Динаміка та структурні зміни у сфері рітейлу в Україні в контексті цифровізації

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 716 https://doi.org/10.5281/zenodo.17952813 Пупа О. О. ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» https://orcid.org/0009-0008-7952-5542 ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРНІ ЗМІНИ У СФЕРІ РІТЕЙЛУ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ JEL Classification: L81, O33, L86 SECTION “ECONOMICS”: Економіка Анотація. У статті досліджено динаміку та структурні зміни у сфері рітейлу в Україні в умовах цифрової трансформації економіки. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, які змінюють традиційні бізнес-моделі, формати взаємодії з клієнтами, логістичні процеси та структуру попиту. У роботі охарактеризовано сучасні підходи до розуміння поняття «рітейл» у контексті цифрової економіки, а також розкрито сутність цифровізації як комплексного процесу, що охоплює технологічні, організаційні та поведінкові аспекти трансформації галузі. Проведено аналіз міжнародного досвіду цифрової трансформації роздрібної торгівлі, виокремлено основні глобальні тренди: омніканальність, впровадження штучного інтелекту, автоматизація бізнес-процесів, персоналізація клієнтського досвіду та розвиток електронної комерції. На основі статистичних даних, аналітичних звітів і результатів опитувань охарактеризовано поточний стан українського ринку рітейлу, визначено особливості його сегментації, регіонального розподілу та лідерів за обсягом виручки. Окрему увагу приділено змінам у споживчій поведінці, зокрема зростанню ролі цифрових каналів, посиленню раціонального споживання, впливу соціальних мереж і зростаючим очікуванням клієнтів щодо зручності, швидкості та персоналізованого сервісу. Узагальнено виклики та можливості, з якими стикаються українські рітейлери в умовах війни та цифрової трансформації. У підсумку сформульовано практичні рекомендації щодо забезпечення сталого розвитку рітейлу в умовах цифрової економіки. Отримані результати можуть бути використані як теоретична основа для подальших наукових досліджень та як практичні орієнтири для розробки стратегій цифрової трансформації українського рітейлу. Ключові слова: рітейл, цифровізація, Україна, структурні зміни, омніканальність, ecommerce. Abstract. The article examines the dynamics and structural changes in the retail sector in Ukraine in the context of the digital transformation of the economy. The relevance of the topic is due to the rapid development of digital technologies that change traditional business models, formats of interaction with customers, logistics processes and the structure of demand. The paper describes modern approaches to understanding the concept of "retail" in the context of the digital economy, and also reveals the essence of digitalization as a complex process that encompasses technological, organizational and behavioral aspects of the transformation of the industry. An analysis of international experience in the digital transformation of retail is carried out, the main global trends are identified: omnichannel, the introduction of artificial intelligence, automation of business processes, personalization of customer experience and the development of e-commerce. Based on statistical data, analytical reports and survey results, the current state of the Ukrainian retail market is characterized, the features of its segmentation, regional distribution and leaders in terms of revenue are identified. Particular attention is paid to changes in consumer behavior, in Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 717 particular the growing role of digital channels, increased rational consumption, the influence of social networks and growing customer expectations for convenience, speed and personalized service. The challenges and opportunities that Ukrainian retailers face in the context of war and digital transformation are summarized. As a result, practical