Transgenerational patterns of key pathways in nitrogen metabolism in rats = Трансгенераційні закономірності провідних ланок азотистого метаболізму у щурів

203 Фінансування /Funding: Це дослідження не отримало зовнішнього фінансування. Заява про доступність даних / Data Availability Statement Вся інформація знаходиться у відкритому доступі. Конфлікт інтересів /Conflicts of Interest. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Використання ШІ /Using artificial intelligence. Автори не використовували ШІ під час написання роботи.. Робота надійшла до редакції 07.09.2025 року Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування. УДК 614.876:616-055.6:577.122:616-092.4 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.17315934 А. О. Дімов ТРАНСГЕНЕРАЦІЙНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОВІДНИХ ЛАНОК АЗОТИСТОГО МЕТАБОЛІЗМУ У ЩУРІВ Одеський національний медичний університет Authors information Дімов А.О. https://orcid.org/0009-0009-0953-9073 Summary. Dimov A. O. TRANSGENERATIONAL PATTERNS OF KEY PATHWAYS IN NITROGEN METABOLISM IN RATS. Odesa National Medical University, e-mail: [email protected]. The purpose of the work is to identify the transgenerational patterns of nitrogen metabolism in adult intact rats and their offspring through an integrated assessment of organand tissue-specific markers. Offspring of intact rats exhibited moderate activation of transaminase metabolism in the liver and heart, reflecting increased energy and plastic demands during postnatal development. In skeletal muscle, the most pronounced change was a 42% increase in mitochondrial ALT activity, indicating enhanced involvement of the alanine pathway. Tissue levels of alanine and aspartate tended to decrease, while their concentrations in blood significantly increased, suggesting activation of the glucose–alanine cycle and the malate– aspartate shuttle. In offspring, daily urine output, nitrogen excretion, and protein breakdown were reduced 2–3-fold compared to adult animals, whereas serum protein levels were decreased by 25%. The offspring of intact rats develop a specific nitrogen metabolism profile characterized by activation of transamination processes, greater utilization of alanine and aspartate in energy pathways, and reduced protein catabolism. The author concludes that these changes reflect the predominance of anabolic processes and adaptive mechanisms that ensure growth and differentiation during early ontogenesis. Key words: nitrogen metabolism, protein catabolism, rat model, muscle tissue, liver, blood, urine, total urinary nitrogen, alanine aminotransferase, aspartate aminotransferase Реферат. Дімов А. О. ТРАНСГЕНЕРАЦІЙНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОВІДНИХ ЛАНОК АЗОТИСТОГО МЕТАБОЛІЗМУ У ЩУРІВ. Метою роботи було виялення трансгенераційних закономірностей азотистого метаболізму у статевозрілих інтактних щурів та їхніх нащадків шляхом комплексної оцінки органота тканинно-специфічних маркерів. За результатами досліджень у нащадків інтактних тварин відзначено помірну -------------------------------------------- © Дімов А. О. 204 активацію трансаміназного обміну в печінці та серцевому м’язі, що відображає підвищені енергетичні та пластичні потреби молодого організму. У скелетних м’язах найбільш вираженим було підвищення активності мітохондріальної АЛТ, що свідчить про посилене залучення аланінового шляху. Вміст аланіну й аспартату у тканинах мав тенденцію до зниження, тоді як у крові концентрації цих амінокислот достовірно зростали, що вказує на активний транспорт і функціонування глюкозо-аланінового циклу та малат-аспартатного човника. У нащадків інтактних тварин добовий діурез, екскреція азоту та розпад білка були знижені у 2–3 рази, тоді як рівень білка у сироватці крові зменшився на 25 % порівняно з дорослими особинами. У нащадків інтактних щурів формується специфічний профіль азотистого метаболізму, який характеризується активацією процесів трансамінування та підвищеним залученням аланіну й аспартату до