SAFEDECK EU: ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД, ЯК ВІДПОВІДЬ НА СИСТЕМНИЙ КРИЗ БЕЗПЕКИ ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕНЬ

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 35/2022 572 http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.17822425 Герасимов Ю. О. Керуючий транспортно-логістичною компанією “Герасимов і Ко” Pembroke Pines , FL, USA SAFEDECK EU: ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД, ЯК ВІДПОВІДЬ НА СИСТЕМНИЙ КРИЗ БЕЗПЕКИ ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕНЬ JEL Classification: R41 SECTION “Economics”: Економіка Анотація. Безпека вантажоперевезень на відкритих платформах, таких як Flatbed та StepDeck, залишається "сірою зоною" сучасної логістики. Так, існують європейські стандарти. Зокрема, EN 12195-1. Але на практиці їх застосування... воно фрагментарне. І часто суб'єктивне. Процес кріплення досі нагадує ритуал, заснований на особистому досвіді водія, а не на інженерному розрахунку. Це, по суті, лотерея. Лотерея, що призводить до підвищеної аварійності, пошкодження вантажів, мільйонних збитків та репутаційних втрат. У даній статті автор стверджує, що корінь проблеми лежить не у відсутності норм. А у відсутності єдиної операційної системи. Системи, яка б перетворювала складні вимоги стандартів на прості, зрозумілі та, що найголовніше, доказові дії. Автор представляє власну розробку – методику SafeDeck EU. І це не просто ще одна інструкція. Це цілісна, інтегрована архітектура, що переводить кріплення вантажів з "мистецтва водія" в оцифрований, повторюваний та перевіряємий процес. Методика базується на трьох китах. Перший – це інженерний аналіз за допомогою авторських індексів SafeDeck Analytics, що замінює інтуїцію на математику, враховуючи все: від тертя до динамічних навантажень на конкретному маршруті. Другий – цифрова доказова база SafeDeck QR-Compliance, що створює "цифровий паспорт" безпеки для кожного рейсу, який стає вашим головним аргументом у будь-якій спірній ситуації. І третій – чітка вертикаль відповідальності SafeDeck Certification Path. Вона усуває "сірі зони", персоналізує відповідальність та створює три рівні компетенцій: Оператор, Супервайзер, Аудитор. Таким чином, автор пропонує не просто набір порад, а працюючу систему. Систему, що дозволяє будь-якій транспортній компанії гарантувати та доводити безпеку своїх перевезень, мінімізуючи ризики та підвищуючи свою конкурентоспроможність на ринку України та ЄС. І як це все працює на практиці? Це не просто три окремі частини, які можна впроваджувати вибірково. Ні. Це триєдина система, де кожен елемент підсилює інший. Аналітика дає відповідь на питання "Що і як робити?". QR-Compliance створює незаперечний доказ того, "Що це було зроблено правильно". А Сертифікація ставить крапку в питанні "Хто за це відповідає?". Цей підхід повністю прибирає з рівняння людський фактор "авось" і будує залізний ланцюг відповідальності – від розрахунку до виконання і до контролю. Ключові слова: безпека вантажоперевезень, стандарт EN 12195-1, кріплення вантажу, Flatbed, StepDeck, цифрова верифікація, SafeDeck EU. Abstract. Cargo securing on open platforms like Flatbeds and StepDecks remains a "gray area" in modern logistics. Yes, European standards exist. Specifically, EN 12195-1. But in practice, their application... it's fragmented. And often subjective. The securing process still resembles a ritual based on a driver's personal experience rather than engineering calculation. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 35/2022 573 It's essentially a lottery. A lottery that leads to increased accident rates, damaged cargo, multimillion dollar losses, and reputational damage. In this article, the author argues that the root of the problem isn't the absence of norms. It's the absence of a unified operational system. A system that would translate complex standard requirements into simple, understandable, and, most importantly, provable actions. The author presents his own development–the SafeDeck EU methodology. And this isn't just another set of instructions. It's a holistic, integrated architecture that transforms cargo securing from a "driver's art" into a digitized, repeatable, and verifiable process. The methodology is based on three pillars. The first is engineering analysis using the proprietary SafeDeck Analytics indexes, which replaces intuition with math, considering everything from friction to the dynamic loads on a specific route. The second is the SafeDeck QR-Compliance digital evidence base, which creates a "digital safety passport" for each trip, becoming your main argument in any dispute. And the third is the SafeDeck Certification Path clear vertical of responsibility. It eliminates "gray areas," personalizes accountability, and creates three levels of competence: Operator, Supervisor, Auditor. Thus, the author offers not just a collection of tips, but a working system. A system that allows any transport company to guarantee and prove the safety of its shipments, minimizing risks and increasing its competitiveness in the Ukrainian and EU markets. So how does this all work in practice? This isn't just three separate parts you can pick and choose from. No. It's a unified system where each element reinforces the others. Analytics answers the question, "What and how to do it?". QR-Compliance creates the undeniable proof that "It was done correctly". And the Certification Path finally ends the "who's to blame?" game. This approach completely removes the "maybe it'll be fine" human factor from the equation and builds an ironclad chain of accountability–from calculation to execution to control. Keywords: cargo transportation safety, EN 12195-1 standard, cargo securing, Flatbed, StepDeck, digital verification, SafeDeck EU. Вступ Безпека вантажоперевезень на відкритих платформах... знаєте, це "сіра зона". Зона, де формально існують жорсткі правила, але в реальності панує дикий захід, заснований на звичках та суб'єктивному досвіді. Стандарти, такі як EN 12195-1 [1], детально описують фізичні сили, що діють на вантаж, та методи розрахунку кріплень. Але що відбувається на практиці? На практиці рішення про те, скільки ременів використати і як їх натягнути, приймає конкретна людина. Водій. І приймає вона його на основі свого "я так сто разів робив". Це не інженерія. Це шаманство. І це призводить до катастрофічних наслідків. Підвищена аварійність через падіння вантажів. Пошкодження дорогого обладнання та матеріалів, що виливається в нескінченні страхові спори. Затримки на пунктах контролю в Україні та ЄС, де інспектори бачать очевидні порушення. І, як наслідок, величезні штрафи, блокування рейсів та удар по репутації. Отже, ключова проблема, яку розглядає автор, полягає не у відсутності норм. Норми є. Проблема – у розриві. У прірві між тим, що написано в стандартах, і тим, що відбувається на дорозі. Не існує єдиної операційної системи. Системи, яка б гарантовано перетворювала складні вимоги EN/ADR на прості, зрозумілі та, що найголовніше, доказові дії для кожного учасника процесу – від водія до власника автопарку. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Питання безпеки кріплення вантажів не є новим. Наукові роботи, що лежать в основі стандарту EN 12195-1 [1], детально аналізують фізику процесу: сили прискорення, тертя, кути натяжіння. Праці Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 35/2022 574 таких дослідників, як Л. Крен [2], пропонують поглиблені математичні моделі для розрахунку стійкості. Існують численні публікації, присвячені окремим аспектам: аналізу міцності кріпильних матеріалів [3] або впливу дорожніх умов на динамічні навантаження [4]. Це важливий теоретичний фундамент. Але є нюанс. Переважна більшість цих досліджень фокусується на інженерно-фізичній стороні проблеми. Вони відповідають на питання "Як розрахувати?". Але майже ніколи – на