Правові засади діяльності Генерального штаба Збройних Сил України як суб'єкта військового управління з планування оборони держави

ISSN 1995-6134 163 Forum Prava, 2025. 83(3). 163-170 (Preliminary studies) УДК 342.95(477) DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.16746408 В.І. ОНАЦЬКИЙ, аспірант Харківського національного університету внутрішніх справ, м. Харків, Україна; e-mail: [email protected]; ORCID: https://orcid.org/0009-0009-2163-6634 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТА ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ З ПЛАНУВАННЯ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ V.I. ONATSKYI, Postgraduate Student, Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine; e-mail: [email protected]; ORCID: https://orcid.org/0009-0009-2163-6634 LEGAL PRINCIPLES OF THE ACTIVITIES OF THE GENERAL STAFF OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE AS A SUBJECT OF MILITARY MANAGEMENT FOR PLANNING THE STATE'S DEFENSE АНОТАЦІЇ (ABSTRACTS), КЛЮЧОВІ СЛОВА (KEYWORDS) Постановка проблеми. Проблематика правового регулювання діяльності Генерального штабу Збройних Сил України як суб’єкта військового управління з планування оборони держави залишається малодослідженою у контексті сучасних викликів безпеки. Попри наявність розгалуженої нормативно-правової бази, відсутність системного аналізу її структури, співвідношення конституційних, адміністративно-правових і підзаконних норм ускладнює формування цілісного бачення правового статусу та функціонального призначення Генерального штабу у сфері стратегічного планування оборони. Мета. дослідження правових засад діяльності Генерального штаба Збройних Сил України як суб’єкта військового управління з планування оборони держави. Методи. У роботі застосовано: формальноюридичний метод – для визначення змісту та правового статусу Генерального штабу в системі державного управління; системно-структурний метод – для аналізу взаємозв’язку між конституційними, адміністративно-правовими та підзаконними нормами, що регулюють його діяльність; порівняльно-правовий метод – для співставлення українського підходу до правового забезпечення діяльності Генерального штабу з міжнародними практиками військового управління; аналітичний метод – для узагальнення отриманих результатів і формування висновків щодо напрямів удосконалення нормативного забезпечення. Результати. Установлено, що діяльність Генерального штабу ґрунтується на поєднанні конституційно-правових, адміністративно-правових і підзаконних норм, що формують цілісну систему військово-правового регулювання. Визначено, що Генеральний штаб виконує функцію інтеграційної ланки між суб’єктами сектору оборони, органами публічної влади, правоохоронними органами, підприємствами та установами, які залучаються до процесів оборонного планування. Підкреслено провідну роль конституційних норм у формуванні базових принципів діяльності цього органу, зокрема в частині забезпечення обороноздатності, координації дій військового командування та реалізації державної політики у сфері безпеки. Висновки. Правові засади діяльності Генерального штабу Збройних Сил України становлять багаторівневу систему, в основі якої лежать конституційноправові положення, що визначають загальні принципи організації військової служби та захисту держави. Їх подальший розвиток потребує уточнення адміністративно-правового статусу Генерального штабу як органу військового управління, адаптації національних норм до стандартів НАТО та посилення механізмів координації між суб’єктами сектору безпеки й оборони. Ключові слова: правові засади; Генеральний штаб Збройних Сил України; суб’єкт військового управління; планування оборони держави; адміністративно-правові норми; конституційний захист; нормативно-правові акти *** Problem statement. The issue of legal regulation of the activity of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine as a subject of military administration in state defense planning remains insufficiently researched in the context of modern security challenges. Despite the existence of an extensive legal framework, the lack of a systematic analysis of its structure © Онацький В.І., 2025 Open access under CC BY license ISSN 1995-6134 164 Forum Prava, 2025. 83(3). 