Інституційні передумови цифровізації роздрібної торгівлі в Україні

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 572 https://doi.org/10.5281/zenodo.17953095 Пупа О. О. ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» https://orcid.org/0009-0008-7952-5542 ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ JEL Classification: L81 SECTION “ECONOMICS”: Економіка Анотація. У статті досліджено інституційні передумови цифровізації роздрібної торгівлі в Україні як ключового фактора модернізації торговельної галузі в умовах воєнного стану та євроінтеграційних процесів. Розкрито роль державного регулювання та нормативно-правової бази у створенні сприятливого середовища для цифрової трансформації рітейлу. Проаналізовано процес гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами цифрової економіки, зокрема з вимогами Цифрового ринку ЄС, що передбачає забезпечення прозорих правил електронної комерції, захисту персональних даних та регулювання цифрових платежів. Охарактеризовано структурну перебудову бізнес-моделей роздрібної торгівлі, що включає перехід від традиційного до платформенного рітейлу, запровадження омніканальних стратегій, автоматизацію процесів управління, розвиток безконтактних форматів покупок та трансформацію ролі фізичних магазинів. Систематизовано основні бар'єри впровадження цифрових технологій у рітейлі, які охоплюють економічні, технологічні, кадрові, кібербезпекові, логістичні, регуляторні та соціальні перешкоди, що в умовах війни набувають особливої гостроти. Детально проаналізовано державну політику цифрової трансформації на основі ключових стратегічних документів, включаючи Стратегію цифрового розвитку інноваційної діяльності до 2030 року, Закон про стимулювання розвитку цифрової економіки, Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва до 2027 року, Стратегію розвитку електронних комунікацій та Закон про платіжні послуги. Розглянуто роль цифрових платформ, ERPта CRM-систем, штучного інтелекту, аналітики великих даних у трансформації роздрібної торгівлі та підвищенні її конкурентоспроможності. Обґрунтовано перспективи інтеграції українського рітейлу у світові цифрові екосистеми через міжнародні маркетплейси, розвиток національних торговельних платформ та кроскордонну електронну комерцію. Результати дослідження формують основу для розробки практичних рекомендацій щодо державної підтримки цифровізації та створення ефективних механізмів модернізації роздрібної торгівлі. Ключові слова: цифровізація рітейлу, інституційні передумови, державне регулювання, бізнес-моделі, цифрові платформи, бар'єри цифровізації, електронна комерція, міжнародна інтеграція. Annotation. The article examines institutional prerequisites for digitalization of retail trade in Ukraine as a key factor in modernizing the trade sector under martial law and European integration processes. The role of state regulation and legal framework in creating favorable environment for digital transformation of retail is revealed. The process of harmonizing Ukrainian legislation with European digital economy standards, particularly Digital Single Market requirements, is analyzed, including transparent e-commerce rules, personal data protection and digital payments regulation. Structural restructuring of retail business models is Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 573 characterized, involving transition from traditional to platform retail, implementation of omnichannel strategies, automation of management processes, development of contactless shopping formats and transformation of physical stores' role. Main barriers to implementing digital technologies in retail are systematized, encompassing economic, technological, personnel, cybersecurity, logistics, regulatory and social obstacles that become particularly acute during wartime. State policy of digital transformation is thoroughly analyzed based on key strategic documents, including Digital Development and Innovation Strategy until 2030, Law on Stimulating Digital Economy Development, SME Development Strategy until 2027, Electronic Communications Development Strategy and Law on Payment Services. The role of digital platforms, ERP and CRM systems, artificial intelligence, and big data analytics in retail transformation and enhancing competitiveness is examined. Prospects for integrating Ukrainian retail into global digital ecosystems through international marketplaces, development of national trading platforms and cross-border e-commerce are substantiated. Research results form