ЕЛЕКТРОННІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ У ПРАКТИЦІ ЄС ТА УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 710 https://doi.org/10.5281/zenodo.17715210 Христинченко Н. д.ю.н., професорка, завідувачка кафедри адміністративного права, інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Київського університету інтелектуальної власності та права https://orcid.org/0000-0001-7473-7193 ЕЛЕКТРОННІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ У ПРАКТИЦІ ЄС ТА УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ JEL Classification: К19 SECTION “LAW”: Право Анотація. Стаття присвячена комплексному дослідженню правових засад та практичних механізмів функціонування електронних адміністративних процедур у Європейському Союзі та Україні. Також вона всебічно розглядає їхні правові засади через практичне функціонування механізмів. Розглянуто досвід України у цифровізації адміністративних процедур, як на законодавчому рівні – через Закон України про адміністративну процедуру, електронні довірчі послуги та адміністративні послуги, так і на практичному рівні впровадження цифрової трансформації через екосистему «Дія». Особлива увага приділяється принципам, за якими функціонує електронне адміністрування та за якими воно має функціонувати в майбутньому розвитку: «цифровий за замовчуванням», одноразове надання даних (once-only), транскордонна сумісність, інклюзивність. У порівняльно-правовому аспекті визначено спільні тенденції цифровізації державного управління, зокрема законодавче визнання електронної форми процедур, впровадження систем електронної ідентифікації, створення централізованих порталів доступу до послуг. Водночас виявлено суттєві відмінності в рівні стандартизації технічних рішень, ступені транскордонної сумісності систем електронної ідентифікації та повноті впровадження технічних принципів надання інформації державним органам. На основі аналізу було сформульовано рекомендації щодо вдосконалення української системи електронних адміністративних процедур шляхом повного впровадження єдиного принципу політики всередині країни щодо одноразового надання даних та забезпечення його сумісності з європейськими системами за кордоном, а також розробки спеціального законодавства щодо сумісності державних систем; створення національних стандартів на основі Європейської рамки сумісності (EIF); створення системи моніторингу ефективності електронних послуг. До впровадження слід застосовувати збалансований підхід, оскільки Україна має свою специфіку через ресурси, а також поточні виклики безпеці, які потребують врахування разом із передовим досвідом Європи. Результати дослідження мають теоретичне значення для розвитку адміністративноправової науки в аспекті цифровізації публічних правовідносин. Практично вони корисні для вдосконалення українського законодавства в рамках євроінтеграційних процесів та гармонізації з acquis communautaire у сфері електронного урядування. Ключові слова: адміністративно-правові засади, адміністративний акт, адміністративне право, адміністративна процедура, адміністративні послуги адміністративне судочинство, електронні процедури, адміністративно-правові засади, Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 711 повноваження, права, обов’язки, публічна послуга, провадження, процедура, стадія, юридична відповідальність. Abstract. The article is devoted to a comprehensive study of the legal basis and practical mechanisms of electronic administrative procedures in the European Union and Ukraine. It also provides a comprehensive overview of their legal basis through the practical functioning of the mechanisms. The article examines Ukraine's experience in the digitalisation of administrative procedures, both at the legislative level – through the Law of Ukraine on Administrative Procedure, Electronic Trust Services and Administrative Services – and at the practical level of implementing digital transformation through the ‘Dія’ ecosystem. Particular attention is paid to the principles according to which electronic administration functions and should function in future development: ‘digital by default’, once-only data provision, cross-border compatibility, and inclusiveness. From a comparative legal perspective, common trends in the digitalisation of public administration have been identified, in particular the legislative recognition of electronic procedures, the introduction of electronic identification systems, and the creation of centralised portals for access to services. At the same time, significant differences have been identified in the level of standardisation of technical solutions, the degree of cross-border compatibility of electronic identification systems, and the completeness of the implementation of technical principles for providing information to state bodies. Based on the analysis, recommendations were formulated for improving the Ukrainian system of electronic administrative procedures by fully implementing a single policy principle within the country for one-time data provision and ensuring its compatibility with European systems abroad, as well as developing special legislation on the compatibility of state systems; creating national standards based on the European Interoperability Framework (EIF); creating a system for monitoring the effectiveness of