Тестові завдання з курсу «Медична біологія. Медична паразитологія». Навчально-методичні рекомендації.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННЦ «Інститут біології та медицини» _______________________________________________________ _ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ «МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ. МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ» Київ – 2023 2 Затверджено Вченою радою ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 9 від 14 березня 2023 р.). Укладач: П.Г. Балан, к.б.н., доц. Тестові завдання з курсу «Медична біологія. Медична паразитологія». Навчально-методичні рекомендації. Укладач : Балан П.Г. Київ : КНУ, 2023. – 73 с. У навчальному посібнику наведені тестові завдання, які можуть бути використані як для поточного, так і для підсумкового контролю знань з такого розділу «Медична паразитологія» курсу «Медична біологія». Ці завдання покликані допомогти студентам краще підготуватись до успішного складання тестових іспитів «Крок». Тестові завдання також можуть бути використані для контролю знань та підготовки з дисциплін «Медична біологія з основами паразитології» та «Лабораторна діагностика паразитарних інвазій» (ОПП «Лабораторна діагностика»), а також для підготовки до відповідних тестових іспитів «Крок». Видання призначене для студентів вищих закладів освіти медичного і біологічного спрямувань. Друкується в авторській редакції. © Балан П.Г. 3 ЗМІСТ І. Загальна паразитологія………………………………………………..3 ІІ. Медична протозоологія…………………………………………….. 8 ІІІ. Медична гельмінтологія…………………………………………. 27 ІV. Медична арахноентомологія………………………………….. 56 V. Рекомендована література…………………………………………72 4 І. Загальна паразитологія І.1. Дати визначення поняттю реінвазія: A. Повторне зараження організму хазяїна певним паразитом B. Потрапляння в організм паразита, який вже присутній в організмі хазяїна C. Передача паразита від організму проміжного хазяїна до організму остаточного D. Інвазування організму хазяїна за участі вектора E. Інвазування організму хазяїна паразитом, не властивим для даної природної зони І.2. Указати другу назву резервуарних хазяїв: A. Другі проміжні B. Додаткові C. Паратенічні D. Параксенні E. Дефінітивні І.3. Резервуарним хазяїном називають організм, в якому паразит: A. Розмножується тільки статевим шляхом B. Розмножується як статевим шляхом, так і нестатевим С. Розмножується тільки нестатевим шляхом D. Не розмножується, але проходить певні стадії розвитку Е. Не розмножується й не розвивається, але певний час зберігає життєздатність 5 І.4. Указати іншу назву других проміжних хазяїв: A. Резервуарні B. Додаткові C. Паратенічні D. Параксенні E. Несправжні І.5. Указати іншу назву остаточних хазяїв: A. Дефінітивні B. Додаткові C. Паратенічні D. Параксенні E. Облігатні І.6. Указати ознаки, які відрізняють механічних переносників збудників захворювань від специфічних: A. Паразити в ньому розмножуються статевим шляхом B. Паразити в ньому розмножуються нестатевим шляхом C. Паразити в ньому лише проходять певні стадії розвитку D. Паразити в ньому розмножуються лише партеногенетично E. Паразити в ньому не розмножуються і не розвиваються І.7. Визначити категорію хазяїв, в яких паразити розмножуються статевим шляхом: A. Остаточні В. Проміжні С. Паратенічні D. Резервуарні 6 Е. Додаткові І.8. Указати назву локалізації, за якої паразити в організмі звичного для себе хазяїна не знаходять оптимальних умов для росту і розвитку, тому не стають статевозрілими: A. Нормальна B. Абнормальна C. Паранормальна D. Збочена E. Етапна І.9. Назвати найбільш поширений шлях проникнення паразитів в організм людини: А. Через шкіру (перкутанно) В. При переливанні крові (гемотрансфузіонно) С. Через ротовий отвір (перорально) D. Через органи дихання Е. Статевим шляхом І.10. Паразитам кишечнику людини насамперед притаманний такий шлях поширення, як: А. Повітряно-краплинний В. Гемотрансфузійний С. Фекально-оральний D. Контактно-побутовий Е. Трансмісивний І.11. Наведіть приклад гельмінта, якому притаманна циклічна міграція в організмі хазяїна: 7 А. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides) В. Трихінела (Trichinella spiralis) С. Cтьожак широкий (Diphyllobothrium latum) D. Гострик (Enterobius vermicularis) Е. Печінковий сисун (Fasciola hepatica) І.12. Дати визначення поняттю реінвазія: A. Повторне зараження організму хазяїна певним паразитом B. Потрапляння в організм паразита, який вже присутній в організмі хазяїна C. Передача паразита від організму проміжного хазяїна до організму остаточного D. Інвазування організму хазяїна за участі вектора E. Інвазування організму хазяїна паразитом, не властивим для даної природної зони 8 ІІ. Медична протозоологія ІІ.1. При копрологічному дослідженні у працівників кав’ярні були виявлені округлі цисти, характерною ознакою яких є наявність чотирьох ядер. Імовірніше за все у цих працівників безсимптомно паразитує: A. Гіардія (лямблія; Giardia intestinalis) B. Кишкова трихомонада (Pentatrichomonas hominis) C. Балантидій (Balantidium coli) D. Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica) E. Амеба кишкова (Entamoeba coli) ІІ.2. У хворого спостерігають типову для нападу малярії клінічну картину: озноб, жар, проливний піт. Назвіть стадію малярійного плазмодія, яку найімовірніше буде виявлено в крові хворого в цей час: A. Спорозоїт B. Мерозоїт C. Оокінета D. Спороциста E. Мікроабо макрогамети ІІ.3. При огляді хворої лікар-гінеколог відмітив симптоми запалення статевих шляхів, у мазку взятому із піхви, виявлено грушоподібні клітини з шипом, від передньої частини якої відходять джгутики, наявна ундулююча мембрана. Вкажіть імовірний діагноз: A. Гіардіоз (лямбліоз) B. Кишковий трихомоноз C. Токсоплазмоз 9 D. Балантидіоз E. Урогенітальний (вагінальний) трихомоноз ІІ.4. До лікарні потрапили пацієнти зі скаргами на слабкість, болі в кишківнику, розлади травлення. Після дослідження фекалій були виявлені кулясті цисти з чотирма ядрами. Назвіть представника протозоїв, для якого характерні такі цисти: A. Амеба кишкова (Entamoeba coli) B. Балантидій (Balantidium coli) C. Амеба дизентерійна (Entamoeba histolytica) D. Акантамеба (Acanthamoeba polyphaga) E. Кишкова трихомонада (Pentatrichomonas hominis) ІІ.5. У хворого на малярiю напади лихоманки повторюються ритмічно, через кожні 24 години. Визначте збудника захворювання: A. Збудник Plasmodium knowlesi B. Збудник 4-денної малярiї (Plasmodium malariae) C. Збудник овале малярiї (Plasmodium ovale) D. Збудник вівакс малярiї (Plasmodium vivax) E. Збудник тропiчної малярії (Plasmodium falciparum) ІІ.6. Породіллі перелили кров донора, який прибув із Південної Африки. Через два тижні у реципієнта підвищилась температура до +40°С, збільшились лімфатичні вузли. Запропонуйте лабораторне дослідження, яке необхідно використати для підтвердження діагнозу малярія: A. Дослідження пунктату лімфатичних вузлів B. Підрахунок лейкоцитарної формули 16 ІІ.23. У хворого, який повернувся з поїздки в Бразилію, відзначають лихоманку, головний біль, тахікардію, збільшення лімфатичних вузлів. В крові виявлені видовжені клітини паразита, завдовжки 15-20 мкм. З анамнезу хворого стало відомо, що в готелі на нього нападали кровосисні клопи. Визначте видову приналежність паразита – збудника захворювання: A. Trypanosoma equiperdum B. Trypanosoma brucei gambiense C. Trypanosoma brucei rhodesiense D. Trypanosoma congolense E. Trypanosoma cruzi ІІ.24. Зазначити членистоногих – переносників збудників піроплазмозів (бабезіозів): A. Москіти B. Гедзі C. Мошки D. Кровосисні клопи E. Іксодові кліщі ІІ.25. Назвати вид трипаносом, який поширюють мухи цеце (рід Glossina): A. Trypanosoma brucei B. Trypanosoma equiperdum C. Trypanosoma evansi D. Trypanosoma congolense E. Trypanosoma cruzi 17 ІІ.26. Вкажіть назву виду малярійного плазмодію, для еритроцитарної стадії якого характерні великі рожево-фіолетові плями (плямистість Маурера): А. Plasmodium knowlesi B. Збудник 4-денної малярiї (Plasmodium malariae) C. Збудник овале малярiї (Plasmodium ovale) D. Збудник вівакс малярiї (Plasmodium vivax) E. Збудник тропiчної малярії (Plasmodium falciparum) ІІ.27. Назвати комах які переносять збудника вісцерального лейшманіозу: A. Комарі B. Мошки C. Мокреці D. Ґедзі E. Москіти ІІ.28. Назвіть форму дизентерійної амеби, яка має наступні морфологічні ознаки: розмір 15-20 мкм, ядро не помітне, цитоплазма містить вакуолі з клітинами бактерій, псевдоподії широкі: A. Просвітня форма (forma minuta) B. Зріла циста C. Незріла циста D. Тканинна форма (forma magna) E. Шизонт ІІ.29. Указати нетрансмісивне захворювання людини і тварин: 18 A. Піроплазмоз (бабезіоз) B. Сонна хвороба C. Трихомоноз D. Вісцеральний лейшманіоз E. Малярія ІІ.30. Указати найбільш точний метод діагностики бабезіозу людини: A. Мікропрепарати, забарвлені за Романовським-Гімзою B. ПЛР C. Дослідження сечі D. Дослідження товстої краплі крові E. Дослідження пунктату лімфатичних вузлів ІІ.31. Назвати збудника найважчої форми малярії: A. Plasmodium malariae B. Plasmodium vivax C. Plasmodium ovale D. Plasmodium falciparum E. Plasmodium knowlesi ІІ.32. Укажіть вид малярійного плазмодія, який може передаватись людині від тварин (мавп): А. Plasmodium knowlesi B. Збудник 4-денної малярiї (Plasmodium malariae) C. Збудник овале малярiї (Plasmodium ovale) D. Збудник вівакс малярiї (Plasmodium vivax) E. Збудник тропiчної малярії (Plasmodium falciparum) 19 ІІ.33. У лабораторію доставлені випорожнення з домішками слизу і крові. У препараті, пофарбованому розчином Люголя, спостерігають одноклітинні організми різної форми і величини, цитоплазма поділена на ектоі ендоплазму, ядра не помітно, у цитоплазмі помітні фагоцитовані еритроцити. Визначити збудника: A. Еntamoeba gingivalis (амеба ротова) B. Entamoeba coli (амеба кишкова) C. Balantidium coli (балантидій) D. Entamoeba histolytica (амеба дизентерійна, forma magna) E. Entamoeba histolytica (амеба дизентерійна, forma minuta) ІІ.34. У пацiєнта, який був у вiдрядженнi у Туркменiстанi, на обличчi з’явилась багряна папула, яка через тиждень перетворилася на виразку. При дослiдженнi умiсту виразки були виявленi овальнi дрiбнi (до 3-5 мкм) тiльця, у центрi яких мiститься ядро, поряд з яким лежить кiнетопласт. Назвіть дiагноз: A. Хвороба Чагаса (Шагаша) B. Вісцеральний лейшманіоз C. Шкiрний лейшманiоз D. Трихомоноз E. Трипаносомоз ІІ.35. Наведіть приклад трансмісивного захворювання з природною осередкованістю: A. Тропічна малярія B. Овале малярія C. Вівакс малярія 20 D. Чотириденна малярія Е. Малярія (збудник Plasmodium knowlesi) ІІ.36. Визначити тип захворювань, до яких належить сонна хвороба: A. Зоонози B. Антропонози C. Антропозоонози D. Інфекційні E. Арбовірусні ІІ.37. Трофозоїти у вигляді стрічки, що проходить поперек еритроциту, на одному з полюсів якої знаходиться ядро видовженої форми, на іншому – зерна пігменту, характерні для: А. Plasmodium knowlesi B. Збудника 4-денної малярiї (Plasmodium malariae) C. Збудника овале малярiї (Plasmodium ovale) D. Збудника вівакс малярiї (Plasmodium vivax) E. Збудника тропiчної малярії (Plasmodium falciparum) ІІ.38. Указати спеціалізованого паразита кишечнику людини: A. Токсоплазма (Toxoplasma gondii) B. Види роду Акантамеба (Acanthamoeba) C. Гіардія (Giardia (= Lamblia) intestinalis) D. Лейшманія (Leishmania tropica) E. Трипаносома (Trypanosoma brucei) 21 ІІ.39. Назвати організми, які є вектором збудника сонної хвороби: A. Комарі B. Іксодові кліщі C. ‘’Поцілунковий клоп’’ D. Муха це-це E. Москіти ІІ.40. Указати клітини організму людини, в яких відбувається позаеритроцитарна шизогонія малярійного плазмодію (Plasmodium falciparum): A. Епітеліальні клітини шкіри B. Посмуговані м’язові клітини C. Гепатоцити D. Тромбоцити E. Нейрони ІІ.41. Зазначити, чому дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica) здатна переходити до паразитування у стінках кишечнику людини, на відміну від кишкової амеби (Entamoeba coli): A. Здатність утворювати цисти B. Здатність утворювати псевдоподії C. Здатність виділяти ферменти – цистеїнові протеїнази; D. Здатність утворювати джгутики; E. Здатність мешкати анаеробних умовах ІІ.42. Указати органели, які розчин Люголю забарвлює в цистах дизентерійної амеби: 22 A. Ядро B. Скоротливу вакуолю C. Псевдоподії D. Вакуолі з глікогеном E. Вакуолі із захопленими бактеріями ІІ.43. З метою виявлення forma magna дизентерійної амеби дослідження екскрементів слід проводити не пізніше, ніж: A. через 15-20 хвилин після випорожнення B. через 30-40 хвилин після випорожнення C. через 50-60 хвилин після випорожнення D. через 1-1,5 годин після випорожнення E. через 2-2,5 години після випорожнення ІІ.44. Назвати методику, за допомогою якої у фекаліях уражених людей виявляють антигени Entamoeba histolytica: A. полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) B. імуноферментного аналізу (ІФА) C. реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) D. реакції преципітації E. реакції імунофлюоресценції (РІФ) ІІ.45. Указати представника протозоїв, здатного викликати кератит у людини: A. Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica) B. Кишкова амеба (Entamoeba coli) C Балантидій (Balantidium coli) D. Види роду Неглерія (Naegleria) 23 E. Види роду Акантамеба (Acanthamoeba) ІІ.46. Укажіть паразита, який інвазує людину перорально: A. Лейшманія (Leishmania tropica) B. Трипаносома (Trypanosoma brucei) C. Балантидій (Balantidium coli) D. Види роду Неглерія (Naegleria) E. Види роду Акантамеба (Acanthamoeba) ІІ.47. Назвіть паразита організму людини, в життєвому циклі якого відсутня стадія цисти: A. Балантидій (Balantidium coli) B. Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica) C. Гіардія (лямблія; Giardia (= Lamblia) intestinalis) D. Трихомонада піхвова (Trichomonas vaginalis) E. Кишкова амеба (Entamoeba coli) ІІ.48. Указати стадію, відсутню в життєвому циклі малярійного плазмодія: A. Спорозоїт B. Мерозоїт C. Шизонт D. Ооциста E. Оокінета ІІ.49. Визначити паразитологічний метод діагностики токсоплазмозу: A. Імуноферментний аналіз 24 B. Реакція зв’язування комплементу C. Застосування біопроб D. Полімеразна ланцюгова реакція E. Реакція непрямої гемаглютинації ІІ.50. Внутрішньошкірну алергічну пробу з токсоплазміном вважають позитивною, якщо з’являється папула діаметром не менше ніж: A. 1 мм B. 2 мм C. 5 мм D. 7 мм E. 10 мм ІІ.51. Навести приклад антропозоонозного захворювання: A. Ізоспороз B. Токсоплазмоз C. Малярія, збудником якої є Plasmodium falciparum D. Малярія, збудником якої є Plasmodium ovale E. Криптоспоридіоз ІІ.52. Інвазування людини Isospora hominis відбувається при: A. Укусі іксодових кліщів B. Проковтуванні ооцист C. Споживанні м’яса з саркоцистами D. Укусі кровосисних комарів E. Проведенні гемотрансфузії 25 ІІ.53. Діагноз ізоспорозу людини встановлюють при дослідженні: A. Крові B. Фекаліїв C. Спинномозкової рідини D. Сечі E. Мокротиння ІІ.54. Псевдоподії, що надають трофозоїту химерної форми та зернистість червоного кольору у цитоплазмі (зерна Шюффнера) притаманні: А. Plasmodium knowlesi B. Збуднику 4-денної малярiї (Plasmodium malariae) C. Збуднику овале малярiї (Plasmodium ovale) D. Збуднику вівакс малярiї (Plasmodium vivax) E. Збуднику тропiчної малярії (Plasmodium falciparum) ІІ.55. Укажіть збудника малярії, у разі паразитування якого близько третини уражених еритроцитів набувають овальної форми, їхній один кінець може видовжуватися і ставати бахромчастим: А. Plasmodium knowlesi B. Збуднику 4-денної малярiї (Plasmodium malariae) C. Збуднику овале малярiї (Plasmodium ovale) D. Збуднику вівакс малярiї (Plasmodium vivax) E. Збуднику тропiчної малярії (Plasmodium falciparum) ІІ.56. Наведіть приклад протозоїв – факультативних паразитів людини: 32 крові спостерігають анемію, еозинофілію. Назвіть метод дослідження, який можна використати для підтвердження діагнозу стронгілоїдоз: A. Зішкріб з прианальних згорток B. Метод Фюллеборна C. Метод Калантарян D. Метод Бермана E. Метод осадження яєць ІІІ.19. Хворому з лихоманкою та висипкою на шкірі після обстеження за допомогою серологічних реакцій поставлено діагноз – фасціольоз. Було встановлено, що хворий заразився шляхом споживання сирої води зі стоячої водойми. Назвіть стадію життєвого циклу фасціоли (печінкового сисуна; Fasciola hepatica), інвазійну для людини: A. Метацеркарія B. Яйце C.