163–170 (Preliminary studies) and the correlation between constitutional, administrative, and subordinate legal norms complicates the formation of a comprehensive understanding of the legal status and functional purpose of the General Staff in the sphere of strategic defense planning. Purpose. The study aims to analyze the legal foundations of the activity of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine as a subject of military administration in state defense planning. Methods. The research applies several methods: formal legal method – to determine the content and legal status of the General Staff within the system of state administration; system-structural method – to analyze the interrelation among constitutional, administrative, and subordinate legal norms governing its activity; comparative legal method – to compare the Ukrainian approach to the legal regulation of the General Staff’s activity with international practices of military administration; analytical method – to summarize the findings and develop conclusions on ways to improve the normative framework. Results. It has been established that the activity of the General Staff is based on a combination of constitutional, administrative, and subordinate legal norms forming an integrated system of military-legal regulation. The General Staff performs an integrative function between the subjects of the defense sector, public authorities, law enforcement agencies, enterprises, and institutions involved in defense planning processes. The leading role of constitutional norms in shaping the fundamental principles of this body’s activity is emphasized, particularly regarding ensuring defense capability, coordinating military command actions, and implementing state security policy. Conclusions. The legal foundations of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine represent a multi-level system grounded in constitutional norms defining the general principles of military service organization and state defense. Their further development requires clarification of the administrative and legal status of the General Staff as a military administration body, adaptation of national norms to NATO standards, and strengthening coordination mechanisms among entities within the security and defense sector. Keywords: legal principles; General Staff of the Armed Forces of Ukraine; subject of military command; state defense planning; administrative and legal norms; constitutional protection; regulatory and legal acts Постановка проблеми Діяльність Генерального штаба ЗСУ засновується на системі правових засад, в основі яких лежать адміністративно-правові норми, які визначають даний орган як суб’єкт військового управління з планування оборони держави в площині адміністративно-господарської діяльності, що виступає сполучною ланкою у процесах обміну інформацією, забезпечення ресурсами, координації діяльності не лише суб’єктів сектору оборони, але й широкого кола інших підприємств, установ, організацій, органів публічної влади, зокрема правоохоронних органів, які так чи інакше пов’язані з оборонною сферою. Серед науковців означену проблему, наприклад, досліджував Ю.П. Битяк – стосовно державного управління у сфері оборони, адміністративно-правових засад діяльності органів виконавчої влади та суб’єктів публічної адміністрації у воєнній сфері; взаємодії військового управління з органами державної влади; В.М. Гаращук – щодо механізмів адміністративно-правового регулювання у секторі безпеки та оборони, повноважень і відповідальності посадових осіб у сфері військового управління, а також контролю і нагляду за діяльністю Збройних Сил; С.М. Гусаров стосовно організаційно-правових основ військової служби, правового статусу Збройних Сил України та реалізації державної політики у сфері оборони через систему органів військового управління, включно з Генеральним штабом. В свою чергу, В.В. Сокуренко зосереджував увагу на правових засадах функціонування органів військового управління, зокрема нормативно визначених повноваженнях Генерального штабу, а також на організаційно-правових механізмах планування оборони держави та їх узгодженні з національною системою безпеки; удосконаленні правового регулювання оборонного планування відповідно до стандартів НАТО; Н.П. Христинченко аналізувала: нормативноправові основи оборонного планування, включно з документами довгострокового та середньострокового воєнного планування; процедурні аспекти прийняття управлінських рішень Генеральним штабом, їх юридичну силу та місце в системі оборонного менеджменту та правові гарантії ефективної діяльності Генерального штабу та відповідність його повноважень міжнародним воєнно-правовим стандартам. Проте, все ще залишаються невирішеними проблеми саме правових засад діяльності Генерального штаба Збройних Сил України як суб’єкта військового управління з планування оборони держави. Мета статті полягає в дослідженні правових засад діяльності Генерального штаба Збройних Сил України як суб’єкта військового управління з планування оборони держави. Новизною є специфіка діяльності Генерального штаба Збройних Сил України та місце адміністративно-правових норм у контексті регулювання його діяльності. Її завданнями є встановлення місця адмі- ISSN 1995-6134 165 Forum Prava, 2025. 