енергетичних циклів при одночасному зниженні інтенсивності білкового катаболізму. Автор висловлює, що такі зміни відображають переважання анаболічних процесів і адаптивні механізми забезпечення росту та розвитку організму у ранньому онтогенезі. Ключові слова: азотистий метаболізм, катаболізм білка, модель на щурах, м’язова тканина, печінка, кров, сеча, загальний азот сечі, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза Порушення азотистого метаболізму — одна з ключових ланок формування метаболічних фенотипів у нащадків, зумовлених умовами внутрішньоутробного й раннього постнатального середовища. Дані доктрини DOHaD (Developmental Origins of Health and Disease) і сучасні моделі на щурах показують, що як материнський, так і батьківський раціони (дефіцит або надлишок білка, жирів, мікроелементів) перепрограмовують печінковий та системний обмін у потомства, включно з амінокислотним пулом і сечовиноутворенням; ефекти нерідко простежуються у першому та другому поколіннях і мають тканинноспецифічний характер. Це обґрунтовує фокус на трансгенераційних закономірностях азотистого метаболізму та потребу у стандартизованих панелях біомаркерів для міжпоколінних порівнянь [2, 4, 5, 7, 12]. З огляду на те, що аланінамінотрансфераза (АЛТ) та аспартатамінотрансфераза (АСТ) відображають інтенсивність трансамінування та ушкодження/перепрограмування печінки, а аланін і аспартат репрезентують ключові вузли глюко-аланінового циклу та малатаспартатного шатлу, поєднане їх визначення формує чутливий «портрет» азотистого обміну у міжпоколінному зрізі. Разом із цим, показники ниркового виведення азоту — добовий діурез та загальний азот сечі — дають інтегральну оцінку білкового катаболізму і уреагенезу та дозволяють інтерпретувати баланс між надходженням і екскрецією азоту [3, 6, 8–10]. Попри стрімке накопичення даних про міжпоколінне програмування вуглеводного та ліпідного обміну, комплексні міжпоколінні дослідження азотистого метаболізму із паралельним визначенням основних ферментативних і метаболічних індикаторів досі зустрічаються рідко. Запропонований підхід закриває цю прогалину, забезпечуючи комплексну оцінку печінково-ниркової осі азотистого обміну у статевозрілих інтактних щурів та їхніх нащадків і підвищує шанси ідентифікації ранніх міжпоколінних біомаркерів дисрегуляції білково-азотистого гомеостазу Метою роботи є дослідження трансгенераційних закономірностей азотистого метаболізму у статевозрілих інтактних щурів та їхніх нащадків шляхом комплексної оцінки органота тканинно-специфічних маркерів, що відображають системний рівень білковоазотистого обміну. Матеріали і методи дослідження Дослідження були проведені на 30 статевозрілих щурах-самцях масою 180 - 220 г лінії Вістар та 30 їхніх 1-місячних нащадках, що утримувалися на стандартній дієті віварію. Утримання, обробка та маніпуляції з тваринами проводились відповідно із «Загальними етичними принципами експериментів на тваринах», ухваленими П’ятим національним конгресом з біоетики (Київ, 2013), при цьому керувалися рекомендаціями Європейської конвенції про Захист хребетних тварин для експериментальних та інших наукових цілей (Страсбург, 1985), методичним рекомендаціями ДФЦ МОЗ України «Доклінічні дослідження 205 препаратів» (2001) та правилами гуманного поводження з піддослідними тваринами та умовами, затвердженими Комісією з біоетики Одеського національного медичного університету (протокол № 32Д від 17.03.2016 р.). Для проведення біохімічних досліджень тварин виводили з досліду через евтаназію під пропофоловим (в/в, 60 мг/кг) наркозом. Після розтину тварин збирали кров, попередньо центрифугували при 3000 об./хв протягом 10 хв для отримання сироватки крові. Для визначення біохімічних показників у тканинах вилучали печінку, серце і передню групу м’язів стегна, промивали охоложденим фізрозчином, подрібнювали і гомогенізували у 9кратному об’ємі 0,32 моль сахарози на 0,05 моль трис-буфері, pH 7,36 у гомогенизаторі з тефлоновими поверхнями і піддавали диференційному центрифугуванню. Осаджували ядра при 1000 об./хв