ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЧЕРЕЗ ОПТИМІЗАЦІЮ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧИХ ПОТРЕБ УКРАЇНИ

EAST EUROPEAN ASSOCIATION OF SCIENTISTS СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ Колективна монографія за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик WARSAW, POLAND 2025 СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ КОЛЕКТИВНА МОНОГРАФІЯ за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик Warsaw, Poland 2025 East European Association of Scientists УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 С 93 Автори: Зоряна Бурик (ред.), Андрій Шинькович (розділ 1), Наталія Росоха (розділ 2), Тетяна Ханецька, Світлана Поліщук (розділ 3), Юрій Коміренко (розділ 4), Катерина Якушко (розділ 5), Ольга Гончарук (розділ 6), Ігор Горбань (розділ 7), Валерій Зубенко (розділ 8), Юрій Чикриж (розділ 9), Уляна Безкоровайна, Роксолана Неділько, Оксана Яремчук (розділ 10), Оксана Приходько (розділ 11), Андрій Войцещук, Інна Гуцул, Віктор Мартинюк (розділ 12), Олена Мартиненко (розділ 13), Юрій Бондаренко (розділ 14), Аліна Парасєй-Гочер, Інна Цибенко (розділ 15), Катерина Гурковська (розділ 16), Олександра Кузьменко, Альона Пащенко (розділ 17), Микола Старинський, Жанна Завальна (розділ 18). Рецензенти О. І. Пархоменко-Куцевіл, д-р держ. упр., професор, Університет Григорія Сковороди в Переяславі. О. В. Птащенко, д-р екон. наук, професор, Західноукраїнський національний університет. Г. М. Сюта, д-р філол. наук, професор, Інститут української мови Національної академії наук України. Рекомендовано до публікації рішенням науково-технічної радиГО «Східно-Європейська спілка науковців» (протокол № 19 від 27 жовтня 2025 року). С 93 Сучасні виклики і стратегії забезпечення комплексної безпеки: економічний, соціальний, психологічний, інформаційний, військовий, правовий та освітній виміри = Contemporary Challenges and Strategies for Ensuring Comprehensive Security: Economic, Social, Psychological, Information, Military, Legal, and Educational Dimensions : колективна монографія ; за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик. — Warsaw : East European Association of Scientists, 2025. — viii+481 p. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.17636317 ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book) Монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної безпеки держави і суспільства. У роботі розглянуто ключові виміри безпеки, зокрема економічний, соціальний, психологічний, правовий та інформаційний. Проведено аналіз загроз, що виникають в умовах воєнного стану та глобальних трансформацій. Окрему увагу приділено проблемам соціально-психологічної адаптації населення, зокрема з посттравматичним синдромом в учасників бойових дій, емоційною вразливістю підлітків, роботою на деокупованих територіях та вдосконаленню правових механізмів захисту прав військовослужбовців, корпоративних прав, протидії тероризму та домашньому насильству. Запропоновано стратегічні підходи до посилення стійкості держави, що враховують як управлінські інновації, так і роль громадянського суспільства. УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book) © Авторів окремих розділів, 2025 UDK 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4 Authors: Edited by Zoriana Buryk Andrii Shynkovych (Chapter 1), Nataliia Rosokha (Chapter 2), Tetiana Khanetska, Svitlana Polishchuk (Chapter 3), Yurii Komirenko (Chapter 4), Kateryna Yakushko (Chapter 5), Olha Honcharuk (Chapter 6), Ihor Horban (Chapter 7), Valerii Zubenko (Chapter 8), Yurii Chykryzh (Chapter 9), Uliana Bezkorovaina, Roksolana Nedilko, Oksana Yaremchuk (Chapter 10), Oksana Prykhodko (Chapter 11), Andrii Voitseshchuk, Inna Hutsul, Viktor Martyniuk (Chapter 12), Olena Martynenko (Chapter 13), Yurii Bondarenko (Chapter 14), Alina ParasieiHocher, Inna Tsybenko (Chapter 15), Kateryna Hurkovska (Chapter 16), Oleksandra Kuzmenko, Alona Pashchenko (Chapter 17), Mykola Starynskyi, Zhanna Zavalna (Chapter 18). Z. Buryk (Ed.), Contemporary Challenges and Strategies for Ensuring Comprehensive Security: Economic, Social, Psychological, Information, Military, Legal, and Educational Dimensions: collective monograph. Warsaw: East European Association of Scientists, 2025. viii+481 p. http://doi.org/10.5281/zenodo.17636317 Reviewers: Oksana Parkhomenko-Kutsevil, Doctor of Sciences (Public Administration), Professor, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav. Olena Ptaschenko, Doctor of Sciences (Economics), Professor, West Ukrainian National University. Halyna Siuta, Doctor of Sciences (Philology), Professor, Institute of the Ukrainian Language of the National Academy оf Sciences of Ukrаinе. ISBN 978-83-68212-07-5 (eBook) East European Association of Scientists sp. z o. o. ul. JANOWIECKA, nr 17A, lok. 3, miejsc. WARSZAWA, kod 03-887, poczta WARSZAWA, kraj POLSKA Copyright © 2025 Authors. All rights reserved. The e-book is published at https://www.eeast.net This Open Access e-book is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial (CC BY-NC) 4.0 International License. No part of this e-book may be reproduced, transmitted, or converted in any format or by any electronic, mechanical, recording, or other means without the written permission of the Eastern European Association of Scientists sp. z o. o. The author is solely responsible for the accuracy of the translation, facts, quotations, place names, proper names, organizations, companies, institutions, and other data. Publisher: Myroslav Buryk Editorial Project Manager: Zoriana Buryk Production Project Manager: Mykola Biloshkurskyi iv ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. Інформаційно-аналітичне забезпечення асекурації продовольчої безпеки: методологія, індикатори та напрями удосконалення…………………………………………………………………………………… 1 РОЗДІЛ 2. Вплив цифрових трансформацій на соціальну стабільність: забезпечення соціальної безпеки та інклюзії методами соціальної роботи…………………………………………………………………………….... 35 РОЗДІЛ 3. Стратегії подолання ПТСР в учасників бойових дій………...... 70 РОЗДІЛ 4. Національні культури – гарант збереження людської ідентичності, духовного виміру людства та миру в умовах глобальних викликів………………………………………………………………………….. 104 РОЗДІЛ 5. Cultural Safety: Dialogue, Tolerance, Conflict Prevention…......... 150 РОЗДІЛ 6. Боротьба з тероризмом через призму правового регулювання………………………………………………………………………………............ 187 РОЗДІЛ 7. Роль технологічних аспектів у вирощуванні сої як чинника продовольчої безпеки України…………………………………………..... 205 РОЗДІЛ 8. Підвищення ефективності вирощування кукурудзи на зерно через оптимізацію технології для забезпечення продовольчих потреб України………………………………………………………………………………....... 222 РОЗДІЛ 9. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність гороху в контексті продовольчої стабільності України……………………………………………………………………………………………..... 239 РОЗДІЛ 10. Державне управління у сфері охорони здоров’я в контексті комплексної безпеки: виклики та стратегічні підходи……… 256 РОЗДІЛ 11. Правові виклики та механізми захисту прав військовослужбовців як елемент забезпечення комплексної безпеки в умовах збройних конфліктів……………………………………………………………. 272 v РОЗДІЛ 12. Правовий механізм захисту корпоративних прав у системі забезпечення національної безпеки……………………………………… 305 РОЗДІЛ 13. Соціальна робота в умовах деокупації: виклики, стратегії, роль благодійних фондів…………………………………………………… 337 РОЗДІЛ 14. Фандрейзинг у діяльності благодійних фондів: сучасні підходи та безпековий вимір…………………………………………………………....... 366 РОЗДІЛ 15. Емоційна вразливість підлітків у воєнний час як фактор соціально-психологічної безпеки: виклики, прояви, напрями підтримки………………………………………………………………………………………...... 399 РОЗДІЛ 16. Основні проблеми та шляхи вдосконалення діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану…………………………..... 415 РОЗДІЛ 17. Прогнозування розвитку торговельного підприємства: практичне застосування сценарного підходу та моделей штучного інтелекту…………………………………………………………………………………………..... 434 РОЗДІЛ 18. Бюро економічної безпеки в механізмі забезпечення фінансової безпека держави та її сталого розвитку…………………………… 462 vi АНОТАЦІЯ олективна монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної безпеки України. Актуальність роботи зумовлена безпрецедентними загрозами, що постали перед державою та суспільством внаслідок повномасштабної збройної агресії, глобальних трансформацій та необхідності адаптації системи державного управління до умов воєнного стану. Традиційні підходи до безпеки виявляються недостатніми, що вимагає міждисциплінарного аналізу її ключових вимірів: економічного, соціального, психологічного, інформаційного, військового, правового та освітнього. Метою монографії є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка практичних стратегій для посилення стійкості держави. Це включає аналіз специфічних загроз у кожному з вимірів безпеки та формування інноваційних управлінських підходів, спрямованих на захист населення, збереження ідентичності та забезпечення сталого розвитку в умовах екзистенційних викликів. У монографії детально проаналізовано багатовимірну структуру комплексної безпеки. В економічному вимірі особливу увагу приділено забезпеченню продовольчої безпеки. Досліджено інформаційно-аналітичні підходи до її асекурації та проаналізовано конкретні технологічні аспекти вирощування стратегічних культур (сої, кукурудзи та гороху) для задоволення продовольчих потреб. Окремо розглянуто механізми забезпечення фінансової безпеки держави, зокрема роль Бюро економічної безпеки, та застосування сучасних методів прогнозування, включаючи сценарний підхід та моделі штучного інтелекту, для управління розвитком підприємств. К vii Глибоко досліджено соціально-психологічний вимір, що опинився під найбільшим тиском внаслідок війни. Запропоновано конкретні стратегії подолання посттравматичного стресового розлалду в учасників бойових дій. Проаналізовано виклики соціально-психологічної адаптації населення, зокрема емоційну вразливість підлітків у воєнний час. Розглянуто нові завдання соціальної роботи в умовах цифрових трансформацій та специфіку її організації на деокупованих територіях, підкреслюючи роль благодійних фондів та фандрейзингу в цьому процесі. Також проаналізовано проблеми протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану. У правовому та адміністративному вимірі робота фокусується на адаптації законодавства до нових загроз. Проаналізовано правове регулювання боротьби з тероризмом, механізми захисту прав військовослужбовців та захисту корпоративних прав як елементу національної безпеки. Окремий розділ присвячено викликам та стратегічним підходам у державному управлінні сферою охорони здоров’я в контексті комплексної безпеки. Нарешті, у культурному та інформаційному вимірі обґрунтовано роль національних культур як гаранта збереження ідентичності та проаналізовано концепцію «культурна безпека» (cultural safety), діалогу та толерантності як інструментів запобігання конфліктам. Дослідження підтверджує, що забезпечення комплексної безпеки в сучасних умовах вимагає системного та інтегрованого підходу, що виходить за межі суто військової чи економічної сфери. Монографія доводить, що стійкість держави (state resilience) ґрунтується на синергії ефективного державного управління, стійкої соціально-психологічної адаптації суспільства, надійних правових механізмів та збереженні культурної ідентичності. viii Автори наголошують на необхідності впровадження інноваційних управлінських моделей, активної цифрової трансформації соціальної сфери та посилення взаємодії між державними інституціями та громадянським суспільством, зокрема благодійними фондами. Запропоновані у роботі стратегії та практичні рекомендації спрямовані на посилення здатності України протистояти гібридним загрозам та забезпечити основу для сталого повоєнного відновлення. КЛЮЧОВІ СЛОВА: продовольча безпека, соціальна безпека, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), націоналізм, культурна безпека (cultural safety), тероризм, соя, кукурудза, горох, державне управління, військовослужбовці, корпоративні права, соціальна робота, фандрейзинг, підлітки, домашнє насильство, прогнозування, фінансова безпека. 228 шкідників, підтримуючи оптимальний фітосанітарний стан ґрунту. Зяблевий обробіток проводять на глибину 25–33 см. Дисковими агрегатами обробляють до 20 см ґрунту в глибину. Тому такі знаряддя замінюють, наприклад, культивацію чи оранку. Дисколапові агрегати також застосовують, щоби заробити в ґрунт мінеральні чи органічні добрива. Основна мета обробітку такими знаряддями – розпушування верхніх шарів, що допомагає зберегти вологу чи створює умови, щоби накопичувати її в період від жнив до оранки. Не менш важливим фактором у технології вирощування кукурудзи є застосування засобів захисту рослин та удобрення. Їхня ефективність залежить від поєднання таких факторів як ґрунтово-кліматичні умови та біологічні особливості культури. Погодні умови вегетаційного періоду впливають на доступність рослинам поживних речовин і вологи з ґрунту, що безпосередньо впливає на формування урожайності. Застосування комплексних добрив передбачається на всіх етапах вирощування і догляду за посівами кукурудзи. Лімітованим фактором у цій технологічній операції є продуктивна вологість. Зниження її у ґрунтовому шарі протягом вегетації на 10 міліметрів призведе до зменшення дії елементів живлення на 0,01–0,02 т/га. Оскільки останні десятиліття кліматичні зміни формуються, головним чином, як посушливі, зростає зацікавленість у вирощуванні кукурудзи на зрошенні [8]. Для забезпечення рослин необхідною кількістю вологи встановлюють поливні системи відповідної потужності. Також набуває популярності вирощування сільськогосподарських культур на краплинному зрошенні. Завдяки такій системі можна не тільки ощадно і ефективно використовувати воду для поливу, а й здійснювати фертигацію (одночасне зрошення і удобрення) у критичні фази розвитку рослин. У багатьох країнах застосування краплинного зрошення у технології вирощування кукурудзи довело свою ефективність. Економія водних 229 ресурсів за краплинного зрошення, порівняно з дощуванням, сягає 30–50 %. Залежно від кліматичних умов та групи стиглості гібриду кукурудзи для формування високого і якісного урожаю рослинам необхідно споживати 3500–8000 м³ води на 1 гектар. Для зменшення випаровування вологи та покращення її засвоюваності поливати доцільно вночі або в період, коли сонце має низьку активність. Можливість своєчасного внесення добрив у критичний період живлення є ще однією вагомою перевагою краплинного зрошення. Наприклад, азоту і калію рослини кукурудзи потребують протягом вегетації, а фосфор – у фазі формування кореневої системи та наливу зерна. Оскільки кукурудза – культура тривалого вегетаційного періоду, вона засвоює поживні речовини протягом всього життєвого циклу, що характеризує її як досить вибагливу до повноцінного мінерального живлення. На створення 1 т зерна з відповідною кількістю листостеблової маси кукурудза споживає із ґрунту та добрив у середньому 24–30 кг азоту, 10–12 кг фосфору та 25–30 кг калію. Тому для формування урожаю зерна на рівні 5,5–6,0 т/га вона виносить із ґрунту в середньому 132–180 кг азоту, 55–72 кг фосфору та близько 138–180 кг калію. Очевидно, що навіть за високого рівня родючості таку кількість поживних речовин у формах, доступних для рослин, ґрунт не в змозі забезпечити. Через це найбільш впливовим фактором у підвищенні врожайності кукурудзи залишаються добрива [3]. Під час складання системи живлення кукурудзи слід враховувати: погодно-кліматичні умови вирощування, тип ґрунту і забезпеченість його рухомими формами поживних речовин, фізіологічні потреби рослин в окремих мікроелементах впродовж усього періоду вегетації. Так як органічні добрива практично відсутні, компенсувати виніс азоту, фосфору і калію урожаєм будуть лише мінеральними добривами. Необхідно 230 оптимізувати норми їхнього внесення відповідно до витрат елементів живлення на формування 1 т зерна та побічної продукції [1]. Фосфорні добрива потрібно вносити так, щоб вони врівноважували азотні й калійні. Це означає, що вони мають покривати приблизно 70–80% і 50–60% тих поживних речовин, які забирає з ґрунту врожай (як основний, так і побічний). У перспективі – досягти такого рівня живлення, щоб у ґрунті не виникав дефіцит і був навіть позитивний баланс поживних речовин [12]. Щодо строків внесення добрив, то їх найкраще застосовувати під час основного обробітку ґрунту. У роки з недостатнім зволоженням найбільшої ефективності досягає внесення під оранку. За достатнього рівня вологи результативність добрив суттєво не залежить від термінів їхнього внесення. Навесні доцільніше застосовувати їх не поверхнево під культивацію, а локалізовано на глибину 10–12 см за допомогою культиваторів-рослинопідживлювачів або іншої відповідної техніки. Такий спосіб локалізації забезпечує можливість заощадити 30–40% мінеральних добрив, не знижуючи приросту врожайності порівняно з підвищеними дозами. Більш доцільно застосовувати складні добрива, зокрема нітрофоску, нітроамофоску та нітрофос. Вони забезпечують приріст урожайності на 1–2 ц/га вищий, ніж еквівалентні дози простих добрив. Перспективними та зручними у використанні вважаються також рідкі комплексні добрива (РКД) та азотні у рідкій формі – рідкий аміак, аміачна вода, КАС. У процесі вегетації кукурудза поглинає елементи живлення нерівномірно. Азот засвоюється до фази воскової стиглості, причому найбільша його потреба спостерігається від викидання волоті до цвітіння. Фосфор споживається більш рівномірно – практично до повної стиглості зерна. Калій найбільш інтенсивно використовується у першій половині вегетаційного періоду, а також під час формування та наливу зерна [5]. 231 У живленні кукурудзи виокремлюють два критичні періоди. У перший період, на початку вегетації (фаза 3–7 листків), молоді рослини мають підвищену потребу у фосфорі. Це обумовлює необхідність припосівного внесення фосфорних або комплексних мінеральних добрив (нітроамофоска, нітрофос, нітрофоска) в дозі 10–15 кг/га д.р. Другий критичний період припадає на фазу інтенсивного росту (9–10 листків – викидання волоті), коли різко зростає потреба кукурудзи в азотному живленні. Тому в фазі 3–5 листків обов’язковим є локальне прикореневе підживлення азотними добривами в дозі 20 кг/га д.р. [10]. Особливої уваги потребує передпосівна обробка насіння. За ранніх строків сівби існує висока ймовірність ураження насіння пліснявінням і фузаріозом, що зумовлює необхідність використання комплексних протруйників, здатних контролювати широкий спектр збудників. Окрім хвороб та уповільненого проростання, ранні посіви піддаються ризику пошкодження ґрунтовими шкідниками (дротяники, личинки хрущів, озима совка). Ефективним заходом профілактики є застосування інсектицидних протруйників, які захищають сходи рослин від шкідників, зокрема шведської мухи, попелиць та інших. Додаткову перевагу забезпечує наявність у препаратах тіаметоксаму, що чинить стимулюючу дію на розвиток кореневої системи та покращує умови проростання [9]. Застосування якісних інсектицидів у технології вирощування кукурудзи забезпечує формування у проростків більш розвиненої та швидкорослої кореневої системи. Це особливо важливо в умовах швидкого висихання верхнього шару ґрунту, адже розвинені корені швидше проникають у вологі нижні горизонти. Щільність посівів кукурудзи на час збирання повинна відповідати як регіональним умовам вирощування, так і групі стиглості культури. У зоні достатнього зволоження рекомендована густота становить 80–90 тис. 232 рослин/га, тоді як у більш посушливих регіонах вона зменшується до 40–70 тис. рослин/га. Оптимізація густоти стояння можлива лише за умови відповідного рівня вологозабезпечення, оскільки перевищення рекомендованих показників без достатньої кількості вологи призводить до зниження врожайності. Використання препарату Форс Зеа дозволяє більш точно визначати густоту посівів, одночасно забезпечуючи захист від шкідників сходів. Як свідчать узагальнені дані науково-дослідних установ регіонів кукурудзосіяння, оптимальним строком сівби є момент, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння стабільно сягає +10–12°С. Як надто ранні, так і запізнілі строки сівби призводять до зниження врожайності. Експериментальні дослідження свідчать, що за ранньої сівби (при +8–10°С) рослини кукурудзи зацвітають раніше, ніж при пізнішій, що дозволяє ефективніше використати запаси ґрунтової вологи та зменшити ризик впливу посухи в критичні фази розвитку. За сприятливих умов проростання та чистоти посівів від бур’янів рання сівба кукурудзи при +8–10°С має очевидні переваги перед пізньою. Дослідженнями встановлено: ранньостиглі та середньоранні гібриди менш чутливі до запізнення із сівбою, тоді як пізньостиглі форми найповніше реалізують свій потенціал саме за ранніх строків. Крім того, при таких строках усі біотипи демонструють нижчу вологість зерна під час збирання. Однак за ранньої сівби необхідно враховувати холодостійкість гібридів і обов’язково застосовувати комплексну інкрустацію насіння препаратами – фунгіцидними протруйниками, мікроелементами та регуляторами росту. Ухвалюючи рішення щодо настання строків сівби кукурудзи необхідно враховувати, що на початкових етапах її розвитку існує імовірність заморозків, здатних викликати суттєві пошкодження надземної вегетативної маси. Щоб гарантовано одержати дружні сходи кукурудзи 233 особливо важливо, щоб у посівному шарі ґрунту була достатня кількість продуктивної вологи. Запаси продуктивної вологи на момент сівби в шарі 0–10 см вважаються недостатніми при 7–8 мм, задовільними – 9–13 мм, добрими – 14–15 мм і більше. Обираючи глибину загортання насіння кукурудзи слід враховувати фізико-механічні властивості ґрунту, його вологість і температурний режим. На важких суглинках оптимальна глибина загортання становить 4–5 см, на легких суглинках – 5–6 см, на чорноземах – 5–7 см, а на супіщаних ґрунтах – 6–8 см. При пересиханні верхнього шару ґрунту заглиблення насіння слід збільшити на 1–2 см. До догляду за посівами, щоб максимально розкрити потенціал гібриду та зменшити стресовий стан для рослини впродовж вегетації, входять два основні пункти: гербіцидний захист посівів; інсектицидний захист посівів. Правильне застосування високоефективних гербіцидів ґрунтової та післясходової дії на посівах кукурудзи дозволяє відмовитися від механічних заходів догляду. Під час формування зародкових елементів продуктивності особливо критичними для отримання високого врожаю є фази 2–3 листків, коли відбувається диференціація зачаткового стебла, та 6–7 листків, у якій закладається потенційна продуктивність майбутнього качана. Тому правильний вибір і застосування гербіцидного захисту є важливим фактором формування врожаю. Найефективніший старт без бур’янів забезпечує застосування ґрунтового гербіциду. Якісні препарати цього типу характеризуються відсутністю токсичної дії на культуру, що дозволяє зберегти її потенціал. Додатковою перевагою є можливість внесення не тільки до появи сходів кукурудзи, а й після їхнього проростання, до фази 3–5 листків. При використанні ґрунтових гербіцидів важливо враховувати вологість ґрунту, оскільки її нестача знижує ефективність дії. Особливою популярністю користуються трикомпонентні препарати, до складу яких 234 входять S-метолахлор, тербутилазин і мезотріон. За такого складу розширюється спектр контрольованих бур’янів. Підвищується ефективність їх знищення та забезпечується тривалий захист протягом 70– 80 днів – найдовший серед ґрунтових гербіцидів. Головна перевага цих препаратів у тому, що вони мають здатність знищувати вже пророслі бур’яни та контролювати наступні хвилі проростання протягом приблизно 12 тижнів. Найоптимальнішим моментом для внесення гербіциду є фаза двох листочків у злакових бур’янів. Щодо сегменту післясходових (страхових) гербіцидів, то він представлений ще ширшим асортиментом, що дозволяє підібрати продукт залежно від виду бур’янів та фази розвитку культури. Найнебезпечнішим шкідником зернової кукурудзи є стебловий метелик. Його потенційну загрозу визначає широкий ареал поширення та здатність до накопичення великої кількості особин за сприятливих агрокліматичних умов. Гусениці кукурудзяного метелика зимують у стеблах пошкоджених рослин, а в травні–червні заляльковуються. Літ метеликів починається тоді, коли кукурудза викидає волоть. Самки відкладають яйця на нижню сторону листків. Після вилуплення гусениці деякий час живляться на поверхні рослин, поїдаючи паренхіму, а потім проникають через піхву листків всередину стебла, де перебувають близько місяця. Вони пошкоджують листки, стебла, качани та волоть. Після завершення живлення гусениці знову залишаються зимувати у нижній частині пошкодженого стебла. Втрати врожаю зерна через стеблового метелика можуть бути значними і в середньому становлять 12–15%, а в роки масового розмноження – до 25% і більше. Окрім прямого ушкодження, кукурудзяний метелик сприяє розвитку небезпечних хвороб, таких як пухирчаста сажка, фузаріоз та цвіль качана, що додатково збільшує втрати врожаю. Пошкоджені гусеницями рослини часто мають зламані стебла та ніжки 235 качанів, що ускладнює механізоване збирання і стає причиною додаткових втрат зерна. Економічний поріг шкодочинності стеблового метелика на зерновій кукурудзі становить 60–80 гусениць на 100 рослин. Для контролю цього шкідника зареєстровано низку ефективних інсектицидів, що дозволяє забезпечити максимальний захист посівів. Препарати діють швидко, знищуючи личинок на поверхні рослин і не даючи їм можливості завдати серйозних ушкоджень. Інсектициди з фумігантною дією вбивають личинок, що вже проникли всередину стебел або качанів. Обробки слід проводити тоді, коли більшість личинок вже відродилися [7]. Отже, наявність різноманітних гібридів кукурудзи та ефективних препаратів є невід’ємною складовою сучасної технології її вирощування. В залежності від умов поля та біологічного потенціалу культури можна підібрати оптимальний набір гібридів і препаратів, що дозволяє отримати прогнозований урожай, захистити рослини без шкоди для них, максимально реалізувати їх продуктивний потенціал, оптимізувати витрати та забезпечити високий економічний ефект. Задля отримання високого врожаю кукурудзи необхідно звертати увагу на всі агротехнічні процеси у технології вирощування. Завдяки правильному підбору гібридів, своєчасному догляду за посівами, тільки тоді агровиробники зможуть отримувати відмінний результат своєї праці на землі. Враховуючи всі тонкощі вирощування кукурудзи на зерно в досить агресивні погодні умови можна виділити основні пункти які дають змогу забезпечити потенціал культури та задовольнити агровиробника: Якісне насіння – завжди запорука гарного врожаю. Коли на час сівби ми спостерігаємо дефіцит вологи в ґрунті, важливою характеристикою насіння є енергія появи сходів. Хоча даний показник стандартом кукурудзи не регламентується, але завдяки йому насіння швидко і максимально 236 дружно сходить. При цьому ефективно використовує запаси продуктивної вологи, температуру тощо. Терміни сівби – повинні бути максимально ранніми для центральних і південних областей. Адже кукурудза – культура короткого дня і за таких умов досягає максимального свого розвитку. Саме за ранніх строків сівби можна уникнути спеки під час цвітіння, що забезпечить більш повне і якісне запилення. А в подальшому – і запліднення до настання високих температур. Оскільки оптимальна температура проростання насіння кукурудзи становить 12–15°С, то і термін сівби слід підбирати відповідний. Для північних областей температурний фактор особливо важливий. Виходити в поле з сівалками треба тоді, коли температура ґрунту становитиме не менше 10°С. І брати до уваги холодостійкість гібридів. ФАО кукурудзи – для зниження ризиків не варто обмежуватись гібридами з однаковим ФАО. Краще «урізноманітнити» їх спектр. Для більшої гарантії можна зробити акцент на гібриди з нижчим ФАО, тоді кукурудзі вистачить вологи під час вегетації та формування качанів навіть за її дефіциту. Норми висіву – цей фактор доцільно переглянути у бік зменшення, оскільки тенденція кліматичних змін показує: вологи не вистачатиме. Отже, за неї доведеться рослинам конкурувати і загущення посівів може лише нашкодити. Системи живлення – удобрення буде ефективним за наявності вологи. І вносити бажано не великими дозами, а дробно. Таке внесення краще впливає у підсумку на врожайність і дає змогу використовувати добрива більш ефективно. Отже, варто усвідомити, що легких сезонів не буває і щоразу варто готуватися до гірших сценаріїв, так як кожного року погодні умови дуже змінюються і нажаль не в кращу, сприятливу сторону для вирощування 237 сільськогосподарських культур. Тому, задіюючи увесь свій агрономічний досвід, професіоналізм і трішки інтуїції потрібно рухатися вперед і постійно підлаштовуватися під погодні умови, що складаються в даний час. Реалізація генетичного потенціалу сучасних гібридів кукурудзи сприятиме суттєвому збільшенню виробництва зерна та розвитку переробної галузі. Для цього необхідно забезпечити оптимальну взаємодію обраного гібриду з наявними гідротермічними умовами довкілля та ефективно використовувати сучасні технологічні досягнення у вирощуванні культури. Література 1. Волощук, О. П., Стасів, О. Ф., Глива, В. В. & Пащак, М. О. (2021). Вплив передпосівної обробки насіння мікродобривами на продуктивність гібридів кукурудзи в умовах Західного Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 69 (1), 44–61. 2. Горбатенко, А., Десятник, Л., Судак. В., Бокун, О. & Семенов, С. (2023). Тестування попередників кукурудзи. Агробізнес Сьогодні. https://agrobusiness.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/26452-testuvanniapoperednykiv-kukurudzy.html 3. Господаренко, Г. (2023). Система удобрення кукурудзи. Пропозиція. 27 липня. https://propozitsiya.com/articles/tekhnolohiyi/systema-udobrennyakukurudzy 4. Дацько, О. М., & Захарченко, Е. А. (2022). Особливості впливу основного обробітку ґрунту при вирощуванні кукурудзи. Аграрні інновації, 13, 46–52. 5. Жуйков, О. Г., & Давиденко І. А. (2024). Позакореневе підживлення кукурудзи мікродобривами – дієвий елемент технології чи «тренд»? Таврійський науковий вісник, 136, 116–124.