Expressed bacteriuria as predictor of infectious-inflammatory processes development in patients with neobladder = Значуща бактеріурія як предиктор розвитку інфекційно-запальних процесів у хворих з необладдером

142 УДК 616-092-616.6-616-006 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.17313245 Р. В. Савчук ЗНАЧУЩА БАКТЕРІУРІЯ ЯК ПРЕДИКТОР РОЗВИТКУ ІНФЕКЦІЙНОЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ХВОРИХ З НЕОБЛАДДЕРОМ Одеський національний медичний університет Authors information Савчук Р.В. https://orcid.org/0000-0002-9917-2413 Summary. Savchuk R. V. EXPRESSED BACTERIURIA AS PREDICTOR OF INFECTIOUS-INFLAMMATORY PROCESSES DEVELOPMENT IN PATIENTS WITH NEOBLADDER. Odesa National Medical University, e-mail: [email protected]. The purpose of the work was to assess the degree of bacteriuria as a predictor of the development of infectious and inflammatory processes in patients with neobladder. The results of the study included 114 patients with bladder cancer who underwent radical cystoprostatectomy with ileocystoplasty and underwent rehabilitation. All patients with bladder cancer underwent radical cystectomy with ileocystoplasty for muscle-invasive bladder cancer. The patients were studied for the microbiocenosis of the neocyst. The dynamics of structural changes in the urine sediment after surgery were revealed, which indicates that, in the presence of positive clinical results of the operation, the processes of restructuring the epithelial lining of the intestinal fragment transplanted instead of the bladder are completed, aimed at performing other functions. According to data obtained, the ranking of microorganisms of orthotopic reservoirs was headed by Escherichia coli. In the author's opinion, the neocyst is susceptible to the persistence and development of an infectiousinflammatory process which requires monitoring of urodynamics, residual urine volume, and rational antibacterial therapy according to the results of bacteriological examination of urine. Key words: bladder cancer, neocyst, urine, bacteriuria, urinary sediment structural changes, infectious and inflammatory processes, antibacterial therapy Реферат. Савчук Р. В. ЗНАЧУЩА БАКТЕРІУРІЯ ЯК ПРЕДИКТОР РОЗВИТКУ ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ХВОРИХ З НЕОБЛАДДЕРОМ. Метою роботи була оцінка ступеню бактеріурії в якості предиктору розвитку інфекційно-запальних процесів у хворих з необладдером. Результати дослідження охоплювали 114 пацієнтів з раком сечового міхура, які перенесли радикальну цистпростатектомію з ілеоцистопластикою та проходили реабілітацію. Усім пацієнтам з раком сечового міхура була виконана радикальна цистектомія з ілеоцистопластикою з приводу м’язовоінвазивного раку сечового міхура. У хворих досліджували мікробіоценоз неоциста. Було виявлено динаміку структурних зміни осаду сечі після оперативного втручання, що свідчить про те, що, за наявності позитивних клінічних результатів операції, завершуються процеси перебудови епітеліальної вистилки пересадженого замість сечового міхура фрагмента кишечнику, спрямовані на виконання інших функцій. За отриманими даними, рейтинговий ряд мікроорганізмів ортотопічних резервуарів очолила Escherichia coli. За думкою автора, неоцист є сприйнятливим до персистенції і розвитку інфекційно-запального процесу, що потребує контролю уродинаміки, об’єму залишкової сечі та проведення раціональної антибактеріальної терапії відповідно до результатів бактеріологічного дослідження сечі. Ключові слова: рак сечового міхура, неоцист, сеча, бактеріурія, структурні зміни