протягом 10 хв, потім мітохондрії при 12 000 об./хв протягом 20 хв, ресуспендували в гомогенізаторі у середовищі виділення, що містив 0,1 % розчин тритону X-100 з розрахунку 1 мл 0,1 % розчину тритону на 500 мг тканини, і залишали у льоду на 30–35 хв. Для біохімічних досліджень використовували мітохондрії, мітохондріальний супернатант, кров та сечу експериментальних тварин. Визначення загального азоту сечі проводили по методу Кьєльдаля. [9]. Загальну кількість білка для розрахунку питомої активності ферментів у печінкових фракціях та крові оцінювали спектрофотометрично біуретовим методом [10]. Електрофорез білків сировотки крові проводили на ацетат-целюлозі з подальшим денситометруванням [1]. Визначення активності АСТ і АЛТ, в тканинах та сироватці крові проводили спектрофотометричним методом [13]. Вміст амінокислот алнаніну й аспартату у печінці, серцевому та скелетному м’язах, сироватці крові визначали хроматографічним методом на папері [11]. Вміст амінокислот алнаніну й аспартату у тканинах виражали у нмоль/г тканини, у крові – у нмоль/мл. Для проведення статистичної обробки отримних результатів використовували SPSS програму для Windows (SPSS Inc., версія 21.0, Чикаго, США). Мінімальну статистичну вірогідність визначали при p<0,05. Результати дослідження та їх обговорення Дослідження активності АЛТ та АСТ у тканинах інтактних тварин і їх нащадків показало відносну збереженість основних параметрів азотистого обміну з певними відмінностями залежно від органа та субклітинної локалізації ферментів. У печінці нащадків інтактних тварин відзначено тенденцію до підвищення активності мітохондріальних трансаміназ порівняно з їхніми батьками: АЛТ вище майже на 13 %, а АСТ — майже на 11 %. У цитоплазмі печінкових клітин спостерігається аналогічне помірне підвищення: для АЛТ цей показник вище на 13,2 %, для АСТ — на 26,2% порівняно з інтактними тваринами. Це свідчить про певну активацію процесів трансамінування у гепатоцитах нащадків, що може відображати більш інтенсивний перебіг азотистого обміну, характерний для молодих організмів (табл. 1). У серцевому м’язі динаміка також має подібну спрямованість. Активність мітохондріальної АЛТ більша на 16,5 %, а АСТ — на 15,3 % порівняно з батьками. У цитоплазмі інтактних щурят активність АЛТ, АСТ незначно перевищує аналогічні показники у інтактних тварин. Таким чином, серцевий м’яз нащадків характеризується більш активним функціонуванням трансаміназ, що відображає високі енергетичні потреби цієї тканини у постнатальному розвитку. У скелетному м’язі тенденція виражена менш однозначно. Якщо активність мітохондріальної АЛТ на 42% (p<0,05) перевищує цей показник у дорослих інтактних тварин, то активність АСТ, навпаки, є нижчою на 20,2 % (p<0,05) порівняно з батьками. У цитоплазмі активність обох ферментів не має статистично значущих відмінностей. Ці дані свідчать, що у скелетних м’язах нащадків інтактних тварин більш інтенсивно залучається саме аланіновий обмін, що, ймовірно, відображає роль аланіну як ключового проміжного метаболіту між м’язами та печінкою (глюкозо-аланіновий цикл). У крові відзначаються лише незначне збільшення активності ферментів: АЛТ вища на 14 %, а АСТ — на 12,6 % порівняно з інтактними батьками. Ці зміни не мають вираженої статистичної значущості, однак відображають загальну тенденцію до стабілізації ферментного профілю на системному рівні. 206 Таблиця 1 Активність АЛТ, АСТ в тканинах інтактних тварин та їх нащадків, (M±m) Тканини Показник Групи тварин (n=20) Інтактні тварини Щурята, народжені від інтактних тварин Печінка мітохондрії АЛТ 8,73±0,76 9,86±0,94 АСТ 7,02±0,78 7,78±0,82 Цитоплазма АЛТ 5,14±0,42 5,82±0,48 АСТ 2,98±0,34 3,76±0,39 Серцевий м’яз мітохондрії АЛТ 4,47±0,37 5,21±0,42 АСТ 4,32±0,36 4,98±0,37 Цитоплазма АЛТ 7,60±0,59 7,89±0,63 АСТ 10,34±0,92 10,83±0,97 Скелетний м’яз мітохондрії АЛТ 2,54±0,26 3,61±0,34* АСТ 4,06±0,28 3,24±0,23* Цитоплазма АЛТ 7,66±0,58 8,36±0,69 АСТ 9,72±0,86 9,98±0,90 Кров АЛТ 2,77±0,26 3,16±0,22 АСТ 2,85±0,28 3,21±0,24 Примітки: 1. Активність АЛТ і АСТ у тканинах