83(3). 163–170 (Preliminary studies) ністративно-правових норм у системі досліджуваних правових засад; розгляд конституційного та міжнародного рівня правових засад і рівня нормативно-правових актів. Концептуальні засади військового права та адміністративно-правовий статус Генерального штабу ЗСУ Адміністративно-правові норми формують в масштабах держави комплексну систему військового права, яке, як зазначає Т. Гарасимів, являє собою систему загальнообов’язкових норм, формально визначених правил поведінки у військово-державній сфері, які встановлюються, охороняються та забезпечуються державою та регулюють суспільні відносини, пов’язані з воєнною організацією держави, і спрямовані на забезпечення захисту держави, суверенітету, територіальної цілісності. Основними ознаками військового права є нормативність, формальна визначеність, обов’язковість, регулярність, процесуальність, зв’язок з державою, системність. Отже, формування та розвиток концепції військового права України свідчить про те, що військове право об’єктивовано в правовій реальності та потребує гносеологічного дослідження його сутності, соціальних функцій, перспектив, реалізації наукового прогнозування, забезпечення регулятивного впливу на важливі процеси, що відбуваються у військово-державній сфері в умовах військової агресії Росії, що створює пряму загрозу національній безпеці. Військове право є цілісним комплексним утворенням системи українського права [1, с.33]. При цьому саме адміністративно-правові норми визначають основні засади реалізації управлінського впливу у військовій сфері, закладають організаційні основи такого впливу, його соціальне покликання, визначають коло проблемних питань, які можуть бути вирішені в процесі військового управління. Водночас адміністративно-правові норми лягають в основу адміністративно-правових відносин у сфері оборони, які являють собою "врегульовані адміністративно-правовими нормами правові зв’язки, що виникають, розвиваються та припиняються між суб’єктами забезпечення оборони у процесі реалізації повноважень у сфері оборони" [2, с.15]. Так, адміністративно-правові норми визначають особливе місце органів військового управління, зокрема Генерального штаба ЗСУ, в системі сил безпеки і оборони, органів публічної влади держави, встановлюють сам зміст та особливості військового управління, яке стосується організації, управління та координації діяльності, що здійснюється військовими органами з військово-адміністративними повноваженнями відповідно до законів, виступає важливим компонентом публічного управління [3]. Водночас задля того, щоб мати реальний вплив на суспільні відносини, адміністративноправові норми, які лежать в основі діяльності Генерального штаба ЗСУ як суб’єкта військового управління з планування оборони держави, мають розглядатися крізь призму адміністративно-правового забезпечення. Як влучно зазначає М.М. Прохоренко, "до змісту правового забезпечення можна віднести заходи щодо: - нормативного врегулювання - комплекс заходів щодо прийняття, зміни чи скасування уповноваженими суб’єктами актів відповідно до встановленої процедури; нормативного застосування - здійснювана у процедурно-процесуальному порядку владноорганізаційна діяльність уповноважених органів, посадових осіб по винесенню ними індивідуально-правових рішень; реалізації норм - полягає у додержанні, виконанні та використанні суб’єктами правових норм у практичній діяльності" [4, с.40]. Слід зважати на те, що сформовані на основі адміністративно-правових норм, а також норм іншої галузевої приналежності правові засади Генерального штаба ЗСУ як суб’єкта військового управління з планування оборони держави являють собою систему конституційних положень, вимог міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, нормативно-правових актів, у тому числі підзаконного рівня, що відносяться до системи військового законодавства. Роль Конституції України у визначенні правового статусу Генерального штабу ЗСУ У системі правових засад діяльності Генерального штаба ЗСУ як суб’єкта військового управління з планування оборони держави фундаментальна роль покладається на конституційно-правові норми, які закладають основи правового регулювання оборонної сфери, визначають найбільш загальні питання, пов’язані з військовою службою, захистом держави як почесним обов’язком громадян, а також здійсненням державної влади, базовими принципами функціонування органів, які належать до законодавчої, виконавчої та судової влади. Інститут конституційного захисту є ключовим. Щоб цей механізм міг ефективно функціонува- ISSN 1995-6134 166 Forum Prava, 2025. 