Методичні рекомендації до дисципліни «Використання ресурсів тваринного світу». Глосарій термінів, тематичний план лекцій, приклади задач та завдань, тематика самостійних доповідей

Використання ресурсів тваринного світу Методичні рекомендації до дисципліни Київ – 2025 КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Кафедра екології та зоології Методичні рекомендації до дисципліни «Використання ресурсів тваринного світу» Глосарій термінів, тематичний план лекцій, приклади задач та завдань, тематика самостійних доповідей галузь знань 10 «Природничі науки» спеціальність 101 «Екологія» освітній рівень перший (бакалаврський) освітня програма Екологія вид дисципліни вибіркова Упорядник: асистент Казанник В.В. 2 УДК 639.1, 639.2 Рекомендовано науково-методичною комісією навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № від 2025 року) Упорядник: Казанник В.В., асистент кафедри екології та зоології Рецензенти: Серебряков В.В., д.б.н., проф., професор кафедри екології, природничих та математичних наук КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Смаголь В.М., к.б.н., доцент, провідний науковий співробітник відділу фауни та систематики хребетних Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України, керівник наукової групи з дослідження мисливських ресурсів України Методичні рекомендації до дисципліни «Використання ресурсів тваринного світу». Глосарій термінів, тематичний план лекцій, приклади задач та завдань, тематика самостійних доповідей / Упорядник Казанник В.В. – Київ: 2025. – 39 с. [Електронне видання] Методичні рекомендації містять глосарій основних термінів навчальної дисципліни «Використання ресурсів тваринного світу», тематичний план лекцій, зразки задач і завдань для самостійного виконання студентами з прикладами їх вирішення і відповідними контрольними питаннями та перелік тем для підготовки студентами самостійних доповідей. Методичні рекомендації призначені для студентів ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які навчаються за освітньо-науковою програмою «Екологія» першого (бакалаврського) освітнього рівня. Методичні рекомендації наводяться в авторській редакції. В оформленні обкладинки використано власне фото сарни європейської, або козулі (Capreolus capreolus). 3 ЗМІСТ Передмова………………………………………………………………………...…4 Тематичний план лекцій………………………………………………………….5 Глосарій термінів…………………………………………………………………..8 Приклади задач та завдань……………………………………………………...25 Задача №1………………………………………………………………………….25 Задача №2………………………………………………………………………….26 Задача №3 Отримання середньозваженого показника складу угідь ………………………..28 Задача №4 Визначення ємності мисливського господарства …………………………….....29 Задача №5 Здійснення бонітування мисливських угідь ……………………………………..30 Завдання «Мисливське собаківництво»………………………………………35 Теми для самостійних доповідей студентів…………………………………...37 Список рекомендованої літератури……………………………………………38 4 ПЕРЕДМОВА Освітньою програмою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти підготовки здобувачів за спеціальністю 101-Екологія передбачено набуття знань у рамках дисципліни вільного вибору студента «Використання ресурсів тваринного світу». Метою дисципліни є формування у студентів уявлення про основні теоретичні засади сучасних напрямків введення мисливського і рибного господарства, у тому числі промислового рибальства, ознайомлення студентів з основами мисливського законодавства України, методами обліку чисельності мисливських тварин та відстеження динаміки основних популяційних показників, а також з правовими аспектами раціонального використання тваринних ресурсів. Наведений у рекомендаціях тематичний план лекцій з переліком основних питань, які мають бути розглянуті під час лекційних зянять з дисципліни, покликаний структурувати та систематизувати теоретичні знання, які студенти отримують у результаті опанування даного курсу. У глосарії зібрані всі основні терміни та поняття, які застосовуються під час викладання дисципліни та необхідні для успішного засвоєння лекційного матеріалу студентами. У рамках дисципліни передбачено виконання практичних завдань з використанням знань з законодавства стосовно тваринного світу, використання його ресурсів, бонітування мисливських угідь, визначення оптимальної чисельності мисливських тварин, ємності мисливського господарства, знання основ мисливського собаківництва. У рекомендаціях наведено глосарій основних термінів, які використовуються під час викладання дисципліни, зразки завдань для самостійного виконання студентами з прикладами їх вирішення і контрольними питаннями та перелік тем для підготовки студентами самостійних доповідей. Виконання практичних завдань передбачає зв’язок з такими дисциплінами як «Біологія», «Загальна екологія та неоекологія», «Екологія тварин», «Популяційна екологія», «Ландшафтна екологія», «Картографічні методи в екології». Результатом виконання завдань має бути набуття навичок самостійно виконувати розрахункові роботи по веденню мисливського господарства та використанню ресурсів тваринного світу (визначати якість мисливських угідь та розраховувати оптимальну чисельність і щільність мисливських видів тварин, ємність мисливського господарства), а також планувати та виконувати дослідження в галузі використання ресурсів тваринного світу. Видання призначене для студентів ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які навчаються за освітньою програмою «Екологія» першого (бакалаврського) освітнього рівня. 