Мірацидій D. Адолескарія E. Фіна ІІІ.20. Назвати стадію життєвого циклу котячого сисуна (опісторха; Opisthorchis felineus) , інвазійну для людини: A. Мірацидій B. Редія C. Адолескарія D. Метацеркарія E. Шистосомула 33 ІІІ.21. Назвати вид гельмінта, для якого людина слугує факультативним остаточним хазяїном: A. Фасціола (печінковий сисун; Fasciola hepatica) B. Котячий сисун (опісторх; Opisthorchis felineus) С. Шистосома урогенітальна (Schistosoma haematobium) D. Карликовий ціп’як (Hymenolepis nana) E. Волосоголовець (Trichuris trichiura) ІІІ.22. Назвіть вид трематод, яйця яких мають наступні морфологічні ознаки: завдовжки 130-145 мкм, овальної форми, на одному з полюсів мають кришечку: A. Шистосома японська (Schistosoma japonicum) B. Опісторхіс (котячий сисун; Opisthorchis felineus) C. Фасціола (печінковий сисун; Fasciola hepatica) D. Дікроцелій (ланцетоподібний сисун; Dicrocoelium dendriticum) E. Парагонімус (легеневий сисун; Paragonimus westermani) ІІІ.23. У хворого збільшена печінка, відчувається біль при пальпації. При дослідженні крові спостерігають лейкоцитоз, еозинофілію, помірне підвищення ШОЕ. Як з'ясувалося, хворий захоплюється риболовлею. Які яйця має виявити лаборант для підтвердження діагнозу: опісторхоз: A. Округлі або овальні, з темною оболонкою, із онкосферою всередині, розміром 40х30 мкм B. Золотисто-жовті, у вигляді діжки або лимона (50х30 мкм), з безбарвними «пробками» на полюсах C. Безбарвні, форма – несиметрично-овальна, розміром 40х30 мкм 34 D. Світло-жовті, овальні, звужені до полюсів, на одному з них кришечка, на іншому – конусоподібний виріст, розміром 45х30 мкм E. Іржасто-коричневі, на одному з полюсів кришечка, розміром 75х52 мкм ІІІ.24. Назвати вид трематод, в життєвому циклі якого зустрічаються ті ж самі групи проміжних хазяїв, що і в життєвому циклі котячого сисуна (Opisthorchis felineus): А. Шистосома японська (Schistosoma japonicum) В. Парагонімус (легеневий сисун; Paragonimus westermani) С. Дікроцелій (ланцетоподібний сисун; Dicrocoelium dendriticum) D. Фасціола (печінковий сисун; Fasciola hepatica) Е. Клонорх (Clonorchis sinensis) ІІІ.25. Назвати вид гельмінта, для якого людина слугує факультативним остаточним хазяїном: A. Ланцетоподібний сисун (Dicrocoelium dendriticum) B. Котячий сисун (Opisthorchis felineus) C. Урогенітальна шистосома (Schistosoma haematobium) D. Карликовий ціп’як (Hymenolepis nana) E. Волосоголовець (Trichuris trichiura) ІІІ.26. Людина повернулася з подорожі Японією, під час якої вона вживала м’ясо прісноводних ракоподібних. Через деякий час в неї почався хронічний кашель з виділенням мокротиння, що містило грудочки іржавокоричневого кольору. Попередній діагноз: А. Опісторхоз 35 B. Парагонімоз C. Клонорхоз D. Метагонімоз Е. Шистосомоз ІІІ.27. В фауні Україні з’явився новий вид крабів – китайський мохнаторукий краб (Eriocheir sinensis). Назвати гельмінта, для якого цей краб може слугувати другим проміжним хазяїном: A. Шистосома Менсона (Schistosoma mansoni) B. Метагонімус (Metagonimus yokogawai) C. Клонорх (Clonorchis sinensis) D. Котячий сисун (Opisthorchis felineus) E. Легеневий сисун (Paragonimus westermani) ІІІ.28. Указати вид трематод, в життєвому циклі якого не формуються стадії адолескарії та метацеркарії: A. Сисун легеневий (Paragonimus westermani) B. Сисун котячий (Opisthorchis felineus) C. Клонорх (Clonorchis sinensis) D. Шистосома Менсона (Schistosoma mansoni) E. Печінковий сисун (Fasciola hepatica) ІІІ.29. Указати вид трематод, в життєвому циклі якої формується стадія адолескарії: A. Сисун легеневий (Paragonimus westermani) B. Сисун котячий (Opisthorchis felineus) C. Клонорх (Clonorchis sinensis) D. Шистосома Менсона (Schistosoma mansoni) E. Печінковий сисун (Fasciola hepatica) 36 ІІІ.30. На території України у людини після перебування в стоячій прісній водоймі з високим вмістом органіки, яку відвідують водоплавні птахи, спостерігали кропив’янку та сильний свербіж. В лабораторії цій людині поставили діагноз: церкаріозний дерматит («свербіж купальників»). Назвати збудника: А. Кров’яна шистосома (Schistosoma haematobium) B. Шистосома Менсона (Schistosoma mansoni) C. Шистосома японська (Schistosoma japonicum) D. Види роду Trichobilharzia Е. Клонорх (Clonorchis sinensis) ІІІ.31. Назвати біологічні продукти, які використовують для виявлення урогенітального шистосомозу (Schistosomosis urogenitalis): A. Сеча (отримана у період з 11-ї до 14-ї години) B. Добова сеча C. Ранкова сеча D. Фекалії E. Спинномозкова рідина ІІІ.32. При дослідженні екскрементів людини, в якої відсутні клінічні прояви захворювання, були виявлені яйця ланцетоподібного сисуна. Опитування показало, що напередодні вона споживала печінку великої рогатої худоби та немиті овочі. Зроблено висновок, що були виявлені транзитні яйця. Висновок було зроблено на підставі того, що: А. Транзитні яйця були випадково проковтнуті людиною при споживанні немитих овочів 37 B. Транзитні яйця могли потрапити в організм людини з випадково проковтнутою мурашкою C. Транзитні яйця могли потрапити в організм людини при споживанні наземних молюсків D. Транзитні яйця бути випадково проковтнуті людиною при споживанні некип’яченої води E. Транзитні яйця могли потрапити в організм людини з недостатньо кулінарно обробленою печінкою великої рогатої худоби ІІІ.33. Людина повернулася з подорожі Китаєм. В неї спостерігають гематурію, еозинофілію, ураження стінок сечоводів і сечового міхура. В сечі були виявлені яйця гельмінтів завдовжки близько 150 мкм, на одному з полюсів яких розташований великий шип. Встановити вид паразита: A. Сисун легеневий (Paragonimus westermani) B. Сисун котячий (Opisthorchis felineus) C. Шистосома урогенітальна (Schistosoma haematobium) D. Метагонімус (Metagonimus yokogawai) E. Клонорх (Clonorchis sinensis) ІІІ.34. Зазначити спосіб інвазування людини шистосомами: A. При проковтуванні яєць паразитів B. При проковтуванні з сирою водою веслоногих рачків, що містять метацеркарії C. При споживанні сирої води зі стоячих неглибоких водойм, що містить адолескарії D. Проникнення церкарій через шкіру при перебуванні у прісних водоймах E. При споживанні м’яса риби, що містить