Or does the Ukrainian navy need a ship's doctor at this time? = Чи потрібний на цей час морському флоту України судновий лікарь?

43 УДК 613.68 (083) DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.17404817 Є. П. Бєлобров1, А. І. Гоженко1, В. Г..Торський2, В. С..Гойдик3, Н. С. Бадюк1, О. В. Черненко1 ЧИ ПОТРІБНИЙ НА ЦЕЙ ЧАС МОРСЬКОМУ ФЛОТУ УКРАЇНИ СУДНОВИЙ ЛІКАРЬ? 1Український НДІ медицини транспорту МОЗ України 2Морський Інститут України відділ Морського Інституту Великобританії 3Головна Чорноморська лікарня моряків КНП Authors’ Information Belobrov E.P. – hppt://orcid.org/0000-0002-7286-579X Gozhenko A.I. - hppt://orcid.org/0000-0001-7413-4173 Torskiy V.G. - hppt://orcid.org/0009-0001-7144-7403 Badiuk N.S. - – https://orcid.org/0000-0002-8290-0605 Summary. Belobrov E. P., Gozhenko A. I., Torskiy V. G., Goydik V. S., Torskiy V. G., Badiuk N. S. Tshernenko E. V. OR DOES THE UKRAINIAN NAVY NEED A SHIP’S DOCTOR AT THIS TIME? – SE “Ukrainian Research Institute for Medicine of Transport”, Odessa, Ukraine; e-mail; [email protected]. The issue of the need to return ship’s doctors to the Ukrainian fleet is being discussed. Because the fleet is currently in critical condition and there are no ships with crews 0f 100 people, and according to IMO requirements the need for ship doctors is premature and not significant. Also, the current proposal to train ship doctors at the Odesa Medical Institute requires a decision in the future. Justification for the return of ship doctors to the vessels of the scientific research fleet of Ukraine. A state –sponsored reform of the system for providing emergency radio-medical assistance (telemedicine) to Ukrainian sailor on ships, including those of foreign charters in accordance with Ukrainian legislation has been proposed. Key words: ship’s doctors, return to the Ukrainian fleet, grave condition of ships, condition for the return of doctors, reform of radio-medical assistance, telemedicine. Реферат. Бєлобров Є. П., Гоженко А. І., Торський В. Г., Гойдик В. С., Бадюк Н. С., Черненко O. В. ЧИ ПОТРІБНИЙ НА ЦЕЙ ЧАС МОРСЬКОМУ ФЛОТУ УКРАЇНИ СУДНОВИЙ ЛІКАРЬ? Обговорюються питання потрібності повернення суднових лікарів на флот України. Тому, що на даний час флот є критичним з відсутністю морських суден з екіпажами значно менше 100 чоловік та згідно вимог ІМО потреба у суднових лікарях передчасна та не суттєва. Також пропозиція на даний час проведення підготовки суднових лікарів на базі Одеського медичного університету, вимагає рішення у майбутньому. Обґрунтовано повернення суднових лікарів на судна науково-дослідного флоту України. На державній основі пропонується реформування системи надання екстреної радіо-медичної допомоги (телемедицини) морякам України на суднах, включно іноземних фрахтівників згідно законодавства України. Ключові слова: суднові лікарі, повернення на флот України, важкий стан суден, умови повернення, реформування радіо-медичної допомоги, телемедицина. Вступ. В останній час на сторінках різних видань все частіше обговорюється питання про повернення на флот суднових лікарів. Так, наприклад у журналі «Морський огляд» (“ Sea Review”. – 2023. - № 1 (89). – С. 32 ) була опублікована стаття «Що має вміти судновий лікар», де зазначений факт -------------------------------------------- © Бєлобров Є. П., Гоженко А. І., Торський В. Г., Гойдик В. С., Бадюк Н. С., Черненко O. В. 44 відсутності вимог до кваліфікації суднового лікаря та представлені дані щодо його підготовки на курсах морської медицини у США, Іспанії, Франції, Німеччини, Польщі. Cвого часу спеціалісти морської медицини з Одеси, Чорноморська, Одеського медичного інституту та Центральної клінічної басейнової лікарні на водному транспорті могли пишатися науковими та практичними досягненнями в області підготовки суднових лікарів та надання високо кваліфікованої медичної допомоги морякам