recommendations are formulated to ensure the sustainable development of retail in the digital economy. The results obtained can be used as a theoretical basis for further scientific research and as practical guidelines for developing strategies for the digital transformation of Ukrainian retail. Keywords: retail, digitalization, Ukraine, structural changes, omnichannel, e-commerce. Вступ Актуальність даного дослідження, зумовлена масштабною трансформацією роздрібної торгівлі як на глобальному, так і на національному рівні. У сучасних умовах цифрова економіка дедалі активніше проникає в усі сфери суспільного життя, змінюючи традиційні бізнес-моделі, канали взаємодії з клієнтами, логістичні процеси та структуру споживчого попиту. Рітейл, як одна з найбільш динамічних галузей, першою реагує на ці виклики, адаптуючи свою діяльність до цифрових технологій і нових очікувань споживачів. В Україні ці процеси посилюються впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, зокрема пандемії COVID-19, повномасштабної війни та супутніх економічних потрясінь, які змусили вітчизняних рітейлерів прискорити впровадження інноваційних рішень. Зростання частки електронної комерції, поява омніканальних стратегій, розвиток цифрової логістики та зміни в структурі зайнятості є проявами глибших зрушень, що потребують системного аналізу. Недостатній рівень дослідженості цих процесів в українському контексті створює наукову і практичну потребу в комплексному вивченні тенденцій, викликів і можливостей, пов’язаних з цифровою трансформацією рітейлу. Вивчення даної теми дозволяє не лише краще зрозуміти сучасний стан галузі, а й сформулювати стратегічні орієнтири для її подальшого розвитку в умовах цифрової економіки. Метою даного дослідження є виявлення та аналіз динаміки і структурних змін у сфері рітейлу в Україні під впливом процесів цифровізації, з урахуванням трансформації споживчої поведінки, впровадження цифрових технологій та адаптації бізнес-моделей до умов цифрової економіки. У межах поставленої мети передбачено виконання низки взаємопов’язаних завдань, зокрема: – охарактеризувати теоретико-методологічні основи цифровізації рітейлу та проаналізувати міжнародний досвід у цій сфері; – дослідити основні тенденції розвитку українського роздрібного ринку в останнє десятиліття з акцентом на цифрові зрушення; – ідентифікувати ключові структурні зміни у форматах торгівлі, логістичних процесах, взаємодії з клієнтами та організації бізнесу; – оцінити вплив зовнішніх чинників, таких як пандемія COVID-19 та військові дії, на прискорення цифрової трансформації вітчизняного рітейлу; – виявити бар’єри та перспективи впровадження цифрових рішень у діяльність українських рітейлерів; – сформулювати практичні рекомендації щодо забезпечення сталого розвитку галузі в умовах цифрової економіки. Результати Проведення потребує чіткого теоретичного підґрунтя, зокрема – уточнення ключових понять, які формують аналітичну основу дослідження. З огляду на це, доцільним є насамперед визначення змісту таких категорій, як «рітейл», «цифровізація» та «структурні зміни». Зважаючи на багатогранність і трансформаційність сучасного торговельного середовища, поняття «рітейл» виходить за межі традиційного розуміння роздрібної торгівлі. У науковій літературі Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 718 рітейл трактується не лише як форма кінцевого продажу товарів і послуг споживачеві, а як комплексна економічна діяльність, що реалізується через різні канали дистрибуції – від фізичних магазинів до цифрових платформ. Зокрема, рітейл розглядається як завершальна ланка ланцюга постачання, яка забезпечує комерційний обіг між виробником і кінцевим споживачем. Деякі автори наголошують на тому, що рітейл – це не просто торгівля, а стратегія, що дозволяє оптимізувати витрати й формувати конкурентну ціну. Відповідно, рітейлером вважається будь-який суб’єкт, що реалізує товари або послуги споживачу, незалежно від масштабу торгової