Сервісні повноваження та публічні послуги органів місцевого самоврядування в контексті демократизації та євроінтеграції України

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 311 https://doi.org/10.5281/zenodo.17508403 Мацелик Т. О. доктор юридичних наук, професор, професор кафедри фінансового та податкового права Державного податкового університету ORCID: 0000-0003-0354-4663 СЕРВІСНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ПУБЛІЧНІ ПОСЛУГИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ JEL Classification: K230 SECTION “LAW”: Право Анотація. Стаття присвячена аналізу ролі органів місцевого самоврядування в Україні в контексті демократизації, децентралізації та євроінтеграції. Досліджується трансформація їхніх функцій від виконання економічних і соціальних завдань до забезпечення прав і свобод громадян через надання якісних публічних послуг. Особлива увага приділяється сервісним повноваженням, які відображають концепцію сервісної держави, та проблемам законодавчої нечіткості в розмежуванні компетенцій. Визначено публічні послуги як ключовий елемент взаємодії влади та громадян, підкреслено їхню роль у формуванні соціально-економічних відносин і підвищенні якості життя. Проаналізовано законодавчу базу, принципи надання послуг та їхній вплив на ефективність врядування. Ключові слова: сервісні повноваження, органи місцевого самоврядування, публічне адміністрування, децентралізація, сервісна держава, належне врядування. Annotation. The article is devoted to analyzing the role of local self-government bodies in Ukraine within the context of democratization, decentralization, and European integration processes. Following Ukraine’s independence, decentralization of power has strengthened local self-government, which has become a key instrument in ensuring citizens’ rights, implementing social initiatives, and providing public services. The current stage of the country’s development is characterized by the search for an optimal balance between historical experience, governance traditions, and European models of local self-government. The effectiveness of these bodies directly impacts the well-being of the population, the safeguarding of citizens’ rights and freedoms, and the maintenance of public order and safety. Local self-government bodies act as subjects of public-law relations, interacting with executive authorities while performing delegated powers under state oversight. Their functions depend on the territorial level, economic conditions, and the public administration system, which determines their role in managing local affairs and delivering public services. In Ukraine, the delineation of functions between state and local governance continues, though legislative ambiguities regarding tasks, powers, and competencies complicate their implementation. In the context of European integration, local self-government bodies are undergoing transformation, shifting from performing economic, social, and cultural tasks to focusing on ensuring citizens’ rights and freedoms in specific situations. This shift reflects the concept of a service-oriented state based on principles of good governance. Service-oriented powers become a central element, facilitating the elimination of barriers between authorities and society and advancing Ukraine’s European integration course. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 312 Public services, as a crucial component of municipal activities, encompass housing and utilities, social, educational, healthcare, and other sectors. They serve as a form of interaction between citizens, businesses, and authorities, influencing socio-economic relations and shaping perceptions of governance effectiveness. Ukrainian legislation, particularly the Laws “On Administrative Services” and “On Local Self-Government in Ukraine,” provides a foundation for high-quality service delivery through Administrative Service Centers (ASCs). However, the lack of clear definitions for “service-oriented powers” and “public services,” coupled with terminological confusion, hinders their practical implementation. The article emphasizes that public services are provided at the initiative of individuals or legal entities, are regulated solely by law, and are people-centric in nature. They aim to protect the rights of service recipients and ensure convenience in their delivery. Keywords: service powers, local self-government bodies, public administration, decentralization, service state, good governance. Вступ Постановка проблеми. Реалізація функцій органів місцевого самоврядування у сфері надання публічних послуг є ключовим елементом демократичних перетворень в Україні. У контексті