scieee AI-readable full text Open interactive document viewer

Система суб'єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції

Кузьмін, П.П.

Abstract

Цю статтю вперше було опубліковано в рецензованому журналі «Форум права», № 83 (3), 2025 Постановка проблеми. Забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції України є ключовою умовою ефективності правоохоронної системи та довіри суспільства до державних інституцій. Попри визначеність правового статусу поліції, система суб’єктів, відповідальних за підтримання правомірності та службової дисципліни, залишається багаторівневою та неоднорідною. Це ускладнює координацію діяльності таких суб’єктів, створює прогалини у відповідальності та знижує ефективність превентивних і контрольних механізмів. Мета дослідження – розкрити систему суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції. Методи. Системно-структурний метод використано для моделювання багаторівневої системи суб’єктів забезпечення дисципліни й законності, а також визначення логіки взаємодії між державними та недержавними інституціями; порівняльно-правовий метод застосовано для співставлення функцій органів внутрішніх справ, антикорупційних та правоохоронних інституцій, що дозволило виокремити особливості їхнього впливу на правомірність діяльності поліцейських; метод інституційного аналізу використано для оцінки ролі громадянського суспільства та його інструментів (адвокатура, ЗМІ, громадські організації) у моніторингу, контролі та формуванні стандартів законності. Результати. Аргументовано, що центральне місце у забезпеченні дисципліни та законності займає Міністерство внутрішніх справ України, яке здійснює кадрове, організаційне, матеріальне та адміністративне забезпечення поліції, а також має вагомі координаційні та управлінські повноваження щодо її діяльності. Показано, що Національна поліція України є безпосереднім і внутрішньо-організаційним суб’єктом забезпечення дисципліни, оскільки відповідає за контроль службової поведінки, дотримання професійної етики, виконавчої дисципліни, якість професійної підготовки та реагування на внутрішні правопорушення. Обґрунтовано значення інститутів громадянського суспільства – громадських об’єднань, адвокатури, ЗМІ та громадських ініціатив – у формуванні належного рівня відкритості та підзвітності поліції. Висновки. Система суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції України є комплексним адміністративно-правовим механізмом, який поєднує органи виконавчої влади, правоохоронні структури та інститути громадянського суспільства. Ефективне підтримання правопорядку та службової дисципліни можливе лише за умов налагодженої координації між цими суб’єктами, підвищення прозорості внутрішніх процедур, зміцнення превентивних інструментів контролю, а також активної участі громадськості в оцінюванні діяльності поліції. Problem statement. Ensuring discipline and legality in the activities of the National Police of Ukraine is a key prerequisite for the effectiveness of the law enforcement system and for maintaining public trust in state institutions. Despite the defined legal status of the police, the system of actors responsible for upholding legality and service discipline remains multilayered and heterogeneous. This complicates coordination among these actors, creates gaps in accountability, and reduces the effectiveness of preventive and control mechanisms. Purpose – to identify and analyse the system of actors responsible for ensuring discipline and legality in the activities of the National Police of Ukraine. Methods. The system-structural method was used to model the multilevel system of actors ensuring discipline and legality, as well as to determine the logic of interaction between state and non-state institutions. The comparative-legal method was applied to compare the functions of internal affairs bodies, anti-corruption agencies, and law enforcement institutions, which made it possible to identify the specific features of their influence on the legality of police activities. The institutional analysis method was used to assess the role of civil society and its instruments (the bar, the media, public organisations) in monitoring, oversight, and shaping standards of legality. Results. It is argued that the Ministry of Internal Affairs of Ukraine plays a central role in ensuring discipline and legality, as it provides personnel, organisational, material, and administrative support to the police and exercises significant coordination and managerial powers. It is demonstrated that the National Police of Ukraine functions as a direct and internally-organisational actor in ensuring discipline, being responsible for monitoring service conduct, adherence to professional ethics, executive discipline, quality of professional training, and responding to internal offences. The importance of civil society institutions – public associations, the bar, the media, and civic initiatives – is substantiated, as they contribute to forming an appropriate level of transparency and accountability of the police. Conclusions. The system of actors ensuring discipline and legality in the activities of the National Police of Ukraine is a complex administrative and legal mechanism that integrates executive authorities, law enforcement structures, and civil society institutions. Effective maintenance of public order and service discipline is possible only with well-established coordination among these actors, increased transparency of internal procedures, strengthened preventive control mechanisms, and active public participation in evaluating police performance.

