbayev зі співавторами, серед інших прикладів мовної економії, наводить і аналогічний до розглянутих у статті: finalas ← final examinations. Автори стверджують, що принцип мовної економії є універсальним, він є однією з основних причин змін у всіх мовах» (Saurbayev ir kt. 2021: 430–432). Одним зі способів реалізації принципу мовної економії є еліпсис, унаслідок якого, як уже писалося, виникає субстантивоване вживання слів інших частин мови. У процесі комунікації обирають коротший варіант, прагнучи заощадити час (у деяких випадках — і місце, напр., у заголовках). Автор тексту пише ті слова, які необхідні для досягнення результату комунікації, і пропускає ті, які можна зрозуміти з контексту; у цьому випадку особливо важливою є згадана семантична конденсація. На вебсайтах, безперечно, також важливо за обмежений час передати якомога більше актуальної інформації. На розглянутих вебсайтах закладів освіти переважає публіцистичний стиль, а для цього стилю, крім інформаційної функції, характерне також виконання функції впливу. Одним зі способів реалізації функції впливу є використання мови, близької адресатові. «Еліпсис указує на зв’язок Straipsniai / Articles 277 LINA RUTKIENĖ із розмовною мовою», — стверджує Ona Petrenienė (2011: 89). Отже, можна вважати, що еліпсис допомагає творцям вебсайтів досягати мети — показати, що представники шкіл (автори текстів вебсайтів) ототожнюють себе з молоддю, переймають її мову, розуміють її. У школі, до якої їх запрошують вступати, вони знайдуть близьке середовище. Оцінюючи тексти вебсайтів, не можна не звернути уваги на візуальні матеріали. Саме на зображеннях вебсайтів видно те, що пропускається в розглянутих конструкціях, — тобто особу (осіб) (див. рис. 5). РИС. 5. Фотографії осіб — як компенсація пропущеного іменника, що позначає особу (DTVM, 2024–05–29) Основний об’єкт ілюстративного матеріалу в цьому випадку ніби компенсує частину письмового тексту — іменник, що позначає особу. Отже, контекстом контекстуальної субстантивації є не лише писемний текст, а й візуальний матеріал. Те, що на вебсайтах закладів вищої освіти та професійного навчання осіб найчастіше позначають активні дієприкметники, можна пояснити специфікою самої форми: активна форма дієприкметника передбачає, що поруч мається на увазі діяч, здатний виконувати дію, — жива істота, отже, ця ознака вже зафіксована в семантиці самої активної форми дієприкметника. Емпіричний матеріал показує, що деякі дієприкметники теперішнього часу, ужиті субстантивовано, є синонімічними іменникам, які позначають осіб за властивістю, станом, виконанням дії: пор. besimokantis — moksleivis, mokinys, kuriantis — kūrėjas, studijuojantis — studentas. Постає питання, чому автори текстів не обирають уживання іменника (терміна), який більше відповідав би принципу мовної економії. Це знову можна пов’язати із семантикою форми активного дієприкметника теперішнього часу. Форми часів дієприкметника пов’язані зі зміною стану. Іменники 278 Acta Linguistica Lithuanica XCI Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse виражає постійну ознаку. Вступник, той, хто навчається, той, хто хоче спілкуватися — ознаки, що характеризують особу, доки вона перебуває в такому стані (тобто, наприклад, вступник доти, доки не вступить). Ці ознаки обмежені часом, вираженим формою теперішнього часу. Активними дієприкметниками створюється відповідна картина світу освітніх закладів — динамічність, зміна станів. Помічено, що чимало слів і словосполучень, уживаних як іменники на вебсайтах освітніх закладів, мають сему нестачі. Наприклад, у фразі для тих, хто шукає покликання маємо на увазі натяк на те, що особа ще не знайшла покликання, а вступивши до закладу, знайде його. У фразі для тих, хто не здобув основної освіти можна побачити обіцянку, що людина в закладі здобуде цю освіту. Той, хто хоче спілкуватися отримає можливість спілкуватися тощо. Адресат, бажаючи усунути цю нестачу, має виконати зазначені дії11. ВИСНОВКИ 1. Контекстна субстантивація є однією з мовних ознак вебсайтів литовських вищих і професійних училищ. Слова інших частин мови найчастіше виконують функцію іменника в заголовках і підзаголовках. Більшість (91 відсоток) цих слів утворено зі словосполучень неспеціальної мови — випадки вживання підрядних компонентів складених термінів як іменників трапляються значно рідше (9 відсотків). Оскільки основним суб’єктом і об’єктом сфери освіти є особа, на досліджених вебсайтах контекстна субстантивація найбільше пов’язана з назвами осіб. Більшість слів і словосполучень на позиції іменника вживаються без іменника особа. 