the basis for developing practical recommendations on state support for digitalization and creating effective mechanisms for retail modernization. Keywords: retail digitalization, institutional prerequisites, state regulation, business models, digital platforms, digitalization barriers, e-commerce, international integration. Вступ Концептуально цифрова трансформація рітейлу є складним процесом, що визначається широким спектром економічних, технологічних і соціальних чинників, а її об’єктивація, не зважаючи на актуальність, неможлива без належних інституційних та організаційних передумов, які забезпечують правове, регуляторне та структурне підґрунтя для впровадження цифрових технологій у сферу роздрібної торгівлі. Роль держави та інституційного середовища у цифровізації рітейлу є визначальною, адже саме нормативно-правова база, стандарти та регуляторні механізми формують рамки, в яких відбувається цифрова модернізація бізнесу. В Україні цей процес ускладнюється викликами воєнного часу, що вимагають прискореного впровадження цифрових рішень для підтримки стійкості торговельної сфери, збереження логістичних ланцюгів та посилення ролі електронної комерції. Водночас адаптація українського законодавства до європейських норм сприяє інтеграції вітчизняного ринку до глобальних цифрових систем, що відкриває додаткові можливості для національного бізнесу. У взаємозв’язку і взаємнообумовленості з інституційними трансформаціями, цифровізація рітейлу передбачає глибоку організаційну трансформацію бізнес-моделей. Вільний ринок змушує традиційні торговельні підприємства змушені адаптуватися до змін у логістиці, фінансових операціях, маркетингових стратегіях і способах взаємодії зі споживачами. У таких умовах упровадження штучного інтелекту, хмарних технологій, автоматизованих систем управління запасами та аналітично орієнтованих маркетингових рішень виступає умовою цілісної організаційної трансформації, що змінює внутрішню архітектуру управління підприємством. Метою статті є охарактеризувати інституційні передумови цифровізації роздрібної торгівлі в Україні. Результати Нині основним напрямом державної політики у сфері цифрової трансформації є гармонізація українського законодавства з європейськими стандартами цифрової економіки. Важливим кроком у цьому напрямку є адаптація нормативно-правових актів до вимог Цифрового ринку ЄС (Digital Single Market), що передбачає забезпечення прозорих правил функціонування електронної комерції, захисту персональних даних споживачів, правового регулювання цифрових платежів та боротьби з недобросовісною конкуренцією на онлайн-ринках [1]. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 574 Державне регулювання цифровізації рітейлу у контексті розвитку електронного документообігу сприяє оптимізації торговельних процесів, зниженню адміністративного навантаження на підприємства та підвищенню ефективності взаємодії бізнесу з державними органами. Запровадження цифрових сервісів у податковій та митній сферах дозволяє пришвидшити обіг товарів, спрощує контрольні процедури та сприяє розвитку безготівкової економіки [2]. Регулювання у сфері кібербезпеки, яке спрямоване на захист цифрових торговельних платформ, фінансових транзакцій та персональних даних споживачів. В умовах війни, що ведеться проти України, ризики кібератак на рітейлові мережі та фінансові інструменти зростають, що потребує посилення законодавчих заходів із забезпечення цифрової безпеки. Вирішальною є роль державної політики у стимулюванні цифрових інновацій у сфері рітейлу. Мовимо, зокрема, про підтримку малого та середнього бізнесу у впровадженні цифрових технологій, розвиток цифрових торговельних майданчиків, запровадження грантових програм для підприємств, які здійснюють цифрову модернізацію [3]. Цифровізація роздрібної торгівлі передбачає адаптацію нормативно-правової бази і глибоку структурну перебудову бізнес-моделей, операційних процесів і механізмів управління підприємствами. Впровадження автоматизованих систем управління, цифрових платформ, хмарних технологій та аналітики великих даних змінює традиційні підходи до ведення торговельної діяльності, оптимізуючи внутрішні процеси та підвищуючи ефективність взаємодії із споживачами. Відповідні зміни потребують від підприємств гнучкості та готовності до трансформації організаційних структур, адаптації бізнес-моделей до цифрових реалій, інтеграції сучасних технологій у фінансову, маркетингову та логістичну діяльність. Водночас цифровізація рітейлу супроводжується новими викликами, що стосуються необхідності