Antiseptics and optimization of infection prevention in cesarean section amid rising antibiotic resistance = Антисептики та оптимізація профілактики інфекційних ускладнень кесарева розтину в умовах зростання антибіотикорезистентності

133 УДК 61:378(477) DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.17312976 Р. Г. Бічевська, Н. А. Бикова АНТИСЕПТИКИ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИК ІНФЕКЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ КЕСАРЕВА РОЗТИНУ В УМОВАХ ЗРОСТАННЯ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ Одеський національний медичний університет Authors’ Information Bichevska R. H. ORCID: 0000-0003-1603-5171 Bykova N. A. ORCID: 0000-0003-0193-2814 Summary. Bichevska R. H., Bykova N. A. ANTISEPTICS AND OPTIMIZATION OF INFECTION PREVENTION IN CESAREAN SECTION AMID RISING ANTIBIOTIC RESISTANCE. – The Odessa State Medical University; e-mail:[email protected]. The aim of this study is to provide clinical justification for the local application of Betadine during uncomplicated elective cesarean sections in the context of increasing antibiotic resistance. The search for solutions to the growing problem of antimicrobial resistance, along with recognition of its strategic risks, has prompted researchers to initiate clinical observations regarding the potential use of Betadine in uncomplicated cases as an alternative to protocol-based antibiotic administration. Drawing on both domestic and international research findings, and without contradicting current Ministry of Health protocols and recommendations for elective cesarean delivery, this study emphasizes the need for further investigation into the use of antiseptic agents as substitutes for antibiotics in cases of uncomplicated pregnancy and cesarean section, while maintaining vigilance against infectious complications. Key words: cesarean section, infectious complications, perioperative antibiotic prophylaxis, microbial resistance to antibiotics, Betadine. Реферат. Бічевська Р. Г., Бикова Н. А. АНТИСЕПТИКИ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ КЕСАРЕВА РОЗТИНУ В УМОВАХ ЗРОСТАННЯ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ. Метa: дати клінічне обґрунтування доцільності локального застосування бетадину під час неускладнених планових кесаревих розтинів в умовах зростання антибіотикорезистентності. Пошук шляхів вирішення ситуації із зростанням антибіотикорезистентності та усвідомлення стратегічних небезпек від такої ситуації спонукає дослідників до розгортання клінічних спостережень щодо можливості застосування бетадину в неускладнених випадках замість протокольного використання антибіотиків. Спираючись на результати вітчизняних і зарубіжнихдосліджень та не заперечуючи настанов чинного протоколу й рекомендацій МОЗ щодо проведення елективного КР, цим дослідженням наголошуємо на необхідності подальшого вивчення можливостей використання антисептичних препаратів як замінника антибіотиків у випадках неускладненої вагітності та КР при збереженні інфекційної настороженості. Ключові слова: кесарів розтин, інфекційні ускладнення, періопераційна антибіотикопрофілактика, резистентність мікроорганізмів до антибіотиків, бетадин. Вступ. Від часу, коли було відкрито антибіотики, минуло майже століття. Наразі людство має потужний арсенал антибіотиків у боротьбі проти певних бактерій. І хоча сьогодні доступно набагато більше антибіотиків, ніж хоча б десятиліття тому, є також багато нових штамів бактерій, на які антибіотики не діють. Медики постійно намагаються -------------------------------------------- © Бічевська Р. Г., Бикова Н. А. 134 розробляти нові антибіотики та нові стратегії їх призначення, щоб запобігти розвитку резистентності бактерій, проте резистентність все одно зростає, являючи неабияку загрозу в тому числі і для здоров’я жінок, розроджених шляхом КР. За даними ВООЗ, у 2019 році майже п’ять мільйонів