точки – від невеликого магазину до національної мережі супермаркетів. У широкому розумінні рітейл є сектором економіки, який охоплює роздрібну реалізацію товарів або послуг через фізичні, цифрові чи гібридні канали з метою задоволення особистих потреб споживачів [1, С. 2-3]. У контексті дослідження Хрустової М. Г. [2, С. 8-9] цифровізація визначається як процес широкомасштабного впровадження цифрових технологій в операційну, управлінську та комунікаційну діяльність підприємств, що спрямований на підвищення ефективності бізнеспроцесів, створення нових форматів взаємодії зі споживачами та формування конкурентних переваг. Авторка наголошує, що цифровізація охоплює не лише технічний аспект, але й передбачає глибокі інституційні, організаційні та культурні зміни, пов’язані з інтеграцією таких інструментів, як хмарні сервіси, електронна комерція, штучний інтелект, великі дані, автоматизація, CRMта ERP-системи. Таким чином, цифровізація рітейлу – це не лише технічне оновлення, а стратегічний напрям еволюції галузі, що змінює її логіку, структуру та принципи взаємодії з клієнтом. У сучасних умовах структурні зміни в рітейлі репрезентують собою глибокі перетворення в організаційній побудові, форматах діяльності, каналах збуту та взаємодії з кінцевим споживачем, що обумовлені насамперед впливом цифрових технологій, зміною споживчих моделей і глобальними викликами економіки. Трансформація рітейлу проявляється у зменшенні питомої ваги традиційних форматів торгівлі, стрімкому зростанні ролі електронної комерції, переході до омніканальних бізнесмоделей, а також в інтеграції інтелектуальних та аналітичних систем у процеси управління товарними потоками й взаємодії з клієнтами. В роботі Ковальчук С. В. [3, С. 121-130] проведено аналіз міжнародного досвіду цифрової трансформації рітейлу і зазначається, що цифрова трансформація роздрібного рітейлу становить один з ключових напрямків розвитку, що охоплює широке коло процесів, від діджиталізації операційних аспектів до інтеграції штучного інтелекту. Дослідження свідчать про те, що діджиталізація є домінантним трендом у рітейлі, який визначає характер сучасних трансформацій. Паралельно спостерігається стійке зростання обсягів електронної комерції та швидкої доставки по всіх регіонах та секторах, зокрема, розвиток четвертого покоління Q-commerce. АзійськоТихоокеанський регіон зберігає своє лідерство у світовій роздрібній торгівлі, контролюючи значну частку глобального товарообігу, що підтверджується прогнозами щодо його частки у ринку електронної комерції, яка до 2026 р. може сягнути близько 50%. Втім, найвищі темпи зростання електронної комерції зафіксовані в Латинській Америці, Австралії та Східній Європі. Сектор позамагазинної роздрібної торгівлі, особливо в регіонах Африки та Близького Сходу, також демонструє значне зростання, з прогнозованим показником у 13,4% у період з 2021 по 2026 рр. Споживачі, в умовах посиленої цифровізації, висловлюють зростаючі очікування щодо персоналізованого підходу. У наступні п'ять років ключовими тенденціями у розвитку роздрібного рітейлу стануть поглиблена діджиталізація, надання більш персоналізованого досвіду споживачів, інновації у сфері доставки та впровадження нових методів оплати. Зростає також інтерес до застосування штучного інтелекту, що спонукає фахівців до активного дослідження та тестування нових підходів, таких як використання нейромереж для оптимізації дизайну торгових площ, фасадів магазинів та програм лояльності. Відбувається кардинальне переосмислення ролі фізичних магазинів, які трансформуються з «Dark stor» у центри інтерактивної взаємодії з клієнтами. Експерти ринку підтримують концепцію трансформації традиційних форматів магазинів шляхом їхньої інтеграції з іншими каналами продажів. Ритейлери активно вивчають можливості розширення Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 719 простору для видачі онлайн-замовлень та впровадження моделі «drive-thru», що сприяє розвитку омніканальності