Female Identity in the Context of Colonial History: A Comparative Analysis of Female Characters in the Works of Leslie Marmon Silko and Louise Erdrich

2025 4th International Conference Humanitarian Discourse on Urgent Problems of Society Development in the 21st Century: History, Modernity and Future, Warsaw, Poland 1 Female Identity in the Context of Colonial History: A Comparative Analysis of Female Characters in the Works of Leslie Marmon Silko and Louise Erdrich Dariia Marchenko1 1 Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Kyiv (Ukraine). Master’s Student, Faculty of Humanities and Social Sciences. ARTICLE INFO ABSTRACT Received: 3 October 2025 Revised: 15 October 2025 Accepted: 20 October 2025 Published online: 1 November 2025 Copyright © 2025 by author DOI: 10.5281/ zenodo.18044834 The study analyzed the characteristic features of the representation of female identity in the prose of Leslie Marmon Silko and Louise Erdrich, situated within the context of colonial history and postcolonial discourse among the indigenous peoples of North America. It was determined that the works of Leslie Marmon Silko form a model of female subjectivity, which comprises a combination of mytho-ritual heritage, oral tradition, and an ecologically oriented system of values. It was established that the prose of Louise Erdrich creates an alternative model of female identity, which is defined as a hybrid or "borderline" subjectivity, where female characters implement a mediating cultural function, contributing to the adaptation of hereditary knowledge and practices to modern socio-historical processes. It is found that in the prose of Leslie Marmon Silko and Louise Erdrich, female characters play a decisive role in maintaining cultural continuity, promoting the cultural resilience of communities and recreating the identification patterns of indigenous communities. Key words: female identity, character, colonial history, cultural resilience Citation in APA style Marchenko, D. (2025). Female Identity in the Context of Colonial History: A Comparative Analysis of Female Characters in the Works of Leslie Marmon Silko and Louise Erdrich. In 2025 4th International Conference Humanitarian Discourse on Urgent Problems of Society Development in the 21st Century: History, Modernity and Future (No. 42la3), Warsaw, Poland. East European Association of Scientists. https://doi.org/10.5281/zenodo.18044834 Language Acquisition Conference Section (October 30–31, 2025) Article No. 42la3 2 Жіноча ідентичність у контексті колоніальної історії: порівняний аналіз жіночих персонажів у творах Леслі Мармон Силко та Луїз Ердрич Дарія Марченко1 1 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Київ (Україна). Студентка (магістрант) факультету гуманітарних та соціальних наук. СТАТТЯ АНОТАЦІЯ отримана: 3 жовтня 2025 р. переглянута: 15 жовтня 2025 р. прийнята: 20 жовтня 2025 р. опублікована онлайн: 1 листопада 2025 р. Авторське право © 2025 автора DOI: 10.5281/ zenodo.18044834 У дослідженні було здійснено аналіз характерних ознак представлення жіночої ідентичності в прозі Леслі Мармон Силко та Луїз Ердрич у контексті колоніальної історії та постколоніального дискурсу корінних народів Північної Америки. Визначено, що художні твори Леслі Мармон Силко формують модель жіночої суб’єктності, яка полягає на поєднанні міфоритуальної спадщини, усної традиції та екологічно орієнтованої системи цінностей. Встановлено, що проза Луїзи Ердрич створює альтернативну модель жіночої ідентичності, яка визначена як гібридна або «погранична» суб’єктність, де жіночі персонажі реалізують медіативну культурну функцію, сприяючи адаптації спадкових знань і практик до сучасних соціальноісторичних процесів. Зʼясовано, що в прозі Леслі Мармон Силко та Луїз Ердрич жіночі персонажі відіграють визначальну роль у підтриманні культурної неперервності, протегуючи культурній стійкості спільнот та відтворенню ідентифікаційних патернів корінних спільнот. Ключові слова: жіноча ідентичність, персонаж, колоніальна історія, культурна стійкість Цитування: Марченко Д. Жіноча ідентичність у контексті колоніальної історії: порівняний аналіз жіночих персонажів у творах Леслі Мармон Силко та Луїз Ердрич. Humanitarian Discourse on Urgent Problems of Society Development in the 21st Century: History, Modernity and Future : 4th International Conference, October 30– 31, 2025. Warsaw, Poland : East European Association of Scientists, 2025. No. 42la3. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.18044834 2025 4th International Conference Humanitarian Discourse on Urgent Problems of Society Development in the 21st Century: History, Modernity and Future, Warsaw, Poland 3 Introduction / Вступ З-за сучасних умов актуальність дослідження визначається потребою аналізу ролі жіночої ідентичності у процесі формуванні та підтриманні історико-культурної пам’яті корінних спільнот у постколоніальному контексті. У звʼязу з цим виникає необхідність до здійснення аналізу прозових текстів Леслі Мармон Силко та Луїз Ердрич, де жіночі персонажі слугують рушійними елементами культурного відновлення та міжпоколінної комунікації, поєднуючи традиційні та поточні соціокультурні практики. Наукова проблематика полягає у виявленні механізмів формування жіночої ідентичності у прозових текстів Леслі Мармон Силко та Луїз Ердрич, а також у встановленні її визначальних функцій як носія колективної пам’яті, переосмислення історичних наративів та забезпечення культурної взаємодії. Метою дослідження є здійснення порівняльного аналізу моделей жіночої ідентичності у прозових текстах Леслі Мармон Силко та Луїз Ердрич. Results / Результати У прозі Леслі Мармон Силко виявляється інтеграція усної традиції, міфологічних структур та соціокультурних наративів, що репрезентує жіночу фігуру як носія колективної пам’яті та агента культурного відновлення (Silko, 1999, p. 67; Silko, 1981a, p. 72). В її творах простежуються стратегії відновлення ідентичності, які включають збереження ритуальних практик і обрядів, відтворення духовної та культурної цілісності спільноти, а також конструювання гібридних моделей існування на перетині корінної та європейської культурної парадигми (Silko, 1999, p. 150; Silko, 1981b, p. 45). Аналіз жіночих персонажів у оповіданнях Lullaby та Tony’s Story і романі Gardens in the Dunes дозволяє виокремити ключові функції жіночої ідентичності: збереження колективної пам’яті, взаємодія з природним середовищем, реалізація концепту «Всеєдності» як антиколоніальної утопії, а також рефлексія колоніальних символів через інтеграцію образу Матері-Землі в християнський контекст (Silko, 1999, p. 110; Silko, 1981a, p. 68; Erdrich, 2005, p. 142). У центрі оповідання Lullaby постає героїня Аях, яка функціонує як ключовий носій культурної пам’яті та традиційних знань племені Лагуна Пуебло, здійснюючи їх трансформацію під впливом колоніальної історії (Silko, 1981b, p. 50; Silko, 1981a, p. 70). Використовуючи наративну функцію оповідачки, Аях забезпечує відтворення ритуалів, легенд та моральних настанов предків (Silko, 1999, p. 165; Brown, 2015, p. 145). Водночас вона виступає посередницею між поколіннями, передаючи молодшому поколінню культурні та моральні цінності і сприяючи усвідомленню наслідків колоніальної травми (Ashcroft, Griffiths, & Tiffin, 2000, p. 45; Tuck & Yang, 2012, p. 15). Аналогічну функцію виконують жіночі персонажі у Tony’s Story, де вони репрезентують безперервність традицій через трансляцію знань про ритуали, природні процеси та соціальні норми, адаптуючи їх до змінних соціокультурних умов (Silko, 1981a, p. 75; Silko, 1999, p. 170). Через наративні стратегії жіночі персонажі Tony’s Story створюють культурний простір, у якому різні покоління вступають у взаємодію з історичною пам’яттю та минулим. Цей процес включає рефлексію наслідків колоніальної травми та сприяє відновленню колективної ідентичності (Taylor, 1997, p. 110; Butler, 1990, p. 125). У романі Gardens in the Dunes авторка акцентує на тісному зв’язку жіночої ідентичності з природним середовищем як критично важливим компонентом формування ідентичності (Silko, 1999, p. 180; Crawford, 2013, p. 125). Героїні Індиго та Сестра Солі демонструють інтеграцію знань про флору, фауну та кліматичні цикли у ритуальні практики, що водночас виступає механізмом відновлення культурної пам’яті та антиколоніальної стратегією захисту спільноти (Brown, 2015, p. 150-155; Crawford, 2013, p. 128-130; Silko, 1999, p. 185). Отже, жіночі фігури у прозі Силко виконують комплексну роль агентів культурного відновлення, поєднуючи функції хранительок традицій, медіаторок між поколіннями та носіїв духовної пам’яті (Silko, 1999, p. 170; Brown, 2015, p. 155; Silko, 1981b, p. 60). Перехід до аналізу творчості Луїз Ердрич дозволяє окреслити альтернативні моделі формування постколоніальної жіночої ідентичності, зокрема функцію жінки як посередниці між корінною та європейською культурною парадигмою (Erdrich, 2016, p. 142; Ashcroft, Griffiths, Language Acquisition Conference Section (October 30–31, 2025) Article No. 42la3 4 & Tiffin, 2000, p. 78). Вона виступає агентом культурного діалогу та конструює гібридну ідентичність, що забезпечує трансформацію та збереження історичної пам’яті (Erdrich, 2016, p. 160; Erdrich, 2005, p. 288). У романі LaRose Ердрич репрезентує концепт «ідентичності на межі», де жіночі персонажі функціонують як «мости» між корінними традиціями та європейськими культурними впливами (Erdrich, 