Авіаційний складник урбанонімічного простору Києва та його використання у комеморативних практиках

Теорія та практика дизайну. Вип. 33. 2024 [5] Агєєва Г. М. Авіаційний складник урбанонімічного простору Києва та його використання у комеморативних практиках. Теорія та практика дизайну. Архітектура та будівництво. К.: НАУ, 2024. Вип. 3(33). C. 5–18. doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1 УДК 711:727.3:379.85(045) DOI https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1 АВІАЦІЙНИЙ СКЛАДНИК УРБАНОНІМІЧНОГО ПРОСТОРУ КИЄВА ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У КОМЕМОРАТИВНИХ ПРАКТИКАХ Агєєва Галина Миколаївна кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом Навчально-наукового інституту неперервної освіти, Національний авіаційний університет, Київ, Україна, e-mail: [email protected], orcid: 0000-0001-9376-8753 Анотація. У роботі досліджуються містобудівні ситуації, процеси формування та трансформації систем урбанонімів, їхній вплив на формування історичної пам’яті та можливість використання у комеморативних практиках. Мета – дослідити процеси та результати трансформації системи урбанонімів Києва, їхній вплив на містобудівні ситуації, зокрема створення «місць пам’яті». Об’єкт дослідження – складник системи урбанонімів, пов’язаний з авіацією, ракетобудуванням та космонавтикою. Вибір хронологічних меж – 2017–2023 рр. – пов’язаний, насамперед, із наявністю кількісних показників «авіаційних» урбанонімів, отриманих під час досліджень, виконаних фахівцями кафедри містобудування впродовж 2017 р. Це нижній поріг у хронологічної межи даного дослідження. Як верхній поріг прийнятий 2023 р., період активного обговорення пропозицій щодо перейменування Повітрофлотського проспекту. Методологія базується на використанні таких методів: вивчення картографічних матеріалів; опрацювання відомостей з історії надання, відновлення та перейменування назв; порівняльний та критичний аналіз; системний підхід до вивчення об’єкта як складника міського середовища та його впливу на соціальне середовище. Результати. Проаналізовані дано, які формують урбанонімічний простір міста. Окреслено урбаноніми, пов’язані з авіацією, ракетобудуванням і космонавтикою («авіаційні» урбаноніми); визначені їхні види (назви вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів). Оцінено кількісні показники їх вагомості у системі урбанонімів міста та видових підсистем. Установлено, що всі «авіаційні» урбаноніми (30) відносяться до категорії меморіальних. Більшість із них розташовано на територіях Святошинського та Солом’янського адміністративних районів міста, тяжіють до авіаційних підприємств, науково-дослідних та культурно-освітніх закладів, закладів вищої освіти. Проаналізовано результати упровадження заходів із дерусифікації та декомунізації, зокрема оновлення топонімічної мапи Києва впродовж досліджуваного періоду. Виявлено кількісні показники перейменування «авіаційних» урбанонімів (13), відновлення (2) та надання нових назв (11), зокрема меморіальних (6), які увічнюють імена відомих осіб та події, пов’язані з освоєнням космосу та розвитком авіації. Theory and practice of design. Issue 33. 2024[6] Agieieva G. (2024). The aviation-related component that comprises the scope of urban names in Kyiv and its use in commemorative practices. Theory and practice of design. Аrchitecture and construction. 3(33). P. 5–18, doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1 Наукова новизна. На основі системного підходу до вивчення містобудівних ситуацій та урбанонімічного простору Києва оцінено можливість посилення впливу «авіаційних» урбанонімів на соціальне середовище зони розташування об’єктів тяжіння за допомогою інших видів комеморативних практик. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані для формування розвинутих у плані «місць пам’яті» на базі об’єктів тяжіння із залученням матеріальних, візуальних та інших об’єктів, зон впливу на соціальне середовище для подальшого впровадження комеморативних практик. Ключові слова: урбаністика, топоніміка Києва, урбаноніми, авіація, космонавтика, ракетобудування, трансформація, комеморативні практики. ВСТУП В аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень, оприлюдненої у 2019 р., визначено, що «...