Full text

ISSN 1995-6134 185 Forum Prava, 2025. 83(3). 185–190 (Preliminary studies) УДК 351.74:343.98 DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.17347687 П.П. КУЗЬМІН, здобувач Харківського національного університету внутрішніх справ, м. Харків, Україна; e-mail: [email protected]; ORCID: https://orcid.org/0009-0006-2890-8231 СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ P.P. KUZMIN, doctoral student of Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine; e-mail: [email protected]; ORCID: https://orcid.org/0009-0006-2890-8231 SYSTEM OF ACTORS ENSURING DISCIPLINE AND LEGALITY IN THE ACTIVITIES OF THE NATIONAL POLICE АНОТАЦІЇ (ABSTRACTS), КЛЮЧОВІ СЛОВА (KEYWORDS) Постановка проблеми. Забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції України є ключовою умовою ефективності правоохоронної системи та довіри суспільства до державних інституцій. Попри визначеність правового статусу поліції, система суб’єктів, відповідальних за підтримання правомірності та службової дисципліни, залишається багаторівневою та неоднорідною. Це ускладнює координацію діяльності таких суб’єктів, створює прогалини у відповідальності та знижує ефективність превентивних і контрольних механізмів. Мета дослідження – розкрити систему суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції. Методи – системно-структурний метод використано для моделювання багаторівневої системи суб’єктів забезпечення дисципліни й законності, а також визначення логіки взаємодії між державними та недержавними інституціями; порівняльноправовий метод застосовано для співставлення функцій органів внутрішніх справ, антикорупційних та правоохоронних інституцій, що дозволило виокремити особливості їхнього впливу на правомірність діяльності поліцейських; метод інституційного аналізу використано для оцінки ролі громадянського суспільства та його інструментів (адвокатура, ЗМІ, громадські організації) у моніторингу, контролі та формуванні стандартів законності. Результати. Аргументовано, що центральне місце у забезпеченні дисципліни та законності займає Міністерство внутрішніх справ України, яке здійснює кадрове, організаційне, матеріальне та адміністративне забезпечення поліції, а також має вагомі координаційні та управлінські повноваження щодо її діяльності. Показано, що Національна поліція України є безпосереднім і внутрішньо-організаційним суб’єктом забезпечення дисципліни, оскільки відповідає за контроль службової поведінки, дотримання професійної етики, виконавчої дисципліни, якість професійної підготовки та реагування на внутрішні правопорушення. Обґрунтовано значення інститутів громадянського суспільства – громадських об’єднань, адвокатури, ЗМІ та громадських ініціатив – у формуванні належного рівня відкритості та підзвітності поліції. Висновки. Система суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції України є комплексним адміністративно-правовим механізмом, який поєднує органи виконавчої влади, правоохоронні структури та інститути громадянського суспільства. Ефективне підтримання правопорядку та службової дисципліни можливе лише за умов налагодженої координації між цими суб’єктами, підвищення прозорості внутрішніх процедур, зміцнення превентивних інструментів контролю, а також активної участі громадськості в оцінюванні діяльності поліції. Ключові слова: система; суб’єкти; забезпечення; законність; дисципліна; Національна поліція України *** Problem statement. Ensuring discipline and legality in the activities of the National Police of Ukraine is a key prerequisite for the effectiveness of the law enforcement system and for maintaining public trust in state institutions. Despite the defined legal status of the police, the system of actors responsible for upholding legality and service discipline remains multilayered and heterogeneous. This complicates coordination among these actors, creates gaps in accountability, and reduces the effectiveness of preventive and control mechanisms. Purpose – to identify and analyse the system of actors responsible for ensuring discipline and legality in the activities of the National Police of Ukraine. Methods. The system-structural method was used to model the multilevel system of actors ensuring discipline and legality, as well as to determine the logic of inter- © Кузьмін П.П., 2025 Open access under CC BY license ISSN 1995-6134 186 Forum Prava, 2025. 83(3). 