ISSN 1995-6134 179 Forum Prava, 2025. 83(3). 179-184 (Preliminary studies) УДК 343.352:347.99:342.951 DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.16746417 Є.Ю. ШАПТАЛА, докторант Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, м. Харків, Україна; e-mail:
[email protected]; ORCID: https://orcid.org/0009-0005-8138-8047 ОСОБЛИВОСТІ КОРУПЦІЇ У СУДОВІЙ СИСТЕМІ ЯК ОБ’ЄКТУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ВПЛИВУ Y.Y. SHAPTALA, Doctoral Student, Kharkiv National University of Internal Affairs, PhD in Law, Kharkiv, Ukraine; e-mail: [email protected]et; ORCID: https://orcid.org/0009-0005-8138-8047 FEATURES OF CORRUPTION IN THE JUDICIAL SYSTEM AS AN OBJECT OF ADMINISTRATIVE-LEGAL INFLUENCE АНОТАЦІЇ (ABSTRACTS), КЛЮЧОВІ СЛОВА (KEYWORDS) Постановка проблеми. Корупція в судовій системі становить серйозну загрозу правосуддю та державності, оскільки вона проявляється у невиконанні або неналежному виконанні суддями та іншими учасниками судового процесу своїх посадових обов’язків з корисливими мотивами. Це підриває принципи верховенства права, законності та справедливості, формує зневіру суспільства у судовій владі та державних інститутах, ускладнює розслідування та притягнення до відповідальності корупціонерів. Мета. Визначити особливості корупції у судовій системі як об’єкта адміністративно-правового впливу та окреслити чинники, що зумовлюють її суспільну небезпечність і складність подолання. Методи: аналіз нормативно-правових актів – для визначення конкретних дій, які визнаються корупційними; системний аналіз – для встановлення взаємозв’язку між структурою судової системи, її закритістю та виникненням корупційних ризиків; соціологічний та емпіричний аналіз – для оцінки впливу корупції на суспільну довіру та правову свідомість громадян. Результати. Виявлено, що корупція в судовій системі характеризується високим рівнем суспільної небезпечності, скритністю, низьким рівнем притягнення до відповідальності та створенням ефекту "кругової поруки". Основними чинниками є закритість судової системи, обмежена взаємодія з суспільством та відсутність реальної політичної незалежності суддів. Висновки. Корупція у судовій системі потребує цілеспрямованого адміністративноправового регулювання, підвищення прозорості та підзвітності суддів, посилення превентивних заходів і контролю за виконанням суддями своїх обов’язків. Нормативно-правова визначеність корупційних дій є ключовим інструментом адміністративно-правового впливу. Ключові слова: корупція; судова система; судді; працівники суду; об’єкт; адміністративно-правовий вплив *** Problem statement. Corruption in the judicial system poses a serious threat to justice and state governance, as it manifests in the failure or improper performance of duties by judges and other participants in the administration of justice for personal gain. This undermines the principles of the rule of law, legality, and fairness, erodes public trust in the judiciary and state institutions, and complicates the investigation and accountability of corrupt actors. Objective. To identify the features of corruption in the judicial system as an object of administrative-legal influence and to outline the factors that determine its social danger and complexity of mitigation. Methods: analysis of legal and regulatory acts – to determine specific actions recognized as corrupt; systemic analysis – to establish the relationship between the structure of the judicial system, its opacity, and the emergence of corruption risks; sociological and empirical analysis – to assess the impact of corruption on public trust and legal consciousness. Results. It was found that corruption in the judicial system is characterized by a high level of social danger, secrecy, low accountability, and the creation of a “circle of mutual protection.” The main contributing factors are the system’s opacity, limited interaction with society, and the lack of genuine political independence of judges. Conclusions. Corruption in the judicial system requires targeted administrative-legal regulation, increased transparency and accountability of judges, strengthening of preventive measures, and control over the performance of judicial duties. Legal and regulatory clarity regarding corrupt actions is a key tool of administrative-legal influence. Keywords: corruption; judicial system; judges; court employees; object; administrative and legal influence © Шаптала Є.Ю., 2025 Open access under CC BY license