electronic services. A balanced approach should be taken to implementation, as Ukraine has its own specific characteristics in terms of resources and current security challenges, which need to be taken into account alongside Europe's best practices. The results of the study are of theoretical importance for the development of administrative and legal science in terms of the digitalisation of public legal relations. In practical terms, they are useful for improving Ukrainian legislation within the framework of European integration. Keywords: administrative and legal principles, administrative act, administrative law, administrative procedure, administrative services, administrative justice, electronic procedures, administrative and legal principles, powers, rights, obligations, public service, proceedings, procedure, stage, legal liability. Вступ Актуальність теми дослідження. Одним з основних напрямків розвитку в сучасному світі, що робить економіку конкурентоспроможною та покращує якість життя громадян, є цифрова трансформація в державному управлінні. У грудні 2023 року Уряд України схвалив Стратегію цифрового розвитку WIN - WIN Nayka Innovation, яка відображає системний підхід до державної політики щодо цифровізації.[1] Інтенсивність трансформаційних процесів в обох правових системах та необхідність критичного осмислення їхнього досвіду роблять це дослідження практичним. До кінця 2026 року всі держави-члени ЄС зобов'язані надати своїм громадянам принаймні один сертифікований гаманець EUDI (Європейська цифрова ідентифікація), тим самим започатковуючи нову парадигму Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 712 транскордонної електронної взаємодії. Водночас Україна динамічно цифровізує свій власний шлях через екосистему «Дія», яка конкурує з деякими європейськими аналогами за зручністю та швидкістю впровадження нових функцій. Порівняльний аналіз допомагає виявити не лише передовий досвід, придатний для взаємного впровадження, але й академічно складні системні питання, такі як транскордонна сумісність, захист (персональних) даних, кібербезпека та цифрова нерівність, які необхідно вирішувати на основі наукових досліджень. Актуальність теми визначається недостатньою розвиненістю концептуальних основ щодо електронного адміністрування у вітчизняній правовій доктрині, зокрема на рівні прикладної порівняльної юриспруденції. Законодавча база України для електронізації або цифровізації процесуальних відносин була створена завдяки Закону «Про адміністративну процедуру» 2022 року. Однак, доктринальне розуміння цих інститутів та їх співвідношення з європейськими стандартами, а також визначення оптимальних шляхів їх впровадження залишаються актуальними науковими питаннями. [2] У статті пропонується перспективний напрямок розвитку науки адміністративного права, де особлива увага приділяється вивченню таких питань, як правова природа електронних адміністративних актів; електронні докази в рамках публічних правовідносин; механізми електронної участі громадян у прийнятті адміністративних рішень. Електронні адміністративні процедури змінюють взаємодію між державою та бізнесом і громадянами на соціально-економічно значущому рівні. Легкість ведення бізнесу, довіра до органів державної влади, боротьба з корупцією або якісні аспекти надання державних послуг – це системи, де електронне урядування безпосередньо пов’язане з ефективним функціонуванням. З 2019 року регіональними депутатами з питань цифровізації (CDTO) в Україні було реалізовано понад 210 проектів цифрової трансформації. Це показує масштаб змін у системі державного управління. У контексті глобальних викликів, загрози пандемії, зокрема воєнного стану, здатність держави забезпечити безперервність надання критично важливих послуг через електронні канали стає питанням національної безпеки та сталого розвитку. [3] Порівняльне дослідження європейського та українського досвіду дозволяє науково обґрунтовано визначити рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази, технологічної архітектури та організаційних механізмів електронного адміністрування, що підвищить ефективність державного управління, одночасно підтримуючи Україну наближенням до європейських стандартів щодо цифрового розвитку. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Проблема електронних адміністративних процедур у порівняльно-правовому аспекті лежить на перетині кількох галузей наукових досліджень: адміністративного процесуального права, електронного урядування та порівняльної юриспруденції. Аналіз останніх публікацій дозволяє виділити кілька основних векторів наукових досліджень, які складають теоретичну основу для комплексного дослідження обраної теми. Тимощук В.П. є автором основоположних положень адміністративного процесуального права в Україні, чиї праці з 2003 року досліджують адміністративні процедури та їхню роль у захисті прав громадян. Саме ця робота «Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід та пропозиції для України» (2003) заклала концептуальні основи розуміння встановленого порядку як розгляду справи. [4] (Deneha V., Chornyi Y. &Mentukh N. (2023)) визначили особливості цифровізації, діджиталізації та цифрової трансформації державного управління в Україні, що є методологічною основою для аналізу електронізації адміністративних процедур.[5] А.М. Школик, І.