Відкрита наука, відкритий доступ,відкриті дані: ретроспектива та перспективи

Відкрита наука, відкритий доступ, відкриті дані: ретроспектива та перспективи 20 жовтня 2025 Ярошенко Тетяна, ДНТБ України Нaпочатку було… 1665 1665 Філософія руху відкритого доступу базується на ідеях відкритого суспільства (К. Поппер, 1945) та нормах наукової діяльності, визначених Р. Мертоном (1942). результати наукових досліджень мають бути спільним надбанням людства, а метою науки є розвиток колективного знання, що передбачає відкритість, співпрацю та відмову від надмірного контролю над інтелектуальною власністю. Передумови відкритого доступу •1960-ті: Криза наукових журналів -ціни починають зростати швидше за інфляцію •1971: Проект Gutenberg - перша цифрова бібліотека •1991: ArXiv (Пол Гінспарг) -перший препринт-сервер для фізиків •1990-ті: Інтернет створює технічну можливість для відкритого доступу! •Ключова проблема: Монополія видавців, "serials crisis" – ні дослідники, ні бібліотеки чи університети не можуть дозволити собі передплату! Project Gutenberg • Founded by Michael Hart, 1971 • free public domain text files • 50,000ebooks • Downloads ~3 million/month GNU Project (1983) • Richard Stallman, MIT • The GNU General Public License is a widely used free software license, which guarantees end users the freedoms to run, study, share (copy), and modify the software. Public Knowledge Project (1998) •John Willinsky, Simon Fraser University (partners are Stanford University & University of British Columbia) •Developed Open Journal System (OJS) in 2001; opensource software for journals production. arXiv.org •Started 1991 by high-energy physicists • Hosted at Cornell University Libraries • 1.1 million eprints • Downloads ~ 4 million/month Інститут Відкритого Суспільства та Відкритий Доступ •Відкрите суспільство = відкритий доступ! •Ці погляди поклав в основу діяльності Інституту відкритого суспільства та своїх фундацій відомий меценат Дж. Сорос. •На втілення перших кроків руху відкритого доступу Дж. Сорос виділив 3 млн доларів США. Budapest Open Access Initiative (BOAI) •Ухвалена у лютому 2002 року за результатами конференції, організованої Інститутом відкритого суспільства у Будапешті. •13 учасників -Peter Suber, Stevan Harnad , Melissa Hagemann, Jean-Claude Guédon Barcelona Declaration on Open Research Information (“Барселонська декларація про відкриту наукову інформацію” (2024) Перенести принципи відкритості на інформацію про дослідження — метадані, фінансування, індикатори, інфраструктури Під науковою інформацією (“research information”) -метадані та інші супутні відомості, пов’язані з проведенням і комунікацією досліджень: бібліографічні метадані (анотації, списки літератури, авторство, афіліації, інформація про публікаційні ресурси), метадані щодо дослідницького програмного забезпечення, даних, зразків, інструментів , інформація про фінансування (гранти) та організаціїучасників дослідження •Підтримана Coalition S, OpenAIRE, CERN, UZH, CSIC, і низкою університетів світу. •Україна – 2 (ДНТБ та Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України) Організації-підписанти Барселонської Декларації зобов’язуються до чотирьох ключових принципів: 1.Openness as default — відкритість за замовчуванням! 2.Працювати з сервісами і системами, які підтримують або полегшують відкритість наукової інформації 3.Підтримка стійкості (sustainability) інфраструктур, які забезпечують відкриту наукову інформацію 4.Колективні дії (collective action), щоб пришвидшити перехід до відкритості інформації про дослідження Що охоплює поняття «відкритого доступу» Бетесдська Берлінська Барселонська Об’єкти відкритості Наукові статті, препринти, результати досліджень Усі результати наукової та культурної діяльності Метадані, показники, гранти, інфраструктурні дані про дослідження Тип доступу Повний і безоплатний доступ до публікацій Вільний доступ і повторне використання з атрибуцією Відкриті, взаємосумісні метадані та прозорі джерела інформації Правові засади Ліцензії Creative Commons Визнання авторства і свобода поширення Використання відкритих форматів і відкритих даних (Open Data principles) •Бетесда (2003) → «Відкрити тексти» —перехід до публікацій з відкритим доступом. •Берлін (2003) → «Відкрити знання» — поширення ідеї відкритої науки як суспільного блага. •Барселона (2024) → «Відкрити інформацію» — відкрити дані про дослідження, вдосконалити систему наукової оцінки Еволюція від відкритих текстів → до відкритих даних → до відкритих систем знання. Асоціація Європейських Університетів (2008) •Університети повинні розвивати інституційні політики та стратегії щодо контролю за якістю результатів досліджень (в т.ч. через статті) для ширшого їх розповсюдження, максимІзації їхньої бачення, доступності та наукового впливу. •Для досягнення цього найкращим є створення інституційного репозитарію чи участь у спільному (міжуніверситетському) репозитарії. ІР мають враховувати найкращий досвід, бути сумісні з ОАІРМН протоколами, бути інтероперабельними... •Університетські інституційні політики мусять вимагати від дослідників самоархівування їхніх наукових публікацій. •Університети повинні включати питання захисту авторських прав в свої системи управління (intellectual property rights (IPR) management). Відповідальність університету -інформувати дослідників про прозору та зрозумілу систему копірайтів ... Відкритий Доступ (OA): 2 шляхи Зелений ✓Е-версія опублікованої статті АБО препринту розміщена у відкритому доступі (через репозитарії в т.ч.) ✓Як для «платних» журналів (після періоду ембарго в т.ч.), так і журналів відкритого доступу • Золотий ✓Через публікацію в журналі (відкритого доступу, гібридному, «платному» з негайним необмеженим доступом статті ✓Як правило, через модель «Article Publishing Charge (APC)» Ліцензії CC-BY “GOLD, GREEN or BETWEEN” •Золотий: Опубліковано у журналі з відкритим доступом. •Зелений: Платний доступ на сторінці видавця, але є безкоштовний примірник у репозиторії OA. •Гібридний: Безкоштовний за відкритою ліцензією у журналі з платним доступом. •Бронзовий: Безкоштовне читання на сторінці видавця, але без чітко ідентифікованої ліцензії. •Платиновий OA (Діамантовий OA): Золотий OA без APC (плати за обробку статті) •Закритий: Статті в «платних» журналах, включаючи ті, що поширюються лише в академічних соціальних мережах «Зелений шлях» • Вільний доступ до повного тексту, що досягається шляхом архівування вже опублікованої статті чи іншої наукової роботи у відкритому інституційному або предметному репозитарії •Не обов'язково включає ліцензування повторного використання для «розповсюдження». •В грудні 2005 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову „Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, у якій теж відкритий доступ названий одним із пріоритетів розвитку інформаційного суспільства в Україні: „забезпечення відкритого безкоштовного Інтернет-доступу до ... ресурсів, створених за рахунок коштів Державного бюджету України»viі [6]. Асоціація Європейських Університетів у 2008 р. теж засвідчила важливість Відкритого доступу для сучасних університетів, і рекомендує наступне: • Університети повинні розвивати інституційні політики та стратегії щодо контролю за якістю результатів досліджень (в т.ч. через статті) для ширшого їх розповсюдження, максимІзації їхньої бачення, доступності та наукового впливу. • Для досягнення цього найкращим є створення інституційного репозитарію чи участь у спільному (міжуніверситетському) репозитарії. ІР мають враховувати найкращий досвід (враховуючи рекомендації DRIVER та подібних проектів), бути сумісні з ОАІРМН протоколами, бути інтероперабельними... • Університетські інституційні політики мусять вимагати від дослідників самоархівування їхніх наукових публікацій. • Університети повинні включати питання захисту авторських прав в свої системи управління (intellectual property rights (IPR) management). 44 Відповідальність університету -інформувати дослідників про прозору та зрозумілу систему копірайтів ... •Directory of Open Access Journals •Founded in 2003 •17,000+ searchable journals •2.2 million articles •Both APC and non-APC publishers Всі журнали НаУКМА – відкритого доступу GOLD, GREEN or BETWEEN •Gold: Published in an open-access journal that is indexed by the DOAJ (Directory of Open Access Journals—a directory indexing open access peerreviewed journals). •Green: Toll-access on the publisher page, but there is a free copy in an OA repository. •Hybrid: Free under an open licence in a toll-access journal. •Bronze: Free to read on the publisher page, but without a clearly identifiable licence. •Platinum OA (Diamond OA) : Gold OA without Author Processing Charges (Gold non-APC) -Free to author; free to user •Closed: All other articles, including those shared only on an Academic Social Network or inSci-Hub OASPA •Open Access Scholarly Publishers Association •“Trade association” founded in 2008 •Includes commercial, society, & not-for-profit publishers •Requires peer review and OA licenses •Includes Wiley, T&F, Springer, SAGE, Macmillan, et al. COAR •Confederation of Open Access Repositories •https://www.coar-repositories.org/ •International umbrella organization •US members: ARL, bepress, Iowa State, Cornell, SPARC, OCLC, Va Tech, UC-Berkeley Law School Open Access Policies (Mandates) •“Harvard model”: Institution asserts preemptive stake in faculty publications, allowing permanent exercise of “all rights under copyright” for duration of term (life + 70 yrs) •Presumptive purpose is to allow deposit in institutional repository, but university rights over content extend much further than that. •Usually voted by faculty, but sometimes enacted by edict or ukase (last year @ U. California). Відкрита наука — практика в науці та суміжних з наукою дисциплінах надання наукових даних, лабораторних записів та іншої інформації про наукові дослідження з метою обміну, повторного використання, перерозподілу та відтворення через співпрацю дослідників (Європейський Союз, 2015) •Fecher and Friesike (2014) identified five schools of thought based on their assumption, goal and keywords. •pragmatic, •infrastructure, •public, •democratic •measurement “шість стовпів” відкритої науки відкриті дані (open data); відкритий доступ (open access); відкрите «сліпе» рецензування (open peer review); відкриті джерела (open source); відкриті освітні ресурси (open educational resources); громадянська наука (citizen sience). Відкриті дані – Дані, які доступні в мережі, що дозволяє будь-якому користувачеві завантажувати, копіювати, аналізувати, повторно обробляти або використовувати їх для будь-яких інших цілей без фінансових, юридичних чи технічних перешкод за умови дотримання вимог щодо атрибутування та спільного використання. Інші дослідники можуть проводити повторний аналіз цих даних, зокрема, в контексті нових завдань, що веде до нових наукових відкриттів. Відкриття даних підвищує прозорість, відтворюваність і перевірку результатів дослідження, сприяє ефективній експертній оцінці. Відкриті дані «уявіть, якби проект геному людини оприлюднив лише «цікаві частини» геному, і багато наукових відкриттів було б відкладено» Процес оприлюднення необроблених і оброблених експериментальних даних (лабораторних щоденників, записів інтерв’ю тощо), навіть тих, які були відкинуті в ході дослідження, дозволяє іншим дослідникам аналізувати їх без обмежень. Відкриті дані дані досліджень, об’єднані у формі наборів даних, текстових файлів (csv) і електронних таблиць, але також включають нетекстовий матеріал, такий як візуалізації, мапи, геноми, хімічні сполуки, математичні та наукові формули, медичні дані, тощо. для “відкриття” даних як правило використовують вільні ліцензії Creative Commons. Дані мають надаватися на умовах, які дозволяють повторне використання та навіть “змішування” з іншими наборами даних. При відкритті даних, як правило, не використовують (чи “закривають”) будь-які персональні дані (наприклад, в соціологічних чи медичних дослідженнях). Принципи даних FAIR У 2014 році було розроблено базовий набір принципів для оптимізації повторного використання дослідницьких даних, які отримали назву “Принципи даних FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability”) -набір інструкцій і найкращих практик, щоб гарантувати, що дані або будь-який цифровий об’єкт є доступним для пошуку, доступним, сумісним і повторним. можливість пошуку (Findability): дані та метадані має бути легко знайти, автоматичне та надійне виявлення наборів даних і служб залежить від машинозчитуваних постійних ідентифікаторів (PID) і метаданих; доступність (Accessibility): (мета)дані мають бути доступні для їхнього ідентифікатора за допомогою стандартизованого та відкритого протоколу зв’язку, можливо, включаючи автентифікацію та авторизацію. Крім того, метадані мають бути доступними, навіть якщо дані більше не доступні; інтероперабельність (Interoperability): дані повинні мати можливість поєднуватися та використовуватися з іншими даними чи інструментами. Тому формат даних має бути відкритим і придатним для інтерпретації різними інструментами, включаючи інші записи даних. Концепція сумісності застосовується як на рівні даних, так і на рівні метаданих. Наприклад, (мета)дані повинні використовувати словники, які відповідають принципам FAIR; можливість повторного використання (Reusability): оптимізація повторного використання даних. Щоб досягти цього, метадані та дані мають бути добре описані, щоб їх можна було тиражувати та/або комбінувати в різних налаштуваннях. Крім того, повторне використання (мета)даних має бути зазначено зрозумілою та доступною ліцензією (-ями); Де розміщувати •публікація даних як додаткових матеріалів, пов’язаних із дослідницькою статтею, як правило, з файлами даних, розміщеними видавцем статті. Дані можуть розміщуватися в журналі (наприклад, як у Scientific Data (SpringerNature) чи Data Science Journal (CODATA), або окремо в сховищі даних. Дослідження свідчать: наукові статті, які супроводжуються загальнодоступними даними, в середньому цитуються частіше і, крім того, характеризуються меншою кількістю статистичних помилок і більшим ступенем надійності; •розміщення даних на загальнодоступному веб-сайті з доступними для завантаження файлами; •розміщення даних у вже спеціально створених репозитаріях даних, наприклад, у Dataverse, Dryad, figshare або Zenodo. •Глобальний реєстр сховищ дослідницьких даних для різних наукових дисциплін можна знайти в Реєстрі сховищ дослідницьких даних (http://www.re3data.org). Університети та наукові інституцій в світі можуть створювати власні репозитарії даних (як колись ми це робили з репозитаріями публікацій); Відкрите рецензування •відкриті ідентичності: автори та рецензенти знають один одного; •відкриті звіти: звіти про рецензії публікуються разом із відповідною статтею (замість того, щоб залишатися конфіденційними); •відкрита участь: ширша спільнота (а не лише запрошені рецензенти) може зробити свій внесок у процес рецензування (як в журналі, так, і на відкритих платформах, наприклад, PubMed Commons - для коментарів статей, індексованих PubMed, після публікації. •Набуває поширення також публікація рецензій та коментарів в соціальних мережах.