осаду сечі, інфекційно-запальні процеси, антибактеріальна терапія -------------------------------------------- © Савчук Р. В. 143 Радикальна цистектомія з різними методами відведення сечі, виконана з приводу раку сечового міхура, досить часто супроводжується розвитком різних тяжких ускладнень [1]. Формування ортотопічного сечового міхура передбачає утворення протиприродного контакту частини кишкової мікрофлори із сечовим трактом. З метою їх запобігання застосовують експериментальні дослідження [2, 3]. Це впливає на властивості, видовий і кількісний склад мікроорганізмів, тривалу персистенцію мікробних агентів у сформованому сечовому резервуарі в післяопераційному періоді. У структурі летальності хворих на рак сечового міхура (РСМ), які перенесли радикальну цистектомію (РЦЕ) зі створенням кишкових резервуарів, хронічна ниркова недостатність (ХНН) на тлі розвитку пієлонефриту посідає друге місце після рецидиву РСМ, а пієлонефрит у різних формах аж до уросепсису трапляється у 8–50 % прооперованих пацієнтів [4]. Окрім шлунково-кишкових ускладнень, інфекційні причини найчастіше спостерігаються протягом 90 днів після РЦ, використовуючи критерії MSKCC, і переважна більшість з них, як правило, є інфекціями сечовивідних шляхів [5]. Рівень захворюваності варіюється в літературі, коливаючись від ~11 до 36% [6]. Питання про те, чи є лікування безсимптомної бактеріурії корисним для пацієнтів, залишається суперечливим. Деякі автори виявили, що профілактичне призначення антибіотиків не зменшує бактеріальне навантаження [7]. Метою роботи є оцінка ступеню бактеріурії в якості предиктору розвитку інфекційно-запальних процесів у хворих з необладдером. Матеріали і методи дослідження. Основну групу дослідження становили 114 пацієнтів з раком сечового міхура, які перенесли радикальну цистпростатектомію з ілеоцистопластикою та проходили реабілітацію на базі кафедри урології та нефрології ОНМедУ, МКЛ №10 (м. Одеса) з 2014 по 2023 рік. Було отримано письмову згоду від пацієнтів для залучення результатів їхнього обстеження та лікування до наукової роботи. Усім пацієнтам з РСМ була виконана радикальна цистектомія з ілеоцистопластикою з приводу м’язово-інвазивного раку сечового міхура в стадії T2а-вN0M0 – 69 (60,5 %) пацієнтів, у стадії T2N1M0 – 24 (21,1 %), у стадії T3N1M0 – 16 (14,0 %), у стадії Тis-1N0M0 – 5 (4,4 %) пацієнтів. Вік пацієнтів у середньому (69,5±8,5) року (у діапазоні від 38 до 76 років), всі досліджувані були чоловіками. Дослідження мікробіоценозу неоциста відбувалося шляхом узяття проб сечі в стерильних умовах і виконання посіву на живильні середовища Diaslide DS-105 з наступним визначенням чутливості вирощених культур мікроорганізмів до антибіотиків. Дане дослідження виконувалося пацієнтам перед або відразу після виписування зі стаціонару, через шість місяців і через один рік після виконаного оперативного лікування. Критерієм наявності інфекційно-запального процесу в сечових шляхах у пацієнтів після ортотопічної і гетеротопічної цистопластики була лейкоцитурія > 10 лейкоцитів у полі зору, бактеріурія – ≥ 103 КУО/мл сечі. Групою контролю були 20 пацієнтів обох статей, порівнянного віку, з неінвазійними формами РСМ, яким була виконана трансуретральна резекція пухлини. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою методів параметричної і непараметричної статистики, використовуючи програмне забезпечення Statistica for Windows v 5.0. Результати дослідження та їх обговорення За даними бактеріологічного дослідження, рівень бактеріурії >103 КУО/мл сечі в пацієнтів з ортотопічною пластикою сечового міхура визначався у 95,6±8,4 % (109) через 3 міс. після оперативного втручання, через 6 міс. – у 72,5±6,9 % (74), а через 12 міс. – у 57,3±5,1 % (51) хворих. Необхідно відзначити часту асоціацію мікроорганізмів з високими титрами бактеріурії, особливо у пацієнтів з ортотопічною пластикою й супровідним цукровим діабетом. Він ускладнює ранній і пізній післяопераційний період, а глюкозурія є сприятливим живильним середовищем для розвитку і розмноження мікроорганізмів. Лейкоцитурія в ранньому післяопераційному періоді визначалася у 100 % пацієнтів, 144 а через 12 міс. – у 74 % випадків. Наявність тривалої лейкоцитурії можна пояснити реакцією інтестинального кондуїту на подразнення сечею, з наступною запальною реакцією слизової необладера і тривалою адаптацією останньої до нових умов життєдіяльності. Мікробіоценоз необладера в різні періоди раннього та пізнього післяопераційного періоду представлений в таб. 1. Основним мікроорганізмом, що визначався в більшості випадків, була Escherichia coli – ця бактерія виявлялася як у моноформі, так і в комбінації з іншими бактеріями. У перші 3 міс. вона зустрічалася у пацієнтів в 53,5 % випадків і мала стійкість до багатьох антибактеріальних препаратів. Через шість місяців виявлена тенденція до зменшення титру кишкової палички, яка визначалась в 43,1% хворих. Через 12 місяців помічено суттєве зниження частоти наявності Escherichia coli до 23,6 % у необладдері, що може свідчить про адаптацію слизової неоцисту та часткове очищення штучного сечового міхура від кишкової флори. Із патогенних мікроорганізмів з високою резистентністю до антибактеріальних препаратів можна відзначити Klebsiella species, яка визначалась через 3 місяці у 11,4% хворих, через 6 місяців у 4,09%, а через 12 місяців 4,5% пацієнтів. Протягом року після оперативного втручання в групі хворих після РЦЕ та формування АСМ було виявлено розвиток пієлонефриту в 18 випадків. Розвиток запального процесу у верхніх сечових шляхах супроводжувалося порушенням функції неоциста у вигляді великої кількості залишкової сечі, гіперпродукції слизу, наявності неоцисто-ниркових рефлюксів. У динаміці розвитку інфекційного процесу провідне місце посідають порушення властивостей необладера, які спричиняють виникнення запальних ускладнень. Функціональні порушення неоциста сприяють розмноженню умовнопатогенних бактерій і реалізації їхніх патогенних властивостей (Табл. 1). Таблиця 1 Мікробіоценоз необладера в динаміці 3, 6, 12 міс., > 103 КУО/мл сечі Збудник Хворі з ілеоцистопластикою, n=114 3 міс. (n=114) 6 міс. (n=102) 12 міс. (n=89) Escherichia coli 61 (53,5%) 44 (43,1%) 21 (23,6%) Enterobacter cloacae 11 (9,6%) 15 (14,7%) 9 (10,1%) Klebsiella species 13 (11,4 %) 5 (4,09 %) 4 (4,5 %) Staphylococcus aureus 7 (6,14 %) 6 (5,9 %) 8 (8,99 %) Pseudomonas aeruginosa 4 (3,5 %) 2 (1,96 %) 1 (1,1 %) Proteus species 3 (2,6 %) 6 (5,9 %) 2 (2,2 %) Acinetobacter species 5 (4,4 %) 7 (6,9 %) 5 (5,6 %) Інші 4 (3,5 %) 15 (14,7 %) 11 (12,4 %) Значуща бактеріурія через 1 рік у пацієнтів різних вікових груп представлена в таблиці 2. При вивченні значущої бактеріурії в пацієнтів із різних вікових груп відмічено найбільший відсоток (58,4%) у віковій групі 55–75 років. В групі пацієнтів 75–80 років тільки в 3,4% через рік відзначена значуща бактеріурія. У групі пацієнтів молодшого віку (45–54 роки) відзначена досить низька (до 6,7%) значуща бактеріурія, а в групі хворих (35-44) значущої бактеріурії не виявлено (Табл. 2). Можливо, це пов’язане з більш вираженою регенеративною активністю організму і мінімальною кількістю супровідної патології. При оцінці чутливості