2016, p. 150; Erdrich, 2005, p. 120). Через ритуали та повсякденні практики вони зберігають знання предків і адаптують їх до нових соціальних умов, виконуючи функцію культурної медіації та забезпечуючи стійкість колективної пам’яті. Жіночі персонажі Ердрич демонструють здатність одночасно існувати у двох культурноціннісних парадигмах, інтегруючи духовні, моральні та соціальні практики. Ця позиція дозволяє їм виконувати роль посередниць у трансформації історичного досвіду, збереженні священних знань і конструюванні гібридної ідентичності (Erdrich, 2016, p. 160; Erdrich, 2005, p. 288). Порівняння творчості Леслі Мармон Силко та Луїз Ердрич демонструє різні моделі конструювання постколоніальної жіночої ідентичності (див. табл. 1). У прозі Силко жіночі персонажі виконують роль носіїв колективної пам’яті та медіаторок поколінь, інтегруючи ритуальні практики і знання про природне середовище, що сприяє відновленню культурної та духовної цілісності спільноти. Концепт «Всеєдності» відображає прагнення до антиколоніальної утопії, де жінка виступає центром багатонаціональної культурної інтеграції. Натомість у творчості Ердрич жінка постає посередницею між корінною та європейською культурними парадигмами, формуючи гібридну ідентичність і забезпечуючи культурний діалог. Її діяльність концентрується на збереженні та трансформації історичної пам’яті через соціокультурні практики, де природне середовище виконує радше контекстуальну функцію для міжкультурної взаємодії. Таблиця 1. Порівняльний аналіз функцій жіночих персонажів у прозі Леслі Мармон Силко та Луїз Ердрич Аспект Леслі Мармон Силко Луїз Ердрич Функція жінки Носійка колективної пам’яті, медіаторка поколінь Посередниця між корінною та європейською культурами, агент культурного діалогу Культурносоціальна роль Відновлення традицій, ритуалів та духовної цілісності спільноти Збереження та трансформація історичної пам’яті, культурна медіація Взаємодія з природним середовищем Гармонія з екосистемою, інтеграція знань про флору, фауну та цикли Переважно соціокультурна, природні елементи слугують контекстом для міжкультурної ідентичності Ключові концепти ідентичності «Всеєдність» (All-Unity), антиколоніальна утопія «Ідентичність на межі», гібридна ідентичність Основні твори Lullaby, Tony’s Story, Gardens in the Dunes LaRose Механізми передачі знань Ритуали, усна традиція, інтеграція Матері-Землі у християнський контекст Ритуали, повсякденні практики, культурний діалог Джерело: сформовано автором на основі джерел (Silko, 1981b, p. 45; Silko, 1999, p. 110; Silko, 1981a, p. 68; Erdrich, 2005, p. 142; Erdrich, 2016, p. 160). Таким чином, порівняльний аналіз демонструє, що у Силко акцент робиться на екологічно-культурне та духовне відновлення, тоді як у Ердрич – на соціокультурну адаптацію та міжкультурну медіацію, що відображає різні стратегії формування постколоніальної жіночої ідентичності. Conclusions / Висновки На основі проведеного дослідження, встановлено, що у прозі Леслі Мармон Силко жіноча ідентичність формується на основі синтезу усної традиції, ритуально-міфологічних структур та екологічного світогляду. Жіночі персонажі виступають носіями колективної пам’яті, медіаторками між поколіннями та агентками культурного відновлення. З’ясовано, що 2025 4th International Conference Humanitarian Discourse on Urgent Problems of Society Development in the 21st Century: History, Modernity and Future, Warsaw, Poland 5 у творчості Луїз Ердрич жіночі фігури формують гібридну, «пограничну» ідентичність, інтегруючи автохтонні та європейські культурні парадигми і виступаючи культурними посередницями. Порівняльний аналіз засвідчує, що обидві авторки репрезентують жіночу роль як ключовий агент деколоніального самоствердження, проте Силко акцентує на екологічно-культурному та духовному відновленні, тоді як Ердрич – на соціокультурній адаптації та міжкультурній медіації. References Ashcroft, B., Griffiths, G., & Tiffin, H. (2000). Post-colonial studies: The key concepts. Routledge. Brown, L. (2015). Decolonizing Native women’s narratives. Palgrave Macmillan. Butler, J. (1990). Gender trouble. Routledge. Crawford, S. (2013). Indigenous storytelling and feminist perspectives. University of Toronto Press. Erdrich, L. (2005). The painted drum. HarperCollins. Erdrich, L. (2016). LaRose. HarperCollins. Silko, L. M. (1981a). Lullaby. In Storyteller (pp. 45–67). Seaver Books. Silko, L. M. (1981b). Tony’s Story. In Storyteller (pp. 68–92). Seaver Books. Silko, L. M. (1999). Gardens in the dunes. Viking Press. Taylor, A. (1997). Oral tradition in Native American literature. Peter Lang. Tuck, E., & Yang, K. W. (2012). Decolonization is not a metaphor. Decolonization: Indigeneity, Education & Society, 1(1), 1–40.