питання "Як гарантувати, що цей розрахунок буде правильно виконано на практиці?". Що залишається невирішеним? Не вирішеною залишається проблема створення єдиної, інтегрованої операційної системи. Моделі, яка б об'єднала інженерний розрахунок, цифровий контроль та систему підготовки персоналу в єдиний, безшовний процес. Не існує універсального фреймворку, який би дозволив перетворити теоретичні знання на прості, повторювані та, що критично важливо, доказові дії на рівні цілого автопарку. Саме цю прогалину, цей розрив між теорією та практикою і покликана заповнити дана стаття, пропонуючи концепцію методики SafeDeck EU. Мета статті (постановка завдання) Тож яка мета цієї статті? Просто вкотре констатувати наявність проблеми? Зібрати до купи існуючі дослідження і вказати на їхні недоліки? Ні. Мета цієї роботи – суто практична. Завдання, яке ставить перед собою автор, – це запропонувати архітектуру. Архітектуру тієї самої єдиної, інтегрованої операційної системи, якої так бракує ринку. Системи, яка б нарешті з'єднала високу інженерну теорію з жорстокою дорожньою практикою. Автор називає її "SafeDeck EU". В наступних розділах він детально розбере її ключові компоненти. Покаже, як авторські аналітичні індекси замінюють інтуїцію на математику. Як цифрова верифікація перетворює процес на доказовий. І як чітка система сертифікації персоналу вбиває "розмиту відповідальність". Це не просто чергова теорія. Це спроба дати ринку готовий, працюючий інструмент. Інструмент для побудови системної, керованої та, зрештою, прибуткової безпеки. Результати Отже, що ж таке SafeDeck EU по суті? Це не просто набір інструкцій. Це цілісна архітектура. Система, яка перетворює безпечне кріплення вантажів з "мистецтва водія", заснованого на інтуїції та звичках, на оцифрований, повторюваний та, що найголовніше, доказовий процес. Автор стверджує, що для вирішення системної проблеми потрібне системне рішення. І воно складається з трьох ключових, взаємопов'язаних блоків, кожен з яких відповідає на своє питання: "Як розрахувати?", "Як довести?" і "Хто відповідає?". Як водій сьогодні вирішує, скільки ременів потрібно для кріплення вантажу? Зазвичай це відбувається так: "Ну, на такий вантаж я завжди кидаю чотири ремені. І ще один про всяк випадок". Це не інженерія. Це шаманство. І саме воно є коренем усіх проблем. Перший блок методики, SafeDeck Analytics, покликаний вбити це шаманство. Він замінює суб'єктивні оцінки ("здається, тримається міцно") на об'єктивні інженерні індекси. В його основі лежать три унікальні авторські розробки. Перша – SafeDeck Friction Index. Це числовий показник, що оцінює реальний коефіцієнт тертя між вантажем та платформою. Стандарти дають усереднені значення. Але чи можна порівнювати тертя гладкої металевої труби по мокрому металевому настилу і дерев'яного ящика по сухій дошці? Звісно, ні. Автор йде глибше, враховуючи все: матеріал настилу, тип упаковки, погоду. Саме цей індекс дає чітку відповідь: чи потрібні протиковзкі мати, чи достатньо природного тертя? Це дозволяє уникнути як надмірної перестраховки, так і небезпечної недооцінки сил. Друга розробка – SafeDeck Angle Ratio. Це оптимальне відношення кута натяжіння ременів до центру ваги вантажу. Рулон сталі та палета з цеглою – це два різні світи. Вони по-різному реагують на навантаження. Ця модель вводить конкретні градації для різних типів вантажів: довгоміри, Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 35/2022 575 рулони, техніка, металоконструкції. Це дозволяє створити в компанії єдині інженерні правила. Більше ніяких суперечок про те, "під яким кутом краще". Є чіткий стандарт, заснований на фізиці. І третя – Road Shock Curve. Це крива динамічних навантажень. Кріплення, яке ідеально тримає на рівному автобані, може не витримати різкого гальмування чи проїзду серії вибоїн на дорозі. Ця модель аналізує маршрут, якість дороги і дає рекомендації щодо коригування схем кріплення. По суті, кріплення адаптується не лише під вантаж, а й під реальну дорогу, якою він поїде. Це перехід від статичного розрахунку до динамічного прогнозування. Гаразд, ми провели розрахунок. Але як переконатися, що водій зробив усе точно за інструкцією? І як потім довести це інспектору чи страховій? Слова "я все зробив правильно" більше не працюють. Потрібні докази. Об'єктивні. Незаперечні. Саме для цього створено другий блок – SafeDeck QR-Compliance. Це цифрова модель верифікації для кожного рейсу. Для кожної перевозки формується унікальний QR-код. Це не просто картинка. Це ключ. Ключ до "чорної скриньки" рейсу, де фіксується вся інформація про безпеку. Що ж "зашито" всередині? По-перше, схема кріплення, розрахована на попередньому етапі. Подруге, фотофіксація з часовими мітками та геолокацією. Водій зобов'язаний зробити фото закріпленого вантажу до старту і після перших 100–200 км. По-третє, цифровий чек-лист, де водій крок за кроком відмічає виконання всіх пунктів. І, нарешті, електронні підписи водія та супервайзера, які персоналізують відповідальність. Це дає перевізнику доказовий комплаєнс перед інспекцією. Це потужний аргумент у страхових спорах. І це реальний інструмент контролю для власника бізнесу, який дозволяє бачити, що відбувається на дорозі, а не лише на папері. Таблиця 1. Структурні компоненти методики SafeDeck EU Блок методики Ключове питання, яке вирішується Сутність та інструменти Результат 1. SafeDeck Analytics "Як правильно розрахувати кріплення?" Перехід від інтуїції до інженерії. Використання авторських індексів (SafeDeck Friction Index, SafeDeck Angle Ratio, Road Shock Curve) для створення математично обґрунтованої схеми кріплення. Об'єктивна, повторювана та інженернообґрунтована схема кріплення для кожного рейсу. 2. SafeDeck QRCompliance "Як довести, що все зроблено правильно?" Створення цифрової доказової бази. Використання QR-коду, що містить: схему кріплення, фотофіксацію з геотегами, цифровий чек-лист, електронні підписи відповідальних осіб. Незаперечний доказ відповідності стандартам (комплаєнс). Захист у страхових спорах. Реальний інструмент контролю. 3. SafeDeck Certification Path "Хто несе за це відповідальність?" Усунення "розмитої відповідальності". Впровадження Чітка персональна відповідальність на кожному етапі. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 35/2022 576 трирівневої системи компетенцій та сертифікації: Operator (виконавець), Supervisor (контролер), Auditor (аналітик). Можливість масштабувати стандарт безпеки. Системне вдосконалення процесів. SafeDeck Certification Path: кінець розмитої відповідальності У нас є розрахунки. Є контроль. Але хто за це все відповідає? У традиційній моделі відповідальність – це "сіра зона". Водій киває на логіста, логіст – на керівництво. І в результаті, коли щось трапляється, винних знайти неможливо. Це те, що автор називає "колективною безвідповідальністю". Третій блок, SafeDeck Certification Path, покінчує з цією розмитістю. Це багаторівнева система підготовки та чіткого розподілу компетенцій. Автор пропонує створити три рівні сертифікації, де кожен рівень – це не просто "корочка", а реальний допуск до певних операцій з чітко визначеною зоною відповідальності. Таблиця 2. Рівні компетенцій в системі SafeDeck Certification Path Рівень Роль Ключові завдання та зона відповідальності 1. SafeDeck Operator "Солдат на передовій" (водій, працівник складу) Фізичне виконання кріплення суворо за чек-листами та схемами. Не приймає інженерних рішень. Відповідає за точність та дисципліну виконання. 2. SafeDeck Supervisor "Сержант" (бригадир, начальник колони, логіст) Перевірка роботи Оператора перед виїздом. Звірка реального кріплення з розрахунковою схемою. Постановка цифрового підпису, що підтверджує відповідність рейсу стандарту. 