ЗАПОВІДНІ СТЕПОВІ ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВЩИНИ ЯК ПРИРОДНА ЛАБОРАТОРІЯ ДЛЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАВЧАННЯ
Abstract
Степові ділянки в околицях селища Рогань мають високе різноманіття рослин і широко використовуються ботаніками (викладачами, аспірантами і студентами) для наукових досліджень, польових практик, екскурсій. Тут зростає чимала кількість видів рідкісних рослин, занесених у Червону книгу України та в Перелік рослин, які підлягають особливій охороні у Харківській області.
Full text
1
Природний заповідник «Єланецький степ» Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна ГО «Українська природоохоронна група» Степ: досвід збереження Збірка наукових праць за матеріалами другого науково-практичного семінару (30 травня 2025 року, ПЗ «Єланецький степ», с. Калинівка, Вознесенський р-н, Миколаївська обл.) Чернівці, Друк Арт, 2025
Степ: досвід збереження : збірка наукових праць за матеріалами другого науково-практичного семінару «Степ: досвід збереження» (30 травня 2025 року, ПЗ «Єланецький степ», с. Калинівка, Вознесенський р-н, Миколаївська обл.). – Чернівці : Друк Арт, 2025. – 120 с. (Серія: «Conservation Biology in Ukraine». – Вип. 45) ISBN 978-617-8501-25-9 До збірки включені наукові праці за матеріалами другого науково-практичного семінару «Степ: досвід збереження». Серед авторів – працівники установ природно-заповідного фонду, науковці, екологи, громадські діячі. Висвітлено актуальні питання оптимізації режимів природокористування та структури природоохоронної мережі у степовій зоні України, залучення міжнародних практик для розробки планів управління степовими екосистемами та інтеграції європейської політики в охорону українських степів, проблеми моніторингу стану природних екосистем та оцінки масштабних збитків, завданих довкіллю та установам природно-заповідного фонду України внаслідок військової агресії і тимчасової окупації російською федерацією, розглянуто наслідки спонтанних сукцесій та глобальні кліматичні зміни як чинник трансформації природних ландшафтів Причорноморського регіону, оприлюднено матеріали інвентаризації та окремих знахідок видів, розглянуто локальний досвід громадянської науки та використання платформи iNaturalist під час досліджень біорізноманіття та ін. УДК 502.7 Видано ГО «Українська природоохоронна група» ISBN 978-617-8501-25-9 © ГО «Українська природоохоронна група», 2025 © Природний заповідник «Єланецький степ», 2025 © Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна, 2025 УДК 502.7 С79 С79
3 СТЕП: ДОСВІД ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗМІСТ Бугай Л. В. Участь природного заповідника «Єланецький степ» у збереженні цілинних степів у контексті міжнародних природоохоронних угод .......................4 Василюк О. В. Інтеграція європейської політики в охорону степів України .................7 Волкова Р. Є., Твердохліб О. В., Бенгус Ю. В. Заповідні степові території Харківщини як природна лабораторія для наукових досліджень та навчання ........................10 Гавриленко В. С. Практики природокористування степовими екосистемами в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» та їхній вплив на збереження фауністичних комплексів ......13 Генчев В. В. Відносини людини і степу: археологічний контекст ........................22 Гриценко В. В. Біорізноманіття унікального фрагменту степу, змодельованого у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України .....................25 Козловець А. В. Деякі особливості застосування онлайн соціальної мережі iNaturalist для дослідження локального біорізноманіття природного заповідника «Єланецький степ» та його околиць (на прикладі Михайлівського ПНДВ) ..................................32 Легкий С. В., Овсієнко Я. В. Степові екосистеми національного природного парку «Бузький Гард»: сучасний стан, біорізноманіття та загрози сукцесійних змін .............35 Пархоменко В. В. Вплив мінування на природу північно-східної України внаслідок військової російської агресії ..............................................38 Пархоменко В. В. Матеріали до зимової орнітофауни заповідника «Михайлівська цілина» та його околиць (з рукопису 2008 р.) ...............................................44 Пархоменко В. В. Регіонально рідкісні безхребетні тварини Сумської області – коментарі та пропозиції ...........................................................47 Патрушева Л. І., Возіян А. В., Учень Т. С. Температурна динаміка як чинник трансформації природних ландшафтів Причорноморського степу ....................................76 Редінов К. О. Проблеми збереження степових оселищ птахів на прикладі Миколаївської області ............................................................80 Скоробогатов В. М. Пропозиції щодо створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду в долині річки Чичиклія (Миколаївська область) ............86 Скоробогатов В. М., Василюк О. В., Драбинюк Г. В., Філюта К. О. Перші створені охоронні зони для збереження біорізноманіття у лісах (Миколаївська область) ............94 Тротнер В. В. Зберегти Савине поле – осередок фіторізноманіття у Степовому Придніпров’ї ....97 Тротнер В. В., Тротнер М. В. Знахідки півників понтичних у Веселих Боковеньках. . . . . . . . . 104 Чаус В. Б. Досвід проведення обліків загальної та сезонної чисельності ємуранчика звичайного на постійній моніторинговій ділянці № 8 НПП «Білобережжя Святослава» ..................................................111 Чернікова Н. С. Екологічне значення Solidago canadensis у степовій зоні України .........115
10 СТЕП: ДОСВІД ЗБЕРЕЖЕННЯ Степ: досвід збереження / зб. матер. другого науково-практичного семінару (30 травня 2025 року). – Чернівці : Друк Арт, 2025. – С. 10 – 12. Волкова Р. Є., Твердохліб О. В., Бенгус Ю. В. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди [email protected], [email protected] ЗАПОВІДНІ СТЕПОВІ ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВЩИНИ ЯК ПРИРОДНА ЛАБОРАТОРІЯ ДЛЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАВЧАННЯ Степові екосистеми Харківщини, незважаючи на значну антропогенну трансформацію, залишаються унікальними природними комплексами з високим біорізноманіттям та екологічною цінністю. Залишки природних степових ділянок виконують ключову роль у збереженні рідкісних видів флори та фауни [1], а також слугують незамінною природною лабораторією для проведення різноманітних наукових досліджень та здійснення освітньої діяльності. Високий рівень біологічного різноманіття степових екосистем Харківської області підкреслюється концентрацією значної частини видового складу рослин, тварин і грибів України саме в цих біотопах. Особливу наукову цікавість становить мозаїчність степових екосистем регіону та їхній тісний зв'язок з лісовими масивами, що формує унікальні екотони зі збагаченим біорізноманіттям та специфічними екологічними умовами [4]. Степові території поблизу селища Рогань є особливо цінними об’єктами для наукових досліджень та навчального процесу. Незважаючи на відносно невелику площу, ці ділянки зберігають репрезентативні риси степових екосистем та є важливими осередками збереження біорізноманіття, які включають два об'єкти природно-заповідного фонду, ботанічні заказники «Рязанова балка» й «Ковиловий степ». Варто зазначити, що на цих та прилеглих територіях зберігаються популяції таких рідкісних, зникаючих та ендемічних видів рослин, як Stipa lessingiana Trin. & Rupr., S. pennata L., S. capillata L., Adonis vernalis L., Pulsatilla pratensis (L.) Mill., Iris aphylla L. (syn. I. hungarica Waldst. & Kit.), I. pumila L., Hyacinthella leucophaea (K. Koch) Schur, Anemone sylvestris L., Clematis integrifolia L., Astragalus pubiflorus DC, Linum flavum L., Salvia nutans L., S. pratensis L. тощо; а також низка червонокнижних видів комах (Bombus muscorum L., B. argillaceus Scopoli, Xylocopa valga Gerstaecker, Systropha planidens Giraud, Dasypoda hirtipes Fabricius, Hoplitis adunca Panzer) і птахів (Asio otus L., Aquila chrysaetos L., Buteo lagopus Pontoppidan, B. buteo L. та ін.). На степових територіях Харківщини науковці проводять комплексні дослідження, що охоплюють широкий спектр ботанічних та суміжних напрямів, включаючи флористичні, геоботанічні, мікологічні, ліхенологічні та созологічні дослідження [2, 3]. Ці дослідження спрямовані на аналіз видового складу й структури рослинних угруповань, вивчення різноманіття грибів і лишайників, оцінку стану популяцій рідкісних та зникаючих видів флори. Співробітники кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, науковці та студенти інших вишів, а також залучена громадськість регулярно фіксують свої спостереження на citizen science-платформі ІNaturalist (рис. 1).
