БОРОТЬБА З ТЕРОРИЗМОМ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

EAST EUROPEAN ASSOCIATION OF SCIENTISTS СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ Колективна монографія за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик WARSAW, POLAND 2025 СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ КОЛЕКТИВНА МОНОГРАФІЯ за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик Warsaw, Poland 2025 East European Association of Scientists УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 С 93 Автори: Зоряна Бурик (ред.), Андрій Шинькович (розділ 1), Наталія Росоха (розділ 2), Тетяна Ханецька, Світлана Поліщук (розділ 3), Юрій Коміренко (розділ 4), Катерина Якушко (розділ 5), Ольга Гончарук (розділ 6), Ігор Горбань (розділ 7), Валерій Зубенко (розділ 8), Юрій Чикриж (розділ 9), Уляна Безкоровайна, Роксолана Неділько, Оксана Яремчук (розділ 10), Оксана Приходько (розділ 11), Андрій Войцещук, Інна Гуцул, Віктор Мартинюк (розділ 12), Олена Мартиненко (розділ 13), Юрій Бондаренко (розділ 14), Аліна Парасєй-Гочер, Інна Цибенко (розділ 15), Катерина Гурковська (розділ 16), Олександра Кузьменко, Альона Пащенко (розділ 17), Микола Старинський, Жанна Завальна (розділ 18). Рецензенти О. І. Пархоменко-Куцевіл, д-р держ. упр., професор, Університет Григорія Сковороди в Переяславі. О. В. Птащенко, д-р екон. наук, професор, Західноукраїнський національний університет. Г. М. Сюта, д-р філол. наук, професор, Інститут української мови Національної академії наук України. Рекомендовано до публікації рішенням науково-технічної радиГО «Східно-Європейська спілка науковців» (протокол № 19 від 27 жовтня 2025 року). С 93 Сучасні виклики і стратегії забезпечення комплексної безпеки: економічний, соціальний, психологічний, інформаційний, військовий, правовий та освітній виміри = Contemporary Challenges and Strategies for Ensuring Comprehensive Security: Economic, Social, Psychological, Information, Military, Legal, and Educational Dimensions : колективна монографія ; за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик. — Warsaw : East European Association of Scientists, 2025. — viii+481 p. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.17636317 ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book) Монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної безпеки держави і суспільства. У роботі розглянуто ключові виміри безпеки, зокрема економічний, соціальний, психологічний, правовий та інформаційний. Проведено аналіз загроз, що виникають в умовах воєнного стану та глобальних трансформацій. Окрему увагу приділено проблемам соціально-психологічної адаптації населення, зокрема з посттравматичним синдромом в учасників бойових дій, емоційною вразливістю підлітків, роботою на деокупованих територіях та вдосконаленню правових механізмів захисту прав військовослужбовців, корпоративних прав, протидії тероризму та домашньому насильству. Запропоновано стратегічні підходи до посилення стійкості держави, що враховують як управлінські інновації, так і роль громадянського суспільства. УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book) © Авторів окремих розділів, 2025 UDK 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 Authors: Edited by Zoriana Buryk Andrii Shynkovych (Chapter 1), Nataliia Rosokha (Chapter 2), Tetiana Khanetska, Svitlana Polishchuk (Chapter 3), Yurii Komirenko (Chapter 4), Kateryna Yakushko (Chapter 5), Olha Honcharuk (Chapter 6), Ihor Horban (Chapter 7), Valerii Zubenko (Chapter 8), Yurii Chykryzh (Chapter 9), Uliana Bezkorovaina, Roksolana Nedilko, Oksana Yaremchuk (Chapter 10), Oksana Prykhodko (Chapter 11), Andrii Voitseshchuk, Inna Hutsul, Viktor Martyniuk (Chapter 12), Olena Martynenko (Chapter 13), Yurii Bondarenko (Chapter 14), Alina ParasieiHocher, Inna Tsybenko (Chapter 15), Kateryna Hurkovska (Chapter 16), Oleksandra Kuzmenko, Alona Pashchenko (Chapter 17), Mykola Starynskyi, Zhanna Zavalna (Chapter 18). Z. Buryk (Ed.), Contemporary Challenges and Strategies for Ensuring Comprehensive Security: Economic, Social, Psychological, Information, Military, Legal, and Educational Dimensions: collective monograph. Warsaw: East European Association of Scientists, 2025. viii+481 p. http://doi.org/10.5281/zenodo.17636317 Reviewers: Oksana Parkhomenko-Kutsevil, Doctor of Sciences (Public Administration), Professor, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav. Olena Ptaschenko, Doctor of Sciences (Economics), Professor, West Ukrainian National University. Halyna Siuta, Doctor of Sciences (Philology), Professor, Institute of the Ukrainian Language of the National Academy оf Sciences of Ukrаinе. ISBN 978-83-68212-07-5 (eBook) East European Association of Scientists sp. z o. o. ul. JANOWIECKA, nr 17A, lok. 3, miejsc. WARSZAWA, kod 03-887, poczta WARSZAWA, kraj POLSKA Copyright © 2025 Authors. All rights reserved. The e-book is published at https://www.eeast.net This Open Access e-book is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial (CC BY-NC) 4.0 International License. No part of this e-book may be reproduced, transmitted, or converted in any format or by any electronic, mechanical, recording, or other means without the written permission of the Eastern European Association of Scientists sp. z o. o. The author is solely responsible for the accuracy of the translation, facts, quotations, place names, proper names, organizations, companies, institutions, and other data. Publisher: Myroslav Buryk Editorial Project Manager: Zoriana Buryk Production Project Manager: Mykola Biloshkurskyi iv ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. Інформаційно-аналітичне забезпечення асекурації продовольчої безпеки: методологія, індикатори та напрями удосконалення…………………………………………………………………………………… 1 РОЗДІЛ 2. Вплив цифрових трансформацій на соціальну стабільність: забезпечення соціальної безпеки та інклюзії методами соціальної роботи…………………………………………………………………………….... 35 РОЗДІЛ 3. Стратегії подолання ПТСР в учасників бойових дій………...... 70 РОЗДІЛ 4. Національні культури – гарант збереження людської ідентичності, духовного виміру людства та миру в умовах глобальних викликів………………………………………………………………………….. 104 РОЗДІЛ 5. Cultural Safety: Dialogue, Tolerance, Conflict Prevention…......... 150 РОЗДІЛ 6. Боротьба з тероризмом через призму правового регулювання………………………………………………………………………………............ 187 РОЗДІЛ 7. Роль технологічних аспектів у вирощуванні сої як чинника продовольчої безпеки України…………………………………………..... 205 РОЗДІЛ 8. Підвищення ефективності вирощування кукурудзи на зерно через оптимізацію технології для забезпечення продовольчих потреб України………………………………………………………………………………....... 222 РОЗДІЛ 9. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність гороху в контексті продовольчої стабільності України……………………………………………………………………………………………..... 239 РОЗДІЛ 10. Державне управління у сфері охорони здоров’я в контексті комплексної безпеки: виклики та стратегічні підходи……… 256 РОЗДІЛ 11. Правові виклики та механізми захисту прав військовослужбовців як елемент забезпечення комплексної безпеки в умовах збройних конфліктів……………………………………………………………. 272 v РОЗДІЛ 12. Правовий механізм захисту корпоративних прав у системі забезпечення національної безпеки……………………………………… 305 РОЗДІЛ 13. Соціальна робота в умовах деокупації: виклики, стратегії, роль благодійних фондів…………………………………………………… 337 РОЗДІЛ 14. Фандрейзинг у діяльності благодійних фондів: сучасні підходи та безпековий вимір…………………………………………………………....... 366 РОЗДІЛ 15. Емоційна вразливість підлітків у воєнний час як фактор соціально-психологічної безпеки: виклики, прояви, напрями підтримки………………………………………………………………………………………...... 399 РОЗДІЛ 16. Основні проблеми та шляхи вдосконалення діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану…………………………..... 415 РОЗДІЛ 17. Прогнозування розвитку торговельного підприємства: практичне застосування сценарного підходу та моделей штучного інтелекту…………………………………………………………………………………………..... 434 РОЗДІЛ 18. Бюро економічної безпеки в механізмі забезпечення фінансової безпека держави та її сталого розвитку…………………………… 462 vi АНОТАЦІЯ олективна монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної безпеки України. Актуальність роботи зумовлена безпрецедентними загрозами, що постали перед державою та суспільством внаслідок повномасштабної збройної агресії, глобальних трансформацій та необхідності адаптації системи державного управління до умов воєнного стану. Традиційні підходи до безпеки виявляються недостатніми, що вимагає міждисциплінарного аналізу її ключових вимірів: економічного, соціального, психологічного, інформаційного, військового, правового та освітнього. Метою монографії є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка практичних стратегій для посилення стійкості держави. Це включає аналіз специфічних загроз у кожному з вимірів безпеки та формування інноваційних управлінських підходів, спрямованих на захист населення, збереження ідентичності та забезпечення сталого розвитку в умовах екзистенційних викликів. У монографії детально проаналізовано багатовимірну структуру комплексної безпеки. В економічному вимірі особливу увагу приділено забезпеченню продовольчої безпеки. Досліджено інформаційно-аналітичні підходи до її асекурації та проаналізовано конкретні технологічні аспекти вирощування стратегічних культур (сої, кукурудзи та гороху) для задоволення продовольчих потреб. Окремо розглянуто механізми забезпечення фінансової безпеки держави, зокрема роль Бюро економічної безпеки, та застосування сучасних методів прогнозування, включаючи сценарний підхід та моделі штучного інтелекту, для управління розвитком підприємств. К vii Глибоко досліджено соціально-психологічний вимір, що опинився під найбільшим тиском внаслідок війни. Запропоновано конкретні стратегії подолання посттравматичного стресового розлалду в учасників бойових дій. Проаналізовано виклики соціально-психологічної адаптації населення, зокрема емоційну вразливість підлітків у воєнний час. Розглянуто нові завдання соціальної роботи в умовах цифрових трансформацій та специфіку її організації на деокупованих територіях, підкреслюючи роль благодійних фондів та фандрейзингу в цьому процесі. Також проаналізовано проблеми протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану. У правовому та адміністративному вимірі робота фокусується на адаптації законодавства до нових загроз. Проаналізовано правове регулювання боротьби з тероризмом, механізми захисту прав військовослужбовців та захисту корпоративних прав як елементу національної безпеки. Окремий розділ присвячено викликам та стратегічним підходам у державному управлінні сферою охорони здоров’я в контексті комплексної безпеки. Нарешті, у культурному та інформаційному вимірі обґрунтовано роль національних культур як гаранта збереження ідентичності та проаналізовано концепцію «культурна безпека» (cultural safety), діалогу та толерантності як інструментів запобігання конфліктам. Дослідження підтверджує, що забезпечення комплексної безпеки в сучасних умовах вимагає системного та інтегрованого підходу, що виходить за межі суто військової чи економічної сфери. Монографія доводить, що стійкість держави (state resilience) ґрунтується на синергії ефективного державного управління, стійкої соціально-психологічної адаптації суспільства, надійних правових механізмів та збереженні культурної ідентичності. viii Автори наголошують на необхідності впровадження інноваційних управлінських моделей, активної цифрової трансформації соціальної сфери та посилення взаємодії між державними інституціями та громадянським суспільством, зокрема благодійними фондами. Запропоновані у роботі стратегії та практичні рекомендації спрямовані на посилення здатності України протистояти гібридним загрозам та забезпечити основу для сталого повоєнного відновлення. КЛЮЧОВІ СЛОВА: продовольча безпека, соціальна безпека, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), націоналізм, культурна безпека (cultural safety), тероризм, соя, кукурудза, горох, державне управління, військовослужбовці, корпоративні права, соціальна робота, фандрейзинг, підлітки, домашнє насильство, прогнозування, фінансова безпека. 193 «кібертероризм», збільшено термін покарання за терористичну діяльність тощо. Патріотичний акт США посилював боротьбу з фінансуванням тероризму та відмиванням грошей; встановлював нові стандарти конфіскації майна [9]. У вересні 2016 р. ухвалена «Національна стратегія перемоги у війні з ісламістським терором» (A National Strategy to Win the War against Islamist Terror), яка визначає, зокрема: характер терористичної загрози; кінцеву мету Стратегії; пріоритети відповідної державної політики, спрямованої на захист батьківщини, перемогу над терористами та запобігання відродженню екстремістів [10]. Наприкінці 2018 р. прийнято «Національну стратегію боротьби з тероризмом», яка уособлює в собі новий еволюційний підхід у процесі стабілізації рівня терористичних актів і знешкодження терористичної загрози в усьому світі та на теренах Америки [11] За три роки, у 2021 р. було презентовано «Національну стратегію протидії внутрішньому тероризму». Це перший документ в історії США, реалізація якого спрямована на усунення причин і умов внутрішнього тероризму [12]. 12 жовтня 2022 року влада США оприлюднила «Стратегію національної безпеки США» (National Security Strategy of The United States of America). У Стратегії акцентується увага на двох фундаментальних стратегічних викликах: конкуренції між великими державами за формування майбутнього міжнародного порядку й транснаціональних спільних загрозах (shared threats) – це, зокрема, загроза продовольчій безпеці, інфекційні захворювання, тероризм, дефіцит енергії, інфляція тощо. Важливо зазначити, що за цією Стратегією рф становить безпосередню та постійну загрозу регіональній безпеці та порядку у Європі, є джерелом нестабільності в усьому світі. Стверджується, що світ вступає в 194 період «вирішального десятиліття» (decisive decade), а отже, зусилля США зосереджуватимуться на трьох напрямах: інвестуванні в основні джерела сили Сполучених Штатів (Underlying Sources of U.S. Strength); співпраці із союзниками та партнерами для посилення колективного впливу на формування глобального стратегічного середовища й вирішення спільних проблем. Задля збереження й розширення міжнародної співпраці передбачається дотримання «двоколійного підходу»: по-перше, співробітництво з усіма країнами, також і з числа геополітичних конкурентів, які готові до конструктивної співпраці [13]. Хоча Велика Британія є державною загального права, сфера протидії тероризму представлена цілою низкою статутів. Ця держава давно відчуває на собі всі загрози та небезпеки від терористичної діяльності. Статутне право Великобританії містить визначення тероризму. Так, Закон про тероризм 2000 р. [14] визначає різні форми тероризму (міжнародного, внутрішнього, ірландського) [15] та передбачає можливість застосування до терористів суворих покарань (ст. 282А) і значних розмірів штрафів. Закон про тероризм 2006 року [16] посилює кримінальну відповідальність за тероризм, передбачає можливість застосування за обвинувальним вироком довічного ув’язнення за вчинення терористичного акту, включаючи також застосування найсуворіших покарань і за участь у навчанні осіб, пристосування засобів до здійснення терористичних актів. Згодом, у 2011 році був прийнятий Закон про антитероризм, злочини та безпеку [17], який визначив механізм кримінального переслідування та притягнення до відповідальності осіб, які обвинувачуються у вчиненні актів тероризму. У 2021 році Законом про боротьбу з тероризмом та винесення покарань [18] цей механізм було посилено з огляду як на внутрішні загрози терористичних атак, так і зовнішні чинники, зокрема посилення терористичних дій рф на території України, відкриту збройну агресію, фінансування Росією здійснення терористичних атак на території 195 Великобританії, збройних сепаратистських злочинних формувань на тимчасово окупованій території України. Хотілося б також підкреслити, що боротьбі з тероризмом приділяє неабияку увагу та містить розлоге кримінальне законодавство Франція. Французький законодавець включив до Книги 4 КК Розділ 2, який визначає кримінальну відповідальність за тероризм. Так, ст. 421-1 містить визначення тероризму [15], а ст.ст. 421-2, 421-2-1, 421-2-2 визначають інші дії, що також розглядаються як терористичний акт. Дії, визначені ст. 421-2 тягнуть за собою покарання у вигляді 20 років позбавлення волі та штраф в розмірі 350 тис. євро (ст. 421-4), визначені статтями 421-2-1 та 421-2-2 передбачають 10 років позбавлення волі та штраф 225 тис. євро (ст. 421-5). Стаття 421-2-3 передбачає відповідальність за фінансування тероризму у вигляді ув’язнення на 7 років та штрафу у 100 тис. євро. Якщо ж терорист погрозами, заходами тиску, обіцянками та пропозиціями переваг примушує осіб взяти участь у терористичній діяльності, йому загрожує 10 років ув’язнення та штраф 150 тис. євро. Організація терористичної групи карається 30 роками ув’язнення та штрафом у 500 тис. євро (ст. 421-5), а використання владних повноважень тягне покарання строком 15 років ув’язнення та штраф у розмірі 225 тис. євро (ст. 421-2-4-1). Крім того, КК Франції визначає обтяжуючі обставини вчинення терористичного акту: смерть однієї чи декількох осіб (карається довічним ув’язненням та штрафом 750 тис. євро), напади групою на осіб, в тому числі з використанням вибухівки чи запалювальних речовин (карається довічним ув’язненням та штрафом у 500 тис. євро), збільшуючи при цьому період надійності до 30 років (ст. 421-7). Французьке кримінальне право суворо карає учасників організованої групи навіть за готування до вчинення терористичного акту (ст. 421-6), хоча в загальному готування до злочину не переслідується кримінальним правом. 196 Примітно, що кримінальну відповідальність за вчинення актів тероризму несуть як фізичні, так і юридичні особи. Крім основного покарання до винних у вчинення акту тероризму осіб застосовується додаткове покарання у вигляді повної або часткової конфіскації майна (ст. 422-6). Кошти від фінансових або майнових санкцій спрямовуються до гарантійного фонду для постраждалих від терористичних атак та інших правопорушень (ст. 422-7). Китай значну увагу приділяє боротьбі з тероризмом в своєму кримінальному законодавстві, оскільки глобалізація терористичних загроз все частіше торкається і цієї держави. У 2015 році Постановою Постійного Комітету ВРНП дев’ятого скликання до КК Китайської Народної Республіки було введено низку статей з цього питання, зокрема, ст. 120¹, 120², 120³, 120⁴, 120⁵, а також поправки 8 та 9 в частині видів покарань, що можуть бути призначені. Так, хоча загальна тенденція кримінального законодавства до скорочення випадків застосування смертної кари як покарання прослідковується у кримінальному кодексі Китаю, приміром, вона була виключена із тринадцяти статей КК, але, якщо мова заходить про боротьбу з тероризмом, то китайський законодавець навпаки посилює відповідальність, в тому числі і за допомогою вищої міри покарання, до того ж, крім основного покарання за вчинення терористичних злочинів тепер передбачається додаткові покарання майнового характеру. Стрімке зростання терористичної загрози вимагає від Європейського Союзу та його держав-членів реагування та здійснення невідкладних і ефективних заходів по посиленню боротьби із тероризмом, в тому числі на законодавчому рівні. І тут ЄС стикнувся із проблемою, яка витікає із його біполярної структури: ЄС має наднаціональні органи, наділені повноваженнями у прийнятті рішень, але і кожна держава-член ЄС має суверенні права та відстоює свої політичні, національні та економічні інтереси. Ця незбалансованість розподілу повноважень між державами- 197 членами та інституціями ЄС спричиняє труднощі у прийнятті спільних рішень в сфері загальноєвропейської боротьби із тероризмом [19]. Перші важливі кроки ЄС здійснив на початку нового тисячоліття, прийнявши у 2005 році Контртерористичної стратегії [20]. В ЄС починаючи із 2015 року питання протидії тероризму набувають все більшого значення. У листопаді 2020 року міністри внутрішніх справ ЄС узгодили Спільну заяву в зв’язку із терористичними атаками у Європі [21]. В грудні 2020 року ЄС видав Порядок денний ЄС із протидії тероризму [22], що став першим документом такого роду після прийняття Порядок денний підтверджує намагання ЄС забезпечити собі статус «провайдера безпеки» як в середині Співтовариства, так і поза його межами, що має ґрунтуватися на стратегічному баченні проблеми та шляхів реагування. Базовим документом у сфері протидії тероризму є Порядок денний ЄС, що, значною мірою, повторює положення Контртерористичної стратегії 2005 року. її базових положень – передбачити загрозу, запобігти їй, забезпечити захист та реагування. До цього додано положення про необхідність міжнародного співробітництва, що стосується усіх сфер та напрямів. В антитерористичній політиці ЄС значна увага приділяється запобіганню радикалізації, що визначається як процес, який веде до тероризму та радикального екстремізму [23]. Іншою частиною стратегії має виступати визначення цілей. Це стосується удосконалення політики ЄС та координації різних суб’єктів антитерористичної діяльності. Така координація має здійснюватися і на міжнародному рівні і включати, у першу чергу, інформаційний обмін. Також це передбачає уніфікацію національних законодавств. Таким чином, просувається інтеграція безпекових політик держав-членів Євросоюзу, посилення суб’єктності самого ЄС. Також у Порядку денному наголошується на інтеграції внутрішньої та зовнішньої політик ЄС у безпековій сфері. Визначається, що 198 антитерористична політика має ґрунтуватися на засадах міжнародного права та дотримання прав людини, законодавства щодо біженців та міжнародного гуманітарного права. Якщо говорити про інституційну систему боротьби з тероризмом в Україні, то потрібно відзначити, що наразі створено систему органів державної влади, діяльність яких безпосередньо спрямована на боротьбу із тероризмом: зокрема Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ (27.12.2005), Рада з питань запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення при КМУ (08.09.2016) та інші органи. Широка інституційна система представлена і в Європейському Союзі. Ядром антитерористичної політики ЄС є обмін інформацією та знаннями, що здійснюється як через формування мереж та експертних груп, а також удосконалення технічних заходів та процедур інформаційного обміну. До інформаційних систем можна віднести систему Європолу SIENA-CT, Європейську інформаційну систему кримінального обліку (European criminal records information system), Європейську систему поліцейського обліку (European police record index system), Інструментарій ЄС із оцінки «м’яких цілей» (EU soft target site assessment tool), та записи даних пасажирів (Passenger name record, PNR). Наголошується значущість більш активного використання записів даних пасажирів та систем поліцейського співробітництва (Prüm framework). Окремо зазначається, що обмін даними PNR повною мірою відповідає Європейській конвенції з прав людини та Хартії основних прав Європейського Союзу [24] і виступає потужним та ефективним інструментом, що може використовуватися на рівні Євросоюзу [23]. 199 Що стосується мереж та груп експертів, зазначається потреба у їх створенні та інституціоналізації, що має активізувати транснаціональний діалог серед суб’єктів протидії тероризму, посилить можливості інформаційного обміну. Ці групи та мережі мають включати практичних працівників правоохоронних органів, науковців, представників громадянського суспільства. Зазначаються, зокрема, такі мережі, як Мережа ЄС із запобігання злочинності, Мережа із безпекових ризиків високого рівня, Мережа із попередження радикалізації, Мережа національних спеціалізованих підрозділів, Політичний діалог з безпеки, Глобальний контртерористичний форум. Також наголошується на потребі забезпечення функціонування окремих антитерористичних підрозділів в рамках вже установ із більш широкою компетенцією. Це, зокрема Європейський контртерористичний центр у складі Європолу, контртерористичний підрозділ в Європейській службі зовнішніх зносин, підрозділи в Розвідувальному та ситуаційному центрі Європейського Союзу INTCEN тощо. Серед ключових відомств визначено Агенцію ЄС із тренінгу правоохоронців Cepol, Євроюст, Європол, Фронтекс, Мережа експертів з протидії тероризму та безпеки (Network of CT/Security experts). На підставі проведеного аналізу можна стверджувати, що тероризм у сучасних умовах набув якісно нового, глобалізованого характеру, що робить його однією з ключових загроз міжнародній та національній безпеці. Його прояви виходять далеко за межі традиційних форм злочинної діяльності, охоплюючи політичні, економічні, соціальні та інформаційні виміри, що вимагає комплексного підходу до протидії. Важливою науковою та практичною тезою є висновок про транснаціональність тероризму, яка зумовлює неможливість його подолання виключно засобами окремої держави. Успішна боротьба з ним передбачає консолідацію зусиль на міжнародному рівні, створення єдиних 200 механізмів співробітництва, гармонізацію законодавчих систем та спільну діяльність правоохоронних і спеціальних органів. Україна, адаптуючи власне законодавство та інституційну базу до міжнародних стандартів, демонструє прагнення інтегруватися у глобальну систему безпеки. Водночас досвід провідних держав світу (США, Великої Британії, Франції, Китаю) та Європейського Союзу засвідчує, що боротьба з тероризмом потребує постійного вдосконалення нормативної та практичної складової, з урахуванням появи нових форм терористичної діяльності. З наукової точки зору, актуальним є положення про необхідність поєднання силових методів протидії з превентивними заходами, зокрема протидією радикалізації, боротьбою з фінансуванням тероризму, посиленням контролю над міграційними потоками та інформаційним простором. Водночас важливим завданням залишається забезпечення балансу між потребами безпеки та дотриманням прав і свобод людини, що відображає загальноцивілізаційні стандарти демократичного розвитку. Таким чином, науковий аналіз дає підстави стверджувати, що ефективна протидія тероризму можлива лише за умови інтеграції національних і міжнародних зусиль, вироблення комплексних стратегій та постійної адаптації правових і організаційних механізмів до динаміки глобальних загроз. Лише у такому випадку можливо забезпечити стабільність, мир та безпеку як окремих держав, так і міжнародного співтовариства в цілому. З огляду на виявлені тенденції, доцільним є подальше удосконалення законодавчої бази шляхом гармонізації її з міжнародними стандартами, з особливим акцентом на протидії фінансуванню тероризму, кібертерористичній діяльності та радикалізації через інформаційний простір. Важливим завданням виступає посилення міжнародного співробітництва, яке повинно передбачати не лише активну участь у 201 глобальних ініціативах, а й системний обмін розвідувальною інформацією та практичним досвідом між правоохоронними й спеціальними органами різних держав. Необхідним кроком є також забезпечення належного ресурсного й кадрового розвитку національних антитерористичних структур, підвищення їхньої координації з іншими елементами сектору безпеки й оборони. Особливу роль у протидії тероризму мають відігравати превентивні заходи, спрямовані на боротьбу з радикалізацією та екстремізмом, що передбачає впровадження освітніх програм, інформаційних кампаній та активну взаємодію з громадянським суспільством. Водночас при реалізації антитерористичних заходів надзвичайно важливим залишається дотримання принципів верховенства права та захисту прав людини, адже лише поєднання безпекових пріоритетів і демократичних цінностей може забезпечити стійкий та довготривалий результат у боротьбі з цією глобальною загрозою. Література 1. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року, № 638-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 25, 180. 2. Поліщук, С. (2021). Удосконалення загальнодержавної системи боротьби з тероризмом. Інформація і право, 2(37), 74-80. 3. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20 березня 2003 р. № 638-IV. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text 4. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України № 361-ІХ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text 5. Концепція боротьби з тероризмом: Указ Президента України від 05.03.19 р. № 53. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/230/2013 202 6. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 92 «Про затвердження Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків». http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/92-2016- %D0%BF/print1452614476360738 7. Uniting And Strengthening America by Providing Appropriate Tools Required to Intercept and Obstruct Terrorism (USA PATRIOT ACT) Act of 2001 / Public Law 107–56 – OCT. 26, 2001. https://www.gpo.gov/fdsys/pkg/PLAW107publ56/pdf/PLAW-107publ56.pdf 8. Антитерористичне законодавство США: висновки для України. https://niss.gov.ua/doslidzhennya/natsionalna-bezpeka/antyterorystychnezakonodavstvo-ssha-vysnovky-dlya-ukrayiny 9. Малахов, Г. (2022). Розвиток сучасного антитерористичного законодавства США. Інформація і право, 4(43), 96–101. 10. Стукаліна, О., & Кулик, Л. (2022). Міжнародний досвід запобігання терористичним актам у великих містах. http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/84/21 84/4720-1?inline=1 11. Резнікова, О.О., Місюра, А.О., Дрьомов, С.В., & Войтовський, К.Є. (2017). Актуальні питання протидії тероризму у світі та в Україні: аналіт. доповідь; за заг. ред. О.О. Резнікової. Київ: НІСД, 60. 12. Малахов, Г. (2022). Нова стратегія протидії тероризму в США. Інформація і право, № 1(40), 119–123. 13. Основні положення нової Стратегії національної безпеки США. https://niss.gov.ua/doslidzhennya/mizhnarodni-vidnosyny/osnovnipolozhennya-novoyi-stratehiyi-natsionalnoyi-bezpeky 14. Terrorism Act 2000. https://www.legislation.gov.uk/ukpga/2000/11/data.pdf