у роздрібній торгівлі. Проведений аналіз міжнародного досвіду цифрової трансформації рітейлу дозволяє сформувати загальне уявлення про ключові тренди, технологічні інновації та організаційні підходи, що визначають вектор розвитку галузі у глобальному масштабі. Водночас особливості національного ринку, інституційне середовище та соціально-економічні умови зумовлюють специфіку реалізації цифровізації в межах окремих країн. У цьому контексті доцільним є звернення до аналізу динаміки розвитку рітейлу в Україні, що дозволить виявити характерні риси та структурні зміни вітчизняного роздрібного сектору, зокрема в умовах активного впровадження цифрових технологій. Станом на 2024 р. структура підприємницької діяльності в Україні (див. рис.1) характеризується переважанням роздрібної торгівлі, частка якої становить 25,7 %, що вказує на її ключове значення в системі національного господарства. Такий показник є індикатором стабільного споживчого попиту на товари повсякденного вжитку, високого рівня комерційної активності у сфері торгівлі, а також активної участі малого та середнього бізнесу в організації товарообмінних процесів [5, с. 3]. Рисунок 1 – Структура підприємницької діяльності в Україні, % Джерело: узагальнено авторами за [5, с. 3] Ринок рітейлу в Україні демонструє чітко виражену сегментовану структуру з відмінними темпами розвитку окремих напрямів. Найбільшу частку займає аптечний сегмент – 36%, що пояснюється зростанням попиту на лікарські засоби, продукти для підтримки здоров’я, а також посиленням тенденцій до раціонального та профілактичного споживання. Продовольчий рітейл, на який припадає 21% загального обсягу, охоплює різні формати роздрібної торгівлі – від супермаркетів і гіпермаркетів до магазинів «біля дому», що забезпечують оперативне задоволення базових потреб населення. Частка непродовольчого сегмента становить 18% і включає широкий спектр товарів щоденного попиту: побутову хімію, меблі, текстиль тощо. Ринок техніки та електроніки (9%) активно розвивається завдяки поєднанню офлайні онлайн-каналів реалізації, що відповідає загальній цифровізації моделей споживання. Автозаправні комплекси (8%) виступають багатофункціональними торгово-сервісними точками, які поєднують продаж пального з реалізацією Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 720 супутніх товарів. Незважаючи на порівняно невелику частку (4%), ювелірний рітейл зберігає стійкість, орієнтуючись на подарунковий сегмент і капіталовкладення. Fashion-сектор, що охоплює 3% ринку, представлений продукцією національних і світових брендів одягу, взуття та аксесуарів. Торгівля будівельними матеріалами (1%) має найменшу частку, що пов’язано з її залежністю від активності у сфері будівництва та житлового девелопменту [5, с. 3]. За результатами щомісячного опитування, проведеного Асоціацією ритейлерів України (RAU) [6] серед 110 її учасників, станом на грудень 2024 р. в межах восьми основних сегментів роздрібної торгівлі функціонувало 23 682 торговельні точки. Протягом 2024 р. спостерігалося зростання мережі об'єктів роздрібної торгівлі – кількість відкритих магазинів збільшилася на 3068 одиниць. При цьому кількість закритих торговельних точок становила 838, що майже вчетверо менше. Чистий приріст складав 2230 нових торгових об’єктів. Найбільш динамічне зростання спостерігалося в аптечному рітейлі, на який припадало 45% від загальної кількості нових відкриттів. Наступними за темпами розвитку стали непродовольчий сегмент – 22% і продовольчі магазини – 16 %. Географічний розподіл торговельної інфраструктури демонструє найбільшу концентрацію у місті Києві та Київській області, де на кінець 2024 р. функціонувало 5564 торговельні точки. Упродовж року кількість магазинів у столичному регіоні зросла на 785, з урахуванням припинених – на 607 одиниць. Другу позицію за кількістю об’єктів роздрібної торгівлі посідає Дніпропетровський регіон (2176 магазинів, з яких 288 відкрито протягом року), третю – Львівська область (2143 