метацеркарії 38 ІІІ.35. У пацієнта виявлено: поганий апетит, нудоту, блювання, анемію. На основі проведеної лабораторної діагностики встановлено діагноз: дифілоботріоз. Указати шлях інвазування: A. Вживання недостатньо кулінарно оброблених прісноводних крабів та раків B. Вживання недостатньо кулінарно оброблених прісноводних риб C. Вживання недостатньо кулінарно оброблених курячих яєць D. Вживання недостатньо кулінарно обробленої яловичини E. Вживання недостатньо кулінарно обробленої свинини ІІІ.36. У хворого виявили злоякісну анемію. Терапія внутрішньо-м’язовим введення вітаміну B12 давала нетривалий нестійкий ефект поліпшення складу крові. Пацієнт – завзятий рибалка і часто вживає самостійно виловлену і недостатньо термічно оброблену рибу. Можна припустити діагноз: A. Дифілоботріоз B. Анкілостомоз C. Парагонімоз D. Трихоцефальоз E. Ентеробіоз ІІІ.37. У пацієнта виявлені кишкова непрохідність, поганий апетит, нудота, блювання. При аналізі крові встановлена В12-дефіцитна анемія. При дослідженні фекалій виявлено жовті яйця з кришечкою на одному з полюсів. Можливий діагноз: A. Гіменолепідоз 39 B. Альвеококоз C. Теніоз D. Дифілоботріоз E. Ехінококоз ІІІ.38. Назвати інвазійну стадію стьожака широкого, здатну заражати остаточного хазяїна: A. Корацидій B. Плероцеркоїд C. Процеркоїд D. Онкосфера E. Цистицеркоїд ІІІ.39. В ікрі щуки були виявлені плероцеркоїди стьожака широкого. Визначити можливий шлях їхнього потрапляння в тіло цього виду риб: A. Заковтнуті разом із водою B. Проникли через покриви C. Потрапили з м’ясом іншого виду риб D. Потрапили разом із проковтнутими молюсками E. Потрапили із проковтнутими личинками водних комах ІІІ.40. В екскрементах людини виявили дозрілі проглотиди, в центрі яких розташована матка розеткоподібної форми. Визначить вид гельмінта: А. Карликовий ціп’як (Hymenolepis nana) B. Пацюковий (щурячий) ціп’як (Hymenolepis diminuta) C. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum) D. Ціп’як бичачий (Taenia saginata) E. Ціп’як свинячий (Taenia solium) 40 ІІІ.41. Під час операції в печінці хворого виявлені дрібні пухирці малих розмірів з незначною кількістю рідини, які щільно прилягають один до одного. Який гельмінтоз виявився у хворого: A. Фасціольоз B.Опісторхоз C. Клонорхоз D. Альвеококоз E. Дікроцеліоз ІІІ.42. УЗД виявила у людини пухлиноподібний утвір в печінці, що нагадував фіну ехінокока. За допомогою якої діагностики можна підтвердити попередній діагноз: A. Виявлення яєць в екскрементах B. Виявлення в екскрементах рухливих личинок C. Виявлення в екскрементах рухливих дозрілих проглотид D. Загальний аналіз крові E. Реакція Казоні ІІІ.43. Працівник продовольчого складу випадково проковтнув личинку борошняного хрущака (Tenebrio molitor), після чого в нього почалися кишково-шлункові розлади й відчувався тупий біль у животі. Назвати вид гельмінта, який може паразитувати в цієї людини: А. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum) B. Ціп’як свинячий (Taenia solium) C. Сисун котячий (Opisthorchis felineus) D. Карликовий ціп’як (Hymenolepis nana) E. Ехінокок (Echinococcus granulosus) 41 ІІІ.44. У людини можуть паразитувати два види ціп’яків роду Hymenolepis: карликовий (H. nana) i пацюковий (щурячий; H. Diminuta). В діагностичній лабораторії здійснено гельмінтоовоскопію й поставлений діагноз: у людини паразитує карликовий ціп’як (H. nana). За якими особливостями будови яєць був поставлений даний діагноз: А. Наявність «пробок» на полюсах яйця B. Наявність в яйці сформованого корацидію C. Асиметрична форма яєць D. Наявність філаментів, розташованих на полюсах яйця E. Потовщена фестончаста оболонка ІІІ.45. При мікроскопії фекалій людини виявленні яйця гельмінта розміром близько 40х50 мкм, у середині яких помітні безколірні онкосфери і ниткоподібні звивисті утвори (філаменти). Поставлений діагноз: у хворого паразитує: A. Карликовий ціп’як (Hymenolepis nana) B. Свинячий ціп’як (Taenia solium) C. Бичачий ціп’як (Taenia saginata) D. Волосоголовець (Trichuris trichiura) E. Ланцетоподібний сисун (Dicrocoelium dendriticum) ІІІ.46. В екскрементах хворої людини виявлені дозрілі проглотиди, ширина яких майже у чотири рази перевищує їх довжину. Визначить збудника, якому вони належать: А. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum) B. Ціп’як свинячий (Taenia solium) C. Ціп’як бичачий (Taenia saginata) 48 A. Реакція преципітації на холоді B. Шкірно-алергічна проба C. Реакція мікропреципітації на живих личинках D. Реакція кільцепреципітації E. Реакція зв’язування комплементу на холоді ІІІ.66. У мiстi захворiла група людей, якi їли свiжоприготоване м’ясо та сало вбитого на полюваннi кабана. При мiкроскопiчному дослiдженнi м’яса кабана виявленi личинки рiзної ступенi зрiлостi: спiрально закрученi без сполучнотканинної капсули, лимоноподiбнi iнкапсульованi, звапнякованi капсули. Який дiагноз був поставлений на пiдставi мiкроскопiчних даних: A. Некатороз B. Опiсторхоз C. Фасцiольоз D. Трихiнельоз E. Ентеробiоз ІІІ.67. Назвати гельмінтоз, який неможливо діагностувати за допомогою гельмінтокопрологічних методів (дослідження екскрементів): А. Анкілостомоз B. Токсакароз С. Трихінельоз D. Токсаскароз E. Трихоцефальоз ІІІ.68. У хворого чоловіка спостерігають набряки повік, сильний біль у м’язах, підвищення температури до +39 ОС…+41 ОС. Відомо, що три дні тому він 49 споживав шашлик зі свинини. Яким може бути попередній діагноз: А. Трихінельоз B. Ехінококоз С. Ценуроз D. Цистицеркоз (збудник – Cysticercus cellulosae) Е. Дифілоботріоз ІІІ.69. При мiкроскопiї скрiбка з преанальних згорток виявленi безколiрнi овальнi яйця, несиметричної форми, розмiром 50х23 мкм. Встановити вид гельмінта: A. Волосоголовець (Trichuris trichiura) B. Ціп’як карликовий (Hymenolepis nana) C. Гострик (Enterobius vermicularis) D. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides) E. Котячий сисун (Opisthorchis felineus) ІІІ.70. При дослідженні екскрементів виявлені видовжені яйця (50 х 20 мкм), вкриті багатошаровою оболонкою, на полюсах якої розташовані прозорі “пробки”. Поставити діагноз: А. Аскаридоз B. Трихоцефальоз C. Анкілостомоз D. Токсакароз Е. Стронгілоїдоз ІІІ.71. Яке дослідження доцільно проводити при підозрі на анкілостомоз: 50 A. Аналіз спинномозкової рідини B. Аналіз крові C. Аналіз сечі D. Аналіз дуоденального вмісту E. Дослідження фекалій ІІІ.72. У шахтаря виявлені подразнення шкіри нижніх кінцівок, почервоніння та свербіж. Через певний час відзначена анемія, шлунково-кишкові розлади. В екскрементах виявлені яйця овальної форми, 0,066х0,038 мм, з тоненькою гладенькою оболонкою, в яйцях помітні зародки на стадії 2-4 бластомерів. Був поставлений діагноз: A. Аскаридоз B. Tоксокароз C. Aнкілостомоз D. Tрихоцефальоз E. Cтронгілоїдоз ІІІ.73. У біологічному матеріалі виявили безбарвні овальні, прозорі яйця з тонкою оболонкою розміром 40х60 мкм. В середині яйця видно 4-8 темних бластомерів. Назвати захворювання збудником якого є даний гельмінт: A Анкілостомоз B Аскаридоз C Трихоцефальоз D Ентеробіоз E Фасціольоз ІІІ.74. Указати основний спосіб інвазування людини кишковою вугрицею (Strongyloides stercoralis): 51 A. Через шкіру B. При заковтуванні яєць з їжею або сирою водою C. При заковтуванні комах, в тілі яких містяться личинки гельмінтів D. При укусі кровосисних комарів E. При укусі ґедзів ІІІ.75. Назвати вид нематод, який може спричиняти у людини елефантіаз: А. Дирофілярія (Dirofilaria repens) B. Онхоцерка (Onchocerca volvulus) С. Дирофілярія (Dirofilaria immitis) D. Лоа (Loa loa) E. Вухерерія (Wuchereria bankrofti) ІІІ.76. Назвати гельмінтоз людини, збудник якого передається трансмісивним шляхом: А. Аскаридоз (збудник – аскарида людська) В. Дифілоботріоз (збудник – стьожак широкий) C. Ентеробіоз (збудник – гострик) D. Фасціольоз (збудник – фасціола) E. Вухереріоз (збудник – вухерерія Банкрофта) ІІІ.77. Яке дослідження доцільно проводити при підозрі на дирофіляріоз: A. Аналіз дуоденального вмісту B. Аналіз крові C. Аналіз сечі D. Дослідження фекалій E. Аналіз мокротиння 52 ІІІ.78. Людина повернулася з подорожі екваторіальною Африкою, після чого в неї з’явилися підшкірні щільні фіброзні вузли розмірами до 7 см, депігментація шкіри гомілок за типом «шкіри леопарда», запалення очей. Попередній діагноз: A. Дирофіляріоз B. Онхоцеркоз С. Лоаоз D. Вухереріоз E. Діоктофімоз ІІІ.79. Назвати вид нематод – паразитів людини, мікрофілярії яких можуть передавати мошки роду Simulium: А. Дирофілярія (Dirofilaria repens) B. Онхоцерка (Onchocerca volvulus) С. Ришта (Dracunculus medinensis) D. Лоа (Loa loa) Е. Вухерерія Банкрофта (Wuchereria bankrofti) ІІІ.80. Назвати вид нематод, який спричиняє у людини річкову сліпоту: А. Дирофілярія (Dirofilaria immitis) B. Лоа (Loa loa) C. Нитківкa Банкрофта (Wuchereria bankrofti) D. Онхоцеркa (Onchocerca volvulus) Е. Телязія (Thelazia callipaeda ) 53 ІІІ.81. Визначити групу комах, здатних переносити личинок (мікрофілярій) лоа (Loa loa): A. Мошки (родина Simuliidae) B. Мокреці (родина Ceratopogonidae) C. Москіти (родина Phlebotomidae) D. Комарі (родина Culiidae) E. Ґедзі (родина Tabanidae) ІІІ.82. Зазначити час доби, коли аналіз крові для виявлення личинок (мікрофілярій) лоа (Loa loa) найбільш ефективний: A. Рано вранці B. Вдень C. Надвечір D. Вночі E. У будь-який час доби ІІІ.83. Назвати паразита собак, який зрідка здатний паразитувати у нирках людини: A. Аскарида собача (Toxocara canis) B. Аскарида котяча (Toxocara cati) C. Діоктофім (свайнік гігантський; Dioctophyme renale) D. Дирофілярія (Dirofilaria immitis) E. Дирофілярія (Dirofilaria repens) ІІІ.84. У дівчинки спостерігають свербіж у ділянці зовнішніх статевих органів, що спричиняє розчісування уражених ділянок. Попередній діагноз: A. Стронгілоїдоз B. Трихоцефальоз 54 C. Анкілостомоз D. Ентеробіоз E. Некатороз ІІІ.85. Назвати шлях інвазування людини риштою (Dracunculus medinensis): A. При споживанні недостатньо кулінарно обробленого м’яса свині В. При споживанні недостатньо кулінарно обробленого м’яса риби С. При укусі інвазованого комара D. При споживанні сирої води, що містить інвазованих веслоногих рачків Е. Личинки активно проникають через шкіру ІІІ.86. Хворий скаржиться на болі в ділянці попереку, по ходу сечоводів, іноді – виражені ниркові кольки. Спостерігають гематурію та олігурію. В сечі хворого виявлені яйця гельмінта, еліпсоподібної форми, коричневі, з товстою шкаралупою, яка покрита втисненнями, розміром 60-80 x 39-46 мкм, на полюсах яєць наявні кришечки. З анамнезу встановлено, що раніше хворий споживав сиру рибу. Встановити захворювання: A. Дифілоботріоз В. Трихоцефальоз С. Шистосомоз D. Діоктофімоз Е. Клонорхоз 55 ІІІ.87. Указати, чому для діагностики трихінельозу людини не використовують методи гельмінтоовоскопії: А. Самки трихінели яєць не формують В. Яйця трихінели неможливо відрізнити від яєць інших нематод С. Трихінелам притаманне яйцеживонародження D. Людина – проміжний хазяїн для трихінели, тому цей гельмінт статевим шляхом в її організмі не розмножується Е. Трихінела в організмі людини взагалі не паразитує ІІІ.88. В мокротинні людини виявили яйця гельмінтів іржаво-коричневого кольору з кришечкою на одному з полюсів, розміром 0,061-0,081х0,048-0,054 мм. Визначити вид гельмінта: A. Котячий сисун (Opisthorchis