В. Бойко, О.М. Соловйова зробили внесок у дослідження розвитку доктрини адміністративного процесу в інноваціях адміністративно-процесуального законодавства України, яке вони активно досліджували у 2020-2023 роках.[6] Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 713 Зазначені роботи концептуалізують електронні адміністративні процедури як особливу форму реалізації державного управління за допомогою цифрових технологій зі збереженням традиційних процесуальних гарантій прав особистості. Існує безліч офіційних досліджень Європейської Комісії щодо електронного врядування та адміністративних процедур у Європі. Серед них, звіти eGovernment Benchmark (2023, 2024) відстежують та вимірюють цифровізацію державних послуг у 27 державах-членах ЄС та ще восьми європейських країнах за чотирма вимірами онлайн-послуг: орієнтованість на користувача, прозорість, ключові фактори та транскордонні послуги.[7] Водночас, практично відсутні розроблені дослідження з питань порівняльно-правового аналізу конкретних механізмів електронних адміністративних процедур між ЄС та Україною, зокрема в контексті впровадження Регламенту eIDAS 2.0 та адаптації української системи «Дія» до європейських стандартів транскордонної сумісності. (Paroški, Milan (2024)) виявив значення індексу кореляції 0,6251 між гармонізованими методологіями оцінки розвитку електронного урядування ЄС та ООН, що означає очевидну недостатню повну відповідність між різними підходами до вимірювання цифрової зрілості. [8] Цей результат є додатковим доказом нагальної необхідності спільних стандартів оцінки ефективності електронних адміністративних процедур. Дослідження встановлює наукову новизну, оскільки не існує інших комплексних порівняльно-правових досліджень, які б синтезували теоретичні розробки вітчизняної адміністративно-процесуальної доктрини. Формулювання цілей статті. Метою цієї статті є порівняльне поглиблене правове дослідження на рівні практики функціонування електронних адміністративних процедур у правових системах Європейського Союзу та України з метою визначення загальних рис, принципових відмінностей у підходах до цифровізації державного управління та оптимального шляху впровадження європейських стандартів електронного урядування в Україні. Результати Адміністративне процесуальне право Європейського Союзу можна охарактеризувати як фрагментоване та здебільшого галузеве, оскільки на рівні ЄС немає єдиного кодифікованого акта про загальну адміністративну процедуру. Те, що можна вважати «конституційним» [9] положенням щодо зобов'язань регулювати діяльність в рамках адміністрації ЄС, це стаття 298 Договору про функціонування Європейського Союзу, яка передбачає, що «під час виконання своїх завдань установи, органи, відомства та агентства Союзу звертаються до відкритої, ефективної та незалежної європейської адміністрації». [10] Також дуже важливим є те, що передбачено статтею 41 Хартії основних прав Європейського Союзу пов'язаних з належним управлінням: право на слухання; право доступу до документів; зобов'язання адміністративного органу обґрунтовувати своє рішення. Регламент (ЄС) № 910/2014 про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку (Регламент eIDAS) та його оновлена версія Регламент (ЄС) 2024/1183 (eIDAS 2.0) забезпечують правову основу для транскордонного визнання засобів електронної ідентифікації, що є передумовою для електронних адміністративних процедур. [11] Порівняльний аналіз нормативного регулювання адміністративних процедур у ЄС та Україні виявляє спільні підходи, а також відмінності на термінологічному рівні. Обидві системи говорять про необхідність процесуальних гарантій у здійсненні публічної влади, але застосовують різні способи їхнього закріплення. Не існує єдиного кодифікованого акта для ЄС; натомість існує система, розроблена на основі прецедентного права Суду Європейського Союзу разом із галузевими регламентами та директивами, що стосуються конкретних аспектів адміністративних відносин. Україна обрала шлях кодифікації, прийнявши закон «Про адміністративну процедуру», який встановлює загальні правила, що застосовуються до всіх категорій, що стосуються адміністративних справ. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 714 Термінологічна конструкція «державна адміністрація» [12], що широко використовується в європейській адміністративно-правовій мові, знайшла свій шлях до українського законодавства через Закон про адміністративну процедуру, замінивши те, що традиційно концептуалізувалось як «виконавчі органи» для пострадянської юриспруденції. Обидві системи розрізняють поняття «процедура» та «провадження», розуміючи процедуру як загальну процедуру, а провадження як конкретний випадок застосування цієї процедури до окремої справи. Однак, європейське право також оперує поняттям «адміністративний акт» (адміністративний акт або індивідуальне рішення), який українське законодавство визначає як рішення індивідуального характеру, що наближає українську термінологію до європейської. Електронна ідентифікація є основною передумовою для функціонування електронних адміністративних процедур, оскільки вона дозволяє надійно ідентифікувати користувача в цифровому середовищі. eIDAS визначає три рівні гарантії щодо технічних вимог, що застосовуються до засобів електронної ідентифікації та їхніх відповідних систем: низький, суттєвий та високий. В Україні діє кілька систем, серед яких система високого стандарту безпеки, що відповідає вимогам кваліфікованого електронного підпису (QES); Mobile ID & Bank ID, що використовує банківську інфраструктуру для ідентифікації, плюс Diya.Signature - продукт, розроблений внутрішньо в Міністерстві цифрової трансформації, що дозволяє створювати кваліфікований електронний підпис за допомогою біометричної ідентифікації через мобільний додаток. 