185–190 (Preliminary studies) action between state and non-state institutions. The comparative-legal method was applied to compare the functions of internal affairs bodies, anti-corruption agencies, and law enforcement institutions, which made it possible to identify the specific features of their influence on the legality of police activities. The institutional analysis method was used to assess the role of civil society and its instruments (the bar, the media, public organisations) in monitoring, oversight, and shaping standards of legality. Results. It is argued that the Ministry of Internal Affairs of Ukraine plays a central role in ensuring discipline and legality, as it provides personnel, organisational, material, and administrative support to the police and exercises significant coordination and managerial powers. It is demonstrated that the National Police of Ukraine functions as a direct and internally-organisational actor in ensuring discipline, being responsible for monitoring service conduct, adherence to professional ethics, executive discipline, quality of professional training, and responding to internal offences. The importance of civil society institutions – public associations, the bar, the media, and civic initiatives – is substantiated, as they contribute to forming an appropriate level of transparency and accountability of the police. Conclusions. The system of actors ensuring discipline and legality in the activities of the National Police of Ukraine is a complex administrative and legal mechanism that integrates executive authorities, law enforcement structures, and civil society institutions. Effective maintenance of public order and service discipline is possible only with well-established coordination among these actors, increased transparency of internal procedures, strengthened preventive control mechanisms, and active public participation in evaluating police performance. Keywords: system; subjects; provision; legality; discipline; National Police of Ukraine Постановка проблеми Забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції – це складна, комплексна діяльність, що здійснюється розгалуженою системою суб’єктів різного правового статусу та рівня. Розгляд структури та складу цієї системи дозволить більш змістовно усвідомити організаційно-інституційну складову механізму зазначеного забезпечення, систему та характер взаємозв’язків та відносин, між різними представниками публічної влади, а також останніми та громадськістю у розрізі здійснення ними забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції. Питання забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції розглядали К.Л. Бугайчук, зокрема, організаційно-правові засади діяльності правоохоронних органів, механізми запобігання та протидії економічним правопорушенням, а також адміністративно-правовий інструментарій контролю за дотриманням законності у підприємницькому секторі. В.С. Венедіктов аналізував системність органів державної влади у забезпеченні економічної безпеки, зокрема роль підрозділів МВС у виявленні порушень у підприємницькій діяльності, розробляв підходи до оптимізації правоохоронної діяльності та підвищення ефективності реагування на економічні правопорушення; Д.В. Швець – правове регулювання підприємницької діяльності, функціонуванні органів виконавчої влади у сфері контролю та нагляду, а також удосконалення механізмів державної політики щодо запобігання зловживанням у бізнес-сфері. Разом із тим, в науковій літературі недостатньо опрацьованим є дослідження питання окреслення кола суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції. Тому мета статті полягає у тому, щоб розкрити систему суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції. Новизною статті є подальше опрацювання теоретичного підходу до характеристики системи суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції. Її завданнями є виділити систему суб’єктів, які здійснюють діяльність за відповідним напрямом; розкрити положення норм чинного законодавства, яке визначає правовий статус суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в роботі НПУ. Вищі органи державної влади як суб’єкти формування політики забезпечення дисципліни та законності Почати наукове дослідження варто з аналізу вищих органів державної влади, зокрема Верховної Ради України, Президента України та Кабінету міністрів України, які є тими суб’єктами у системи забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції, які відповідають за найбільш важливі політико-правові, концептуальні, інституційні, організаційно-управлінські та інструментально-функціональні аспекти зазначеного забезпечення. Вони, з огляду на наявний стан, потреби, запити, можливості та перспективи суспільного життя і його розвитку, формують, оцінюють і трансформують те організаційно-правове середовище, якому здійснює свою діяльність Національна поліція України, визначають набір ідей, принципів, цілей, напрямків та інших основоположних засад, яким має відповідати робота цього правоохоронного органу, а також інших суб’єктів в частині здійснення ними досліджуваного забезпечення. Важливе місце у системі суб’єктів забезпе- ISSN 1995-6134 187 Forum Prava, 2025. 83(3). 185–190 (Preliminary studies) чення дисципліни та законності діяльності в органах Національної поліції займають центральні органи виконавчої гілки влади. Систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики. Діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності. Міністерства діють за принципом єдиноначальності. Інші центральні органи виконавчої влади, також діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом [1]. Центральні органи виконавчої влади, зазначає А.Ю. Олійник, як правило є одноосібними керівними органами. Їх очолює міністр чи голова (інший керівник), який і несе персональну відповідальність за здійснення завдань та функцій органу у визначеній сфері діяльності. Особливістю організаційної структури цих органів є наявність місцевих територіальних органів, які разом з центральним органом утворюють систему міністерства, державного комітету чи іншого центрального органу виконавчої влади спеціального призначення. Серед таких органів існують структури з горизонтальним і вертикальним підпорядкуванням. Територіальні органи підпорядковані лише по вертикалі, здійснюють свою діяльність на місцях, незалежно від місцевих органів виконавчої влади, а з горизонтальним підпорядкуванням - підзвітні як місцевим державним адміністраціям, так і вищому органу за галузевою чи функціональною ознакою. Усі вони є юридичними особами і здійснюють забезпечення конституційних свобод у визначеній сфері діяльності [2, c.34]. Отже, центральні органи виконавчої влади є основними суб’єктами реалізації державної політики. Звісно вони приймають участь у формуванні концептуальних та законодавчих засад державної політики, однак ключовими напрямками їх діяльності є робота щодо практичного втілення законодавчих положень, рішень парламенту, Глави держави та уряду. У розрізі досліджуваної проблематики можемо зазначити, що саме органи виконавчої гілки влади виконують діяльність щодо розробки та реалізації конкретних заходів спрямованих на: моніторинг й оцінку стану законності та дисципліни в діяльність Національної полівці; розробку і впровадження програм та планів дій щодо здійснення досліджуваного забезпечення та контролю за його ефективністю; врегулювання процедурних, кадрових, організаційних, матеріально-фінансових, технічних та інших питань забезпечення. Серед широкого кола центральних органів виконавчої влади особлива роль у забезпеченні дисципліни та законності в діяльності Національної поліції належить Міністерству внутрішніх справ України (МВС України) та власне самій Національній поліції, яка належить до системи центральних органів виконавчої гілки влади. Саме на МВС України покладається значний обсяг завдань щодо кадрового, матеріальнотехнічного та соціального забезпечення поліції, крім того цей суб’єкт має можливість впливати на роботу системи органів поліції через свої координаційні, установчі та організаційні повноваження, які дають йому можливість визначати керівний склад, а також структуру поліції. Що ж стосується самої Національної поліції, то її роль у системі суб’єктів досліджуваного забезпечення зводиться до здійснення ефективного внутрішньо-організаційного управління, зокрема, проведення кадрової роботи: контролю за дотриманням професійної етики, виконавської дисципліни, якістю професійного розвитку тощо. Також до кола суб’єктів, які перебувають у вертикалі центральних органів виконавчої влади та здійснюють важливий внесок у досліджуване забезпечення слід віднести Державне бюро розслідувань та Національне антикорупційне бюро України, які опікуються питаннями протидії кримінальним правопорушенням в діяльності поліцейських. Тобто ані ДБР, ані НАБУ не мають адміністративно-правових важелів чи інструментів впливу на дисципліну та законність в діяльності Національної поліції, втім вони це здійснюють через участь у процедурі відновлення правової справедливості та режиму законності в межах кримінального процесуального провадження відносно поліцейських. Правоохоронні та судові органи у системі забезпечення законності в діяльності Національної поліції Наступним важливим суб’єктом забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції є Прокуратура України. Прокуратура України становить єдину систему, яка в ISSN 1995-6134 188 Forum Prava, 2025. 83(3). 185–190 (Preliminary studies) порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави [3]. Органи прокуратури, наголошує П.