5 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ Тема 1. Вступ. Використання ресурсів тваринного світу – основні поняття та прикладні аспекти Коли людина почала використовувати тваринні ресурси? Для яких цілей використовують тваринні ресурси? Для яких цілей використовують тварин? Що таке ресурси тваринного світу? Тема 2. Охорона тваринного світу. Історія мисливства. Законодавство та регулювання у галузі полювання та ведення мисливського господарства в Україні. Державний мисливський фонд України Бернська Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats). Інтродукція. Реінтродукція. Акліматизація. Реакліматизація. Історія становлення полювання і мисливського господарства. Мисливствознавство. Законодавство про мисливське господарство України. Компетенція державних та громадських організацій у сфері мисливського господарства України. Мисливські угіддя. Мисливське господарство. Державний мисливський фонд України. Основні причини, що стримують розвиток мисливського господарства в Україні. Тема 3. Підходи і принципи ведення мисливського упорядкування Мисливське упорядкування. Проектування мисливських господарств. Господарсько-технічний поділ території мисливських угідь. Тривалість та сезонність упорядкування. Інвентаризація мисливських угідь. Правові засади ведення мисливського господарства в Україні. Тема 4. Методи упорядкування мисливських угідь. Районування та бонітування Методи упорядкування мисливських угідь. Категорії складності (розряди) робіт з мисливського упорядкування. Лісомисливське районування України. Бонітування. Тема 5. Ємність мисливських угідь Вплив різних факторів на популяції мисливських тварин. Ємність та продуктивність мисливських угідь. Кормова ємність. Тема 6. Методи обліку чисельності мисливських тварин Облік чисельності мисливських тварин. Методика і методологія. Зимовий облік по слідах або прогону тварин. Весняні обліки пернатої дичини. Літньо-осінній облік виводків пернатої дичини на стрічкових пробах з визначенням середнього розміру виводка. Облік птахів за зустрічами на маршрутах. Осінній облік оленів. Авіаційний облік копитних. Комплексний еколого-статистичний облік бобрів. Облік тварин за їх екскрементами. Обліки 6 тварин за їх потраплянням у знаряддя лову. Анкетне опитування про здобич. Метод відносного опитувально-анкетного обліку чисельності тварин. Тема 7. Регулювання чисельності тварин та норми добування Регулювання чисельності диких тварин. Відстріл тварин. Визначення розміру використання тваринного світу і норм відстрілу. Тема 8. Мисливство та полювання Право на полювання. Різновиди полювання. Способи полювання. Документи на право полювання. Дозволи на добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду. Терміни полювання. Тема 9. Заборони та відповідальність за порушення у галузі полювання та ведення мисливського господарства в Україні Полювання без належного на те дозволу. Полювання в заборонених для цього місцях. Полювання у заборонений час. Полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами. Допускання собак у мисливські угіддя без нагляду. Полювання з порушенням установленого для певної території порядку здійснення полювання. Полювання на заборонених для добування тварин. Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання. Тема 10. Мисливська зброя Вогнепальна мисливська зброя: нарізна та її різновиди, гладкоствольна та її різновиди, комбінована та її різновиди. Калібр зброї. Мисливські набої. Власне мисливська та промислова зброя. Вимоги до мисливської зброї. Правила поводження з вогнепальною мисливською зброєю. Холодна зброя. Полювання з рогатиною. Механічна метальна зброя (лук, арбалет, рушниця для підводного полювання). Полювання з луком в Україні. Тема 11. Фауністичне (зоогеографічне) районування. Особливості мисливської галузі в різних частинах світу Мисливство як одна з форм природокористування. Фауністичне (зоогеографічне) районування суходолу та Світового океану. Особливості мисливської галузі в різних частинах світу: Європа (Франція, Італія, Велика Британія, Данія, Швейцарія, Німеччина, країни Скандинавії, Польща), Азія (Непал, Пакистан, Китай), Північна Америка (США, Канада), Південна Америка (Бразилія, Аргентина, Болівія, Чилі, Парагвай, Еквадор, Колумбія), Африка, Австралія та Океанія (Нова Зеландія, Австралія, Тасманія). Тема 12. Використання тварин на полюванні. Ловчі тварини Ловчі тварини: ловчі звірі й ловчі птахи. Мисливські породи собак: групи гончих собак, хортів, тер’єрів, дашхайндів чи такс, лягавих, ретриверів, група 7 мисливських собак примітивного типу. Використання інших звірів для полювання. Полювання з гепардом. Ловчі птахи: види, «ціна» питання, юридична складова. Соколине полювання, спорядження для такого полювання. Полювання з соколиними, яструбиними та іншими денними хижими птахами. Використання інших птахів на полюванні та риболовлі. Риболовля з бакланом або укай. Тема 13. Мисливські тварини. Види, занесені до Червоної книги України Мисливські тварини: звірі та перната дичина. Копитні мисливські звірі: парнокопитні. Хижі мисливські звірі: крупні і дрібні хутряні звірі. Мисливські звірі: гризуни і комахоїдні. Перната дичина: водоплавна, болотна, борова (лісова), голуби, польова, гірська, пустельна. Червона книга України. Види, занесені до Червоної книги України. Тема 14. Рибне господарство та рибальство. Основні поняття. Законодавче регулювання в Україні Основні поняття рибного господарства та рибальства. Спеціальне використання водних біоресурсів. Рибне господарство. Водні біоресурси. Рибогосподарські водні об’єкти. Законодавство. Повноваження Кабінету міністрів України та Держрибагенства. Правила рибальства. Дозволи, ліміти та заборони. Аквакультура (рибництво). 