ISSN 1995-6134 180 Forum Prava, 2025. 83(3). 179–184 (Preliminary studies) Постановка проблеми Соціологічні дослідження демонструють, що корупція в судовій системі протягом останніх років перебуває в епіцентрі суспільного обговорення як одна з найбільш суттєвих перешкод проведення демократичних реформ. Сприйняття корупції в судах залишається незмінним – практично в усіх дослідженнях громадської думки, населення вважає суди одним з найбільш корумпованих державних органів. Зокрема, одним із показників високого рівня судової корумпованості є істотне зменшення надходження справ до судів. Є.І. Борсук та В.Д. Шиян пояснюють таку динаміку: зневірою людей у справедливість судових органів і не звертання до суду; відмовою у реєстрації судових звернень у судах; несумірні витрати на відкриття судової справи з доходами людей; корупцією в судах [1]. А відтак, питання корупції в судовій системі є одним із найбільш актуальних та важливих напрямів проведення теоретичних досліджень Окремі проблемні питання, пов’язані із забезпеченням законності функціонування судової системи України, розглядали О.М. Бандурка щодо адміністративно-правових механізмів протидії корупції в судовій системі, зокрема, питань адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення суддів та посадових осіб судової влади; В.А. Бортник стосовно ролі адміністративно-правового забезпечення координації суб'єктів протидії корупції в судовій сфері та взаємодії між органами, уповноваженими на боротьбу з корупцією й судовими органами; О.В. Буряк щодо правових засад і методів адміністративно-правового впливу на осіб, які вчиняють корупційні правопорушення в судовій системі та адміністративної відповідальності та превентивних заходів. Разом із тим, в означеній проблемі є суттєві не доопрацювання. Мета статті полягає у тому, щоб розкрити особливості корупції у судовій системі як об’єкту адміністративно-правового впливу. Новизна роботи полягає в опрацюванні теоретичного підходу щодо розкриття особливостей корупції у судовій системі як об’єкту адміністративно-правового впливу. Її завданнями є: узагальнити наукові підходи вчених, які досліджували питання корупції в судовій системі; виділити характерні властивості, які розкривають специфіку корупції в судовій системі. Сутність та форми корупції в судовій системі Зазначимо, що сутність корупції в судовій системі полягає у невиконанні чи не належному виконанні суддями та іншими особами, що приймають участь у відправленні правосуддя, своїх посадових обов’язків з корисливими мотивами – отримання певної протиправної (матеріальної чи нематеріальної) вигоди. А.А. Мошнін цілком справедливо називає корупцію в судовій системі одним з найнебезпечніших видів корупції, оскільки вона безпосередньо підриває довіру громадян до судової влади та порушує принципи справедливості та правової держави. Це може призводити до несправедливих рішень, порушення прав і свобод людей, а також порушення незалежності судової влади. Дослідження свідчать про те, що корупція в судовій системі є досить поширеною проблемою в багатьох країнах світу. Наприклад, за даними Transparency International, в країнах Східної Європи та Центральної Азії 30 % населення вважає судову систему дуже корупційною [2, с.330-331]. О.З. Хотинська-Нор наголошує на тому, що судова корупція є серйозним викликом і загрозою для судової влади, підриваючи суспільну довіру до неї та загрожуючи її легітимності. Відзначаючись специфікою та характером особливої небезпеки для сталого функціонування держави, судова корупція має безліч проявів (хабарництво, вимагання тощо) і причин (структурних, економічних, політичних, соціальних, особистих) [3, с.668-669]. Судова сфера реалізації корупційних діянь обумовлює й специфіку форм та видів її реалізації. М.