2. На вебсайтах вищих і професійних училищ слова та словосполучення, ужиті як іменники, поділяються на три тематичні групи: назви осіб (91 відсоток), назви форм здобуття та перевірки знань (7 відсотків) і назви типів училищ (2 відсотки). Найчисленнішу тематичну групу — назви осіб — утворюють чотири підгрупи: назви осіб за виконуваною (рідше — невиконуваною) дією, назви осіб за оцінною ознакою, назви осіб за певною потребою та назви осіб за дією, виконаною іншими. 3. На досліджених вебсайтах як іменники вживаються лише прикметники та дієприкметники — для інших частин мови (форм дієслова) перейняття 11 Матеріали, представлені на вебсайтах вищих і професійних училищ, нерідко нагадують популярну журналістику рішень (докладніше див. Murray, Stroud 2019): після представлення проблеми зазначається спосіб її розв’язання, записується своєрідна інструкція (пор. кроки вступника VSRC), потім подається позитивна інформація: життя людини, яка розв’язала проблему, стає кращим. Straipsniai / Articles 279 LINA RUTKIENĖ функцій іменника на вебсайтах освітніх закладів не властиве. Дієприкметники становлять понад 90 відсотків усіх виявлених випадків контекстної субстантивації. Дослідження показало, що на позиції іменника може бути не лише одне слово, а й словосполучення, яке становить одну семантичну одиницю. Так званий обов’язковий супровідник (кероване слово), за даними дослідження, потрібен для утворення семантичної одиниці тоді, коли дієприкметник утворений від дієслова зі значенням стану. 4. Основною причиною контекстної субстантивації слід вважати принцип мовної економії. Одним зі способів реалізації принципу мовної економії є еліпсис, унаслідок якого, як зазначалося, і виникає вживання як іменника. Крім нього, важливими є специфіка публіцистичного стилю, а також особливості форми дієприкметника. Слово або словосполучення, ужите як іменник, часто допомагає реалізувати функцію впливу, актуалізувати динамічність, зміну станів — важливі риси картини світу освітніх закладів. ПЕРЕЛІК СЛІВ І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ, УЖИТИХ ЯК ІМЕННИКИ НА ВЕБСАЙТАХ ВИЩИХ І ПРОФЕСІЙНИХ УЧИЛИЩ Ті, хто завершили бакалаврську роботу LJŽKA; ті, хто відвідали свято LJŽKA; той, хто прибув VDK, ті, хто прибули KEG, той, хто прибуває VDK; той, хто закінчив BTMS, LSMU, той, хто закінчив BTMC, VU, LSMU; ті, хто закінчили школу DTVM, той, хто закінчив навчальну програму KK, ті, хто завершили навчання LJŽKA, ті, хто закінчили коледж VK; випускники VSRC; ті, хто цікавляться навчанням VDK; ті, хто лікуються LJŽKA; той, хто навчається APRC, VSRC, той, хто навчається KIEG, VTVP; учасники PMC; ті, хто думають про професію офіцера LJŽKA; ті, хто отримали місце KK; найкращий VSRC, найкращі VSRC, VAVM; ті, хто шукають покликання ŠJKS; ті, хто здобули освіту LMTA, VAVM; зареєстрований PMC; мудрі VKPM; ті, хто вступили 2021 р. VK; ті, кого одягають ŠJKS («усі клерики, які жили в ній [семінарії], були одягнені в сутану» ŠĮKS); ті, хто мають намір навчатися KK; ті, хто творять VTVP; ті, хто творять Литву VAVM; куратори BTMC; ті, хто чекають VDK; ті, хто знають мову ISM; ті, хто сплачують повну вартість VK; мотивовані LJŽKA; ті, хто не бояться LJŽKA; ті, хто не здобули освіти APRC, VKPM; ті, хто не вступили VK; ті, хто недочувають VU; ті, хто не вписуються ISM, ті, хто не заспокоюються ISM; ті, хто не прагнуть здобути освіту VAVM; той, хто не навчається LSMU; ті, хто не мають можливості VKPM, ті, хто не мають електронної пошти KK; ті, хто бажають VAVM; ті, хто хочуть оселитися в гуртожитку VU, ті, хто хочуть навчатися KIEG, VSRC, KEG, ті, хто хочуть здобути освіту VSRC, ті, хто хочуть вступити LJŽKA, VVK, ті, хто хочуть отримати стипендію VDK, ті, хто хочуть 280 Acta Linguistica Lithuanica XCI