8 ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНІВ Аквакультура (рибництво) – сільськогосподарська діяльність зі штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг. Діяльність у сфері аквакультури не належить до спеціального використання водних біоресурсів. Акліматизація – пристосування організмів до нових умов, у які вони потрапили природним шляхом або перенесені людиною з метою збагачення флори і фауни певних районів цінними видами. Рослини і тварини, що в нових умовах проходять усі фази розвитку і дають життєздатне потомство, вважаються акліматизованими. Аматорське та спортивне полювання – полювання, яке здійснюється фізичними особами з метою особистого споживання продукції полювання та в рекреаційних цілях. Арбалет (фр. arbalète від лат. arcuballista – «аркбаліста»), самостріл – вид зброї дальнього бою, розвиток конструкції лука, до якого додані ложе і механізм спуску, а також часто й механізм зведення. Біотехнічні заходи – комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на збереження, поліпшення умов існування та розмноження, збільшення чисельності дикої (у тому числі, мисливської) фауни, підвищення продуктивності мисливських угідь. Біотехнічні споруди – споруди створені для поліпшення умов існування, відтворення, збільшення чисельності та охорони мисливських тварин. Біотехнія – наука про активний цілеспрямований вплив людини на природні комплекси з метою поліпшення умов існування дикої фауни та збільшення ємності середовища для них; комплекс технічних і господарських заходів, спрямованих на збереження видового різноманіття диких тварин. Бонітет лісу – показник деревної продуктивності лісу залежно від ґрунтових умов. За продуктивністю лісостани поділяють на 5 класів бонітету, що позначаються римськими цифрами. Бонітет дає сумарну оцінку умовам існування в господарстві якогось одного виду; визначає можливу продуктивність лісових угідь. Бонітування мисливських угідь (господарства, єгерського обходу, урочища тощо) – узагальнена комплексна оцінка їх якості/придатності для мисливської фауни за кормовими, захисними та іншими умовами. 15 Мисливські споруди – споруди, необхідні для ведення мисливського господарства та здійснення полювання: зупинкові пункти для мисливців, пункти тренування мисливців, вежі для добування мисливських тварин, місця зберігання кормів, техніки тощо. Мисливські тварини – дикі звірі та птахи, що можуть бути об’єктами полювання. Мисливські трофеї – здобута шляхом полювання туша тварини або частина туші – роги, череп, ікла, шкіра тощо. Повинні бути оброблені й оформлені відповідно до спеціальних вимог; використовуються у наукових, естетичних, культурних та освітніх цілях. Мисливські угіддя – земельні площі (ліси, поля, луки) та акваторії, де водяться мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства та здійснення полювання або на яких ведеться мисливське господарство та здійснюється полювання з метою їх раціонального використання та відтворення. На сьогодні майже 80% земельного фонду України використовується як мисливські угіддя. Мисливський вольєр – відгороджена частина мисливських угідь, призначена для утримання, розведення та використання мисливських тварин у напіввільних умовах. Нарізна зброя – артилерійські установки (гармати, гаубиці та ін.) і стрілецька зброя (гвинтівки, пістолети, автомати та ін.), у каналі люфи (ствола) яких є наріз (ґвинтові канавки) для додання снаряду (кулі) обертального руху, забезпечення стійкості в повітрі, підвищення дальності і купчастої стрільби. Форма нарізів може бути різна, у тому числі прямокутна, трапецієподібна, скруглена, сегментна, полігональна тощо. Нарізна мисливська зброя – стрілецька зброя (штуцера, гвинтівки та карабіни), яка призначається для стрільби кулею з великою точністю й іноді на значні відстані по великій птиці, звірам середнього і великого розміру. Незаконне рибальство – рибальська діяльність, яка здійснюється: риболовними суднами у водах під юрисдикцією держави без дозволу цієї держави або з порушенням її законів чи регламентів; риболовними суднами під прапором держав, які є договірними сторонами міжнародних регіональних рибогосподарських організацій, що здійснюють промисел з порушенням заходів щодо збереження та управління, ухвалених цими організаціями, або відповідних положень міжнародного права; риболовними суднами з порушенням національного законодавства або міжнародно-правових зобов’язань, включаючи зобов’язання держав, що співпрацюють у рамках міжнародних регіональних рибогосподарських організацій. Незаконно добута продукція полювання – дика тварина чи її частина, добута (відловлена) чи набута будь-яким іншим шляхом з порушенням вимог Закону 16 України «Про мисливське господарство та полювання» чи інших нормативноправових актів, прийнятих відповідно до нього, що регулюють відносини у сфері користування природними ресурсами України. Норма відстрілу – установлена кількість певних видів мисливських тварин, дозволена для добування одним мисливцем за визначений строк полювання. Об’єкти аквакультури – гідробіонти, що використовуються з метою розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури. Об’єкти промислу (промислового рибальства) – водні біоресурси певного виду та біологічного стану, щодо яких здійснюється промисел, вилов, добування, збирання. Об’єкти тваринного світу – дикі тварини – хордові, у тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо). Облавне полювання – колективне полювання з нагоничами, під час якого вони виганяють (злякують) тварин (іноді птахів) на місця, де стоять мисливці. Оптимальна ємність мисливського господарства (мисливських угідь) – загальна кількість усіх видів диких мисливських тварин у мисливському господарстві, розрахована за видами на основі оптимальної чисельності, якості та площі угідь господарства; утримання якої дає змогу найбільш раціонально використовувати кормові та інші властивості мисливських угідь на певній території. Оптимальна структура популяції – вікове і статеве співвідношення