Чорноморського морського пароплавства [1, 2]. Однак, у зв’язку з розподілом між незалежними державами торговельного флоту, що раніше належав Радянському Союзу, Україна хоча і отримала велику частину флоту, але пізніше втратила практично усі суховантажні танкери, великотоннажні судна балкерного флоту та пасажирські судна. Залишилися без роботи колись згуртовані високо кваліфіковані морські екіпажі, пішли в небуття суднові лікарі та була загублена морська медицина як галузь медичної науки. Була ліквідована кафедра морської медицини Одеського медичного інституту, на якій велася підготовка суднових лікарів та вивчалися наука та практика охорони здоров’я на водному транспорті. На жаль, зникла Центральна клінічна басейнова лікарня на водному транспорті (м. Одеса ), лікарня моряків у м. Чорноморськ [3]. Між тем, Україна залишилась кузнею кваліфікованих кадрів для морського торговельного флоту, а НУ «Одеська морська академія» перетворилася на державну и зараз понад 100 тисяч чоловік плавскладу працюють на суднах іноземних фрахтівників. Ця велика когорта українських моряків, як одна з найбільш працездатних частин населення держави, потребує на законних підставах якісного медико-соціального обслуговування на борту судна у складі екіпажу якого відсутні суднові лікарі [4]. Чи потрібний морському торговельному флоту України судновий лікар? На наш погляд, тут слід вирішити ряд питань, а саме, який на даний час є склад, кількість, дедвейт та вік сучасного торговельного флоту? Чи підпадають ці судна під міжнародне морське законодавство з безпеки їх експлуатації? Чи потрібно мати на них суднового лікаря? Згідно якого національного документу та яка судновласна компанія бере на себе відповідальність брати на роботу та платити гроші за включення суднового лікаря у суднову роль торговельного судна? Чи є на цей час структура та який її стан для навчання, підготовки та управляння діяльністю суднових лікарів для медичного обслуговування у далекому плаванні моряків торговельного флоту України?. Для вирішення цих питань ми провели збір літературних даних, вивчили широкий набір методичних підходів та досліджень та проаналізували отримані результати, а також провели опитування та закрите анкетування контингентів, що вивчаються. Результати поведеної науково-дослідної роботи показали, по-перше, що за роки незалежності український флот скоротився у 16 разів [5], а його стан розцінюється як катастрофічний, тому що 70% загальної кількості суден експлуатується понад нормативного терміну. По даним UNCTAD, на 1 січня 1993 року дедвейт торговельного флоту України налічував 6,18 млн. т, а доля українського флоту у світовому торговельному флоті становила 0,9%. На 1 січня 2021 року дедвейт флоту який зареєстрований під прапором України, скоротився до 391 тис. т, а доля у світовому флоті зменшилася до 0,02%. Аналіз морського торговельного флоту понад 100 т, проведений згідно даних Регістрової книги суден станом на 31.12.2020 року представлений у таблиці 1. Таблиця 1 Аналіз морського торговельного флоту понад 100 т №№ Типи суден Одиниці Середній вік 1 Вантажні судна транспортного флоту 84 38 2 Рибопромислового флоту 49 34 3 Судна спеціального призначення для перевезення та перевантаження зерна на відкритому рейді 8 10 4 Науково-дослідні судна 2 36 45 В структурі вантажного транспортного флоту, що зареєстрован під українським прапором, найбільша доля приходиться на судна для генеральних вантажів – 41,9%, універсальні – 34,9%, танкери – 15,1%, інші судна – 8,1%. Усі судна в основному мають невеликий дедвейт в розмірі від 3000 до 7000 тис. т. Таблиця 2 Склад та структура торговельного флоту станом на 2020 рік №№ Найменування Кількість суден Середній вік Число моряків на одне судно 1 Суховантажні судна для генеральних вантажів, 72 35-38 9-10 2 Суховантажні судна для універсальних вантажів, 36 35-38 9-12 3 Рефрижераторні судна 2 41 11-12 