смертей були пов’язані зі стійкістю бактерій до антибіотиків і до 2050 року ця цифра може подвоїтися. У МОЗ України так само стурбовані загальною ситуацією щодо антибіотикорезистентності, адже через антибіотикорезистентність з кожним роком лікувати інфекційні хвороби бактеріального походження стає все важче. Хірургічні операції (в нашому випадку КР) стають усе більш ризикованими. Медики переконані, що «якщо антибіотики перестануть діяти, то три з 10 випадків пневмонії закінчуватимуться смертю, п’ять з 1000 жінок не виживатимуть після пологів і лише чверть людей, які хворіють на туберкульоз, зможуть вилікуватися» [6]. Зарубіжні дослідники неодноразово висловлювали занепокоєння, що застосування антибіотиків до, під час або відразу після вагітності може негативно вплинути на мікробіом кишківника новонароджених і негативно вплинути на розвиток дитячої імунної системи, що може спричинити розвиток дитячої алергії, астми, атопічних захворювань і ожиріння [10, 13]. У нашій країні, на жаль, комплексних досліджень з цієї теми не проводилося. Вражає те, що конкретні наслідки, такі як неонатальна інфекційна смертність, побічні явища, пов’язані з прийомом антибіотиків, ІСШ або пневмонія, раніше не були оцінені в систематичних оглядах чи рекомендаціях не тільки у вітчизняній медичній науці, а навіть у світовій. Те саме стосується наслідків для матерів, таких як інфекційна смертність, сепсис, інфекція, спричинена MRSA, і побічні явища, пов’язані з прийомом антибіотиків. Щоб остаточно виключити будь-які проблеми з безпекою у немовлят, пов’язані з допологовим прийомом антибіотиків вагітною жінкою, необхідні додаткові дослідження, які відображають точність оцінок величини ефекту в неонатальних результатах. До того ще необхідно й надалі проводити рандомізовані ретроспективні дослідження щодо можливості невикористання антибіотикопрофілактики КР в неускладнених випадках і наслідків такого невикористання на здоров’я жінки. Чинний протокол КР [3] враховує ситуацію, що склалася: лейтмотивом є використання ультракоротких схем антибіотикопрофілактики. Утім, маємо зазначити, що антибіотики є не єдиним способом боротьби з бактеріями при КР. Тут зауважимо, що ми не є поодинокими в переконанні про можливість використання в неускладнених випадках КР не антибіотиків, а антисептиків. Цій темі були присвячені роботи як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Так, у роботах Ю. Давидової [1], Л. Назаренко, К. Недорезової, Л. Дубрової [2], О. Речмедіної [4], А. Сочнєвої [5] було клінічно перевірено гіпотезу, що в конкретних неускладнених випадках можна відійти від протоколу КР і не використовувати антибіотики, запобігаючи подальшому зростанню антибіотикорезистентності. Серед цих досліджень особливо хотілося б відзначити роботу Л. Назаренко, К. Недорезової та Л. Дубрової, які провели клінічні спостереження щодо використання антисептика декасан при кесаревому розтині у разі неускладненої вагітності й пологів. Авторки дійшли висновку, що «на сьогодні оптимізація підходів до профілактики інфекційних ускладнень КР є актуальним питанням, потребує відпрацювання компромісних рішень, періодичної переоцінки імперативних настанов минулих часів, накопичення доказової бази інших дієвих заходів, які забезпечували бездоганну ефективність для матері при гарантованій безпеці для дитини» [ 2: 33 ]. Це дослідження присвячене пошуку відповіді на те саме питання, якому присвячене й наше дослідження, а саме – чи є реальним безпечне зниження частоти застосування антибіотиків шляхом використання антисептиків як засобу профілактики інфекційних ускладнень після КР. У зарубіжних дослідженнях акцент щодо антисептиків був трохи зміщений. Так, G. Liu досліджував можливості 1% повідон - йоду в боротьбі з інфекційними захворюваннями після кесаревого розтину (ендометрит, післяопераційна лихоманка, ранова інфекція) [11], E. Farabee, М. Manning, А. Stuart аналізували ситуації