83(3). 163–170 (Preliminary studies) ти, такий інститут повинен займати позицію, незалежну від інших органів державного апарату, та виконувати власні функції та завдання. Режим функціонування механізму конституційного захисту повинен бути конкретно продемонстрований через форми, методи, процеси та процедури здійснення діяльності з захисту конституції [5]. Відповідно до ст.17 Конституції України, "захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз" [6]. Так, Конституцією України проголошуються основи правового регулювання військової сфери, фундаментальні принципи, від яких органи державної влади в жодному разі не можуть відходити в процесі реалізації державної політики в оборонній сфері, навіть під час прийняття рішень і здійснення діяльності, що за сутністю і змістом спрямована на вирішення питань, пов'язаних з підвищенням обороноздатності держави, забезпеченням публічної безпеки і порядку тощо. Статтею 65 Основного Закону проголошується, що "Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону" [6]. Дані положення Конституції України мають світоглядне, ідейне значення, покликані утверджувати в українському суспільстві культуру захисту Вітчизни, визначати її основне покликання, задавати вектор розвитку вітчизняної освіти, національно-патріотичного виховання, культури в напрямі зміцнення обороноздатності держави. Система законодавчого та підзаконного регулювання діяльності Генерального штабу ЗСУ Наступним рівнем правових засад досліджуваної діяльності Генерального штаба ЗСУ є рівень міжнародних документів, що стосуються переважно питань міжнародного гуманітарного права. На міжнародному рівні правових засад впроваджуються єдині для всіх держав стандарти в оборонній сфері, що передбачає наявність на національному рівні дієвих інструментів їх реального дотримання, втілених (імплементованих) у законах України і підзаконних нормативно-правових актах, у тому числі тих, що регламентують діяльність Генерального штаба ЗСУ. Рівень нормативно-правових актів є центральним у системі правових засад, адже саме на ньому формується система правових норм, які безпосередньо стосуються Генерального штабу ЗСУ як суб’єкта військового управління з планування оборони держави. Як зазначає Є.М. Пащенко, "нормативно-правові акти як юридичні джерела військового права мають такі ознаки: 1) письмову форму, структуровану за певними правилами; 2) офіційний характер, обумовлений виданням від імені конституційно-уповноваженого державного органу; 3) видання нормативно-правового акту у межах компетенції щодо управління військовими формуваннями; 4) орієнтування дії нормативноправового акту на військову (військово-цивільну сферу) публічного життя суспільства; 5) загальнообов’язковість для всіх учасників публічних відносин у вирішенні військових питань" [7, с.66]. Щодо окремих нормативно-правових актів у досліджуваній сфері, то варто звернути увагу на положення Закону України "Про Збройні Сили України", який "визначає функції, склад Збройних Сил України, правові засади їх організації, діяльності, дислокації, керівництва та управління ними" [8]. Згідно зі ст.7 даного нормативноправового акту "в особливий період керівництво Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями Президент України може здійснювати через Ставку Верховного Головнокомандувача, робочим органом якої є Генеральний штаб Збройних Сил України" [8]. Статтею 8 передбачено, що "Головнокомандувач Збройних Сил України здійснює через Генеральний ISSN 1995-6134 167 Forum Prava, 2025. 83(3). 163–170 (Preliminary studies) штаб Збройних Сил України безпосереднє військове керівництво Збройними Силами України" [8]. Так, даним нормативно-правовим актом визначається місце Генерального штаба в загальній структурі Збройних Силах України, закладається уніфіковане бачення самого процесу управління (командування) в Збройних Силах України. Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" проголошено, що "перелік військово-облікових спеціальностей, за якими ведеться військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, та обсяги підготовки за такими спеціальностями визначаються за поданням Генерального штабу Збройних Сил України Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки [9]. Варто враховувати і положення ч.7 ст.26-1 про те, що "програми підготовки резервістів Збройних Сил України, порядок та обсяги підготовки за військово-обліковими спеціальностями, час та строки проведення підготовки визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України, а в інших військових формуваннях - їх керівниками за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України" [9]. При цьому "загальне керівництво роботою, пов’язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України" [9]. Як бачимо, даним нормативно-правовим актом визначено основи ведення військового обліку Генеральним штабом ЗСУ, що також є по суті виявом стратегічного планування в його діяльності, необхідною умовою визначення необхідних сил і ресурсів для потреб оборони держави. Закони України. Варто звернути увагу і на те, що закони України "Про Збройні Сили України" та "Про військовий обов’язок і військову службу" стали базовими в процесі державотворення, адже проголошували правовий статус збройних сил як однієї з базових ознак держави як такої, тому були прийняті на самому початку незалежності України. Окремий рівень досліджуваної системи правових засад формують підзаконні нормативноправові акти, якими конкретизуються проблемні питання функціонування Генерального штаба ЗСУ як суб’єкта військового управління з планування оборони держави. Так, Указом Президента України від 6 січня 2025 р. № 15/2025 викладено підпункт 5 Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України в такій редакції: "5) забезпечувати самопредставництво Генерального штабу в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб структурного підрозділу Генерального штабу, на який покладено здійснення самопредставництва Генерального штабу в судах, а також забезпечувати представництво Генерального штабу в судах та інших органах через представників" [10]. Поряд із Президентом України окремі підзаконні нормативно-правові акти з питань діяльності Генерального штабу ЗСУ приймаються Кабінетом Міністрів України, який "здійснює як нормотворче забезпечення діяльності сектору національної безпеки та оборони України шляхом видання постанов і розпоряджень, так і здійснює інші форми забезпечення такої діяльності. Зокрема, до функцій Кабінету Міністрів України віднесено функції щодо матеріальнотехнічного, наукового, ідеологічного, фінансового забезпечення та забезпечення людським ресурсом системи національної безпеки та оборони України. Також Кабінет Міністрів України забезпечує проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової політики, зокрема, у сфері освіти, науки та у сфері екологічної безпеки; розробку загальнодержавних економічних та науковотехнічних програм; розвиток і державну підтримку науково-технічного та інноваційного потенціалу держави" [11, с.67]. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 р. № 941 "оборонний огляд проводиться Міноборони в ході комплексного огляду сектору безпеки і оборони або окремо за рішенням Ради національної безпеки і оборони, яке вводиться в дію указом Президента України. Оборонний огляд проводиться з метою оцінювання стану і готовності Збройних Сил та інших складових сил оборони до виконання завдань з оборони держави, стану їх кадрового, фінансового, матеріально-технічного та інших видів забезпечення, а також наявних спроможностей щодо ефективного реагування на виклики і загрози у воєнній сфері" [12]. ISSN 1995-6134 168 Forum Prava, 2025. 83(3). 163–170 (Preliminary studies) Щодо інших нормативно-правових актів, то, на думку С.Ю. Беньковського, "одними з основних нормативно-правових актів, які містять адміністративно-правові засади управління військовими підрозділам – є статути Збройних Сил України, що мають адміністративно-правову природу, а також інше законодавство України. Якщо проаналізувати зміст статутів Збройних Сил України, то вони носять адміністративноюрисдикційний характер та складають основу адміністративно-правового управління військовими підрозділами, норми статутів ЗСУ фактично містять адміністративно-правові засади управління військовими підрозділами. При цьому іншими Законами України встановлено завдання, структуру та інші особливості діяльності та функціонування військових підрозділів" [13, с.498-499]. Статутами врегульовано окремі питання супроводження та звертання до начальника Генерального штабу ЗСУ, ведення довідкової роботи щодо актів останнього, порядок та особливості здійснення останнім перевірки рівня бойової готовності військ (сил), а також загальні питання здійснення дисциплінарної влади командира по відношенню до підлеглих військовослужбовців, реагування на різного роду правопорушення, що можуть мати місце у військовій сфері. Висновки 1. Діяльність Генерального штабу ЗСУ ґрунтується на системі адміністративно-правових норм, які визначають його як суб’єкта військового управління з планування оборони держави. Він виконує функції координації, інформаційного обміну та ресурсного забезпечення не лише в межах сектору оборони, а й у взаємодії з іншими органами влади та правоохоронними структурами. 