до антибактеріальних препаратів різниці між групами пацієнтів з різними видами депривації сечі не виявлено. Відзначено, що ефект від призначення антибактеріальної терапії пацієнтам, у яких не відзначено проблем з уродинамікою, був швидшим, стабільнішим і більш довгостроковим, на відміну від пацієнтів, у яких відзначався великий об’єм залишкової сечі чи порушення уродинаміки ВСШ. В обох групах пацієнтів відзначена часта резистентність до фторхінолонів і цефалоспоринів 2–3-го покоління. Чутливість частіше була помічена до аміноглікозидів, 145 напівсинтетичних пеніцилінів із клавулоновою кислотою і комбінації ампіциліну з сульбактамом. Таблиця 2 Значуща бактеріурія через 1 рік після РЦЄ у пацієнтів різних вікових груп Вік, роки Кількість пацієнтів у групі (n=89) Пацієнти з бактеріурією >103 Частота зустрічальності (n=61),% 35-44 2 0 45–54 6 6 (6,7±0,5) 55–64 27 18 (20,2±2,1) 65–74 45 34 (38,2±2,9) 75–80 9 3 (3,4±3,0) З метою обговорення отриманих результатів нагадаємо, що ми згадували частину експериментальних досліджень, які були спрямовані на відтворення гіперактивного сечового міхура в щурів. За вказаних умов виражений корегуючий вплив спричиняли гормональні сполуки (тестостерон і естрадіол) [8, 9] з вираженим енерготропним механізмом реалізації ефекту [10, 11]. В клінічних умовах після ортотопічної пластики зміни супроводжуються адаптацією й морфологічною трансформацєю кишкового епітелію до нового агресивного середовища – сечі, шляхом гіперпородукції слизу в необладері. Слизова гіперсекреція впливає на клінічну ефективність антибактеріальних препаратів, підсилюючи колонізацію та резистентність мікроорганізмів. Висновки 1. Виявлена динаміка структурних зміни осаду сечі після оперативного втручання свідчить про те, що, за наявності позитивних клінічних результатів операції, завершуються процеси перебудови епітеліальної вистилки пересадженого замість сечового міхура фрагмента кишечнику, спрямовані на виконання інших функцій. 2. Рейтинговий ряд мікроорганізмів ортотопічних резервуарів очолила Escherichia coli. Серед інших збудників були виріфікровані: Enterobacter cloacae, Klebsiella species, Pseudomonas aeruginosa, Proteus species. 3. Неоцист сприйнятливий до персистенції і розвитку інфекційно-запального процесу та потребує контролю уродинаміки, об’єму залишкової сечі та проведення раціональної антибактеріальної терапії відповідно до результатів бактеріологічного дослідження сечі. References/Література 13. Maibom SL, Joensen UN, Poulsen AM, Kehlet H, Brasso K, Røder MA. Shortterm morbidity and mortality following radical cystectomy: A systematic review. BMJ Open. 2021; 11: 043266. doi: 10.1136/bmjopen-2020-043266. 14. Iatsyna OI, Vastyanov RS, Savytska IM, Vernygorodskyi SV. The experimental modelling of stress urinary incontinence. Journal of Education, Health and Sport. 2018; 8(6): 486494. doi http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3244861. 15. Iatsyna OI, Vastyanov RS, Savytska IM, Vernygorodskyi SV. The experimental overactive bladder modelling. Journal of Education, Health and Sport. 2018; 8(7): 683-691. doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3244840/ 16. Miller DC, Taub DA, Dunn RL, Montie JE, Wei JT. The Impact of Co-Morbid Disease on Cancer Control and Survival Following Radical Cystectomy. J Urol. 2003; 169(1): 105-109. doi: 10.1016/S0022-5347(05)64046-3. 17. Shabsigh A, Korets R, Vora KC, Brooks CM, Cronin AM, Savage C. et al. Defining Early Morbidity of Radical Cystectomy for Patients with Bladder Cancer Using a Standardized Reporting Methodology. Eur Urol. 2009; 55(1): 164–174. doi: 10.1016/j.eururo.2008.07.031. 