з передпологовим використанням антисептиків для обробки піхви [8], J. Roeckner, L. Sanchez-Ramos, М. Mitta, А. Kovacs, А. Kaunitz здійснили систематичний огляд літератури, а також кількісну оцінку та порівняння ефективності антисептичних засобів та їх концентрацій, які 135 використовуються для підготовки піхви перед кесаревим розтином у профілактиці ендометриту та інших інфекційних ускладнень [15], D. Haas, S. Morgan, K. Contreras проаналізували ефективність використання антисептичних розчинів перед кесаревим розтином для запобігання післяопераційних інфекцій [9], S. Monstrey, К. Govaers, Р. Lejuste вивчали роль повідон - йоду в профілактиці інфекцій у місці хірургічного втручання [12] тощо. Серед зарубіжних досліджень особливу увагу хотілося б зосередити на колективній публікації G. Norman, R. Atkinson, Т. Smith, С. Rowlands, А. Rithalia, Е. Crosbie, J. Dumville «Intracavity lavage and wound irrigation for prevention of surgical site infection» [14], незважаючи на те, що публікація зʼявилася ще 2017 року. Автори публікації, спираючись на об’ємний матеріал зі Спеціалізованого реєстру ран Кокрейна, Центрального реєстру контрольованих досліджень Кокрейна (CENTRAL), Ovid MEDLINE, Ovid Embase та EBSCO CINAHL Plus, а також на матеріали трьох реєстрів клінічних випробувань та включені дослідження й відповідні систематичні огляди, виконали порівняльне дослідження, в якому намагалися виявити можливу різницю в частоті виникнення хірургічних інцидентів у рані (у порівнянні антибактеріальних та неантибактеріальних утручань). Маємо наголосити, що дослідники акцентують увагу на необхідності порівняльних досліджень наслідків застосування антибіотиків і антисептиків при оперативних утручаннях на черевній порожнині та при протезуванні суглобів, висловлюючи занепокоєння щодо антибіотикорезистентності. Відсутність фундаментальних досліджень, які б порівнювали антибіотик з антисептиком при операціях на черевній порожнині і протезуванні суглобів, автори вважають прогалиною в базі прямих доказів, що може потребувати подальших досліджень. У 2024р. з’явилася ще одна цікава (з огляду на тему нашого дослідження) публікація шведських колег. K. Dahlquist, A. Stuart, K. Källén у статті «To give or not give antibiotic prophylaxis for planned caesarean section: An assessment of risk of postpartum prescription of antibiotics depending on prophylaxis regimen» [7] виклали результати обсерваційного дослідження, що базувалося на даних шведських реєстрів. У дослідженні було опрацьовано дані планових кесаревих розтинів з 37 + 0 тижнів вагітності за 2014-2020 роки (n = 7308). Відкриттям стала й інформація про те, що у Швеції не існує національних рекомендацій щодо антибіотикопрофілактики при плановому кесаревому розтині, шведські пологові відділення обирають власні стратегії. Одні відділення регулярно призначають антибіотикопрофілактику всім жінкам, яким планується кесарів розтин, тоді як інші призначають профілактичні антибіотики лише жінкам з груп ризику. Тож, ризик призначення антибіотиків після пологів порівнювали між жінками, які народжували в лікарнях із загальним режимом призначення антибіотиків (n = 5637) для планового кесаревого розтину, та жінками, які народжували в лікарнях, де профілактика проводилася у поєднанні з плановим кесаревим розтином лише для груп ризику (n = 1671). Скориговані коефіцієнти захворюваності були отримані за допомогою модифікованих моделей регресії Пуассона з урахуванням віку матері, кількості дітей та індексу маси тіла. Здійснивши багаторічне обстеження, шведські медики констатували, що не було знайдено жодних доказів того, що рутинне призначення профілактичних антибіотиків жінкам із запланованим кесаревим розтином знижує ризик призначення антибіотиків після пологів в умовах з високими гігієнічними стандартами. Натомість, частота профілактичного застосування антибіотиків позитивно корелювала з призначенням антибіотиків