магазини, з них 202 – нові). Рисунок 2 – Географічний розподіл торговельної інфраструктури в 2024р. Джерело: узагальнено авторами за [6] Варто зазначити, що приріст у Києві та Дніпрі становив близько 13-14% від загальної кількості функціонуючих об’єктів, тоді як у Львівській області цей показник не перевищував 10%. До п’ятірки регіонів із найбільшою концентрацією рітейлу також увійшли Одеська та Харківська області. У 2025 р. український ринок роздрібної торгівлі демонструє значну динаміку, згідно з аналітичними даними. Лідерами галузі є великі мережеві рітейлери, які демонструють стабільне Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 721 зростання виручки. Згідно з даними Opendatabot [7], загальний обсяг виручки десяти найбільших рітейлерів країни досяг 529,24 млрд грн, що на 17% більше порівняно з попереднім роком. Найбільші рітейлери не лише утримують значну частку ринку, але й активно розширюють свою присутність та впроваджують інноваційні підходи до ведення бізнесу, такі як оптимізація логістики, розвиток електронної комерції та вдосконалення клієнтського сервісу. Зростання виручки деяких компаній (див. табл.1), що перевищує 20%, свідчить про високий потенціал ринку та ефективність їхніх бізнес-моделей. Таблиця 1 Топ-10 рітейлерів України за обсягом виручки у 2024 р. Компанія Виручка, млрд грн Зміна, % Індекс 2025 Індекс 2024 Індекс 2023 АТБ-маркет 208,91 15,36 1 1 1 Сільпо-Фуд 93,02 9,78 2 2 2 Аврора 37,98 40,60 3 – – Фора 34,95 18,51 4 3 5 Rozetka 29,74 16,80 5 7 6 Novus 29,01 23,01 6 – 9 Metro Україна 28,75 12,52 7 6 4 EVA (РУШ) 26,93 28,23 8 8 10 Varus (Омега) 20,02 14,33 9 9 – Велика (Кишеня Фудком) 19,92 16,10 10 10 – Джерело: Opendatabot [7-9] АТБ-Маркет залишається лідером ринку з виручкою 208,91 млрд грн, що складає майже 40% від загальної виручки топ-10 рітейлерів. Компанія також продовжує розширення мережі, плануючи відкрити 80 нових магазинів та придбати 100 існуючих у 2025 р. Найбільший річний приріст виручки показала Аврора (+40%), зосередившись на роздрібному сегменті та відкривши понад 300 нових магазинів. EVA (РУШ) збільшила виручку на 28,2%, що є одним із найвищих показників серед лідерів, а Novus підвищив виручку на 23% та відновив прибутковість після двох років збитків. Дані звітів Opendatabot підтверджують ефективність стратегій адаптації до умов війни та цифровізації, а також свідчать про зростання попиту на базові товари та послуги серед українських споживачів. Рисунок 3 – Роздрібна торгівля на основі аналізу Топ-10 компаній за виторгом Джерело: Opendatabot [7] Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 722 Проведений аналіз свідчить про суттєві зміни у структурі та масштабах роздрібної торгівлі, що відображають адаптацію галузі до нових економічних і соціальних умов. На основі отриманих кількісних показників доцільно перейти до розгляду якісних аспектів, зокрема основних трендів у споживчій поведінці, які безпосередньо впливають на формування попиту та визначають напрямки подальшого розвитку рітейлу в Україні. Основні тренди у споживчій поведінці в сучасних умовах формуються під впливом низки соціально-економічних, технологічних та культурних факторів. Зокрема, відзначається зростаюча орієнтація споживачів на цифрові канали взаємодії з ринком, що обумовлює збільшення попиту на електронну комерцію та мобільні платформи. Паралельно розвивається тенденція до усвідомленого споживання, яка проявляється у відборі товарів з урахуванням екологічності, етичності виробництва та соціальної відповідальності брендів. Крім того, споживачі віддають перевагу персоналізованим пропозиціям, що відповідають індивідуальним потребам і уподобанням, що стимулює розвиток технологій аналізу великих даних і штучного інтелекту у маркетинговій діяльності. Також важливим трендом є зростання попиту на локальні продукти та послуги, що підтримує національну економіку і сприяє формуванню культурної ідентичності. Пандемія COVID-19 та подальші глобальні виклики каталізували