Дослідження памяток доби первісності в околицях с. Межиріч, продовження дослІдження першого ГПК

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ АРХЕОЛОГIЧНI ДОСЛIДЖЕННЯ В УКРАIНI 2023 КИЇВ * 2025 Науковий журнал Заснований у 2011 р. Щорічник Головний редактор БолтрИК Юрій, кандидат історичних наук Редакційна колегія БуйсьКИх Алла, член-кореспондент НАН України ГорБАненКо сергій, кандидат історичних наук ЗАліЗняК леонід, доктор історичних наук, професор іВАКін Всеволод, кандидат історичних наук КулАКоВсьКА лариса, кандидат історичних наук лИтВИненКо роман, доктор історичних наук, професор Моця олександр, член-кореспондент НАН України, професор отрощенКо Віталій, доктор історичних наук, професор ПотєхінА інна, кандидат історичних наук сАПожнИКоВ ігор, доктор історичних наук сКорИй сергій, доктор історичних наук, професор терПИлоВсьКИй ростислав, доктор історичних наук, професор ФіАлКо олена, доктор історичних наук ЧАБАй Віктор, член-кореспондент НАН України, професор АРХЕОЛОГIЧНI ДОСЛIДЖЕННЯ В УКРАIНI Науковий журнал сучасних археологічних досліджень Підписано до друку 1.10.2025. Формат 60 × 84 1/8. Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура Antiqua. Обл.-вид. арк. 22,1. Ум. друк. арк. 21,23. Наклад 50 прим. Зам. Інститут археології Національної академії наук України; 04210, м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 12; www.iananu.org.ua. Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 6290 від 09.07.2018 р. Тираж видруковано ТОВ «505», 10014, м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17А тел.: 073-101-22-33, email: [email protected] Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції України серія ДК № 5609 від 21.09.2017 р. Коректор: І. Тарасенко; оформлення обкладинки: А. Панікарський; верстка: С. Горбаненко Виходить за інформаційної підтримки ВГО «Спілка археологів України» Видання презентує щорічник, який готує до друку Польовий комітет Інституту археології НАН України. Містить інформаційні повідомлення про роботу археологічних експедицій поточного польового сезону. Стане в нагоді науковцям, студентам і всім, хто стежить за розвитком сучасної української археологічної науки. This issue is an almanac prepared for publication by the Field Committee of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. It contains information about the work of archaeological expeditions during the reporting field season. It will be useful for scientists, students, and everyone who follows the development of modern Ukrainian archaeological science. Засновник та видавець: Інститут археології Національної академії наук України Свідоцтво про реєстрацію ЗМІ: ДК № 3991 від 24.02.2011 р. Адреса редакції: Польовий комітет ІА НАН України просп. Володимира Івасюка, 12, м. Київ 04210 тел.: (044) 254-11-37, 254-11-66 факс: (044) 418-33-06 e-mail: [email protected] Офіційна сторінка журналу: Сайт «Спілка археологів України» [http://www.vgosau.kiev.ua] — Бібліотека — «Археологічні дослідження в Україні» [http://vgosau.kiev.ua/biblioteka/avu-adu] Надруковано за постановою редакційної колегії журналу Усі права застережено. Передрук можливий зі згоди редакції та авторів статей ISSN 2709-8222 (print) ISSN 2709-8230 (online) © Інститут археології НАН України, 2025 В оформленні обкладинки використано: фото загального вигляду замку в м. Скалата, що входить складу Національного заповідника «Замки Тернопілля»; фрагмент оздоби карнизу стіни палацу (фото В. Данилейка). Докладніше див.: В. Данилейко «Дослідження Скалатського замку» Зміст ISSN: 2709-8222 (print), 2709-8230 (online) 4 Археологічні дослідження в Україні 2023 р. КАрАВАйКо, Д., КАЧурА, о., хоружА, М. Дослідження городищ та поселення Воргол . . . . . . . 