МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ КНИЖКОВОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 365 https://doi.org/10.5281/zenodo.17622340 Богдан І.В. аспірант кафедри економіки, фінансів та обліку, Приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет», https://orcid.org/0009-0001-5547-978Х МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ КНИЖКОВОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ JEL Classification: L82 G30 G32 O33 M21 SECTION “ECONOMICS”: Економіка Анотація. Досліджено методичні підходи до аналізу ефективності фінансування підприємств книжкової галузі в умовах трансформаційних процесів цифровізації. Обґрунтовано актуальність розробки спеціалізованого методичного інструментарію для оцінювання результативності використання фінансових ресурсів видавничими, поліграфічними та книготорговельними підприємствами з урахуванням специфіки їх діяльності в цифровому середовищі. Запропоновано систему показників для багаторівневого аналізу фінансової ефективності. Обґрунтовано доцільність використання багатокритеріального підходу до інтегральної оцінки ефективності з урахуванням галузевої специфіки та рівня цифрової зрілості. Запропоновано матрицю позиціонування підприємств книжкової галузі за критеріями фінансової ефективності та ступеня цифровізації. Ключові слова: фінансова ефективність, книжкова галузь, цифровізація, методичне забезпечення, фінансовий аналіз, видавнича діяльність, інтегральна оцінка. Abstract. The article examines methodological approaches to analyzing the efficiency of financing enterprises in the book industry under the transformational processes of digitalization. The relevance of developing specialized methodological tools for evaluating the effectiveness of financial resource use by publishing, printing, and bookselling enterprises is substantiated, taking into account the specificity of their activities in a digital environment. Contemporary scientific approaches to the financial analysis of enterprises in the creative industries are analyzed, and the insufficiency of methodological support for a comprehensive assessment of the financial efficiency of the book sector in the context of digital transformation is identified. A system of indicators for multilevel analysis of financial efficiency is proposed, encompassing traditional metrics of profitability, liquidity, and financial stability, complemented by digitalization-specific indicators such as the share of digital sales in total revenue, profitability of digital distribution channels, efficiency of investments in digital technologies and platforms. A methodological algorithm for conducting the analysis is developed, consisting of five sequential stages: diagnosing the initial state of the enterprise, assessing the structure of financing sources, analyzing the efficiency of financial resource utilization, evaluating the impact of digitalization on financial results, and formulating recommendations for financing optimization. The expediency of applying a multicriteria approach to the integral assessment of efficiency is justified, taking into account industry specifics, enterprise size, and its level of digital maturity. A positioning matrix for book industry enterprises is proposed, based on the criteria of financial efficiency and the degree of digitalization, enabling the identification of strategic development priorities. Prospects for further research are outlined, particularly in adapting methodological Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 366 tools to hybrid business models that combine traditional and digital formats of book production and distribution. Keywords: financial efficiency, book industry, digitalization, methodological support, financial analysis, publishing activity, integral assessment. Вступ Сучасний етап розвитку книжкової галузі характеризується масштабними трансформаційними процесами, пов'язаними з цифровізацією всіх ланок виробничо-збутового ланцюга – від створення контенту до його дистрибуції кінцевому споживачу. Традиційні видавничі, поліграфічні та книготорговельні підприємства стикаються з необхідністю одночасного функціонування у фізичному та цифровому середовищах, що вимагає значних фінансових інвестицій у технологічну модернізацію, розвиток електронних каналів збуту, створення цифрових продуктів та платформних рішень. В умовах обмеженості фінансових ресурсів та посилення конкуренції з боку глобальних цифрових платформ особливої актуальності набуває проблема підвищення ефективності фінансування підприємств книжкової галузі. Управлінські рішення щодо розподілу фінансових ресурсів між традиційними та цифровими напрямами діяльності, визначення оптимальної структури джерел фінансування, оцінювання віддачі від інвестицій у цифрові технології потребують якісного методичного забезпечення аналітичних процедур. Існуючі методики фінансового аналізу, розроблені переважно для індустріальних підприємств, не повною мірою враховують специфіку книжкової галузі як сегмента креативних індустрій, зокрема: нематеріальний характер основного продукту (інтелектуальний контент), високу варіативність життєвого циклу продукції, залежність від авторських гонорарів та роялті, особливості ціноутворення на цифрову продукцію, множинність каналів дистрибуції з різними економічними моделями. Тому розробка спеціалізованого методичного забезпечення аналізу ефективності фінансування підприємств книжкової галузі з урахуванням процесів цифровізації є важливим науковим завданням, що має значну практичну цінність для управління підприємствами галузі. Проблематика фінансового забезпечення та оцінювання ефективності діяльності підприємств книжкової галузі перебуває в полі зору багатьох українських та зарубіжних дослідників. Теоретичні засади фінансового аналізу підприємств висвітлені у працях Подольчак Н.Ю. [1], Книшек О.О., Тарасенко Ю.О. [8], які досліджували систему фінансово-економічних показників діяльності креативних індустрій, Орлов В.М., Ободовський Ю.В. [2], що розробляли методичні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємств в умовах невизначеності. Особливості функціонування книжкової галузі в цифрову епоху аналізували Женченко М.І. [3], Кайда І. [6], досліджуючи трансформацію бізнес-моделей видавничих підприємств, та Коляденко С.В. [4], Величко К., Цибульська Е. [7] які вивчали вплив цифровізації на конкурентоспроможність підприємств видавничо-поліграфічного комплексу України. Питання ефективності інвестицій у цифрові технології на підприємствах культурно-креативного сектору розглядав Пріб К.А. [5]. Серед зарубіжних досліджень варто відзначити роботи Thompson J. B. [13], Waldfogel J. [17] присвячену економіці цифрового книговидання, дослідження Martin B., Tian X. [14] щодо фінансових моделей у сучасній видавничій індустрії, а також праці Kidschun F.A. [15], Benjamin Grab, Marieta Olaru, Roxana Maria Gavril [16], Rane N.L., Choudhary S. [18], які аналізували метрики ефективності цифрових видавничих платформ. Однак, незважаючи на наявність значного масиву наукових праць, недостатньо дослідженими залишаються питання комплексного методичного забезпечення аналізу ефективності фінансування підприємств книжкової галузі, що враховувало б одночасне функціонування традиційних та цифрових сегментів бізнесу, специфіку гібридних бізнес-моделей, особливості оцінювання результативності інвестицій у цифрову трансформацію. Відсутня єдина система показників та Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 367 індикаторів, які б дозволяли проводити багатокритеріальну оцінку фінансової ефективності з урахуванням цифрового контексту діяльності підприємств галузі. Метою статті є розробка методичного забезпечення аналізу ефективності фінансування підприємств книжкової галузі в умовах цифровізації шляхом формування системи показників, критеріїв та алгоритму проведення багаторівневої оцінки результативності використання фінансових ресурсів. Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання: систематизувати теоретичні підходи до аналізу ефективності фінансування підприємств та виявити специфіку їх застосування для книжкової галузі в умовах цифровізації; розробити систему показників для комплексної оцінки ефективності фінансування підприємств книжкової галузі, що інтегрує традиційні фінансові метрики та специфічні індикатори цифровізації; сформувати методичний алгоритм проведення аналізу ефективності фінансування з урахуванням галузевої специфіки та рівня цифрової зрілості підприємства; запропонувати інструментарій для інтегральної оцінки та позиціонування підприємств книжкової галузі за критеріями фінансової ефективності та ступеня цифровізації. Результати Ефективність фінансування підприємства розглядається як комплексна характеристика результативності залучення, розміщення та використання фінансових ресурсів для досягнення стратегічних та операційних цілей діяльності. У контексті книжкової галузі ця категорія набуває специфічного змісту, оскільки підприємства одночасно функціонують у двох площинах – традиційній (виробництво та реалізація фізичних книжкових виробів) та цифровій (створення та дистрибуція електронних книг, аудіокниг, контентних платформ). Рис. 1. Концептуальна модель оцінювання фінансової ефективності підприємств книжкової галузі Джерело: побудовано на основі аналізу [9-10] Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 368 Методичне забезпечення аналізу ефективності фінансування має базуватися на наступних принципах: Принцип комплексності – передбачає оцінювання всіх аспектів фінансової діяльності підприємства від залучення ресурсів до отримання результатів, з урахуванням взаємозв'язків між традиційними та цифровими сегментами бізнесу. Принцип галузевої специфічності – врахування особливостей книжкової галузі: сезонності попиту, специфіки авторських гонорарів, різної маржинальності фізичних та цифрових продуктів, особливостей життєвого циклу книжкових видань. Принцип динамічності – аналіз показників у часовій ретроспективі та проекції для виявлення тенденцій та прогнозування розвитку. Принцип порівнянності – можливість зіставлення показників підприємства з галузевими бенчмарками, конкурентами та кращими практиками. Принцип цифрової адаптивності – здатність методики враховувати швидкі зміни цифрового середовища та технологічні інновації. Дотримання зазначених принципів створює методичне підґрунтя для всебічного та об’єктивного оцінювання результативності використання фінансових ресурсів у книжковій галузі. На основі цих методологічних орієнтирів формується інструментарій поглибленого аналізу, що дозволяє комплексно врахувати специфіку діяльності підприємств у цифровому середовищі. У цьому контексті запропонована система показників структурована за п'ятьма блоками, що відображають різні аспекти фінансової ефективності підприємств книжкової галузі (рис. 1). Візуалізована концептуальна модель дозволяє систематизувати ключові напрями оцінювання та визначити взаємозв’язки між основними блоками фінансової ефективності підприємств книжкової галузі в умовах цифровізації. Вона є методичним орієнтиром для формування цілісного підходу до аналізу та забезпечує узгодженість оцінювальних процедур. На основі структурних елементів моделі запропонований алгоритм складається з п'яти послідовних етапів (табл. 1). Таблиця 1 Методичний алгоритм аналізу ефективності фінансування підприємств книжкової галузі № етапу Діагностика вихідного стану підприємства Зміст та основні процедури 1 Діагностика вихідного стану підприємства Збір фінансової звітності за 3–5 років (баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів). Отримання управлінської звітності з деталізацією показників за сегментами (традиційний/цифровий). Аналіз структури продажів за каналами дистрибуції та форматами продукції. Збір даних про інвестиції у цифровізацію та технологічне оновлення. Порівняння з галузевими бенчмарками. Визначення рівня цифрової зрілості: початковий (<10%), базовий (10–30%), розвинутий (30–60%), прогресивний (>60%). 2 Оцінка структури джерел фінансування Вертикальний аналіз структури пасивів (частка власного, позикового, довгострокового, короткострокового капіталу). Горизонтальний аналіз динаміки змін джерел фінансування. Визначення співвідношення джерел фінансування традиційного та цифрового сегментів. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 369 Аналіз інвестицій у необоротні активи та частки цифрових активів. Розрахунок коефіцієнтів фінансової незалежності, автономії та стійкості. 3 Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів Розрахунок показників рентабельності, оборотності, ліквідності. Формування показників окремо для традиційного та цифрового сегментів бізнесу. Порівняльний аналіз ефективності різних каналів дистрибуції. Факторний аналіз рентабельності активів за моделлю Дюпона (адаптація для книжкової галузі). Оцінка маржинальності фізичних, електронних та аудіокниг. Порівняння з середньогалузевими бенчмарками. 4 Оцінка впливу цифровізації на фінансові результати Аналіз динаміки частки цифрових продажів та її зв’язку з рентабельністю. Оцінка окупності інвестицій у цифровізацію (Digital ROI). Аналіз ефективності цифрових каналів проти традиційних. Оцінка економії витрат завдяки цифровізації процесів. Аналіз впливу цифровізації на структуру капіталу та фінансову стійкість. Оцінка динаміки маржинальності цифрових продуктів. 5 Інтегральна оцінка та формування висновків Розрахунок інтегрального показника ефективності (таксономічний метод або метод нормування/зважування). Позиціонування підприємства у матриці «фінансова ефективність – рівень цифровізації». Ідентифікація сильних і слабких сторін фінансової діяльності. Формування висновків щодо ефективності системи фінансування. Розробка рекомендацій щодо оптимізації джерел фінансування, перерозподілу ресурсів та інвестиційних пріоритетів цифровізації. Джерело: сформовано на основі аналізу [11] Представлений алгоритм забезпечує послідовність аналітичних процедур та дозволяє систематизувати ключові етапи дослідження фінансової діяльності підприємств книжкової галузі в умовах цифрової трансформації. Узагальнення результатів розрахунків на кожному етапі створює підґрунтя для формування комплексного кількісного індикатора, що відображає реальний рівень фінансової ефективності підприємства. Для узагальненої оцінки ефективності фінансування пропонується розрахунок інтегрального показника (ІПЕ) на основі нормування та зважування часткових показників п'яти блоків: ІПЕ = Σ(wi × Іі) (1) де, wi – вага і-го блоку показників (Σwi = 1); Іі – нормований інтегральний індекс і-го блоку. Значення вагових коефіцієнтів для підприємств книжкової галузі, визначені експертним методом: w1 (структура джерел фінансування) = 0,20 w2 (ефективність використання капіталу) = 0,25 w3 (прибутковість та маржинальність) = 0,25 w4 (показники цифровізації) = 0,20 Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 370 w5 (фінансова стійкість та ліквідність) = 0,10 Для підприємств з високим рівнем цифрової зрілості доцільно збільшувати вагу четвертого блоку до 0,25-0,30 за рахунок зменшення ваги першого або п'ятого блоків. Інтерпретація значень інтегрального показника: ІПЕ > 0,75 – висока ефективність фінансування 0,50 < ІПЕ ≤ 0,75 – задовільна ефективність з потенціалом покращення 0,25 < ІПЕ ≤ 0,50 – низька ефективність, потребує суттєвих змін ІПЕ ≤ 0,25 – критично низька ефективність Для стратегічного аналізу та визначення пріоритетів розвитку запропоновано матрицю позиціонування підприємств за двома критеріями: рівень фінансової ефективності (за інтегральним показником) та ступінь цифровізації (за часткою цифрових продажів та рівнем цифрової зрілості). Матриця містить чотири квадранти (рис. 2). Методичний алгоритм аналізу ефективності фінансування підприємств книжкової галузі Квадрант А «Цифрові лідери» (висока ефективність + високий рівень цифровізації): Підприємства, що успішно здійснили цифрову трансформацію та досягли високих фінансових результатів. Стратегічні пріоритети: утримання лідерських позицій, інновації, масштабування успішних цифрових моделей. Квадрант В «Традиційні ефективні» (висока ефективність + низький рівень цифровізації): Підприємства з міцними позиціями у традиційному сегменті та високою фінансовою ефективністю, але недостатньою цифровізацією. Стратегічні пріоритети: поступове нарощування цифрового сегменту, інвестиції у цифровізацію, збереження конкурентних переваг у традиційному бізнесі. Квадрант С «Цифрові стартапери» (низька ефективність + високий рівень цифровізації): Підприємства, що активно інвестують у цифровізацію, але ще не досягли достатньої фінансової віддачі. Стратегічні пріоритети: оптимізація витрат, покращення монетизації цифрових каналів, підвищення операційної ефективності. Квадрант D «Кризова зона» (низька ефективність + низький рівень цифровізації): Підприємства з проблемами фінансової ефективності та відставанням у цифровізації. Стратегічні пріоритети: антикризові заходи, радикальна реструктуризація, швидка цифрова трансформація або вихід з ринку. Рис. 2. Концептуальна модель оцінювання фінансової ефективності підприємств книжкової галузі Джерело: побудовано на основі аналізу [12] Сформована матриця позиціонування підприємств книжкової галузі не лише дозволяє візуалізувати їхній стратегічний статус на ринку, а й виступає практичним інструментом для визначення пріоритетних напрямів розвитку. Узагальнення отриманих результатів аналітичного оцінювання створює підґрунтя для коректного вибору управлінських рішень, спрямованих на зміцнення конкурентних позицій підприємств різних масштабів і бізнес-моделей. На цій основі запропоноване методичне забезпечення є універсальним, але потребує адаптації залежно від типу підприємства. Для видавництв: - акцент на аналізі рентабельності окремих назв та тематичних напрямів; - врахування специфіки авторських гонорарів та роялті у структурі витрат; - особлива увага до ефективності інвестицій у придбання прав на видання; - аналіз ефективності різних форматів випуску (тверда/м'яка палітурка, електронна книга, аудіокнига). Для поліграфічних підприємств: - фокус на показниках ефективності використання виробничих потужностей; Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 371 - аналіз співвідношення власного виробництва та аутсорсингу; - оцінка окупності інвестицій у модернізацію обладнання; - аналіз ефективності цифрових технологій друку (print-on-demand). Для книготорговельних підприємств: - увага до показників оборотності товарних запасів; - аналіз ефективності різних форматів роздрібної торгівлі (фізичні магазини, онлайн-магазини, маркетплейси); - оцінка ефективності омніканальної стратегії; - аналіз маржинальності різних категорій продукції та каналів збуту. Висновки У результаті проведеного дослідження розроблено комплексне методичне забезпечення аналізу ефективності фінансування підприємств книжкової галузі в умовах цифровізації, що базується на системному підході та враховує галузеву специфіку та особливості функціонування підприємств у гібридному середовищі. Практична значущість результатів полягає у можливості використання розробленого методичного забезпечення менеджментом підприємств книжкової галузі для діагностики поточного стану фінансової ефективності та виявлення проблемних зон, прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо оптимізації структури джерел фінансування, оцінювання доцільності та результативності інвестицій у цифровізацію, визначення пріоритетних напрямів розподілу фінансових ресурсів між традиційним та цифровим сегментами бізнесу, стратегічного планування розвитку підприємства в умовах цифрової трансформації галузі Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці моделей прогнозування фінансової ефективності підприємств книжкової галузі з урахуванням сценаріїв розвитку процесів цифровізації та зміни структури споживчих переваг, дослідженні оптимальної структури фінансування для різних стадій цифрової трансформації підприємств книжкової галузі з визначенням раціональних пропорцій розподілу ресурсів між традиційними та інноваційними напрямами діяльності, адаптації методичного інструментарію до умов функціонування платформних бізнес-моделей у книжковій галузі, що передбачають нові форми створення та монетизації вартості (subscription-моделі, freemium, content-as-a-service), вдосконаленні системи показників цифровізації з урахуванням появи нових технологій (штучний інтелект для створення та персоналізації контенту, блокчейн для управління авторськими правами, доповнена реальність для інтерактивних видань), дослідженні впливу екосистемної інтеграції (участь у цифрових платформах-агрегаторах, створення власних екосистем) на фінансову ефективність підприємств книжкової галузі, розробці методичних підходів до оцінки ефективності державної підтримки підприємств книжкової галузі в контексті стимулювання їх цифрової трансформації, реалізації зазначених напрямів досліджень сприятиме подальшому розвитку теоретичного базису та практичного інструментарію фінансового менеджменту підприємств книжкової галузі в умовах цифровізації економіки. Список використаних джерел 1. Подольчак Н.Ю., Карковська В.Я. Організація та управління системою фінансовоекономічної безпеки : навчальний посібник. Львів : Львівська політехніка, 2014. 268 с. 2. Орлов В.М., Ободовський Ю.В. Методичні підходи до оцінки ефективності системи управління підприємством. Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. 2017. Т. 22, Вип. 6. С. 102-106. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2017_22_6_22 3. Женченко М.І. Цифрові трансформації видавничої галузі : монографія. Вид. 2-ге, виправл. Київ : Жнець, 2018. 436 с. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 372 4. Коляденко С.В. Цифрова економіка: передумови та етапи становлення в Україні і у світі. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики.2019. Вип.6. С.106–107. 5. Пріб К.А. Формування стратегії розвитку підприємств видавничо-поліграфічної галузі. Інтелект XXI. 2014. № 6. С. 30-38. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/int_XXI_2014_6_6 6. Кайда І. Цифрова трансформація як ключовий фактор підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу. Економіка та суспільство. 2025. Випуск 72. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-103 7. Величко К., Цибульська Е. Трансформація бізнес‐моделей компаній: сучасні виклики та перспективи у цифровій економіці. Економіка та суспільство.2023. № 52. DOI: https://doi.org/10.32782/2524‐0072/2023‐52‐39 8. Книшек О.О., Тарасенко Ю.О. Фінансовий аналіз діяльності підприємства в умовах економічної нестабільності. Економічний простір. 2018. № 139. С. 171–181. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2018_139_16 9. Семчук Ж., Іваш А. та ін. Роль цифрових технологій у трансформації бізнес‐моделей сучасних підприємств. Академічні візії. 2024. Вип. 28. С. 1–8. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.11356659 10. Ванькович Д., Кульчицький М. Стратегічні орієнтири фінансового забезпечення розвитку малого інноваційного підприємництва в Україні. Світ фінансів. 2019. № 3 (60). С. 533-64. 11. Мицак О. В., Чуй І. Р., Демковська О. І. Ідентифікація та методика оцінювання фінансової стійкості підприємств для забезпечення їх фінансової рівноваги. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. 2016. Вип. 51. С. 159-164. 12. OECD. «Розвищення доступу МСП до диверсифікованих інструментів фінансування», у зміцненні МСП та підприємництва для продуктивності та інклюзивного зростання: міністерська конференція ОЕСР 2018 року з МСП. 2019. OECD Publishing, Париж, https://dx.doi.org/10.1787/16fe6707-uk 13. John B. Thompson. Book Wars: The Digital Revolution in Publishing. Cambridge, Massachusetts: Polity Press, 2021. 511 pp. 14. Martin, B., & Tian, X. Books, bytes and business: The promise of digital publishing. Ashgate Publishing. 2010. 15. Kidschun F.A. Literature Review: The Impact of Digital Transformation on Financial Performance. 16. Benjamin Grab; Marieta Olaru; Roxana Maria Gavril (2021): The impact of digitalization and servitization on the financial performance of a firm: an empirical analysis. Production Planning & Control. 32 (12), S. 975–989. DOI: https://doi.org/10.1080/09537287.2020.1780508 17. Waldfogel J. Digital Renaissance: What Data and Economics Tell Us about the Future of Popular Culture: Monograph. 2018. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctvc77knc 18. Rane N.L., Choudhary S., & Rane J. (2024). Publishing academic books in emerging fields: Strategies for success and overcoming challenges. In How to Publish Academic Books: A Guide to Publishing Monographs, Edited Volumes, Textbooks, and Theses (pp. 145-189). Deep Science Publishing. https://doi.org/10.70593/978-81-982935-8-9_4