виражено в мкмоль пірувату (ПВК)/г ·год, у крові – в мкмоль пірувату (ПВК)/л ·год; 2. * - достовірність відмінностей порівняно з інтактними тваринами Отримані результати свідчать, що у нащадків інтактних тварин відбувається помірна активація трансаміназного обміну в печінці та серцевому м’язі, що відповідає високим потребам організму в пластичних і енергетичних ресурсах у період постнатального розвитку. Найбільш виражене підвищення активності зафіксовано для мітохондріальної АЛТ у скелетних м’язах, що може відображати інтенсифікацію анаболічних процесів і залучення аланінового шляху для підтримки енергетичного балансу. Вивчення вмісту амінокислот у тканинах нащадків інтактних тварин показало збереження загальної спрямованості метаболізму з наявністю певних відмінностей, які відображають особливості функціонування азотистого обміну у постнатальному розвитку. У печінці вміст аланіну та аспартату у нащадків виявився близьким до показників інтактних тварин, проте з невеликою тенденцією до зниження: вміст аланіну був меншим на 2,2 %, а аспартату — на 4,5 %. Це свідчить про відносну стабільність печінкових пулів основних амінокислот і збалансованість їх катаболічних та анаболічних перетворень (табл. 2). Таблиця 2. Вміст амінокислот у тканинах інтактних тварин та їх нащадків (M ± m) Тканини Показник Групи тварин (n=20) Інтактні тварини Щурята, народжені від інтактних тварин Печінка Аланін 8,32±0,78 8,14±0,71 Аспартат 7,56±0,69 7,22±0,64 Серцевий м’яз Аланін 4,81±0,23 4,53±0,32 Аспартат 5,22±0,46 5,17±0,46 Скелетний м’яз Аланін 6,87±0,58 6,32±0,54 Аспартат 2,98±0,24 2,56±0,18 Кров Аланін 256,8±16,4 324,2±21,5* Аспартат 7,26±0,65 9,68±0,82* Примітки: 1. Вміст амінокислот у тканинах виражено у нмоль/г, у крові - у нмоль/мл. 2. * - достовірність відмінностей порівняно з інтактними тваринами 207 У серцевому м’язі також простежується збереження рівня амінокислот із тенденцією до зниження концентрації аланіну майже на 6 % і аспартату — на 14 % порівняно з інтактними тваринами. Це може відображати активніше залучення цих амінокислот у процеси енергетичного забезпечення роботи міокарда у молодих тварин. У скелетному м’язі інтактних щурят зміни мають подібний характер: вміст аланіну зменшився на 8 %, а аспартату — на 14 %. Тенденція до зниження вмісту амінокислот у м’язовій тканині нащадків відображає активніший обмін, пов’язаний із ростом і розвитком м’язів у постнатальному періоді. У крові нащадків інтактних тварин виявлено достовірне підвищення вмісту амінокислот. Так, концентрація аланіну зросла на 26% (p<0,05) відносно інтактних тварин, тоді як рівень аспартату перевищував контрольні значення на 33% (p<0,05). Такі зрушення можуть свідчати про активацію глюкозо-аланінового циклу та малат-аспартатного човника, що забезпечують ефективну інтеграцію процесів енергетичного та азотистого обміну у період постнатального розвитку та посилення біосинтетичних процесів. Дослідження добового діурезу та стану азотистого обміну у нащадків інтактних тварин виявило суттєві відмінності порівняно з дорослими інтактними особинами, що свідчить про вікові особливості метаболічної регуляції. Добовий діурез у щурят, народжених від інтактних тварин, був більш ніж удвічі нижчим і становив 3,28 мл/добу (p<0,05), тоді як у дорослих інтактних тварин цей показник дорівнював 8,76 мл/добу. Зменшення діурезу у молодих тварин можна розцінювати як прояв незрілості ниркової системи та нижчої інтенсивності процесів виділення. Концентрація загального азоту в 1 мл сечі у двох групах залишалася приблизно на одному рівні, що свідчить про відносну сталість цього показника незалежно від віку. Водночас добова екскреція загального азоту у щурят знижувалася більш ніж утричі — до 22,65 мг/добу (p<0,05), тоді як у інтактних тварин вона становила 76,52 мг/добу. Це зумовлено насамперед значним зменшенням об’єму діурезу. Аналогічна тенденція відзначалася і щодо розпаду білка. У нащадків інтактних тварин цей показник дорівнював 141,56 мг/добу, що у 3,4 раза нижче (p<0,05), ніж у дорослих тварин, де цей показник