оновлення інфраструктури, навчання персоналу, захисту даних та підвищення рівня цифрової культури бізнесу. З огляду на це, важливо дослідити ключові організаційні передумови цифровізації роздрібної торгівлі, визначити особливості адаптації підприємств до цифрових змін та оцінити потенційні переваги та ризики впровадження цифрових технологій у торговельній сфері. Цифрова трансформація рітейлу передбачає фундаментальні зміни у способах організації бізнесу, що вимагає структурної перебудови традиційних бізнес-моделей. Процес спрямований на автоматизацію окремих функцій, глибоку адаптацію підприємств до цифрового середовища, зміну принципів взаємодії з клієнтами, реорганізацію логістичних ланцюгів та впровадження нових стратегій управління ресурсами. Традиційні бізнес-моделі рітейлу будувалися навколо фізичних торговельних точок та лінійної взаємодії між виробниками, дистриб’юторами та споживачами. Однак цифровізація ринку змінила ці принципи, спричинивши перехід до багатоканальних і платформених моделей, де ключову роль відіграє інтеграція онлайні офлайн-простору. Омніканальні стратегії, використання маркетплейсів, мобільних застосунків та штучного інтелекту формують новий рівень конкуренції, в якому успіх підприємства залежить від його здатності до цифрової адаптації. Основними напрямами структурної перебудови бізнес-моделей рітейлу у процесі цифрової трансформації є: 1. Перехід від традиційного до платформенного рітейлу. 2. Омніканальність як новий стандарт взаємодії зі споживачем. 3. Автоматизація процесів управління. 4. Перехід до моделі безконтактних покупок. 5. Зміна ролі фізичних магазинів. Коментуючи даний перелік, відзначимо наступне. У цифровій економіці компанії все частіше функціонують як частини великих екосистем, де поєднуються виробники, постачальники, логістичні оператори та фінансові посередники [4]. Рітейлери інтегрують фізичні магазини з онлайнплатформами, мобільними застосунками, чат-ботами та соціальними мережами, створюючи єдиний цифровий контур для клієнтів [5]. Використання штучного інтелекту, аналітики великих даних та Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 575 алгоритмів машинного навчання дозволяє прогнозувати попит, персоналізувати пропозиції та ефективно управляти складськими запасами. В умовах воєнного стану та глобальної цифровізації споживачі очікують максимальної гнучкості у здійсненні покупок, що стимулює розвиток технологій безконтактної оплати, самостійного обслуговування та доставки без участі людини. Торговельні точки перестають бути лише місцем реалізації товарів, перетворюючись на шоуруми, логістичні хаби або простори для персоналізованого обслуговування клієнтів. Структурна перебудова бізнес-моделей рітейлу в умовах цифрової трансформації є необхідністю, продиктованою новими економічними умовами. Інтеграція цифрових платформ, автоматизованих систем управління та штучного інтелекту стала визначальним чинником трансформації роздрібної торгівлі, змінюючи усталені механізми ведення бізнесу та адаптуючи підприємства до нових ринкових реалій. Використання цифрових технологій дозволяє оптимізувати управління ресурсами, підвищити ефективність логістичних операцій, персоналізувати комунікацію зі споживачами та забезпечити швидке прийняття управлінських рішень на основі аналітики великих даних. Цифрові платформи поступово формують нову архітектуру рітейлу, у межах якої об’єднуються виробники, роздрібні мережі, логістичні оператори та споживачі. У такому середовищі реалізація товарів поєднується з координацією постачань, прогнозуванням попиту, аналізом поведінки покупців і автоматизованим налаштуванням маркетингових рішень. Поширення платформенних технологій стимулює перехід до екосистемного підходу, коли бізнес-моделі вибудовуються навколо взаємопов’язаних цифрових середовищ, що функціонують у режимі реального часу [6]. Саме завдяки цьому рітейл отримує можливість швидше адаптуватися до змін ринку та підтримувати безперервність операцій. Розвиток платформ супроводжується зростанням ролі автоматизованих систем управління, які забезпечують упорядкування логістичних процесів, фінансового обліку, управління асортиментом і комунікацій із клієнтами. ERPта CRM-системи об’єднують інформаційні потоки компанії в єдину структуру, що дає змогу синхронізувати діяльність підрозділів і підвищувати ефективність використання ресурсів. В умовах війни відповідні системи стають інструментом оперативної адаптації, адже допомагають скорочувати витрати, точніше оцінювати коливання попиту та підтримувати стабільність