та просторове розміщення особин конкретного виду тварин, яке забезпечує нормальне відтворення популяції. Оптимальна чисельність мисливських тварин – максимальна кількість особин конкретного виду мисливських тварин (з урахуванням їх статевого та вікового складу) на 1000 га угідь, при якій у мисливських угіддях на певній території забезпечується їх нормальне існування без виснаження кормових ресурсів і заподіяння шкоди лісовому, сільському та іншому господарству, а також без створення загрози життю та здоров’ю людини. Оптимальна щільність мисливських тварин – оптимальна чисельність мисливських тварин, яка розрахована на 1000 га мисливських угідь. Основні задачі мисливствознавства – організація мисливського господарства, охорона, збагачення і раціональне використання мисливської фауни, вивчення динаміки популяцій мисливських тварин, особливостей їх 17 біології, процесів відтворення чисельності, акліматизації, ролі в біогеоценозах у конкретних умовах існування. Охорона водних біоресурсів – система правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, поліпшення умов існування, відтворення і раціонального використання водних біоресурсів, забезпечення виконання юридичними і фізичними особами вимог законодавства. Охорона тваринного світу – система правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об’єктів тваринного світу. Патронташ (нім. patronentasche – «патронна сумка»), ладівниця, набійниця – спорядження для носіння патронів з окремими комірками для кожного з них. Перната дичина – уся сукупність мисливсько-промислових птахів. Серед пернатої дичини розрізняють такі підтипи: 1) болотна дичина – птахи, які дотримуються боліт: баранці звичайний (Gallinago gallinago), великий (Gallinago media) та малий (Lymnocryptes minimus), брижач (Philomachus pugnax) та інші кулики, погонич звичайний (Porzana porzana), деркач (Crex crex); 2) борова дичина – у більшості перната дичина, яка перебуває в хвойних борах, лісі. Це – орябок (Tetrastes bonasia), глушець (Tetrao urogallus), тетерук (Tetrao tetrix), серед куликів – слуква (Scolopax rusticola), припутень (Columba palumbus), голуб-синяк (Columba oenas); 3) місцева дичина – мисливсько-промислові птахи, які осіло мешкають у певній місцевості – наприклад, куріпка сіра (Perdix perdix); з пролітних – ті, які залишаються на гніздування – різні види річкових качок, лиска (Fulica atra), курочка водяна (Gallinula chloropus) тощо. Підводне полювання – вид любительского рибальства, що здійснюється у порядку загального та спеціального використання водних біоресурсів шляхом вільного пірнання (без застосування автономних дихальних пристроїв) у водний об’єкт; процес вистежування, переслідування і добування водних біоресурсів (риби), шляхом спостереження з поверхні води, пірнання на затримці дихання і здійснення пострілу з підводної рушниці чи застосування гарпуна. Екіпірування такого мисливця складають ласти, маска, дихальна трубка, гідрокостюм (плавальний костюм – якщо дозволяє температура води), баластні вантажі, підводна рушниця (гарпун), буксируваний буй. Полювання – вид спеціального використання тваринного світу, сукупність дій людини, спрямованих на пошук, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин (диких звірів і птахів), що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних 18 умовах у межах мисливських угідь. Це одна з найдавніших галузей виробництва, діяльності людини. Правила полювання – нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи та засоби полювання, допустимі до здобування види мисливських тварин, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування мисливськими угіддями та навантаження на них. Правила рибальства (встановлені відповідними Наказами Держкомрибгоспу та Мінагрополітики України) – нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, типи, розміри, технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними об’єктами та навантаження на них. Прогноз допустимого вилову – можливий обсяг вилову водних біоресурсів у рибогосподарському водному об’єкті або районі промислу на промисловий сезон, що визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, на підставі науково-біологічних обґрунтувань та може змінюватися (уточнюватися) під час здійснення промислу на основі результатів нових наукових досліджень про стан запасів водних біоресурсів. Продукція полювання – добуті шляхом полювання або придбані (набуті) будь-яким іншим шляхом туші мисливських тварин, їх частини (м’ясо, субпродукти, шкури, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини. Промислове полювання – вид полювання, яке здійснюється юридичними особами та індивідуальними підприємцями з метою заготівлі, виробництва та продажу продукції полювання; слугує для того, щоб скористатися продуктами тваринного походження (м’ясо, жир, хутро, шкіра, кістки, роги, пух, пір’я та інші). Також його метою може бути знищення небезпечних, шкідливих або надмірно численних тварин. Промислове рибальство (промисел) – вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива, води, тари, продовольства для функціонування суден флоту рибної промисловості та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами юрисдикції України. Пропускна спроможність мисливського господарства – кількість днів, що відводяться протягом сезону чи року для полювання на конкретний вид мисливської фауни без шкоди для нормального відтворення популяції. 