Контекстна субстантивація на вебсайтах закладів вищої освіти та професійного навчання бажаючі змінити або вдосконалити кваліфікацію VSRC, бажаючі спостерігати за захистами VDK, бажаючі навчатися в LJŽKA, LJŽKA, бажаючі дізнатися про KK, бажаючі взяти участь у тижневику ŠJKS, бажаючі стати офіцерами LJŽKA; налаштовані відкрити для себе KTU, налаштовані очолити KTU, налаштовані змінити KTU; ті, хто вирішив здобути спеціальність у VAVM; ті, хто припинив навчання у VK; бажаючі зареєструватися в MRU; запрошений до ISM, VDK; запрошений навчатися в KTMC, VTVP, запрошені до KEG; ті, кого торкнувся жах війни ŠJKS; підготовчі VDK; готові вступити до ISM; освячені ŠJKS; посвячені ŠJKS; ті, хто зазнав травм VD, KK; ті, хто просунувся, ті, хто досяг успіху, VDK; ті, хто переводиться до VSRC; ті, хто зловживає алкоголем, VDK; ті, хто планує кар’єру, KTMC; початківець PMC, VDK; ті, хто претендує на стипендію, VDK, ті, хто претендує на фінансовані місця, VU; ті, хто присягає, LJŽKA; професійна VSRC; ті, хто стоїть у строю, LJŽKA; хворі LJŽKA; ті, хто прагне здобути освіту, APRC, ті, хто прагне більшого, ISM; потопаючий LJŽKA; найсильніші VAVM; вступні VDK; ті, хто вступає до KK, ILK, VVK, LMTA, BTMC, KTU, MRU, ŠPMC, VDA, VKPM, VSRC, вступаючий до KTMC, VSRC VTVP, VDK, KEG, VDK, вступаючі до ISM, LJŽKA, VKPM; той, хто навчався у VKK, ті, хто навчається у KK, VU; ті, хто уклав договори з VSRC; зацікавлені VKPM; ті, хто зібрався, LJŽKA, ŠJKS; ті, хто усвідомлює значення, LJŽKA; проміжні PMC; ті, хто має освіту, PMC, BTMC, DTVM, ті, хто має кваліфікацію, KEG, VTVP, ті, хто має інвалідність, VTVP, ті, хто має проблеми, VDK, KK; ті, хто заповнив заяву, VK; ті, хто зареєструвався, VAVM; державні VU; старші ISM. ŠALTINIAI APRC – Aukštaitijos profesinio rengimo centras. Prieiga internete: https://www.auks-taitijosprc.lt/. BTMC – Biržų technologijų ir mokymo centras. Prieiga internete: https://www.btvmc.lt/. DTVM – Daugų technologijos ir verslo mokykla. Prieiga internete: https://www.dtvm.lt/. https://www.delfi.lt/. https://www.kursto­ti.lt/. ISM – Prieiga internete: https://www.ism.lt/. Jovaiša Leonas 2007: Enciklopedinis edukologijos žodynas, Vilnius: Gimtasis žodis. KEG – Klaipėdos Ernesto Galvanausko profesinio mokymo centras. Prieiga internete: https://www.gpmc.lt/. KK – Kauno kolegija. Prieiga internete: https://www.kaunokolegija.lt/. Straipsniai / Articles 281 LINA RUTKIENĖ KMPMC – Karaliaus Mindaugo profesinio mokymo centras. Prieiga internete: https://www.kaupa.lt/. KSU – Kazimiero Simanavičiaus universitetas. Prieiga internete: https://ksu.lt/. KTMC – Klaipėdos technologijų mokymo centras. Prieiga internete: https://ktmc.lt/. Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga internete: https://terminai.vlkk.lt/. LIŽKA – Lietuvos Jono Žemaičio karo akademija. Prieiga internete: https://www.lka.lt/. LMTA – Lietuvos muzikos ir teatro akademija. Prieiga internete: https://lmta.lt/lt/. LSMU – Lietuvos sveikatos mokslų universitetas. Prieiga internete: https://lsmu.lt/. MRU – Mykolo Romerio universitetas. Prieiga internete: https://www.mruni.eu/. PMC – Panevėžio mokymo centras. Prieiga internete: https://www.paneveziomc.lt/. ŠJKS – Švento Juozapo kunigų seminarija. Prieiga internete: https://www.seminarija.lt/. VAVM – Vilniaus automechanikos ir verslo mokykla. Prieiga internete: https://vavm.lt/. VDA – Vilniaus dailės akademija. Prieiga internete: https://www.vda.lt/. VDK – Vilniaus dizaino kolegija. Prieiga internete: https://dizainokolegija.lt/. VK – Vilniaus kolegija. Prieiga internete: https://www.viko.lt/. VKK – Vilniaus kooperacijos kolegija. Prieiga internete: https://www.vkk.lt/. VKPM – Vilniaus komunalinių paslaugų mokykla. Prieiga internete: https://www.vkpm.lt/. VSRC – Vilniaus statybininkų rengimo centras. Prieiga internete: https://vsrc.lt/. VTVP – Visagino technologijos ir verslo profesinio mokymo centras. Prieiga internete: https://www.vpm.lt/. VU – Vilniaus universitetas. Prieiga internete: https://vu.lt/. VVK – Vilniaus verslo kolegija. Prieiga internete: https://www.kolegija.lt/. LITERATŪRA Ambrazas Vytautas 1979: Lietuvių kalbos dalyvių istorinė sintaksė. Vilnius: Mokslas. Bedřichová Lucie 2006: Headlines and subheadlines in newspaper reporting: based on discourse analysis of newspaper articles in the Guardian (December 2005 – February 2006): M. A. thesis. Prieiga internete: https://is.muni.cz/th/dqs6/Diplomova_prace.pdf. 282 Acta Linguistica Lithuanica XCI Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. V. Ambrazas, 4-as patais. leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005. Höfler Stefan 2020: Substantivization of adjectives. – Indo-European linguistics 8, 181–204. Gaivenis Kazimieras 2014 [1966]: Dėl kai kurių fitopatologijos terminų. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 504. Gaivenis Kazimieras 2014 [1968]: Iš 2 ir 3 dėmenų sudarytų sudėtinių terminų tipai dabartinėje lietuvių kalboje. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 34–46. Gaivenis Kazimieras, Keinys Stasys 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Vilnius: Šviesa. Keinys Stasys 2005 [1972]: Keletas nevykusių tapybos terminų. – Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 386–389. Keinys Stasys 2005 [1973]: Pastabos apie kalbos mokslo terminus. – Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 380–384. Kniūkšta Pranas 1976: Priesagos -inis būdvardžiai: daryba, reikšmės, gramatiniai sinonimai, Vilnius: Mokslas. Kudirka Robertas 2021: Lietuvių kalbos žargono priesaginiai būdvardžiai ir subūdvardėję dalyviai. – Respectus Philologicus 45, 35–47. Prieiga internete: https://etalpykla.lituanistika.lt/object/LT-LDB-0001:J.04~2016~1488988742847/J.04~2016~1488988742847.pdf. Lenartová Gabriela 2017: Синкретизм частей речи: субстантивация имен прилагательных [Sinkretizm častei reči: substantivacija imen pridagatelʹnych]. – Przegląd rusycystyczny 3(159), 114–131. Lietuvos Respublikos Seimas 2020: Lietuvos Respublikos aukštojo mokslo įstatymas. – Valstybės žinios, 2000-03-31, Nr. 27–715, Nr. VIII–1586. Prieiga internete: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.97866. LKG – Lietuvių kalbos gramatika 1: Fonetika ir morfologija, vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis, 1965. Malakauskas Algirdas 1987: Veikiamosios rūšies esamojo laiko dalyviai sintaksinėje daiktavardžio pozicijoje. – Lietuvių kalbos sandaros tyrinėjimai: akademiko Juozo Balčikonio šimtosios gimimo metinės, ser. Lietuvių kalbotyros klausimai, 26, 122–127. Straipsniai / Articles 283 LINA RUTKIENĖ Markevičius Aurimas 2012: Kalbos dalių paribio problemos. – Acta Linguistica Lithuanica 67, 140–155. Mingyou Xiang 2017: Toward a Neo-economy Principle in pragmatics. – Journal of Pragmatics 107, 31–45. Prieiga internete: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378216616300728. Murray Caroline, Stroud Natalie J. 2019: The keys to powerful solutions journalism. Prieiga internete: https://mediaengagement.org/wp-content/uploads/2019/08/CME_Report-Powerful-Solutions-Journalism.pdf. Palionis Jonas 1961: Lietuvių kalbos dalykai naujausiuosiuose E. Niemineno lingvistiniuose darbuose. – Kalbotyra 3, 248–256. Paulauskienė Aldona 1983: Lietuvių kalbos morfologijos apybraiža, Kaunas: Šviesa. Paulauskienė Aldona 1994: Lietuvių kalbos morfologija: paskaitos lituanistams, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Petrėnienė Ona 2011: Mokslo populiarinamųjų tekstų kalbos ypatybės: daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvos edukologijos universitetas. Saurbayev Rishat Zh., Zhetpisbay Aliya K., Demessinova Galina Kh., Kullbayeva Baglan T., Vafeev Ravil A. 2021: The Principles of Economy in Word-Formation in Functional Styles of English. – Arab World English Journal (AWEJ) 12(2), 424–435. Prieiga internete: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3895209. Servaitė Laimutė 1984: Lietuvių kalbos leksiniai statyvai. – Kalbotyra 35(1), 77–85. Skardžius Pranas 1996 [1943]: Lietuvių kalbos žodžių daryba. – Rinktiniai raštai 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Sližienė Nijolė 1980: Subjektinimo ir objektinimo vaidmuo, nustatant lietuvių kalbos veiksmažodžio sintaksinį valentingumą. – LTSR MA darbai 1(70), 93–105. Valeckienė Adelė 1957: Dabartinės lietuvių kalbos įvardžiuotinių būdvardžių vartojimas. – Literatūra ir kalba 2, 161–328. Vaskelaitė Ramunė 2019: Įvardžiuotiniai dalyviai su priklausomais žodžiais: kodifikuotoji norma ir jos neaiškumai. – Bendrinė kalba 92. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/366. Vicentini Alessandra 2003: The Economy Principle in Language: Notes and Observations from Early Modern English Grammars. – Mots Palabras Words 3, 37–57. 284 Acta Linguistica Lithuanica XCI Kontekstinė substantyvizacija aukštųjų mokyklų ir profesinio mokymo įstaigų interneto svetainėse Contextual Substantivisation on the Websites of Higher Education and Vocational Training Institutions SUMMARY Based on examples collected from the websites of 25 Lithuanian higher education and vocational training institutions, the article takes a synchronic perspective to examine the questions of contextual substantivisation. A total of 149 cases of contextual substantivisation were found on the websites of these educational institutions, of which 76 were unique words used in a substantive position. These words or phrases are from other parts of speech used as nouns in a specific context due to ellipsis, i.e., the omission of a noun, with their nominal meaning understood from the context. The study revealed that contextual substantivisation is a linguistic feature of the websites of Lithuanian higher education and vocational training institutions. Words used in a substantive position are most commonly used in headings and subheadings, with most of them formed from common language word combinations; cases of substantivized use of secondary components in compound terms are much rarer. Since the main subject and object in the field of education is a person, contextual substantivisation on the browsed websites is mostly related to the names of persons. The majority of the words used in a substantive position arise from the omission of the noun “person”. On the websites of higher education and vocational training institutions, words used in a substantive position are used in tris thematic groups: names of persons (91%), names of school types (2%), and names of knowledge acquisition and assessment forms (7%). The largest thematic group, consisting of names of persons, is divided into four subgroups: names of persons based on the action performed (or, less commonly, not performed), names of persons based on the assessed feature, names of persons based on a specific need, and names of persons based on what has been done to them. On the browsed websites, only adjectives and participles are substantivized, whereas other parts of speech (verb forms) do not typically take on the function of a noun on the websites of educational institutions. Participles make up over 90% of all identified instances of contextual substantivisation. According to the research, a word used in a substantive position can be not only a single word but also a combination of words that forms a single semantic unit. The data show that the so-called necessary companion (a governed word) is required to form a semantic unit when the participle is derived from a verb indicating a state. The principle of linguistic economy is considered the main reason for contextual substantivisation. One way this principle is realized is through ellipsis, which, as mentioned before, leads to the formation of words used in a substantive position. People are often seen in the images on educational institutions’ websites, thus, the main object of the illustration Straipsniai / Articles 285 LINA RUTKIENĖ in a way compensates for the written text part – the person in the position of a noun. Besides, the specifics of the so-called publicistic writing and the characteristics of participial forms are also important factors. Words used in a substantive position often help fulfil the function of impact and emphasize dynamism and changes in states, which are important features of the worldview reflected by educational institutions. Įteikta 2024 m. rugsėjo 16 d. LINA RUTKIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT–10308 Vilnius, Lietuva lina.rutkienė@lki.lt 286 Acta Linguistica Lithuanica XCI