146 тернопІльська область ДАнИлейКо, В. Дослідження скалатського замку ........................................ 153 Хмельницька область ВєтроВ, В., нАуМенКо, о., МейсАроШ, В., оКАтенКо, В. розвідки на хмельниччині . . . . . 156 леВінЗон, є. Археологічні розвідки на Кам’янеччині ...................................... 159 неЧИтАйло, П., оМельЧенКо, о., ільКіВ, М. Дослідження в м. Полонне .................... 165 Черкаська область БілИнсьКИй, о., ПотоцьКИй, о., хоДуКінА, Ю., МороЗ, В. результати робіт на трахтемирівському півострові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176 КуШтАн, Д. Комплекс знахідок ранньомодерного часу з черкаського Подолу . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178 ШИДлоВсьКИй, П., ДерГАй, А., ДяЧенКо, А., КуЗьМенКо, я., ГусАК, А. Дослідження пам’яток доби первісності в околицях с. Межиріч ........................................ 189 ШИДлоВсьКИй, П., цВірКун, о., ЧИМИрИс, М., АлеКсеєнКо, Д. Продовження дослідження першого ГПК Межиріцької стоянки . . . . . . . . . . . . 192 ЧернІвецька область неЧИтАйло, П., оМельЧенКо, о., КорВінПіотроВсьКИй, А. Дослідження скельно-печерного комплексу біля с. Василівка над Дністром . . 195 ПетрАусКАс, о., ДіДенКо, с., БАБенКо, р. Вивчення пам’ятки пізньоримського часу Бузовиця 1 ....................................... 201 ПетрАусКАс, о., МостоВИй, Д., рейДА, р., МоГИлоВ, о., БонДАр, К. Дослідження поблизу Комарова .................................. 202 ЧернІгІвська область жИГолА, В., сКорохоД, В., ДіДенКо, с. Дослідження на поселенні олександрівка 2 у м. Чернігів.......................................... 203 жИГолА, В., сКорохоД, В., Моця, о., рИжИй, В., сИтИй, Ю. Дослідження теренів чернігівського Передгороддя у 2021—2023 рр. . . . . . . 204 методи природниЧиХ наук в арХеологІї КуБлій, М. Археозоологічні дослідження кісток собак з уроч. царина Могила .................. 211 КуБлій, М. Дослідження кісток тварин з курганів центру класичної скіфії ...................... 212 КуБлій, М. остеологічний матеріал з пам’ятки давньоруського часу софіївська Борщагівка . . . . 213 КуБлій, М., неЧИтАйло, П. Визначення кісток тварин з пам’ятки Василівка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 215 КуБлій, М., теліженКо, с. Археозоологічні дослідження матеріалів поселення туба і ....... 218 експеримент в арХеологІї ДяЧенКо, А., тИШеЧКо, т. Моделювання побуту слов’ян на матеріалах Північної експедиції іА нАн україни .............................. 220 артеФакти принесенІ вІйною БіляєВА, с., ФіАлКо, о. Про деякі предмети оздоблення вбрання з розкопок Аккерманської фортеці ...................................... 225 БолтрИК, Ю., ПетрАусКАс, А., сеМАШКо, я. скіфська силуетна статуя з музею м. Біла церква 230 Житомирська область 1 — с. 9 Закарпатська область 2 — с. 10—12 3 — с. 13—15 Івано-Франківська область 4 — с. 16—19 5 — с. 19—21 київ 6 — с. 22—27 7 — с. 27—30 8 — с. 30—32 київська область 9 — с. 33—38 10 — с. 38—39 11 — с. 39—43 12 — с. 43—46 13 — с. 47—50 14 — с. 50—54 15 — с. 55—57 16 — с. 58—61 17 — с. 62—75 львівська область 18 — с. 76—77 19 — с. 77—82 20 — с. 82—84 21 — с. 85—87 22 — с. 88—89 23 — с. 89 одеська область 24 — с. 90—92 25 — с. 93—95 26 — с. 96—103 полтавська область 27 — с. 104—105 28 — с. 105—107 29 — с. 108—109 30 — с. 109—112 31 — с. 112—113 32 — с. 114—116 33 — с. 116—121 34 — с. 122—124 рівненська область 35 — с. 125—127 36 — с. 128—129 37 — с. 129—135 сумська область 38 — с. 136—137 39 — с. 138—145 40 — с. 146—152 тернопільська область 41 — с. 153—155 Хмельницька область 42 — с. 156—158 43 — с. 159—165 44 — с. 165—175 Черкаська область 45 — с. 176—177 46 — с. 178—189 47 — с. 189—192 48 — с. 