євроінтеграції та реформи децентралізації вдосконалення муціципального та адміністративного законодавства набуває особливого значення, оскільки воно забезпечує законодавчі гарантії незворотності демократичних змін. Категорія публічних послуг відображає людиноцентричний підхід у діяльності органів публічної влади, спрямований на забезпечення прав і свобод громадян. Це підкреслює важливість системного аналізу правових і організаційних засад надання таких послуг для підвищення ефективності місцевого самоврядування. Якість публічних послуг є визначальним фактором довіри громадян до інститутів влади та ефективності системи публічного врядування. В умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови України доступність, прозорість та інклюзивність цих послуг стають критично важливими. Вони не лише забезпечують щоденний комфорт громадян, а й сприяють зміцненню соціального капіталу та справедливому розподілу ресурсів. Органи місцевого самоврядування, як найближчі до населення суб’єкти влади, відіграють провідну роль у реалізації сервісно-орієнтованої моделі держави. Незважаючи на закріплення чітких стандартів надання публічних послуг у законодавстві України та впровадження цифрових технологій, практика їх реалізації на місцевому рівні часто стикається з проблемами. У багатьох громадах зберігаються нерівність доступу до сервісів, недостатня увага до безбар’єрності, обмеженість каналів зворотного зв’язку та низький рівень незалежного оцінювання. Ці виклики свідчать про розрив між задекларованими нормативними вимогами та реальними управлінськими результатами, що потребує ґрунтовного аналізу. Наукові дослідження підтверджують, що якість публічних сервісів є не лише організаційною, а й системною характеристикою ефективності публічного врядування. Проте брак комплексних робіт, які б поєднували аналіз законодавчої бази, підзаконного регулювання та локальних практик, ускладнює формування цілісної моделі оцінки результативності. Визначення якості публічних послуг як критерію ефективності діяльності органів місцевого самоврядування вимагає системного підходу, що включає як теоретичний, так і практичний аналіз. Проблема полягає у необхідності наукового обґрунтування ролі сервісних повноважень у діяльності органів місцевого самоврядування та їх впливу на зменшення відчуження між владою і суспільством. Відсутність чітких методологічних підходів до оцінки цих повноважень обмежує можливості для підвищення якості публічних послуг. Дослідження має на меті не лише розкрити закономірності формування сервісно-орієнтованої моделі, а й запропонувати практичні рекомендації для її вдосконалення в умовах децентралізації та євроінтеграції. Ступінь наукової розробки проблеми є незначним і фрагментарним. Тема сервісних повноважень органів місцевого самоврядування залишається недостатньо дослідженою, з Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 313 відчутними прогалинами в теоретичній базі та практичному аналізі. Це вимагає ґрунтовних наукових розробок для впровадження сервісно-орієнтованої моделі в умовах децентралізації та євроінтеграції України. Дослідники зосереджуються переважно на загальних аспектах «сервісизації» публічної влади, включаючи місцеве самоврядування, аналіз європейського досвіду надання публічних послуг державними інституціями та вдосконалення нормативного регулювання для виконавчої влади, часто ігноруючи особливості локального рівня. Основна мета дослідження – проаналізувати правові, організаційні та функціональні аспекти надання публічних послуг органами місцевого самоврядування, обґрунтувати їх значення як інтегрального показника ефективності публічної влади та розробити пропозиції щодо вдосконалення сервісної моделі. Дослідження передбачає вивчення впливу реформи децентралізації на розширення повноважень місцевих органів, аналіз кращих європейських практик та адаптацію методологічних підходів до потреб локального рівня, що сприятиме формуванню прозорої та людиноцентричної системи публічного адміністрування в Україні. Результати Процес демократизації в Україні після здобуття незалежності сприяв децентралізації влади та зміцненню ролі місцевого самоврядування. Воно стало важливим інструментом забезпечення громадянських прав, реалізації соціальних ініціатив та надання публічних послуг. Сучасний етап розвитку країни характеризується пошуком оптимального балансу між історичним досвідом, традиціями управління та європейськими моделями місцевого самоврядування. Ефективність роботи органів місцевого самоврядування безпосередньо впливає на добробут населення, що є їхньою основною метою, а також визначає їхню роль у гарантуванні прав і свобод громадян, підтримці громадського порядку та безпеки. Органи