О. Макаров виокремлює такі основні види корупційних і пов’язаних із корупцією правопорушень, суб’єктами вчинення яких можуть бути та є судді: 1) порушення обмежень щодо використання службових повноважень чи свого становища та обмежень після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування; 2) порушення обмежень та вимог щодо одержання неправомірної вигоди або подарунків та поводження з ними; 3) порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності та спільної роботи близьких осіб; 4) порушення обмежень (заборон) щодо зайняття іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю; 5) порушення заборон входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку; 6) порушення вимог фінансового контролю, недотримання строків заповнення декларації та внесення в неї змін [4, с.9]. Перелічені порушення безпосередньо пов’язані з правовим статусом судді. Разом із цим корупція в судовій сфері
ISSN 1995-6134 181 Forum Prava, 2025. 83(3). 179–184 (Preliminary studies) вчиняється не лише безпосередньо суддями, але й іншими учасниками судового процесу, тому її форми є доволі різноманітними. А.А. Мошнін виділяє такі форми корупції в судовій сфері: підкуп суддів, зловживання владою, вплив на судові рішення через знайомства чи взаємовигідні зв'язки. Одним із найвідоміших прикладів корупції в судовій системі є підкуп суддів. У такому випадку сторона справи намагається запропонувати хабар судді, щоб той прийняв рішення на її користь. Це може бути зроблено шляхом надання грошової винагороди, подарунків, послуг або будь-яких інших неправомірних вигод. Також можливим варіантом корупції в судовій системі є вплив на судові рішення через знайомства та взаємовигідні зв'язки між суддями та іншими представниками юридичних професій. Крім того, корупція в судовій системі може приймати форму зловживання владою, коли судді використовують свій статус та владу, щоб здійснювати несправедливі рішення або діяти на користь певних інтересів. Також інші представники юридичних професій, такі як адвокати, можуть використовувати свої зв'язки з суддями для отримання неправомірних вигод у своїх справах. Варто додати, що може мати місце і системна корупція в судовій системі, коли державні органи втручаються в роботу суду або контролюють рішення, що приймаються, з метою забезпечення своїх інтересів або захисту впливових осіб [2, с.330]. Перелічені дії порушують принципи неупередженості, справедливості, формують негативне відношення суспільства до суду як засобу захисту прав та свобод, інституту демократичної держави. О.В. Скочиляс-Павлів підкреслює, що корупція в судовій системі може призвести до відсутності відповідальності, дозволяючи злочинній діяльності, зокрема загрозливій національній безпеці, залишатися безкарною. Це створює сприятливе середовище для організованої злочинності та тероризму, оскільки ці елементи можуть використовувати корумповані системи для ухилення від правосуддя [5]. Зважаючи на включення в корупцію в судовій системі значної кількості суб’єктів, А.С. Петрова характеризує її як соціальне явище, яке охоплює сукупність діянь, пов’язаних з неправомірним використанням носіями судової влади, посадовими особами органів, утворюючих інфраструктуру судової влади, та іншими особами, які є суб’єктами потенційних корупційних практик у судовій системі України, і яке спрямовано на задоволення інтересів особистих або третіх осіб, а також інших правопорушень, що створюють умови для вчинення корупційних діянь або їх приховування [6, с.13]. Тож корупція в судовій системі – це загально-соціальна проблема, що має особливо руйнівні наслідки для держави. Як й інші проблеми, корупція має свої причини та передумови виникнення. Передумови та причини виникнення корупції у судовій системі Однією з передумов, першопричин виникнення корупції як у судовій владі, так і в системі державного управління, Я.І. Скоромний називає корупційні ризики, що виникають через неналежний рівень правового регулювання державної служби. Виникнення корупційних ризиків тягне за собою порушення основоположних прав людини і громадянина, а також їх законних інтересів [7, с.184]. А.С. Петрова визначає корупційний ризик у судовій системі як сукупність правових, організаційних та інших факторів і причин, що породжують, заохочують (стимулюють) суб’- єктів потенційних корупційних практик до вчинення корупційних правопорушень під час виконання ними покладених на них функцій. Корупційний ризик – це сукупність причин, які стимулюють особу до вчинення корупційних діянь [6, с.6]. Погоджуючись з наданим визначенням, слід вказати на багатовекторність тих обставин, що провокують виникнення корупційних ризиків. Виникненню корупційних ризиків сприяють корупціогенні фактори, що становлять собою положення нормативних актів або їх проектів, які: а) установлюють для правозастосовувача необґрунтовано широкі межі розсуду або можливості необґрунтованого застосування винятків із загальних правил, б) містять невизначені, важко здійснювані або обтяжливі вимоги до громадян та організацій [6, с.11]. Такі фактори провокують можливість вчинення корупційних діянь, більшість з них проявляється у недоліках правової регламентації тих чи інших суспільних відносин. Це може бути пов’язано з порушенням логічних вимог законодавчої техніки. Недоліки правового регулювання також можуть бути наслідком лобіювання певних політичних чи економічних інтересів та інших негативних факторів. В.С. Гура до правових причин корупції в судовій системі окрім недосконалості законодавства відносить також: неефективність антикорупційних заходів, правові неадекватні міри покарання за корупцію, недосконалість системи контролю за декларуванням доходів державних службовців, лобізм в законодавчих органах, орі-
ISSN 1995-6134 182 Forum Prava, 2025. 83(3). 179–184 (Preliminary studies) єнтація правоохоронних органів на захист інтересів держави і витіснення на другий план прав та інтересів приватних власників та громадян [8, с.78]. Слід зазначити, що правові причини здебільшого є наслідками інших негативних явищ, які мають місце в державі. До них відносять: політичні – нестабільність політичної системи, надмірний вплив політичної еліти на суспільні процеси; інституційні – зміна форм державного устрою та політичної системи, недосконалість механізму взаємодії різних інститутів влади, злиття влади й економіки, зростання ролі держави у суспільстві, державне регулювання економіки, монополія держави на ряд послуг, громіздка система документообігу та неефективний бюрократичний апарат, інституційні збільшення числа посадовців, розширення їх впливу та можливість приймати рішення на власний розсуд, тиск вищого керівництва і традиція беззаперечного підпорядкування начальству, зростання кумівства і протекціонізму на всіх рівнях державного управління та в усіх сферах суспільного життя, низька управлінська культура поведінки державних службовців, недостатній рівень участі громадян в державному управлінні; економічні – бажання отримати грошову, матеріальну чи нематеріальну вигоду, занепад економіки, економічні зловживання бюджетними коштами, тіньові схеми приватизації державного і комунального майна, високі податки та ставки по кредитах, несприятливий інвестиційний клімат, торгівельний протекціонізм; інформаційні – непрозорість процесів прийняття та реалізації управлінських рішень, недостатність досліджень корупції в різних сферах її прояву, відсутність необхідної інформації або її спотворення; соціально-культурні – низький рівень правової грамотності громадян, зростання соціальної нерівності в суспільстві, наявність кланів, втрата моральних цінностей; соціально-культурні – терпиме ставлення до корупції й перетворення її на повсякденну звичку, прийняття корупції як засобу швидшого та легшого вирішення своїх проблем, наявність звички "дякувати" за сприяння у вирішення побутових проблем, недостатнє усвідомлення або ігнорування ризику покарання за корупційні діяння [8, с.78]. Доцільно зауважити, що перераховані причини не мають вичерпний характер, але автор доволі повно визначив основні види причин виникнення корупції. Особливості судової корупції та її нормативно-правова регламентація С.