11 СТЕП: ДОСВІД ЗБЕРЕЖЕННЯ Степові ділянки використовуються як база для проведення польових практик студентів біологічних, екологічних та географічних спеціальностей, збору гербарного матеріалу та виконання курсових і магістерських робіт. Крім того, ці території слугують майданчиком для науково-дослідницької роботи учнів у межах Малої академії наук України, прикладами чого є успішно захищені на обласному та всеукраїнському рівнях МАНівські роботи, присвячені антропогенній трансформації рослинності та раритетному фіторізноманіттю степових схилів околиць селища Рогань. Матеріали, отримані в результаті ботанічних досліджень на заповідних степових територіях Харківщини, є цінним внеском у вивчення степової рослинності України та слугують основою для подальших наукових розвідок. Використання цих територій в освітньому процесі сприяє підвищенню екологічної свідомості майбутніх фахівців та формуванню розуміння важливості збереження степових екосистем. Важливим аспектом є проведення екологічних екскурсій, майстер-класів та літніх шкіл для школярів і студентів, що сприяє формуванню екологічної культури та відповідального ставлення до природи. Також співпраця з місцевими громадами та органами влади дозволяє підвищити рівень обізнаності населення щодо важливості збереження степових екосистем. Але охорона степових екосистем стикається з багатьма труднощами. Наприклад, природні території все більше руйнуються через розорювання земель, будівництво та весняні або осінні пали. Також поширюються інвазійні види рослин та тварин, які витісняють місцеву флору та фауну. Крім того, бракує фінансування та належної уваги до охорони природи. Тому важливо розробляти й втілювати програми з відновлення природи, розширювати заповідні території, а також залучати людей до спостереження і захисту степів. Постійний науковий моніторинг степових ділянок Харківщини є необхідною умовою для своєчасного виявлення змін у їхньому стані та розробки ефективних заходів щодо їхнього збереження для майбутніх поколінь. Використана література 1. Біотопи степової зони України / Ред. академік НАН України Я.П. Дідух. – Київ – Чернівці: Друк Арт, 2020, 392 с. Рис.1. Спостереження на ділянці степових схилів поблизу с. Рогань на платформі iNaturalist https://www.inaturalist.org/observations?captive=false&lat=49.87503153528001&lng=36.44241000570 8155&photos&quality_grade=research&radius=1.8318278895454172&subview=map&verifiable=any
12 СТЕП: ДОСВІД ЗБЕРЕЖЕННЯ 2. Волкова Р.Є., Бенгус Ю.В., Твердохліб О.В. Знахідка рослинного угруповання з домінуванням Pulsatilla pratensis (L.) Mill. IV Міжнародна науково-практична конференція «Природничі науки та освіта: сучасний стан і перспективи розвитку», 7-8 листопада, 2024 р.: збірник наукових праць. – Х.: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2024. – С. 31–33. 3. Волкова Р., Бенгус Ю., Твердохліб О. Раритетна флора степових схилів околиць селища Рогань Харківської області. Матеріали XV З’їзду Українського ботанічного товариства (Івано-Франківськ, 30 вересня – 4 жовтня 2024). – Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2024. – С. 140. 4. Малиновський А., Білонога В. Рослинність екотонів природних та антропогенно змінених територій. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2003. – Вип. 33. – С. 73–79.
1