ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СУЧАСНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ РІТЕЙЛУ

Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 44/2025 675 https://doi.org/10.5281/zenodo.18002603 Шевчук Л. Т. доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, канцлер ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» https://orcid.org/0000-0003-3715-2916 Сопільник Л. І. доктор юридичних наук, доктор технічних наук, професор, професор кафедри адміністративного права та процесу, фінансового і інформаційного права, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» https://orcid.org/0000-0001-6581-7255 Семчук Ж. В. доктор економічних наук, професор, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» https://orcid.org/0000-0002-7030-9877 Семчук Ю. І. кандидат юридичних наук, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2829-0834 Садонцев Д. І. ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» https://orcid.org/0009-0000-6967-1513 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СУЧАСНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ РІТЕЙЛУ JEL Classification: L81 SECTION “ECONOMICS”: Економіка Анотація. У статті узагальнено теоретико-методологічні засади дослідження цифрових технологій у сучасній організації рітейлу з акцентом на їх системний та економіко-організаційний характер. Цифрові технології розглядаються як елемент цифрової трансформації, що зумовлює зміну способів координації процесів, структури управлінських рішень і конфігурації внутрішніх та міжорганізаційних зв’язків. Уточнено економічну сутність цифровізації рітейлу через призму перерозподілу функцій між людиною та алгоритмічними системами, зниження трансакційних витрат і зростання ролі цифрової інфраструктури в забезпеченні стабільності операцій. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади аналізу цифрових технологій на основі поєднання системного, інституційного та еволюційного підходів. Показано, що організація рітейлу в умовах цифровізації набуває рис складної відкритої системи, у межах якої цифрові рішення виконують функцію інтеграційного механізму між операційними, інформаційними та управлінськими підсистемами. Окреслено роль цифрової екосистеми рітейлу як середовища взаємодії платформ, організаційних практик і регуляторних обмежень. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 44/2025 676 Проаналізовано методологічні проблеми дослідження цифрових технологій, пов’язані з обмеженістю емпіричних даних і наявністю неспостережуваних процесів, що проявляються через зміну управлінських практик і організаційної культури. Узагальнено, що розвиток методології дослідження цифрових технологій у рітейлі потребує переходу від статичних оцінок рівня цифровізації до аналізу динамічних організаційних конфігурацій. Результати можуть бути використані для вдосконалення методології оцінювання цифровізації та розвитку наукових підходів до аналізу сучасної організації рітейлу. Ключові слова: цифрова трансформація; теоретико-методологічні засади; цифрові технології; організація рітейлу; економіко-організаційний механізм; цифрова інфраструктура; цифрова екосистема рітейлу; неспостережувані процеси; методологія оцінювання цифровізації. Abstract. The article summarizes the theoretical and methodological foundations for studying digital technologies in the modern organization of retail, emphasizing their systemic and economic-organizational nature. Digital technologies are considered as a component of digital transformation that reshapes process coordination, managerial decision structures, and configurations of internal and inter-organizational relations. The economic essence of retail digitalization is clarified through the redistribution of functions between human actors and algorithmic systems, reduction of transaction costs, and increasing importance of digital infrastructure in ensuring operational stability. The theoretical and methodological framework is substantiated through the integration of systemic, institutional, and evolutionary approaches. It is shown that retail organization under digitalization conditions evolves into a complex open system in which digital solutions serve as an integration mechanism connecting operational, informational, and managerial subsystems. The role of the digital retail ecosystem is outlined as an environment of interaction among platforms, organizational practices, and regulatory constraints. Methodological challenges related to limited empirical data and the presence of unobservable processes manifested in changes in managerial practices and organizational culture are analyzed. It is summarized that further development of research methodology requires a shift from static assessments of digitalization levels to the analysis of dynamic organizational configurations. The results may contribute to the improvement of methodologies for assessing digitalization and to the advancement of theoretical research on modern retail organization. Keywords: digital transformation; theoretical and methodological foundations; digital technologies; retail organization; economic and organizational mechanism; digital infrastructure; digital retail ecosystem; unobservable processes; digitalization assessment methodology. Вступ Сучасна організація рітейлу функціонує в умовах зростаючої складності економічних зв’язків, високої динаміки попиту та посилення інформаційної насиченості управлінських процесів. У цих умовах цифрові технології набувають значення базового інструменту координації операцій, прийняття рішень і забезпечення узгодженості між внутрішніми підсистемами організації та зовнішнім середовищем. Їх застосування зумовлює зміни в структурі бізнес-процесів, організаційних моделях і механізмах економічної взаємодії в рітейлі. Актуальність дослідження визначається необхідністю теоретичного осмислення ролі цифрових технологій у формуванні сучасної організації рітейлу. Практика цифровізації торговельних підприємств демонструє неоднорідність результатів, що пояснюється відмінностями в Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 44/2025 677 організаційних умовах, рівні управлінської зрілості та інституційному контексті. Така ситуація актуалізує потребу у формуванні теоретико-методологічних засад, здатних пояснити механізми впливу цифрових технологій на організаційну структуру, економічні результати та довгострокову стійкість рітейлу. У наукових працях Atieh A. A., Abu Hussein A., Al-Jaghoub S., Alheet A. F. і Attiany M., Братащука Б. М. і Федоренка О. С., Ivanova D. і Dolgui A., Гаврана В., Грибика І. і Комара Ю., Kretschmer T., Leiponen A., Schilling M. і Vasudeva G., Шимановської-Діанич Л. М. і Лозової О. В., Soto-Acosta P., Schilirò D., Shehynskyi I. і Marynchuk S., Шуршиної О. В. і Петька С. М., Іоніна Є. Є., Присіча А. В. та ін. досліджуються теоретичні та прикладні аспекти цифрової трансформації організацій і рітейлу, зокрема системний та інституційний характер впливу цифрових технологій на координацію операційних, логістичних, інформаційних і управлінських підсистем, трансформацію бізнес-процесів та організаційних моделей, формування цифрових екосистем, зміну управлінських практик і методологічні підходи до оцінювання динамічних і неспостережуваних ефектів цифровізації. Аналіз наукових досліджень свідчить про переважання прикладних підходів, зосереджених на окремих цифрових інструментах або технологічних рішеннях. Водночас обмежено представлені роботи, у яких цифрові технології розглядаються як елемент цілісної організаційно-економічної системи рітейлу та як об’єкт комплексного методологічного аналізу. Такий стан досліджень зумовлює необхідність узагальнення й систематизації теоретичних підходів і методів вивчення цифрових технологій у рітейлі. Метою статті є обґрунтування теоретико-методологічних засад дослідження цифрових технологій у сучасній організації рітейлу. Досягнення мети передбачає аналіз теоретичних підходів до вивчення цифрових технологій, уточнення їх економічної сутності, визначення методологічних інструментів дослідження та узагальнення напрямів подальшого розвитку наукового аналізу в цій сфері. Результати Дослідження цифрових технологій у сучасній організації рітейлу ґрунтується на поєднанні кількох теоретичних підходів, кожен з яких фіксує окремий вимір трансформаційних процесів. Системний підхід розглядає рітейл як відкриту організаційно-економічну систему, у межах якої цифрові технології виконують функцію інтеграційного механізму між потоками товарів, фінансів, інформації та управлінських рішень [1]. У цій логіці об’єкт аналізу зосереджується на конфігураціях зв’язків між елементами системи та їхній динаміці, що дозволяє розглядати цифрові технології в контексті цілісної організаційно-економічної взаємодії. Інституційний підхід акцентує увагу на правилах, нормах і обмеженнях, що визначають умови впровадження та використання цифрових технологій у рітейлі. Цифрові рішення аналізуються як інструменти зміни інституційних механізмів координації, зокрема контрактних відносин, стандартів обміну даними та регуляторних вимог [2]. У цьому контексті організація рітейлу постає як результат взаємодії технологічних можливостей і інституційного середовища, що зумовлює асиметрію темпів цифровізації між різними сегментами ринку. Еволюційний підхід дозволяє розглядати цифрові технології як фактор довгострокових змін організаційних форм рітейлу. Технологічні нововведення інтерпретуються як джерело варіацій, тоді як ринковий відбір і управлінські практики визначають траєкторії їх закріплення. У межах цього підходу особливого значення набуває аналіз кумулятивних ефектів, організаційного навчання та залежності від попереднього розвитку, що пояснює стійкість або інерційність організаційних моделей рітейлу в умовах цифрових змін. Економічна сутність цифрових технологій у сучасній організації рітейлу полягає у зміні способів координації ресурсів, процесів і рішень усередині підприємства та між пов’язаними з ним суб’єктами. Цифрові технології функціонують як інфраструктурний компонент, що забезпечує Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 44/2025 678 безперервний обіг даних між операційним, тактичним і стратегічним рівнями управління [3]. У такій конфігурації інформація перетворюється на економічний ресурс, який впливає на продуктивність, структуру витрат і швидкість реакції організації на зміни попиту. На організаційному рівні цифрові технології змінюють логіку побудови бізнес-процесів, замінюючи послідовні процедури паралельними та алгоритмізованими контурами. Планування асортименту, управління запасами, ціноутворення та логістика інтегруються в єдиний контур прийняття рішень, у межах якого економічні показники формуються в режимі постійного коригування. Така інтеграція сприяє зниженню трансакційних витрат, пов’язаних з узгодженням управлінських дій, і зменшує вплив індивідуальних управлінських евристик на результати діяльності [4]. На міжорганізаційному рівні цифрові технології впливають на характер взаємодії рітейлу з постачальниками, споживачами та сервісними провайдерами. Платформні рішення змінюють розподіл функцій і відповідальності в ланцюгах створення вартості, переносячи акцент із контролю фізичних потоків на управління інформаційними сигналами. У результаті економічні межі організації рітейлу стають більш проникними, а її ефективність дедалі більше залежить від якості інтеграції в цифрові екосистеми. Методологічне дослідження цифрових технологій у рітейлі потребує поєднання підходів, здатних фіксувати як структурні характеристики організації, так і динаміку змін, зумовлених упровадженням цифрових рішень. Базовою виступає системно-структурна методологія, у межах якої рітейл розглядається як сукупність взаємопов’язаних підсистем – операційної, логістичної, інформаційної та управлінської [5, 6]. Цифрові технології аналізуються з позицій їхнього впливу на параметри зв’язків між підсистемами, що дозволяє зосередити увагу на системних ефектах функціонування організації. Процесний підхід дозволяє досліджувати цифрові технології як чинник трансформації бізнеспроцесів у часовому вимірі. Об’єктом аналізу стають зміни у тривалості операцій, кількості управлінських ітерацій, точності планування та стабільності результатів [7]. Така методологія дає змогу фіксувати динамічні ефекти цифровізації, включно зі скороченням часових лагів між сигналами попиту й управлінськими рішеннями. Водночас процесний аналіз потребує доповнення індикаторами, що відображають якість координації та адаптивність системи. Окреме місце посідає методологія оцінювання цифрової зрілості рітейлу, яка спрямована на ідентифікацію стадій упровадження цифрових технологій і рівня їх інтеграції в управлінські контури. Оцінювання базується на поєднанні кількісних показників використання цифрових інструментів і якісного аналізу організаційних практик. Обмеженням таких методик залишається складність вимірювання неспостережуваних процесів, зокрема змін управлінської культури та неформальних механізмів ухвалення рішень [8]. Поширення цифрових технологій зумовлює трансформацію організаційних моделей рітейлу, змінюючи принципи побудови управлінських структур, розподілу функцій і координації діяльності. Традиційні ієрархічні моделі, орієнтовані на централізоване планування та послідовне виконання операцій, поступово заміщуються гібридними конфігураціями, у яких поєднуються централізовані аналітичні контури та децентралізовані операційні підрозділи. Цифрові технології забезпечують технічну можливість такої перебудови через уніфікацію даних і стандартизацію управлінських інтерфейсів. Організаційна структура рітейлу за умов цифровізації набуває мережевого характеру. Функціональні підрозділи (закупівлі, логістика, маркетинг, управління асортиментом) інтегруються через спільні інформаційні платформи, що зменшує потребу в багаторівневому погодженні рішень. Управлінський центр концентрується на формуванні правил і параметрів функціонування системи, тоді як оперативні рішення дедалі частіше приймаються на основі алгоритмів і локальних даних [9]. Цифрові технології впливають і на трансформацію ролей персоналу в організації рітейлу. Зростає частка аналітичних, координуючих і контролюючих функцій, тоді як рутинні операції Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 44/2025 679 автоматизуються або стандартизуються. Така трансформація зумовлює зміну вимог до компетенцій персоналу та підвищує значущість міжфункціональної взаємодії в організації. Водночас виникають нові зони організаційної напруги, пов’язані з перерозподілом відповідальності між людиною та алгоритмічними системами. Дослідження цифрових технологій у рітейлі стикається з низкою аналітичних обмежень, зумовлених складністю об’єкта, динамічним характером змін і наявністю значної частки неспостережуваних процесів. Значна кількість цифрових ефектів проявляється опосередковано через зміну управлінських практик, організаційної культури та поведінкових моделей персоналу і споживачів, що ускладнює їх формалізацію та кількісне вимірювання. У результаті традиційні економічні показники не завжди відображають реальний вплив цифрових технологій на ефективність організації рітейлу [10]. Суттєвим обмеженням залишається фрагментарність емпіричних даних. Інформація про рівень цифровізації, ступінь інтеграції технологій і параметри внутрішніх процесів часто має закритий характер або подається у формі агрегованих індикаторів, що ускладнює порівняльний аналіз [11]. Додаткову складність створює швидка еволюція технологічних рішень, унаслідок чого методики оцінювання втрачають актуальність швидше, ніж формується стабільна емпірична база. Методологічні обмеження пов’язані й з домінуванням статичних підходів, які фіксують стан цифровізації в певний момент часу, але недостатньо відображають процеси накопичення ефектів і структурної перебудови організацій. Усвідомлення таких обмежень актуалізує розвиток динамічних методів аналізу, орієнтованих на врахування часових лагів, нелінійності змін і залежності результатів від попередніх траєкторій розвитку. Напрями подальшого розвитку методології дослідження цифрових технологій у рітейлі пов’язані з інтеграцією кількісних і якісних методів, розширенням інструментарію аналізу неспостережуваних процесів і побудовою моделей, орієнтованих на оцінювання системних ефектів цифровізації. Висновки У статті систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження цифрових технологій у сучасній організації рітейлу та показано, що їхній вплив виходить за межі інструментальної автоматизації окремих операцій. Цифрові технології функціонують як структуроутворювальний чинник, що змінює способи координації ресурсів, характер управлінських рішень і конфігурацію організаційних зв’язків у межах рітейлу. Установлено, що адекватний аналіз цифрових технологій потребує поєднання системного, інституційного та еволюційного підходів, оскільки жоден із них окремо не дозволяє повною мірою відобразити багатовимірність цифрових трансформацій. Економічна сутність цифрових технологій у рітейлі проявляється через зниження трансакційних витрат, зміну меж організації та зростання ролі даних як ресурсу управління, що зумовлює перегляд традиційних уявлень про ефективність і масштаб діяльності торговельних підприємств. Доведено, що методологія дослідження цифрових технологій у рітейлі має охоплювати як показники рівня цифровізації, так і динамічні процеси організаційних змін, зокрема накопичення ефектів, часові лаги та залежність результатів від попередніх траєкторій розвитку. Особливе значення мають неспостережувані процеси, пов’язані зі змінами управлінських практик і внутрішньої логіки прийняття рішень, які істотно впливають на результати цифрових перетворень. Узагальнено, що трансформація організаційних моделей рітейлу під впливом цифрових технологій характеризується переходом до мережевих і гібридних структур, скороченням управлінських рівнів і посиленням ролі алгоритмічних контурів управління. Водночас аналітичні обмеження, пов’язані з фрагментарністю даних і швидкою еволюцією технологій, зумовлюють потребу в розвитку комплексних методологічних підходів. Подальші дослідження доцільно Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Випуск 44/2025 680 спрямувати на поглиблення інструментів оцінювання системних і довгострокових ефектів цифрових технологій у рітейлі. Список використаної літератури 1. Schilirò, D. (2024). Digital transformation and its impact on organizations. International Journal of Business and Management, 19(6), 71–87. https://doi.org/10.5539/ijbm.v19n6p71 2. Чміль, Г. Л. (2021). Адаптивна поведінка суб’єктів споживчого ринку в умовах цифрової трансформації економіки: теорія, методологія та практика. https://repo.btu.kharkiv.ua/server/api/core/bitstreams/8e111847-e238-4b99-a2d840a0f9999c3d/content 3. Шуршина, О. В., & Петько, С. М. (2023). Цифрові платформи в системі глобальної торгівлі. Theoretical Aspects of Education Development, 24–27. https://books.google.com/books?id=xcGpEAAAQBAJ 4. Rai, A., Patnayakuni, R., & Seth, N. (2006). Firm performance impacts of digitally enabled supply chain integration capabilities. MIS quarterly, 225-246. https://www.researchgate.net/profile/RaviPatnayakuni/publication/220259964_Firm_Performance_Impacts_of_Digitally_Enabled_Su pply_Chain_Integration_Capabilities/links/583b080d08ae3d91724129b9/Firm-PerformanceImpacts-of-Digitally-Enabled-Supply-Chain-IntegrationCapabilities.pdf?_sg%5B0%5D=started_experiment_milestone&origin=journalDetail&_rtd =e30%3D 5. Ivanov, D., & Dolgui, A. (2023). A digital supply chain twin for managing the disruption risks and resilience in the era of Industry 4.0. Transportation Research Part E: Logistics and Transportation Review, 170, 102990. https://doi.org/10.1016/j.tre.2022.102990 6. Kretschmer, T., Leiponen, A., Schilling, M., & Vasudeva, G. (2023). Platform ecosystems as meta-organizations: Implications for organizational design. Strategic Management Journal, 44(8), 1894–1922. https://doi.org/10.1002/smj.3526 7. Soto-Acosta, P. (2024). Digital transformation, organizational resilience and firm performance. Journal of Business Research, 172, 114363. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2023.114363 8. Шимановська-Діанич, Л. М., & Лозова, О. В. (2024). Вплив цифрової зрілості на трансформацію бізнес-процесів підприємств в умовах змін економіки України. Економіка: реалії часу. Науковий журнал, 2(72), 74–85. https://economics.net.ua/files/archive/2024/No2/74.pdf 9. Паливода, О. М. (2014). Феномен мережевої структури підприємств: історичні та економічні передумови. Економічний аналіз, (17,№ 2), 89-94. http://www.irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_ FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ecan_2014_17(2)__15.pdf 10. Shehynskyi, I., & Marynchuk, S. (2024). Роль цифрових технологій у стимулюванні економічного зростання в Україні: тенденції, виклики та можливості. Формування ринкової економіки в Україні, (51). http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/economics/article/download/4434/4877 11. Мельник, Л., Карінцева, О., Калініченко, Л., Харченко, М., & Тарасенко, С. (2024). Цифрова трансформація бізнес-процесів в Україні: кращі практики вітчизняного бізнесу та сучасні виклики. Mechanism of an economic regulation, (2 (104)), 54-60. http://mer-journal.sumy.ua/index.php/journal/article/download/604/556