Усталена практика проєктування та будівництва аеродромно-диспетчерських веж

17 УДК 725.394:72.025.5(043.2) DOI УСТАЛЕНА ПРАКТИКА ПРОЄКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА АЕРОДРОМНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ ВЕЖ Агєєва Г. М. Національний авіаційний університет, м. Київ [email protected] Наведено результати досліджень еволюції типології будівель контрольно-диспетчерських пунктів та аеродромно-диспетчерських веж, практики їх проєктування та будівництва. Ключові слова: аеропорт, забудова, аеродромно-диспетчерські вежі. Відновлення країни – це не тільки відтворення зруйнованого під час бойових дій, але й можливість застосувати новітні підходи для технічного вдосконалення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема, авіаційного транспорту [1]. До останніх відносяться й об’єкти обслуговування повітряного руху, побудовані у другій половині ХХ ст. [2]. Модернізації та реконструкції потребують будівлі контрольно-диспетчерських пунктів (КДП). Передбачено будівництво нових за функціями об’єктів – аеродромно-диспетчерських веж (АДВ), які мають свою специфіку та відповідні підходи до формування архітектурно-планувальних, конструктивних та інженерних рішень [3]. Результати досліджень практики проєктування та будівництва об’єктів керування повітряним рухом свідчать про те, що сучасні будівлі АДВ висотою понад 100 м є об’єктами підвищеної містобудівної та композиційної значущості, займають особливе місце серед висотних будівель та споруд світового архітектурного середовища [4]. Насамперед, це пов’язано із інноваційними підходами до реалізації технологічних завдань, пошуку оригінальних архітектурних, конструктивних та інженерних рішень, забезпечення надійності та безпеки експлуатації. 18 Еволюція типології будівель КДП / АДВ упродовж 100 років призвела до того, що вони набули функцій висотних домінант забудови аеропортів та приаеродромних територій, зокрема зон урбанізації, розташованих поруч з аеропортами [2–4]. Це, у свою чергу, потребує врахування при плануванні просторової організації зон впливу аеропортів, реалізації сучасних бізнес-моделей розвитку територій тощо. Підвищена містобудівна та композиційна значущість будівель АДВ сприяє пошуку індивідуальних рішень. Відбір та узгодження останніх здійснюється за умов проведення міжнародних архітектурних конкурсів, а реалізація – за участю провідних інфраструктурних консалтинговий компаній та будівельних корпорацій [4]. Україна теж має досвід проєктування та будівництва будівель АДВ. Останні були побудовані впродовж 2011–2014 рр. на замовлення ДП «Украерорух». Максимальну висоту – 51 м – мала будівля АДВ у Міжнародному аеропорту «Донецьк», яка, нажаль, була втрачена внаслідок воєнних подій 2014 р. [4]. Теоретичні знання та навички проєктування будівель АДВ можна отримати під час навчання у Національному авіаційному університеті за освітньо-професійними програмами спеціальностей 191 «Архітектура та містобудування» та 192 «Будівництво та цивільна інженерія». Список використаних джерел: 1. Агєєва Г. М. Відбудова та відновлення інфраструктури авіаційного транспорту та приаеродромних територій. Глобальні виклики сьогодення: наука, освіта та технології : матеріали міжнар. наук.- практ. конф. здобувачів вищої освіти та молодих учених, м. Рига, Латвія, 14 вер. 2023 р. Рига : ЦПР «Педагогічний простір», 2023. С. 70–73. DOI: 10.5281/zenodo.8396821 2. Агеева Г. Н. Эволюция зданий командно-диспетчерских пунктов в аэропортах. Проблеми розвитку міського середовища. 2020. № 2 (25). С. 12–34. DOI: 10.5281/zenodo.3893454 3. Агєєва Г. М. Динаміка змін архітектурних рішень аеродромнодиспетчерських веж та їх вплив на містобудівну ситуацію. Проблеми 19 розвитку міського середовища. 2018. № 2 (21). С. 3–18. DOI: 10.5281/zenodo.7833316 4. Агєєва Г. М. Образи висотних домінант забудови як інструмент брендингу аеропортів та прилеглих територій. Теорія та практика дизайну. 2023. Вип. 29–30. С. 5–21. DOI: 10.32782/ 2415-8151.2023.29-30.1