після пологів. До того ж у статті було зроблено акцент на тому, що практика проведення / непроведення антибіотикопрофілактики відображає місцеві практичні звичаї, а не рівень післяпологових ускладнень. Спираючись на результати згаданих вище досліджень та не заперечуючи настанов чинного протоколу й рекомендацій МОЗ щодо проведення елективного КР, цим дослідженням наголошуємо на необхідності подальшого вивчення можливостей використання антисептичних препаратів як замінника антибіотиків у випадках неускладненої вагітності та КР при збереженні інфекційної настороженості. Пошук шляхів вирішення ситуації із зростанням антибіотикорезистентності та усвідомлення стратегічних небезпек від такої ситуації спонукав нас до розгортання 136 клінічних спостережень щодо можливості застосування бетадину в неускладнених випадках замість протокольного використання антибіотиків. Препарат бореться з грампозитивними та грамнегативними бактеріями, грибками та їхніми спорами, а також із найпростішими. До того ж бетадин підтримує ефективну бактерицидну концентрацію щодо антибіотикорезистентних патогенів протягом всієї операції і перших годин після її закінчення. Алгоритм застосування бетадину передбачає вплив на шкіру, матку, очеревину, піхву. Локальне застосування препарату виключає накопичення його у тканинах плода й подальший вплив на дитину. Відсутність антибіотиків в організмі дитини є внеском у боротьбу з потенційною антибіотикорезистентністю. Ефективність бетадину підтверджено у порівняльному клінічному дослідженні за участю однорідних груп пацієнток низького інфекційного ризику. Паралельно із фізіологічними темпами інволюції матки в усіх спостереженнях ми констатували задовільні показники загального фізичного стану породіль, а також задовільні показники загального клінічного аналізу крові, сечі, біохімічного аналізу крові. Метою нашого дослідження є клінічне обґрунтування доцільності локального застосування бетадину під час неускладнених планових кесаревих розтинів в умовах зростання антибіотикорезистентності. Матеріали та методи дослідження. Дослідження було проведено на базі ЦПД КНП «МКЛ №10» Одеської міської ради. У клінічному дослідженні взяли участь 77 жінок. Із використанням порівняльного методу було досліджено дві однорідні групи жінок низького інфекційного ризику, розроджених шляхом елективного КР. У 1-й, основній групі, було застосовано періопераційне місцеве використання 10% розчину бетадину (ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина, діюча речовина повідон - йод). Складовими алгоритму були передопераційна обробка піхви розчином бетадину, в операційній – операційного поля, промежини, внутрішньої поверхні стегон, у ході операції після народження дитини й видалення посліду – зрошування внутрішньої поверхні матки перед її зашиванням, а також швів на матці шляхом зволоження вісцеральної очеревини з накладанням на шкіру пов’язки, змоченої бетадином. На одну санацію використовували 120 мл бетадину (60 мл перед операцією, 60 мл інтраопераційно). До використання бетадину було проведено алергічні проби, оскільки основою препарату є йод. У 2-й, контрольній, групі, було застосовано стандартну АБП (напівсинтетичні або синтетичні пеніциліни або цефалоспорини І покоління, які вводили одноразово внутрішньовенно у середній терапевтичній дозі) із дотриманням протокольного таймінгу. КР виконували в акушерському стаціонарі II рівня перинатальної допомоги з низьким загальним рівнем інфікування ран після КР, в умовах операційного блоку з дотриманням вимог антисептики, з використанням сучасних технологій стерилізації інструментів, оброблення рук, одноразової білизни. Оптимізація техніки операції забезпечувала мінімізацію тривалості втручання (до 30 хв), крововтрати, періоду перебування в пологовому будинку, періоду відновлення породіллі. Від усіх учасниць дослідження було отримано письмову інформовану згоду. Комітет з етики