політика історичної пам’яті належить сьогодні до однієї з найбільш актуальних суспільних проблем в Україні як проблема пострадянського і посттоталітарного суспільства. Адже історія як пам’ять суспільства є не тільки дискурсивною практикою, а й виконує цілком конкретні та зрозумілі легітимаційні завдання: «узаконює» державність, націю, інтереси груп та спільнот тощо...» [24, с. 13]. Це, насамперед, стосується інтерпретації минулого й вибудовується з огляду на конкретні внутрішні та зовнішні чинники функціонування держави та характер політичної влади. Актуалізації політики історичної пам’яті сприяє упровадження комеморативних практик, спрямованих на формування «місць пам’яті» для встановлення ціннісно-смислових зв’язків суспільства зі своїм минулим [16; 17; 20; 22; 24; 26; 27; 30; 32]. Доцільно навести висловлення автора концепції «місця пам’яті» П’єра Нора: «...місця пам’яті – це те, що підтримує співтовариство різними способами, але одночасно це співтовариство, залучене в процес трансформації та оновлення: воно цінує більш нове, а не старе, майбутнє, а не минуле. Місця пам’яті не з’являються випадково, у них є причина існування: вони живуть завдяки бажанню пам’ятати...» [16, с. 54]. Формування матеріальних, символічних і функціональних «місць пам’яті» у міських середовищах за допомогою методу Локі, заснованому на візуалізації та асоціативному мисленні, дає змогу впорядкувати й зберегти знання, зафіксувати образи у певних просторових об’єктах. Тобто встановити «...асоціативний зв’язок вмісту пам’яті з просторовими об’єктами...» [16, с. 55]. До останніх відносяться й складники урбанонімічного простору – цілісної системи власних назв внутрішньоміських об’єктів [6; 22]. Ця система напряму пов’язана з формуванням історичної пам’яті, залежить від кореляції історичної свідомості та міської топонімії [7; 11–17; 19; 20; 28–30; 32; 34]. Реалізація заходів Із декомунізації країни, за даними експертів, станом на 2020 р. оцінювалася такими кількісними показниками: –перейменовано 25 районів і 987 населених пунктів; –змінено назви 51 493 урбанонімів [32, с. 164]. Зокрема, у Києві впродовж 2014–2020 рр. було перейменовано 227 вулиць [6, с. 204]. Серед урбанонімів, які зазнали перейменувань, були й такі, які пов’язані з розвитком авіації, ракетобудування та космонавтики. Історично так склалося, що населені пункти, пов’язані з розвитком авіаційної та ракетно-космічної промисловості, віддзеркалюють це у своєму топонімічному, зокрема урбанонімічному, просторі. Це є характерним не лише для великих, середніх та малих міст, а й сільських поселень. Про це свідчить сукупність вулиць, площ та інших складників міського простору, у назвах яких увічнено відомі особистості, події, досягнення, пов’язані з авіаційною та космічною галузями [1; 2; 6; 10; 15; 22; 33]. На початку ХХ ст. під впливом стрімкого розвитку світової та вітчизняної авіації населені пункти, не пов’язані з авіаційною, ракетобудівною та космічною промисловістю, наповнили свої урбанонімічні простори авіаційними складниками. Повсюдно з’явилисґ вулиці Авіаційні, Планерні, Ракетні, Космічні, Героїв Космосу, Стратонавтів тощо. Але й вони з часом познали процес трансформації. Доцільно звернути увагу та вивчити особливості цих трансформаційних процесів на прикладі авіаційного складника урбанонімічного простору Києва. Теорія та практика дизайну. Вип. 33. 2024 [7] АНАЛІЗ ПОПЕРЕДНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ Урбанонімічний складник «топонімічна система міста» разом із міськими ландшафтами, зокрема культурними, беруть участь у формуванні відповідного символічного простору, що є відображенням упровадження комеморативних практик, та впливають на формування історичної пам’яті [6; 7; 10–17; 19; 20; 22; 25–30; 32; 34]. Процеси формування та використання географічних назв, зокрема урбанонімів, регулюються державою, насамперед законами України «Про географічні назви», «Про засади державної мовної політики», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» «Про місцеве самоврядування» [28]. На підставі останнього з метою впорядкування топоніміки на території сільських, селищних, міських територіальних громад, увічнення пам’яті видатних діячів та подій створюються топонімічні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. У 1993 р. утворена топонімічна комісія при Президії Верховної Ради України, головним завданням якої є попередній розгляд подань обласних, Київської та Севастопольської міських рад народних депутатів до Верховної Ради та Президії Верховної Ради України щодо питань, пов’язаних із найменуванням і перейменуванням населених пунктів. За участю провідних спеціалістів у галузі мовознавства, історії, етнографії, географії розробляються концепції формування міського топонімічного простору, визначаються відповідна методологія, методи та принципи топоніміки. У роботі М.