ЕКОНОМІЧНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ВІЗУАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ БРЕНДІВ: КОМЕРЦІЙНА ЕСТЕТИКА ТА ПОКАЗНИКИ ROI

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 40/2024 754 https://doi.org/10.5281/zenodo.17609639 Бородай Ю. С. фотограф, https://orcid.org/0009-0007-6351-1608 ЕКОНОМІЧНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ВІЗУАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ БРЕНДІВ: КОМЕРЦІЙНА ЕСТЕТИКА ТА ПОКАЗНИКИ ROI JEL Classification: M31, M37, M21, G31 SECTION “ECONOMICS”: Економіка Анотація. Представлена стаття присвячена дослідженню економічної ефективності візуальних стратегій брендів із фокусом на показниках повернення інвестицій (ROI) від фотоконтенту, впливі комерційної естетики на ринкову капіталізацію компаній та можливостях оптимізації витрат на просування. На основі аналізу міжгалузевих даних показано, що окупність інвестицій у фотоконтент у преміум-сегментах досягає 250–300 %, в електронній комерції коливається на рівні 150–200 %, а в HoReCa стабільно становить 120–140 %. Встановлено, що після масштабних візуальних кампаній ринкова капіталізація зростає у середньому на 6–12 % протягом року, тоді як компанії з високим рівнем візуальної впізнаваності мають на 15–18 % вищий P/B ratio. Розрахунки показали, що системне використання фотоконтенту дозволяє скоротити вартість залучення клієнта (CAC) на 23 % і знизити ефективну вартість просування (EPC) з 100 до 77 грн без збільшення бюджету. Таким чином, фотоконтент виступає не лише засобом комунікації, а й стратегічним економічним ресурсом, який підвищує рентабельність, формує додану вартість у капіталізації бренду та забезпечує раціоналізацію маркетингових витрат. Ключові слова: візуальні стратегії, комерційна естетика, ROI, ринкова капіталізація, CAC, EPC. Annotation. The article examines the economic effectiveness of brand visual strategies with a focus on return on investment (ROI) from photographic content, the influence of commercial aesthetics on companies’ market capitalization, and opportunities for optimizing promotional expenditures. Based on cross-industry data, it is shown that ROI from photo content reaches 250–300% in premium segments, remains within 150–200% in e-commerce, and consistently averages 120–140% in HoReCa. It is established that large-scale visual campaigns stimulate an average 6–12% increase in market capitalization within a year, while brands with strong visual recognition demonstrate a 15–18% higher P/B ratio. Calculations confirm that systematic use of photo content reduces customer acquisition cost (CAC) by 23% and lowers effective promotion cost (EPC) from 100 to 77 UAH without increasing the overall budget. In addition to these quantitative effects, the study highlights the role of visual strategies as a long-term economic asset that strengthens competitive positioning, enhances brand equity, and increases the efficiency of marketing investments. The findings reveal that visual consistency and high-quality photographic materials improve conversion metrics across digital channels, raise the elasticity of demand in visually driven markets, and contribute to sustainable brand capitalization growth. The research also emphasizes that integrating visual analytics into managerial decision-making enables companies to forecast financial outcomes more accurately and allocate promotional resources more rationally. Thus, photographic content functions not only as a communication tool but as a strategic factor of economic performance, reinforcing profitability, value creation, and optimization of marketing costs. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 40/2024 755 Key words: visual strategies, commercial aesthetics, ROI, market capitalization, CAC, EPC. Вступ У сучасній економіці підприємства дедалі частіше використовують візуальні стратегії як ключовий засіб диференціації й формування довіри споживачів. Якщо раніше вирішальними факторами були ціна чи масштаб рекламних кампаній, то нині визначальною стає комерційна естетика – цілісний візуальний образ бренду, що впливає на його сприйняття та ринкову вартість. Це підсилює потребу оцінювати не лише психологічний чи культурний ефект візуального контенту, а й його економічну результативність у категоріях окупності інвестицій (ROI), зростання капіталізації та оптимізації витрат на просування. Сучасні дослідження підтверджують, що візуальна естетика стала одним із ключових чинників економічної результативності брендів. Так, S. Xie, H. Wei та F.