4 Балкери 1 36 18 5 Наливні судна, танкери 5 39 14 6 Судна рибопромислового флоту, океанські та великодобувні судна 6 28-45 63-93 7 Науково-дослідний флот з екіпажем та науковим персоналом 2 35-40 31-70 Як видно з даних таблиць, основою вантажного флоту є суховантажні судна для генеральних та універсальних вантажів, нормативний термін яких досягає 22 - 25 років, але українськи судна мають середній вік 35 - 38 років. Слід відмітити, що згідно законодавства безпеки мореплавства, суднам з віком служби більш 15 років відповідно до екологічних вимог заборонено заходити у порти розвинених країн, що значно обмежує конкурентоспроможність вітчизняного флоту, де понад нормативного експлуатується більш 90% загальної кількісті українських суден. Середній вік вантажих суден України, що мають право ходити під державним прапором, складає біля 40 років. Серед них 20% (17 од.) старше 50 років, самому старенькому - 63 роки, й тільки 1 судно збудовано за останні 10 років. По-друге. Найбільшими власниками суден в Україні є: АСК «Укррічфлот», ТОВ «Судноплавна компанія «Арго», ЧАО «Українське Дунайське пароплавство», «Adler Denizcilik ve Gemi Hizmetleri Ticaret Ltd, Sti». Остатні 43 компанії мають під управлянням від 1 до 3 суден. На цей час, найбільшим судном в українському флоті є балкер «Princess Nicole» (прапор Україна), рік будівництва 1984, довжина – 178,2 м; ширина - 23,1 м; висота борту - 14,75 м; вантаж місткість - 16 861 т, дедвейт – 27 879 т. Екіпаж – 18 чоловік. У останні 5 років воно успішно працює як судно – накопичувач та перевантажувач. Судно працює на відкритих рейдах морських портів та не ходить ні в які плавання. По-третє. Рибопромисловий морський флот на початку 1990 років був найбільшим у світі. На 1991 рік ми мали 236 суден, але протягом наступних років більшість флоту була продана іноземним компаніям. За станом на кінець 2020 року у Реєстрі риболовних суден було зареєстровано 115 суден флоту рибної промисловості. Однак, виключно у морських економічних зонах інших держав та у відкритому океані або морі проводять промисел 6 суден, у Азово-Чорноморському басейні – 55. Інші судна не здійснюють промисел. З великих суден тільки РКТ «Море Співдружності» у рибопромисловому флоті є єдиним крупним океанським траулером під прапором України - 1986 року будівництва, довжина -114 м;, ширина -7м; водотоннажність -8100 т; екіпаж – 93 чоловіка. Значна частина суден експлуатується з перевищенням нормативного строку, загальний фізико - технічний знос суден рибопромислового флоту досягає 70%, середній вік складає більш 34 років. По-четверте. На початку 90-х років науково-дослідний флот складався з 42 крупних 46 та середніх суден. Наприкінці 2020 року у Регістровій книзі України не зареєстровано ні одного науково - дослідного судна. У серпні 2021 року Україна придбала криголам «Джеймс Кларк Росс» для забезпечення логістики української антарктичної станції «Академік Вернадський». Нова назва науково - дослідного судна «Ноосфера», прапор Україна, збудовано у 1990 році, довжина судна - 99 м; ширина - 18,85 м; дедвейт 7767 т, екіпаж 20 чоловік, науковий персонал - 50. Всього в рейсі – 70 чоловік. Друге науково-дослідне судно «Бельгика» Україна отримала від Бельгії у жовтні 2021 року - 1984 року будування. Тепер має назву «Борис Александров», прапор Україна. Судно використовують для моніторингу дна Чорного моря та збирання екологічних даних. На борту 5 лабораторій - рибальства, гідрологічна, хімічна, біохімічна та мікробіологічна. Довжина - 51 м; ширина - 10 м; осадка 4,6 м; водотоннажність - 1200 т; екіпаж – 15, науковий персонал – 16 чоловік. Всього у плаванні – 31 особа. Таким чином, проведений детальний огляд морського стану торговельного флоту України свідчить про незадовільний стан малотоннажних суховантажних суден та танкерів з екіпажем 9 - 12 чоловік . Судна далекого морського та океанського плавання – це 6 суден рибопромислового та 2 одиниці науково - дослідного флоту з екіпажами від 30 до 90 чоловік, яким потрібно введення у суднову роль суднового лікаря. Тому слід охарактеризувати саму професію «Судновій лікар» стосовно потреби його для сучасного українського морського флоту. По-п’яте. Перш ніж вирішити проблему щодо доцільності та необхідності повернення суднових лікарів/фельдшерів на судна українського морського торговельного флоту, слід знати історію появи їх роботи на суднах закордонного далекого плавання. Тобто, організацію та порядок прийняття на роботу судновим лікарем, рівень професійної підготовки, обсяг знань та досвід роботи у специфічних важких умовах на судні та в морі. На той час, роботою суднових лікарів керував відділ «Суднового медперсоналу» при Басейновій санітарно - епідеміологічній станції (БасСЕС) Чорноморсько - Азовського водного відділу охорони здоров’я» (ЧАВОЗ), далі цей відділ перейшов до Центральної басейнової клінічної лікарні на водному транспорті. Після успішної здачі 5 вступних іспитів та 14 заліків, судновий лікар або фельдшер, згідно наказу головного лікаря БасСЕС претендента вводили до відділу «Суднового персоналу» з призначенням посадового окладу. Далі судновій лікар прямував в відділ кадрів Чорноморського морського пароплавства (ЧМП), де його наказом призначали на судно у склад суднової ролі, де він отримував кошти у рублях та іноземної валюті на період роботи на цьому судні. Підвищення кваліфікації суднові лікарі обов’язково та регулярно проходили на кафедрі морської медицини факультету удосконалення лікарів Одеського медичного інституту. Кожен рік суднові лікарі проходили підготовку, здавали іспити та необхідні заліки, які підтверджували його професійну підготовку щодо виконання великого обсягу санітарно-епідеміологічної та лікувально-профілактичної роботи, надання невідкладної медичної допомоги та лікування моряків у плаванні. За останні 30 років у зв’язку з ліквідуванням Чорноморського морського пароплавства і його флоту та великим, майже у 20 разів, скороченням швидко старіючого торговельного, суховантажного, універсального, балкерного, наливного танкерного, рибопромислового, пасажирського і круїзного флоту, різко знизилася чисельність моряків. Відпала необхідність у 580 суднових лікарях, тому була швидко скасована професійна спрацьована служба та відділ «Суднового медперсоналу», звільнені усі суднові лікарі, а також втратила свою значимість кафедра морської медицини Одеського медичного інституту разом з центральною басейновою клінічною лікарнею на водному транспорті (нині - Одеський обласний клінічний медичний центр), а Чорноморська басейнова лікарня на водному транспорті стала КНП «Чорноморська лікарня водників стала КНП «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради. По-шосте. При вирішенні проблеми поліпшення рівня медичного обслуговування українських моряків на суднах іноземних фрахтівників у рейсі шляхом повернення на ці судна суднових лікарів були отримані наступні результати: Згідно матеріалів «Звіту про екстренну радіо - медичну допомогу українським 47 морякам на суднах іноземних фрахтівників у далекому плаванні у період з 2017 по 2024 роки» Центром екстреного реагування ДП Український НДІ медицини транспорту МОЗ України (керівник - д. мед. н., проф. Бєлобров Є. П. та медичний директор - д. мед. н., проф. Гойдик В. С.) була надана екстренна радіо - медична допомога спільно з капітаном судна та старшим помічником 52 членам екіпажів суден іноземних судновласників. Випадків смерті, скарг українських моряків, нарікань та незадоволень на погане медичне обслуговування, медичну допомогу та списання на берег за медичними показниками не було зареєстровано. Тому не було пропозицій вводити українських суднових лікарів в екіпажі іноземних фрахтівників для надання медичної допомоги українським морякам у рейсі. На даний час вирішення проблеми потрібен морському флоту України судновий лікар або ні, не можливо робити без урахування знань світового досвіду з доцільності та потреби заміни роботи лікаря на суднах далекого плавання використанням штучного інтелекту як лікаря на борту судна [ 6]. Результати надання екстреної радіо - медичної допомоги українським морякам у рейсі на іноземних суднах та питання повернення на ці судна суднових лікарів були обговорені 31. 