Т. Андрійчука [6] наголошується, що національно орієнтована топоніміка є важливим чинником формування національної пам’яті та ідентичності; досліджуються особливості перейменувань топоніміки та відповідні зміни міського публічного простору Києва впродовж 1985–2020 рр. із деталізацією окремих історичних періодів, динаміки та змістовності змін. Особливості топонімічної політики Києва, зумовлені його столичним статусом, аналізуються О. Гнатюком та А. Мельничуком [14]. Вони також досліджують хронологічні та просторові закономірності перебігу процесу декомунізації топонімії міста впродовж 1989–2018 рр., поділяючі нові (перейменовані) топоніми на чотири основні категорії, зокрема меморіальні (або комеморативні). Окремі аспекти трансформації топоніміки Києва у процесі деколонізації та дерусифікації міського простору висвітлюються у роботах І. Гирича [13], А.Ф. Заблодської [15], Т. Нагорного [19], Ю. Сергеєва [26], Н.В. Терес, Л.В. Іваніцької [29] та ін. Для топонімічної системи Харкова у працях М. Тахтаулова, С. Жукова визначаються концептуальні засади формування урбанонімічного простору сучасного українського міста [28]. Загальна тенденція до деідеологізації урбанімікону Запоріжжя починаючи з 2015 р. висвітлюється І.Я. Павленко [22]. Активно досліджуються, узагальнюються й поширюються практики використання урбанонімів як засобу формування історичної пам’яті під час упровадження заходів із декомунізації у Дніпрі [20], Ужгороді [34], Чернівцях [7] та інших населених пунктах країни. На факультеті наземних споруд і аеродромів Національного авіаційного університету (далі – НАУ) впродовж останнього десятиліття також були виконані дослідження містобудівних ситуацій та топоніміки двох міст – представників різних груп населених пунктів за чисельністю населення: –Києва (найкрупнішого міста, 2017–2023 рр.) – столиці країни – із метою виявлення урбанонімів, пов’язаних із розвитком авіації, ракетобудування й космонавтики; визначення зон їх локалізації та об’єктів тяжіння. До виконання цих досліджень були залучені здобувачі першого рівня вищої освіти спеціальності 191 «Архітектура та містобудування». Отримані результати планувалося покласти в основу однієї з кваліфікаційних робіт, але за низкою причин тематика роботи була змінена. Разом із тим науковий доробок дає змогу використати його як нижній поріг хронологічної межи даного дослідження; –Дружківки (середнього міста, 2019–2022 рр.) – складника регіональної агломерації «Північний Донбас». Виробнича територія цього міста була представлена значною кількістю підприємств машинобудівної галузі, середньота високотехнологічних галузей промисловості, які мали відношення до освоєння космосу та обороноздатності країни. Серед шляхів популяризації саме цієї спеціалізації міста були виявлені архітектурні Агєєва Г. М. Авіаційний складник урбанонімічного простору Києва та його використання у комеморативних практиках. Теорія та практика дизайну. Архітектура та будівництво. К.: НАУ, 2024. Вип. 3(33). C. 5–18. doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1 Theory and practice of design. Issue 33. 2024[8] та містобудівні засоби, зокрема урбаноніми (площа Космонавтів, алея Космонавтів тощо) [33]. МЕТА Дослідити процеси та результати трансформації системи урбанонімів Києва, їхній вплив на містобудівні ситуації, зокрема створення «місць пам’яті». Для досягнення мети розв’язуються такі завдання: –вивчити та проаналізувати топоніміку Києва, окреслити урбаноніми, пов’язані з авіацією, ракетобудуванням й космонавтикою; –здійснити пошук та аналіз відомостей про історію цих урбанонімів, зокрема роки затвердження назв, адміністративні райони розташування у місті; –оцінити динаміку змін, можливі трансформації назв упродовж хронологічної межи дослідження; –оцінити можливе посилення впливу цих урбанонімів на соціальне середовище зони розташування за допомогою інших видів комеморативних практик. Об’єктом дослідження є складник системи урбанонімів, пов’язаний з авіацією, ракетобудуванням та космонавтикою (далі – «авіаційні» урбаноніми). Вибір хронологічних меж – 2017–2023 рр. – пов’язаний, насамперед, із наявністю кількісних показників «авіаційних» урбанонімів, отриманих під час досліджень, виконаних фахівцями кафедри містобудування ФНСА НАУ впродовж 2017 р. Це – нижній поріг хронологічної межі даного дослідження. Як верхній поріг прийнятий 2023 р., період активного обговорення пропозицій щодо перейменування Повітрофлотського проспекту. Джерела інформації – офіційні видання [1; 2; 23], довідкова [10; 25], наукова та спеціальна література [3–9; 11–17; 19–22; 24; 26–30; 32–34], Інтернет-ресурси [18; 31], картографічні матеріали. Методологія дослідження базується на використанні таких методів: –вивчення картографічних матеріалів; –опрацювання відомостей з історії надання, відновлення та перейменування назв; –порівняльний та критичний аналіз; –системний підхід до вивчення об’єкта як складника міського середовища та його впливу на соціальне середовище. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ Київ завдяки своїй історії, кількості аеропортів та авіапідприємств, галузевих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів є справжньою авіаційною столицею України. Імена відомих авіаконструкторів носять виробничі об’єднання (Державне підприємство «Антонов», Державний музей авіації України ім. О. Антонова, Міжнародний аеропорт «Київ» ім. І. Сікорського), навчальні заклади (Національний технічний університет України «КПІ» ім. І. Сікорського» (далі – НТТУ «КПІ» ім. І. Сікорського»), Аерокосмічний ліцей ім. І. Сікорського НАУ). На території міста встановлено пам’ятники відомим авіаторам, науковцям та інженерам; на фасадах житлових та громадських будинків – пам’ятні дошки. Беззаперечною ознакою «авіаційності» Києва є наявність у ландшафті міста літаків. Перші з них були встановлені ще у другій половині ХХ ст.: –на території Національного комплексу «Експоцентр України» (літак Ан-10; демонтований); –на Повітрофлотському проспекті (літак Ан-10, спочатку на учбовому аеродромі НАУ, з 1979 р. – у парку поруч із Севастопольською площею, де виконував функцію дитячого кінотеатру «Орлятко». Демонтований у 1994 р. під час реконструкції Севастопольської площі); –на спортивному майданчику школи № 252 (літак Ан-8, виконував з початку функції дитячого кінотеатру «Політ», далі – тиру. Демонтований у середині 1990-х років) та ін. Із часом авіаційна техніка стає невід’ємною частиною урбанізованого ландшафту міста. Насамперед, це літаки та вертольоти на територіях: –Державного музею авіації України ім. О. Антонова (70 літаків та вертольотів); –навчальних закладів – НАУ (літаки «Анатра» (репліка), Ан-26); НТТУ «КПІ» імені Ігоря Сікорського» (вертоліт Мі-2, літак Як-40); З одного боку, це сторінки історії розвитку світової та вітчизняної авіації. З іншого – невід’ємні складники досягнень вітчизняної науки, освіти та практики. Значними за площею складниками сучасного урбанізованого ландшафту міста є: –Міжнародний аеропорт «Київ» (265 га, Солом’янський район); –Державне підприємство «Завод 410 цивільної авіації» (23,6 га, Солом’янський район); –Державний музей авіації України (20 га, Солом’янський район); –Державне підприємство «Антонов» (94 га, Святошинський район); Agieieva G. (2024). The aviation-related component that comprises the scope of urban names in Kyiv and its use in commemorative practices. Theory and practice of design. Аrchitecture and construction. 3(33). P. 5–18, doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1 Теорія та практика дизайну. Вип. 33. 2024 [9] –НАУ (72 га, Солом’янський район); –НТТУ «КПІ» імені Ігоря Сікорського» (120 га, Солом’янський район) та ін. Цілком логічним є те, що саме до них тяжіють зони локалізації «авіаційних» урбанонімів. Вагомість авіаційного складника в урбанонімічному просторі Києва оцінюється такими показниками. За офіційними даними, на 01.01.2023 у місті зафіксовано 2 833 урбаноніми, серед яких – 2 059 назв вулиць, 553 назви провулків, 32 назви проспектів, 59 назв площ і майданів. Таблиця 1 Урбаноніми Києва, пов’язані з авіацією, ракетобудуванням і космонавтикою (станом на грудень 2023 р.) № з/п Урбаноніми Рік затвердження назви Адміністративний район розташування 1 2 3 4 1Годоніми (назви вулиць, проспектів) а) пов’язані з професійною діяльністю 1.1 вул. Авіаконструкторська 2022 Святошинський 1.2 вул. Авіаційна 2022 Святошинський 1.3 вул. Аеродромна 1958 Солом’янський 1.4 вул. Героїв Космосу 1984 Святошинський 1.5 вул. Космічна 1987 Дніпровська 1.6 вул. Планерна 1944 Солом’янський 1.7 вул. Ракетна 1958 Голосіївський 1.8 вул. Стратонавтів 1974 Святошинський 1.9 просп. Повітрофлотський* 1963 Солом’янський б) пов’язані з відомими особистостями у галузях авіації, ракетобудування й космонавтики 1.10 вул. Авіаконструктора Антонова 1985 Солом’янський 1.11 вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 2011 Шевченківський 1.12 вул. Авіаконструктора Петра Балабуєва 2021 Святошинський 1.13 вул. Академіка Корольова 1967 Святошинський 1.14 вул. Академіка Янгеля 1981 Солом’янський 1.15 вул. Анатолія Пантелькіна 1980 Святошинський 1.16 вул. Василя Степанченка 2007 Святошинський 1.17 вул. Григорія Онискевича 1976 Святошинський 1.18 вул. Космонавта Поповича 2023 Деснянський 1.19 вул. Миколи Голего 2017 Святошинський 1.20 вул. Миколи Кибальчича 1961 Дніпровський 1.21 вул. Миколи Краснова 1980 Святошинський 1.22 вул. Професора Делоне 2019 Солом’янський 1.23 вул. Федора Андерса 2019 Солом’янський 1.24 вул. Ціолковського 1953 Голосіївський 1.25 вул. Юрія Кондратюка 1970 Оболонський 1.26 пров. Ціолковського 1953 Голосіївський 1.27 просп. Академіка Корольова 1980 Святошинський 1.28 / 1.29 просп. Леоніда Каденюка** 2023 Деснянський / Дніпровський 2Агроніми (назви площ, майданів, скверів) а) пов’язані з професійною діяльністю 2.1 Площа Космонавтів 1962 Солом’янський Примітки: * – перейменований у 2024 р. на просп. Повітряних сил України [2]; ** – розташований на території двох адміністративних районів, тому врахований двічі Серед них виявлено 30 «авіаційних» урбанонімів, або 1,05% від загальної кількості (табл. 1). Із професійною діяльністю пов’язані 10, або 33%, від загальної кількості «авіаційних» урбанонімів, із відомими особистостями – 20 назв, або 67%, від загальної кількості «авіаційних» урбанонімів. Виявлений лише один агронім – площа Космонавтів – 3,3% від загальної кількості «авіаційних» урбанонімів. Найбільш поширеними є «авіаційні» назви проспектів – 4 із 32 (12,5% від загальної кількості назв проспектів). Відповідно Агєєва Г. М. Авіаційний складник урбанонімічного простору Києва та його використання у комеморативних практиках. Теорія та практика дизайну. Архітектура та будівництво. К.: НАУ, 2024. Вип. 3(33). C. 5–18. doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1 Theory and practice of design. Issue 33. 2024[10] «авіаційні» назви вулиць становлять 1,2% (24 з 2 059), провулків – 0,2% (1 з 553), площ – 1,7% (1 з 59). Результати аналізу отриманої інформації свідчать про те, що: а) за класифікацією, наведеною у роботі [14], усі виявлені «авіаційні» урбаноніми можуть бути віднесені до категорії меморіальних (або комеморативних), які «...увічнюють пам’ять певних реальних історичних постатей, організацій, подій, явищ тощо, які можуть бути, а можуть і не бути безпосередньо пов’язані з об’єктом...» [14, с. 89]; б) найбільш насиченими «авіаційними» урбанонімами є Святошинський та Солом’янський адміністративні райони, розташовані за межами історичного та ділового центру Києва, тобто на периферії [14, с. 90]; в) переважна більшість цих «авіаційних» урбанонімів тяжіє: –до авіаційних підприємств (Державне підприємство «Завод 410 цивільної авіації», Державне підприємство «Антонов», Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний проєктний інститут», Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)» та ін.); –до науково-дослідних та культурно-освітніх закладів (Державний музей авіації України ім. О.К. Антонова; Центр культури та мистецтв НАУ; Палац культури КПІ  Рис. 1. Динаміка змін кількості урбанонимів Києва, пов’язаних з авіацією, ракетобудуванням і космонавтикою, упродовж 2017–2023 рр. Упровадження заходів з дерусифікації та декомунізації впродовж досліджуваного періоду оновило й топоніміку Києва. Зокрема, були перейменовані 13 «авіаційних» урбанонімів, розташованих на території Деснянського (2), Дніпровського (2), Печерського (1), Святошинського (2), Солом’янського (4), Шевченківського (2) адміністративних районів (табл. 2). Таблиця 2 Перелік «авіаційних» урбанонімів Києва, які були перейменовані впродовж 2017–2023 рр. № з/п Урбанонім (до перейменування) Адміністративний район розташування Урбанонім новий Рік затвердження перейменування 1 2 3 4 5 1 Годоніми (лінійні) 1.1 Вул. Академіка Туполєва* Святошинський Вул. Авіаційна* 2022 1.2 Вул. Бориса Гаріна* Солом’янський Вул. Дачна 2022 1.3 Вул. Василя Дончука* Шевченківський Вул. Пилипівська 2023 1.4 Вул. Генерала Вітрука* Святошинський Вул. Авіаконструкторська* 2022 3 0 2 4 1 1 0 8 11 4 3 0 2 3 1 0 0 11 9 1 024681012 ГОЛОСІЇВСЬКИЙ ДАРНИЦЬКИЙ ДЕСНЯНСЬКИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ОБОЛОНСЬКИЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ ПОДІЛЬСЬКИЙ СВЯТОШИНСЬКИЙ СОЛОМ’ЯНСЬКИЙ ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Кількістьурбанонімів,пов'язанихзавіацією,ракетобудуванням такосмонавтикою,один. АдміністративнірайониКиєва 2023рік 2017рік Рис. 1. Динаміка змін кількості урбанонимів Києва, пов’язаних з авіацією, ракетобудуванням і космонавтикою, упродовж 2017–2023 рр. ім. Ігоря Сікорського; Палац культури імені С.