7 листопада 2018 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову № 897 про затвердження Вимог до електронних довірчих послуг та засобів електронної ідентифікації, гармонізованих з вимогами eIDAS. [10] Україна розглядає можливість інтеграції національної системи електронної ідентифікації з інфраструктурою eIDAS для транскордонного надання електронних послуг українцям за кордоном та іноземцям в Україні. Висновки Порівняльно-правовий аналіз електронних адміністративних процедур між практиками Європейського Союзу та України виявляє різні рівні регуляторної бази, технологічної інфраструктури та практичного впровадження цифрових інструментів у державному управлінні. Тому в державах-членах ЄС розвивається комплексний підхід, заснований на принципах сумісності, щодо взаємного визнання електронної ідентифікації (регулювання eIDAS), єдиного цифрового ринку, проактивного надання адміністративних послуг через загальноєвропейські платформи, що інтегрують національні системи електронного урядування, транскордонного обміну даними між країнами громадян, що спрощує всі бюрократичні процеси. Перспективи наближення українського законодавства до європейських стандартів у сфері електронних адміністративних процедур є системними на трьох рівнях. По-перше, необхідно прийняти спеціалізований законодавчий акт про електронне урядування, який встановить єдині стандарти цифрової ідентифікації, електронного документообігу, захисту персональних даних та юридичної сили електронних адміністративних актів. По-друге, це більш технічно-інфраструктурний розвиток, в рамках якого має бути створена центральна платформа взаємодії державних реєстрів та інформаційних систем за аналогією з європейською системою X-Road, що працює в Естонії та інших країнах Балтії. Третій рівень впровадження принципу «лише один раз» (інформація надається громадянином або компанією лише один раз) разом із проактивним наданням послуг містить не лише технологічні рішення, а й зміну адміністрації/перепідготовку державних службовців. Список використаних джерел: 1. Про схвалення Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 715 роках : розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 груд. 2024 р. № 1351-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1351-2024-%D1%80#Text 2. Про адміністративну процедуру : Закон України від 17 лют. 2022 р. № 2073-IX. Відомості Верховної Ради України. 2023. № 15. Ст. 50. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text 3. Державна цифрова трансформація: аналіз за 2019-2024 роки. VoxUkraine. URL: https://voxukraine.org/derzhavna-tsyfrova-transformatsiya-analiz-za-2019-2024-roky 4. Тимощук, В. П. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В. П. Тимощук. Київ : Факт, 2003. 496 с. 5. Deneha V., Chornyi Y., Shevchuk O., &Mentukh N. (2023). Competence of state authorities and local self-government bodies in the public-private partnerships area. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues, 26(6), 1-19. 6. Бойко І. В. Адміністративна процедура : конспект лекцій / І. В. Бойко, О. Т. Зима, О. М. Соловйова ; за заг. ред. І. В. Бойко. – Харків : Право, 2017. – 132 с. 7. eGovernment Benchmark 2023: Insight Report. European Commission, Directorate-General for Communications Networks, Content and Technology. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2023. URL: https://digitalstrategy.ec.europa.eu/en/library/egovernment-benchmark-2023 8. Paroški, Milan, Towards Harmonization of EU and Un Methodologies for the Assessment of Egovernment. Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=4838999 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4838999 9. Oksana Shevchuk (2021) The concept of administrative and legal support of the state information security of Ukraine in the field of prevention of corruption Visegrad Journal on Human Rights. 2021. № 3. С. 70–75 10. Consolidated Version of the Treaty on the Functioning of the European Union. Official Journal of the European Union. 26.10.2012. C 326/49. URL: https://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:12012E/TXT:en:PDF 11. Regulation (EU) No 910/2014 of the European Parliament and of the Council of 23 July 2014 on electronic identification and trust services for electronic transactions in the internal market and repealing Directive 1999/93/EC. Official Journal of the European Union. L 257. 28.08.2014. P. 73–114. URL: http://data.europa.eu/eli/reg/2014/910/oj 12. Шевчук О., Кузь Т.В. Правове забезпечення інформаційної безпеки процесу надання електронних адміністративних послуг. Актуальні проблеми правознавства. № 1. 2021. С. 59–65. 13. Про затвердження Вимог до електронних довірчих послуг та засобів електронної ідентифікації, гармонізованих з вимогами eIDAS : постанова Кабінету Міністрів України від 7 листоп. 2018 р. № 897. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/897-2018- %D0%BF