08. 2025 році на громадських слуханнях у «Кают-компанії» при бібліотеці ім.. К. Паустовського (м. Одеса), тоді більшість слухачів висказались за невчасність, недоцільність та марність ідеї повернення суднових лікарів на іноземні судна з - за відсутності на даний час та найближче десятиріччя відновлення морського торговельного флоту Україні. Проведене закрите анкетування 26 вчених з морської медицини, колишніх суднових лікарів, спеціалістів охорони здоров’я, членів екіпажів, рядового плавскладу та офіцерів українського торговельного флоту на іноземних суднах виявило, що: 100% проанкетованих моряків відзначили відсутність у складі екіпажів суднового лікаря, а медичне обслуговування та допомогу проводили капітан судна, старший та другий помічники капітана. Опитувані категорично відповідали про відсутність потреби мати українського суднового лікаря на транспортних морських суднах іноземних судновласників та фрахтувальників. На питання анкети «Коли треба підіймати питання необхідності мати суднового лікаря у екіпажах українських моряків закордонного плавання? – 93,7% респондентів відповідали: «Коли буде багатотоннажний торговельний флот в Україні», 3,5% - «Ніколи» та 2,5% респондентів не знали, що відповідати; Серед пропозицій проанкетованих осіб на питання щодо підвищення рівня надання медичної допомоги українським морякам на іноземних суднах було висловлено бажання про підвищення рівня виконання вимог Міжнародних морських Конвенцій з медичного обслуговування про надання допомоги морякам, а також введення адміністративної та кримінальної відповідальності лікарів Центрів медичних оглядів моряків м. Одеса за видачу недостовірних медичних документів хворим морякам перед відправленням їх у рейс на іноземних суднах; Було запропоновано завести у крюїнгових компаніях на кожного українського моряка особисту електронну картку, в яку постійно вносити усі дані медичних оглядів, щеплень, травм, отруєнь, захворювань, екстрену радіо - медичну допомогу при знаходженні його дома, у рейсі або лікування за кордоном. Таким чином, за результами анкетування різних контингентів вчених та практичних спеціалістів морської галузі та морської медицини України отриманий один, науково обґрунтований висновок, який однозначно свідчить про відсутність необхідності підіймати питання на державному рівні про повернення суднових лікарів для медичного обслуговування, надання медичної допомоги та лікування українських моряків закордонного плавання, перш за все, з-за відсутності морського торговельного флоту в Україні. Висновки 1. Поточний стан флоту України можна охарактеризувати як катастрофічний – океанський риболовний, круїзний морський, пасажирський та балкерний флот фактично відсутні, а суховантажний та танкерний флот складається з одиниць та десятків старих малотоннажних суден с малими екіпажами. 48 2. На наступний важкий період роботи українського морського торговельного невеликого флоту, при відсутності пасажирських та інших суден з кількістю екіпажу більш 100 чоловік, потреба у суднових лікарях передчасна, необґрунтована та не суттєва. 3. Особливу увагу щодо забезпечення суден судновими лікарями потребують науково - дослідні судна океанічного та арктичного судноплавства. 4. Питання організації, наприклад, на базі Одеського медичного університету з підготовки спеціалізованих висококваліфікованих суднових лікарів для роботи на суднах іноземних судновласників та фрахтівників, як пропонує «Морський огляд», вимагає особливого рішення у майбутньому. 