перехід значної частини споживчих транзакцій в онлайн-середовище. Споживачі все частіше віддають перевагу зручності, широкому асортименту та можливості порівняння цін, які надає електронна комерція. Зростає популярність мобільних застосунків для покупок, онлайн-платформ доставки та використання безконтактних платежів [10, С. 6-7]. Межі між онлайнта офлайн-шопінгом розмиваються. Споживачі очікують безшовного досвіду взаємодії з брендом незалежно від каналу. З’явилась можливість замовлення онлайн з отриманням у фізичному магазині (click-and-collect), перегляд товару в магазині з подальшою покупкою через інтернет, а також єдину програму лояльності для всіх каналів. А ще потужним інструментом впливу на споживчу поведінку стали соціальні мережі. Відгуки, рекомендації та контент, створений користувачами та інфлюенсерами, часто мають більшу довіру, ніж традиційна реклама. В роботі Проскуріної Н. В., Бестужевої С. В. та Козуб В. О. [11, С. 2-10] зазначається, що роздрібна торгівля зазнає суттєвих структурних змін, пов’язаних із трансформацією споживчої поведінки, каналів збуту, маркетингових стратегій та внутрішніх бізнес-процесів. Основні зміни відображаються у формуванні омніканального середовища, автоматизації взаємодії зі споживачами та персоналізації комунікацій. По-перше, на фоні обмежень фізичного доступу до товарів, які були спричинені карантинними заходами пандемії COVID-19, значно зросла роль електронної комерції, що стимулювало підприємства до впровадження нових цифрових каналів продажу та інтеграції онлайні офлайндосвіду. Формується новий клієнтський досвід, у якому споживач вільно переміщується між фізичними магазинами, мобільними застосунками, соціальними мережами та інтернет-платформами. По-друге, спостерігається переорієнтація маркетингової діяльності підприємств роздрібної торгівлі на використання інструментів цифрового впливу на всіх етапах процесу прийняття купівельного рішення: від усвідомлення потреби до постпродажної взаємодії. Наприклад, на етапі пошуку інформації активно використовуються аналітика великих даних, контекстна реклама та персоналізовані рекомендації, а на етапі обслуговування – чат-боти, мобільні додатки та сервіси штучного інтелекту. По-третє, змінюється сама природа споживача: він стає більш раціональним, обізнаним, критичним до інформації та сервісу. Це змушує підприємства не лише цифровізувати операційну діяльність, а й формувати цифрову культуру поведінки споживача шляхом підвищення якості сервісу, прозорості комунікації та інтеграції зворотного зв’язку в режимі реального часу. Крім того, цифровізація стимулює появу нових організаційних моделей у рітейлі, таких як: – платформи з елементами самобслуговування, – інтерактивні торговельні простори, Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 723 – гібридні магазини, які поєднують фізичну присутність і цифровий функціонал (навгація, доповнена реальність, цифрові цінники тощо). Анкетування [11, С. 4-5], проведене серед споживачів м. Харкова, засвідчило актуальність використання цифрових інструментів у маркетинговій діяльності: 63% респондентів зазначили, що карантин вплинув на їх споживчі звички, 32% – планують збільшити обсяги онлайн-покупок, а 64% приймають рішення про покупку, орієнтуючись на акційні пропозиції, поширювані через цифрові канали. Українські рітейлери перебувають у стадії інтенсивної трансформації, зумовленої як зовнішніми ризиками війни, так і внутрішньою необхідністю оновлення бізнес-моделей. Головні виклики — це обмежені фінансові ресурси, дефіцит кадрів, нерівність цифрового доступу, технологічна уразливість. Водночас, цифровізація створює унікальні можливості: e‑комерція, маркетплейси, омніканальність, автоматизація процесів, державна підтримка через Дія-платформи та міжнародна експансія. Для подальшого розвитку важливо впровадити комплексну стратегію цифрової трансформації, яка включатиме: – системні інвестиції у модернізацію ІТ‑інфраструктури; – освітні та менторські