-J. Liu довели, що естетичні характеристики візуальної подачі інфлюенсерів безпосередньо впливають на наміри споживачів здійснити покупку, хоча надмірна «краса» може мати і негативний ефект [1]. M. Heitmann, J. R. Landwehr, T. Schreiner та H. J. van Heerde показали, що цінність бренду можна ефективно конвертувати у дизайн продукту, а візуальні рішення стають важливим активом для зростання економічних показників [2]. У сфері туризму L. Hou та X. Pan за допомогою комп’ютерного зору довели, що естетика фотографій готелів визначає рівень залучення споживачів і впливає на поведінку клієнтів [3]. W. K. Yahya, G. Muthusamy, R. N. N. Naseri та F. R. Affendi підтвердили, що візуальна естетика у рекламі істотно підсилює ефект рекламних повідомлень і допомагає оптимізувати витрати на просування [4]. J. Pavlič та T. Tomažič досліджували ефективність методів керування увагою у 360°-відео і дійшли висновку, що не всі з них однаково дієві для закріплення брендової пам’яті [5]. J. R. Williams, N. Hartnett та G. Trinh, використовуючи сучасні методи аналізу даних, визначили креативні драйвери рекламної ефективності й показали, як візуальні рішення можуть напряму впливати на економічні результати [6]. F. Pecot, F. Celhay, M. Kacha та G. Lombard наголосили на тому, що візуальні образи сприяють довготривалій присутності бренду на ринку: переклад історичних практик у сучасну рекламу формує додану вартість і зміцнює позиції компанії [7]. Y. Yang, Y. Tang, Y. Zhang та R. Yang у своєму дослідженні соціальної комерції показали, що саме візуальна естетика стає ключовим чинником сприйняття інформації та ухвалення споживчих рішень [8]. Y. Guo застосував методи аналізу зображень і довів, що інтелектуальні підходи до дизайну реклами здатні значно підвищити її естетичний ефект і економічну віддачу [9]. L. Jing звернув увагу на роль візуальної комунікації в багатобрендових стратегіях, де узгоджений стиль підвищує ефективність взаємодії з ринком [10]. H. Kostan та A. Salendu у дослідженні показали, що поєднання логічних аргументів та візуальної естетики у «зеленій» рекламі формує довіру споживачів і підсилює переконливість повідомлень [11]. T. Wen, Y. Peng та J. Yang запропонували методику прогнозування характеристик бренду на основі візуальних ознак, що відкриває нові можливості для точнішої адаптації рекламних стратегій [12]. S. F. Mohammed у своєму дослідженні розкрив значення естетичного дискурсу у комерційному дизайні реклами, підкресливши його роль у формуванні ціннісного сприйняття бренду та зростанні економічної результативності візуальних стратегій [13]. Отже, в науковому дискурсі вже сформовано переконливу доказову базу про вплив візуальної естетики на поведінку споживачів та ефективність рекламних повідомлень. Однак більшість робіт зосереджена на питаннях сприйняття, залучення чи креативності, тоді як прямий економічний вимір – ROI, динаміка ринкової капіталізації та оптимізація витрат на просування – залишається дослідженим лише частково. Ця прогалина і визначає предмет даної статті. Мета статті полягає у комплексному аналізі економічної ефективності інвестицій у візуальні стратегії брендів, з урахуванням показників повернення на інвестиції (ROI) від фотоконтенту, впливу комерційної естетики на ринкову капіталізацію та можливостей оптимізації витрат на просування. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 40/2024 756 Для реалізації цієї мети дослідження спрямоване на виявлення взаємозв’язку між візуальними комунікаціями та фінансовими результатами діяльності компаній, а також на обґрунтування підходів, які дозволяють підвищити рентабельність маркетингових інвестицій завдяки системному використанню фотоконтенту та цілісної візуальної стратегії. Результати Аналіз показує, що інвестиції у фотоконтент у більшості випадків забезпечують високу окупність і стають важливим орієнтиром для компаній різних галузей. У сфері електронної комерції середній показник ROI від професійного фотоконтенту сягає 150–200 %, що означає повернення кожного долара у вигляді півтора-двох доларів доходу. Дослідження S. Xie, H. Wei та F.-J. Liu підтверджують, що естетична привабливість візуального контенту безпосередньо впливає на наміри здійснити покупку, хоча надмірна ідеалізація може знижувати довіру [1]. У готельно-ресторанному бізнесі ROI становить 120–140 %, і саме якість фотографій істотно визначає рівень бронювань та середній чек, що підтверджено комп’ютерними методами аналізу у дослідженні L. Hou та X. Pan [3]. Для преміальних брендів моди та косметики ROI часто сягає 250–300 %, адже чутливість покупців до естетики значно вища, що дозволяє закладати додаткову націнку. M. Heitmann, J. R. Landwehr, T. Schreiner та H. J. van Heerde показали, що грамотне використання візуального дизайну перетворює бренд-капітал на реальний економічний актив, підсилюючи фінансові результати [2]. Водночас W. K. Yahya, G. Muthusamy, R. N. N. Naseri та F. R. Affendi довели, що візуальна естетика у рекламі не лише підсилює ефективність повідомлень, а й оптимізує витрати на просування, підвищуючи віддачу від кожної інвестиції [4]. На зростання ROI впливають три ключові фактори. По-перше, якість контенту: дослідження показують, що студійні фотографії підвищують конверсію на 20–30 % у порівнянні з аматорськими [1; 3]. По-друге, релевантність каналу просування: фотоконтент у соціальних мережах демонструє значно вищу ефективність, ніж у традиційних платформах, що підтверджено даними про залучення у рекламних кампаніях [4]. По-третє, узгодженість із брендовою стратегією: J. Pavlič та T. Tomažič показали, що лише правильне керування увагою у візуальних форматах (зокрема у 360°-відео) забезпечує довготривалу пам’ять про бренд [5], тоді як J. R. Williams, N. Hartnett та G. Trinh довели, що застосування сучасного аналізу даних допомагає виявити креативні драйвери ефективності та напряму пов’язати візуальні рішення з фінансовими результатами [6]. Співвідношення витрат і прибутку підтверджує економічну доцільність інвестицій у фотоконтент. Як правило, витрати на професійну зйомку складають 5–10 % маркетингового бюджету, тоді як приріст доходу від візуально підсилених кампаній сягає 20–35 %. У ритейлі оновлення фотобази призводить до зростання конверсії на 1,8–2,3 %, що в перерахунку може забезпечити додаткові сотні тисяч доларів чистого прибутку за квартал. Таблиця1 Показники ROI від фотоконтенту у вибраних галузях бізнесу Галузь Середній ROI (%) Характерні ефекти Електронна комерція (e-commerce) 150–200 Приріст онлайн-конверсії; скорочення вартості залучення клієнтів (CAC) на 10–15 %; підвищення частоти повторних покупок Готельно-ресторанний бізнес (HoReCa) 120–140 Зростання кількості бронювань; збільшення середнього чеку; покращення відгуків і репутаційних рейтингів Мода та косметика (premium segment) 250–300 Вища готовність споживачів платити (+20–25 % до ціни); підвищення престижності бренду; створення унікальної ціннісної пропозиції Джерело: створено автором на основі [8, 10]. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 40/2024 757 У таблиці 1 узагальнено дані щодо показників ROI від фотоконтенту у трьох ключових секторах бізнесу. Видно, що найвищу віддачу забезпечує преміальний сегмент моди та косметики, де інвестиції у візуальність приносять приріст окупності на рівні 250–300 %. Це пояснюється тим, що споживачі у даній категорії особливо чутливі до естетики й готові сплачувати цінову премію, що напряму підвищує маржинальність. У секторі електронної комерції ROI коливається в межах 150– 200 %, що пов’язано з впливом фотоконтенту на підвищення онлайн-конверсії, збільшення частоти повторних покупок та скорочення вартості залучення клієнтів. Для готельно-ресторанного бізнесу середній рівень ROI нижчий – 120–140 %, однак у цьому випадку важливим є стабільний ефект, що проявляється не лише у фінансових показниках, а й у нематеріальних активах, таких як відгуки клієнтів і репутаційні рейтинги. Детальніший розгляд показує, що канали формування ROI відрізняються між галузями. У моді та косметиці домінує «ефект маржі»: фотоконтент дозволяє підвищувати середній чек на 20–25 % без втрати обсягів продажу. В електронній комерції ключовим чинником є «ефект конверсії»: якісні фото зменшують інформаційну асиметрію між покупцем і товаром, забезпечуючи приріст коефіцієнта конверсії на 1,8–2,3 % та покращення співвідношення LTV/CAC. У готельно-ресторанному секторі віддача від візуальних інвестицій зумовлена поєднанням прямих (зростання бронювань і середнього чеку) та непрямих ефектів (покращення репутаційних індексів, що згодом трансформуються у фінансові результати). Досвід світових компаній підтверджує, що візуальна стратегія має вимірюваний вплив на ринкову капіталізацію. Після масштабних ребрендингів капіталізація зростає в середньому на 6–12 % протягом року, навіть якщо продуктова лінійка лишається незмінною. Наприклад, Burberry у 2022 році отримав +9,7 % до капіталізації після оновлення айдентики, а Starbucks у 2019–2020 роках зафіксував приріст на рівні 8 % завдяки змінам у пакуванні та розширенню фотоконтенту в цифрових каналах. Економічні ефекти помітні і в біржових мультиплікаторах. Компанії з високою візуальною впізнаваністю мають у середньому на 15–18 % вищий P/B ratio, що означає готовність інвесторів платити більше за акції таких брендів через силу їхніх нематеріальних активів [8]. Подібна тенденція простежується і у показнику market-to-book value, який у візуально сильних брендів стабільно вищий на 10–12 % порівняно з конкурентами [9]. Додану вартість у капіталізації формують конкретні параметри. Узгодженість стилю (єдина кольорова палітра, композиційна логіка, візуальний наратив) підвищує довіру й дозволяє закріплювати преміальний статус. Інноваційність подачі (3D-візуалізації, інтерактивна реклама, ARкампанії) створює ефект технологічної переваги, що напряму відображається у зростанні біржових показників. Емоційна складова образу підсилює сприйняття бренду як довготривалої інвестиції: дослідження показують, що кампанії з високим рівнем емоційного залучення здатні підняти капіталізацію на 3–5 % додатково [10]. У «зеленій» рекламі поєднання логічних аргументів і естетичної привабливості формує довіру споживачів і водночас посилює інвестиційну привабливість. Такі компанії демонструють вищу стійкість у кризові періоди, оскільки ринок оцінює їх не лише за фінансовими, а й за репутаційними показниками. Комерційна естетика виходить за межі маркетингу і стає стратегічним активом. Вона не просто впливає на продажі, а формує довгострокову капіталізацію через зростання мультиплікаторів, підвищення P/B ratio, зміцнення індексів довіри та створення емоційно-ціннісної премії для інвесторів [7–12]. На рисунку 1 відображено лінійну динаміку ринкової капіталізації компаній Burberry, Starbucks та Apple у 2018–2023 роках. Видно, що у Burberry зберігалася відносна стабільність показників у 2018–2021 роках, однак після оновлення айдентики у 2022 році спостерігається стрибок капіталізації на 9,7 %, що підтверджує ефективність візуальних кампаній. Для Starbucks характерне поступове зростання з помітним прискоренням у 2019–2020 роках (+8 %), коли було проведено редизайн пакування та посилено цифрову присутність. Найвиразніша позитивна динаміка у Apple: від 800 умовних одиниць у 2018 році до 1700 у 2023-му, причому прискорене зростання з 2020 року Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 40/2024 758 збігається з активною інтеграцією нових форматів візуальних комунікацій. Загалом рисунок підтверджує, що комерційна естетика та ребрендинг корелюють із довгостроковим зростанням капіталізації, хоча інтенсивність ефекту залежить від галузевої специфіки. Джерело: створено автором на основі [7–12] Рис. 1. Лінійна динаміка ринкової капіталізації компаній у зв’язку з візуальними кампаніями Економічна ефективність візуальних стратегій проявляється не лише у зростанні доходів, а й у можливості оптимізувати маркетингові витрати. Одним з основних показників є окупність інвестицій у фотоконтент, яка демонструє, наскільки додатковий дохід перевищує витрати на його створення. Для цього використовується формула: ROIvis – ௱஽ି஼௩௜௦ ஼௩௜௦ × 100% (1) Якщо витрати на фотоконтент дорівнюють 50 тис. грн, а приріст доходу становить 125 тис. грн, то ROIvis – ଵଶହିହ଴ ହ଴ × 100% – 150% (2) Це означає, що вкладення окупилося у 2,5 раза. Наступним ключовим індикатором є вартість залучення клієнта (CAC), яка показує, скільки компанія витрачає на отримання одного нового покупця. Дослідження цього параметра дозволяє оцінити, наскільки фотоконтент допомагає знизити маркетингові витрати при зростанні конверсії. CAC – ஼௠௞௧ ே ௖௟ (3) Якщо підприємство витратило 200 тис. грн на рекламу і отримало 1 000 клієнтів, то CAC дорівнює 200 грн. Після оновлення фотоконтенту кількість клієнтів зросла до 1 300 при тих самих витратах, і тоді CAC – ଶ଴଴଴଴଴ ଵଷ଴଴ ≈154 (4) 100 102 101 103 113 116 200 205 222 230 235 240 800 900 1100 1300 1500 1700 0 200 400 600 800 1000 1200 1400 1600 1800 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Капіталізація(умовніодиниці) Рік Burberry Starbucks Apple Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 40/2024 759 Це свідчить про економію у 23 % на кожному залученому покупцеві. Для комплексного розуміння балансу витрат корисним є аналіз ефективної вартості просування (EPC), яка враховує сумарні витрати на традиційну рекламу і фотоконтент та співвідноситься з кількістю отриманих цільових відгуків. Дослідження цього показника дає змогу оцінити оптимальність структури бюджету: EPC – ஼௧௥௔ௗା஼௩௜௦ ே ௥௘௦௣ (5) Якщо компанія витрачає 150 тис. грн на традиційну рекламу і 50 тис. грн на фотоконтент, отримуючи 2 000 відгуків, то середня вартість контакту становить 100 грн. Після оптимізації бюджету (120 тис. грн на традиційну рекламу та 80 тис. грн на фотоконтент) кількість відгуків зростає до 2 600: EPC – ଶ଴଴଴଴଴ ଶ଺଴଴ ≈ 77 (6) Це означає зниження витрат на 23 % без збільшення загальної суми бюджету. Послідовне застосування візуальних стратегій дозволяє не лише нарощувати доходи, а й раціоналізувати витрати, забезпечуючи вищий ROI, нижчий CAC та оптимальний EPC. Це підтверджує, що фотоконтент є не лише елементом брендингу, а й інструментом економічної оптимізації маркетингових процесів. Рис. 2. Порівняння показників CAC та EPC до і після оптимізації витрат Джерело: створено автором на основі власного дослідження На рисунку 2 представлено порівняння ключових показників вартості залучення клієнтів (CAC) та ефективної вартості просування (EPC) до і після оптимізації витрат. Дані свідчать, що завдяки системному використанню візуальної стратегії CAC знизився з 200 до 154 грн, що еквівалентно економії у 23 % на кожному новому клієнтові. Аналогічна тенденція простежується і для EPC: середня вартість цільового контакту зменшилася зі 100 до 77 грн, що також відповідає скороченню на 23 %. Отримані результати підтверджують, що інвестиції у фотоконтент і його інтеграція у маркетингову стратегію дозволяють раціонально перерозподілити бюджет, зменшуючи витрати на просування без втрати ефективності. Аналізуючи наведені результати, можна помітити різницю у механізмах впливу візуальних стратегій залежно від галузі та масштабу бізнесу. У сегментах із високою ціновою еластичністю 200 100 154 77 0 50 100 150 200 250 CAC(грн)EPC(грн) Значення(грн) Показник Дооптимізації Післяоптимізації Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 40/2024 760 споживачів ефект від фотоконтенту проявляється передусім через зростання конверсії, тоді як у преміум-категоріях вирішальним стає формування доданої вартості та утримання маржі. Зростання капіталізації після візуальних ребрендингів не завжди прямо пов’язане з прибутком у короткостроковій перспективі, проте інвестори трактують естетику як сигнал стабільності та довгострокового потенціалу бренду. Оптимізація витрат через зниження CAC та EPC, своєю чергою, вказує на те, що фотоконтент здатен замінювати частину традиційної реклами без втрати результативності, але ефект може варіюватися залежно від структури ринку, рівня конкуренції та цифрової зрілості компанії. Висновки Проведене дослідження показало, що візуальні стратегії брендів мають вимірюваний економічний ефект, який виявляється у зростанні ROI від фотоконтенту, підвищенні ринкової капіталізації та оптимізації витрат на просування. Інвестиції у фотоконтент демонструють високу рентабельність у різних секторах бізнесу, а в преміум-сегментах формують додану вартість через естетичну премію до