5. Треба поетапно, на державній основі, реформувати систему екстрених радіо-медичних консультацій, включно телемедицини, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 та наказом МОЗ України від 19.09.2015 № 681, щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я при наданні екстреної радіомедичної допомоги українським морякам на суднах іноземних фрахтівників у далекому плаванні. Література 1. Що має вміти судновий лікар // Sea Review. – 2023.- N1 (89). – С. 32. 2. Організація роботи суднового лікаря /Довідник суднового лікаря // Під ред. проф. А. О. Лобенко, - 2-е вид. перероб. та допов.- К.: Здоров’я, 1992. –С. 7-81. 3. Бєлобров Є. П., Торський В. Г. Поєднання науки та практики вберігатиме моряків від аварій та отруєнь при морської фумігації вантажів/ Міжнар. морськ. журнал «Sea Review» (Морський огляд), № 1 (89), 2023. – С.32-33. 4. Проблемні аспекти надання медичної допомоги на борту морського судна членам екіпажу/ Ботнарюк М.В. та інші. Проблеми соціальної гігієни охорони здоров’я та історії медицини. 2021; 29 (5): 1125-1131. DOI: http:// dx.doi.org/ 10.32687/0869-866X-202129-5-1125-1131. 5. Лисенко С. За роки незалежності український флот скоротився у 16 разів // Електронний ресурс: http: gmk.centr.31.01.2022. 6. Homoyoun Yousefi (Iran). Use of artificial intelligent robot as a doctor on board ships/ 16 th International Conference on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation, TransNav 2025, Gdynia, 11-13 June 2025. Practical specialist session. Session G2 – Artificial Intelligence A1. P.33 // Використання робота зі штучним інтелектом як лікаря на борту суден. References 1. What a ship's doctor should be able to do // Sea Review. – 2023.- N1 (89). – P. 32. 2. Organization of the work of a ship's doctor / Handbook of a ship's doctor // Edited by prof. A. O. Lobenko, - 2nd ed. revised and supplemented - K.: Zdorov'ya, 1992. – P. 7-81. 3. Belobrov E. P., Torsky V. G. The combination of science and practice will protect sailors from accidents and poisoning during maritime fumigation of cargoes / Sea Review. – 2023.- No. 1 (89). – P. 32 - 33. 4. Problematic aspects of providing medical care on board a seagoing vessel to crew members / Botnaryuk M. V. and others. Problems of social hygiene of health care and history of medicine. 2021; 29 (5): 1125-1131. DOI: http:// dx.doi.org/ 10.32687/0869-866X-2021-29-51125-1131. 5. Lysenko S. During the years of independence, the Ukrainian fleet has decreased by 16 times // Electronic resource: http: gmk.centr.31.01.2022. 6. Homoyoun Yousefi (Iran). Use of artificial intelligent robot as a doctor on board ships/ 16 th International Conference on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation, TransNav 2025, Gdynia, 11-13 June 2025. Practical specialist session. Session G2 – Artificial Intelligence A1. P.33 // Use of an artificially intelligent robot as a doctor on board ships. Внесок авторів / authors’ contribution Концептуалізація (Бєлобров Є. П.), методологія (Бєлобров Є. П., Гойдик В. С., 49 Черненко О. В.); формальний аналіз (Гоженко А. І.), керування даних (Гоженко А. І., Бєлобров Є. П., Гойдик В. С., Черненко О. В.); написання статті (Бєлобров Є. П.). Всі автори прочитали й погодилися з опублікованою версією рукопису. Фінансування /Funding Це дослідження не отримало зовнішнього фінансування Доступність даних Дані є у відкритому доступі Висновок комісії по біоетиці/Institutional Review Board Statement Не потрібен. Заява про поінформовану згоду /Informed Consent Statement Не потрібен Конфлікт інтересів /Conflicts of Interest Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів Використання штучного інтелекту ШІ не використовували під час написання роботи Робота надійшла в редакцію 08.09.2025 року. Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування