РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ У ВИРОЩУВАННІ СОЇ ЯК ЧИННИКА ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

EAST EUROPEAN ASSOCIATION OF SCIENTISTS СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ Колективна монографія за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик WARSAW, POLAND 2025 СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ КОЛЕКТИВНА МОНОГРАФІЯ за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик Warsaw, Poland 2025 East European Association of Scientists УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 С 93 Автори: Зоряна Бурик (ред.), Андрій Шинькович (розділ 1), Наталія Росоха (розділ 2), Тетяна Ханецька, Світлана Поліщук (розділ 3), Юрій Коміренко (розділ 4), Катерина Якушко (розділ 5), Ольга Гончарук (розділ 6), Ігор Горбань (розділ 7), Валерій Зубенко (розділ 8), Юрій Чикриж (розділ 9), Уляна Безкоровайна, Роксолана Неділько, Оксана Яремчук (розділ 10), Оксана Приходько (розділ 11), Андрій Войцещук, Інна Гуцул, Віктор Мартинюк (розділ 12), Олена Мартиненко (розділ 13), Юрій Бондаренко (розділ 14), Аліна Парасєй-Гочер, Інна Цибенко (розділ 15), Катерина Гурковська (розділ 16), Олександра Кузьменко, Альона Пащенко (розділ 17), Микола Старинський, Жанна Завальна (розділ 18). Рецензенти О. І. Пархоменко-Куцевіл, д-р держ. упр., професор, Університет Григорія Сковороди в Переяславі. О. В. Птащенко, д-р екон. наук, професор, Західноукраїнський національний університет. Г. М. Сюта, д-р філол. наук, професор, Інститут української мови Національної академії наук України. Рекомендовано до публікації рішенням науково-технічної радиГО «Східно-Європейська спілка науковців» (протокол № 19 від 27 жовтня 2025 року). С 93 Сучасні виклики і стратегії забезпечення комплексної безпеки: економічний, соціальний, психологічний, інформаційний, військовий, правовий та освітній виміри = Contemporary Challenges and Strategies for Ensuring Comprehensive Security: Economic, Social, Psychological, Information, Military, Legal, and Educational Dimensions : колективна монографія ; за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик. — Warsaw : East European Association of Scientists, 2025. — viii+481 p. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.17636317 ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book) Монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної безпеки держави і суспільства. У роботі розглянуто к лючові виміри безпеки, зокрема економічний, соціальний, психологічний, правовий та інформаційний. Проведено аналіз загроз, що виникають в умовах воєнного стану та глобальних трансформацій. Окрему увагу приділено проблемам соціально-психологічної адаптації населення, зокрема з посттравматичним синдромом в учасників бойових дій, емоційною вразливістю підлітків, роботою на деокупованих територіях та вдосконаленню правових механізмів захисту прав військовослужбовців, корпоративних прав, протидії тероризму та домашньому насильству. Запропоновано стратегічні підходи до посилення стійкості держави, що враховують як управлінські інновації, так і роль громадянськ ого суспільства. УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book) © Авторів окремих розділі в, 2025 UDK 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 Authors: Edited by Zoriana Buryk Andrii Shynkovych (Chapter 1), Nataliia Rosokha (Chapter 2), Tetiana Khanetska, Svitlana Polishchuk (Chapter 3), Yurii Komirenko (Chapter 4), Kateryna Yakushko (Chapter 5), Olha Honcharuk (Chapter 6), Ihor Horban (Chapter 7), Valerii Zubenko (Chapter 8), Yurii Chykryzh (Chapter 9), Uliana Bezkorovaina, Roksolana Nedilko, Oksana Yaremchuk (Chapter 10), Oksana Prykhodko (Chapter 11), Andrii Voitseshchuk, Inna Hutsul, Viktor Martyniuk (Chapter 12), Olena Martynenko (Chapter 13), Yurii Bondarenko (Chapter 14), Alina ParasieiHocher, Inna Tsybenko (Chapter 15), Kateryna Hurkovska (Chapter 16), Oleksandra Kuzmenko, Alona Pashchenko (Chapter 17), Mykola Starynskyi, Zhanna Zavalna (Chapter 18). Z. Buryk (Ed.), Contemporary Challenges and Strategies for Ensuring Comprehensive Security: Economic, Social, Psychological, Information, Military, Legal, and Educational Dimensions: collective monograph. Warsaw: East European Association of Scientists, 2025. viii+481 p. http://doi.org/10.5281/zenodo.17636317 Reviewers: Oksana Parkhomenko-Kutsevil, Doctor of Sciences (Public Administration), Professor, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav. Olena Ptaschenko, Doctor of Sciences (Economics), Professor, West Ukrainian National University. Halyna Siuta, Doctor of Sciences (Philology), Professor, Institute of the Ukrainian Language of the National Academy оf Sciences of Ukrаinе. ISBN 978-83-68212-07-5 (eBook) East European Association of Scientists sp. z o. o. ul. JANOWIECKA, nr 17A, lok. 3, miejsc. WARSZAWA, kod 03-887, poczta WARSZAWA, kraj POLSKA Copyright © 2025 Authors. All rights reserved. The e-book is published at https://www.eeast.net This Open Access e-book is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial (CC BY-NC) 4.0 International License. No part of this e-book may be reproduced, transmitted, or converted in any format or by any electronic, mechanical, recording, or other means without the written permission of the Eastern European Association of Scientists sp. z o. o. The author is solely responsible for the accuracy of the translation, facts, quotations, place names, proper names, organizations, companies, institutions, and other data. Publisher: Myroslav Buryk Editorial Project Manager: Zoriana Buryk Production Project Manager: Mykola Biloshkurskyi iv ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. Інформаційно-аналітичне забезпечення асекурації продовольчої безпеки: методологія, індикатори та напрями удосконалення…………………………………………………………………………………… 1 РОЗДІЛ 2. Вплив цифрових трансформацій на соціальну стабільність: забезпечення соціальної безпеки та інклюзії методами соціальної роботи…………………………………………………………………………….... 35 РОЗДІЛ 3. Стратегії подолання ПТСР в учасників бойових дій ………...... 70 РОЗДІЛ 4. Національні культури – гарант з береження людської ідентичності, духовного виміру людства та миру в умовах глобальних викликів………………………………………………………………………….. 104 РОЗДІЛ 5. Cultural Safety: Dialogue, Tolerance, Conflict Prevention…......... 150 РОЗДІЛ 6. Боротьба з тероризмом через призму правового регулювання………………………………………………………………………………............ 187 РОЗДІЛ 7. Роль технологічних аспектів у вирощуванні сої як чинника продовольчої безпеки України…………………………………………..... 205 РОЗДІЛ 8. Підвищення ефективності вирощування кукурудзи на зерно через оптимізацію технології для забезпечення продовольчих потреб України………………………………………………………………………………....... 222 РОЗДІЛ 9. Вплив елементів технології вирощування на продуктивні сть гороху в контексті продовольчої стабільності України……………………………………………………………………………………………..... 239 РОЗДІЛ 10. Державне управління у сфері охорони здоров’я в контексті комплексної безпеки: виклики та стратегічні підходи ……… 256 РОЗДІЛ 11. Правові виклики та механізми захисту прав військовослужбовців як елемент забезпечення комплексної безпеки в умовах збройних конфлікті в……………………………………………………………. 272 v РОЗДІЛ 12. Правовий механізм захисту корпоративних прав у системі забез печення національної безпеки……………………………………… 305 РОЗДІЛ 13. Соціальна робота в умовах деокупації: виклики, стратегії, роль благодійних фондів…………………………………………………… 337 РОЗДІЛ 14. Фандрейзинг у ді яльності благодійних фондів: сучасні підходи та безпековий вимір…………………………………………………………....... 366 РОЗДІЛ 15. Емоційна вразливість підлітків у воєнний час як фактор соціально-психологічної безпеки: виклики, прояви, напрями підтримки………………………………………………………………………………………...... 399 РОЗДІЛ 16. Основні проблеми та шляхи вдосконалення діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану…………………………..... 415 РОЗДІЛ 17. Прогнозування розвитку торговельного підприємства: практичне застосування сценарного підходу та моделей штучного інтелекту…………………………………………………………………………………………..... 434 РОЗДІЛ 18. Бюро економічної безпеки в механізмі забезпечення фінансової безпека держави та її сталого розвитку…………………………… 462 vi АНОТАЦІЯ олективна монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної безпеки України. Актуальність роботи зумовлена безпрецедентними загрозами, що постали перед державою та суспільством внаслідок повномасштабної збройної агресії, глобальних трансформацій та необхідності адаптації системи державного управління до умов воєнного стану. Традиційні підходи до безпеки виявляються недостатніми, що вимагає міждисциплінарного аналізу її ключових вимірів: економічного, соціального, психологічного, інформаційного, військового, правового та освітнього. Метою монографії є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка практичних стратегій для посилення стійкості держави. Це включає аналіз специфічних загроз у кожному з вимірів безпеки та формування інноваці йних управлінських підходів, спрямованих на захист населення, збереження ідентичності та забезпечення сталого розвитку в умовах екзистенційних викликів. У монографії детально проаналізовано багатовимірну структуру комплексної безпеки. В економічному вимірі особливу увагу приділено забезпеченню продовольчої безпеки. Досліджено інформаційно-аналітичні підходи до її асекурації та проаналізовано конкретні технологічні аспекти вирощування стратегічних культур (сої, кукурудзи та гороху) для задоволення продовольчих потреб. Окремо розглянуто механізми забезпечення фінансової безпеки держави, зокрема роль Бюро економічної безпеки, та з астосування сучасних методів прогнозування, включаючи сценарний підхід та моделі штучного інтелекту, для управління розвитком підприємств. К vii Глибоко досліджено соціально-психологічний вимір, що опинився пі д найбільшим тиском внаслідок війни. Запропоновано конкретні стратегії подолання посттравматичного стресового розлалду в учасників бойових дій. Проаналізовано виклики соціально-психологічної адаптації населення, зокрема емоційну вразливість підлітків у воєнний час. Розглянуто нові завдання соціальної роботи в умовах цифрових трансформацій та специфіку її організації на деокупованих територіях, підкреслюючи роль благодійних фондів та фандрейзингу в цьому процесі. Також проаналізовано проблеми протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану. У правовому та адміністративному вимірі робота фокусуєтьс я на адаптації законодавства до нових загроз. Проаналізовано правове регулювання боротьби з тероризмом, механізми захисту прав військовослужбовців та захисту корпоративних прав як елементу національної безпеки. Окремий розділ присвячено викликам та стратегічним підходам у державному управлінні сферою охорони здоров’я в контексті комплексної безпеки. Нарешті, у культурному та інформаційному вимірі обґрунтовано роль національних культур як гаранта збереження ідентичності та проаналізовано концепцію «культурна безпека» (cultural safety), діалогу та толерантності як інструментів запобігання конфліктам. Дослідження підтверджує, що забезпечення комплексної безпеки в сучасних умовах вимагає системного та інтегрованого підходу, що виходить за межі суто військової чи економічної сфери. Монографія доводить, що стійкість держави (state resilience) ґрунтується на синергії ефективного державного управління, стійкої соціально-психологі чної адаптації суспільства, надійних правових механізмів та збереженні культурної ідентичності. viii Автори наголошують на необхідності впровадж ення інноваційних управлінських моделей, активної цифрової трансформації соціальної сфери та посилення взаємодії між державними інституціями та громадянс ьким суспільством, зокрема благодійними фондами. Запропоновані у роботі стратегії та практичні рекомендації спрямовані на посилення здатності України протистояти гібридним загрозам та забезпечити основу для сталого повоєнного відновлення. КЛЮЧОВІ СЛОВА: продовольча безпека, соціальна безпека, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), націоналізм, культурна безпека (cultural safety), тероризм, соя, кукурудза, горох, державне управління, ві йськовослужбовці, корпоративні права, соціальна робота, фандрейзинг, підлітки, домашнє насильство, прогнозування, фінансова безпека. 211 Крім специфічної симбіотичної взаємодії бульбочкових бактеріи з окремими видами бобових культур існує ряд факторів, що мають забезпечувати оптимальні умови для життєдіяльності бактеріи . Наи перше, це пухкі ґрунти з вологістю 40 –80% від повної вологоємності та оптимальна температура ґрунту для розмноження бактеріи , яка повинна бути в межах від 10 до 200С. Встановлено, що для вирощування сої малопридатними є важкі, запливаючі глинисті ґрунти. Якщо ґрунт сухии і на початку вегетації сої и ого вологість менша 50–60% від повної польової вологоємності, то бульбочки утворюватися не будуть. Оскільки посушливі умови призводять до втрати бульбочками до 25% вологи, це незворотно знижує ї хню азотфіксуючу здатність. На пізніших етапах росту сої нестача вологи може спричинити відмирання бульбочок. Надлишкова вологість теж небажана, але вона менш шкідлива, ніж ї ї нестача. Для оптимального розвитку бульбочок і належного перебігу процесу азотфіксації вологість ґрунту має становити 60–80% від повної и ого вологоємності. Мінімальна вологість ґрунту, за якої відбувається розвиток бульбочкових бактеріи , складає 15–20% від повної вологоємності ґрунту. Не менш важливе значення у симбіозі бобових культур і бульбочкових бактеріи має температура. Активність симбіотичної взаємодії відбувається за температури субстрату 20–240С. Якщо температура становитиме понад 300С, бульбочки на коренях утворюватимуться, але азотфіксації не буде, оскільки бобові за температури 300С погано зв’язують молекулярнии азот. У підвищенні урожаи ності сої важливу роль відіграє система удобрення. Крім урожаи ності, вона впливає на формування якісних показників зерна. Тому дана культура потребує збалансованого набору макро‑ та мікроелементів для того, щоб рослини сої були міцними, з великою кількістю бобів та високоякісним зерном з вмі стом білка до 40%. 212 Зазвичаи урожаи ність сої в Украї ні складає 1,5– 3,5 т/га, але з а вдалої агротехніки з оптимальним живленням вона може сягати 4,0–5,0 т/га. За правильного підживлення урожаи ність сої зрос тає на 20 – 30% та істотно скорочує витрати на боротьбу із захворюваннями культури [22]. Основними поживними елементами для сої є: Азот (N) – не зважаючи на те, що рослини сої здатні фіксувати азот з а допомогою азотфіксуючих бактеріи , у перші 3–4 тижні ї м потрібен стартовии азот з ґрунту. Щоб сформувати 1 т зерна соя спож иває 70–80 кг азоту, з яких 50–60% надходить внаслідок симбіозу з азотфіксуючими бактеріями, а решта – з добрив. Фосфор (Р) – стимулює розвиток кореневої системи сої та сприяє формуванню бобів на рослині. На формування 1 т урожаю зерна соя потребує 15–20 кг фосфору. Калій (К) – сприяє виповненості зерна, підвищує стіи кість рослин до хвороб та посушливих умов. Потребує на 1 т зерна 20–25 кг калію. Внесення під сою мінеральних азотних добрив і ї х вплив на симбіоз викликають дискусію серед науковців. Дехто вважає за необхідне вносити великі норми азоту, щоб отримати високии урожаи , не зважаючи на вплив даного чинника на симбіотичнии апарат. Деякі автори рекомендують вносити невеликі стартові дози мінерального азоту нормою 10–30 кг/га д.р., оскільки він необхіднии перших етапах розвитку бобових, допоки почне функціонувати симбіотична система. Інші вчені рекомендують повністю відмовитися від азотних добрив за умови інокуляції насіння бобових високоефективними штамами бульбочкових бактеріи . За оптимальних умов для макро‑ і мікросимбіонтів рослина сої буде повністю забезпечена симбіотично засвоєним азотом. Істотнии вплив системи удобрення, зокрема вибір форми азотних добрив, на формування урожаи ності сої підтверджують ряд науковців. За даними досліджень встановлено, що застосування мінеральних добрив 213 нормою N30Р30К30 та N60Р60К60 (N – аміачна селітра) підвищило урожаи ність сої відносно контролю на 0,39 т/га, або 17,8% та на 0,42 т/га, або 19,2%. Від внесення мінеральних добрив нормою N30Р30К30 та N60Р60К60 (N – карбамід) урожаи ність перевищила контроль відповідно на 0,40 т/га, або 18,3% та 0,46 т/га, або 21,0%. За поєднання аміачної селіт ри (N45) з карбамідом (N45) під час внесення мінеральних добрив N90Р90К90 приріст урожаи ності сої склав 0,49 т/га, або 22,4% [15]. В інших дослідженнях, де вносили фосфорні добрива по 30 і 60 кг д.р. та повне мінеральне добриво N30Р30К30 відмічено збільшення кількості гілочок, бобів і насіння на рослинах сої , а отже – и урожаи ності культури. Так, внесення Р30 кг/га д.р. забезпечило приріст урожаи ності 0,11 т/га відносно контролю, Р60 кг/га д.р. – приріст склав 0,19 т/га, а повне мінеральне добриво N30Р30К30 сприяло отриманню приросту урожаи ності сої 0,22 т/га у порівнянні з контрольним варіантом [1]. На бобово‑ризобіальнии симбіоз су ттєво впливають умови фосфорного і каліи ного живлення. Якщо елементів фосфору і калію буде недостатньо, азотфіксація різко зниз иться. Тому дані елементи необхідно вносити у правильному співвідношенні, відповідно до запланованого урожаю культури. Якщо вміст фосфору в ґрунті буде в дефіциті, то бактерії проникатимуть у бобову культуру, але в них буде недостатньо ресурсу для утворення бульбочок. Внесення фос фору нормою 120 кг/га д.р. у поєднанні з інокуляцією насіння дає не лише стимулюючии ефект на утворення бульбочок на сої , а и позитивно впливає на розвиток кореневої маси, на збільшення вмісту хлорофілу в листках та підвищення урожаю з ерна сої [11]. У підвищенні ефективності азотфіксації важлива роль також належить мікроелементам. Зокрема, молібден, бор, з алізо, кобальт, магніи є каталізаторами цього процесу. Ці мікродобрива сприяють збільшенню 214 кількості і розмірів бульбочок, а інтенсивні сть азотфіксації зростає у десятки разів. Бор сприяє кращому цвітінню та зав’язуванню бобів. За недостачі бору порушується метаболізм рослин, як наслідок це призводить до абортації квіток, ї х опадання і, відповідно, до з ниження урожаи ності сої . Завдяки елементу бору відбувається поділ і розтягнення клітин меристем. Якщо и ого мало або взагалі відсутніи , точки росту стебла і кореня будуть завчасно відмирати. Від наявності бору залежить інтенсивність утворення і діяльність бульбочкових бактеріи , оскі льки він впливає на розвиток і функціонування судинної системи рослин [17]. Молібден підсилює процес азотфіксації , чим допомагає працювати бобовим рослинам ефективніше. Цинк і магніи покращують перебіг фотосинтезу та підвищують стіи кість до стресових умов [22]. Позакореневі підживлення – важливии інструмент у ефективному управлінні продуктивністю сортів сої з високим потенціалом урожаи ності. важливим інструментом є позакореневі підживлення. Так як погодно‑ кліматичні умови нестабільні і постіи но змінюються, вартість внесення основних добрив постіи но зростає, застосування позакореневих підживлень у технології вирощування інтенсивних сортів сої будуть додатковим джерелом забезпечення рослин поживними речовинами через листкову поверхню. Значне поширення позакореневого живлення рослин обумовлене реутилізацією внесених добрив, оскільки вони не проникають в систему «корінь – ґрунт», і не беруть участь у складних процесах міграції и перетворення поживних речовин та ї х зв’язуванні ґрунтовим комплексом. Таким чином, підживлення використовується безпосередньо рослиною, а не ґрунтом. 215 Позакореневі підживлення наи краще застосовувати у критичні фаз и розвитку сої , а саме: - «третій трійчастий листок – бутонізація» – в цеи час рослина потребує підживлення добривами з високим вмістом фосфору у поєднанні з магнієм, сіркою, цинком; - «бутонізація – початок цвітіння» – рослини потребують підживлення бором; - «налив насіння» – потреба внесення добрив, що містять достатню кількість калію та мікроелементи. Також позакореневі підживлення сприяють підвищенню стіи кості рослин сої до несприятливих стресових факторів, викликаних дією пестицидів, несприятливими погодними умовами (посухою, різкими перепадами температури повітря), грибковими і бактеріальними хворобами та ін. [4]. Ряд авторів зазначають, що на продуктивність сої та якість ї ї зерна позитивно впливає удобрення мікроелементами на фоні внесення повного мінерального добрива. Відомо, що соя належить до культур, середньо вимогливих до сірки і магнію, оскільки виносить з урожаєм 20–40 кг цих мікроелементі в з 1 га. Сірка сприяє ефективному споживанню азоту соєю, а магніи є особливо важливим для засвоєння підвищених норм як азоту, так і фосфору та калію [16]. У результаті внесення сірчаних добрив (S30) у поєднанні з комплексним мінеральним добривом N90Р90К90 урожаи ність сої зросла відносно контролю на 0,55 т/га, або 25,1%. Застосування магнію (Mg20) разом з мінеральним добривом N90Р90К90 сприяло підвищенню урожаи ності культури проти контрольного варіанту на 0,61 т/га, або 29,2% [15]. За даними дос лідників, в умовах Західного Полісся застосування позакореневих підживлень дозволило збільшити урожаи ність сої до 15%, а 216 передпосівна обробка насіння препаратом ЛегумФікс – отримати приріст урожаи ності 0,09–0,35 т/га зерна. Високу урожаи ність сортів сої (в середньому 3,1 т/га) забезпечило поєднання обробки насіння інокулянтом ЛегумФікс (2,0 л/га) та позакореневе внесення хелатного мікродобрива Вуксал Оіл Сід на початку та в повне цвітіння (з нормою витрати відповідно 2,0 та 1,0 л/га). Макс имальнии вміст білка та олії в зерні сої виявлено у варіанті, де посіви підживлювали хелатним мікродобривом Квантум‑ оліи нии у фазу бутонізації та на початку формування насіння [3]. Дослідженнями, проведеними в умовах дослідного поля Прикарпатської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН встановлено, що за раціонального поєднання технології вирощування сої , а с аме позакореневого підживлення ї ї органічним добривом‑біостимулятором у поєднанні з мінеральним добривом на фоні оранки та весняного чизелювання істотно покращується ріст і розвиток рослин, знижується забур’янені сть посівів, підвищується урожаи ність культури, зростає маса 1000 насінин та натура зерна [13]. Регулятори росту рослин теж вважаються одним з істотних резервів підвищення урожаи ності сої . Крім того, що вони екологічно безпечні, дана група препаратів не потребує використання додаткових матеріальних ресурсів, тому є досить економічними. Коли вдалося створити препарати на основі діючих речовин природного і синтетичного походження, стало можливим масове використання регуляторів росту, оскільки вони більш стабільні у рослинному організмі та мають на нього пролонговании вплив. Група регуляторів росту рослин представлена препаратами, що містять у свої и основі різні активні складники. Це, насамперед, ауксини, гібереліни, цитокініни, етилен, абсцизова, арахідонова, янтарна, салі цилова кислоти, полісахариди, брасиностерої ди феноли, що утворюються на основі фізіологічно активних речовин та активаторів росту рослин. Наприклад, брасиностерої ди вступають у взаємодію з гормонами рослин, збільшують 217 вміст абсцизової кислоти та вміст аукс инів, гібереліні в та цитокінінів, що позитивно впливає на врожаи ність та и ого якість. Процес інтродукції сої також відбувається краще за впливу на ї ї рослини регуляторів росту, змінюючи морфологічну структуру рослин. Адже вони забезпечують більш дружню появу сходів, зменшують кількість пригнічених рослин, прискорюються формоутворюючі процеси (відбувається швидше наростання вегетативної маси та раннє старіння листя), що сприяє скороченню періоду вегетації , скорочується довжина міжвузлів і розмірів листя на рослинах. Покращується якість насіннєвого матеріалу за рахунок збільшення припливу асимілянтів у боби. Регулятори росту сприяють зменшенню абортивнос ті генеративних органів, збільшують кількість продуктивних вузлів. Завдяки цьому підвищується кількість і маса насіння в середньому на 15%, яке формується на одиниці площі, заи нятою рослиною. На кількість бобів і масу 1000 насінин позитивно впливає обробка фенольними стимуляторами. Однак, позитивнии результат від внесення регуляторів росту можливии тільки тоді, коли дотримуються основні вимоги технології вирощування культури, а с аме забезпечення рослини комплексом умов, що необхідні для ї ї розвитку [12]. За даними досліджень, проведених в умовах північного Степу Украї ни (Кіровоградська обл.), використання стимуляторів росту у поєднанні з біопрепаратом для інокуляції насіння у технології вирощування сої сприяло збільшенню площі листкової поверхні на 223 см2 (25,1%), висоти рослин – на 11 см (14,6%), кількості бульбочок на кореневіи системі – на 15,7 шт. (49,4%), маси насіння – на 1,93 г/росл. (38,4%). Приріст урожаи ності від комплексного застосування препаратів склала від 2,3 до 4,2 ц/га [26]. Таким чином, наи важливішою умовою одержання високих врожаї в сої є наявність у ґрунті доступних елементів живлення, азотфіксуючих бульбочкових бактеріи , вологи і температурного режиму. Тому важливо 218 визначити і створити оптимальні умови середовища для реалізації генетичного потенціалу сої кожного сортотипу в конкретних ґрунтово‑ кліматичних зонах . Адже економічно ефективне виробництво зерна сої можливе лише за вдосконалення елементів технології ї ї вирощування. Література 1. Артеменко, С. (2017). Три кроки до успішного вирощування сої. Пропозиція, 5, 72–76. 2. Бахмат, М. І. & Бахмат, О. М. (2001). Розробка технологічних заходів для отримання екологічного зерна сої в умовах Західного Лісостепу. Корми і кормовиробництво, 47, 105–106. 3. Гадзовський, Г. Л., Новицька, Н. В., & Мартинов, О. М. (2020). Урожай і якість зерна сої під впливом інокуляції та позакореневого підживлення. Таврійський науковий вісник, 111, 44–48. 4. Гень, С. П. (2022). Врожайність і структура врожаю сої залежно від елементів технології вирощування. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 71 (2), 100–111. 5. Гоменко, Д. В., & Ковальова, О. М. (2023). Напрями підвищення ефективності виробництва сої в контексті забезпечення продовольчої безпеки. Матеріали Всеукраї нської наукової конференції молодих вчених «Сучасні кормові ресурси: селекція, технологія виробництва, заготівля та безпека кормів» (14 вересня 2023 року). Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Вінниця, 201 –203. 6. Державна служба статистики Украї ни. https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/sg/ppsgk/arh_ppsgk_u.htm l 7. Іванюк, С. (2015). Потенціал продуктивності соєвого поля. Агробізнес Сьогодні, 21(316), 50–54. 219 8. Каленська, С. М., Новицька, Н. В., Грабар, Л. А., & Андрієць, Д. В. (2010). Урожайність як інтегральний показник реакції рослин сої на елементи технології вирощування. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 149, 227–234. 9. Камінськии , В. Ф. (2006). Комплексний вплив факторів інтенсифікації на формування урожаю сої у Північному Лісостепу. Вісник аграрної науки, 9, 36–42. 10. Кирилюк, В. П., & Кричківський, В. М. (2022). Врожайність сої та ефективність її вирощування за різних систем основного обробітку ґрунту та удобрення. Землеробство та рослинництво: теорія і практика, 4 (6), 59– 65. 11. Кобак, С. Я., Сереветник, О. В., & Чорна, В. М. (2017). Обов’язковий елемент технології вирощування сої – бактеризація. Агробізнес Сьогодні. https://agro-business.com.ua/2017-09-29-05-56-43/item/2483-oboviazkovyielement-tekhnolohii-vyroshchuvannia-soi-bakteryzatsiia.html 12. Коломієць, Ю. В., & Буценко, Л. М. (2019). Обробка насіння сої. https://agroelita.info/obrobka‑nasinnya‑soji/ 13. Куничак, Г. І., Дутчак, О. В. & Матвієць Н. М. (2023). Продуктивність сої за різних способів обробітку ґрунту та системи удобрення з елементами біологізації. Корми і кормовиробництво, 96, 94–101. 14. Лемешик, А. В., & Новицька, Н. В. (2024). Формування врожайності та якості насіння сортів сої залежно від площі живлення в Правобережному Лісостепу України. Новітні агротехнології, 12 (2), https://doi.org/10.47414/na.12.2.2024.304338. 15. Лихочвор, В. В., Щербачук, В. М., Панасюк, Р. М., & Панасюк, О. В. (2016). Вплив удобрення на формування фотосинтетичної та зернової продуктивності соїбв умовах західного Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 60, 88–96. 220 16. Лихочвор, В. В., Петриченко, В. Ф., Іващук, П. В., & Корнійчук, О. В. (2010). Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] Львів: Українські технологі ї. 17. Макрушин, М. М., Макрушина, Є. М., Петерсон, Н. В., & Мельников, М. М. (2 006). Фізіологія рослин: підручник. М. М. Макрушин (ред). Вінниця, Нова книга. 18. Міністерство аграрної політики Украї ни. https://minagro.gov.ua/ 19. Нагорнии , В. І., & Романько, Ю. О. (2007). Вплив агрокліматичних умов на потенціал скоростиглих та ранньостиглих сортів сої. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія», 10–11, 57–61. 20. Нідзельськии , В. А., Новицька, Н. В., & Шутий, О. (2012). Спрямування технологічних заходів на стабілізацію урожаїв сої. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Агрономія», 176, 100–105. 21. Новицька, Н. В., & Джемесюк, О. В. (2017). Формування урожайності сої під впливом інокуляції та підживлення. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 1–2, 43–47. 22. Потапенко, О. (2025). Чим краще підживити сою: детальний посібник. https://gelios.ua/chym‑krashhe‑pidzhyvyty‑soyu‑detalnyj‑posibnyk/ 23. Рибальченко, А. М. (2022). Сучасне виробництво сої: світові тренди та вітчизняні реалії. Discovering New Horizons in Scienc e and Prospects for Implementation of Innovations: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Internet Conference, July 7‑8. Dnipro, 124–126. 24. Федорук, І. В. (2019). Вплив інокуляції насіння на врожай сої. Таврійський науковий вісник, 108, 110–116. 25. Шевніков, М. Я. & Коблай, О. О. (2015). Застосування біологічних, хімічних та фізичних з асобів у технологіях вирощування сої та кукурудзи: монографія. Полтава.