становив 478,2 мг/добу. Це відображає менш інтенсивний протеолітичний обмін у молодих організмів, що може бути пов’язано з переважанням анаболічних процесів у період активного росту. Водночас у сироватці крові спостерігалося достовірне зниження концентрації загального білка на 25% (p<0,05) проти аналогічного показника у інтактних батьків. Така динаміка узгоджується з інтенсивними пластичними процесами, які потребують значних витрат білка на побудову структурних компонентів клітин і тканин (табл. 3). Таблиця 3 Добовий діурез та стан азотистого обміну в інтактних тварин та їх нащадків, (M ± m) Показник Групи тварин (n=20) Інтактні тварини Щурята, народжені від інтактних тварин Добовий діурез, мл/добу 8,76±0,63 3,28±0,24* Загальний азот сечі, (мг в 1мл) 7,16±0,50 6,91±0,38 Загальний азот сечі, (мг на добу) 76,52± 3,74 22,65± 3,62* Розпад білку, (мг/добу) 478,2±23,4 141,56±10,24* Вміст білка у сироватці крові, (г/л) 58,97±1,09 43,94±1,18* Примітка: * - достовірність відмінностей порівняно з інтактними тваринами Порівняння показників добового діурезу та азотистого обміну у щурят, народжених від інтактних тварин, із дорослими інтактними особинами засвідчило суттєві відмінності, які відображають вікову специфіку метаболізму. Зменшення об’єму діурезу більш ніж удвічі супроводжувалося відповідним зниженням добової екскреції азоту та інтенсивності білкового розпаду у 3 – 3,5 раза. Водночас концентрація азоту в 1 мл сечі залишалася стабільною, що вказує на збереження механізмів регуляції азотистої рівноваги. Зниження рівня білка у сироватці крові на 25% відображає переважання анаболічних процесів у період постнатального розвитку, коли значні ресурси організму спрямовуються на ріст і 208 диференціювання тканин. Таким чином, нащадкам інтактних тварин властивий менш інтенсивний катаболізм білка та нижчий рівень азотистої екскреції, що відображає особливості адаптивних механізмів у ранньому онтогенезі та формування стабільних параметрів білкового обміну. Отримані результати демонструють, що у нащадків інтактних тварин відбувається помірна активація ключових ланок азотистого метаболізму, яка має органота тканинну специфіку. Найбільш чіткі зрушення відзначено у печінці та серцевому м’язі, де підвищення активності трансаміназ відображає інтенсифікацію процесів трансамінування. Це відповідає високим пластичним та енергетичним потребам молодого організму у період постнатального розвитку [13]. У печінці підвищення активності як мітохондріальних, так і цитоплазматичних трансаміназ у нащадків свідчить про активніше залучення глюкозо-аланінового циклу та малат-аспартатного човника, що забезпечує інтеграцію енергетичних і азотистих потоків. Подібна динаміка у серцевому м’язі вказує на підвищений рівень енергетичного метаболізму, необхідний для функціонування міокарда у фазі активного росту [14, 15]. У скелетному м’язі тенденції менш однозначні і характеризуються значним зростанням активності мітохондріальної АЛТ на тлі зниження активності АСТ, що свідчить про переважне залучення аланінового шляху та може відображати роль аланіну як ключового проміжного метаболіту між м’язами та печінкою. Зменшення вмісту аланіну й аспартату у м’язах за умови підвищення їх концентрацій у крові підтверджує активний транспорт амінокислот і інтеграцію периферійних тканин з печінкою у підтриманні азотистої рівноваги. Дані про зниження добового діурезу та екскреції азоту у 2–3 рази у щурят порівняно з дорослими особинами свідчать про вікову специфіку ниркових механізмів та нижчу інтенсивність катаболізму білка в ранньому онтогенезі. Збереження концентрації азоту в 1 мл сечі вказує на сталість механізмів регуляції видільної функції. Водночас зниження рівня загального білка у сироватці крові на 25% є відображенням активних пластичних процесів, що переважають у цей період розвитку. Таким чином, у нащадків інтактних щурів формується специфічний метаболічний профіль, який поєднує активацію трансамінування, підвищене залучення амінокислот до енергетичних процесів і відносне пригнічення протеолітичного катаболізму, що відповідає потребам організму у фазі росту та диференціювання тканин. Подібні структурні, метаболічні та енергетичні зміни набувають патогентичного значення і мають бути враховані при складанні схеми корекції ініційованих іонізуючим опроміненям ланок метаболізму [16, 17]. Висновки 1. У нащадків інтактних тварин відзначено підвищення активності трансаміназ у печінці та серцевому м’язі, що свідчить про інтенсифікацію трансамінування та посилення азотистого метаболізму у період постнатального розвитку. 