бізнес-процесів. Поступове ускладнення цифрової інфраструктури рітейлу створює підґрунтя для активного застосування технологій штучного інтелекту, які забезпечують персоналізацію взаємодії зі споживачами, прогнозування купівельної поведінки, оптимізацію цінових рішень і управління запасами. Алгоритми машинного навчання працюють із великими обсягами даних у режимі реального часу, що підвищує точність маркетингових і логістичних рішень. Завдяки цьому підприємства можуть оперативно налаштовувати комерційні пропозиції й оптимізувати ланцюги постачання, покращуючи як внутрішні процеси, так і загальну конкурентоспроможність рітейлу [7]. Попри значний потенціал цифрової трансформації рітейлу, процес впровадження інноваційних технологій стикається з низкою бар’єрів, які уповільнюють темпи модернізації торговельної галузі. Такі перешкоди мають економічний, технологічний і соціально-інституційний характер, що вимагає комплексного підходу до їх подолання. Економічні труднощі, зокрема висока вартість цифрових рішень та обмежений доступ до фінансування, ускладнюють можливості малих і середніх підприємств впроваджувати нові технології, тоді як технологічні бар’єри, пов’язані з застарілою інфраструктурою, сповільнюють інтеграцію автоматизованих систем управління та платформених рішень. Кадровий дефіцит, що виявляється у нестачі спеціалістів із цифрових технологій, обмежує ефективність використання цифрових інструментів, а кібербезпекові ризики підвищують рівень загроз для фінансових операцій та збереження персональних даних. Крім того, цифрова трансформація рітейлу в Україні відбувається в умовах складної логістичної ситуації, що виникла через руйнування транспортної інфраструктури та перебої у Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 576 постачанні товарів. Недостатня нормативна підтримка цифрової економіки та певний рівень суспільної недовіри до електронних сервісів також ускладнюють адаптацію бізнесу до цифрових реалій. Систематизацію ключових бар’єрів, що стримують цифровізацію рітейлу, представлено у таблиці. Таблиця 5 Основні бар’єри впровадження цифрових технологій у рітейлі Категорія бар’єрів Опис проблеми Наслідки для рітейлу Економічні Висока вартість впровадження цифрових рішень, обмежений доступ до фінансування, нестабільність валютного курсу та інфляційні ризики. Зменшення можливостей малого та середнього бізнесу інвестувати у цифровізацію, гальмування інноваційного розвитку ринку. Технологічні Недостатня цифрова інфраструктура, застарілі ІТ-системи, низький рівень автоматизації бізнес-процесів. Уповільнення процесу інтеграції цифрових платформ, обмежені можливості використання великих даних, зниження ефективності торговельних процесів. Кадрові Дефіцит кваліфікованих фахівців у сфері цифрових технологій, недостатній рівень цифрової грамотності персоналу. Високі витрати на навчання та адаптацію працівників, складність управління цифровими системами, низький рівень ефективності використання технологій. Кібербезпекові Зростання загроз кібератак, недостатній рівень захисту персональних даних та електронних платежів. Підвищений ризик фінансових втрат, втрата довіри з боку споживачів, обмеження можливостей розвитку цифрових каналів продажу. Логістичні Руйнування логістичної інфраструктури через воєнні дії, перебої у постачанні, обмеженість цифрового контролю за ланцюгами поставок. Підвищення витрат на транспортування, нестабільність у постачанні товарів, зниження рівня обслуговування споживачів. Регуляторні Наявність прогалин у правовому регулюванні цифрової торгівлі, складні бюрократичні процедури, недостатня інтеграція національного законодавства з європейськими нормами. Уповільнення процесу цифровізації, правова невизначеність для підприємств, труднощі у міжнародній співпраці. Соціальні Спротив традиційного бізнесу цифровим змінам, недовіра частини населення до онлайн-торгівлі та цифрових платежів. Затримка впровадження нових бізнес-моделей, обмежений попит на цифрові послуги, низька швидкість переходу до омніканального рітейлу. Сформовано автором за [6-14]. Систематизація основних бар’єри впровадження цифрових технологій у рітейлі демонструє, що цифровізація галузі є комплексним процесом, який вимагає як фінансових інвестицій так і зміни регуляторного середовища, кадрового забезпечення та суспільного сприйняття цифрових інновацій. У сучасних умовах, коли цифровізація стає конкурентною перевагою і необхідною передумовою для стійкого функціонування бізнесу, державне регулювання та інвестиції у розвиток Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 