192—194 Чернівецька область 49 — с. 195—200 50 — с. 201 51 — с. 202 Чернігівська область 52 — с. 203—204 53 — с. 204—210 дослідження на теренах україни в 2023 р. нумерація на карті відповідає послідовності пам’яток, дані про які наведено у випуску; через тире подано сторінки, де ці відомості опубліковано. Карту зі списком склав О. Каряка Черкаська область П. Шидловський, А. Дергай, А. Дяченко, Я. Кузьменко, А. Гусак ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ'ЯТОК ДОБИ ПЕРВІСНОСТІ В ОКОЛИЦЯХ с. МЕЖИРІЧ Межиріцькою палеолітичною експедицією Київського національного університету ім. Тараса Шевченка було продовжено дослідження археологічних пам'яток доби первісності в околицях с. Межиріч Канівської територіальної громади Черкаського р-ну. В попередні роки на території Канівської ОТГ було виявлено низку багатошарових поселень зарахованих до неоліту, трипільської культури, доби бронзи, раннього залізного віку та черняхівської культури. Метою нових досліджень стало отримання додаткової інформації та моніторинг стану збереженості раніше відкритих пам'яток, а також пошук нових перспективних для дослідження археологічних об'єктів доби первісності. Розвідки проводились вздовж лівого берега р. Рось у місці впадінні в неї долини Росави, на територіях Межиріцької сільської ради, в околицях та в межах сіл Бабичі, Гамарня, Межиріч та Лука. Трипільське поселення в с. Бабичі, уроч. Вітряки. Одним із завдань розвідкових досліджень у 2023 р. було підтвердження наявності трипільського поселення в уроч. Вітряки поблизу є. Бабичі. Поселення розташовується на платоподібному останці частини плакора правого берега р. Росава, що здіймається з півдня над вулицею є. Бабичі (рис. 1: 1). Найвища точка останця становить 161,5 м із пониженням вздовж схилів у межах 140—150 м. Територія поселення розорюється, на час проведення розвідки була засаджена, що затруднило візуальну фіксацію підйомного матеріалу. В двох місцях зосередження обмазки та кераміки було закла1,55№ 2709-8222 (ргіпї), 2709-8230 (опііпе) 189 Археологічні дослідження в Україні 2023 р. Черкаська область ISSN: 2709-8222 (print), 2709-8230 (online) 190 Археологічні дослідження в Україні 2023 р. дено шурфи, розмірами 1,0 × 1,0 м. В обох шурфах культурний шар було зафіксовано у гумусованому підґрунті, на глибині 0,2— 0,5 м, представлений фрагментами глиняної обмазки та незначною кількістю фрагментів трипільської кераміки помаранчевого випалу. серед керамічних виробів наявні денця та стінки тонкостінних столових посудин. Попередньо керамічні вироби зараховані до етапу сі. Крім того, на краю поселення, в урізі дороги знайдено фрагмент кераміки скіфського часу. таким чином, результатом розвідки стало підтвердження наявності трипільського поселення в уроч. Вітряки та встановлено перспективні ділянки для подальших досліджень. Майбутніми роботами планується з’ясувати межі поширення культурних нашарувань. багатошарове поселення в уроч. базарище. у звітному році було продовжено обстеження виявленого раніше багатошарового поселення в уроч. Базарище, на західній околиці с. Гамарня, поблизу с. Бабичі. Поселення розташоване на першій надзаплавній терасі лівого берега р. росава, що похило спускається до заплави, навпроти села Бабичі (рис. 1: 2). Площа поселення частково розорюється, частково вкрита лісом. Внаслідок проведення оранки відбувається руйнація гумусного шару та вимивання культурних шарів. у попередні роки з площі поселення було зібрано матеріал доби бронзи та черняхівської культури. З метою моніторингу стану пам’ятки та встановлення меж поширення поселення, проведено збирання підйомного матеріалу. у підйомному матеріалі серед керамічних виробів наявні фрагменти кругової кераміки сірого випалу, віднесені до черняхівської культури. серед фрагментів ліпної кераміки наявні вінця з наскрізними проколами і насічками вздовж краю та стінки з різними типами орнаментації: глибокі горизонтальні розчоси зовнішньої поверхні, підокруглі вдавлення, врізні тонкі лінії, псевдовалики та валики з пальцевими і нігтьовими вдавленнями. За характером орнаментації, керамічні фрагменти загалом можна віднести до доби неоліту (рис. 2: 1), пізньої бронзи—раннього залізного віку. наявна група керамічних фрагментів, що зарахована до бабинської культури початку пізньої бронзи (рис. 2: 2, 5—6) та до скіфського часу (рис. 2: 8—13). таким чином, дослідження звітного року підтвердили наявність багатошарового поселення в уроч. Базарище та деталізували культурно-хронологічну атрибуцію антропогенних нашарувань пам’ятки. поселення доби бронзи с. межиріч, мис 2. об’єкт розташовується на першій надзаплавній терасі лівого берега старого русла р. рось, на північний схід від мису, на якому розташовується Межиріцька стоянка мисливців на мамонтів (рис. 1: 3). на ріллі виявлено декілька фрагментів ліпної кераміки доби бронзи—раннього залізного віку. серед знахідок — вінце тюльпаноподібної посудини з лискуванням та наявністю прокресленого лінійного орнаменту (штриховані трикутники) (рис. 2: 7). Подібні вироби належать до сосницької культури тшинецького культурного кола. Можливо, ця територія є продовженням поселення доби бронзи, зафіксованого у верхніх відкладах на площі Межиріцької стоянки. багатошарова пам’ятка с. межиріч, уроч. петильчаківський куток. Пам’ятка розташована на піщаній дюні в заплаві лівого берега р. рось, на південь від с. Межиріч в напрямку до с. лука (рис. 1: 4). Південна частина дюни вкрита лісонасадженнями, північна — розорюється. Зі сходу дюнне утворення обмежене лісосмугою вздовж берега росі. Підйомний матеріал становить знахідки фрагментів ліпної кераміки та обмазки, варто відзначити уламок кам’яного розтиральника, декілька фрагментів кістки, а також відщепи з напівпрозорого кременю жовтого та червонуватого кольору. на місці зосередження підйомного матеріалу було закладено шурф розмірами 0,5 × 0,6 м. у шурфі простежувалась стратиграфічна послідовність: на глибині 0—0,2 м залягав порушений оранкою шар з найбільшою концентрацією знахідок, за яким на глибині 0,2—0,4 м слідував передматериковий ґрунт зі знахідками керамічних виробів, який на рис. 1. Карта поселень первісної доби на лівому березі р. рось в околицях с. Межиріч: 1 — Бабичі, уроч. Вітряки; 2 — Бабичі, уроч. Базарище; 3 — Межиріч, мис 2; 4 — Межиріч, уроч. Петильчаківський Куток; 5 — лука, уроч. Могилки Черкаська область ISSN: 2709-8222 (print), 2709-8230 (online) 191 Археологічні дослідження в Україні 2023 р. глибині 0,4—0,6 м змінювався стерильним шаром піску. ліпні керамічні вироби представлені переважно стінками посудин доби пізньої бронзи—раннього залізного віку (рис. 2: 3, 4), серед яких частина належить до бабинського типу початку пізньої бронзи. Частина матеріалів, можливо, належить до доби неоліту — крихкі фрагменти із рис. 2. Зразки фрагментів ліпної кераміки з поселень: 1—2, 5—6, 8—12 — с. Бабичі, уроч. «Базарище»; 3—4 — с. Межиріч, уроч. «Петильчаківський куток»; 7 — Межиріч, мис 2 Черкаська область ISSN: 2709-8222 (print), 2709-8230 (online) 192 Археологічні дослідження в Україні 2023 р. значною домішкою піску та нерівномірним обпалом. якщо наявність неолітичних матеріалів підтвердиться майбутніми дослідженнями, то це буде вже друга неолітична стоянка в околицях Межиріча. Попередні дослідження відкрили також багатошарову пам’ятку дещо вище за течією росі, на землях с. лука, уроч. Могилки (рис. 1: 5). Подальші дослідження дозволять детальніше визначити культурно-хронологічні нашарування й площу цієї пам’ятки та з’ясувати перспективність її подальшого вивчення. результати розвідкових робіт засвідчили активне заселення первісними спільнотами неоліту—доби бронзи лівого берега р. рось у місці впадіння в неї росави. таке розташування стоянок та поселень свідчить про зручність використання високого лівого берега річки, разом зі значними ресурсами річкових заплав. у всіх випадках на територіях археологічних пам’яток проводяться сільськогосподарські роботи, які спричиняють значну руйнацію культурних нашарувань археологічних об’єктів. Подальші дослідження дадуть можливість скласти детальну карту об’єктів археології Канівського Подніпров’я та зрозуміти культурно-хронологічну динаміку цього регіону за доби первісності. у звітному році було продовжено дослідження Межиріцького поселення мисливців на мамонтів епіграветського кола східної європи. Пам’ятка розташовується на території с. Межиріч Канівської отГ Черкаського району, на першій надзаплавній терасі лівого берега р. рось. сучасні радіовуглецеві визначення хронології стоянки, зроблені за кістками середніх ссавців та вугілля, датують пам’ятку в межах 14,8—14,3 тис. рр. Вр, що в календарних роках відповідає досить широкому хронологічному діапазону близько 18 200—17 100 років від наших днів. Дослідження традиційно проводились на площі першого господарсько-побутового комплексу (ГПК) та всередині житла 4 четвертого ГПК. В останньому роботи обмежились розчисткою невеликої ділянки культурного горизонту житла в межах метрового квадрату. В результаті розчистки було отримано невелику серію крем’яних виробів та дрібних фрагментів кісток. серед крем’яних виробів загальною численністю 57 екз. наявні одноплощадковий нуклеус, два скребка, боковий різець та фрагмент робочої частини різця. Відходи виробництва представлені переважно пластинами, пластинками, мікропластинами (22 екз.), відщепами (9 екз.) та лусочками (21 екз.). Більш інформативними виявились розкопки ділянки на південь від першого житла. саме житло 1 разом із прилеглою частиною культурного шару досліджував і. Г. Підоплічко у 1966 р. З 2010 р. продовжуються дослідження ділянки, пов’язаної з входовою частиною на південь від споруди. саме в цьому напрямку спостерігалось скупчення культурних решток основного шару «топталища», а також прояви другого, нижнього культурного шару, що було простежено під час досліджень комплексу у 2006—2008 рр. Під час досліджень у 2023 р. розкопкам піддавалась лінія квадратів х, в межах якої наявні ділянки верхнього потужного шару у кв. х/19—20 (на глибині 429—434 см від 0) та нижнього культурного шару в межах кв. х/21—22 (на глибині 436—439 см) (рис. 1). Культурні прошарки різняться не тільки стратиграфічним положенням, але і характером та насиченістю культурними рештками. Верхній основний культурний шар є суцільною брекчією з фрагментів фауністичних решток великих та середніх ссавців, серед яких основне місце посідають мамонт та заєць. у цьому шарі звичним є значна кількість відходів крем’яного виробництва разом зі знаряддями праці. В звітному році серед виробів з кременю (загальна кількість 49 екз.) слід відзначити двоплощадковий нуклеус (рис. 2: 10), скребок (рис. 2: 9), різець (рис. 2: 7), два мікроліти та фрагмент (рис. 2: 1—3), ретушовані відщепи (рис. 2: 4, 8) та пластинки (рис. 2: 1, 5). Відходи виробництва представлені переважно пластинами, пластинками та мікропластинами (9 екз.), відщепами та лусочками (30 екз.). Значна кількість кісткового вугілля та попелястий характер самого шару свідчить про його зв’язок із П. Шидловський, О. Цвіркун, М. Чимирис, Д. Алексеєнко продовЖення дослІдЖення першого гпк меЖирІцької стоянки