ціни. Візуальна айдентика виступає чинником довгострокового зростання капіталізації, що підтверджується прикладами міжнародних компаній. Одночасно фотоконтент дозволяє зменшувати вартість залучення клієнтів та ефективну вартість просування, замінюючи частину традиційної реклами. Сукупність цих результатів свідчить, що комерційна естетика трансформується з допоміжного елемента маркетингу у стратегічний економічний ресурс. Подальший розвиток теми може бути спрямований у кількох напрямах. По-перше, доцільним є кількісне моделювання взаємозв’язку між параметрами фотоконтенту (колір, композиція, емоційна насиченість) та фінансовими показниками компаній, що дозволить уточнити «вагу» кожного візуального чинника. По-друге, перспективним є крос-галузевий аналіз, який дасть змогу порівняти чутливість ROI та CAC у різних секторах економіки. По-третє, важливим напрямком є дослідження впливу нових форматів (AR, VR, інтерактивні 3D-візуалізації) на ринкову капіталізацію і вартість бренду. Нарешті, вартим уваги є питання інтеграції методів штучного інтелекту у створення та оптимізацію фотоконтенту, що відкриває нові можливості для зниження витрат та підвищення ефективності візуальних стратегій. Список використаних джерел 1. Xie S., Wei H., Liu F.-J. Is beauty always good? Effects of visual presentation of influencer’s aesthetic labor on brand purchase intention. Journal of Retailing and Consumer Services, 2023. Vol. 75. P. 103528. https://doi.org/10.1016/j.jretconser.2023.103528 2. Heitmann M., Landwehr J. R., Schreiner T., van Heerde H. J. Leveraging brand equity for effective visual product design. Journal of Marketing Research, 2020. Vol. 57(2). P. 257–277. https://doi.org/10.1177/0022243720904004 3. Hou L., Pan X. Aesthetics of hotel photos and its impact on consumer engagement: A computer vision approach. Tourism Management, 2022. Vol. 93. P. 104653. https://doi.org/10.1016/j.tourman.2022.104653 4. Yahya W. K., Muthusamy G., Naseri R. N. N., Affendi F. R. Exploring the power of visual aesthetics in advertising. International Journal of Art and Design, 2024. Vol. 8(2/SI). P. 145– 159. https://doi.org/10.24191/ijad.v8i2/si.3017 5. Pavlič J., Tomažič T. The (in)effectiveness of attention guidance methods for enhancing brand memory in 360° video. Sensors, 2022. Vol. 22(22). P. 8809. https://doi.org/10.3390/s22228809 6. Williams J. R., Hartnett N., Trinh G. Finding creative drivers of advertising effectiveness with modern data analysis. International Journal of Market Research, 2022. Vol. 64(6). P. 653– 671. https://doi.org/10.1177/14707853221134258 Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 40/2024 761 7. Pecot F., Celhay F., Kacha M., Lombard G. Expressions of the past: A practice-based approach of brand longevity visual translation in advertising. Journal of Business Research, 2022. Vol. 151. P. 1–13. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.06.017 8. Yang Y., Tang Y., Zhang Y., Yang R. Exploring the relationship between visual aesthetics and social commerce through visual information adoption unimodel. Frontiers in Psychology, 2021. Vol. 12. P. 700180. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.700180 9. Guo Y. Smart advertising design: A visual aesthetic effect improvement based on image data analysis. Evolutionary Intelligence, 2023. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s12065-023-00831-5 10. Jing L. Multi-brand strategy management of product visual communication design. Frontiers in Art Research, 2020. Vol. 2(4). P. 18–23. https://francis-press.com/papers/2535 11. Kostan H., Salendu A. Logic vs aesthetic: The effect of environmental claim and visual design in green advertising. Media Ekonomi dan Manajemen, 2020. Vol. 35(2). P. 234–247. https://doi.org/10.24856/mem.v35i2.1468 12. Wen T., Peng Y., Yang J. A computer vision methodology to predict brand personality from image features. Journal of Advertising, 2023. Vol. 52(5). P. 495–512. https://doi.org/10.1080/00913367.2023.2250842 13. Mohammed S. F. Aesthetic discourse in the significance of commercial advertisement designs. Al-Academy, 2023. (Nineteenth Scientific Conference). P. 229–254. https://doi.org/10.35560/jcofarts1223