місцевого самоврядування виступають суб’єктами публічно-правових відносин [1; 2; 3], взаємодіючи з органами виконавчої влади під час виконання делегованих повноважень та перебуваючи під державним контролем. Їхні функції залежать від територіального рівня, стану економіки та системи публічного адміністрування, що визначає їхнє місце в управлінні місцевими справами та наданні публічних послуг. В Україні триває процес розмежування функцій між державним і місцевим адмініструванням, однак законодавство часто залишає нечіткими межі між завданнями, повноваженнями та компетенціями [12, с. 135-138]. Процес євроінтеграції України передбачає не лише гармонізацію національного законодавства з нормами Європейського Союзу, а й трансформацію ролі органів місцевого самоврядування. Вони поступово переходять від виконання завдань у економічній, соціальній, культурній та інших сферах до зосередження на забезпеченні прав і свобод громадян у конкретних ситуаціях. Ця зміна відображає концепцію сервісної держави, яка ґрунтується на принципах належного врядування та якісних змінах у публічному управлінні [11]. Органи місцевого самоврядування, як найближчі до громадян суб’єкти влади, відіграють ключову роль у наданні якісних публічних послуг і подоланні бар’єрів між владою та суспільством. Їхні сервісні повноваження стають центральним елементом у реалізації євроінтеграційного курсу України, сприяючи створенню ефективної системи врядування, орієнтованої на потреби громадян [11]. У юридичній літературі сервісні повноваження (синонім - публічно-сервісні повноваження) характеризуються як:  частина компетенції, що реалізується через прийняття правозастосовних актів на користь приватних осіб [7, с. 164-167];  інструмент забезпечення прав і свобод громадян у різних сферах суспільного життя [5, с. 556-561];  відображення людиноцентричного підходу, спрямованого на задоволення потреб громадян як клієнтів [17, с. 34-38]; Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 314  основа публічно-сервісних правових відносин між органами публічної влади та громадянами [14, с. 113-118; 15, с. 290-298; 16, с. 218-226]. Проте в українському законодавстві бракує чіткого визначення поняття «сервісні повноваження», а також зберігається термінологічна плутанина між поняттями «компетенція» та «повноваження», що ускладнює їх практичну реалізацію [13]. Публічні послуги є результатом реалізації органами місцевого самоврядування сервісних повноважень, оскільки вони надаються органами місцевого самоврядування на основі їхніх законодавчо визначених компетенцій, спрямованих на задоволення потреб громадян у конкретних правозастосовних актах чи діях. Публічні послуги становлять важливий елемент системи публічного адміністрування, оскільки вони є формою безпосередньої взаємодії громадян та бізнесу з органами влади. Водночас вони виступають вагомою складовою муніципальної діяльності, адже відіграють ключову роль у формуванні соціальних та економічних відносин між жителями територіальних громад. Узагальнення теоретичних напрацювань щодо сутності понять «послуга», «публічна послуга», «муніципальна послуга» та «адміністративна послуга» дозволило сформулювати визначення публічних послуг органів місцевого самоврядування. Це діяльність сільських, селищних та міських рад (або їхніх виконавчих органів) з реалізації владних повноважень, спрямована на задоволення потреб фізичних або юридичних осіб у отриманні правозастосовного акту (документу або дії), що забезпечує набуття, зміну чи припинення їхніх прав та/або обов’язків відповідно до закону за їхньою заявою [15, с. 290-298]. Реформування місцевого самоврядування в Україні спрямоване на створення та підтримку сприятливого життєвого середовища для громадян, захист їхніх прав, реалізацію їхніх інтересів, а також надання якісних і доступних публічних послуг із максимальним наближенням їх до споживачів [7, с. 164-167; 8, с. 16-17; ]. Законодавство України створило міцне підґрунтя для забезпечення якості та ефективності надання публічних послуг на місцевому рівні. Базовим актом у цій сфері є Закон України «Про адміністративні послуги» [4], який визначає правові засади реалізації прав громадян і бізнесу у сфері надання адміністративних послуг та встановлює мінімальні стандарти їхньої якості, запроваджує загальні стандарти розгляду звернень і прийняття владних рішень, що опосередковано впливає на якість наданих послуг. Важливе значення має Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [3], що інституціоналізував мережу центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) та визначив, що організаційне забезпечення їх діяльності належить до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування [6; 15, с. 290-298]. Повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні (самоврядні) та делеговані, більшість з яких мають сервісний характер і спрямовані на забезпечення прав і свобод людини. Публічні послуги, що надаються органами місцевого самоврядування, залежно від сфери обслуговування населення, охоплюють широкий спектр: житлово-комунальні, побутові, транспортні, торгівельні, соціальні, видовищно-розважальні, а також послуги у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та спорту. Якість і ефективність надання цих послуг безпосередньо впливають на формування думки громадян про роботу органів місцевого самоврядування, державну владу загалом, а також про професіоналізм окремих посадових осіб [14, с. 113-118]. Ключові напрями реалізації цих послуг включають:  адміністративні послуги: видача дозволів, реєстрація, надання витягів та копій документів.  соціальні послуги: забезпечення доступу до освіти, охорони здоров’я, пільгового проїзду, підтримка культури та народної творчості. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 315  житлово-комунальні послуги: сприяння житловому будівництву, обслуговування житла, розвиток ОСББ, благоустрій та вдосконалення інфраструктури [14, с. 113-118; 17, с. 34-38]. Такий розподіл дозволяє органам місцевого самоврядування ефективно виконувати свої функції, сприяючи підвищенню якості життя громадян [14, с. 113-118; 17, с. 34-38]. Для забезпечення якісного надання публічних послуг органи місцевого самоврядування повинні враховувати їхні ключові ознаки, визначені законодавством:  публічні послуги надаються виключно за ініціативою (заявою) фізичних або юридичних осіб.  надання таких послуг регулюється лише законами, а не рішеннями місцевих рад, що виключає вимоги щодо отримання документів чи оплати за послуги без законних підстав.  адміністративні послуги є результатом реалізації владних повноважень органами публічної влади.  результатом послуги є владний акт (рішення, документ або дія), спрямований на набуття, зміну чи припинення прав або обов’язків заявника відповідно до закону.  послуги мають індивідуальний характер, орієнтовані на захист прав споживачів таких послуг та забезпечення зручності їх отримання. Ці ознаки сприяють формуванню сервісно-орієнтованого підходу, спрямованого на підвищення комфорту громадян та захист їхніх прав під час отримання публічних послуг [8, с. 16-17; 13]. Функціонування органів місцевого самоврядування у сфері надання публічних послуг має чітко виражену сервісну спрямованість, що базується на принципах людиноцентризму, законності та верховенства права, відкритості й прозорості, оперативності та своєчасності, доступності й зручності. Ці принципи визначають не лише правові рамки, а й орієнтацію органів влади на потреби громадян як основних користувачів публічних сервісів [15, с. 290-298; 14, с. 113-118; 13]. На практичному рівні якість публічних послуг органів місцевого самоврядування формується завдяки поєднанню правових гарантій, ефективних організаційних рішень та готовності органів місцевого самоврядування впроваджувати інноваційні формати управління. Це забезпечує поступове зміцнення сервісної моделі місцевого самоврядування, що відповідає вимогам сучасного демократичного суспільства та сприяє формуванню в Україні сервісної держави європейського зразка [6; 5, с. 556-561]. Висновки Сервісні повноваження органів місцевого самоврядування є ключовим інструментом реалізації концепції сервісної держави, адже вони спрямовані на забезпечення прав і свобод громадян у різних сферах суспільного життя та відображають якісні зміни у взаємовідносинах між владою і суспільством. Реалізація принципу людиноцентризму забезпечує орієнтацію діяльності органів влади на потреби та інтереси населення, де громадянин виступає клієнтом, а не прохачем. У процесі децентралізації саме органи місцевого самоврядування набувають провідної ролі у впровадженні сервісної моделі управління. Вони стають найближчими до громадян інституціями, що безпосередньо забезпечують надання адміністративних, соціальних та житлово-комунальних послуг. Разом з тим, сучасна практика демонструє наявність проблем. По-перше, спостерігається нерівномірність якості надання послуг: у великих містах ефективно впроваджуються цифрові технології, тоді як у сільських громадах залишаються проблеми з інклюзивністю, незалежним моніторингом та зворотним зв’язком. По-друге, нечітке розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади суперечить принципу субсидіарності, що знижує ефективність управління. По-третє, недостатнє фінансове й кадрове забезпечення, особливо у малих громадах, обмежує можливості розвитку сервісної моделі. По-четверте, відсутність Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 