felineus) B. Ланцетоподібний сисун (Dicrocoelium dendriticum) C. Легеневий сисун (Paragonimus westermani) D. Фасціола (печінковий сисун; Fasciola hepatica) E. Метагонімус (Metagonimus yokogawai) 56 ІV. Медична арахноентомологія IV.1. Зазначити назву вірусів, переносниками яких слугують кровосисні членистоногі: A. Рабдовіруси B. Ротавіруси C. Парвовіруси D. Арбовіруси E. Ретровіруси IV.2. Турист нещодавно повернувся з країн Центральної Азії, де зазнавав укусів москітів. У нього на шкірі з’явилися невеликі виразки з нерівними краями. Встановити ймовірний діагноз та зазначити потенційних переносників збудників цього захворювання: A. Трипаносомоз, мухи цеце (рід Glossina) B. Трипаносомоз, москіти (родина Phlebotomidae) C. Дерматотропний лейшманіоз, москіти (родина Phlebotomidae) D. Вісцеральний лейшманіоз, москіти (родина Phlebotomidae) E. Онхоцеркоз, мошки (родина Simuliidae) IV.3. До дерматолога звернувся хворий зі скаргами на появу гнійників на шкірі обличчя та шиї. При лабораторному аналізі вмісту гнійних фолікул були виявлені рухомі червоподібні паразити. Вкажіть збудника, який викликав це захворювання: A. Коростяний свербун (Sarcoptes scabiei) 57 B. Блоха людська (Pulex irritans) C. Блощиця ліжкова (клоп постільний; Cimex lectularius) D. Личинка мухи-вольфартії (Wohlfahrtia magnifica) E. Залозниця вугрова (демодекс; Demodex folliculorum) IV.4. До офтальмолога звернулася жінка зі скаргами на свербіж і набряклість повік. При обстеженні виявлений представник членистоногих червоподібної форми. Тіло завдовжки 0,4 мм, має поперечну посмугованість, ноги короткі, лапки з двома кігтиками. Назвіть можливий діагноз: A. Педікульоз B. Короста C. Демодекоз D. Фтиріоз E. Факультативний міаз IV.5. До лікарні звернулася жінка з дитиною, у якої на голові була гангренозна рана. Лікар при огляді виявив у рані білих червоподібних личинок комах. Назвіть комаху, яка могла їх відкласти: A. Жигалка осіння (Stomoxys calcitrans) B. Москіти (родина Phlebotomidae) C. Комар звичайний (Culex pipiens) D. Вольфартова муха (Wohlfahrtia magnifica) E. Блоха людська (Pulex irritans) IV.6. У виразці хворого виявили червоподібні безногі сегментовані організми, позбавлені кінцівок, з двома гачками в передній частині тіла. Діагноз: 64 В. Гризучо-лижучий С. Сисний D. Лижучий E. Колючо-сисний IV.26. Зазначити характерні риси вошей: А. Розвиваються з повним перетворенням, личинки живляться кров’ю В. Розвиваються з неповним перетворенням, личинки живляться кров’ю С. Розвиваються з повним перетворенням, личинки живляться відмерлим епітелієм D. Розвиваються з неповним перетворенням, личинки живляться відмерлим епітелієм E. Розвиваються з повним перетворенням, личинки живляться секретом сальних залоз IV.27. Указати переносників збудників хвороби Лайма: А. Рикетсіозний кліщ (Liponyssoides sanguineus) В. Курячий кліщ (Dermanyssus gallinae) С. Собачий кліщ (Ixodes ricinus) D. Мишачий кліщ (Liponyssoides sanguineus) E. Коростяний свербун (Sarcoptes scabiei) IV.28. Указати переносників збудників рикетсійної віспи (мишачого риккетсіозу): А. Мишачий кліщ (Liponyssoides sanguineus) В. Собачий кліщ (Ixodes ricinus) С. Тайговий кліщ (Ixodes persulcatus) D. Коростяний свербун (Sarcoptes scabiei) 65 E. Залозниця вугрова (Demodex folliculorum) IV.29. Указати переносників збудників кліщового енцефаліту: А. Рикетсіозний кліщ (Liponyssoides sanguineus) В. Мишачий кліщ (Liponyssoides sanguineus) С. Курячий кліщ (Dermanyssus gallinae) D. Тайговий кліщ (Ixodes persulcatus) E. Коростяний свербун (Sarcoptes scabiei) IV.30. В лабораторію звернувся чоловік 40 років, який мешкає в глинобитному будинку. В щілинах приміщення були знайдені кліщі темно-сірого кольору з овальним видовженим тілом. Ротові органи (гнатосома) лежать в заглибленні на черевній поверхні ідіосоми, щиток на спинному боці тіла відсутній. При лабораторному аналізі в тілі кліщів були виявлені збудники кліщового поворотного тифу. Указати вид кліща: А. Селищний кліщ (Ornithodorus papillipes) В. Тайговий кліщ (Ixodes persulcatus) С. Собачий кліщ (Ixodes ricinus) D. Мишачий кліщ (Liponyssoides sanguineus) E. Курячий кліщ (Dermanyssus gallinae) IV.31. Хлопчик повернувся додому після відпочинку у літньому таборі. Мати виявила в волоссі голови прикріплені до волосин об’єкти овальної форми, завдовжки 1 мм, з кришечкою на верхньому полюсі. В лабораторії був поставлений діагноз: 66 А. Тунгіоз В. Пулікоз С. Скабієс D. Демодекоз E. Педикульоз IV.32. При медичному огляді у військкоматі у юнака в пахвових западинах виявлені комахи сірого кольору розміром 1,0-1,5 мм, з коротким широким тілом. Цими комахами були: А. Клоп-блощиця (Cimex lectularius) В. Личинки мухи (Wohlfahrtia magnifica) C. Воша лобкова (Phthirus pubis) D. Воша головна (Pediculus humanus capitis) E. Блоха людська (Pulex irritans) IV.33. Указати назву захворювань людини і тварин, збудниками яких є клопи: А. Міази В. Пулікоз С. Педикульоз D. Геміптерози E. Кантаріази IV.34. Назвати хворобу людини, збудників якої переносять клопи роду Triatoma: А. Сонна хвороба В. Хвороба Чагаса (Шагаша) С. Бабезіоз D. Міаз 67 E. Тунгіоз IV.35. Зазначити характерні риси бліх: А. Розвиваються з повним перетворенням, личинки живляться кров’ю В. Розвиваються з неповним перетворенням, личинки живляться кров’ю С. Розвиваються з повним перетворенням, личинки живляться органічними рештками D. Розвиваються з неповним перетворенням, личинки живляться відмерлим епітелієм E. Розвиваються з повним перетворенням, личинки живляться секретом сальних залоз IV.36. Назвати ектопаразитів та гематофагів людини, які не переносять збудників інфекційних та інвазійних