В. Гладій визначає корупцію в судовій владі як використання суддями та посадовими особами, що здійснюють адміністративне управління, судовими органами статусу своїх організаційних та владних повноважень усупереч встановленим Конституцією України та законодавством норм їх функціонування. Судова корупція носить специфічний характер, оскільки у випадку отримання неправомірної вигоди в обмін на використання своїх владних повноважень суддя виносить рішення або вирок від імені держави, таким чином корупціонер фактично прикривається нормою права. Ще однією з особливостей корупції в судових органах є її латентний характер. Практично виключається ситуація, коли суддя особисто натякає на необхідність пропозиції йому якоїсь неправомірної вигоди, а тим більше особисто отримує її від безпосередньо зацікавленої особи. Інша риса судової корупції – її корпоративність, якою можна пояснити відсутність кримінальних справ, порушених за фактами корупції в судах [9, с.148]. Перераховане відображає специфіку корупції саме в судовій сфері. Окремо слід наголосити на такій її властивості, як латентність та закритість. Такі ознаки пов’язані з особливим статусом суддів, що покликаний забезпечити неупередженість прийняття ними рішень на основі незалежності від будь-якого протиправного втручання. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом [10]. Отже, важливою ознакою корупції в судовій системі як об’єкту адміністративно-правового впливу є її нормативно-правова визначеність, тобто чітка визначеність тих дій, які слід вважати корупційними проявами. Висновки Корупція у судовій системі характеризується високим рівнем суспільної небезпечності. Це проявляється, по-перше, у порушенні фундаментальних засад правосуддя – верховенства права, законності та справедливості суду; по-друге, у формуванні зневіри суспільства як до правосуддя, так і до державної влади в цілому, оскільки судові рішення ухвалюються від імені дер-
ISSN 1995-6134 183 Forum Prava, 2025. 83(3). 179–184 (Preliminary studies) жави в усіх сферах правових відносин. До особливостей корупції в судовій системі належать також висока скритість правопорушень, складність їх розслідування та низький рівень притягнення суддів до відповідальності, що посилює суспільну недовіру до здолання цього явища. Основними чинниками, що зумовлюють ці особливості, є закритість судової системи, яка створює ефект кругової поруки в суддівському середовищі, низький рівень взаємодії з суспільством та відсутність реальної політичної незалежності, що дозволяє ухвалювати рішення без урахування впливу представників різних державновладних структур. Конфлікт інтересів Автор заявляє, що не має реального чи потенційного конфлікту інтересів, пов’язаного з даним дослідженням. Вираз вдячності Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного університету внутрішніх справ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Борсук Є. І., Шиян В. Д. Судові органи - базис корупції в Україні: Іноземні і вітчизняні реалії. Національний Координаційний Центр сприяння протидії корупції. 2024.№ 2. https://nkkspk.com.ua/wpcontent/uploads/2024/02/Корупція-і-суд-11_02_16-Остат-вар-СТАТТЯ-1.doc 2. Мошнін А. А. Змістовний аналіз феномену корупції та його проявів в Україні. Право та державне управління. 2023. № 1. С. 327-332 3. Хотинська-Нор О. З., Саленко О. В. Корупція як фактор делегітимації судової влади. Аналітичнопорівняльне правознавство. 2024. № 1. С. 665-669. http://journalapp.uzhnu.edu.ua/article/view/300078/292483 4. Макаров М. О. Корупційні ризики в діяльності судді та їх запобіжники: адміністративно-правове дослідження; автореф дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Кропивницький, 2025. 22 с. 5. Скочиляс-Павлів О. В. Протидія корупції в контексті зміцнення національної безпеки країни в умовах динамічного зовнішнього середовища. Академічні візії. 2024. № 27. https://academyvision.org/index.php/av/article/view/863/782 6. Петрова А. С. Організаційно-правові засади протидії корупції в судовій системі України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.10. Харків, 2017. 20 с. 7. Скоромний Я. І. Особливості протидії корупції в судовій системі України. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2020. Вип. 27. С. 184-188. 8. Гура В. Корупція: поняття та види, причини виникнення. Економічний аналіз. 2022. Т. 32. № 2. С. 73-81. 9. Гладій С. В. До питання запобігання корупції в судовій сфері. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2014. Вип. 28(3). С. 147-150. 10. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text REFERENCES 1. Borsuk, Ye. I., & Shiyan, V. D. 2024. Sudovi orhany - bazys koruptsii v Ukrayini: Inozemni i vitchyzniani realii [Judicial bodies as a basis of corruption in Ukraine: Foreign and domestic realities]. Natsionalnyi Koordynatsiinyi Tsentr spryiannia protydii koruptsii. (2). https://nkkspk.com.ua/wpcontent/uploads/2024/02/Корупція-і-суд-11_02_16-Остат-вар-СТАТТЯ-1.doc (in Ukr.). 2. Moshnin, A. A. (2023). Zmistovnyi analiz fenomena koruptsii ta yoho proiaviv v Ukrayini [Content analysis of the phenomenon of corruption and its manifestations in Ukraine]. Pravo ta derzhavne upravlinnia, (1). С. 327-332 (in Ukr.). 3. Khotynska-Nor, O. Z., & Salenko, O. V. (2024). Koruptsiia yak faktor delehitymatsii sudovoi vlady [Corruption as a factor of delegitimization of judicial authority]. Analitychno-porivnialne pravoznavstvo, (1), 665669. http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/300078/292483 (in Ukr.) 4. Makarov, M. O. (2025). Koruptsiini ryzyky v diialnosti suddi ta yikh zapobizhnyky: administratyvno-pravove doslidzhennia [Corruption risks in the activity of a judge and their safeguards]. Avtoref. dys. … kand. yuryd. nauk: 12.00.07. Kropyvnytskyi (in Ukr.). 5. Skochilyas-Pavliv, O. V. (2024). Protydiia koruptsii v konteksti zmitsnennia natsionalnoi bezpeky krainy v umovakh dynamichnoho zovnishnoho seredovyshcha [Combating corruption in the context of strengthening national security in a dynamic external environment]. Akademichni vizii, (27). https://academyvision.org/index.php/av/article/view/863/782 (in Ukr.). 6. Petrova, A. S. (2017). Orhanizatsiino-pravovi zasady protydii koruptsii v sudovii systemi Ukrayiny [Organizational and legal principles of combating corruption in the judicial system of Ukraine]. Avtoref. dys. …
ISSN 1995-6134 184 Forum Prava, 2025. 83(3). 179–184 (Preliminary studies) kand. yuryd. nauk: 12.00.10. Kharkiv (in Ukr.). 7. Skoromnyi, Ya. I. (2020). Osoblyvosti protydii koruptsii v sudovii systemi Ukrayiny [Features of combating corruption in the judicial system of Ukraine]. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava, (27), 184-188 (in Ukr.). 8. Hura, V. (2022). Koruptsiia: poniattia ta vydy, prychyny vynyknennia [Corruption: concepts and types, causes of occurrence]. Ekonomichnyi analiz, 32(2), 73-81 (in Ukr.). 9. Hladii, S. V. (2014). Do pytannia zapobihannia koruptsii v sudovii sferi [On the issue of preventing corruption in the judicial sphere]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo, 28(3). 147-150 (in Ukr.). 10. Pro sudoustrii i status suddiv [On the Judiciary and Status of Judges]. Zakon Ukrayiny (02.06.2016 No. 1402-8). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (in Ukr.). ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАТТЮ (ARTICLE INFO) Published in: Форум права: 83 pp. 179-184 (3). Related identifiers: 10.5281/zenodo.16746417 http://forumprava.pp.ua/files/179-1842025-3-FP-Shaptala_23.pdf http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm _2025_3_23.pdf License (for files): Creative Commons Attribution 4.0 International Received: 04.09.2025 Accepted: 15.09.2025 Published: 18.09.2025 Available online: 18.09.2025 Cite as: Шаптала, Є. Ю. (2025). Особливості корупції у судовій системі як об’єкту адміністративно-правового впливу. Форум права, 83(3), 179–184. http://doi.org/10.5281/zenodo.16746417 Shaptala, Y. Y. (2025). Osoblyvosti koruptsiyi u sudoviy systemi yak obyektu administratyvno-pravovoho vplyvu [Features of Corruption in the Judicial System as an Object of Administrative-Legal Influence]. Forum prava, 83(3), 179–184. http://doi.org/10.5281/zenodo.16746417