19 Розраховується на основі матеріалів обліку чисельності виду, індивідуальних норм добування дичини одним мисливцем за один день полювання. Псове полювання – вид полювання, яке полягає в цькуванні та лові мисливських звірів (у першу чергу вовка, лисиці та зайця) хортами без застосування інших засобів полювання, але переважно верхи на конях. Птахи для полювання (мисливські, ловчі) – хижі птахи (беркут (Aquila chrysaetos), соколи (рід Falco), яструби (рід Accipiter) та інші), які використовуються для спортивного і промислового полювання на звіра і птицю. Район промислу – рибогосподарський водний об’єкт (його частина), у якому проводиться промисел водних біоресурсів. Регулювання чисельності мисливських тварин – вилучення (відстріл та відлов) диких тварин, що перебувають у стані природної волі, за умови, що їх чисельність на конкретній території загрожує життю та здоров’ю людей, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів, загрожує існуванню інших видів диких тварин. Реінтродукція – переселення тварин чи рослин на території, де вони раніше існували, але з різних причин повністю зникли. Це один зі шляхів збереження виду в межах природного ареалу. Реміза – природний чи штучно створений біотоп, який слугує для притулку диким тваринам. Ресурси тваринного світу – це сукупність усіх особин всіх видів диких тварин (ссавців, плазунів, земноводних, птахів, риб, молюсків, комах та інших безхребетних), що населяють певне середовище або територію і перебувають у стані природної волі. Це мисливсько-промислові ресурси, які прямо або опосередковано використовуються для потреб людини. Рибальство – добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах). Рибне господарство – галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості. Рибницьке господарство – єдиний майновий комплекс, до складу якого входить рибогосподарська технологічна водойма або їх комплекс, гідротехнічні споруди, інші споруди (пристрої), будівлі, устаткування, інвентар тощо, земельні ділянки, що призначений для розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури. 20 Рибогосподарська діяльність – діяльність юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, пов’язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо. Рибогосподарський водний об’єкт (його частина) – водний об’єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства. Рибогосподарські водні об’єкти за межами юрисдикції України – виключні (морські) економічні зони іноземних держав, конвенційні райони та відкрите море, в яких вилучення (добування, вилов, збирання) водних біоресурсів здійснюється відповідно до вимог законодавства прибережних держав та міжнародних договорів України. Риболовне судно – спеціалізоване судно, обладнане для здійснення промислового рибальства та дослідного вилову, каботажного плавання, навчальне або інше спеціалізоване судно, що використовується для здійснення рибогосподарської діяльності, охорони водних біоресурсів, у тому числі судно для приймання, переробки, перевантаження, транспортування, зберігання уловів водних біоресурсів і продуктів їх переробки, а також для постачання палива, води, продовольства, тари та інших матеріалів. Рогатина – різновид списа з довгим та широким вістрям; ніж, насаджений на довге древко. Використовувалась як бойова (у середньовіччі) та мисливська (аж до XX ст.) зброя. Мисливська рогатина використовувалась для полювання на великих звірів (кабанів, ведмедів). Слово «рогатина» походить від слова «ріг», бо вістря первісних рогатин робилися з рога. Розпорядник полювання – працівник користувача мисливських угідь, який уповноважений на охорону мисливських угідь та здійснює керівництво процесом і контролює виконання правил проведення полювання, правил безпеки при користуванні зброєю на всіх етапах проведення полювання. Рушниця (від чеськ. ručnice), заст. ґвер (від нім. gewehr) – у сучасному вузькому значенні – довгоствольна стрілецька зброя, призначена для утримання та управління при стрільбі двома руками з упором прикладу в плече, гладкоствольна чи комбінована (з гладкими і нарізними стволами), що стріляє кулею або шротом (дробом). До відносно недавнього часу (початок XX ст.) «рушниця» в широкому сенсі означала будь-яку довгоствольну ручну зброю, включаючи нарізну і автоматичну. Ручна, переважно гладкоствольна вогнепальна або пневматична зброя. Рушнична картеч – великий дріб для мисливських рушниць, діаметром від 5,25 до 10 мм, призначена для ураження великого звіра (вовк, сарна, кабан) на відстанях 30-70 м. 21 Рушничне полювання – полювання із застосуванням вогнепальної зброї у широкому розумінні. Рушничним полюванням добувають основну кількість хутрових і копитних звірів, лісових і водоплавних птахів. Самоловне полювання – полювання із застосуванням різноманітних самоловних пристроїв (капкани, пастки, петлі, самостріли, ловчі ями) без застосування вогнепальної зброї. В Україні такі знаряддя та способи зараз належать до заборонених згідно Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Сезон полювання – період року (конкретна дата початку та закінчення), протягом якого дозволяється полювання на певні види мисливських тварин. Соколине полювання – різновид полювання з використанням приручених хижих птахів переважно з ряду Соколоподібні (родини Соколові і Яструбові) для ловіння здобичі. Спортивне чи промислове полювання з птахами називають соколярством чи сокольництвом, а таких мисливців, відповідно, соколярами чи сокольниками. Спеціальне використання об’єктів тваринного світу – усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об’єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) з природного середовища. Спеціальне товарне рибне господарство – діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об’єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Спортивне рибальство – вид любительського рибальства, що здійснюється у порядку загального використання та спеціального використання водних біоресурсів, з установленням певних вимог до проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів. Способи