закладу визнав дослідження етично прийнятним. Критеріями включення до дослідження були: - відсутність тяжких екстрагенітальних патологій; - відсутність в анамнезі хронічних інфекційних захворювань; - відсутність запальних процесів сечових шляхів під час вагітності, відсутність бактеріального вагінозу, кандидозу, вагінітів протягом вагітності; - відсутність алергічних реакцій на йод; - відсутність хвороб щитоподібної залози, включаючи вузловий та ендемічний зоб. Оцінювання стану пацієнток включало вимірювання температури тіла, динаміку загального аналізу крові на 1-у і 3-ю добу, визначення темпів інволюції матки, які відстежували загальними прийомами і за даними УЗД на 3-ю добу, стану швів на матці й передній черевній стінці, контроль становлення лактації. Усіх пацієнток було запрошено для огляду на 42-у добу після абдомінальних пологів. До того ж напередодні КР було проведено бактеріологічне дослідження виділень із заднього склепіння піхви, а також 137 інтраопераційно було здійснено засіви з ендометрія у нижньому сегменті матки після народження дитини й видалення посліду. Результати було оцінено кількісно і якісно. Одержані результати та їх обговорення. Було проведено розбір матеріалів клінічного спостереження щодо використання при КР 10% розчину бетадину замість рутинної антибіотикопрофілактики. До клінічних характеристик пацієнток було включено наступні показники: - вік породіль (від 30 до 40); - індекс маси тіла (від 22,3 до 30,1); - перші пологи (у 65 % породіль (50 осіб)); - гестанційний вік ( від 37,1 до 40,2 тижнів); - маса тіла дитини (від 3150,0 до 3900,0 грамів). Обидві групи (1 група – 40 осіб; 2 група – 37 осіб) були однорідними та рандомізованими за своїм складом. Показники було зведено у таблицю (див. табл.1). Таблиця 1 Клінічні характеристики пацієнток Клінічні показники 1 група 2 група Вік жінок 31-40 років 30-39 років Паритет пологів (І пологи) 53% 55% Гестаційний вік під час пологів 38,2 (37,1-39,3 ) 38,5 (37,5-40,2) Індекс маси тіла до вагітності, кг/м² 24,5 (22,3 -29,1) 25,8 (21,2-30,1) Маса тіла дитини, г 3780,0 (3150-4010) 3685,0 (3010-3900,0) Примітка. Різниця між порівнюваними показниками у групах є статистично недостовірною. При бактеріологічному дослідженні вагінальних виділень ми виявили, що різновид факультативних анаеробів (E. coli, Enterococcus faecalis, Klebsiella spp., St.aureus) в обох групах суттєво не відрізнявся. Кількісні характеристики вагінального біотопу в обох групах були однорідними. У повторно вагітних частіше, ніж у першовагітних, виявляли коагулазонегативні стафілококи (49,3% проти 29,6%). Під час дослідження у вагітних не було скарг на вагінальні виділення, що засвідчує фізіологічний тип вагінального біотопу з переважанням лактобацилярної флори. При бактеріологічному дослідженні засівів ендометрія доведено наявність E. Coli, St. epidermidis, St. aureus, Klebsiella spp (див. табл.2). Кількісні характеристики мікроорганізмів у слизовій оболонці матки у групах суттєво не відрізнялись та відповідали мінімальному мікробному навантаженню. Виявлено кореляції між вагінальним і ендометріальним біотопом: одночасно в обох локусах генітального тракту були наявні E. coli, St. epidermidis, Klebsiella spp. Таблиця 2 Бактеріологічна характеристика виділень піхви та ендометрію в групах дослідження І группа 2 група Факультативні Анаероби Піхва ендометрій піхва Ендометрій Lactobacilus spp. 45% 58% 57% 55% Escherschia coli 12% 12% 9% 10% Enterococcus faecalis 10% 10% 9% 5% Klebsiella spp., 5% 2% 3% 4% Staphylococcus aureus 28% 18% 22% 26% Описовий аналіз показників наведеної вище таблиці можна подати в такий спосіб: Lactobacillus spp. мають найвищу частоту в усіх групах – основний представник нормальної мікрофлори; відзначається зростання у 1-й групі в ендометрії порівняно з піхвою (+13%), тоді як у 2-й групі — невелике зниження (−2%). E. coli та E. faecalis мають подібну частоту у обох групах, без істотних коливань. Klebsiella spp. виявляється рідше за інших, із 138 невеликими відмінностями. S. aureus виявляється значно частіше в 1-й групі у піхві (28%), але в 2-й групі має вищу частоту в ендометрії (26%). Зі сказаного тут можна резюмувати, що Lactobacillus spp. як показник нормальної мікрофлори домінує, але в 1-й групі має меншу частоту в піхві, що може вказувати на порушення мікробіоценозу; S. Aureus частіше зустрічається в ендометрії 2-ї групи, що може бути клінічно значущим. Дані свідчать про різні бактеріологічні профілі, можливе порушення мікробіоти або вплив факторів лікування, імунного статусу тощо. Згідно з t-тестом (за відсотками), немає статистично значущих відмінностей між 1-ю та 2-ю групами для піхви й ендометрію (p = 1.00). Результати, уміщені в таблиці 2 можна подати у вигляді діаграми для більш наочної демонстрації (див. діагр.1). Як видно з діаграми, зміни окремих бактерій між групами таки існують, а саме: Lactobacillus spp. – зросла в піхві у жінок 2 гр.; Staphylococcus aureus – значно зросла в ендометрії у жінок 2 гр.; Enterococcus faecalis – зменшилась в ендометрії у жінок 2 гр. Характеристики оперативного втручання в досліджуваних групах узагальнено та систематизовано в таблиці 3. Таблиця 3 Характеристики оперативного втручання досліджуваних груп, % Показники І група ІІ група Крововтрата до 500 мл 500-1000 мл 34 (85%) 6 (15%) 31 (83,7%) 6 (16,3%) Ускладнення КР: спайковий процес, пухлини яєчника 3 (7,5%) 0 4 (10,8%) 1 (2,7%) Вид анестезії: Нейроаксіальна анестезія ШВЛ 35 (87,5%) 5 (12,5%) 33( 89,2%) 4 (10,8%) Тривалість операції: до 30 хвилин 30-60 хвилин 10 (25%) 30 (75%) 6 (16,3%) 31 (83,7%) Застосування в/маткового балона 0 1 (2,7%) 139 У післяопераційному періоді жодна з пацієнток не скаржилася на біль у животі, виділення з піхви, загальну слабкість, часте сечовипускання, біль при сечовипусканні тощо. Субфебрильна температура тіла (37.1-37.5°C) у 1-у добу була зафіксована у 24,2% у 1-й групі та у 29,8% у 2-й групі. Така температура тіла може бути нормою в перші дні після кесаревого розтину, як реакція на хірургічне втручання, на стрес, чи проявом дегідратації. Параметри клінічного аналізу крові можна подати таким чином. На 1-у добу: - кількість лейкоцитів у жінок 1-ї групи 16,3х10^9 /л, у жінок 2-ї групи 15,3 х10^9 /л; - питома вага сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів у жінок 1-ї групи 11,5х10^9 /л, у жінок 2-ї групи 10,5 х10^9 /л; На 3-ю добу: - кількість лейкоцитів у жінок 1-ї групи 10,8 х10^9 /л, у жінок 2-ї групи 10,3 х10^9/л; - питома вага сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів – норма в обох групах. Таким чином, можемо констатувати, що у 1-й групі (без застосовування АБП) тенденція в бік запальної реакції була у 2 породіль та в 1 породіллі у 2-й групі. У післяопераційному періоді в обох групах не було випадків гіпотонії матки, кровотечі. Інволюція матки за темпами була нормальною. Шви на матці при УЗД оцінені як герметичні. Обстеження швів на передній черевній стінці щодо ознак наявності інфекції в обох групах не виявило цього ускладнення. Тут можемо зауважити, що загалом вагінальна підготовка значно знизила ризик: - ендометриту (3,4% проти 8,1%; співвідношення ризиків 0,41 [0,32-0,52]), - післяопераційної лихоманки (7,1% проти 11,4%; співвідношення ризиків 0,58 [0,450,74]); - ранової інфекції (4,1% проти 5,4%; співвідношення ризиків, 0,73 [0,59-0,90]) (табл.4). Таблиця 4 Порівняльна таблиця ускладнень після кесаревого розтину Результати ускладнень 1 група 2 група Ендометрит 3,4% 8,1% Післяпологова лихоманка 7,1% 11,4% Ранова інфекція 4,1% 5,4% Серома 0% 0% Що стосується концентрації дезінфікуючого засобу, то бетадин, швидше за все, одночасно знижував ризик ендометриту, післяопераційної лихоманки та інфікування рани. Візит жінок на 42-у добу після операції дозволив констатувати у 1-й групі посилення становлення лактації, відсутність