П. Корольова («Меридіан») та ін.); –до закладів вищої освіти (НАУ, НТТУ «КПІ» імені Ігоря Сікорського», Київський національний університет будівництва і архітектури; Національний університет оборони; Державний університет телекомунікацій та ін.); г) тяжіння більшості з них до авіаційних підприємств та закладів створює умови для формування розвинутих у плані «місць пам’яті» із залученням матеріальних, візуальних та інших об’єктів. Динаміка змін системи «авіаційних» урбанонімів Києва впродовж 2017–2023 рр. Станом на березень 2017 р. система «авіаційних» урбанонімів вміщувала 34 об’єкта, з яких 8 (25,3%) розміщувалися на території Святошинського та 11 (32,4%) – на території Солом’янського районів (рис. 1). Упровадження заходів з дерусифікації та декомунізації впродовж досліджуваного періоду оновило й топоніміку Києва. Зокрема, були перейменовані 13 «авіаційних» урбанонімів, розташованих на території Деснянського (2), Дніпровського (2), Печерського (1), Святошинського (2), Солом’янського (4), Шевченківського (2) адміністративних районів (табл. 2). Для двох вулиць були відновлені історичні назви (вул. Пилипівська, вул. Тетянінська). Agieieva G. The aviation-related component that comprises the scope of urban names in Kyiv and its use in commemorative practices. Theory and practice of design. Аrchitecture and construction. 3(33). P. 5–18, doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1 Теорія та практика дизайну. Вип. 33. 2024 [11] Таблиця 2 Перелік «авіаційних» урбанонімів Києва, які були перейменовані впродовж 2017–2023 рр. № з/п Урбанонім (до перейменування) Адміністративний район розташування Урбанонім новий Рік затвердження перейменування 1 2 3 4 5 1 Годоніми (лінійні) 1.1 Вул. Академіка Туполєва* Святошинський Вул. Авіаційна* 2022 1.2 Вул. Бориса Гаріна* Солом’янський Вул. Дачна 2022 1.3 Вул. Василя Дончука* Шевченківський Вул. Пилипівська 2023 1.4 Вул. Генерала Вітрука* Святошинський Вул. Авіаконструкторська* 2022 1.5 Вул. Космонавта Волкова* Деснянський Вул. Космонавта Поповича* 2023 1.6 Вул. Лебедева-Кумача Солом’янський Вул. Миколи Голего* 2017 1.7 Вул. Леваневського* Солом’янський Вул. Тетянінська 2023 1.8 Вул. Марини Раскової* Дніпровський Вул. Євгена Сверстюка 2015 1.9 Вул. Миколи Гастелло* Печерський Вул. Бусовогірська 2022 1.10 Просп. Космонавта Комарова* Солом’янський Просп. Любомира Гузара 2019 1.11 / 1.12 Просп. Юрія Гагаріна* Деснянський / Дніпровський Просп. Леоніда Каденюка* 2023 2Агронім (площинні) 2.1 Сквер імені Чкалова* Шевченківський Сквер імені Богдана Ступки 2021 Примітка: * – назви, пов’язані з авіацією, ракетобудуванням й космонавтикою; ** – розташований на території двох адміністративних районів, тому врахований двічі Їхні назви, а також топографічні назви ще двох вулиць – вул. Бусовогірська, вул. Дачна – не мають ідеологічного навантаження та відносяться до категорії немеморіальних. Серед 9 меморіальних назв – вул. Авіаційна, вул. Авіаконструкторська, вул. Космонавта Поповича, вул. Миколи Голего, вул. Євгена Сверстюка, просп. Любомира Гузара, просп. Леоніда Каденюка, сквер Богдана Ступки – 6 належать до «авіаційних» урбанонімів. Це – вул. Авіаційна, вул. Авіаконструкторська, вул. Космонавта Поповича, вул. Миколи Голего, просп. Леоніда Каденюка. Як наслідок, у сучасній топонімічній системі Києва з 2023 р. увічнено імена двох осіб, які мають відношення до різних періодів освоєння Космосу: –Павла Поповича (1930–2009) – льотчика-космонавта українського походження, генерал-майора авіації, кандидата технічних наук, уродженця м. Узин Київської області. Він брав участь у першому у світі груповому польоті двох пілотованих кораблів та програмі науково-технічних і медико-біологічних експериментів (1962); –Леоніда Каденюка (1951–2018) – льотчика-випробувача 1-го класу, політичного діяча, генерал-майора авіації, першого космонавта незалежної України, уродженця с. Клішківці Чернівецької області. У складі міжнародного екіпажу він здійснив політ на американському багаторазовому транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS–87 та взяв участь у низці біологічних експериментів (1997). А з 2017 р. увічнено ім’я Миколи Голего (1914–2012), українського науковця-механіка, доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки, члена-кореспондента НАН України, ректора НАУ (1954–1975), уродженця Черкащини. Микола Голего є знаковою фігурою для авіаційної промисловості України, співробітників, викладачів та студентів НАУ: –у 1948 р. став організатором авіаремонтного заводу № 410 цивільної авіації у Києві, де працював його начальником до 1953 р.; –у вересні 1953 р. призначений завідувачем кафедри технології ремонту авіаційної техніки, а із січня 1954 р. – начальником Київського інституту ЦПФ (НАУ) [21, с. 86]. Саме з його діяльність на посаді ректора НАУ впродовж 22 років пов’язаний період бурхливого розвитку університету. Були створені працездатний трудовий колектив, науково-дослідницька та матеріально-технічна бази; сформований комплекс навчальних корпусів, науково-технічної бібліотеки, спортивний комплекс, студмістечко, медична частина та ін.; побудовано житлові будинки для викладачів та співробітників, а галузевий навчальний заклад перетворений на провідний Агєєва Г. М. Авіаційний складник урбанонімічного простору Києва та його використання у комеморативних практиках. Теорія та практика дизайну. Архітектура та будівництво. К.: НАУ, 2024. Вип. 3(33). C. 5–18. doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1 Theory and practice of design. Issue 33. 2024[12] у країні і відомий у всьому світі університет [21, с. 87–90]. Посилення впливу урбанонімів на соціальне середовище за допомогою інших комеморативних практик Локальні та просторові «місця пам’яті», створені за допомогою «авіаційних» урбаномімів, можуть бути посилені іншими – матеріальними, символьними та функціональними складниками. Розглянемо це на прикладі закладу вищої освіти – НАУ, заснованому у 1933 р., який має славетну історію та понад 200 тис випускників, професійна підготовка яких спрямована на забезпечення функціонування вітчизняної та світової авіації [21]. Його територія, комплекс будівель та споруд, музей НАУ разом із Державним музеєм авіації імені Олега Антонова налічують матеріальні та культурологічні ресурси, які можуть бути використані та вже використовуються у відповідних комеморативних практиках. Зокрема, музей НАУ, заснований у 1972 р., виконує функції освітнього та культурно-ресурсного центру з відтворення історичних передумов створення університету та представлення його історії, розвитку, подій, фактів, досягнень і внеску видатних особистостей [18]. Центр культури та мистецтв НАУ з глядацькою залою на 1 500 місць, клуб «Форсаж», спортивний комплекс [5], більярдний клуб «Авіатор» – діючі майданчики для проведення спеціалізованих заходів, зокрема патріотичних, культурно-видовищних. Окрему увагу слід приділити значущій за площею території НАУ (72 га), яка межує з міським парком «Відрадний» та просвітницьким музеєм просто неба «Мамаєва слобода». Складний рельєф та багатий різномастий природний ландшафт дали змогу сформувати низку пішохідних маршрутів рекреаційною зоною НАУ з умовами активного та пасивного сприйняття середовища [5]. До реалізації відповідних комеморативних практик можуть бути залучені декілька культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів, розташованих поруч із НАУ. Зокрема, кінотеатр «Тампере», Палац культури ім. Корольова (за умов реалізації пропозицій щодо реконструкції будівлі з перетворенням на багатофункціональний концертний зал міжнародного рівня) [5]. Комплексне обслуговування відвідувачів «місць пам’яті» може включати не лише стандартний набір послуг, а й уречевлені товари: –польоти на авіасимуляторі тренажерного центру НАУ; –відвідування редакційно-видавничого відділу та науково-технічної бібліотеки НАУ з придбанням спеціалізованої літератури та рекламної продукції; –харчування у Центрі харчування НАУ (їдальня, кафе, кондитерський цех, буфети) або у салоні літака на території Державного музею авіації імені Олега Антонова (на замовлення) тощо. Заклад має унікальні ресурсі та можливості, споживачами яких можуть бути представники різних вікових та соціальних груп [5; 21]. Їх популяризація – діючий засіб впливу на пам’ять людської спільноти про спільне минуле, зокрема дітей та підлітків. Про це свідчать відгуки та фіксація вражень, які отримує університет щорічно, насамперед від вітчизняних та іноземних абітурієнтів, що вибирають НАУ як свою Alma Mater. Навіть для молоді, закоханої у небо з дитинства, заклад є джерелом позитивних емоцій упродовж багатьох років навчання та праці; «місцем пам’яті» про історію та атмосферу галузевого університету, «стіни якого повиті плющем» [9]. У 2018 р. свої враження у вигляді відеорепортажу зафіксували здобувачі вищої освіти спеціальності 191 «Архітектура та містобудування», у якому сформували маршрут подорожі територією НАУ для майбутніх відвідувачів та передали свої позитивні емоції. Творча робота була присвячена 85-річчю НАУ та досі використовується у профорієнтаційних заходах. Не менш цікавими з погляду віддзеркалення емоційного стану здобувачів вищої освіти НАУ різними засобами є результати краєзнавчих розвідок і студій, виконаних на початку пандемії CОVID-19, у квітні 2020 р. У відеоекскурсії-дослідженні «Київ авіаційний: перші кроки до неба» висвітлено цікаві сторінки історії та сьогодення НАУ, унікальні містобудівні й ландшафтні вирішення його території, своєрідна атмосфера науково-навчального закладу, якій став не лише Alma Mater для випускників, а й наповнив їхнє життя любов’ю до неба [31]. Результати досліджень впливу фізкультурно-спортивної зони НАУ на середовище тотальної урбанізації та можливості створення на її основі своєрідного кластера позитивних змін соціальної структури Києва також можуть бути використані у відповідних комеморативних практиках та системах туристичної діяльності міста, країни [4; 5]. Аналіз містобудівної ситуації НАУ та оточуючої його території дав змогу виявити та систематизувати містобудівні та архітектурні Agieieva G. The aviation-related component that comprises the scope of urban names in Kyiv and its use in commemorative practices. Theory and practice of design. Аrchitecture and construction. 3(33). P. 5–18, doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1 Теорія та практика дизайну. Вип. 33. 2024 [13] засоби, які вже беруть участь у формуванні «місця пам’яті» або є перспективними для використання (табл. 3). Зокрема, низка форс-пропозицій була сформована здобувачами вищої освіти Таблиця 3 Комплекс містобудівних та архітектурних засобів для створення «місця пам’яті» та посилення його впливу на соціальне середовище № п/п Категорії / підкатегорії містобудівних та архітектурних засобів Об’єкти 1 2 3 1Містобудівні 1.1 Топоніміка міських об’єктів Вул. Миколи Голего 1.2 Мережа громадського транспорту, велосипедного та пішохідного руху Система транспортних комунікацій та споруд міського транспорту, складниками якої є вулиці та дороги, які межують з територією НАУ: просп. Любомира Гузара; вул. Гарматна; вул. Миколи Голего; вул. Миколи Донця. вул. Нежінська. Мережа автомобільно-велосипедного та пішохідно-велосипедного руху вздовж проспектів та вулиць, які межують з територією НАУ. Мережа пішохідно-велосипедного руху територію НАУ між окремими зонами. Мережа транзитного пішохідно-велосипедного руху територію НАУ (житлова, фізкультурно-спортивна, рекреаційна зони). 1.3 Топоніміка зупинок міського пасажирського транспорту для їх ідентифікації [19] Зупинки «НАУ», транспорт, який обслуговується: автобус № 25 «Залізнична станція «Київ-Волинський» – Національний музей історії України у Другій світовій війні»; автобус № 69 «Станція метро « Палац Спорту» – вул. Литвиненко-Вольгемут»; тролейбус №27 «Станція метро «Почайна» – станція «Київ-Волинський»; швидкісний трамвай №1 «Михайлівська Борщагівка – вул. Старовокзальна»; швидкісний трамвай №3 «Вул. Ромена Роллана – вул. Старовокзальна»; маршрутне таксі № 201 «Станція метро «Шулявська» – бул. Кольцова»; маршрутне таксі № 401 «Залізничний вокзал «Південний» – вул. Чорнобильська»; маршрутне таксі № 411 «Вул. Симиренка – станція метро «Палац Спорту»; маршрутне таксі № 421 «Станція метро «Почайна» – вул. Симиренка», маршрутне таксі № 820 «Місто Вишневе, вул. Лесі Українки – станція метро «Контрактова площа». Зупинки «Вул. Миколи Голего», транспорт, який обслуговується: тролейбус №27 «Станція метро «Почайна» – станція «Київ-Волинський»; маршрутне таксі № 201 «Станція метро «Шулявська» – бул. Кольцова»; маршрутне таксі № 433 «Вулиця Терещенківська – вул. Жолудєва»; 1.3 Теренкури територією НАУ Маршрути: «студмістечко – спорткомплекс»; «науково-технічна бібліотека – спорткомплекс»; житловий комплекс «Микитська слобода» – просп. Любомира Гузара тощо [5]. 2Матеріальні 2.1 Науково-дослідні заклади Авіаційний навчальний ангар (корпус № 11) Аеродинамічний дослідницький комплекс (корпус № 9) Науково-виробничий центр безпілотної авіації «Віраж» (просп. Любомира Гузара, 1) Музей історії НАУ (корпус №1) 2.2 Культурно-освітні заклади Центр культури та мистецтв НАУ (просп. Любомира Гузара, 1) NAU HUB (простір неформальної освіти, вул. Гарматна, 53) Клуб «Форсаж» (вул. Гарматна, 51-а) Більярдний клуб «Авіатор» (просп. Любомира Гузара, 1) 2.3 Елементи благоустрою території закладу 2.3.1 а) зелені насадження Алея видатних осіб у галузях авіації, ракетобудування й космонавтики спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» факультету наземних споруд та аеродромів НАУ в межах студентських наукових та кваліфікаційних робіт упродовж останніх років. Агєєва Г. М. Авіаційний складник урбанонімічного простору Києва та його використання у комеморативних практиках. Теорія та практика дизайну. Архітектура та будівництво. К.: НАУ, 2024. Вип. 3(33). C. 5–18. doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1