полювання – з самоловами, з рушницями, індивідуальне, групове і колективне, облавне з нагоничами, з веж, з луками, арбалетами, з собаками, з ловчими птахами. Стація перебування – мисливські угіддя, які придатні для перебування і відтворення певного виду мисливських тварин. Строки полювання – конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня. Суб’єкт рибного господарства – юридична чи фізична особа – підприємець, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства. 22 Темний період доби – період доби, що починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця. Тип мисливських угідь – це ділянки території (в першу чергу зважаючи на рослинний покрив) з подібними або рівноцінними умовами мешкання мисливських тварин, які за умови певного господарського використання мають однорідний склад та щільність тварин, а також вимагають однакових мисливськогосподарських заходів. Тип мисливських угідь має дві основні ознаки: кормову продуктивність і ступінь захищеності для певного виду тварин. Тип є основною та найменшою типологічною категорією при інвентаризації мисливських угідь. Трофеї мисливські – здобуті мисливцями переможені ними звірі або частини звірів – шкіра, голови, роги, ікла, бивні тощо. Трофейне полювання – вид спортивного полювання, коли метою здобуття мисливської тварини є придбання трофея – великих рогів, шкіри, голови тварини тощо. Трофейний лист – документ, що видається мисливцю користувачем мисливських угідь, який засвідчує законність добування мисливського трофею та право власності на цей мисливський трофей. Українське товариство мисливців та рибалок (УТМР) – всеукраїнська громадська (неурядова) організація з уже понад 100-річним досвідом роботи в галузі мисливського господарства, яка об’єднує 280,9 тис. мисливців та рибалок; один з найбільших користувачів мисливських угідь в Україні (78,5% площі угідь). Улов – сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах. Упорядкування мисливських угідь – науково обґрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин певного господарства або окремого регіону, розроблення (з урахуванням природних та економічних умов) режиму ведення мисливського господарства з визначенням заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану угідь. Успішність полювання – співвідношення чисельності дозволеної до відстрілу дичини до чисельності фактично здобутої дичини. Утримання мисливських тварин у напіввільних умовах – утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, у яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя. 23 Утримання мисливських тварин у неволі – утримання мисливських тварин у відповідних спорудах, де вони не мають можливості живитися природними кормами та самостійно виходити за межі таких споруд. Фауністичне (зоогеографічне) районування суходолу та Світового океану – поділ поверхні Землі й окремих її територій і акваторій на природні регіони, що відрізняються рангом, ступенем ендемізму, особливостями історичного розвитку і розселення їхніх фаун. Фотополювання (англ. wildlife photography) – вид фотографії, об’єктом зйомки в якому є птахи, звірі, комахи та інші тварини, що перебувають у природних умовах. Холодна зброя, або біла зброя – предмет, спеціально виготовлений для завдання тілесних ушкоджень і призначений для нападу та активного захисту в рукопашному бою, у тому числі застосовується в мисливстві. Штуцер – одноствольна або двоствольна рушниця (рідше з більшою кількістю стволів) звичайно зі стволами, які при відкриванні опускаються (типу дробовикапереломки) і довжиною 620-720 мм. 24 В Україні правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, взаємовідносини з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, використання та відтворення тваринного світу провадяться на основі Законів України «Про тваринний світ» (1993), «Про охорону навколишнього природного середовища» (1989), «Про мисливське господарство та полювання» (2000) та інших законодавчих документів. Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Органам місцевого самоврядування цим Законом та іншими законами України можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері державного регулювання мисливського господарства та полювання. В Україні основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб'єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об'єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі визначає Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (2012). Державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації. Правове регулювання відносин у відкритому морі, конвенційних районах та економічних зонах іноземних держав здійснюється відповідно до міжнародних договорів України. 31 Розв’язок: Побудуємо таблицю та занесемо туди відповідні класи бонітету для вказаних видів (табл. 3). Примітка: Відомо, що мисливське господарство «Сарна» знаходиться в Поліській зоні України. Тому бонітет всіх мисливських тварин визначаємо як для Поліської зони, але для фазана беремо дані з іншої зони – степової (північної) зони. У випадку підтипу мисливських угідь «середньовікові» був самостійно обраний варіант з підліском. Таблиця 3. Бонітет видів мисливських тварин мисливського господарства «Сарна» Пло ща, га Тип мисливсь кого угіддя Підтип, вид мисливських угідь Клас бонітету Лось Козуля Кабан Заєць Фазан 10 тис. га Мішаний ліс Молодняки 1-го віку, 25% 1 1 2 1 3 Молодняки 2-го віку з підліском, 25% 1 2 2 2 3 Стиглі без підліску, 50 % 4 4 4 4 4 Середнє значення 2 2,3 2,7 2,3 3,3 5 тис. га Хвойний ліс з переважан ням ялиці та модрини Стиглі з підліском, 75% 2 3 4 4 3 Середньовікові з підліском (обрано самостійно), 20% 1 2 2 2 3 Рідколісся, 5% 4 4 4 3 3 Середнє значення 2,3 3 3,3 3 3 3 тис. га Болота на 5% зарослі чагарниками – 25% 4 4 4 5 4 на 15% зарослі чагарниками – 15% 32 Продовження Таблиці 3 на 35% зарослі чагарниками – 50% 2 2 2 3 2 на 80% зарослі чагарниками – 10% Середнє значення 3 3 3 4 3 1 тис. га Водойми Чисті, 25% 5 5 5 5 5 Заросли багаторічною трав’янистою рослинністю, 75% 5 5 5 5 5 Середнє значення 5 5 5 5 5 1 тис. га Орні землі Рілля та сади, 10% 5 2 2 2 4 Сільськогосподарсь кі культури з рідкою мережею лісосмуг 5 4 4 3 4 Середнє значення 5 3 3 2,5 4 Далі згідно формули розраховуємо середній показник цінності мисливських угідь для кожного виду мисливських тварин: Розрахунок середнього класу бонітету/середнього показника цінності угідь (СПЦ) проводять за формулою: СПЦ = IS(I) + IIS(II) + IIIS(III) + IVS(IV) + VS(V), де S(заг.) СПЦ – середній показник цінності угідь (середній клас бонітету); I-V – класи бонітету; S(I)-S(V) – площі відповідних класів бонітету; S(заг.) – загальна площа мисливського господарства. Лось: 1 бонітет (2500 га + 2500 га + 1000 га = 6000 га) 2 бонітет (3750 га + 1500 га +300 га = 5550 га) 3 бонітет ( - ) 4 бонітет (5000 га + 250 га + 750 га + 450 га = 6450 га) 5 бонітет (2000 га) 33 СПЦ = ((6000 га × 1) + (5550 га × 2) + (6450 га × 4) + (2000 га × 5)) / 20000 га = 2,6 Козуля: 1 бонітет (2500 га) 2 бонітет (2500 га + 1000 га + 1500 га + 300 га + 100 га = 5400 га) 3 бонітет (3750 га) 4 бонітет (5000 га + 250 га + 750 га + 450 га + 900 га = 7350 га) 5 бонітет (1000 га) СПЦ = ((2500 га × 1) + (5400 га × 2) + (3750 га × 3) + (7350 га × 4) + (1000 га × 5 )) / 20000 га = 2,9 Кабан: 1 бонітет ( - ) 2 бонітет (5000 га + 1000 га + 100 га = 6100 га) 3 бонітет ( - ) 4 бонітет (5000 га + 4000 га + 1200 га + 1800 га + 900 га = 12900 га) 5 бонітет (1000 га) СПЦ = ((6100 га × 2) + (12900 га × 4) + (1000 га × 5)) / 20000 га = 3,4 Заєць: 1 бонітет (2500 га) 2 бонітет (2500 га + 1000 га + 100 га = 3600 га) 3 бонітет (250 га + 1800 га + 900 га = 2950 га) 4 бонітет (5000 га + 3750 га = 8750 га) 5 бонітет (1200 га + 1000 га = 2200 га) СПЦ = ((2500 га × 1) + (3600 га × 2) + (2950 га × 3) + (8750 га × 4) + (2200 га × 5)) / 20000 = 3,2 Фазан: 1 бонітет ( - ) 2 бонітет (1800 га) 3 бонітет (5000 га + 5000 га = 10000 га) 4 бонітет (5000 га + 1200 га + 1000 га = 7200 га) 5 бонітет (1000 га) СПЦ = ((1800 га × 2) + (10000 га × 3) + (7200 га × 4) + (1000 га × 5)) / 20000 = 3,4 Пояснення: 1) 25% – 2500 га; 50% – 5000 га; 75% – 7500 га для 10 тис. га мішаного лісу; 2) 75% – 3750 га; 20% – 1000 га; 5% – 250 га; 80% – 4000 га; 95% – 4750 га для 5 тис. га хвойного лісу з переважанням ялиці та модрини; 3) 25% – 750 га; 15% – 450 га; 70% – 1200 га; 50% – 1500 га; 10% – 300 га; 60% – 1800 га для 3 тис. га болота; 4) 25% – 250 га; 75% – 750 га для 1 тис. га водойм; 5) 10% – 100 га; 30% – 300 га для 1 тис. га орних земель. 34 Розраховані середні класи бонітету/середні показники цінності мисливських угідь для вищевказаних видів тварин заносимо у табл. 4. Таблиця 4. Середній клас бонітету/середній показник цінності (СПЦ) мисливських угідь мисливського господарства «Сарна» для кожного виду мисливських тварин Вид тварин Середній клас бонітету/середній показник цінності (СПЦ) Лось 2,6 Козуля 2,9 Кабан 3,4 Заєць 3,2 Фазан 3,4 2) Визначити оптимальну чисельність для популяцій кожного виду на території мисливського господарства. Згідно табличних даних, визначаємо щільність для популяцій кожного виду на 1000 га території мисливського господарства за наступною формулою: ОЧП = щільність × загальну площу (20 тис. га) Лось: СПЦ = 2,6, оптимальна щільність = 5,1 (гол/1000 га); ОЧП = 5,1 × 20 = 102 гол Козуля: СПЦ = 2,9, оптимальна щільність = 23 (гол/1000 га); ОЧП = 23 × 20 = 460 гол Кабан: СПЦ = 3,4, оптимальна щільність = 3,2 (гол/1000 га); ОЧП =3,2 × 20 = 64 гол Заєць: СПЦ = 3,2, оптимальна щільність = 23 (гол/1000 га); ОЧП =23 × 20 = 460 гол Фазан: СПЦ = 3,4, оптимальна щільність = 70 (гол/1000 га); ОЧП = 70 × 20 = 1400 гол Відповідь: 1. Бонітет угідь мисливського господарства «Сарна» для видів мисливських тварин наведено у табл. 3, середній клас бонітету/середній показник цінності угідь (СПЦ) для видів мисливських тварин наведено у табл. 4. 2. Оптимальна чисельність популяцій (ОЧП) кожного виду на території мисливського господарства становить: 64 гол – кабан; 102 гол – лось; 460 гол – козуля та заєць; 1400 гол – фазан. Як бачимо, у господарстві 35 найменшою буде кількість кабанів (64 гол), а найбільшою – фазанів (1400 гол). Контрольні питання 1) Які категорії мисливських угідь виділяють? 2) Що таке бонітування мисливських угідь? 3) Що таке клас бонітету мисливських угідь? Скільки класів бонітету виділяють? 4) Для чого здійснюють бонітування мисливських угідь? 5) Які чинники впливають на якість мисливських угідь? 6) Які види мисливських господарств ви знаєте? Завдання «Мисливське собаківництво» Мета роботи: ознайомитись з основними породами мисливських собак. Навчитися визначати необхідність використання окремих груп собак для різних видів полювання і за різних умов проведення полювання. Завдання: Охарактеризуйте біологію та мисливські якості представників мисливських собак групи гончі. Охарактеризуйте біологію та мисливські якості представників мисливських собак групи хорти. Охарактеризуйте біологію та мисливські якості представників мисливських собак групи тер’єри. Охарактеризуйте біологію та мисливські якості представників мисливських собак групи дашхайндів чи такс. Охарактеризуйте біологію та мисливські якості представників мисливських собак групи лягаві. Охарактеризуйте біологію та мисливські якості представників мисливських собак групи ретривери. Охарактеризуйте біологію та мисливські якості представників мисливських собак групи собак примітивного типу (у першу чергу лайок). Виконання: Для виконання завдання використовуйте матеріали відповідної лекції «Використання тварин на полюванні» та відповідні розділи підручників, а також матеріали інтернет-джерела «Кінологічна спілка України», де подано класифікацію порід собак (у тому числі мисливських) згідно Міжнародної кінологічної федерації: https://uku.com.ua/plem_work/breed_fci/index.html Контрольні питання 36 1) Що таке мисливське собаківництво? Які його функції? 