Й. Кучерявий, дійсно мають важливу роль у виконанні завдань і здійсненні правоохоронних функцій держави. Їх структура та система спроектовані таким чином, щоб забезпечити ефективний вплив на забезпечення законності, правопорядку, прав і законних інтересів громадян на всій території України та у всіх сферах соціальних відносин, що регулюються законами [4, c.230]. Прокуратура має доволі специфічне становище у механізмі держави, оскільки прямо не віднесена до жодної із гілок влади, ба більше, у законі "Про прокуратуру" вона прямо не віднесена до правоохоронних органів, однак така її приналежність слідує із набору функцій, які прокуратура виконує, а також із положень Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23.12.1993 р. № 3781-XII. Зокрема у цьому нормативно-правовому акті вищої юридичної сили закріплено, що правоохоронні органи – органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції [5]. Наразі частина дослідників, позицію яких ми розділяємо, схиляються до того, що прокуратуру доцільно розглядати як частину механізму правосуддя, що підтверджує і структура Конституції України, в якій норми про прокуратуру викладені саме у розділі "Правосуддя". Роль прокуратури у системі суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції полягає у тому, що саме цей суб’єкт здійснює координацію правоохоронної діяльності поліції, а також процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, що здійснюються нею (тобто поліцією). Суди України – єдині органи державної влади, наділені виключним правом відправлення правосуддя. Відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом [6]. Поняття правосуддя не набуло законодавчого визначення, однак можна навести позицію Конституційного Суду України, який у своїй Ухвалі про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням державного зовнішньоекономічного підприємства "Славутич-Сталь" щодо тлумачення статті 124 Конституції України і Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 14.10.1997 р. справа № 016/1241-97 N 44-з, в якому зазначається, що правосуддя – це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ [7]. Отже суди (суди загальної юрисдикції) як єдині суб’єкти відправлення правосуддя, здійснюють свій внесок у забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції: по-перше, у розрізі розгляду відповідних юридичних справ, сторонами яких є органи поліції та (або) їх посадові особи; по-друге, санкціонуючи певні заходи поліції у межах відповідного кримінального провадження. Інститути місцевого самоврядування та громадянського суспільства як суб’єкти забезпечення дисципліни та законності Останніми представниками публічної влади, які входять, на нашу думку, до складу системи суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності поліції є органи місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст [8]. Відповідно до чинного законодавства ISSN 1995-6134 189 Forum Prava, 2025. 83(3). 185–190 (Preliminary studies) органи місцевого самоврядування є суб’єктами забезпечення правового порядку та публічної безпеки на підвладних їм територіям. З цих питань вони активно взаємодіють із правоохоронними органами на місцевому рівні, зокрема територіальними підрозділами Національної поліції. Однак, опікуючись питаннями забезпечення благополуччя населення відповідної територіальної громади, органи місцевого самоврядування мають повноваження не лише для спільної з територіальними підрозділами поліції підготовки та забезпечення реалізації відповідних заходів щодо підтримки публічного порядку та безпеки, але й задля оцінки ефективності роботи цього правоохоронного органу та відповідності наслідків його діяльності інтересам територіальної громади. Розмірковуючи про систему суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції не можна не відмітити інститути громадянського суспільства, зокрема такі як: громадські об’єднання, адвокатура, засоби масової інформації (ЗМІ). Ці суб’єкти не мають владних повноважень, на відміну від вище згаданих державних та муніципальних органів і посадових осіб, однак вони не позбавлені можливості здійснювати відповідний вплив на діяльність органів і посадових осіб національної поліції, з метою підтримки належного рівня її законності та дисциплінованості. Законодавство надає можливість як інституалізованим формам громадянської активності, так і власне окремим громадянам здійснювати свій внесок у досліджуване забезпечення через: здійснення громадського контролю, реалізацію правозахисної діяльності, спільну роботу у підготовці відповідних програм заходів, здійснення оцінювання якості діяльності поліції тощо. Висновки Наразі в нашій державі існує досить розгалужена, багаторівнева система суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції, яка заснована на таких критеріях як: приналежність до сфери публічної влади та місце у механізмі держави, обсяг і характер компетенції, її територіальне розповсюдження. Всі ці суб’єкти так чи інакше пов’язані між собою і перебувають у безпосередній чи опосередкованій взаємодії, як один із одним, так і з національною поліцією, щодо якої здійснюється вище згадане забезпечення. Така розгалуженість системи дає змогу комплексно підходити до процесу забезпечення – від формування і розвитку основоположних нормативно-правових і концептуальних засад, до реалізації конкретних заходів щодо перевірки, посилення та підтримки високого рівня дисципліни і режиму законності в діяльності поліції. Конфлікт інтересів Автор підтверджує, що дослідження здійснювалося незалежно, без стороннього фінансування чи впливу. Вираз вдячності Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного університету внутрішніх справ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 № 3166-VI. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17#Text 2. Олійник А. Ю. Роль центральних органів виконавчої влади України в забезпеченні конституційних свобод. Науковий вісник НАВС. 2008. № 1. С. 26-35. https://elar.navs.edu.ua/jspui/handle/123456789/4332 3. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/169718#Text 4. Кучерявий П. Й. Правовий статус органів прокуратури в системі органів державної влади. Наукові записки. Серія: Право. 2024. № 16. С. 227-231. https://doi.org/10.36550/2522-9230-2024-16-227-231 5. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993 № 3781-XII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#Text 6. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016. № 1402-VIII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text 7. Ухвала про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням державного зовнішньоекономічного підприємства "Славутич-Сталь" щодо тлумачення статті 124 Конституції України і Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж": Рішення Конституційного Суду України від 14.10.1997 справа № 016/1241-97 N 44-з. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vz44u710-97#Text 8. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР. ISSN 1995-6134 190 Forum Prava, 2025. 83(3). 185–190 (Preliminary studies) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text REFERENCES 1. Pro tsentralni orhany vykonavchoi vlady [On Central Executive Authorities]: Zakon Ukrainy (17.03.2011 No. 3166-6). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17#Text (in Ukr.). 2. Oliinyk, A. Yu. (2008). Rol tsentralnykh orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy v zabezpechenni konstytutsinykh svobod [The Role of Central Executive Bodies of Ukraine in Ensuring Constitutional Freedoms]. Naukovyi visnyk NAVS, (1), 26–35. https://elar.navs.edu.ua/jspui/handle/123456789/4332 (in Ukr.). 3. Pro prokuraturu [On the Prosecutor’s Office]: Zakon Ukrainy (14.10.2014 No. 1697-7). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text (in Ukr.). 4. Kucheriavyi, P. I. (2024). Pravovyi status orhaniv prokuratury v systemi orhaniv derzhavnoi vlady [The Legal Status of Prosecutor’s Office Bodies in the System of State Authorities]. Naukovi zapysky. Seriia: Pravo, (16), 227–231. https://doi.org/10.36550/2522-9230-2024-16-227-231(in Ukr.). 5. Pro derzhavnyi zakhyst pratsivnykiv sudu i pravookhoronnykh orhaniv [On State Protection of Court and Law Enforcement Employees]: Zakon Ukrainy (23.12.1993 No. 3781-12). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#Text (in Ukr.). 6. Pro sudoustrii i status suddiv [On the Judiciary and Status of Judges]: Zakon Ukrainy (02.06.2016 No. 1402-8). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (in Ukr.). 7. Ukhnvala pro vidmovu u vidkrytti konstytutsiinoho provadzhennia… [Ruling on the Refusal to Initiate Constitutional Proceedings…]: Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy (14.10.1997, sprava No. 016/1241-97, No. 44-z). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vz44u710-97#Text (in Ukr.). 8. Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini [On Local Self-Government in Ukraine]: Zakon Ukrainy (21.05.1997 No. 280/97-VR). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text (in Ukr.). ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАТТЮ (ARTICLE INFO) Published in: Форум права: 83 pp. 185–190 (3). Related identifiers: 10.5281/zenodo.17347687 http://forumprava.pp.ua/files/185-1902025-3-FP-Kuzmin_24.pdf http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm _2025_3_24.pdf License (for files): Creative Commons Attribution 4.0 International Received: 31.08.2025 Accepted: 16.09.2025 Published: 18.09.2025 Available online: 18.09.2025 Cite as: Кузьмін, П. П. (2025). Система суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в діяльності Національної поліції. Форум Права, 83(3), 185–190. http://doi.org/10.5281/zenodo.17347687 Kuzmin, P. P. (2025). Systema subyektiv zabezpechennya dystsypliny ta zakonnosti v diyalnosti Natsionalnoyi politsiyi [System of Actors Ensuring Discipline and Legality in the Activities of the National Police]. Forum prava, 83(3), 185–190. http://doi.org/10.5281/zenodo.17347687