18. Ghoreifi A, van Horn CM, Xu W, Cai J, Miranda G, Bhanvadia S. et al. Urinary 146 tract infections following radical cystectomy with enhanced recovery protocol: A prospective study. Urol Oncol. 2020; 38(3): 75.e9-75.e14. doi: 10.1016/j.urolonc.2019.12.021. 19. Keegan SJ, Graham C, Neal DE, Blum-Oehler G, N'Dow J, Pearson JP. et al. Characterization of Escherichia coli strains causing urinary tract infections in patients with transposed intestinal segments. J Urol. 2003; 169(6): 2382-2387. doi: 10.1097/01.ju.0000067445.83715.7b. 20. Яцина А.И., Паршиков А.В., Вастьянов Р.С., Костев Ф.И., Данова И.В. Влияние эстрадиола и тестостерона на сократительную активность мочевого пузыря крыс. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2018; 6(61): 69-75. (In Ukrainian). [Yatsina A.I., Parshikov A.V., Vastyanov R.S., Kostev F.I., Danova I.V. Effect of estradiol and testosterone on the contractile activity of the rat bladder. Pharmacology and Medical Toxicology. 2018; 6(61): 69-75]. 21. Яцина О.І., Вастьянов Р.С., Дьячкова Н.В., Хархота М.А,, Костєв Ф.І. Стан аденілатної системи еритроцитів щурів-самок під впливом тестостерону та естрадіолу за умов експериментального гіперактивного сечового міхура. Медична та клінічна хімія. 2018; 20(4): 44-51. (In Ukrainian). [Yatsyna O.I., Vastyanov R.S., Dyachkova N.V., Kharhota M.A., Kostev F.I. The state of the adenylate system of erythrocytes of female rats under the influence of testosterone and estradiol under conditions of experimental overactive bladder. Medical and Clinical Chemistry. 2018; 20(4): 44-51]. 22. Яцина О.І., Вастьянов Р.С., Дьячкова Н.В., Хархота М.А,, Костєв Ф.І. Аденілатна система еритроцитів щурів з гіперактивним сечовим міхуром за умов його корекції лікарськими засобами гормональної енерготропної дії. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2019; 1(85): 38-43. (In Ukrainian). [Yatsyna O.I., Vastyanov R.S., Dyachkova N.V., Kharhota M.A., Kostev F.I. Adenylate system of erythrocytes of rats with hyperactive bladder under conditions of its correction with drugs of hormonal energotropic action. Experimental and clinical physiology and biochemistry. 2019; 1(85): 38-43]. 23. Яцина О.І., Вастьянов Р.С., Савицька І.М., Вернигородський С.В., Гейленко О.А., Костєв Ф.І. Вплив фармакокорекції на патофізіологічні особливості морфофункціональних змін нижніх сечовивідних шляхів за наявності експериментального гіперактивного сечового міхура. Клінічна хірургія. 2019; 2(86): 64-69. (In Ukrainian). [Yatsyna O.I., Vastyanov R.S., Savitskaya I.M., Vernyhorodsky S.V., Geylenko O.A., Kostev F.I. The influence of pharmacocorrection on the pathophysiological features of morphofunctional changes in the lower urinary tract in the presence of experimental overactive bladder. Clinical Surgery. 2019; 2(86): 64-69]. Внесок авторів/ authors’ contribution: Автор заперечує використання штучного інтелекту при написанні статті. Фінансування/ Funding: Це дослідження не отримало зовнішнього фінансування. Заява про доступність даних/ Data Availability Statement Вся інформація знаходиться у відкритому доступі. Подяка/ Acknowledgments Автор висловлює подяку за сприяння написанню роботи колективу кафедри загальної, дитячої та військової хірургії з курсом урології та офтальмології Одеського національного медичного університету. Конфлікт інтересів/ Conflicts of Interest Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. Робота надійшла в редакцію 04.09.2025 року. Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування