Assessment of Agricultural Machinery Market Parameters in the Agri-Food Market System of Ukraine

ISSN:2226-2172 №6(82), 2025 ECONOMICS: time realities 143 DOI: 10.15276/ETR.06.2025.14 DOI: 10.5281/zenodo.18064704 UDC: 338.433:631.3(477) (045) JEL: Q13 ОЦІНКА ПАРАМЕТРІВ РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ В СИСТЕМІ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ РИНКІВ УКРАЇНИ ASSESSMENT OF AGRICULTURAL MACHINERY MARKET PARAMETERS IN THE AGRI-FOOD MARKET SYSTEM OF UKRAINE Volodymyr O. Yankovyi, Doctor of Economic Sciences, Associate Professor State Organization "Institute of Market and Economic & Ecological Research of the National Academy of Sciences of Ukraine", Odesa, Ukraine ORCID: 0000-0001-7005-5291 Email: vla[email protected]et Mykola L. Tarakanov, PhD in Economics, Senior Researcher State Organization "Institute of Market and Economic & Ecological Research of the National Academy of Sciences of Ukraine", Odesa, Ukraine ORCID: 0000-0002-3827-2373 Email: [email protected] Igor Yu. Sokoliuk State Organization "Institute of Market and Economic & Ecological Research of the National Academy of Sciences of Ukraine", Odesa, Ukraine ORCID: 0000-0002-4380-2156 Email: igor_sokolu[email protected] Received 18.11.2025 Янковий В.О., Тараканов М.Л., Соколюк І.Ю. Оцінка пара-метрів ринку сільськогосподарської техніки в системі агропродовольчих ринків України. Науково-методична стаття. Стаття присвячена аналізу ринку сільськогосподарської техніки як складової системи агропродовольчих ринків. Мета – проаналізувати параметри ринку, проблеми та передумови їх вдосконалення. Методи: системний аналіз, синтез, порівняння, структурно-функціональний аналіз. Результати: визначено товарні, територіальні, часові межі ринку, ємність, ступень відкритості. Розроблена модель прогнозування ємності підтверджує доцільність балансового методу. Прогноз на 2025 р.: ємність ринку іригаційної техніки – 61,78 млн дол., тракторної – 1558,61 млн дол. Висновки: провідні параметри ринку характеризуються підвищеною динамікою змін під впливом предметної спеціалізації техніки та воєнних умов: скорочення земельних угідь, релокації виробництв у західні регіони, збільшення імпорту. Система агропродовольчих ринків впливає на характеристики ринку сільгосптехніки. Ключові слова: ринок сільськогосподарської техніки, агропродовольчі ринки, товарна структура, взаємозамінність техніки, територіальні межі, ємність ринку, трендовий аналіз, балансовий метод, регіональні диспропорції, прогнозування Yankovyi V.O., Tarakanov M.L., Sokolyuk I.Yu. Assessment of Agricultural Machinery Market Parameters in the Agri-Food Market System of Ukraine. Scientific and methodical article. The article analyzes the agricultural machinery market as part of the agrifood market system. Objective: analyze market parameters, problems, and improvement prerequisites. Methods: systematic analysis, synthesis, comparison, structural-functional analysis. Results: commodity, territorial, temporal market boundaries, capacity, and openness determined. Developed capacity forecasting model confirms balance method viability. 2025 forecast: irrigation equipment market capacity – $61.78 million, tractor equipment – $1,558.61 million. Conclusions: key market parameters show increased dynamics due to equipment specialization and wartime conditions: reduced agricultural land, production relocation to western regions, increased imports. The agri-food market system influences agricultural machinery market characteristics. Keywords: agricultural machinery market, agri-food markets, commodity structure, interchangeability of machinery, territorial boundaries, market capacity, trend analysis, balance method, regional imbalances, forecasting родукція сільськогосподарського машинобудування об’єднує більше 100 найменувань техніки. Одночасно існують передумови для об’єднання різноманітних видів техніки у загальний ринок сільськогосподарської техніки. Така доцільність обумовлена загальною спрямованістю ринку на виконання провідного завдання – обробки сільськогосподарських культур (понад 60% витрат на вирощування сільськогосподарських культур пов’язано з використанням техніки [10]. Особливістю ринку є широка кооперація та диверсифікація виробничих процесів. Учасники ринку мають плідні зв’язки з іншими машинобудівними підприємствами для постачань різнопланової допоміжної продукції. Ринок характеризується підвищеною трудомісткістю виробничих процесів. Він потребує підвищеного рівня кваліфікації робітників, зокрема, інженерно-технічних кадрів, висококваліфікованих спеціалістів з робочих професій: слюсарів, ремонтників, станочників, представників інших професій. Державна політики в області АПК виокремлює ринок в якості самостійного об’єкта регуляторного впливу. Відповідно існує державна інформаціна база, яка створює передумови для аналізу тенденцій, проблемних питань функціонування ринку, визначення прогнозних сценаріїв та обгрунтування регуляторних заходів щодо підвищення результативності його функціонування. П Янковий В.О., Тараканов М.Л., Соколюк І.Ю. Оцінка параметрів ринку сільськогосподарської техніки в системі агропродовольчих ринків України 144 Таким чином можна стверджувати, що існує ціла низка передумов, яка вказує на доцільність розгляду ринку сільськогосподарської техніки як цілісного об’єкта досліджень. Уявлення ринку в якості цілісної системи дозволяє більш поглиблено дослідити провідні параметри ринку, що має принципове значення для визначення умов та обмежень для його подальшого функціонування. Аналіз останніх досліджень та публікацій Науковцями проблеми сільськогосподарської техніки досліджуються в різних аспектах. Так, дослідженню впливу сільськогосподарської техніки на врожайність рослинництва присвятили увагу такі вчені як Я. Навроцький, О. Захарчук, О. Вишневецька, Б. Глінковська-Краузе, О. Кучмєєв [8]. Структурні диспропорції у виробництві техніки досліджували Г. Абуселідзе, В. Котляров, С. Петричук, О. Данилевська-Жугунісова, О. Могилевська. О. Болтянський та Н. Болтянська досліджували взаємозв’язок технічного прогресу в розвитку агротехнологій з розвитком новітних технологій у виробництві сільськогосподарської техніки [1]. Питання формування механізму конкурентного ціноутворення на сільськогосподарську техніку досліджували С. Марченко, А. Воропаєв та ряд інших науковців. Організаційні засади використання сільськогосподарської техніки в Україні досліджував В. Скоцик [11]. Кон’юнктурні аспекти ринку сільськогосподарської техніки досліджували Д. Соловей та Я. Білоусько [12] та ін. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми Разом з тим існує низка проблемних питань, пов’язаних з необхідністю додаткових досліджень ринку сільськогосподарської техніки як складової в системі агропродовольчих ринків. Плідна залежність від процесів на агропродовольчих ринках, в першу чергу стратегічних ринках, зумовлює необхідність поглибленого уявлення відносно розробки та впровадження уніфікованих підходів до функціонування та розвитку ринку, зокрема, ідентифікації ринкових параметрів у воєнно-повоєнний період. Метою статті є дослідження провідних параметрів ринку сільськогосподарської техніки в системі агропродовольчих ринків України в якості підгрунтя для визначення умов його подальшого вдосконалення. Для досягнення мети в роботі були поставлені наступні завдання: ⎯ визначити товарні, географічні, часові межі ринку; ⎯ розробити модель прогнозування показників ємності ринку та визначити ступень його відкритості; ⎯ дослідити закономірності розподілу часток покриття ринку та визначити умови входження нових учасників в ринок. В процесі дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи: системний аналіз, синтез та теоретичне узагальнення, метод порівнянь, структурно-функціональний аналіз. Інформаційною базою досліджень стали спеціальна література, законодавчі акти України, матеріали державної статистика, вітчизняні та іноземні періодичні видання. Виклад основного матеріалу дослідження Відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, товарним межам ринку відповідає група (сукупність груп) взаємозамінних товарів, у межах якої споживач за звичайних умов може перейти від споживання одного товару до споживання іншого, які з точки зору покупців задовольняють однакові потреби (тобто мають однакове функціональне призначення, схожі споживчі характеристики) та істотно не відрізняються за ціною [6]. Схожі споживчі характеристики взаємозамінних товарів (товарних груп) визначаються за близькими термінами споживання, умовами використання ін., що дає можливість споживачам їх відрізняти від інших товарів (товарних груп). З урахуванням особливостей товарної пропозиції, яка полягає у поглибленій предметній спеціалізації сільськогосподарської техніки, слід враховувати дві відмінності в умовах прояву товарних меж ринку від товарних меж інших агропродовольчих ринків. Перша відмінність полягає в поглибленому рівні прояву взаємозамінності сільськогосподарської техніки, що пояснюється її предметною спеціалізацією. В основу визначення взаємозамінної техніки покладено 5 укрупнених груп техніки (табл. 1), кожна з яких потребує послідовної декомпозиції до рівня, в межах якого з точки зору споживачів різні технічні засоби мають однакове функціональне призначення, схожі параметри та істотно не відрізняються за ціною, тобто розглядаються як один товар. Таблиця 1. Укрупнені групи техніки Номенклатура продукції промисловості Опис Код УКТЗЕД 28.30.60. Механічні пристрої для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібні (іригаційна техніка) 8424 28.22.17. Інші пристрої для підіймання, переміщення, навантажування або розвантажування (елеваторне обладнання) 8428 28.30.30. Машини та обладнання для сільського господарства або лісогосподарські (навісна техніка) 8432 28.30.40. Машини або механізми для збирання, обмолоту сільськогосподарських культур (збиральна техніка) 8433 28.30.20. Трактори 8701 Джерело: складено авторами за матеріалами [13] ISSN:2226-2172 №6(82), 2025 ECONOMICS: time realities 145 Досліджені рівні попиту (на прикладі борон) визначили п’ять рівнів декомпозиції техніки. Останньому п’ятому рівню відповідають марки техніки в межах конкретної номенклатури. З точки зору споживачів на даному рівні умови розгляду різних марок техніки можуть розглядатись в якості одного товару. В першу чергу це стосується окремих груп марок техніки, вимоги по яких є близькими по провідним характеристикам: довжині охоплення ґрунтів, глибині оранки та ін. У співставленні з сільськогосподарською техніко наприклад, на молочному ринку, взаємозамінності відповідає третій рівень декомпозиції молочних товарів (табл. 2, 3). Першим чотирьом рівням попиту відповідає альтернативний підхід до вибору техніки, який полягає в тому, що вибір техніки споживачами здійснюється в умовах технічних відмінностей кожної товарної номенклатури. Таблиця 2. Порівняльна таблиця рівнів прояву взаємозамінності техніки Ринок сільськогосподарської техніки Ринок молочних продуктів Рівні вибору сільськогосподарської техніки (на прикладі борон) Область вибору товарної номенклатури (на прикладі борон) Рівні вибору молочних продуктів (на прикладі кефірів) Область вибору товарної номенклатури (на прикладі групи кефірів) Перший рівень: агреговані групи с/г техніки. Альтернативний вибір Навісна техніка Перший рівень: агреговані групи молочних продуктів. Альтернативний вибір Кефіри Другий рівень: загальна номенклатура в межах агрегованої групи «навісна техніка». Альтернативний вибір. Борони Другий рівень: конкретна номенклатура в межах агрегованої групи «кефіри». Альтернативний вибір. Жирні кефіри Третій рівень: укрупнена номенклатура в межах загальної номенклатури «борони». Альтернативний вибір Борони дискові Третій рівень: види кефірів в межах конкретної номенклатури «кефір жирний». Взаємозамінний вибір Жирні кефіри за відсотками жирності Четвертий рівень: конкретна номенклатура в межах укрупненої номенклатури «борони дискові». Альтернативний вибір Борони дискова Тартус _ _ П’ятий рівень: марки сільськогосподарської техніки, об’єднані конкретною товарною номенклатурою. Можливі випадки взаємозамінного вибору в межах окре-мих груп марок техніки. В межах двох груп марок борон дискових «Тартус», об’єднаних літерами 2,4Н, 2,8Н та 3,4Н, 4,2Н. _ _ Джерело: власна розробка авторів У випадку взаємозамінного підходу (п’ятий рівень попиту) вибір здійснюється в умовах окремих груп марок техніки з приблизно однаковими техніко-економічними характеристиками, між якими не має принципових відмінностей і які споживачі спроможні розглядати як один товар: для борон це стосується довжини охоплення ґрунтів, глибин обробки ґрунтів та ін. (Борона дискова Таурус 2,4Н Tеrfed [18, 19]. Таблиця 3. Приклади п’ятого рівня спорідненості техніки (за марками техніки) Групи товарів (четвертий рівень: конкретна номенклатура техніки) Чисельність марок техніки за групою, од. (п’ятий рівень спорідненості техніки) Максимальна ціна техніки в межах групи, тис. грн. Мінімальна ціна техніки в межах групи, тис. грн. Різниця між максимальною та мінімальною ціною, тис. грн. 1 2 3 4 5 1. Борони дискові «Тартус» 15 1250 116 1134 2. Культиватори навісні КН 11 608 99 519 3. Жниварки соняшникові МААNS-S 7 1350 650 700 4. Плуги оборотні навісні ПОН 11 247 35 212 5. Трактори Слобожанець ХТА (потужністю більше 59 квт) 10 4004 2780 1224 6. Катки польові КЗК 56 620 140 480 Янковий В.О., Тараканов М.Л., Соколюк І.Ю. Оцінка параметрів ринку сільськогосподарської техніки в системі агропродовольчих ринків України 146 Продовження таблиці 3 1 2 3 4 5 7. Катки – культиватори компактори ККК 4 1065 565 500 8. Жниварки ЖС 4 1285 804 481 9. Агрегат для внесення рідких добрів VIGOR 3 3150 2140 1010 10. Напівпричип самоскид ТАD АGRO 6 2062 2056 520 11. Візки для транспортування жниварок 3 390 320 70 Джерело: складено авторами за матеріалами [20] Друга відмінність пов’язана з можливими змінами в товарних межах досліджуваного ринку. Якщо для агропродовольчих ринків характерна постійна номенклатура взаємозамінних товарівсубститутів (наприклад, кефір жирний за рівнями жирності на молочному ринку), то на ринку сільськогосподарської техніки товарна номенклатура може змінюватись. Це можливо у випадках змін площ оброблювальних ділянок, змін у сортності культур тощо. У такому випадку пошук нової техніки супроводжується її вибором в межах конкретної товарної номенклатури (четверта група техніки). Після вибору конкретної товарної номенклатури здійснюється наступний крок – вибір марки нової техніки в межах п’ятої групи взаємозамінної техніки. Приклади товарної номенклатури при зміні параметрів обробки земельної ділянки наведені в табл. 4. Таблиця 4. Приклади товарної номенклатури при зміні параметрів обробки земельної ділянки Виробник Групи конкретної номенклатури сільськогосподарської техніки (четверта група) Максимальна (мінімальна) ціна, тис. грн. 1. Товарна номенклатура: борони дискові ФОП Борони дискові Тартус 1250/116. ТОВ «Завод агропромислових технологій» Агрегат грунтооборобний СДА 2445/ 255. Агрегат грунтообробний АДЛ 4000/ 2000. ТОВ «Агрореммаш – БЦ» Агрегат грунтообробний дисковий АГД 172/ 58. Агрегат грунтообробний дисковий причіпний АГД 172/58 Промислова група «Харвест» Борони дискові причіпні Харвест 530/ 300. Борони ротаційні Харвест 700/ 274. Борони шлейфові гідравлічні 830/ 595. ТОВ «Голта Агротех» Шригальні ротаційні борони 520/ 370. ТОВ «Сервіс Трактор» Борони дискові БД 530/ 170. Дочірне підприємство «Ливарний завод» ТДВ «Первомайськ-дизельмаш» Борони дискові БД 530/ 170. 2. Товарна номенклатура: плуги ТОВ «Агрорем-маш – БЦ» Плуги навісні лівосторонні та правосторнні 118/ 29. Плуги оборотні навісні ПОН 192/ 35. ПП «Паландін – Агро» Плуг Мастер АЗ 290/ 200. Плуг Мастер А 4 416/ 270. Плуг Мастер А 5 534; 421. Плуг Мастер А 6 1014/ 485. Плуг Мастер А 7 1240/ 1025. Плуг Мастер А 8 1373/ 1134. Плуг Мастер А 9 1486/ 1231. Плуг необоротний Мастер 146/ 109. 3.Товарна номенклатура: сівалки ТОВ «Агрорем-маш – БЦ» Сівалки точного висіву СТВ – 4 117. Сівалки часникові СЧ 92/ 84. Сівалки зернові Atlant Turbo MAX 820/ 662. Сівалки зернові Titan 790/ 535. Сівалки пропашні 950/ 220. Джерело: складено авторами за матеріалами [20] ISSN:2226-2172 №6(82), 2025 ECONOMICS: time realities 147 Таким чином, до провідних особливостей проявів товарних меж ринку слід віднести наявність поглибленого п’ятого рівня взаємозамінності сільськогосподарської техніки, яка визначається спорідненими групами марок конкретної товарної номенклатури, а також можливість змін в товарних межах ринку при змінах в умовах обробки сільськогосподарських угідь. У цьому контексті проблемним питанням стає наявність необхідного різноманіття предметної спеціалізації техніки, що часто виступає в якості фактору, що лімітує відтворювального процесу в ринку. Територіальні межі ринку визначаються територією (сукупністю територій), на яких суб’єкти господарювання створюють стійкі умови прояву попиту і пропозиції товарів, в межах якої умови конкуренції значною мірою є однорідними та яку можна відрізнити від суміжних територій, в межах яких з точки зору покупців придбання товару або товарів, які мають для покупців ознаки одного (подібного, аналогічного) товару, є неможливим або недоцільним [7]. Прояви територіальних меж ринку мають ряд особливостей. По-перше, існують певні розбіжності в територіальних межах ринку, обумовлені різним масштабом виробничої діяльності (табл. 5). Великі учасники ринку формують загальнонаціональні межі ринку. Виробництво крупної сільськогосподарської техніки зосереджено в східних, центральних та частково у південних регіонах країни (див. табл. 5). Це обумовлено наявністю металургійної бази, можливостями використання значних обсягів енергетичних, водних, трудових ресурсів. Зі сторони попиту основні споживачі даної техніки розташовані у центральних, західних та південних регіонах. Вони спеціалізовані на обробці крупних дільниць зернових, олійних культур. Таблиця 5. Диференціація територіальних меж ринку за просторовими рівнями задоволення споживчого попиту* Локалізація пропозиції за регіонами (областями) Чисельність суб’єктів ринку, переважно орієнтованих на загальнонаціональний попит (юридичні особи) Чисельність суб’єктів ринку, переважно орієнтованих на регіональний (обласний) попит (фізичні особи-підприємці) Разом Од. Частка, % Од. Частка, % Од. Частка, % 1. Східний регіон Луганська 3 60 2 40,0 5 0,79 Донецька - - - - - - Харківська 40 59,7 27 40,3 67 12,57 Сумська 11 78,6 3 21,4 14 2,21 Запорізька 74 61,7 46 38,3 120 18,93 Разом 128 30,3* 78 39,4* 206 32,50* 2. Центральний регіон Дніпропетровська 54 88,5 7 11,5 61 9,62 Кіровогорадська 31 72,1 12 27,9 43 6,78 м. Київ 35 89,7 4 10,3 39 6,15 Київська 21 63,6 12 36,4 33 5,20 Вінницька 24 68,6 11 31,4 35 5,52 Житомирська 20 74,1 7 25,9 27 4,26 Черкаська 16 59,3 11 40,7 27 4,26 Полтавська 14 56,0 11 44,0 25 3,94 Чернігівська 8 61,5 5 38,5 13 2,05 Ітого 223 52,8* 80 40,4* 303 47,8* 3. Південний регіон Одеська 16 84,2 3 15,8 19 3,00 Миколаївська 13 72,2 5 27,8 18 2,84 Херсонська 8 61,5 5 38,5 13 2,05 АР Крим - - - - - - Ітого 37 8,8* 13 6,6* 50 8,1 4. Західний регіон Хмельницька 11 44 14 56,0 25 3,94 Львівська 12 82,0 6 33,3 18 2,84 Івано-Франківська 3 75,0 1 25,0 4 0,63 Тернопільська 1 25,5 3 75,0 4 0,63 Закарпатська 3 75,0 1 25,0 4 0,63 Рівненська 3 100,0 - 0,0 3 0,47 Волинська - 0,0 2 100,0 2 0,31 Чернівецька 1 100,0 0 - 0 0,0 Ітого 34 8,1* 27 13,6* 61 9,8* 5. Разом 422 - 198 - 620 100,0 Джерело: складено авторами за матеріалами [13] Янковий В.О., Тараканов М.Л., Соколюк І.Ю. Оцінка параметрів ринку сільськогосподарської техніки в системі агропродовольчих ринків України 148 Так, співвідношення крупних (середніх) та малих підприємств в Східному регіоні складає 128 на 78 од., у Центральному регіоні – 223 на 80 од., в Південному регіоні – 37 на 13 од. на користь крупних та середніх підприємств. Інша ситуація склалась в Західному регіоні: співвідно-шення має приблизно однакові значення: 34 од. та 27 од. відповідно. А в складі Тернопільської, Волинської та Хмельницької областей основу регіонального ринку формують малі виробники техніки. У Хмельницькій області чисельність малих виробників переважає чисельність великих (середніх) виробників. Тобто, за ознакою стійких відносин між пропозицією та попитом на крупну сільськогосподарську техніку можна припустити існування територіальних меж ринку у загально-національному масштабі. По-друге, попит на техніку для фермерів та селянських господарств задовільняють переважно малі та середні виробники, певна частка продукції яких реалізується в межах областей. Підтвердженням цього є існування в кожному регіоні (області) підприємств, частку продукції яких складає мала та мікротехніка для потреб місцевих аграрїів. Наприклад, в Одеській області до війни функціонувало 6 із 7 підприємств сільськогосподарського машинобудування, в товарній номенклатурі яких була представлена продукція для сегменту індивідуального та малого фермерства (табл. 6). По-третє, з початком війни територіальні межі ринку суттєво трансформувались. Це обумовлено змінами у чисельності підприємств як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях. На загальнодержавному рівні зміни у територіальних межах обумовлені скороченням чисельності великих підприємств на сході, в центрі та в окремих регіонах півдня країни (Харківський тракторний завод, Херсонський комбайновий завод). Дана тенденція посилила проблему задоволення попиту на крупну сільськогосподарську техніку. На рівні регіонів збільшилась частка малих товаровиробників, зареєстрованих як фізичні особи-підприємці. Найбільша їх частка у Хмельницькій (14 од., 56%), Полтавській (11 од., 44%), Черкаській (11 од., 41%) та Харківській областях (27 од., 40%). Збільшення частки малих та середніх товаровиробників дає основу твердження про посилення попиту в межах регіонів (областей) на більш просту та дешеву техніку місцевого виробництва. Таким чином, у воєнний період особливості проявів територіальних меж ринку полягають у тимчасовому їх звуженні на загально національному рівні при збереженні меж ринку на регіональному (обласному) рівні. Таблиця 6. Виробники сільськогосподарської техніки в Одеській області Підприємства 1. ООО «Завод Оптікон» (м. Балта). Товарна номенклатура: навісні та напівнавісні оборотні плуги; культиватори; глибокорихлю-вачі; сівалки різних модіфікацій. Функціональна спеціалізація: обробка малих та великих площ сільськогосподарських земель. 2. ООО «Велес – Агро» (м. Одеса). Товарна номенклатура: плуги дискові, обробні, відвальні; агрегати дискові, грунтообробні, в тому числі для малих площ; роташійні борони; глибокорозпушувачі; котки – подріблювачі. Функціональна спеціалізація: розпушування грунтів по відвальним та безвідвальним фонам з поглибленням орного горизонту; безвідвальна обробка грунту замість зяблевої і весняної оранки і глибокого розтащування на схилах і парових полях. 3. ООО «Диск – Агро» (м. Одеса) Товарна номенклатура: плуги серії ПЛН іПНБ; борони БДП6,3 і БДП 3,2; БДМ (типу АГ); куль-тиватори; запчастини (лемеші, диски борон, стійки культиваторів, лапи культиваторів, стійки розпушувачів). Функціональна спеціалізація: оранка грунтів під зернові та технічні культури на глибину до 30 см; обробка грунтів до 15 см (перевагами даної обробки є легкість, довговічність і простота ремонту). 4. ЧП «Лева» (м. Одеса). Товарна номенклатура: плуги (міні gallery: 880); 3-5-8-ми корпусні навесні моделі плугів навіс-них; борони дискові БДН і БДП; катки кільчесто – шпорові КТП – 7,8; запчастини до плугів, культиваторів, борін. Функціональна спеціалізація: оранка грунтів під різні зернові та технічні культури; обробка грунтів під малими та великими ділянками. 5. МЧП «Діамант» (м. Одеса). Товарна номенклатура: плуги серії ДЛЛН (сузеві та гвинтові) серії ПЛН та на міжкультур; культиватори 3-х рядні та КПС – 4 причіпні; глибокорозпушувачі; запчастини для плугів і мінітракторів марки 2-25. Функціональна спеціалізація: обробка зернових та технічних культур; розпаш земель до 20 см грунту. 6. ТОВ «Алекс – Агро» Товарна номенклатура: плуги навісні з кутознімачем або передплужниками; плуги оборотні 3-4-х корпусні з крутознімачами на високих стійках; культиватори ССМ5 з робочими органами; запчастини для грунтооброблювальної техніки. Функціональна спеціалізація: високоякісна оброблювальна техніка; плуги навісні різної ком-плектації до малопотужних мінітракторів; виготовлення різноманітних литних конструкцій на замовлення. Джерело: складено авторами за матеріалами [1] ISSN:2226-2172 №6(82), 2025 ECONOMICS: time realities 149 У загальному визначенні часовим межам ринку відповідає термін стабільності ринку – період, протягом якого структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінюються [7]. Особливість ринку полягає у переважному впливі на часову стабільність режимами споживчого попиту: планово-замінного попиту, циклічного попиту, пікового попиту (табл. 7). Таблиця 7. Часові межі ринку за режимами споживчого попиту Режими Часовий інтервал ti Часовий інтервал tj Період дії звичайного попиту, років Період дії відкладеного попиту, років 1. Режим плановозамінного попиту Нормативний період оновлення техніки ti = 8-10 років після початку експлуатації. Період дії відкладе-ного попиту tj = 2-3 р. 10 3 2. Режим циклічного попиту Чергування років з мінімальними. та максимальними. обсягами продаж техніки. ti =2-3 роки. Період дії відкладе-ного попиту tj = 2-3 р. 2 3 3. Режим пікового попиту Період, попереджальний посівнім та збиральним компаніям. ti =2-3 місяця. Період дії відкладе-ного попиту tj = 2-3 р. 0,3 3 Джерело: власна розробка авторів 1) Режиму «планово-замінного» попиту відповідає період планової заміни техніки на нову. Період нормативного використання техніки для різних видів техніки має різний часовий період, який в середньому можна прийняти за 8-10 років [9]. Цей строк умовно можна прийняти за період стабльності у відносинах попиту та пропозиції. 2) Режим «циклічного» попиту обумовлений переміжанням років з значними та малими обсягами продажів техніки. Термін між проявами режиму з значними обсягами попиту можна прийняти за період часової стабільності. Він дорівнює 2-3 рокам між циклами підвищеного попиту [9]. 3) Режим «пікового» попиту діє в періоди, які попереджають посівним компаніям та компаніям з збору врожаїв. Відповідно, термін стабільності відносин попиту та пропозиції діє від початку посівних компаній та компаній збору врожаїв до нових закупівель техніки, яким попереджають наступні компанії. Наприклад, для комбайнів цьому періоду відповідає строк з серпня-вересня (збор врожаів) по червень-липень наступного року (термін закупівлі нової техніки під наступну компанію збору врожаїв). Для сівалок цьому періоду відповідає строк з березня-квітня (посівна компанія) по січень-лютий наступного року (термін закупівлі нової техніки під наступну посівну компанію). Режим «пікового» попиту створює максимально короткий термін прояву стабільності у відносинах попиту та пропозиції, який дорівнює декільком сезонів року [9]. У 2024 р. мала місце часткова проява стабільності у відносинах попиту та пропозиції за вище переліченими режимами. Найбільш активно режим «планово-замінного» попиту проявився лише в групі тракторів: обсяги продажу становили 450 од. техніки (+ 6,7% та + 7,0% у порівнянні з 2022 та 2023 рр.). Активізація «планово-замінного» попиту стала можливою завдяки дії Програми відшкодування 25% вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки [17]. За 2022-2024 рр. реалізації режиму «циклічного» попиту в повній мірі також не відбулось. Приблизно відповідав даному режиму продаж комбайнів та самохідних обприскувачів. «Просідання» збуту у 2024 р. на 25-30% носило циклічний характер, тобто, частково відповідало збільшеним продажам у попередні роки, в першу чергу у 20222023 рр. в середньому на 10-15% у порівнянні з 2020-2021 рр. [17]. До використання режиму «пікового» попиту можна віднести збільшення закупівель в першому кварталі 2024 р. навантажувачів (на 10-11% по відношенню до року в цілому), які використовуються у сезон збирання врожаїв [17]. Таким чином, всі перелічені режими попиту носили частковий характер, що дає можливість зробити висновок про одночасну дію режиму «відкладеного» попиту. Режим «відкладеного» попиту може бути обумовлений попередніми неврожайними роками, підвищеними цінами на техніку, використанням техніки під низько маржинальні культури, що не дає можливість вчасно акумулювати необхідні кошти для покупки нової техніки. В результаті формується «відкладена часова піраміда попиту», яка сегментується за марками техніки, витратами на експлуатацію, функціональністю ін. Термін дії «відкладеного» попиту, як правило, дорівнює 2-3 рокам при умові зміни негативної ринкової кон’юнктури на позитивну [21]. Ємність ринку визначається обсягом реалізації продукції за визначений проміжок часу, як правило за один рік (вітчизняне виробництво + імпорт – експорт) [6]. Динаміка ємності ринку сільськогосподарської техніки в розрізі укрупнених товарних груп представлена в табл. 8. Особливість показника ємності ринку полягає у виокремленні двох суміжних за часом періодів: значного збільшення показника у 2021 р. по відношенню до 2020 р. т (на 54%) та його скорочення у 2022 р. по відношенню до 2021 р. на 21%. Янковий В.О., Тараканов М.Л., Соколюк І.Ю. Оцінка параметрів ринку сільськогосподарської техніки в системі агропродовольчих ринків України 150 Таблиця 8. Ємність ринку сільськогосподарської техніки в розрізі укрупнених товарних груп за 2017-2022 рр., млн. дол. Показники 2017 р. 2018 р. 2019 р. 2020 р. 2021 р. 2022 р. Іригаційна техніка Обсяги виробництва 13,06 16,84 14,08 11,19 20,57 21,03 Імпорт 85,30 93,75 68,57 93,29 85,93 43,51 Експорт 6,44 8,66 8,00 4,16 10,10 6,75 Ємність ринку 91,92 101,93 74,65 100,32 96,40 57,79 Приріст – скорочення, % - +11 -27 +35 -4 -31 Навісна техніка Обсяги виробництва 247,42 230,60 136,70 35,82 61,75 н/д Імпорт 642,79 619,50 472,00 486,10 732,14 н/д Експорт 62,63 54,92 49,35 27,26 39,83 н/д Ємність ринку 827,58 795,18 559,36 494,66 754,06 н/д Приріст, % - -4 -30 -12 +52 н/д Трактори Обсяги виробництва 68,16 52,61 30,65 43,53 38,30 32,23 Імпорт 1386,25 1279,36 1222,68 1036,93 1539,97 1585,21 Експорт 5,69 3,73 2,80 7,68 13,84 14,43 Ємність ринку 1448,72 1328,24 1250,53 1072,78 1564,43 1603,01 Приріст, % - -8 -6 -14 +46 +2 Джерело: складено авторами за матеріалами [14, 15] В першому випадку це пояснюється зняттям заборони надходжень техніки по імпорту після введення карантину під час пандемії Covid – 19, у другому випадку – скороченням споживання техніки в результаті російської агресії. Зміни показнику за 2021-2022 рр. носили більш диференційований характер Скорочення характерно по іригаційній техніці (-40%), що обумовлено в тому числі знищенням у зв’язку з воєнними діями частки виробничих потужностей та дефіцитом кадрів. Значення показника по товарній групі «трактори» майже не змінилось (збільшення на 1%). Дана ситуація частково обумовлена збереженням на довоєнному рівні обсягів вітчизняного виробництва іригаційної техніки та стабілізацією обсягів закупівель тракторів по імпорту у 2022 р. В роботі був виконаний прогноз ємності ринку. Прогнозування – це оцінка, передбачення майбутнього розвитку обраного об'єкта управління. Воно повинно передувати плануванню. Головна мета прогнозування – це формування наукових передумов для прийняття управлінських рішень. Дані передумови включають: ⎯ аналіз тенденцій та закономірностей зміни об'єкта управління; ⎯ альтернативне передбачення його майбутнього розвитку; ⎯ оцінку наслідків активного впливу на передбачувані процеси в об'єкті управління. В умовах прискореного розвитку науковотехнічного прогресу й наростання тенденцій глобалізації різко зростає невизначеність у майбутньому поведінки об'єктів управління, збільшується ціна помилок управлінських рішень. Тому роль прогнозування в XXI ст. принципово зростає. Головними завданнями прогнозування є наступні: 1. Науковий аналіз соціально-економічних процесів та явищ, оцінка сформованості ситуації й виявлення вузлових проблем розвитку. 2. Оцінка дії тенденцій у майбутньому, передбачення нових економічних ситуацій, нових проблем, що вимагають свого дозволу. 3. Виявлення можливих альтернатив розвитку в перспективі. Прогноз являє собою систему аргументованих наукових уявлень про майбутній стан об'єкта управління, що носять ймовірнісний, але досить достовірний характер. Одним із базових методів, що використовується при вивченні беззбитковості виробничо-фінансової діяльності підприємства, є горизонтальний або трендовий аналіз, який полягає в застосуванні всього статистичного інструментарію дослідження рядів динаміки показника. Вказаний інструментарій достатньо відомий і всебічно розроблений. Це стосується, перш за все, часових рядів різноманітних показників, що мають тенденцію до зниження рівнів досліджуваного економічного явища. Розглянемо детально основні підходи та прийоми, якими володіє сучасна статистична теорія, що принципово придатні вирішувати завдання горизонтального аналізу беззбитковості підприємства. В процесі статистичного аналізу рядів динаміки показника суб’єкта господарювання використовують такі основні рівні: Yi – порівнюваний рівень; Yi-t – базисний рівень, який передує Yi на t одиниць часу (зазвичай як базисний розглядають перший рівень часового ряду); Yi-1 – попередній рівень. ISSN:2226-2172 №6(82), 2025 ECONOMICS: time realities 151 При цьому, якщо рівень Yi зіставляється з рівнем Yi-t, то знайдений показник аналізу динаміки явища називається базисним. Якщо ж рівень Yi співвідноситься з рівнем Yi-1, то знайдений показник аналізу динаміки явища називається ланцюговим. Слід мати на увазі наступний факт: якщо N – число рівнів часового ряду, то кількість базисних і ланцюгових показників аналізу динаміки, яке можна розрахувати, завжди дорівнює N – 1. Абсолютний приріст П (базисний або ланцюговий) показує, на скільки одиниць змінився рівень досліджуваного показника Yi в порівнянні з базисним або попереднім рівнем і характеризує абсолютну швидкість росту (зниження, якщо П із знаком мінус) показника. П виражається в тих же одиницях виміру, що і рівні часового ряду, тобто в грошових одиниця. Сума послідовних ланцюгових абсолютних приростів П1Л, П2Л, …, П(N-1) дорівнює відповідному базисному приросту ПБ: SПiЛ = ПБ, і = 1, 2, …, N. (1) Темп зростання (базисний або ланцюговий) показує, в скільки разів рівень Yi перевищує базисний або попередній (чи яку частину його складає, якщо ТР < 1) і характеризує відносну швидкість зміни показника підприємства. Слід мати на увазі, що зіставленню підлягають лише рівні з однаковими знаками. Темп зростання є звичайною відносною величиною динаміки і вимірюється у формі коефіцієнта або у відсотках. Легко показати, що добуток послідовних ланцюгових темпів зростання ТР1Л, ТР2Л, …, ТР(N-1)Л дорівнює відповідному базисному темпу зростання ТРБ: ТР1Л×ТР2Л× … ×ТР(N-1)Л = ТРБ (2) Темп приросту показника за визначенням – це абсолютний приріст, виражений по відношенню до його базисного рівня: Темп приросту показника, виражений у формі коефіцієнта, завжди на 1 менше відповідного темпу зростання. Якщо темп зростання виражений у відсотках, то темп приросту менше його на 100%. У останньому випадку він показує, на скільки відсотків рівень показника Yi перевищує базисний або попередній і так же, як і темп зростання характеризує відносну швидкість зміни. Абсолютне значення або вміст одного відсотка приросту показника завжди ланцюговий показник. Він визначається як відношення ланцюгового абсолютного приросту до ланцюгового темпу приросту, вираженого у відсотках. Іншими словами, абсолютне значення одного відсотка приросту показника – це сота частина попереднього рівня, що відповідає загальній логіки, оскільки попередній рівень показника прийнятий за базу порівняння, тобто за 100%. Отже, в одному відсотку приросту міститься сота частина базисного рівня. Величина А вимірюється в тих же одиницях, що і рівні показника. Середній абсолютний приріст розраховується за формулою простої арифметичної з ланцюгових абсолютних приростів і показує, на скільки одиниць в середньому змінювався (залежно від знаку П) рівень ряду динаміки показника підприємства за одиницю часу (щомісячно, щокварталу, щорік і т. п.) за період, що вивчається. Він відображає середню абсолютну швидкість росту або зниження показника підприємства. Зауважимо, що величина фактично розрахована на базі лише двох рівнів показника – першого й останнього, а решта рівнів до уваги не приймається. Цей факт прийнято розглядати в якості недоліку даного методу визначення середнього абсолютного приросту, оскільки в разі викривлення значень Y1, YN величина П теж зазнає певного зміщення. Більш обґрунтованим уважається розрахунок середнього абсолютного приросту на основі врахування всіх без винятку рівнів ряду, наприклад, за допомогою лінійного тренду, мова про який піде нижче. Середній темп зростання визначається як середня геометрична проста з ланцюгових темпів зростання: Величина показує, в скільки разів в середньому змінювався рівень показника підприємства в одиницю часу (щомісячно, щокварталу, щорік тощо) за період, що вивчався. Він відображає середню відносну швидкість росту або зниження досліджуваної економічної ознаки. У деяких ситуаціях, особливо коли рівні показника підприємства сильно варіюють, виникає завдання виявити основну тенденцію розвитку, під якою розуміють загальний напрям до зростання або до зниження рівнів часового ряду. Якщо рівні показника змінюються у випадковому порядку довкола деякого середнього рівня, то говорять, що часовий ряд тенденції не має і його рівні реалізують стаціонарний процес. Але слід зауважити, що при аналізі різноманітних показників бухгалтерського і економічного показника підприємств промисловості зазвичай зустрічаються нестаціонарні ряди, які мають тенденції до зростання або до зниження ознаки, що вивчається. Однією з актуальних проблем в дослідження є пошук та вдосконалення наявних методів прогнозування параметрів явища, що вивчається. При цьому особливого значення набуває збалансованість одержуваних прогнозних оцінок або, принаймні, їх несуперечливість. Існує ряд практичних підходів, що дозволяють достатньо успішно вирішувати зазначену проблему й отримувати задовільні результати, наприклад, екстраполяції трендів показників. Це, насамперед, якісний аналіз досліджуваного процесу, що охоплює його внутрішню логіку та механізм формування у взаємозв'язку з іншими явищами та умовами. Але можливості такого аналізу частіше всього обмежені. Щоб уникнути зазначених недоліків при комплексному статистичному прогнозуванні показників, між якими є об'єктивні взаємозв'язки, пропонується вибір форми трендів здійснювати на основі Янковий В.О., Тараканов М.Л., Соколюк І.Ю. Оцінка параметрів ринку сільськогосподарської техніки в системі агропродовольчих ринків України 158 3. Ivakhnenko, O.G. (n.d.). Method of group consideration of arguments (MGCA). Retrieved from: https://astrid.irtc.org.ua/ukr/index.php?page=gmdh [in English]. 4. 7eminar.ua. (n.d.). Made in Ukraine. Retrieved from: https://7eminar.ua/news/4179-zrobleno-v-ukrayinido-pereliku-silgosptexniki-z-kompensacijeyu-25-dodano [in English]. 5. Marchenko, S., & Voropaev, A. (2019). Formation of a competitive pricing mechanism for agricultural machinery in Ukraine: Current state and prospects. Horizons of Economics, 4(11), 130-135. DOI: 10.31499/2616-5236.4(11).2019.228705 [in English]. 6. Pro-Consulting. (2023). Market capacity: How it is calculated and why it is used. Retrieved from: https://pro-consulting.ua/ua/pressroom/emkost-rynka-kak-vychislyaetsya-i-dlya-chego-ispolzuetsya [in Ukrainian]. 7. Antimonopoly Committee of Ukraine. (2002). Methodology for determining the monopoly (dominant) position of business entities on the market (Order No. 49-r). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2264-19 [in Ukrainian]. 8. Navrotskyi, Y., Zakharchuk, O., Vyshnevetska, O., Glinkowska-Krauze, B., & Kuchmieiev, O. (2023). The agricultural machinery market for crop production and prospects for its development in the postwar period. Scientific Horizons, 26(9), 153-166. DOI: 10.48077/scihor9.2023.153 [in English]. 9. Navrotskyi, Y., & Petrov, V. (2023). Production as a link in the market of agricultural machinery for crop farming in Ukraine. Economics of AIC, 30(5), 19-32. DOI: 10.32317/2221-1055.202305019 [in English]. 10. Propozitsiya magazine. (n.d.). Park of tractors: Maintenance problems and prospects for their solution. Retrieved from: https://propozitsiya.com/ua/park-traktoriv-problemy-utrymannya-ta-perspektyvy-yihvyrishennya [in English]. 11. Skotsyk, V.E. (2013). Organizational principles of the functioning of the agricultural machinery market in Ukraine. Scientific Bulletin of NULES of Ukraine, 181, 207-209 [in English]. 12. Solovey, D., & Bilousko, Ya. (2014). Analysis of the situation on the market of agricultural machinery in Ukraine. Economics of AIC, 1, 40-44 [in English]. 13. Sokolov, O. (2023). Analysis of the agricultural machinery market in the context of a full-scale war (48 pp.). Retrieved from: https://investincherkasyregion.gov.ua/sites/default/files/analysis_of_the_agri cultural_technique_market_in_wartime_conditions.pdf [in English]. 14. State Customs Service of Ukraine. (n.d.). Statistics and registers. Retrieved from: https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri [in Ukrainian]. 15. State Statistics Service of Ukraine. (n.d.). Retrieved from: https://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian]. 16. Study of structural imbalances in agricultural machinery. (2022). E3S Web of Conferences, 363, Article 01037. DOI: 10.1051/e3sconf/202236301037 [in English]. 17. AgroElita. (2024). Trends in the development of the agricultural machinery market in Ukraine in 2024. Retrieved from: https://agroelita.info/tendentsii-rozvytku-rynku-silhosptekhniky-v-ukraini-v-2024rotsi [in Ukrainian]. 18. Technotorg. (n.d.). Disk harrow Taurus-24N Terfed. Retrieved from: https://technotorg.com/kataloguk/silgosptekhnika/gruntoobrobka/boroni/borona-diskova-taurus-24n-terfed [in English]. 19. Agricoles. (n.d.). Mounted disk harrow. Retrieved from: https://agricoles.tech/ua/p1407753933navesnaya-diskovaya-borona.html [in Ukrainian]. 20. Ministry of Economy of Ukraine. (2024). Updated list of domestic equipment and machinery for the agroindustrial complex eligible for partial state budget compensation (Order No. 8677). Retrieved from: https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=07004c9a [in Ukrainian]. 21. NewAge Agency. (2021). What is deferred demand and how to use it correctly. Retrieved from: https://ne wage.agency/uk/blog-uk/shho-take-vidkladenij-popit-i-yak-jogo-vikoristovuvati [in Ukrainian]. Посилання на статтю: Янковий В.О. Оцінка параметрів ринку сільськогосподарської техніки в системі агропродовольчих ринків України / В.О. Янковий, М.Л. Тараканов, І.Ю. Соколюк // Економіка: реалії часу. Науковий журнал. – 2025. – № 6 (82). – С. 143-158. – Режим доступу: https://economics.net.ua/files/archive/2025/No6/143.pdf. DOI: 10.15276/ETR.06.2025.14. DOI: 10.5281/zenodo.18064704. Reference a Journal Article: Yankovyi V.O. Assessment of Agricultural Machinery Market Parameters in the Agri-Food Market System of Ukraine / V.O. Yankovyi, M.L. Tarakanov, I.Yu. Sokolyuk // Economics: time realities. Scientific journal. – 2025. – № 6 (82). – P. 143-158. – Retrieved from: https://economics.net.ua/files/archive/2025/No6/143.pdf. DOI: 10.15276/ETR.06.2025.14. DOI: 10.5281/zenodo.18064704. This is an open access journal and all published articles are licensed under aCreative Commons "Attribution" 4.0.