захворювань: А. Воша лобкова (Phthirus pubis) В. Воша головна (Pediculus humanus capitis) С. Воша одежна (Pediculus humanus humanus) D. Блоха пацюкова (Xenopsyllа cheopis) E. Клопи роду Triatoma IV.37. Назвати потенційних векторів збудників чуми: А. Воша лобкова (Phthirus pubis) В. Блоха пацюкова (Xenopsyllа cheopis) С. Воша головна (Pediculus humanus capitis) D. Воша одежна (Pediculus humanus humanus) E. Клоп-блощиця (Cimex lectularius) 68 IV.38. Указати узагальнену назву захворювань, які спричиняють блохи: А. Дерматофіліази В. Педикульози С. Геміптерози D. Кантаріази E. Міази IV.39. На тілі людини можуть зустрічатись людська (Pulex irritans), а також собача (Ctenocephalides canis) та котячі (Ctenocephalides felis) блохи. Назвати ознаку, яка відрізняє людську блоху від котячої або собачої: А. Відсутність грудних і головних ктенідіїв (гребенів, або рядів зубців) В. Наявність грудних і головних ктенідіїв (гребенів, або рядів зубців) С. Розвитком личинок на тілі людини D. Типом ротового апарату E. Будовою третьої пари ніг IV.40. В підшкірній клітковині ніг жінки, яка повернулася з тропічних регіонів Африки, виявили бліх червонувато-бурого кольору з коротким тілом (завдовжки 1-2 мм). Був поставлений діагноз: А. Пулікоз В. Педикульоз С. Геміптероз D. Скабієс E. Тунгіоз 69 IV.41. Назвіть комах, які здатні переносити вірус Зіка: А. Мокреці(родина Ceratopogonidae) В. Мошки (родина Simuliidae) С. Москіти (родина Phlebotomidae) D. Комарі роду Aëdes E. Ґедзі роду Chrysops IV.42. Указати тип ротового апарату ґедзів: А. Колючо-сисний В. Лижучий С. Ріжучо-лижучий D. Гризучий E. Сисний IV.43. Назвати алергічну реакцію людини на укуси москітів: А. Флеботодермія В. Саркопсильоз С. Симулідотоксикоз D. Фтіріаз E. Цератопогонідоз IV.44. Назвати паразитичних комах, статевозрілі особини (імаго) яких не живляться: А. Ґедзі (родина Tabanidae) В. Оводи (родина Oestridae) С. Мокреці (родина Ceratopogonidae) D. Мошки (родина Simuliidae) 70 E. Москіти (родина Phlebotomidae) IV.45. Указати комах, укуси яких спричиняють табанідози: А. Клопи (ряд Напівтвердокрилі; Hemiptera) В. Комарі (родина Culicidae) С. Мокреці (родина Ceratopogonidae) D. Мошки (родина Simuliidae) E. Ґедзі (родина Tabanidae) IV.46. Людина принесла в лабораторію комаху з однією парою крил, плоским і широким тілом, завдовжки до 8 мм, яка завдала болючих укусів: А. Ґедзь золотоочка (рід Chrysops) В. Мошка (рід Simulium) С. Комар малярійний (рід Anopheles) D. Муха-кровососка кінська (Hippobosca equina) E. Овід бичачий (Hypoderma bovis) IV.47. У людини, що повернулася з подорожі до Південної Америки, був діагностований міаз, при цьому навколо личинок, завдовжки до 25 мм, занурених в шкіру, утворилися вузли абсцесу (фурункулярний міаз) діаметром 2-3 см з виділенням серозно-гнійної рідини. Встановили, що збудником міазу є личинки людського овода (Dermatobia hominis). Назвати захворювання: А. Симулідотоксикоз В. Флеботодермія С. Цератопогонідоз 71 D. Дерматобіаз E. Табанідоз IV.48. На тілі людини був виявлений іксодовий кліщ, що мав три пари ніг. Визначити стадію розвитку: А. Самець В. Самка С. Німфа І-ї стадії D. Німфа ІІ-ї стадії E. Личинка IV.49. Назвати вид кліщів, здатний переносити східний варіант вірусу кліщового енцефаліту, який викликає тяжку форму захворювання: А. Рикетсіозний кліщ (Liponyssoides sanguineus) В. Курячий кліщ (Dermanyssus gallinae) С. Тайговий кліщ (Ixodes persulcatus) D. Собачий кліщ (Ixodes ricinus) E. Селищний кліщ (Ornithodorus papillipes) IV.50. Назвати хворобу, збудників якої можуть переносити аргасові кліщі: А. Кліщовий енцефаліт В. Хвороба Лайма С. Кліщовий поворотний тиф D. Лихоманка Ку E. Бореліоз 72 Рекомендована література Основна: 1. Грицюк, М., Пішак, В. (2010). Основи медичної паразитології. Чернівці : БДМУ. 2. Жуков, О., Пилипенко, О. (2001). Паразитологія. Дніпропетровськ : ДНУ. 3. Козько, В., М’ясоєдов, В., Соломенник, Г. [та ін.] (2015). Медична паразитологія з ентомологією. Київ : ВСВ «Медицина». 4. Кілочицький, П., Кілочицька, Н. (2014). Терміни та поняття в паразитології: словник-довідник. Київ : ВПЦ «Київський університет». 5. Корнюшин, В., Кілочицький, П., Балан, П., Кілочицька, Н. (2017). Загальна паразитологія. Конспект лекцій. Київ : КНУ. 6. Медична біологія. (2009). За ред. В. Пішака, Ю. Бажори. Вінниця : Нова книга. 7. Невядомська, К., Пойманська, Т., Магніцька, Б., Чубай, А. (2006). Загальна паразитологія. Київ : Наукова думка. 8. Пішак, В., Бойчук, Т., Бажора, Ю. (2003). Клінічна паразитологія. Чернівці : Медакадемія. 9. Пішак, В., Булик, Р., Захарчук, О. (2007). Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. Чернівці : Медуніверситет. 10. Саляк, Н., Смачило, І. (2011). Медична паразитологія. Київ : ВСВ «Медицина». Додаткова: 1. Бажора, Ю., Кириченко, Л., Шевеленкова, А., Пишак, В., Чеснокова, М., Николаевский, В. (2001). Основы медицинской паразитологии: Учебн. пособие к практ. занятиям для студентов І курса. Одесса: Одеський медуніверситет. 73 2. Галат, В. (1991). Тропическая ветеринарная паразитология. Киев : Изд-во УСХА. 3. Кеннеди, К. (1978). Экологическая паразитология. Москва : Мир. 4. Лысенко, А., Владимова, М., Кондрашин, A., Майори, Дж. (2002). Клиническая паразитология: Руководство. Под общей ред. Лысенко А. Я. Женева : Всемирная организация здравоохранения. 5. Основные методы лабораторной диагностики паразитарных болезней (1994). Под ред.: П. Чиодини. Женева: Всемирная организация здравоохранения. – Ч. 1. Паразитология – руководства по лабораторной диагностике. 6. Хаусман, К., Хюльсман, Н., Радек, Р. (2010). Протистология. Москва : Товарищество научных изданий КМК.