клінічно значущих проявів дисфункції кишківника у дитини. У 2-й групі три матері повідомили про транзиторні розлади випорожнення у дітей, що потребувало медичної допомоги. Висновки. Вивчення останніх публікацій з теми дослідження дало змогу ще раз переконатися, що антибіотикопрофілактика значно знижує ризик післяопераційних інфекцій, але не виключає його повністю. Одноразова доза антибіотиків перед кесаревим розтином рідко викликає ускладнення, але можливими є алергії, дисбіози, ризики для мікрофлори немовлят, зростання резистентності й рідкісні ускладнення швів. З огляду на зростаючу антибіотикорезистентність актуальними є дослідження доцільності локального застосування антисептиків під час неускладнених планових кесаревих розтинів. Застосування бетадину в періопераційному забезпеченні кесаревого розтину в жінок низького інфекційного ризику доводить його ефективність для профілактики ускладнень у породіллі та новонародженого. Препарат бореться з грампозитивними та грамнегативними бактеріями, грибками та їхніми спорами, а також із найпростішими. До того ж бетадин підтримує ефективну бактерицидну концентрацію щодо антибіотикорезистентних патогенів протягом всієї операції і перших годин після її закінчення. Відсутність антибіотиків в організмі дитини є внеском у боротьбу з потенційною антибіотикорезистентністю. Ефективність бетадину підтверджено у порівняльному 140 клінічному дослідженні за участю однорідних груп пацієнток низького інфекційного ризику. Література/References: 1. Давидова Ю.В. Переваги місцевих антисептиків у вагітних жінок з високим ризиком ускладнень // Медична газета «Здоров’я України». 3 жовтня 2015 р. /https://gynodek.com/fahivtsyam/perevagy-mistsevyh-antyseptykiv-u-vagitnyh-zhinok/ [Davydova Y.V. Advantages of local antiseptics in pregnant women with a high risk of complications // Medical newspaper "Health of Ukraine". October 3, 2015 /https://gynodek.com/fahivtsyam/perevagy-mistsevyh-antyseptykiv-u-vagitnyh-zhinok/] 2. Назаренко Л. Г. Профілактика інфекційних ускладнень кесарева розтину в умовах зростаючої антибіотикорезистентності / Л. Г. Назаренко, К. М. Недорезова, Л. Ю. Дуброва // Репродуктивне здоров'я жінки. 2024. № 3. С. 33-40 [Nazarenko L. G. Prevention of infectious complications of cesarean section in conditions of increasing antibiotic resistance / L. G. Nazarenko, K. M. Nedorezova, L. Yu. Dubrova // Women's Reproductive Health. 2024. No. 3. P. 33-40] 3. Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин». Наказ МОЗ України №8 від 05.01.2022. Київ, 2022. 71p. doi:moz.gov.ua/uploads/7/35438-dn_8_05_01_2022_dod.pdf [On approval of the Unified Clinical Protocol of Primary, Secondary (Specialized) and Tertiary (Highly Specialized) Medical Care "Caesarean Section". Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 8 dated 05.01.2022. Kyiv, 2022. 71p. doi:moz.gov.ua/uploads/7/35438-dn_8_05_01_2022_dod.pdf] 4. Речмедіна О. Антисептики в оперативній гінекології: час для переоцінки підходів // Медичні аспекти здоров’я жінки. 2024. № 4 (156). С.18 – 20 [Rechmedina O. Antiseptics in surgical gynecology: time to reassess approaches // Medical aspects of women's health. 2024. No. 4 (156). P.18-20 ] 5. Сочнєва А. Повідон-йод у гінекологічній практиці: доведена ефективність при бактеріальному вагінозі https://mazg.com.ua/ua/archive/2024/3%28155%29/pages-2731/povidon-yod-u-ginekologichniy-praktici-dovedena-efektivnist-pri-bakterialnomu-vaginozi [Sochneva A. Povidone-iodine in gynecological practice: proven effectiveness in bacterial vaginosis https://mazg.com.ua/ua/archive/2024/3%28155%29/pages-2731/povidon-yod-uginekologichniy-praktici-dovedena-efektivnist-pri-bakterialnomu-vaginozi] 6. Я сам собі лікар. Чому антибіотики в Україні усе менш ефективні й чим це загрожує / ВВС NEWS Україна https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c5yjlw5gy95o [I am my own doctor. Why antibiotics in Ukraine are becoming less effective and what are the threats / BBC NEWS Ukraine https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c5yjlw5gy95o] 7. Dahlquist K., Stuart A., Källén К. To give or not give antibiotic prophylaxis for planned caesarean section: An assessment of risk of postpartum prescription of antibiotic depending on prophylaxis regimen / European Journal of Obstetrics and Gynecology and Reproductive Biology. 