577 цифрової екосистеми відіграють ключову роль у забезпеченні доступу підприємств до технологічних рішень, зниженні бар’єрів для цифрової трансформації та підтримці малого та середнього бізнесу в цьому процесі. В Україні державна політика цифрової трансформації визначається низкою стратегічних документів, які передбачають створення сприятливого середовища для цифрової економіки. Програми цифровізації рітейлу включають розширення доступу до широкосмугового інтернету, стимулювання використання безготівкових розрахунків, підтримку електронної комерції та розвиток національних цифрових платформ для торгівлі. Зокрема, важливими аспектами державної політики є впровадження податкових стимулів для підприємств, що здійснюють цифрову модернізацію, розширення програм фінансової підтримки та сприяння адаптації українського законодавства до європейських стандартів цифрової торгівлі [15]. Державна політика цифрової трансформації в Україні формується на основі низки стратегічних і нормативно-правових документів, які визначають цілі, інструменти та інституційні механізми розвитку цифрової економіки, зокрема у сфері роздрібної торгівлі. Базовим рамковим документом у цій сфері є Стратегія цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року, яка окреслює цифровізацію як ключовий чинник структурної модернізації економіки. У межах цієї стратегії акцент зроблено на розвитку цифрових бізнес-моделей, комерціалізації інновацій, цифрових платформ і використанні даних як економічного ресурсу, що безпосередньо створює концептуальні передумови для трансформації рітейлу в напрямі платформенних та омніканальних моделей. Нормативну основу стимулювання цифрової економіки формує Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який визначає правові механізми підтримки цифрових видів діяльності, інноваційних компаній і технологічних рішень. Хоча закон орієнтований насамперед на ІТ-сектор, його положення щодо цифрових сервісів, інноваційної інфраструктури та інвестиційного стимулювання мають опосередкований вплив і на розвиток цифрового рітейлу, зокрема в частині впровадження автоматизованих систем управління, аналітики даних і цифрових платформ. Важливе значення для цифровізації роздрібної торгівлі має Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва на період до 2027 року, яка розглядає цифрову трансформацію як інструмент підвищення конкурентоспроможності МСП. У документі цифрові технології визначаються як засіб розширення доступу підприємств до ринків збуту, розвитку електронної комерції, спрощення фінансових операцій і зниження адміністративних бар’єрів. З огляду на те, що значна частина рітейлу в Україні функціонує саме у сегменті МСП, положення цієї стратегії формують організаційні передумови цифрової модернізації торговельних підприємств. Інфраструктурну основу цифровізації економіки, у тому числі рітейлу, закладає Стратегія розвитку електронних комунікацій України до 2030 року, яка спрямована на розширення доступу до широкосмугового інтернету та розвиток цифрових мереж. Для роздрібної торгівлі цей документ має принципове значення, оскільки доступність і якість цифрової інфраструктури є базовою умовою функціонування електронної комерції, цифрових платіжних сервісів, систем управління ланцюгами постачання та клієнтських онлайн-сервісів. Фінансово-технологічний вимір цифровізації рітейлу відображено в Законі України «Про платіжні послуги» та супровідних регуляторних актах Національного банку України, які імплементують європейські підходи до розвитку безготівкових розрахунків і фінтех-сервісів і створюють інституційні умови для поширення цифрових платежів, інтеграції платіжних сервісів у торговельні платформи та розвитку омніканальних моделей взаємодії зі споживачами. Державна підтримка цифровізації рітейлу та розвиток цифрової інфраструктури є важливими факторами модернізації економіки України. Комплексні заходи, що включають нормативно-правову підтримку, інвестиції у технологічну інфраструктуру, фінансові стимули для підприємств та заходи з посилення кібербезпеки, створюють основу для успішної цифрової трансформації рітейлу, що Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 578 сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українського бізнесу та інтеграції країни у світову цифрову економіку. Цифрова трансформація рітейлу відкриває перед українськими підприємствами широкі можливості для інтеграції у світові ринки та розвитку цифрових торговельних екосистем. В умовах глобалізації цифрових технологій рітейлери, що активно впроваджують інноваційні рішення, отримують доступ до міжнародних споживачів, нових форматів комерційної діяльності та сучасних моделей бізнес-операцій. Одним із ключових напрямів розширення цифрових торговельних екосистем є інтеграція українських підприємств у міжнародні маркетплейси. Глобальні платформи електронної комерції, такі як Amazon, eBay, Alibaba та Etsy, дозволяють українському бізнесу розширювати ринки збуту та залучати нових клієнтів, не залежачи від фізичних кордонів, створюючи можливості для зростання малого та середнього бізнесу, сприяє розвитку експорту та посилює конкурентні позиції українських виробників на міжнародному рівні [16]. Перспективи цифрової інтеграції також пов’язані із розвитком національних цифрових торговельних платформ. В Україні спостерігається активне зростання локальних маркетплейсів та онлайн-платформ, що спеціалізуються на електронній комерції, які можуть стати інструментом для підтримки вітчизняних виробників та стимулювання внутрішнього попиту. Створення таких екосистем сприятиме зміцненню економічної стійкості країни, розвитку технологічних стартапів та покращенню доступу споживачів до широкого спектра товарів і послуг [17]. Окремої уваги потребує перспектива розвитку кроскордонної електронної комерції, яка передбачає спрощення логістичних процедур, прискорення митного оформлення, автоматизацію транскордонних платежів та впровадження технологій електронного документообігу [18]. Успішна інтеграція України у глобальні ланцюги постачання дозволить національному бізнесу ефективніше використовувати можливості міжнародних ринків та залучати нових партнерів. Розширення цифрових торговельних екосистем та інтеграція у світові ринки є стратегічно важливими для українського рітейлу. В умовах війни та глобальної трансформації економіки цифровізація виступає інструментом адаптації до викликів і можливістю для прискореного розвитку національного бізнесу, підвищення його конкурентоспроможності та закріплення України як повноправного учасника світового цифрового ринку. Висновки Дослідження інституційних передумов цифровізації роздрібної торгівлі в Україні дозволяє зробити кілька важливих висновків. Встановлено, що успішна цифрова трансформація рітейлу неможлива без належного інституційного та організаційного підґрунтя. Державне регулювання, нормативно-правова база та стандарти формують рамкові умови, в яких відбувається цифрова модернізація бізнесу. Гармонізація українського законодавства з європейськими стандартами цифрової економіки, зокрема з вимогами Цифрового ринку ЄС, створює передумови для інтеграції вітчизняного ринку у глобальні цифрові системи. Виявлено, що цифровізація рітейлу передбачає глибоку структурну перебудову бізнесмоделей, яка включає перехід від традиційного до платформенного рітейлу, запровадження омніканальних стратегій, автоматизацію процесів управління, розвиток безконтактних форматів покупок та трансформацію ролі фізичних магазинів. Інтеграція цифрових платформ, ERPта CRMсистем, штучного інтелекту та аналітики великих даних стає визначальним чинником конкурентоспроможності торговельних підприємств. Систематизовано основні бар'єри впровадження цифрових технологій у рітейлі, які охоплюють економічні, технологічні, кадрові, кібербезпекові, логістичні, регуляторні та соціальні перешкоди. В умовах воєнного стану ці бар'єри набувають особливої гостроти, що вимагає комплексного підходу Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 579 до їх подолання через державну підтримку, інвестиції у цифрову інфраструктуру та розвиток кадрового потенціалу. Проаналізовано державну політику цифрової трансформації, яка базується на Стратегії цифрового розвитку до 2030 року, Законі про стимулювання цифрової економіки, Стратегії розвитку МСП та інших документах, що створюють правове, фінансове та інфраструктурне забезпечення цифровізації рітейлу. Перспективними напрямками розвитку цифровізації роздрібної торгівлі в Україні є інтеграція у світові цифрові екосистеми через міжнародні маркетплейси, створення національних торговельних платформ, розвиток кроскордонної електронної комерції, посилення кібербезпеки, впровадження фінансових стимулів для МСП та подальша адаптація законодавства до європейських норм, що забезпечить експансію вітчизняного бізнесу на глобальні ринки та посилення економічної стійкості країни. Список джерел 1. Молдавчук, О. В. (2025). Інтеграція України в єдиний цифровий ринок ЄС: перспективи та необхідні структурні трансформації. https://isg-konf.com/wpcontent/uploads/2025/07/CURRENT-THEORIES-OF-THE-DEVELOPMENT-OFSCIENTIFIC-INVENTIONS-AND-RESEARCH.pdf#page=33 2. Подра, О. П., & Рогожинська, А. В. (2023). Особливості розвитку електронного бізнесу в умовах становлення цифрової економіки. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку, 224-235. https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2023/sep/31280/menedzhment-228239.pdf 3. Безрук, Д. І. (2024). Удосконалення бізнес-процесів підприємства в умовах діджиталізації економіки (Doctoral dissertation, ПУЕТ). http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/14156 4. Маслак, О., Гришко, Н., Яковенко, Я., Шара, В., & Матвієць, В. (2022). Трансформація бізнес-моделей у парадигмі посткризового відновлення економіки. Вісник Національного технічного університету" Харківський політехнічний інститут"(економічні науки), (2), 11-16. http://es.khpi.edu.ua/article/download/262380/258840 5. Шимко, О. В. (2022). Омніканальність як маркетинговий інструмент забезпечення конкурентоспроможності торговельних підприємств. http://library.megu.edu.ua:8180/jspui/bitstream/123456789/5709/1/2022-business-inform2022-1_0-pages-462_468.pdf 6. Радзіховська, Ю., & Вознюк, А. (2025). Інноваційні інструменти онлайн рітейлу в умовах цифрової трансформації економіки. Економіка та суспільство, (71). https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/download/5639/5579 7. Сопільник, Л. І., Клювак, А. В., Сьомкін, О. В., Сапек, А. Я., Петрик, С. В., & Ковтун, Б. Е. (2024). Інноваційні стратегії розвитку рітейлу в контексті соціально-економічних трансформацій цифрової економіки. Академічні візії, (37). https://academyvision.org/index.php/av/article/download/1791/1660 8. Кобилінський, О., & Літвінова, В. (2025). Системи управління ланцюгами постачання в ритейлі: сучасні підходи та інструменти. Економіка та суспільство, (74). https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/download/6080/6019 9. Печенко, Р. О. (2025). Вплив цифрових платіжних технологій на роздрібний бізнес. Підприємництво та інновації, (35), 73-78. http://eijournal.in.ua/index.php/journal/article/download/784/760 Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 46/2025 580 10. Чаплінський, Ю. Б., & Нікульча, В. А. (2020). Маркетингові рішення підприємств роздрібної торгівлі у процесі мотиваційної взаємодії зі споживачами. http://rps.chteiknteu.cv.ua:8585/jspui/bitstream/123456789/526/1/Chaplinskyi%2C%20III%2C%202020.pdf 11. Бурліцька, О. П. (2023, October). Ціноутворення в ритейлі. In The 2 nd International scientific and practical conference “Modern research in science and education”(October 1214, 2023) BoScience Publisher, Chicago, USA. 2023. 498 p. (p. 436). 12. Чміль, Г. Л. (2020). Передумови розвитку цифрової трансформації мікроекономічних систем ритейлу. ВІСНИК, 348. https://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekonnew/2020/VKNU-ES-2020N4T3(284).pdf#page=48 13. Bollweg, L., Lackes, R., Siepermann, M., & Weber, P. (2020). Drivers and barriers of the digitalization of local owner operated retail outlets. Journal of Small Business & Entrepreneurship, 32(2), 173-201. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/08276331.2019.1616256 14. Pascucci, F., Savelli, E., & Gistri, G. (2023). How digital technologies reshape marketing: evidence from a qualitative investigation. Italian Journal of Marketing, 2023(1), 27-58. https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s43039-023-00063-6.pdf 15. Купріянова, А. (2025). ПОДАТКОВА СИСТЕМА КРАЇН ЄС ТА ЇЇ РОЛЬ У ДОСЯГНЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ. Research in Science, Technology and Economics: Collection of Scientific Papers with, 27. https://isuconference.com/wpcontent/uploads/2025/05/Luxembourg_Luxembourg_28.05.25.pdf#page=28 16. Жалдак, Г. П., & Гудзовська, С. О. (2025). Перспективи міжнародних маркетплейсів для українського бізнесу. БІЗНЕС, ІННОВАЦІЇ, МЕНЕДЖМЕНТ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ, 167-168. https://confmanagementproc.kpi.ua/article/download/329155/318801 17. Клещенко, К. О., & Гордєєва, Т. Ф. Використання потенціалу міжнародних маркетплейсів у економічному відродженні України. Відповідальна за випуск ОВ Піскунова, 482. https://ir.kneu.edu.ua/bitstreams/621e8688-0aa1-4a7d-893bda4f7349d029/download#page=482 18. Chen, S. H., Xiao, H., Huang, W. D., & He, W. (2022). Cooperation of Cross-border Ecommerce: A reputation and trust perspective. Journal of Global Information Technology Management, 25(1), 7-25. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/1097198X.2021.2022396