2. У скелетному м’язі найбільш виражені зміни стосуються мітохондріальної АЛТ, що відображає активне залучення аланінового шляху та функціонування глюкозоаланінового циклу. 3. Концентрація аланіну й аспартату у тканинах нащадків має тенденцію до зниження, тоді як у крові їх рівень зростає, що свідчить про посилений транспорт амінокислот і інтеграцію між м’язами та печінкою. 4. Зменшення добового діурезу, екскреції азоту та розпаду білка у 2–3 рази на тлі зниження загального білка у сироватці крові відображає переважання анаболічних процесів і формування адаптивних механізмів білково-азотистого обміну у ранньому онтогенезі. References/Література 1. Adewole MA, Omotosho IO, Olanrewaju AO, Adeniyi YC. Cellulose acetate electrophoretic separation of serum and urine proteins in Nigerian children with autism spectrum disorders. Egypt J Med Hum Genet. 2024; 25(1): 105. doi:10.1186/s43042-024-00576-5. 209 2. Ding L, Weger BD, Liu J, Zhou L, Lim Y, Wang D. et al. Maternal high-fat diet induces circadian clock-independent endocrine alterations impacting offspring metabolism. iScience. 2024; 27(9): 109018. doi: 10.1016/j.isci.2024.109018. 3. Liu HY, Lee CH, Hsu CN, Tain YL. Maternal high-fat diet controls offspring kidney health and disease: developmental programming and mechanisms. Nutrients. 2023; 15(12): 2698. doi: 10.3390/nu15122698. 4. Lomas-Soria C, Rodríguez-González GL, Ibáñez CA, Reyes-Castro LA, Nathanielsz PW, Zambrano E. Maternal obesity programs premature aging of rat liver: mitochondrial and antioxidant remodeling in offspring. Biology (Basel). 2023; 12(9): 1166. doi: 10.3390/biology12091166. 5. Miyoshi M, Saito K, Jia H, Kato H. Maternal protein restriction and postweaning high-fat diet alter plasma amino acid profiles and hepatic gene expression in rat offspring. Foods. 2022; 11(5): 753. doi: 10.3390/foods11050753. 6. Oliva L, Alemany M, Remesar X, Fernández-López JA. The food energy/protein ratio regulates the rat urea cycle: implications for nitrogen handling. Nutrients. 2019; 11(2): 316. doi: 10.3390/nu11020316. 7. Pastore A, Badolati N, Manfrevola F, Sagliocchi S, Laurenzi V, Musto G. et al. Preconceptional paternal diet impacts on offspring metabolism via epigenetic signaling. Nat Rev Endocrinol. 2024; 20(7): 1–3. doi: 10.1038/s41574-024-01011-y. 8. Purcell AR, Rodrigo N, Cao Q, Joseph O, Gill AJ, Saad S. et al. Maternal weight intervention in the perinatal period modifies offspring liver outcomes; AST responses may remain unchanged. Metabolites. 2023; 13(11): 1051. doi: 10.3390/nu16010109. 9. Sáez-Plaza P, Navas MJ, Wybraniec S, Michałowski T, García Asuero A. An overview of the Kjeldahl method of nitrogen determination. Part II: sample preparation, working scale, instrumental finish, and quality control. Crit Rev Anal Chem. 2013; 43(4): 224-272. doi:10.1080/10408347.2012.751787. 10. Simonian MH. Spectrophotometric determination of protein concentration. Curr Protoc Toxicol. 2004 Sep; 21: 1. 10.1–1.10.9. doi:10.1002/0471140856.tx0110s21. 11. Stauß AC, Fuchs C, Jansen P, Repert S, Alcock K, Ludewig S. et al. The Ninhydrin Reaction Revisited: Optimisation and Application for Quantification of Free Amino Acids. Molecules. 2024; 29(14): 3262. doi:10.3390/molecules29143262. 12. Vargas R, Martins IP, Matiusso CCI, Casagrande RA, Zara CB, de Souza ACH. et al. Protein restriction during lactation causes transgenerational metabolic programming of liver in rats. Front Nutr. 2023; 10: 1062116. doi: 10.3389/fnut.2023.1062116. 