316 уніфікованих стандартів та надмірна бюрократизація створюють додаткові труднощі для надавачів і отримувачів послуг. Подальший розвиток сервісних повноважень органів місцевого самоврядування потребує вдосконалення законодавчої бази, уніфікації процедур, усунення дублювання повноважень та запровадження чітких стандартів якості надання адміністративних послуг. Перспективним напрямом є впровадження незалежного оцінювання сервісів, що сприятиме об’єктивному контролю та вдосконаленню системи публічних послуг. Важливе значення мають також цифровізація та активне використання інструментів електронного врядування, що підвищить прозорість, ефективність та доступність адміністративних послуг для громадян. Використання європейського досвіду, зміцнення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування та формування належного фінансово-кадрового потенціалу стануть основою для побудови в Україні справді сервісної держави, орієнтованої на потреби людини та заснованої на принципах верховенства права. Список використаних джерел 1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text 2. Європейська хартія місцевого самоврядування. Офіційний вісник України. 2015. № 24, № 39. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text. 3. Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні». Голос України. 1997. 12 червня. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text. 4. Закон України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги». Урядовий кур’єр від 10.10.2012. № 184. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text 5. Білоскурська О. В. Сервісні повноваження органів місцевого самоврядування. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2025. № 45. С. 556-561. 6. Білоскурська, О. В. Якість публічних сервісів як критерій ефективності публічного врядування на місцевому рівні. Академічні візії. 2025. № (44). URL: https://academyvision.org/index.php/av/article/view/2185 7. Грінько А. А. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт надання адміністративних послуг. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. 2015. № 17, т. 1. С. 164–167. 8. Гуненкова О. В. Муніципальні адміністративні послуги як особливий вид діяльності органів місцевого самоврядування. Демократичне врядування. 2016. Вип. С. 16–17. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2016_16-17_17. 9. Євтушенко О. Н. Роль державної влади і місцевого самоврядування в розбудові сервісної держави з надання якісних публічних послуг. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Серія: Політологія. 2009. Т. 122, вип. 109. С. 32–37. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdupol_2009_122_109_8. 10. Карпенко О. В. Класифікація нормативно-правового забезпечення сервісної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні. Ефективність державного управління. 2014. Вип. 39. С. 159–171. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2014_39_21. 11. Кобилецький М. М., Крайній П. І. Принципи адміністративного права під час здійснення органами місцевого самоврядування публічно-сервісних повноважень. Академічні візії. 2025. № 40. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/2137. 12. Ковбас І. В. Щодо функцій органів місцевого самоврядування як суб’єктів адміністративного права. Юридичний науковий електронний журнал: електронне наукове видання. 2015. № 2. С. 135-138. URL: http://lsej.org.ua/2_2015/37.pdf Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 317 13. Ковбас І. В., Штефюк О. О. Сервісні повноваження органів місцевого самоврядування: поняття та основні принципи. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2023. № 2. URL: http://apnl.dnu.in.ua/2_2023/17.pdf. 14. Полішкевич Л. Д. Адміністративні послуги органів місцевого самоврядування: теоретичні аспекти. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2018. Т. 29(68), № 3. С. 113–118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sntvupa_2018_29_3_23. 15. Ременяк О., Оліщук П. Адміністративні послуги в структурі функціонування органів місцевого самоврядування: деякі аспекти правової регламентації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія : Юридичні науки. 2024. Т. 11, № 1. С. 290–298. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2024_11_1_43. 16. Терлецький А. В. Поняття якісної муніципальної послуги в діяльності органів місцевого самоврядування. Юридичний бюлетень. 2023. Вип. 28. С. 218–226. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ub_2023_28_32. 17. Штефюк О. О. Публічно-сервісні повноваження органів місцевого самоврядування в Україні: в пошуку оптимального формату. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. 2022. № 60. С. 34–38.