2) Які групи мисливських собак ви знаєте? 3) Які особливості застосування на полюванні для кожної групи порід мисливських собак? 4) Розкрийте суть терміну «підрушничні собаки»? 5) Чому виділяють таку групу, як мисливські собаки примітивного типу? 6) Яке застосування собак у життєдіяльності людини (крім мисливства) ви знаєте? 37 ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНИХ ДОПОВІДЕЙ СТУДЕНТІВ Блок №1 1. Мисливство, полювання та рибальство Великої Британії 2. Мисливство, полювання та рибальство в Австрії 3. Мисливство, полювання та рибальство в Іспанії 4. Мисливство, полювання та рибальство в Італії 5. Мисливство, полювання та рибальство в Канаді 6. Мисливство, полювання та рибальство в Монголії 7. Мисливство, полювання та рибальство в Непалі 8. Мисливство, полювання та рибальство в Німеччині 9. Мисливство, полювання та рибальство в Норвегії 10. Мисливство, полювання та рибальство в США 11. Мисливство, полювання та рибальство в Фінляндії 12. Мисливство, полювання та рибальство в Японії 13. Мисливство, полювання та рибальство на Африканському континенті Блок №2 1. Інтродукція візона річкового в Україні 2. Інтродукція єнота уссурійського в Україні 3. Інтродукція кеклика азійського у Гірському Криму 4. Інтродукція коней Пржевальського у Зоні відчуження ЧАЕС 5. Інтродукція лані європейської в Україні 6. Інтродукція муфлона в Україні 7. Інтродукція оленя японського в Україні / або в Європі 8. Інтродукція ондатри в Україні 9. Інтродукція фазана звичайного в Україні 10. Інтродукція різних видів риб в Україні як об’єктів рибництва (можна підготувати доповіді по окремих видах) 11. Реакліматизація бобра в Україні 12. Реінтродукція зубра в Україні / або в Європі 13. Особливості появи рапани у Чорному морі, її промислове значення Підготовка доповіді включає в себе самостійний пошук інформації з обраної теми, оформлення доповіді у вигляді мультимедійної презентації та реферату. Презентацію за темою доповіді студент представляє на семінарському занятті та захищає її, відповідаючи на поставлені питання; реферат здає на перевірку викладачу. Оцінка за доповідь включає в себе оцінку за представлення мультимедійної презентації і за відповіді на поставлені питання, а також оцінку за повноту підготованого реферату. 38 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Бондаренко В. Д., Делеган І. В., Кьогалмі Т., Татаринов К. А. Мисливська зброя, полювання, ведення мисливського господарства. Київ : НМК ВО, 1993. 120 с. 2. Бондаренко В. Д., Делеган І. В., Соловій І. П., Рудишин М. П. Облік диких тварин. Львів : УкрДЛТУ, 1989. 66 с. 3. Бондаренко В. Д., Делеган І. В., Татаринов К. А. та ін. Мисливствознавство. навчальний посібник. Київ : НМК ВО, 1993. 200 с. 4. Делеган І. В., Делеган І. І., Делеган І. І. Біологія лісових птахів і звірів. Львів : Поллі, 2005. 600 с. 5. Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» : Закон від 21.02.2006 №3447-IV. База даних «Законодавство України»/ВР України. Редакція від 15.11.2024 URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text (дата звернення 15.01.2025) 6. Закон України «Про мисливське господарство та полювання» : Закон від 22.02.2000 №1478-III. База даних «Законодавство України»/ВР України. Редакція від 15.11.2024 URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#Text (дата звернення 15.01.2025) 7. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» : Закон від 25.06.1991 №1264-XII. База даних «Законодавство України»/ВР України. Редакція від 15.11.2024 URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text (дата звернення 15.01.2025) 8. Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» : Закон від 08.07.2011 №3677-VI. База даних «Законодавство України»/ВР України. Редакція від 15.11.2024 URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17#Text (дата звернення 15.01.2025) 9. Закон України «Про тваринний світ» : Закон від 13.12.2001 №2894-III. База даних «Законодавство України»/ВР України. Редакція від 15.11.2024 URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#Text (дата звернення 15.01.2025) 10. Наказ Державного комітету лісового господарства України «Про затвердження Порядку проведення упорядкування мисливських угідь» : Наказ від 21.06.2001 №56. База даних «Законодавство України/ВР України. Редакція від 10.05.2023 URL:https://ips.ligazakon.net/document/REG5962?an=6223 (дата звернення 15.01.2025) 11. Настанова з упорядкування мисливських угідь. Київ : Держкомлісгосп України, 2002. 113 с. 39 12. Новіцький Р. О., Домніч В. І. Основи мисливствознавства : Навч. посібник. Дніпро : Артлогос, 2011. 72 с. 13. Рудишин М. П., Мурський Г. М., Татаринов К. А. та iн. Рацiональне ведення мисливського господарства. Львів : Каменяр, 1987. 182 с. 14. Хоєцький П. Б. Практикум з мисливствознавства. Львів : Сполом, 2007. 64 с. 15. Царик Й. В. Популяційна екологія. Керування популяціями. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. 100 с. 16. Червона книга України. Тваринний світ URL:https://redbook-ua.org/ (дата звернення 15.01.2025) 17. Шуміло О. М., Бригадир І. В., Зуєв В. А. та ін. Екологічне право України. Особлива частина : навчальний посібник для студентів вузів. МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. 2-ге вид., змін. / за заг. ред. Шуміла О.М. Харків, 2017. 384 с.