2024. Volume 304, 121-126. 8. Farabee E., Manning M., Stuart A. et al. (2024) Presurgical vaginal preparation regimens for antisepsis in gynecologic surgery: a systematic review and meta-analysis American Journal of Obstetrics and Gynecology, Vol. 230, Iss. 4, P. S1203. 9. Haas DM, Morgan S, Contreras K, Kimball S. Vaginal preparation with antiseptic solution before cesarean section for preventing postoperative infections. Cochrane Database Syst Rev. 2020 Apr 26;4(4):CD007892. doi: 10.1002/14651858.CD007892.pub7. PMID: 32335895; PMCID: PMC7195184. 10. Lamont RF, Møller Luef B, Stener Jørgensen J. Childhood inflammatory and metabolic disease following exposure to antibiotics in pregnancy, antenatally, intrapartum and neonatally. F1000Res. 2020 Feb 25;9:F1000 Faculty Rev-144. doi: 10.12688/f1000research.19954.1. PMID: 32148773; PMCID: PMC7043129.; 11. Liu G, Liang J, Bai L, Dou G, Tan K, He X, Zhang J, Ma X, Du X. Different methods of vaginal preparation before cesarean delivery to prevent postoperative infection: a systematic review and network meta-analysis. Am J Obstet Gynecol MFM. 2023 Aug;5(8):100990. doi: 141 10.1016/j.ajogmf.2023.100990. Epub 2023 May 11. PMID: 37178722. 12. Monstrey SJ, Govaers K, Lejuste P, Lepelletier D, Ribeiro de Oliveira P. Evaluation of the role of povidoneiodine in the prevention of surgical site infections. Surg Open Sci. 2023 Mar 16;13:9-17. doi: 10.1016/j.sopen.2023.03.005. PMID: 37034245; PMCID: PMC10074992. 13. Murray CJ, Ikuta KS, Sharara F, Swetschinski L, Robles Aguilar G, et al. Global burden of bacterial antimicrobial resistance in 2019: a systematic analysis. Lancet. 2022; 399(10325):629-55. doi: 10.1016/s0140-6736(21)02724-0. 14. Norman G, Atkinson RA, Smith TA, Rowlands C, Rithalia AD, Crosbie EJ, Dumville JC. Intracavity lavage and wound irrigation for prevention of surgical site infection. Cochrane Database Syst Rev. 2017 Oct 30;10(10):CD012234. doi: 10.1002/14651858.CD012234.pub2. PMID: 29083473; PMCID: PMC5686649. 15. Roeckner JT, Sanchez-Ramos L, Mitta M, Kovacs A, Kaunitz AM. Povidone-iodine 1% is the most effective vaginal antiseptic for preventing post-cesarean endometritis: a systematic review and network meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 2019 Sep; 221(3):261.e1-261.e20. doi: 10.1016/j.ajog.2019.04.002. Epub 2019 Apr 4. PMID: 30954518. Внесок авторів/ authors’ contribution: Робота є одноосібною. Фінансування /Funding: Це дослідження не отримало зовнішнього фінансування. Висновок комісії по біоетиці/Institutional Review Board Statement Для проведення дослідження отримано позитивне рішення комісії з біоетики ОНМУ (протокол№ 7 від 20.06.2024), дотримано основних морально-етичних принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації з біомедичних досліджень. Заява про інформовану згоду/ Informed Consent Statement Від пацієнтів було отримано письмову поінформовану згоду на обробку персональних даних та їх подальше використання. Заява про доступність даних / Data Availability Statement Вся інформація знаходиться у відкритому доступі. Подяка /Acknowledgments Авторка висловлює подяку за сприяння написанню роботи науковому колективу свого закладу. Конфлікт інтересів /Conflicts of Interest Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів. Використання штучного інтелекту При написанні роботи ШІ не використовувала. Робота надійшла в редакцію 19.09.2025 року. Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування