Наукові записки Львівського університету бізнесу та права.
Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025
710
h ps://doi.o g/10.5281/zenodo.17715210
Христинченко Н.
д.ю.н., професорка, завідувачка кафедри
адміністративного права, інтелектуальної
власності та цивільно-правових дисциплін
Київського університету інтелектуальної власності та права
h ps://o cid.o g/0000-0001-7473-7193
ЕЛЕКТРОННІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ У ПРАКТИЦІ ЄС ТА
УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
JEL Classi ica ion: К19
SECTION “LAW”: Право
Анотація. Стаття присвячена комплексному дослідженню правових засад та
практичних механізмів функціонування електронних адміністративних процедур у
Європейському Союзі та Україні. Також вона всебічно розглядає їхні правові засади через
практичне функціонування механізмів.
Розглянуто досвід України у цифровізації адміністративних процедур, як на
законодавчому рівні – через Закон України про адміністративну процедуру, електронні
довірчі послуги та адміністративні послуги, так і на практичному рівні впровадження
цифрової трансформації через екосистему «Дія». Особлива увага приділяється
принципам, за якими функціонує електронне адміністрування та за якими воно має
функціонувати в майбутньому розвитку: «цифровий за замовчуванням», одноразове
надання даних (once-only), транскордонна сумісність, інклюзивність.
У порівняльно-правовому аспекті визначено спільні тенденції цифровізації
державного управління, зокрема законодавче визнання електронної форми процедур,
впровадження систем електронної ідентифікації, створення централізованих порталів
доступу до послуг. Водночас виявлено суттєві відмінності в рівні стандартизації технічних
рішень, ступені транскордонної сумісності систем електронної ідентифікації та повноті
впровадження технічних принципів надання інформації державним органам.
На основі аналізу було сформульовано рекомендації щодо вдосконалення
української системи електронних адміністративних процедур шляхом повного
впровадження єдиного принципу політики всередині країни щодо одноразового надання
даних та забезпечення його сумісності з європейськими системами за кордоном, а також
розробки спеціального законодавства щодо сумісності державних систем; створення
національних стандартів на основі Європейської рамки сумісності (EIF); створення
системи моніторингу ефективності електронних послуг. До впровадження слід
застосовувати збалансований підхід, оскільки Україна має свою специфіку через ресурси,
а також поточні виклики безпеці, які потребують врахування разом із передовим досвідом
Європи.
Результати дослідження мають теоретичне значення для розвитку адміністративно-
правової науки в аспекті цифровізації публічних правовідносин. Практично вони корисні
для вдосконалення українського законодавства в рамках євроінтеграційних процесів та
гармонізації з acquis communau ai e у сфері електронного урядування.
Ключові слова: адміністративно-правові засади, адміністративний акт,
адміністративне право, адміністративна процедура, адміністративні послуги
адміністративне судочинство, електронні процедури, адміністративно-правові засади,
Наукові записки Львівського університету бізнесу та права.
Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025
711
повноваження, права, обов’язки, публічна послуга, провадження, процедура, стадія,
юридична відповідальність.
Abs ac . The a icle is de o ed o a comp ehensi e s udy o he legal basis and p ac ical
mechanisms o elec onic adminis a i e p ocedu es in he Eu opean Union and Uk aine. I also
p o ides a comp ehensi e o e iew o hei legal basis h ough he p ac ical unc ioning o he
mechanisms.
The a icle examines Uk aine's expe ience in he digi alisa ion o adminis a i e
p ocedu es, bo h a he legisla i e le el – h ough he Law o Uk aine on Adminis a i e
P ocedu e, Elec onic T us Se ices and Adminis a i e Se ices – and a he p ac ical le el o
implemen ing digi al ans o ma ion h ough he ‘Dія’ ecosys em. Pa icula a en ion is paid
o he p inciples acco ding o which elec onic adminis a ion unc ions and should unc ion in
u u e de elopmen : ‘digi al by de aul ’, once-only da a p o ision, c oss-bo de compa ibili y,
and inclusi eness.
F om a compa a i e legal pe spec i e, common ends in he digi alisa ion o public
adminis a ion ha e been iden i ied, in pa icula he legisla i e ecogni ion o elec onic
p ocedu es, he in oduc ion o elec onic iden i ica ion sys ems, and he c ea ion o cen alised
po als o access o se ices. A he same ime, signi ican di e ences ha e been iden i ied in he
le el o s anda disa ion o echnical solu ions, he deg ee o c oss-bo de compa ibili y o
elec onic iden i ica ion sys ems, and he comple eness o he implemen a ion o echnical
p inciples o p o iding in o ma ion o s a e bodies.
Based on he analysis, ecommenda ions we e o mula ed o imp o ing he Uk ainian
sys em o elec onic adminis a i e p ocedu es by ully implemen ing a single policy p inciple
wi hin he coun y o one- ime da a p o ision and ensu ing i s compa ibili y wi h Eu opean
sys ems ab oad, as well as de eloping special legisla ion on he compa ibili y o s a e sys ems;
c ea ing na ional s anda ds based on he Eu opean In e ope abili y F amewo k (EIF); c ea ing
a sys em o moni o ing he e ec i eness o elec onic se ices. A balanced app oach should be
aken o implemen a ion, as Uk aine has i s own speci ic cha ac e is ics in e ms o esou ces
and cu en secu i y challenges, which need o be aken in o accoun alongside Eu ope's bes
p ac ices.
The esul s o he s udy a e o heo e ical impo ance o he de elopmen o
adminis a i e and legal science in e ms o he digi alisa ion o public legal ela ions. In
p ac ical e ms, hey a e use ul o imp o ing Uk ainian legisla ion wi hin he amewo k o
Eu opean in eg a ion.
Keywo ds: adminis a i e and legal p inciples, adminis a i e ac , adminis a i e law,
adminis a i e p ocedu e, adminis a i e se ices, adminis a i e jus ice, elec onic p ocedu es,
adminis a i e and legal p inciples, powe s, igh s, obliga ions, public se ice, p oceedings,
p ocedu e, s age, legal liabili y.
Вступ
Актуальність теми дослідження. Одним з основних напрямків розвитку в сучасному світі, що
робить економіку конкурентоспроможною та покращує якість життя громадян, є цифрова
трансформація в державному управлінні. У грудні 2023 року Уряд України схвалив Стратегію
цифрового розвитку WIN - WIN Nayka Inno a ion, яка відображає системний підхід до державної
політики щодо цифровізації.[1]
Інтенсивність трансформаційних процесів в обох правових системах та необхідність
критичного осмислення їхнього досвіду роблять це дослідження практичним. До кінця 2026 року всі
держави-члени ЄС зобов'язані надати своїм громадянам принаймні один сертифікований гаманець
EUDI (Європейська цифрова ідентифікація), тим самим започатковуючи нову парадигму
Наукові записки Львівського університету бізнесу та права.
Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025
712
транскордонної електронної взаємодії. Водночас Україна динамічно цифровізує свій власний шлях
через екосистему «Дія», яка конкурує з деякими європейськими аналогами за зручністю та
швидкістю впровадження нових функцій. Порівняльний аналіз допомагає виявити не лише
передовий досвід, придатний для взаємного впровадження, але й академічно складні системні
питання, такі як транскордонна сумісність, захист (персональних) даних, кібербезпека та цифрова
нерівність, які необхідно вирішувати на основі наукових досліджень.
Актуальність теми визначається недостатньою розвиненістю концептуальних основ щодо
електронного адміністрування у вітчизняній правовій доктрині, зокрема на рівні прикладної
порівняльної юриспруденції. Законодавча база України для електронізації або цифровізації
процесуальних відносин була створена завдяки Закону «Про адміністративну процедуру» 2022 року.
Однак, доктринальне розуміння цих інститутів та їх співвідношення з європейськими стандартами, а
також визначення оптимальних шляхів їх впровадження залишаються актуальними науковими
питаннями. [2]
У статті пропонується перспективний напрямок розвитку науки адміністративного права, де
особлива увага приділяється вивченню таких питань, як правова природа електронних
адміністративних актів; електронні докази в рамках публічних правовідносин; механізми
електронної участі громадян у прийнятті адміністративних рішень.
Електронні адміністративні процедури змінюють взаємодію між державою та бізнесом і
громадянами на соціально-економічно значущому рівні. Легкість ведення бізнесу, довіра до органів
державної влади, боротьба з корупцією або якісні аспекти надання державних послуг – це системи,
де електронне урядування безпосередньо пов’язане з ефективним функціонуванням. З 2019 року
регіональними депутатами з питань цифровізації (CDTO) в Україні було реалізовано понад 210
проектів цифрової трансформації. Це показує масштаб змін у системі державного управління. У
контексті глобальних викликів, загрози пандемії, зокрема воєнного стану, здатність держави
забезпечити безперервність надання критично важливих послуг через електронні канали стає
питанням національної безпеки та сталого розвитку. [3]
Порівняльне дослідження європейського та українського досвіду дозволяє науково
обґрунтовано визначити рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази, технологічної
архітектури та організаційних механізмів електронного адміністрування, що підвищить ефективність
державного управління, одночасно підтримуючи Україну наближенням до європейських стандартів
щодо цифрового розвитку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної
проблеми і на які спирається автор.
Проблема електронних адміністративних процедур у порівняльно-правовому аспекті лежить на
перетині кількох галузей наукових досліджень: адміністративного процесуального права,
електронного урядування та порівняльної юриспруденції. Аналіз останніх публікацій дозволяє
виділити кілька основних векторів наукових досліджень, які складають теоретичну основу для
комплексного дослідження обраної теми.
Тимощук В.П. є автором основоположних положень адміністративного процесуального права
в Україні, чиї праці з 2003 року досліджують адміністративні процедури та їхню роль у захисті прав
громадян. Саме ця робота «Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний
досвід та пропозиції для України» (2003) заклала концептуальні основи розуміння встановленого
порядку як розгляду справи. [4]
(Deneha V., Cho nyi Y. &Men ukh N. (2023)) визначили особливості цифровізації, діджиталізації
та цифрової трансформації державного управління в Україні, що є методологічною основою для
аналізу електронізації адміністративних процедур.[5]
А.М. Школик, І.В. Бойко, О.М. Соловйова зробили внесок у дослідження розвитку доктрини
адміністративного процесу в інноваціях адміністративно-процесуального законодавства України, яке
вони активно досліджували у 2020-2023 роках.[6]
Наукові записки Львівського університету бізнесу та права.
Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025
713
Зазначені роботи концептуалізують електронні адміністративні процедури як особливу форму
реалізації державного управління за допомогою цифрових технологій зі збереженням традиційних
процесуальних гарантій прав особистості.
Існує безліч офіційних досліджень Європейської Комісії щодо електронного врядування та
адміністративних процедур у Європі. Серед них, звіти eGo e nmen Benchma k (2023, 2024)
відстежують та вимірюють цифровізацію державних послуг у 27 державах-членах ЄС та ще восьми
європейських країнах за чотирма вимірами онлайн-послуг: орієнтованість на користувача,
прозорість, ключові фактори та транскордонні послуги.[7]
Водночас, практично відсутні розроблені дослідження з питань порівняльно-правового аналізу
конкретних механізмів електронних адміністративних процедур між ЄС та Україною, зокрема в
контексті впровадження Регламенту eIDAS 2.0 та адаптації української системи «Дія» до
європейських стандартів транскордонної сумісності.
(Pa oški, Milan (2024)) виявив значення індексу кореляції 0,6251 між гармонізованими
методологіями оцінки розвитку електронного урядування ЄС та ООН, що означає очевидну
недостатню повну відповідність між різними підходами до вимірювання цифрової зрілості. [8] Цей
результат є додатковим доказом нагальної необхідності спільних стандартів оцінки ефективності
електронних адміністративних процедур. Дослідження встановлює наукову новизну, оскільки не
існує інших комплексних порівняльно-правових досліджень, які б синтезували теоретичні розробки
вітчизняної адміністративно-процесуальної доктрини.
Формулювання цілей статті. Метою цієї статті є порівняльне поглиблене правове
дослідження на рівні практики функціонування електронних адміністративних процедур у правових
системах Європейського Союзу та України з метою визначення загальних рис, принципових
відмінностей у підходах до цифровізації державного управління та оптимального шляху
впровадження європейських стандартів електронного урядування в Україні.
Результати
Адміністративне процесуальне право Європейського Союзу можна охарактеризувати як
фрагментоване та здебільшого галузеве, оскільки на рівні ЄС немає єдиного кодифікованого акта про
загальну адміністративну процедуру. Те, що можна вважати «конституційним» [9] положенням щодо
зобов'язань регулювати діяльність в рамках адміністрації ЄС, це стаття 298 Договору про
функціонування Європейського Союзу, яка передбачає, що «під час виконання своїх завдань
установи, органи, відомства та агентства Союзу звертаються до відкритої, ефективної та незалежної
європейської адміністрації». [10]
Також дуже важливим є те, що передбачено статтею 41 Хартії основних прав Європейського
Союзу пов'язаних з належним управлінням: право на слухання; право доступу до документів;
зобов'язання адміністративного органу обґрунтовувати своє рішення. Регламент (ЄС) № 910/2014 про
електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку
(Регламент eIDAS) та його оновлена версія Регламент (ЄС) 2024/1183 (eIDAS 2.0) забезпечують
правову основу для транскордонного визнання засобів електронної ідентифікації, що є передумовою
для електронних адміністративних процедур. [11]
Порівняльний аналіз нормативного регулювання адміністративних процедур у ЄС та Україні
виявляє спільні підходи, а також відмінності на термінологічному рівні. Обидві системи говорять про
необхідність процесуальних гарантій у здійсненні публічної влади, але застосовують різні способи
їхнього закріплення. Не існує єдиного кодифікованого акта для ЄС; натомість існує система,
розроблена на основі прецедентного права Суду Європейського Союзу разом із галузевими
регламентами та директивами, що стосуються конкретних аспектів адміністративних відносин.
Україна обрала шлях кодифікації, прийнявши закон «Про адміністративну процедуру», який
встановлює загальні правила, що застосовуються до всіх категорій, що стосуються адміністративних
справ.
Наукові записки Львівського університету бізнесу та права.
Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025
714
Термінологічна конструкція «державна адміністрація» [12], що широко використовується в
європейській адміністративно-правовій мові, знайшла свій шлях до українського законодавства через
Закон про адміністративну процедуру, замінивши те, що традиційно концептуалізувалось як
«виконавчі органи» для пострадянської юриспруденції. Обидві системи розрізняють поняття
«процедура» та «провадження», розуміючи процедуру як загальну процедуру, а провадження як
конкретний випадок застосування цієї процедури до окремої справи. Однак, європейське право також
оперує поняттям «адміністративний акт» (адміністративний акт або індивідуальне рішення), який
українське законодавство визначає як рішення індивідуального характеру, що наближає українську
термінологію до європейської.
Електронна ідентифікація є основною передумовою для функціонування електронних
адміністративних процедур, оскільки вона дозволяє надійно ідентифікувати користувача в
цифровому середовищі. eIDAS визначає три рівні гарантії щодо технічних вимог, що застосовуються
до засобів електронної ідентифікації та їхніх відповідних систем: низький, суттєвий та високий.
В Україні діє кілька систем, серед яких система високого стандарту безпеки, що відповідає
вимогам кваліфікованого електронного підпису (QES); Mobile ID & Bank ID, що використовує
банківську інфраструктуру для ідентифікації, плюс Diya.Signa u e - продукт, розроблений
внутрішньо в Міністерстві цифрової трансформації, що дозволяє створювати кваліфікований
електронний підпис за допомогою біометричної ідентифікації через мобільний додаток. 7 листопада
2018 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову № 897 про затвердження Вимог до електронних
довірчих послуг та засобів електронної ідентифікації, гармонізованих з вимогами eIDAS. [10]
Україна розглядає можливість інтеграції національної системи електронної ідентифікації з
інфраструктурою eIDAS для транскордонного надання електронних послуг українцям за кордоном
та іноземцям в Україні.
Висновки
Порівняльно-правовий аналіз електронних адміністративних процедур між практиками
Європейського Союзу та України виявляє різні рівні регуляторної бази, технологічної
інфраструктури та практичного впровадження цифрових інструментів у державному управлінні.
Тому в державах-членах ЄС розвивається комплексний підхід, заснований на принципах сумісності,
щодо взаємного визнання електронної ідентифікації (регулювання eIDAS), єдиного цифрового
ринку, проактивного надання адміністративних послуг через загальноєвропейські платформи, що
інтегрують національні системи електронного урядування, транскордонного обміну даними між
країнами громадян, що спрощує всі бюрократичні процеси.
Перспективи наближення українського законодавства до європейських стандартів у сфері
електронних адміністративних процедур є системними на трьох рівнях.
По-перше, необхідно прийняти спеціалізований законодавчий акт про електронне урядування,
який встановить єдині стандарти цифрової ідентифікації, електронного документообігу, захисту
персональних даних та юридичної сили електронних адміністративних актів.
По-друге, це більш технічно-інфраструктурний розвиток, в рамках якого має бути створена
центральна платформа взаємодії державних реєстрів та інформаційних систем за аналогією з
європейською системою X-Road, що працює в Естонії та інших країнах Балтії.
Третій рівень впровадження принципу «лише один раз» (інформація надається громадянином
або компанією лише один раз) разом із проактивним наданням послуг містить не лише технологічні
рішення, а й зміну адміністрації/перепідготовку державних службовців.
Список використаних джерел:
1. Про схвалення Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період
до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027
Наукові записки Львівського університету бізнесу та права.
Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025
715
роках : розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 груд. 2024 р. № 1351-р. URL:
h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/1351-2024-%D1%80#Tex
2. Про адміністративну процедуру : Закон України від 17 лют. 2022 р. № 2073-IX.
Відомості Верховної Ради України. 2023. № 15. Ст. 50. URL:
h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/2073-20#Tex
3. Державна цифрова трансформація: аналіз за 2019-2024 роки. VoxUk aine. URL:
h ps:// oxuk aine.o g/de zha na- sy o a- ans o ma siya-analiz-za-2019-2024- oky
4. Тимощук, В. П. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний
досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В. П. Тимощук. Київ : Факт, 2003.
496 с.
5. Deneha V., Cho nyi Y., She chuk O., &Men ukh N. (2023). Compe ence o s a e au ho i ies
and local sel -go e nmen bodies in he public-p i a e pa ne ships a ea. Jou nal o Legal,
E hical and Regula o y Issues, 26(6), 1-19.
6. Бойко І. В. Адміністративна процедура : конспект лекцій / І. В. Бойко, О. Т. Зима, О. М.
Соловйова ; за заг. ред. І. В. Бойко. – Харків : Право, 2017. – 132 с.
7. eGo e nmen Benchma k 2023: Insigh Repo . Eu opean Commission, Di ec o a e-Gene al
o Communica ions Ne wo ks, Con en and Technology. Luxembou g : Publica ions O ice
o he Eu opean Union, 2023. URL: h ps://digi al-
s a egy.ec.eu opa.eu/en/lib a y/ego e nmen -benchma k-2023
8. Pa oški, Milan, Towa ds Ha moniza ion o EU and Un Me hodologies o he Assessmen o
Ego e nmen . A ailable a
SSRN: h ps://ss n.com/abs ac =4838999 o h p://dx.doi.o g/10.2139/ss n.4838999
9. Oksana She chuk (2021) The concep o adminis a i e and legal suppo o he s a e
in o ma ion secu i y o Uk aine in he ield o p e en ion o co up ion Viseg ad Jou nal on
Human Righ s. 2021. № 3. С. 70–75
10. Consolida ed Ve sion o he T ea y on he Func ioning o he Eu opean Union. O icial Jou nal
o he Eu opean Union. 26.10.2012. C 326/49. URL: h ps://eu -
lex.eu opa.eu/LexU iSe /LexU iSe .do?u i=CELEX:12012E/TXT:en:PDF
11. Regula ion (EU) No 910/2014 o he Eu opean Pa liamen and o he Council o 23 July 2014
on elec onic iden i ica ion and us se ices o elec onic ansac ions in he in e nal ma ke
and epealing Di ec i e 1999/93/EC. O icial Jou nal o he Eu opean Union. L 257.
28.08.2014. P. 73–114. URL: h p://da a.eu opa.eu/eli/ eg/2014/910/oj
12. Шевчук О., Кузь Т.В. Правове забезпечення інформаційної безпеки процесу надання
електронних адміністративних послуг. Актуальні проблеми правознавства. № 1. 2021.
С. 59–65.
13. Про затвердження Вимог до електронних довірчих послуг та засобів електронної
ідентифікації, гармонізованих з вимогами eIDAS : постанова Кабінету Міністрів
України від 7 листоп. 2018 р. № 897. URL: h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/897-2018-
%D0%BF