13. Moroz VM, Shandra OA, Vastyanov RS, Yoltukhivsky MV, Omelchenko OD. Physiology. Vinnytsia : Nova Knyha, 2016: 722. 14. Stepanov GF, Vastyanov RS. Involvement of intramuscular pathology at the level of the actomyosin junction into the pathogenetic mechanisms of muscle dysfunctionsin the descendents of irradiated rats. World of Medicine and Biology. 2023; 3(85): 230-236. doi 10.26724/2079-8334-2023-3-85-230-236. 15. Stepanov GF, Vastyanov RS, Tertyshnyi SV, Petruk LH. The impact of hormonevitamin complex on functional activity of the muscle tissue of descendants of irradiated animals. Wiadomości Lekarskie Medical Advances. 2023; 76(10): 2288-2294. doi: 10.36740/WLek202310125 16. Stepanov GF, Vastyanov RS, Kostina AA, Mokriienko EM. Peculiarities of the relationship between the terminal site of glycolysis and the initial segment of gluconeogenesis in the myocardium and skeletal muscles of animals irradiated at different doses. Journal of Education, Health and Sport. 2023; 47(1): 165-179. doi: http://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2023.47.01.016 17. Stepanov GF, Vastyanov RS. Experimental background for hormone-vitamin complex using in course of rehabilitation after ionizing radiation. Wiadomości Lekarskie Medical Advances. 2023; 76(11): 2509-2515. doi: 10.36740/WLek202311127 Внесок авторів/ authors’ contribution: Автор заперечує використання штучного інтелекту при написанні статті. 210 Фінансування/ Funding: Це дослідження не отримало зовнішнього фінансування. Заява про доступність даних/ Data Availability Statement Вся інформація знаходиться у відкритому доступі. Подяка/ Acknowledgments Автор висловлює подяку за сприяння написанню роботи колективу кафедри медичної біології та хімії Одеського національного медичного університету. Конфлікт інтересів/ Conflicts of Interest Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. Робота надійшла до редакції 27.08.2025 року Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування. УДК: 616.61 – 001.17 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.17371723 1Л. Г. Нетюхайло, 2І. О. Остапенко, 2Д. М. Давидов, 3О. І. Тірон, 2Л. Р. Вастьянова, 2О. В. Севергін ВМІСТ ЗАГАЛЬНИХ ФОСФОЛІПІДІВ В ГОМОГЕНАТІ ТКАНИН ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ЩУРІВ В ДИНАМІЦІ ОПІКОВОЇ ХВОРОБИ 1Полтавський державний медичний університет 2Одеський національний медичний університет 3Міжнародна Академія Екології та Медицини Authors information Нетюхайло Л.Г. https://orcid.org/0000-0003-1172-5229 Остапенко І.О. https://orcid.org/0000-0002-0643-7428 Давидов Д.М. https://orcid.org/0009-0000-3659-6764 Тірон О.І. https://orcid.org/0009-0000-5041-2538 Вастьянова Л.Р. https://orcid.org/0009-0000-8249-4806 Summary. Netyukhailo1 L. G., Ostapenko2 І. О., Davydov2 D. М., Tiron3 О. І., Vastianova2 L. R., Severhin2 O. V. TOTAL PHOSPHOLIPIDS CONTENT IN RATS’ INTERNAL ORGAN TISSUES HOMOGENATE IN THE DYNAMICS OF BURN DISEASE. 1Poltava State Medical University, [email protected], 2Odesa National Medical University, 3International Academy of Ecology and Medicine. The aim of the work was to investigate the total phospholipids content in the rats’ internal organs at different stages of experimental burn disease. The work was performed on rats in a burn disease model. After rats euthanasia on 1, 7, 14, 21 and 28 days of the trial, lungs, kidney and salivary glands homogenate was prepared in which total phospholipids content was determined in the dynamics of the post-burn period. It was established that in experimental burn disease there is an expressed decrease in total phospholipids content in lungs, kidneys and salivary glands tissues of rats at all its stages. At the same time, the most evident decreases in total phospholipids content were recorded in the lungs and kidneys at the stages of toxemia and burn shock. In the stage of burn shock, significant changes in the content -------------------------------------------- © Нетюхайло Л.Г., Остапенко І. О., Давидов Д. М., Тірон О. І., Вастьянова Л. Р., Севергін О. В.