програми для підвищення цифрових компетенцій; – інтеграцію з державними платформами Diia для спрощення доступу до послуг; – розвиток логістики та кібербезпеки. Тільки таким чином українські рітейлери можуть перейти від виживання до активного розвитку і стати частиною відновлення та модернізації національної економіки. Висновки Проведене дослідження засвідчує, що цифровізація є ключовим детермінантом трансформації ринку роздрібної торгівлі в Україні, зумовлюючи глибокі структурні зрушення у форматах діяльності, каналах дистрибуції, споживчій поведінці та організації бізнес-процесів. Аналіз міжнародного досвіду дозволив виявити провідні тренди глобального рітейлу, серед яких домінують омніканальність, інтеграція інтелектуальних технологій, персоналізація сервісу та автоматизація операційних процесів. Вітчизняний рітейл продемонстрував адаптивність до умов воєнного стану, економічної турбулентності та змін у споживчих пріоритетах. Окрему увагу було приділено трансформації споживчої поведінки, яка відзначається посиленням раціоналізму, зростанням вимог до сервісу, екологічності товарів та зручності каналів взаємодії. Визначальним є також зростання ролі соціальних мереж як чинника прийняття купівельних рішень. Отже, цифровізація є ключовим чинником структурної трансформації рітейлу в Україні. Вона спричинила зміни у форматах торгівлі, каналах збуту, моделі споживчої поведінки та підходах до клієнтського сервісу. Попри виклики війни, нестачу ресурсів і цифрову нерівність, українські рітейлери демонструють адаптивність і інноваційність. Для забезпечення сталого розвитку галузі необхідні комплексні стратегії цифрової трансформації, інвестиції в ІТ-інфраструктуру, розвиток цифрових компетенцій і підтримка з боку держави. Список використаних джерел 1. Наумова Т. А., Кирильєва Л. О., Лемешко Я. І. Трансформація ринку мережевого ритейлу України в умовах глобальних криз та війни // Економіка та суспільство. 2023. Вип. 56. DOI: 10.32782/2524-0072/2023-56-136. 2. Хаустова М. Г. Поняття цифровізації: національні та міжнародні підходи / М. Г. Хаустова // Право та інновації. 2022. No. 2 (38) С. 7-18. DOI: 10.37772/2518-1718-20222(38)-1. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 45/2025 724 3. Антонюк Я. М., Шиндировський І. М. Тенденції розвитку рітейлу в Україні // Підприємництво і торгівля. 2019. Вип. 24. С. 22-30. DOI: 10.36477/2522-1256-2019-2403. 4. Ковальчук С. Аналіз стану та трансформацій роздрібного рітейлу: світові тренди та український сегмент // Innovation and Sustainability. 2024. Вип. 1. С. 120-132. DOI: 10.31649/ins.2024.1.120.132. 5. Шапка І. В. Ринок ритейлу в Україні: аналіз поточного стану та перспективи розвитку в умовах трансформаційної економіки // Економіка та суспільство. 2025. Вип. 72. С. 18. DOI: 10.32782/2524-0072/2025-72-165. 6. Географія ритейлу-2025: в яких регіонах та як представлені гравці основних галузей торгівлі України // Асоціація ритейлерів України: [Веб-сайт]. 2025. URL: https://rau.ua/novyni/geografija-ritejlu-2024-09/ 7. Рейтинг кращих підприємств роздрібної торгівлі України за виторгом у 2025 році // Opendatabot: [Веб-сайт]. 2025. URL: https://opendatabot.ua/c/index/retail%20trade 8. Рейтинг кращих підприємств роздрібної торгівлі України за виторгом у 2024 році // Opendatabot: [Веб-сайт]. 2024. URL: https://opendatabot.ua/c/index/2024/retail%20trade 9. Рейтинг кращих підприємств роздрібної торгівлі України за виторгом у 2023 році // Opendatabot: [Веб-сайт]. 2023. URL: https://opendatabot.ua/c/index/2023/retail20trade 10. Романченко Н. В. Особливості розвитку мережевого ритейлу та збуту товарів F.M.C.G. в період пандемії COVID-19 // Економічні студії. 2021. № 2 (32). С. 5-12. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/23118. 11. Проскуріна Н. В., Бестужева С. В., Козуб В. О. Аналітичні аспекти дослідження поведінки споживачів в умовах цифровізації економіки України // Економіка та суспільство. 2022. Вип. 36. DOI: 10.32782/2524-0072/2022-36-40.