3. SafeDeck Auditor "Аналітик у штабі" (керівник з безпеки, інженер) Аналіз даних з QR-Compliance по всьому автопарку. Виявлення системних помилок. Формування коригувальних заходів та вдосконалення стандартів. Ця система усуває "розмитість відповідальності". Вона перетворює безпеку на керовану функцію з трьома рівнями контролю: виконання, перевірка, аналіз. І, що найголовніше, вона дозволяє масштабувати стандарт на будь-який автопарк, створюючи єдину, зрозумілу та керовану систему. Базові елементи: фундамент системи І на чому все це тримається? На чотирьох базових, непорушних елементах. Це фундамент. Перший – Risk Matrix R-4. Це проста матриця для швидкої оцінки ризиків кожного рейсу за чотирма факторами: вага, габарити, складність маршруту, погода. Другий – Принцип "3-Layer SafeLoad". Це єдина логіка роботи з вантажем: правильне розміщення, надійна фіксація, захист. Це мантра, яку має знати кожен. Третій – Check & Proof Protocol. Це ритуал безпеки: обов'язкова перевірка до виїзду і контрольна – після перших 100-200 кілометрів руху, коли вантаж міг "всістися". І четвертий – Standard Equipment Kit. Це уніфікований, обов'язковий набір кріпильних матеріалів, який має бути в кожній машині. Ніяких "я забув". Ці чотири елементи – це той фундамент, який гарантує, що всі говорять однією мовою і діють за єдиним, зрозумілим алгоритмом. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 35/2022 577 Висновки Отже. До яких висновків приходить автор? SafeDeck EU – це не просто ще одна інструкція. І не набір красивих, але відірваних від життя порад. Це, по суті, системна відповідь на хаос. Це інструмент. Інструмент, створений для того, щоб перетворити суб'єктивне "мистецтво" кріплення вантажу на точну, повторювану та доказову інженерну науку. Представлена методика бере існуючі європейські стандарти, які часто залишаються лише на папері, і перетворює їх на живий, працюючий операційний стандарт. Вона об'єднує їх з авторськими інженерними моделями, які враховують реалії доріг. Вона доповнює все це цифровим контролем, який робить безпеку доказовою. І створює нову систему сертифікації персоналу, яка вбиває розмиту відповідальність. Унікальність її в тому, що це – система, а не набір розрізнених практик. І, мабуть, найголовніше. Ця методика – це міст. Міст між українською практикою та європейськими вимогами. Вона дозволяє українським компаніям говорити з європейськими замовниками однією мовою. Мовою доказової, керованої та професійної безпеки. Попереду – величезна робота. Перспективи подальших розвідок лежать у кількох площинах. По-перше, необхідна глибока інтеграція методики з існуючими цифровими платформами управління транспортом, щоб зробити процес ще більш автоматизованим. По-друге, потрібна розробка програмних інструментів, які б дозволяли розраховувати авторські індекси в режимі реального часу. І, звісно, потрібно створювати міжнародні платформи для обміну даними про інциденти та найкращі практики. Щоб вчитися не лише на своїх, а й на чужих помилках. Це і є той шлях, який нам належить пройти. Література 1. EN 12195-1:2010. Load restraining on road vehicles – Safety – Part 1: Calculation of securing forces. Brussels : European Committee for Standardization (CEN), 2010. 2. Kren L. Basics of Cargo Securing. Logistik-Akademie, 2018. 240 p. 3. Schmidt H. Analysis of Lashing Materials for Cargo Transport. Journal of Materials in Civil Engineering. 2019. Vol. 31, Iss. 8. 4. Beyer M. Dynamic Loads in Road Transport and Their Impact on Cargo Securing Systems. Transportation Research Record. 2020. Vol. 2674, Iss. 10. P. 45–55. 5. International Road Transport Union (IRU). Practical Guide to International Road Haulage. Geneva : IRU, 2021. 6. European Commission. Directive 2014/47/EU on the technical roadside inspection of the roadworthiness of commercial vehicles. Official Journal of the European Union, 2014. 7. Wudtke F., Hintz C. Digitalization in Logistics: The Role of QR Codes in Supply Chain Transparency. Logistics Journal. 2021. 8. Hofmann E., Rüsch M. Industry 4.0 and the current status as well as future prospects on logistics. Computers in Industry. 2017. Vol. 89. P. 23–34.