2. Адміністративно-правові норми формують основу військового права та визначають засади управлінського впливу у військовій сфері. Правові засади діяльності Генерального штабу охоплюють конституційні положення, міжнародні договори, а також закони й підзаконні акти, що утворюють систему військового законодавства. 3. Фундаментальне значення мають норми Конституції, які визначають правові основи оборонної політики, військової служби та здійснення державної влади. На міжнародному рівні запроваджуються уніфіковані стандарти в оборонній сфері, що реалізуються у національному законодавстві. Центральне місце у правових засадах діяльності Генерального штабу посідають нормативно-правові акти, які безпосередньо регламентують його повноваження та функції. Конфлікт інтересів Автор не перебуває у фінансових або інших відносинах, які можна розцінювати як конфлікт інтересів. Вираз вдячності Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного університету внутрішніх справ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Harasymiv T. Military law in the legal system of Ukraine: conceptual dimensions. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". 2024. № 4 (44). С. 28-34. 2. Пашинський В. Й. Адміністративно-правове забезпечення оборони україни: теорія і практика: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2020. 42 с. 3. Zhou J. Military Administrative Law. In: Fundamentals of Military Law. Singapore: Springer, 2019. https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-981-13-6248-4_5#citeas 4. Прохоренко М. М. Правове забезпечення військ (сил), як вид забезпечення Збройних сил України та інших складових сил оборони. Право національної безпеки та військове право: історія, сучасність і перспективи: збірник матеріалів круглого столу (м. Київ, 28 березня 2019 р.); за заг. ред. М.М. Прохоренка. Київ: ФОП Ямчинський О. В., 2019. С. 39-42. 5. Strengthening the constitutional defense mechanism. Vietnam Law & Legal Forum. https://vietnamlawmagazine.vn/strengthening-the-constitutional-defense-mechanism-48252.html 6. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-вр. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text 7. Пащенко Є. М. Підзаконні нормативно-правові акти: система джерел військового права. Місце військового права в системі підготовки кадрів для сектору безпеки і оборони України: Перша наук.- прак. конф. Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого: тези доп. (м. Харків, 21 берез. 2024 р.). Харків: Право, 2024. С. 66-68. 8. Про Збройні Сили України: Закон України від 06.12.1991 № 1934-XII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1934-12#Text ISSN 1995-6134 169 Forum Prava, 2025. 83(3). 163–170 (Preliminary studies) 9. Про військовий обов’язок і військову службу: Закон України від 25.03.1992 № 232-XII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text 10. Про внесення зміни до пункту 5 Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України: Указ Президента України від 06.01.2025 № 15/2025. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2025#Text 11. Демчина Я. Р. Конституційно-правові засади організації та функціонування системи суб’єктів забезпечення національної безпеки та оборони України. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2023. Вип. 36. С. 64-70. 12. Про затвердження Порядку проведення оборонного огляду Міністерством оборони: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 941. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/941-2018-п#Text 13. Беньковський С. Ю. Принципи та адміністративно-правові засади управління військовими підрозділами. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 12. С. 497-499. REFERENCES 1. Harasymiv, T. (2024). Military law in the legal system of Ukraine: conceptual dimensions [Viiskove pravo v pravovii systemi Ukrainy: kontseptualni vymiry]. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”, 4(44), 28–34 (in Ukr.). 2. Pashynskyi, V. Y. (2020). Administrative and legal support of Ukraine’s defense: theory and practice [Administratyvno-pravove zabezpechennia oborony Ukrainy: teoriia i praktyka]. Author’s abstract of the dissertation for the degree of Doctor of Law: 12.00.07. Kyiv (in Ukr.). 3. Zhou, J. (2019). Military administrative law. In Fundamentals of military law. Singapore: Springer. https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-981-13-6248-4_5#citeas 4. Prokhorenko, M. M. (2019). Legal support of the troops (forces) as a type of support of the Armed Forces of Ukraine and other components of the defense forces [Pravove zabezpechennia viisk (syl), yak vyd zabezpechennia Zbroinykh Syl Ukrainy ta inshykh skladovykh syl oborony]. In: Prokhorenko, M. M. (Ed.). Pravo natsionalnoi bezpeky ta viiskove pravo: istoriia, suchasnist i perspektyvy: proceedings of the round table (Kyiv, March 28, 2019) (pp. 39–42). Kyiv: FOP Yamchynskyi O. V. (in Ukr.). 5. Strengthening the constitutional defense mechanism. (2023). Vietnam Law & Legal Forum. https://vietnamlawmagazine.vn/strengthening-the-constitutional-defense-mechanism-48252.html 6. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. Zakon Ukrainy (28.06.1996 No. 254k/96-vr). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (in Ukr.). 7. Pashchenko, Ye. M. (2024). By-laws: the system of sources of military law [Pidzakonni normatyvnopravovi akty: systema dzherel viiskovoho prava]. In: Mistse viiskovoho prava v systemi pidhotovky kadriv dlia sektoru bezpeky i oborony Ukrainy: Persha naukovo-praktychna konferentsiia Viiskovo-yurydychnoho instytutu Natsionalnoho yurydychnoho universytetu imeni Yaroslava Mudroho: tezy dopovidei (Kharkiv, March 21, 2024) (pp. 66–68). Kharkiv: Pravo (in Ukr.). 8. Pro Zbroini Syly Ukrainy [On the Armed Forces of Ukraine]. Zakon Ukrainy (06.12.1991 No. 1934-12). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1934-12#Text (in Ukr.). 9. Pro viiskovyi oboviazok i viiskovu sluzhbu [On Military Duty and Military Service: Law of Ukraine of March 25, 1992 No. 232-7]. Zakon Ukrainy (25.03.1992 No. 232-12). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text (in Ukr.). 10. Pro vnesennia zminy do punktu 5 Polozhennia pro Heneralnyi shtab Zbroinykh Syl Ukrainy [On Amendments to Paragraph 5 of the Regulation on the General Staff of the Armed Forces of Ukraine] Ukaz Prezydenta Ukrainy (06.01.2025 No. 15/2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2025#Text (in Ukr.). 11. Demchyna, Ya. R. (2023). Konstytutsiino-pravovi zasady orhanizatsii ta funktsionuvannia systemy subiektiv zabezpechennia natsionalnoi bezpeky ta oborony Ukrainy [Constitutional and legal foundations of the organization and functioning of the system of subjects of national security and defense of Ukraine]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, (36), 64–70 (in Ukr.). 12. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia oboronnoho ohliadu Ministerstvom oborony [On Approval of the Procedure for Conducting the Defense Review by the Ministry of Defense]. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy (31.10.2018 No. 941). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/941-2018-п#Text (in Ukr.). ISSN 1995-6134 170 Forum Prava, 2025. 83(3). 163–170 (Preliminary studies) 13. Benkovskyi, S. Yu. (2021). Pryntsypy ta administratyvno-pravovi zasady upravlinnia viiskovymy pidrozdilamy [Principles and administrative and legal bases of management of military units]. Iurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, (12), 497–499 (in Ukr.). ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАТТЮ (ARTICLE INFO) Published in: Форум права: 83 pp. 163-170 (3). Related identifiers: 10.5281/zenodo.16746408 http://forumprava.pp.ua/files/163-1702025-3-FP-Onatskyi_21.pdf http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm _2025_3_21.pdf License (for files): Creative Commons Attribution 4.0 International Received: 28.08.2025 Accepted: 12.09.2025 Published: 15.09.2025 Available online: 15.09.2025 Cite as: Онацький, В. І. (2025). Правові засади діяльності Генерального штаба Збройних Сил України як суб’єкта військового управління з планування оборони держави. Форум права, 83(3), 163–170. http://doi.org/10.5281/zenodo.16746408 Onatskyi, V. I. (2025). Pravovi zasady diyalnosti Heneralnoho shtaba Zbroynykh Syl Ukrayiny yak subyekta viyskovoho upravlinnya z planuvannya oborony derzhavy [Legal Principles of the Activities of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine as a Subject of Military Management for Planning the State's Defense]. Forum prava, 83(3), 163–170. http://doi.org/10.5281/zenodo.16746408